Функціональна організація психофізіологічних станів організму людини в умовах напруженої м’язової діяльності
Аналіз динаміки психофізіологічних станів людини (ПФСЛ) в умовах адаптації до напруженої м’язової діяльності. Алгоритми функціонально-інформаційного моделювання різних ПФСЛ в умовах фізичної діяльності. Оцінка ПФСЛ за допомогою ортостатичних навантажень.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2015 |
| Размер файла | 61,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
УДК [612.821.2+612.825.56]-035.85
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
Функціональна організація психофізіологічних станів організму людини в умовах напруженої м'язової діяльності
03.00.13-фізіологія людини і тварин
Дудник Олександр Кирилович
Київ - 2009
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті МОН України
Науковий керівник:
доктор біологічних наук, професор Коробейніков Георгій Валерійович, Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, завідувач лабораторії психофізіологічної діагностики
Офіційні опоненти:
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор біологічних наук, професор Лизогуб Володимир Сергійович, Черкаській національний університет імені Богдана Хмельницького, директор інституту фізіології імені Босого
доктор біологічних наук, професор Ільїн Володимир Миколайович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри біології спорту
Захист відбудеться 25 березня 2009 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (проспект академіка Глушкова, 2, біологічний факультет).
Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 58.
Автореферат дисертації розісланий 21 лютого 2009 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук Цимбалюк О.В.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Фізична діяльність людини характеризується активним залученням різних м'язових груп у формування рухових функцій і системи позитивного пристосувального результату [Платонов В.М., 2004; Солодков О.С., 2005]. Умовою будь-якого виду фізичної діяльності є фізичне навантаження. В умовах різних видів екстремальної фізичної діяльності, зокрема спортивної, виявляється, що потужним керуючим впливом на ефективність виконуваної роботи є стан психоемоційної сфери людини [Баєвський Р.М.;2002; Ільїн Є.П.]. Враховуючи, що провідною ланкою формування психоемоційних реакцій в умовах екстремальних видів діяльності людини є саме нейродинамічні та психофізіологічні функції [Макаренко М.В., 2003; Філіппов М.М., 2004], слід очікувати зв'язок між рівнем психофізіологічного стану та ступеню адаптації до напруженої м'язової діяльності. Відомо, що функціональний стан людини в умовах напруженої м'язової складається з різних складових [Давиденко Д.М., 2002].
Сучасний професійний та олімпійський спорт, як один з різновидів екстремальних видів діяльності людини, характеризується високою інтенсивністю фізичних навантажень, підвищеними вимогами до системи вегетативного енергозабезпечення, координаційних здібностей та психоемоційного настрою [Височин Ю.В., 2001; Коваленко С.О., 2005; Лизогуб В.С., 2007]. Аналіз сучасних досліджень в галузі фізіології спорту та спортивної медицини свідчить, що більшість робіт, присвячених спортивній тематиці, стосуються окремих характеристик функціонального стану спортсменів в різних умовах тренувальної та змагальної діяльності [Олійник С.А., 2007; Коробейніков Г.В., 2008; Павлик А.І., 2008].
Однак, на нашу думку, в багатьох дослідженнях відсутні інтегральні критерії функціонального, і, зокрема, психофізіологічного стану спортсменів за результатами комплексної оцінки. Крім того, не дивлячись на відсутність єдиного термінологічного поняття «психофізіологічний стан людини», у сучасних дослідженнях все частіше використовується саме цей термін [Гогунов Є.М., Март'янов Б.І., 2003; Черняк А.М., 2004; Лях Ю.Є., 2005]. З нашої точки зору, психофізіологічний стан людини визначається функціональним станом психофізіологічних функцій. Поняття «функціональний стан організму людини» складається з уявлення про функціональну систему, яка відповідає за конкретний вид діяльності. Важливою системоутворюючою ланкою відповідної функціональної системи в умовах напруженої м'язової діяльності є психофізіологічний стан людини. Не дивлячись на досить високу зацікавленість сучасних дослідників проблемою змін психофізіологічних функцій в умовах екстремальної діяльності з високим психоемоційним і фізичним напруженням, недостатньо вивченими залишаються особливості функціональної організації психофізіологічних станів організму людини в умовах напруженої м'язової діяльності.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах держбюджетної наукової теми Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту на 2006-20010 рр. «Діагностика психофізіологічних станів спортсменів високої кваліфікації» (номер державної реєстрації 0106U010996).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи - виявлення особливостей формування функціональної організації психофізіологічних станів організму людини в умовах адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Для досягнення даної мети необхідно було вирішити такі завдання:
1. Вивчити особливості формування функціональної організації психофізіологічних станів людини в залежності від рівня адаптованості до напруженої м'язової діяльності.
2. Провести аналіз динаміки психофізіологічних станів людини в умовах адаптації до напруженої м'язової діяльності.
3. Виявити найбільш інформативні алгоритми функціонально-інформаційного моделювання різних психофізіологічних станів людини в умовах фізичної діяльності.
4. Моделювання та оцінка психофізіологічних та функціональних станів організму людини за допомогою ортостатичних навантажень.
Об'єкт дослідження - психофізіологічні стани організму людини в умовах напруженої м'язової діяльності.
Предмет дослідження - особливості формування функціональної організації психофізіологічних станів організму в умовах адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Методи дослідження. Комп'ютерна методика дослідження стану системи вегетативної регуляції ритму серця «Кардіо+» (Україна). Комп'ютерна методика дослідження стану психофізіологічних функцій «Діагност-1» (Україна). Методика визначення рівня тривожності (за Спілбергом). Методи математичної статистики (Statistica - 6).
Наукова новизна одержаних результатів. Проведено комплексне дослідження різних компонентів психофізіологічного стану нейродинамічних властивостей та системи вегетативної регуляції ритму серця серед спортсменів із різним рівнем адаптованості до напруженої м'язової діяльності.
Встановлено, що в умовах адаптації до напруженої м'язової діяльності спостерігається покращання системи сприйняття та переробки зорової інформації у людини.
