Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Розробка складу та технології гомеопатичної мазі для застосування в дерматології

Розробка складу та технології гомеопатичної мазі для застосування в дерматології

Асортимент вітчизняних та закордонних лікарських препаратів, зареєстрованих в Україні у вигляді мазей для лікування алергічних дерматитів. Технологія одержання матричної настойки отрути бджолиної, показники гомеопатичного препарату у формі мазі.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2015
Размер файла 84,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

22

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Розробка складу та технології гомеопатичної мазі для застосування в дерматології

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

ЧОРНА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

Харків-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі аптечної технології ліків Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Міністерство охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України, академік Української Академії Наук

ТИХОНОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОвич,

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри аптечної технології ліків.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Гудзенко Олександр Павлович,

Луганський державний медичний університет,

завідувач кафедри технології ліків, організації та економіки фармації;

кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник

Козлова Неллі Георгіївна,

Державне підприємство “Державний науковий центр лікарських засобів” МОЗ України, м. Харків,

провідний науковий співробітник сектору супозиторних лікарських форм.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Критичний стан сучасної фармакотерапії алергічних дерматитів дозволяє стверджувати, що кількість лікарських препаратів, ефективних при цій патології, є обмеженою, а самі препарати не завжди безпечні та ефективні при застосуванні.

Провідне місце в терапії алергічних контактних дерматитів (АКД) посідають препарати для місцевого лікування, серед яких найбільш широко використовуються глюкокортикоїдні мазі. З даних літератури відома ціла низка побічних ефектів (порушення обміну вуглеводів і стану нервової системи, розвиток інфекційних ускладнень тощо) при їх тривалому використанні. Тому одним з важливих завдань фармацевтичної науки є розробка нових ефективних препаратів у вигляді мазей з можливістю тривалого використання та мінімальним проявом негативного впливу на організм хворих на АКД.

За останні роки наукові розробки у фармацевтичній галузі досягли неабияких успіхів, але й до цього часу перевага надається лікарським препаратам на основі сировини природного походження, у тому числі - гомеопатичним. Ця тенденція пов'язана з цілою низкою переваг, а саме з безпечністю та відсутністю побічних ефектів у гомеопатичних засобів.

Актуальність розробки нових гомеопатичних препаратів для лікування АКД обумовлена багатьма чинниками: збільшення числа захворювань на дерматити алергічного характеру, розширення факторів, які провокують дану патологію (розвиток хімічної галузі, неякісні харчові продукти, забруднення навколишнього середовища, підвищення радіаційного фону, чинники медичного характеру тощо).

Аналіз даних літератури за останні роки показав, що різнобічні фармакологічні властивості мають продукти бджільництва - отрута бджолина і прополіс, які використовуються в гомеопатії у вигляді матричних настойок для лікування дерматологічних захворювань.

Таким чином, розробка складу та технології нового гомеопатичного препарату у вигляді мазі з матричними настойками отрути бджолиної і прополісу є актуальним завданням сучасної фармації та медицини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету “Створення гомеопатичних лікарських засобів” (номер державної реєстрації 0103U000480) і проблемної комісії “Фармація” МОЗ України. Тема дисертаційної роботи затверджена РПК “Фармація” МОЗ та АМН України (протокол № 43 від 15.11.06 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень стала розробка та наукове обґрунтування складу і технології гомеопатичної мазі для лікування алергічного контактного дерматиту на основі матричних настойок отрути бджолиної і прополісу та з олією горіха волоського (ОГВ), методик контролю якості розробленого засобу.

Реалізація поставленої мети вимагала вирішення таких завдань:

Ш провести аналіз та узагальнити дані літератури щодо факторів, які спричиняють виникнення алергічних контактних дерматитів;

Ш проаналізувати асортимент вітчизняних та закордонних лікарських препаратів, зареєстрованих в Україні у вигляді мазей для лікування АКД;

Ш розробити технологію одержання матричної настойки отрути бджолиної;

Ш провести комплекс технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та біологічних досліджень з метою вибору та обґрунтування оптимальної технології гомеопатичної мазі;

Ш розробити технологію гомеопатичного препарату у формі мазі під умовною назвою “Aпi-дерма”;

Ш провести дослідження зі встановлення основних показників якості розробленої мазі, обґрунтувати умови зберігання та термін придатності;

Ш вивчити фармакологічні властивості лікарського гомеопатичного препарату “Aпi-дерма”;

Ш розробити проекти аналітичної нормативної документації (АНД) та технологічного промислового регламенту на мазь “Апі-дерма”.

Об'єкти дослідження. Отрута бджолина, прополіс, матричні настойки отрути бджолиної і прополісу, олія горіха волоського, ланолін безводний, вазелін, мазь “Апі-дерма”.

Предмет дослідження. Розробка науково обґрунтованого складу та раціональної технології гомеопатичної мазі з матричними настойками отрути бджолиної і прополісу та з олією горіха волоського. Вивчення фізико-хімічних властивостей розробленого засобу, вибір критеріїв якості препарату, а також методик їх визначення; розробка аналітично нормативної документації. Дослідження специфічної біологічної активності та обґрунтування типу упаковки і терміну придатності препарату, а також розробка проекту технологічного регламенту гомеопатичної мазі “Апі-дерма” для місцевого застосування в терапії дерматитів алергічного походження.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань застосовувались фармакотехнологічні, біологічні, фізичні та фізико-хімічні методи досліджень, що дозволяють об'єктивно оцінювати якісні та кількісні характеристики препарату на підставі експериментально одержаних та статистично оброблених результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі результатів фармакотехнологічних, біологічних, фізичних та фізико-хімічних методів досліджень вперше науково обґрунтовано склад і технологію гомеопатичної мазі з матричними настойками отрути бджолиної і прополісу та з олією горіха волоського для лікування АКД.

Розроблені методики якісного та кількісного визначення діючих речовин у препараті. Встановлені оптимальні умови зберігання та обрана раціональна упаковка мазі, що забезпечує її стабільність протягом двох років.

Новизна досліджень захищена патентом України на винахід “Спосіб одержання гомеопатичного базисного препарату отрути бджолиної “Апі” (№ 83579 від 25.07.08 р.).

На підставі одержаних результатів подано заявку на патент до Українського інституту промислової власності “Гомеопатичний лікарський засіб у формі мазі для лікування алергічних дерматитів” (№ заявки а 2009 05034 від 21.05.09 р.).

