Фітохімічне вивчення промислових сортів glycine hispida та створення на їх основі лікарських субстанцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

АВТОРЕФЕРАТ

Фітохімічне вивчення промислових сортів glycine hispida та створення на їх основі лікарських субстанцій

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

Карпюк Уляна Володимирівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник:

доктор фармацевтичних наук, професор

Кисличенко Вікторія Сергіївна

Національний фармацевтичний університет,

завідуюча кафедрою хімії природних сполук

Офіційні опоненти:

доктор хімічних наук, професор

МАКСЮТІНА НІНА ПАВЛІВНА

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця,

професор кафедри фармакогнозії та ботаніки

кандидат фармацевтичних наук, доцент

ТОДОРОВА ВІОЛЕТА ІВАНІВНА

Національна медична академія післядипломної

освіти імені П.Л. Шупика,

доцент кафедри контролю якості і стандартизації

лікарських засобів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливішим завданням охорони здоров'я є створення високоефективних лікарських засобів та забезпечення ними потреб медицини. Значний клінічний досвід застосування лікарських засобів рослинного походження підтверджує, що рослини є надзвичайно багатим джерелом життєво важливих для організму людини речовин. Використання на фармацевтичному ринку засобів рослинного походження, в першу чергу, зумовлене їх високою біологічною активністю й комплексною дією.

Пошук рослин з багатим хімічним складом, широкою терапевтичною дією та достатньою сировинною базою обґрунтовує зацікавленість до вивчення сільськогосподарських культур. У багатьох країнах світу ці рослини застосовуються у харчовій промисловості, кормовиробництві, тому вони мають великі посівні площі.

До таких рослин належить соя щетиниста - Glycine hispida, родини Бобових - Fabaceae. Плоди сої широко використовуються для виробництва лікарських препаратів та спеціальних харчових продуктів - дієтичних добавок.

На практиці потенціал біологічно активних речовин (БАР) та природний ресурс трави сої використовується недостатньо. Інтерес до трави сої обумовлений рядом факторів, серед яких: наявність комплексу БАР, якісний склад і кількісний вміст яких дозволяють розглядати ці сировинні джерела пріоритетними для виробництва лікарських та косметичних засобів, а також продуктів спеціального призначення. Потенційні об'єми заготівлі трави сої дозволяють класифікувати її як промислову рослинну сировину з достатньою сировинною базою. У зв'язку зі світовою направленістю на широке культивування та застосування сої, в Україні вирощуються її сучасні вітчизняні сорти, що мають значні посівні площі, а це забезпечує достатню сировинну базу. Все зазначене свідчить про актуальність поглибленого вивчення українських промислових сортів сої щетинистої.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії „Фармація” МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного фармацевтичного університету “Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження” (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було фітохімічне вивчення трави деяких сортів сої щетинистої (Glycine hispida), зібраної у стадію цвітіння, з дослідженням різних груп біологічно активних речовин і визначення можливості отримання лікарських субстанцій та лікарських засобів на їх основі.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

провести інформаційний пошук, критичний аналіз сучасного стану досліджень за темою дисертаційної роботи;

провести попередні фітохімічні дослідження якісного складу трави сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння;

виділити в індивідуальному стані БАР і встановити їх структуру;

визначити кількісний вміст основних груп БАР в траві сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння;

отримати біологічно активні субстанції, визначити їх хімічний склад та фармакологічну дію;

розробити спосіб стандартизації біологічно активних субстанцій сої щетинистої; фітохімічний біологічний субстанція фармакологічний

встановити основні анатомо-діагностичні ознаки трави сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння;

провести стандартизацію лікарської рослинної сировини - трави сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння, і біологічно активних субстанцій та розробити відповідні проекти аналітичної нормативної документації (АНД);

підтвердити можливість створення нових лікарських засобів з сировини, що вивчалася, шляхом вивчення фармакологічної активності отриманих субстанцій.

Об'єкти дослідження: трава сої щетинистої, зібрана у стадію цвітіння сортів Скеля, Фея, Подільська та густий екстракт з трави сої щетинистої, зібраної у стадії цвітіння, виділені з них БАР - вільні і зв`язані цукри, амінокислоти, макро- та мікроелементи, полісахариди, пектинові речовини, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, ізофлавоноїди, дубильні та ліпофільні речовини.

Предмет дослідження: виявлення, виділення, ідентифікація БАР з трави сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння, створення на її основі нового лікарського засобу, вивчення його фармакологічної активності.

Методи дослідження: якісний склад та кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами з використанням тонкошарової (ТШХ), паперової (ПХ) та газорідинної хроматографії (ГРХ). Для розділення БАР використовували колонкову хроматографію на поліаміді та силікагелі, а також препаративну хроматографію на папері і в тонкому шарі сорбенту. Хімічну будову виділених сполук встановлювали за допомогою УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрів та їх хімічних перетворень. Анатомічну будову трави вивчали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено системне фітохімічне вивчення БАР трави сої щетинистої сортів, що культивуються на території України: Скеля, Фея та Подільська.

Встановлено наявність та кількісний вміст вуглеводів, амінокислот, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, ізофлавоноїдів, кумаринів, сапонінів, дубильних речовин, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот, токоферолів, макро- та мікроелементів.

З трави сої щетинистої в індивідуальному стані виділено 28 речовин: 4 гідроксикоричні кислоти, 3 кумарини, 9 флавоноїдів, 7 ізофлавоноїдів, 1 похідне бензойної кислоти, 1 похідне сечовини, 1 стероїд та 2 хлорофіли. Дві речовини - галова кислота та в-ситостерин - виділено з трави сої щетинистої вперше. Визначено наявність 17 амінокислот, 19 макро- і мікроелементів. Вперше ідентифіковано 10 вільних жирних кислот та 5 токоферолів в траві сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння.

Вперше розроблено спосіб одержання густого екстракту з трави сої щетинистої, для якого вивчена гостра токсичність та специфічна активність.

Новизна розробленого способу одержання екстрактів з анаболічною дією підтверджена та захищена патентами України на корисну модель № 33401 та № 20253.

Встановлено анатомо-діагностичні ознаки спільні для усіх досліджуваних сортів сої, які були використані для діагностики лікарської рослинної сировини та створення проекту АНД на сировину.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено спосіб одержання густого екстракту з трави сої щетинистої з анаболічною, гепатопротекторною та антиоксидантною активністю. Розроблені проекти АНД „Трава сої щетинистої” та „Густий екстракт з трави сої”. Технологію одержання густого екстракту опрацьовано на філії ТОВ «ДЗ «ГНЦЛС». Використання густого екстракту з трави сої щетинистої у якості анаболічного засобу апробовано на телятах на ДП ДГ «Гонтарівка» (Харківська обл.).

