Формування донорського контингенту та забезпечення якості гемокомпонентів в умовах регіонального центру крові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія медичних наук України

Державна установа

Інститут гематології та трансфузіології АМН України

УДК 615.38.39

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Спеціальність 14.01.31 - Гематологія і трансфузіологія

Формування донорського контингенту та забезпечення якості гемокомпонентів в умовах регіонального центру крові

Чугрієв Анатолій Миколайович

Київ - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана у ДУ «Інститут гематології та трансфузіології АМН України»

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Перехрестенко Петро Михайлович, ДУ «Інститут гематології та трансфузіології АМН України», директор, завідувач відділу організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Тимченко Анатолій Сергійович, ДУ «Інститут гематології та трансфузіології АМН України», завідувач лабораторії проблем виробничої трансфузіології; доктор медичних наук Малиш Павло Миколайович, Луганський державний медичний університет, доцент кафедри анестезіології та реанімації, начальник Головного управління охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації

Захист відбудеться « 7 » липня 2009 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.612.01 у ДУ «Інститут гематології та трансфузіології АМН України» заадресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут гематології та трансфузіологіїАМН України» за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 12.

Автореферат розісланий « 6 » червня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.П. Гащук.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Щороку у світі заготовляють більше 81 млн. одиниць крові, але з цієї кількості лише 30,0 % - у країнах з низьким і середнім рівнями доходів, де проживає 83,0 % населення (ВООЗ, 2004). Донорська кров та її компоненти відносяться до стратегічних продуктів, від яких залежить самозабезпечення країни якісною та безпечною гемотрансфузійною допомогою. В свою чергу це пов'язано з закономірностями формування донорського контингенту, а в Україні щодо останнього спостерігаються негативні тенденції. Так, за період 1993-2006 рр. загальна кількість донорів скоротилась на 55,3 %, в зв'язку з чим об'єми заготовлення крові на 50,4 %, об'єми заготовлення плазми на 41,3 %, а виробництво препаратів крові на 63,4 %. Кількість донацій крові і плазми на 1000 населення в Україні коливалась від 7,5 у Львівській області до 32,65 у Автономній Республіці Крим (П.М. Перехрестенко та ін. 2007). До факторів, які негативно впливають на донорський рух, відносять несприятливу демографічну ситуацію, зниження рівня життя населення, промислове забруднення навколишнього середовища, незадовільну епідеміологічну ситуацію та інше (С.Л. Шаригін, 2004).

Для реалізації принципу самозабезпечення країни компонентами і препаратами крові в державах Європи на 1000 населення відбувається в середньому 35 донацій крові та її компонентів [В.М. Русанов, 2006], в Україні у 2006 році - 17,7. Методом аферезу в Україні на 1000 населення отримують 0,6 л плазми і 0,12 дози тромбоконцентрату, в той час, як в середньому по Європі - 4 л плазми і 1,8 дози тромбоконцентрату, а об'єм плазми, яку заготовляють для фракціонування, становить 9,0 л в Європі і 1,7 л в Україні. Застосування еритроцитної маси становить 4,8 дози на 1000 населення (проти 35 доз в Європі), а свіжозамороженої плазми - 6,3 дози проти 10 доз в країнах Європи (С.В. Видиборець, 2007).

Система безпеки і якості донорської крові та її компонентів законодавчо передбачена низкою актів і документів ВООЗ, Ради Європи та національними законами. Для реалізації Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», постала необхідність запровадити стандартизацію і принципи належної практики у технологічні процеси заготовлення донорської крові і виготовлення її компонентів та ввести систему якості в діяльність закладів служби крові України. Першим етапом в розвитку концепції якості визначено контроль якості, при якому перевіряють процеси, технологічні процедури та кінцеві продукти на відповідність вимогам якості.

Значна різниця в об'ємах заготовлення та використання донорської крові та її компонентів в Україні, в порівнянні з державами Євросоюзу, створила дисбаланс у формулі «заготовлення - використання», що потребує визначення, принципів формування донорських ресурсів, зміни в структурі заготовлення компонентів крові, забезпечення лікувально-профілактичних закладів стандартизованими якісними продуктами донорської крові та створення організаційної форми контролю за їх використанням. Запровадження такої системи дозволить проводити їх обмін між Центрами крові на міжрегіональному рівні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планової НДР ДУ «Інститут гематології та трансфузіології АМН України» - «Вивчити вплив автоматичного плазмаферезу на стан здоров'я донорів» (ПД.02.06, номер держреєстрації 0106U000840), за «Програмою розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 роки», що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №1403 від 26.10.2001 р. Здобувач є співвиконавцем запланованої НДР.

Мета дослідження. Розробити наукові засади прогнозування донорства, створення системи якості та раціонального використання компонентів крові на основі оптимізації виробничої діяльності закладів Служби крові регіону.

Задачі дослідження.

1. Розробити принципи формування донорських ресурсів на основі математичної моделі впливу регіонального людського розвитку.

2. Обґрунтувати технологічні підходи до формування оптимальної структури заготовлення донорської крові та її компонентів для забезпечення потреб лікувально-профілактичних закладів області.

3. Провести порівняльний аналіз діяльності закладів служби крові України в цілому і Житомирської області зокрема за період 1993-2006 рр. і визначити рівень забезпеченості населення компонентами крові на основі тенденцій його розвитку.

4. Розробити способи оцінки та систему контролю показників параметрів якості донорської крові та її компонентів для реалізації Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» № 1629-ІV від 18.03.2004 р..

5. Розробити оптимальну форму організації аудиту використання компонентів крові в лікувально-профілактичних закладах.

Об'єкт дослідження: регіональний людський розвиток, донорство, забезпечення населення регіону компонентами крові, якість донорської крові і її компонентів.

Предмет дослідження: величини соціально-демографічних показників розвитку громади, чисельність донорів, об'єми заготовлення донорської крові та її компонентів, лабораторні показники доз компонентів крові.

Методи дослідження. Клініко-лабораторні: фізичні -- маса дози; гематологічні - рівень гемоглобіну та вільного гемоглобіну, гематокрит, кількість еритроцитів в дозі еритроцитної маси, кількість залишкових клітин в свіжозамороженій плазмі (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити); біохімічні - рівень загального білку, рівень VIII фактору згортання. Статистична обробка результатів, побудова багатофакторної моделі за допомогою комп'ютерної програми MathCAD 2001.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше науково обґрунтовано математичну модель «вплив регіонального індексу людського розвитку на формування чисельності донорів». Встановлено, що зміна поширення донорства на 93,1 % залежить від індексів демографічного розвитку, матеріального добробуту, стану охорони здоров'я та рівня освіти.

