Вазокоригуюча терапія у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.22 - стоматологія

ВАЗОКОРИГУЮЧА ТЕРАПІЯ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

Виконала Мозгова Наталя Вікторівна

Одеса - 2007

АНОТАЦІЯ

стоматологічний генералізований запальний пародонтит

Мозгова Н.В. Вазокоригуюча терапія у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2006.

Робота присвячена підвищенню ефективності лікування і збільшенню тривалості періоду стабілізації генералізованого пародонтиту у пацієнтів з різним соматичним станом (здорові та хворі з серцево-судинною патологією), функціональним станом регіонарного й системного кровообігу (без порушень, з порушеннями регіонарного та зі сполученими регіонарними і системними порушеннями). Показано, що в структурі патології органів порожнини рота у хворих з серцево-судинними захворюваннями найвищу розповсюдженість має генералізований пародонтит (76,8 %), що в 1,2 рази більше в порівнянні з соматично здоровими.

Обґрунтовано і розроблено диференційований метод вазокоригуючої терапії у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту в залежності від соматичного статусу та функціонального стану регіонарного і системного кровообігу. Встановлено, що запропоновані методи дозволяють скоротити терміни лікування в середньому на 2 доби і отримати клініко-рентгенологічну стабілізацію процесу у 85,4 % хворих, що на 15 % вище в порівнянні з відповідним показником у хворих, яких лікували традиційним способом.

Ключові слова: генералізований пародонтит, серцево-судинна патологія, регіонарний та системний кровообіг, лікування і профілактика загострень.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лікування генералізованого пародонтиту є однією з центральних проблем сучасної стоматології (Иванов В.С., 1998; Мащенко И.С., 2003; Борисенко А.В., 2005). Про актуальність пошуку можливих шляхів досягнення стану стабілізації в пародонті свідчать дані про масову поширеність і високу частоту загострень генералізованого пародонтиту після проведеної терапії, особливо на тлі соматичної патології (Заболотний Т.Д., 1992; Данилевський М.Ф., 1981, 2001). Тому усі аспекти комплексного лікування пародонтиту продовжують залишатись у центрі уваги дослідників (Куцевляк В.Ф., 1995; Белоклицкая Г.Ф., 2001; Чумакова Ю.Г., 2002; Ярова С.П., 2006).

Сучасні принципи лікування запальних захворювань пародонта базуються на знанні основних ланок патогенезу. Відомо, що в розвитку генералізованого пародонтиту суттєву роль відіграють порушення реґіонарного кровообігу, у тому числі мікроциркуляції (Евдокимов А.И., 1975; Жижина Н.А., Прохончуков А.А., 1981; Кречина Е.К., 1996). У зв'язку з цим обґрунтовано необхідність патогенетичного використання в комплексному лікуванні вазотропних медикаментозних препаратів і фізіотерапевтичних методів (Ефанов А.И., 1997; Деньга О.В., 2004; Дедова Л.Н., 2005; Грудянов А.И., 2006). Проведені чисельні дослідження показали, що застосування вазокоригуючих препаратів дає стійкий клінічний ефект, нормалізує кровообіг в тканинах пародонта на рівні мікроциркуляторної ланки (Політун А.М., 1983; Силенко Ю.І., 1997; Цепов Л.М., 2002; Орехова Л.Ю., 2005). Разом з тим, взаємозв'язок судинних змін при патології пародонта з обтяженим соматичним тлом вивчено недостатньо.

Відомо, що зрушення в системі гемостазу можуть обумовлюватися станом судинної стінки, а також можуть самі спричинювати зміни структури й функції капілярів, артеріол і вен. Існують дані про особливо високу частоту захворювань пародонта при серцево-судинній патології, залежність між рівнем артеріального тиску й характером пародонтальних уражень (Ибрагимов Т.И., 2002; Колесова Н.В., 2004). Встановлено високий рівень кореляції між запальними явищами в пародонті та клінічними проявами мозкового й периферичного судинного атеросклерозу (Заболотний Т.Д., 1992; Чучмай Г.С., 1997). Тому логічним є припущення, що характер судинних змін при пародонтиті визначатиметься як станом реґіонарного, так і системного кровообігу. Це дозволяє вважати доцільною розробку диференційованої корекції судинних порушень у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України “Диференційована корекція судинних порушень у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту” (№ ДР 0105U008733, шифр МК 06.07.02). Автор є безпосереднім виконавцем даної НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування й збільшити тривалість ремісії генералізованого пародонтиту шляхом розробки диференційованої вазокоригуючої терапії в комплексному лікуванні на підставі вивчення показників функціонального стану реґіонарного та системного кровообігу.

Мета дослідження досягалася рішенням наступних завдань:

1. Оцінити стоматологічний статус у соматично здорових пацієнтів і в хворих з патологією серцево-судинної системи.

