Фармакологічне вивчення препарату "Ліпін" в якості гравідопротектора

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фармакологічне вивчення препарату «Ліпін» в якості гравідопротектора

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Охорона здоров'я матері та дитини - одне з найважливіших державних завдань. Особливого значення це питання набуває в України в умовах демографічної кризи: зниженні народжуваності та підвищенні смертності. Показник перинатальної захворюваності та смертності продовжує залишатися високим. Головною причиною високого показника перинатальної захворюваності, яка займає друге місце серед усіх ускладнень вагітності, виступає плацентарна дисфункція (Павлова Н.Г. и соавт., 2007). Плацентарна дисфункція (ПД) призводить до гіпоксії плоду та затримки його внутрішньоутробного розвитку (Пальчик А.Б., Шабалов Н.П., 2000). Мала вага дитини при народженні як показник внутрішньоутробного неблагополуччя є більшим фактором ризику зменшення тривалості життя й підвищеної захворюваності, ніж ожиріння, паління, алкоголізм, гіпертонічна хвороба та ін. (Радзинский В.Е., Милованов А.П., 2004).

До сучасних схем лікування ПД входять лікарські препарати, які впливають лише на окремі ланки її патогенезу. Призначення великої кількості лікарських препаратів під час вагітності призводить до розвитку низки побічних ефектів у дитини. В цій ситуації обґрунтованим є використання метаболітних або метаболітотропних лікарських засобів, які можуть впливати на декілька ланок патогенезу та мають мінімальну кількість побічних ефектів (Чекман І.С., 2009). Цим вимогам повною мірою відповідають гравідопротектори - це лікарські засоби, що зберігають вагітність та забезпечують сприятливі умови для внутрішньоутробного розвитку плоду. Фармакологічні властивості гравідопротекторів включають наявність антиоксидантної, антигіпоксичної, токолітичної, ендотелійпротекторної та антиагрегантної дії (Зайченко А.В. и соавт., 2008). Враховуючи обмежений арсенал лікарських засобів, які б мали такі властивості, перед науковцями постає актуальна проблема розробки та дослідження нових безпечних та ефективних гравідопротекторів.

Перспективним напрямком сучасної перинатальної фармакології виступає ліпосомальна терапія. Особливу увагу фахівців привертають фосфоліпіди в ліпосомальній формі. Фосфоліпіди входять до складу цитоплазматичної мембрани клітини та мембрановмісних органел (Абрамченко В.В., 2001; Гуревич К.Г., 2007). Фосфоліпіди в ліпосомальній формі малотоксичні, продукти їх метаболізму легко утилізуються в організмі, підключаючись до обмінних процесів (Thomas Rades, 2007; Мардашко А.А., 2008). Одним із вітчизняних лікарських засобів у ліпосомальній формі є «Ліпін», який має цілу низку фармакологічних ефектів: антигіпоксичний, антиоксидантний, мембранопротекторний. Препарат відновлює функціональну активність ендотеліоцитів, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, не чинить негативного впливу на функціональний стан органів та систем організму, нетоксичний, не кумулює в організмі (Стефанов А.В. и соавт., 2002; Грищенко О.В. зі співав. 2003; Хромов О.С., 2004; Воробйова І.І., 2005). У патогенезі плацентарної дисфункції головними ланками є порушення гемореологічних властивостей крові та мікроциркуляції (Кулаков В.И. и соавт., 2005), підвищення інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів, гіпоксія (Кошелева Н.Г, 2007; Белова Н.Г., 2008), ендотеліальна дисфункція судин матково-плацентарного басейну (Сидельникова В.М., Шмаков Р.Г., 2004; Репина М.А., 2005). Ліпін здатний впливати на основні патогенетичні фактори розвитку цього захворювання, що теоретично обґрунтовує можливості його дослідження як гравідопротектора. На сьогоднішній день в акушерській практиці ліпін дозволено використовувати як антигіпоксант. Кожне ускладнення вагітності - екстрагенітальні захворювання, антифосфоліпідний синдром, гестоз та ін. - закінчуються розвитком ПД, що у свою чергу призводить до затримки внутрішньоутробного розвитку, дистрес-синдрому.

Виходячи з вищесказаного, актуальним є вивчення ліпіну при ПД різного ґенезу та синдромі внутрішньоутробного розвитку плоду з метою обґрунтування його гравідопротекторної дії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану НДР Національного фармацевтичного університету «Фармакологічні дослідження біологічно-активних речовин і лікарських засобів синтетичного і природного походження, їх застосування в медичній практиці» (№ державної реєстрації 0103U000478).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є експериментальне обґрунтування доцільності застосування ліпіну в якості гравідопротектора.

Для досягнення нашої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Вивчити гравідопротекторні властивості ліпіну на моделі ПД, викликаної оксидативним стресом у порівнянні з препаратом ессенціале;

2. Вивчити гравідопротекторні властивості ліпіну на моделі ПД, викликаної гемореологічними порушеннями у порівнянні з препаратами ессенціале та дипіридамолом;

3. Вивчити гравідопротекторні властивості ліпіну на моделі експериментального гестозу у порівнянні з ессенціале та молсидоміном;

4. Провести морфологічне дослідження тканин органів-мішеней (матки, плаценти, печінки, нирок) на моделях плацентарної дисфункції, викликаної оксидативним стресом і гемореологічними порушеннями та ПД на фоні гестозу;

5. Дослідити фетопротекторний вплив ліпіну за даними біометричних показників розвитку плодів на моделях ПД, викликаної оксидативним стресом і гемореологічними порушеннями, та ПД на фоні гестозу;

6. Дослідити перинатальний вплив ліпіну на дозрівання легенів плодів в умовах затримки внутрішньоутробного розвитку при різних видах ПД.