Вперше показано узгодженість різних функціональних системи організму людини в умовах формування психофізіологічного стану. Збалансованість механізмів вагусно-симпатичного тонусу у людини в умовах зростання рівня адаптації до напруженої м'язової діяльності узгоджується із активацією моторної та центральної ланки сенсомоторних реакцій.
Встановлено, що психофізіологічний стан у осіб з високим рівнем адаптації до напруженої м'язової діяльності характеризується наявністю більш детермінованого характеру організації системи переробки інформації та системи вегетативної регуляції ритму серця порівняно із особами середнього рівня адаптивних можливостей.
З'ясовано, що зростання швидкісних характеристик переробки інформації в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності відбувається з одночасним зростанням рівня напруженості регуляторних механізмів за рахунок посилення симпатичного відділу вегетативної регуляції ритму серця.
Одержано фактичний матеріал щодо функціональної організації психофізіологічного стану людини в процесі адаптації до напруженої м'язової діяльності. Показано, що динаміка процесу адаптації до напруженої м'язової діяльності характеризується зростанням детермінованості та організованості різних систем забезпечення психофізіологічного стану людини..
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати доповнюють уявлення про шляхи формування функціональної організації психофізіологічних станів організму у людей із різними рівнями адаптації до напруженої м'язової діяльності. Отримані дані дозволять впровадити прогностичні моделі психофізіологічного стану з метою корекції та розвитку негативних наслідків перенапружень в умовах екстремальних видів діяльності людини.
Застосований в дисертації метод інформаційного моделювання може бути використаний для прогнозу та оптимізації психофізіологічних та функціональних станів людини в умовах різних видів діяльності.
Результати дисертації впроваджено в навчальний процес кафедри фізичного виховання Білоцерківського державного аграрного університету, у практику підготовки збірних команд України з греко-римської боротьби та дзюдо.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено інформаційний пошук, визначено мету і основні задачі роботи, особисто виконано експериментальну частину дисертації. Аналіз, систематизацію, статистичну обробку результатів та побудову на їх підставі відповідних висновків і оформлення таблиць автор провів самостійно. У дисертації не використовувались теоретичні ідеї і практичні розробки співавторів опублікованих робіт.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені і обговорені на Всеукраїнській науковій конференції «Сучасні питання фізіології та медицини» присвяченої 85-річчю заснування кафедри фізіології людини та тварин та 100-річчю з дня народження П.Є.Моцного (Дніпропетровськ, 2007), IV міжнародній конференції «Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології», присвяченій 90-річчю з дня народження П.Г. Богача (Київ, 2008), II з'їзд фізіологів СНД (Кишинів, 2008), міжнародній конференції «Фізична культура, спорт та здоров'я нації» (Вінниця, 2006), міжнародній конференції «Науково-практичні проблеми спорту вищих досягнень» (Мінськ, 2007), науково-практичному семінарі ДНДІФКС «Психофізіологічне забезпечення діагностики функціонального стану спортсменів високої кваліфікації» (Київ, 2005), науково-практичному семінарі ДНДІФКС «Проблема діагностики психофізіологічних станів спортсменів » (Київ, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт, з яких 4 статті у фахових наукових виданнях, методичний посібник, 7 - тез матеріалів наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, трьох розділів, обговорення результатів, висновків і списку використаних джерел. Дисертація викладена на 161 сторінках, містіть 25 таблиць, 9 рисунків, список використаних джерел із 300 найменувань вітчизняних і зарубіжних видань.
Біоетична експертиза. Матеріали дисертаційного дослідження відповідають міжнародним правовим і етичним нормам проведення наукових досліджень з біологічних наук (протокол № 3 від 16 квітня 2008 року засідання комісії етики та біоетики Білоцерківського національного аграрного університету).
Основний зміст роботи
Матеріали і методи досліджень. Обстежено 107 спортсменів-чоловіків високої кваліфікації, членів збірної команди України з греко-римської боротьби (83 спортсмена), віком 18-25 років; та середньої кваліфікації, вихованців та випускників спеціалізованого спортивного ліцею (24 спортсмена), віком 16-22 років. Дослідження проводилося в чотири етапи. На першому етапі вивчалися особливості формування функціональної організації психофізіологічних станів людини в умовах напруженої м'язової діяльності, в залежності від рівня адаптації до фізичних навантажень, на другому - досліджувався процес формування функціональної організації психофізіологічних станів в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності людини, на третьому - вивчалися особливості типів реакції на ортостатичне навантаження, пов'язаних із відповідними психофізіологічними та функціональними станами в умовах напруженої м'язової діяльності, на четвертому - проводився аналіз та узагальнення результатів, із використанням методів математичного моделювання.
Стан вегетативної регуляції ритму серця (як одна з компонентів психофізіологічного стану людини), вивчався за допомогою комп'ютерної методики «Кардіо+» (Україна). Визначали статистичні параметри кардіоінтервалів в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності: середня тривалість RR- інтервалів, середнє квадратичне відхилення, мода, амплітуда моди, варіаційний розмах, індекс напруження (за Р.М.Баєвським , 1979). Одночасно реєстрували показники спектрального аналізу серцевого ритму: VLF, LF, HF та LF/HF. При аналізі нестаціонарних перехідних процесів системи регуляції ритму серця в умовах ортостатичного навантаження застосовували скатерограму, як непараметричний метод аналізу. Визначали параметри скатерограми: SD1 (відображення аперіодичних коливань серцевого ритму) та SD2 (характеристика повільних коливань ритму серця).
Для оцінки стану психофізіологічних функцій застосовувалась комп'ютерна методика «Діагност-1» (Україна). Вивчали динаміку латентного періоду простої та складної (вибору двох із трьох подразників) зорово-моторної реакцій, коефіцієнт варіації часу реакції, час моторної реакції та час центральної обробки інформації у осіб із різним рівнем адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Для оцінки емоційного стану, як однієї з компонентів психофізіологічного стану людини застосовувалась методика Спілбергера, яка визначає рівень реактивної тривожності і емоційної стабільності людини.