2. Виявити особливості перебігу деструктивно-запального процесу в пародонті у залежності від стану системного й реґіонарного кровообігу в хворих на генералізований пародонтит, які є соматично здоровими.

3. Вивчити особливості стану пародонта й системного та реґіонарного кровообігу у хворих на генералізований пародонтит із серцево-судинною патологією.

4. Розробити комплексний метод лікування генералізованого пародонтиту з урахуванням індивідуальних особливостей функціонального стану судин пародонта й системного кровообігу.

5. Оцінити клініко-лабораторну ефективність запропонованих диференційованих комплексів лікувальних заходів у хворих на генералізований пародонтит.

Обєкт дослідження - тканини пародонта і функціональний стан системного й реґіонарного кровообігу у соматично здорових пацієнтів з генералізованим пародонтитом та у хворих з супутньою серцево-судинною патологією.

Предмет дослідження - розробка, обґрунтування й оцінка ефективності диференційованої вазокоригуючої терапії у хворих на генералізований пародонтит.

Методи дослідження: клініко-рентгенологічні - для визначення стоматологічного статусу, стану тканин пародонта, структури кісткової тканини, особливостей клінічного перебігу й оцінки ефективності лікування генералізованого пародонтиту; функціональні - для оцінки стану регіонарного кровообігу пародонта та магістрального кровообігу щелепно-лицьової ділянки (за показниками загальної і зовнішньої сонних артерій); статистичні - для аналізу отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне вивчення функціонального стану регіонарного й системного кровообігу у пацієнтів з клінічно здоровим пародонтом і в хворих на генералізований пародонтит.

Встановлено, що за клінічним станом серцево-судинної системи та функціональними показниками реґіонарного й системного кровообігу хворих на генералізований пародонтит можна розподілити на три групи: соматично здорові пацієнти з реґіонарними змінами кровообігу в пародонті, соматично здорові пацієнти зі змінами реґіонарного й системного кровообігу, хворі на серцево-судинні захворювання зі змінами реґіонарного й системного кровообігу.

Вперше показано можливість виділення на доклінічному рівні груп ризику виникнення запального процесу в тканинах пародонта й груп з його ранніми активними проявами на основі виявлення ознак розладу судинних порушень.

Науково обґрунтовано, розроблено, апробовано й доведена ефективність методів вазокоригуючої терапії в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит з диференційованою корекцію судинних порушень у залежності від індивідуальних особливостей стану серцево-судинної системи кожного пацієнта.

Встановлена висока ефективність застосування вазокоригуючого препарату „Капіляр” з озокеритолікуванням в комплексній терапії генералізованого пародонтиту в осіб з судинними порушеннями.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені особливості соматичного статусу та показники функціонального стану регіонарного й системного кровообігу, які визначають особливості клінічного перебігу генералізованого пародонтиту.

Запропоновано найбільш інформативні критерії оцінки стану судинної системи у хворих на генералізований пародонтит, що дозволяє проводити розподіл хворих по групах і контролювати ефективність лікування.

Розроблено метод диференційованої вазокоригуючої терапії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту (Деклараційний патент України на корисну модель № 14643 від 15.05.2006 р.). Показано його високу ефективність, що дозволяє рекомендувати цей метод до використання в клініці.

Результати наукових розробок впроваджені в клінічну практику стоматологічних закладів м. Донецька (ЦМКЛ №1, УНЛК).

Основні наукові і практичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі загальної стоматології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведений патентно-інформаційний пошук за досліджуваною темою, сформульовані мета та завдання дослідження, запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів для хворих на генералізований пародонтит, що супроводжується функціональними регіонарними й системними розладами кровообігу. Особисто автором проведено лікування хворих на генералізований пародонтит, здійснено усі клінічні дослідження. Автором самостійно зроблені систематизація й статистична обробка отриманих результатів, написані всі розділи роботи, впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів в практичну охорону здоровя. Разом з науковим керівником проведені аналіз та узагальнення результатів клінічних досліджень, зроблено наукові висновки та практичні рекомендації.

Дослідження функціонального стану системного кровообігу проведено разом із співробітниками діагностичного центру м. Донецька ДОТКМО.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на ІІ (IX) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2005); на I-й науково-практичній конференції „Харчові добавки. Харчування здорової людини” (Донецьк, 2005); на II-й науково-практичній конференції „Актуальні проблеми терапевтичної стоматології” (Київ, 2005), на I-й науково-практичній конференції лікарів-пародонтологів “Актуальні питання профілактики захворювань тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота” (Київ, 2007).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. З метою розподілення на групи в залежності від соматичного статусу і стану тканин пародонта проведено епідеміологічне обстеження 206 осіб (108 соматично здорових пацієнтів та 98 хворих з гіпертонічною хворобою I, II стадії). Виявлено 128 хворих на генералізований пародонтит віком від 30 до 55 років та 26 клінічно здорових людей такого ж віку (1-а група, контрольна). Середній вік пацієнтів із супутньою серцево-судинною патологією склав 42,0 ± 5,2 років, без неї - 42,3 ± 3,1 років.

