Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство здравоохорони України

Національний фармацевтичний університет

РЕФЕРАТ

"Організація зберігання лікарських засобів та виробів медичного призначення"

Виконала:

студентка 5 курсу 1 групи

спеціальність Клінічна фармація

Рубашко Вікторія Михайлівна

Харьків 2016

Зміст

• Вступ
• 1. Класифікація
• 2. Загальні правила зберігання ЛЗ і ВМП
• 3. Організація зберігання готових лікарських форм
• 4. Організація зберігання фармацевтичних товарів в аптечних і лікувальних закладах
• Висновок
• Список літератури

Вступ

Важливою ланкою в системі охорони здоров'я є фармацевтична служба, покликана забезпечувати населення країни своєчасною і високоякісною лікарською допомогою.

Більшість лікарських препаратів, що випускаються промисловістю, доходить до споживача як товар - у готовому, для використання вигляді. Тому готовим лікарським препаратом вважається комплекс, що складається із самого лікарського препарату й допоміжних речовин у вигляді певної форми (агрегатного стану), упаковки та нормативних відомостей про нього.

Виробництво готових лікарських форм здійснюється в суворій відповідності з НТД (ДФ, ФС, ТФС), в якій викладено практично всі дані про них: методи контролю якості, основні вимоги до пакування, маркування, транспортування, зберігання і використання.

1. Класифікація

За фізико-хімічними властивостями існує поділ на препарати, що потребують захисту від впливу:

- світла;

- вологи;

- звітрювання;

- підвищеної температури;

- зниженої температури;

- газів довкілля;

- а також пахучі, забарвлюючі, легколеткі, вогне- і вибухонебезпечні .

За термінами придатності бувають лікарські засоби:

- з обмеженим строком (до 3-х років);

- з необмеженим строком (понад 3 роки).

Зберігання лікарських засобів регламентується наказом МОЗ України від 16.03.93 р. № 44 "Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп лікарських засобів і виробів медичного призначення", який встановлює вимоги до приміщень, де зберігаються лікарські засоби, до обладнання і до санітарного стану.

Високі вимоги ставляться до зберігання ЛЗ і ВМП. Їх розташовують з урахуванням найбільш повного використання площ, створення найкращих умов доступу до лікарських засобів і виробів медичного призначення, можливості застосування засобів механізації та забезпечення фармацевтичного порядку.

Лікарські засоби і вироби медичного призначення розташовуються на стелажах, у шафах, а при необхідності, просто на підлозі, попередньо підклавши під них піддон, підтоварник або спеціальну плиту.

2. Загальні правила зберігання ЛЗ і ВМП

- Лікарські засоби повинні зберігатися тільки у відповідній тарі та упаковці.

- Тара, в якій зберігаються ЛЗ, повинна бути надійно закупорена.

- Упаковка повинна мати чіткі інформативні написи, встановлені НТД.

- Упаковка для речовин, які змінюються під дією світла, повинна бути з темного скла або іншого непрозорого матеріалу.

- Не рекомендується розташовувати поруч ЛЗ, співзвучні за назвою; сильнодіючі лікарські засоби для внутрішнього застосування, які сильно відрізняються вищими дозами; розташовувати лікарські засоби в алфавітному порядку.

При зберіганні в приміщенні лікарські засоби розміщуються окремо:

- в суворій відповідності з токсикологічними групами: отруйні, наркотичні і психотропні; сильнодіючі; ЛЗ загального списку;

- лікарські засоби отруйні (наркотичні, психотропні) та сильнодіючі повинні зберігатися у відповідності з фармакологічними групами; в залежності від способу вживання (внутрішнє, зовнішнє);

- лікарські засоби "ангро" - відповідно з агрегатним станом (тобто рідкі окремо від сипких, мазеподібних тощо);

- у відповідності з фізико- хімічними властивостями лікарських засобів і впливу різних факторів зовнішнього середовища;

- з врахуванням встановлених термінів придатності лікарських засобів;

- з врахуванням характеру різних лікарських форм.