Практичне значення одержаних результатів. Створено і запропоновано для практичної медицини новий гомеопатичний лікарський препарат - мазь для лікування алергічних контактних дерматитів; оформлено і затверджено МОЗ України інформаційний лист “Технологія виготовлення гомеопатичної мазі в умовах аптек” (№ 111 від 20.06.07 р.). Описана в інформаційному листі модель технології апробована у виробничому відділі ТОВ “Гомеопатична аптека” (м. Харків) (акт впровадження від 16.04.08 р.).

Розроблено проекти технологічного регламенту на промислове виробництво і АНД на гомеопатичну мазь “Aпi-дерма” та запропоновано вид упаковки, умови, термін зберігання лікарського препарату.

Фрагменти роботи упроваджено у навчальний процес кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету (акт впровадження від 17.12.07 р.), кафедри технології лікарських засобів Одеського державного медичного університету (акт впровадження від 09.03.09 р.), кафедри фармацевтичної технології і біофармації Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (акт впровадження від 25.03.09 р.), кафедри фармації Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (акт впровадження від 17.04.09 р.), кафедри фармацевтичних дисциплін Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (акт впровадження від 20.04.09 р.), кафедри фармації Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського (акт упровадження від 11.05.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею. Особисто автором здійснений інформаційний пошук, проаналізовані та узагальнені дані літератури стосовно етіології, патогенезу й сучасного стану захворювання на дерматити алергічного походження, а також застосування гомеопатичного методу лікування цієї патології.

Проведені фармакотехнологічні, біологічні, фізичні та фізико-хімічні дослідження модельних зразків препарату. Результати досліджень статистично оброблені, систематизовані та проаналізовані дисертантом. Розроблено проекти технологічного регламенту та АНД; визначено якісний та кількісний вміст діючих речовин в мазі. Узагальнені результати експериментальних досліджень з вивчення антимікробної та бактерицидної активності діючих компонентів мазі, які проведені на базі кафедри мікробіології НФаУ під керівництвом проф. І.Л. Дикого. Кристалографічні дослідження проведені на базі ХНУ ім. В.Н. Каразіна (м. Харків) під керівництвом кандидата технічних наук С.І. Богатиренка; дослідження фармакологічної активності гомеопатичної мазі “Апі-дерма” та її компонентів проведені на базі ЦНДЛ НФаУ (м. Харків) під керівництвом проф. Л.В. Яковлєвої.

Персональний внесок в усіх опублікованих наукових працях зі співавторами (Тихонов О.І., Ярних Т.Г., Тихонова С.О., Пасічник М.Ф., Жукова Т.В., Ходарченко Г.Б., Якущенко В.А., Красільнікова О.А., Олійник С.В.) вказується за текстом дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено на: науково-практичній конференції “Сучасні проблеми екстемпоральної рецептури” (Харків, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Досягнення в галузі аналітичної, судово-медичної, клінічної токсикології та наркології” (Запоріжжя, 2007); Всеукраїнському конгресі “Сьогодення та майбутнє фармації” (Харків, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Актуальні питання створення нових лікарських засобів” (Харків, 2008); науково-практичній конференції “Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития” (Харків, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації одержано 1 патент та опубліковано 10 наукових робіт, у тому числі 6 наукових статей (5 у фахових виданнях), 1 інформаційний лист, 3 тези доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 149 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів експериментальної частини, загальних висновків, додатків, списку використаних літературних джерел. Робота ілюстрована 33 таблицями та 21 рисунком. Бібліографія містить 217 джерел літератури, з яких 63 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сучасні аспекти створення гомеопатичних лікарських засобів для застосування у дерматології

У даному розділі проаналізовані і узагальнені дані сучасних літературних джерел щодо стану захворювань на дерматити алергічного ґенезу і наявності на фармацевтичному ринку України гомеопатичних лікарських препаратів у формі мазі для лікування АКД. Проаналізовано субстанції та їх препарати, які пропонують виробники для лікування даної патології. Вивчені недоліки, головним чином, глюкокортикоїдних мазей, як найбільш вживаних засобів при терапії алергодерматозів. Визначено основні напрямки створення гомеопатичної мазі з такими продуктами бджільництва, як отрута бджолина і прополіс у вигляді матричних настойок для лікуванні АКД.

2. Обґрунтування загальної концепції та методів досліджень

При розробці м'якої лікарської форми були застосовані продукти природного походження - отрута бджолина (ФС 42-2683-89), прополіс (АНД для вхідного контролю UA/1261/01/01 № 269 від 25.05.04 р.) та олія горіха волоського (ТУ У 15.4-31062507-006:2007), які в попередньому фармакологічному досліджені виявили високі антимікробні, протизапальні та регенеруючі властивості, при їх сумісному поєднанні. Для приготування матричної настойки отрути бджолиної використовували гліцерин 85% (ДФУ, 1 вид., с. 355), та етанол 96% (ДФУ, 1 вид., доп. 1, с. 339) і воду очищену (ДФУ, 1 вид., доп. 1, с. 308) - для отримання матричної настойки прополісу. В якості мазевої основи використовували вазелін (ДФУ, 1 вид., доп. 2, с. 381) і ланолін безводний (ДФ Х вид., с. 393). При вивченні властивостей мазевих основ та зразків мазі були використані фармакотехнологічні, фармакологічні, фізичні та фізико-хімічні методи дослідження, які дозволяють об'єктивно оцінювати їх якість, на підставі одержаних та статистично оброблених результатів.

3. Розробка складу та обґрунтування технології лікарської гомеопатичної мазі

При створенні, як алопатичних, так і гомеопатичних мазей необхідно враховувати, що більш оптимальними слід вважати комбіновані склади, які забезпечують високий ефект лікування, внаслідок чого посилюється їх стимулююча дія. Під час захворювання на АКД виникають важкі інфекційні процеси шкіри, викликані асоціаціями бактерій і патогенними грибами, тому важливими є антимікробний та бактерицидний ефекти лікувального засобу. В гомеопатичній практиці прийнято використання матричних настойок (базисних препаратів), тому, у якості антибактеріальних компонентів були застосовані матричні настойки отрути бджолиної і прополісу, які у поєднанні виявили підсилюючу дію. Крім того, з літературних джерел відомо, що отрута бджолина здатна викликати процес загострення, що у подальшому призводить до процесу ремісії дерматологічних захворювань пов'язаних з набряками, свербінням, запаленнями. Настойка прополісу проявляє регенерувальну, протисвербіжну, антимікробну дію тощо. Такий комплекс властивостей вигідно відрізняє цю комбінацію від усіх інших гомеопатичних препаратів, що застосовуються у дерматологічній практиці в Україні.