У соматично здорових пацієнтів поширеність захворювань пародонта склала 75,9 %. У 68 осіб діагностовано генералізований пародонтит (2-а група). У хворих із серцево-судинною патологією поширеність захворювань пародонта склала 87,8 %. У осіб з фоновою патологією відзначали різні патологічні процеси в пародонті - гінгівіт, локалізований пародонтит, пародонтоз. Найбільш часто спостерігався генералізований пародонтит (76,8 %).

Оскільки у 206 обстежених генералізований пародонтит домінував серед захворювань пародонта по частоті, далі з метою поглибленого клінічного спостереження, визначення динаміки розвитку захворювання, аналізу клінічних і функціональних показників відібрано 134 хворих, у яких діагностовано генералізований пародонтит, і 38 осіб з клінічно здоровим пародонтом. Серед 38 осіб з клінічно здоровим пародонтом 26 були соматично здорові (1-а група - контроль) і 12 хворих з захворюваннями серцево-судинної системи (4-а група).

Таблиця 1. Розподіл обстежених по групах

Серед 134 пацієнтів з ГП були 68 соматично здорових пацієнтів (2-а група) і 66 хворих з серцево-судинними захворюваннями (3-я група). Середній вік пацієнтів із супутньою серцево-судинною патологією склав 42,0 ± 5,2 років, без неї - 42,3 ± 3,1 років. Обстежені групи представлені у таблиці 1.Після аналізу даних досліджень регіонарного кровообігу пародонта та магістральних судин щелепно-лицьової ділянки в обстежених групах, соматично здорові пацієнти з ГП (2-а група) були розподілені на 2А групу (пацієнти з регіонарними змінами судин пародонта) та 2В групу (пацієнти з регіонарними й системними змінами кровообігу). Усі обстежені з ГП на тлі серцево-судинних захворювань мали порушення як регіонарного, так і системного кровообігу, вони склали 3-ю групу (табл. 2.). Оскільки у 4 пацієнтів з 12 обстежених (4-а група) з гіпертонічною хворобою і клінічно здоровим пародонтом виявлені функціональні розлади регіонарного кровообігу пародонта, їм було рекомендовано з метою профілактики загальну корекцію вазокоригуючим препаратом, але через малу чисельність групи оцінка ефективності проведення профілактики захворювань пародонта у пацієнтів цієї групи не проводилась.

Таблиця 2. Розподіл обстежених пацієнтів по групах за показниками регіонарного та системного кровообігу

На заключному етапі було проведено комплексне лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів з судинними порушенями. Для оцінки ефективності запропонованого диференційованого лікування кожна група пацієнтів (2А, 2В, 3-я групи), була поділена на 2 рівні підгрупи: порівняння, що отримували традиційне комплексне лікування і основну, що додатково отримували вазокоригуючі препарати за запропонованими схемами. При цьому, основна і підгрупа порівняння були рондомізовані за віком та статтю пацієнтів.

Стан твердих тканин зубів визначали за даними основних клінічних методів, таких як огляд, зондування, перкусія, термометрія. З допоміжних клінічних методів використовували вітальне фарбування, рентгенографію (прицільну) й електроодонтодіагностику, а також параклінічні методи: показники індексів КПВз (каріозні, пломбовані, видалені або зуби, які підлягають видаленню), КПВп (каріозні і пломбовані порожнини зубів, видалені або зуби, які підлягають видаленню). Окремо враховували кількість видалених зубів (КВЗ). Для діагностики захворювань пародонта використовували класифікацію Данилевського М.Ф. (1994). Стан тканин пародонта оцінювали за допомогою клінічних і параклінічних методів досліджень. З основних клінічних методів використовували огляд та зондування пародонтальних кишень, клінічний стан тканин пародонта визначали за наявністю гіперемії, набряку слизової оболонки, кровотечі ясен; з допоміжних - рентгенографію (прицільну та панорамну) для оцінки стану альвеолярної кістки. Патологічні зміни в тканинах пародонта реєстрували з використанням папілярно-маргінально-альвеолярного (РМА) індексу, пародонтального індексу за Раселом, визначення глибини пародонтальних кишень. Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою гігієнічного індексу (ГІ) за Ю.О. Федоровим, В.В. Володкіною. Ступінь запальних явищ у яснах визначали за допомогою проби Писарєва-Шиллера. Стан слизової оболонки порожнини рота і червоної облямівки губ оцінювали візуально. При наявності патологічних елементів, їх діагностику проводили згідно з класифікацією Є.В. Боровського і А.Л. Машкіллейсона (1984). Загальний стан пацієнтів оцінювали за заключенням лікаря-терапевта.

