Клініко-патогенетичне обґрунтування диференційованого підходу до корекції інволюційно-дистрофічних змін шкіри

В умовах традиційного лікування пацієнток тільки такі показники, як активність антитромбіну III, сумарна фібринолітична активність, вміст фібриногену В, були достовірно меншими, ніж у групі пацієнток до початку лікування - відповідно на 27,6%; 22,4% і 37,5%. Під впливом розробленого комплексу практично всі обстежені не відрізнялися від групи контролю (P>0,05). При цьому активність антитромбіну III була на 18,2% нижчою за аналогічну у групі з традиційним лікуванням (P<0,01), сумарну фібринолітичну активність - на 15,3% (P<0,01).

Віддалені результати лікування пацієнток з різним типом ІДЗ шкіри. Дослідження співвідношення числа симптомів неблагополучного стану шкірних покривів обличчя, що спостерігаються візуально і

Таблиця 2

Оцінка ефективності різних методів лікування жінок з різними типами ІДЗ шкіри у віддаленому періоді

Примітка: у чисельнику зазначено число проявів, визначених візуально, і скарг пацієнток, що зростали порівняно з аналогічним показником до початку лікування; у знаменнику - число проявів, які залишалися достовірно меншими за аналогічні показники лікування.

характеризуються зростанням порівняно з аналогічними показниками до лікування, кількість симптомів із протилежною динамікою в підгрупі з традиційним лікуванням була мінімальною у підгрупі пацієнток з АШ (Табл. 2). Цей факт є свідченням того, що традиційне лікування у віддаленому післяопераційному періоді є в даній підгрупі пацієнток найбільш ефективним. За даною ознакою, вважаючи умовно за “0” у знаменнику у відповідних підгрупах “1”, ефективність лікування знижується в ряді ГЕШ, ГПШ і СШ (Табл. 2). У той же час, розроблене індивідуально обґрунтоване комплексне лікування у віддаленому періоді було найбільш ефективним стосовно пацієнток з ГЕШ (співвідношення становило 0,22) (Табл. 2). Зниження ефективності лікування відзначалося в ряду: АШ, СШ і ГПШ (співвідношення показників, що досліджувалися, становило відповідно 0,29; 0,6; і 1,33). Причому, на відміну від традиційного лікування, у кожній з підгруп позитивну динаміку демонстрували не менше 3 досліджених симптомів, тоді коли у підгрупі з традиційним лікуванням позитивні ефекти були відсутні у підгрупах жінок із ГПШ і ГЕШ.

При дослідженні показників електропровідності, сальності і гідратації було визначено, що під впливом індивідуальних лікувальних комплексів забезпечувався найбільш виражений лікувальний ефект у жінок з ГЕШ, у яких протягом року всі досліджені показники не відрізнялися від аналогічних у групі контролю. В інших групах ефект нормалізації всіх досліджених показників був присутній протягом дев'яти місяців післяопераційного періоду, після чого реєструвалася підвищена гідратація шкіри в жінок з АШ і СШ і знижена - у пацієнток із ГПШ. Крім того, у жінок з АШ також спостерігалася підвищена сальність шкіри.

Показники імунологічної реактивності. У пацієнток із ГПШ в умовах застосування розробленого індивідуалізованого лікування показало зниження виразності кількості випадків підвищення ЦІК (на 74,3%, P<0,001) на фоні більш високого рівня нормалізації даного показника (на 84,0%, P<0,001) (Рис. 3). Також достовірно меншими, ніж у групі з розробленим лікуванням, виявилися показники високого вмісту Т- і В-клітин - на 21,2, P<0,05 і 69,2 %, (P<0,001). Достовірно більшою порівняно з показником у групі пацієнток з розробленим лікуванням була частота випадків нормалізації рівня ФНП- (на 40,0%, P<0,05) (Рис. 3).

Оцінка порівняльної ефективності комбінованого застосування розробленого лікувального комплексу в жінок з ГЕШ показала достовірне зростання числа випадків нормалізації підвищеного вмісту рівня ЦІК, Т- і В- клітин (відповідно на 25,3%, P<001, 19,2%, P<0,05 і 34,8%, P<0,01). При цьому також відзначалося зниження числа спостережень з високим рівнем Т-клітин, В-клітин, а також ФНП- і ФЧ.