Результати досліджень впроваджено в навчальний процес кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету; кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського; кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Луганського державного медичного університету; кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії Медичного інституту Української асоціації народної медицини; кафедри ботаніки Національного фармацевтичного університету.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

- інформаційний пошук за темою дисертаційної роботи, аналіз сучасних досліджень за проблематикою, що вивчалася, результати яких стали підґрунтям до вибору об'єктів дослідження;

- встановлено наявність і визначено кількісний вміст полісахаридів та їх фракційний склад, амінокислот, флавоноїдів, ізофлавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, аскорбінової кислоти, кумаринів, сапонінів, жирних кислот, хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів, макро- та мікроелементів;

- виділено та ідентифіковано 28 сполук;

- розроблено спосіб одержання густого екстракту з трави сої щетинистої;

- вивчено анатомічну будову трави сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння;

- розроблено проекти АНД „Трава сої щетинистої” та „Густий екстракт з трави сої щетинистої”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на VI Національному з'їзді фармацевтів України «Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України» (Харків, 2005), науково-практичній конференції присвяченої 75-річчю від дня народження та 60-річчю науково-практичної діяльності доктора біологічних наук, професора О.Д. Бугрова «Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин» (Харків, 2005), Х Международном съезде Фитофарм 2006 «Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения» (Санкт-Петербург, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок» (Харків, 2006), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Клінічна фармація в Україні» (Харків, 2007), Всеукраїнському конгресі «Сьогодення та майбутнє фармації» (Харків, 2008), 6^th International symposium on chromatography of natural products (ISCNP) «The application of chromatographic methods in phytochemical & biomedical analysis» (Люблин, 2008), научно-практической конференции «Фармация из века в век» (Санкт-Петербург, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць, з яких 7 статей (3 статті у наукових фахових виданнях), 2 патенти України на корисну модель, 7 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку літературних джерел та 14 додатків. Дисертацію викладено на 202 сторінках машинописного тексту, ілюстровано 31 рисунком та 34 таблицями. Обсяг основного тексту - 125 сторінок. Список літератури включає 219 джерел, з них 161 кирилицею та 58 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Glycine hispida - перспективне джерело одержання БАР (огляд літератури)

Проведений аналіз літературних даних за темою дисертаційної роботи свідчить про багаторічний досвід використання сої у народній та науковій медицині, завдяки різноманітному складу її біологічно активних речовин. Встановлено, що найбільш вивченою сировиною є плоди сої щетинистої. Трава сої вивчена недостатньо, особливо нові сорти, які включені до Державного Реєстру сортів України, що створило передумови для комплексного фармакогностичного вивчення цієї рослини та перспективи створення препаратів на основі сучасних сортів сої.

Вивчення хімічного складу трави досліджуваних сортів сої щетинистої з виділенням і встановленням структури біологічно активних сполук

Об'єктами наших досліджень були трава сої щетинистої у стадії цвітіння сортів Скеля, Фея та Подільська. Трава сої була зібрана в Харківській області у дослідних господарствах Інституту тваринництва УААН (2006-2008 рр.).

За допомогою якісних реакцій та хроматографії з використанням водних, водно-спиртових, хлороформних, етилацетатних, бутанольних екстрактів в траві сої щетинистої встановлено наявність вуглеводів, амінокислот, пектинових та дубильних речовин, гідроксикоричних кислот, кумаринів, флавоноїдів, ізофлавоноїдів, сапонінів, хлорофілів та каротиноїдів.

З метою комплексного дослідження трави сої щетинистої у стадії цвітіння сортів Скеля, Фея та Подільська нами були отримані ліпофільні фракції. Вихід ліпофільної фракції з трави сої щетинистої сорту Фея становив 2,69% з сорту Скеля - 3,0 %, з сорту Подільська - 2,54 %.

Для виділення БАР і розділення їх на індивідуальні компоненти використовували методи рідинно-рідинної екстракції, колонкової адсорбційної хроматографії на силікагелі та поліаміді, препаративної хроматографії на папері і в тонкому шарі сорбенту.

На основі фізико-хімічних властивостей отриманих речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР спектроскопії, порівняння з достовірними зразками встановлено їх структуру: гідроксикоричні кислоти - хлорогенова, неохлорогенова, ферулова, n-кумарова; кумарини - скополетин, ескулетин, умбеліферон; флавоноли - кемпферол, кверцетин; глікозиди кемпферолу - астрагалін, нікотифлорин, кемпферол-3-О-генциобіозид; глікозиди кверцетину - ізокверцитрин, кверцетин-3-О-генциобіозид, кверцетин-3-О-софорозид, рутин; ізофлавони - геністеїн, формононетин, даідзеїн; глікозиди ізофлавонів - геністин, астрозид, ононін, даідзин; похідні сечовини - алантоїн; похідні бензойної кислоти - галова кислота; стероїди - в-ситостерин; хлорофіли - хлорофіл а та хлорофіл b. Деякі фізико-хімічні властивості цих речовин наведено у табл. 1. Галова кислота та в-ситостерин виділені вперше з сировини, що вивчалася.

Похідні коричної кислоти. Речовини 2.1-2.4 давали позитивні якісні реакції з заліза (ІІІ) хлоридом, кислотою сульфаніловою діазотованою, що визначало їх фенольну природу. Кислотні властивості цих сполук виявляли за допомогою розчину бромтимолового синього. Блакитне забарвлення речовин 2.1. та 2.2 після обробки хроматограм реактивом кислоти барбітурової вказувало на наявність у їх складі кислоти хінної. За результатами хімічних перетворень, даних УФ-спектрів, температур плавлення і порівняння з достовірними зразками гідроксикоричних кислот речовини 2.1-2.4 були ідентифіковані відповідно як хлорогенова, неохлорогенова, ферулова, п-кумарова кислоти (див. табл.1).

Похідні кумарину. Дана група представлена 3 речовинами, які були виділені з досліджуваної сировини. На підставі якісних реакції та фізико-хімічних властивостей речовини 2.5-2.7 були віднесені до похідних бензо-б-пірону. Кумаринова природа підтверджувалася розщепленням досліджуваних речовин йодистоводневою кислотою у середовищі рідкого фенолу та оцтового ангідриду. На підставі молекулярної маси, елементного складу, а також фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, а також порівняння з достовірними зразками речовини 2.5-2.7 ідентифіковані відповідно як скополетин, умбеліферон, ескулетин (див. табл.1).