Матеріали досліджень оброблені статистичними методами, із застосуванням кореляційного аналізу і інформаційного моделювання (C.Shannon) за допомогою статистичних пакетів "Statistica 6.0" та "Microsoft Excel". Було використано методи непараметричної статистики: медіану, та інтерквартильний розмах. Порівняння залежних вибірок проводили за допомогою критерію знакових рангових сум Вілкоксона. Для незалежних вибірок застосовували критерій Манна-Уітні. Встановлення зв'язку між певними змінними та індивідуально-типологічними характеристиками обстежуваних здійснювали із використанням коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена.
Результати дослідження та їх обговорення
Особливості формування функціональної організації психофізіологічних станів в залежності від рівня адаптованості до напруженої м'язової діяльності. Проведений аналіз зв'язку прояву сенсомоторних реакцій та рівня адаптації до напруженої м'язової діяльності засвідчив покращання системи сприйняття та переробки зорової інформації у людини в умовах адаптації до напруженої м'язової діяльності, за рахунок активації моторної та центральної ланки сенсомоторних реакцій (рис.1).
Аналіз змін системи вегетативної регуляції в умовах напруженої м'язової діяльності свідчить, що в процесі адаптації спостерігається автономізація систем регуляції ритму серця за рахунок зниження впливу симпатичного тонусу.
Отримані результати свідчать про збалансованість механізмів вагусно-симпатичного тонусу у людини в умовах зростання рівня адаптації до напруженої м'язової діяльності. При цьому, спостерігається одночасне уповільнення активації симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, що відображає результат адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Таблиця 1. Значення сенсомоторних реакцій у досліджуваних, які мають різний рівень адаптації до напруженої м'язової діяльності (медіана, верхній і нижній квартиль)
|
Показники |
Рівень адаптації до напруженої м'язової діяльності |
||
|
Високий n=27 |
Середній n=24 |
||
|
Латентний період простої зорово-моторної реакції (мс) |
278,21 246,75; 312,02 |
246,13 229,80; 286,44 |
|
|
Коефіцієнт варіації латентного періоду простої зорово-моторної реакції, % |
21,12 16,47; 29,00 |
30,115* 24,33; 36,49 |
|
|
Час моторної реакції, мс |
114,21 99,62; 142,00 |
189,62* 164,84; 228,46 |
|
|
Латентний період складної зорово-моторної реакції вибору двох із трьох подразників (мс) |
428,33 388,61; 482,00 |
447,46* 413,98; 492,68 |
|
|
Коефіцієнт варіації складної зорово-моторної реакції, % |
15,26 12,86; 19,00 |
16,945 16,49; 20,88 |
|
|
Час моторної реакції, мс |
121 108,32; 146 |
204,41* 188,16; 232,97 |
|
|
Час центральної обробки інформації, мс |
146,57 127,86; 185,00 |
201,16* 177,47; 220,02 |
Примітка: *-p<0,05, порівняно із групою досліджених з високим рівнем адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Серед існуючих уявлень стверджується, що основним наслідком адаптації організму людини до напруженої м'язової діяльності є наявність механізму економізації функціонування фізіологічних систем [Жемайтите Д.І., Янушкевичус З.Ш, 2002]. Зокрема, на рівні вегетативної регуляції цей механізм виявляється у ослабленні симпатичного та посилені вагусного впливу на систему регуляції ритму серця [Баєвський Р.М., 2002]. Іншими словами, вказується на наявність автономізації системи вегетативної регуляції ритму серця.
У проведених нами дослідженнях виявлено ознаки ослаблення як симпатичного так і парасимпатичного тонусу на систему вегетативної регуляції ритму серця в умовах зростання рівня адаптації до напруженої м'язової діяльності. Для вивчення даного механізму нами було проведено математичне моделювання процесу адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Враховуючи, що процес адаптації до напруженої м'язової діяльності є дискретним і складається з ряду відповідних фізіологічних та психофізіологічних станів організму людини, нами для визначення відповідного психофізіологічного стану у груп осіб з різним рівнем адаптації до напруженої м'язової діяльності було застосовано аналіз кількісної оцінки інформації (інформаційна ентропія (Hm) за Shannon), яка відображає психофізіологічний стан людини. При цьому, кількість станів системи в умовах переробки зорової інформації визначається кількістю перероблених стимулів і максимально можливої кількості варіантів вирішення одного інформаційного стимулу.
Якщо розуміти під станом системи деякий момент часу при фіксації інших умов (конфігурація жорстких зв'язків, порогів) можна стверджувати про функціональний стан усіх елементів. Число станів важко піддається точному кількісному розрахунку. Однак, введення спрощених припущень дозволяє розраховувати кількісні значення складності для структурних елементів відповідної функціональної системи. Системи, які ми розглядаємо (система переробки інформації та система регуляції ритму серця) є дискретними. Тому, для визначення станів системи може бути використано значення дискретизації відповідних показників: латентного часу реакції та дисперсії кардіоінтервалів.
Проведений інформаційний аналіз засвідчив, що психофізіологічний стан у осіб з високим рівнем адаптації до напруженої м'язової діяльності характеризується наявністю більш детермінованого характеру організації як системи переробки інформації так і системи вегетативної регуляції ритму серця.
Формування функціональної організації психофізіологічних станів в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності. Аналіз формування функціональної організації психофізіологічних станів в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності проводився на протязі навчально-тренувального збору збірної команди України з греко-римської боротьби. Тривалість навчально-тренувального збору складала 21 день. Проводилося дослідження 27 спортсменів високої кваліфікації, віком 18-25 років, на початку, в середині та наприкінці навчально-тренувального збору.
Динаміка адаптації до напруженої м'язової діяльності свідчить про зростання швидкісних характеристик переробки інформації за даними складної сенсомотрної реакції на диференціювання подразників. На різних етапах адаптації до напруженої м'язової діяльності зростання швидкості переробки інформації відбувається за рахунок різних складових. В середині навчально-тренувального збору зростання швидкості переробки інформації відбувається за рахунок зниження часу моторної реакції та часу центральної обробки інформації, тобто за рахунок швидкісних характеристик. Наприкінці навчально-тренувального збору зростання швидкості переробки інформації відбувається за рахунок покращання якісних характеристик (рис.1).