Отрута бджолина (Apium virus) входить до переліку лікарських речовин рекомендованих до застосування у гомеопатичній практиці (Приказ МЗ УССР № 165 от 03.08.89, доп. 4 “О развитии гомеопатического метода в медицинской практике и улучшении организации обеспечения населения гомеопатическими лекарственными средствами”). До складу розроблювальної мазі отруту бджолину вводили у вигляді матричної настойки, яку прийнято готувати за методикою керівництва В. Швабе § 4, але цей процес займає тривалий час. Тому, з метою прискорення технології приготування матричної настойки отрути бджолиної була використана методика, яка наведена у Німецькій Гомеопатичній Фармакопеї (метод 42). Технологія одержання матричної настойки з отрутою бджолиною представлена на рис. 1.

22

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема технологічного процесу одержання матричної настойки отрути бджолиної

Технологія приготування матричної настойки отрути бджолиної наступна: на вагах відважують отруту бджолину, яку потім поміщають у склянку з темного скла і додають потрібну кількість гліцерину 85 %. Склянку закривають кришкою, ретельно струшують 10 разів і залишають у темному місці на 2 години при температурі 18 ± 2 0С. Одержаний розчин при необхідності проціджують крізь марлю. Отримана матрична настойка представляє собою 1/10 частину препарату і є першою десятинною потенцією.

При виборі типу мазевої основи, з метою розробки гомеопатичної мазі для лікування алергічних дерматитів, опирались на дані літератури стосовно симптомів прояву хвороби на різних її стадіях. Враховуючи те, що найбільш актуальним є розробка нового препарату який би застосовувався на стадіях, що характеризуються згасанням ексудативних елементів і мокненням було обрано дифільну основу. Окрім того, однією з вимог керівництва В. Швабе та сучасної гомеопатичної нормативної документації при створенні мазей в якості основи є використання вазеліну і ланоліну безводного.

Згідно гомеопатичних фармакопей Німеччини та Франції співвідношення вазеліну і ланоліну у мазях повинно бути 7 : 3 або 8 : 2 відповідно. У зв'язку з цим були виготовлені зразки основ з співвідношенням вазеліну і ланоліну безводного 7 : 3 - зразок № 1 та 8 : 2 - зразок № 2 (табл. 1).

Таблиця 1

Композиції зразків основи

№

з/п

Компоненти основи, г

Вазелін

Гліцерин 85%

Ланолін б/в

ОГВ

1

64,40

3,0

27,60

5,0

2

64,00

3,0

16,00

17,0

Примітка: ОГВ - олія горіха волоського

Враховуючи той факт, що одним з проявів алергічних дерматитів є наявність сухості шкіри, то необхідним фактором для забезпечення зволожуючої дії було введено до складу мазевої основи ОГВ, яка, за даними літератури, використовується при лікуванні дерматологічних захворюваннях (дерматити, псоріаз, екзема) і містить значну кількість вітаміну Є - більше 100 мг, %.

Введення гліцерину 85 % до складу зразків мазі ґрунтувалося на тому, що діюча речовина - матрична настойка отрути бджолиної складається на 1/10 частину з цього розчинника.

Завдяки реологічним показникам, які вивчали на ротаційному віскозиметрі “Реотест-2” при температурі 20 єС визначали тип плину систем дослідних зразків (рис. 2).

Отримана реограма свідчить, що для руйнування структури (зразок № 2) необхідно прикласти значну напругу зсуву. Для кривих характерне рівномірне збільшення швидкості деформації при збільшенні напруги зсуву, далі реограма переходить у пряму, що характеризує повне руйнування структури. У період зменшення напруги в'язкість системи відновлюється, - це підтверджує наявність пластичнов'язких і тиксотропних властивостей основи. Утворення на реограмі “петлі гістерезису” також свідчить про тиксотропність досліджуваної основи, причому показники зразка № 1 дещо поступалися даним зразку №2.

Рис. 2. Реограма плинності зразків мазевої основи

З отриманих даних було обрано зразок № 2 у співвідношенні вазеліну і ланоліну безводного відповідно - 8 : 2, та ОГВ у кількості 17,0 г.

З метою вибору кількості матричної настойки отрути бджолиної у складі гомеопатичного препарату були проведені скринінгові дослідження фармакологічної активності досліджуваних зразків мазі на моделі контактного дерматиту у щурів, індукованого аплікаціями 2,4-динітрохлобензолом (2,4-ДНХБ). Склад зразків мазі, що підлягали вивченню наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Склад зразків мазі з матричною настойкою отрути бджолиної

Назва речовини

Склад модельних зразків мазі, г

№1

№2

№3

Матрична настойка

отрути бджолиної

2,5

3,0

3,5

Дифільна мазева основа

97,5

97,0

96,5

Результати вивчення протиалергічної активності модельних зразків мазі наведені в табл. 3.

Як видно з даних табл. 3 аплікації 1% розчину 2,4-ДНХБ протягом 21 доби викликають, як місцеві запальні реакції шкіри, так і системну відповідь організму щурів на тривале нанесення алергену. Також у тварин спостерігали утворення слабкої еритеми, лущення верхнього епідермісу шкіри у місцях нанесення хімічної речовини.

Лікування тварин відбувалося трьома зразками мазі при спостереженні за перебігом цього процесу протягом 28 діб. Верифікація відбувалася за такими показниками, як товщина шкірної згортки (мм) та вміст лейкоцитів крові (109/л).

За експериментально отриманими даними видно, що у тварин яких лікували зразком мазі № 2 спостерігалось загострення прояву алергічного дерматиту на 21 та 23 добу, а вже на 28 добу відбувалося явище саморегуляції організму щурів та зменшення набряку, за показником товщини шкірної згортки. У зразків № 1 та № 3 загострення мало такий же характер, як у випадку зі зразком № 2, але значення зразків № 1 та № 3 (по відношенню до показника зразка № 2) на 28 добу були недостатньо малими і набряклість шкіри все ще залишалася суттєвою.