Флавоноїди. З флавоноїдних сполук було виділено 9 речовин, які представлені агліконами та глікозидами. Флавоноїдна природа речовин 2.8-2.16 підтверджувалася якісними реакціями, даними хроматографічного, спектрального аналізу, продуктами гідролізу, фізико-хімічними характеристиками. За рухомістю на хроматограмах в різних системах розчинників, а також за результатами ціанідинової реакції за Бріантом речовини 2.8 та 2.9. віднесено до агліконів, 2.10 та 2.13. - до монозидів, 2.11, 2.12, 2.14, 2.15 та 2.16 - до біозидів.

Таким чином, за даними фізико-хімічних досліджень, УФ- та ІЧ-спектроскопії, а також за продуктами лужної деструкції та кислотного гідролізу, ацетилювання, метилювання ідентифіковано: речовину 2.8. та 2.9, як кемпферол та кверцетин, речовину 2.10 та 2.13, як астрагалін та ізокверцитрин, речовину 2.11 - нікотифлорин, 2.12 - кемпферол-3-О-генциобіозид, 2.14 -кверцетин-3-О-генциобіозид, 2.15 - кверцетин-3-О-софорозид та 2.16 - рутин (див. табл.1).

Ізофлавоноїди. З даної групи сполук виділено речовини 2.17-2.23, які представлені агліконами та глікозидами ізофлавонів. Ізофлавоноїдна природа речовин підтверджувалася якісними реакціями, даними хроматографічного, спектрального аналізу, продуктами гідролізу, фізико-хімічними характеристиками.

Результати якісних реакцій, хімічних перетворень, хроматографічна поведінка в різних системах розчинників, дані УФ- та ІЧ-спектроскопії дозволили ідентифікувати речовину 2.17 як геністеїн, 2.18 - формононетин, 2.19 - даідзеїн, 2.20 - геністин, 2.21 - астрозид, 2.22 - ононін, 2.23 - даідзин (див. табл.1).

Похідне бензойної кислоти. Речовина 2.24 утворювала з 1% розчином заліза (ІІІ) хлориду синє забарвлення, що свідчило про її фенольну природу. Крім того, при обробці речовини 2.24 лугом утворювалось червоно-фіолетове забарвлення, яке переходило в буре, що дозволило припустити наявність галоїльного угрупування. Про належність речовини 2.24 до гідроксибензойних кислот свідчили дані ІЧ- та УФ - спектрів. Таким чином, за фізико-хімічними властивостями, продуктами метилювання, даними УФ-, ІЧ - спектрів речовину 2.24 ідентифіковано як галову кислоту (див. табл.1). Галова кислота виділена вперше з досліджуваної сировини.

Похідні сечовини. Речовина 2.25 з 1% спиртовим розчином пара-диметиламінобензальдегіду забарвлювалася в жовтий колір, що характерно для похідних сечовини. ІЧ-спектр має смуги поглинання, які характеризують карбонільну групу (1720, 1665 см^-1) та іміногрупу (3232, 3070, 1539 см^-1). Отримані дані дозволили охарактеризувати речовину 2.25 як алантоїн (див. табл.1).

Стероїди. Речовина 2.26 була віднесена до стероїдів на підставі якісних реакцій та хроматографічного аналізу. За результатами визначення температури плавлення, спектрального аналізу, відсутності депресії температури проби змішуванням речовини 2.26 з референтним зразком в-ситостерину, речовину 2.16 було ідентифіковано як в-ситостерин. Наявність в-ситостерину у досліджуваній сировині встановлено вперше.

Хлорофіли. Рослинні пігменти, виділені з хлороформних фракцій, визначали хроматографічно на підставі природного зеленого забарвлення плям у видимому світлі і змін його на червоний колір під дією УФ-світла. В усіх досліджуваних зразках хроматографічно ідентифікували речовину 2.27 і речовину 2.28 як хлорофіл a та хлорофіл b відповідно (див. табл.1).

Таблиця 1

Основні фізико-хімічні властивості речовин, виділених з трави сої щетинистої

Речовина, її структурна характеристика	Джерело отримання сполуки	Т пл. 0С	[б], град	УФ-спектр, л нм	Rf у системах розчинників
					Система	Rf
1	2	3	4	5	6	7
Похідні коричної кислоти
2.1. Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота)	трава сої	203-205	-32 (метанол)	325 300 245	1 2	0,62 0,66
2.2. Неохлорогенова кислота (3-О-кофеїл-D-хінна кислота)	-“-	аморф.	+2,6 (етанол)	325 300 245	1 2	0,66 0,7
2.3. Ферулова кислота (3-окси-4-метоксикорична кислота)	-“-	167-169	-	325 295 235	1 2	0,88 0,55
2.4. n-кумарова кислота (4-гідроксикорична кислота)	-“-	212-214	-	310 228	1 2	0,89 0,48
Гідроксикумарини
2.5. Скополетин (6-метокси-7-гідроксикумарин)	-“-	202-204	-	228 340	2 3	0,5 0,58
2.6. Умбеліферон (7-гідроксикумарин)	-“-	228-230	-	218 251 323	2 3	0,64 0,36
2.7. Ескулетин (6,7-дигідроксикумарин)	-“-	344-350	-	230 258 270	2 3	0,51 0,08
Флавоноли
2.8. Кемпферол (3,5,7,4-тетрагідроксифлавон)	-“-	276-278	-	366 266	1 2	0,83 0,1
2.9. Кверцетин (3,5,7,3,4-пентагідроксифлавон	-“-	310-312	-	375 268 256	1 2	0,69 0,7
1	2	3	4	5	6	7
Глікозиди кемпферолу
2.10. Астрагалін (кемпферол -3-О-в-глюкопіранозид)	-“-	175-176	-12 (етанол)	375 270	1 2	0,69 0,37
2.11. Нікотифлорин (кемпферол -3-О-в-рутинозид)	-“-	220-223	-24 (метанол)	350 298 266	1 2	0,49 0,58
2.12. Кемпферол-3-О-генциобіозид	-“-	208-210	-23,1 (метанол)	352 267	1 2	0,35
Глікозиди кверцетину
2.13. Ізокверцитрин (кверцетин-3-О-в-D-глюкопіранозид)	-“-	227-229	-12,5 (метанол)	355 267 256	1 2	0,52 0,36
2.14. Кверцетин-3-О-генциобіозид	-“-	180-182	-24,5 (метанол)	360 258	1 2	0,48 0,67
2.15. Кверцетин-3-О-софорозид	-“-	198-200	-21,9 (метанол)	355 256	1 2	0,42 0,32
2.16. Рутин (кверцетин-3-О-в-D-рутинозид)	-“-	189-192	-32,3 (метанол)	362 268 258	1 2	0,46 0,54
Ізофлавони
2.17. Геністеїн (5,7,4 - триоксиізофлавон)	-“-	290-293	-	330 260	1 4	0,69 0,63
2.18. Формононетин (7-окси-4-метоксиізофлавон)	-“-	255-265	-	305 260	1 4	0,92 0,73
2.19. Даідзеїн (7,4-диоксиізофлавон)	-“-	320	-	300 250	1 4	0,88 0,49
Глікозиди ізофлавонів
2.20. Геністин (5,4-диоксиізофлавон-7-О-в-D-глюкопіранозид)	-“-	254-256	-25,5 (метанол)	330 262	1 4	0,6 0,31
1	2	3	4	5	6	7
2.21. Астрозид (5-окси -4?-метоксиізофлавон-7-О-в-D-глюкопіранозид)	-“-	220-222	-97,0 (метанол)	320 260	1	0,72
2.22. Ононін (4-метоксиізофлавон-7-О-в-D-глюкопіранозид)	-“-	210-212	-26,1 (метанол)	300 261 250 230	1 4	0,56 0,42
2.23. Даідзин (4-оксиізофлавон-7-О-в-D-глюкопіранозид)	-“-	215-217	-34,5	310 258	1 4	0,58 0,2
Похідні бензойної кислоти
2.24. Галова кислота (3,4,5-тригідроксибензойна кислота)		226-228	-	272	1	0,65
Похідні сечовини
2.25. Алантоїн (5-уреідо-імідазолідин-2,4-діон)		234-236	-	-	1	0,33
Стероїди
2.26. в-ситостерин	-“-	138-140	+37,5 (хлоро-форм)	-	1 5	0,95 0,34
Хлорофіли
2.27. Хлорофіл а		117-120	-	-	3	0,9
2.28. Хлорофіл b		120-130	-	-	3	0,93

