Стоматологічна захворюваність військовослужбовців України та розробка профілактичних заходів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

14.01.22 - стоматологія

УДК 614.2:355.31:616.31-071-08.039.57

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

СТОМАТОЛОГІЧНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ ТА РОЗРОБКА ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ

Крячко Андрій

Григорович

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України Косенко Костянтин Миколайович, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина Тетяна Петрівна, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач лабораторії гігієни порожнини рота;

доктор медичних наук, професор Ковач Ілона Василівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри дитячої стоматології

Захист відбудеться «16» березня 2009 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий «14» лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Організація профілактичних заходів стоматологічного характеру серед військовослужбовців ВМС неможлива без попереднього аналізу стану здоровя органів і тканин ротової порожнини.

Загальноприйнято оцінювати стоматологічне здоровя за критеріями, розробленими ВООЗ і рекомендованими Мінохорони здоровя України та Асоціацією стоматологів України (Косенко К.М., 1994; Леонтьев В.К. с соавт., 2003).

Аналіз літератури, присвяченій епідеміології основних стоматологічних захворювань, свідчить, що в сучасних умовах, внаслідок дії ряду несприятливих соціально-економічних, екологічних та аліментарних факторів, а також техногенних і ятрогенних впливів, спостерігається високий рівень стоматологічної захворюваності серед дитячого населення України (Дєньга О.В., 2003, 2005), що, в свою чергу, обумовлює характер і рівень хвороб порожнини рота у призовників та військовослужбовців (Камалов Р.Х., 2001; Камалов Р.Х. с соавт., 2006; Лупичева Н.В., Пурунджан А.Л., 2005).

На жаль, інформація про стоматологічну захворюваність військовослужбовців України та інших країн дуже суперечлива (Алфімов В., Гордієвський Г., 2003; Алимский А.В. с соавт., 2006; Карташов В.Г., Силаенков В.М., 1994; Силаенков В.М., 1995; Балин В.Н., 1995), і це не дозволяє провести чітке планування і організацію надання лікувально-профілактичної допомоги даній категорії населення.

Безумовно, в основі розвитку стоматологічних захворювань (карієсу зубів і хвороб пародонту) лежать загальні патогенетичні механізми, серед яких провідну роль відіграє мікробний фактор (Олейник И.И., 2001; Зеленова Е.Г. с соавт., 2004).

В останні роки на підставі багаточисельних наукових досліджень виникло уявлення про наявність в порожнині рота (да і в усьому організмі) фізіологічної мікробної системи, яку можна розглядати як окремий мікробний орган, життєво необхідний макроорганізму, оскільки забезпечує його захист від патогенних бактерій, приймає участь в обміні речовин, підтримує належний рівень нейро-ендокринної регуляції, забезпечує антимутагенний і протираковий захист (Янковский Д.С., 2005; Левицкий А.П., 2007; Левицкий А.П. с соавт., 2008).

Однак роль фізіологічної мікробної системи, як одного з ведучих факторів антимікробного захисту, в патогенезі стоматологічних захворювань вивчена дуже мало, не визначені в належній мірі механізми її регуляції і можливості використання різних засобів, які впливають на цю систему, для профілактики та лікування захворювань порожнини рота.

Одним з основних регуляторів орального мікробіоценозу є фермент лізоцим, який справляє не тільки бактеріолітичну, але й імуномоделюючу дію (Бухарин О.В., Васильев Н.В., 1974; Добротина Н.А. с соавт., 1987; Баранов А.А. с соавт., 2000; Бровкина И.Л., Рыбников В.Н., 2004; Левицкий А.П., 2005).

В Інституті стоматології АМН України, м. Одеса, розроблено зубні еліксири з вмістом лізоциму - "Лізодент" і "Лізомукоїд", які з успіхом пройшли випробування в експерименті на тваринах (Плотникова В.Г., Макаренко О.А., 2006; Косенко К.Н., Плотникова В.Г., 2007) і знайшли своє застосування в клінічній практиці (Романова Ю.Г., 2007; Левицкий А.П. с соавт., 2008; Плотникова В.Г., 2008). Особливий інтерес викликає "Лізомукоїд", який містить крім лізоциму, його активатор цетавлон і стабілізатор лізоциму овомукоїд (інгібітор протеаз з яєчного білку). Для масової профілактики стоматологічних захворювань "Лізомукоїд" до цього часу не використовували.

Теоретичним обґрунтуванням для застосування фітоадаптогенів в комплексі лікувально-профілактичних заходів у військовослужбовців є висунута О.В. Дєньга (2001) адаптогенна концепція профілактики і лікування основних стоматологічних захворювань у дітей. Підставою для вибору препарату "Біотрит-Дента" стали проведені раніше дослідження з вивчення його лікувально-профілактичної дії (Левицкий А.П. с соавт., 1998; Бурдейний В.С., 2000; Чумакова Ю.Г. с соавт., 2001; Косоверов Ю.Є., 2004).

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану 2 науково-дослідних робіт Державної установи «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса:

- «Розробка принципів і засобів промікробної терапії і профілактики основних стоматологічних захворювань» (шифр АМН 059.05, № ДР 0105U000918);

- «Вивчити розповсюдженість стану дисбактеріозу ротової порожнини серед населення України та визначити роль засобів гігієни порожнини рота в його корегуванні» (шифр АМН 068.07, № ДР 0107U000903).

