Виготовлення лікарських засобів в аптеці КП ЗОЗ Голопристанська ЦРА №14

Завдання та функції аптеки. Проходження інструктажу з техніки безпеки і санітарного режиму. Підготовка тарозакупорювального матеріалу для лікарських форм. Особливості робочого місця та обов’язків фармацевта і фасувальника. Порядок фасування ліків.

Рубрика Медицина
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 25.04.2016
Размер файла 49,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Коледж ПВНЗ

Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика

Звіт

про проходження пропедевтичної практики

в КП ЗОЗ Голопристанська ЦРА №14

Виконала:

Кара Анастасія Георгіївна

м. Миколаїв - 2016 рік

Зміст

Вступ

1. Аптека , її завдання та функції

1.1 Приміщення аптеки та їх значення

1.2 Проходження інструктажу з техніки безпеки , санітарного режиму і фармацевтичного порядку

2. Знайомство з підготовкою тарозакупорювального матеріалу для лікарських форм

2.1 Види тарозакупорювального матеріалу

2.2 Вимоги щодо оброблення , миття та сушіння аптечного посуду

2.3 Одержання очищеної дистилізованої води та вимоги до неї

3. Робоче місце

3.1 Робоче місце фармацевта та його обов'язки

3.2 Робоче місце фасувальника та його обов'язки

4. Фасування ліків

4.1 Фасування твердих лікарських форм

4.2 Фасування рідких лікарських форм

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Мета преподевтичної практики фармацевта:

1. Озйомлення з аптекою. Проходження інструктажу з техніки безпеки, санітарного режиму і фармацевтичного порядку (вимоги до приміщень, їх прибирання, особиста гігієна).

2. Знайомсто з видами таразакупорювального матеріалу та підготовкою його до використання. Вимоги до оброблення, миття та сушіння аптечного посуду. Одержання води очищеної та вимоги до неї.

3. Знайомство з робочим місцем фармацевта та ваговимірювальними приладами.

4. Знайомство з робочим місцем фасувальника.

5. Знайомство з фасуванням, пакуванням і оформленням до відпуку твердих лікарських форм

6. Звітність.

Отримати уявлення про майбутню професію. Вивчити основну фармацевтичну термінологію. Усвідомити систему організації лікарського забезпечення населення і ЛПЗ. Ознайомитися з організацією роботи аптечних установ, з правами і обов'язками фармацевтичних працівників, питаннями етики і деонтології. Мати уявлення про організацію виготовлення, контролю якості лікарських засобів (ЛЗ), постачання товарами аптечного асортименту.

Аптека - це заклад охорони здоров'я, який функціонує з дозволу і під контролем державних органів, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

1. Функція закладу охорони здоров'я, а саме:

- надання населенню невідкладної медичної допомоги;

- розповсюдження серед населення санітарно-гігієнічних знань і проведення санітарно-просвітницької роботи;

- фармацевтична опіка;

- проведення інформаційної роботи серед медичних і фармацевтичних фахівців.

До цієї функції можна віднести також низку робіт, які практикуються в деяких аптеках і ще не знайшли масового поширення, зокрема це вимірювання тиску і температури тіла людини, проведення експрес-аналізу на цукор для хворих діабетом, тестування на вагітність, надання в аптеці терапевтичних консультацій і дієтологічних порад запрошеними для цих цілей лікарями.

2. Виробнича функція, а саме:

- виготовлення ліків;

- проведення лабораторних і фасувальних робіт;

- заготівля лікарської рослинної сировини;

- контроль якості виготовлених ліків.

Виготовлення лікарських засобів в аптеках здійснюється за рецептами лікарів (магістральними формулами), замовленнями лікувально-профілактичних закладів (офіцінальними формулами) лише з дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин з дотриманням вимог Державної Фармакопеї України, інших нормативно-правових документів, правил аптечної технології ліків, які встановлюють вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і термінів зберігання та методів контролю якості лікарських засобів.

1. Аптека , її завдання та функції

1.1 Приміщення аптеки та їх значення

Голопристанська Центральна Районна Аптека (ЦРА) № 14 та її аптечна мережа є закладом охорони здоров'я. В її складі є аптеки ї аптечні пункти. ЦРА займається роздрібно-оптовою реалізацією лікарських засобів, виробів медичного призначення, дитячого харчування , предметів санітарії та гігієни, лікувальної косметики, мінеральної води.

ЦРА № 14 здійснює свою діяльність на основі Статусу, має ліцензії на всі види діяльності , вищу ступінь акредитації.

Центральна районна аптека № 14 та її структурні підрозділи обслуговують населенням (міста та райони), а також лікувально-профілактичні заклади, району, школу-інтернат, пансіонати та бази відпочинку на Чорноморському узбережжі у літній період. Режим роботи ЦРА № 14 : з 8.00 до 22.00.

1.2 Проходження інструктажу з техніки безпеки , санітарного режиму і фармацевтичного порядку

Проходження інструктажу було проведено керівником з практики. Я ознайомилась з аптекою і з технікою безпеки санітарного режиму і фармацевтичного порядку.

Працівники аптек мають суворо дотримуватися чинних правил техніки безпеки та Інструктажу з санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів. Наказ про затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів (від 15.05.2006р. №275).

Я ознайомилась з вимогами дотримань прибирання приміщень,їх прибирання, особистої гігієни. Згідно з наказом №275 затверджено: «2.5. Внутрішнє оздоблення приміщень повинно відповідати їх функціональному призначенню. Поверхи стіл, перегородок, та підлоги має бути гладкою, легкодоступною для вологого прибирання.»

Правила прибирання приміщення :

«5.10. Один раз на тиждень проводять генеральне прибирання асептичного блоку, суворо дотримуючись послідовність стадії асептичного прибирання блоку. Починають прибирання з асептичної асистентської. Спочатку миють та дезінфікують стелю, потім стіни і двері від стелі до підлоги. Далі миють і дезінфікують стаціонарне устаткування і в останню чергу-підлогу, застосовуючи дезінфекційний розчин…»

Вимоги до особистої гігієни:

«4.1. Персонал аптечного закладу повинен:

- Зберігати верхній одяг та взуття відокремленно від технічного одягу і спеціального взуття у визначеному місці (шафа тощо);

- До початку і в процесі роботи проводити дезінфекцію рук;

- Перед відвідуванням туалету знімати технічний одяг, а після відвідування - ретельно мити і дезінфікувати руки;

- Не виходити за межі аптечного закладу в технічному одязі і спеціальному взутті.»

2. Знайомство з підготовкою тарозакупорювального матеріалу для лікарських форм

2.1 Види тарозакупорювального матеріалу

Лікарські засоби, а також і виготовлені лікарські форм залежно від їх агрегатного стану і властивості зберігають і відпускають з аптек у відповідній тарі.