Примітки: “-” - визначення даного показника не проводили;

Системи розчинників: 1 - н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2); 2 - 15 % оцтова кислота; 3 - хлороформ (формамід 25 %); 4 - хлороформ - метанол (80:20); 5 - гексан-ацетон (7:3).

Визначення кількісного вмісту основних груп БАР в сировині сої щетинистої

Наступним етапом нашої роботи стало визначення кількісного вмісту тих груп біологічно активних речовин, які містяться у сировині, що вивчалася, у значній кількості, або відомості про вміст яких суперечні чи відсутні.

Визначення кількісного вмісту полісахаридів проводили гравіметрично.

Кількісний вміст сполук фенольного комплексу визначали: окиснювальні поліфеноли (титриметричним методом за Левенталем, комплексонометричним методом та спектрофотометричним методом у перерахунку на галову кислоту), гідроксикоричні кислоти (спектрофотометричним методом у перерахунку на хлорогенову кислоту), флавоноїди (спектрофотометричним методом у перерахунку на рутин), ізофлавоноїди (спектрофотометричним методом у перерахунку на ононін).

Було визначено вміст аскорбінової кислоти в усіх досліджуваних зразках сировини. Результати досліджень представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин у траві сої щетинистої сортів Скеля, Фея, Подільська

БАР	Метод визначення	Вміст, %
		сорт Фея	сорт Скеля	сорт Подільська
Полісахариди	Гравіметричний	5,94 ± 0,28	4,53 ± 0,34	2,32 ± 0,33
Дубильні речовини	Перманганатометричний	2,78 ± 0,18	2,96 ± 0,25	2,46 ± 0,29
	Спектрофотометричний	2,55 ± 0,15	1,0± 0,18	0,97 ± 0,19
	Комплексонометричний	0,53 ± 0,09	0,49 ± 0,08	0,42 ± 0,09
Флавоноїди	Спектрофотометричний	1,92 ± 0,12	2,9 ± 0,09	2,10 ± 0,08
Гідроксикоричні кислоти	Спектрофотометричний	3,0 ± 0,12	2,3 ± 0,14	1,50 ± 0,12
Ізофлавоноїди	Спектрофотометричний	2,0 ± 0,15	1,87 ± 0,11	1,50 ± 0,10
Аскорбінова кислота	Титриметричний	0,054±0,005	0,06 ± 0,008	0,064 ± 0,008

Визначення полісахаридів за фракціями проводили у шроті, який залишився після отримання ліпофільних екстрактів. Було визначено спирторозчинні полісахариди (СРПС), водорозчинні полісахариди (ВРПС), пектинові речовини (ПР) та геміцелюлоза (ГЦ). Результати досліджень представлені в табл. 3.

Таблиця 3

Кількісний вміст полісахаридів в траві сої щетинистої сортів Скеля, Фея, Подільська

Об'єкт дослідження	Кількісний вміст, %
	ВРПС	ПР	ГЦ А	ГЦ Б
сорт Скеля	5,34±0,09	8,94±0,10	9,51±0,12	21,0±0,09
сорт Фея	9,16±0,08	10,68 ±0,09	2,9±0,13	18,93±0,12
сорт Подільська	4,3±0,06	9,81±0,11	5,7±0,15	18,11±0,08

Якісний склад та кількісний вміст амінокислот у траві сої щетинистої сортів Скеля, Фея та Подільська визначали за допомогою амінокислотного аналізатора. Результати дослідження наведено у табл. 4.

Таблиця 4

Кількісний вміст амінокислот у траві сої щетинистої сортів Скеля, Фея, Подільська

Амінокислота	Загальна формула	Молеку лярна маса	сорт Скеля	сорт Фея	сорт Подільська
			зв'яза ні, нмоль/100мг	вільні, нмоль/ 100мг	зв'яза ні, нмоль/ 100мг	вільні, нмоль/100мг	зв'язані, нмоль/100мг	вільні, нмоль/100мг
Аланін	C3H7O2N	89,09	5,7	2	4,5	1,0	5,0	2,0
Аргінін*	C6H14O2N4	174,21	4,5	1	2,5	4,0	2,0	2,0
Аспарагінова кислота	C4H7O4N	133,10	3,5	8	6,5	6,0	5,3	2,0
Валін*	C5H11O2N	117,15	4,7	2	2,5	2,0	3,5	3,5
Гістидин*	C6H9O2N3	155,16	2	2	1,5	1,5	1,5	2,0
Гліцин	C2H5O2N	75,07	6	5	4,5	1,5	5,3	2,0
Глутамінова кислота	C5H9O4N	147,13	14,5	5,5	5,8	2,5	6,0	-
Ізолейцин*	C6H13O2N	131,17	2,5	3	4,0	2,0	4,0	2,5
Лейцин*	C6H13O2N	131,17	3,5	4	5,5	2,0	6,3	2,0
Лізин*	C6H14O2N2	146,19	5	4	3,0	0,8	4,0	1,8
Метіонін*	C5H11O2NS	149,21	3	-	2,0	3,0	1,5	0,5
Пролін	C5H9O2N	115,13	1	2	3,0	1,5	2,7	0,8
Серин	C3H7O3N	105,09	3	4,5	3,3	2,5	4,0	-
Тирозин	C9H11O3N	181,19	2	2,5	2,5	1,5	2,7	0,3
Треонін*	C4H9O3N	119,12	5,5	-	2,8	1,2	3,5	-
Фенілаланін*	C9H11O2N	165,19	3	3	2,5	3,0	3,5	3,5
Цистин	C6H12O4N2S	240,29	сліди	-	сліди	сліди	сліди	сліди

