Коматозні стани при цукровому діабеті у дітей
Клінічні симптоми діабетичного кетоацидотичного коматозного стану у дітей. Особливості його діагностики і лікування. Ефективні методи інсулінокорекції. Симптоматична терапія при гіпоглікемічній, гіперосмолярній (неацидотичній) і гіперлактацидемічній комі.
Рубрика | Медицина |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.07.2017 |
Размер файла | 18,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Коматозні стани при цукровому діабеті у дітей
Діабетична кетоацидотична кома - гостре ускладнення цукрового діабету в дітей, що потребує невідкладної і кваліфікованої допомоги.
Розвивається:
- у хворих із пізно діагностованим цукровим діабетом (ЦД);
- у дітей, які хворіють тривалий час на ЦД, при перериванні лікування інсуліном, введенні інсуліну в неадекватній (необґрунтовано заниженій) дозі; при грубих порушеннях дієти (зловживання вуглеводами, жирами); при приєднанні інтеркурентного захворювання, хірургічних втручання, травмі, психоемоційному напруженні.
Кетоацидотична кома розвивається поступово: від перших симптомів до повної клінічної картини зазвичай проходить декілька днів і навіть тижнів. Однак може розвиватись протягом декількох годин, особливо при гострому інфекційному захворюванні.
Стадії кетоацидотичної коми:
- декомпенсація ЦД (компенсований кетоацидоз);
- прекома;
- повний симптомокомплекс коми.
Компенсований кетоацидоз виражається в поліурії, полідипсії, схудненні, слабкості, нудоті, головному болі.
Прекоматозний стан - це тяжкий кетоацидоз. Розвивається анорексія, в'ялість, сонливість, зникає інтерес до оточуючого, підсилюється поліурія й полідипсія, нудота, постійне блювання. Наростають явища дегідратації, у повітрі, що видихається, - запах ацетону. Кетонемія 16,5 ммоль/л і вище.
При комі поглиблюються всі симптоми прекоми, відмічається нудота, блювота, часто з домішками крові ("кавова гуща"), запах ацетону з рота. Важлива ознака - втрата свідомості, дегідратація, артеріальна гіпотензія, олігурія. Характерний розлад дихання - різко підсилене шумне дихання Куссмауля. Риси обличчя загострені, в області лоба, скулових і надбрівних дуг гіперемія шкіри ("діабетичний рум'янець"), сухість і яскраво-червоний колір губ, слизової оболонки порожнини рота, язик сухий, шершавий, обкладений коричневим нальотом. Тонус м'язів і очних яблук знижений. Реакція зіниці на світло в'яла, сухожильні рефлекси знижені або відсутні. Можуть бути менінгеальні симптоми. Часто присутній абдомінальний синдром зі стрімким початком і з клінічним симптомокомплексом "гострого живота", у зв'язку з чим дитина може бути госпіталізована з діагнозом гострого апендициту. При кардіоваскулярному синдромі відмічається типова картина недостатності кровообігу з артеріальною гіпотензією, тахікардією, нитковидним пульсом, холодною, блідою, ціанотичною шкірою. У периферичній крові відмічається помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, підвищена ШОЕ.
Діагностика кетоацидотичної коми:
- глікемія > 20 ммоль/л;
- глюкозурія;
- ацидоз (pH < 7,1);
- рівень кетонових тіл підвищений у декілька разів;
- кетонурія.
Лікувальні заходи направлені:
- на інсулінокорекцію;
- усунення кетоацидозу;
- усунення дегідратації;
- відновлення порушеного обміну речовин;
- кисневу підтримку.
На сьогодні найбільш ефективним методом інсулінокорекції є режим малих доз, за допомогою якого вдається досить швидко знизити гіперглікемію, рівень кетонових тіл і уникнути розвитку гіпоглікемії, гіпокаліємії і набряку мозку. Використовують кристалічний інсулін короткої дії.
Перша доза інсуліну становить 0,05-0,20 ОД/кг маси тіла (оптимально 0,1 ОД/кг). Інсулін вводять внутрішньовенно отруйно в 150-300 мл фізіологічного розчину натрію хлориду. У подальшому інсулін вводять внутрішньовенно крапельно з розрахунку 0,1 ОД/кг/год, доки рівень глікемії не знизиться до 14 ммоль/л, а показник ацетону сироватки крові не стане негативним. Далі переходять на підшкірне введення інсуліну, причому 1-шу дозу вводять підшкірно не менше ніж за 1 годину до закінчення інфузії, щоб інсулін встиг всмоктатись у кров. Введення інсуліну підшкірно проводять кожні 3-4 години з розрахунку 0,10-0,25 ОД/кг. Після нормалізації обмінних процесів інсулін вводиться підшкірно або внутрішньом'язово в дозі 0,5-1,0 ОД/кг маси на добу в 4-5 прийомів.
Регідратація з корекцією метаболічних розладів проводиться за допомогою внутрішньовенної інфузії рідини в об'ємі 100-150 мл/кг. Починають інфузію з введення фізіологічного розчину (10-20 мл/кг/год). При зниженні глікемії до 14-16 ммоль/л як інфузійний розчин використовується 5 % розчин глюкози, який вводиться у співвідношенні 1: 1 з натрійумісними сольовими розчинами. Частка розчину глюкози серед інфузійних розчинів поступово збільшується і витісняє сольові. Існує золоте правило проведення інфузійної терапії при кетоацидотичній комі: у перші 6 годин від початку лікування вводять 50 % усього об'єму рідини, у наступні 6 годин - 25 % і в наступні 12 годин - ще 25 %.
Із метою покращення метаболічних процесів внутрішньовенно крапельно у 5 % розчині глюкози вводиться 50-100 мг кокарбоксилази, 2-3 мл 5 % розчину аскорбінової кислоти. Для ліквідації дефіциту калію внутрішньовенно вводять 7,5 % розчин калію хлориду з розрахунку 1,0-1,5 мл/кг і підтримують його вміст у межах 4-5 ммоль/л.
Із метою зменшення ацидозу 2 % розчин бікарбонату натрію вводять ректально після очисної клізми або внутрішньовенно крапельно 4 % розчин 5 мл/кг (0,2 г/кг), pH крові при цьому 7,0-7,1 і нижче. Для запобігання гіпоглікемії при виведенні дитини з коми не слід прагнути значного зниження глікемії - менше 12 ммоль/л.
Симптоматична терапія включає обов'язкове очищення кишечника за допомогою сифонної клізми, антибіотикотерапію препаратами широкого спектра дії, протигрибкову терапію, введення гепарину в профілактичній дозі.
Гіпоглікемічна кома. В основі лежить різке падіння рівня цукру в крові, що призводить до зниження утилізації глюкози клітинами мозку і його гіпоксії. Серед причин гіпоглікемічної коми провідне місце займає передозування інсуліну при лікуванні кетоацидотичної коми.
Клінічні прояви гіпоглікемічної коми: гострий початок, рухове збудження, головний біль, підвищена пітливість, слабкість, серцебиття, спостерігаються галюцинації, клонічні та тонічні судоми, тризм жувальної мускулатури, обличчя амімічне, сплутана свідомість, оглушення, що переходить у сопор.
Діагностика гіпоглікемічної коми:
- аглюкозурія;
- рівень кетонових тіл у нормі, ацетон у сечі не визначається;
- КОС не порушений.
Лікування гіпоглікемічної коми:
- при втраті свідомості негайно в/в струйно 20-50 мл 40 % розчину глюкози, якщо доза виявилась неадекватною, тоді через 10-15 хв повторити введення глюкози. Якщо і це не дало ефекту, внутрішньом'язово або внутрішньовенно ввести глюкагон: дітям із масою тіла до 20 кг - 20-30 мкг/кг, решті - 1 мг або преднізолон 1-2 мг/кг і налагодити в/в крапельно введення 10 % розчину глюкози до відновлення свідомості;
- киснева терапія;
- при судомах - сибазон 0,3-0,5 мг/кг внутрішньом'язово;
- для покращення засвоювання глюкози незалежно від тяжкості коми вводять кокарбоксилазу (50-100 мг), 5 % розчин аскорбінової кислоти (2-5 мл);
- при відновленні свідомості дитину необхідно нагодувати (картопляне пюре, кисіль, каші).
Гіперосмолярна неацидотична кома частіше розвивається в дітей до 2-річного віку на фоні хвороби Дауна або затримки психомоторного розвитку іншого ґенезу; при нетяжких формах ЦД без схильності до кетоацидозу - як ускладнення лікування діуретиками, глюкокортикоїдами та ін. Кома характеризується збільшенням осмолярності крові (> 325-350 ммоль/л), обумовленим гіпернатріємією і гіперглікемією. Клінічною особливістю гіперосмолярної коми є швидкий розвиток симптомів дегідратації (сухість шкіри, зниження тургору тканин, гіпотонія очних яблук), виражені делірійні явища, неврологічні розлади, тахікардія, артеріальна гіпертензія, потім гіпотензія, порушення ритму серцевої діяльності. У крові гіперлейкоцитоз, високий вміст еритроцитів і гемоглобіну, підвищення рівня натрію, цукру, хлору, залишкового азоту й сечовини; кетонові тіла в нормі, кетонурія відсутня. кома інсулінокорекція діагностика терапія
Принципи лікування інсуліном такі ж, як при кетоацидотичній комі. Інфузійна терапія проводиться за допомогою гіпотонічних розчинів - 0,45 % розчин натрію хлориду і 2,5 % розчин глюкози у співвідношенні 1:1. Після нормалізації вмісту натрію переходять на ізотонічні розчини. Загальний об'єм інфузійних розчинів у першу добу лікування становить 5000-7000 мл.
Гіперлактацидемічна кома розвивається внаслідок декомпенсації цукрового діабету при наявності супутніх захворювань, що перебігають на фоні гіпоксії і підсилення в зв'язку з цим анаеробного гліколізу з накопиченням молочної кислоти. Характеризується швидким розвитком, пригніченням свідомості, явищами дегідратації. Клінічно така кома перебігає з нудотою і блювотою, шумним диханням Куссмауля, вираженою артеріальною гіпотензією, брадикардією, олігоанурією. У крові, крім звичайних для декомпенсованого діабету зрушень, виявляється високий уміст молочної кислоти (в 5-10 разів вище норми) і тяжкий декомпенсований метаболічний ацидоз. Кетонемії і кетонурії немає.
Поряд із загальними принципами лікування діабетичної коми, при терапії лактат-коми вводять 2-4 мл/кг 4 % розчину гідрокарбонату натрію під контролем показників КОС, при цьому не слід прагнути збільшення pH > 7,3.
Диференціальна діагностика коматозних станів при цукровому діабеті в дітей наведена в табл. 1. Найчастіше в клінічній практиці зустрічаються хворі з кетоацидотичною комою, значно рідше - з гіперосмолярною і лактатацидотичною. Гіпоглікемічна кома зазвичай є ускладненням інсулінотерапії.