Тара використовується для захисту лікарських препаратів і засобів від дії зовнішніх факторів : світла, температури, кисню, вуглекислого газу, повітря і вологи. Слід також мати на увазі, що від властивостей використовуваної тари залежить тривалість зберігання, а також і якість лікарських препаратів, тому що матеріал, з якого вона виготовлена , може взаємодіяти з лікарськими засобами.

Тамра - це промисловий виріб, що призначається для пакування, зберігання, переміщення і реалізації товарів у сфері обігу. Упаковка зберігає товар від пошкоджень, сприяє його безпечному транспортуванню, збереженню та продажу. Тара забезпечує збереження споживчих властивостей товарів, полегшує їх транспортування і виконання вантажно-розвантажувальних робіт.

Залежно від типу матеріалів до них висуваються вимогами перевірки по тій чи іншій групі показників.

Типи тари за функціями в процесі товарного обігу:

За функціями в процесі товарного обігу розрізняють тару транспортну, споживчу і тару-обладнання.

- Транспортна (зовнішня) тара забезпечує транспортування і збереження товарів та є самостійною транспортною одиницею. До неї належать ящики, бочки, мішки, балони, фляги тощо.

- Споживча (внутрішня) тара або упаковка не є самостійною транспортною одиницею і надходить з продукцією до кінцевого споживача. Її вартість є складовою частиною вартості продукту, що реалізується. Це пакети, коробки, пляшки, банки, флакони тощо.

- Тара-обладнання - це технічний засіб, що використовується для укладання, тимчасового зберігання додаткового запасу та продажу товарів населенню в торговому залі магазину.

За призначенням тару поділяють на

- Спеціалізовану;

- універсальну.

Спеціалізована тара використовується для затарювання, зберігання і доставки означеного товару, універсальна - для різних товарів.

Упаковки за зниженою ціною - знижені ціни вказуються виробником безпосередньо на упаковці або ярлику.

Тара в залежності від призначення буває:

1. Рецептурна;

2. Стаціонарна;

3. Матеріальна.

Рецептурна - для відпускання лікарських препаратів хворим, найчастіше невеликого об'єму, дешева й зручна при користуванні. Різні рідини відпускають у флаконах без притертих (пришліфованих) пробок місткістю від 5 до 500 г. Ін'єкційні ж розчини - у флаконах з нейтрального скла, закупорених гумовими пробками і металевими ковпачками. Лікарські препарати густої й мазеподібної консистенцій відпускають у банках, виготовлених зі скла, фарфору, пластмаси та інших матеріалів, місткістю від 5 до 500 г.

Стаціонарна - так звані „штангласи”, призначена для зберігання лікарських засобів в асистентській. Її виготовляють зі скла і фарфору з притертими пробками. Об'єм її від 0,5 до 2 кг. Зберігають у такій тарі речовини сипкі, рідкі, густі й мазеподібні.

Для зберігання в'язких рідин (олії рицинової, сиропів, іхтіолу та ін.) використовують спеціальні штанглази „з комірцем”, в яких навколо зовнішньої поверхі шийки є бортик, на внутрішній поверхні якого зроблена виїмка для стікання в'язкої рідини. Для зберігання речовин, що виділяють їдку пару (димлячи кислота азотна, олія гірчична, аміак концентрований) застосовують штанглази з притертою пробкою і притертим ковпачком.

Матеріальна - призначена для перевезення і зберігання запасів лікарських засобів у підвалах і матеріальних кімнатах аптек.

Аптечну тару виготовляють з таких матеріалів: скло, полімери, фарфор, метали, картон і папір. Основні матеріали для закупорювання: корок, гума, полімери, папір, скло.

Випуск промисловістю аптечної тари з різних матеріалів необхідної форми, місткості і призначення нормується Державним загальносоюзними стандартами (ГОСТами), а також технічними умовами (ТУ) і тимчасово технічними умовами (ТТУ).

2.2 Вимоги що до оброблення , миття та сушіння аптечного посуду

Якість ліків, що відпускаються, і строки їх збереження в значній мірі залежать від чистоти посуду. Як відомо, посуд з аптеки находить новий у складів або безпосередньо з промисловості, а також використаний від лікувальних установ.

Новий аптечний посуд при транспортуванні забруднюється пилом і пакувальними матеріалами (стружкою, соломою і т.д.), в яких можуть бути най різноманітними хвороботворні мікроби-спори,правця,бактерії газової гангрени та інші.

Незалежно від джерел находження, весь посуд слід старанно очистити , знежирити, вимити й знезаразити. Миють його в мийній кімнаті в якій повинні бути відділені і промарковані раковини для миття посуду, призначеного для ін'єкційних розчинів і очних крапель, внутрішніх і зовнішніх лікарських форм. У них миються балони , мірні циліндри , лійки , ступки і так далі, які використовують при приготуванні лікарських форм. Забороняється в цих раковинах мити руки.

Аптечний посуд миється згідно за наказом №275 про затвердження Інструктажу із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів (від 15.05.2006р) :

«5.15. Аптечний посуд миють згідно з технологічними інструкціями, затвердженими суб'єктом господарювання, з дотриманням вимог миття аптечного посуду, наведених у додатку 2 до цієї Інструкції.

Наявність на посуді залишків мийних засобів і ступінь чистоти посуду перевіряють відповідно до методик, затверджених суб'єктом господарювання. Після миття посуд стерилізують, закупорюють і зберігають в щільно закритих шафах, пофарбованих зсередини світлою олійною фарбою або покритих пластиком.

Строк зберігання стерильного посуду (у тому числі балонів), що використовується для виготовлення і фасування ліків в асептичних умовах, не більше 24 годин.

5.16. Крупноємні балони, як виняток, після миття дозволяється знезаражувати гострою парою протягом 30 хв. Після стерилізації (або знезараження) ємкості закривають стерильними пробками, фольгою або обв'язують стерильним пергаментом і зберігають не більше 24 годин в умовах, що унеможливлюють забруднення.

5.17. Підготовка і миття пробок та алюмінієвих ковпачків для закупорювання розчинів для ін'єкцій та очних крапель проводиться згідно з технологічними інструкціями, затвердженими суб'єктом господарювання, дотримуючись вимог обробки та контролю якості обробки посуду та пробок.»

До розділу 5 Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів

Миття аптечного посуду

1. Звільнений від пакувального матеріалу новий посуд і посуд, що був у використанні (у неінфекційних відділеннях лікувально-профілактичних закладів), обмивають зовні і всередині водопровідною водою для звільнення від механічних забруднень і решток лікарських речовин, замочують у водному розчині мийного засобу з температурою 55 ± 5° С протягом 25 ± 5 хв. Дуже забруднений посуд замочують на більш тривалий час (від 2 до 3 год.).