Об`єктом дослідження: морфофункціональні порушення тканин фетоплацентарного комплексу лабораторних тварин за умов ПД.

Основний зміст роботи

ліпін молсидомін плацентарний дисфункція

Матеріали та методи дослідження. Ліпін (ЗАТ «Біолік», Україна) є ліофілізованим порошком для приготування розчину для внутрішньовенних ін'єкцій, містить 95% яєчного фосфатидилхоліну та 5% фосфатидил-етаноламіну. Вміст сполук в одному флаконі препарату складає - 0,5 г лецитину-стандарту; допоміжна речовина - лактоза (0,45 г.).

Дослідження проведені на вагітних самках експериментальних тварин: білих нелінійних щурах (масою 200-220 г.), вирощених у розпліднику ЦНДЛ НФаУ. Всіх тварин утримували в стандартних санітарних умовах. Експериментальні дослідження виконані згідно з «Загальними етичними принципами експериментів на тваринах» (Україна, 2001) у відповідності до положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985).

Для вивчення гравідопротекторних властивостей ліпіну нами були обрані моделі, що відрізняються патогенезом, ступенем тяжкості, тривалістю перебігу (рис. 1): тетрахлорметанова ПД (Радзинский В.Е., Смалько П.Я., 2001); серотонінова ПД (Бутенко І.Г. та співав., 2005); ПД на фоні ендотеліальної дисфункції (експериментальний гестоз) (Macino I. еt al., 1999).

Вивчення гравідопротекторної активності ліпіну включало встановлення антиоксидантної та ендотелійпротекторної дії, здатності нормалізувати структуру плаценти, дослідження фето- і пульмопротекторної дії.

На моделі ПД, викликаної тетрахлорметаном (ТХМ), досліджуваний препарат вводили внутрішньовенно у двох дозах 50 мг/кг та 100 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі з 11 до 16-го дня гестації. Препарат порівняння ессенціале («Ессенціалє®Н», «A. Nattermann and Cie GmbH», Німеччина) вводили внутрішньовенно в дозі 30 мг/кг у такому ж режимі.

У подальших дослідженнях на моделі ПД, викликаної гемореологічними порушеннями, та моделі експериментального гестозу, ліпін вводили в дозі 100 мг/кг. Препаратом порівняння на моделі ПД, викликаної гемореологічними порушеннями, окрім ессенціале, який вводили за аналогічною схемою, був обраний дипіридамол («Дипіридамол», ДЗ «ГНЦЛС», Україна). Досліджувані препарати вводили в лікувально-профілактичному режимі з 11 до 18-го дня вагітності. На моделі експериментального гестозу проводили дослідження ліпіну в порівнянні з ессенціале та молсидоміном («Сиднофарм», Sopharma®, Bulgaria). На цій моделі ліпін та референс-препарати вводили в лікувально-профілактичному режимі з 11 до 19-го дня вагітності.

Оскільки в патогенезі гестозу та ПД важлива роль відводиться посиленню процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), необхідно було встановити наявність антиоксидантної дії в ліпіну в порівнянні з референс-препаратами на всіх моделях ПД. Антиоксидантну дію оцінювали за рівнем ТБК-активних продуктів (ТБКАП) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977) і відновленого глутатіону (ВГ) (Владимиров Ю.А., Арчаков А.И., 1972) у сироватці крові, гомогенаті матки, плаценти, печінки вагітних щурів. На моделі ПД, яка викликана ендотеліальною дисфункцією, окрім зазначених показників, проводили визначення рівня дієнових кон'югатів (ДК) (Стальная И.Д., 1977). Активність процесів цитолізу на усіх моделях оцінювалась за рівнем маркерного ферменту цитолізу аланінамінотрансферази (АлАТ), який визначали за допомогою лабораторних діагностикумів фірми PLIVA-Lachema (Чехія). Для встановлення впливу ліпіну та препаратів порівняння на гемореологічні показники на моделі серотонінової ПД вивчали час згортання крові (Альтгаузен А.Я., 1951).

Модель експериментального гестозу характеризується наявністю такиих симптомів: підвищення артеріального тиску, протеїнурія (Yang Y. et al., 2001; Vanderlelie J.J., Percins A.V., 2006) та збільшення рівня ендотеліну в сироватці крові (Edwards D.L. еt al., 1997). З 12 до 19-го дня вагітності щурам проводили вимірювання артеріального тиску за допомогою тонометра LE 5001 (PANLAB, S.L. Energia, 112 08940 Cornell, Spain). Перед евтаназією визначали рівень протеїнурії за допомогою лабораторних діагностикумів «Albu Phan» фірми PLIVA-Lachema Diagnostica s.r.o. (Чехія). Оскільки в патогенезі гестозу головна роль належить ендотеліальній дисфункції (Кулаков В.И. и соавт., 2005; Коханевич Е.В., 2006), одним із специфічних маркерів якої є ендотелін, було досліджено вміст ендотеліну в сироватці крові вагітних щурів, який визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою імуноферментного набору «Ендотелін (1-21)» (виробник Biomedica Medizinprodukte GmbH & Co KG).

