Алгоритми медицини
Техніка визначення групи крові. Місцева інфільтраційна анестезія. Складання інструментів для скелетного витяжіння. Накладання транспортних шин Крамера та Дітеріхса. Визначення якості гіпсу. Накладання гіпсової лонгети. Підготовка пацієнта до іригоскопії.
Рубрика | Медицина |
Вид | методичка |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.02.2017 |
Размер файла | 1,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Алгоритми медицини
Зміст
1. Премедикація
2. Техніка визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
3. Техніка визначення групи крові за допомогою цоліклонів анти - А і анти - В
4. Місцева інфільтраційна анестезія
5. Інтубація трахеї -введення у трахею спеціальної трубки
6. Спинномозкова анестезія
7. Епідуральна анестезія
8. Складання набору інструментів для скелетного витяжіння
9. Складання набору інструментів для трахеостомії
10. Накладання транспортної шини Крамера при переломі передпліччя
11. Накладання транспортної шини Крамера при переломі плеча
12. Накладання транспортної шини Крамера при переломі двох кісток гомілки
13. Техніка накладання шини Дітеріхса
14. Визначення якості гіпсу
15. Техніка накладання циркулярної гіпсової пов'язки
16. Техніка накладання гіпсової лонгети з саморобного гіпсового бинта
17. Підготовка шини Белера
18. Алгоритм підготовки пацієнта до рентгенологічного дослідження товстої кишки (іригоскопія)
19. Алгоритм підготовки пацієнта до ендоскопічного дослідження. шлунку і дванадцятипалої кишки (ФГДС)
20. Алгоритм підготовки пацієнта до ендоскопічного дослідження товстої кишки (колоноскопії)
21. Підготовка пацієнта до планової операції
22. Підготовка пацієнта до екстреної операції визначається тяжкістю загального стану хворого, видом захворювання або ушкодження, обсягом наступної операції
1. Премедикація
Премедикація - введення медикаментозних середників перед операцією з ціллю зниження вірогідності інтра- і післяопераційних ускладнень.
Задачі, які вирішує премедикація:
- зниження емоційного збудження;
- нейровегетативна стабілізація;
- створення оптимальних умов для дії анестетиків;
- профілактика алергічних реакцій;
- зменшення секреції залоз.
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітка |
|
Обладнання |
Шприци, 70% розчин етилового спирту, ватні кульки, лоток, снодійні, антигістамінні, наркотичні, холінолітичні засоби |
||
Підготовка медпрацівника до маніпуляції |
1. Помити руки, надіти стерильні рукавички 2. Підготувати медикаменти для премедикації: - холінолітичний засіб (1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату або 1мл 0,1% розчину метацину) - наркотичний анальгетик (1мл 2% розчину промедолу або 1мл 1% розчину морфіну гідро хлориду) - анитгістамінний засіб (1мл 1% розчину димедролу) |
Для інфекційної безпеки Досягається ефективність маніпуляції |
|
Підготовка пацієнта до маніпуляції |
1. Психологічно підготувати, заспокоїти пацієнта 2. Пояснити пацієнту необхідність премедикації й отримати згоду на її проведення 3. Попередити пацієнта про заборону вставати з ліжка після премедикації |
Зменшується страх перед наркозом Дотримуються права пацієнта на отримання інформації Не допускається виникнення ускладнень |
|
Техніка проведення маніпуляції |
1 Напередодні операції на ніч призначити снодійний засіб (фенобарбітал 2 мг/кг) і транквілізатори (феназепам 0,02 мг/кг) 2. За 30-40хв до операції ввести в/м наркотичний анальгетик (промедол 1мл 2%), 1% розчин димедролу і 1мл 0,1% розчину атропіну сульфату при повній премедикації. В екстрених випадках ці препарати вводять в/в за 5-10хв до операції |
Забезпечується повноцінний сон Усувається біль і досягаються холінолітичні ефекти Увага! Слід остерігатися швидкого в/в введення антигістамінних середників, транквілізаторів та наркотичних анальгетиків хворим з дефіцитом об'єму циркулюючої крові у зв'язку з ймовірним зниженням артеріального тиску! |
2. Техніка визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітка |
|
Обладнання |
Стандартні сироватки чотирьох груп двох різних серій, ізотонічний розчин натрію хлориду, білі тарілочки, піпетки, скляні палички, кров, посудина з дезінфекційним розчином |
||
Підготовка медпрацівника до маніпуляції |
1. Доставити досліджувану кров донора згідно з вимогами або взяти її у реципієнта. 2. Помити руки, надіти дві пари гумових рукавичок. 3. Білу тарілочку поділити олівцем на чотири квадратики і позначити сектори груп крові зліва направо I(0), II (А), III(В), IV(АВ) (за відсутності стандартної планшетки) 4. Відкрити ампули I - III груп стандартних сироваток двох серій, у кожну ампулу вкласти піпетку і розмістити їх у відповідні гнізда маркованого штативу |
Необхідна умова маніпуляції Для індивідуальної безпеки Не допускається виникнення помилок Необхідна умова маніпуляції |
|
Техніка проведення маніпуляції |
1. Під відповідними позначками на фарфорову тарілку нанести піпетками по одній великій краплі (0,1мл) кожної сироватки двох серій. 2. Поряд з кожною сироваткою нанести по одній маленькій краплі (0,01мл) досліджуваної крові (еритроцитів) 3. Окремими сухими скляними паличками змішати кожну краплю крові еритроцитів із відповідною сироваткою 4. Тарілочку (планшетку) легенько похитувати 1-2хв і поставити Увага! Аглютинація починається вже протягом перших 10-30с, але спостереження слід продовжувати, оскільки можлива пізня аглютинація, наприклад з еритроцитами групи А 5. Через 3хв під початку визначення групи крові до крапель суміші сироватки з еритроцитами, де відбулась аглютинація, додати по 1 краплі хлориду і розмішати окремими сухими паличками 6. Результат оцінювати через 5хв. |
Необхідна умова маніпуляції Досягається співвідношення крові і стандартних сироваток 10:1 Необхідна умова аглютинації Досягається змішування крові з сироваткою Виключається реакція псевдоаглютинації Час, необхідний для повної аглютинації |
|
Оцінювання результатів |
1. Реакція аглютинації не відбулася в жодній із сироваток - досліджувана кров належить до I(0) групи 2. Реакція аглютинації відбулася із стандартними сироватками I і III груп і відсутня з II групою - кров належить до II (А) групи 3. Реакція аглютинації відбулася із стандартними сироватками I і II груп - кров належить до III(В) групи 4. Реакція аглютинації відбулася з усіма трьома стандартними сироватками - кров належить до IV(АВ) групи Запам'ятай! При встановленні групи крові IV(АВ) слід провести контрольне дослідження цих еритроцитів із сироваткою групи IV(АВ). Підтвердженням належності до цієї групи є відсутність аглютинації |
