Диференційна діагностика і верифікація раку грудної залози з використанням малоінвазивних променевих методів дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія медичних наук України

Інститут онкології

УДК 618.19-006.6:616-089.163-073.75

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Диференційна діагностика і верифікація раку грудної залози з використанням малоінвазивних променевих методів дослідження

14.01.23 - променева діагностика та променева терапія

Божок Євген Миколайович

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-діагностичному центрі „Здоров'я літніх людей” АМН України.

Науковий керівник - доктор медичних наук Рогожин Володимир Олексійович, Директор НДЦ „Здоров'я літніх людей” АМН України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бабій Яків Степанович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри радіології;

доктор медичних наук Чешук Валерій Євгенович, Державний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, доцент кафедри онкології.

Провідна установа - Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України, м. Харків.

Захист відбудеться "25" травня 2006 р. о 13 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Інституті онкології АМН України (03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту онкології АМН України (03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

Автореферат розісланий "18" квітня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук С.О. Родзаэвський

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У структурі захворюваності злоякісними пухлинами в світі рак грудної залози (РГЗ) посідає третє місце після раку легень та раку шлунку [Заридзе Д.Г., 2002]. В Україні у структурі онкологічної захворюваності питома вага жінок, хворих на рак грудної залози, досягає 18,9%, а питома вага смертності від РГЗ - 19,9%, що представляє собою актуальну медичну та соціальну проблему [Федоренко З.П. і співавт., 2004].

Серед причин високої смертності в Україні від РГЗ необхідно виділити запізніле виявлення злоякісних пухлин і високий показник запущеності (IIIВ - IVст.), який є ведучим критерієм оцінки якості діагностики [Смоланка І.І. і співавт., 2004].

Виявлення та верифікація доклінічних форм раку покращує результати лікування та якість життя хворих на рак грудної залози [Дятченко О.Т. и соавт., 1993; Прокопенко С.П., 2000; Leborgne J.H., 2000; Saarela A.O., 2000]. Серед променевих методів обстеження головними для діагностики пухлин грудної залози є рентгенівська мамографія (РМГ) та ультразвукове дослідження (УЗД).

РМГ має потужні діагностичні можливості, однак у 5 - 15% випадків [Jarlman O., 1999] зустрічаються і псевдонегативні результати мамографії, а при локалізації пухлини в підключичній області, ретромамарному просторі та в області субмамарної складки псевдонегативні результати можуть досягати 30% [Веснин А.Г. и соавт., 1993].

Нешкідливість УЗД дозволяє застосовувати його в якості першого діагностичного метода у жінок віком до 30-35 років, вагітних та жінок з лактацією грудних залоз [Заболотская Н.В., 1995]. Однак є і обмеження можливостей УЗД - це труднощі з визначенням неінвазійних карцином, інвазійних карцином розміром менш ніж один сантиметр, низька інформативність у пацієнток з явищами жирової інволюції грудних залоз [Трофимова Е.Ю., 2000].

Використання в діагностичному алгоритмі високоякісних РМГ та УЗД надало можливість виявляти пухлини, які не пальпуються, що стало поштовхом для розробки і втілення в клінічну практику малоінвазивних променевих методів морфологічної верифікації без хірургічного втручання.

Морфологічна верифікація РГЗ перед проведенням лікування є обов'язковою вимогою для адекватного застосування комбінованих методів терапії. В Україні ще зовсім недавно головним методом верифікації пухлин грудної залози була секторальна резекція на операційному столі. Але хірургічна біопсія є самим коштовним компонентом у діагностичних програмах, часто супроводжується значним ризиком розвитку косметичних дефектів грудної залози і призводить до психологічної травми [Davies R.J. et al., 1993; Gisvold J.J. et al., 1994].

Серед малоінвазивних методів дослідження найбільшого поширення в світі набули тонкоголкова аспіраційна біопсія і автоматична трепанобіопсія. Однак єдиної думки про ефективність вище вказаних методів дослідження не існує [Jackson V.P., 1992; Al-Sobhi S.S. et al., 1999; Azavedo E., 1999; Brenner R.J., Lawrence W.B. et al., 2001].