У групі пацієнток з АШ розроблене лікування супроводжувалося достовірним збільшенням числа випадків нормалізації практично всіх досліджуваних показників: спостерігалося зростання показника нормалізації рівня ЦІК - на 47,3%, (P<0,01), рівня Т- і В-клітин (відповідно на 25,0%, P<0,05, у 2,1 рази, P<0,001), а також вмісту ФНП- (на 40,5%, P<0,05 та величини ФЧ (на 60,6%, P<0,01). Зазначені ефекти реєструвалися на фоні зниження числа спостережень високого значення рівня ЦІК, В-клітин, ФНП- і ФЧ, а також зменшення кількості спостережень низького рівня В-клітин, ФНП- і ФЧ.

Рис. 3. Порівняльна ефективність застосування розробленого лікування і традиційного лікування у пацієнток із ГПШ.

Позначення: по осі абсцис - 1- ЦІК; 2- Т- клітини; 3- В-клітини 4- ФНП-; 5-ФЧ. Перший, другий і третій стовпчики - відповідно підвищене, знижене і нормальне значення досліджуваного показника. Верхня (темна частина стовпчика - досліджуваний показник у групі пацієнток із застосуванням РЛ, нижня частина стовпчика - цей же показник у групі пацієнток з ТЛ.

По осі ординат - величина досліджуваного показника (у %, вважаючи за 100% загальне число пацієнток у відповідній групі).

#-P<0,05; ##-P<0,01; ###- P<0,001, (ANOVA+ Newmann-Keuls тест).

У жінок зі СШ застосування розробленого індивідуального комплексу супроводжувалося більш вираженою нормалізацією рівня ЦІК, Т-клітин і ФЧ порівняно з одним тільки традиційним лікуванням (відповідно на 33,4%, P<0,01, 70,9%, P<0,001 і 68,1%, P<0,001). Зазначені зміни поєднувалися з ефектами зниження числа випадків високого вмісту ЦІК, Т- і В-клітин, ФНП- і ФЧ, а також збільшення кількості спостережень зі зменшенням рівнем Т- і В-клітин.

ВИСНОВКИ:

У роботі представлено новий напрямок корекції вікових змін шкіри, що полягає в диференційованому підході до призначення системних медикаментозних і хірургічних дій з урахуванням виділених інволюційно-дистрофічних порушень шкіри.

1. На основі метаболічних, гормональних, функціональних характеристик організму, а також морфо-метаболічних особливостей тканинних біоптатів виділено чотири основних типи інволюційно- дистрофічних змін (ІДЗ) шкіри: судинний, атопічний, гіперпластичний та гіпоестрогенемічний. Системні ознаки відповідних типів ІДЗ відрізнялися тим, що при судинному типі ІДЗ шкіри у крові реєструвалося зниження рівня валіну, триптофану, ЦІК, Т- і В-клітин, ФЧ і середньо-високого рівня ФНП-, при гіпоестрогенемічному типі ІДЗ шкіри відзначено зниження вмісту триптофану, аргініну і лейцину, зменшення концентрації ЦІК. У пацієнток з атопічним типом ІДЗ шкіри спостерігалося зниження рівня аргініну і лейцину, помірний рівень В-клітин, високий вміст ФНП- і підвищення ФЧ. При усіх формах ІДЗ шкіри реєструвалося зменшення вмісту глутамату та проліну, а при гіперпластичному типі ІДЗ - середнього ступеня підвищення ЦІК, ФНП-, низьке ФЧ.

2. У жінок з різним типом ІДЗ шкіри відзначалися відмінності функціонального стану окисно-відновних систем порівняно з відповідним віковим контролем. Найбільш істотною зміною було зниження відновлених форм АШ і тіолових груп у жінок із судинним і атопічним типом ІДЗ шкіри. Порушення в системах контролю ПОЛ/ АОС характеризувалися наростанням в ряду: гіперпластичний тип ІДЗ шкіри - гіпоестрогенемічний- атопічний- судинний.