Вироби медичного призначення слід зберігати окремо за групами:

- гумові вироби;

- вироби з пластмас;

- перев'язувальні засоби і допоміжні матеріали;

- вироби медичної техніки.

Зберігання лікарських речовин, що потребують захисту від світла

До даної групи належить значна кількість медикаментів.

При цьому їх чутливість до світла різна:

- одні змінюються під дією прямого проміння;

- інші - навіть при розсіяному світлі.

До лікарських засобів, що потребують захисту від світла, належать:

- антибіотики;

- галенові препарати (настойки, екстракти, концентрати з рослинної сировини);

- рослинна лікарська сировина;

- органопрепарати;

- вітаміни й вітамінні препарати;

- кортикостероїди;

- ефірні олії;

- жирні олії;

- дражовані препарати;

- солі йодисто- і бромистоводневої кислот;

- галогенозаміщені препарати;

- нітро- й нітрозосполуки;

- нітрати;

- аміно-й аміносполуки;

- фенольні сполуки;

- похідні фенотіазину.

Такі засоби треба зберігати в тарі зі світлозахисних матеріалів (скляній тарі оранжевого кольору, металевій тарі, упаковці з алюмінієвої фольги чи полімерних матеріалів, пофарбованих у чорний, коричневий або оранжевий кольори), у темному приміщенні або шафах, пофарбованих усередині чорною фарбою із щільно підігнаними дверцятами або в збитих ящиках із щільно припасованою кришкою.

Для зберігання особливо чутливих до світла лікарських речовин (срібла нітрату, прозерину та ін.) скляну тару обклеюють чорним світлонепроникним папером.

Як виняток - на прямому світлі в добре закупореному посуді дозволено зберігати препарати, що містять закис заліза.

При зберіганні сиропу феруму йодиду навіть у темному місці відбувається зміна забарвлення - він стає бурим в результаті окиснення феруму йодиду, який має меншу біологічну активність.

Зберігання лікарських засобів, що потребують захисту від вологи

До лікарських засобів, яким необхідний захист від впливу вологи, належать: гігроскопічні речовини (наприклад, калію ацетат, сухі екстракти, рослинна лікарська сировина, що гідролізує речовини, солі азотної та азотистої, галогеноводневої і фосфорної кислот, солі алкалоїдів, натрієві металоорганічні сполуки, глікозиди, антибіотики, сухі органопрепарати, лікарські засоби, що характеризуються за ФС як "дуже легко розчинні у воді", а також лікарські засоби, вологомісткість яких не повинна перевищувати межу, встановлену ДФ X та іншою НТД.

Лікарські засоби, для яких небажаний вплив атмосферних парів повітря, слід зберігати у прохолодному місці, в щільно закупореній тарі з матеріалів, непроникних для водяної пари (скло, метал, алюмінієва фольга й т. ін.).

Лікарські засоби з вираженими гігроскопічними властивостями (барбаміл, галаскорбін, димедрол, желатин медичний, імізин, солі калію (ацетат, йодид, карбонат, хлорид), галун, неодикумарин, ніктидин, пілокарпін, гідрохлорид) необхідно зберігати в сухому приміщенні, у герметично закупореній тарі, залитій парафіном.

Лікарські засоби даної групи, отримані в упаковці з полімерної плівки і призначені для постачання підвідомчої аптечної мережі, у ЦРА зберігають у заводській упаковці, а в інших аптеках їх перекладають у скляну або металеву тару.

Зберігання лікарських засобів, що потребують захисту від підвищеної температури

До таких лікарських засобів належать:

- група летких лікарських засобів;

- легкоплавкі речовини, бактерійні засоби, антибіотики, гормони, глікозиди, жири й олії.

Лікарські засоби, які необхідно захищати від впливу підвищеної температури, слід зберігати при кімнатній (18- 20 °С) або прохолодній (12-15 °С) температурі. У деяких випадках потрібна ще нижча температура зберігання (наприклад, для АТФ: 3-5 °С), що має бути зазначено на етикетці або в інструкції щодо застосування.