Зростання швидкісних характеристик переробки інформації в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності відбувається з одночасним зростанням рівня напруженості регуляторних механізмів за рахунок посилення симпатичного відділу вегетативної регуляції ритму серця.
Рис. 1 Значення сенсомоторних реакцій у досліджуваних в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності. Примітка.*-p<0,05, порівняно із початком навчально-тренувального збору.
Отримані дані свідчать про наявність удосконалення вагусно-симпатичного балансу вегетативної регуляції ритму серця у досліджуваних в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності. Однак, наявність посилення як високочастотного та і низькочастотного спектру потужності ритму серця вказує на феномен одночасної активації симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, можливо, внаслідок фізичного стомлення (табл.2).
Загальний висновок вказує на те, що динаміка адаптації до напруженої м'язової діяльності характеризується зростанням швидкісних характеристик переробки інформації. Встановлено, що в середині навчально-тренувального збору зростання швидкості переробки інформації відбувається за рахунок швидкісних характеристик. Наприкінці навчально-тренувального збору зростання швидкості переробки інформації відбувається за рахунок покращання якісних характеристик.
Якщо розглядати процес адаптації до напруженої м'язової діяльності як результат формування певної функціональної системи в організмі людини, можна визначити внутрішньо системні та міжсистемні взаємозв'язки між елементами даної системи. З цією метою був застосований метод кореляційного аналізу за критерієм Спірмена між елементами, які складають функціональну систему, відповідальну за процес адаптації. Результатом процесу адаптації до напруженої м'язової діяльності є психофізіологічний стан організму людини. Елементами даної функціональної системи є показники психофізіологічних функцій та параметри вегетативної регуляції ритму серця.
Таблиця 2. Значення спектрального аналізу серцевого ритму у досліджуваних в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності (медіана, верхній і нижній квартиль)
|
Показники |
Початок |
Середина |
Наприкінці |
|
|
Дуже низькочастотний спектр (VLF), мс2 |
1890,121220,89; 2599,52 |
1803,38749,55; 2702,54 |
842,32***177,87; 1281,89 |
|
|
Низькочастотний спектр (LF), мс2 |
1697,781377,38; 2386,93 |
2038,28*1538,73; 4096,73 |
2056,55*1651,34; 3240,89 |
|
|
Високочастотний спектр (HF), мс2 |
884,73822,98; 1143,56 |
1010,38*755,56; 1095,52 |
1585,57*916,34; 2064,78 |
|
|
Відношення LF/HF |
2,281,27; 2,91 |
2,151,48; 3,87 |
1,72***0,45; 2,83 |
Примітки:
1. *-p<0,05, порівняно із початком навчально-тренувального збору;
2. **-p<0,05, порівняно із серединою навчально-тренувального збору.
Для вивчення особливостей формування функціональної організації психофізіологічних станів в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності нами було проведено парний кореляційний аналіз між параметрами психофізіологічних функцій та показниками вегетативної регуляції ритму серця.
Аналіз парної кореляції між параметрами психофізіологічних функцій та показниками вегетативної регуляції ритму серця свідчить про зростання кількості достовірних кореляційних зв'язків в динаміці процесу адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Встановлено, що на початку навчально-тренувального збору спостерігається зв'язок між різними елементами психофізіологічної організації, що забезпечує виконання діяльності людини. Особливістю формування відповідної функціональної системи є той факт, що ефективність сенсомоторного реагування забезпечується зростанням ступеня напруження системи регуляції ритму серця. Переробка інформації на рівні центральних відділів нервової системи залучає, відповідно, активацію центрів енерго-метаболічного обміну. психофізіологічний адаптація м'язовий навантаження
Отриманий факт засвідчує особливості регуляторного забезпечення процесу переробки інформації. В умовах переробки інформації зростання ефективності сенсомоторного реагування на рівні центральної ланки реакції призводить до посилення активації механізмів саморегуляції, за рахунок впливу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Інша закономірність спостерігається у випадку моторної ланки реакції. Зростання швидкості моторного реагування викликає послаблення активації механізмів саморегуляції, за рахунок уповільнення впливу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на синусів вузол серця.
В середині навчально-тренувального збору виявлено, що формування функціональної системи психофізіологічної організації відбувається за рахунок залучення відповідних елементів системи до процесу переробки інформації. При цьому, ефективність сенсомоторного реагування має зв'язок із станом серцево-судинної системи. Сприйняття і переробка інформації на рівні центральної ланки сенсомоторної реакції забезпечується посиленням активації механізмів саморегуляції, за рахунок впливу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи синусів вузол серця.
Динаміка процесу адаптації до напруженої м'язової діяльності характеризується зростанням швидкісних характеристик переробки інформації. В середині навчально-тренувального збору зростання швидкості переробки інформації відбувається за рахунок швидкісних характеристик. Наприкінці навчально-тренувального збору зростання швидкості переробки інформації відбувається за рахунок покращання якісних характеристик.
Вивчення динаміки процесу адаптації що напруженої м'язової діяльності показало, що на початку навчально-тренувального збору ефективність сенсомоторного реагування забезпечується зростанням ступеня напруження системи регуляції ритму серця. Переробка інформації на рівні центральних відділів нервової системи залучає, відповідно, активацію центрів енерго-метаболічного обміну. Сприйняття і переробка інформації на рівні центральної ланки сенсомоторної реакції забезпечується посиленням активації механізмів саморегуляції, за рахунок впливу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на синусів вузол серця.
В динаміці процесу адаптації до напруженої м'язової діяльності спостерігається підвищення ступеня напруження системи вегетативної регуляції ритму серця у людини в умовах зростання швидкості переробки зорової інформації, із одночасним уповільненням активації центрального контуру управління. Одночасно, якість переробки зорової інформації залежить від ступеня активації центральних структур управління.
