Фармакогностичне вивчення деяких представників роду Acer L. та перспективи використання їх у медицині

Вивчення хімічного складу різних видів рослинної сировини представників роду клен. Визначення кількісного вмісту основних груп біологічно активних речовин, розробка технології отримання субстанцій з цих видів сировини і перспектив застосування в медицині.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2015
Размер файла 53,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Національний фармацевтичний університеТ

Фармакогностичне вивчення ДЕЯКІХ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ ACER L. ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЇХ У МЕДИЦИНІ

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

ФЕДЧЕНКОВА ЮЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

клен біологічний хімічний рослинний

Робота виконана на кафедрі ботаніки Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор ХВОРОСТ оЛЬГА пАВЛІВНА, Національний фармацевтичний університет, професор кафедри ботаніки.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор МАЗУЛІН ОЛЕКСАНДР ВЛАДИЛЕНОВИЧ, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків факультету післядипломної освіти.

кандидат фармацевтичних наук, доцент ТЕРНИНКО ІННА ІВАНІВНА, Луганський державний медичний університет, доцент кафедри фармакогнозії і фармацевтичної хімії.

Захист відбудеться 17 квітня 2009 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий 14 березня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради доктор біологічних наук, професор Л.М. Малоштан.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Лікарські рослини в останні часи зайняли надійні позиції в традиційній медицині через безперечні переваги: спорідненiсть хімічної природи фітопрепаратів до організму людини, широкий спектр біологічної дії. Актуальною є розробка нових вітчизняних субстанцій рослинного походження з доступних видів сировини, їх стандартизація та впровадження в промислове виробництво.

Перспективними рослинами в цьому плані є представники роду Acer L. родини кленові Acеraceae, що є досить розповсюдженими в нашій країні, здавна використовуються народною медициною в різних аспектах. Так, квітки та плоди A. campestre (клену польового) застосовують для припинення діареї, а листя цієї рослини - для лікування захворювань печінки. Листя A. platanoides (клену звичайного) використовують як вітамінізуючий засіб при С-авітамінозі. Є відомості про використання молодих листків A. negundo (клену ясенолистого) в їжу та для виготовлення сиропів та безалкогольних напоїв. Відомості про їх хімічний склад та застосування в народній медицині в доступній нам літературі дуже фрагментарні. Крім того, листя і кора цих видів кленів проявляють антиоксидантні, антимікробні, протизапальні, онкопротекторні види активності. В світлі цього пошук нових джерел лікарської рослинної сировини серед рослин роду клен є актуальною задачею фармації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету («Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва, для дорослих та дітей», № державної реєстрації 0198U007008 та проблемної комісії «Фармація» МОЗ і АМН України.)

Мета і завдання дослідження. Мета нашого дослідження - вивчення хімічного складу різних видів рослинної сировини представників роду клен, визначення кількісного вмісту основних груп біологічно активних речовин (БАР); розробка технології отримання субстанцій з цих видів сировини, встановлення їх біологічної активності, а також морфолого-анатомічних ознак сировини, визначення перспектив застосування в медицині.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1) провести дослідження хімічного складу сировини, обрати найперспективніші види для подальшого вивчення;

2) виділити БАР в індивідуальному стані і встановити їх структуру;

3) провести кількісне визначення основних груп БАР в сировині представників роду клен;

4) розробити технологію одержання субстанцій;

5) провести стандартизацію сировини та отриманих субстанцій й розробити проекти АНД на сировину і субстанції;

6) підтвердити перспективність розробок на основі сировини кленів нових лікарських засобів різної спрямованості дії комплексом досліджень біологічної активності.

Об'єкти дослідження: вегетативні та генеративні органи рослин роду клен, а також виділені з них БАР - фенолкарбонові кислоти, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, каротиноїди, комплекси БАР, субстанції.

Предметом дослідження стало виявлення, виділення з сировини та субстанцій БАР і встановлення структури органічних кислот, фенольних сполук: похідних бензойної кислоти, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, стеринів, пігментів, визначення ознак морфолого-анатомічної будови сировини, розробка оптимальної технології отримання субстанцій, встановлення їх біологічної активності.

Методи дослідження. Якісний склад і кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами аналізу, а також використовували тонкошарову, паперову та газорідинну хроматографію. Ліпофільні комплекси досліджували за допомогою тримірної скануючої спектрофлюориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру. Для виділення сум БАР та сполук в індивідуальному стані використовували колонкову адсорбційну хроматографію та рехроматографію на силікагелі і поліаміді. Хімічну будову виділених речовин встановлювали методами УФ-, ІЧ-спектрального аналізу і шляхом хімічних перетворень. Дослідження біологічної активності проводили in vitro. Анатомічну будову та локалізацію сполук в листі та корі вивчали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виділено з рослин та субстанцій роду клен в індивідуальному стані 7 сполук та встановлено їх структуру.

Отримано ліпофільні фракції листя, кори та насіння клену ясенолистого. За допомогою спектрофлюориметричного методу отримано тримірні спектри флюоресценції, визначено кількісний вміст суми хлорофілів та суми каротиноїдів.

Розроблено оптимальні технології отримання густих екстрактів з листя та кори клену ясенолистого. Досліджено хімічний склад субстанцій. Визначено кількісний вміст суми окиснюваних фенолів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин та катехінів в перспективних рослинах роду клен та отриманих з них субстанціях.

Вперше встановлено діагностичні ознаки внутрішньої будови листя та кори клену ясенолистого. Проведено стандартизацію видів сировини клену ясенолистого і отриманих з них субстанцій.

Досліджено біологічну активність отриманих густих екстрактів з листя і кори клену ясенолистого, встановлено їх цитотоксичну, сперміцидну, антимікробну активність.

Новизна досліджень підтверджена патентом № 78448 України, МПК 2007 А 61К 36/20. «Контрацептивний засіб з антимікробною та цитотоксичною дією», заявл. 04.11.2005; опубл. 15.03.2007, Бюл. №3

Практичне значення отриманих результатів. На густий екстракт листя клену ясенолистого розроблено проект технологічного регламенту, технологію апробовано в умовах ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров'я”. За результатами досліджень розроблено проекти АНД на листя клену ясенолистого та густий екстракт листя клену ясенолистого.