Еритроцити досліджуваної крові не містять аглютиногенів Еритроцити досліджуваної крові містять аглютиноген А Еритроцити досліджуваної крові містять аглютиноген В Еритроцити досліджуваної крові містять аглютиногени А і В |
|
Дезінфекція |
Використані піпетки, планшетки, тарілочки, скляні палички занурити в дезінфекційний розчин згідно за наказами МОЗ України |
Для інфекційної безпеки |
3. Техніка визначення групи крові за допомогою цоліклонів анти - А і анти - В
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітка |
|
Обладнання |
Цоліклони анти - А рожевого забарвлення, анти - Б синього забарвлення (випускається в ампулах по 20, 60,100,200 доз з розчинником в ампулах по 2,5,10,20мл відповідно), білі тарілочки, скляні палички, годинник, кров, посудина з дезінфекційним розчином |
||
Підготовка медпрацівника до маніпуляції |
1. Помити руки, надіти дві пари гумових рукавичок. 2. Згідно з вимогами доставити досліджувану кров із пункту переливання крові або взяти її у реципієнта 3. Поділити і позначити білу тарілочку (за відсутності стандартної планшетки), вказати прізвище й ініціали пацієнта. 4. Розкрити ампули цоліклонів анти - А і анти - В та розчинників 5 Окремими чистими піпетками перенести розчинники у відповідні ампули і струсити. Розчинення настає протягом 1-2 хв |
Для індивідуальної безпеки Необхідна умова маніпуляції Не допускається виникнення помилок Необхідна умова маніпуляції Забезпечується відповідна концентрація розчину |
|
Техніка проведення маніпуляції |
1. На тарілочку нанести по 1 краплі цоліклонів анти - А і анти - В 2. Поряд з краплями цоліклонів анти - А і анти - В нанести в 10 раз меншу краплю крові 3. Кожну краплю крові і цоліклонів змішати сухою скляною паличкою. 4. Результати оцінити через 2,5-3 хв. |
Необхідна умова маніпуляції Досягається співвідношення крові і стандартних сироваток 10:1 Забезпечується реакція аглютинації Час, необхідний для повної аглютинації |
|
Оцінювання результатів |
1. Реакція аглютинації не відбулася з цоліклонами анти - А і анти - В - досліджувана кров належить до I(0) групи 2. Аглютинація спостерігається з цоліклонами анти - А - кров належить до II (А) групи 3. Аглютинація відбулася з цоліклонами анти - В - кров належить до III(В) групи 4. Аглютинація спостерігається з цоліклонами анти - А і анти - В - кров належить до IV(АВ) групи Запам'ятай! При встановленні групи крові IV(АВ) слід провести контрольне дослідження з фізіологічним розчином. Підтвердженням належності до IV групи є відсутність аглютинації |
Еритроцити досліджуваної крові не містять аглютиногенів Еритроцити досліджуваної крові містять аглютиноген А Еритроцити досліджуваної крові містять аглютиноген В Еритроцити досліджуваної крові містять аглютиногени А і В |
|
Дезінфекція |
Використані піпетки, планшетки, тарілочки, скляні палички занурити в дезінфекційний розчин згідно за наказами МОЗ України |
Для інфекційної безпеки |
4. Місцева інфільтраційна анестезія
Показання: первинна хірургічна обробка рани, пункції, невеликі операції, видалення невеликих доброякісних пухлин, пластика грижі, стани, коли наркоз протипоказаний шина анестезія крамер іригоскопія
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітка |
|
Обладнання |
Шприци, голки, 70% розчин етилового спирту, ватні кульки, місцеві анестетики; 2% розчин лідокаїну, 0,25% і 0,5% розчин новокаїну, 0,1% розчин адреналіну гідрохлоріду, який додають по 1 краплі на 10мл розчину новокаїну, стерильний перев'язувальний матеріал, операційна білизна, 1% розчин йодонату або бета дину, стерильні рукавички, лотки, пінцети, корнцанг |
||
Підготовка медпрацівника до маніпуляції |
1. Обробити руки (див. алгоритм "Хірургічна обробка рук") 2. Надягнути стерильний халат (див алгоритм "Надягання стерильного халата") |
Для інфекційної безпеки |
|
Підготовка інструментального стола |
Підготувати інструментальний стіл згідно алгоритму |
Забезпечується виконання маніпуляції |
|
Підготовка пацієнта до маніпуляції |
1. Надати пацієнту горизонтального положення 3. Провести обробку операційного поля (див. алгоритм "Обробка операційного поля") |
Досягається умова маніпуляції Для інфекційної безпеки |
|
Техніка проведення маніпуляції |
1 Анестетик ввести внутрішньошкірно до утворення "лимонної шкірочки" 2. Після цього голку ввести глибоко, пошарово інфільтруючи тканини: підшкірно-жирову клітковину, фасції, мязи 3. Через 2-3 хвилини можна виконувати заплановану маніпуляцію чи операцію |
Досягається знеболювання шкіри Досягається знеболювання глибоко розміщених шарів Досягається повна анестезія операційного поля |
|
Дезінфекція |
Провести дезінфекцію використаних голок і шприців згідно з чинними наказами МОЗ України |
5. Інтубація трахеї -введення у трахею спеціальної трубки
Показання:необхідність у проведенні штучної вентиляції легень хворим при комбінованому наркозі із застосування м'язових релаксантів, надання респіраторної допомоги хворим з гострою та хронічною дихальною недостатністю, проведення серцево-легенево-церебральної реанімації.
Послідовність дій |
Примітки |
|
В окремому лотку скласти наступні інструменти: |
||
1. Лицеві маски |
Для преоксигенації (попередня інгаляція кисню) |
|
2.Ларингоскоп з набором клинків (прямі, зігнуті, різних розмірів) |
Використовується для полегшення візуалізації гортані при інтубації Треба перевірити лампочку ларингоскопу. |
|
3.Інтубаційні трубки різних розмірірів |
Використовують стерильні одноразові трубки Перед застосуванням слід перевірити інкубаційну трубку. Мажету тестують, роздуваючи її за допомогою шприца. |
|
4.Провідник для інтубаційних трубок |
При необхідності його вводять в ендотрахеальну трубку і згинають, щоб надати трубці потрібної форми. |
|
5.Роторозширювач |
Застосовується для екстреного відкривання рота пацієнта при порушенні прохідності дихальних шляхів |
|
6.Язикотримач |
Інструмент для захоплення, виведення і утримання язика. |
|
7. Затискачі |
Для створення тупферу (може бути потрібним для санації ротоглотки) |
|
8.Балончик для роздування манжети інтубаційної трубки (можна взяти шприц 10,0) |
||
9.Катетер |
Для відсмоктування секрету з бронхів, трахеї, порожнини рота, санації просвіту трахеостомічних трубок. Діаметр повинен бути менший за діаметр трахеостомічної трубки. |
|
10. Серветки, тасьма для фіксації трубки |
||
Окремо готується апарат для аспірації рідини з ротоглотки і трахеї (електричний або механічний) Фонендоскоп |
