Масаж загальний і самомасаж

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

«УКРАЇНА»

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Масаж загальний і самомасаж»

ВИКОНАЛА:

Студентка 3 курсу

Заочної форми навчання

Спеціальності «Здоров'я людини»

Маринич Людмила Анатоліївна

ПЕРЕВІРИЛА:

Вареник О.А.

м.Кропивницький 2016 рік

1.Визначення поняття масажу.

Масаж - це сукупність прийомів механічної дозованої дії на різні ділянки поверхні тіла людини за допомогою рук або спеціальних апаратів із лікувальною та профілактичною метою. Він має такі механізми дії - механічний, гуморальний і нервово-рефлекторний. 

Масаж впливає на функцію всіх систем організму, сприяє підвищенню працездатності, відновленню сили, підвищенню еластичності м'язів та суглобів. Він буває ручним, апаратурним, комбінованим, також розрізняють масаж загальний і місцевий. Найбільш розроблені й засвоєні такі види ручного масажу - лікувальний, гігієнічний, косметичний, гінекологічний, спортивний. 

Слід зазначити, що найбільш стародавнім є лікувальний масаж. Суть його полягає в механічній дії на тканини організму у вигляді прогладжування, розтирання, розминання, вібрації в певній системі і послідовності. Механічні дії можна проводити руками (мануальний масаж) або за допомогою спеціальних апаратів (апаратний масаж) безпосередньо або через коливання пружних середовищ (води, повітря і ін.). 

Техніка виконання прийомів і фізіологічний вплив їх у тому або іншому напряму дозволяє проводити більш диференційоване дозування масажу і зробити таким чином регулюючий вплив на функції організму. Тому прийоми масажу самостійно не застосовуються, а залежно від мети, від вихідного стану організму, особливостей патологічного процесу їх об'єднують у різноманітні варіанти комплексів. Добір комплексів і загальне дозування під час масажу залежить від терапевтичних, гігієнічних або спортивних завдань у кожному конкретному випадку його застосування. При цьому масаж може бути загальним, коли дія спрямована на всю поверхню тіла, і місцевим (локальним, регіональним), коли масажується частина тіла - колінний суглоб, поперек тощо. 

Кожен з видів масажу (лікувальний, гігієнічний та інші) може проводитись масажистом або у формі самомасажу. 

Лікувальний масаж є ефективним засобом активної функціональної терапії. В поєднанні з лікувальною фізкультурою його застосовують при комплексному лікуванні захворювань внутрішніх органів, нервової системи, хірургічних і гінекологічних захворювань, при захворюванні вуха, горла, носа, очей, ясен та шкіри. 

Останнім часом широко впроваджується в практику метод сегментарно - рефлекторного масажу - масаж окремих зон згідно з сегментарною будовою тіла для дії на внутрішні органи. Такий масаж впливає більш повно на регулюючу і нормалізуючу дію трофічних, обмінних процесів, секреторну діяльність та інші життєво важливі процеси і функції організму. 

Теоретичне уявлення про вплив масажу на організм людини базується на сучасних знаннях фізіології в світі вчень І.М. Сеченова, І.П. Павлова, Н.Е. Введенського, О.О. Ухтомського, згідно з якими в дії фізичних лікувальних факторів важливу роль відіграють нервово-рефлекторні та гуморальні механізми. Електрика, світло, звукові коливання, механічні та інші види енергії впливають на організм через шкіру, слизові оболонки, органи чуття, судини та інші тканини і органи, подразнюючи закладені в них багаточисельні рецептори. Трансформація енергії подразника є початковою ланкою формування у клітинах і тканинах механізму нервово-рефлекторного і нервово-гуморального характеру. При цьому діючий на організм фізичний фактор змінює стан внутрішньоклітинного метаболізму (обмін речовин), створює новий рівень енергетичного потенціалу клітинних структур, а це стимулює життєдіяльність клітин, змінює їх реактивність, підвищує опірність організму, сприяє розвитку захисних і компенсаторних механізмів і таким чином сприяє відновленню порушених функцій та реалізації терапевтичного ефекту. масаж шкіра лікувальний

Багаторазове застосування масажу та інших фізичних лікувальних факторів з поступовим нарощуванням дози призводить до тренування механізмів захисту і підвищення резервних сил організму. Масаж має заспокійливу, болевгамовну, антиспазматичну дію. 