Для встановлення функціонального стану судин пародонта визначали стійкість капілярів ясен за допомогою вакуумної проби за Кулаженком та індексу периферичного кровообігу (ІПК) (Дедова Л.Н.).

Для визначення системної гемодинаміки було проведено аналіз магістральних артерій щелепно-лицьової ділянки. Відповідно до завдань дійсної роботи досліджували стан параметрів гемодинаміки в загальних сонних артеріях (ЗагСА), зовнішних сонних артерій (ЗСА).

На заключному етапі досліджень були розроблені, апробовані й впроваджені схеми диференційованої корекції судинних порушень у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у пацієнтів з порушеннями регіонарного й системного кровообігу.

Суть диференційованої корекції судинних порушень полягала у тому, що соматично здоровим пацієнтам з ГП, що супроводжується тільки змінами функціонального стану пародонта, за доцільне вважали проведення місцевої вазокоригуючої терапії. Так, пацієнтам з регіонарними судинними змінами в пародонті (2А група, основна підгрупа) проводили місцеве лікування запропонованим складом, іммобілізованим на полісорбі, що включає препарат на основі біофлавоноїдів „Капіляр”. Він поліпшує роботу капілярів і захищає мембрани клітин, відновлює мікроциркуляцію крові в усьому організмі, нормалізує проникність капілярів. Крім того, препарат має протизапальну, протинабрякову дію, знижує рівень холестерину і тромбоутворення, зменшує в'язкість крові. Маючи лікувальну самостійність, цей вазокоригуючий препарат підвищує результативність комплексної терапії, застосовується для посиленния дії фізіотерапії. Протипоказань після багаторічних випробувань не виявлено. Виробник: ТОВ „ЕЛІТ-ФАРМ” (Україна, Дніпропетровськ). Сертифіковано МОЗ України (ТУ У 15.8-32547646-001-2003); гігієнічний висновок № 05.03.02-04/53647 від 25.12.2003 р. Іммобілізація суміші полісорбом пролонгує її фармакологічну дію, а сам полісорб, який володіє сорбційними властивостями, дозволяє виводити з патологічного вогнища тканин пародонта токсини мікроорганізмів і продукти розпаду тканин. Склад для лікування генералізованого пародонтиту використовували таким чином: інстиляції в пародонтальні кишені й аплікації пропонованої суміші на ясна на 1 годину, щодня, протягом 10 діб під озокеритову пов'язку. Озокерит нагрівали на водяній бані до t -100°С, охолоджували до t- 50-55°С. Використовували метод пошарового нанесення зі зростаючою температурою аплікацій його на ясна (перший слой - t- 50-55°, другий слой - t- 60-66°C, третій слой - t- 70-75°C) .

Хворим на генералізований пародонтит із змінами регіонарного й системного кровообігу (2В, 3-я група) в основних підгрупах вазокоригуючі препарати призначали місцево і загально. Так, соматично здоровим пацієнтам (2В група) крім указаного місцевого лікування, препарат „Капіляр” призначали внутрішньо у профілактичній дозі: по 1 табл. (0,25 г) 3 рази на добу; а хворим з гіпертонічною хворобою (3-я група) - у лікувальній дозі: по 2 табл. (0,5 г) 4 рази на добу перед їжею, курсом - 1 місяць, 2 рази на рік. Дози вазокоригуючого препарату „Капіляр” для загального прийому обрані згідно з загальноприйнятими схемами до застосування цього препарату.

Хворим з патологією серцево-судинної системи (гіпертонічною хворобою) та клінічно здоровим пародонтом (4-а група) для профілактики захворювань пародонта призначали препарат „Капіляр” по 2 табл. (0,5 г) 4 рази на добу перед їжею, курсом - 1 місяць, 2 рази на рік.

Хворим на гіпертонічну хворобу I та II стадії лікування генералізованого пародонтиту проводили в міжрецидивний період основного захворювання, коли вони отримували підтримуючу медикаментозну терапію за схемами у відповідності до прийнятих стандартів. І основні підгрупи, і підгрупи порівняння за медикаментозним лікуванням, яке отримували пацієнти з гіпертонічною хворобою, були рондомізовані.

Огляд проводили кожні 3 місяці. При цьому всім виконували санацію ротової порожнини, професійну гігієнічну обробку зубів, при необхідності - комплексне лікування. Оцінку функціонального стану регіонарного кровообігу пародонта проводили також кожні 3 місяці. Оцінку функціонального стану системного кровообігу - після закінчення лікування, потім через 6, 12 та 24 місяці. У віддалені терміни (2 роки) оцінювали стан тканин пародонта на підставі клінічного огляду і даних панорамної та прицільної рентгенографії.

Отримані результати оброблялиcя методами математичної статистики з використанням критерію Ст'юдента на комп'ютері IBM PС.