Бактерійні засоби, вакцини і сироватки зберігають у промисловій упаковці роздільно за найменуваннями при температурі, зазначеній для кожного найменування на етикетці або в інструкції.

Антибіотики так само слід зберігати в промисловій упаковці при кімнатній температурі, якщо відсутні інші вказівки на етикетках.

Органопрепарати треба зберігати в захищеному від світла, прохолодному і сухому місці при температурі 0-5 °С, якщо немає інших вказівок на етикетках або в інструкціях.

Рідину Бурова зберігають у прохолодному місці. При помутнінні розчин фільтрують і перевіряють на відповідність усім вимогам ДФ. Допускається опалесценція розчину.

Проте в усіх згаданих випадках температура зберігання не повинна бути нижчою за О °С (інакше відбувається замерзання і псування, тобто інактивація препаратів).

Особливості зберігання лікарських засобів, що потребують захисту від зниженої температури.

Низькі температури вповільнюють деякі процеси (зокрема життєдіяльність мікроорганізмів), впливають на фізичний стан лікарських засобів (олії густішають, жири твердішають).

До лікарських засобів, що потребують захисту від впливу зниженої температури, належать такі речовини, які після замерзання і при наступному зігріванні до кімнатної температури не відновлюються (наприклад, 40 % -вий розчин формальдегіду, розчин інсуліну, жирні олії, льодяна оцтова кислота).

40 %-вий розчин формальдегіду (формалін) зберігають при температурі не нижче 9 °С. При появі осаду розчин витримують при кімнатній температурі, потім обережно зливають і використовують з урахуванням фактичного вмісту формальдегіду.

Льодяну оцтову кислоту теж слід зберігати при температурі не нижче 9 °С. При появі осаду її витримують при кімнатній температурі до розчинення осаду. Якщо осад не розчиняється, рідку частину кислоти зливають і використовують у відповідності з фактичним вмістом оцтової кислоти в препаратах.

Медичні жирні олії потрібно зберігати при температурі не нижче 10 °С. З появою осаду їх витримують при кімнатній температурі, декантують на відповідність усім вимогам ДФ.

Неприпустиме замерзання препарату інсуліну.

Отже, регулювання температурного режиму зберігання, як правило, продовжує терміни зберігання багатьох ліків

Зберігання лікарських засобів, що потребують захисту від газів довкілля

До групи лікарських засобів, що змінюються під впливом газів, віднесено речовини, що реагують:

- із киснем повітря: різноманітні сполуки аліфатичного ряду з ненасиченими міжкарбоновими зв'язками, циклічні з бічними аліфатичними групами з ненасиченими міжкарбоновими зв'язками, фенольні й поліфенольні, морфін та його похідні з незаміщеними гідроксильними групами; сірковмісні гетерогенні і гетероциклічні сполуки, ферменти й органопрепарати;

- із вуглекислим газом повітря: солі лужних металів і слабких органічних кислот (наприклад, натрію барбітал, гексенал), препарати, що містять багатоатомні аміни (наприклад, еуфілін), магнію оксид і пероксид, натрію гідроксид, калію гідроксид та ін.

Лікарські засоби, які необхідно захищати від впливу газів, зберігають у сухому приміщенні, в герметично закупореній тарі з матеріалів, непроникних для газів, і по можливості заповненій ущерть.

Склотару для кращої герметизації додатково заливають парафіном.

3. Організація зберігання готових лікарських форм

До зберігання ГЛФ висуваються ті ж вимоги, що й до лікарських засобів. Першорядна увага приділяється фізико-хімічним властивостям вхідних інгредієнтів.

Усі ГЛФ треба укладати і встановлювати в упаковці етикеткою (маркіровкою) назовні.

На стелажах, полицях, шафах має бути прикріплена стелажна картка, в якій зазначені найменування ГЛФ, серія, термін придатності, кількість. Картки друкують на цупкому папері і заводять на кожну серію товару, що надійшла, для контролю за своєчасною реалізацією.