В Україні проблема диференційної діагностики і верифікації РГЗ з використанням малоінвазивних променевих методів дослідження дотепер є невизначеною. Недостатньо вивчені діагностичні можливості прицільної тонкоголкової аспіраційної біопсії, зовсім не використовувалась прицільна автоматична трепанобіопсія пухлин, які не пальпуються.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи НДЦ "Здоров'я літніх людей" АМН України "Розробка та удосконалення способів діагностики злоякісних новоутворень" (№ держреєстрації 0101U000887).

Мета дослідження. Вивчити ефективність малоінвазивних променевих методів дослідження в диференційній діагностиці і верифікації РГЗ.

Задачі дослідження:

1. Систематизувати рентгенологічні та ультразвукові диференційно-діагностичні ознаки раку грудної залози.

2. Вивчити ефективність РМГ і УЗД в диференційній діагностиці захворювань грудної залози.

3. Оцінити ефективність верифікації пухлин, які не пальпуються і не визначаються при УЗД, методами цифрової стереотаксичної тонкоголкової аспіраційної біопсії (СТАБ) і стереотаксичної автоматичної трепанобіопсії (СТБ).

4. Оцінити ефективність верифікації пухлин, які пальпуються і не пальпуються, методами ТАБ і автоматичної ТБ під контролем УЗД.

5. Визначити роль і місце малоінвазивних променевих методів дослідження в алгоритмі диференційної діагностики і верифікації раку грудної залози.

Об'єкт дослідження: жінки з захворюваннями грудних залоз.

Предмет дослідження: малоінвазивні променеві методи дослідження.

Методи дослідження: клінічні - вивчення анамнезу, огляд і дослідження стану грудної залози методом пальпації; променеві - вивчення рентгенологічних і ультразвукових ознак утворень грудної залози; променеві малоінвазивні - диференційна діагностика утворень грудної залози; морфологічні - верифікація пухлин грудної залози; статистичні - аналіз та узагальнення одержаних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі комплексного обстеження з використанням РМГ і УЗД, цифрового стереотаксичного та ультразвукового наведення вивчені діагностичні можливості прицільної тонкоголкової аспіраційної біопсії та автоматичної трепанобіопсії у диференційній діагностиці і верифікації пухлин грудної залози, які пальпуються і не пальпуються, доброякісного та злоякісного характеру. Спираючись на дані сучасних методів променевої діагностики захворювань грудної залози, визначені роль і місце малоінвазивних променевих методів дослідження в алгоритмі диференційної діагностики і верифікації РГЗ.

Практичне значення одержаних результатів. Визначені мамографічні та ультразвукові диференційно-діагностичні ознаки раку грудної залози допоможуть у диференційній діагностиці утворень доброякісного і злоякісного характеру за допомогою променевих методів дослідження.

Узагальнений аналіз результатів тонкоголкової аспіраційної біопсії і автоматичної трепанобіопсії під ультразвуковим і стереотаксичним наведенням дозволив розробити і обґрунтувати алгоритм застосування сучасних малоінвазивних променевих методів дослідження, який дозволяє в короткий термін (1-4 дні) і з високою вірогідністю визначити характер пухлини грудної залози менш травматичним, ніж хірургічний, способом, без накладення швів і утворення післяопераційних рубців, які нерідко призводять до деформації грудної залози і пов'язаних з цим труднощів з інтерпретацією даних подальших променевих методів обстеження.

Результати проведеного дослідження впроваджені у Науково-діагностичному центрі "Здоров'я літніх людей" АМН України.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто виконав інформаційний пошук, провів аналіз та остаточну інтерпретацію одержаних результатів дослідження.

Вивчив і проаналізував особливості виконання цифрових стереотаксичних ТАБ і автоматичної ТБ.

Вивчив і проаналізував особливості виконання ТАБ і автоматичної ТБ під ультразвуковим наведенням.

Автор є безпосереднім виконавцем малоінвазивних променевих методів дослідження, проведених з метою диференційної діагностики і верифікації пухлин грудної залози.

