Глибокі м'язи спини
Класифікація та різновиди глибоких м'язів, їх розташування та призначення. Принципи кровопостачання даної групи м'язів, їх іннервація та функції, роль і значення в життєдіяльності організму людини, анатомічні особливості та головні шари розташування.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.07.2017 |
Размер файла | 311,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Глибокі м'язи спини
Глибокі м'язи спини розташовані трьома шарами:
- у першому (поверхневому) шарі залягають остьово-поперечні м'язи, ремінний м'яз голови і ремінний м'яз шиї, а також м'яз-випрямляч хребта. Це потужні м'язи, що виконують переважно статичну роботу. М'яз-випрямляч хребта покриває велику поверхню спини і задньої ділянки шиї - від потиличної кістки до крижової кістки. М'язи цього шару утримують хребет (тулуб) у вертикальному положенні;
- у другому (середньому) шарі розташовані потужні поперечно-остьові м'язи, пучки яких орієнтовані косо від нижчерозташованих поперечних відростків до остистих відростків вищерозташованих хребців, перекидаючись через один чи кілька хребців. Ці м'язи потужніші в шийному, поперековому і нижньому грудному відділах хребта. Найглибші пучки цих м'язів найкоротші, розташовані майже горизонтально і прикріплюються до суміжних хребців. Чим поверхневіше розташовані м'язові пучки, тим вони довші і через більше число хребців перекидаються (до 5-6);
- у третьому (глибокому) шарі містяться міжостьові, міжпоперечні і чотири підпотиличні м'язи (задні великий і малий прямі м'язи голови; верхній і нижній косі м'язи голови).
Анатомічні особливості м'яза-випрямляча хребта обумовлені його функцією - утриманням тіла людини у вертикальному положенні. Тому цей м'яз дуже потужний, починається від кісток таза і утворює окремі тракти, що прикріплюються до хребців, ребер і основи черепа. М'яз-випрямляч хребта є одним з найважливіших анатомічних субстратів нрямоходіння. Поділ м'язових трактів на коротші частини обумовлює вибіркову дію м'язів на кістки скелета тулуба.
Перший (поверхневий) шар глибоких м'язів спини (див. рис. 133)
До остьово-поперечних м'язів (тт. spinotransversales) належать ремінний м'яз голови і ремінний м'яз шиї, які розташовані попереду верхнього заднього зубчастого, ромбоподібних і трапецієподібного м'язів.
Ремінний м'яз голови (т. splenius capitis) плоский і довгий, розташований попереду трапецієподібного м'яза.
Початок: від нижньої половини каркової зв'язки на рівні IV-VIІ шийних хребців, остистих відростків VII шийного і I IV грудних хребців.
Прикріплення: пучки цього м'яза, що проходять косо догори і вбік, прикріплюються до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічної частини верхньої каркової лінії потиличної кістки.
м'яз спина кровопостачання анатомічний
Глибокі м'язи спини (зліва м'яз-випрямляч хребта покритий грудо-поперековою фасцією, а справа фасція частково видалена і видно три частини цього м'яза)
Функція: при двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта і голову: при однобічному скороченні м'яз повертає голову в той самий бік.
Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія.
Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С, - С8).
Ремінний м'яз шиї (т. splenius cerricis) розташований нижче віл ремінного м'яза голови.
Початок: від остистих відростків III-VI грудних хребців.
Прикріплення: пучки м'яза, що проходять косо догори і вбік, прикріплюються до задніх горбків поперечних відростків I-III шийних хребців.
Функція: при двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта, при однобічному скороченні м'яз повертає шийну частину хребта в той самий бік.
Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія.
Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С3-Св).
М'яз-випрямляч хребта (т. erector spinae) - найпотужніший з аутохтонних м'язів спини, що розташований вздовж хребта від основи черепа до крижової кістки. М'яз розміщений у кістковому жолобі, що обмежований остистими иідростками хребців і кутами ребер. Позаду м'яз покритий поверхневим листком грудо-поперекової фасції. М'яз-випрямляч хребта починається товстими і міцними сухожилковими пучками від спинної поверхні крижової кістки, остистих відростків усіх поперекових, XI і XII грудних хребців, задньої частини клубопого гребеня клубової кістки, надостьової зв'язки і грудо-поперекової фасції. Деякі сухожилкові пучки, що починаються на крижовій кістці, з'єднуються з пучками крижово-горбової і задньої крижово-клубової зв'язок.
