Вегетативні дисфункції при хронічних запальних захворюваннях жіночої статевої сфери (клінічні, діагностичні та терапевтичні аспекти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМ. П.Л. ШУПИКА

УДК: 616.833: 614.876-08(477.4)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ВЕГЕТАТИВНІ ДИСФУНКЦІЇ ПРИ ХРОНІЧНИХ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЖІНОЧОЇ СТАТЕВОЇ СФЕРИ (КЛІНІЧНІ, ДІАГНОСТИЧНІ ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ АСПЕКТИ)

14.01.15 - нервові хвороби

ХУБЕТОВА-БОНДАР ІРИНА ВІЛЬЇВНА

Київ - 2006

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті Міністерство охорони здоров?я України.

Науковий керівник:

Курако Юрій Львович, доктор медичних наук, професор, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри нейрохірургії та неврології.

Офіційні опоненти:

Карабань Ірина Миколаївна, доктор медичних наук, Інститут геронтології АМН України, завідувач відділу клінічної фізіології та патології екстрапірамідної системи;

Єжова Вікторія Олександрівна, доктор медичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу неврології Кримського Республіканського НДІ фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сечєнова.

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України (м. Харків), відділ неврології та нейрохірургії.

Захист відбудеться 22.03. 2006 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 613.01 в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 20.02.2006 р.

Вчений секретар Спеціалізованої ради Т.М. Каліщук-Слободін.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання органів малого тазу у жінок нерідко супроводжуються різними неврологічними проявами. Зважаючи на те, що жіноча статева сфера (ЖСС) має розвинуту вегетативну іннервацію, включена до мережі вегетативно-ендокринного апарату, є важливою ланкою підтримки гомеостазу, вегетативний відділ нервової системи (ВНС) першим реагує на розлади, що виникають в ЖСС.

Відомо, що запальні процеси внутрішніх статевих органів надзвичайно поширені захворювання. Больові синдроми при цьому мають інтенсивний характер, порушують працездатність та впливають на психічний стан хворих і, таким чином, є серйозною проблемою, яка заслуговує на активну увагу як дослідників, так и лікарів-практиків.

Необхідність вивчення клінічної картини, діагностики та нових підходів до терапії вегетативних дисфункцій обумовлена їхньою частотою при запальних ураженнях внутрішніх статевих органів жінок, які дотепер складають значну категорію серед патології ЖСС (Гринштейн А.М., 1963; Вайсфельд Д.Н., 1967; Мартынов Ю.С. та співавт., 1980, 1989; Курако Ю.Л., Стоянов А.Н., 1995, 1998).

Література щодо питання про периферичне вегетативне ураження у гінекологічних хворих представлена окремими повідомленнями, в яких стверджується сама можливість такого ураження, де описується ряд методичних прийомів, що дозволяють його виявити та розглядати окремі моменти патогенезу (Гильчер А.Е. та співавт., 1938; Гилула И.О., 1962; Вайсфельд Д. М, 1975, 1980, 1985; Волянська А.Г., 1999).

Клінічна поліфонія, складність діагностики обумовлюють необхідність удосконалення методів вивчення цієї патології ВНС (Мартынов Ю.С. та спіавт., 1980; Валюк О.В., 1995; Вейн А.М. та співавт., 1998;) з використанням електрофізіологічних методів (Скворцова Л.И. та співавт., 1974; Шилейко В.А. та співавт., 1974), дистантної термографії (Курако Ю.Л., Стоянов О.М., 1995).

Необхідна розробка сучасних патогенетично обумовлених способів лікування вегетативних дисфункцій при хронічних захворюваннях ЖСС. K. Srіkantha (1986), Назаренко В.Г., Могілевський Ю.Т. (1988), Edel H. (1993), Ю.Л. Курако та співавт. (1995, 1997), вважають, що ефективним у комплексній терапії цієї патології є електровплив у вигляді електрофорезу (ЕФ).

Перспективним при дисфункціях ВНС є використання транквілізаторів (Андронати С. А. та співавт., 1982; Курако Ю.Л., 1993; Курако Ю.Л., Стоянов О.М., 1995, 1996, 1997). У літературі відсутня інформація про використання електрофорезу транквілізаторів на ділянку проекції периферичних вегетативних утворювань малого тазу.

Докладної інформації про використання вищезгаданих фізичних чинників для корекції вегетативних порушень при ураженні ЖСС не знайдено. У працях вітчизняних вчених (Царфис П.Г., Киселёв В.Б., 1990) встановлено позитивний вплив грязьолікування на стан вегетативної нервової системи в залежності від вихідного ерго- чи трофотропного, симпато-адреналового або вагоінсулярного тонусу. Відповідна реакція на застосування пелоїда може відбуватися з переважно ерготропним, симпато-адреналовим, або, навпаки, з трофотропним, вагоінсулярним акцентом, або бути амбівалентною та різнонаправленою. Комбіноване застосування електрофізіотерапії та пелоїдотерапії потребує подальшого вивчення. Отримані при цьому результати будуть основою для розробки нових способів терапії вегетативних дисфункцій і хвороб ЖСС в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідницької роботи кафедри нейрохірургії і неврології ОДМУ "Вивчення стану неврологічного статусу в осіб з патологією репродуктивної системи внаслідок агресивних впливів чинників оточуючого середовища з метою розробки адекватних методик захисту процесів саногенезу" (шифр роботи 337/01031, номер державної реєстрації 0100U006462, терміни виконання 2000-2005 рр.).

Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування і удосконалення діагностики вегетативних дисфункцій, що виникають у жінок при хронічних запальних процесах внутрішніх статевих органів на підставі вивчення і оцінки стану вегетативного відділу нервової системи при вказаній патології.

Завдання дослідження:

1. Розробити алгоритм клініко-неврологічних особливостей дисфункцій вегетативного відділу нервової системи при патології жіночої статевої сфери та удосконалити методичні підходи до вивчення суб'єктивної симптоматики.

2. З'ясувати ступінь залучення різних відділів ВНС до патологічного процесу.

3. Розробити патогенетично обумовлену методику ефективної корекції вегетативних дисфункцій при хронічній запальній патології ЖСС.

4. Простежити динаміку клінічної симптоматики, вегетативного статусу, термографічних показників у процесі лікування та оцінити ефективність запропонованих лікувальних комплексів.

5. Вивчити безпосередні та віддалені результати лікування.

Об'єкт дослідження. Дисфункції ВНС, що виникають у жінок, які страждають на хронічні запальні захворюівання (ХЗЗ) репродуктивних органів.

Предмет дослідження. Клінічні прояви, особливості перебігу, патофізіологічні механізми вегетативних дисфункцій на тлі ХЗЗ репродуктивних органів жінок та їх динаміка під впливом запропонованого методу лікування.

Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалені діагностичні критерії та методи дослідження патології сегментарного відділу ВНС, які адекватно відображають її стан. Використано широке комплексне дослідження вегетативного відділу нервової системи, як симпатичного, так і парасимпатичного. Проведено поглиблений персональний огляд хворих за розробленими на кафедрі нервових хвороб ОДМУ вегетативними тестами та методами анкетування. Використано широке неврологічне дослідження всіх видів нервової діяльності (ЦНС, ПНС, ВНС). Вперше використано метод дистантної термоіндикації для вивчення вегетативних порушень та об'єктивізації больового синдрому у хворих з ХЗЗ ЖСО. Розроблено новий ефективний спосіб комплексного лікування вегетативних дисфункцій при запальних захворюваннях ЖСС. Щодо лікування, вперше, нарівні з традиційними методами, використано електрофорез вітчизняних транквілізаторів - феназепаму, оксибутирату натрію. Встановлено переважну тактику застосування фармакофізіотерапевтичного лікування в клініці нервових хвороб та спеціалізованому відділенні грязьового курорту "Куяльник".

Практичне значення отриманих результатів. Докладно вивчено стан ВНС у жінок репродуктивного віку, які страждають на ХЗЗ ЖСО. Розроблено метод комплексної поетапної терапії виявленої патології з використанням медикаментозної та фізіотерапії, а також природних преформованих чинників (пелоїдотерапія) санаторія "Куяльник". Розроблений і запатентований спосіб лікування вісцеральної вегетативної патології дозволяє швидко та стійко купірувати провідні симптоми, зменшити терміни лікування, проводити курс терапії в лікувальних та лікувально-профілактичних закладах південного регіону України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота повністю виконана співшукачем. Проведено патентно-інформаційний пошук, визначені мета і завдання дослідження, опановані різні методи дослідження ВНС, в тому числі тепловізійне дослідження температури шкіри, нейропсихологічні методи об'єктивізації патологічного процесу. Самостійно проведено відбір і обстеження хворих, формування клінічних груп, оцінку ефективності курсу лікування, аналіз результатів обстеження та їх статистичну обробку. Всі розділи дисертації написані здобувачем власноручно. За результатами проведених досліджень оформлено таблиці, малюнки, зроблено висновки, надано практичні рекомендації, надрукована 21 стаття, впроваджено дві раціоналізаторських пропозиції, запатентовано винахід на розроблений спосіб лікування. Автором самостійно написано, оформлено автореферат дисертації.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на: Міжобласній науково - практичній конференції південного регіону України з міжнародною участю "Актуальні питання сучасної неврології" (Білгород-Дністровський, 2001); Науково-практичній конференції молодих вчених Одеського державного медичного університету "Вчені майбутнього" (Одеса, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції невропатологів, психіатрів, наркологів, присвяченій 50-річчю Одеського обласного психоневрологічного диспансеру (Одеса, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження Б.В. Ліхтермана "Фізичні методи в сучасній неврології та нейрохірургії"(Ялта, 2002); Науково-практичній конференції "Медико-биологические проблемы Приднестровья" (Тираспіль, 2002); Міжрайонній науково-практичній конференції неврологів, присвяченій судинній патології головного мозку (Котовськ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми неврології" (Ізмаїл, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Вчені майбутнього" (Одеса, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми неврології" (Балта, 2004); Засіданні Одеського обласного науково-практичного товариства неврологів (Одеса, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опублікована 21 робота, з них 4 - у наукових фахових виданнях (за переліком ВАК України), 5 публікацій - самостійних. Отриманий патент України № 64088А на винахід "Спосіб лікування вісцеральної вегетативної патології та вторинних судинних церебральних дисгемій (у співавторстві з Курако Ю.Л., Стояновим О.М., Іваницьким В.В., Горанським Ю.І., Варбанець О.І.)".

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 128 сторінках друкованого тексту, ілюстровано 13 таблицями, 9 малюнками. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, 25 підрозділів, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 161 джерело, з яких - 139 надруковано кирилицею і 22 - латиницею.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Основою роботи стали матеріали комплексного обстеження 116 пацієнток дітородного віку (від 21 до 45 років) з ураженнями периферичних вегетативних утворень на тлі ХЗЗ ЖСО, які лікувались в неврологічному відділенні Одеської обласної клінічної лікарні та у спеціалізованому відділенні грязьового санаторію "Куяльник" (Одеса).

Всі досліджені пацієнтки були розділені на 4 клінічних групи:

перша лікувальна група (І ЛГ, основна) - 40 хворих, які лікувались у стаціонарі з наступним застосуванням грязьолікування в умовах санаторію "Куяльник";

друга (ІІ ЛГ) - 32 хворих, які спочатку отримали пелоїдотерапію в санаторії "Куяльник" з наступним стаціонарним обстеженням і лікуванням;

третя (ІІІ ЛГ) - 24 хворих, які отримали комплексне лікування та обстеження тільки в умовах санаторію;

четверта (ІV ЛГ) група з 20 хворих (контрольна) отримала традиційне лікування ліками на етапі стаціонару.

Діагностика проводилась у відповідності до клінічних критеріїв МКБ-10 (Розлади вегетативної нервової системи, G 90.8; Методичні рекомендації по впровадженню в практику Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем 10 перегляду. Клас VІ "Хвороби нервової системи").

Крім загального неврологічного обстеження, соматична сфера вивчалась терапевтом, гінекологом, в разі необхідності залучався хірург, гастроентеролог, уролог та інші фахівці. В деяких випадках вивчався функціональний стан внутрішніх органів - ЕКГ, ехокардіографія, холецистографія, фіброгастроскопія, ультразвукові дослідження, рентгенологічна діагностика патології внутрішніх органів і хребта, КТ, МРТ, доплерографія та інші.

Для виявлення вегетативних дисфункцій використовувався "Опитувальник для виявлення ознак вегетативних змін", який заповнювали пацієнтки. Оцінка показників реєструвалась у балах. Якщо сума балів складала більше 15, припускалась наявність синдрому вегетативної дистонії.

Для об'єктивізації больового вегетативного синдрому і реєстрації інших алгічних характеристик використовувався "Опитувальник для вивчення хронічного вегетативного болю ", який враховував етіологічні моменти виникнення болю, зв'язок з менструальним циклом, емоційним фоном, перебігом, його локалізацією. Інтенсивність болю оцінювалась за Візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), яка являє собою шкалу з 10 градуйованими поділами, на яких пацієнтки відзначали рівень інтенсивності своїх больових відчуттів.