Здобувач був виконавцем окремих фрагментів вищезгаданих НДР.

Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики й лікування карієсу зубів і захворювань пародонту у військовослужбовців ВМС України на підставі аналізу стоматологічної захворюваності і розробки комплексу організаційно-профілактичних заходів із застосуванням препаратів адаптогенної дії.

Для досягнення мети дослідження визначені наступні завдання:

1. Визначити рівень стоматологічної захворюваності у військовослужбовців ВМС України та проаналізувати її причини.

2. Дослідити рівень гігієни порожнини рота, стан зубів, тканин пародонту, біофізичні й біохімічні параметри ротової рідини та ступінь дисбіозу порожнини рота у військовослужбовців ВМС України.

3. Розробити та обґрунтувати організаційну схему проведення заходів з профілактики стоматологічних захворювань у військовослужбовців ВМС України із застосуванням препаратів адаптогенної дії.

4. Визначити лікувально-профілактичну ефективність засобів адаптогенної дії (гігієнічні таблетки "Біотрит-Дента", зубний еліксир «Лізомукоїд») у військовослужбовців термінової служби ВМС України.

5. Оцінити ефективність розробленої схеми проведення заходів з профілактики стоматологічних захворювань у військовослужбовців ВМС України у віддалений термін спостереження.

Об'єкт дослідження - карієс зубів і захворювання пародонту у військовослужбовців ВМС України з різним терміном служби.

Предмет дослідження - стоматологічна захворюваність військовослужбовців ВМС України, обґрунтування та оцінка ефективності комплексу організаційно-профілактичних заходів, спрямованих на зниження стоматологічної захворюваності у військовослужбовців ВМС України.

Методи дослідження: епідеміологічні - для вивчення стоматологічної захворюваності у військовослужбовців ВМС України; клінічні - для визначення стану зубів і тканин пародонту та оцінки ефективності профілактичних заходів; функціональні - визначення швидкості салівації; біохімічні - для визначення метаболічних порушень у тканинах порожнини рота й оцінки ефективності проведених заходів; аналітико-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено рівень стоматологічної захворюваності у військовослужбовців ВМС України в залежності від терміну служби і регіону призиву на флот.

Вперше показано, що серед призовників на термінову службу у ВМС України самий високий рівень стоматологічної захворюваності мають призовники Західного регіону, особливо з Івано-Франківської області, де вміст фтору у питній воді є зниженим.

На підставі визначеної високої розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів та захворювань пародонту серед молодого поповнення військовослужбовців ВМС України вперше обґрунтована та опрацьована система організації загально-профілактичних та спеціальних заходів (з використанням препаратів адаптогенної дії), спрямованих на зниження рівня стоматологічної захворюваності в осіб даного контингенту.

Вперше визначено зв'язок ступеня дисбіозу порожнини рота із стоматологічною патологією та терміном служби військовослужбовців ВМС України.

Показано, що застосування «Біотриту-Дента» та зубного еліксиру «Лізомукоїд» дозволяє покращити гігієнічний стан порожнини рота, нормалізувати функціональну активність слинних залоз, зменшити інтенсивність запалення в тканинах пародонту, знизити загальну протеолітичну активність, активність кислої фосфатази, уреази, збільшити вміст лізоциму в ротовій рідині та нормалізувати мікробіоценоз порожнини рота у військовослужбовців.

Доведено, що застосування розробленого комплексу профілактичних заходів серед військовослужбовців ВМС України призводить до зменшення приросту карієсу зубів та інтенсивності запального процесу в тканинах пародонту у віддалений термін спостереження.

Практичне значення отриманих результатів. Використання запропонованого комплексу загально-профілактичних та спеціальних заходів, що включає застосування препаратів адаптогенної дії, дозволяє знизити ризик розвитку стоматологічної патології та суттєво зменшити рівень стоматологічної захворюваності військовослужбовців ВМС України.

Запропонована організаційна схема профілактичних заходів впроваджена у військових частинах Севастопольського, Феодосійського, Сакського гарнізонів.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Одеського державного медичного університету МОЗ України, на курсах інформації та стажування в Державній установі «Інститут стоматології АМН України».

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зроблено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури по обраній темі, проведені усі клінічні дослідження, узагальнені та проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка. Спільно з науковим керівником визначені мета й завдання дослідження, сформульовані основні висновки роботи.

Епідеміологічні та клінічні дослідження проведені на базі Клініки щелепно-лицевої хірургії Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону (начальник - А.Г. Крячко), біохімічні - в лабораторії біохімії відділу біотехнології (наук. керів. відділу біотехнології - д.б.н., проф. А.П. Левицький, зав. лаб. - к.мед.н., с.н.с. О.А. Макаренко).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації представлені на Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні методи лікування і профілактики в терапевтичній стоматології. Алергологія в стоматології" (Полтава, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології" з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України (Одеса, 2008); на ІІІ (Х) зїзді Асоціації стоматологів України (Полтава, 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них 6 статей, з яких 5 опубліковані у наукових фахових виданнях, ліцензованих ВАК України, та 2 тез.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків та списку літературних джерел. Дисертацію викладено на сторінках, вона містить 26 таблиць, 7 рисунків. Список літератури нараховує 187 джерел.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставленої мети та завдань дисертаційної роботи проведено комплекс епідеміологічних, клінічних і лабораторних досліджень.