3. Для гіпоестрогенемічного типу ІДЗ шкіри характерне збільшення тропних гормонів на фоні зниження естрадіолу і прогестерону, а також Т3. При гіперпластичному типі ІДЗ шкіри активовані центральні ланки регуляції на фоні підвищення прогестерону, естрадіолу і тестостерону. Для судинного й атопічного типів ІДЗ характерне активування надниркових залоз - зростання рівня кортизолу і ДГАЕС. При цьому атопічний тип ІДЗ шкіри відрізнявся низьким рівнем андростендіону і високим вмістом естрадіолу та Т3. У жінок із судинним типом ІДЗ шкіри підвищений рівень ФСГ, естрадіолу і Т3 на фоні зниження вмісту прогестерону.

4. Гіпоестрогенемічний тип ІДЗ шкіри характеризувався зниженням інтенсивності синтезу колагену, тоді коли при атопічному типі ІДЗ його синтез був посилений. У біоптатах при судинному й атопічному типах ІДЗ шкіри збільшено вміст ліпідів на фоні незначних змін протеогліканового обміну. У біоптатах при гіперпластичному типі ІДЗ шкіри на тлі вираженого зниження глюкозидазноЇ активності відзначалося зменшення рівня загальних ліпідів та ВЖК. Найбільш вираженими реєструвалися порушення обміну протеогліканів у тканині при гіпоестрогенемічному типі ІДЗ шкіри, у якому всі показники, що досліджувалися, за винятком глюкуронідазної активності, знижувалися порівняно з контролем. При цьому порушення ліпідного обміну виражалися в зменшенні рівня загальних ліпідів і тригліцеридів.

5. Зміни ліпідного обміну були найбільш численними і вираженими в пацієнток із судинним і атопічним типом ІДЗ шкіри: виявлялося зростання рівня загального холестерину, тригліцеридів, загальних ліпідів, а також ЛПДНЩ і ЛПНЩ. Поряд з цим відбувалося зниження вмісту ЛПВЩ та холестерину ЛПВЩ. Для гіперпластичного типу ІДЗ шкіри було характерним зростання рівня тригліцеридів на фоні помірного збільшення загального холестерину, найбільш виражене зниження ЛПВЩ і холестерину ЛПВЩ. У жінок з гіпоестрогенемічним типом ІДЗ шкіри виявлено збільшення рівня загального холестерину, тригліцеридів та ЛПДНЩ+ЛПНЩ на фоні зниження ЛПВЩ.

6. Для гіперпластическго типу ІДЗ шкіри були характерні матовий колір шкіри з відсутністю її блиску, судинного рисунка, низька в'ялість, гравітаційні зморшки, висока десквамація епітелію на фоні низької гідратації шкіри і зниження її чутливості. Гіпоестрогенемічний тип шкіри характеризувався наявністю значної кількості пігментних плям, в'ялістю, пористістю, істотною виразністю статичних і гравітаційних зморшок. Визначалися елементи вугрового висипу, помірна представленість атрофічних фляків. Атопічний тип ІДЗ шкіри відрізнявся поєднанням матового кольору і її блиску зі зниженою пористістю, високою частотою вугрового висипу, атрофічних фляків, мімічних зморщок, підвищеною вологістю і чутливістю шкіри. Судинний тип ІДЗ шкіри мав матовий колір і блиск, що поєднувалося із судинним рисунком, помірною частотою вугрового висипу, значною кількістю мімічних зморшок, а також підвищеною вологістю і чутливістю шкірних покривів.

7. Розроблені індивідуалізовані лікувальні комплекси забезпечували більш сприятливу порівняно з традиційним лікуванням динаміку всіх 16 візуальних критеріїв стану шкіри в жінок з атопічним і судинним типами ІДЗ шкіри в ранньому періоді лікування. При цьому в пацієнток з гіперпластичним типом ІДЗ шкіри 2 з 16 критеріїв залишалися резистентними - розвиток вугрового висипу і низька гідратація. У жінок з гіпоестрогенемічним типом ІДЗ шкіри резистентною до лікування була знижена чутливість шкіри.