Таблиця 3

Протиалергічна та протизапальна активність зразків мазі

Показники

Групи тварин

Термін дослідження

вихідні дані

21 доба

23 доба

28 доба

Товщина шкірної згортки, мм

(S)

інтактний

контроль

1,56±0,07

1,68±0,05

1,66±0,08

1,56±0,20

контрольна

патологія (ДНХБ)

1,52±0,11

2,45±0,04*

2,42±0,07*

2,35±0,15*

зразок мазі № 1

1,54±0,09

2,46±0,09*

3,07±0,32

*/**

1,95±0,07

*/**

зразок мазі № 2

1,53±0,05

2,46±0,07*

2,87±0,19

*

1,93±0,06

**

зразок мазі № 3

1,56±0,10

2,49±0,14*

3,06±0,19

*/**

2,12±0,14

**

Лейкоцити, 109/л

(S)

інтактний

контроль

4,95±0,32

5,55±0,20

5,80±0,39

5,35±0,30

контрольна

патологія (ДНХБ)

5,55±0,43

11,03±0,60

*

10,63±0,55*

9,42±0,59*

зразок мазі № 1

5,20±0,39

11,67±0,40*

11,92±0,77*

7,15±0,53*/**

зразок мазі № 2

5,82±0,46

11,76±1,21*

12,00±1,12*

7,03±0,73*/**

зразок мазі № 3

5,19±0,31

12,45±0,84*

12,08±0,72*/**

7,71±1,09*/**

Примітки:

1. * - відмінності достовірні щодо значень інтактного контролю, р0,05;

2. ** - відмінності достовірні щодо значень контрольної патології, р0,05.

Наступний показник за яким проводили дослідження дії досліджуваних зразків мазі - кількість лейкоцитів у периферичній крові щурів (табл. 3).

Згідно даних табл. 3 у тварин, яких лікували маззю зразка № 2 на 28 добу експерименту спостерігали зменшення кількості еритроцитів у крові щурів, що свідчить про виражене загальне зниження запальної алергічної реакції, відносно до значень контрольної патології. У групі тварин, терапію яких здійснювали за допомогою зразків мазі № 1 та № 2, також фіксували зменшення кількості лейкоцитів у крові щурів, але показники інтенсивності реакції шкіри поступалися по відношенню до значень контрольної патології та зразка № 2.

Таким чином, на підставі отриманих експериментальних даних найбільш виразний протиалергічниий та протизапальний ефект виявляв зразок мазі № 2, що містить 3,0 г матричної настойки отрути бджолиної.

Враховуючі той факт, що перебіг АКД триває з розвитком вторинного інфекційного ураження патогенною мікрофлорою, доцільно було забезпечити антибактеріальний і антимікробний ефект розроблювальної гомеопатичної мазі. З цією метою до складу розроблювальної мазі було введено матричну настойку прополісу.

Настойка прополісу - продукт бджільництва тваринного походження, яка проявляє антибактеріальну та бактерицидну активність, і може з успіхом застосовуватися при АКД з інфекційним перебігом хвороби. Прополіс входить до переліку лікарських речовин рекомендованих до застосування у гомеопатичній практиці (Приказ МЗ УССР № 165 от 03.08.89, доп. 4 “О развитии гомеопатического метода в медицинской практике и улучшении организации обеспечения населения гомеопатическими лекарственными средствами”). Матричну настойку прополісу готують згідно керівництва В. Швабе за § 4, з урахуванням вимог ДФУ та інших нормативних документів (рис. 3). мазь алергічний дерматит бджолиний

22

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Схема технологічного процесу одержання матричної настойки прополісу

Вибір кількості настойки прополісу, у складі мазі, було здійснено посилаючись на експериментально отримані дані щодо вивчення її антимікробної активності (табл. 4).

Для визначення антимікробної дії матричної настойки прополісу (зразок №1) використовували референс-штами мікроорганізмів з американської типової колекції культур: Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Bacillus subtilis ATCC 6633, Candida albicans ATCC 885-653. Паралельно проводились дослідження наступних композицій: матрична настойка отрути бджолиної (? Apis 3,0 г) (зразок № 2); отрута бджолина (0,3 г) з матричною настойкою прополісу (? Propolis 3,0 г) (зразок № 3); матрична настойка прополісу (? Propolis 2,0 г) з ? Apis 3,0 г (зразок № 4); матрична настойка прополісу (? Propolis 3,0 г) з ? Apis 3,0 г (зразок № 5); ? Propolis 3,5 г з ? Apis 3,0 г (зразок № 6).

Таблиця 4

Антимікробна активність матричної настойки прополісу та її композицій з матричною настойкою отрути бджолиної

№

зразка

Об'єкти

дослідження
Культура мікроорганізмів
МІК/МБК

(мкг/мл)
S.
aureus

ATCC 25923
E.
coli

ATCC 25922
P.
aeruginosa

ATCC 27853
B.
subtilis

ATCC 6633
С.
albicans
ATCC

885-653

1

? Propolis

20,50±0,02

› 100

› 1000

20,50±0,02

› 100

2

? Apis

18,00±0,25

› 100

› 1000

9,00±0,25

90,00±0,21

3
Отрута
бджолина +

? Propolis

41,00±0,12

› 100

› 1000

41,00±0,18

› 100

4
? Apis +

? Propolis

15,50±0,18

› 100

› 1000

16,50±0,22

› 100

5
? Apis +

? Propolis

15,03±0,22

› 100

› 1000

15,00±0,32

60,00±0,23

6
? Apis +

? Propolis

15,00±0,28

› 100

› 1000

15,05±0,23

60,00±0,26
Примітка:
1. ? (фіта) - матрична настойка;
2. n=5;
3. МІК - мінімальна бактеріостатична (пригноблююча) концентрація;
4. МБК - мінімальна бактерицидна концентрація.
В результаті проведених експериментальних випробовувань фіксували слабку антимікробну дію у досліджуваних зразках № 1-6 по відношенню до E. сoli та P. aeruginosa. Отримані дані цілком узгоджуються з даними літератури.
Дані одержані при дослідженні зразків № 4, 5, 6 свідчать про неочікуваний ефект потенціювання антимікробної дії, який визначається покращенням показників стосовно мікроорганізмів S. аureus та B. subtilis. Під час проведення експерименту відмічали чутливість зразків до Candida albicans, тоді як у зразках № 1-4 цього явища не відбувалося. При цьому порівнюючи зразки №5 і № 6, за показниками штамів мікроорганізмів, фіксували практично рівноцінну дію. Тому, опираючись на вище наведені дані було обрано зразок № 5.