Починаючи від рівня I-II поперекових хребців, м'яз-випрямляч хребта поділяється на три тракти: бічний, проміжний і присередній. Бічний тракт називається клубово-ребровим м'язом, проміжний - найдовшим м'язом, присередній - остьовим м'язом (рис. 134).
Клубово-ребровий м'яз (т. iliocostalis) є бічною частиною м'яза-випрямляча хребта.
Початок: від задньої частини клубового гребеня клубової кістки, внутрішньої поверхні поверхневої пластинки грудо-поперекової фасції.
Прикріплення: пучки м'яза прямують догори і прикріплюються до задньої поверхні всіх ребер присередньо від їхніх кутів і до поперечних відростків IV-VIІ шийних хребців.
Глибокі м'язи спини (справа показаний м'яз-випрямляч хребта, зліва - поперечно-остьові м'язи)
З урахуванням розташування окремих частин, у клубово-ребровому м'язі виділяють клубово-ребровий м'яз попереку і клубово-ребровий м'яз шиї:
- клубово-ребровий м'яз попереку (т. iliocostalis lumborum) має дві частини: поперекову частину (pars lumbalis) і грудну частину (pars thoracalis); початок: м'язові пучки поперекової частини починаються від заднього відділу клубового гребеня, внутрішньої поверхні поверхневої пластини грудо-поперекової фасції, а грудної частини - від VII-XII ребер, присередньо від місць прикріплення поперекової частини цього м'яза; прикріплення: м'язові пучки поперекової частини м'яза прикріплюються до кутів VII-XII ребер, а грудної частини - до кутів I-VI ребер і задньої поверхні поперечного відростка VII шийного хребця.
- клубово-ребровий м'яз шиї (т. iliocostalis cervicis) має вигляд вузької стрічки;
початок: від кутів III-VI ребер присередньо від місць прикріплення грудної частини клубово - ребрового м'яза попереку; прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків IV-VI шийних хребців.
Функція: клубово-ребровий м'яз разом з іншими частинами м'яза-випрямляча хребта розгинає хребет. При однобічному скороченні м'яз нахиляє хребет у той самий бік, опускає ребра. Нижні пучки м'яза, опускаючи і зміцнюючи ребра, створюють опору для діафрагми.
Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.
Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (C3-L4).
Найдовший м'яз (т. longissimus) розташований між клубово-ребровим м'язом і остьовим м'язом. Найдовший м'яз складається з трьох відділів - найдовший м'яз грудної клітки, шиї і голови:
- найдовший м 'яз грудної клітки (т. longissimus thoracis);
початок: від спинної поверхні крижової кістки, поперечних відростків поперекових і нижніх грудних хребців;
прикріплення: до задньої поверхні IV-XII ребер між їхніми горбками і кутами, а також до верхівок поперечних відростків усіх грудних хребців;
- найдовший м'яз шиї (т. longissimus cervicis); початок: від верхівок поперечних відростків I-V грудних хребців;
прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків 11-VI шийних хребців;
- найдовший м'яз голови (т. longissimus capitis) розташований присередньо від найдовшого м'яза шиї;
початок: від поперечних відростків I-III грудних і III-VII шийних хребців; прикріплення: до задньої поверхні соскоподібного відростка скроневої кістки під сухожилками груднинно-ключично-соскоподібного м'яза і ремінного м'яза голови.
Функція: найдовші м'язи грудної клітки і шиї при двобічному скороченні розгинають хребет, а при однобічному - нахиляють хребет у той самий бік. Найдовший м'яз голови при двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному - повертає обличчя в той самий бік.
Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.
Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (С2-L5).