8. У пацієнток із судинним типом ІДЗ шкіри в ранньому післяопераційному періоді реєструвалося істотне збільшення показників функціонального стану шкіри - її електропровідності, сальності і гідратації. Ступінь виразності змін, що відбувалися, перевищував аналогічну, відзначений у жінок з гіперпластичним і гіпоестрогенемічним типами ІДЗ шкіри, однак був менш вираженим, ніж у пацієнток з атопічним типом. Розроблене індивідуалізоване комплексне лікування забезпечувало нормалізацію всіх показників уже на 6-у добу післяопераційного періоду, у той час як при традиційному лікуванні гідратація шкіри залишалася зміненою і на 10-у добу терапії. Найменшою мірою терапевтичний ефект відзначався в пацієнток з гіперпластичним і атопічним типами ІДЗ шкіри відносно рівня гормонів щитовидної залози.

9. Індивідуалізоване комплексне лікування у віддаленому періоді (6-12 місяців) було найбільш ефективним у жінок з гіпоестрогенемічним типом ІДЗ шкіри, у яких корекція відзначалася відносно 11 з 16 візуальних параметрів шкіри, а найменш виражений ефект реєструвався в пацієнток з гіперпластичним типом ІДЗ шкіри, у яких нормалізувалися 5 з 16 параметрів. У жінок з атопічним і судинним типами ІДЗ шкіри відповідно корекції піддавалися 8 і 7 з 16 візуальних характеристик шкіри. Зазначені ефекти були більш вираженими порівняно з традиційним лікуванням.

10. Разроблені індивідуалізовані лікувальні комплекси здійснюють у віддаленому періоді лікування виразні ефекти у відношенні до функціонального стану імунологічної системи, забезпечуючи оптимізацію процесів післяопераційного відновлення у жінок з різним типом ІДЗ шкіри. Виразність коригувальних ефектів зростала в ряду - гіперпластична, гіпоестрогенемічна, атопічна і судинна форми ІДЗ шкіри. Спектр лікувальних ефектів був різним у жінок з різним типом шкірних покривів. Так, якщо в пацієнток з гіпоестрогенемічним типом ІДЗ шкіри нормалізувалися показники вмісту ЦІК, рівня Т- і В-клітин, у жінок з атопічним типом ІДЗ шкіри - усі досліджувані показники, то в пацієнток із судинним типом ІДЗ шкіри нормалізувалися показники ЦІК, Т-клітин і ФЧ. Також істотно збільшувалось число випадків повної нормалізації всіх досліджуваних показників, що зменшувалося в ряду: Т-клітини, ЦІК-, ФЧ-, ФНП- та В- клітини.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Судинний тип ІДЗ шкіри:

1. Суміш амінокислот (“Інфезол-40) і препарати, які збагачені триптофаном, валіном, глутаміном та проліном. Курс лікування 7-14 діб.

2. Зниження рівня прозапальних цитокинів- пентоксифілин (0,1 г в/в) 10-14 діб.

3. Підвищення антиоксидантного потенціалу (препарати селена, аспірин (0,5 г) 30 діб, аскорутин (1,0 г) 30 діб)

4. Блокування психо-соматичних ланок патогенезу (пікамілон (0,15 г) 30 діб.

5. Полівітаміни (А, С, Е, РР).

6. Електрофорез з дикарбоновими кислотами.

7. Локальний лазерний вплив, довжина хвилі 530-680 нм.

Атопічний тип ІДЗ шкіри:

1. Гіпосенсибілізуючі препарати Р-гліцерофосфат 1,5-2,0 г за добу, 30 діб.

2. Ентеросорбція - препарат “Біосорб-П” 10 г за добу, 10 діб.

3. Підвищення антиоксидантного потенціалу, покращення реологічних властивостей крові- препарати селену та аспірин (0,5 г) 30 діб.

4. Полівітаміни, які містять мікроелементи.

5. Суміш амінокислот (“Інфезол-40) і препарати збагачені аргініном, гліцином, глутаміном і проліном. Курс лікування 10-14 діб.

6. Блокування системи прозапальних цитокинів -пентоксифілин (0,1 г в\в) 10-14 діб

Гіперпластичний тип ІДЗ шкіри:

1. Гепатопротектори.

2. Місцево процедури, які спрямовані на відшарування епідермісу (механічний, хімічний пілінги)

3. Суміш амінокислот (“Інфезол-40) і препарати, які збагачені глутаматом і проліном. Курс лікування 7-14 діб.

4. Блокування системи прозапальних цитокинів- пентоксифілин (14-21 діб).