Дані досліджень анатомічної будови, якісного складу та кількісного вмісту БАР листя, кори рослин роду клен впроваджені в навчальний процес кафедри фармакогнозії Національного фармацевтичного університету (2009р.), фармацевтичних факультетів Запорізького державного медичного університету (2008р.) та Тернопільского державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського (2008р.), кафедри фармації Івано-Франківського державного медичного університету (2008р).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено літературно-патентний пошук інформаційних джерел за темою дисертаційної роботи, здійснено постановку мети та завдань досліджень, а також їх реалізацію (в т.ч. морфолого-анатомічні дослідження клену ясенолистого, виділення та встановлення структури 21 сполуки, визначення кількісного вмісту вітаміну С, органічних кислот, каротиноїдів та хлорофілів, різних груп фенольних сполук, розроблені проекти АНД на листя клену ясенолистого та густий екстракт листя клену ясенолистого.

Співавторами наукових праць є науковий керівник, а також науковці, разом з якими були проведені дослідження біологічної активності.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004 р.), ІІ Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі “Ліки та життя” (Київ, 2005 р.), VI з'їзді фармацевтів України (Харків, 2005 р.), Третій міжнародній науковій конференції «Відновлення порушених природних екосистем» (Донецьк, 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 робіт, у тому числі 1 патент України, 5 статей в фахових виданнях та 5 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках, має 12 рисунків, 25 таблиць та схем і складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, загальних висновків і списку літератури, який містить 187 джерел (з них 88 - іноземних).

Основний зміст роботи
Дослідження хімічного складу сировини клену ясенолистого з виділенням та встановленням структури біологічно активних сполук (розділ 2).
Попередніми дослідженнями сировини трьох видів кленів - клену польового, клену звичайного та клену ясенолистого встановлено наявність в усіх видах сировини вільних та зв'язаних вуглеводів, вільних та зв'язаних амінокислот, органічних кислот, ряду груп фенольних сполук (фенолкарбонових кислот, кумаринів, флавоноїдів), пігментів. Найбільш перспективними для подальшого поглибленого дослідження є кора та листя клену ясенолистого.
З листя, кори та насіння клену ясенолистого отримані ліпофільні фракції та за допомогою спектрофлюориметрії одержано їх тримірні спектри флюорисценції в ультрафіолетовому та видимому діапазоні.
З листя та кори клену польового, клену звичайного та клену ясенолистого та з субстанцій клену ясенолистого в індивідуальному стані виділено та ідентифіковано 21 речовину (див. табл.1). З використанням сучасних фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів аналізу встановлена структура вилучених сполук. Вперше виділено в індивідуальному стані з рослин та субстанцій та встановлено структуру 7 сполук.

Таблиця 1. Речовини, виділені з клену польового, клену звичайного, клену ясенолистого та субстанцій

№ з/п

Назва речовини

Загальна формула

Температура плавлення, оС

Джерело виділення

1

D-маніт

С6Н14О6

167-168

к. ясенолистий (л)

2

Алантоїн (5-уреїдоімідазолідин-2,4-діон)

С4Н6N4О3

234-236

к. ясенолистий (л)

3

Бурштинова кислота (1,2-етандикарбонова кислота)

С4Н6О4

183,5-184,5

к. ясенолистий (л), к.звичайний (л)

4

Яблучна кислота (1-гідрокси-1,2-етандикарбонова кислота)

С4Н6О5

100-101

к. ясенолистий (л), к.звичайний (л)

5

Лимонна кислота (2-гідрокси-1,2,3-пропантрикарбонова кислота)

С6Н8О7

100-102

к. ясенолистий (л)

6

Винна кислота (1,2-дигідрокси-1,2-етандикарбонова кислота)

С4Н6О6

132

к. ясенолистий (л)

7

Галова кислота (3,4,5-тригідроксибензойна кислота)

С7Н6О5

254-256

к. ясенолистий (к) к.звичайний (к)

8

Метилгалат (метиловий ефір галової кислоти)

С8Н9О6

156-157

к. ясенолистий (к)

9

Етилгалат (етиловий ефір галової кислоти)

С9Н11О6

151-152

к. ясенолистий (к)

10

Елагова кислота (дилактон гексагідроксидифенової кислоти)

С14Н6О8

358 розкл.

к. ясенолистий (л, к), к.польовий (к)

11

п-Кумарова кислота (4-гідроксикорична кислота)

С9Н6О3

212-214

к. ясенолистий (л), к.звичайний (л),

к.польовий (л)

12

Кофейна кислота (3,4-дигідроксикорична кислота)

С9Н8О4

194-195

к. ясенолистий (л), к.звичайний (л),

к.польовий (л)

13

Кверцетин (3,5,7,3ґ,4ґ-пентагідроксифлавон)

С15Н10О7

310-312

к. ясенолистий (л), к.звичайний (л),

к.польовий (л)

14

Ізокверцитрин (3-0--D-глюкопіранозил-5,7,3ґ,4ґ-тетрагідроксифлавон)

С21Н20О12

224-231

к. ясенолистий (л), к.звичайний (л),

к.польовий (л)

15

Гіперозид (3-0--D-галактопіранозил-5,7,3ґ,4ґ-пентагідроксифлавон)

С21Н20О12

246-249

к. ясенолистий (л), к.звичайний (л),

к.польовий (л)

16

Хризантемін (3-0--D-глюкопіранозил-5,7,3ґ,4ґ-пентагідроксиантоціанидин)

С21Н21О11Cl

215-218

к. ясенолистий (л)

17

-ситостерин

С29Н50О

138-140

к. ясенолистий (л), к.польовий (л)

18

-каротин (,-каротин)

С40Н56

179-180

к. ясенолистий (л), к.звичайний (л),

к.польовий (л)

19

Лютеїн (3R,3ґS,6ґR-,-каротин-3,3ґ-діол)

С40Н56О2

193-194

к. ясенолистий (л), к.звичайний (л),

к.польовий (л)

20

Неоксантин (3S,5R,6R,3S,5R,6S)-5,6-епокси-6,7-дидегідро-5,6,5,6-тетрагідро-,-каротин-3,5,3-тріол)

С40Н52О4

143-145

к. ясенолистий (л), к.звичайний (л),

к.польовий (л)

21

Тараксантин (3S, 5R, 6 S, 3S, 6R) - 5,6 - епокси-5,6-дигідро-, - каротин - 3, 3 - діол)

С40Н56О3

185-186

. ясенолистий (л), к.звичайний (л),

к.польовий (л)

Примітка: л - листя; к - кора; з виду рослини, що в таблиці підкреслений, речовина виділена, в решті - ідентифікована

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення кількісного вмісту основних груп БАР в сировині клену польового, клену звичайного та клену ясенолистого і отриманих субстанціях (розділ 3).