Необхідно перевірити готовність відсмоктувача на випадок відходження харкотиння, кровотечі або блювання Для прослуховування легень |
6. Спинномозкова анестезія
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітка |
|
Обладнання |
Голка Біра з мандреном, шприци на 1, 5, 10мл, 2% розчин лідокаїну або 0,5% розчин бупівакаїну (на процедуру потрібно 3-4 мл), марлеві кільки, серветки, корнцанг у дез. розчині, 70% розчин етилового спирту |
||
Підготовка медпрацівника до маніпуляції |
Помити руки, надіти стерильні рукавички |
Для інфекційної безпеки |
|
Підготовка пацієнта до маніпуляції |
1. Повідомити пацієнта про хід маніпуляції, отримати згоду на її проведення. 2.Пацієнта посадити на операційний стіл спиною до анестезіолога, запропонувати максимально зігнути спину, скласти руки на животі і притиснути підборіддя до грудної клітки. Положення пацієнта може бути лежачі з приведеними до живота нижніми кінцівками і максимально зігнутою спиною, якщо пацієнт не може сидіти. |
Дотримання права пацієнта на отримання інформації Досягається ефективність маніпуляції. |
|
Техніка проведення маніпуляції |
1 Медичний працівник стає перед пацієнтом і утримує його у відповідному положенні. 2.Інший медичний працівник (медична сестра) подає анестезіологу кульки, змочені спиртом для оброблення місця маніпуляції. 3.Медсестра подає анестезіологу шприц на 1мл з тонкою голкою для знеболювання шкіри в ділянці пункції. 4.Після проведення знеболювання медична сестра подає голку Біра з мандреном. 5.Лікар робить прокол, видаляє з голки мандрен. Після виділення з голки краплинами спиномозкововї рідини медична сестра подає хірургові шприц з анестетиком. 6.Пілся введення препарату і видалення голки лікар обробляє місце пункції спиртовим розчином, м/с накладає асептичну пов'язку, надає пацієнтові відповідного положення на операційному столі. |
Досягається виконання маніпуляції Для інфекційної безпеки. Увага! Застосування препаратів йоду для обробки місця пункції протипоказане (може спричинити асептичне запалення оболон спинного мозку) Досягається знеболювання місця проколу. Не допускається закупорення голки тканинами. Досягається введення анестетика. |
|
Дезінфекція |
Використаний матеріал занурити в дез розчин і провести передстерилізаційну обробку згідно з сучасними наказами МОЗ України. |
Досягається усунення інфекції. |
7. Епідуральна анестезія
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітка |
|
Обладнання |
Голка з ман дреном для пункції епідурального простіру (Tyoxi), голка для внутрішньомязових ін'єкцій, шприц 2мл з легким ходом поршня та 20мл з перехідником для катетера, епідуральний катетер, затискач, стерильні марлеві серветки, розчин етилового спирту, лейкопластир, фізіологічний розчин, . 2% розчин лідокаїну або 0,5% розчин бупівакаїну (на процедуру потрібно 15-20мл) |
||
Підготовка медпрацівника до маніпуляції |
Помити руки, надіти стерильні рукавички |
Для інфекційної безпеки |
|
Підготовка пацієнта до маніпуляції |
1. Повідомити пацієнта про хід маніпуляції, отримати згоду на її проведення. 2.Пацієнта посадити на операційний стіл спиною до анестезіолога, запропонувати максимально зігнути спину, скласти руки на животі і притиснути підборіддя до грудної клітки. Положення пацієнта може бути лежачі з приведеними до живота нижніми кінцівками і максимально зігнутою спиною, якщо пацієнт не може сидіти. |
Дотримання права пацієнта на отримання інформації Досягається ефективність маніпуляції. |
|
Техніка проведення маніпуляції |
1 Медичний працівник стає перед пацієнтом і утримує його у відповідному положенні. 2.Інший медичний працівник (медична сестра) подає анестезіологу кульки, змочені спиртом для оброблення місця маніпуляції. 3.Медсестра подає анестезіологу шприц з тонкою голкою для знеболювання шкіри в ділянці пункції. 4.Після проведення знеболювання медична сестра подає голку Tyoxi з мандреном. 5.Лікар робить прокол, видаляє з голки мандрен. 6. Заповнюють шприц 2мл ізотонічним розчином натрію хлориду так, щоб у ньому знаходився невеличкий міхурець повітря. Приєднують шприц до голки Tyoxi. Лікар продовжує плавно просувати голку. Одночасно легко натискуючи на поршень шприца. Слідкують за міхурцем повітря. Після проходження голкою жовтої зв'язки відчувається "провал": поршень шприца рухається вільно вперед при найменшому зусиллі анестезіолога, міхурець повітря при цьому не деформується. 7. Лікар обережно від'єднує шприц, якщо передбачається одномоментна анестезія, то медична сестра подає лікарю шприц з анесетиком і лікар вводить хворому в епідуральний простір спочатку тест-дозу анестетика (3-4мл), через 5 хвилин при відсутності симптомів спинномозкової анестезії - всю дозу анестетика. 8. При необхідності довготривалої анестезії медична сестра подає анестезіологу епідуральний катетер. Лікар катетеризує епідуральний простір, проводячи катетер через голку Tyoxi на глибину 3-4см. Голку обережно виймають. 9. На місце пункції накладають асептичну пов'язку, катетер фіксують. |
Досягається виконання маніпуляції Для інфекційної безпеки. Досягається знеболювання місця проколу. Не допускається закупорення голки тканинами. Досягається ефективність маніпуляції Досягається введення анестетика. Для інфекційної безпеки. |
|
Дезінфекція |
Використаний матеріал занурити в дез розчин і провести передстерилізаційну обробку згідно з сучасними наказами МОЗ України. |
Досягається усунення інфекції. |
8. Складання набору інструментів для скелетного витяжіння
Послідовність |
Зміст дій |
Примітки |
|
Показання |
Переломи кісток зі зміщенням відростків по довжині. |
||
Місце виконання |
Операційний блок травматологічного відділення |
||
Підготувати необхідне |
1.Шафа з інструментами операційного блоку. 2. Лоток. 3. Шина Белера 4. Гирі по 2 кг 5. Троси до шини Белера |
||
Алгоритм виконання |
В лоток з шафи, де зберігаються інструменти операційного блоку, відберіть: - загальний інструментарій: 1. Корнцанг - 1 шт. 2. Шприц - 10,0 або 20,0 - 1-2 шт., голки для ін'єкцій 3. Цапки - 4 шт. 4. Пінцет анатомічний - спеціальні інструменти: 1.Дуга для витяжіня - 1 шт. 2.Шпиці Кіршнера 3. Гвинт для компресії дуги 4. Торцевий ключ. 5. Апарат ЦІТО чи Кіршнера - 1 шт. 6. Кусачки для скушування шпиць 7. Дрель Додатковий матеріал: - гумові пробки від пеніцилінових флаконів - 2-4 шт. - шнурок з гирями та бокові тяги - шина Белера - 1 шт.(для нижньої кінцівки), ЦІТО (при пошкодженні плеча). |
Схема скелетного витяжіння Увага! Гумовими пробками фіксують стерильні марлеві кульки, зволожені 96о етиловим спиртом. |
|