Крім того, у відділі зберігання має бути картотека за термінами придатності ГЛФ. Предмети переконтролю і препарати з терміном придатності, що минув, зберігають окремо від інших до одержання результатів аналізу.

Таблетки і драже зберігають ізольовано від інших лікарських форм у заводській упаковці, що запобігає зовнішнім впливам і водночас полегшує відпускання окремим хворим і лікувальним закладам. Зберігання повинно здійснюватися в сухому і, якщо це необхідно, захищеному від світла місці.

Лікарські засоби для ін'єкцій та очні краплі необхідно зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці, в окремій шафі або ізольованому приміщенні та з урахуванням особливостей тари, якщо немає інших указівок на упаковці.

Рідкі лікарські засоби (сиропи, настойки, соки) повинні зберігатися в герметично закупореній, наповненій тарі, у прохолодному, захищеному від світла місці. Осад, що випадає при зберіганні, відфільтровують; якщо після перевірки якості ці засоби відповідають вимогам, їх вважають придатними до застосування.

Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини зберігають ізольовано, при температурі в межах від 0 до 40 °С в захищеному від світла місці. У деяких випадках допускається замерзання розчину, якщо це не позначається на якості лікарського засобу.

Екстракти зберігають у захищеному від світла місці, у скляній тарі, закупореній кришкою, що нагвинчується, і пробкою з прокладкою. Рідкі й густі екстракти зберігають при температурі 12-15 °С. Осад, що згодом випадає в екстракті, відфільтровують; якщо екстракти після перевірки якості відповідають установленим вимогам, їх вважають придатними до застосування.

Мазі та лініменти зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці, у щільно закупореній тарі. Іноді умови зберігання комбінують, виходячи з властивостей інгредієнтів. Наприклад, лікарські засоби, що містять леткі й термолабільні речовини, зберігають при температурі не вище 10 °С.

ГЛФ в аерозольних упаковках зберігають при температурі від -3 до +35°С, у сухому, захищеному від світла місці, на відстані від вогню чи опалювальних приладів і оберігають від ударів та механічних пошкоджень.

ГЛФ треба зберігати в закритих приміщеннях, захищених від впливу атмосферних осадів, сонячного світла, у певному температурному режимі, як визначено Державною фармакопеєю і НТД на конкретні ГЛФ. Необхідно здійснювати періодичний огляд продукції, стежити за порядком її розміщення і придатністю, а також виконувати спеціальні вимоги до зберігання отруйної, вогне- і вибухонебезпечної продукції та продукції з обмеженим терміном зберігання.

При виборі умов зберігання необхідно вивчати інструкції МОЗ України та наказ № 44 від 16.03.93 р.

4. Організація зберігання фармацевтичних товарів в аптечних і лікувальних закладах

Забезпечення належної якості лікарських засобів та інших фармацевтичних товарів часто залежить від правильної організації зберігання, контролю їх дієвості й ефективності, а також від рівня вимог, закладених у НТД.

Незадовільні умови зберігання прискорюють інактивацію медикаментів, псування товарів медичного призначення і навіть стають причиною їх непридатності.

Зберігання перев'язувальних матеріалів і готових перев'язувальних засобів

Перев'язувальні матеріали і готові перев'язувальні засоби зберігають у сухому провітрюваному приміщенні, в шафах, на стелажах, пофарбованих із середини світлою олійною фарбою. У шафах, де знаходяться ці товари, слід підтримувати чистоту - періодично протирати їх ганчірками, зволоженими 0,2 %-вим розчином хлораміну або хлорного вапна.

Перев'язувальні матеріали у великій упаковці зберігають на стелажах і підтоварниках, не нижче за 25-ЗО см від підлоги.

Стерильні перев'язувальні засоби (бинти, марлеві серветки) зберігають тільки в нерозкритій заводській упаковці.

Нестерильні матеріали (вату, марлю) зберігають запакованими в цупкий папір або в тюках (мішках), на стелажах чи піддонах.