Вивчення елементного складу кори і листя клену ясенолистого, густих екстрактів кори і листя, ґрунту, на якому росли дерева (результати наведені в табл.2), дозволило встановити наявність 19 макро- і мікроелементів. Значний вміст калію, натрію, кальцію, магнію та фосфору в сировині та густих екстрактах буде враховуватися при подальших дослідженнях.

Таблиця 2. Якісний склад та кількісний вміст елементів в листі, корі клену ясенолистого та в густих екстрактах листя та кори в порівнянні з грунтом (мг/100г)

№ з/п

Елемент

Листя к. ясенолистого

Кора к. ясенолистого

Густий екстракт кори к. ясенолистого

Густий екстракт листя к. ясенолистого

Грунт

P

240,00

180,00

370,00

220,00

<3

Mg

450,00

370,00

750,00

400,00

88,00

Ca

1250,00

1000,00

2000,00

1000,00

1700,00

B

4,00

2,00

7,50

8,80

<0,5

Al

28,00

110,00

75,00

12,00

700,00

Mn

28,00

11,00

25,00

19,00

80,00

Pb

0,14

0,30

0,25

<0,02

1

Fe

42,00

56,00

100,00

12

2500,00

Sn

0,07

0,10

0,25

<0,02

2,00

Cr

0,14

0,20

0,75

<0,02

28,00

Ni

0,12

0,18

0,80

0,35

8,00

Cu

0,35

0,55

1,20

0,30

5,00

Ag

<0,01

0,1

0,25

<0,01

<0,3

Zn

0,30

0,20

2,50

0,5

5,00

Mo

0,14

0,05

0,50

0,12

<0,5

V

0,07

0,10

0,25

0,10

3,00

Sr

14,00

12,00

10,00

6,00

3,00

K

4300,00

3000,00

7500,00

3700,00

1300,00

Na

3800,00

3050,00

2900,00

3100,00

1500,00

Примітка: в перерахунку на абсолютно суху сировину (для листя та кори), або в перерахунку на абсолютно сухий залишок (для густих екстрактів листя та кори)

Кількісний вміст аскорбінової кислоти в листі кленів, що вивчалися та субстанції з листя клену ясенолистого, встановлювали титриметричним методом в розрахунку на аскорбінову кислоту. Ці данні наведені в табл.3. Результати визначення цієї сполуки в листі клену польового, клену звичайного та клену ясенолистого, відрізнялися незначно, більш багате листя клену ясенолистого, вміст даної речовини сягає 0,070,01 %. Кількісний вміст аскорбінової кислоти в листі клену звичайного нижчий майже в 1,2 рази, а в листі клену польового нижчий в 1,4 рази (відповідно 0,060,01 % та 0,050,01 %). Густий екстракт листя клену ясенолистого містив 0,0110,01 %, що буде враховано в подальших дослідженнях.

Таблиця 3. Кількісний вміст аскорбінової кислоти та суми органічних кислот в листі деяких представників роду клен та густому екстракті клену ясенолистого (m=5, в %)

№ з/п

Об'єкт, що досліджувався

Вміст аскорбінової кислоти

Вміст суми органічних кислот (в розрахунку на яблучну кислоту)

1.

Листя к.ясенолистого

0,070,01

3,060,06

2.

Листя к.польового

0,050,01

2,920,04

3.

Листя к.звичайного

0,060,01

2,850,05

4.

Густий екстракт листя к.ясенолистого

0,110,01

4,610,02

Примітка: дані для сировини наведені в розрахунку на абсолютно суху сировину, для субстанцій - в розрахунку на абсолютно сухий залишок

За результатами попереднього вивчення хімічного складу сировини рослин роду клен встановлено наявність в листі органічних кислот. Ми визначили кількісний вміст суми органічних кислот в розрахунку на яблучну кислоту титриметричним методом (таблиця 3).

З видів сировини, що вивчали найвищий вміст суми органічних кислот харак-терний для листя клену ясенолистого - 3,060,06 %, що незначно вище за вміст цієї групи сполук в листі решти видів кленів, що досліджували. Кількісний вміст суми органічних кислот в густому екстракті листя клену ясенолистого сягає 4,610,02 %.

Наступним етапом стало визначення кількісного вмісту основних груп фенольних сполук в об'єктах, що вивчалися. Ці дані наведені в табл.4.

Аналіз отриманих результатів показав, що кора клену польового містила в 2,5 рази більше суми окиснюваних фенолів, ніж кора клену ясенелистого. Для листя кленів, що вивчали, розбіжності менш виражені. Так, найнижчий вміст суми окиснюваних фенолів притаманний листю клену польового (5,330,34), що в 1,2 рази менше ніж в листі клену звичайного (6,310,39) та клену ясенолистого (6,170,38).

Також нами за допомогою спектрофотометричного методу в розрахунку на хлорогенову кислоту, було встановлено кількісний вміст в сировині та субстанціях суми гідроксикоричних кислот (табл.4). З видів сировини, що вивчали, найвищий вміст суми гідроксикоричних кислот характерний для листя клену ясенолистого і дорівнював 2,330,01 %. В листі клену польового містилося - 1,430,02 % суми гідроксикоричних кислот, в листі клену звичайного знайшли 1,370,02 % сполук цієї групи, що відповідно нижче в 1,6-1,7 разів за попередній об'єкт. Бруньки клену ясенолистого містили в 1,2 рази менше гідроксикоричних кислот в порівнянні з листям цієї рослини (1,920,03 %), а зелені плоди містили 0,830,01% (нижче в 2,3 рази в порівнянні з бруньками та нижче в 2,8 разів в порівнянні з листям).