Поверхнева больова чутливість (ПБЧ) реєструвалась при поодиноких уколах дозованої сили, для чого був використаний модифікований нами дермограф конструкції В.П. Кузнєцова. Больове подразнювання наносилось з силою тиску на шкіру, рівному 20 г.

Ступінь залучення у патологічний процес ВНС досліджувалось шляхом вивчення глибокої вегетативної чутливості (ГВЧ) - тиском на больові вегетативні пункти Маркєлова-Бірбраїра. Інтенсивність больової реакції оцінювалась за п'ятибальною системою. Отримані результати дослідження больових пунктів заносились до спеціальної карти з наступним побудуванням по ним алгічної кривої (АГ).

Сенсорно-больова адаптація (СБА) до уколу виявлялась за допомогою адаптометру, конструкції В.П. Кузнєцова.

Вегетативний тонус реєструвався за допомогою розробленої на кафедрі нервових хвороб ОДМУ таблиці "24 стигм" для експрес-діагностики вегетативного тонусу. Таблиця дозволяє визначити загальний вегетативний тонус. Характерні симптоми як симпатичної, так і парасимпатичної стигматизації, оцінювались у балах (Курако Ю.Л., 1999).

Вегетативна реактивність (ВР) досліджувалась за допомогою око-серцевого рефлексу Ашнера-Даньїні за методикою, описаною Вейном А.М.

Вегетативне забезпечення фізичної діяльності (ВЗД) вивчали за даними, отриманими в результаті проведення кліноортостатичної проби (КОП) за класичним варіантом (Bіrkmayer, 1976).

Для об'єктивізації вегетативно-судинних порушень різного рівня, особливо алгічного вегетативного синдрому, вивчалась термотопографічна картина шкірного покриву пацієнток, яку проводили за стандартною методикою кольоровим тепловізором ТВЦ-01 "Радуга" (АОМЗ). Отримані дані заносили до спеціальної теплокарти, розробленої в тепловізійній лабораторії кафедри нервових хвороб ОДМУ.

Зміни психо-вегетативного статусу оцінювались за допомогою анкетного методу - нової чинної шкали депресії (рrof. Raіmo K.R. Solokangas DEPS, 1996), яка складається з 10 питань з 4 варіантами відповідей в залежності від виявленості характерних для депресії симптомів.

Всі дослідження проводились двічі - на початку і на при кінці лікування. Остаточна оцінка результатів лікування проводилась на основі аналізу суб'єктивних відчуттів, даних об'єктивних методів обстеження ВНС, динаміки нейро-психологічних й термографічних досліджень. Отримані дані досліджень оброблені на персональному комп'ютері "Іntel Pentіum ІV" з використанням математичної статистики. Вірогідність отриманих результатів оцінювалась за допомогою критерія Ст'юдента.

Результати дослідження та їх обговорення. У роботі вивчені вегетативні дисфункції, які виникають у жінок з хронічними запальними захворюваннями жіночої статевої сфери. Аналіз скарг хворих показав, що найбільш яскравою ознакою ураження периферичних вегетативних утворень органів малого тазу є специфічний вегеталгічний синдром (шийно-грудний трунцит, соляралгії, абдоміналгії, синдром ВСД, тазовий гангліоневрит).

В 25 (21,6 %) спостереженнях ураження периферичних вегетативних утворень виявилось в гострому періоді запалення органів малого тазу у жінок і прогресувало при переході гострого періоду в хронічний. У більшості спостережень 82 (70,7 %) вегетативні утворення малого тазу залучались до патологічного процесу через деякий час (6-24 місяців) після початку запального захворювання статевого апарату, тобто при переході в хронічний процес. Серед них прихований (латентний) період за даними анамнезу склав у 42 (36,2 %) пацієнток 6-18 місяців; у 40 (34,5 %) від 18 місяців до двох років; в інших випадках - 9 (7,8 %) більш тривалий час (від 2 до 10 років).

Швидкість розвитку дисфункцій периферичної ланки ВНС залежила від наявності супутніх захворювань (частіше хронічні запальні процеси внутрішніх органів). У 67 (57,8 %) пацієнток поєднувались декілька етіологічних чинників, спроможних призвести до патології ВНС.

Вегеталгії різної інтенсивності та локализації, за даними анкетування більшості пацієнток, виникали в діапазоні від 6 до 24 місяців. Середнє значення цих показників за візуальною аналоговою шкалою складало (6,3 ± 0,8) см.

Найбільш характерна локалізація алгій - гіпогастральна та пахвинна області, низ живота, виявлена у 110 жінок (94,8 %).

Поперково-крижова локалізация болю (або синдром болю у спині - back paіn) серед обстеженого контингенту жінок посідала друге місце за частотою виникнення й спостерігалась у 68 пацієнток (58,6 %). Найбільш характерна локалізація іррадіювальних болей - шийний відділ хребта, сідниці, нижні кінцівки.

Достатньо частою скаргою (особливо при алгіях, що супроводжуються психоемоційним компонентом) був головний біль - у 41 пацієнтки (35,3 %).

В 68,1 % (79 пацієнток) спостережень біль мав пароксизмальний характер, виникав на тлі провокуючих чинників, або без очевидних причин. Больові пароксизми провокувались менструальним циклом, передменструальним синдромом, самою менструацією (60,8 %), метеочинниками (16,5 %), фізичним навантаженням (17,7 %), психоемоційним перенапруженням (10,1 %). У 35 пацієнток (30,1 %) біль мав перманентно-пароксизмальний характер.

У всіх пацієнток, враховуючи хронічний перебіг вісцеральних та вегетативних проявів захворювання, виявлялись психосоматичні розлади: підвищена астенізація, загальна слабкість у 61 (61,2 %), важкість концентрації уваги у 56 (48,3 %), порушення формули та структури сну у 45 (38,8 %), підвищена дратівливість у 76 (65,5 %). Крім цього, виявлені депресивні риси різного ступеню виявленості: втрата інтересу до звичної діяльності, зниження настрою, відчуття туги, посилення лакримальних реакцій, почуття жалю до себе та інше.

Об'єктивні дослідження підтвердили характерні для патології ВНС при ХЗЗ ЖСО закономірності. Зареєстровані зміни ПБЧ по типу вісцеродермальних рефлексів. Їхні характеристики повністю відображали стан ВНС при іритативних процесах в малому тазі, що можна пояснити анатомічними преформованими зв'язками та фізіологічною специфікою. Так, дослідження ПБЧ, проведене над болісними вегетативними утвореннями, виявило зміну її характеру в 84,5 % (98 пацієнток) випадків, причому у 56 пацієнток (57,1 %) реєструвалась гіпалгезія. Гіпералгезія відзначалась у 42 пацієнток (42,9 %). Лівобічна локалізація вогнищ змін ПБЧ зустрічалась значно частіше (72 спостереження - 62,1 %), ніж правобічна (26 спостережень - 22,4 %), двобічна-ще рідше (18 спостережень - 15,5 %).