5. Комплекс полівітамінів, які містять мікроелементи.

6. Антиоксидантна терапія (тріовит 60 діб).

7. Електрофорез з дикарбоновими кислотами.

8. Локальний вплив лазерним випромінюванням при довжині хвилі 530-680 нм.

Гіпоестрогенемічний тип ІДЗ шкіри:

1. Суміш амінокислот (“Інфезол-40) і препарати, які збагачені триптофаном, аргініном, лейцином, глутаміном і проліном. Курс лікування 7-14 діб.

2. Дієта, збагачена морепродуктами, хрящами молодих тварин, фітоестрогенами.

3. За показаннями- замісна гормонотерапія.

4. Гіпосенсибілізуюча терапія.

5. Антиоксидантна терапія - загальна та місцева.

6. Покращення функціонального стану інтерстиціальної тканини. Інтрадермальне введения препаратів гіалуронової кислоти.

7. Електроміостимуляція.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Максимов М.Ю., Цепколенко В.А., Полторак С.Я., Житковский Г.В. Объективная оценка изменений контуров лица при эстетической ринопластике по данным компьютерного видеографического анализа// Вестник стоматологии. -№1(8). -1996. -С.39-45.

2. Грубник В.В., Цепколенко В.А., Бойко В.В. Лапароскопические операции в лечении алиментарно-конституционного ожирения // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. -№3. -1999. С.18.

3. Мавров И.И., Цепколенко В.А. Анализ частоты, характера, возрастных аспектов обращаемости в косметологические клиники// Дерматологія та венерологія. - № 3 (21). - 2003. - С. 45-46.

4. Цепколенко В.А. Динамика функциональных показателей кожи в отдаленном послеоперационном периоде в различных условиях космоцефтического лечения// Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - № 1(37). - 2004. - С. 27-30.

5. Цепколенко В. А., Максимов М.Ю., Коробов С. А. Методы пластической хирургии в решении проблем медицинской реабилитации// Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - №4. -1995.-С. 63-65.

6. Насибуллин Б.А., Цепколенко В.А. Физические и природные факторы в патогенетической терапии атопических дерматозов и аналогичных им состояний// Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - № 4(24). - 2000. - С. 26-28.

7. Насибуллин Б.А., Цепколенко В.А. Морфологическое обоснование принципов послеоперационной космоцефтики// Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - №4(28). - 2001. - С. 29-31.

8. Цепколенко В.А., Буров А.А., Шептий О.В. Лазерные технологии для коррекции возрастных и приобретенных изменений кожи лица в комплексе омолаживающих операций на лице. Анализ осложнений и побочных эффектов лазерной дермабразии// Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - № 4. - 2002. - С. 118-119.

9. Цепколенко В.А., Насибуллин Б.А., Паляничка О.В. Комплексная фармако-физиотерапевтическая коррекция инволюционных изменений кожи// Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - № 1-2(5). -2002. С. 123-125.

10. Цепколенко В.А., Насибуллин Б.А., Паланичка О.В. Участие NO-синтетазных систем в процессах старения кожи// Дерматологія та венерологія. - № 2(16). - 2002. - С. 64-65.

11. Цепколенко В.О., Насібуллін Б.А. Структурно-функціональна оцінка стану шкіри в реабілітаційній косметології// Дерматологія та венерологія. - № 3(17).-2002.-С 53-55.

12. Цепколенко В.О. Залежність типу зморшкуватості та функціонального стану шкіри від рівня цитокинів крові// Буковинський медичний вісник. № 1-2.-2003.-С. 161-163.

13. Цепколенко В.А. Гормональные особенности женщин с различными морфо-функциональными характеристиками кожных покровов // Дерматологія та венерологія. - № 1(23).-2004.-С 62-65.

14. Цепколенко В.А. Изменения липидного обмена у пациенток с различным типом кожных покровов, требующих космоцефтического лечения// Український журнал дерматології, венерології, косметології. -№4. -2004. -С.61-63.

15. Цепколенко В.А. Характеристика функционального состояния различных типов кожи у пациенток, требующих космоцефтического лечения// Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. -№1-2(7). -2004.-С.87-90.