2. Посуд, що був у використанні в інфекційних відділеннях, знезаражують на місці, а при надходженні до аптеки перед миттям дезінфікують.

Після дезінфекції посуд повинен бути промитий у проточній воді. Повторне використання одного й того самого дезінфекційного розчину не допускається.

3. Як мийні засоби при ручному митті посуду дозволяється використовувати теплу водну завись гірчиці (1:20) і розчин натрію гідрокарбонату 0,5 % з мильною стружкою (мило господарське без запашника).

Для автоматичного і ручного миття аптечного посуду допускається використовувати мийні засоби, дозволені до застосування в Україні згідно з інструкцією до застосування.

4. Після замочування в розчині мийного засобу посуд миють у цьому самому розчині за допомогою йоржа або мийної машини. Для повноти змивання мийних засобів, які вміщують поверхнево-активні речовини, посуд обполіскують 5 разів проточною водопровідною і 3 рази очищеною водою, заповнюючи флакони і пляшки повністю. При автоматичному обполіскуванні в залежності від типу мийної машини час витримки в режимі обполіскування від 5 до 10 хв.

Після обробки мийними розчинами гірчиці або натрію гідрокарбонату з милом достатньо п'ятикратного миття водою (2 рази водопровідною і 3 рази очищеною водою).

Ступінь чистоти вимитого посуду і повнота змивання мийних засобів повинна контролюватися за методиками у відповідності до додатка 3.

До розділу 5 Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів

Обробка та контроль якості обробки аптечного посуду та пробок

1. Порядок обробки гумових пробок

1.1. Для закупорки флаконів та пляшок, у яких містяться водні, водноспиртові і масляні розчини, використовують пробки з гумової суміші марок ИР-21 (світло-бежевого кольору), ИР-119, ИР-119/1, ИР-119А (сірого кольору), 52-369, 52-369/1, 52-369/2 (чорного кольору), И-51-1, И-51-2, 1000-6, 1000-11, 52-1330, допускається використання пробок із гумової суміші марки 25П (червоного кольору) для водних розчинів екстемпорального виготовлення.

1.2. Перегляд та відбракування пробок повинні проводитися до їх обробки з метою виключення наступного занесення механічних включень.

1.3. Нові гумові пробки обробляють таким чином. Пробки миють уручну або в пральній машині в гарячому 55 ± 5 ° С 0,5 % розчині мийних засобів «Лотос», «Астра» або інших протягом 3 хв (співвідношення маси пробок і маси розчину мийного засобу 1:5); промивають 5 разів гарячою водопровідною водою, кожний раз замінюючи її свіжою, і 1 раз очищеною водою; кип'ятять в 1 % розчині натрію гідрокарбонату протягом 30 хв, промивають 1 раз водопровідною водою і 2 рази очищеною. Потім вміщують у скляні або емальовані ємкості, заливають очищеною водою, закривають і витримують в паровому стерилізаторі при температурі 120 ± 2 ° С протягом 60 хв, воду після цього зливають, і пробки ще раз промивають очищеною водою.

1.4. Після обробки пробки стерилізують у біксах у паровому стерилізаторі при температурі 120 ± 2 ° С протягом 45 хв. Стерильні пробки зберігають у закритих біксах не більше 3 діб. Після розкриття біксів пробки повинні бути використані протягом 24 годин.

1.5. При заготівлі про запас гумові пробки після обробки, як зазначено в пункті 1.3, не піддаючи стерилізації, сушать в повітряному стерилізаторі при температурі не вище 50 °С протягом 2 годин і зберігають не більше 1 року в закритих біксах або банках у темному прохолодному місці. Перед використанням гумові пробки стерилізують, як зазначено в пункті 1.4.

1.6. Гумові пробки, що були у використанні, промивають очищеною водою, кип'ятять в очищеній воді двічі по 20 хв, кожний раз замінюючи воду свіжою, і стерилізують, як зазначено вище (п. 1.4).

Гумові пробки, що були у використанні в інфекційних відділеннях, не підлягають дезінфекції і повторно не використовуються.

1.7. Алюмінієві ковпачки, які використовуються разом з гумовими пробками при закупорюванні флаконів і пляшок, обробляються таким чином. Алюмінієві ковпачки витримують 15 хв в 1 % або 2 % розчині мийного засобу, підігрітому до температури 75 ± 5 °С, потім розчин зливають і ковпачки промивають проточною водопровідною водою. Чисті ковпачки сушать у повітряному стерилізаторі в біксах при температурі 55 ± 5 °С. Зберігають у закритих ємкостях (біксах, банках, коробках) в умовах, які виключають їх забруднення.

2. Порядок обробки поліетиленових пробок

Нові поліетиленові пробки декілька разів промивають гарячою 55 ± 5 °С водопровідною водою, обполіскують водою очищеною і стерилізують шляхом занурення у свіжий 6% розчин водню перекису на 6 год, після чого промивають водою очищеною і сушать у сушильній шафі при температурі 55 ± 5 °С. Висушені пробки зберігають у стерильних банках з притертими пробками, біксах протягом 3 діб в умовах, що виключають їх забруднення.

3. Порядок обробки пластмасових гвинтових пробок

Нові пластмасові пробки декілька разів промивають гарячою 55 ± 5 °С водопровідною водою і сушать у сушильній шафі при температурі 55 ± 5 °С. Висушені пробки зберігають у закритих коробках, ящиках в умовах, які виключають їх забруднення. У разі забруднення пробок у процесі зберігання їх попередньо миють з використанням мийних засобів.

4. Контроль якості обробки аптечного посуду та пробок

4.1. Визначення ступеня чистоти

Ступінь чистоти вимитого посуду контролюють візуально за відсутності сторонніх уключень і рівномірністю стікання води зі стінок флаконів після їх обполіскування.

Після обполіскування пробок у промивних водах також повинні бути відсутні механічні включення у вигляді волокон або краплинних уключень, видимих неозброєним оком. Для визначення механічних включень у промивних водах після обполіскування пробок відбирають злив у кількості 200 мл у конічну колбу з притертою пробкою місткістю 250 мл, струшують протягом 5 с і після закінчення виділення бульбашок повітря вносять у зону перегляду і переглядають протягом 30 с.

4.2. Визначення повноти змивання мийних засобів

Повноту змивання синтетичних мийних і мийно-дезінфекційних засобів визначають за величиною pH потенціометричним методом. Після останнього обполіскування посуду або пробок pH промивної води повинен відповідати pH вихідної води.

2.3. Одержання очищеної дистильозованної води та вимоги до неї.

З неорганічних сполук найчастіше застосовуваними розчинникаом у медичній практиці є очищена вода (за ДФ Х- дистильвана).

Вода фармакологічного індиферентна , доступно і добре розчиняє багато лікарських речовин, але в той же час у ній досить швидко гідролізується деякі лікарські речовини і розмножуються мікроорганізми.