При дослідженні СБА до уколу встановлені різні зміни феномену сенсорно-больової адаптації, пов'язані з периферичною патологією ВНС, у 72 (62,1 %) пацієнток, додатково виявлялось вегетативне забарвлення алгій з неприємним відтінком, надзвичайні больові відчуття чи їхнє зростання, дифузний характер сприйняття, виявленість судинних реакцій в місті уколу.

При дослідженні БВП Маркєлова-Бірбраїра найбільша інтенсивність реагування БВП відзначена в точках сонячного (87,0 %), яєчнікових (87,9 %) та гіпогастрального (98,3 %) сплетінь. Найменша - в області верхніх кінцівок (19,8 %) та міжреберних проміжків (19,1 %). У 81,0 % спостережень при перкусії реагували больові пункти в області остистих відростків попереково-крижового рівня, що можна пояснити крім рефлекторних впливів, їхньою територіальною близькістю до ЖСО, великих вегетативних утворювань малого тазу та черевної порожнини. Зареєстровано превалювання інтенсивності БВП при тазово-абдомінальних (37,1 %) АК. Відзначено лівобічне превалювання БВП при неперервних та регіонарних двобічних АК у 18,9 %. Якщо при "осьовому" (вертикальному) дослідженні БВП виявлялась переважно лівобічна локалізація вегеталгій, то найбільш часті "поперечні" реґіонарні їх прояви були представлені як тазово-черевний вегетативний синдром, або його поєднання з шийно-обличчєвим.

Значне зниження порогу ГВЧ, висока інтенсивність реакцій пацієнток на дослідження БВП та розповсюджені форми АК вказувало на розвиток вегетативного реактивного синдрому. Вивчення сенсорної вегетативної сфери мало важливе діагностичне значення, дозволило оцінити важкість патологічного процесу, інтенсивність рефлекторно-реперкусивних впливів та іррадіації патологічної імпульсації.

Дані ВТ, ВР, ВЗД свідчили про порушення вегетативного гомеостазу, зниження адаптаційних резервів організму. Вегетативний дисбаланс з переважанням парасимпатичного ВТ зареєстрований у 61 (52,6 %) пацієнтки, симпатикотонія - у 37 (31.9 %), у 18 (15.5 %) жінок відзначено вихідну рівновагу - ейтонію. Виявлена тенденція до зростання ваготонічних впливів при значній тривалості вегеталгій, що, найімовірніше, пов'язано з виснаженням активності ерготропних структур. При хронічному перебігу запальних захворювань ЖСС (2 і більше років) зустрічалась тільки вагальна направленість ВТ (9 пацієнток). Перевага симпатикотонії була особливо яскраво виражена за триванням захворювання до 6 місяців, коли, звичайно, больовий синдром досягав 6-10 балів за ВАШ. Аналіз результатів проби Ашнера-Даньїні, як найбільш зручної для вивчення стану вегетативного реагування в кардіоваскулярній системі, дозволив виявити різні види відхилень від нормальної вегетативної реактивності (ВР).

У більшості пацієнток (94-81,0 %) зареєстровано відхилення від нормального вегетативного реагування: знижена ВР - у 32 (27,6 %), надлишкова - у 48 (41,3 %), спотворена - у 14 (12,1 %) пацієнток. Адекватність ВЗД оцінювалась за допомогою ортокліностатичної проби (КОП). Перевага патологічних типів КОП вказувала на дезадаптаційні тенденції у вигляді надлишку (31,9 %) та недостатності (50,0 %) забезпечення фізичної діяльності з боку ВНС. Недостатність ВЗД у більшій мірі корелювала з важкістю захворювання, і дещо менш - з давністю вегетативних патологічних змін. Все це дозволяє думати про зрив адаптаційно-компенсаторних механізмів. Таким чином, дослідження ВНС у пацієнток з ХЗЗ ЖСС показало, що в них змінюється характер реагування надсегментарних церебральних структур у відповідь на висунутий стимул.

Ефективним засобом об'єктивізації стану судинної сітки шкіряних покривів передньої черевної стінки, яка рефлекторно регулюється ВНС, була термоіндикація. Тепловізійні зміни нижнього відділу передньої черевної стінки та інші температурні інверсії, пов'язані з патологією периферичних утворень малого тазу, переважно визначались при виявленому больовому синдромі. При цьому реєструвалась теплова відповідь на вісцеральний біль. Виявлений взаємозв'язок між чуттєвими розладами та температурою шкіри, який регулюється ВНС, за типом вісцеро-сенсорних і вісцеро-судинних рефлексів. Виявлено чотири типи термограм (ТГ). І тип (у 21 пацієнтки - 18,1 %), коли визначались один чи декілька вогнищ нижче пупка з досить чіткими ознаками гіпертермії (ДТ 0,6-1,0 є С). ІІ тип тепловізійної картини відзначений у 16 пацієнток (13,8 %), в яких вогнище гіпертермії захоплювало шкірну проекцію епігастрію або стерноумбілікальну лінію. Інтенсивність світіння не перевищувала таку у порівнянні з І типом ТГ (до 1,0 єС), мала розміри 3 Ч 6 см без чітких меж з поступовим їх "розмиванням". ІІ тип термограм був характерний для симптомів роздратування сонячного сплетіння. Для ІІІ типу термограм (11 пацієнток - 9,5 %) була характерною наявність вогнищ гіпертермії на передній черевній стінці (аналогічно тепловізійній картині І типу), підвищення інфрачервоного (ІЧ) випромінювання в зонах, характерних для іритативного болю, частіше у міжлопатковій та надключичній областях, потилиці. Інтенсивність випромінювання при цьому не перевищувала ДФ передньої черевної стінки. Для ІV типу ТГ була характерна плямистість з незначним підвищенням Д Т до 0,4-0,6 є С (у 8 пацієнток- 6,9 %) у нехарактерних для іритації ділянках шкіри, або наявність "холодних" зон (4 спостереження - 3,4 %) на теплограмах передньої черевної стінки. Таким чином, при вивченні термографії тулуба часто реєструвалась теплова відповідь на вісцеральний біль, що, можливо, пов'язано з рефлекторним розширенням шкіряних судин у зонах основного алгічного вогнища чи місцях його іррадіації й що, може бути використано як достатньо об'єктивний критерій діагностики захворювань периферичного відділу ВНС.