Результати дослідження та їх обговорення. На першому етапі досліджень була проведена оцінка стоматологічного статусу у 206 осіб (108 соматично здорових пацієнтів та 98 хворих з гіпертонічною хворобою I, II стадії). Аналіз результатів, отриманих у ході даного дослідження, дозволив встановити, що стоматологічна патологія в обох групах складає 100%. Результати вивчення стану твердих тканин зубів показали, що всі обстежені, як з супутньою патологією, так і без неї, мають каріозні ураження. При цьому інтенсивність карієсу вірогідно вища у хворих з серцево-судинними захворюваннями в 2,3 рази (p<0,05). Частіше, ніж у соматично здорових, у хворих з серцево-судинними порушеннями реєструється патологія слизової оболонки порожнини рота та червоної облямівки губ, в першу чергу - глосити (6,1%).

В структурі захворювань пародонту у хворих з серцево-судинною патологією найвищу розповсюдженість має генералізований пародонтит (76,8 %), що в 1,2 рази частіше, ніж у соматично здорових (p<0,05). У осіб з генералізованим пародонтитом на тлі серцево-судинних захворювань встановлений прямий кореляційний зв'язок між розповсюдженістю, важкістю генералізованого пародонтиту з одного боку та тривалістю основного захворювання з іншого. Звертає на себе увагу практично однаковий ступінь важкості генералізованого пародонтиту (за даними глибини пародонтальних кишень та деструкції альвеолярної кістки) і у соматично здорових, і у хворих з серцево-судинними захворюваннями. Однак, при цьому виявлені вірогідні відмінності за показниками запального (за індексом РМА), запально-деструктивного (за індексом ПІ Рассела) процессу, кількістю уражених секстантів та вираженістю кровотечі ясен. А саме: у хворих на генералізований пародонтит на тлі серцево-судинної патології вказані параметри були вірогідно гіршими в порівнянні з такими у соматично здорових (p<0,05). Виявлені особливості клінічного перебігу генералізованого пародонтиту в залежності від соматичного стану підтверджують вплив судинних порушень в патогенезі даного захворювання.

На другому етапі досліджень були вивчені особливості функціонального стану регіонарного й системного кровообігу у соматично здорових і осіб з серцево-судинними захворюваннями.

Результати дослідження регіонарного кровообігу пародонта показали, що генералізований пародонтит супроводжується змінами стану кровопостачання пародонта і у соматично здорових пацієнтів, і у хворих серцево-судинними захворюваннями. При цьому показники мікроциркуляції (вакуумна проба за Кулаженком, індекс периферичного кровообігу) у пацієнтів із гіпертонічною хворобою гірше, ніж у соматично здорових пацієнтів. Індивідуальний аналіз значень індексу периферичного кровообігу показав, що можна виділити кілька варіантів його порушення. В осіб, які не страждають на серцево-судинні захворювання, ступінь важкості пародонтиту знаходиться в прямій залежності від індексу периферичного кровообігу: з прогресуванням пародонтиту функціональний стан периферичного кровообігу погіршується. При пародонтиті, що протікає на тлі серцево-судинних змін, незалежно від ступеня його тяжкості виявлені грубі зміни судин пародонта. Крім того, серед хворих серцево-судинними захворюваннями з клінічно здоровим пародонтом 33,3 % обстежених мають незадовільний, тобто порушений, стан регіонарного кровообігу.

Результати дослідження магістральних судин щелепно-лицьової ділянки показали, що:

- у соматично здорових пацієнтів з генералізованим пародонтитом при індивідуальному аналізі кровообігу у 50 % показники системного кровообігу були схожими з такими у практично здорових пацієнтів (1-а група), а у 50 % пацієнтів цієї групи виявлено погіршення кровообігу по зовнішнім сонним артеріям, що потребує відповідної корекції;

- у пацієнтів з генералізованим пародонтитом на тлі серцево-судинних захворювань (3-я група) показники системного кровообігу по загальним та зовнішнім сонним артеріям вірогідно відрізняються від таких у практично здорових людей (p<0,05), тобто в тій або іншій мірі завжди має місце неспроможність судинного русла тканин обличчя й шиї, що виражається в зниженні лінійної швидкості кровообігу;

- у хворих із серцево-судинною патологією з клінічно здоровим пародонтом (4-а група) не виявлено достовірних змін кількісних показників магістрального кровообігу, що можна пояснити тривалістю й нозологією захворювання (гіпертонічна хвороба 1-го ступеня важкості, тривалість якої складала менш 3-х років).

В залежності від соматичного стану і функціональних показників системного та регіонарного кровообігу пацієнтів розподілено на наступні групи. До 1-ї (контроль) групи віднесені практично здорові люди з клінічно здоровим пародонтом (26 осіб); до 2А групи - соматично здорові пацієнти з генералізованим пародонтитом на тлі порушень регіонарного кровообігу (32 особи); до 2В групи - соматично здорові пацієнти з генералізованим пародонтитом на тлі порушень регіонарного та системного кровообігу (30 осіб); до 3-ї групи - хворі з генералізованим пародонтитом і з гіпертонічною хворобою I, II стадії на тлі порушень системного і регіонарного кровообігу (66 осіб). Кожна з 3-х груп (2А, 2В, 3 групи) поділені на 2 рівні підгрупи: порівняльну (що отримували традиційне комплексне лікування) і основну (що додатково отримували вазокоригуючі препарати за відповідною схемою).