Вода очищена може бути одержана дистиляцією, іонним обміном , електролізом , оборотним осмосом. Її якість регламентується ФС 42-2619-89 : вона повинна бути безбарвною, прозорою, без запаху і смаку, pH може коливатися в межах 5,0-7,0 ; не повинно містити відновлюваних речовин , нітратів, нітритів, хлоридів, сульфатів, слід аміаку інших домішок.

Із методів одержання води очищеної найбільш поширеним є метод дистиляції (перегонки).

Перегонка води повинна виконуватися згідно з наказом №275 (від 5.05.2006р) «Інструкція із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів». аптека фармацевт тарозакупорювальний фасування

Санітарні вимоги до одержання і зберігання води в аптеках, способи очищення і знезаражування води

Для підготовки води при виготовленні (виробництві) лікарських засобів (ЛЗ) , повинна здійснюватися у відповідних вимогах ДФУ до води очищеної та води для ін'єкцій:

Очищену воду потрібно одержувати з питної води, використовувати свіжоприготованою або протягом трьох діб з моменту її одержання за умови зберігання у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від сторонніх часток і мікробіологічних забруднень.

Одержують воду для ін'єкцій із питної води або очищеної шляхом дистиляції на обладнанні, частини якого, що контактують із водою, виготовлені з нейтрального скла, кварцу або підхожого металу (ДФУ). Вона повинна відповідати всім вимогам, які пред'являються до очищеної води , та не містити пірогенів. Її слід використовувати свіжоприготовленою або зберігати при відповідній температурі не більше 24 годин, у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від механічних включень та мікробіологічних забруднень.

Для приготування внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, ін'єкційних лікарських засобів в асептичних умовах необхідно використовувати стерильну воду для ін'єкцій.

Очищена вода кожного дня (з кожного балона, а при поданні води трубопроводом - на кожному робочому місці); вода, призначена для виробництва парентеральних ЛЗ , лікарських засобів для немовлят, офтальмологічних та інших неін'єкційних лікарських засобів, до яких ставляться вимоги щодо стерильності, перевіряється за всіма показниками відповідно до ДФУ. Результати аналізів заносяться до відповідного журналу. Вода для ін'єкцій повинна витримувати випробування на бактеріальні ендотоксини відповідно до вимог ДФУ.

Залежно від напрямку руху води, відстійники бувають:

1. Горизонтальними;

2. Вертикальними.

Відстійники - це великі резервуари глибиною декілька метрів, в яких вода протягом 4-8 годин з дуже малою швидкістю рухається від входу до виходу. За цей час найбільші частинки встигають осісти на дно.

Після відстоювання воду фільтрують. Фільтра - це залізобетонні резервуари з подвійним дном:

- нижнім суцільним

- верхнім дірчастим.

Між ними утворюється дренажний простір, в який потрапляє профільтрована вода. На верхнє дно спочатку вкладають підтримувальний шар щебеню і гравію, на нього - фільтрувальний шар піску, на який подається вода. Профільтрована вода збирається на нижньому дні фільтра. Швидкість фільтрації - 0,25-0,35 см/год.

Фільтри добре очищають воду лише після дозрівання так званої біологічної плівки. Біологічна плівка утворюється на поверхні піску із затриманих завислих частинок, водного планктону (живих організмів , водоростей ), в тому числі бактерій. При цьому розміри пор між піщинками настільки зменшуються, що на поверхні фільтра затримуються не тільки найдрібніші частинки, а навіть яйця гельмінтів і до 90-92 % бактерій. Через кожних 30-60 діб фільтри очищають. При цьому видаляють 2-3 см верхнього, найбільш забрудненого шару піску.

На потужних станціях воду очищають за іншою схемою. Для прискорення процесу осідання змулених частинок і гумінових речовин, які надають воді каламутності й забарвлення, проводять коагуляцію вода. Коагуляція води досягається завдяки внесенню у воду хімічних реагентів - коагулянтів (А12(504)3 РеС13, Ре30, т.д.). Він маютиме позитивний електричний заряд, коагулянти адсорбують негативно заряджену суспензію мікробів і дрібні частки органічних та неорганічних речовин, що знаходяться у воді. При цьому утворюються пластівці, що осідають. У процесі осідання вони захоплюють із собою навдрібніші частинки мулу, мікроби і колоїдні гумінові речовини. Внаслідок коагуляції та відстоювання з води осідає також понад 95 % яєць гельмінтів. Значно полегшують і прискорюють процеси коагуляції флокулянти, такі як поліакриламід, активована кремнієва кислота,

Після коагуляції значно швидше очищається вода на швидких фільтрах. Вони пропускають воду 5-8 м за годину (в 50 разів більше, ніж повільні), але забиваються швидше. Тому їх необхідно 1-2 рази на добу очищати від осаду. Промивають фільтр під тиском, пускаючи воду в зворотному напрямку, тим самим змиваючи осад з поверхні фільтра.

Зараз у водопровідній практиці використовують освітлювач, в якому вода проходить через шар завислого осаду коагулянта. У результаті цього пластівці коагулянта збільшуються і затримують частинки, що створюють каламуть. Таким чином, шар завислих пластівців є свого роду фільтром, через який проходить вода. Процес очистки води при цьому відбувається набагато інтенсивніше і з меншими витратами коагулянта, ніж звичайно.

При необхідності воду піддають спеціальним методам обробки. Якщо у воді є гази, які надають їй вираженого неприємного запаху, наприклад сірководень, воду дегазують, тобто звільняють від розчиненого газу. Є випадки, коли вода містить підвищену кількість солей, які надають їй неприємного присмаку і роблять непридатною до вживання. Високомінералїзовані води необхідно демінералізувати. Це проводять шляхом дистилювання, електролізу, зворотного осмосу, екстракції, іонного обміну з використанням різного типу опріснювального устаткування.

Якщо в воді міститься підвищенна кількість радіоактивних речовин - її дезактивують, пропускаючи через іонообмінні фільтри. При необхідності воду дефторують або фторують, зменшуючи чи збільшуючи кількість фтору у воді. Спеціальні методи обробки покращують якість води і тим самим роблять її придатною для вживання людьми.

Вищеперераховані способи очистки води ніколи повністю не звільняють воду від мікроорганізмів. Цього можна досягти лише за рахунок реагентних, безреагентних і термічних методів знезаражування води. До реагентних методів відносять хлорування, озонування й обробку води іонами срібла. До другої групи - обробку води ультрафіолетовим, гамма-промінням і ультразвуком. До термічних - кип'ятіння і стерилізацію води.