Здобувач самостійно розробив і науково обґрунтував алгоритм диференційної діагностики і верифікації раку грудної залози з використанням малоінвазивних променевих методів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені на II з'їзді онкологів країн СНД (Київ, 2000), науково-практичних конференціях “Діагностична та інтервенційна радіологія” (Івано-Франківськ, 2001; Донецьк, 2002), конференції молодих радіологів (Київ, 2003), Невському радіологічному форумі (Санкт-Петербург, 2003), Українському конгресі радіологів (Київ, 2003), науково-практичній конференції “Цитологічна і клінічна діагностика пухлин грудної порожнини та молочної залози” (Київ, 2004), науково-практичній конференції “Актуальні питання радіохемотерапії в онкології” (Полтава, 2004).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладений у 9 наукових публікаціях, із них 6 в виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів особистих досліджень, узагальнень отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних літературних джерел. Повний обсяг дисертації викладений на 126 сторінках машинописного тексту. Робота ілюстрована 63 рисунками і 23 таблицями. 15 рисунків займають 8 сторінок. Список використаних літературних джерел займає 20 сторінок і включає 214 найменувань, з них 133 зарубіжних.

Основний зміст

Матеріал і методи дослідження.

Для вирішення поставлених нами задач було обстежено 321 жінку. Вік пацієнток варіював у межах від 24 до 82 років. Середній вік становив 51,2 років. Середній вік хворих на рак становив 55,6 років, а 95% випадків верифікованого раку зафіксовано у жінок віком від 53,3 до 57,8 років.

Обстеження хворих починали з вивчення анамнезу і клінічного огляду. Враховуючи критерії адекватності радіологічного обстеження, рекомендованих Американським коледжем радіології, програма інструментального обстеження включала рентгенівську мамографію і стандартне ультразвукове дослідження в В-режимі.

Рентгенівську мамографію виконували на мамографічній системі "Маммомаt-3000" фірми Siemens (Німеччина).

Традиційне УЗД проводили на апаратах "Sonoline-Elegra" (Siemens, Німеччина), "Justvision-200" (Toshiba, Японія) електронними датчиками 7,5-10 МГц в В-режимі.

Диференційну діагностику і верифікацію виявленої патології здійснювали за допомогою малоінвазивних променевих методів дослідження (табл. 1).

Таблиця 1. Малоінвазивні променеві методи дослідження

Методи дослідження	Кількість хворих (n)	Кількість досліджень (n)
Цифрова СТАБ	32	85
Цифрова автоматична СТБ	51	227
ТАБ під контролем УЗД	142	285
Автоматична ТБ під контролем УЗД	96	375
Всього	321	972

Стереотаксичну біопсію проводили на цифровій системі "Opdima" (Siemens, Німеччина).

Для тонкоголкової аспіраційної біопсії використовували голки фірми "Becton Dickinson" (Іспанія) калібром 21G і 20G. Для трепанобіопсії використовували пристрій для автоматичної біопсії "Маgnum" (Bard, США) і голки калібром 14G і 16G (Bard, США). Під час виконання малоінвазивних втручань під контролем УЗД користувались методом "вільної руки".

Одержані результати.

Усі жінки були розподілені на дві групи в залежності від результатів клінічного обстеження. Першу групу склали 153 пацієнтки, у яких при пальпації не було виявлено патологічних змін. Другу групу склали 168 жінок з виявленими при клінічному обстежені пухлинами. Всім пацієнткам було проведено РМГ і УЗД грудних залоз.

222 пацієнткам були виконані оперативні втручання з морфологічним дослідженням післяопераційного матеріалу, 99 пацієнток перебували під наглядом з використанням променевих методів обстеження на протязі двох років.

У результаті проведеного обстеження та лікування було встановлено наступні заключні діагнози: РГЗ - у 116 хворих, що становило 36% від всієї кількості обстежених жінок, фіброаденома - у 35 (11%), кіста - у 103 (32%), фіброаденоматоз - у 65 (20%), цистаденопапілома - у 2 (1%).

Локалізація раку була такою: верхньо-латеральний квадрант - у 71 пацієнтки, що становило 61% від усіх хворих на РГЗ, нижньо-латеральний квадрант - у 16 (14%), верхньо-медіальний квадрант - в 9 (8%), нижньо-медіальний - в 5 (4%), центральний відділ і субареолярна область - у 15 (13%). рентгенівський ультразвуковий рак грудний

За гістологічною класифікацією в структурі РГЗ переважали інвазійні форми: інвазійний протоковий рак спостерігався у 65 (56%) випадках, інвазійний дольковий рак - у 22 (18,9%) випадках, змішаний рак - у 16 (13,8%) випадках. Рідкісні форми раку були виявлені у 6 (5,2%) спостереженнях. В 7 (6,1%) випадках був верифікований рак in situ.