Для поглибленого дослідження гравідопротекторного впливу ліпіну у порівнянні з референс-препаратами тканини печінки, нирок, матки та плаценти досліджували морфологічно (Пирс Э., 1962; Меркулов Г.А., 1969).

Плацентарна дисфункція є головною причиною перинатальних втрат та затримки внутрішньоутробного розвитку, тому оцінка ефективності гравідопротекторів, окрім антиоксидантної, ендотелійпротекторної дії, передбачає також визначення їх впливу на ембріогенез і фетогенез (показник ембріолетальності, на фізичний розвиток за даними біометрії плоду: краніо-каудальний розмір, маса плодів) та на дозрівання легенів плоду.

Для дослідження пульмопротекторної дії ліпіну вивчали тканини легенів плодів, які зазнали впливу токсикантів, після вивільнення їх з матки через декілька хвилин дихання. На моделі ПД та на моделі експериментального гестозу проводили світлооптичне дослідження легенів плодів з виводку самок, які отримували ліпін та препарати порівняння (Меркулов Г.А., 1969). На зрізах, окрім оглядової мікроскопії, на стандартній площині окулярметричної сітки проводили підрахунок відносно крупних розкритих альвеол (Салимов Р.М. 2000; Лапач С.Н. и соавт., 2001). Відомо, що легеневий сурфактант на 95% складається з фосфатидилхоліну. Оксидативний стрес, перш за все, призводить до порушення синтезу цього компоненту. Для встановлення механізмів пульмопротекторної дії ліпіну мікропрепарати легень плодів, отримані від самок з ПД, викликаної оксидативним стресом, досліджували під електронним мікроскопом «ЭМВ-100 БР».

Мікроскопічне дослідження препаратів плаценти проводили під мікроскопом «Бімам Р-12», препаратів печінки, нирок, матки та легенів плодів - під мікроскопом Mikros 400. Мікрофотографування зображень отримували цифровим фотоапаратом Nicon Col Pix 4500. Фотознімки оброблювали на комп'ютері Pentium 4GHz за допомогою програми Nicon View 5. Статистичну обробку проводили з використанням непараметричних методів (критерій Kruskal-Wallis и тест Mann-Whitney), однофакторного дисперсійного аналізу та критерію Н'юмена-Кейлса з використанням програми «Statistica-5.0».

Результати дослідження та їх обговорення. Першим етапом нашого дослідження було вивчення гравідопротекторного впливу ліпіну на моделі ПД, викликаної оксидативним стресом, та встановлення його умовно терапевтичної дози. Для відтворення цієї ланки патогенезу нами була використана модель ТХМ ПД. Встановлено, що при моделюванні даної патології у вагітних самок щурів підвищуються показники ПОЛ у сироватці крові, печінці, плаценті та матці, що підтверджує дані інших авторів (Радзинский В.Е., Смалько П.Я., 2001).

У ході дослідження зміни показників ПОЛ і процесів цитолізу на моделі ТХМ ПД встановлено, що за більшістю показників ліпін у дозі 50 мг/кг не поступається таким у дозі 100 мг/кг. Ліпін в обох дозах діяв на рівні препарату порівняння ессенціале та переважав його за впливом на вміст ТБК-активних продуктів у гомогенаті матки та вміст ВГ у сироватці крові. Під дією ліпіну в дозі 50 мг/кг зниження показника ТБК-активних продуктів у матці відбулося на 30%, у дозі 100 мг/кг - на 33%. Аналогічний показник у групі препарату порівняння вірогідних значень при цьому не набув. У сироватці крові ліпін у дозі 100 мг/кг за впливом на вміст ВГ перевищував препарат порівняння ессенціале.

Ефективність гравідопротектора не можливо оцінити лише за показником антиоксидантної дії, тому для поглибленого вивчення ліпіну в обох дозах на даній моделі у порівнянні з ессенціале проводили морфологічне вивчення тканин печінки, нирок, плаценти як органів-мішеней впливу ТХМ. Вплив ТХМ у плаценті супроводжувався значними деструктивно-дистрофічними та запальними порушеннями, що можна розцінити як прояв ПД. У нирках вагітних самок щурів виявлялися гідропічна дистрофія нефроцитів проксимальної частини канальців нефронів, порушення гемодинаміки нирок. У печінці - жирова та гідропічна дистрофієя гепатоцитів, уповільнення репаративних процесів. Під впливом ліпіну мікроскопічна картина тканин досліджуваних органів нормалізувалася: у плаценті спостерігалось усунення запальних та деструктивних процесів; у печінці зменшилась виразність жирової дистрофії, активізувались регенераторні процеси; у нирках тварин виражено зменшились прояви гідропічної дистрофії нефроцитів проксимальної частини канальців нефронів, стабілізувалися гемодинамічні процеси. Ліпін у дозі 50 мг/кг за впливом на морфологічні показники досліджуваних тканин діяв на рівні референс-препарату, а в дозі 100 мг/кг - вірогідно його перевищував, внаслідок чого морфологічні показники значною мірою наближались до таких у самок щурів з фізіологічним перебігом вагітності.

Враховуючи результати біохімічних та морфологічних досліджень, для подальшого вивчення гравідопротекторних властивостей використовували ліпін у дозі 100 мг/кг на моделі ПД, викликаної гемореологіними порушеннями, та на моделі плацентарної недостатності на фоні ендотеліальної дисфункції.