Відносна дешевизна, нескладне обладнання і надійність дії зробили хлорування води визнаним методом знезаражування води на водогонах усього світу. Хлорування води - найбільше відкриття в медицині XX століття. Воно врятувало життя багатьом мільйонам людей, зупинило розповсюдження кишкових інфекцій у містах. З цією метою використовують різні хлоровмісні реагенти.

Газоподібний хлор зберігають у зрідженому стані в сталевих балонах по 25-30 кг. Хлор знаходиться під тиском 6-7 кПа (зтм).

Хлорування газоподібним хлором проводять переважно на потужних водогінних станціях з використанням різного типу хлораторів.

Широко використовують хлорне вапно. Його можна застосовувати для знезаражування невеликої кількості води та на невеликих водогонах. Свіже заводське хлорне вапно містить близько 36 % активного хлору. При зберіганні воно втрачає хлор. Щоб цей процес відбувався якомога повільніше, хлорне вапно необхідно зберігати в герметично закритому посуді чи в поліетиленових мішках у прохолодному, сухому і темному приміщенні. У такому випадку вміст активного хлору складає приблизно 25 %. Для хлорування води використовують вапно з вмістом хлору не менше 20 %. Якщо вміст хлору менший, то таке хлорне вапно можна застосовувати тільки для обробки убиралень, помийних ям, місць зберігання сміття та інших покидьків.

Гіпохлорит кальцію - білий порошок, який містить до 60 % активного хлору. Він більш стійкий до впливу факторів довкілля, ніж хлорне вапно.

Хлораміни - органічні сполуки (хлорамін Т, дихлорамін Т, хлорамін В), похідні аміаку (МН3), в якого один атом водню замінений на органічний радикал, а один чи два - на хлор. Вони містять приблизно .20 % активного хлору і використовуються для знезаражування індивідуальних запасів води. Неорганічні хлораміни можуть утворюватися безпосередньо у воді після введення аміаку чи солей амонію і хлору.

3. Робоче місце

3.1 Робоче місце фармацевта та його обов'язки

Робоче місце фармацевта з виготовлення з лікарських форм обладнане в асистентській кімнаті.

Для початку виготовлення лікарських форм, фармацевт повинен дотримуватися суворих вимог що до особистої гігієни персоналу аптечних закладів , що здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів (наказ №275 від 15.05.2006)

На робочому місце фармацевта знаходиться різні прилади на асистентському столі , такі як : ваги настільні до 1кг, ручні ваги від 20 до 100 гр, штанглази із субстанціей зовнішнього використання і для внутрішнього із них виділяють штанг лази для списку В; також в асистентській кімнаті є шафи для пахучих та барвних препаратів, мірна посуда, таро закупорювальний матеріал.

Обв'язки фармацевта і його робоче місце.

Паспорт письмового контролю.

Наказ №139.

1. Додержуватись санітарного режиму на робочу місці;

2. Приготовляти лікарські форми по рецептах лікарів і вимогах лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ);

3. Забезпечувати зберігання комплектацію замовлень ЛПЗ з врахуванням їх фізико-хімічних властивостей;

4. Проводити розфасовку отруйних і наркотичних речовин у відповідності з діючими правилами і відповідність за точність їх розважування;

5. Приготовлю вати медикаменти до відпуску;

6. Видавати фасувальні лікарські засоби для розфасування і контролювати їх по питаннях розфасовки і оформлення лікарських форм.

7. Вміти користуватись ваговимірювальними приладами, апаратами, засобами малої механізації;

8. Проводити відпуск готових лікарських засобів і інших медичних виробів, без рецептів;

9. Приймати участь в реалізації заходів по підвищенні продуктивності праці.

Перед початком роботи фармацевт зобов'язаний приготувати свої робочу місце. Протерти стіл розчином перекису водню 3%, терези - спиртно-ефірною сумішшю, прибрати лишні штанг лази та інші предмети з зі столу, перевірити точність ваг і апаратів, вимити і продезінфікувати руки.

Перш ніж приступити до приготування лікарської форми фармацевт зобов'язаний уважно прочитати рецепт, перевірити правильність дозування і сумісність медикаментів. При приготуванні лікарських форм необхідно додержуватись правил, технологій і зберігання лікарських засобів. При приготуванні лікарських форм фармацевт слідкує за роботою фасування і відповідає за якість його і своєї роботи. Фармацевт виконує вказівки провізора. В усіх випадках коли фармацевт сумнівається в правильності виготовлення ліків він повинен консультуватись з провізором. При роботі декількох фармацевтів в зміні провізор повинен роз приділити обов'язки між ними.

Всі штанг лази, що звільнились фармацевт повинне передати своєчасно для заповнення. Особливо уважним треба бути фармацевту при виготовленні ліків, що мають в своєму складі наркотичні і сильнодіючі речовини. Фармацевт їх отримує від провізора і повинне відразу їх використати, для виготовлення ліків.

При виготовленні лікарських форм по індивідуальних прописах і вимогах ЛПЗ заповнюється паспорт письмового контролю. Вказується дата, номер рецепта, взяті лікарські засоби і їх кількість, число доз і ставиться підпис того хто виготовив ліки і перевірив. У випадку виготовлення лікарської форми практикантам ставиться підпис практиканта і особи, що проводить практику. Запис в паспорті письмового контролю проводиться на латинській мові, по пам'яті негайно після виготовлення лікарської форми. При використанні напівфабрикатів, концентратів, вказують їх концентрацію і кількість. При виготовленні порошків, свічок вказується маса окремих доз і їх кількість. При виготовленні пілюль і свічок вказують кількість маси. При виготовленні розчинів для ін'єкцій і крапель очних вказують кількість стабілізуючих речовин. В паспорті також вказують коефіцієнт водопоглинення ЛРС, коефіцієнт збільшення об'єму водних розчинів при розчинні речовин. Якщо лікарська форма виготовлена і відпущена однією і тією ж особою ведення паспортного контролю обов'язково в цьому випадку паспорт заповнюється в процесі виготовлення. Виготовлені ліки, рецепт і паспорт письмового контролю передаються провізору-технологу для перевірки. Перевірка полягає в тому що перевіряється відповідність запису в паспорті письмового контролю пропису рецепта, перевіряється правильність розрахунків. Якщо провізор-аналітик провів певний хімічний контроль то на паспорті ставиться номер аналізу і підпис провізора-аналітика. При виготовленні розчинів для ін'єкцій записи ведуться в журналі по стадійно контролю виготовлення лікарських форм. При виготовленні концентратів, напівфабрикатів, внутріаптечної заготовки і фасовка всі записи проводяться в книгах обліку лабораторних і фасувальних робіт.

Наказ №275 від 15.05.2006 року "Про затвердження інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму аптек". Цей наказ встановлює вимоги до приміщень та устаткування аптек.

1. Виробничі приміщення - це приміщення, в яких виготовляються, контролюються, упаковуються та етикетуються у ході технологічного процесу і зберігаються лікарські засоби.

