Отруєння продуктами харчування

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Профілактика харчових отруєнь продуктами, що містять отрутохімікати

Отруєння цієї групи становить близько 10% загальної кількості отруєнь. Відповідно до класифікації отруєння немікробного походження поділяють на:

1. отруєння продуктами, отруйними за своєю природою, - грибами, ядрами кісточкових плодів, сирої квасолею, деякими видами риб;

2. отруєння продуктами тимчасово отруйними - картоплею, рибою в період нересту;

3. отруєння отруйними домішками - цинком, свинцем, міддю, миш'яком.

Отруєння грибами

В основному носить сезонний характер, тому що частіше спостерігається навесні і в кінці літа при їх масовому зборі і вживанні. Отруйні строчки, бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки і цілий ряд інших грибів. Отруєння грибами дуже небезпечні. Так, вживання блідої поганки викликає смертельні наслідки в 90% випадках.

Заходи попередження цих отруєнь зводяться до того, щоб на підприємствах громадського харчування лісові сушені, солоні і мариновані гриби надходили відсортованими за видами. У свіжому вигляді повинні надходити тільки печериці, вирощені у теплицях.

Отруєння ядрами кісточкових плодів виникають через присутність в них глікозиду амігдаліна, який при гідролізі в організмі людини утворює синильну кислоту.

На підприємствах громадського харчування забороняють використовувати ядра слив, персиків, абрикосів, вишень і гіркого мигдалю у виробництві кондитерських виробів.

Отруєння сирої квасолею пояснюється наявністю в ній отрути Фазіні, який руйнується при тепловій обробці. Отруєння частіше виникає від вживання квасолевої борошна і концентратів, виробництво яких в даний час заборонено. У процесі приготування їжі з квасолі слід особливу увагу приділяти тепловій обробці.

Отруєння деякими видами риб (маринки, вусаня, іглобрюха) виникає через те, що їх ікра, молока отруйні. На підприємствах громадського харчування ці види риб повинні надходити випатраними.

Отруєння пророслим картоплею викликано присутністю в ньому глікозиду соланіну, що міститься в очках і шкірці бульб. Особливо багато соланіну в недозрілі, пророслому, позеленілої картоплі. З метою профілактики цього отруєння необхідно добре очищати і доочищати оченята картоплі. Навесні, сильно пророслі бульби, слід варити тільки очищеними і відвари використовувати не можна.

Отруєння свинцем виникає при використанні оцинкованого посуду для приготування та зберігання їжі.

Отруєння свинцем можливо при використанні для приготування їжі лудженої і керамічної глазурованої посуду. Згідно з санітарними нормами, вміст свинцю не повинно перевищувати в луді 1%, а в глазурі гончарних виробів - 12%

Отруєння міддю виникає при використанні мідного посуду, яка на підприємствах громадського харчування заборонена.

Отруєння миш'яком спостерігається у разі потрапляння його в харчові продукти при недбалому зберіганні миш'яковистих препаратів або при вживанні овочів, плодів, оброблених отрутохімікатами, що містять миш'як. Заходами профілактики отруєння є ретельне миття овочів, плодів і контроль за збереженням і застосуванням отрутохімікатів

2. Харчові гельмінтози, їх класифікація, поширення, шляхи профілактики

Гельмінти- загальна назва паразитичних черв'яків, що мешкають в порожнинах тіла (наприклад, в кишечнику або порожнині тіла і і інших тканинах) людини і тварин і викликають гельмінтози.. До гельмінтів відносять представників стрічкових черв'яків, або цестод, сисунів, або трематод (обидві ці групи відносяться до плоских черв'яків) та круглих черв'яків, або нематод. продуктовий отруєння гельмінтоз білковий

З урахуванням біологічних особливостей гельмінтів усі вони поділяються на три класи:

- круглі черв'яки (нематоди), до них належать збудники аскаридозу, трихоцефальозу, ентеробіозу, анкілостомозів, стронгілоїдозу, трихінельозу тощо;

- стрічкові (цестоди) - збудники теніозу, теніаринхозу, гіменолепідозу, дифілеботріозу, ехінококозу, альвеококозу тощо;

- сисуни (трематоди) - збудники опісторхозу, фасціольозу, парагомінозу, клонорхозу, метагонімозу тощо.

В організмі людини кожному виду гельмінтів властива своя специфічна локалізація, у зв'язку з чим їх поділяють на:

- кишкові (аскаридоз, анкілостомідози, стронгілоїдоз, трихінельоз, теніїдози, гіменолейнідоз та ін );

позакишкові(опісторхоз, фасціольоз, парагонімоз,шистосомози та ін)

Профілактика включає в себе миття рук перед їжею, ретельне миття овочів, фруктів і ягід, вживаних у їжу в сирому вигляді, і термічна обробка їжі. Не можна забруднювати фекаліями ґрунт, воду. Найбільш сприяє поширенню глистів практика полоскання підлогової ганчірки в унітазі. Пити краще кип'ячену воду. Захищати від мух продукти харчування. При появі підозр про наявність глистів - звернутися до лікаря.

Обов'язкова термічна обробка сирої риби і м'яса, що вживаються в їжу (або для корму домашніх тварин)

Бажано утриматися від купання в забруднених прісних водоймах, розташованих неподалік від пасовищ, водопоїв тварин та ін.