Важливим механізмом розвитку ПД є порушення матково-плацентарного кровообігу (Кулаков В.И. и соавт., 2005; Павлова Н.Г., 2007). Для адекватного відтворення порушення цієї ланки патогенезу захворювання ми звернули свою увагу на модель ПД, що викликається серотоніном гідрохлоридом (СГх) (Бутенко І.Г. та співавт., 2005).

Вплив СГх призводив до порушень гемостазу, що підтверджується результатами дослідження часу згортання крові. Введення ліпіну вагітним самкам на фоні плацентарної дисфункції, викликаної гемореологічними порушеннями, приводило до нормалізації часу згортання крові. За впливом на цей показник ліпін не поступався за ефективністю препарату порівняння дипіридамолу та суттєво перевищував референс-препарат ессенціале.

Порушення гемодинаміки на цій моделі підтверджуються даними морфологічних досліджень. Якщо на моделі ТХМ ПД у групі тварин контрольної патології нами були виявлені значні зміни морфоструктури тканин печінки та нирок, то на моделі серотонінової ПД при дослідженні печінки та нирок самок щурів 20-ї доби гестації, як у вагітних самок із фізіологічним перебігом вагітності, так і у тварин при порушенні вагітності після введення СГх, а також у самок щурів, що отримували ліпін, ессенціале та дипіридамол на світлооптичному рівні метаболічних порушень не виявлено. Перш за все, це пояснюється тим, що токсична дія ТХМ виражається порушенням функції клітинних мембран, особливо паренхіматозних органів (Радзинский В.Е., Смалько П.Я., 2001). На відміну від нього, СГх викликає потужну вазоконстрикцію, в тому числі судин плаценти (Бутенко І.Г., 2005). Отже, істотні порушення на моделі серотонінової ПД відбулися в тканинах матки та плаценти експериментальних тварин. Застосування ліпіну у щурів на тлі плацентарної недостатності, спричиненої СГх, усуває розвиток дисциркуляторних процесів у матці та гіпоксію, внаслідок чого значно підвищується виживаність потомства у приплоді. Це, в свою чергу, призводить до мінімального зниження метаболічних порушень в ендометрії та міометрії. Препарати порівняння ессенціале та дипіридамол на даній моделі ПД поступалися ліпіну за рівнем виживаності плодів у приплоді та позитивним впливом на наведені морфологічні критерії патоморфозу матки вагітних самок щурів.

У плаценті групи тварин, які отримували ліпін, нормалізувалися морфометричні показники, метаболізм плаценти, попереджався розлад материнського та плодового кровообігу. Виявлені морфологічні зміни носили компенсований характер, спостерігалися в окремих ділянках, більша частина плацентарної тканини при цьому залишалася незмінною. Введення препаратів порівняння ессенціале та дипіридамолу лише покращувало функціонально-морфологічний стан плаценти та дещо попереджувало грубі порушення кровотоку, але при цьому зберігалися проліферація сполучнотканинного компоненту, тромбовані та ектазовані судини в центральних відділах плацентарного диску.

Хоча головним механізмом розвитку дисфункції на моделі ПД, викликаної гемореологічними порушеннями, є спазм судин плаценти, тромбози та внаслідок цього порушення кровообігу (Яковлєва Л.В., 2009), за даних умов також відбувся дисбаланс у системі ПОЛ / антиоксидантна система в організмі вагітних самок щурів.

У сироватці крові, гомогенаті печінки, матки та плаценти ліпін знижував вміст ТБК-активних продуктів, вірогідно маючи перевагу до обох референс-препаратів (рис. 3, 4). Якщо на моделі ПД, викликаної оксидативним стресом, антиоксидантна дія ліпіну не поступалася препарату порівняння ессенціале, то на моделі ПД, спричиненої гемореологічними порушеннями, за більшістю показників ліпін перевищував ефекти референс-препаратів ессенціале та дипіридамолу. На цій моделі спостерігався позитивний вплив ліпіну на рівень ВГ. Так, у сироватці крові та гомогенаті матки ліпін підвищував рівень ВГ, вірогідно маючи перевагу до ессенціале. У гомогенаті плаценти за глутатіонзберігаючою активністю ліпін перевищував обидва референс-препарати.

Наступним етапом нашого дослідження була постановка моделі експериментального гестозу в щурів та вивчення впливу препаратів на його перебіг. За деякими науковими джерелами (Мозговая Е.В. и соавт., 2003; Сидорова И.С., Габибов А.Г., 2008), гестоз у жінок супроводжується такими клінічними проявами, як протеїнурія та підвищення артеріального тиску.

За даними зарубіжних авторів введення інгібітора NO-синтази N-нітро-L-аргініну вагітним щурам супроводжується підвищенням артеріального тиску (Buhimschi I.A. et al., 2001; Yang Y. et al., 2001;) та протеїнурією (Vanderlelie J.J. 2006).

Проведене нами експериментальне дослідження підтверджує дані цих авторів. Під дією ліпіну спостерігалось вірогідне значне зниження показників середнього артеріального тиску протягом усього часу введення препарату на тлі токсиканту. Хоча абсолютні значення артеріального тиску в групі тварин, які отримували ліпін, наближалися до рівня інтактного контролю, статистично значущих відхилень від препаратів порівняння не було. Застосування ліпіну на фоні дії токсиканту приводило і до суттєвого усунення протеїнурії, в той час як препарати порівняння ессенціале та молсидомін не викликали вірогідних змін показника порівняно з такими групи контрольної патології.

