На тлі лікування препаратом “Україн” з моноцитарно-макрофагальних цитокінів нормалізувався лише показник ІЛ-6, в той час як на тлі лікування препаратом “Імунофан” нормалізувалися всі раніше підвищені цитокіни (ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-). Це говорить про сильний протизапальний ефект препарату “Імунофан” на рівні неспецифічних факторів захисту. Імунорегуляторну функцію стосовно -ІФН, який продукується Th1 має лише препарат “Імунофан”. Це відіграє важливу роль для лікування дітей з РБ, оскільки ми вже відмічали переважання у них дефіциту клітинної ланки імунітету. Зниження ІЛ-10, який продукується Th2, вірогідно викликає препарат “Імунофан”. Зниження ІЛ-4 відмічається після застосування обох препаратів, але вірогідним це зниження можна вважати після застосування препарату “Імунофан”.

Таким чином, нами було з”ясовано, що більшість дітей з рецидивним бронхітом, мають переважне ураження Т-клітинної ланки імунітету (76%), та поєднання дефектів імунної системи ( найчастіше в 45% - це дефіцит Т-ланки з дефіцитом всіх класів імуноглобулінів).

Після вивчення впливу препаратів „Україн” та „Імунофан” ми прийшли до висновку, що „Україн” можна рекомендувати в якості імунотропного засобу тим дітям з рецидивуючим бронхітом, які мають значні зміни в функції зовнішнього дихання та незначні зміни в імунограмі. Призначати препарат рекомендовано за розробленою нами схемою. „Імунофан” ми рекомендуємо застосовувати у дітей з РБ, які мають за даними імунологічного обстеження значні відхилення від норми, як в кількісному, так і в функціональному плані.

Висновки

1. У дітей з рецидивним бронхітом в періоді ремісії виявлена недостатність переважно клітинної ланки імунітету (у 76% хворих), та поєднання порушень імунної системи (найчастіше, в 45% - це недостатність Т-ланки з певним дефіцитом імуноглобулінів основних класів).

2. Виявлені вірогідні зміни в субпопуляційному складі лімфоцитів у дітей з рецидивним бронхітом в період клінічної ремісії: зниження рівня CD3+, CD4+ і CD16+ та підвищення рівня імунокомпетентних клітин, що експресують маркер індуктору апоптозу CD95+.

3. Відмічено вірогідне зниження рівня сироваткових IgM і IgA та секреторного IgA в слині у дітей з рецидивним бронхітом в період клінічної ремісії.

4. Встановлено вірогідне підвищення рівня прозапальних цитокінів ІЛ-1в, ФНП-б, протизапального ІЛ-10 та вірогідне зниження г-ІФН в сиворотці крові у дітей з рецидивним бронхітом в період клінічної ремісії. Вміст сироваткових ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-12 у дітей з рецидивним бронхітом в період клінічної ремісії суттєво не змінюється.

5. Лікування препаратом „Україн” сприяє подовженню ремісії та нормалізації функціональних показників зовнішнього дихання у 93% дітей з рецидивним бронхітом. Також відмічається вірогідне зниження рівня імунокомпетентних клітин, що експресують маркер індуктору апоптозу CD95+ та підвищення кількості CD16+ клітин, нормалізація рівня сироваткових IgM і IgA та секреторного IgA в слині.

6. Імунокорекція препаратом „Імунофан” нормалізує рівень сироваткових IgM і IgA та секреторного IgA в слині, вірогідно підвищує рівень CD3+, CD4+ клітин, а також нормалізує продукцію сироваткових прозапальних цитокінів ІЛ-1в, ФНП-б та протизапального цитокіну ІЛ-10, значно підвищує рівень г-ІФН.

Практичні рекомендації

1. Після двох епізодів гострого бронхіту запропоновано спосіб диспансерного нагляду за дітьми, яке включатиме імунологічне обстеження, УЗО тимусу та дослідження функції зовнішнього дихання.