Примітка. *- незамінна амінокислота.

Встановлено, що в досліджуваних об'єктах, містяться 17 амінокислот, з яких 9 - є незамінними. Домінуючими амінокислотами в траві сої є незамінні амінокислоти.

Методом атомно-абсорбційної спектроскопії визначений якісний склад та кількісний вміст мінеральних сполук у досліджуваній сировині (табл. 5).

Таблиця 5

Результати елементного аналізу трави сої щетинистої сортів Скеля, Фея, Подільська, мг/100г

Елемент	Вміст елементу, мг/100г
	сорт Скеля	сорт Фея	сорт Подільська
1	2	3	4
Р	180	150	160
Mg	450	440	360
Ca	1060	980	860
Al	50	80	8
Mn	10	10	9
Pb	<0,03	<0,03	<0,03
Fe	30	30	10
Co	<0,001	<0,001	<0,001
Ni	0,1	0,1	0,3
Cu	0,5	0,4	0,2
As	<0,001	<0,001	<0,001
Zn	4	6	2
Mo	0,1	0,1	0,09
Sr	2	3	5
K	3540	3270	2880
Cd	<0,001	<0,001	<0,001
Hg	<0,001	<0,001	<0,001
Si	710	650	510
Na	240	110	60

Встановлено наявність 19 макро- та мікроелементів. В значній кількості містяться K, Ca, Na, Mg, Si та P. Крім того, визначено, що вміст важких металів у траві досліджуваних сортів сої щетинистої знаходиться у межах санітарної норми.

В отриманих ліпофільних фракціях з трави сої досліджуваних сортів, визначено кількісний вміст таких речовин: хлорофілів (фотоелектроколориметричним методом) та каротиноїдів (спектрофотометричних методом у перерахунку на в-каротин).

В результаті аналізу встановлено, що вміст хлорофілів в ліпофільній фракції з трави сорту Скеля становив 2,6±0,16 %, з трави сорту Фея - 2,3 ±0,15% та 2,7 ±0,15% з трави сорту Подільська. Кількісний вміст каротиноїдів у ліпофільній фракції з трави сорту Скеля дорівнює 117 мг±1,61% , з трави сорту Фея - 127±1,33 мг% та 122±1,50 мг% - з трави сорту Подільська.

З метою комплексного дослідження нами було визначено якісний склад та кількісний вміст жирних кислот та вітаміну Е у ліпофільній фракції з трави сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння, сорту Фея, який, на нашу думку, в результаті попередніх досліджень, мав більший вміст ліпофільних сполук. Отримані дані наведено у табл. 6 та табл. 7.

Таблиця 6

Кількісний вміст жирних кислот у ліпофільному екстракті з трави сої щетинистої сорту Фея

№	Назва кислоти	Індекс	Вміст жирної кислоти у досліджуваній сировині, мг/100мг
Насичені
1.	Капринова кислота	С 10:0	0,023
2.	Лауринова кислота	С 12:0	0,07
3.	Міристинова кислота	С 14:0	0,23
4.	Пальмітинова кислота	С 16:0	4,2
5.	Стеаринова кислота	С 18:0	1,6
6.	Арахінова кислота	С 20:0	сліди
Ненасичені
7.	Олеїнова кислота	С 18:1	0,92
8.	Лінолева кислота	С 18:2	3,8
9.	Ліноленова кислота	С 18:3	7,5
10.	Арахідонова кислота	С 20:4	1,4

У траві сої щетинистої сорту Фея переважають ненасичені жирні кислоти. Сумарний вміст ненасичених жирних кислот у траві складає - 68,9 %, що дає підстави прогнозувати F- вітаміну активність ліпофільного комплексу отриманого з досліджуваної сировини.

Таблиця 7

Кількісний вміст токоферолів у ліпофільному екстракті з трави сої щетинистої сорту Фея

№	Назва речовини	Вміст, мг/100 мг
1.	? - токоферол	0,75
2.	в + г - токоферол	0,95
3.	б1 - токоферол	0,75
4.	б 2 - токоферол	0,35

У ліпофільній фракції з трави сої щетинистої вперше встановлено якісний склад та кількісний вміст визначених токоферолів. Результати дослідження токоферолів дають можливість прогнозувати Е-вітамінну активність ліпофільного екстракту з трави сої сорту Фея, зібраної у стадії цвітіння.

Розробка технології отримання субстанцій з трави сої щетинистої та стандартизація сировини, отриманих субстанцій, вивчення їх фармакологічних властивостей

З метою встановлення оптимальних умов отримання субстанцій з трави сої щетинистої нами були визначені технологічні параметри рослинної сировини (табл. 8).

Таблиця 8

Результати визначення технологічних параметрів трави сої щетинистої

№ п/п	Технологічні параметри	Значення
1.	Подрібненість, мм	3-5
2.	Питома маса, г/см3	1,45
3.	Об'ємна маса, г/см3	0,053
4.	Насипна маса, г/см3	0,049
5.	Пористість	0,96
6.	Порізність	0,075
7.	Вільний об'єм шару	0,96
8.	Коефіцієнт поглинання екстрагенту, мл/г	3,47

Проведено стандартизацію трави сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння та розроблено відповідний проект АНД на цю сировину. Обрано основні параметри стандартизації: макро- та мікроскопічні ознаки, ідентифікацію, вміст вологи, золи загальної та нерозчинної в 10% розчині кислоти хлоридної, вміст діючих речовин. Для розробки АНД на сировину визначення основних мікродіагностичних ознак проводили на базі кафедри ботаніки Національного фармацевтичного університету під керівництвом доцента Сірої Л.М. та професора Сербіна А.Г.