Проведений аналіз засвідчив зв'язок регуляторних механізмів функціональних систем організму людини: системи регуляції ритму серця та системи переробки зорової інформації.
Одним з актуальних напрямів сучасної фізіологічної кібернетики є діагностика психофізіологічних станів організму людини, які виникають в різних умовах діяльності. Психофізіологічні стани людини відображають інтегральний комплекс елементів функціональної системи, яка відповідальна за ефективність виконуваної діяльності.
Моделювання різних психофізіологічних станів людини. Нами, виходячи з структури діяльності, яка вивчалась, було виділено три основні складові психофізіологічного стану досліджуваних які забезпечують ефективність виконання даної діяльності: вегетативна, координаційна, емоційна.
Для вирішення поставленої задачі функціонально-інформаційного моделювання різних психофізіологічних станів людини психофізіологічний стан спортсменів аналізувався за трьома складовими: вегетативною, психофізіологічною та емоційною компонентами (табл.3).
Таблиця 3. Диференційні шкали оцінки психофізіологічних станів спортсменів
|
Показники |
Рівень оцінки психофізіологічних станів |
|||||
|
Високий |
Вище середнього |
Середній |
Нижче середнього |
Низький |
||
|
Вегетативна компонента |
||||||
|
Мода R-R інтервалів ЕКГ, с |
> 0,83 |
0,82-0,78 |
0,77-0,70 |
0,69-0,62 |
< 0,61 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення RR- інтервалів, с |
>0,098 |
0,097-0,086 |
0,085-0,051 |
0,05-0,021 |
<0,02 |
|
|
Психофізіологічна компонента |
||||||
|
Латентний період простої реакції (мс) |
< 189 |
190-236 |
237-268 |
269-315 |
> 316 |
|
|
Латентний період складної реакції (мс) |
?344 |
345 - 427 |
428 - 482 |
483 - 565 |
?566 |
|
|
Емоційна компонента |
||||||
|
Реактивна тривожність |
< 27 |
28-33 |
34-39 |
40-45 |
> 45 |
Вегетативна компонента оцінювалася за показниками статистичного аналізу варіабельності ритму серця. Психофізіологічна компонента досліджувалася за показники латентних періодів простої і складної зорово-моторних реакції (вибору двох з трьох подразників): параметри середнього значення латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції, коефіцієнтів варіації латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції, кількість помилок при переробці інформації. час моторної реакції та час центральної обробки інформації. Емоційна компонента визначалася за допомогою опитувача Спілбергера, оцінки рівня реактивної тривожності і емоційної стабільності людини.
Виявлено, що психофізіологічні стани людини пов'язані із якістю переробки інформації, що визначається часом центральної затримки, і відображає стан когнітивних функцій. Зниження рівня психофізіологічних станів у спортсменів призводить до затримки тривалості переробки інформації на рівні кори головного мозку, і, як наслідок може негативно впливати на ефективність спортивної діяльності.
Розподіл спортсменів за рівнем психофізіологічних станів дає можливість підвисити якість диференційованої діагностики варіабельності серцевого ритму. Дослідження виявили, що кращі можливості сенсомоторних функцій у осіб з високим рівнем психофізіологічних станів.
Було встановлено, що рівень психофізіологічних станів пов'язаний із якістю переробки інформації у спортсменів, і визначається часом центральної затримки. Уповільнення рівня розвитку нервової системи у спортсменів призводить до затримки тривалості переробки інформації на рівні кори головного мозку, і, як наслідок може негативно впливати на ефективність спортивної діяльності.
Проведений аналіз вказує на тенденцію до зниження рівня вегетативної компоненти психофізіологічного стану у спортсменів в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності. Однак, особи з високим рівнем індексу психофізіологічного стану мають більш уповільнене зниження рівня вегетативної компоненти, порівняно із особами із середнім рівнем психофізіологічного стану .
Результати досліджень свідчать про незмінність психофізіологічної компоненти у спортсменів із високим рівнем індексу психофізіологічного стану в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності. У особи із середнім рівнем індексу психофізіологічного стану спостерігається зростання психофізіологічної компоненти в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Аналіз засвідчив незмінність психологічної компоненти у спортсменів із високим рівнем індексу психофізіологічного стану в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності. У особи із середнім рівнем індексу психофізіологічного стану спостерігається зростання психологічної компоненти в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Для вивчення інформаційної складової психофізіологічного стану. Як результат формування функціональної системи, відповідальної за адаптацію до напруженої м'язової діяльності, було використано визначення показника міри організації системи переробки інформації та системи вегетативної регуляції ритму серця в динаміці адаптації (R, за Антомоновим Ю.Г., 1968).
Вивчення міри організації у осіб із різним рівнем психофізіологічного стану в динаміці навчально-тренувального збору дало можливість визначити особливості формування функціональної системи, відповідальної за процес адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Аналіз засвідчує, що у осіб з високим рівнем індексу психофізіологічного стану на початку та наприкінці навчально-тренувального збору система вегетативної регуляції ритму серця є більш детермінованою, порівняно із особами середнього рівня рівнем індексу психофізіологічного стану. Однак, в середині навально-тренувального збору спостерігається достовірне зменшення міри організації системи вегетативної регуляції ритму серця у спортсменів з високим індексом психофізіологічного стану. Ця обставина вказує на наявність перехідного процесу регуляції ритму серця, що забезпечує оптимізацію процесу адаптації напруженої м'язової діяльності. У осіб з середнім рівнем індексом психофізіологічного стану міра організації не змінюється протягом навчального-тренувального збору. Це свідчить про стохастичність системи організації вегетативної регуляції ритму серця у осіб з середнім рівнем індексу психофізіологічного стану в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності.
Аналіз засвідчив, що протягом адаптації до напруженої м'язової діяльності спостерігається зростання показник міри організації системи сприйняття та переробки інформації у спортсменів із різним рівнем психофізіологічного стану. Однак, у осіб з високим рівнем індексу психофізіологічного стану міра організації система сприйняття та переробки інформації є більш детермінованою, порівняно із особами середнього рівня рівнем індексу психофізіологічного стану.