Розміщення виробничих приміщень відповідно до їхнього функціонального призначення повинно виключати можливість зустрічних виробничих потоків.

Обробка стін і стель виробничих приміщень повинна допускати вологе прибирання з використанням дез-засобів. Як обрані матеріали можуть бути використані водостійкі фарби, емалі або кахельні глазуровані плитки світлого холодного тону, які мають високий коефіцієнт відбиття світла.

Підлога покривається керамічними неглазурованими плитками, лінолеумом або ременем з обов'язковим зварюванням швів та повинна бути утеплена в усіх приміщеннях. Всі матеріали для покриття стін, стелі, підлоги повинні застосовуватись з "Переліку матеріалів...", затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

2. Поверхня виробничого устаткування як зовні так і у середині повинна бути гладенькою, виготовленою із матеріалів, стійких до дії медикаментів, а в необхідних випадках і до хімічних реактивів, витримувати обробку дез-розчинами. Устаткування та аптечні меблі розташовуються таким чином, щоб не залишали місця недоступні для прибирання та не загороджувалися джерела світла.

Забороняється розміщувати у виробничих приміщеннях устаткування, яке не має відношення до виконування робіт.

3. У літній період, при необхідності, вікна та вітрини, розташовані на сонячному боці, повинні бути забезпечені сонцезахисними пристроями.

4. Віконні фрамуги або кватирки, що використовуються для провітрювання приміщень, захищаються змінними металевими або пластиковими сітками з розміром не більше 2х2 мм.

5. У виробничих приміщеннях не дозволяється вішати завіси, розстеляти килими, розводити квіти, вивішувати стінні газети.

Інформаційні стенди та таблиці, які необхідні для роботи у виробничих приміщеннях, повинні бути виготовлені з матеріалів, що допускають вологе прибирання та дезінфекцію.

6. Перед входом в аптеку повинні бути обладнані пристосування для очищення взуття від бруду.

7. Робочі місця персоналу аптеки в залі обслуговування населення повинні бути оснащені пристроями, які охороняють працівників від прямої крапельної інфекції. Окрім того в період поширення гострих респіраторних захворювань, співробітники аптеки повинні носити на обличчі марлеві пов'язки.

8. Перед входом в асептичний блок, заготовку, асистентську кімнату, в тамбурі туалету на підлозі повинні були гумові килимки оброблені дезінфікуючими засобами.

9. Для миття рук персоналу в шлюзах асептичного блоку, заготовчій, асистентській, мийній і туалеті повинні бути установлені раковини, які доцільно обладнати педальними кронами або кранами з ліктьовими приводами. Перед з умивальником установлюються ємності з дез-розчинами, повітряні електросушки. Користуватися раковинами у виробничих приміщенням особам, які не зайняті виготовлення і фасуванням ліків, забороняється.

10. В мийній кімнаті повинні бути виділені і промарковані речовини для миття посуду, що призначається для приготування ін'єкційних розчинів і очних крапель, ліків для внутрішнього вживання, зовнішніх лікарських форм.

В цих же раковинах миється посуд, що використовується при виготовленні ліків для внутрішнього і зовнішнього вживанні в одній раковині.

Забороняється користуватися цими раковинами для миття рук.

11. Вживання їжі у виробничих приміщеннях забороняється.

Вимоги до особистої гігієни персоналу аптеки:

1. Персонал аптек повинен дотримуватися таких правил:

- прийшовши на роботу, зняти верхній одяг і взуття в окремій гардеробній;

- перед початком роботи у другій гардеробній зняти особисті речі, розвісити їх в індивідуальних шафах і вимити руки;

- надіти технологічний одяг (халат, шапочку, фартух) і спеціальне взуття, які зберігаються в окремих шафах під бактерицидним опромінюванням, вимити і продезінфікувати руки.

Обробку рук необхідно проводити до початку і в процесі роботи, але не більше 3 разів за зміну.

3.2 Робоче місце фасувальника та його обов'язки

Робоче місце фасувальника находиться в матеріальній або в спеціальній фасувальній кімнаті.

По-перше фасувальник повинен дотримуватись усіх вимог що до наказу №275 від 15.05.2006 з розділу про вимоги до особистості гігієни персоналу аптечних закладів, що здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів.

По-друге він має знати усі правила таракупорювання лікарських форм. Фасувальник має на собі повну матеріальну відповідальність за фасуванням ліків.

Він повинен не тільки запокувати лікарьку форму але ще кілька разів перевірити усі тари.

Вразі помилки таро закупорювання лікарських форми її міняють, або утилізують.

I. Загальні положення

Фасувальник відноситься до категорії робітників.

На посаду фасувальника призначається особа, яка має середню спеціальну освіту і стаж роботи .

Призначення на посаду фасувальника та звільнення з неї здійснюється наказом керівника за поданням.

Фасувальник повинен знати:

- Накази, вказівки, розпорядження, інструкції та інші нормативно-розпорядчі документи, що регламентують роботу фасувальника;

- номенклатуру, сорти, вміст комплекту, розміри і масу деталей, що вкладаються, виробів;

- правила й способи комплектування та упаковки;

- правила фасування, дозування напівфабрикатів, готової продукції або окремих її компонентів;

- заходи боротьби з корозією;

- порядок заповнення пакувальних документів і обліку упакованих виробів та товарів, правила ведення звітності;

- правила підйому, переміщення вантажів і сигналізацію при використанні підйомно-транспортних засобів;

- призначення і правила застосування робочого, контрольно-вимірювального інструменту і пристосувань, необхідних при укладанні і упаковці, принцип роботи фасувального напівавтомата або автомата і взаємодію його частин, будову фасувальних автоматів, правила налагодження автоматів та їх окремих вузлів;

- технічні умови і державні стандарти на продукцію, що фасується і дозується, у тому числі технічні умови і вимоги до антибіотиків;

- способи закупорювання пляшок, бутлів, флаконів і туб;

- правила укладання, обгортання, кріплення в тарі та пакування великогабаритних і важких готових виробів;

- правила пакування особливо відповідальних монументальних, художніх, скульптурних творів, унікальних декоративних виробів, складних моделей, діючих макетів;

- розміри і форму тари для кожного роду виробів, котрі пакуються, деталей і товарів;

- види, сорти та розміри кріпильного ізолювального і пакувального матеріалу, у тому числі розміри, форму і правила виготовлення спеціальної тари при особливо відповідальній упаковці;

- технологічний процес фасування і правила його регулювання;

- правила роботи в стерильних умовах;

- вимоги до готової продукції та якості фасування;

- основи економіки, організації виробництва, праці та управління;

- основні питання трудового законодавства України;

- правила і норми охорони праці;

- правила внутрішнього трудового розпорядку.