Базуючись на сучасних даних про перспективи та найбільш пріоритетні напрями розвитку фізіотерапії нервової системи та, зокрема, вегетативного її відділу, використаний новий комплексний метод лікування з фізіотерапевтичним впливом на великі периферичні та сегментарні утворення ВНС, а також поетапним застосуванням грязей Куяльницького лиману, а саме - електрофорез 20 % розчину оксибутирату натрія на бічні шийні проекції пограничного симпатичного стовбуру (ПСС), а також одночасний електрофорез 3 % розчину феназепаму на проекцію сонячного сплетіння, або попереково-крижову область. При цьому використовувались сінусоідальні модульовані струми у випрямленому режимі, частотою 100 Гц, глибиною модуляції 25 %. Тривалість процедури становила 10-12 хв. щоденно. Загальний курс лікування 10 днів у неврологічному стаціонарі. Крім цього, до комплексу лікування були включені лікувальні намулові грязі (солоної водойми), які пацієнтки І (основної) групи отримували в умовах санаторію "Куяльник" (після лікування у неврологічній клініці) у вигляді місцевих апликацій на область проекції патологичного вогнища за "трусиковою" методикою та по напрямку хребта (вплив на відповідні симпатичні стовбури). Товщина грязьового шару складала 3-4 см., температура - 37-40° С, експозиція 15-20 хв. Курс пелоідотерапії склав 10-12 процедур.

Розроблений спосіб лікування вісцеральної вегетативної патології на двох етапах (стаціонар, санаторій), визначений нами як І лікувальний комплекс (ЛК). ІІ група (32 пацієнтки) отримувала першим етапом мулові грязі у санаторії "Куяльник" за описаним вище методом (див. ЛК І), другим етапом - лікування у стаціонарі з застосуванням електрофорезу 20 % розчину оксибутирату натрія (з катода) роздвоєним електродом на область шийних проекцій ПСС з обох боків. Інтенсивність струму - в межах 0,15-0,50 мА до відчуття легкого поколювання, напруга - 60 В, тривалість процедури 15-20 хв. Курс лікування - 10-12 днів (у стаціонарі). Можливість використання даного методу лікування заснована на відомому седативному та міорелаксуючому ефекті гамма-оксімасляної кислоти, її аналгезуючій дії, блокуванні патологічної імпульсації у моно- та полісінаптичних шляхах. В ІІІ групу були включені 24 пацієнтки, які отримували лікування тільки на етапі санаторію. До комплексу терапії включались грязьолікування (10-12 процедур) та курс електрофорезу 2 % розчину новокаїну (з катоду) на проекцію шкіри сонячного сплетіння або поперково-крижову ділянку (в залежності від локалізації найбільш інтенсивного болю). Сила гальванічного струму на апараті "Потік - 1" складала 0,2-0,3 мА/смІ, напруга 60 В. Тривалість процедури 15-20 хв., всього на курс 10 процедур. ІV (контрольна) група з 20 пацієнток отримала традиційну терапію ліками тільки на етапі стаціонару. Клінічні спостереження за хворими в період лікування (після першої процедури і в динаміці) свідчили про їх добру переносимість та відсутність при цьому негативних реакцій, незалежно від використаного виду (ЛК). В процесі терапії спостерігалась позитивна динаміка з боку центральної і периферичної нервової систем.

Після проведеного лікування відповідними ЛК у 72 пацієнток (з загальної кількості 110) скарги в області проекції вегетативних утворень малого таза були відсутні. Причому в І ЛГ біль зник у 30 хворих (81 % випадків, Р < 0,001), в ІІ ЛГ - у 19 (61,2 %, Р < 0,01), в ІІІ ЛГ - у 13 (59,1 %, Р < 0,05); в ІV ЛГ ефект був значно нижчий - алгії зникли в 50 % випадків (дивись табл.1). гінекологічний вегетативна нервова пелоїдотерапія

Таблиця 1. Динаміка больового синдрому в процесі лікування

Групи	До лікування n = 110	% від загальної кількості окремої групи	Після лікування n = 38	% від загальної кількості окремої групи	Р
І ЛГ (40)	37	92,5	7	17,5	P < 0,001
ІІ ЛГ (32)	31	96,9	12	37,5	P < 0,01
ІІІ ЛГ (24)	22	91,7	9	37,5	P < 0,05
ІV ЛГ (20)	20	100,0	10	50,0	P > 0,05

Змінились якісні характеристики больового синдрому, зокрема, його інтенсивність за ВАШ. При болю високої інтенсивності (ВАШ = 4-7 баллов) в основній групі вдалося його купірувати або знизити у всіх пацієнток. У ІІ та ІІІ ЛГ біль високої інтенсивності достовірно знизився у більшості пацієнток. При використанні ІV ЛК показники інтенсивності також знизились, хоча вираженого зниження больового синдрому досягнуто не було.

Ліквідувались депресивні переживання, особливо при тривалих больових синдромах. Пацієнтки ставали більш активними, бо зникала обмежувальна поведінка із страху провокації вегеталгій і очікування нападу. Причому, достовірне зниження депресивних симптомів за шкалою депресії зареєстровано у всіх лікувальних групах, що визначається роз'єднанням хибного кола, відомого як "хронічний біль - депресія".

По закінченні курсу лікування значне й достовірне (Р < 0,001) зниження порушень СБА відзначалось в І ЛГ, уповільнення СБА зберігалось лише в 25,0 % від зареєстрованих до лікування. У ІІ и ІІІ ЛГ в процесі лікування також відбувались достовірні позитивні зрушення, але частіше виявлялась змінена СБА - в 33,3 % (ІІ ЛГ), 42,9 % (ІІІ ЛГ). Найменш ефективним виявилось використання традиційного лікування (ІV ЛГ), коли уповільнення СБА реєструвалось у 50,0 % випадків. Таким чином, простежується чіткий зв'язок між відновлюванням нормальної СБА та проведеним комплексом лікування, що підтверджує доцільність використання І ЛК в комплексній терапії вегетативних дисфункцій при ХЗЗ ЖСО.

Під впливом проведених ЛК у пацієнток виявлялись помітні зрушення у больових відчуттях, які визначались за допомогою пальпації нервово-судинних пучків методом Маркєлова-Бірбраіра, їхня інтенсивність знизилась до 1-2 балів. Найбільш значні зміни були досягнуті в І ЛГ (Р < 0,01).

При дисфункціях периферичних утворень ВНС найбільш резистентними до терапії залишались показники ГВЧ, особливо у ІV ЛГ. Але, на тлі проведеного лікування алгічні характеристики покращувались. Показники, найбільш близькі до нормалізації, були зареєстровані в І - ІІІ ЛГ, хоча повної нормалізації ГВЧ не відбулося (дивись табл.2).