В епідеміологічних дослідженнях брали участь 24004 юнака, які підлягали призиву до ВМС України, та 54 тис. військовослужбовців та пенсіонерів Севастопольського гарнізону.

У клініко-лабораторних дослідженнях прийняли участь 288 військовослужбовців ВМС України різного терміну служби, з яких 236 матросів першого року служби та 52 офіцери зі стажем служби більше 10 років.

Клінічне дослідження проводили в стандартних умовах стоматологічного кабінету. В усіх осіб проводили візуальну оцінку загального стану порожнини рота.

При оцінці стану твердих тканин зубів військовослужбовців визначали поширеність (%), інтенсивність карієсу (за індексом КПВ) та розраховували приріст карієсу, використовуючи метод ВООЗ.

Стан тканин пародонта при проведенні епідеміологічних досліджень оцінювали на підставі індексу CPITN, при визначенні ефективності застосування лікувально-профілактичних засобів - на підставі клінічного огляду та визначення об'єктивних пародонтальних індексів: РМА Parma, гігієни (ГІ) Гріна-Вермільона, Silness-Loe, кровоточивості (J. Mulleman, 1971), пародонтального (ПІ) Рассела (Rassel, 1956) та індексу CPITN.

Функціональну активність слинних залоз визначали за швидкістю нестимульованої і стимульованої салівації (мл/хв.).

Біохімічні дослідження ротової рідини військовослужбовців включали визначення загальної протеолітичної активності (ЗПА) за казеїнолітичним методом Кунітца в модифікації Барабаша Р.Д., Левицького А.П. (1973); активності кислої фосфатази (КФ) за гідролізом n_нітрофенілфосфату (Левицкий А.П. та співав., 1973); активності уреази за гідролізом карбаміду шляхом вимірювання концентрації аміаку реактивом Несслера, активності лізоциму за лізісом стандартної культури M. lysodeikticus (Левицкий А.П., 2005). За співвідношенням відносних активностей уреази та лізоциму визначали ступінь дисбіозу порожнини рота (Левицький А.П. та співав., 2007).

Схему комплексного лікування військовослужбовців ВМС України представлено в табл. 6. Всім військовим, що прийняли участь у дослідженні, було проведено базову терапію, яка включала проведення санації та професійної гігієни порожнини рота. Зубний еліксир «Лізомукоїд» призначали у вигляді полоскань порожнини рота у розведенні 1:10 (1 чайна ложка на чверть склянки води) 3-4 рази в день після їжі протягом одного місяця. Через 3 місяці полоскання еліксиром відновлювали на 1 місяць. Таблетований засіб «Біотрит-Дента» призначали по 1 табл. 3 рази на день (сублінгвально, до повного розсмоктування) протягом 1 місяця. Після двохмісячної перерви прийом препарату відновлювали ще на 1 місяць.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили варіаційно-статистичним методом аналізу з використанням t-критерію Стьюдента на персональному комп'ютері IBM РС в пакетах "Statgraphic-2,3" і "Statistika-5".

Результати досліджень та їх обговорення. Стоматологічне обстеження 24004 призовників дозволило встановити високу поширеність (92,43 %) та інтенсивність (КПУ=5,74) карієсу зубів. Встановлено виражену залежність величини показників ураженості карієсом зубів від віку призовників: поширеність карієсу зубів збільшується від 90,14 % у 18-річному віці до 99,54 % до 22 років, при інтенсивності ураження карієсом від 5,21 до 6,8 КПВ в середньому на одного обстеженого відповідно (табл. 1)

Аналіз структури карієсу зубів у військовослужбовців дозволив встановити, що компонент К (карієс) в індексі КПВ дуже високий і складає 52,06 % або 2,58 уражених карієсом зубів на одну людину, що свідчить про незадовільну санацію порожнини рота у призовників.

Таблиця 1 Поширеність та інтенсивність карієсу зубів у військовослужбовців 18-22 років

Вік	Всього	Поширеність карієсу зубів (%)	Середнє значення КПВ на одного обстеженого
18	13756	90,14 ± 0,3	5,53 ± 0,5
19	5697	93,85 ± 0,4	5,21 ± 0,4
20	1678	95,53 ± 0,5	5,8 ± 0,8
21	1764	98,24 ± 0,6	6,8 ± 0,9
22	1109	99,54 ± 0,7	5,4 ± 0,6
18-22	24004	92,43 ± 0,5	5,78 ± 0,5

Встановлено високий рівень захворюваності пародонту у призовників. Поширеність захворювань пародонту склала 90,7 %. У загальній структурі захворювань переважав хронічний катаральний гінгівіт (45,9 %). Вікові зміни свідчили про значне збільшення тяжкості патологічних змін в тканинах пародонту. Поширеність пародонтальних карманів в структурі індексу CPITN склала від 15,2 до 24,8 %, а інтенсивність цього компоненту відповідно збільшилася в середньому з 0,3 до 0,7 уражених секстанти на одну людину (табл. 4).