РМГ дозволила нам виявити рак у 109 спостереженнях, що склало 94% від усієї кількості пацієнток з верифікованим РГЗ. У структурі раку переважали вузлові форми - 78 випадків, що становило 71,5% від усіх спостережень раку, виявленого при РМГ. Скупчення мікрокальцинатів у якості єдиної ознаки злоякісного процесу спостерігалось у 12 (11%) випадках, деформація архітектури грудної залози у вигляді спікулоподібної тяжистості - у 16 (14,7%). У трьох (2,8%) випадках були виявлені ознаки запальної форми раку (табл. 2).

Таблиця 2. Співставлення мамографічних ознак РГЗ з критерієм Т (TNM)

Мамографічна ознака	Пухлина за критерієм Т	Всього (n)	Всього (%)
	Тis	Т1	Т2	Т3	Т4
Вузол	3	25	20	7	3	58	53,2
Вузол + кальцинати	-	8	7	5	-	20	18,3
Згруповані мікрокальцинати	4	8	-	-	-	12	11
Спікулоподібна тяжистість	-	12	4	-	-	16	14,7
Ознаки запальної карциноми		-	-	-	3	3	2,8
Всього	7	53	31	12	6	109	100

По критерію Т(ТNМ) найчастіше за даними РМГ визначалась перша стадія розвитку пухлини - 45,6%, друга стадія була виявлена в 26,8% випадків.

Стадії Т3 і Т4 були виявлені в 10,4% і 5,2% відповідно. У 7-х (6%) хворих було виявлено стадію Tis.

Проведений аналіз мамограм дозволив нам визначити диференційно-діагностичні ознаки злоякісних та доброякісних пухлин грудної залози (табл.3).

Таблиця 3. Диференційно-діагностичні рентгенівські ознаки пухлин грудної залози

Ознаки	Злоякісні пухлини	Доброякісні пухлини
Щільність	Підвищена або висока	Середня або знижена
Контури	Нерівні, нечіткі	Рівні, чіткі
Структура	Неоднорідна	Однорідна
Спікули	Характерні	Не характерні
Мікрокальцинати	Характерні	Не характерні
Макрокальцинати	Не характерні	Характерні

За даними нашого дослідження, точність РМГ у диференційній діагностиці раку, що пальпується, становить 97%, раку, що не пальпується - 92%.

Серед пухлин грудної залози доброякісного характеру найбільш складними для діагностики були кісти - точність метода становить 78%, для фіброаденоми - 90%. Точність мамографії у диференційній діагностиці мастопатії досягає 92%.

На підставі аналізу результатів мамографії був зроблений висновок, що РМГ є достатньо точним методом променевої діагностики пухлин грудної залози різної природи, однак в 10-22% випадків можуть спостерігатися псевдонегативні результати обстеження, що пов'язано з високою рентгенівською щільністю морфологічного субстрату грудної залози.

Традиційне ультразвукове дослідження дозволило нам виявити РГЗ у 96 спостереженнях, що склало 83% від всієї кількості хворих на рак грудної залози. За даними УЗД серед пухлин злоякісного характеру переважала перша стадія - 47 спостережень, що становило 49% від всіх випадків виявленого при УЗД раку, в 31 (32,2%) спостереженні були виявлені пухлини, які відповідали другій стадії.

Злоякісні пухлини розміром до одного см у найбільшому вимірі були виявлені у 7 (7,2%) спостереженнях. У таблиці 4 наведені найбільш характерні ознаки раку при УЗД.