Розроблено спосіб оцінки якості донорської крові за параметром «стандартність кроводачі» (патент на корисну модель №18480, зареєстровано 15.11.2006 р.), спосіб оцінки якості свіжозамороженої та замороженої плазми за параметром залишкової кількості еритроцитів (патент на корисну модель №35745, зареєстровано 10.10.2005 р.) та за параметром залишкової кількості лейкоцитів (патент на корисну модель №28081 зареєстровано 26.11.2007 р.).

Вперше визначені параметри якості донорської крові та її компонентів, обраховані середні величини, які можуть стати основою стандартів служби крові України відповідно до реалізації Законів України «Про Загальнодержавну Програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» № 1629-ІV від 18.03.2004 р., «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» №2017-ІІІ від 05.10.2000 р..

Практичне значення роботи. Визначена закономірність впливу регіонального рівня людського розвитку, який обраховується щорічно органами державної статистики, на чисельність донорів, що дозволить методологічно коректно співставити регіони України із запровадженням наукового забезпечення систематичних розрахунків прогнозу донорських ресурсів.

Проведена реструктуризація організаційної форми та внутрішні зміни діяльності регіональної служби крові забезпечить обґрунтованість формування та реалізацію принципу самозабезпеченості регіону компонентами відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти».

Розроблені організаційні засади створення системи контролю якості з розрахунком середніх величин показників параметрів якості донорської крові та її компонентів дозволять отримувати стандартизовані гемотрансфузійні середовища, прогнозувати їх лікувальний ефект і терміни та результати лікування, що є обов'язковою умовою для застосування принципів доказової медицини як в трансфузіології, так і в інших розділах медицини. Середні величини показників параметрів якості та розроблені методи досліджень дозволяють використовувати їх у всіх закладах служби крові України.

Запропонована система контролю за використанням компонентів і препаратів донорської крові в лікувальних закладах області може мінімізувати імунологічні негативні реакції та ускладнення, вірусну безпеку, удосконалити експертну оцінку трансфузійної активності лікувальних закладів.

Для використання результатів роботи в практиці системи охорони здоров'я видані методичні рекомендації:

1. П.М. Перехрестенко, Я.С. Березницький, В.Л. Новак, Б.В. Качоровський, М.М. Бондаренко, І.В. Жиглінський, В.В. Петров, А.М. Чугрієв, В.Я. Березницький: Відомча інструкція «Організація заготівлі та трансфузії аутокрові та її компонентів в хірургії». - Київ, 2001. -22 с.

2. П.М. Перехрестенко, А.М. Чугрієв, Т.О. Терещук Організація контролю якості консервованої донорської крові та її компонентів. - Київ, 2006. -34 с.

3. П.М. Перехрестенко, А.М. Чугрієв, І.В. Жулинський, В.В. Петров, О.О. Якубович Заготівля та використання кріопреципітату замороженого. - Київ, 2006. -21 с.

4. П.М. Перехрестенко, А.М. Чугрієв, А.В. Загородній, І.А. Матвєєва Метод приготування відмитих еритроцитів в полімерних контейнерах. - Київ, 2006. - 21 с.

5. П.М. Перехрестенко, Л.В. Назарчук, А.М. Чугрієв, А.І. Котюк, А.В. Загородній - Заготівля свіжозамороженої донорської плазми. - Київ, 2007. - 28 с.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто визначив ідею та обґрунтував актуальність і ступінь вивчення проблеми за даними патентно-інформаційного пошуку і публікацій в науковій літературі, визначив перелік факторів для аналізу та опрацював методи досліджень. Здобувачем запропонована математична модель формування донорських ресурсів та система контролю якості донорської крові та її компонентів. Автором особисто розроблені принципи та засади управління запасами донорської крові та гемокомпонентами. Автором створена електронна база даних, статистично оброблені отримані дані, розроблені таблиці, рисунки, графіки, діаграми, інтерпретовані результати досліджень, які викладені в публікаціях, патентах і методичних рекомендаціях.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідались і обговорені на ІV з'їзді гематологів і трансфузіологів України (Київ, 2001 р.), на науково-практичній конференції «Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років» (Житомир, 2001 р.), науково-практичній конференції «Актуальные вопросы гематологи и трансфузиологии» (Санкт-Петербург, 2002 р.), Міжнародному симпозіумі «Гемостаз - проблеми та перспективи» (Київ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Безкровна медицина. Сучасні принципи трансфузійної терапії в акушерстві, гінекології та неонатології» (Донецьк, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми гематології і трансфузіології» (Харків, 2004), на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми гематології та трансфузійної медицини» (Львів, 2005 р.), Другому міжнародному симпозіумі «Гемостаз - проблеми та перспективи» (Київ, 2006 р.), VІ з'їзді гематологів і трансфузіологів Республіки Бєларусь (Мінськ, 2007 р.), V з'їзді гематологів і трансфузіологів України (Вінниця, 2008 р.), Всеросійській нараді «Актуальные вопросы трансфузиологии и клинической медицины» (Москва, 2008 р.), VІ міжрегіональній науково-практичній конференції «Актуальні питання сімейної медицини» (Житомир, 2008 р.), ІV з'їзді фахівців з соціальної медицини та організації охорони здоров'я України (Житомир, 2008 р.)

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 25 робіт, з яких 12 статей у фахових наукових журналах та збірниках, рекомендованих ВАК України,8 тез в матеріалах науково-практичних конференцій, конгресів і симпозіумів, в тому числі 5 - зарубіжних, 3 патенти на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, розділів матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, що містить 126 найменувань. Робота ілюстрована 82 таблицями і 11 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи досліджень. Діяльність служби крові регіону має логічно збудовану етапність: формування відповідної кількості донорів, виготовлення на замовлення лікарень за номенклатурою достатньої кількості якісних і безпечних компонентів крові та проведення ретроспективного аудиту їх використання. Для дослідження принципів формування донорського контингенту проведено збір і вивчення величини демографічних показників із створенням нових критеріїв стану розвитку донорства та урахуванням впливу регіонального людського розвитку на чисельність донорів.

Кожному з аспектів людського розвитку відповідає окремий блок показників, що формують систему соціально-економічних індикаторів людського розвитку регіонів:

1. Демографічний розвиток регіону (8 індикаторів).

2. Розвиток регіонального ринку праці (9 індикаторів).

3. Матеріальний добробут населення (11 індикаторів).

4. Умови проживання населення (19 індикаторів).

5. Стан та охорона здоров'я населення (10 індикаторів).

6. Соціальне середовище (11 індикаторів).