У обстежених зафіксовано поганий гігієнічний стан порожнини рота. Відсоток осіб з хорошою гігієною порожнини рота склав 5,3 %.

Основними лікувально-профілактичними заходами при захворюваннях пародонту у призовників є навчання гігієні порожнини рота (92,42 %) і видалення зубного каменя (81,8 %). Проведення комплексної терапії потребує 4,3 % призовників, середня кількість секстанта, яку необхідно обробити, складає в середньому 0,3 на одну людину.

При аналізі результатів клінічних досліджень призовників з різних регіонів України було встановлено, що найбільшу стоматологічну захворюваність мають призовники із Західного регіону (табл. 2), і особливо, із Івано-Франківської області, у яких індекс КПВ дорівнює 8,7, а відсоток хворих, в яких відмічена кровоточивість в структурі індексу CPITN, досягав 55,2 %. При аналізу зв'язку отриманих даних із вмістом фтору у питній воді різних областей України виявлено, що в Західному регіоні вміст фтору недостатній, що є однією з причин високого рівня стоматологічної захворюваності.

Таблиця 2 Клінічні показники призовників до лав ВМС України

Показники	Західний регіон	Північний регіон	Південний регіон
Поширеність карієсу, %	98,8	89,9	92,0
Індекс КПВ	7,6 ± 1,8	6,0 ± 1,5	5,7 ± 1,2
Індекс CPITN	2,36 ± 0,8	1,86 ± 0,6	1,93 ± 0,7

Для розкриття причин високої стоматологічної захворюваності військовослужбовців ВМС України проведено клініко-лабораторне дослідження у 288 моряків з різним терміном служби. Виявлено, що із збільшенням терміну служби рівень стоматологічної захворюваності збільшується, особливо збільшується кількість хворих з патологією пародонта та незадовільною гігієною порожнини рота (табл. 3).

Таблиця 3 Клінічні показники у моряків різного терміну служби

Показники	Військовослужбовці першого року служби, n = 236	Військовослужбовці з терміном служби більш 10 років, n = 52
Поширеність карієсу, %	93,0	100,0
Індекс КПВ	4,9 ± 0,5	5,9 ± 1,1
Індекс Грін-Вермільона	1,76 ± 0,08	2,14 ± 0,11

В табл. 5 представлено клініко-лабораторні показники військово-службовців ВМС України в залежності від терміну перебування на службі та наявності стоматологічної патології. Встановлено, що у військовослужбовців, особливо при наявності стоматологічної патології, знижується нестимульована салівація, а при тривалому терміні служби знижується і стимульована салівація.

При біохімічному дослідженні ротової рідини встановлено збільшення загальної протеолітичної активності та активності кислої фосфатази у всіх обстежених моряків, що свідчить про наявність запалення в порожнині рота.

Результати визначення ступеня дисбіозу порожнини рота свідчать про його наявність у всіх моряків з стоматологічною патологією або з великим терміном служби.

Таким чином, проведені епідеміологічні дослідження виявили високий рівень стоматологічної захворюваності серед військовослужбовців ВМС України, що окреслило необхідність розробки та проведення профілактичних заходів, спрямованих на зниження стоматологічної патології в осіб даного контингенту.

Запропоновано комплекс заходів загального та місцевого (в порожнині рота) характеру для профілактики стоматологічних захворювань у військовослужбовців термінової служби ВМС України з використанням засобів адаптогенної дії (табл. 6). Розроблено організаційну схему проведення лікувально-профілактичних заходів, в основу якої було покладено диференційоване призначення адаптогенів в залежності від вмісту фтору у питній воді регіону, з якого відбувся призив до лав ВМС України, а також від наявності стоматологічної патології у призовників на момент першого огляду.

Карієспрофілактична ефективність фтор-профілактики цілком доведена. Для доказу ефективності застосування в комплексі профілактичних заходів засобів адаптогенної дії проведено клінічні дослідження окремо таблеток «Біотрит-Дента» та зубного еліксиру «Лізомукоїд».

Дослідження «Біотриту-Дента» було проведено у 73 матросів 18-20 років першого року служби, які були розподілені на 3 групи: І - контрольна, яку склали практично здорові моряки без захворювань пародонту та з поодиноким карієсом зубів; ІІ - порівняння, яку склали моряки з множинним карієсом зубів, хронічним катаральним гінгівітом та генералізованим пародонтитом поч.-І ст., яким була проведена санація порожнини рота; ІІІ - основна, до складу якої ввійшли моряки з множинним карієсом зубів, хронічним катаральним гінгівітом та генералізованим пародонтитом поч.-І ст., яким окрім санації порожнини рота додатково призначали «Біотрит-Дента» по 1 табл. 3 рази на день (сублінгвально) протягом одного місяця. Після двохмісячної перерви прийом засобу відновлювали ще на 1 місяць.

Як показали проведені дослідження, у військовослужбовців першого року служби, які приймали «Біотрит-Дента», через 6 місяців приріст карієсу зубів дорівнював 0,3, що в 3,6 разів менше ніж в групі порівняння, де приріст карієсу склав 1,1 (р < 0,05). Карієспрофілактична ефективність склала 72,7 %.