З метою створення нових лікарських засобів з достатньою сировинною базою було розроблено спосіб одержання густого екстракту з трави сої щетинистої (ГЕТС), зібраної у стадії цвітіння.

Вибір екстрагента та його співвідношення, температури та терміну екстрагування було здійснено експериментальним шляхом, виходячи з кількості одержаних екстрактивних речовин, вартості та екологічної безпечності екстрагента. Оптимальними і ефективними умовами екстракції для даного виду сировини є гаряча вода (80-90°С) у співвідношенні сировина:екстрагент 1:10.

Розроблено відповідний проект АНД «Густий екстракт з трави сої щетинистої». ГЕТС має відповідати таким параметрам: опис, ідентифікація, втрата у масі при висушуванні, сухий залишок, вміст важких металів, мікробіологічна чистота, вміст діючих речовин.

Вивчення гострої токсичності та фармакологічних властивостей ГЕТС проводили у лабораторії морфофункціональних досліджень Національного фармацевтичного університету під керівництвом професора Малоштан Л.М.

Вивчення гострої токсичності дозволило віднести ГЕТС до практично нешкідливих сполук. Було встановлено, що густий екстракт у дозі 100 мг/кг виявляє виражену анаболічну дію у здорових тварин та у тварин з експериментальним відтворенням різних порушень білкового обміну (Патент на корисну модель №33401). Доведено виражену антиоксидантну та гепатозахисну дію ГЕТС у дозі 100 мг/кг на моделі гострого тетрахлорметанового ураження печінки. Встановлено помірно виражені гіпоглікемічні властивості густого екстракту у дозі 100 мг/кг.

Апробацію густого екстракту з трави сої щетинистої у якості анаболічного засобу проведено на молочних телятах у ДП ДГ «Гонтарівка» (Харківська обл.).

ВИСНОВКИ

1. Проведено систематичне фітохімічне вивчення трави сої щетинистої (Glycine hispida), зібраної у стадію цвітіння, сортів Скеля, Фея та Подільська з дослідженням різних груп біологічно активних речовин, стандартизацією сировини та одержаної субстанції. Для субстанції встановлено біологічну активність, що дає можливість розробляти лікарські засоби на її основі.

2. За допомогою якісних реакцій, ПХ і ТШХ в траві сої щетинистої сортів Скеля, Фея та Подільська були виявлені вільні і зв'язані цукри, полісахариди, пектинові речовини, амінокислоти, ізофлавоноїди, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, сапоніни, фітостероли.

3. З трави сої щетинистої в індивідуальному стані виділено 28 речовин. На основі фізико-хімічних властивостей отриманих речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР спектроскопії, порівняння з вірогідними зразками встановлено їх структуру: гідроксикоричні кислоти - хлорогенова, неохлорогенова, ферулова, n-кумарова; кумарини - умбеліферон, ескулетин, скополетин; флавоноли - кемпферол, кверцетин; глікозиди кемпферолу - астрагалін, нікотифлорин, кемпферол-3-О-генциобіозид; глікозиди кверцетину - ізокверцитрин, кверцетин-3-О-генциобіозид, кверцетин-3-О-софорозид, рутин; ізофлавони - геністеїн, формононетин, даідзеїн; глікозиди ізофлавонів - геністин, астрозид, ононін, даідзин; похідні сечовини - алантоїн; похідні бензойної кислоти - галова кислота; стероїди - в-ситостерин; хлорофіли - хлорофіл а та хлорофіл b. Галову кислоту та в-ситостерин виділено вперше з трави сої щетинистої.

4. Вперше одержано фракції полісахаридів з трави сої щетинистої та визначено їх кількісний вміст: водорозчинні полісахариди, пектинові речовини, геміцелюлоза А і Б. Визначено кількісний вміст 17 зв'язаних та вільних амінокислот, 19 макро- та мікроелементів. З речовин фенольної природи визначено кількісний вміст флавоноїдів (сорт Скеля - 2,9%; сорт Фея - 1,92%, сорт Подільська - 2,10%), гідроксикоричних кислот (сорт Скеля - 2,3%, сорт Фея - 3,0%, сорт Подільська - 1,5%), дубильних речовин (сорт Скеля - 2,96%, сорт Фея - 2,78%, сорт Подільська - 2,46%), ізофлавоноїдів (сорт Скеля - 2,3%, сорт Фея - 3,0%, сорт Подільська - 1,5%), аскорбінової кислоти (сорт Фея - 0,054%, сорт Скеля - 0,06%, сорт Подільська - 0,064%).

5. Вперше отримано ліпофільні фракції з трави сої щетинистої сортів Подільська, Скеля та Фея. Вперше визначено в них кількісний вміст хлорофілів та каротиноїдів. У ліпофільній фракції з трави сорту Скеля вміст каротиноїдів сягав 117 мг%, з трави сорту Фея - 127 мг% та 122 мг% у ліпофільній фракції трави сорту Подільська. Кількісний вміст хлорофілів у ліпофільних фракціях з трави сорту Скеля становив 2,6±0,16 %, з трави сорту Фея - 2,3 ±0,15% та 2,7 ±0,15% з трави сорту Подільська.

6. Вперше в ліпофільній фракції з трави сої щетинистої сорту Фея, зібраної у стадію цвітіння, методом газорідинної хроматографії визначено якісний склад та кількісний вміст вільних жирних кислот та токоферолів.

7. Вперше запропоновано спосіб одержання густого екстракту з трави сої щетинистої та проведено його стандартизацію. Новизна досліджень захищена патентами України на корисну модель № 33401 та № 20253.

8. Визначено анатомо-діагностичні ознаки спільні для усіх досліджуваних сортів. Обрано основні параметри стандартизації для трави сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння: макро- та мікроскопічні ознаки, ідентифікацію (хроматографічне вивчення), вміст вологи, золи загальної та нерозчинної в 10% розчині кислоти хлоридної, вміст діючих речовин.

9. У ході роботи проведено фармакологічне дослідження густого екстракту з трави сої щетинистої: експериментально встановлена виражена анаболічна дія густого екстракту у здорових тварин та у тварин з експериментальним відтворенням різних порушень білкового обміну. Доведено виражену антиоксидантну та гепатозахисну дію екстракту на моделі гострого тетрахлорметанового ураження печінки, встановлено його помірно виражені гіпоглікемічні властивості.