На заключному етапі досліджень була поставлена задача оцінити ефективність розроблених методів комплексного лікування у найближчі і віддалені терміни спостереження. Результати визначення початкового стану тканин пародонта у досліджуваних підгрупах дозволили встановити, що початково основні і порівняльні підгрупи не мали між собою вірогідних відмінностей за всіма клінічними і параклінічними параметрами, тобто були співрозмірні (р>0,05). Результати безпосередніх клінічних спостережень показали скорочення терміну лікування в підгрупах, де призначали запропоновані схеми вазокорекції, в середньому на 1-2 доби. За даними клінічної оцінки зареєстровано100-відсоткове зникнення ознак запалення, тобто слизова оболонка мала блідо-рожевий колір, без набряку, щільно охоплювала шийки зубів, зуби не рухливі, зубних нашарувань не визначалось. Отриманий безпосередньо ефект підтверджений динамікою відповідних параклінічних параметрів, а саме визначалось вірогідне покращення гігієнічного індексу, проби Шиллера-Писарева, індексу РМА, ПІ Рассела, індексу кровотечі (p<0,05).

Результати віддалених клінічних спостережень представлені в таблицях 3, 4, 5. Аналіз результатів через 6 місяців показав, що у соматично здорових пацієнтів з генералізованим пародонтитом як із регіонарними, так і з сполученими регіонарними й системними судинними порушеннями, зберігається в 100% ремісія захворювання. При цьому у відповідних підгрупах порівняння, де хворим проводили традиційне комплексне лікування генералізованого пародонтиту, вже мали місце випадки загострень.

Таблиця 3. Віддалені результати у соматично здорових пацієнтів з генералізованим пародонтитом і з регіонарними судинними змінами

Таблиця 4. Віддалені результати у соматично здорових пацієнтів з генералізованим пародонтитом і з регіонарними та системними судинними змінами

Через 1 рік у хворих, які додатково отримували за схемою вазокоригуючу терапію, ремісія відмічалась в середньому на 6 % частіше, ніж в підгрупах порівняння. Звертає увагу високий процент загострень генералізованого пародонтиту у хворих з серцево-судинними захворюваннями, які лікувались традиційним методом, а саме: даний показник був на 16 % більшим в порівнянні з основною підгрупою.

Таблиця 5. Віддалені результати у хворих на генералізований пародонтит на тлі серцево-судинних захворювань із регіонарними та системними судинними змінами

Аналіз ефективності запропонованих схем диференційованої вазокоригуючої терапії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту з судинними розладами через 2 роки свідчить про стабілізацію процесу у 87,6 % соматично здорових пацієнтів з регіонарними змінами, що на 12,6 % вище в порівнянні з відповідним показником у підгрупі порівняння; у 87,6 % соматично здорових пацієнтів з регіонарними та системними порушеннями кровообігу, що на 13,4 % вище в порівнянні з відповідним показником у підгрупі порівняння; і у 82 % хворих серцево-судинними захворюваннями з регіонарними та системними порушеннями кровообігу, що на 19 % вище в порівнянні з відповідним показником у підгрупі порівняння.

Результати аналізу динаміки показників регіонарного й системного кровообігу свідчать про більш виражене і стійке (до 2-х років) покращення кровопостачання тканин пародонту у хворих, яким проводили диференційовану вазокоригуючу терапію.

Таким чином, аналіз проведених досліджень підтвердив доцільність методологічного підходу до розподілу обстежених по групах в залежності від соматичного стану (здорові та хворі з серцево-судинними захворюваннями), клінічного стану тканин пародонту (здоровий та генералізований пародонтит) і функціонального стану регіонарного й системного кровообігу (нормальний, регіонарні порушення, комбіновані порушення регіонарного й системного кровообігу). Такий підхід дозволив виділити наступні групи спостереження: соматично здорові із здоровим пародонтом з нормальним регіонарним та системним кровообігом (контроль); соматично здорові із генералізованим пародонтитом з регіонарними порушеннями кровообігу і нормальним системним кровообігом (2А група); соматично здорові із генералізованим пародонтитом з регіонарними й системними порушеннями кровообігу (2В група); хворі серцево -судинними захворюваннями із генералізованим пародонтитом з регіонарними та системним порушеннями кровообігу (3-я група); хворі серцево-судинними захворюваннями із клінічно здоровим пародонтом з регіонарними порушеннями кровообігу і нормальним системним кровообігом (4-а група).