Виявлена тенденція вказує на закономірність зростання детермінованості системи сприйняття та переробки інформації у спортсменів в динаміці процесу адаптації до напруженої м'язової діяльності. Крім того, особи, які мають вищий показник індексу психофізіологічної організації відрізняються більшою детермінованістю системи сприйняття та переробки інформації.
Протягом адаптації до напруженої м'язової діяльності спостерігаються високі значення показнику міри організації системи емоційного реагування у осіб з високим рівнем індексу психофізіологічного стану. У осіб з середнім рівнем індексу психофізіологічного стану на початку навчально-тренувального збору показник міри організації достовірно нижчий. У подальшій динаміці також спостерігається зростання показника міри організації.
Таким чином, дослідження міри організації функціональної системи психофізіологічного стану за різними компонентами свідчить, що в процесі адаптації до напруженої м'язової діяльності різні системи забезпечення психофізіологічного стану характеризуються зростанням детермінованості та організованості функціональних елементів. Наявність стохастичності системи забезпечення психофізіологічного стану вказує на недосконалість відповідних регуляторних механізмів адаптації чи перехідного процесу, результатом якого є пошук та перехід функціональної системи на оптимальний рівень функціонування.
Однією з ключових компонентів психофізіологічного стану людини в умовах напруженої м'язової діяльності є система вегетативної регуляції ритму серця. Існує багато різних підходів щодо виявлення характер реагування системи регуляції кардіо інтервалів на відповідні навантаження. Однак, в умовах поточного контролю за станом спортсмена найбільш поширеним залишаються тести із навантаженнями, зокрема, ортостатичним навантаженням.
Моделювання та оцінка психофізіологічних та функціональних станів за допомогою ортостатичних навантажень. Для вирішення завдання вивчення особливостей вегетативної регуляції ритму серця в динаміці, що дає інформацію про функціональний стан організму спортсмена в цілому, використовували активну ортостатичну пробу .
При переході з горизонтального положення у вертикальне зменшується надходження крові до правих відділів серця; при цьому центральний об'єм крові знижується приблизно на 20%, хвилинний об'єм - нa 1-2,7 л/хв. Як наслідок знижується артеріальний тиск, що є сильним подразником для механорецепторів різних барорефлекторних зон. Першим з усіх механізмів підтримки артеріального тиску реагує барорефлекторний механізм регуляції.
Серед найбільш поширених підходів щодо аналізу активної ортостатичної проби, найбільш інформативним безперечно є спектральний аналіз ритму серця, та аналіз скатерограми.
При аналізі ортостатичної проби необхідно враховувати, що перехідні процеси регуляції ритму серця, які виникають під час навантаження є нестаціонарними. Виходячи з цього, для аналізу даних процесів використовуються непараметричні методи, одним з яких є скатерограма.
Згідно існуючих уявлень, аналіз скатерограми RR-інтервалів дає інформацію про періодичні (переважно повільні) та аперіодичні (випадкові) коливання ритму серця.
Активність періодичних повільних коливань ритму серця відображає повздовжну частку осі скатерограми (показник SD2). Випадкові аперіодичні коливання кардіоінтервалів представлені поперечною осію скатерограми (показник SD1). Стосовно фізіологічного механізму природи виникнення відповідних коливань, показник SD1 відображає симпатичну, показник SD2 парасимпатичну активацію вегетативної регуляції ритму серця. Крім того, відношення показнику SD1 до показнику SD2 відображає переважання симпатичного тонусу над парасимпатичним в умовах зовнішніх впливів.
З метою виявлення відповідних психофізіологічних та функціональних станів, які виникають в умовах напруженої м'язової діяльності, було проведено ортостатичну пробу серед 29 досліджуваних, які мають високий рівень адаптації до напруженої м'язової діяльності.
За попереднім аналізом системи варіабельності ритму серця нами було запропоновано шкалу за якою виділялися відповідні реакції на ортостатичне навантаження: оптимальна, помірне напруження, перенапруження. Основним критерієм, покладеним у відповідну класифікацію реакцій регуляції ритму було визначено середнє квадратичне відхилення RR- інтервалів. За даними ряду авторів, середнє квадратичне відхилення RR- інтервалів відображає ступінь напруження регуляції ритму серця, як сумарного впливу обох відділів вегетативної регуляції на синусів вузол серця.
Аналіз виявив 34% досліджуваних, які мали оптимальний тип реакції регуляції ритму серця на ортостатичне навантаження, 52% досліджуваних - помірне напруження регуляції ритму серця, 14% - перенапруження регуляції (рис.2).
Рис. 2 Відсоток досліджуваних із різними типами реакції вегетативної регуляції ритму серця на ортостатичне навантаження.
Проведений аналіз засвідчив, що спостерігається тенденція до зниження абсолютних значень SD1 та SD2 у стані лежачі, в залежності від погіршання реакції ритму серця на ортостатичне навантаження. Виявлено, що періодичні коливання переважають у осіб із різним типом реакції на ортостатичне навантаження. Це вказує на той факт, що у стані лежачі недостатньо виявляється відповідна фізіологічна реакція.
Виявлено, що характер реакції ритму серця на ортостатичне навантаження визначається ступенем напруження регуляторних систем організму.
Дослідження спектрального аналізу ритму серця вказує на переважання низькочастотного спектру ритму серця у осіб з оптимальною реакцією на ортостатичне навантаження. У досліджуваних із помірним напруженням регуляції ритму серця також переважає низькочастотний спектр коливань серцевого ритму. Це вказує на більшу активацію симпатичного тонусу вегетативної нервової системи.
Однак, у осіб із помірним напруженням регуляції ритму серця виявляється також більший внесок активації симпатичної ланки вегетативної нервової системи.
У осіб з реакцією перенапруження на ортостатичне навантаження виявляється переважання низькочастотних компонентів за рахунок симпатичного впливу на синусів вузол серця. Це відображає вплив центральних механізмів енергометаболічного обміну.