Під впливом «Біотриту-Дента» суттєво знижувався рівень індексу Гріна-Верміьона (з 2,08 ± 0,11 до 1,58 ± 0,09, р < 0,01) та індексу Silness-Loe (з 0,91 ± 0,08 до 0,55 ± 0,08, р < 0,001) у моряків з наявною стоматологічною патологією.

Спостерігалося значне зниження пародонтальних індексів: РМА (Parma) з 59,7 ± 4,3 до 22,1±3,2 (р 0,001); індекс кровоточивості з 1,7 ± 0,2 до 0,6 ± 0,1 (р 0,001); ПІ Рассела з 2,24 ± 0,39 до 1,02 ± 0,07 (р 0,05).

Суттєвих змін в рівні салівації не виявлено, спостерігалась лише тенденція до збільшення нестимульованої салівації під впливом «Біотрита-Дента» (0,52 ± 0,05 мл/хв. до 0,62 ± 0,05 мл/хв.). В той же час, препарат виявив позитивну дію на маркери запалення (ЗПА і КФ), знижуючи їх показники в слині майже до показників групи контролю (ЗПА з 14,5 ± 1,3 нкат/л до 6,0 ± 0,8 нкат/л, р < 0,05, в контролі 7,5 ± 1,1 нкат/л; КФ з 1,2 ± 0,04 мккат/л до 0,58 ± 0,06 мккат/л, р < 0,05, в контролі 0,5 ± 0,08 мккат/л).

Під впливом "Біотрита-Дента" активність лізоциму змінювалась в малій мірі (з 80 ± 6 од./л до 70 ± 4 од./л, р > 0,05), значно знизилась активність уреази в ротовій рідині (з 7,62 ± 0,51 од./л до 4,30 ± 0,14 од./л, р < 0,001) і, як наслідок, суттєво знизився ступінь дисбіозу порожнини рота (з 2,05 ± 0,17 до 1,32 ± 0,11), практично досягаючи показників у здорових людей.

Таким чином, проведені дослідження свідчать, що під впливом «Біотрита-Дента» у військовослужбовців знижується приріст карієсу, покращується гігієнічний стан порожнини рота, зменшується інтенсивність запалення тканин пародонта, відбувається нормалізація мікробіоценозу порожнини рота.

Лікувально-профілактичну дію зубного еліксиру "Лізомукоїд» вивчали у 98 моряків першого року служби, які були розподілені на 3 групи: І - контрольна, яку склали практично здорові моряки без захворювань пародонту; ІІ - порівняння, яку склали моряки з хронічним катаральним гінгівітом, яким проводили професійну гігієну порожнини рота та навчали навикам індивідуальної гігієни; ІІІ - основна, до складу якої ввійшли моряки з хронічним катаральним гінгівітом, яким окрім проведення професіональної гігієни додатково призначали «Лізомукоїд» у вигляді полоскань порожнини рота у розведенні 1:10 (1 чайна ложка на чверть склянки води) 3-4 рази в день після їжі протягом одного місяця. Через 3 місяці полоскання еліксиром відновлювали на 1 місяць. зуб стоматологічний захворювання адаптогенний

Результати проведених досліджень свідчать, що під впливом зубного еліксиру через 1 місяць відбувається вірогідне зниження індексу Гріна-Вермільона (з 2,08 ± 0,11 до 1,67 ± 0,12, р < 0,05) та індексу Silness-Loe (з 0,91 ± 0,08 до 0,65 ± 0,01, р < 0,05) у моряків основної групи при співставленні з групою порівняння (з 2,04 ± 0,12 до 1,99 ± 0,10 та з 0,90 ± 0,09 до 1,13 ± 0,06 відповідно). Через 6 місяців показники двох індексів основної групи значно нижче (р < 0,05) ніж показники групи порівняння, що свідчить про покращення гігієнічного стану порожнини рота та зниження інтенсивності запальних процесів в пародонті.

Під час оцінки стану пародонту було виявлено зниження всіх пародонтальних індексів: РМА (Parma) з 61,7 ± 5,0 до 25,2 ± 4,0 (р 0,001); індекс кровоточивості з 1,7 ± 0,1 до 0,7 ± 0,1 (р 0,001); ПІ Рассела з 2,17 ± 0,26 до 1,15 ± 0,09 (р 0,001).

При оцінці впливу «Лізомукоїду» на функціональну активність слинних залоз було встановлено, що застосування зубного еліксиру приводить до збільшення нестимульованої (з 0,52 ± 0,05 мл/хв. до 0,65 ± 0,06 мл/хв., р > 0,03) та стимульованої салівації (з 1,49 ± 0,10 мл/хв. до 1,62 ± 0,09 мл/хв., р > 0,03).

При біохімічному дослідженні ротової рідини військовослужбовців встановлено, що рівень маркерів запалення знижується в обох групах, однак більш вірогідно в основній групі (ЗПА 5,7 ± 0,7 нкат/л в основній групі проти 8,5 ± 0,9 нкат/л у групі порівняння; КФ 0,46 ± 0,09 мккат/л проти 0,74 ± 0,08 мккат/л відповідно).