Таблиця 4. Частота виявлення ознаки РГЗ при УЗД

Ознаки	Кількість спостережень (n)	Частота ознаки (%)
Форма: неправильна кругла	72 21	75 22
Контури: - нерівні - нечіткі	78 87	81 91
Понижена ехогенність	96	100
Неоднорідна структура	90	93,7
Орієнтація довгої осі: - невизначена - вертикальна	37 55	38 57

Структура раку у переважаючій більшості спостережень - 90 (93,8%) була неоднорідною. Гомогенна структура ракових вузлів була зафіксована в шести (6,2%) випадках. Для пухлин доброякісного характеру при ультразвуковому дослідженні характерними були наступні ознаки: правильна форма, чіткі контури, однорідна эхо-структура, додаткові акустичні сигнали, горизонтальна орієнтація довгої осі відносно шкіри, що видно з таблиці 5.

Таблиця 5. Диференційно-діагностичні ознаки пухлин грудної залози при УЗД

Ознаки	Злоякісні пухлини	Доброякісні пухлини
Форма	Неправильна	Правильна, овальна
Контури	Нечіткі	Чіткі
Однорідна структура	Не характерно	Характерно
Дорзальне псевдо посилення сигналу	Характерно	Не характерно
Дорзальне посилення сигналу	Не характерно	Характерно
Бокові акустичні сигнали	Не характерно	Характерно
Вертикальна орієнтація	Характерно	Не характерно

На підставі аналізу результатів УЗД був зроблений висновок, що точність традиційного УЗД у диференційній діагностиці раку, що пальпується, становить 94%, раку, який не пальпується - 83%. Точність традиційного УЗД у виявлені кіст складає 98%, фіброаденом - 99%, вузлової форми мастопатії - 91%.

Також УЗД дозволяє виконувати прицільні малоінвазивні процедури. У нашому дослідженні такі процедури включали аспірацію кіст, тонкоголкову аспіраційну біопсію та автоматичну трепанобіопсію. Всього нами було виконано 285 процедур ТАБ під контролем ультразвукового дослідження у 142 спостереженнях, у середньому - дві біопсії на пацієнтку, та 375 процедур автоматичної ТБ у 96 спостереженнях, у середньому - чотири біопсії на пацієнтку. Точність ТАБ під ультразвуковим наведенням у верифікації раку грудної залози, що пальпувався, склала 96%, що не пальпувався - 92%. Точність автоматичної ТБ під ультразвуковим наведенням у верифікації раку грудної залози, що пальпувався, склала 98%, що не пальпувався - 94%, що перевищує відповідні показники для ТАБ.

83 пацієнткам, у яких пухлини не визначалися при клінічному і ультразвуковому дослідженнях, але визначалися при рентгенівській мамографії, були виконані біопсії під стереотаксичним наведенням. У 32 спостереженнях було виконано 85 процедур цифрової стереотаксичної ТАБ, у 51 випадку - 227 процедур цифрової стереотаксичної автоматичної ТБ. За даними нашого дослідження, точність процедури цифрової стереотаксичної ТАБ становить 90%. Точність процедури автоматичної стереотаксичної ТБ досягає 98%. Порівняльний аналіз показників діагностичної ефективності малоінвазивних променевих методів дослідження у верифікації раку, що не пальпується, свідчить про високу ефективність як тонкоголкової аспіраційної, так і автоматичної трепан-біопсії (рис. 1).

Рис.1. Діагностична ефективність малоінвазивних променевих методів дослідження у верифікації РГЗ, що не пальпується.

Дослідження особливостей малоінвазивних променевих методів диференційної діагностики і верифікації раку грудної залози продемонструвало, що автоматична трепанобіопсія є більш точним методом верифікації новоутворень грудної залози солідної будови порівняно з тонкоголковою аспіраційною біопсією.

Результати наших досліджень свідчать про те, що у всіх випадках, коли новоутворення не визначається при клінічному і ультразвуковому дослідженнях, але визначається при рентгенівській мамографії, малоінвазивні методи дослідження повинні виконуватися під стереотаксичним наведенням (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Тактика застосування малоінвазивних променевих методів дослідження.

На підставі проведених досліджень і отриманих результатів нами розроблено алгоритм диференційної діагностики і верифікації раку грудної залози з використанням малоінвазивних променевих методів дослідження:

Новоутворення, виявлене при ультразвуковому дослідженні.

Проста кіста - УЗД один раз на 12 місяців. При больовому синдромі - тонкоголкова аспірація під контролем УЗД.

