Інсулінорезистентність та маркери запалення при артеріальній гіпертензії

12. Герасименко Е.В. Формирование инсулинорезистентности у больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца и сердечной недостаточностью // VII Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених: матеріали конгресу. - Тернопіль, 2003. - С. 8.

13. Герасименко О.В, Латогуз Ю.І. Стан ліпідного обміну, ожиріння та ремоделювання міокарду у хворих з артеріальної гіпертензії // Внесок молодих вчених у медичну науку: матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченій 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. - Харків, 2003. - С. 17. Автором проведено відбір хворих, клінічне обстеження пацієнтів, статистична обробка отриманих результатів, оформлення роботи та представлення її у вигляді усної доповіді.

14. Gerasymenko O.V., Kovalyova O.N. The dynamics of interleukin-6 and C-reactive protein levels in hypertensive patients treated by bisoprolol // Fourteenth European meeting on hypertension: аbstract book. - Paris, France, 2004. - P. S164. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження пацієнтів, статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів, спостереження за хворими протягом лікування бісопрололом, оформлення роботи та представлення її у вигляді постерного докладу.

15. Герасименко Е.В. Влияние возраста на маркеры воспаления у пацентов с гипертонической болезнью // Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики серцево-судинних захворювань: матеріали науково-практичної конференції. - Донецьк, 2004. - С. 74.

16. Ковалева О.Н., Герасименко Е.В. Атерогенная направленность дислипидемии у больных гипертонической болезнью с ожирением // Сучасні аспекти ожиріння: клініка, діагностика, лікування: матеріали науково-практичної конференції. - Вінниця, 2004. - С. 17-18. Автором здійснено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження, набір матеріалу для аналізу, обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення тез.

17. Gerasymenko O., Kovalyova O. The link between obesity and inflammation in hypertensive patients // Fifteenth European meeting on hypertension: аbstract book. - Milan, Italy, 2005. - P. S335. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження пацієнтів, статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення роботи та представлення її у вигляді постерного докладу.

18. Kovalyova O., Gerasymenko O. The level of interleukin-6 and C-reactive protein in different type of remodeling of myocardium in essential hypertension // Sixteenth European meeting on hypertension: аbstract book. - Madrid, Spain, 2006. - P. S378. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження пацієнтів, статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення роботи та представлення її у вигляді постерного докладу.

АНОТАЦІЯ

Герасименко О.В. Інсулінорезистентність та маркери запалення при артеріальній гіпертензії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - Кардіологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006 р.

Дисертація присвячена оптимізації та удосконаленню діагностики та лікування артеріальної гіпертензії на підставі вивчення інсулінорезистентності та маркерів неспецифічного запалення, а також визначення метаболічних та імунних ефектів бета-адреноблокатора бісопрололу.

Показано, що порушення вуглеводного обміну характерні для гіпертонічної хвороби. Інсулінорезистентність, що визначена за методикою J.Caro, натще була виявлена у 51 (51 %) хворого на АГ, після ПТТГ - у 86 (86 %) пацієнтів з АГ. Гіперінсулінемія натще спостерігалася у 27 (27 %) обстежених з АГ, після навантаження глюкозою гіперінсулінемія визначена у 80 (80 %) хворих на АГ. Рівень інсуліну натще у групі хворих перевищував даний показник у контрольній групі на 78,9 %, після ПТТГ рівень інсуліну був вище у пацієнтів з АГ, ніж у здорових на 410,9 %, та зростав зі збільшенням ступеня АГ. У хворих на АГ 3-го ступеня рівень інсуліну як до, так і після ПТТГ, статистично вірогідно був більший, ніж у хворих на АГ 1-го ступеня. Індекс чутливості до інсуліну базальний виявився нижче на 39 % у хворих, ніж у контрольній групі, після ПТТГ ІЧІ був нижче на 65 % у хворих, ніж у контрольній групі. Чутливість тканин до інсуліну зменшувалася зі зростанням ступеня АГ. Індекс чутливості до інсуліну як до, так і після ПТТГ виявився вірогідно нижчим у хворих на АГ 3-го ступеня, ніж у хворих на АГ 1-го ступеня.