2. У дітей з рецидивними бронхітами із значним зниженням функції зовнішнього дихання та гіперплазією тимусу впровадженна схема лікування імунотропним препаратом „Україн” внутрішньом'язово один раз в 4 дні о 17єєгодині в дозі 2,5 мг, на курс 8 ін'єкцій.

3. У дітей з рецидивними бронхітами із значними змінами в клітинной ланки імунітету, активацією прозапальних цитокінів або дефіциті г-ІФН впровадженна схема лікування імунотропним препаратом „Імунофан” внутрішньом'язово один раз на добу з інтервалом через день, в дозі 1 мл 0,005% розчина, на курс 10 ін'єкцій.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. Вторичные иммунодефицитные заболевания у детей (дифференциальная диагностика). Гуменюк Н.А., Казмирчук В.Е. // Проблеми екології та медицини.2002 р.т.6. №5. с. 15-19.

2. Выявление и верификация иммунозависимой патологии у детей (Возможности и перспективы). Казмирчук В.Е., Гуменюк Н.А., Мирошникова М.И., Плахотная Д.В., Друганов С.Д. //Імунологія та алергологія. 2002. №3. с. 17-22.

3. Клінічні ефекти препарату Україн у дітей з рецидивними бронхолегеневими захворюваннями. Казмірчук В.Є., Гуменюк Н.О.//Ліки України.2003.№4 (69). с. 40-42.

4. Клинико-иммунологическая эффективность препарата Украин у детей с рецидивирующими бронхолегочными заболеваниями. Казмирчук В.Е., Гуменюк Н.А., Мирошникова М.И., Плахотная Д.В. //Ліки України.2003. № 10 (75). с. 37-40.

5. Казмірчук В.Є., Гуменюк Н.О. Деклараційний патент України: “Спосіб імунотерапії рецидивних бронхолегеневих захворювань” 47299 А з пріоритетом від 17.06.2002// Промислова власність. 2002. № 6.

6. Казмірчук В.Є., Мірошникова М.І., Гуменюк Н.О., Плахотна Д.В. Деклараційний патент України “Спосіб лікування синдрому хронічної втоми та імунних дисфункцій” 63807А з пріоритетом від 15.01.2004 // -Промислова власність.2002. №1.

7. Казмірчук В. Є., Гуменюк Н.А., Мальцев Д.В. Деклараційний патент України „Спосіб діагностики імунодефіцитних захворювань апоптогенного генезу” №4190 G01N33/68 від 17.01.2005.

АНОТАЦІЯ

Гуменюк Н.О. Особливості імунних порушень та їх імунокорекція у дітей з рецидивними бронхітами. -- Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 -імунологія та алергологія. Національний медичний університет, Київ, 2006.

В середньому 31,8% дітей мали схильність до рецидивних бронхолегеневих захворювань, яка, успадковується як за материнською, так і за батьківською, лінією. У 55,6% дітей відмичається вроджений генез розвитку рецидивного бронхіту (р<0,05). У 56,1% випадків зустрічається гіперплазія тимусу. При вивченні функції зовнішнього дихання, ми з'ясували, що у всіх обстежених дітей було достовірне зниження основних показників від норми, які свідчили про переважно рестриктивні порушення у дітей з РБ.

Отримані вірогідні зміни в імунному статусі: вірогідно знижені рівні сироваткових IgM та IgА та s IgА (р0,05) при мало зміненому рівні загального IgG, особливо у дітей з синдромом гіперплазії тимусу. При визначенні показників клітинного імунітету у дітей показано, що у дітей з рецидивними бронхітами відмічається вірогідне зниження CD3+, CD4+ клітин та CD 16+ клітин, та вірогідно підвищений рівень CD 95. Доведено, що порушення імунної відповіді при РБ індукується на рівні моноцитарно-макрофагального ряду клітин, які продукують підвищену кількість ІЛ-1, ФНО-б та запускають активацію переважно Тх2 (ІЛ-10).

Обгрунтовано доцільність застосування імунотерапії препаратами „Україн” в дозі 2,5 мг, курс лікування складався з 8 внутрішньом'язових ін'єкцій, та „Імунофан” - 1,0 мл 0,005% розчину вводили внутрішньом'язово 1 раз на добу, з інтервалом через день, курс лікування складався з 10 ін'єкцій. Час спостереження за дітьми складав в обох випадках 1 рік. Доведено клінічну та імунологічну ефективність запропонованої імунотерапії.