Таким чином, в результаті проведених фізико-хімічних, фармакологічних та мікробіологічних досліджень обґрунтовано наступний склад гомеопатичної мазі під умовною назвою “Апі-дерма” (г):

Матрична настойка отрути бджолиної 3,0

Матрична настойка прополісу 3,0

Олія горіху волоського 17,0

Вазелін - ланолін безводний (8:2) до 100,0

При відпрацьовуванні технології розроблюваної гомеопатичної мазі важливим було врахування температури приготування даного лікарського засобу. Для обґрунтування температурного режиму виготовлення мазі та аналізу термостійкості лікарських та допоміжних речовин було проведено їх дериватографічне дослідження. Аналіз одержаних дериватограм дозволив визначити межу нагрівання мазі 65 ± 5 єС (рис. 4).

22

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Дериватограма гомеопатичної мазі

На підставі проведених технологічних, структурно-механічних, фізико-хімічних досліджень розроблена технологія виробництва мазі в умовах аптек (рис. 5) та промислових умовах (рис. 6). На мазь “Апі-дерма” розроблено проект технологічного промислового регламенту.

22

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Схема отримання мазі “Апі-дерма” в умовах аптек

4. Розробка методик стандартизації та дослідження стабільності гомеопатичної мазі “Апі-дерма” та її компонентів

У даному розділі наведено результати досліджень фізико-хімічних властивостей мазі, а також дані з розробки методик контролю якості та визначення умов зберігання і терміну придатності препарату “Апі-дерма”.

З метою стандартизації розробленого лікарського засобу вивчені біологічні, фізичні та фізико-хімічні показники, а також запропоновані методики якісного та кількісного аналізу діючих компонентів: матричних настойок отрути бджолиної і прополісу, та олії горіха волоського в мазі. За вимогами ДФУ, доп. 1 розроблену мазь контролюють за наступними показниками: опис, ідентифікація, однорідність, маса вмісту туб, якісне і кількісне визначення діючих речовин. Для проведення ідентифікації визначали вміст біологічно активних сполук, які входять до складу компонентів мазі “Апі-дерма”.

Оскільки матрична настойка є складним комплексом біологічно активних речовин, які належать до різних класів хімічних сполук, проводили реакції на основні групи біологічно активних сполук: білки, амінокислоти, моносахариди тощо.

Вихідна сировина, проміжна продукція та матеріали

Виготовлення мазі

Контроль у процесі

виробництва

Вазелін, ланолін безводний, прополіс, спирт етиловий 60 % (мас),

отрута бджолина, гліцерин 85%, олія горіха волоського

Стадія 1

Підготування виробництва

Зважування компонентів;

Приготування спирту етилового 60 % (мас.)

Ваги

Вага компонентів

Спирт етиловий 60 % (мас.) зі стадії 1,

прополіс зі стадії 1

Стадія 2

Отримання ? прополісу

Реактор (Р-8)

Процес мацерації, час настоювання, контроль проміжної продукції

Ланолін безводний

зі стадії 1,

? прополісу зі стадії 2

Стадія 3

Виготовлення емульсії

Реактор (Р-20)

Кількість завантаженої сировини, температура нагрівання, час перемішування

Отрута бджолина

зі стадії 1,

гліцерин 85 % зі

стадії 1

Стадія 4

Приготування матричної настойки отрути бджолиної

Збірник (Р-5)

Час перемішування

контроль проміжної продукції

? отрути бджолиної

зі стадії 4,

олія горіха волоського зі стадії 1,

вазелін зі стадії 1

Стадія 5

Приготування концентрату

Реактор-гомогенізатор (Р-14)

Кількість завантаженої сировини, температура нагрівання, час перемішування, час охолодження

Емульсія зі стадії 3,

концентрат зі стадії 5

Стадія 6

Отримання мазі

Реактор (Р-20)

Час перемішування, однорідність мазі, контроль проміжної продукції

Пакування мазі

Нерозфасована мазь

зі стадії 6,

туби алюмінієві

Стадія 7

Фасування мазі в туби

Тубонаповнювальний автомат

Якість туб, маркування (номер серії, термін придатності)

Туби із маззю зі

стадії 7, листки вкладиші, пачки

Стадія 8

Пакування туб із маззю у пачки

Автомат пакування

Комплектність, правильність друку (номер серії, термін придатності)

Пачки з тубами, коробки, групові етикетки

Стадія 9

Пакування пачок у коробки

Пакувальний стіл

Кількість пачок у коробці, правильність друку

Готова продукція

Контроль готової продукції

Рис. 6. Блок-схема виробництва мазі “Апі-дерма” у промислових умовах

Для виявлення амінокислот у матричній настойці отрути бджолиної та мазі “Апі-дерма” проводили реакцію з нінгідрином, яку пропонують Німецька та Французька Гомеопатичні фармакопеї для ідентифікації продуктів отрути бджолиної.

При перебігу реакції відбувається окисне дезамінування б-аміногрупи амінокислот, пептидів, білків, амідів кислот та інших сполук, у результаті утворюється в'язка рідина синьо-фіолетового кольору - комплекс Руемана. Білки у препаратах ідентифікували 10 % розчином таніну. При дії реагенту на дослідні зразки з часом спостерігалось утворення об'ємного осаду. Для виявлення амінокислот (кислота глутамінова) проводили реакцію з резорцином у кислоті сірчаній концентрованій з наступним додаванням розчину аміаку. Слід відмітити, що при нагріванні ? отрути бджолиної та надосадової рідини мазі “Апі-дерма” з резорцином у кислоті сірчаній концентрованій розчин набував червоно-коричневого забарвлення, але при додаванні розчину аміаку з'являвся жовтий каламутний розчин з рожевим осадом. На відновлюючі цукри, зокрема фруктозу та глюкозу, використовували реакцію з тимолом у кислоті сірчаній концентрованій. Результати проведення реакцій наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

Результати проведення якісних реакцій на основні біологічно активні групи ? отрути бджолиної та мазі “Апі-дерма”

Зразки

Реактиви

Забарвлення, осад

БАР

? Отрути

бджолиної

Нінгідрин

синьо-фіолетове

амінокислоти, білки

10 % розчин

таніну

об'ємний осад

білки

Тимол у кислоті

сірчаній конц.

червоно-буре

фруктоза,

глюкоза

Резорцин у кислоті сірчаній конц. з

додаванням

аміаку

жовтий розчин з

рожевим осадом

кислота

глутамінова

* Мазь

“Апі-дерма”

Нінгідрин

синьо-фіолетове

амінокислоти, білки

10 % розчин

таніну

об'ємний осад

білки

Тимол у кислоті

сірчаній конц.