16. Цепколенко В.А. Изменения свертывающей системы крови у женщин с сосудистым типом кожи в различных условиях космоцефтического лечения// Дерматологія та венерологія. - № 3(25).-2004.-С 22-24.

17. Цепколенко В.А. Изменения процесса коллагенообразования при различных формах инволютиных изменений кожных покровов лица //Вісник проблем біології та медицини №4. -2005. - С.125-129.

18. Цепколенко В.А. Показатели антиоксидатной активности крови у женщин в различных условиях реабилитации после пластических хирургических вмешательств //Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - №4. - 2005. - С.27-31.

19. Цепколенко В.А. Общая иммунологическая реактивность при разной выраженности косметических изменений кожи женщин и в различных условиях лечения.// Репродуктивное здоровье женщин. №3(23). -2005. -С. 199-202.

20. Цепколенко В.А. Характеристики тиол-дисульфидной и аскорбатной систем у женщин с косметическими изменениями кожи лица // Запорожский медицинский журнал. №5 (32). -2005. С.17-22.

21. Цепколенко В.А. Клинико-эпидемиологическая характеристика гинекологической заболеваемости женщин с различной выраженностью косметических изменений кожи лица //Проблеми екології та медицини. Т.9 №3-4. -2005. -С.26-28.

22. Цепколенко В.А. Определение уровня продукции интерлейкин-1 мононуклеарными клетками крови при лечении гиперпластических нарушений кожи//Проблемы криобиологии.- 2005.- Т.15,№4.- С.676-679.

23. Цепколенко В.А. Изменения процесса коллагенообразования и протеогликанового обмена при различных формах инволютивных изменений кожных покровов лица// Архив клин.и экспер.мед.- 2006.- Т.15,№1.- С.84-86.

24. Цепколенко В.О., Шептій О.В., Дрюк М.М. Лазерна дермабразія з використанням СО2 і ербієвих лазерів: підготування, особливості технологій і техніки, післяопераційне ведення// II Національний конгрес дерматологів та косметологів. Донецк.- 2001.- С.15.

25. Цепколенко В.А., Буров А.А., Дрюк И.Н. Комбинированное применение ErYAG и СО2 лазеров в комплексе с косметическими операциями на лице// II Междунар.Конгресс по пластической, реконструктивной и эстетической хирургии и и межднар.научная конф.по эстетической дерматологии.- Москва, 2001.- С.23-25.

26. Цепколенко В.А., Буров А.А. Применение лазера на парах меди при лечении телеангиэктазий и гигантом кожи// Междунар.конф.по эстетической дерматол.- Москва.- 2001.- С.110.

27. Цепколенко В.А., Дрюк Н.Н., Шептий О.А. Комплексный подход к коррекции возрастных изменений лица// V междyнар.конгресс по пластической и реконструктивной хирургии и онкологии.- С.Петербург.- 2002.-19-23.

28. Цепколенко В.А., Запорожченко П.А., Батлажан Г.И. Наш опыт функциональной эстетической ринопластики// IV Конгресс по пластической, реконструктивной и эстетической хирургии и эстетической дерматологии с междунар.участием.- Ярославль.- 2003.- С. 12.

29. Цепколенко В.А. Системные механизмы возрастных изменений кожи лица// Научно практ.конф. “Актуальные вопросы дерматовенерологии и косметологии.- Одесса.- 2003.- С.29.

30. Цепколенко В.А. Возрастные изменения кожи: индивидуальный подход// Междунар.Конгресс. “Мезотерапия - новые возможности в косметологии и эстетике”- Киев.- 2003.- С. 72.

31. Цепколенко В.О. Трансплантация ембріональних клітин в естетичній медицині// Науково-практ.конф. „Захворювання та вікові особливості шкіри, їх генетична детермінованість”.- Київ.- 2003.- С.61.

32. Цепколенко В.А., Мыльников М.А., Москаленко О.М. Роль послеоперационной реабилитации в комплексном лечении возрастных изменений лица и шеи.- VI междунар.конгр.по пластической и реконструктивной хирургии и онкологии.- Новосибирск.- 2003.- С.19-20.

33. Цепколенко В.А. Иммунологические и метаболические обоснования подходов к коррекции возрастных изменений кожных покровов// VII Междунар.конргесс по пластической, реконструктивной хирургии и онкологии.- Москва.- 2004.- С. 97.