Провести передстерилізаційну обробку та стерилізацію відібраного інструментарію. |
9. Складання набору інструментів для трахеостомії
Послідовність |
Зміст дій |
Примітки |
|
Показання |
операція, спрямована на поліпшення умов зовнішнього дихання при порушенні прохідності верхніх дихальних шляхів (пухлини,стеноз гортані тощо) , що полягає у з'єднанні просвіту трахеї із зовнішнім середовищем |
||
Місце виконання |
Операційний блок |
||
Підготувати необхідне |
1.Шафа з інструментами операційного блоку. 2. Лоток. |
||
Алгоритм виконання |
В лоток з шафи, де зберігаються інструменти операційного блоку, відберіть: - загальний інструментарій: 1. Корнцанги - 2 шт. 2. Шприц - 20,0 - 1шт, голки для ін'єкцій 3. Цапки - 4 шт. 4. Скальпель - черевцевий (1шт.), гострокінцевий (1шт.) 5. Гачки Фарабефа - 2шт. 6.Гачки гострі двозубі - 2 шт. 7. Кровоспинні затискачі - Більрота (2 шт.), Кохера (4 шт.), типу "москіт" (2 шт.). 8. Ножиці хірургічні гострокінцеві - 1шт. 9. Ножиці Купера - 1шт. 10. Пінцети хірургічні - 2 шт. 11. Пінцети анатомічні - 2 шт. 12. Голкотримач Гегара - 1шт. 13. Голки хірургічні - ріжучі (4 шт.). - спеціальні інструменти: 1.Трахеостомічні трубки з каню лею різних розмірів - 4 шт. 2. Гачки однозубі трахеостомічні - 2 шт. 3. Розширювач трахеї Труссо. Додатковий матеріал Товстий гумовий зонд |
||
Провести передстерилізаційну обробку та стерилізацію відібраного інструментарію. |
10. Накладання транспортної шини Крамера при переломі передпліччя
Назва заходу |
Послідовність дій |
Обґрунтування |
|
Підготовка до виконання навику |
Оцінити ситуацію. Згадати, що шина повинна фіксувати 2 суглоби (променево-запя'стковий і ліктьовий) і повинна йти від кінчиків пальців до середини плеча. |
Досягається правильність виконання дій |
|
Оснащення робочого місця |
Шина Крамера, вата, бинти, ножиці. |
Забезпечується проведення маніпуляції |
|
Підготовка пацієнта |
1 Пояснити пацієнту хід маніпуляції та отримати згоду на її проведення. 2. Пацієнту надати зручного положення 3. За наявності кровотечі виконати гемостаз. 4. Ввести знеболювальні засоби. 5. Накласти асептичну пов'язку за наявності рани |
Забезпечується право пацієнта на інформацію. Досягається ефективність проведення маніпуляції Досягається тимчасовий гемостаз Боротьба з больовим шоком Для інфекційної безпеки. |
|
Основні етапи виконання |
1. Покрийте внутрішню поверхню шини шаром вати і прибинтуйте її. 2. Виміряти по здоровій кінцівці її довжину від кінчиків пальців до ліктьового згину Зігнути шину на цьому місці під прямим кутом. 3.Обережно перекладіть шину на пошкоджену кінцівку і прибинтуйте її бинтом, дотримуючись правил бинтування. Попередньо в долоню вложить невеликий валик. 4. Передпліччя зафіксувати косинкою. |
Профілактика травмування м'яких тканин. Забезпечується моделюваня шини Увага! Шину моделюють по здоровій кінцівці або по кінцівці того, хто надає допомогу! Досягається фіксація передпліччя шиною. Додаткова фіксація. |
|
Подальша тактика |
Потерпілого транспортують у лікарню. Стежити за станом пацієнта. |
Для подальшого лікування. |
11. Накладання транспортної шини Крамера при переломі плеча
Назва заходу |
Послідовність дій |
Обґрунтування |
|
Підготовка до виконання навику |
Оцінити ситуацію. Згадати, що шина повинна фіксувати 3 суглоби (променево-зап'ястковий, ліктьовий і плечовий ), повинна йти від кінчиків пальців до медіального краю лопатки здорової сторони. |
Досягається правильність виконання дій |
|
Оснащення робочого місця |
Шина Крамера довжиною120см, вата, бинти, ножиці. |
Забезпечується проведення маніпуляції |
|
Підготовка пацієнта |
1 Пояснити пацієнту хід маніпуляції та отримати згоду на її проведення. 2. Пацієнту надати зручного положення 3. За наявності кровотечі виконати гемостаз. 4. Ввести знеболювальні засоби. 5. Накласти асептичну пов'язку за наявності рани |
Забезпечується право пацієнта на інформацію. Досягається ефективність проведення маніпуляції Досягається тимчасовий гемостаз Боротьба з больовим шоком Для інфекційної безпеки. |
|
Основні етапи виконання |
1. Покрийте внутрішню поверхню шини шаром вати і прибинтуйте її. До проксимального краю прив'язати дві марлеві тасьми довжиною 70-80см кожна. 2.Моделювання шини. А.Виміряти по здоровій кінцівці її довжину від кінчиків пальців до ліктьового згину. Зігнути шину на цьому місці під прямим кутом; Б. Виміряйте дожину від ліктьового згину до плечового суглоба і зігніть шину під прямим кутом, а залишок шини злегка перегніть в горизонтальній площині; В. Приміряйте відмодельовану шину на здорову кінцівку. Моделювання шини можна проводити на собі. Шину зігнути під прямим кутом на відстані, що дорівнює довжині передпліччя постраждалого. В кут, що утворився, ставлять лікоть тієї руки, котра пошкоджена у постраждалого. Другою рукою захватують верхній кінець шини і прогинають його до спини. Спертися ліктем о стіл і робити рухи корпусом зі сторони в сторону, надаючи шині потрібної конфігурації, що відповідає згинам плеча і спини. Запам'ятай!Верхній кінцівці надати фізіологічного положення: плече відведене на 30о, рука зігнута у ліктьовому суглобі під кутом 90о. 3.Шину перекласти на пошкоджену кінцівку. Обидва кінці шини з'єднати за допомогою бинта. В долоню вложити валик. Прибинтувати шину до руки, дотримуючись правил бинтування. 4. Передпліччя зафіксувати косинкою. |
Профілактика травмування м'яких тканин. Забезпечується моделюваня шини Увага! Шину моделюють по здоровій кінцівці або по кінцівці того, хто надає допомогу! Досягається фіксація шиною. Додаткова фіксація. |
|
Подальша тактика |
Потерпілого транспортують у лікарню. Стежити за станом пацієнта. |
Для подальшого лікування. |
12. Накладання транспортної шини Крамера при переломі двох кісток гомілки
Назва заходу |
Послідовність дій |
Обґрунтування |
|
Підготовка до виконання навику |
Оцінити ситуацію. Згадати, що шина повинна фіксувати 2 суглоби (гомілково-стопний і колінний). Тильна шина повинна йти від кінчиків пальців до середини стегна, бокові - до середини стегна.. |
Досягається правильність виконання дій |
|
Оснащення робочого місця |
Шина Крамера, вата, бинти, ножиці. |
Забезпечується проведення маніпуляції |
|
Підготовка пацієнта |
1 Пояснити пацієнту хід маніпуляції та отримати згоду на її проведення. 2. Пацієнту надати зручного положення 3. За наявності кровотечі виконати гемостаз. 4. Ввести знеболювальні засоби. 5. Накласти асептичну пов'язку за наявності рани |
Забезпечується право пацієнта на інформацію. Досягається ефективність проведення маніпуляції Досягається тимчасовий гемостаз Боротьба з больовим шоком Для інфекційної безпеки. |