Розглядаючи вплив масажу на організм, слід зауважити, що діючим фактором його є механічне подразнення, яке наноситься тканинам спеціальними прийомами. Рецептори шкіри і глибоком'язових тканин, сприймаючи ті чи іншу дію механічного характеру, трансформують її у нервовий імпульс і посилають до центральної нервової системи. При цьому виникає збудження нервових центрів, яке поширюється на різні органи і системи організму, стимулюючи або загальмовуючи їх діяльність. 

2. Вплив масажу на нервову систему

Нервова система відіграє величезну роль у життєдіяльності людського організму, впливаючи на роботу всіх органів і систем людини, здійснюючи їх взаємозв'язок. Завдяки нервовій системі відбувається регуляція всіх фізіологічних процесів, які протікають у всіх органах, тканинах і клітинах, а також прояв емоцій, управління роботою серця, м'язів, обміном речовин, діяльністю всіх залоз внутрішньої секреції, рухами людини. Таким чином досягається функціональну єдність організму, тісно пов'язаного з навколишнім середовищем і реагує на всі її зміни. На будь-який подразник зовнішнього чи внутрішнього середовища організм реагує нервовою реакцією.

Нервові закінчення сприймають все подразники зовнішнього світу, по нервових волокнах передаючи збудження в центральну нервову систему, звідки воно надходить до різних органів і м'язів.

Нервову систему можна розділити на два відділи: центральну, що складається з головного і спинного мозку, і периферичну, куди входять нервові волокна, що з'єднують головний і спинний мозок з іншими органами (черепно-мозкові, спинно-мозкові нерви, нервові вузли, що йдуть від головного і спинного мозку). Також можна умовно розділити нервову систему на два відділи: соматичну і вегетативну. Перша відповідає за зв'язок організму з навколишнім середовищем. При цьому сприйняття зовнішніх подразників забезпечується за рахунок нервових закінчень і органів чуття. Також цей відділ нервової системи бере участь в управлінні скелетної мускулатурою при пересуванні тепа.

Вегетативна (автономна) нервова система регулює діяльність внутрішніх органів і таким чином впливає на обмін речовин, кровообіг.

За допомогою масажу можна впливати на центральну і периферичну нервову систему. Так, залежно від поставлених завдань можна змінювати стан кори головного мозку, викликаючи підвищення або пониження збудливості; впливати на діяльність окремих органів і тканин, покращуючи їх функції, харчування. Це залежить від методики і техніки проведеного масажу, його тривалості, сипи впливу.

На глибокий масаж витрачається багато сип, на поверхневий - менше. Перший сприяє появі гальмівних процесів, другий, навпаки, збудливих.

В залежності від темпу масаж може бути швидким, середнім і повільним. Чим швидше темп, тим більше збудливість. При середньому темпі вона нейтральна. Грає роль і тривалість проведення масажу. Так, глибокий масаж, що проводиться довго і в повільному темпі, знижує збудливість нервової системи, викликаючи гальмування, а протилежний - поверхневий, виконаний швидко і протягом короткого часу, буде порушувати, тобто тонізувати нервові процеси.

Масаж надає дуже сприятливу дію на нервову систему. Він покращує збудливість нервів і провідність посипаємо ними імпульсів. При масажуванні поліпшується кровопостачання нервових центрів і периферичних нервових утворень допомогою артеріальних судин, що відходять до великих і дрібних нервах.

Отже, можна зробити висновок, що нервово-рефпекторний фактор у механізмі впливу масажу на організм є провідним.

3.Вплив масажу на шкіру

Шкірний покрив захищає організм від різних зовнішніх впливів. Це обумовлено великою кількістю рецепторів, що сприймають подразнення, тобто закінчень нервових волокон. Крім цього, шкіра бере участь і в процесах дихання, кровообігу, обмінні процеси, має здатність регулювати температуру тіла, а також очищати організм від зайвого скупчення рідини, шкідливих речовин.