7. Рівень освіти населення (8 індикаторів).

8. Екологічна ситуація (6 індикаторів).

9. Фінансування людського розвитку (7 індикаторів).

Індекси регіонального людського розвитку представлені у вигляді щорічних інтегральних показників, обрахованих за методикою, затвердженою Спільною Постановою Колегії Держкомстату України та Президії НАН України (№№ 182/76 від 05.04.2001 року та 14.03.2001 року), які наведені у Табл. 1. Органи державної статистики України проводять щорічні розрахунки індексу людського розвитку.

Таблиця 1 Індекси складових частин регіонального людського розвитку Житомирської області за 1999-2006 рр.

Індекси складових частин	Роки
	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Демографічний розвиток	0,564	0,436	0,342	0,306	0,282	0,210	0,167	0,175
Матеріальний добробут	0,302	0,403	0,343	0,341	0,312	0,361	0,379	0,333
Стан та охорона здоров'я	0,650	0,623	0,668	0,618	0,709	0,692	0,589	0,665
Рівень освіти	0,495	0,497	0,489	0,485	0,470	0,460	0,461	0,462

Для створення нових інтегральних показників донорства використали такі демографічні показники: загальна чисельність населення, чисельність населення у віці 18-60 років та чисельність населення у віці 18-60 років, яке перебуває під диспансерним наглядом.

Основні показники діяльності закладів служби крові України, обласного центру крові і відділень трансфузіології лікарень за період 1993-2006 рр. взяті з первинної документації, затвердженої наказами МОЗ СРСР та України. Якість заготовленої донорської крові визначає стандартність її компонентів. Перелік параметрів якості консервованої крові та її компонентів взяті з «Guide to the preparation, use and quality assurance of blood components» 5 th edition, Council of Europe, 1999.

За період 2004-2006 рр. параметри якості досліджені у 3437 дозах консервованої крові, у 1620 дозах еритроцитарної маси і у 2061 дозі свіжозамороженої плазми. Окремо визначали параметри якості консервованої крові та нативної плазми, які заготовили відділення трансфузіології лікарень: 3102 дози консервованої крові і 410 доз нативної плазми. Для порівняння якості окремо досліджено свіжозаморожена плазма, заготовлена різними методами (центрифугування, мануальний, апаратний аферез) як в обласному центрі крові, так і його філіях (Табл. 2).

Таблиця 2 Кількість доз донорської крові та її компонентів, досліджених за параметрами якості за період 2004-2006 рр.

Консервована кров	Еритроцитна маса	Свіжозаморожена плазма
ОЦК	ВТЛЗ		центрифугування	мануальний аферез	апаратний аферез
3437	3102	1620	770	1230	61

Вплив регіонального людського розвитку на чисельність донорів дослідили шляхом побудови математичної моделі за допомогою методу найменших квадратів з використанням програмного забезпечення MathCAD 2001. З метою об'єктивної оцінки стану донорства у регіонах України абсолютні величини показників донорства перевели в інтегральні величини з впровадженням універсальних показників.

Вивчення змін основних показників діяльності закладів служби крові України, Житомирської області, обласного центру крові і відділень трансфузіології лікарень здійснили як опис інтенсивності змін і розрахунки відносних характеристик динаміки за період 1993-2006 р.р.: темпу зростання і середнього темпу зростання.

Дослідження параметрів якості проводили в дозах крові та її компонентів, отриманих від донорів, які відібрані та мають результати тестувань відповідно до «Инструкции по медицинскому освидетельствованию доноров» № 06-14/13 від 17.10.1978 року, що затверджена МОЗ СРСР та згідно з «Порядком медичного обстеження донорів крові та її компонентів», наказ МОЗ України №385 від 01.08.2005 року.

Заготовлення гемосередовищ проводилось згідно з чинними: "Инструкция по заготовке консервированной донорской крови" (наказ МОЗ СРСР № 06-14/10 від 30.08.84 р.), "Інструкції з фракціонування донорської крові на її компоненти (плазма, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити) та їх консервування" (наказ МОЗ України № 164 від 05.07.99.), "Інструкції з донорського плазмаферезу" (наказ МОЗ України №164 від 05.07.99.).

Для отримання еритроцитної маси проводили розділення консервованої крові на клітинні компоненти та плазму шляхом центрифугування в рефрижераторних центрифугах «Жуан СК 4.12» (Франція) в режимі: 2000 g при температурі 5-10 °С протягом 15-20 хв. Свіжозаморожена плазма заготовлялась трьома методами:

· розділення консервованої крові шляхом центрифугування;

· мануальний однократний і подвійний аферез;

· апаратний аферез з використанням апарату «Autopheresis-С» фірми «ВАХТЕR» (США).

Методики відбору зразків донорської крові, еритроцитної маси та свіжозамороженої плазми для досліджень параметрів якості створені в обласному центрі крові і мають загальні та спеціально-індивідуальні вимоги для кожного гемокомпоненту.

В основу методу визначення параметру «стандартність кроводачі» поклали розрахунок об'єму цільної крові шляхом переводу вагових одиниць виміру в об'ємні за допомогою формули:

V_ц.к.=(Р₁-Р₂)/1,055

де

V_ц.к - об'єм цільної крові в л;

Р₁ - вага гемоконтейнера з консервованою кров'ю, кг;

Р₂ - вага гемоконтейнера з гемоконсервантом до заготовлення крові, кг;

1,055 - усереднена густина консервованої донорської крові в кг/л.

Об'єм еритроцитної маси та свіжозамороженої плазми визначали за допомогою перерахункового коефіцієнта, виведеного з питомої густини (с) гемосередовища: еритроцитна маса - 1,07-1,08 кг/л, плазма - 1,02-1,03 кг/л.

Перерахування вагових одиниць виміру в об'ємні проводили за формулою:

V = k Ч m

де

V - об'єм гемосередовищ в мл;

k - перерахунковий коефіцієнт (еритроцитна маса - 0,93; плазма - 0,975);

m - вага гемосередовищ без урахування ваги контейнерів та гемоконсерванту в г.

Перерахунковий коефіцієнт визначено за формулою:

k = 1/с

де

с - питома густина.

Вміст гемоглобіну в дозі консервованої крові та в дозі еритроцитної маси визначали згідно з уніфікованою методикою визначення гемоглобіну в периферичній крові гемоглобінціанідним методом (наказ МОЗ СРСР № 960 від 15 жовтня 1974 року «Методические указания по применению унифицированных клинических лабораторных методов исследований»). Для визначення вмісту гемоглобіну в г/дозу еритроцитвмісного середовища отриманий результат в г/л множили на об'єм гемосередовища в літрах.