Для зберігання нестерильних перев'язувальних засобів можна скористатись неопалювальним приміщенням.

Стерильні перев'язувальні засоби після п'яти років зберігання підлягають щорічній перевірці на стерильність. При ушкодженій або зволоженій упаковці вони вважаються нестерильними, але придатність їх перевіряється.

Щоб упаковка "не дихала" й не втрачала стерильність, у приміщенні для зберігання не допускають перепадів температур.

Зберігання гумових виробів

Гумові вироби (предмети догляду за хворими, санітарії та гігієни) при зберіганні треба захищати від світла, особливо прямих сонячних променів, високої (понад 20 °С) і низької (нижче 0) температури повітря, протягів і механічної вентиляції, механічних пошкоджень (здавлювання, згинання, скручування, витягування і т. п.).

Щоб вироби не висихали, не деформувалися і не втрачали еластичності, температура повинна бути постійною (8-12 °С), а відносна вологість повітря - не меншою за 65 %.

Приміщення ізолюють від впливу "агресивних" речовин (такими вважаються йод, хлороформ, амонію хлорид, лізол, хлорамін, кислоти, органічні розчинники, мастила і луги, хлорамін Б). Гумові вироби тримають на відстані не менше 1 м від опалювальної системи.

Для того щоб повітря в приміщенні було вологим, необхідно час від часу збризкувати підлогу водою, розвішувати мокрі тканини або ставити посуд із водою, в яку додано 2 % -вої карболової кислоти.

Шафи повинні бути по можливості повітронепроникними, рекомендується також обкладати їх із середини оцинкованими листами заліза.

При розміщенні гумових виробів у приміщенні бажано використовувати весь об'єм, це запобігає шкідливому впливу надлишкового кисню повітря. Гумові вироби не можна складати кількома рядами, інакше нижні здавлюються і злежуються.

Для зберігання гумових виробів приміщення слід обладнати шафами, ящиками, полицями, стелажами, блоками для підвішування, стойками та іншим необхідним інвентарем. Доступ до них має бути вільним.

Шафи для зберігання повинні мати дверцята, які щільно зачиняються, і гладку внутрішню поверхню. Внутрішня будова шаф залежить від виду гумових виробів, що в них зберігаються.

Шафи, призначені для зберігання гумових виробів, які просто складають (бужі, катетери, пузирі для льоду, рукавички тощо), слід обладнати висувними ящиками з таким розрахунком, щоб у них можна було розмістити предмети на всю довжину, не допускаючи перегинання, сплющування, скручування й т.ін.

Шафи для зберігання виробів у підвішеному стані (джгути, зонди, трубки), направило, обладнані вішалками, розташованими у верхній частині шафи. Вішалки повинні бути змінними, щоб їх можна було виймати разом із підвішеними предметами. Для зміцнення вішалок існують накладки з виїмками.

Гумові вироби розміщують за найменуваннями, сортами і датами виготовлення. На кожну партію товару прикріплюють ярлик, де зазначено найменування, кількість (розмір), дати виготовлення і надходження.

Особлива увага приділяється зберіганню гумових виробів, що потребують спеціальних умов.

Тут є свої правила:

? Круги підкладні, грілки, пузирі для льоду рекомендується зберігати злегка надутими, гумові трубки - з уставленими на кінцях пробками.

? Зйомні гумові частини приладів слід зберігати окремо від частин, зроблених з іншого матеріалу.

? Вироби, особливо чутливі до атмосферних впливів (еластичні катетери, бужі, напальники, бинти гумові), треба зберігати в щільно закритих коробках, пересипаних тальком.

? Бинти зберігають скатаними й пересипаними тальком по всій довжині.

? Прогумовану тканину потрібно зберігати ізольовано від "агресивних" речовин у горизонтальному положенні в рулонах, підвішених на спеціальних стойках. Прогумовану тканину дозволяється також складати на гладких полицях стелажів, але не більш як у п'ять рядів.