Таблиця 4. Кількісний вміст груп фенольних сполук в сировині деяких представників роду клен та в густих екстрактах к. ясенолистого (m=5, P=0,95, в %)

№ з/п

Обєкт, що вивчали

Вміст груп фенольних сполук

окиснюваних фенолів (метод ДФ СРСР, ХІ видання)

гідроксикоричних кислот (за методом спектрофотометрії, в розрахунку на хлорогенову кислоту)

Флавоноїдів (за методом спектрофотометрії в розрахунку на гіперозид

дубильних речовин (за методом комплексонометрії, в розрахунку на галотанін)

Катехінів (за методом спектрофотометрії, в розрахунку на (+)-катехін)

1

Клен польовий

листя

5,330,34

1,430,02

0,760,01

0,870,09

0,340,01

2

кора

7,490,46

0,140,01

0,540,01

1,270,05

1,160,01

3

Клен звичайний

листя

6,310,39

1,370,02

0,860,01

0,870,09

0,420,01

4

кора

8,370,49

0,120,01

0,320,01

1,240,05

3,120,02

5

Клен ясенолистий

бруньки

3,250,23

1,920,03

0,040,01

0,130,03

0,340,01

6

листя

6,170,38

2,330,01

0,840,03

0,850,05

0,320,01

7

кора

2,960,23

0,220,01

0,120,01

1,280,06

2,220,01

8

зелені плоди

1,890,16

0,830,01

0,380,01

0,140,04

0,410,01

9

густий екстракт листя

12,870,68

4,380,08

3,580,06

1,240,17

1,130,02

10

густий екстракт кори

5,930,40

1,190,02

0,510,03

1,870,09

3,120,03

Примітка: дані для сировини наведені в розрахунку на абсолютно суху сировину, для субстанцій - в розрахунку на абсолютно сухий залишок

Кора кленів, що вивчали, містила незначні кількості гідроксикоричних кислот, більш ніж в 10 разів нижче в порівнянні з листям цього ж виду клену. В густому екстракті листя клену ясенолистого визначили кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот, що дорівнював 4,380,08 % , в густому екстракті кори клену ясенолистого вміст цієї групи сполук в 3,7 разів нижчий ніж в субстанції з листя та дорівнював 1,190,02 %. Ці дані буде враховано в подальших дослідженнях сировини та субстанцій.

Встановлення кількісного вмісту суми флавоноїдів в сировині клену польового, клену звичайного та клену ясенолистого та субстанціях з сировини клену ясенолистого, визначали спектрофотометричним методом в розрахунку на гіперозид. Результати наведені в табл. 4. Кількісний вміст суми флавоноїдів в листі кленів, що вивчали, відрізнявся незначно: найвищий вміст цієї групи сполук притаманний листю клену звичайного (0,860,01 %), трохи нижчий - листю клену ясенолистого (0,840,03 %), ще трохи нижчий - листю клену польового (0,760,01 %). Цей показник для кори даних видів кленів був більш варіабельним. Найвищий вміст флавоноїдів визначили в корі клену польового (0,540,01 %), що 1,7 разів вище за вміст в корі клену звичайного та в 4,5 рази вище за вміст в корі клену ясенолистого. В густому екстракті листя клену ясенолистого вміст флавоноїдів дорівнював 3,580,06 %. Цей показник для субстанції кори клену ясенолистого був в 7 разів нижчий і становив 0,510,03 % в розрахунку на абсолютно сухий залишок.

З точки зору вмісту дубильних речовин листя кленів, що вивчали, містило приблизно однакову кількість цих сполук. Кількісний вміст дубильних речовин в листі коливався від 0,850,05 % ( клен ясенолистий) до 0,870,09 % (клен звичайний та клен польовий). В густому екстракті листя клену ясенолистого визначено 1,240,17 % дубильних речовин. В бруньках та зелених плодах клену ясенолистого вміст цієї групи сполук незначний и становив відповідно 0,130,03 % та 0,140,04 %.

З усіх видів сировини, що вивчали, вміст сполук катехінової природи найвищий в корі клену звичайного (3,120,02 %), в корі клену ясенолистого нижчий в 1,4 рази, в корі клену польового - нижчий в 2,7 рази (2,220,01 % та 1,160,01 % відповідно). В решті видів сировини кленів, що вивчали, вміст катехінів нижчий в декілька разів в порівнянні з корою. В густому екстракті листя клену ясенолистого встановили кількісний вміст катехінів, що дорівнював 1,130,02 %, в густому екстракті кори цей показник вище майже втричі і становив 3,120,03 %.

Також визначено ряд числових показників (відносна густина, показник заломлення, кислотне число, число омилення, ефірне число, йодне число, вміст суми хлорофілів та вміст суми каротиноїдів) ліпофільних фракцій, що вивчалися. Ці дані наведені в табл.5.

Дані визначення жирнокислотного складу ліпофільних фракції кори, листя та плодів клену ясенолистого наведено в табл.6. Для ліпофільної фракції кожного виду сировини притаманний свій якісний склад жирних кислот та кількісний вміст кожної з них. Так, пентадеканова та арахінова кислоти не знайдені в ліпофільній фракції насіння, а олеїнова - в ліпофільній фракції кори.

Таблиця 5

Деякі показники ліпофільних фракцій сировини клену ясенолистого

№ п/п

Показник

Ліпофільна фракція

листя

кори

насіння

Відносна густина, г/мл

0,92±0,01

0,94±0,01

0,91±0,01

Показник заломлення

1,66±0,01

1,65±0,01

1,48±0,01

Кислотне число, мг КОН/г

2,21±0,13

2,28±0,14

1,52±0,09

Число омилення, мг КОН/г

160,39±7,55

160,72±6,81

189,48±7,97

Ефірне число, мг КОН/г

181,37±6,20

181,58±5,51

179,16±6,82

Йодне число, г І/100г

102,02±5,90

101,34±6,24

94,87±5,10

Вміст суми каротиноїдів,в перерахунку на -каротин, %

0,0040±0,0001

0,0013±0,0001

0,0540±0,0015

Вміст суми хлорофілів (в перерахунку на хлорофіл А), %

2,46±0,02

2,46±0,03

0,58±0,01

Примітка: дані для сировини наведені в розрахунку на абсолютно суху сировину, для субстанцій - в розрахунку на абсолютно сухий залишок

В цей час тільки в ліпофільної фракції кори знайдена пальмітолеїнова кислота, а в ліпофільній фракції насіння знайдена ліноленова кислота (див.табл.6).