Гематокрит еритроцитної маси визначали уніфікованим методом за допомогою мікроцентрифуги (наказ МОЗ СРСР № 1175 від 21 листопада 1979 р. «Про унификацию клинических и лабораторных методов исследований»).

Для визначення вмісту вільного гемоглобіну в кінці терміну зберігання еритроцитної маси використовували метод, запропонований Кіровським НДІ гематології і переливання крові, який полягає в модифікації гемоглобінціанідного методу визначення гемоглобіну в периферичній крові.

Перерахування отриманих результатів із г/л в г/дозу проводили за формулою:

Hb = A Ч V Ч (1 - Ht) / 1000

де

Hb - вміст гемоглобіну, г/дозу;

V - об'єм еритроцитної маси, мл;

А - результат визначення рівня гемоглобіну, г/л;

Ht - гематокрит еритроцитної маси, г/л.

Рівень загального білку плазми визначався в г/л за допомогою лабораторного рефрактометру УРЛ-1 (Росія).

Для підрахунку залишкових клітин плазми (лейкоцити, еритроцити, тромбоцити х 10⁹/л) використовували модифіковану методику підрахунку клітин в лічильній камері Фукса-Розенталя. Для підрахунку залишкових тромбоцитів плазми (10⁹/л) застосовували модифікацію уніфікованого методу підрахунку кількості тромбоцитів в лічильній камері Горяєва (підрахунок клітин в плазмі проводили в двох сітках).

Визначення активності ф.VIII проводили одностадійним методом за допомогою коагулометра оптичного «К-3002 ОРТІС» згідно з інструкцією з його застосування «Ельза-Біс Ксельмед s. c.», (Польща). При цьому застосовували реактиви фірми «CORMAY P. Z.» (Польща).

Дослідження параметрів якості проведено на кожній відібраній дозі донорської крові та її компонентів (індивідуальний відбір); відбір одиниць проходив простим випадковим способом, перелік параметрів однаковий для дослідження кожної одиниці вибірки. Величина вибірки становить для консервованої крові - 25,1 %, еритроцитної маси - 8,7 %, свіжозамороженої плазми - 11,2 % від генеральної сукупності. Структура вибіркової сукупності співпадає з структурою генеральної сукупності. Вибірку можна вважати репрезентативною, спостереження виконані подвійним сліпим методом. Кожен параметр якості кожної дози донорської крові, еритроцитної маси і свіжозамороженої плазми обрахований як середньоарифметична проста величина. Середні величини параметрів якості отримані методом статистичної обробки за допомогою програми Excel.

Результати досліджень, їх аналіз та узагальнення. Ефективність планової медичної допомоги та лікувально-евакуаційних заходів при надзвичайних ситуаціях має тісний зв'язок з організацією і змістом трансфузіологічного забезпечення. Гемотрансфузійної терапії потребують до 30% хворих стаціонару, а при виникненні масштабних аварій і катастроф, потреба в інфузійно-трансфузійній терапії виникає у 30,0-80,0 % постраждалих; 25,0 % випадків материнської смерті відбувається через кровотечу. Аналіз фінансового стану ринку компонентів і препаратів крові реєструє щорічне збільшення його обсягів у Європі на 4,74 %, у США - на 5,37 % і на 4,6 % у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Тому формування донорських ресурсів набуває особливого значення в наших умовах.

Визначення закономірностей формування донорського контингенту для реалізації принципу самозабезпечення населення стандартизованими якісними продуктами крові нами розпочато з введення нових інтегральних показників, які є універсальними для будь-якої територіальної громади (табл. 3).

Індекс поширення донорства (ІПД) - це відношення кількості донацій крові та її компонентів до загальної кількості населення (кратне одній тисячі) області:

ІПД=КД/ЗКН

де

ІПД - індекс поширення донорства;

КД - кількість донацій крові та її компонентів;

ЗКН - загальна кількість населення, кратне одній тисячі.

Оптимальне значення показника - 0,035-0,05, що вважається достатнім для дотримання принципу «самозабезпечення компонентами і препаратами крові».

Індекс потенціалу донорства (ІП_цД) - це частина умовно здорового донороздатного населення громади області, яка бере участь у донорстві.

ІП_Ц Д = НДЗ-НДЗД/ЗКД

де

НДЗ - чисельність населення донороздатного віку (чоловіки 18-59 років, жінки 18-54 років) на кінець року;

НДЗД - чисельність населення донороздатного віку, яке знаходиться під диспансерним наглядом у медичних закладах області на кінець року;

ЗКД - загальна чисельність донорів.

Індекс потенціалу донорства показує реальну можливість населення стати донорами. Оптимальним значенням показника вважається максимальне наближення до 1,0, реальним - наближення до 0,3-0,5.

Індекс розвитку донорства (ІРД) є інтегральною оцінкою соціально-економічного явища та відображає потенціальну можливість і реальний існуючий рівень участі населення в донорстві:

ІРД=індекс поширення донорства/індекс потенціалу донорства

Таблиця 3 Індекси стану донорства в Житомирській області

роки	Індекс поширення донорства	Індекс потенціалу донорства	Індекс розвитку донорства
1999	0,0176	0,039	0,415
2000	0,0186	0,045	0,413
2001	0,0164	0,043	0,381
2002	0,0140	0,034	0,411
2003	0,0148	0,036	0,411
2004	0,0148	0,037	0,400
2005	0,0145	0,040	0,362
2006	0,0124	0,043	0,288

Зменшення індексу поширення донорства від 0,0176 до 0,0124 на фоні зростання індексу потенціалу донорства від 0,039 до 0,043 обумовило пошук причинного зв'язку такої тенденції з соціально-економічними факторами регіонального рівня економічного розвитку. Для побудови регресивної лінійної багатофакторної моделі результативним показником обрано індекс поширення донорства, а факторами впливу на нього визначено індекс демографічного розвитку (Х₁), індекс матеріального добробуту (Х₂), індекс стану охорони здоров'я (Х₃) та індекс рівня освіти (Х₄).

В основі побудови багатофакторної моделі покладено лінійну залежність:

Y = f (Х₁, Х₂, Х₃, Х₄);

Y = в₀ + в₁·Х₁ + в₂·Х₂ + в₃·Х₃ + в₄·Х₄

Коефіцієнт детермінації R² дорівнював 0,931 і таким чином зміна ІПД на 93,1 % залежить від чотирьох факторів, які ми обрали.

Результати розрахунків дозволили побудувати ранговий вплив факторів на індекс поширення донорства:

· матеріальний добробут (Х₁) - 22,36 %;

· демографічний розвиток (Х₂) - 18,55 %;

· стан охорони здоров'я (Х₃) - 3,03 %;

· рівень освіти (Х₄) - 0,51 %.