? Еластичні лакові вироби (катетери, бужі, зонди), на відміну від гумових, слід зберігати в сухому приміщенні. Ознаками їх старіння є деяке пом'якшення та клейкість поверхні.

Гумові вироби необхідно періодично оглядати і міняти місцями - верхні ряди кладуть на низ, а нижні - зверху.

Невеликі гумові вироби (дренажні трубки, катетери, бужі, наконечники) зберігають у 5 % -вій карболовій воді з гліцерином.

Предмети догляду за хворими, а також санітарії та гігієни зберігають у спеціальних відділах, що є на аптечних складах усіх категорій. Ці товари тримають на стелажах у добре провітрюваних приміщеннях.

Гарантійні строки зберігання деяких виробів такі:

- грілки і пузирі для льоду - 3,5 року;

- балони та клейонки підкладні гумотканинні - 2 роки;

- круги підкладні, судна гумові, рукавички - 1 рік.

Зберігання допоміжних матеріалів

Допоміжні матеріали (фільтрувальний папір, паперові капсули й ін.) необхідно зберігати в промисловій упаковці в сухих, провітрюваних приміщеннях, в окремих шафах, із дотриманням гігієнічних вимог. Після розкриття промислової упаковки (наприклад, паперових капсул) розфасований товар або його решту рекомендується зберігати в поліетиленових чи паперових пакетах або мішках із крафт-паперу.

Зберігання аптечного майна

Аптечні меблі зберігають у розпакованому вигляді в сухих, провітрюваних приміщеннях, не допускаючи зволоження, забруднення і прямого впливу сонячного проміння. При підвищеній вологості окремі поверхні тьмяніють, металеві деталі піддаються корозії, можливі також розклеювання, коробления і деформування виробів.

Температура в приміщенні повинна бути 18-20 °С, відносна вологість повітря - 60-65 %.

В опалюваних приміщеннях меблі треба захищати від джерел тепла і тримати на відстані не менше 0,5 м від них, залишаючи прохід шириною до 1 м.

У процесі зберігання та експлуатації меблі очищають від пилу і бруду.

Обладнання, інвентар і засоби механізації в сховищах розміщують так, аби раціонально використати приміщення і створити найкращі умови для виконання складських операцій (зберігання, переміщення і відпускання товару).

Заборонено монтувати над полицями і стелажами електричні дроти й електролампи. При штучному освітленні освітлювальні точки монтують над проходами поміж штабелями, стелажами й полицями.

Установлюючи стелажі в сховищі, теж слід подбати про найкраще використання площі, природне освітлення, зручності транспортування тощо. Уздовж сховища, посередині, необхідно лишати головний прохід завширшки 2 м.

Під штабелями з обладнанням, яке тримають на підлозі, необхідні підкладки (дошки, бруси або піддони). Висота штабеля і кількість горизонтальних рядів у ньому мають забезпечувати зручність у роботі і визначаються:

- вагою і формою устаткування;

- площею перекриття та підлоги;

- тиском, якому піддається нижній ряд у штабелі, й ін.

Зберігання медичних п'явок

Медичні п'явки вимагають чистого приміщення, яке добре вентилюється, з постійною температурою повітря 18-20 °С. Не допускаються різкі коливання температур води і повітря, яскраве освітлення, присутність пахучих речовин і отрутохімікатів.

П'явок тримають у чистому скляному широкогорлому посуді, заповненому на половину ємності водою. У 3-літрову банку рекомендується поміщати не більше 100 п'явок. Воду міняють щодня, вона повинна бути чиста, сира, дехлорована.

Посудину із п'явками накривають бязевою серветкою або подвійною марлею і туго обтягують шпагатом або резинкою.

Якщо п'явки хворіють (мляві), воду міняють двічі на день. Термін їх придатності визначається часом біологічної повноцінності.

Зберігання пахучих і барвних лікарських засобів

Групу пахучих лікарських засобів складають як леткі, так і практично нелеткі засоби, що мають сильний запах.