10. За результатами проведених досліджень розроблені проекти АНД „Трава сої щетинистої” та “Густий екстракт з трави сої щетинистої”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гавриш У. В. Вивчення елементного складу трави, силосу та шроту сої щетинистої / У. В. Гавриш, В. С. Кисличенко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя, 2006. - Вип. XV, Т. 1. - С. 147-151. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

2. Кисличенко В. С. Вивчення полісахаридів трави сої щетинистої / В. С. Кисличенко, У. В. Карпюк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 2. - С. 625-628. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

3. Кисличенко В. С. Амінокислотний склад трави сої щетинистої / В. С. Кисличенко, У. В. Карпюк // Фітотерапія. Часопис. - 2008. - № 2 - С. 62-64. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

4. Пат. України на корисну модель № 33401. (51)МПК А61К 36/48. Спосіб одержання біологічно активної субстанції рослинного походження з анаболічною дією / Карпюк У. В., Єрьоменко Р. Ф., Гриценко В. І., Кисличенко В. С., Малоштан Л. М., Шаталова О. М., Гладух Є. В.; заявник і патентовласник Національний фармацевтичний університет. - № 200800470; заявл. 14.01.2008; опубл. 25.06.2008, Бюл. №12. (Особистий внесок - участь у патентному пошуку, проведення досліджень, узагальнення результатів, участь в оформленні матеріалів патенту).

5. Пат. України на корисну модель № 20253. (51)МПК А61К 36/48. Спосіб одержання поліфенольного комплексу з анаболічною дією / Гавриш У. В., Кисличенко В. С., Малоштан Л. М., Шаталова О. М.; заявник і патентовласник Національний фармацевтичний університет. - № 200608046; заявл. 17.07.2006; опубл. 15.01.2007, Бюл. №1. (Особистий внесок - участь у патентному пошуку, складу засобу, проведення досліджень, узагальнення результатів, участь в оформленні матеріалів патенту).

6. Кисличенко В. С. Фитохимическое изучение масла семян и густого экстракта из шрота сои щетинистой / В. С. Кисличенко, У. В. Гавриш, А. Д. Рошаль // Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения: Х Междунар. съезд ФИТОФАРМ 2006, 27-30 июня 2006 г. : материалы съезда. - СПб., 2006. - С. 132-135. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

7. Фітохімічна характеристика вегетативної маси і силосу з сої / В. І. Гноєвий, І. В. Гноєвий, В. С. Кисличенко, І. Г. Левашова, У. В. Карпюк, Ю. О. Роздайбєда // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - 2007. - Т. 9., № 3(34), Ч. 3. - С. 45-48. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

8. Кисличенко В. С. Получение и стандартизация густого экстракта из сои щетинистой / В. С. Кисличенко, У. В. Карпюк, В. И. Гриценко // Фармация из века в век: тр. науч.-практ. конф. - СПб, 2008. - Ч. II. - С. 57-60. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

9. Гноєвий І. В. Кукурудзяно-соєвий силос як корм, що сприяє покращенню функції відтворення у корів / І. В. Гноєвий, Н. Б. Бурд, У. В. Гавриш // Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин: міжнар. наук.-практ. конф., присвячена 75-річчю від дня народж. та 60-річчю наук.-практ. діяльності д.б.н., проф. О.Д. Бугрова, 29 берез. 2005 р. : матеріали конф. - Х., 2005. - С. 107-111. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

10. Карпюк У. В. Фітохімічне вивчення трави сої щетинистої / У. В. Карпюк, В. С. Кисличенко // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок: ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 12-13 жовт. 2006 р. : тези доп. - Х., 2006. - С. 55. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

11. Вивчення флавоноїдного складу силосу сої щетинистої / У. В. Гавриш, В. С. Кисличенко, В. І. Гноєвий, І. В. Гноєвий // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: VI Нац. з'їзд фармац. України, 28-30 верес. 2005 р. : матеріали з'їзду. - Х., 2005. - С. 686-687. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

12. Кисличенко В. С. Соя як джерело рослинного білка / В. С. Кисличенко, У. В. Карпюк, Р. Ф. Эрьоменко // Клінічна фармація в Україні: VII Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю : матеріали конф. - Х., 2007. - С. 54. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

13. Карпюк У. В. Соединения фенольной природы вегетативных органов сои щетинистой / У. В. Карпюк, В. С. Кисличенко // II-й Международная научная конференция молодых ученых-медиков: материалы конф. в 3-х т. - Курск: ГОУ ВПО КГМУ Росздрава, 2008. - Т. III. - С. 294-295. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

14. Kislichenko V. S. Phytochemical study of Glycine hispidas's grass / V. S. Kislichenko, U. V. Karpiuk, E. N. Yakimenko // Сьогодення та майбутнє фармації: Всеукр. конгр., 16-19 квіт. 2008 р. : тези доп. - Х., 2008. - С. 106. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

15. Гриценко В. І. Перспективи створення лікарських препаратів анаболічної дії на основі сої / В. І. Гриценко, Є. В. Гладух, У. В. Карпюк // Сьогодення та майбутнє фармації: Всеукр. конгр., 16-19 квіт. 2008 р. : тези доп. - Х., 2008. - С. 257. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

16. Karpiuk U. V. Chromatographic detection and identification of lipophilic compounds of Fabaceae and Poaceae families / Karpiuk U. V., Kislichenko V. S., Omelchenko Z. I. // The application of chromatographic methods in phytochemical & biomedical analysis: 6^th International symposium on chromatography of natural products (ISCNP), 15-18 June 2008. : abstracts. - Lublin, 2008. - P. 120. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

АНОТАЦІЯ

Карпюк У.В. Фітохімічне вивчення промислових сортів Glycine hispida та створення на їх основі лікарських субстанцій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2009.

Проведено систематичне фітохімічне вивчення трави сої щетинистої, заготовленої в стадії цвітіння, сучасних сортів, що входять до Державного Реєстру сортів України. Досліджено якісний склад та кількісний вміст різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини, що вивчалася.

З трави сої щетинистої виділено та встановлено структуру 28 індивідуальних речовин: 4 гідроксикоричні кислоти, 3 кумарини, 9 флавоноїдів, 7 ізофлавоноїдів, 1 похідне бензойної кислоти, 1 похідне сечовини, 1 стероїд та 2 хлорофіли.

Встановлено кількісний вміст вуглеводів, фенольних сполук, а також 17 амінокислот, 19 макро- та мікроелементів.

Отримано ліпофільні фракції з трави сої, визначено їх якісний склад та кількісний вміст 10 жирних кислот, 4 токоферолів, хлорофілів та каротиноїдів.

Розроблено проекти АНД „Трава сої щетинистої” та „Густий екстракт з трави сої щетинистої”.