|
Основні етапи виконання |
1.Моделювання задньої шини А. Виміряти по здоровій кінцівці довжину підошви і зігніть на цю відстань шину під кутом 90о. Б. Відміряти довжину гомілки до колінного суглоба і зігніть шину на цю відстань під кутом 10-15о. 2.Моделювання бокових шин. Вони фіксують гомілку з обох сторін. Довгу шину Крамера зігнути "П" - подібно. Довжина поперечної частини повинна дорівнювати довжині стопи. Бокові шини (2 шини Крамера) можуть бути зігнуті у вигляді букви "Г". 2. Покрийте внутрішню поверхню шини шаром вати і прибинтуйте її. 3.Обережно перекладіть шини на пошкоджену кінцівку і прибинтувати згідно правилам бинтування (спочатку накладається і прибинтовується задня шина, а потім - бокові) |
Забезпечується моделюваня шини Профілактика травмування м'яких тканин. Досягається фіксація. |
|
Подальша тактика |
Потерпілого транспортують у лікарню. Стежити за станом пацієнта. |
13. Техніка накладання шини Дітеріхса
Показання: перелом стегна й ушкодження кульшового суглоба
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітки |
|
Обладнання |
Шина Дітеріхса, вата, бинти, лоток, ножиці, лямки, ватно-марлеві валики. |
||
Підготовка пацієнта до маніпуляції |
1 Пояснити пацієнту хід маніпуляції та отримати згоду на її проведення. 2. Пацієнту надати зручного положення лежачі 3. Підготувати необхідне обладнання 4. За наявності кровотечі виконати гемостаз. 5. Ввести знеболювальні засоби. 6. Накласти асептичну пов'язку за наявності рани |
Забезпечується право пацієнта на інформацію. Досягається ефективність проведення маніпуляції Забезпечується проведення маніпуляції Досягається тимчасовий гемостаз Боротьба з больовим шоком Для інфекційної безпеки. |
|
Техніка проведення маніпуляції |
1.По задній поверхні ноги укладають відмодельовану шину Крамера. Моделюють задню драбинчасту шину: вона повинна повторювати контур задньої поверхні кінцівки: підколінна ямка (кут 170-175о), литковий м'яз, і закінчуватися в ділянці п'яти. Шину покривають ватою і прибинтовують. 2.Прикласти підступник до підошви і прибинтувати його восьмииподібною пов'язкою. 3..Внутрішню коротку планку вставити дистальним кінцем у внутрішню скобу дротяної рамки, закріпленої на підстопнику так, щоб її кінець вийшов з підстопника на 10-15см. Планки милиць розсунути на таку довжину, щоб проксимальна частина упиралася у промежину. 4.. Зовнішню довгу планку вставити дистальним кінцем у зовнішню скобу підступника, висуваючи її вниз на 10-15см, а кінець вставити в рамку металевої облямівки поперечної дощечки внутрішньої планки. 5. Планку розсунути на таку довжину, щоб вона своєю милицею упиралася у пахвинну складку, і зафіксувати її, вставивши цвях-шпеник в отвори планок. Запам'ятай! У пахвинну і пахвову ділянки потрібно підкласти ватно-марлеві тампони. 6. Шнур, який прикріплений до дротяної рамки підступника, вставити в отвір поперечної дощечки внутрішньої планки і паличкою-закруткою, скручуючи шнур, виконати витягування і закріпити закрутку. 7.Шину закріпити за допомогою лямок і бинта: - одну лямку обвести навколо грудної клітки і закріпити з протилежного боку, другу лямку закріпити навколо тулуба, третю - навколо стегна; - на всю кінцівку від надп'ятково-гомілкового суглоба до пахвинної ділянки поверх шини накласти спіральну пов'язку. |
Попереджується провисання гомілки. Забезпечується послідовність маніпуляції. Запобігання стисненню м'яких тканин. Досягається тимчасове витягання. Досягається фіксація шини |
|
Перевірка правильності накладання шини |
Перевірити забарвлення шкірних покривів пальців і пульс на периферійних артеріях стопи |
Контроль кровопостачання кінцівки |
|
Транспортування |
Пацієнта скерувати в травматологічне відділення в супроводі медичного працівника на ношах. |
Стежити за загальним станом пацієнта. |
14. Визначення якості гіпсу
Назва заходу |
Послідовність дій |
|
Обладнання |
Гіпсовий порошок, вода, ниркоподібний лоток, дзеркальце, електрична плитка, металева каструля або стандартний стерилізатор, тарілка, сито. |
|
Попередня підготовка |
Набрати гіпсовий порошок у ниркоподібний лоток |
|
Проведення проби з нагріванням |
1.Гіпс насипати у металевий посуд і підігрівати на електричній плитці. 2. Над гіпсом тримати дзеркальце. Висновок: якщо дзеркальце запітніло, з гіпсу виділяється водяна пара. Гіпс до застосування не придатний, бо містить вологу. Увага! Відволожений гіпс можна знов прожарити при температурі 140оС, після чого він стає придатним до застосування. |
|
Проба на наявність сірководню |
1.Невелику частину гіпсу змішати з водою. 2.Визначити запах гіпсу. Висновок: якщо гіпс виділяє запах сірководню (тухлих яєць), він не придатний до використання. |
|
Проба на затвердіння з гіпсовою пластинкою |
1.Невелику кількість гіпсу і води змішати на тарілці до утворення кашкоподібної маси. 2.Гіпсову масу розмазують тонким шаром на тарілці і стежать, через який час гіпс затвердне (у нормі 5-10 хвилин). 3. Затверділу масу знімають і надломлюють. Висновок: якщо гіпс доброї якості, то пластинка ламається, а не кришиться, виявляє опір і при постукуванні видає звук твердого тіла. |
|
Проба на затвердіння з гіпсовою кулькою. |
1.З гіпсової каші роблять кульку діаметром 1-1,5см. Відставляють на 5-7 хвилин. 2. Через 5-7 хвилин кульку кидають на підлогу. Висновок: якщо кулька розбивається, гіпс непридатний до використання. 3.На кульку натискають пальцем. Висновок: якщо при цьому утворилася западина, на її поверхні виступає волога, то якість гіпсу погана. |
|
Проба зі стисканням гіпсу в кулаці |
Стискають гіпс у кулаці. Висновок: якщо гіпсовий порошок вільно проходить між пальцями і при роз тисканні кулака на долоні залишається незначна кількість гіпсу, гіпс вважається придатним до використання. |
15. Техніка накладання циркулярної гіпсової пов'язки
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітки |
|
Обладнання |
Стіл, гіпсові бинти, вода, бинти, вата, ножиці, миска. |
||
Підготовка медпрацівника до маніпуляції |
1.Помити руки з милом, надіти рукавички 2.Надягнути клейончастий фартух |
Для інфекційної безпеки Не допускається забруднення одяг |
|
Підготовка пацієнта до маніпуляції |
1.Пацієнту пояснити хід маніпуляції і отримати згоду на її проведення 2.Кінцівці надати фізіологічного положення, що залежить від місця ушкодження, стану пацієнта. 3. Кінцівку обкласти тонким рівномірним шаром вати або на місця кісткових виступів накласти ватно-марлеві подушечки, а волосисту частину змастити вазеліном |