До числа функцій шкірного покриву можна віднести секреторну, обмінну функції, функцію терморегуляції організму. Отже, за допомогою шкіри масаж впливає на діяльність різних систем і органів людського тіла. Це відбувається завдяки безлічі різних рецепторних "приладів", які взаємопов'язані з цереброспинальной і вегетативної нервової системою.

Шкіра складається з трьох шарів: епідермісу і дерми і підшкірної жирової клітковини. Перший - це надкожная, поверхневий шар. Він, в свою чергу, складається з декількох шарів ороговілих клітин, які, Злущуючись, замінюються іншими з нижнього, паросткового шару епідермісу. У глибоких шарах також виробляється пігмент меланін, який дуже важливий для нормального стану шкіри. Чим більше його кількість, тим краще шкіра може протистояти негативним механічних впливів, хімічних подразників. Масаж сприяє тому, що цей пігмент виробляється в більшій кількості.

На різних ділянках тіла епідерміс має різну товщину. На тих ділянках, що відчувають більший тиск, ніж інші, товщина його теж більше (підошви, сідничні області, долоні, кінчики пальців).

В результаті масажних рухів краще видаляється ороговілий шар віджилих клітин, що дає позитивний ефект: поліпшується видільна діяльність сальних і потових залоз, а також посилюється шкірне дихання. Масаж впливає на стан шкіри, підвищуючи її пружність, еластичність.

Наступний шар - дерма - включає до свого складу гладкі м'язові і еластичні колагенові волокна сполучної тканини, що роблять шкіру пружною і гладенькою. Також в цьому шарі знаходяться потові і сальні залози, кровоносні і лімфатичні судини, нервові волокна.

Ще більш глибинний шар - підшкірно-жирова клітковина. Вона являє собою пухку сполучну тканину, яка містить скупчення жирових клітин. Цей шар теж неоднаковий по товщині на різних ділянках тіла. Найбільша його товщина - на передній стінці живота, грудних залозах, в області тазу, а також на долонях і підошвах. Функція підшкірно-жирової тканини - захист організму від температурного впливу зовнішнього середовища (переохолодження) і механічних впливів, наприклад ударів.

В результаті масажу можна змінити товщину цього шару, оскільки при прискоренні обміну речовин відбувається більш швидке виділення непотрібних організму речовин і таким чином спалюються зайві клітини жирової тканини.

При масажуванні поліпшується діяльність лімфатичної та кровоносної систем, спостерігається усунення застійних явищ, а також поліпшується кровопостачання шкіри. Це пов'язано з тим, що під час виконання масажних рухів лімфа як би просувається в їхньому напрямку, і внаслідок спорожнення судин тканини і органи массируемого ділянки отримують більше поживних речовин, а продукти розпаду швидше виводяться. Оскільки шкірні судини розширюються, збільшується кількість капілярів, посилюється і приплив артеріальної крові до массируемому ділянці. Таким чином, масаж сприяє поліпшенню трофіки, т. е. живлення шкіри.

Крім того, що масаж безпосередньо впливає на стан шкіри, він впливає на центральну нервову систему, сприяючи появі тієї чи іншої необхідної відповідної реакції .

4.Вплив масажу на м'язи

М'язова система налічує близько 400 м'язів, що складають приблизно третину всієї маси тіла людини. Усі м'язи поділяються за місцем знаходження - задні (м'язи спини, потилиці), передні (м'язи шиї, грудей, живота) і по вигляду - поперечно-смугасті (скелетні), гладкі і серцева. Перші відповідають за підтримку тіла в певному положенні і рух, а також за процеси дихання, жування, міміку обличчя. Гладкі м'язи - ті, що є складовою стінок внутрішніх органів, кровоносних судин, шкіри. Їх відмінність у тому, що вони скорочуються, так само як і розслабляються, абсолютно мимоволі, тобто незалежно від бажання людини. Скорочення серцевого м'яза відбувається в результаті імпульсів, які в ній же і виникають.