Для виявлення та виміру основної тенденції розвитку служби крові України, Житомирської області, обласного центру крові і відділень трансфузіології лікувальних закладів (ВТЛЗ) обрано опис інтенсивності змін із розрахунком середніх показників динаміки, оскільки вони дозволяють застосувати однакові показники для співставлення розвитку різних структур.

Темп зниження у скороченні кількості центрів крові, станцій переливання крові становив 0,82, а відділень трансфузіології - 0,80, скорочення відділень трансфузіології лікувальних закладів проходить вищим темпом. Загальна кількість донорів в Україні мала стійку тенденцію до скорочення щороку на 6,0 %, об'єм донорів від загальної кількості населення зменшився з 2,8 % до 1,4 %. Середній темп зниження донацій крові становив 0,94, а донацій плазми 0,95: зменшення донацій плазми мало більш уповільнений темп. Об'єми заготовлення крові і плазми мають відповідні до донацій середні темпи зниження: обсяги заготовлення крові - 0,95, обсяги заготовлення плазми - 0,96. Застосування апаратного плазмаферезу на чотирьох станціях переливання крові (СПК) дозволило збільшити об'єми заготовлення плазми методом аферезу на 33,7 % в 1994 році і на 16,4 % в 1995 році, в порівнянні з 1993 роком, що стало причиною уповільнення темпів зниження її заготовлення: темп зростання об'ємів плазми, заготовленої методом плазмаферезу, в 1994 році становив - 1,220, а в 1995 році-1,146. Об'єм плазми, заготовленої методом аферезу, на 1000 населення становила в 1993 році - 6,1 л; в 1994 році - 5,4 л; в 1995 році - 5,3 л; в 2006 році - 4,0 л.

Середній темп зменшення заготовлення плазми становив 4,0% на рік. З 2000 року відмічається стійка тенденція до стабілізації тазбільшення заготовлення плазми методом аферезу: темп зростання коливався від 1,01 до 1,1. Для трансфузій в лікувальні заклади видано плазми на 25,0 % менше, а щорічний середній темп зменшення дорівнював 3,0 %. Об'єми виготовлення еритроцитної маси мали щорічне скорочення на 5,0 %, а кількість еритроцитів, які видані для трансфузій, щороку зменшувалась на 3,0 %. Рівень забезпеченості населення України придатною для трансфузій ЕМ склав 3,0 л на 1000 населення в 1993 році і 1,9 л в 2006 році.

Аналогічні тенденції змін існують і в Житомирській області. Але аварія на Чорнобильській АЕС з наступною інтенсивною міграцією населення скоротила кількість донацій на 1000 населення: в 1999 році - 24,5 в області проти 35,9 в Україні. Щорічний середній темп зниження становив: чисельності донорів - 11,0 %, об'ємів заготовлення крові 5,0 %, виготовлення еритроцитної маси - 6,0 %, використання ЕМ - 5,0 %, об'ємів заготовлення плазми - 3,0 %.

В період 1993-1999 рр. зменшення загальної кількості донацій і середній темп зменшення донацій у ВТЛЗ і в обласному центрі крові були однакові, але середньорічний темп зниження об'ємів заготовлення крові в ОЦК був нижчий - (4,0 %) за показник по ВТЛЗ - (6,0 %). Об'єм еритроцитної маси та щорічні темпи її виготовлення були вищими у ВТЛЗ (1,05 проти 0,94 у ОЦК), але об'єми еритроцитної маси непридатної до трансфузії та списаної по закінченню термінів зберігання, були більшими у ВТЛЗ в 1999 році 58,4 %; в ОЦК - 48,3 % від загальних об'ємів виготовленої ЕМ.

В період 2000-2006 рр. разом з продовженням загальних негативних тенденцій погіршення стану демографічного розвитку області в діяльності ОЦК зареєстровані невеликі, але стійки позитивні тенденції. Так, щорічний темп зростання чисельності донорів становив 2,0 %; середній темп зниження донацій крові скоротився з 6 % до 4 %; щорічний темп зниження заготовлення ЕМ утримався на 10,0 % і в 2006 р. об'єм еритроцитної маси, виданої в ЛПЗ для трансфузій, склав 74,9 % від заготовленої в ОЦК проти 59,0 % у 2000 р. в той же час у відділеннях трансфузіології лікарень лише 20,0 %. Об'єм донорських еритроцитів, списаних по закінченні терміну зберігання, в обласному центрі крові зменшився на 85,7 %, а у ВТЛЗ на 14,5 %.

Заготовлення плазми методом плазмаферезу в ОЦК прийнята, як стратегічний напрямок. Питома вага такої плазми зросла з 21,6 % до 49,6 % при середньому темпі зниження 0,92. Застосування апаратного аферезу в 1994, 1995 рр. дало змогу збільшити темп зростання заготовлення плазми на 6,0 % на рік з відповідним підвищенням рівня забезпеченості області з 4,6 л до 7,0 л на 1000 населення.

Контроль якості донорської крові та її компонентів є принципово новим напрямком в діяльності служби крові України. Якість консервованої крові контролювали за двома параметрами. Рівень відповідності за параметром «стандартність кроводачі» в ОЦК становив 97,0-99,7 %, у відділеннях трансфузіології в середньому 95,0 %, а за параметром «кількість гемоглобіну в дозі» в ОЦК - 99,3 %. Середня величина «об'єм дози» в обласному центрі крові становила 456,8±0,8 %, у ВТЛЗ 452,8±0,5 %, кількість гемоглобіну в дозі становило 56,57±0,92 г/дозу, що відповідало параметрам, які рекомендовані Радою Європи.

Середні величини параметрів якості еритроцитної маси, яку отримали з двох видів консервованої крові, зведені в єдину інформаційну базу даних з проведенням статистичної обробки і визначенням узагальнених середніх величин параметрів якості еритроцитної маси (Табл. 4).

Таблиця 4 Узагальнені середні величини параметрів якості еритроцитної маси, заготовленої в обласному центрі крові і у виїзних умовах

Параметри якості	Об'єм дози, мл	Гематокрит, л/л	Гемоглобін, г/дозу	Гемоліз в кінці зберігання, г/дозу
ОЦК	260,6 ± 3,5	0,72 ± 0,01	58,1 ± 0,9	0,2 ± 0,02
У виїзних умовах	274,0±7,3	0,71±0,03	61,0±2,2	0,23±0,03
Значення за GMP*	280,0 ± 50,0	0,65 - 0,75	не менше 45	< 0,8 % еритроцитів не більше 0,4

* - дані наведені згідно з вимогами GMP, 11-е видання 2005 р.