Важливою патогенетичною ланкою розвитку гестозу є підвищення перебігу процесів ПОЛ та ендотеліальна дисфункція (Сидорова И.С., 2003). Маркером багатьох судинних патологій виступає ендотелін (Гомазков О.А. 2000). Відомо, що інгібування N-нітро-L-аргініном синтази NO супроводжується вірогідним підвищенням вмісту ендотеліну в сироватці крові вагітних щурів (Edwards D.L. et al., 1997). Вплив ліпіну спричинив значне вірогідне зменшення рівня ендотеліну (рис. 5) в 1,5 разу, тоді як у групі тварин, яка отримувала молсидомін, цей показник не мав вірогідних відхилень від даних групи тварин контрольної патології. Це можна пояснити тим, що ліпін, відновлюючи ушкоджені мембрани ендотеліоцитів, сприяє нормалізації синтезу всіх ендотеліальних факторів, що виявляють судинорозширюючу та антиагрегантну дію, тоді як молсидомін, який є донатором NO, може відновлювати тільки окремі функції ендотелію.

Значні зміни процесів ПОЛ та цитолізу також відбулися на моделі експериментального гестозу. Як і на попередніх моделях, ліпін виявив виражену антиоксидантну дію: у сироватці крові зменшився рівень ТБК-активних продуктів у 2,7 разу, за цим показником вірогідно перевищуючи ессенціале. За зменшенням рівня ДК у сироватці крові (на 41%) препарат мав перевагу щодо обох референс-препаратів. На моделі експериментального гестозу встановлено також здатність ліпіну пригнічувати показники цитолізу (на 30%), яка перевершувала таку у препаратів порівняння. У печінці за рівнем зниження ТБК-активних продуктів ліпін не поступався референс-препаратам, а за впливом на зменшення вмісту ДК у печінці ліпін мав перевагу до обох препаратів порівняння.

Хоча зарубіжні дослідники (Vanderlelie J.J., Percins A.V., 2006) не виявили характерних змін біохімічних показників оксидативного стресу в тканинах плаценти на експериментальній моделі гестозу, викликаного N-нітро-L-аргініном, за даними нашого дослідження модель гестозу характеризується значним підвищенням процесів ПОЛ у плаценті: рівень ТБК-активних продуктів підвищився в 1,7 разу, дієнових кон'югатів - у 2 рази порівняно з показниками інтактних тварин. Антиоксидантна дія ліпіну в плаценті підтверджується зниженням вмісту ТБК-активних продуктів в 1,8 разу, що було на рівні такої молсидоміну; під впливом ессенціале вірогідних значень не отримано. Рівень ДК у плаценті також знижувався в 1,7 разу під дією ліпіну та референс-препаратів (молсидоміну та ессенціале в 1,3 разу відповідно).

Зниження рівня ТБК-активних продуктів під впливом ліпіну (на 42%) в матці щурів мало вірогідну перевагу по відношенню до дії молсидоміну. За рівнем зниження вмісту ДК усі досліджувані препарати виявляли статистично однакову ефективність.

На моделі експериментального гестозу була отримана дещо інша картина стану антиоксидантного захисту. У сироватці крові групі тварин контрольної патології рівень ВГ підвищився на 53% у порівнянні з даними цього показника у групі здорових тварин. У попередніх наших дослідженнях (модель ПД, викликана оксидативним стресом, та модель ПД, що спричинена гемореологічними порушеннями), рівень ВГ у сироватці крові вагітних щурів групи контрольної патології вірогідно знижувався. На моделі гестозу спостерігається зовсім інша тенденція - підвищення цього показника, що може бути наслідком гіперстимуляції антиоксидантних резервів організму на тлі надмірного посилення процесів ПОЛ. Рівень ВГ у сироватці крові тварин, які отримували ліпін та ессенціале, знижувався до рівня показника здорових тварин: на 44,5% та на 33,6% відповідно. У групі тварин, які отримували молсидомін, рівень ВГ залишався на рівні показника групи тварин контрольної патології. Таким чином, за здатністю нормалізувати рівень ВГ у сироватці крові ліпін має вірогідну перевагу по відношенню до препарату порівняння молсидоміну.

Підвищення рівня ВГ відбулося і в гомогенаті печінки (в 1,9 разу) в групі тварин контрольної патології по відношенню до показників інтактних тварин. Ліпін і препарати порівняння в однаковій мірі нормалізували рівень ВГ у тканині печінки. Рівень ВГ у тканинах плаценти тварин всіх груп був без статистичної розбіжності.