Саме рівень інсуліну та ІЧІ, як до так і після ПТТГ, щільно корелюють зі ступенем АГ та САТ. Ці порушення посилювалися при зростанні ХСН. Індекс маси тіла теж корелює зі ступенем АГ, а також із рівнем інсуліну та ІЧІ як до, так і після навантаження глюкозою. Інсулінорезистентність та компенсаторна гіперінсулінемія, ожиріння сприяють ремоделюванню міокарда ЛШ, а саме концентричному ремоделюванню та концентричної гіпертрофії ЛШ. Поява ІР та гіперінсулінемії не пов'язана з віком обстежених. Ми знайшли виражений взаємозв'язок між рівнем ТГ та ступенем АГ, ІМТ і, як наслідок, з типами ремоделювання міокарда ЛШ з перевагою гіпертрофії кардіоміоцитів.

В результаті нашої роботи встановлено, що рівень СРБ та ІЛ-6 у хворих на АГ вірогідно вищий, ніж у здорових. Рівень ІЛ-6 та СРБ у хворих на АГ виявився вірогідно вищим, ніж у здорових осіб. Рівень ІЛ-6 у здорових осіб склав 4,41 ± 0,52 пг/мл, тоді як у хворих на ГХ ІЛ-6 становив 21,29 ± 0,90 пг/мл (р_ІЛ-6<0,0001). Рівень СРБ у контрольній групі дорівнював 1,86 ± 0,32 мг/л, а у хворих на ГХ - 7,46 ± 0,52 мг/л (р_СРБ<0,0001). Рівень ІЛ-6 у групі хворих з ІР склав 24,70 ± 1,18 пг/мл і був вірогідно вищим (р<0,05), ніж у 2-й групі пацієнтів з нормальною чутливістю тканин до інсуліну (18,24 ± 1,09 пг/мл). Рівень СРБ у 1-й групі становив 8,18 ± 0,72 мг/л і був невірогідно вищим (р<0,1), ніж у 2-й групі, де СРБ дорівнював 7,60 ± 0,77 мг/л.

Рівень СРБ та ІЛ-6 корелює з рівнем АТ, віком хворих, ІМТ, співвідношенням Т/С, рівнем ТГ, загального ХС, ХСЛПВЩ, КА, рівнем інсуліну та ІЧІ після ПТТГ. Максимальні рівні СРБ та ІЛ-6 були визначені при гіпертрофічних типах ремоделювання міокарда лівого шлуночка.

При аналізі можливості застосування бета-адреноблокаторів встановлено, що високо-селективний бета-адреноблокатор бісопролол має виражений антигіпертензивний ефект, достовірно зменшує ЧСС та не має впливу на рівень глюкози, інсуліну та ІЧІ як до, так і після ПТТГ. Окрім того, бісопролол достовірно зменшує рівень СРБ та ІЛ-6 протягом тритижневого курсу терапії.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, інсулінорезистентність, С-реактивний білок, інтерлейкін-6, ремоделювання міокарда лівого шлуночка.

АННОТАЦИЯ

Герасименко Е.В. Инсулинорезистентность и маркеры воспаления при артериальной гипертензии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11. - Кардиология. - Харьковский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена оптимизации и усовершенствованию диагностики и лечения артериальной гипертензии на основании изучения инсулинорезистентности и факторов неспецифического воспаления, а также определения метаболических и иммунных эффектов бета-адреноблокатора бисопролола.

Показано, что нарушения углеводного обмена характерны для ГБ. Инсулинорезистентность, определяемая с использованием индекса J.Caro, выявлена натощак у 51 % больных с АГ, после ПТТГ - у 86 % пациентов с АГ. Уровень инсулина и ИЧИ как до, так и после ПТТГ тесно коррелируют со степенью АГ и САД. Повышенный ИМТ ассоциируется со степенью АГ, уровнем инсулина и ИЧИ как до, так и после ПТТГ. Мы установили тесную корреляционную взаимосвязь уровня ТГ со степенью АГ, ИМТ.