Регулярне обстеження та своєчасне лікування гельмінтозів допоможе уникнути станів, що загрожують здоров'ю та життю.

3. Проблема білка у харчуванні. Хвороби білкової та калорійної недостатності

При споживанні білка (білків) в складі їжі, молекули білка руйнуються в травній системі у процесі травлення під дією кислого (у шлунку) та лужного (в стравоході та кишечнику) середовища та протеолітичними ферментами (протеазами) на пептиди та амінокислоти, що всмоктуються клітинами кишечника та використовуються організмом. Білок в харчуванні перш за все важливий як джерело незамінних амінокислот, які тваринний організм не може безпосередньо синтезувати. Крім того, білок їжі є важливим джерелом азоту. Білки, подібно вуглеводам, містять 4 ккал на грам (тоді як жири містять 9 ккал, а спирти 7 ккал на грам). Білки можуть бути перетворені на вуглеводи або жири в результаті метаболічних процесів організму. Білкова недостатність поділяється на чисто білкову недостатність та білково енергетичну недостатність (БЕН). Чисто білкова недостатність найчастіше проявляється під час переведення дітей на натуральну їжу . спостерігається тоді, коли їжа дітей складається з овочів та фруктів, а продукти тваринного походження, зернові та бобові відсутні. Характерні симптоми: апатія, в'ялість, малорухомість, зниження апетиту, затримка росту, зменшення маси тіла, м'язова дистрофія у разі зберігання невеликої кількості підшкірного жиру. БЕН проявляється у вигляді аліментарної дистрофії чи аліментарного маразму. Ранні симптоми БЕН: прогресуюча кволість, зниження працездатності, швидка фізична та психічна втомлюваність, відчуття мерзлякуватості та голоду. Найхарактернішою ознакою БЕН є втрата маси тіла. Спочатку худне обличчя, з'являються зморшки, що надає обличчю старечого вигляду. Шкіра через втрату жирового шару суха, зморшкувата. Волосся тьмяне, ламке, випадає.

4. Використання полімерів у харчовій промисловості як гігієнічна проблема

У зв'язку з широким використанням у господарстві та побуті різних хімічних засобів і ПМ співвідношення темпів змін у навколишньому середовищі з адаптивними можливостями людського організму стає не на користь останнього. Перед профілактичною медициною виник комплекс нових завдань, що зажадав вирішення теоретичних і методичних питань її нового напряму - гігієни застосування полімерів.

Гігієна полімерів виділилася в самостійну область практичних і наукових знань профілактичної медицини, що використовує методичні, наукові прийоми і принципи санітарної хімії, токсикології та мікробіології, а також досягнення інших профільних наук (комунальної гігієни, гігієни харчування, особистої гігієни і т. д.).

Метою гігієни полімерів є вивчення потенційної небезпеки застосування ПМ і виробів з них для здоров'я людини, а також розробка рекомендацій з виробництва та безпеки їх використання.

5. Харчування і довголіття

Харчування є найважливішою фізіологічною потребою організму і має надзвичайно важливий вплив на життя та здоров'я людини, а саме:

· забезпечує ріст та розвиток молодого організму;

· формує високий рівень здоров'я, зменшує рівень захворюваності та тяжкості захворювань;

· відновлює працездатність;

· забезпечує нормальну репродуктивну функцію;

· збільшує тривалість життя, у тому числі активного життя;

· захищає від впливу несприятливих екологічних умов, шкідливих виробничих та побутових чинників;

· є методом лікування та профілактики захворювання.

Відомо, що їжа людини -- це мультикомпонентний чинник навколишнього середовища, що містить понад 600 речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності організму. Кожна з цих речовин посідає певне місце в складному гармонійному механізмі біохімічних процесів і сприяє використанню їжі в різноманітних процесах життєдіяльності людини. 96% одержаних з їжею органічних і неорганічних сполук мають ті або інші лікувальні властивості. Тому від того, в якій кількості і в яких співвідношеннях містяться ці речовини в раціоні, залежить стан здоров'я людини.

Згідно з оцінкою експертів ВООЗ, здоров'я громадян на 50% залежить від соціально-економічних умов і способу життя, найважливішою складовою якого є харчування[4].

Достатнє харчування -- це не зникнення відчуття голоду, а таке харчування, яке достатнє за складом і будовою харчових речовин. Щодоби людина повинна обов'язково отримувати близько 600 харчових речовин, серед яких 66 -- абсолютно незамінних нутрієнтів та не менше 30 різноманітних страв щотижня.

Різні чинники сприяють довголіттю людини. Максимальна тривалість життя визначена нормами старіння, вродженою схильністю, залежною від генів («генів Мафусаїла») і зовнішніх екологічних факторів. До основних істотних факторів, які впливають на тривалість життя людини, відносять стать, спадковість, доступний рівень охорони здоров'я та гігієни, дієту і якість їжі, рівень фізичної активності, спосіб життя, соціальне середовище, рівень споживання. Середня тривалість життя (а значить і кількість довголітніх людей, довгожителів) відрізняється від країни до країни.

Размещено на Allbest.ru