Таблиця 6. Кількісний вміст жирних кислот у ліпофільних фракціях клена ясенелистого

Жирна кислота

Вміст жирних кислот в ліпофільних фракціях, % від суми

насіння

листя

кори

Міристинова

27,13

22,27

14,23

Пентадеканова

-

3,11

7,30

Пальмітинова

8,00

5,00

43,11

Пальмітолеїнова

-

-

9,02

Олеїнова

20,32

9,20

-

Лінолева

29,44

25,29

17,23

Ліноленова

15,11

-

-

Арахінова

-

35,13

9,11

Вміст насичених жирних кислот

35,13

65,51

73,75

Вміст ненасичених жирних кислот

64,87

34,49

26,25

Примітка: «-» - кількість жирної кислоти знаходилась за порогом чутливості методу, що використовували

Розробка технологій отримання густих екстрактів з листя та кори клену ясенолистого (4 розділ). Для розробки технології отримання густих екстрактів, по-перше, необхідно було провести визначення оптимальних екстрагентів для вилучення екстрактивних речовин та суми окиснюваних фенолів з листя та кори клену ясенолистого. Дослідження проводили в ряду вода, водно-етанольні суміші зі зростаючою концентрацією останнього, 96% етанол. Результати наведені в табл.7.

Таблиця 7. Вихід екстрактивних речовин та суми окиснюваних фенолів з листя та кори клена ясенолистого в залежності від використаного екстрагенту (m=5, в %)

Сиро-вина

Екстрагент

Вміст екстрактивних речовин (%, в розрахунку на абсолютно суху сировину)

Вміст суми окиснюваних фенолів (%, в розрахунку на абсолютно суху сировину)

листя

вода

36,16±0,19

2,17±0,18

10% спирт

43.17±0,15

3,35±0,25

20% спирт

33,70±0,18

3,15±0,12

30% спирт

44,77±0,13

2,98±0,13

40% спирт

27,63±0,18

3,09±0,15

50% спирт

29,79±0,16

2,69±0,31

60% спирт

28,80±0,15

3,84±0,26

70% спирт

31,19±0,15

3,95±0,39

80% спирт

25,58±0,20

4,89±0,28

96% спирт

25,87±0,12

3,13±0,23

кора

вода

7,95±0,04

0,06±0,02

10% спирт

16,21±0,16

1,10±0,16

20% спирт

12,25±0,07

1,22±0,16

30% спирт

12,84±0,14

1,21±0,20

40% спирт

18,23±0,23

1,47±0,23

50% спирт

8,67±0,27

1,40±0,18

60% спирт

16,71±0,25

1,29±0,28

70% спирт

12,49±0,31

1,12±0,18

80% спирт

9,84±0,38

1,10±0,16

96% спирт

7,31±0,28

0,95±0,13

Примітка: в розрахунку на абсолютно суху сировину

Як витікає з отриманих даних, для екстрагування сполук з листя необхідно обрати 80% спирт, що вилучає 4,89±0,28 % суми окиснюваних фенолів, для кори 40% спирт (при цьому вихід екстрактивних речовин дорівнював 18,23±0,23%, а вміст суми окиснюваних фенолів складав 1,47±0,23%).

Для обрання оптимальних технологічних параметрів процесу отримання субстанції з листя клену ясенолистого застосовано статистичну графічну систему STATGRAPHICS Plus for Windows з використанням 24 - факторного плану експерименту.

Матриця планування експерименту наведена в табл. 8.

На основі результатів експерименту розраховано коефіцієнти регресії - для екстрактивних речовин: для суми окиснюваних фенолів:

Вільний член = 15,0231±0,9287 Вільний член =2,3375±0,1575

Фактор Х2 = 5,2113±1,8575 Фактор Х4 =1,5850±0,3150

Математичною моделлю процесу екстракції є рівняння регресії, які мають слідуючий вигляд:

УЕР = 15,0231±5,2113Х2; УСОФ = 2,3375±1,5850Х4

Рівняння дають уявлення про кількісний вплив кожного фактору на вихід екстрактивних речовин та суми окиснюваних фенолів в процесі екстракції і показують можливість управління цим процесом.

Таблиця 8. Матриця планування експерименту по встановленню оптимальних параметрів технологічного процесу отримання субстанції з листя клену ясенолистого

№ п/п

Фактори та їх рівні

Вихід, в % від абсолютно сухої сировини

Х1

Х2

Х3

Х4

екстрактивних речовин

суми окиснюваних фенолів

1:5

12

1

вода

12,38

0,96

1:15

12

1

вода

15,11

1,91

1:5

48

1

вода

13,95

1,98

1:15

48

1

вода

18,36

1,54

1:5

12

3

вода

16,02

1,29

1:15

12

3

вода

9,24

1,57

1:5

48

3

вода

15,34

1,15

1:15

48

3

вода

18,91

1,96

1:5

12

1

80% етанол

8,57

1,99

1:15

12

1

80% етанол

6,46

2,86

1:5

48

1

80% етанол

13,84

3,31

1:15

48

1

80% етанол

24,56

5,38

1:5

12

3

80% етанол

13,32

2,62

1:15

12

3

80% етанол

18,24

3,04

1:5

48

3

80% етанол

14,38

2,66

1:15

48

3

80% етанол

21,69

3,18

Аналіз рівнянь регресії показує, що найбільший вплив на вихід екстрактивних речовин здійснює фактор Х2 - час екстракції, а для суми окиснюваних фенолів головним фактором, насамперед впливаючим на їх вихід, є Х4 - вид екстрагенту.

До них не ввійшли фактори: в першому випадку - Х1, Х3, Х4, в другому - фак-тори Х1, Х2, Х3 та в обох випадках - взаємодії факторів Х1Х2, Х1Х3, Х1Х4, Х2Х3, Х2Х4, Х3Х4 як статистично не значущі.