Середні величини кожного параметру якості свіжозамороженій плазмі (СЗП), заготовленої різними методами і узагальнені середні величини та розмір відхилень від середньої величини не виходили за показники, рекомендовані в GMP Ради Європи (Табл. 5).

Таблиця 5

Узагальнені середні величини параметрів якості СЗП, виготовленої різними методами

Параметриякості Методи виготовлення СЗП	Об'єм дози, мл	Кількість залишкових клітин	Загальний білок, г/л	Фактор VIII, МО/мл
		Еритроцитів х 109/л	Лейкоцитів х 109/л	Тромбоцитів х 109/л
Центрифугування консервованої крові (ОЦК)	250,5±2,9	1,05±0,22	0,057±0,025	25,6±1,40	71,0±1,73	1,29±0,5
Однократний мануальний аферез	293,0±10,8	0,6±0,10	0,032±0,005	23,4±1,50	69,8±0,50	0,81±0,5
Апаратний аферез	611,29±0,4	0,15±0,08	0,02±0,0001	24,0±0,76	67,2±0,02	Показник не визначався
Центрифугування консервованої крові (ВТЛЗ)	237,6±6,6	0,31±0,13	0,028±0,041	25,2±2,60	72,2±4,90	Показник не визначався
Значення за GMP*	стандартний об'єм ±10 %	<6,0	<0,1	<50,0	?56,0	?0,7

* - дані наведені згідно з вимогами GMP, 11-е видання 2005 р.

Свіжозаморожена плазма, яка виготовлена з консервованої крові методом центрифугування, містила більшу кількість залишкових клітин, вищий рівень загального білку та фактору VІІІ. Найменшу кількість залишкових клітин визначено в СЗП, виготовленої методом апаратного аферезу. За місцем виготовлення, СЗП з відділень трансфузіології має найвищий рівень залишкових клітин, меншу дозу, та найвищий рівень загального білку.

Для визначення прогнозованої потреби у компонентах крові проведено аналіз річних замовлень та фактичне використання всіх ЛПЗ області за період 2004-2006 рр.. Щорічні об'єми замовлень еритроцитної маси коливались від середньорічної величини в межах ±10 %, свіжозамороженої плазми ±6 %, що дозволило визначити щомісячну фактичну видачу еритроцитної маси і СЗП з урахуванням систем АВО і резус. Середньомісячна видача еритроцитної маси (резус-позитивної і резус-негативної) практично дорівнювалась об'ємам видачі СЗП (Табл. 6).

Таблиця 6 Середньомісячна фактична видача ЕМ і СЗП по обласному центру крові, л

	О (І)	А (ІІ)	В (ІІІ)	АВ (ІV)
Еритроцитна маса	30,7	33,2	19,1	8,2
СЗП	31,3	33,1	19,6	8,3

Розмір відхилення від середньомісячного об'єму виданої в ЛПЗ еритроцитної маси резус-негативної становив 16-21 % і 7-13 % у резус-позитивних групах. У групах О (І) і А (ІІ) величина відхилення становила однакові цифри - 7 %, у групах В (ІІІ) і АВ (ІV) - 11 % і 13 % відповідно.

Об'єм замовлень антистафілококової плазми та кріопреципітату мали відхилення від середньорічного від - 88,0 % до 46,0 % - при фактичному використанні 50,0 % від замовленого обсягу.

Метою першого ретроспективного аудиту в 2002 р. стало вивчення існуючої трансфузійної тактики більшості лікарів області для систематизації і узагальнення показань до трансфузій компонентів і препаратів крові. Проаналізовано 1772 випадки трансфузій, що становило 72,5 % від загальної кількості трансфузій в області та від 16,0 % до 100,0 % по окремих компонентах і препаратах крові. Необґрунтованих трансфузій виявлено 854 випадки або 7,6 % в тому числі еритроцитів 14,0 %, СЗП - 20,7 %, альбумін - 17,8 %.

На території області з 2003 р. введена загальна концепція трансфузійної допомоги, що зменшило в 2006 р. кількість необґрунтованих трансфузій на 96,0-99,0 %, а необґрунтованих трансфузій альбуміну взагалі не зареєстровано.

Сформовано «Порядок проведення ретроспективного аудиту» та визначили репрезентативний розмір вибірки - 10,0-15,0 % трансфузій від загальної кількості по закладу і періодичність проведення в перші 10 років: один раз на два роки.

Висновки

У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі - забезпеченості населення регіону гемокомпонентами, створена оптимальна регіональна модель розвитку служби крові, що є суттєвим внеском у проблему розвитку трансфузіології.

1. Встановлено закономірність формування календарних потреб всіх лікувальних закладів області та збалансованих обсягів заготовлення компонентів донорської крові в Житомирському обласному центрі крові, що сприяло підвищенню ефективності планування донорства.

2. На підставі розробленої математичної формули V_ц.к. =(Р₁-Р₂)/1,055 введено контроль якості консервованої крові за параметром «стандартність кроводачі», що забезпечує якість виготовлених з неї компонентів.

3. Встановлено, що стандартність кроводачі як в Житомирському обласному центрі крові (456,83±0,8), так і у відділеннях трансфузіології лікувальних закладів (452,82±0,5) відповідає вимогам GMP (450,0±10).

4. Доведено, що для оцінки якості свіжозамороженої плазми потрібно ввести параметри GMP такі як: залишкові клітини (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), вміст загального білку, рівень активності фактору VІІІ, які забезпечать стандартизацію доз свіжозамороженої плазми.

5. Розроблено протоколи внутрішніх стандартних операційних процедур заготовлення крові та її компонентів, що підвищило рівень якості компонентів донорської крові до вимог GMP Ради Європи з питань безпеки виготовлення гемотрансфузійних середовищ.

6. На основі розроблених способів оцінки якості донорської крові та її компонентів і впровадження системи контролю їх якості на рівні обласного центру крові та відділень трансфузіології лікувальних закладів налагоджено випуск стандартизованих компонентів донорської крові в форматі реалізації Законів України «Про державні соціальні стандарти» №2017 - ІІІ від 05.10.2000 р. «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» №1629 - ІV від 18.03.2004 р. .

7. Розроблена математична модель з визначенням чотирьох чинників прямого впливу регіонального людського розвитку на донорські ресурси, які на 93,1 % забезпечують формування прогнозу їх чисельності.