Кіста з внутрішньокістозним утворенням або атипова кіста - аспірація з цитологічним дослідженням, тонкоголкова аспіраційна біопсія солідного утворення. Пневмокістографія.

Солідне утворення, яке не відповідає ультразвуковим критеріям доброякісного - тонкоголкова аспіраційна біопсія під ультразвуковим наведенням.

Подальша тактика залежить від цитологічного висновку:

а) невизначений або підозра на рак - автоматична трепанобіопсія під ультразвуковим наведенням;

б) доброякісний - контрольне УЗД через 6, 12, 24 місяців і так надалі;

в) рак - комплексне лікування.

Новоутворення, яке не визначається при ультразвуковому дослідженні, але визначається при рентгенівській мамографії - стереотаксична тонкоголкова аспіраційна біопсія.

Подальша тактика залежить від цитологічного висновку:

а) невизначений або підозра на рак - автоматична трепанобіопсія під стереотаксичним наведенням;

б) доброякісний - контрольна РМГ через 6, 12, 24 місяців і так надалі;

в) рак - комплексне лікування.

Результат автоматичної трепанобіопсії:

а) невизначений - хірургічна біопсія;

б) негативний - контрольна мамографія через 6, 12, 24 місяців і так надалі.

Згруповані мікрокальцинати, підозрілі на рак - стереотаксична автоматична трепанобіопсія.

Результат біопсії невизначений - хірургічна біопсія.

Деформація архітектури у вигляді спікулоподібної тяжистості - стереотаксична автоматична трепанобіопсія.

Результат біопсії невизначений - хірургічна біопсія.

Висновки

1. Діагностична точність рентгенівської мамографії у діагностиці раку грудної залози, що пальпується, становить 97%, точність ультразвукового дослідження - 94%. Основними мамографічними критеріями раку є: вузол високої щільності, неправильної форми, асоційований з мікрокальцінатами, з нечіткими контурами та спікулами. Основними критеріями раку при ультразвуковому дослідженні є: гіпоехогенні утворення неправильної або невизначеної форми, з нечіткими контурами і з вертикальною орієнтацією довгої осі в тканині грудної залози відносно шкіри.

2. Діагностична точність ультразвукового дослідження у діагностиці раку, що не пальпується, не перевищує 83%. Діагностична точність рентгенівської мамографії вища - 92%, що пов'язано з можливістю виявляти підозрілі згруповані мікрокальцінати, вузли розміром до одного сантиметра на фоні жирової тканини, а також ділянки деформації матриксу у вигляді спікулоподібної тяжистості.

3. Верифікація раку грудної залози, який пальпується, процедурою тонкоголкової аспіраційної біопсії під ультразвуковим наведенням можлива з точністю 96%. Відповідний показник для автоматичної трепанобіопсії - 98%.

4. Верифікація раку грудної залози, що не пальпується, процедурою тонкоголкової аспіраційної біопсії під ультразвуковим наведенням можлива з точністю 92%. Відповідний показник для автоматичної трепанобіопсії - 94%.

5. Діагностична точність цифрової стереотаксичної ТАБ у верифікації раку, що не пальпується і не визначається при УЗД, досягає 90%. Відповідний показник для автоматичної стереотаксичної трепанобіопсії - 98%.

6. Процедура прицільної автоматичної трепанобіопсії у діагностичній ефективності має переваги над процедурою прицільної тонкоголкової аспіраційної біопсії і є методом вибору при диференційній діагностиці і верифікації новоутворень грудної залози.

7. Для диференційної діагностики та верифікації пухлин, які не пальпуються і не визначаються при ультразвуковому дослідженні, рекомендуємо включити в діагностичний алгоритм пункційну біопсію під стереотаксичним наведенням.

8. Розроблений діагностичний алгоритм малоінвазивної променевої діагностики дозволяє провести диференційну діагностику раку грудної залози та в короткий термін (1-4 дні) визначити морфологічні характеристики пухлини.

Практичні рекомендації

Для успішного виконання малоінвазивних втручань під контролем УЗД з метою диференційної діагностики і верифікації пухлин грудної залози необхідно виконувати наступні умови: а) іммобілізація патологічної ділянки чи пухлини під ультразвуковим датчиком; б) таке положення датчика, при якому голка буде видимою на всьому протязі; в) безпечне введення голки, особливо при виконанні автоматичної трепанобіопсії, що досягається горизонтальним її просуванням, а гострий кінчик голки не повинен відхилятися вбік від вузького акустичного променя.