Розроблено оптимальні технології отримання густих екстрактів з листя та кори клена ясенолистого: З листя клену ясенелистого: співвідношення сировина-екстрагент - 1:15, вид розчинника - 80% етиловий спирт, загальний час настоювання 36 годин, при цьому вихід субстанції складав 21-24 % від маси повітряно сухої сировини, а суми окиснюваних фенолів -не менш 4,0%. З кори клену ясенелистого: співвідношення сировина-екстрагент - 1:15, вид розчинника - 40% етиловий спирт, загальний час настоювання 4,5 години, температура процесу 90оС, при цьому вихід субстанції складав 16,5-17,1 % від маси повітряно сухої сировини.

Розроблено проект технологічного регламенту отримання густого екстракту листя клену ясенолистого. Розроблену технологію цієї субстанції апробовано в умовах ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров'я”.

Були визначені макро- та мікроскопічні ознаки будови листя та кори клену ясенолистого, втрата в масі при висушуванні, загальна зола та ідентифікація. Крім того було визначено кількісний вміст суми окиснюваних фенолів в листі та корі клену ясенолистого та вміст суми гідроксикоричних кислот в листі. Розроблено проект АНД «Листя клену ясенолистого».

Визначено такі параметри густих екстрактів листя та кори клену ясенолистого як: органолептичні показники, розчинність в ряді розчинників, ідентифікація за якісними реакціями, однорідність, вологовміст, випробування на важкі метали, визначення кількісного вмісту основних груп біологічно активних речовин (в субстанції кори клену ясенолистого - вміст суми окиснюваних фенолів, в субстанції листя клену ясенолистого - вміст суми окиснюваних фенолів та вміст суми гідроксикоричних кислот). На підставі цього розроблено проект АНД «Густий екстракт листя клену ясенолистого».

Комплекс доклінічних досліджень цієї субстанції проводився на базі лабораторії морфофункціональних досліджень НФаУ під керівництвом доктора фармацевтичних наук, професора Людмили Миколаївни Малоштан. Густі екстракти кори та листя клена ясенолистого в розведенні 1,25 - 0,5% виявляли пригнічуючу дію на Т-розеткоутворення і в розведенні 0,3% не викликали суттєвих змін. Густі екстракти листя та кори клену ясенолистого в концентрації 1 % виявляли виражену цитотоксичну активність.

Густі екстракти кори та листя клену ясенолистого виявляли помірну антимікробну активність по відношенню до штамів St.aureus ATCC 25923 та St.aureus ATCC 6538. Крім того, густий екстракт кори зменшував діаметр росту B.subtillis ATCC 6633 C.аlbicans ATCC 885/653, St.pyogenes Dick-1. Виражену сперміцидну активність виявляв густий екстракт кори клену ясенолистого. Новизна досліджень підтверджена патентом № 78448 України, МПК 2007 А 61К 36/20, А 61 Р 15/18. Контрацептивний засіб з антимікробною та цитотоксичною дією / Ю.А Федченкова, О.П. Хворост, В.М. Маркова, Л.М. Малоштан, В.В. Малий; заявник та патентовласник Національний фармацевтичний університет - № а2005 10411; заявл. 04.11.2005; опубл. 15.03.2007, Бюл. №3.

ВИСНОВКИ

Вперше в Україні проведено комплексне порівняльне фармакогностичне вивчення найбільш поширених рослин роду клен. Створено теоретичне та практичне підґрунтя для подальшої розробки на їх основі нових лікарських засобів.

З листя та кори клену польового, клену звичайного та клену ясенолистого та з субстанцій клену ясенолистого в індивідуальному стані виділено та ідентифіковано 21 речовину. З використанням сучасних фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів встановлено структуру вилучених сполук.

Визначено якісний склад та кількісний вміст таких груп БАР: жирних кислот в липофільних фракціях листя, кори та насіння клену ясенолистого, сум хлорофілів та каротиноїдів, мінеральних сполук в листі та корі клену ясенолистого, а також в густих екстрактах з цих видів сировини в порівнянні з грунтом.

Проведено визначення кількісного вмісту суми органічних кислот в розрахунку на яблучну кислоту та аскорбінової кислоти в листі клену звичайного, клену польового та клену ясенолистого і в густому екстракті листя клену ясенолистого. Визначений кількісний вміст в сировині рослин роду клен та субстанціях клену ясенолистого таких груп фенольних сполук як суми окиснюваних фенолів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин та катехінів.

Вперше розроблено технології отримання густих екстрактів з кори та листя клену ясенолистого, новизна розробок підтверджена патентом України № 78448 МПК 2007 А 61К 36/20 «Контрацептивний засіб з антимікробною та цитотоксичною дією», заявл. 04.11.2005; опубл. 15.03.2007, Бюл. №3.

З метою стандартизації сировини та отриманих субстанцій: досліджено анатомічну будову листя та кори клену ясенолистого, встановлені мікроскопічні діагностичні ознаки. Отримані дані сировини використані при розробці проектів АНД на рекомендовану рослинну сировину, визначені числові показники листя та кори клену ясенолистого, а також густих екстрактів з цих видів сировини.

Встановлена цитотоксична, антимікробна та сперміцидна дія отриманих субстанцій, що підтверджує перспективність подальших досліджень препаратів з листя та кори клену ясенолистого як перспективних контрацептивних та антимікробних засобів.

Результати роботи впроваджено в навчальний процес Національного фармацевтичного університету, Запорізького державного медичного університету, Тернопільского державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Івано-Франківського медичного університету.

Розроблено проекти АНД на сировину «Листя клену», а також на субстанцію «Густий екстракт листя клену». Проект технологічного регламенту отримання густого екстракту з листя клену ясенолистого апробовано в умовах ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров'я”.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Федченкова Ю.А. Исследование анатомического строения вегетативных органов клена ясенелистого Acer negundo L. (Aceraceae) / Ю.А. Федченкова // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. - Запоріжжя, 2004. - Т.ІІІ, вип.ХІІ. - С. 285-288.

2. Федченкова Ю.А. Визначення кількісного вмісту різних груп біологічно активних сполук в клені ясенелистому та густих екстрактах з його кори та листя / Ю.А. Федченкова, О.П. Хворост // Медична хімія. - 2005. - Т.7, № 2. -С. 95-97. (особистий внесок - участь в проведенні досліджень, узагальненні результатів та написанні статті).

3. Федченкова Ю.А. Вибір оптимальної технології отримання густого екcтракту з листя клену ясенелистого / Ю.А. Федченкова, О.П. Хворост // Фармац. журн. - 2005. - №6. - С. 63-66. (особистий внесок - участь в плануванні та проведенні досліджень, обробці отриманих результатів та написанні статті).