Для правильного проведення масажних рухів потрібно знати форму тієї чи іншої м'язи, місце з'єднання її з кісткою і сухожиллям. Початком м'язи є сухожильная головка, далі йде черевце (саме його утворюють поперечно-смугасті волокна) і в кінці знаходиться сухожилля. Зверху розташована щільна сполучна тканина. Отже, щоб масаж мав найбільшу ефективність, прийоми повинні проводитися досить глибоко, енергійними рухами.

М'яз має здатність скорочуватися, коли до неї доходять імпульси, що посилаються центральною нервовою системою, а також властивістю коротшати або, навпаки, розтягуватися . Просування по судинах крові відбувається завдяки скороченню м'яза, внаслідок чого кисень і поживні речовини доставляються до тканин і органів, а продукти розпаду виводяться. Масаж сприяє активізації цих процесів.

В результаті масування м'язів у них знижується рівень молочної кислоти, органічних кислот. Саме тому за допомогою масажу можна усунути м'язове стомлення, підвищити працездатність. При цьому масаж діє в 4 рази ефективніше і швидше, ніж пасивний відпочинок. Він допомагає уникнути травм, що виникають через фізичних навантажень на стомлені м'язи, в яких присутні хворобливі затвердіння, а також перешкоджає втраті еластичності м'язів.

Масування м'язів позитивно діє на стан суглобів, сухожильно-зв'язкового апарату, тим самим сприяючи більшій еластичності, рухливості, активізації окислювально-відновних процесів.

5. Вплив масажу на серцево-судинну і лімфатичну систему

Завдання кровоносної системи - постійно підтримувати циркуляцію крові і лімфи в організмі, так як від цього залежить харчування органів і тканин, до яких необхідні речовини доставляє кров, а з її допомогою відбуваються також обмінні процеси (виділення продуктів розпаду), гуморальна регуляція. Серце, кровоносні судини (артерії, вени, капіляри) становлять кровоносну систему, а також утворюють два кола кровообігу (великий і малий), за якими здійснюється рух крові. Велике коло кровообігу починається з аорти, яка виходить з лівого шлуночка і розносить по тілу артеріальну кров; закінчується вона порожнистими венами. Малий (легеневий) коло починається з легеневого стовбура, що виходить з равого шлуночка і приносить до легких венозну кров.

В результаті ритмічних скорочень (систола) і розслаблень (діастола) серця кров просувається по судинах. Серце - чотирикамерний порожнистий м'язовий орган, який складається з двох шлуночків і двох передсердь. В шлуночку і передсерді з лівого боку тече артеріальна кров, а з правого - венозна.

До органів надходить кров з артерій, поточних від серця. Від органів до серця кров тече по венах. Артерії бувають великі, середні і дрібні (артеріоли, які переходять у капіляри), а також внутріорганние і внеорганние. Саме за допомогою капілярів здійснюються обмінні процеси. Артеріальна система пов'язана з венозної допомогою капілярів. На стінках і артерій, і вен знаходяться нерви і нервові закінчення.

Масаж має величезне значення для серцево-судинної системи. В результаті масування поліпшується просування крові до поверхні шкіри і м'язовим шарам, кровопостачання органів, усуваються застійні явища. Оскільки відбувається збільшення числа капілярів, тканини отримують краще харчування, а також активізується обмінний процес.

Таким чином, масаж сприяє поліпшенню діяльності системи кровообігу, активізуючи процес постачання тканин і органів живильними речовинами і процес виділення продуктів розпаду. Крім цього, змінюється фізико-хімічний стан тканин, покращується їх еластичність.

Лімфатична система - складова серцево-судинної системи. У свою чергу, її що складають є лімфатичні капіляри, сплетення лімфатичних судин і вузлів, лімфатичних стовбурів і двох лімфатичних проток.

Завданням лімфатичної системи є виведення зайвої міжтканинної рідини і подальше її надходження у венозне русло. Лімфатичні вузли здійснюють кровотворну і бар'єрну функції, утворюючи лімфоцити (білі кров'яні тільця), що активізуються при захисті від різних інфекцій та чужорідних речовин.

Лімфа - прозора рідина, що є живильним середовищем, в яку також виділяються продукти обміну.

Масаж усуває набряки, оскільки посилює циркуляцію лімфи, тим самим також сприяючи поліпшенню трофіки тканин і клітин, активізації обмінних процесів. Це відбувається внаслідок того, що масування прискорює звернення лімфи.

Масажні рухи повинні проводитися строго по ходу лімфатичного струму, у напрямку до лімфатичних вузлів. Це обумовлено тим, що лімфа рухається в одному напрямку - від тканин до серця, а масаж полегшує відтік лімфи від органів і тканин. Так, правильне проведення масажу, згідно масажних лініях, сприяє прискоренню лимфотока.

6.Вплив масажу на суглобово-зв'язковий аппарат

З'єднання кісток зв'язують кістки скелета в єдине ціле. Вони утримують їх один біля одного і забезпечують ним велику або меншу рухливість. З'єднання кісток мають різну будову і володіють такими фізичними властивостями, як міцність, пружність, рухливість, що пов'язане з виконуваною ними функцією.

При травмах кісток масаж сприяє швидшій освіті кістковою мозолі, стимулює життєдіяльність опорно-рухового апарату, покращує еластичність зв'язкового апарату, попереджає або сприяє зменшенню наявних контрактур.

Під впливом масажу зв'язковий апарат, суглоби набувають великої рухливості. Масаж усуває те, що утворюється при травмах або захворюваннях зморщування суглобових сумок, сприяє зменшенню навколосуглобових набряків, прискорює видалення продуктів розпаду, попереджає розвиток наслідків мікротравми суглоба.

Позитивна дія масажу на в'язки, суглоби пояснюється зігріванням масажованої ділянки, посиленням крово- і лімфообіги, активізації синовіальної рідини.

7.Вплив масажу на внутрішні органи й обмін речовин

Під обміном речовин розуміють ряд хімічних перетворень в організмі речовин, що надійшли до нього з навколишнього середовища.

Безсумнівно, масаж надає на організм величезний оздоравпівающій і лікувальний ефект. Завдяки масажу активізуються газообмін, мінеральний, білковий обмін, а також видільні процеси, які здійснюють виведення з організму продуктів розпаду. При цьому поліпшується освіта речовин білкового обміну, які відіграють роль подразників тканин внутрішніх органів, судин, рецепторів нервової системи. Цим пояснюється відновлення працездатності стомлених м'язів навіть при масажі тих м'язів, які не були задіяні в роботі.

Поліпшення газообміну обумовлено тим, що під час масування тканини починають споживати більше кисню і відбувається збільшення обсягу дихання. Це змушує активізуватися дихальні м'язи (особливо при масажі грудної клітки, міжреберних проміжків). При цьому поліпшується вентиляція легень, їх кровообіг.

Масаж діє рефпекторно, тобто він впливає на всі системи та органи людського тепа, їх функціональну діяльність. Таким чином відбувається активізація діяльності гладких м'язових волокон, стимуляція тих функцій, які контролюються вегетативної нервової системою: дихальної, травної, кровообігу, секреторної функції залоз внутрішньої секреції.

Отже, масаж можна охарактеризувати як загальнозміцнюючий і лікувальний засіб, нормалізує діяльність усіх систем і органів, сприяючи їх оздоровленню.

Використана література

1. Белая Н.А. Лечебный массаж. - М.: Советский спорт, 2001. - 304 с

2. Демитр Шойлев "Спортивная травматология". София: Медицина и физкультура, 1996 г.

3. Краснов А.Ф., Аршин В.М., Цейтлин Н.Д. "Справочник по травматологии". М.: "Медицина", 1994 г.

4. Курпан Ю.И., Таламбум Е.А., Силин Л.Л. "Движение против остеохондроза позвоночника" М.: Физкультура и спорт 1997 г.

5. Дубровский В.И., Дубровская Н.М. «Практическое пособие по массажу» Издательство «Шаг» М. 1993 г.

6.Корсаков П.К. Техніка масажу і самомасажу. - М. Постскриптум. 1995;

7. Вчися бути здоровим. / Під заг. ред. Р.Г. Шбанного. - М.: Полум'я, 1979.

Размещено на Allbest.ru