Остьовий м'яз (т.spinalis) є присередньою частиною м'яза-випрямляча хребта. Розташований у кістковому жолобі, вздовж остистих відростків грудних та шийних хребців. Цей м'яз також підрозділяється на три частини - остьовий м'яз грудної клітки, шиї і голови:
- остьовий м 'яз грудної клітки (т. spinalis thoracis); початок: від остистих відростків І і II поперекових, XI і XII грудних хребців; прикріплення: м'язові пучки прямують догори, прилягаючи до остистих відростків, і прикріплюються до остистих відростків І-VIII грудних хребців;
- остьовий м'яз шиї (т. spinalis cervicis); початок: від остистих відростків I-II грудних і VI-VII шийних хребців, а також від нижньої частини каркової зв'язки;
прикріплення: до остистих відростків II-IV шийних хребців;
- остьовий м'яз голови (т. spinalis capitis); початок: від остистих відростків нижніх шийних і верхніх грудних хребців; прикріплення: до потиличної кістки поблизу зовнішнього потиличного виступу між нижньою і середньою карковими лініями.
Функція: остьовий м'яз при двобічному скороченні розгинає хребет і закидає голову назад, а при однобічному скороченні нахиляє хребет і голову у той самий бік.
Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві артерії.
Іннервація: задні гілки шийних, грудних і верхніх поперекових спинномозкових нервів (C2-L3).
Функція м'яза-випрямляча хребта: він є антагоністом передніх м'язів тулуба, що згинають хребет.
При скороченні згиначів м'яз-випрямляч хребта, виконуючи уступаючу роботу, запобігає тулуба вперед. При двобічному скороченні окремих частин цей м'яз опускає ребра, розгинає хребет, закидає голову назад, а при однобічному скороченні нахиляє хребет у той самий бік.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність, значення та функції опорно-рухової системи. Будова скелета, черепа, тулуба і кісток людини. Скелет верхніх та нижніх кінцівок. Особливості, структура та розташування м’язової системи. Фізичні якості та фізіологічні функції м'язів людини.
презентация [3,4 M], добавлен 06.05.2011Кровопостачання головного мозку, класифікація та типи судин, їх головні функції та принципи роботи. Магістральні артерії головного мозку, їх внутрішня структура та різновиди. Дві системи, що живлять даний орган: артеріальна мережа та судинна система.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 06.01.2014Вітаміни, їх види та значення в роботі організму людини. Добова потреба людини у вітамінах. Групи жиророзчинних та водорозчинних вітамінів. Методи визначення вітамінів. Необхідність збалансованості харчування і включення повного комплексу вітамінів в їжу.
презентация [4,5 M], добавлен 02.12.2016Характеристика та особливості регуляції постави. Основи рухової діяльності та рефлекторної природи м'язового тонусу. Аналіз значення різних відділів головного мозку в регуляції тонусу скелетних м'язів. Сутність та принципи виникненя настановних рефлексів.
реферат [24,8 K], добавлен 26.09.2010Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.
курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011Вітаміни як група органічних речовин, необхідних для життєдіяльності організму людини, їх види, добова фізіологічна потреба, використання в раціональному харчуванні. Значення вітамінів в обміні речовин і наслідки їх відсутності, нестачі і надлишку.
реферат [200,7 K], добавлен 21.12.2010Класифікація вітамінів на водорозчинні, жиророзчинні. Вітамін A, D, E, К, В1, В2, В3, В5, В6, В7, В9, В12, С. Головні функції гормонів. Ферменти: поняття, види, функції. Швидкість ферментативних реакцій. Фактори росту як клас природних пептидів та білків.
реферат [723,1 K], добавлен 16.11.2013Особливості технології біомеханічної стимуляції. Характеристика технічних засобів для біомеханічної стимуляції. Призначення біомеханічних стимуляторів, їх використання у фізичній реабілітації хворих, з метою збільшення сили м'язів та у косметології.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 17.05.2016Структура та функціональні особливості очей, їх значення в житті людини та характеристика головних елементів. Опис основних порушень в роботі системи зору людини та принципи їх лікування, умови та правила призначення і проведення лікувальної фізкультури.
реферат [55,0 K], добавлен 09.01.2010Внутрішнє середовище організму. Об’єм крові в організмі дорослої людини. Основні функції еритроцитів та тромбоцитів. Газообмін між легенями, тканинами та кров'ю. Тривалість життя лейкоцитів, їх види та функції. Групи крові та основні правила переливання.
презентация [3,4 M], добавлен 02.12.2014