34. Цепколенко О.В. Залежність типу зморшкуватості шкіри та характеру її функціонального стану від рівня цитокинів крові// Науково-практ.конф.з міжнар.участю „Фізіологія регуляторних систем”.- Чернівці.- 2003.- С.121.

35. Цепколенко В.А. Индивидуальный подход к коррекции в эстетической медицине на основе морфофункциональных исследований кожи// III Междунар.конгресс по косметологии и эстетической медицине KOSMETIC International.- Москва.- 2004.- С. 114.

36. Цепколенко В.А. Иммунологические и метаболические обоснования подходов к коррекции возрастных изменений кожных покровов// IV Междунар.конгресс по косметологии и эстетической медицине KOSMETIC International.- Москва.- 2005.- С. 120.

37. Цепколенко В.А., Хагоэдь Раз Імунологічні характеристики різних типів шкіри та патогенетичні шляхи до корекції косметологічних порушень// „Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині”.- Одеса.- 2005.- С. 85-89.

38. Березницкий Я.С., Спариш Д.Е., Цепколенко В.А. Унифицированная клинико- статистическая классификация возрастных изменений лица// VIII Междунар. конгр. по пластической эстетич.,реконструкт.хир-гии, онкологии и дерматологии. Одесса, 2005.- С.62-63.

39. Цепколенко В.А. Индивидуальный подход к коррекции в эстетической медицине на основе морфофункциональных исследований кожи// II Всеукраїнська науково- практична конф.- Київ.- 2006.- С.145.

40. Цепколенко В.А. Стандартизация подходов к коррекции возрастных изменений кожи// VI Национальный конгресс по дерматокосметологии и эстетической медицине.- Донецк.- 2006.- С.32.

РЕЗЮМЕ

Цепколенко В.А. Клинико-патогенетическое обоснование дифференцированного подхода к коррекции инволюционно- дистрофических изменений кожи.- Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.20-кожные и венерические заболевания.-Харьков,2006 г.

У 343 женщин, которые получили лечение в Украинском институте пластической хирургии “Виртус” по поводу жалоб на неблагополучное состояние кожи осуществлены комплексные клинико- лабораторные исследования. В качестве группы контроля обследовали 47 женщин аналогичного возраста с практически здоровой кожей.

На основании метаболических, гормональных, иммунологических и функциональных показателей кожи, а также морфо-метаболических особенностей тканевых биоптатов идентифицировано четыре основных типа инволюционно- дистрофических изменений (ИДИ) кожных покровов: сосудистый, атопический, гиперпластический и гипоэстрогенемический. Данная классификация позволила удовлетворительно идентифицировать типы кожи у 92,0% женщин, обратившихся за помощью.

В зависимости от идентифицированного типа кожи в лечебном комплексе применяли индивидуальную патогенетически обоснованную коррекцию. Так, при гипоэстрогенемической форме ИДИ применяли смесь аминокислот (“Инфезол-40”) обогащенную триптофаном, аргинином, лейцином, а также глутамином и пролином, курсовое введение эстрогенов. При сосудистой форме ИДИ аминокислотную смесь обогащали триптофаном, валином, глутамином и пролином. Кроме того, назначали гепатопротекторы, препараты селена..При гиперпластической форме ИДИ в лечебный комплекс вводили глутамат и пролин, гепатопротекторы, местно применяли литические мази, с добавлением аминоксилот, при необходимости назначали интенсивную гепатопротекторную терапию. При атопической форме ИДИ применяли гипосенсебилизацию, в аминокислотную смесь вводили аргинин, лейцин, глутамин и пролин. Во всех случаях в зависимости от уровня провоспалительных цитокинов применяли их блокатор пентоксифиллин, а также индивидуально корригировали липидный обмен, метаболизм соединительной ткани, гормональный фон.

Индивидуализированные лечебные комплексы обеспечивают более благоприятную в сравнении с традиционным лечением динамику всех визуальных критериев состояния кожи у женщин с атопической и сосудистой кожей в раннем периоде лечения, в то время как у пациенток с гиперпластической кожей резистентными к лечению оставались угревая сыпи и нарушенная гидратация кожи, а у женщин с гипоэстрогенемической кожей - сниженная чувствительность кожи.