Виявлено тенденцію до зниження абсолютних значень SD1 та SD2 під час проведення ортостатичного навантаження, в залежності від погіршання реакції ритму серця на ортостатичне навантаження. Виявлено, що періодичні коливання переважають у осіб із різним типом реакції на ортостатичне навантаження. Це вказує на досконалість механізмів вегетативної регуляції ритму серця у досліджуваних, не дивлячись на різні типи реакцій на ортостатичне навантаження.
Висновки
1. Особливість функціональної організації психофізіологічних станів організму людини характеризується зв'язками та узгодженістю між різними рівнями функціональної системи, відповідальної за адаптацію до напруженої м'язової діяльності.
2. В умовах адаптації до напруженої м'язової діяльності збалансованість механізмів вагусно-симпатичного тонусу системи вегетативної регуляції ритму серця узгоджується із збільшенням можливостей системи сприйняття та переробки зорової інформації за рахунок зростання детермінованості функціональної організації психофізіологічного стану людини.
3. Ефективність сенсомоторного реагування в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності забезпечується зростанням ступеня напруження регуляторних механізмів за рахунок активації симпатичного відділу вегетативної нервової системи.
4. Рівень прояву психофізіологічних станів пов'язаний із якістю переробки інформації у досліджуваних і визначається часом центральної затримки. Зниження рівня психофізіологічних станів у досліджуваних призводить до збільшення тривалості переробки інформації на рівні кори головного мозку, і, як слідство може негативно впливати на ефективність спортивної діяльності.
5. Особливості регуляторного забезпечення процесу переробки інформації характеризується зростанням ефективності сенсомоторного реагування на рівні центральної ланки реакції за рахунок посилення активації механізмів саморегуляції. Зростання швидкості моторного реагування характеризується послабленням впливу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на синусовий вузол серця.
6. В процесі адаптації до напруженої м'язової діяльності функціональна система забезпечення психофізіологічного стану характеризується зростанням детермінованості відповідних елементів. Наявність стохастичності системи забезпечення психофізіологічного стану вказує на недосконалість відповідних регуляторних механізмів адаптації чи перехідного процесу, результатом якого є пошук та перехід функціональної системи на оптимальний рівень активації.
7. Встановлено, що серед обстеженої вибірки 34% особи мають оптимальний тип реакції регуляції ритму серця на ортостатичне навантаження, 52% - помірне напруження регуляції ритму серця та 14% - перенапруження регуляції ритму серця.
8. Розроблений методологічний підхід до визначення рівня прояву психофізіологічного стану може бути використаний для розробки оптимальних програм діяльності із урахуванням індивідуальних особливостей людини.
Список праць, опублікованих за темою дисертації
1. Коробейніков Г., Дудник О. Особливості психічного та психофізіологічного стану у спортсменів високої кваліфікації // Вісник Білоцерківського державного університету. - Вип 47. - Біла Церква, 2007. - С.30 - 34.
2. Коробейніков Г.В., Дуднік О.К. Комплексна діагностика функціональних станів борців греко-римського стилю високої кваліфікації // Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. - Вип 105. - Черкаси, 2007. - С.31 - 37.
3. Коробейніков Г.В., Дуднік О.К., Радченко Ю.А. Варіабельність серцевого ритму у юних борців з різним функціональним станом нервової системи // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 6. - С.157-160.
4. Дудник О. Дослідження психофізіологічних станыв у спортсменів із різним рівнем адаптації до напруженої м'язової діяльності // Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. - Вип 128. - Черкаси, 2008. - С.31 - 38.
5. Коробейніков Г.В., Дуднік О.К. Діагностика психоемоційних станів у спортсменів // Спортивна медицина. - К.: Олімпійська література, 2006. - № 1. - С.33-36.
6. Коробейніков Г.В., Дуднік О.К. Комплексна діагностика функціональних станів у борців високої кваліфікації // Спортивна медицина. - К.: Олімпійська література, 2007. - № 2. - С.65-68.
7. Коробейніков Г.В., Дудник О.К Функціональна організація психофізіологічних станів людини в залежності від рівня адаптованості до напруженої м'язової діяльності // Медична інформатика та інженерія. - 2008. - №1. - С.92 - 98.
8. Коробейніков Г.В., Дуднік О.К. Діагностика різних функціональних станів організму спортсменів // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті. - Біла Церква, 2008. - С.3 - 9.
9. Дудник О.К. Методичні рекомендації по психологічній підготовці спортсменів-бобслеїстів // Міністерство сільського господарства України.- Біла Церква, 2003.- 16 с.
10. Коробейников Г.В., Дудник О.К., Коняєва Л.Д., Россоха Г.В., Медвидчук К.В., Мазманян К.Р., Дрожжин В.Ю., Радченко Ю.А. Діагностика психофізіологічних станів // Методичний посібник, Біла Церква.- 2008.- 63 с.
11. Коробейніков Г., Дудник О. Особливості психофізіологічних станів у спортсменів високої кваліфікації // Фізична культура, спорт та здоров'я нації/ Зб. наукових праць. - Вінниця, 2006. - С.402-407
12. Коробейников Г.В., Медвидчук К.В., Дудник А.К., Россоха Г.В., Коняева Л.Д., Мазманян К.Р., Исследование динамики функциональных состояний элитных спортсменов // Научно-практические проблемы спорта высших достижений / Материалы международной конференции, 29-30 ноября 2007 г.- Минск:НИИФКСРБ, 2007.- С.140-145.
13. Коробейніков Г.В., Дудник О.К., Россоха Г.В., Коняєва Л.Д., Медвидчук К.В., Мазманян К.Р. Психофізіологічні особливості статевого диморфізму у спортсменів високої кваліфікації // Матеріали всеукраїнської наукової конференції “Сучасні питання фізіології та медицини” присвяченої 85-річчю заснування кафедри фізіології людини та тварин та 100-річчю з дня народження П.Є.Моцного, 26-28 вересня 2007 р. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2007. - С.47.
14. Коробейников Г.В., Россоха Г.В., Медвидчук К.В., Дудник А.К. Вариабельность сердечного ритма у юных борцов с разным функциональным состоянием нервной системы // XII Международный научный конгресс «Соременный Олимпийский спорт и Паралимпийский спорт и спорт для всех», Москва.- 2008.- С.