Забезпечується право пацієнта на інформацію. Досягається розслаблення м'язів. Профілактика пролежнів. |
|
Техніка накладання лонгетної пов'язки. |
1. 1.Візміть гіпсовий бинт обома руками за кінці голівки, опустіть його у таз з водою. Бинт тримайте у воді доти, поки не припиниться виділення пухирців повітря. 2.Після припинення виділення бульбашок повітря бинт вийняти з води двома руками, злегка відтиснути, але не викручувати. 3.Вільний кінець бинта візьміть у ліву руку, а голівку - у праву і починайте бинтувати. При бинтуванні правою рукою розкочуйте бинт, а лівою - розгладжуйте його. Кожен наступний тур повинен перекривати попередній на половину. 4.У тих місцях, де утворюються випинання, розріжте їх ножицями, притисніть до бинтуємої поверхні і пригладьте. 5.Усі шари накладеного бинта з'єднайте у одне ціле, розгладжуючи і притискуючи її до бинтуємої поверхні. Надайте їй конфігурацію бинтуємої частини тіла. 6.Кінчики пальців залишіть відкритими. 7. Краї пов'язки загладьте, загинаючи назовні, та закругліть. |
Для просякання водою. Не допускається вимивання гіпсу. Увага! Для прискорення застигання гіпс замочують у теплій воді. Дотримання правил бинтування. Профілактика утворення складок. Моделювання пов'язки. Для спостереження за станом кінцівки. Профілактика травматизації краями пов'язки. |
16. Техніка накладання гіпсової лонгети з саморобного гіпсового бинта
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітки |
|
Обладнання |
Стіл, гіпсові бинти, сантиметрова стрічка, вода, бинти, вата, ножиці, миска. |
||
Підготовка медпрацівника до маніпуляції |
1.Помити руки з милом, надіти рукавички 2.Надягнути клейончастий фартух |
Для інфекційної безпеки Не допускається забруднення одяг |
|
Підготовка пацієнта до маніпуляції |
1.Пацієнту пояснити хід маніпуляції і отримати згоду на її проведення 2.Кінцівці надати фізіологічного положення, що залежить від місця ушкодження, стану пацієнта. 3. Кісткові виступи, на які накладається гіпсова лонгета, прикрити ватою. |
Забезпечується право пацієнта на інформацію. Досягається розслаблення м'язів. Не допускається стиснення м'яких тканин |
|
Техніка виготовлення гіпсової лонгети |
1.На здоровій кінцівці пацієнта сантиметровою стрічкою виміряти довжину лонгети. 2.На гіпсу вальному столі зробити відповідну помітку. 3.Гіпсовий бинт розгорнути зліва направо до зробленої відмітки, утримуючи однією рукою згорнуту частину гіпсового бинта, а потім - справа наліво, прикриваючи попередній шар. Таким чином укласти 8-10-12 шарів (залежно від виду і місця перелому). 4.Готову лонгету акуратно скласти з двох кінців і згорнути в напрямку до центру. |
Визначається довжина лонгети. Визначається довжина лонгети. Досягається виготовлення лонгети потрібної довжини. Не допускається перекручування шарів. |
|
Техніка накладання лонгетної пов'язки. |
1.Готову складену лонгету занурити в миску з водою. 2.Після припинення виділення бульбашок повітря лонгету вийняти з води двома руками, злегка відтиснути, але не викручувати. 3. Покласти лонгету на гладенький стіл і розгорнути, добре розгладити долонею з одного і другого боків. 4. Поверх лонгети накласти шар вати. 5.Накласти лонгету на ушкоджену ділянку тіла, зафіксувати не менше двох сусідніх суглобів, а при ушкодженні стегна і плеча - три. 6.Пальцями рук від моделювати лонгету. 7.Лонгету зафіксувати спіральними турами звичайного бинта. 8. Верхній і нижній край лонгети загнути у вигляді валика і замазати гіпсовою сумішшю. 9.Кінцівці надати нерухомого положення до затвердіння гіпсу. 10. На гіпсовій лонгеті вказати місце перелому, дату накладання і зняття. |
Для просякання водою. Не допускається вимивання гіпсу. Увага! Для прискорення застигання гіпс замочують у теплій воді. Досягається вирівнювання лонгети Не допускається стиснення м'яких тканин. Досягається надійність фіксації ушкодженої ділянки. Досягається добре прилягання її до тканин. Досягається фіксація гіпсової лонгети до ушкодженої ділянки. Не допускається стиснення м'яких тканин. Досягається моделювання лонгети. Не допускається помилки в термінах |
17. Підготовка шини Белера
Назва заходу |
Послідовність дій |
Обґрунтування |
|
Оснащення робочого місця |
Шина Белера, фланелева тканина або бинт, голка, нитки. |
Забезпечується проведення маніпуляції |
|
Основні етапи виконання |
1.Візміть фланелеву тканину, або бинт і натягніть на горизонтальну верхню раму, створюючи гамачок. Гамачок зафіксуйте голкою з ниткою, слідкуючи, щоб він не був туго натягнутим. 2. Частину шини (під кутом 45о до горизонтальної рами), яка є ложем для стегна і підколінної ділянки, забинтуйте чи обшийте, туго натягаючи тканину. 3. Приготуйте ватні подушечки, які необхідно підкласти в підколінну ямку, під п'ятку. 4. Хвору кінцівку вкладіть на гамачок так, щоб стегно було під кутом 45одо гомілки, а стопа під кутом 90о до гомілки. 5. На стопу одігніть фланелеву стойку і натягніть тросиком з грузом через передній блок. Верхній блок призначений для ви тяжіння стегна, а нижній - для ви тяжіння гомілки. 6. Шину встановіть на ліжко хворого так, щоб нижній блок виступав за спину ліжка (груз за межами ліжка). |
Створення ложа для гомілки Створення ложа для стегна Профілактика пролежнів Надання середньо фізіологічного положення Попередження розвитку патології стопи. Профілактика травмування. |
Догляд за пацієнтами з гіпсовою пов'язкою
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітки |
|
Обладнання |
Ножиці, лоток, бинт. |
||
Особливості догляду |
1.Стсежити за відкритими пальцями кінцівок. Пальці мають бути теплими, без ціанозу і порушення чутливості. 2.Укшодежній кінцівці надати підвищеного положення. 3.Стежити, щоб пов'язка не була тісною або надто вільною. 4.Прислухатися до скарг пацієнта: біль у кінцівці, ціаноз, оніміння пальців, набряк. Запам'ятай! Якщо пальці синюшні і пацієнт скаржиться на біль - слід негайно попередити лікаря і послабити пов'язку (краї лонгети необхідно розвести, циркулярну пов'язку розсікти по всій довжині). Категорично забороняється вводити знеболювальні засоби без огляду і призначення лікаря! 5. Якщо пов'язка стала дуже вільною і недостатньо фіксує загіпсовану кінцівку, треба повідомити лікаря, за його призначенням зняти вільну гіпсову пов'язку, замінити її на біль щільну. 5.Приймати гігієнічну ванну не рідше одного разу на 10 днів. 6.Підіймати головний кінець ліжка, кожні 2 години змінювати положення тіла , розтирати 70% розчином етилового спирту. 7.Стежити, щоб гіпсова пов'язка не забруднювалася фізіологічними виділеннями. 8. Під матрац підкласти щит, щоб ліжко не прогиналося. |