червоно-буре

фруктоза,

глюкоза

Резорцин у кислоті сірчаній конц. з

додаванням

аміаку

жовтий розчин з

рожевим осадом

кислота

глутамінова

Примітка: * для проведення реакцій на основні біологічно активні речовини (БАР) використовували надосадову рідину мазі.

Для дослідження осадових реакцій на азотовмісні сполуки матричної настойки отрути бджолиної і мазі “Апі-дерма” були використані наступні реактиви: 1 % розчин калію перманганату; 0,5 % розчин кислоти пікринової; реактиви Бушарда; Зонненштейна (розчин кислоти фосфорномолібденової); Шейблера (розчин кислоти фосфорновольфрамової). Більшість органічних основ, що містять азот, також дають позитивні реакції з осадовими реактивами, при виконанні цих реакцій випадають аморфні або кристалічні осади. Тому, нами були проведені кольорові реакції на азотовмісні сполуки з більш чутливими “загальноалкалоїдними” реактивами. Отримані дані свідчать про присутність у матричній настойці отрути бджолиної та у мазі “Апі-дерма” вуглеводів, амінокислот, білків, кислоти глутамінової.

Кількісне визначення гомеопатичних препаратів проводяться лише в тих випадках, коли до їх складу входять отруйні речовини.

Кількісний вміст отрути бджолиної у матричній настойці та мазі “Апі-дерма” визначали за показниками фосфоліпази А і глюкозамінглікангідролазного (ГАГГ) комплексу згідно ФС 42-2683-89 на отруту бджолину.

Активність фосфоліпази А визначали за реакцією з розчином L - альфа - лецитину в абсолютному спирті. Результати дослідження наведені у табл. 6.

Таблиця 6

Кількісне визначення фосфоліпази А у дослідних зразках

Зразки:

Фосфоліпаза А,

МО

1. Отрута бджолина (субстанція)

139,60±0,16*

2. Матрична настойка отрути бджолиної

139,34±0,15*

3. Мазь “Апі-дерма”

138,66±0,03*

Примітка:

1. n=5;

2. * - значення у перерахунку на 1 мг отрути бджолиної.

Активність фосфоліпази А в 1 мг отрути бджолиної має бути не менше 100 МО. Так, у зразках мазі “Апі-дерма” цей показник складав 138,66±0,03 МО, а у зразках матричної настойки кількість фосфоліпази А дорівнювала 139,34±0,15 МО. Експериментальні дані активності ГАГГ комплексу у матричній настойці отрути бджолиної та мазі “Апі-дерма” представлені в таблиці 7.

Таблиця 7

Активність ГАГГ отрути бджолиної в її матричній настойці та мазі “Апі-дерма”

Зразки:

ГАГГ,

мМО

1. Отрута бджолина (субстанція)

74,54±3,83*

2. Матрична настойка отрути бджолиної

73,97±1,23*

3. Мазь “Апі-дерма”

72,32±1,83*

Примітка:

1. n=5;

2. * - значення у перерахунку на 1 мг отрути бджолиної.

Активність ГАГГ комплексу в 1 мг отрути бджолиної має бути не менше 70 мМО. За результатами проведеного дослідження активності ГАГГ комплексу у зразках мазі “Апі-дерма” становила 72,32±1,83 мМО, а в зразках матричної настойки дорівнювала 73,97±1,23 мМО. Отримані дані відповідають вимогам ФС 42-2683-89.

Відомо, що флавоноїди є складовою частиною прополісу (понад 25 %), які обумовлюють його антимікробну і бактерицидну дію. Для встановлення наявності фенольних сполук у матричній настойці прополісу використовували якісні реакції з 5% розчином заліза окисного хлориду спиртового та свинцю ацетату основного. Кількісний вміст фенольних сполук даних зразків визначали згідно методики ФС 42У-34-19-95 на настойку прополісу. Експериментально отримані дані відповідають вимогам нормативної документації на даний засіб.

  • Кількісне визначення б-токоферолу в олії горіху волоському та мазі “Апі-дерма” проводили методом рідинної хроматографії. Отримані дані задовільняють вимогам ТУ У 15.4-31062507-006:2007 на олію горіху волоського. На підставі одержаних даних нами розроблений проект АНД, згідно з якими вивчено стабільність мазі в процесі зберігання. Встановлено, що мазь “Апі-дерма” зберігає свої фізико-хімічні властивості протягом 2 років у склянках темного кольору та алюмінієвих тубах при температурі 815 єС.
  • 5. Фармакологічні дослідження препарату “Апі-дерма”

У даному розділі представлені результати фармакологічних досліджень, які показали виражену протизапальну, протиалергічну та помірну антиексудативну активність розробленої гомеопатичної мазі “Апі-дерма”.

Дослідження проводили на експериментальних моделях контактного дерматиту у щурів, яке було викликано дією аплікацій 2,4-динитрохлобензолом (2,4-ДНХБ). Отримані дані свідчать про те, що мазь “Апі-дерма” проявляє виражену, по відношенню до мазі “Ірикар”, протизапальну активність. Дана дія обумовлена вмістом в лікарському препараті матричних настойок отрути бджолиної і прополісу, та масла горіха волоського.

Антиалергічну і антиексудативну властивість мазі “Апі-дерма” вивчали на моделі запалення лапи у щурів, яке було викликано введенням 1 % розчином яєчного білка в повному Ад'юванті Фрейда (ПАФ), що розвивалося за механізмом гіперчутливості повільного типу. Як препарат порівняння використовували мазь “Ірикар”. Отримані дані представленні в таблиці 8.

Нанесення мазей “Апі-дерма” і “Ірикар” групі тварин істотно знижувало набряк лапи щурів на третю добу експерименту, припиняло виражену симптоматику хвороби на 11 добу і стримувало розвиток реакції гіперчутливості повільного типу до кінця експерименту. У тварин, яких заздалегідь лікували досліджуваними засобами, в першу добу після ін'єкції алергену у ПАФ розвивався набряк, виразність якого була аналогічній групі контрольної патології. Але, починаючи з третьої доби спостерігали чітку регресію набряку у тварин. Найбільш активною була мазь “Апі-дерма”, яка на відміну від мазі “Ірикар”, пригнічувала набряк вже на 1 добу після введення ін'єкції 1% розчину яєчного білка у ПАФ. Даний ефект обумовлений, як типом основи (вазелін : ланолін безводний), так і вмістом в препараті матричних настойок отрути бджолиної і прополісу.

Таблиця 8

Динаміка протизапальної дії мазі “Апі-дерма” у порівнянні з маззю “Ірикар” (різниця між інтактною та набряклою лапами, ум.од.)