15. Коробейников Г.В., Медвидчук К.В., Дудник А.К. Влияние напряженной мышечной деятельности на формирование психофизиологических состояний спортсменов // Научная конференция «Адаптационная физиология и качество жизни: проблемы традиционной медицины», 2008.- С. 160-163.
Анотація
Дудник О. К. Функціональна організація психофізіологічних станів організму людини в умовах напруженої м'язової діяльності. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13. - фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.
Дисертаційна робота присвячена виявленню особливостей функціональної організації психофізіологічних станів організму людини на основі вивчення зв'язків між рівнем психофізіологічного стану людини та ступенем адаптації до напруженої м'язової діяльності. Показано, що в умовах адаптації до напруженої м'язової діяльності спостерігається покращання системи сприйняття та переробки зорової інформації у людини. Одночасно виявлено, що зростання швидкісних характеристик переробки інформації в динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності відбувається з напруженням регуляторних механізмів за рахунок посилення симпатичного відділу вегетативної регуляції ритму серця.
Динаміка процесу адаптації до напруженої м'язової діяльності характеризується узгодженістю збалансованості механізмів вагусно-симпатичного тонусу системи вегетативної регуляції ритму серця із збільшенням можливостей системи сприйняття та переробки зорової інформації за рахунок зростання детермінованості функціональної організації психофізіологічного стану людини.
Дослідженням встановлено, що рівень прояву психофізіологічних станів пов'язаний із якістю переробки інформації у спортсменів і визначається часом центральної затримки. Зниження рівня психофізіологічних станів у спортсменів призводить до збільшення тривалості переробки інформації на рівні кори головного мозку, і, як слідство може негативно впливати на ефективність спортивної діяльності.
Характер реакції ритму серця на ортостатичне навантаження визначається ступенем напруження регуляторних систем організму. Встановлено, що серед осіб обстеженої вибірки 34% мають оптимальний тип реакції на ортостатичне навантаження, 52% - помірне напруження та 14% - перенапруження регуляції ритму серця.
Ключові слова: функціональна організація, психофізіологічні стани, напружена м'язова діяльність, адаптація, регуляція ритму серця, система переробки інформації.
Аннотация
Дудник А. К. Функциональная организация психофизиологических состояний организма человека в условиях напряженной мышечной деятельности. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13. - физиология человека и животных. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.
Диссертационная работа посвящена выявлению особенностей функциональной организации психофизиологических состояний организма человека на основе изучения связей между уровнем психофизиологического состояния человека и степени адаптации к напряженной мышечной деятельности.
Результаты исследований показали, что в условиях адаптации к напряженной мышечной деятельности наблюдается улучшение системы восприятия и переработки зрительной информации у человека за счет активации моторного та центрального звена сенсомоторных реакций.
Рост скоростных характеристик переработки информации в динамике адаптации к напряженной мышечной деятельности происходит с одновременным напряжением регуляторных механизмов за счет усиления симпатического отдела вегетативной регуляции ритма сердца.
Динамика процесса адаптации к напряженной мышечной деятельности характеризуется согласованностью сбалансированности механизмов вагусно-симпатического тонуса системы вегетативной регуляции ритма сердца с увеличением возможности системы восприятия и переработки зрительной информации
Информационный анализ психофизиологического состояния у лиц с высоким уровнем адаптации к напряженной мышечной деятельности характеризуется наличием более детерминированного характера организации, как системы переработки информации, так и системы вегетативной регуляции ритма сердца.
Подобные документы
Основні методи фізіологічних досліджень. Індивідуально набуті форми вищої нервової діяльності. Класифікація умовних рефлексів. Сигнальні системи людини. Функціональна асиметрія великого мозку. Нейрофізіологічні основи психічної діяльності людини.
курсовая работа [384,0 K], добавлен 20.01.2011Основні параметри та особливості центральної гемодинаміки, варіабельності серцевого ритму, дихальної синусової аритмії, серцево-дихального синхронізму у студентів-спортсменів в стані спокою та в умовах дозованих короткочасних і тривалих навантажень.
автореферат [29,9 K], добавлен 11.04.2009Вивчення особливостей адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації проти вірусного гепатиту В. Ретроспективне епідеміологічне дослідження впливу різних факторів на стан новонароджених. Вакцинація, противоінфекційний захист.
автореферат [54,1 K], добавлен 05.04.2009Дослідження теоретичних проблем та питань практичної діяльності лікаря при порушеннях тканин та органів. Причини та наслідки теплових, хімічних, електричних опіків та опіків від випромінення. Особливості фізичної реабілітації при різних опіках.
контрольная работа [45,0 K], добавлен 07.05.2019Сутність, значення та функції опорно-рухової системи. Будова скелета, черепа, тулуба і кісток людини. Скелет верхніх та нижніх кінцівок. Особливості, структура та розташування м’язової системи. Фізичні якості та фізіологічні функції м'язів людини.
презентация [3,4 M], добавлен 06.05.2011Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.
реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010Коротка характеристика зони обслуговування товариства, що вивчається. Організація ветеринарної діяльності, штат спеціалістів. Фінансування і постачання ветеринарної діяльності, принципи діловодства. Розрахунок економічної ефективності головних заходів.
курсовая работа [478,8 K], добавлен 11.09.2015Фактори ризику невідкладних станів у ході амбулаторного прийому, що включають серцеву недостатність, ішемічну хворобу серця. Профілактика невідкладних станів, що мають патологічні відхилення. Клінічна картина нападу короткочасної втрати свідомості.
реферат [29,5 K], добавлен 04.01.2011Анатомічний склад кістково-м’язової системи плечового поясу, види переломів плечової кістки. Призначення кінезотерапії при різних захворюваннях, вправи для фізичної реабілітації пацієнта. Фізіотерапевтичні методи лікування, проведення масажу при переломі.
дипломная работа [877,3 K], добавлен 06.07.2011Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.
автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