Встановлено виражену анаболічну дію густого екстракту з трави сої у здорових тварин та у тварин з експериментальним відтворенням різних порушень білкового обміну. Доведено виражену антиоксидантну та гепатозахисну дію густого екстракту з трави сої на моделі гострого тетрахлорметанового ураження печінки. Встановлено помірно виражені гіпоглікемічні властивості густого екстракту з трави сої.

Ключові слова: трава сої щетинистої, фітохімічне вивчення, фенольні сполуки, густий екстракт, анаболічна дія.

Карпюк У.В. Фитохимическое изучение промышленных сортов Glycine hispida и создание на их основе лекарственных субстанций. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. Национальной медицинской академии последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2009.

Проведено систематическое фитохимическое изучение травы сои щетинистой, заготовленной в стадии цветения, современных сортов, которые включены в Государственный Реестр сортов Украины. Установлено наличие основных групп биологически активных веществ (БАВ): полисахаридов, пектиновых веществ, свободных и связных сахаров, аминокислот, гидроксикоричных кислот, кумаринов, флавоноидов, изофлавоноидов, сапонинов, окисляемых полифенолов, хлорофиллов, каротиноидов, макро- и микроэлементов.

Определен качественный состав и количественное содержание аминокислот в исследуемом сырье. Обнаружено 17 аминокислот.

Проведено количественное определение содержания полисахаридов, суммы окисляемых полифенолов, гидроксикоричных кислот, флавоноидов, изофлавоноидов, аскорбиновой кислоты в траве сои исследуемых сортов. Проведено фракционирование выделенных полисахаридных комплексов (получены фракции водорастворимых полисахаридов, пектиновых веществ, гемицеллюлоз А и Б) и определен их количественный состав.

Из травы сои щетинистой получены липофильные фракции, определен их качественный состав. Установлено содержание 11 жирных кислот и 4 токоферолов. При этом количество ненасыщенных жирных кислот превышает количество насыщенных. Определено количественное содержание каротиноидов и хлорофиллов.

Из травы сои щетинистой выделено и установлено структуру 28 веществ: 4 производные коричной кислоты - хлорогеновая, неохлорогеновая, феруловая, n-кумаровая; 3 кумарина - скополетин, умбеллиферон и эксулетин; 9 флавоноидов: флавонолы - кемпферол, кверцетин; гликозиди кемпферола - астрагалин, никотифлорин, кемпферол-3-О-генциобиозид; гликозиды кверцетина - изокверцитрин, кверцетин-3-О-генциобиозид, кверцетин-3-О-софорозид, рутин; 7 изофлавоноидов: изофлавоны - генистеин, формононетин, даидзеин; гликозиды изофлавонов - генистин, астрозид, ононин, даидзин; 1 производное мочевины - алантоин; 1 производное бензойной кислоты - галовая кислота; стероид - в-ситостерин; 2 хлорофилла - хлорофилл а и хлорофилл b. Галовая кислота и в-ситостерин выделены из трави впервые.

Проведена стандартизация травы сои щетинистой, собранной в стадии цветения, и разработан соответствующий проект АНД на это сырье. Были выбраны основные параметры стандартизации для травы сои щетинистой: макро- и микроскопические признаки, идентификация (хроматографическое определение), влажность, зола общая и зола нерастворимая в 10 % растворе кислоты хлоридной, содержание действующих веществ. Для разработки АНД на растительное сырье определены основные микродиагностические признаки.

С целью создания новых лекарственных средств с достаточной сырьевой базой, был разработан способ получения густого экстракта из травы сои щетинистой, собранной в стадии цветения.

Разработан соответствующий проект АНД «Густой экстракт травы сои щетинистой». Густой экстракт должен соответствовать следующим параметрам: описание, идентификация, потеря в массе при высушивании, сухой остаток, содержание тяжелых металлов, микробиологическая чистота, содержание действующих веществ.

Изучение острой токсичности и фармакологических свойств густого экстракта из травы сои щетинистой проводили в лаборатории морфофункциональных исследований Национального фармацевтического университета под руководством профессора Малоштан Л.Н.

Изучение острой токсичности позволило отнести густой экстракт травы сои к практически нетоксическим веществам. Установлено, что густой экстракт в дозе 100 мг/кг проявляет выраженное анаболическое действие у здоровых животных и у животных с экспериментальным воспроизведением разных нарушений белкового обмена (Патент Украины на полезную модель №33401). Доказана выраженная антиоксидантная и гепатопротекторная активность густого экстракта в дозе 100 мг/кг на модели острого тетрахлорметанового поражения печени. Выявлена умеренная гипогликемическая активность густого экстракта в дозе 100 мг/кг.

Результаты работы внедрены в учебный процесс кафедры качества, стандартизации и сертификации препаратов Института повышения квалификации специалистов фармации Национального фармацевтического университета; кафедры фармакогнозии с медицинскою ботаникою Тернопольского государственного медицинского университета им. И.Я. Горбачевского; кафедры фармацевтической химии и фармакогнозии Луганского государственного медицинского университета; кафедры фармацевтической химии и фармакогнозии Медицинского института Украинской ассоциации народной медицины; кафедры ботаники Национального фармацевтического университета.

Ключевые слова: трава сои щетинистой, фитохимическое изучение, фенольные соединения, густой экстракт, анаболическое действие.

Karpiuk U.V. Phytochemical study of Glycine hispida's commercial species and creation of drug substances on its basis. - A manuscript.

Thesis for the candidate of pharmaceutical science Degree in speciality 15.00.02 - pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. National Medical Academy of Postgraduate Education 2009.

The competitive phytochemical study of Glycine hispida grass in the stage of flowering of new and perspective species in Ukrainian flora (Skelya, Feya and Podolskaya) has been carried out.

Qualitative and quantitative analysis of different groups of biological active substances of Glycine hispida grass raw material and lipophilic fractions have been studied.

The 28 individual substances have been isolated and structure of 4 derivatives of cinnamic acid, 3 cumarins, 9 flavonoides, 7 isoflavonoides, 1 derivatives of benzoic acid, 1 derivatives of urea, 1 steroid, 2 chlorophylls, 17 aminoacids, 19 macro- and microelements have been determined.

Lipophilic fractions from Glycine hispida grass were obtained and their qualitative and quantitative analysis showed the presence of 10 fat acids, chlorophylls and carotenoids. The drafts of Analytical Normative documentation were developed on “Glycine hispida grass”, “Glycine hispida grass thick extract”.

Anabolic, hepatoprotective, antioxidant, hypoglycemic action of Glycine hispida grass thick extract was studied.

Key words: Glycine hispida grass, phytochemical study, phenolic compounds, thick extract, anabolic action.

Размещено на Allbest.ru