4. Федченкова Ю.А. Визначення деяких числових показників густих екстрактів кори та листя клену ясенолистого / Ю.А. Федченкова, О.П. Хворост // Медична хімія. - 2005.- Т.7, № 4. - С. 83-84. (особистий внесок - участь в кількісному визначенні, в обговоренні експериментальних даних та підготовці статті).

5. Федченкова Ю.А. Перспективи розробки лікарських засобів на основі нової рослинної сировини - листя та кори клена ясенолистого / Ю.А. Федченкова, О.П. Хворост // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. - Запоріжжя, 2006. - Т.І., вип.XV. - С. 233-234. (особистий внесок - участь в дослідженнях та написанні статті.)

6. Федченкова Ю.А. Елементний склад листа, кори і густих екстрактів Acer negundo L. (Aceraceae) (клена ясенолистого) в порівнянні з грунтом / Ю.А. Федченкова, О.П. Хворост // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. -С. 129-131. (особистий внесок - участь в проведенні досліджень, узагальненні результатів та написанні тез.)

7. Федченкова Ю.А. Дослідження ліпофільної фракції зеленого та жовтого листя клена ясенолистого Acer negundo L. (Aceraceae) / Ю.А. Федченкова, О.П. Хворост // Ліки та життя : матеріали ІІ міжнар. мед.-фармац. конгр., м. Київ, 15-18 лют. 2005 р. - К., 2005. - С. 248-249. (особистий внесок - участь в отриманні ліпофільних фракцій, проведенні досліджень, узагальненні результатів та написанні статті.)

8. Федченкова Ю.А. Попередні дослідження хімічного складу клену ясенолистого / Ю.А. Федченкова // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України : матеріали VI Нац. з'їзду фармац. України, м. Харків, 28-30 верес. 2005 р.- Х. : Вид-во НФаУ, 2005. - С. 788-789.

9. Пат. № 78448 України, МПК 2007 А 61К 36/20, А 61 Р 15/18. Контрацептивний засіб з антимікробною та цитотоксичною дією / Ю.А. Федченкова, О.П. Хворост, В.М. Маркова, Л.М. Малоштан, В.В. Малий; заявник та патентовласник Національний фармацевтичний університет - № а2005 10411; заявл. 04.11.2005; опубл. 15.03.2007, Бюл. №3. (особистий внесок - участь в оформленні прикладів, в обговоренні експериментальних даних та підготовці заявки.)

10. Федченкова Ю.А. Деякі параметри субстанцій з сировини рослин роду Acer L. / Ю.А. Федченкова О.П. Хворост // Актуальнi питання створення нових лiкарських засобiв : матерiали Всеукраїнської наук.-практ. конф. студ. та молодих вчен., м. Харкiв, 17-18 трав. 2007 р.- Х., 2007.- С. 81-83. (особистий внесок - приймала участь в проведенні досліджень, узагальненні результатів та написанні тез).

11. Федченкова Ю.А. Клен ясенелистий -перспективна лікарська декоративна рослина / Ю.А.Федченкова // Відновлення порушених природних екосистем : матеріали Третьої міжнар. наук. конф., м. Донецьк, 7-9 жовт. 2008 р. -Донецьк, 2008. - С. 564-565.

АНОТАЦІЇ

Федченкова Ю.А. «Фармакогностичне вивчення деяких представників роду Acer L. та перспективи використання їх у медицині». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за фахом - 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2009.

Дисертація присвячена системному фармакогностичному вивченню найбільш поширених представників роду клен - клену польовому, клену звичайному та клену ясенолистому. В індивідуальному стані з листя та кори клену ясенолистого виділено та ідентифіковано 21 речовину, встановлено їх структуру, 7 сполук виділено вперше з цієї рослини. Отримано та досліджено ліпофільні фракції з кори листя та насіння клену ясенолистого. Встановлено якісний склад та кількісний вміст мінеральних сполук та жирних кислот. Визначено кількісний вміст органічних кислот, аскорбінової кислоти, різних груп фенольних сполук. Розроблено технологію отримання густих екстрактів з кори та листя клену ясенолистого, технологію отримання густого екстракту листя апробовано в умовах ТОВ ФК «Здоров'я». Проведено стандартизацію сировини та субстанцій, на них розроблено проекти АНД. Проведений комплекс досліджень біологічної активності довів перспективність розробки на їх основі лікарських препаратів антимікробної, цитотоксичної та сперміцидної дії.

Ключові слова: клен ясенолистий, клен звичайний, клен польовий, фармакогностичне вивчення, БАР, густі екстракти листя та кори, антимікробна, цитотоксична, сперміцидна дія.

Федченкова Ю.А. «Фармакогностическое изучение некоторых представителей рода Acer L. и перспективы применения их в медицине». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена системному фармакогностическому изучению самых распространенных представителей рода Acer L. - клена полевого, клена обыкновенного и клена ясенелистного. В результате предварительного исследования химического состава этих растений, выбраны перспективные виды сырья - это листья, кора клена ясенелистого, для дальнейшего создания лекарственных форм из субстанций этих видов сырья.

Из листьев, коры клена ясенелистного, клена полевого и клена обыкновенного в индивидуальном состоянии выделено и идентификовано 21 вещество. С помощью физических, физико-химических и химических методов анализа, установлена их структура, 7 веществ выделены из данных видов сырья впервые.

Определено количественное содержание макро- и микроэлементов в сырье и густых экстрактах клена ясенелистного. Значительное содержание калия, натрия, кальция, магния и фосфора в сырье и густых экстрактах будет учитываться при дальнейших исследованиях.

В листьях клена ясенелистного, клена полевого и клена обыкновенного и в густом экстракте листьев клена ясенелистного, определено содержание витамина С и суммы органических кислот. Так же в листьях и коре клена полевого и клена обыкновенного, в различном сырье и субстанциях клена ясенелистного, определено количественное содержание разных групп фенольных соединений: суммы окисляемых фенолов, суммы оксикоричных кислот (спектрофотомерическим методом в пересчетет на хлорогеновую кислоту), флавоноидов (спектрофотомерическим методом в пересчетет на гиперозид), дубильных веществ (комплексометрическим методом в пересчете на галлотанин) и катехинов (в пересчете на (+)-катехин).