Процедура прицільної автоматичної трепанобіопсії буде ефективною у разі дотримання наступних умов: а) голка входить в центральну або периферичну частину патологічного утворення так, щоб поперечний розмір пухлини співпадав із зазубриною внутрішньої частини голки; б) отримані тканинні примірники пухлини негайно поміщені у 10% розчин формаліну.

Список опублікованих праць

1. Божок Е.Н., Рогожин В.А. Интервенционные радиологические методы в предоперационной диагностике рака молочной железы // Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України “Променева діагностика, променева терапія”, Київ - 2001; №10. - С.158. (Автором виконано набір та обробку матеріалу, аналіз виявленої та верифікованої патології).

2. Божок Е.Н. Диагностические возможности прицельной чрезкожной пункционной биопсии системой "пистолет-игла" в выявлении злокачественных новообразований грудной железы // Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України “Променева діагностика, променева терапія” - 2002; № 13. - С.139-143.

3. В.О. Рогожин, Є.М. Божок, М.І. Пилипенко. Алгоритм застосування інтервенційних радіологічних методів у передопераційній діагностиці раку грудної залози // УРЖ - 2002 - №10. - С. 134-137. (Автором виконано набір та обробку матеріалу, аналіз виявленої та верифікованої патології).

4. Е.Н. Божок. Опыт применения инвазивных лучевых методов исследования в диагностике рака грудной железы // Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України “Променева діагностика, променева терапія” - 2003; № 15; с.67-73.

5. Е.Н. Божок. Значение инвазивных лучевых методов исследования в дифференциальной диагностике новообразований грудной железы // Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України “Променева діагностика, променева терапія”, УКР- 2003; с.157-160.

6. В.О. Рогожин, Є.М. Божок, М.І. Пилипенко. Прицільна тонкоголкова аспіраційна біопсія в диференційній діагностиці раку грудної залози // УРЖ - 2004 - №2. - С. 197-199. (Автором виконано набір та обробку матеріалу, аналіз виявленої та верифікованої патології).

Анотація

Божок Є.М. Диференційна діагностика і верифікація раку грудної залози з використанням малоінвазивних променевих методів дослідження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23. - променева діагностика та променева терапія. - Інститут онкології АМН України, Київ, 2006.

Вивчені та проаналізовані основні рентгенологічні і ультразвукові ознаки пухлин грудної залози злоякісного і доброякісного характеру. Узагальнений аналіз результатів тонкоголкової аспіраційної біопсії і автоматичної трепанобіопсії під ультразвуковим і стереотаксичним наведенням показав, що точність тонкоголкової аспіраційної біопсії у верифікації РГЗ, що не пальпується - 92%, що пальпується - 96%. Точність автоматичної трепанобіопсії у верифікації раку, що не пальпується - 94%, що пальпується - 98%. Узагальнений аналіз результатів цифрової стереотаксичної біопсії пухлин, які не пальпуються і не визначаються при УЗД, показав, що точність тонкоголкової аспіраційної біопсії у верифікації РГЗ становить 90%, точність автоматичної трепан-біопсії - 98%. Розроблено алгоритм застосування малоінвазивних променевих методів дослідження для диференційної діагностики і верифікації РГЗ.

Ключові слова: рак грудної залози, рентгенівська мамографія, ультразвукове дослідження, аспіраційна біопсія, трепанобіопсія, стереотаксична біопсія.

Аннотация

Божок Е.Н. Дифференциальная диагностика и верификация рака грудной железы с использованием малоинвазивных лучевых методов исследования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика и лучевая терапия. - Институт онкологии АМН Украины, Киев, 2006.

Целью работы явилось изучение диагностической эффективности малоинвазивных лучевых методов исследования в дифференциальной диагностике и верификации РГЖ.