Пахучі лікарські засоби необхідно зберігати ізольовано, у герметично закритій тарі, непроникній для запаху, роздільно за найменуваннями.

До групи барвних лікарських засобів належать речовини, їх розчини, суміші, препарати, які залишають кольоровий слід на тарі, закупорювальних засобах, устаткуванні й інших предметах, що не змивається звичайною санітарно-гігієнічною обробкою (діамантовим зеленим, метиленовим синім, індигокарміном та ін.).

Барвні лікарські засоби тримають у щільно закупореній тарі, у спеціальній шафі, роздільно за найменуваннями. Для роботи з барвними речовинами для кожного найменування необхідно виділяти спеціальні ваги, ступку, шпатель та інший інвентар.

Зберігання легколетких лікарських засобів

До легколетких лікарських засобів відносяться:

- особливо леткі речовини, які найчастіше зустрічаються в аптечній практиці (бромкамфора, йод, ментол, тимол та ін.);

- лікарські засоби, що містять леткий розчинник (спиртові настойки, рідкі спиртові концентрати, густі екстракти);

- розчини і суміші летких речовин (ефірні олії, розчини аміаку, формальдегіду, хлористого водню понад 13 % -вого, карболової кислоти, етиловий спирт різної концентрації тощо);

- лікарська рослинна сировина, що містить ефірні олії; лікарські засоби, що містять кристалізаційну воду (акрихін, глюкоза, атропіну сульфат, вікасол);

- лікарські засоби, що розпадаються з утворенням летких продуктів (йодоформ, гідрогену пероксид, хлорамін Б, натрію гідрокарбонат);

- лікарські засоби із вказаною в нормативно-технічній документації нижньою межею вологомісткості (магнію сульфат, натрію парааміносаліцилат, натрію сульфат і т. п.).

Лікарські засоби, що потребують захисту від випаровування, зберігають у прохолодному місці, у герметично закупореній тарі з непроникних матеріалів (скла, металу, алюмінієвої фольги). Застосування полімерної тари, упаковки й закупорок здійснюється відповідно до ДФ та іншої НТД. лікарський фармацевтичний аптека зберігання

Кристалогідрати, залежно від відносної вологості повітря, можуть проявлятися і як гігроскопічні речовини, і як такі, що вивітрюються. Тому їх доцільно зберігати в герметично закупореній скляній, металевій або товстостінній пластмасовій тарі, у прохолодному місці при відносній вологості повітря 50-60 %.

Недотримання зазначених умов призводить до відпускання препаратів у завищеній дозі. Крім того, втрати медикаментів будуть значно вищими за встановлені норми.

Зберігання вогненебезпечних і вибухонебезпечних лікарських засобів

До вогненебезпечних речовин, які використовують в аптеках, належать спирти, ефір, скипидар, колодій, розчин нітро-гліцирину, калію перманганат у порошку й деякі інші сильні окиснювачі.

Їх зберігають у посуді, що добре закривається (бідонах, пляшках тощо), у прохолодному, захищеному від світла місці: спеціально обладнують приміщення або ніші в підвалах, а в сільських аптеках - самостійні погреби.

У місцях зберігання таких речовин повинні бути передбачені протипожежні заходи і вентиляція.

Висновок

Отже, щоб правильно виконати всі вимоги зберігання перелічених груп медикаментів, аптечні працівники повинні знати хімічні властивості препаратів і їх здатність вступати в реакції з іншими речовинами, водяною парою і газами, що містяться в повітрі.

Список літератури

1. Гридасов В.І., Винник О.В. - Фармацевтичне і медичне товарознавство.- Х.: Вид-во НФАУ, 2002р.

2. Громовик Б.П. - Організація роботи аптек. - Вінниця.: Нова книга, 2003 р.

3. Наказ МОЗ України № 44 від 16.03.1993 "Про організацію зберігання в аптечних закладах різних груп ЛЗ і виробів медичного призначення".

4. Наказ МОЗ України № 356 від 18.12.1997р "Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров'я України".

Размещено на Allbest.ru