Ключові слова: діти, рецидивний бронхіт, порушення імунітету, цитокіни, імунотерапія.

АННОТАЦИЯ

Гуменюк Н.А. Особенности иммунных нарушений и их иммунокоррекция у детей с рецидивирующими бронхитами. -- Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.08 - иммунология и аллергология. Национальный медицинский университет, Киев, 2006.

Работа посвящена выявлению, верификации иммунных механизмов и лечению детей с рецидивирующими бронхитами. В среднем 31,8% детей с РБ имеют склонность к рецидивирующим бронхолёгочным заболеваниям, причём, они наследуются в одинаковой мере как от матери, так и от отца. У 55,6% детей с РБ отмечается врождённый генез развития рецидивирующего бронхита. Об этом свидетельствует неблагополучное протекание интранатального периода. У детей с РБ в 56,1% случаях встречается гиперплазия тимуса. Формирование рецидивирующего бронхита чаще начиналось в возрасте до 3 лет - у 125 детей (84,5%), у 19 детей (12,8%) - в возрасте от 3 до 7 лет, 4 детей (2,7%) начали болеть в возрасте старше 7 лет. При изучении функции внешнего дыхания у детей с РБ виявлено у всех обследованных детей достоверное снижение основных показателей, которые свидительствовали о преимущественно рестриктивных нарушениях.

Проведено изучение иммунного статуса у детей с РБ в период ремиссии. При исследовании гуморального звена доказано достоверное снижение уровня сывороточных IgM и IgА и s IgА (р0,05) при мало изменённом уровне общего IgG, особенно у детей с гиперплазией тимуса. При изучении клеточного звена иммунитета у детей с РБ доказано достоверное снижение CD3+, CD4+ и CD 16+ клеток и достоверное повышение уровня CD95+, что говорит о высокой степени готовности иммунных клеток к гибели путём апоптоза. У детей с РБ чаще встречается недостаточность Т-клеточного звена иммунитета (76%), а также сочетание недостаточности Т-клеточного звена иммунитета с дефицитом основных классов иммуноглобулинов, преимущественно IgA (45%). Это можно объяснить тем, что продукция антител (в том числе IgA) - Т-зависимый процесс.

Исследование сывороточных цитокинов показало достоверное повышение ИЛ-1 и ФНО-б, которые продуцируются преимущественно клетками моноцитарно-макрофагального ряда и запускают активацию преимущественно Тх2. Преобладание активности Тх2 выявлено при исследовании уровня сывороточного ИЛ-10, который был достоверно повышен. Достоверного изменения уровня ИЛ-4 не выявлено.

Разработан способ иммунотерапии детей с РБ с использованием препаратов: „Украин” в дозе 2,5 мг внутримышечно один раз в 4 дня, курс лечения - 8 инъекций и „Имунофан” - 1,0 мл 0,005% раствора внутримышечно 1 раз в день, с интервалом через день, курс лечения 10 дней.

Срок катамнеза за детьми в обоих случаях составлял 1 год.

Иммунотерапия препаратом “Украин” показала высокую клиническую эффективность, положительное влияние на функцию внешнего дыхания и на гуморальный иммунитет. На уровень показателей клеточного иммунитета значительное влияние оказала иммунотерапия препаратом “Имунофан”, при этом препарат не нормализует функцию внешнего дыхания.

После изучения влияния обоих препаратов на детей с РБ в период ремиссии мы пришли к выводу, что препарат „Украин” рекомендован в качестве препарата по разработанной схеме детям с рецидивирующим бронхитом, имеющим значительные изменения функции внешнего дыхания и небольшие изменения в иммунограмме. Препарат „Имунофан” рекомендован в качестве иммунотропного препарата по разработанной схеме детям с рецидивирующим бронхитом, имеющим по данным иммунологического обследования значительные отклонения от нормы, как в количественном, так и в функциональном плане.