В результате нашей работы установлено, что уровень СРБ и ИЛ-6 у больных с АГ достоверно выше, чем у здоровых. Уровень СРБ и ИЛ-6 коррелирует с уровнем АД, возрастом больных, ИМТ, отношением Т/Б, уровнем ТГ, общего ХС, ХСЛПВП, КА, уровнем инсулина до и после ПТТГ. Высокие уровни СРБ, ИЛ-6, нарушение инсулиночувствительности и компенсаторная гиперинсулинемия, ожирение приводят к ремоделированию миокарда ЛЖ преимущественно по гипертрофическому типу.

Установлено, что высокоселективный бета-адреноблокатор бисопролол не влияет на уровень глюкозы, инсулина и ИЧИ как до, так и после ПТТГ. Кроме того, бисопролол достоверно уменьшает уровень СРБ и ИЛ-6 в течение трехнедельного курса терапии.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, инсулинорезистентность, С-реактивный белок, интерлейкин-6, ремоделирование миокарда левого желудочка.

SUMMARY

Gerasymenko O. Insulin resistance and markers of inflammation in Hypertension. - The manuscript.

Dissertation on competition of scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.11. - Cardiology. - Kharkov State Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Kharkov, 2006.

The dissertation is devoted to optimisation and improvement of diagnostic and treatment of hypertension on the basis of study insulin resistance and markers of non-specific inflammation, and revealing of metabolic and immune effects of beta-blocker bisoprolol.

It is shown that disorder of carbohydrate metabolism is typical for Hypertension. Insulin resistance has been revealed baseline in 51 % hypertensive patients, and after OTTG - in 86 % observed patients. The level of insulin and index insulin sensitivity, as baseline, as after OTTG, strong relate to degree of Hypertension and systolic blood pressure. These changes increase with progressing heart failure. It has been found correlation between Body Mass Index and degree of Hypertension, the level of insulin and insulin sensitivity index, as baseline, as after OTTG. It has been shown significantly correlation between the level of triglyceride and the degree of Hypertension, Body mass index.

It has been revealed, that level of C-reactive protein and interleukin-6 are higher in hypertensive patients than in healthy people. Correlation between the level of CRP, IL-6 and the level of blood pressure, age of patients, BMI, type of obesity, the level of triglyceride, cholesterol level, cholesterol lipoproteidi high density, aterogenic coefficient, the levels of insulin baseline and after OTTG have been found. CRP, IL-6, Insulin resistance and compensatory hyperinsuliemia, obesity are associated with remodeling of left ventricular with prevalence of concentric remodeling and concentric hypertrophy.

It has been shown, that selective beta-blocker bisoprolol has not influence on the level of glucose, insulin, and insulin sensitivity index, as baseline, as after OTTG. Moreover, bisoprolol reliable decrease the levels of CRP and IL-6 during courses of therapy, that could be explain of decreasing of hemodynamic overload stress.

Key words: arterial hypertension, insulin resistance, C-Reactive Protein, Interleukin-6, left ventricular remodeling.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія

АТ артеріальний тиск

ВТС відносна товщина стінок (лівого шлуночка)

ГХ гіпертонічна хвороба

ДАТ діастолічний артеріальний тиск

ЕКГ електрокардіограма

ЕхоКГ ехокардіографія

ІЛ-6 Інтерлейкін-6

ІММЛШ індекс маси міокарда лівого шлуночка

ІМТ індекс маси тіла

ІР інсулінорезистентність

ІХС ішемічна хвороба серця

ІЧІ індекс чутливості до інсуліну

КА коефіцієнт атерогенності

ЛШ лівий шлуночок

ПТТГ пероральний тест толерантності до глюкози

САТ систолічний артеріальний тиск

СРБ С-реактивний білок

ТГ тригліцериди

Т/С співвідношення талії до стегон

ХС холестерин

ХСЛПВЩ холестерин ліпопротеїдів високої щільності

ХСЛПНЩ холестерин ліпопротеїдів низької щільності

ХСН хронічна серцева недостатність

ЧСС частота серцевих скорочень

Размещено на Allbest.ru