Контролюється стан кровообігу кінцівки. Не допускається виникнення набряку. Не допускаються ускладнення. Виявляється стиснення судин. Запобігання недостатньої фіксації кісткових уламків. Забезпечується особиста гігієна. Не допускається застійні явища легень, покращується кровопостачання. Не допускається інфікування рани. Не допускається деформація пов'язки. |
18. Алгоритм підготовки пацієнта до рентгенологічного дослідження товстої кишки (іригоскопія)
Етапи |
Обґрунтування |
|
Пояснити пацієнту мету і хід дослідження і отримати його згоду. |
Забезпечується право на інформацію |
|
Повідомити пацієнту хід підготовки: - за 3 дні до дослідження з харчового раціони виключити продукти, які сприяють утворенню газів у кишках (свіже молоко, чорних хліб, бобові, капусту, солодощі), рекомендують їжу, яка легко засвоюється, дає найменшу кількість шлаків, не подразнює слизову оболонку; - пацієнт приймає 40-60мл рицинової олії о 12-13 години напередодні дослідження (при діареї - протипоказано); - зробити 2 очисні клізми з інтервалом 1 годину ввечері напередодні дослідження; - уранці за 2,5-3 години до обстеження дати пацієнту легкий сніданок, щоб викликати рефлекторне переміщення вмісту тонкої кишки в товсту; - через 30 хвилин після сніданку зробити 2 очисні клізми вранці перед дослідженням, не пізніше, ніж за 2 години до дослідження; - при ознаках метеоризму за 30-40 хвилин до дослідження ввести пацієнту газовивідну трубку, яку видалити перед тим, як він піде до рентгенкабінету. |
Забезпечуються необхідні умови для проведення дослідження: повне звільнення товстої кишки від залишків їжі, рідини, газів, слизу. |
|
Повідомити пацієнту точний час і місце проведення дослідження Амбулаторний пацієнт повинен з'явитися з направленням та амбулаторною картою, стаціонарний пацієнт з'являється у супроводі медичної сестри, яка відносить медичну карту стаціонарного хворого. |
Забезпечується своєчасність проведення процедури |
|
Переконатись, що пацієнт запам'ятав хід підготовки до дослідження. |
Необхідний елемент навчання пацієнта |
|
В рентгенологічному кабінеті за вказівкою рентгенолога пацієнту з кухля Есмарха в пряму кишку вводять барієву суміш. |
Забезпечується контрастування |
19. Алгоритм підготовки пацієнта до ендоскопічного дослідження. шлунку і дванадцятипалої кишки (ФГДС)
Етапи |
Обґрунтування |
|
Пояснити пацієнту мету і хід дослідження і отримати його згоду. |
Забезпечується право на інформацію |
|
Повідомити пацієнту хід підготовки: - останній раз дозволяється їсти напередодні не пізніше 2000; - вранці перед дослідженням забороняється снідати і приймати лікарські засоби через рот, пити, палити; - попередити, що під час дослідження він буде позбавлений можливості говорити і ковтати слину. Увага! При деяких захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки рентгенологічному дослідженню заважає накопичення у шлунку рідини і слизу. В таких випадках за призначенням лікаря проводиться відсмоктування вмісту шлунку чи промивання шлунку. |
Забезпечуються необхідні умови для проведення дослідження: шлунок звільняється від вмісту |
|
Повідомити пацієнту точний час і місце проведення дослідження Амбулаторний пацієнт повинен з'явитися з направленням та амбулаторною картою, стаціонарний пацієнт з'являється у супроводі медичної сестри, яка відносить медичну карту стаціонарного хворого. |
Забезпечується своєчасність проведення процедури |
|
Переконатись, що пацієнт запам'ятав хід підготовки до дослідження. |
Необхідний елемент навчання пацієнта |
|
Попередити про необхідність зняти зубні протези перед дослідженням |
Виключається можливість ушкодження слизової оболонки протезами, асфіксії |
|
Попередити пацієнта про необхідність мати при собі рушник або серветку. |
Виключається дискомфорт, пов'язаний з салівацією і порушенням акту ковтання при дослідженні |
|
За призначенням лікаря за 30 хвилин до дослідження проводять премедикацію: 0,5мл 0,1% розчина атропіна сульфата підшкірно, 2мл 50% розчину анальгіну в/м. |
Для попередження ускладнень процедури |
|
Анестезію слизової оболонки проводять зрошуванням 10% розчином лідокаїну. Пацієнту пропонують лягти на лівий бік, ліву ногу витягнути, праву зігнути в колінному і кульшовому суглобі. Під голову покласти валик, підстелити рушник. |
Забезпечується проведення процедури |
20. Алгоритм підготовки пацієнта до ендоскопічного дослідження товстої кишки (колоноскопії)
Етапи |
Обґрунтування |
|
Пояснити пацієнту мету і хід дослідження і отримати його згоду |
Забезпечується право на інформацію |
|
Повідомити пацієнту хід підготовки: - за 3 дні до дослідження з харчового раціони виключити продукти, які сприяють утворенню газів у кишках (свіже молоко, чорних хліб, бобові, капусту, солодощі), рекомендують їжу, яка легко засвоюється, дає найменшу кількість шлаків, не подразнює слизову оболонку; - пацієнт приймає 40-60мл рицинової олії о 12-13 години напередодні дослідження (при діареї - протипоказано); - зробити 2 очисні клізми з інтервалом 1 година ввечері напередодні дослідження, промити кишечник до "чистих" промивних вод*; - вранці зробити 2 очисні клізми вранці перед дослідженням, не пізніше, ніж за 2 години до дослідження; - при ознаках метеоризму за 30-40 хвилин до дослідження ввести пацієнту газовивідну трубку; - в ендоскопічний кабінет з'явитися натще. |
Забезпечуються необхідні умови для проведення дослідження: повне звільнення товстої кишки від залишків їжі, рідини, газів, слизу. |
|
Повідомити пацієнту точний час і місце проведення дослідження Амбулаторний пацієнт повинен з'явитися з направленням та амбулаторною картою, стаціонарний пацієнт з'являється у супроводі медичної сестри, яка відносить медичну карту стаціонарного хворого. |
Забезпечується своєчасність проведення процедури |
|
Переконатись, що пацієнт запам'ятав хід підготовки до дослідження |
Необхідний елемент навчання пацієнта |
|
За призначенням лікаря за 30 хвилин до дослідження проводять премедикацію: 0,5мл 0,1% розчина атропіна сульфата підшкірно, 2мл 50% розчину анальгіну в/м. |
Для попередження ускладнень процедури |
|
Для проведення процедури пропонують пацієнту лягти на лівий бік з зігнутими в колінах та підігнутими до живота ногами. |
Забезпечується проведення дослідження |
В останній час для підготовки до дослідження з успіхом використовують препарати типаФортранса,які дозволяють швидко і якісно підготувати товсту кишку.