Для достижения цели были намечены следующие задачи: 1. Систематизировать рентгенологические и ультразвуковые дифференциально-диагностические признаки рака грудной железы. 2. Изучить эффективность рентгеновской маммографии и ультразвукового исследования в дифференциальной диагностике заболеваний грудной железы. 3. Оценить эффективность верификации непальпируемых и не определяемых ультразвуковым исследованием образований грудной железы при использовании цифровых стереотаксических тонкоигольной аспирационной биопсии и автоматической трепан-биопсии. 4. Оценить эффективность верификации пальпируемых и непальпируемых образований грудной железы при использовании тонкоигольной аспирационной биопсии и автоматической трепан-биопсии под контролем ультразвукового исследования. 5. Определить роль и место малоинвазивных лучевых методов исследования в алгоритме дифференциальной диагностики и верификации рака грудной железы.

Изучены результаты комплексного обследования грудных желез 321 женщины с использованием лучевых и малоинвазивных лучевых методов исследования.

По данным рентгеновской маммографии рак грудной железы был выявлен в 109 наблюдениях, что составило 94% от морфологически верифицированного рака. Точность маммографии в дифференциальной диагностике пальпируемого рака достигает 97%, непальпируемого рака - 92%. Среди новообразований доброкачественного характера наиболее сложными для диагностики были кисты - точность метода равна 78%, фиброаденомы - 90%. Дисгормональные пролиферативные заболевания по данным рентгеновской маммографии могут быть выявлены с точностью 92%.

Традиционное ультразвуковое исследование в В-режиме позволило нам выявить рак в 96 наблюдениях, что составило 83% от общего количества морфологически верифицированного рака. По данным нашего исследования, точность традиционного УЗИ в дифференциальной диагностике пальпируемого рака достигает 94%, непальпируемого рака - 83%. Среди самих распространенных новообразований доброкачественного характера УЗИ позволяет определять фиброаденомы и кисты с точностью, достигающей 99%.

Анализ результатов биопсии под контролем ультразвукового исследования показал, что точность процедуры тонкоигольной аспирационной биопсии в верификации непальпируемого рака грудной железы достигает 92%, пальпируемого рака - 96%. Точность автоматической трепан-биопсии достигает 94% при непальпируемом раке и 98% при клинически определяемом раке.

Анализ результатов цифровой стереотаксической биопсии непальпируемых и не определяемых при УЗИ новообразований показал, что точность тонкоигольной аспирационной биопсии в верификации рака грудной железы достигает 90%, точность автоматической трепан-биопсии - 98%.

Разработанный алгоритм применения современных малоинвазивных лучевых методов исследования позволяет в короткий термин (1-4 дня) и с высокой точностью определить характер новообразования грудной железы менее травматичным, чем хирургический, способом, без наложения швов и образования послеоперационных рубцов.

Ключевые слова: рак грудной железы, рентгеновская маммография, ультразвуковое исследование, аспирационная биопсия, трепан-биопсия, стереотаксическая биопсия.

Summary

Bozhok Y.M. Differential diagnostic and verification Breast Cancer with Imaging-guided Interventional Breast Techniques. - Manuscript.

Thesis for a Degree of Candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.23. - radiation diagnosis and radiation therapy. - Institute of Oncology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2006.

The basic radiological and ultrasonic attributes of diseases of the breast are studied and analysed. Diagnostic opportunities imaging guided breast biopsy are studied: Stereotactic and Ultrasound Fine Needle Biopsies and Core Needle Biopsies.

Sensitivity, specificity and accuracy of US-guided FNA biopsy in breast cancer diagnostics are respectively: 91,6%, 97,5% and 96% for palpation cancer, 96%, 83% and 92% - for nonpalpation cancer.

Sensitivity, specificity and accuracy of US-guided CN biopsy in breast cancer diagnostics are respectively: 97%, 100% and 98% for palpation cancer, 94%, 100% and 94% - for nonpalpation cancer.

Sensitivity, specificity and accuracy of Stereotactic guided FNA and CN biopsy in nonpalpation breast cancer diagnostics are respectively: 92,5%, 80%, 90% and 98%, 100%, 98% accordingly. On the basis of the given modern methods of beam diagnostics of Breast diseases, invasive beam methods of research the algorithm of application is developed for differential diagnostics and verification Breast Cancer.

Key words: breast cancer, X-Ray mammography, breast ultrasound, imaging guided breast biopsy, fine needle biopsy, core needle biopsy.

Размещено на Allbest.ru