Виявлені відмінності в групах обґрунтували доцільність диференційованої вазокорекції в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. Так, пацієнтам з генералізованим пародонтитом з нормальним регіонарним і системним кровообігом призначення вазокоригуючих препаратів є недоцільним. Пацієнтам з регіонарними та системними порушеннями кровообігу вазокоригуючі препарати призначались як місцево так і загально. Пацієнтам з регіонарними порушеннями пародонта застосовували вазокоригуючу терапію місцево.

Комплекс безпосередніх та віддалених клінічних і параклінічних результатів оцінки ефективності запропонованих методів лікування і профілактики загострень генералізованого пародонтиту свідчить про їх високу ефективність, яка характеризується стійкою клініко-рентгенологічною стабілізацією патологічного процесу в пародонті. Це обгрунтовує доцільність диференційованої вазокоригуючої терапії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту.

ВИСНОВКИ

У дисертації приведене узагальнення виконаних клінічних досліджень і запропоноване нове рішення актуального наукового завдання, що полягає в удосконаленні лікування хворих на генералізований пародонтит шляхом диференційованої корекції судинних порушень з урахуванням функціонального стану регіонарного й системного кровообігу.

1. У хворих з серцево-судинними захворюваннями розповсюдженість патології твердих тканин зубів, пародонта і слизової оболонки порожнини рота вірогідно перевищує такі показники у відповідній віковій групі соматично здорових пацієнтів (p<0,05). В структурі патології органів порожнини рота у хворих з серцево-судинними захворюваннями найвищу розповсюдженість має генералізований пародонтит (76,8 %), що в 1,2 рази більше в порівнянні з соматично здоровими.

2. Виявлені різнонаправлені показники регіонарного й системного кровообігу у хворих на генералізований пародонтит, як у соматично здорових, так і на тлі захворювань серцево-судинної системи. При генералізованому пародонтиті у соматично здорових пацієнтів відмічені наступні варіанти: з нормальним системним і регіонарним кровообігом (6,1 %); з порушеннями регіонарного кровообігу і нормальним системним (48,5 %); з порушенними регіонарним і системним кровообігом (45,4 %). У хворих з серцево-судинними захворюваннями визначено генералізований пародонтит з порушенними регіонарним і системним кровообігом (100 %); при клінічно здоровому пародонті з нормальним системним і регіонарним кровообігом (66,7 %); з порушеннями регіонарного кровообігу і нормальним системним кровообігом (33,3 %).

3. Обґрунтована доцільність розподілу пацієнтів по групах в залежності від соматичного статусу, стану тканин пародонта, функціональних показників регіонарного й системного кровообігу: соматично здорові із здоровим пародонтом з нормальним регіонарним та системним кровообігом; соматично здорові із генералізованим пародонтитом з регіонарними порушеннями і нормальним системним кровообігом; соматично здорові пацієнти з регіонарними та системними порушеннями кровообігу; хворі з серцево-судинними захворюваннями з регіонарними та системними порушеннями кровообігу; хворі з серцево-судинними захворюваннями з клінічно здоровим пародонтом із регіонарними порушеннями кровообігу.

4. Розроблено метод диференційованої вазокорекції в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у соматично здорових та у хворих з серцево-судинними захворюваннями. Так, при регіонарних порушеннях кровообігу додатково схема місцевого лікування доповнювалась вазокоригуючим препаратом; при регіонарних і системних порушеннях вазокоригуючі препарати включались і в місцеву, і в загальну терапію.

5. Встановлено, що запропоновані методи диференційованої корекції судинних розладів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту дозволяє скоротити терміни лікування на 1-2 доби і отримати клініко-рентгенологічну стабілізацію процесу у 85,4 % хворих, що на 15 % вище в порівнянні з відповідним показником у хворих, яких лікували традиційним способом.

1. В комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит вазокоригуючу терапію доцільно призначати диференційовано в залежності від функціонального стану регіонарного й системного кровообігу. Доцільним є розподіл хворих на пародонтит в залежності від стану серцево-судинної системи та функціонального стану системного і регіонарного кровообігу.

2. Розроблено комплексний склад для місцевого медикаментозного лікування генералізованого пародонтиту при регіонарних порушеннях кровообігу.

Склад для лікування генералізованого пародонтиту використовують таким чином: проводять ретельну санацію ротової порожнини, яка включає видалення м'якого зубного нальоту, над- і під'ясенних зубних відкладень, пломбування каріозних порожнин, вибіркове шліфування зубів, зрошення розчинами настоїв трав (ромашка, шавлія). Після санації ротової порожнини, зникнення ознак запалення проводять курс місцевої вазокоригуючої терапії: інстиляції в пародонтальні кишені й аплікації пропонованої суміші на ясна на 1 годину під озокеритову пов'язку, щодня, протягом 10 сеансів.