Получены липофильные фракции коры, листьев и семян клена ясенелистного, получены их трехмерные спектры флюоресценции. Определен ряд числовых показателей данных липофильных фракций: относительная плотность, показатель преломления, кислотное число, число омыления и эфирное число, йодное число, количественное содержание сумм хлорофиллов и каротиноидов. Также, с помощью метода газожидкостной хроматографии, определен жирнокислотный состав липофильных фракций коры, листьев и семян клена ясенелистного.

Разработана технология получения густых экстрактов из листьев и коры клена ясенелистного, установлена закономерность извлечения экстрактивных веществ и суммы окисляемых фенолов из листьев и кори клена ясенелистного в зависимости от выбранного экстрагента, которая позволила выбрать для экстрагирования листьев - 80% спирт, и для экстрагирования коры - 40% спирт. Также, для выбора оптимальных технологических параметров процесса получения субстанции из листьев клена ясенелистого применили статистическую графическую систему STATGRAPHICS Plus for Windows з использованием 24 - факторного плана эксперимента. На основании этого разработаны оптимальные технологии получения густых экстрактов коры и листьев клена ясенелистого. Для листа выбрано соотношение сырье-эктрагент - 1:15, экстрагент 80 % спирт, общее время экстракции 36 часов, при этом выход субстанции составлял 21-24 % от массы воздушно-сухого сырья. Для коры выбрано соотношение сырье-экстрагент - 1:15, экстрагент 40 % спирт, общее время экстракции 4,5 часов при температуре 90 оС, при этом выход субстанции составлял 16,5-17,1 % от массы воздушно-сухого сырья.

Технология получения густого экстракта из листьев апробирована в условиях ООО ФК «Здоровье».

Проведена стандартизация сырья и субстанций, разработаны проекты АНД «Лист клена ясенелистного» и «Густой экстракт листа клена ясенелистного».

Проведенный комплекс исследований биологического действия подтвердил перспективность разработки лекарственных форм антимикробной, цитотоксической и спермицидной активности.

Ключевые слова: клен ясенелистный, клен полевой, клен обыкновенный, фармакогностическое изучение, БАВ, густые экстракты коры и листьев, антимикробная, цитотоксическая, спермицидная активность.

Fedchenkova Julia Anatoliyvna. “Pharmacognostic study of some representatives of Acer L. genus and prospects of using them in medicine“.-Manuscript / Thesis for the Candidate of Pharmaceutical Science Degree in speciality 15.00.02 - Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy. National University of Pharmacy, Kharkiv, 2009.

The thesis is devoted to the systemic pharmacognostic study of the most common representatives of Acer genus: Acer negundo, Acer platanoides and Acer campestre. 21 substances have been isolated from leaves and bark of Acer and their structures have been determined. 7 compounds have been isolated for the first time from this plant. The Lipophilic fraction has been taken and studied from bark, leaves and seeds of Acer. The qualitative composition and qualitative content of macro- and microelements and fatty acids have been dextermined. The quantitative content of organic acids, ascorbic acid and different groups of phenolic compounds have been determined. The Technology of obtaining dense extracts from leaves of Acer negundo have been developed and The Technology of obtaining dense extracts from leaves of Acer negundo have been approved in cinditions of Zdorovya, Ltd. The standardization of the raw material and substances has been carried out, their projects of AND have been developed. The complex of research of the biological activity has proven the availabilityof developing medicines with the antimicrobial, cytotoxic and spermicidal activity on their basis.

Key words: Acer negundo L., A. campestre, A. platanoides, pharmacognostic study, BAS, dense extracts of leaves, antimicrobial, cytotoxic, spermicidal activity.

Размещено на Allbest.ur


Подобные документы

  • Проведення комплексних фармакогностичних вивченнь вегетативних та генеративних органів розторопші плямистої. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини.

    автореферат [53,2 K], добавлен 10.04.2009

  • Фітохімічне дослідження сировини надземної частини кульбаби лікарської. Методики аналізу біологічно активних речовин в сировині, в моно- та багатокомпонентних препаратах. Створення лікарських засобів. Проекти аналітичної нормативної документації.

    автореферат [262,3 K], добавлен 10.04.2009

  • Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014

  • Виділення основних груп алкалоїдів з снодійного маку: похідні тетрагідроізохіноліну, бензилізохінодіну, кріптопіну та морфіну. Вивчення механізму дії та фармакологічних властивостей алкалоїдів опійного маку. Застосування опіоїдних препаратів в медицині.

    реферат [113,2 K], добавлен 09.04.2014

  • Відкриття хламідій та історія їх вивчення. Класифікація та ознаки роду Chlamydia. Порівняльна характеристика хламідій, бактерій, мікоплазм та вірусів. Характеристика будови та морфології представників роду Chlamydia. Будова її бактеріальної клітини.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 26.10.2009

  • Історія вивчення та використання лікарських рослин. Коротка ботанічна характеристика, сировина, хімічний склад на застосування деяких лікарських рослин, які впливають на захворювання дихальної системи. охорона і збереження лікарської рослинної сировини.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 21.11.2008

  • Визначення камеді, її склад, фізичні та хімічні властивості. Основні особливості лікарських рослин та рослинної сировини, що містять камеді. Загальна характеристика гетерополісахаридів, їх використання у науковій, народній медицині та гомеопатії.

    курсовая работа [835,8 K], добавлен 16.05.2009

  • Походження, ботанічна характеристика, хімічний склад та перспективи використання хризантеми. Кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин у квітках рослини. Етіологія, патогенез, клініка цукрового діабету. Принципи лікування захворювання.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 07.06.2014

  • Біологічний опис нагідків лікарських. Екологія та поширення лікарської рослини, її основні фармакологічні властивості. Практичне застосування в сучасній фармакотерапії та народній медицині (рецепти). Збирання, переробка та зберігання рослинної сировини.

    презентация [82,7 K], добавлен 10.04.2014

  • Накопичення біологічно активних речовин. Зовнішні фактори, які впливають на рослину під час онтогенезу. Вплив заготівлі, сушіння, обробки на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині. Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів.

    курсовая работа [380,0 K], добавлен 17.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.