Застосування «Лізомукоїду» знижує активність уреази до показників групи здорових людей (4,24 ± 0,32 од./мл в основній групі проти 4,83 ± 0,37 од./мл в групі контролю, р < 0,05) та підвищує активність лізоциму в ротовій рідині (89 ± 7 од./мл проти 85 ± 8 од./мл відповідно, р > 0,05).

При визначенні ступеня дисбіозу порожнини рота встановлено, що в групі порівняння СД не знижується, а в основній групі вірогідно знижується з 1,9 ± 0,15 до 1,05 ± 0,12, практично до показників здорових людей (1,0).

Окремі дослідження з вивчення лікувально-профілактичної дії зубного еліксиру «Лізомукоїд» було проведено у 52 військовослужбовців з великим терміном служби. Показано, що використання зубного еліксиру через 1 місяць привело до зменшення індексу Гріна-Вермільона (до 0,19 ± 0,03, р < 0,001) та індексу Silness-Loe (до 0,17 ± 0,04, р < 0,001), збільшення нестимульованої та стимульованої салівації (до 0,66 ± 0,04 мл/хв. та 1,04 ± 0,08 мл/хв. відповідно, р < 0,001), зменшення ЗПА (до 5,12 ± 0,63 нкат/л, р < 0,001), активності КФ (до 0,44 ± 0,04, р < 0,01), активності уреази (до 5,79 ± 0,84 од./л, р < 0,001), збільшення активності лізоциму (до 59 ± 7 од./л, р < 0,05) та 4-кратного зменшення ступеня дисбіозу порожнини рота.

Таким чином, в результаті проведених досліджень встановлено, що застосування зубного еліксиру "Лізомукоїд" суттєво впливає на стан пародонту, знижуючи рівень гігієнічних та пародонтальних індексів, підвищує функціональну активність слинних залоз, знижує рівень маркерів запалення (ЗПА і КФ), активність уреази, підвищує активність лізоциму та нормалізує мікробіоценоз порожнини рота, що дозволяє рекомендувати його для використання військовослужбовцями, особливо з великим терміном служби.

Апробацію запропонованого лікувально-профілактичного комплексу за розробленою схемою було проведено у 125 військовослужбовців 18-20 років першого року служби, яким всім проводилися загально-профілактичні заходи. В залежності від інтенсивності каріозного процесу та регіону призиву на флот військові були розподілені на 2 групи: І група (60 осіб) - військовослужбовці з низькою та середньою інтенсивністю карієсу, котрі були призвані з регіонів з оптимальним вмістом фтору у питній воді; ІІ група (65 осіб) - військовослужбовці з високою інтенсивністю карієсу, які були призвані з регіонів з недостатнім вмістом фтору у питній воді. В свою чергу обидві групи поділялися на дві підгрупи в залежності від застосованої терапії. Військовослужбовцям підгруп А першої та другої групи проводили всі загально-профілактичні заходи та тільки базове лікування стоматологічної патології, підгрупі Б першої групи додатково призначали полоскання зубним еліксиром «Лізомукоїд», військовослужбовцям підгрупи Б другої групи додатково призначали гігієнічні таблетки «Біотрит-Дента» та полоскання зубним еліксиром «Лізомукоїд».

Отримані результати показали, що застосування розробленого комплексу у військовослужбовців як з низькою та середньою, так і з високою інтенсивністю каріозного процесу та високою потребою в лікуванні захворювань пародонту призводить до зменшення приросту карієсу та покращення стану тканин пародонту (табл. 7).

Таким чином, проведені дослідження з оцінки застосування запропонованого комплексу загально-профілактичних та спеціальних заходів з використанням препаратів адаптогенної дії довели його високу лікувально-профілактичну ефективність, що дозволяє рекомендувати його для використання військовослужбовцями ВМС України для зниження стоматологічної захворюваності.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності профілактики й лікування карієсу зубів і захворювань пародонту у військовослужбовців ВМС України шляхом розробки комплексу організаційно-профілактичних заходів із застосуванням препаратів адаптогенної дії.

1. На підставі проведених епідеміологічних досліджень виявлено високу розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів та захворювань пародонту у призовників до лав ВМС України, причому самий високий рівень захворюваності - у призовників із Західного регіону, де вміст фтору у питній воді є недостатнім (розповсюдженість карієсу 98 %; індекс КПВ 7,6; індекс CPITN 2,36; кровоточивість в структурі індексу CPITN 33,2 %).

2. Встановлено, що у військовослужбовців ВМС України із збільшенням терміну служби погіршується гігієнічний стан порожнини рота, зменшується швидкість салівації (р < 0,01), знижується ЗПА та активність КФ (р < 0,001) в ротовій рідині та значно зростає стоматологічна захворюваність (розповсюдженість карієсу досягає 100 %, захворювань пародонту - 87 %).

3. Показано, що у призовників із стоматологічною патологію ступінь дисбіозу порожнини рота майже в 2 рази більше норми та значно збільшується з терміном служби (в 6 разів).

4. Показано, що застосування «Біотрита-Дента» військовослужбовцями з множинним карієсом зубів та захворюваннями пародонту призводить до зниження приросту карієсу (в 3,6 разів), покращення гігієнічного стану порожнини рота (зменшення ГІ Гріна-Вермільона на 25 %, індексу Silness-Loe на 30 %), зменшення інтенсивності запалення тканин пародонта (зменшення РМА (Parma) на 63 %, індексу кровоточивості на 65 %, ПІ Рассела на 55 %), зменшення ЗПА та активності КФ в ротовій рідині в 2 рази, нормалізації мікробіоценозу порожнини рота (зменшення СД майже в 2 рази).