На моделі експериментального гестозу розвиток ендотеліальної дисфункції та порушення гістоархітектоніки тканин матково-плацентарного комплексу підтверджувалися даними морфологічних досліджень. У матці тварин визначалися гемодинамічні порушення, які можна розцінити як прояви судинної декомпенсації, у плаценті - запальні та деструктивно-дистрофічні процеси, які можна характеризувати як декомпенсовану плацентарну недостатність; у нирках - ознаки ендотеліозу, у печінці - паренхіматозна деструкція зі спустошенням капілярів. Отримані нами результати світлової мікроскопії узгоджуються з клінічними проявами (протеїнурією, артеріальною гіпертензією) у цих тварин і відповідають, на наш погляд, морфологічній картині нефропатії вагітних та підтверджують дані літератури (Тареев Е.М. 1958; Романенко А.М. и соавт., 1990). Введення ліпіну суттєво нормалізувало стан досліджуваних органів: знижувалася інтенсивність крововиливів у судинах тканин матки, попереджався розвиток ендотеліальної деструкції, судини зберігали прохідність для току крові (антиагрегаційна дія); у печінці були відсутні порушення морфологічної будови; у плаценті нормалізувались морфометричні показники, метаболізм, усуваються розлади материнського та плодового кровообігу, більша частина плацентарної тканини залишалась незмінною. Застосування референс-препаратів лише незначною мірою покращувало морфологічний стан досліджуваних органів.

Нормалізація показників антиоксидантного статусу в організмі вагітної, покращення гістоструктури тканин матково-плацентарного комплексу, усунення клінічних проявів патології гестації - важливі властивості гравідопротектора. Але основне завдання препаратів цієї групи - забезпечити умови для народження здорової дитини.

Якщо при постановці моделі ПД, викликаної оксидативним стресом, не спостерігалося внутрішньоутробної загибелі плодів, то модель ПД, викликана гемореологічними порушеннями, супроводжувалася значним показником ембріолетальності. Вплив серотоніну гідрохлориду спричинив значну загибель плодів. Так, у тварин контрольної патології лише у двох самок виявлялися поодинокі живі плоди. У щурів, яким вводили препарати порівняння ессенціале та дипіридамол, цей відсоток відповідно склав 30% та 33%, у той час у групі тварин, які отримували ліпін, живі плоди виявлялися в кожної самки. В цій же групі спостерігався найменший відсоток смертності плодів, який склав лише 14%, тоді як у групах, де застосовували референс-препарати ессенціале і дипіридамол - 24% та 50% відповідно. На підставі результатів дослідження можна стверджувати, що ліпін, на відміну від препаратів порівняння, значно знижує смертність плодів на моделі ПД, викликаної СГх.

Одним із серйозних наслідків плацентарної недостатності є затримка внутрішньоутробного розвитку плоду (Милованов А.П., 1999; Пальчик А.Б., Шабалов Н.П., 2000; Серов В.Н. и соавт., 2003). На моделях ПД та експериментального гестозу було досліджено вплив ліпіну та препаратів порівняння на основні біометричні показники внутрішньоутробного розвитку плодів щурів (краніо-каудальний розмір, маса тіла). На усіх моделях патології гестації введення ліпіну сприяло збільшенню краніо-каудального розміру до рівня показників інтактного контролю. На моделі ТХМ ПД та гестозу ліпін виявив перевагу по відношенню до препарату порівняння ессенціале, на моделі серотонінової плацентарної недостатності сприяв збільшенню краніо-каудального розміру на рівні ессенціале, але мав перевагу по відношенню до іншого препарату порівняння - дипіридамолу, на моделі експериментального гестозу ліпін діяв за цим показником на рівні молсидоміну.

Особливо виражений був вплив ліпіну на показники збільшення маси плодів щурів. За нормалізацією маси плодів ліпін на всіх моделях патології гестації виявив суттєву перевагу по відношенню до кожного препарату порівняння. На моделі ТХМ ПД ліпін сприяв збільшенню маси плодів на 51%, тоді як препарат порівняння ессенціале - лише на 12% у порівнянні з тваринами контрольної патології. На моделі ПД, яка викликана серотоніном, збільшення маси плодів відбулося на 50% під впливом ліпіну, тоді як у групах тварин, які отримували референс-препарати, маса плодів залишалася на рівні тварин групи контрольної патології. На моделі гестозу введення ліпіну сприяло підвищенню показника на 8% у порівнянні з таким у тварин, які отримували токсикант, що майже не відрізнялось від ефекту ессенціале (на 7%). Вплив молсидоміну не призводив до вірогідного збільшення показників маси плодів.

Поряд із затримкою внутрішньоутробного розвитку плоду серйозним ускладненням патології гестації є респіраторний дистрес-синдром (Степанківська Г.К. зі співавт., 2000; Павлова Н.Г. и соавт., 2007). Для оцінки ступеню зрілості легеневої паренхіми плодів щурів різних груп на моделі ПД, викликаної СГх, та на моделі експериментального гестозу на зрізах легенів підраховували кількість розкритих альвеол. Введення ліпіну вагітним самкам на фоні патології сприяло суттєвому збільшенню кількості розкритих альвеол до рівня таких у тварин інтактного контролю на обох моделях патології гестації. Але, якщо на моделі серотонінової ПД збільшення кількості розкритих альвеол під впливом ліпіну було на рівні показників препаратів порівняння ессенціале та дипіридамолу, то на моделі гестозу ліпін вірогідно перевищував ефект обох препаратів порівняння, як ессенціале так і молсидоміну.

На моделі ТХМ ПД проведеним ультрамікроскопічним дослідженням легенів плодів встановлено, що введення ліпіну вагітним самкам активує метаболічні процеси в легенях плодів, що структурно проявляється збільшенням кількості рибосом та полісом у цитоплазмі та рибосом, пов'язаних з мембранами гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, появою форм мітохондрій, що діляться, великої кількості осміофільних пластинчастих та мультивезикулярних тілець, які містять сурфактант. Ймовірним механізмом пульмопротекторної дії може бути також посилення синтезу сурфактанту.

Таким чином, ліпін чинить виражену фетопротекторну дію на моделях плацентарної недостатності, викликаної серотоніну гідрохлоридом та тетрахлорметаном, а також на моделі гестозу в щурів, викликаного N-нітро-L-аргініном.

На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що в досліджуваного препарату виражена антиоксидантна, ендотелійпротекторна, пульмо - та фетопротекторна дія, яка є складовим компонентом гравідопротекторних властивостей ліпіну.

Висновки

У роботі експериментально обґрунтовано доцільність використання ліпіну як гравідопротектора.

1. Встановлена виражена гравідопротекторна активність ліпіну в дозі 100 мг/кг на моделі плацентарної дисфункції, що викликана оксидативним стресом. У дозі 50 мг/кг ліпін за рівнем антиоксидантної дії та впливом на морфоструктуру тканини матково-плацентарного комплексу не поступається препарату порівняння ессенціале, а в дозі 100 мг/кг його перевищує.

2. На моделі плацентарної дисфункції, викликаної гемореологічними порушеннями, доведена виражена гравідопротекторна активність ліпіну, за рівнем якої він перевищує препарати порівняння ессенціале та дипіридамол.

3. Встановлено виражену гравідопротекторну активність ліпіну на моделі експериментального гестозу. За впливом на антиоксидантний статус і рівень протеїнурії ліпін переважає препарати порівняння молсидомін та ессенціале. За здатністю знижувати рівень підвищеного артеріального тиску на моделі експериментального гестозу ліпін не поступається препаратам порівняння молсидоміну та ессенціале. За впливом на морфоструктуру тканин матково-плацентарного комплексу ліпіну притаманна виражена гравідопротекторна активність, яка перевищує таку референс-препаратів.

4. Встановлена виражена ендотелійпротекторна активність ліпіну на моделі експериментального гестозу за даними рівня ендотеліну в сироватці крові щурів. За ендотелійпротекторною активністю ліпін переважає препарат порівняння молсидомін.

5. За результатами морфологічного дослідження впливу ліпіну на архітектоніку тканин органів-мішеней встановлено, що на моделі плацентарної дисфункції, викликаної оксидативним стресом, ліпін у дозі 50 мг/кг за впливом на морфофункціональний стан печінки, нирок та плаценти не поступається препарату порівняння ессенціале, а в дозі 100 мг/кг вірогідно його перевищує. На моделі плацентарної дисфункції, викликаної гемореологічними порушеннями, введення ліпіну майже повність нормалізує гістоархітектоніку матки та плаценти, препарати порівняння ессенціале та дипіридамол поступаються ліпіну за впливом на морфологічну будову зазначених органів. У тканинах печінки та нирок у всіх групах тварин на даній моделі на світлооптичному рівні метаболічних порушень не виявлено. На моделі експериментального гестозу введення ліпіну усуває патологічні зміни в плаценті, матці, печінки та нирках, за впливом на морфологічний стан яких, ліпін переважає препарати порівняння ессенціале та молсидомін.

6. Ліпін виявляє виражену фетопротекторну дію за фізикальними показниками внутрішньоутробного розвитку на моделі ПД, викликаної оксидативним стресом, на моделі ПД, спричиненої гемореологічними порушеннями, та на моделі експериментального гестозу. На моделі ПД, викликаної оксидативним стресом, ліпін у дозі 50 мг/кг за показниками фізикального розвитку плодів (краніо-каудальний розмір, маса) перевищує ефект препарату порівняння ессенціале, а в дозі 100 мг/кг перевершує як референс-препарат, так і ліпін у дозі 50 мг/кг. За виразністю фетопротекторної дії на моделі ПД, спричиненої гемореологічними порушеннями, ліпін перевищує обидва референс-препарати, як ессенціале так і дипіридамол. Перевага ліпіну за фетопротекцією доведена і по відношенню до препаратів порівняння (ессенціале, молсидоміну) на моделі експериментального гестозу.

7. Доведено наявність у ліпіну пульмопротекторної дії у плодів на моделях гестозу та плацентарної недостатності у щурів, що викликана серотоніном. За пульмопротекторною активністю на цих моделях ліпін значно перевищує препарати порівняння. Встановлено виражену пульмопротекторну дію на легені плодів на моделі плацентарної недостатності, спричиненою оксидативним стресом, яка реалізується через підвищення кількості осміофільних пластинчастих тілець, які містять сурфактант, що є проявом його сурфактантзберігаючої дії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кудіна О.В. Експериментальне вивчення антиоксидантної активності ліпіну на моделі тетрахлорметанової плацентарної недостатності / О.В. Кудіна // Клін. фармація. - 2009. - Т. 13, №1. - С. 54-58.

2. Экспериментальное моделирование плацентарной недостаточности у крыс: морфологические аспекты / А.В. Зайченко, Т.В. Деева, Ю.Б. Ларьяновская, О.В. Кудина, Н.Я. Павленко // Експерим. і клін. медицина. - 2008. - №2. - С. 32-36. (Дисертантом виконано експериментальну частину, інтерпретацію даних, участь у написанні статті).

3. Зайченко Г.В. Фетопротекторна дія ліпіну: морфологічні аспекти / Г.В. Зайченко, О.В. Кудіна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2008. - №5. - С. 104-108. (Дисертантом особисто проведено експериментальну частину, підготовлено тканини до морфологічного дослідження, участь у написанні статті).