II. Завдання та обов'язки

Здійснює фасовку, дозування напівфабрикатів та готової продукції або окремих її компонентів у тару - пакети, пачки, банки, туби, флакони, ампули, пляшки, бутлі, ящики, мішки тощо вручну як без зважування, відмірювання та оформлення, так і з відмірюванням за заданим обсягом, масою або кількістю різних твердих, сипких, рідких і штучних товарів.

Упаковує:

- укладені деталі, вироби й продукцію згідно з технічними умовами, здійснює художню завертку кондитерських виробів вручну одночасно в декілька папірців (фольгу, етикетку, целофан тощо) з підбиранням малюнка етикетки, додержанням рамки та інших спеціальних вимог;

- монументальні, художні, скульптурні твори, унікальні декоративні вироби, складні моделі, діючі макети, виготовляє спеціальну тару і виконує інші аналогічні роботи.

Здійснює укладання:

- вручну виробів, деталей та продукції в паперову, дерев'яну, картонну, металеву та іншу тару з комплектуванням за відомістю або специфікацією;

- за допомогою підйомних механізмів (кранів, електроталей) великогабаритних і важких готових виробів (граніту, мармуру, вапняку та ін);

- фасованої м'ясної та молочної продукції;

- полірованих виробів великих габаритів із попереднім комплектуванням за кольором, текстурі, номерами;

- тендітних, дорогих, отруйних, шкідливих, агресивних, пожежно-та вибухонебезпечних вантажів;

- чутливих точних приладів, що вимагають обережного транспортування, з особливо складним кріпленням у тарі.

Виконує протирку, обдування стисненим повітрям, змазування (консервування) і обгортання укладених деталей, продукції і виробів у папір, вату, целофан та інші матеріали.

Наклеює етикетки, здійснює маркування обгорткового матеріалу, заготівлю паперу, шпагату, етикеток, фольги і т.д., розкрій і розрізання пакувального матеріалу вручну або на автоматичному верстаті за заданими розмірами або шаблоном.

Виконує чищення, змазування, поточний ремонт та регулювання верстату.

Здійснює оббивку пакувальної тари ізоляційним матеріалом або укладання прокладок, упаковку - забивання ящиків, закривання, заклеювання, зашивання мішків, завальцьовування кришок металевої тари вручну або на верстаті згідно з технічними умовами.

Здійснює установку в гнізда ящиків бутлів, пляшок, флаконів та прокладання між їх рядами паперу, картону, вати, стружок, тирси та інших ізоляційних матеріалів.

Виконує закупорювання наповнених бутлів, пляшок, флаконів, туб різними пробками вручну, заливку горлечок смолкою, миття та обтирання пляшок, флаконів, стежить за герметичністю закупорювання та глибиною забивання пробки.

Веде облік запакованих деталей, виробів та іншої продукції, здійснює ведення встановленої документації, виписку фактур на упаковану продукцію із зазначенням виду, сорту, якості, артикулу, кількості, розміру і т.п..

Здійснює завантаження антибіотиків в бункери автоматів.

Спостерігає за ходом технологічного процесу за контрольно-вимірювальними приладами і візуально.

Самостійно здійснює наладку автоматів та їх окремих вузлів в процесі роботи, перевірку дозувань на електро-аналітичних вагах, ведення записів показників роботи у виробничому журналі, поточний ремонт обладнання.

Зобов'язаний брати участь у розробці та здійсненні заходів щодо підвищення ефективності своєї роботи, скорочення витрат на фасування і упаковку матеріальних цінностей, впровадження в організацію фасувального цеху сучасних засобів автоматизації процесу фасування.

Зобов'язаний дотримуватися правил з охорони праці.

III. Права

Фасувальник має право:

Знайомитися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються питань, що входять в його компетенцію.

Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.

В межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

Вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадових обов'язків.

Давати вказівки середньому та молодшому медичному персоналові В межах своєї компетенції.

Отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов'язків.

Самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції.

Брати участь у нарадах, на яких розглядаються питання, що стосуються його компетенції.

Підвищувати свою професійну кваліфікацію на курсах удосконалення у встановленому порядку.

IV. Відповідальність

Фасувальник несе відповідальність за:

Неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що сходять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.

Правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Завдання матеріальної шкоди в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

4. Фасування ліків

4.1 Фасування твердих лікарських форм

Фасування й упакування продукції є заключними операціями при виготовленні готових лікарських форм. Характер цих операцій і умови їх виконання змінюються в залежності від виду продукції (таблетки, порошки, ампули, рідкі ліки, мазі) і способів роботи з ними (ручні операції, механізація, потокові лінії).

У будь-якому з цих випадків першою стадією процесу є підготовка різноманітної тари (флакони, банки, склянки, трубочки зі скла або пластмаси, картонні коробки, паперові пакети і ін), а також ряду допоміжних матеріалів (пробки, картон, целофан, лігнін, вата та ін).

В момент пакування, фасувальник повинен ознайомитись з лікарською формою.

Якщо це тверді лікарські форми то для них є особливі вимоги таро закупорювання. А саме це стосується тари, наприклад : капсулаторка (в ній запаковуються , загортається сухий порошок для хворих).

При виборі капсул для фасування порошків враховується фізико-хімічні властивості субстанції з яких виготовлена данна лікарська форма.

Капсули бувають : парафініровані , вощані , пергаментні.

Фасувальник працює під наглядом асистента.

До твердих лікарських форм належать порошки, таблетки, драже, гранули тощо.

Таблетки (Tabulettae) - тверда дозована лікарська форма, яку одержують шляхом пресування лікарських та індиферентних речовин (цукор, крохмаль, тальк, натрію хлорид, вода, розчин желатину). Виготовляють таблетки круглої або овальної форми на фармацевтичних заводах.

Таблетки для вживання всередину класифікують так:

* таблетки без оболонки; одношарові, одержані одноразовим пресуванням;

* таблетки, вкриті оболонкою; вкриті одним або кількома шарами суміші різних речовин (смоли, желатин, цукри, воски);

* таблетки шипучі - таблетки без оболонки, основну масу яких становлять кислоти і карбонати або гідрокарбонати, які швидко реагують у присутності води з виділенням вуглекислого газу;

* таблетки розчинні (перед застосуванням розчиняють у воді);

* таблетки дисперговані;

* таблетки кишково-розчинні (перед вживанням диспергують у воді до утворення гомогенної суспензії);

* таблетки з модифікованим вивільненням; стійкі в шлунковому соку і звільняють діючу речовину в кишечнику (містять спеціальні допоміжні речовини для зміни швидкості або місця вивільнення діючої речовини або речовин);

* таблетки для застосування у ротовій порожнині; забезпечують повільне вивільнення і місцеву дію речовини в певних ділянках рота.