Таблиця 2. Порівняльні характеристики ГВЧ до і після лікування запропонованими ЛК (відсоткове співвідношення від кількості пацієнток у кожній ЛГ)

ЛГ	Сила тиску (до 5,0 кг/смІ)
	Кількість до лікування	після лікування
І	38 (95,0 %)	10?? (25,0 %)
ІІ	30 (93,8 %)	8?? (25,0 %)
ІІІ	22 (91,7 %)	7? (29,2 %)
ІV	18 (90,0 %)	12 (60,0 %)

Примітка: 1. ?? Р < 0,01, 2. ? Р < 0,05

В процесі терапії відбувалась нормалізація ВТ. В рамках ейтонії ці показники по ЛГ змінились таким чином: на 70,0 % в І ЛГ, що є максимальним; у ІІ ЛГ та ІІІ ЛГ - на 56,3 % і 25,0 % відповідно. Мінімальне зрушення ВТ в бік нормалізації зареєстроване в контрольній групі - на 20,0 %. Причому, зниження симпатикотонічних проявів корелювало зі зменшенням больового синдрому і часто наставало після перших процедур, особливо в основній групі (Р < 0,01) у порівнянні з контрольною групою. Достовірна зміна парасимпатикотонії в бік ейтонії спостерігалось у І и ІІ ЛГ (Р у порівнянні з контролем < 0,05).

Зберігалась загальна тенденція, пов'язана з ваготонічним превалюванням ВТ у жінок з важкими і тривалими вегетативними порушеннями. Помітні позитивні зрушення після закінчення курсу лікування відбулися з ВР. Нормалізація ВР була зареєстрована в І - ІІІ ЛГ у більш, ніж половини пацієнток. У контролі цей показник склав 35,0 %.

Вивчення зрушень вегетативного забезпечення за результатами КОП показало, що в усіх групах зросла кількість жінок з нормальним варіантом КОП, у І - ІІІ ЛГ ці показники виявились достовірними у порівнянні з контролем. Із надлишкового та недостатнього забезпечення частота нормалізації ВЗД зросла в середньому на 33,0 %. Треба враховувати, що ВЗД - достатньо інтегративний показник, тому не спостерігалась така яскрава динаміка, як при дослідженні ВТ і ВР.

Після закінчення курсу комплексної терапії у жінок з патологією ВНС при ХЗЗ ЖСС виявлені позитивні зсунення ІЧ випромінювання в усіх ЛГ. Середнє значення інтенсивності ІЧ випромінювання шкірного покриву (у 60 жінок з виявленою термоасиметрією) значно знизилось з 0,71 є С до 0,42є С. Нормалізація термоасиметрій була максимальною в І ЛГ (Д Т = 0,27 є С), в інших ЛГ підвищена ІЧ радіація зберегалась відповідно на рівні 0,40 є С; 0,55 є С; 0,50 є С.

Отримані в результаті лікування клінічні, термотопографічні, сенсорно-вегетативні дані, показники алгічного профілю, вегетативний портрет пацієнток при ХЗЗ ЖСС, виявили значну перевагу застосованого та запатентованого способу у порівнянні з відокремленим застосуванням електрофармакологічного комплексу, заснованого на класичних методах фізіотерапії та курортології при патології ЖСС.

Запропонована терапія вісцеральної вегетативної патології (патент України № 64088А) у 40 пацієнток з ХЗЗ репродуктивної сфери показала свою високу ефективність. Відбувалось швидке купірування вегеталгій внаслідок симпатичного блокування та переривання сенсорно-вегетативного хибного кола, ліквідація іритативних вогнищ болю за рахунок припинення ноцицептивної передачі больових імпульсів.

Запропонована етапність у терапії вегетативної патології з застосуванням електрофармакологічного комплексу лікування в стаціонарі з наступним використанням лікувальних грязей Куяльницького лиману довела свою ефективність за рахунок підвищення енергетичного потенціалу тканин, активації обмінних окислювально-відновлювальних процесів, які супроводжувались розширенням судин, покращенням мікроциркуляції, прискоренням кровообігу й в результаті, купіруванням вегеталгічного синдрому.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення наукової задачі, що виявляється в поглибленні уявлень про патогенез, клініку і діагностику вегетативних дисфункцій, які виникають у хворих з хронічними запальними процесами статевої жіночої сфери; показана можливість використання дистантної термографії для об'єктивізації больових феноменів при даній патології; запропоновано новий метод комплексного фармакофізіотерапевтичного лікування ВНС.

2. При хронічних запальних захворюваннях жіночої статевої сфери уражуються периферичні вегетативні утворення малого тазу з наступним залученням у патологічний процес вищерозташованих структур вегетативної нервової системи (сонячного сплетіння, пограничних симпатичних стовбурів, надсегментарних відділів), що пояснює поліморфну клінічну картину.

3. Особливістю вегетативних дисфункцій при хронічних запальних захворюваннях жіночої статевої сфери є специфічний больовий синдром з характерними іритативними вогнищами на різних рівнях больової аферентації. Відзначена схильність до пароксизмальності больових феноменів.

4. Порівняльне клініко-інструментальне дослідження чотирьох лікувальних груп виявило, що спосіб комплексного поетапного (стаціонар, санаторій) лікування вісцеральної вегетативної патології має якісні та кількісні переваги перед відокремленим застосуванням фізіо-, пелоідотерапії та медикаментозного лікування.

5. Розпочате вчасно комплексне лікування різних форм вегеталгій або вегетативних пароксизмів при запальних гінекологічних захворюваннях є важливим профілактичним заходом щодо нейрогенних дистрофій внутрішніх органів, що розвиваються вторинно, й може попередити розвиток змін з боку вищої нервової діяльності.

6. Для забезпечення найбільшої ефективності комплексного лікування доцільно проводити курс запропонованої (запатентованої) медикаментозної та фізіотерапії на рівні стаціонару безпосередньо перед проведенням санаторно-курортного етапу.

7. Новий комплексний поетапний спосіб лікування вегетативної патології внаслідок хронічних запальних захворювань жіночої статевої сфери можна розглядати як адекватний та патогенетично обумовлений, що дозволяє рекомендувати його для впровадження в широку медичну практику. При цьому перший лікувальний етап може бути застосований як за умов стаціонару, так і поліклініки.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Башмакова Н.В., Лазарева М.В., Гогуленко В.П., Крупник О.Л., Хубетова И.В. Вегетативно-психофизиологические и клинические корреляции у больных нейроциркуляторной дистонией и хронической очаговой инфекцией верхних дыхательных путей // Материалы межрегиональной научно-практической конференции, посвященной 10-летию организации Одесского кардиологического диспансера "Актуальные вопросы кардиологии и организации кардиологической помощи населению". - Одесса. - 1-2 сентября 1994. - С. 108-109. (Дисертант провела огляд літератури, зібрала клінічний матеріал, прийняла участь у написанні тексту статті).