5. Показано, що під впливом зубного еліксиру «Лізомукоїд» у військовослужбовців з ХКГ покращується гігієнічний стан порожнини рота (зменшення ГІ Гріна-Вермільона на 20 % та індексу Silness-Loe на 28 %), зменшується інтенсивність запалення тканин пародонта (зменшення РМА (Parma) та індексу кровоточивості на 59 %, ПІ Рассела на 53 %), покращується функціональна активність слинних залоз (збільшення швидкості салівації на 25 %), зменшується ЗПА, активність КФ в ротовій рідині, ступінь дисбіозу до показників здорових осіб (р < 0,05).

6. Обґрунтовано, розроблено та опрацьовано комплекс загально-профілактичних та спеціальних заходів із застосуванням препаратів адаптогенної дії, який дозволяє зменшити приріст карієсу (на 80 % при застосуванні «Лізомукоїду» та на 94 % при застосуванні «Лізомукоїду» та «Біотриту-Дента») та інтенсивність запального процесу в тканинах пародонта (РМА Parma на 36,5 % та CPITN на 40 % при застосуванні «Лізомукоїду» і на 46,5 % та 49 % відповідно при застосуванні «Лізомукоїду» та «Біотриту-Дента»).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для профілактики карієсу зубів та захворювань пародонту у військовослужбовців ВМС України пропонується комплекс загально-профілактичних та спеціальних заходів з використанням адаптогенів, а саме:

- для військовослужбовців з низькою та середньою інтенсивністю карієсу зубів, що прибули для проходження термінової служби з регіонів з оптимальним вмістом фтору у питній воді, використання зубного еліксиру «Лізомукоїд» у вигляді полоскань порожнини рота у розведенні 1:10 (1 чайна ложка на чверть склянки води) 3-4 рази в день після їжі протягом одного місяця. Через 3 місяці полоскання еліксиром ще 1 місяць.

- для військовослужбовців з високою інтенсивністю карієсу зубів, що прибули для проходження термінової служби з регіонів з недостатнім вмістом фтору у питній воді, використання гігієнічних таблеток «Біотрит-Дента» по 1 табл. 3 рази на день (сублінгвально, до повного розсмоктування) протягом 1 місяця. Після двохмісячної перерви прийом адаптогену ще 1 місяць.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Косенко К. Н. Стоматологическая заболеваемость призывников Военно-морских сил Украины / К.Н. Косенко, А.Г. Крячко // Вісник стоматології. - 2008. - № 2. - С.112-118. Дисертантові належить проведення клініко-лабораторних досліджень, обробка результатів і їх підготовка до друку.

2. Крячко А. Г. Состояние полости рта у военнослужащих ВМС Украины с разным сроком службы / А.Г. Крячко // Вісник стоматології. - 2008. - № 5-6. - С. 134-137.

3. Крячко А. Г. Влияние профилактических средств на состояние полости рта у военнослужащих ВМС Украины / А.Г. Крячко, К.Н. Косенко, О.А. Макаренко // Вісник стоматології. - 2007. - № 2. - С. 28-32. Дисертантові належить проведення клініко-лабораторних досліджень, обробка результатів і їх підготовка до друку.

4. Крячко А. Г. Стан здоров'я ротової порожнини у військовослужбовців військово-морських сил України / А.Г. Крячко // Військова медицина України. - 2007. - Том 7. - № 1. - С.23-25.

5. Крячко А. Г. Лечебно-профилактическое действие зубного эликсира «Лизомукоид» при стоматологической патологии у кадровых военнослужащих ВМС Украины / А.Г. Крячко, О.Э. Кнава // Вісник стоматології. - 2008. - № 5-6. - С. 15-17. Дисертантові належить проведення клініко-лабораторних досліджень, обробка результатів та їх підготовка до друку.

6. Крячко А. Г. Актуальні проблеми військово-морської стоматології на сучасному етапі / А.Г. Крячко // Проблеми військової охорони здоров'я: Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. - 2007. - Вип. 20. - С. 351-357.

7. Левицкий А. П. Регуляция микробиоценоза полости рта с помощью про- и пербиотиков / А.П. Левицкий, О.В. Деньга, Л.Н. Россаханова, А.Г. Крячко, А.Б. Македон, А.В. Дзяд // Вісник стоматології (Мат. наук.-практ. конф. с між нар. участю "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології" з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України, м. Одеса, 3-4 квітня 2008 р.). - 2008. - № 1. - С. 12-13. Дисертантові належить проведення клініко-лабораторних досліджень, підготовка до друку.

8. Левицкий А. П. Лизоцим-содержащие препараты в профилактике и лечении стоматологических заболеваний / А.П. Левицкий, О.В. Деньга, А.Г.Крячко, К.В. Скидан, В.Г. Плотникова // Інноваційні технології в стоматологічну практику : матеріали III (X) з'їзду асоціації стоматологів України. : тези доп. - Полтава, 2008. - С.196-197. Дисертантові належить проведення клініко-лабораторних досліджень, обробка результатів і їх підготовка до друку.