8. Запропоновані послідовні етапи організації проведення аудиту в трансфузійній медицині для оптимізації використання компонентів крові дозволили зменшити невиправдані трансфузії еритроцитної маси від 14,1 % в 2002 р. до 1,3 % в 2006 р., свіжозамороженої плазми від 20,7 % в 2002 р. до 1,5 % в 2006 р., розчинів альбуміну від 17,8 % в 2002 р. до 0,2 % в 2006 р..

Практичні рекомендації

1. Розроблений спосіб оцінки якості консервованої донорської крові за параметром «стандартність кроводачі» шляхом визначення співвідношення цільної крові до гемоконсерванту. Впроваджено у Житомирському обласному центрі крові та Новоград-Волинській, Коростенській філіях, а також в обласних станціях переливання крові і центрах крові - Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській, Криворізькій, Вінницькій, Закарпатській та у республіканській станції переливання крові Автономній республіки Крим. Необхідно використовувати при заготовленні крові в усіх закладах служби крові.

2. Методика підрахунку залишкової кількості еритроцитів і лейкоцитів свіжозамороженої плазми дає можливість виключити алоімунізацію і, таким чином, підвищити імунологічну безпеку трансфузії плазми. Рекомендується використовувати в закладах служби крові, в яких проводиться заготовлення плазми.

3. На основі даних Держкомстату України з проблем регіонального людського розвитку, обласні станції переливання крові і центри крові, повинні застосовувати як зразок створену нами математичну модель впливу регіонального людського розвитку на донорські ресурси. Модель рекомендується використовувати для планування розвитку донорства регіону.

4. Оцінка ефективності використання продуктів донорської крові на основі розробленої нами організаційної форми аудиту дає можливість збереження компонентів крові, уникнути зайвих трансфузій. Рекомендується до впровадження на рівні регіональних закладів служби крові і охорони здоров'я.

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

Новак В.Л. Імунне донорство. Виробництво та забезпеченість населення імунними препаратами плазми крові в 1991-2000 р.р. /В.Л. Новак, П.В. Гриза, А.М. Чугрієв //Вісник наукових досліджень. - 2001 - № 3 - С. 8-12.

Дисертантом проаналізовано стан забезпеченості імунними препаратами населення країн Європи, України та її регіонів. Визначені тенденції заготовлення специфічної плазми в Україні в цілому і по кожній області окремо.

2. Чугрієв А.М. Організація надання медичної допомоги дітям, хворим на гемофілію в Житомирській області / А.М.Чугрієв, Л.О. Чмут //Міжвідомчий збірник «Гематологія і переливання крові». К. Знання України, 2002. - Вип. 31 - С. 369-371.

Дисертантом зроблено статистичний аналіз забезпеченості нативним і сухим кріопреципітатом хворих на гемофілію в області в цілому, в кожному районі окремо та на різних етапах надання медичної допомоги.

3. Чугриев А.Н. Результаты проведення ретроспективного аудита по применению компонентов и препаратов крови в лечебных учреждениях Житомирской области. /А.Н. Чугриев //Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2002. -Т 7, № 1. - С. 38-40.

4. Перехрестенко П.М. Виробнича трансфузіологія України / П.М. Перехрестенко, Л.В. Назарчук, А.М. Чугрієв //Український журнал гематології та трансфузіології. - 2003. - № 3 - С. 45-47.

Дисертантом досліджено структуру заготовлення та використання компонентів донорської крові в цілому по Україні, в п'яти областях окремо. Обраховані інтенсивні показники рівня забезпеченості населення компонентами і препаратами крові.

5. Чугрієв А.М. Аналіз заготівлі і використання компонентів крові в Житомирській області /А.М. Чугрієв //Міжвідомчий збірник «Гематологія і переливання крові» - Харків: НТМТ, 2004. - Вип.32 - С. 147-149

6. Чугрієв А.М. Контроль за якістю крові та її компонентів /А.М. Чугрієв, П.І. Лучанко, І.М. Дейкало //Вісник наукових досліджень - 2005. - №1. - С. 106-108

Дисертантом проаналізовані результати досліджень параметрів якості донорської крові та її компонентів. Визначені методики дослідження параметрів якості свіжозамороженої плазми.

7. Чугрієв А.М. Підвищення ефективності гемотрансфузійної терапії: контроль якості крові та її компонентів /А.М. Чугрієв //Український журнал гематології та трансфузіології - 2005. - №1 - С. 33-34.

8. Чугрієв А.М. Контроль якості концентрату тромбоцитів, отриманого методом переривчастого аферезу /А.М.Чугрієв, Т.О. Терещук //Міжвідомчий збірник «Гематологія і переливання крові». - К.: Нора-друк, 2006. - Вип. 33 - С. 148-151.

Дисертант проаналізував відомості зарубіжної літератури, результати досліджень параметрів якості концентрату тромбоцитів, зробив висновки.

9. Шатило В.Й. Використання результатів лабораторного скринінгу в службі крові для оцінки захворюваності вірусними гепатитами В, С і контролю ефективності профілактики. /В.Й.Шатило, А.М. Чугрієв //Вестник гигиены и эпидемиологии - 2006. - Т. Х № 1 - С. 26-30

Дисертантом проаналізовано результати скринінгу донорської крові Житомирської області в порівнянні з даними зарубіжної літератури. Визначені тенденції розповсюдженості інфекційних маркерів серед донороздатного населення.

10. Шатило В.Й. Результати тестування донорів крові на парентеральні віруси гепатиту В і С. /В.Й. Шатило, А.М. Чугрієв //Україна. Здоров'я нації. - 2007. - № 3-4 - С. 61-63

Дисертантом проаналізовані результати тестування крові донорів, зроблено висновки.

11. Чугрієв А.М. Контроль якості еритроцитних середовищ. /А.М. Чугрієв //Міжвідомчий збірник «Гематологія і переливання крові» - К.: Атака-Н, 2008. - Вип. 34, Т. ІІ - С. 263-268

12. Чугрієв А.М. Стандартизація параметрів якості свіжозамороженої плазми. /А.М. Чугрієв //Український журнал гематологіїї та трансфузіології. - 2008. - №6 - С. 24-26

13. Пат. № 18480. Україна UA 18480 МПК⁷ G 01N 33/48 Спосіб оцінки якості консервованої донорської крові за параметрам «Стандартність кроводачі» /П.М Перехрестенко., А.М Чугрієв., Т. О.Терещук, І.А Матвеєва. Заявник і патентовласник: Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Житомирський обласний центр крові; № u 2006 04676; заяв. 27.04.2006; опуб. 15.11.2006. Бюл. № 11