4. Зайченко Г.В. Ультраструктурні порушення клітин респіраторного відділу легенів плодів щурів в умовах токсичної дії тетрахлорметану на вагітних самок / Г.В. Зайченко, О.В. Кудіна, В.П. Невзоров // Клін. та експерим. патологія. - 2008. - Т. 7, №3. - С. 51-55. (Особистий внесок здобувача: участь у проведені експерименту, аналіз одержаних результатів, участь у написанні статті).

5. Зайченко Г.В. Експериментальне вивчення фетопротекторної дії препарату «Ліпін» на моделі плацентарної недостатності у щурів, що викликана гемодинамічниими розладами / Г.В. Зайченко, О.В. Кудіна // Фармакологія та лікар. токсикологія. - 2008. - №5/6. - С. 45-48. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту, статистична обробка отриманих даних, участь у написанні статті).

6. Кудина О.В. Экспериментальное изучение Липина при плацентарной недостаточности у крыс / О.В. Кудина, Н.Я. Павленко, А.В. Андрияненков // ІІІ междунар. Пироговская студ. науч. конф., 20 марта 2008 г.: тез. докл. Вестн. РГМУ. - 2008. - №2 - С. 160.

7. Кудіна О.В. Вплив ліпіну на показники перинатального розвитку щурів на моделі гестозу / Кудіна О.В. // Клінічна фармація в Україні: VIII всеукр. наук.-практ. конф. за участю міжнародних спеціалістів, 6-7 листоп. 2008 р.: матеріали конф. - Х., 2008. - С. 119.

8. Кудіна О.В. Визначення специфічних маркерів ендотеліальної дисфункції на моделі експериментального гестозу / О.В. Кудіна // Актуальні питання репродуктивної фармакології: І міжнар. наук.-практ. конф., 21 листоп. 2008 р.: матеріали конф. - Х., 2008. - С. 61.

9. Кудіна О.В. Вивчення пульмопротекторних властивостей ліпіну на моделі експериментального гестозу / О.В. Кудіна // Працюємо, творимо, презентуємо: 78-а міжвуз. наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнар. участю, 2-3 квіт. 2009 р.: тези доп. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 146.

10. Кудіна О.В. Експериментальне вивчення ліпіну при ендотеліальній дисфункції, викликаної інгібуванням синтази оксиду азоту у вагітних щурів / О.В. Кудіна // Сьогодення та майбутнє медицини: VI міжнар. наук. конф. студ. та молодих вчених, 9-10 квіт. 2009 р.: матеріали конф. - Вінниця, 2009. - С. 195.

11. Ліпосомальні фосфоліпіди - перспективні гравідопротектори / [Карнаухова О., Жукова О., Кудіна О.В., доц. Зайченко Г.В.] // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: міжвуз. студ. наук. конф., 27 квіт. 2006 р.: тези доп. - Х., 2006. - С. 221.

12. Зайченко Г.В. Фармакологічне вивчення фетопротекторного впливу ліпіну / Г.В. Зайченко, О.В. Кудіна, Ю.В. Федорчук // Клінічна фармація в Україні: VI всеукр. наук.-практ. конф.: матеріали конф. - Х., 2007. - С. 114.

13. Експериментальне дослідження вивчення гравідопротекторного впливу препарату «Ліпін» / [Т. Белашко, М. Радчук, Ю.В. Федорчук, О.В. Кудіна, доц. Г.В. Зайченко] // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, 17-18 трав. 2007 р.: тези доп. - Х., 2007. - С. 159.

14. Зайченко Г.В. Фармакологічне вивчення пульмопротекторної дії мембранотропних засобів ліпіну та глюкозаміну / Г.В. Зайченко, О.В. Кудіна // Человек и Лекарство - Украина: I нац. конгр., 26-28 берез. 2008 р.: тези доп. - К., 2008. - С. 159.

15. Фармакологічне вивчення гравідопротекторної дії препарату «Ліпін» на моделі плацентарної недостатності у щурів, викликаної серотоніном / [Т.С. Белашко, М.В. Радчук, ас. О.В. Кудіна, доц. Г.В. Зайченко] // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, 16-17 квіт. 2008 р.: тези доп. - Х., 2008. - С. 184.

16. Експериментальне дослідження впливу ліпосомального препарату «Ліпін» на перебіг вагітності у самок щурів на моделі гестозу / [О.С. Зайченко, Ю.В. Зубець, М.А. Сорокін, ас. О.В. Кудіна] // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, 16-17 квіт. 2008 р.: тези доп. - Х., 2008. - С. 184.

17. Зайченко Г.В. Експериментальне вивчення гравідопротекторного впливу ліпіну та дипіридамолу на моделі серотонінової плацентарної недостатності у щурів / Г.В. Зайченко, О.В. Кудіна // Сьогодення та майбутнє фармації: тези доп. всеукр. конгресу, 16-19 квіт. 2008 р.: - Х., 2008. - С. 391.

18. Зайченко О.С. Вивчення пульмопротекторних властивостей препарату «Ліпін» на моделі плацентарної недостатності, викликаної гемореологічними порушеннями / Зайченко О.С., Кудіна О.В. // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: всеукр. наук. - практ. конф. студентів та молодих вчених, 23-24 квітня 2009 р.: матеріали конф. - Х., 2009. - С. 222.

Размещено на Allbest.ru