АНОТАЦІЯ

Крячко А.Г. Стоматологічна захворюваність військовослужбовців України та розробка профілактичних заходів. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню рівня стоматологічної захворюваності військовослужбовців ВМС України різного терміну служби та розробці комплексу заходів для профілактики стоматологічної патології з використанням засобів адаптогенної дії.

Встановлено, що стоматологічна захворюванність в значній мірі залежить від регіону України, з якого відбувався призов до лав ВМС, найбільша захворюваність встановлена для Західного регіону. Вперше чітко визначено зв'язок ступеня дисбіозу порожнини рота із стоматологічною патологію та терміном служби військовослужбовців ВМС України.

Вивчено лікувально-профілактичну дію таблетованого засобу "Біотрит-Дента" та зубного еліксиру "Лізомукоїд" у моряків із стоматологічною патологією та показано їх високу ефективність в нормалізації мікробіоценозу, салівації та усуненні запальних явищ в ротовій порожнині.

Вперше обґрунтовано, запропоновано та опрацьовано комплекс загально-профілактичних та спеціальних заходів, спрямованих на зниження стоматологічної захворюваності у військовослужбовців ВМС України.

Показано, що застосування розробленого комплексу серед військовослужбовців ВМС України дозволяє зменшити приріст карієсу зубів та інтенсивність запального процесу в тканинах пародонта.

Ключові слова: військовослужбовці ВМС України, стоматологічна захворюваність, салівація, дисбіоз, лікувально-профілактичні засоби.

Крячко А.Г. Стоматологическая заболеваемость военнослужащих Украины и разработка профилактических мероприятий. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22-стоматология. ? ГУ "Институт стоматологии АМН Украины", Одесса, 2008.

Диссертационная работа посвящена вопросам изучения уровня стоматологической заболеваемости военнослужащих ВМС Украины и разработки комплекса организационно-профилактических мероприятий с применением препаратов адаптогенного действия для ее профилактики.

Проведенные эпидемиологические исследования позволили выявить высокую распространенность и интенсивность кариеса зубов и заболеваний пародонта у призывников в ряды ВМС Украины, причем самый высокий уровень заболеваемости - у призывников из Западного региона, где содержание фтора в питьевой воде является недостаточным.

Установлено, что у военнослужащих ВМС Украины с увеличением срока службы ухудшается гигиеническое состояние полости рта, уменьшается скорость саливации, снижается общая протеолитическая активность и активность кислой фосфатазы в ротовой жидкости и значительно растет стоматологическая заболеваемость (распространенность кариеса достигает 100 %, заболеваний пародонта - 87 %).

Изучение дисбиоза полости рта показало, что его степень у призывников со стоматологической патологией в 2 раза больше нормы и значительно увеличивается со сроком службы (в 6 раз).

Показано, что применение военнослужащими со стоматологической патологией препаратов адаптогенного действия («Биотрит-Дента», «Лизомукоид») приводит к снижению прироста кариеса, улучшению гигиенического состояния полости рта, уменьшению интенсивности воспаления тканей пародонта, уменьшению ОПА и активности КФ в ротовой жидкости, нормализации микробиоценоза полости рта.

Обоснован, разработан и апробирован комплекс обще-профилактических и специальных мероприятий с применением адаптогенов, который позволяет уменьшить прирост кариеса и интенсивность воспалительного процесса в тканях пародонта, что позволяет рекомендовать его для применения военнослужащими ВМС Украины для профилактики стоматологической заболеваемости.

Ключевые слова: военнослужащие ВМС Украины, стоматологическая заболеваемость, саливация, дисбиоз, лечебно-профилактические средства.

Kryachko А.G. Dentistry morbidity of servicemen of Ukraine and development of prophylactic measures. - A manuscript.

Dissertation for the kandidate of medical sciences in speciality 14.01.22 - dentistry. - Public Institution “Institute of Dentistry of the Аcademy of Мedical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2008.

Dissertation is devoted to the study of level of stomatology morbidity of servicemen of Ukraine Naval Forces of a different term of service and development of complex of measures for the prophylaxis of stomatology pathology with the use of adapthogens.

It is set that stomatology morbidity largely depends on the region of Ukraine, which the appeal in the rows of Naval Forces was from, most morbidity is set for the Western region. First communication of oral disbiousis degree with stomatology is expressly certain pathology and term of service of servicemen of Ukraine Naval Forces.

Medical-prophylactic action of the "Biotrit-Denta" and dental elixir "Lizomukoid" is trained at sea-folk with dentistry pathology and shown their high efficiency in normalization of oral microbiocenosis, salivation and removal of the inflammatory phenomena in an oral cavity.

It is offered and worked the complex of the prophylactic in general lines and special measures directed on the decline of dentistry morbidity at the servicemen of Ukraine Naval Forces.

It is shown that application of the developed complex among the servicemen of Ukraine Naval Forces allows to decrease the increasing of tooth decay and intensity of inflammatory process in periodontal tissues.

Keywords: servicemen of Ukraine Naval Forces, dentistry morbidity, salivation, disbiousis, medical-prophylactic facilities.

Размещено на Allbest.ru