2. Башмакова Н.В., Лазарева М.В., Стрельцова С. П., Крупник О.Л., Хубетова И.В. Вегетативная регуляция и состояние углеводного обмена у больных нейроциркуляторной дистонией и хронической очаговой инфекцией верхних дыхательных путей // Материалы межрегиональной научно-практической конференции, посвященной 10-летию организации Одесского кардиологического диспансера "Актуальные вопросы кардиологии и организации кардиологической помощи населению". - Одесса. - 1-2 сентября 1994. - С. 108. (Дисертантом зібрано матеріал, взято участь в обробці й аналізі матеріалу, прийнято участь у написанні тексту статті).

3. Хубетова И.В. Особенности клиники тазового ганглионита у женщин, перенесших черепно-мозговую травму // Сборник материалов совместной научно-практической конференции "Отдалённый период травматической болезни головного мозга". - Одесса. - 1997. - С. 54-55.

4. Khubetova І.V. Іnfluence of laser іrradіatіon on clіnіcal symptoms of pelvіc ganglіoneurіtes // The materіals of the 1-st Іnternatіonal Congress "Laser & Health". - Lіmassol, Cyprus. - 11-16 November 1997. - P.170.

5. Курако Ю.Л., Стоянов А.Н., Орехова-Соловьёва Е.Ю., Кожаков В.Л., Хубетова И.В. Применение лазеротерапии при патологии периферического отдела вегетативной нервной системы органов малого таза // Сборник материалов XІ Международной научно-практической конференции "Применение лазеров в медицине и биологии". - Ялта. - 6-10 октября 1998. С. 35-36. (Дисертантом зібрано клінічний матеріал, взято участь в обробці й аналізі результатів дослідження, підготовлено до друку статтю).

6. Хубетова И.В. Реабилитация больных с ганглионитами половой сферы // Материалы республиканской научно-практической конференции "Актуальные проблемы медицинской реабилитации". - Одесса. - 1999. - С. 103-104.

7. Курако Ю.Л., Стоянов А.Н., Герцев Н.Ф., Перькова А.В., Хубетова И.В. Лазеротерапия в комплексном лечении легкой ЧМТ // Материалы XVІ Международной научно-практической конференции "Применение лазеров в медицине и биологии". - Феодосия. - 2001. - С. 14. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, проведено обробку клінічного матеріалу, взято участь в написанні тексту статті та його доопрацюванні).

8. Курако Ю.Л., Стоянов А.Н., Горанский Ю.И., Хубетова И.В. Новое в терапии висцеральных вегетативных дисфункций // Материалы международной научно-практической конференции невропатологов, психиатров и наркологов, посвященной 50-летию Одесского областного психоневрологического диспансера. - Одесса. - 2002. - С. 118-121. (Дисертантом зібраний матеріал, проведена обробка отриманих даних, написаний текст заявки).

9. Курако Ю.Л., Стоянов А.Н., Хубетова И.В. Лекарственный электрофорез в лечении и профилактике вегетативной и сосудистой патологии головного мозга // Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Б.В. Лихтермана "Физические методы в современной неврологии и нейрохирургии". - Ялта. - 2002. - С. 126-128. (Дисертантом систематизовані всі клінічні спостереження, написано та підготовлено до друку статтю).

10. Курако Ю.Л., Стоянов А.Н., Горанский Ю.И., Перькова А.В., Хубетова И.В. Опыт применения тепловидения при заболеваниях периферической нервной системы // Сборник материалов научной конференции мед. факультета ПГУ им. Т.Г. Шевченко "Медико-биологические проблемы Приднестровья". - Тирасполь. - 2002. - Выпуск 4. - С. 167-168. (Дисертантом систематизовані клінічні спостереження, прийнято участь в написанні та підготовці до друку статті).

11. Курако Ю.Л., Стоянов А.Н., Хубетова И.В. Физические факторы в терапии хронических висцеральных болей // Матеріали ІІ національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів." Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітаціі". - Слав'янськ. - 2002. - С. 207-208. (Дисертантом зібрано клінічний матеріал, взято участь в обробці і аналізі клінічних обстежень, підготовлено до друку статтю).

12. Хубетова И.В. Вегетативные дисфункции при хронических воспалительных заболеваниях органов малого таза у женщин и возможности их терапии // Український медичний альманах. - 2002. - Том 5 № 6. - С. 152-154.

13. Хубетова І.В. Профілактика церебральних вегетативно-судинних розладів у разі первинної патології органів малого таза // Міжнародна науково - практична конференція молодих вчених "Вчені майбутнього" - Одеса. - 2002. - С. 96.

14. Щербакова Б.И., Стоянов А.Н., Щербаков Т.В., Левищенко В.С., Хубетова И.В. Возможности озонотерапии висцеральных вегетативных дисфункций // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю ХМАПО та 140-річчю Харківської фізіотерапевтичної школи " Нові технології оздоровлення природними та преформованими факторами". - Харків. - 2002. - С. 175. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, прийнята участь в обробці клінічного матеріалу, написано та надіслано тези до оргкомітету).

15. Герцев В.Н., Хубетова І.В., Щербаков Т.В., Сучасні підходи до терапії церебральних венозних ангіодистоній // Матеріали міжнародної науково - практичної конференції молодих вчених "Вчені майбутнього". - Одеса. - 2003. - С. 91-92. (Дисертантом проведені всі клінічні спостереження, здійснено аналіз даних, написано та відправлено тези до оргкомітету).

16. Курако Ю.Л., Стоянов А.Н., Герцев В. Н, Хубетова И.В., Варбанец Е.И. Церебральная венозная ангиодистония и современные возможности её коррекции с использованием тканевой терапии // Тези доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю "Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині". - Одеса. - 2003. - С. 101-102. (Дисертантом проведений інформаційний пошук та огляд літератури, прийнято участь в зібранні матеріалу і обробці отриманих даних, написаний текст заявки).

17. Горанский Ю.И., Стоянов А.Н., Вишневский В.С., Хубетова И.В. Физиофармакотерапия острых и хронических болевых синдромов // Сборник материалов научно-практической конференции с международным участием, посвященной 80-летию кафедры медицинсокй реабилитации, физиотерапии и курортологи КМАПО им. П.Л. Шупика "Новые медицинские технологии в клинической и курортной практике". - Киев. - 2004. - С. 118-120. (Дисертантом проведно клінічні спостереження, здійснено аналіз даних, прийнято участь у написанні статті).