Групи тварин

Термін спостереження, доба

3

10

11

13

17

після імунізації

після завершальної ін'єкції

3

10

1

3

7

інтактний

контроль

0,00

(0-0)

0,60

(0-1)

0,40

(0-1)

1,2

(0-2)

0,20

(0-1)

контрольна патологія

(1% розчин білка у ПАФ)

12,80*

(9-17)

4,00*

(0-7)

46,60

(34-61)

24,40

(14-32)

14,80

(9-21)

мазь “Апі-дерма” +

1% розчин білка у ПАФ

9,40*/**

(8-11)

6,20*

(4-9)

37,60

(33-45)

12,60*/**

(5-19)

6,00*/**

(2-11)

мазь “Ірикар” + 1% розчин білка у ПАФ

7,20*/**

(3-11)

6,80*

(3-11)

46,00

(40-53)

15,80*

(4-36)

7,80*/**

(5-10)

Примітки:

1. * - відмінності достовірні щодо значень інтактного контролю, р0,05;

2. ** - відмінності достовірні щодо значень контрольної патології, р0,05.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Вперше на підставі технологічних, фізико-хімічних та фармакологічних досліджень розроблено склад та технологію нової гомеопатичної мазі з матричними настойками отрути бджолиної і прополісу та олією горіху волоського під умовною назвою “Апі-дерма” для лікування алергічних контактних дерматитів, яка володіє високими протизапальними властивостями.

2. В результаті аналізу асортименту лікарських препаратів місцевої дії для застосування в дерматології на українському фармацевтичному ринку обґрунтована доцільність розробки гомеопатичних лікарських засобів у вигляді мазей для лікування алергодерматозів.

3. Розроблено технологію отримання матричної настойки отрути бджолиної на 85% гліцерині і одержано патент України на винахід “Спосіб одержання гомеопатичного базисного препарату отрути бджолиної “Апі” (№ 83579 від 25.07.08 р.). Вивчені фізичні та фізико-хімічні властивості даного засобу, що дозволило прогнозувати його поведінку у складі мазі.

4. Обґрунтовано склад допоміжних речовин в розроблюваній мазі, який представлено масляною фазою (олія горіху волоського 17,0 г), дифільною основою у співвідношенні 8 : 2 (вазелін : ланолін безводний, відповідно), використання яких забезпечує одержання стабільності при тривалому використанні препарату з необхідними фізико-хімічними та структурно-механічними показниками.

5. Розроблено та обґрунтовано технологію одержання гомеопатичної мазі, яка передбачає певний температурний режим приготування.

6. Проведені дослідження щодо вибору основних показників якості розробленого препарату та методи їх контролю. Розроблені проекти технологічного регламенту та АНД на мазь “Апі-дерма”.

7. Обґрунтовано тип упаковки, визначені умови і терміни зберігання препарату, який становить 2 роки при температурі 815 єС.

8. Фрагменти дисертаційної роботи впроваджені до навчального процесу ряду вузів Україні.

9. Фармакологічними дослідженнями на експериментальних моделях контактного дерматиту у щурів, індукованого аплікаціями 2,4-ДНХБ встановлена протизапальна, протиалергічна дія мазі “Апі-дерма”.

10. За одержаними результатами подано заявку на патент до інституту промислової власності “Гомеопатичний лікарський засіб у формі мазі для лікування алергічних дерматитів”(№ заявки а 2009 05034 від 21.05.09 р.).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

наукові статті у фахових виданнях

1. Тихонов О.І. Проблеми та перспективи розвитку гомеопатичного методу лікування / О.І. Тихонов, Н.А. Чорна, Т.В. Жукова // Вісник фармації. - 2006. - № 4 (48). - С. 32-35. (Особистий внесок - аналіз номенклатури гомеопатичних засобів, обробка результатів, оформлення статті).

2. Тихонов О.І. Вивчення амінокислотного складу отрути бджолиної / О.І. Тихонов, Н.А. Чорна // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - З., 2007. - Вип. ХХ. - С. 200-206. (Особистий внесок - планування, проведення експериментальної частини, статистична обробка результатів, оформлення статті).

3. Тихонов О.І. Перспективи створення гомеопатичного лікарського засобу у формі мазі для лікування алергічних дерматитів / О.І. Тихонов, Н.А. Чорна, О.А. Красільнікова // Вісник фармації. - 2007. - № 2 (50). - С. 24-28. (Особистий внесок - планування, проведення експериментальної частини, статистична обробка результатів, оформлення статті).

4. Тихонов О.І. Реологічні дослідження гомеопатичної мазі “Апі-дерма” / О.І. Тихонов, Н.А. Чорна // Вісник фармації. - 2009. - № 1(57). - С. 30-32. (Особистий внесок - планування, проведення експериментальної частини, статистична обробка результатів, оформлення статті).

5. Чорна Н.А. Вивчення протизапальних, протиалергічних і антимікробних властивостей мазі “Апі-дерма” / Н.А. Чорна // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - З. : ЗДМУ, 2009. - Вип. ХХІІ. Т.2. - С. 163-167. (Особистий внесок - планування, проведення експериментальної частини, статистична обробка результатів, оформлення статті).

патенти, інформаційні листи

6. Пат. № 83579 Україна, МПК А 61К 35/64 (2006.01). Спосіб одержання гомеопатичного базисного препарату отрути бджолиної “Апі” / Тихонов О.І., Пасічник М.Ф., Тихонова С.О., Ярних Т.Г., Ходарченко Г.Б., Чорна Н.А.; заявник та патентовласник Харків. Нац. Фармац. ун-тет. - № а 2006 13585; заявл. 21.12.06; опубл. 25.07.08, Бюл. №14.

7. Тихонов О.І. Технологія виготовлення гомеопатичної мазі в умовах аптек: інформац. лист № 111 - 2007 / О.І. Тихонов, Н.А. Чорна. - К., 2007. - Вип. 11. - з проблеми “Фармація”. - 2 с. (Особистий внесок здобувача - теоретичне обгрунтування досліджень, проведення експериментальної частини, оформлення матеріалу).

статті та матеріали з'їздів, конгресів, конференцій

8. Гомеопатична екстемпоральна рецептура: шляхи вдосконалення та перспективи розвитку // О.І. Тихонов, М.Ф. Пасічник, Г.Б. Ходарченко, В.А. Якущенко, С.В. Олійник, Н.А. Чорна // Сучасні проблеми екстемпоральної рецептури: матеріали наук. - практ. конф., м. Харків, 27-28 верес. 2007 р. - Х., 2007. - С. 34 - 41. (Особистий внесок - планування, обробка результатів, оформлення статті).