У женщин с сосудистым типом ИДИ кожи в раннем послеоперационном периоде регистрировалось существенное увеличение ее электропроводности, сальности и гидратации. Выраженность изменений превышала токовую, отмеченную у женщин с гиперпластическим и гипоэстрогенемическим типом ИДИ, но была менее выражена, чем у женщин с атопическим ИДИ кожей. Индивидуализированное комплексное лечение обеспечивало нормализацию всех показателей уже на 6-е сутки послеоперационного периода, в то время как при традиционном лечении гидратация кожи оставалась измененной и на 10-е сутки лечения. В наименьшей степени терапевтический эффект отмечался у пациенток с гиперпластическими и атопическими ИДИ кожи в отношении уровня гормонов щитовидной железы.

В отдаленном периоде (6-12 мес) у женщин с гипоэстрогенемическим типом ИДИ кожи, которым применяли разработанное лечение, отмечалось улучшение 68,7% визуальных параметров состояния кожи, в то время как у женщин с гиперпластическим типом ИДИ нормализовалось 31,2% параметров. У женщины с атопическим и сосудистым типом ИДИ кожи соответственно коррекции подвергались 50.0 и 43,7% визуальных характеристик кожи. Отмечались выраженные лечебные эффекты в отношении иммунологической реактивності в виде увеличения числа случаев полной нормализации всех исследуемых показателей, которое убывало в ряду: Т-клетки-, ЦИК-, ФЧ-, ФНО-? и В- клетки.

Ключевые слова: инволюционно-дистрофические изменения кожи, диагностика и лечение, индивидуальные лечебные комплексы.

АНОТАЦІЯ

Цепколенко В.О. Клініко-патогенетичне обґрунтування диференційованого підходу до корекції інволційно- дистрофічних змін шкіри.- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук із спеціальності 14.01.20- шкірні та венеричні хвороби- Інститут дерматології та венерології АМН України, Харків, 2006 р.

У 343 жінок, які отримували лікування в Українському інституті пластичної хірургії “Віртус” з приводу незадовільного стану шкіри, проведені комплексні клініко- лабораторні обстеження. Групу контролю склали 47 жінок аналогічного віку з практично здоровою шкірою. На основі гістологічних, гістохімічних особливостей біоптатів шкіри, метаболічних, біохімічних, імунологічних і функціональних показників з боку шкіри і крові жінок виділені чотири морфо-функціональні типи інволюційно- дистрофічних змін (ІДЗ) шкіряних покривів: гіпоеэстрогенемічний, гіперпластичний, судинний та атопічний типи. Індивідуалізовані лікувальні комплекси, з урахуванням патогенетичних особливостей кожного із виділених типів ІДЗ шкіри показали більш високу ефективність в ранньому та віддаленому (6-9 місяців з моменту пластичної операції) періодах лікування у порівнянні до традиційних методів лікування.

Ключові слова: інволюційно- дистрофічні зміни шкіри, діагностика та лікування, індивідуальні лікарські комплекси.

SUMMARY

Tsepkolenko V.A. Clinical and pathogenetical basis for the differential approach to correction of involutionar and dystrophy skin deteriorations. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree in medicine on speciality 14.01.20- skin and venerical diseases- Institute of Dermatology and Venerology of AMS of Ukraine, Charkov, , 2006.

In 343 women, which were treated at Ukrainian Institute of Plastic Surgery “Virtus” and who complained on unsatisfactory state of skin, the complex clinical and laboratory diagnostic procedures were performed. Control group (47 women) was composed with women of analogous age with practically normal skin. Being based on histological, biochemical, hystochemical peculiarities of skin samples as well as on the basis of metabolic, biochemical, immunological and functional indices of skin state, four main morpho- functional types of skin were identified, namely- hypoestyrogenemic, hyperplastic, vascular and atopic ones. Individual complexes of treatment, which were based on established pathogenetical peculiarities of different types of IDD skin revealed more pronounced efficacy during both early and postponed (6-9 months from the moment of plastic surgery intervention) periods of worked out methods in comparison with traditional one.

Key words: involutionar-dystrophyc skin deteriorations, diagnostics and treatment, individual treatment complexes.

Размещено на Allbest.ru