18. Курако Ю.Л., Стоянов А.Н., Горанский Ю.И., Хубетова И.В. Современные подходы к терапии хронического болевого синдрома // Сборник материалов научной конференции с международым участием " Медико-биологические проблемы Приднестровья". - Тирасполь. - 2004. - Вып. 5. - С. 112-114. (Дисертантом зібрано матеріал, взято участь в обробці і аналізі клінічних даних, підготовлено до друку статтю).

19. Курако Ю.Л., Стоянов А.Н., Хубетова И.В. Клиническое значение особенностей строения и функционирования периферического отдела вегетативной нервной системы у женщин // Український медичний альманах. - том 7, № 5. - 2004. - С. 89-91. (Дисертантом проведено всі клінічні спостереження, аналіз даних, написано та підготовлено до друку статтю).

20. Хубетова-Бондар І.В., Стоянов О.М. До терапії вегетативних дисфункцій при захворюванні жіночої статевої сфери // Одеський медичний журнал. - № 2. - 2005. - С. 84-86. (Дисертант провів огляд літератури, зібрав матеріал, взяв участь у написанні тексту статті, підготуванні її до друку).

21. Курако Ю.Л., Хубетова И.В. Одесская вегетоневрологическая школа // Міжнародний неврологічний журнал. - № 3. - 2005. - С. 58-59. (Дисертантом взято участь у написанні тексту статті та підготуванні її до друку).

22. Курако Ю.Л., Стоянов О.М., Хубетова І.В., Іваницький В.В., Варбанець О.І., Крохмаль Т.В. Спосіб лікування вісцеральної вегетативної патології та профілактики церебро-васкулярних захворювань. // Інформаційний лист про прийняті до використання в ЛПЗ Одеської областї раціоналізаторські пропозиції та винаходи у 2002-2003 рр. - Випуск ХХVІІ - XXVІІІ. - 2002. - С. 6. (Дисертантом прийнята участь в зібранні клінічного матеріалу, розробці способу лікування, аналізі отриманих даних, написанні тексту інформаційного листа).

23. Сон А.С., Курако Ю.Л., Стоянов О.М., Хубетова І.В., Левіщенко В.С., Варбанець О.І. Спосіб діагностики вегетативного болю // Інформаційний лист про прийняті до використання в ЛПЗ Одеської області раціоналізаторські пропозиції та винаходи у 2002-2003 рр. - Випуск ХХVІІ - XXVІІІ. - 2003. - С. 47 (Дисертантом прийнята участь в зібранні клінічного матералу, аналізі отриманих даних, написанні тексту інформаційного листа).

24. Патент України 64088 А. Спосіб лікування вісцеральної вегетативної патології та вторинних судинних церебральних дисгемій. Курако Ю.Л., Стоянов О.М., Іваницький В.В., Горанський Ю.І., Хубетова І.В., Варбанець О.І. Заявлено 12.11.02.; Опубл. 16.02.2004 // Бюл. "Промислова власність" № 2. (Дисертантом проведений інформаційний пошук та огляд літератури, прийнято участь в зібранні і обробці клінічного матеріалу, написанні тексту заявки).

АНОТАЦІЯ

Хубетова-Бондар І.В. Вегетативні дисфункції при хронічних запальних захворюваннях жіночої статевої сфери (клінічні, діагностичні і терапевтичні аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемам діагностики, клініки та лікування вегетативних дисфункцій, які виникають у жінок на тлі хронічних запальних хвороб внутрішніх статевих органів.

У дисертації представлено узагальнення результатів клініко-неврологічних, психологічних, інструментальних обстежень гінекологічних хворих з різноманітними проявами ураження периферичного відділу вегетативної нервової системи. Визначено особливості вегетативних дисфункцій при хронічних запальних хворобах жіночої статевої сфери у вигляді специфічного больового синдрому з наявністю ірритативних вогнищ на різних рівнях больової аферентації. Відзначена схильність больових феноменів до пароксизмального перебігу. Розроблена схема комплексного поетапного лікування вісцеральної вегетативної патології із застосуванням фармако-фізіотерапевтичного комплексу та пелоїдотерапії, показано перевагу запропонованого способу лікування перед роздільним проведенням фізіо-, пелоїдо-, та медикаментозної терапії.

Ключові слова: вегетативні дисфункції, хронічні запальні захворювання жіночої статевої сфери, специфічний вегеталгічний синдром, вісцеральна вегетативна патологія.

АННОТАЦИЯ

Хубетова-Бондарь И.В. Вегетативные дисфункции при хронических воспалительных заболеваниях женской половой сферы (клинические, диагностические и терапевтические аспекты). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 - нервные болезни. - Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МОЗ Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена проблемам диагностики, клиники и лечения вегетативных дисфункций, возникающих у женщин на фоне хронических воспалительных заболеваний внутренних половых органов.

В диссертации представлены результаты клинико-неврологических, психологических, инструментальных методов обследования 116 женщин детородного возраста с хроническими воспалительными заболеваниями внутренних половых органов и разнообразными проявлениями патологии периферического отдела вегетативной нервной системы. Выявлены особенности вегетативных дисфункций у данного контингента больных в виде специфического болевого синдрома с характерными ирритативными очагами на различных уровнях болевой афферентации. В 21,6 % случаев поражение периферических вегетативных образований проявлялось в остром периоде воспаления органов малого таза у женщин и прогрессировало при переходе острого периода в хронический. В большинстве наблюдений (70,7 %) вегетативные образования малого таза вовлекались в патологический процесс спустя 6-24 месяцев после начала воспалительного заболевания полового аппарата, т.е. при переходе в хронический процесс. Отмечена склонность к парксизмальности болевых феноменов. Вегеталгии внизу живота и пояснично-крестцовой области являлись основным клиническим проявлением вегетативных дисфункций при хронических воспалительных заболеваниях женских половых органов. Объективные исследования подтвердили характерные для патологии ВНС при указанных воспалительных заболеваниях закономерности. Зарегистрированы изменения поверхностной болевой чувствительности по типу висцеро-дермальных рефлексов. Их характеристики полностью отражали состояние ВНС при ирритативных процессах в малом тазу. Выявлено значительное снижение порога глубокой вегетативной чувствительности и распространенные формы алгических кривых, что указывало на развитие вегетативного реактивного синдрома. Данные вегетативного тонуса, вегетативной реактивности и вегетативного обеспечения деятельности свидетельствовали о нарушении вегетативного гомеостаза, снижении адаптационных резервов организма. Преобладание симпатикотонии особенно ярко было выражено при длительности заболевания до 6 месяцев. Выявлена тенденция к нарастанию ваготонических влияний при значительной длительности вегеталгий.