тези доповідей

9. Тихонов О.І. Створення фармацевтичної мазі “Апі-дерма” з метою розширення арсеналу гомеопатичних препаратів на фармацевтичному ринку України / О.І. Тихонов, Н.А. Чорна // Фармакоэкономика в Украине: Состояние и перспетивы развития: материалы наук.-практ. конф., г. Харьков, 30 мая 2008 г. - Х., 2008. - С. 150-151.

10. Тихонов О.І. Вивчення швидкості вивільнення отрути бджолиної із зразків гомеопатичної мазі “Апі-дерма” у дослідах in vitro / О.І. Тихонов, Н.А. Чорна // Сьогодення та майбутнє фармації: тез.доп. Всеукр. конгр. - Х., 2008. - С. 226.

11. Чорна Н.А. Доцільність застосування гомеопатичних лікарських засобів аптечного виробництва при лікуванні дерматологічних захворювань / Н.А. Чорна, О.І. Тихонов // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: тез. доп. наук.-практ. конф., м. Харків, 16-17 квіт. 2008 р. - Х., 2008. - С. 175.

АНОТАЦІЯ

Чорна Н.А. Розробка складу та технології гомеопатичної мазі для застосування в дерматології - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи. - Національний фармацевтичний університет, м. Харків, 2009.

Вперше теоретично та експериментально обґрунтований склад та раціональна технологія нового гомеопатичного препарату у формі мазі, яка містить матричні настойки отрути бджолиної і прополісу та з олією горіха волоського. Носієм даного засобу обрана дифільна основа (вазелін : ланолін безводний) у співвідношенні 8 : 2, відповідно. Використані фармакотехнологічні, біологічні, фізичні та фізико-хімічні методи досліджень, які дозволяють об'єктивно оцінювати якісні та кількісні характеристики препарату на підставі експериментально одержаних та статистично оброблених результатів.

Визначені умови зберігання та термін придатності гомеопатичної мазі під умовною назвою “Апі-дерма” для лікування АКД. В експерименті на лабораторних тваринах доведена біологічна активність гомеопатичної мазі комбінованої дії. Розроблено методики якісного та кількісного визначення діючих речовин в препараті. Розроблено проекти АНД та промислового технологічного регламенту на лікарський засіб.

Ключові слова: склад, технологія, гомеопатія, мазь, настойка отрути бджолиної, настойка прополісу, алергодерматози.

Черная Н.А. Разработка состава и технологии гомеопатической мази для применения в дерматологии - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01 - технология лекарств и организация фармацевтического дела. - Национальный фармацевтический университет, г. Харьков, 2009.

Впервые теоретически и экспериментально обоснован состав и разработана оптимальная технология нового гомеопатического препарата в форме мази, которая содержит матричные настойки яда пчелиного и прополиса, и с маслом ореха грецкого.

Для обоснования количества матричной настойки яда пчелиного, вводимой в состав мази, нами были проведены скрининговые исследования фармакологической активности образцов мази с разным содержанием матричной настойки яда пчелиного на дифильной основе (вазелин : ланолин безводный). На основании полученных результатов установлено оптимальное содержание матричной настойки яда пчелиного в составе гомеопатической мази - 3,0 г.

Количество используемой матричной настойки прополиса определяли опираясь на экспериментально полученные данные по изучению антимикробной активности ее образцов; это количество составило 3,0 г. В эксперименте были использованы референс-штамы микроорганизмов из американской типовой коллекции культур: Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Bacillus subtilis ATCC 6633, Candida albicans ATCC 885-653.

Выбор мазевой основы основывался на симптомах, возникающих на стадии аллергического дерматита, которые характеризовались уменьшением экссудативных элементов. Были составлены композиции образцов мази с соотношением вазелина : ланолина безводного 8 : 2 и 7 : 3. В результате реологических исследований было установлено, что оптимальным носителем для мази, является вазелин : ланолин безводный, в соотношении 8 : 2 (соответственно), в комбинации с маслом ореха грецкого (17,0 г), присутствие которого обеспечивает регенерирующее и увлажняющее действие мази.

Таким образом, используя фармакотехнологические, биологические, физические и физико-химические методы исследования разработан состав и рациональная технология гомеопатической мази под условным названием “Апи-дерма”.

Количественное определение гомеопатических препаратов проводятся лишь в тех случаях, когда в их состав входят ядовитые вещества. Соответственно, количественное содержание субстанции яда пчелиного, матричной настойки яда пчелиного и мази “Апи-дерма” определяли по показателям фосфолипазы А и глюкозамингликангидролазного (ГАГГ) комплекса, согласно ФС 42-2683-89 на яд пчелиный.

Известно, что флавоноиды являются составной частью прополиса (более 25 %), которые обусловливают его антимикробное и бактерицидное действие. Для идентификации фенольных соединений в матричной настойке прополиса использовали качественные реакции с 5% раствором железа окисного хлорида спиртового и раствором свинца ацетата основного. Количественное содержание фенольных соединений данных образцов определяли согласно методике ФС 42У-34-19-95 настойку прополиса. Экспериментально полученные данные соответствовали требованиям нормативной документации на данное средство. Количественное определение б-токоферола в масле ореха грецкого и мази “Апи-дерма” проводили методом жидкостной хроматографии. Полученные данные удовлетворяют требованиям ТУ В 15.4-31062507-006:2007 на масло ореха грецкого.

Изучена стабильность препарата при его хранении в тубах алюминиевых и склянках темного стекла при температуре от 8 °С до 15 °С в течении 2 лет.

На мазь “Апи-дерма” разработаны проекты промышленного технологического регламента и аналитической нормативной документации (АНД).

Результаты фармакологических исследований показали выраженное противовоспалительное, противоаллергическое и умеренное антиэкссудативное действие разработанной гомеопатической мази. Исследования проводили на экспериментальных моделях контактного дерматита у крыс, которое было вызвано действием аппликаций 2,4-динитрохлобензолом (2,4-ДНХБ). Экспериментально полученные данные свидетельствуют о том, что мазь “Апи-дерма” проявляет выраженную, по отношению к мази “Ирикар”, противовоспалительную активность. Данное действие обусловлено содержанием в лекарственном препарате матричных настоек яда пчелиного и прополиса, а также масла ореха грецкого.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены