Порушення серцевого ритму і провідності

Клінічна класифікація аритмій серця. Симптоми шлуночкової тахікардії. Комбіновані зміни утворення і проведення імпульсу. Причини та наслідки порушення функцій кардіостимуляторів різного типу. Основні механізми виникнення екстрасистолії та тахіаритмій.

Рубрика Медицина
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 09.07.2017
Размер файла 16,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Порушення серцевого ритму і провідності

Аритміями серця називають порушення утворення електричного імпульсу збудження, його проведення та їх комбінації, що проявляється порушенням частоти та ритмічності серцевої діяльності.

Клінічна класифікація

Характеристика ЧСС:

- тахікардії - ЧСС перевищує вікову норму;

- брадикардії - ЧСС менша за вікову норму.

Екстрасистолії:

- передсердна.

- передсердно-шлуночкова (атріовентрикулярна).

- шлуночкова:

ь поодинока (до 30/год);

ь часта (30 та більше/год);

ь парна;

ь поліморфна;

ь алоритмія;

ь - рання (R на Т).

- тахікардії:

ь реципрокна;

ь вогнищева (ектопічна);

ь хронічна;

ь пароксизмальна.

Надшлуночкові тахікардії:

- Синопередсердна (синоатріальна);

- передсердна (атріальна);

- передсердно-шлуночкова (атріовентрикулярна);

- вузлова (звичайного типу, незвичайного типу);

- з додатковими шляхами проведення (ортодромна, антидромна).

Шлуночкові тахікардії:

- нестійка (від 3 комплексів до 30 с);

- стійка (більше 30 с);

- мономорфна;

- поліморфна.

- постійно-зворотня.

- фібриляція і тріпотіння передсердь.

- фібриляція і тріпотіння шлуночків.

Порушення проведення імпульсу:

- синоаурикулярні блокади;

- атріовентрикулярні блокади:

ь - І ст.

ь - II ст.: І типу, II типу.

ь - III ст.

Внутрішньошлуночкові блокади:

- однопучкові блокади:

ь - блокада правої ніжки пучка Гіса.

ь - блокада передньоверхнього розгалуження лівої ніжки пучка Гіса.

ь - блокада задньонижнього розгалуження ніжки пучка Гіса (постійна, минуча).

- двопучкові блокади:

ь - блокада лівої ніжки пучка Гіса;

ь - блокада правої ніжки пучка Гіса та передньоверхнього розгалуження лівої ніжки пучка Гіса;

ь - блокада правої ніжки пучка Гіса і задньонижнього розгалуження лівої ніжки пучка Гіса.

- трипучкові блокади.

Комбіновані порушення утворення і проведення імпульсу:

- парасистолія:

- передсердна;

- із АВ-сполучення;

- шлуночкова.

Захворювання, синдроми і феномени:

- ідіопатичні форми аритмій;

- синдроми і ЕКГ-феномени передзбудження шлуночків:

- Вольфа - Паркінсона - Уайта;

- укороченого інтервалу PR (Лауна - Ганонга - Лівайна).

- синдром ранньої реполяризації шлуночків.

- синдром подовженого інтервалу QT (вроджений, набутий).

- синдром слабкості синусового вузла.

- синдром Морганы - Адамса - Стокса.

- аритмогенна дисплазія ПШ.

- синдром Бругада.

- синдром Фредеріка.

- раптова серцева смерть (аритмічна) (смерть, що настала протягом 1 год після появи перших симптомів захворювання або суттєвого погіршення стану хворого на тлі стабільного хронічного перебігу захворювання):

ь з відновленням серцевої діяльності:

ь фібриляція шлуночків;

ь асистолія;

ь електромеханічна дисоціація (зазначається при можливості);

ь раптова серцева смерть (необоротна):

ь фібриляція шлуночків;

ь асистолія;

ь - електромеханічна дисоціація (зазначається при можливості).

Зупинка серця (смерть, що настала пізніше ніж через 1 годину після появи чи посилення симптомів захворювання):

- з відновленням серцевої діяльності.

- зупинка серця незворотня.

Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

Етіологія. Причиною розвику аритмій можуть бути серцево-судинні захворювання, а також екстракардіальна патологія та впливи. Найчастішими їх причинами у дітей є захворювання серця та судин: запальні захворювання серця (міокардит, ендо- і перикардит), міокардіосклероз, первинні та вторинні кардіоміопатії, вади розвитку, аномалії коронарних судин, артеріальна та легенева гіпертензії, ішемія міокарда, травми серця та стан після оперативних втручань (як у ранній, так і у віддалений період).

Причиною розвитку порушень ритму часто є патологія внутрішніх органів: ендокринна (захворювання щитоподібної залози, наднирників), захворювання легень, функціональні розлади та захворювання органів шлунково-кишкового каналу (через реалізацію вісцерокардіальних рефлексів), діафрагмальні кили, вегетативна дисфункція, черепно-мозкові травми та захворювання нервової системи, інфекційні захворювання, гарячкові стани. Порушення ритму можуться розвиватись під час проведення діагностичних процедур (бронхоскопія, гастроскопія, лапароскопія, цистоскопія, кольпоскопія, ректоскопія, процедури на серці).

Також патологічний вплив чинять порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, порушення кислотно-лужної рівноваги), токсичні речовини та вживання наркотиків і енергетичних напоїв, алергія та глистні інвазії. Використання медикаментів, у тому числі протиаритмічна терапія, може бути сильним провокатором розвитку аритмій серця.

Окрему групу становлять генетичні захворювання, які викликають розвиток тяжких аритмій та смерть у ранньому віці (синдром подовженого та укороченного QT, синдром Бругада, аритмогенна дисплазія правого шлуночка, катехоламінергічна поліморфна шлуночкова тахікардія).

Патогенез. Виникнення брадиаритмій пов'язане із зменшенням клітин синусового вузла, а в деяких випадках і центрів автоматизму II і III порядку, здатності до генерації імпульсу внаслідок прямого пошкодження, токсичного впливу, вираженої ваготонії, а також функціонального чи органічного ураження провідної системи серця.

Виділяють три основних механізми виникнення екстрасистолії та тахіаритмій: патологічне підвищення автоматизму (поява водія ритму з частотою генерації імпульсів, вищою за синусовий вузол), re-entry (реципрокна, повторного входу збудження) та тригерний (набування клітинами провідної системи серця та міокарда властивостей автоматизму внаслідок дії слідових потенціалів, що викликають однократне чи повторне збудження клітин у відповідь на попередню деполяризацію).

У разі виникнення брадиаритмії небезпечним є розвиток хронотропної недостатності, яка не зможе забезпечити достатній кровообіг та підтримання AT на достатньому рівні, потрібному для адекватного функціонування організму. Також зменшення темпу скорочення шлуночків викликає їх діастолічне перевантаження.

При екстрасистолії передчасне скорочення камер серця застає систолу шлуночків незавершеною, атріовентрикулярні клапани - закритими. Це викликає зворотній тік крові у легеневі та порожнисті вени та порушення коронарного наповнення, яке завжди здійснюється в період діастоли. Розвиток тахікардії через підвищення ЧСС викликає скорочення діастоли, що, у свою чергу, веде до зменшення наповнення кров'ю шлуночків серця та серцевого викиду. екстрасистолія тахікардія серце кардіостимулятор

Клінічна картина. Клінічні особливості різних порушень ритму наведені у відповідних підрозділах.

Діагностика порушень ритму та провідності включає в себе обов'язкові та додаткові методи дослідження.

Обов'язкові методи дослідження (використовуються у всіх хворих із скаргами на порушення ритму серця):

1. Стандартна ЕКГ у 12 відведеннях із записом ритмограми.

2. ЕхоКГ.

3. Вимірювання AT.

Додаткові методи дослідження (для уточнення причини та діагнозу, визначення ефективності лікування):

1. 24-годинне моніторування ЕКГ за Холтером та/або фрагментарне моніторування.

2. Електрофізіологічне дослідження (ЕФД).

3. Черезстравохідна електрокардіостимуляція.

4. Проба з фізичним навантаженням, фармакологічні та вагусні проби.

5. МРТ серця (наявність структурної патології серця), ангіографія, катетеризація порожнин серця.

6. Біохімічний аналіз крові (електроліти, гормони щитоподібної залози тощо).

7. Ультразвукове дослідження внутрішніх органів та щитоподібної залози (для виключення соматичної патології, яка може провокувати порушення ритму).

Інтерпретація ЕКГ у дітей проводиться відповідно до вікових норм.

Таблиця 1. Вікові норми ЧСС

Вік

Межі ЧСС (уд/хв)

Новонароджені

110-170

1-12 місяців

100-160

2-3 роки

95-140

4-6 років

90-125

7-14 років

65-95

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.