14. Пат. № 28081. Україна UA 28081 МПК⁷ G 01N 33/48 Спосіб оцінки якості свіжозамороженої та замороженої плазми за параметром залишкової кількості лейкоцитів. / П.М Перехрестенко, А.М. Чугрієв, Т.О. Терещук, І.А. Матвеєва. Заявник і патентовласник: ДУ «Інститут гематології та трансфузіології АМН України», Житомирський обласний центр крові; № u 2007 07769; заяв.10.07.2007; опуб. 26.11.2007. Бюл. № 19

15. Пат. № 35745. Україна UA 35745 МПК⁸ G 01N 33/48 Спосіб оцінки якості свіжозамороженої та замороженої плазми за параметром залишкової кількості еритроцитів. /Перехрестенко П.М., Чугрієв А.М., Терещук Т. О., Матвеєва І.А. Заявник і патентовласник: ДУ «Інститут гематології та трансфузіології АМН України», Житомирський обласний центр крові; № u 2008 01501; заяв. 05.02.2008; опуб. 10.10.2008; Бюл. № 19

16. Шатило В.Й. Епідемічна ситуація щодо парентеральних вірусних гепатитів В і С у Житомирській області / В.Й. Шатило, А.І. Островська, В.З. Свиридюк, А.М. Чугрієв //Вісник соціальної гігієни та охорони здоров'я України. - 2008. - С. 16-18.

17. Чугрієв А.М. Вплив регіонального людського розвитку на формування донорських ресурсів / А.М. Чугрієв // Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. -2008. - №4 (4) - С. 100-106.

18. Чугрієв А.М. Впровадження методу автоматичного плазмаферезу з метою створення банку плазми, безпечної на СНІД, для лікування хворих на гемофілію, дітей та вагітних жінок /А.М. Чугрієв: Матеріали міжнародної наукової конференції [Донори для охорони здоров'я України], 5-6 жовтня 1999 р. м. Київ //МОЗ, USAID - К.: б.в., 1999. - С. 117.

19. Чугриев А.Н. Создание системы контроля качества донорской крови и ее компонентов. /А.Н.Чугриев, И.Р. Андрияш //Міжвідомчий збірник «Гематологія і переливання крові» - К.: - 2001. - Вип. 30 - С.205-206.

20. Чугриев А.Н. Социально-экономические преимущества метода автоматического плазмафереза. /А.Н. Чугриев: Материалы Российской научно-практической конференции [«Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии»], Санкт-Петербург, 18-20 июня 2002 г. - СПб.: б.и., - 2002. - С.298 - 299.

21. Чугрієв А.М. Дослідження ефективності елімінації лейкоцитів при отриманні компонентів крові /А.М.Чугрієв //Міжвідомчий збірник «Гематологія і переливання крові». - К.:НТМТ, 2004. - Вип.32 - С. 144-146.

22. Чугрієв А.М. Визначення фактичної потреби лікарняних закладів в компонентах і препаратах крові /А.М.Чугрієв, В.А. Камінський //Міжвідомчий збірник «Гематологія і переливання крові». - К.: Нора-друк, 2006.- Вип. 33 - С. 148-151.

23. Перехрестенко П.М. Биохимические показатели доноров в процессе проведения автоматического плазмафереза. /П.М. Перехрестенко, М.Ю. Антошина, М.В. Яговдик, Л.В. Назарчук, П.Т. Вербицький, А.Н. Чугриев //Здравоохранение Таджикистана - 2007. - №1 - С. 50-53.

24. Перехрестенко П.М. Результаты изучения клинико-гематологических и биохимических показателей доноров в процессе проведения автоматического плазмафереза. /П.М. Перехрестенко, Л.В. Назарчук, М.Ю. Аношина, А.Н. Чугриев, А.В. Талалай: материалы VI съезда гематологов и трансфузиологов Республики Беларусь [«Актуальные проблемы гематологии и трансфузиологии»] (Минск, 24-25 мая 2007 г.) - Минск: б.и., - 2007. - С.64-65.

25. Перехрестенко П.М. Колебания уровней иммуноглобулинов в сыворотке крови доноров при проведении плазмафереза /П.М. Перехрестенко, Р.П. Павлюк, Л.В. Назарчук, У.В. Тимошенко, А.Н. Чугриев, А.В. Талалай: материалы Всероссийского совещания [«Актуальные вопросы трансфузиологии и клинической медицины] (Киров, 27-28 мая 2008г.) - Киров: б.и., 2008. - С. 46-47.

Анотація

Чугрієв А.М. Формування донорського контингенту та забезпечення якості гемокомпонентів в умовах регіонального центру крові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31 - гематологія і трансфузіологія. - ДУ «Інститут гематології та трансфузіології АМН України», Київ, 2009 р.

Визначено вплив регіонального людського розвитку на чисельність донорів через побудову багатофакторної регресивної моделі. Введені інтегральні показники стану донорства для порівняння різних регіонів.

Централізація функцій і зміна організаційної форми з 1999 року незважаючи на негативні тенденції соціально-економічного розвитку області, принесли невеликі, але стійкі позитивні тенденції в діяльності ОЦК в період 2000-2006 рр. донорський компонент кров аудит

Для дослідження параметрів якості донорської крові та її компонентів розроблені нові методики, а середні величини параметрів якості стали основою стандартності гемокомпонентів.

Проведення ретроспективного аудиту використання компонентів і препаратів крові в період 2002-2006 рр. та впровадження в області єдиної концепції їх використання скоротило кількість необґрунтованих трансфузій на 96,0-99,0%.

Ключові слова: донорські ресурси, компоненти крові, параметри якості, аудит.

Анотация

Чугриев А.Н. Формирование донорского контингента и обеспечение качества гемокомпонентов в условиях регионального центра крови. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.31 - гематология и трансфузиология. - ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии АМН Украины», Киев, 2009 г.

Изменения социально-экономических условий жизни в Украине и ее регионах привели к уменьшению численности доноров и уровня обеспеченности больниц компонентами крови. Интегральные показатели уровня жизни рассчитываются ежегодно Госткомстат Украины в виде индексов регионального человеческого развития (ИРЧР). Влияние величин ИРЧР на численность доноров за период 1999-2006 гг. рассчитано с помощью многофакторной регрессивной модели с использованием компьютерной программы MathCAD 2001. Определена степень влияния каждого фактора модели: индекс величина материального благосостояния (22,36%), индекс демографического развития (18,55%), индекс состояния здравоохранения (3,03%) и индекс уровня образования (0,51%). Для объективного сравнения разных регионов предложены универсальные интегральные показатели состояния донорства: индекс распространенности донорства (ИПД), индекс потенциала донорства (ИП_ЦД), индекс развития донорства (ИРД).