21. Підготовка пацієнта до планової операції
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітка |
|
Підготовка нервової системи |
1. Пояснити пацієнту необхідність операції 2. Переконати пацієнта в позитивному результаті операції 3. Пацієнта помістити в передопераційну палату. Відповідна підготовка може тривати декілька днів, тижнів і здійснюється амбулаторно або в терапевтичному відділенні 4. Напередодні операції провести вечірню премедикацію: снодійні (фенобарбітал), нейролептики (дроперидол), транквілізатори (феназепам), пнтигістамінні (димедрол, піпольфен) препарати. 5. За 30-46 хв. до операції хворому виконати премедикацію. |
Досягається заспокоєння пацієнта Забезпечується психологічна підготовка Здійснюється відповідна підготовка Мета: заспокоїти пацієнта, зменшити негативну дію наркозу, посилити дію анестетиків Усуваються ускладнення анестезії |
|
Підготовка дихальної системи |
1. Для профілактики легеневих ускладнень перед операцією на органах черевної порожнини навчити пацієнта грудному диханню, перед тора кальною операцією - черевному. 2. Згідно з призначенням проводити дихальну гімнастику і кисневу терапію 3. Проводити санітарно-просвітню роботу про відмову від куріння в передопераційний період |
Запобігання ускладненням з боку дихальної системи |
|
Підготовка шлунково-кишкового тракту |
1. Оглянути порожнину рота, зуби, зів Запамятай! За наявності карієсу, запальних захворювань ротової порожнини потрібно провести їх санацію до госпіталізації пацієнта. 2. Увечері напередодні операції пацієнту дати легку вечерю 3. Уранці в день операції пацієнт не снідає 4. Перед операцією на товстій кишці на 2-3 дні виключають з раціону продукти, що містять клітковину 5. Увечері перед операцією і вранці за 2-3 години до неї зробити очисну клізму |
Виявляються джерела ендогенної інфекції Не допускається ускладнення під час операції Запобігання блюванню і регургітації під час наркозу Для профілактики газоутворенню Очищення кишок |
|
Підготовка серцево-судинної системи |
1. Всебічно обстежити серцево-судинну систему (ЕКГ, УЗД,огляд терапевта) 2. При патології серцево-судинної системи проводять спеціальну підготовку разом з терапевтом |
Запобігання виникненню ускладнень під час операції з боку серцево-судинної системи |
|
Підготовка шкіри і операційного поля |
1. Санація гноячкових захворювань 2. Напередодні операції прийняти гігієнічний душ чи ванну. 3. Поміняти натільну і постільну білизну 4. У день операції поголити операційне поле |
Інфекційна безпека, не допускаються гноячкові ускладнення |
|
Обов'язкові лабораторні дослідження |
1. Загальний аналіз крові 2. Загальний аналіз сечі 3. Аналіз калу на яйця гельмінтів 4. Визначення глюкози в крові 5. Визначення групи крові і резус-фактора 6. Визначення часу кровотечі і згортання крові Запам'ятай! За показаннями в план обстеження входить визначення біохімічних показників крові тощо |
Виявляється патологія інших органів і не допускається виникнення ускладнень |
|
Інструментальні методи дослідження |
Рентгенологічні, ендоскопічні, УЗД та інші методи дослідження проводять за показаннями залежно від виду патології |
Уточнюється діагноз |
|
Безпосередня підготовка до операції |
1. Виконати гігієнічні процедури: - помитися; - почистити зуби; - прополоскати рот; - почистити порожнину носа; - зняти знімні зубні протези і прикраси (персні, намисто, годинник); - чоловікам поголити бороду; - відвідати туалет Запам'ятайте!Якщо пацієнт самостійно не може помочитися - виконати катетеризацію 2. Через 20-30хв. після виконання премедикації пацієнта транспортують в операційну Запам'ятайте!Незалежно від стану і характеру операції пацієнт доставляється в операційну на каталці 3. Одночасно з пацієнтом передають в операційну історію хвороби, пробірку з кров'ю, що взята для проведення проб на сумісність, рентгенограми тощо |
Досягається гігієнічний комфорт пацієнта Запам'ятайте!Після премедикації пацієнт повинен перебувати в ліжку |
22. Підготовка пацієнта до екстреної операції визначається тяжкістю загального стану хворого, видом захворювання або ушкодження, обсягом наступної операції
Назва заходу |
Послідовність дій |
Примітка |
|
Підготовка робочого місця |
Станок для гоління, лоток, серветки, поліетиленовий мішок, шприци, пробірки, цоліклони, ізотонічний розчин натрію хлоріду, пластмасові палички, зонди шлункові, гумові катетери, вазелін, термометри, тонометр, медикаментозні засоби |
||
Лабораторне дослідження пацієнта |
1. Група крові, резус-фактор 2. Клінічний аналіз крові 3. Клінічний аналіз сечі 4. Кров на реакцію Вассермана Запамятай! В окремих випадках проводять такі дослідження: - час кровотечі; - гематокрит; - біохімічне дослідження |
Виявлення патологічних змін, корегування їх перед операцією |
|
Рентгенологічне дослідження |
1. При механічних ушкодженнях з метою уточнення діагнозу виконати рентгенографію в 2 проекціях 2. При підозрі на ушкодження органів ШКТ, кишкову непрохідність - оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини, лапароскопія, УЗД |
Уточнення діагнозу |
|
Інструментальні та ендоскопічні дослідження |
За показаннями: ФГДС, артроскопія, цистоскопія тощо Обстежуються ті органи, на яких буде проводитися операція |
Уточнення діагнозу |
|
Підготовка шкіри і операційного поля |
1. Поміняти натільну і постільну білизну 2. Поголити операційне поле |
Інфекційна безпека, не допускаються гноячкові ускладнення |
|
Підготовка ШКТ |
При операціях під наркозом відсмоктати вміст шлунку зондом. З моменту госпіталізації пацієнта у відділення заборонено вживати рідину і їжу |
Виявляється патологія інших органів і не допускається виникнення ускладнень |
|
Контакт із пацієнтом |
1. Вияснити переносимість лікарських засобів 2. Запропонувати пацієнту випорожнити сечовий міхур або провести катетеризацію 3. Виміряти температуру тіла, АТ, підрахувати пульс, частоту дихання |
Подобные документы
Поняття про рани, їх класифікація. Перша допомога при пораненнях. Методи накладання пов’язок. Пакет перев'язувальний індивідуальний. Накладання пов'язок на голову і груди. Накладання пов'язок на живіт, верхні та нижні кінцівки, на плечовий суглоб.
учебное пособие [18,7 K], добавлен 17.02.2009Закритий перелом кісток лівого передпліччя зі зміщенням відламків. Біль в ділянці лівого передпліччя, значна деформація та набряк останньої в результаті травми середньої тяжкості. Порушення функції лівої верхньої кінцівки. Накладання скелетного витяжіння.
история болезни [1,5 M], добавлен 05.12.2009Усунення болю протягом тривалого часу було прерогативою анестезіологів, поряд із проведенням анестезії, інтенсивною терапією та невідкладною допомогою. Тому, місцева анестезія має велику питому вагу в клінічній практиці. Новокаїн та його властивості.
курсовая работа [69,6 K], добавлен 04.07.2008Вивчення особливостей накладання акушерських полосних і вихідних щипців. Ознайомлення із абсолютними та відносними показаннями для застосування даної операції. Опис видів акушерського травматизму для матері та новонародженого при патологічних пологах.
контрольная работа [211,2 K], добавлен 11.05.2011Пальцеве притиснення променевої і радіальної артерії при пораненні долоні, скроневої артерії, зовнішньої щелепної артерії, сонної артерії, плечової артерії. Способи накладання джгута вище місця поранення. Максимальна тривалість накладання джгуту.
презентация [271,6 K], добавлен 27.11.2013Забарвлення еритроцитів та перенесення кисню гемоглобіном. Тривалість життя тромбоцитів. Групи крові в українців. Резус-конфлікт і групова несумісність. Характеристика ізогемаглютинуючих сироваток. Оцінка результатів реакції за наявністю аглютинації.
курсовая работа [267,5 K], добавлен 16.05.2014Ізосерологічна несумісність крові матері та плоду. Розподіл антигенів еритроцитів по імунологічному ризику. Продукування антитіл при першій та наступних вагітностях. Профілактика резуссенсибілізації, а також зв'язок групи крові та стану здоров’я.
курсовая работа [503,3 K], добавлен 26.03.2014Використання методу пульсоксиметрії як вимірювання поглинання світла певної довжини хвилі гемоглобіном крові для визначення трьох основних діагностичних параметрів: ступеню насичення гемоглобіну крові киснем, частоти пульсу та його "об'ємної" амплітуди.
реферат [81,2 K], добавлен 09.01.2012Лікування хронічного лобного і приносового синусів у собак і котів. Показання для проведення трепанації порожнин носа і лобної пазухи. Підготовка до операції, інструменти, анестезія. Техніка розтину (ринотомія), реанімація. Альтернативний метод лікування.
презентация [7,8 M], добавлен 09.04.2015Клінічний аналіз крові - кількісне та якісне дослідження елементів, формуючих кров; діагностика захворювань та подальший моніторинг на фоні медикаментозної терапії. Фактори впливу на показники аналізу крові. Показання та підготовка до дослідження.
презентация [896,7 K], добавлен 10.10.2013