3. Розроблено метод комплексного лікування генералізованого пародонтиту у соматично здорових пацієнтів і в хворих з серцево-судинними захворюваннями при регіонарних та системних порушеннях кровообігу. Після санації ротової порожнини, протизапального лікування ясен, проводять курс місцевої і загальної вазокоригуючої терапії: інстиляції в пародонтальні кишені й аплікації пропонованої суміші на ясна на 1 годину під озокеритову пов'язку, щодня, протягом 10 сеансів. Крім того, вазокоригуючий препарат „Капіляр” призначають внутрішньо в залежності від соматичного стану: соматично здоровим пацієнтам - по 1 табл. (0,25г) 3 рази на добу, хворим з гіпертонічною хворобою - по 2 табл. (0,5г) 4 рази на добу перед їжею, курсом - 1 місяць, 2 рази на рік.

4. Розроблено метод медикаментозної профілактики захворювань пародонту хворим з патологією серцево-судинної системи (з гіпертонічною хворобою) із функціональними порушеннями регіонарного кровообігу. Призначають внутрішньо „Капіляр” по 2 табл. (0,5г) 4 рази на добу перед їжею, курсом - 1 місяць, 2 рази на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ярова С.П., Мозгова Н.В. Структура стоматологічної патології при серцево-судинних захворюваннях // Современная стоматология. - 2006. - № 2. - С. 21-22. Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні пацієнтів, аналізі результатів, написанні статті.

2. Ярова С.П., Мозговая Н.В. Функциональное состояние периферического кровообращения пародонта у лиц с различным соматическим статусом // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2005. - Т. 5, випуск 2 (10). - С. 35-37. Здобувач приймав особисту участь у клінічному обстеженні пацієнтів, аналізі одержаних результатів, написанні статті.

3. Мозговая Н.В. Допплерографическая характеристика магистральных сосудов челюстно-лицевой области в норме и при генерализованном пародонтите у лиц с различным соматическим статусом // Вісник проблем біології і медицини. - 2005.- Випуск 4. - С. 167-170.

4. Мозгова Н.В. Клінічна ефективність вазокоригуючої терапії у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Вісник стоматології. - 2006. - № 2. - С. 42-45.

5. Мозгова Н.В., Брашкін А.П. Корекція судинних порушень в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у осіб з розладами регіонарного кровообігу // Вісник стоматології. - 2006. - № 3. - С. 23-27. Особистий внесок здобувача в обстеженні і лікуванні хворих, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні статті.

6. Ярова С.П., Мозгова Н.В. Роль судинних змін у розвитку і перебігу генералізованого пародонтиту (огляд літератури) // Український стоматологічний альманах. - 2004. - № 3-4. - С. 23-26. Участь здобувача в аналізі літератури, написанні статті.

7. Ярова С.П., Мозговая Н.В. Современные методы коррекции сосудистых нарушений при генерализованном пародонтите (обзор) // Вісник стоматології. - 2004. - № 3. - С. 105-109. Участь здобувача в аналізі літератури, написанні статті.

8. Деклараційний патент на корисну модель № 11991, Україна, МПК (2006) F03D 9/02 (2006.01), А61К 33/44. Склад для лiкування генералізованого пародонтиту /Ярова С.П., Мозгова Н.В. - № u 2005 07158; Заяв. 18.07.2005; Опубл. 16.01.2006. - Бюл. № 1. Особистий внесок полягає в участі в розробці та клінічному обґрунтуванні запропонованого складу.

9. Деклараційний патент на корисну модель № 14643, Україна, МПК (2006) А61К 33/44. Спосіб лiкування генералізованого пародонтиту /Ярова С.П., Мозгова Н.В., Осипенкова Т.С. - № u 2005 11831; Заяв. 12.12.2005; Опубл. 15.05.2006. - Бюл. № 5. Особистий внесок полягає в участі в розробці та клінічному обґрунтуванні запропонованого способу лікування.

10. Ярова С.П., Мозгова Н.В. Роль судинних змін у розвитку і перебігу генералізованого пародонтиту // Матеріали ІІ (IX) з'їзду Асоціації стоматології України. - Київ: ТОВ “Книга плюс”. - 2004. - С. 289.

11. Ярова С.П., Мозгова Н.В. Патогенетичне обґрунтування можливості застосування біологічно активної добавки „Капілар” // Харчові добавки. Харчування здорової та хворої людини: Збірник тез Й міжгалузевої міжнародної науково-практичної конференції. - Донецьк, 2005. - С. 118.

12. Ярова С.П., Мозговая Н.В. Функциональное состояние системного и регионарного кровообращения пародонта у лиц с различным состоянием сердечно-сосудистой системы // Матер. ЙЙ науково-практичної конференції „Актуальні проблеми терапевтичної стоматології”. - Київ, 2006. - С. 15-17. Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні пацієнтів, аналізі та узагальненні результатів дослідження, написанні тез.

Размещено на Allbest.ru