Нові терапевтичні системи - це:

* лікарські форми з уповільненим надходженням препарату - retard або slow-relese - у вигляді таблеток і капсул;

* лікарські форми з двофазним надходженням препарату - гаpid-retard;

* лікарські терапевтичні системи 24-годинної дії.

Ретардовані таблетки - це мікрогранули, що містять препарат,

оточений матриксною біополімерною основою. Сформовані вони за принципом «бутерброду», завдяки чому пошарово розчиняється основа або мікрогранула, вивільняючи чергову дозу препарату, що і забезпечує пролонгованісь дії. Лікарська форма може бути у вигляді розчинної капсули, що містить гранули або мікрогранули препарату на полімерній основі.

Принцип дії лікарських терапевтичних систем полягає у вивільненні препарату з лікарської форми під впливом осмотичних сил. Така лікарська форма має у своєму складі два шари: один шар - це гранули, що містять препарат, другий - полімернодіюча речовина. Зовні таблетка вкрита нерозчинною напівпроникною оболонкою, що пропускає воду і не пропускає іони та лікарську речовину. З боку шару із гранулами в оболонці препарату просвердлено за допомогою лазерної техніки отвір, через який і виділятиметься лікарська речовина. Після надходження зазначеної системи в просвіт кишок вода проникає через напівпроникну оболонку, розчиняє гранули з препаратом до суспензії і розширює остмотичну діючу речовину. Таким чином, відбувається витиснення препарату через отвір. Швидкість надходження лікарського засобу не залежить від рН і моторики травного тракту, що і забезпечує постійну концентрацію препарату в плазмі крові протягом 24 год.

Таблетки перед прийомом краще подрібнити і розчинити в невеликій кількості води. Таблетки тривалого виведення і такі, що мають ентеросолюбільне покриття, не можна подрібнювати (див. тему «Загальна фармакологія»). Є спеціальні таблетки для розсмоктування у роті, а також для введення у піхву, для імплантації під шкіру.

Залежно від кількості лікарських речовин є прості (містять один лікарський засіб) та складні (містять два або декілька лікарських засобів) таблетки.

Виділяють ще один різновид таблеток - складні таблетки, що мають спеціальну офіцинальну назву (седалгін, теофедрин тощо).

Під час роботи з таблетками звертають увагу на їхню якість. Вони повинні бути круглої або овальної форми з цілими краями, без плям, з гладенькою поверхнею. Перевіряють таблетки на міцність (при падінні на дерев'яну поверхню таблетки не повинні розбиватися), розчинність (мають розпастися або розчинитися за 10 хв у воді при температурі 37 °С; таблетки, вкриті оболонкою, - за 30 хв).

Драже (Dragee) - тверда дозована лікарська форма, яку одержують шляхом багаторазового нашаровування лікарських і допоміжних речовин на цукрові гранули. Вживають всередину: ковтають не розжовуючи. Завдяки цукровій оболонці драже не відчувається неприємного смаку і запаху лікарських речовин.

Мікродраже - тверда дозована лікарська форма, яка утворюється шляхом нанесення лікарської речовини й цукрового сиропу на зернятка цукру.

Гранули (Granulae) - тверда лікарська форма, має вигляд однорідних частинок округлої, циліндричної або неправильної форми. Виготовляють на фармацевтичних заводах.

Класифікація гранул:

* шипучі, без оболонки, містять кислоти і карбонати, гідрокарбонати;

* гранули, вкриті оболонкою;

* гранули кишково-розчинні;

* гранули з модифікованим вивільненням.

Гранули є недозованою лікарською формою. їх призначають всередину, дозують чайними ложками, дітям - розчиняють у перевареній воді.


Подобные документы

  • Особливості зберігання лікарських засобів, що вимагають захисту від світла, вологи, випаровування, дії підвищеної температури. Правила утримання пахучих і забарвлених ліків, готових лікарських форм. Вимоги до приміщень зберігання вогненебезпечних засобів.

    реферат [45,7 K], добавлен 29.11.2010

  • Поняття лікарських засобів, їх характеристика, основні представники фармацевтичного ринку. Висвітлення властивостей ліків різних товаровиробників, їх відмінні риси. Вплив сировини та технології вироблення на формування якості лікарських засобів.

    курсовая работа [38,1 K], добавлен 19.10.2010

  • Класифікація та різновиди очних лікарських форм, їх властивості та оцінка ефективності використання, вимоги до якості, існуючі проблеми та їх вирішення. Особливості технології виготовлення очних ліків, перспективи організації їх виробництва в Україні.

    курсовая работа [57,5 K], добавлен 26.09.2010

  • Шляхи проникнення лікарських засобів через біологічні мембрани. Виведення (екскреція) ліків з організму. Фармакодинаміка лікарських препаратів, принципи їх дозування. Основні види лікарської терапії. Умови, які впливають на дію лікарських засобів.

    курсовая работа [44,1 K], добавлен 14.11.2009

  • Особливості фармакології, фармакокінетики, фармакодинаміки в дитячому віці, правила дозування ліків. Класифікація лікарських форм в педіатрії та їх біофармацевтична оцінка. Нормативні вимоги до дитячих лікарських форм, їх проблеми та шляхи вдосконалення.

    курсовая работа [59,9 K], добавлен 26.09.2010

  • Вивчення скарг, анамнезу, клінічного об’єктивного обстеження пацієнта. Особливості лікування гострого бронхіту. Загальна клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що застосовуються. Оцінка характеру можливої взаємодії лікарських засобів.

    история болезни [22,6 K], добавлен 01.03.2016

  • Перший апарат для стерилізації матеріалу й інструментів водяною парою та гумові рукавички для захисту ран від рук хірургів. Асептика як визначений режим роботи, комплекс організаційних заходів. Стерильність лікарських форм при виготовленні ліків в аптеці.

    курсовая работа [6,2 M], добавлен 11.05.2009

  • Фізико-хімічна, фармацевтична та фармакологічна взаємодія лікарських препаратів. Комбінована дія лікарських речовин: синергізм та антагонізм. Взаємодія організму та ліків: системна протидія. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і ліків.

    реферат [36,8 K], добавлен 21.01.2011

  • Сутність і правила асептики при готуванні стерильних ліків. Приміщення для їх виробництва. Методи стерилізації лікарських форм. Методи звільнення ін’єкційних розчинів від механічних забруднень. Сутність стабільності та ізотонічності, апірогенності ліків.

    курсовая работа [4,8 M], добавлен 26.09.2010

  • Дозування як основна технологічна операція в процесі виготовлення екстемпоральних лікарських форм. Метрологічні властивості ваг. Дозування за об’ємом та краплями. Правила дозування твердих, рідких, густих лікарських та допоміжних речовин в умовах аптеки.

    курсовая работа [4,0 M], добавлен 11.05.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.