Таблиця 1. Диференціальна діагностика коматозних станів при цукровому діабеті в дітей
Симптоми |
Вид коми |
||||
Кетоацидотична |
Гіпоглікемічна |
Гіперосмолярна |
Лактатацидотична |
||
Початок |
Поступовий, впродовж 3-5 днів |
Швидкий розвиток, швидка втрата свідомості |
Поступовий, впродовж 10-12 днів |
Поступовий, впродовж 3-5 днів |
|
Ексикоз |
Виражений |
Немає |
Різкий |
Помірний або немає |
|
Цианоз шкіри, слизових оболонок |
Виражений |
Немає |
Виражений |
Помірний |
|
Блідість і пітливість |
Немає |
Виражені |
Немає |
Інколи |
|
Язик сухий |
Значно |
Вологий |
Значно |
Значно |
|
Болі в животі |
Так |
Немає |
Немає |
Інтенсивні |
|
Симптоми псевдоперитоніту |
Так |
Немає |
Немає |
Виражені значно |
|
Токсичне дихання |
Так |
Немає |
Немає |
Так |
|
Гіпотонія м'язів |
Так |
Немає |
Так |
Немає |
|
Ригідність м'язів, тризм жувальних м'язів |
Немає |
Завжди |
Немає |
Немає |
|
Судоми |
Немає |
Завжди |
Часто |
Немає |
|
Гіперглікемія (ммоль/л) |
20-30 |
Виражена гіпоглікемія |
50-100 |
12-30 |
|
Глюкозурія |
+++ |
Немає |
+++ |
+++ |
|
Кетонемія (ммоль/л) |
1,7-17,0 |
Немає |
1,7 і нижче |
1,7 і нижче |
|
Рівень молочної кислоти в крові (ммоль/л) |
0,4-1,4 |
0,4-1,4 |
0,4-1,4 |
>1,4 |
|
Кетонурія |
++++ |
Немає |
± |
± |
|
Рівень натрію в сироватці |
N або і |
N |
^ |
N |
|
Осмолярність плазми (мОсм/кг) |
Не вище 320 |
N |
330-500 |
310 |
|
pH крові |
7,3-6,8 |
7,38-7,45 |
7,38-7,45 |
7,2-6,8 |
|
BE (ммоль/л) |
-3...20 і нижче |
N |
0 ± 2 |
-10 і нижче |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Коматозні стани при цукровому діабеті як найбільш важкі ускладнення цього захворювання. Особливості видів ком: гіперглікемічної (кетоацидотичної, гіперосмолярної (неацидотичної), лактатацидотичної, гіпоглікемічної. Клінічні ознаки та лікування хвороби.
реферат [28,7 K], добавлен 29.05.2019Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, їх зв'язок з хворобами дихальної системи. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клінічні симптоми та методи дослідження хронічного бронхіту у дітей. Фізіотерапевтичні методи лікування хворих дітей.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 21.01.2011Класифікація, клінічні прояви і основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей. Характеристика вегетативного гомеостазу. Показання до проведення імунологічного дослідження на наявність імунної недостатності. Лікування імуннодефіцитного стану.
реферат [113,5 K], добавлен 12.07.2010Особливості фармако-економічного аналізу антибіотиків для лікування пневмонії у дітей старшого віку в Україні. Методи діагностики та лікування пневмонії. Обґрунтування економічної доцільності використання тих чи інших схем лікування та лікарських засобів.
курсовая работа [922,7 K], добавлен 19.09.2010- Хронічний неспецифічний, клінічний перебіг, класифікація, критерії діагностики та принципи лікування
Хронічні захворювання травної системи у дітей. Функціональні та органічні захворювання шлунка та кишечника у дітей. Підвищення ефективності діагностики, створення клініко-морфологічної класифікації принципів профілактики і лікування ХННК у дітей.
автореферат [105,9 K], добавлен 12.04.2009 Закономірності розвитку уражень АНС при цукровому діабеті. Методи ранньої діагностики, патогенетично-обґрунтованого лікування і профілактики ДАН у хворих на цукровий діабет 1 типу. Лікування сірковмісними препаратами та вплив їх на перебіг хвороби.
автореферат [147,5 K], добавлен 17.02.2009Симптоми гельмінтозу, методи його діагностики у дітей та дорослих. Шляхи зараження паразитами організму людини. Аналіз фармакологічної дії сучасного арсеналу лікарських препаратів антигельмінної спрямованості. Використання народних засобів при лікуванні.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.01.2011Класифікація, клінічні особливості, діагностика та стратегія лікування хронічних гепатитів. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок і сечових шляхів. Принципи лікування пієлонефриту в дітей. Патогенетична терапія та показання до її призначення.
реферат [351,0 K], добавлен 12.07.2010Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.
автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009Причини та фактори впливу на розвиток набутих вад серця в новонароджених дітей. Діагностичні критерії аортального стенозу та аортальної недостатності. Характеристика та клінічні ознаки неревматичних кардитів у дітей, складання схеми їх лікування.
реферат [490,7 K], добавлен 12.07.2010