Хірургічне лікування і медико-соціальна експертиза хворих з наслідками травм ліктьового суглоба

Під нашим спостереженням у другій групі перебувало, також, 20 пацієнтів із хронічною задньолатеральною нестабільністю ліктьового суглоба. Стабільність була досягнута у всіх пацієнтів, що підтверджено як клінічно, так і рентгенологічно. У 8 випадках установлений нульовий ступінь дегенеративно-дистрофічних змін склав відповідно за шкалою Knirk-Jupiter, в 3-х випадках - 1 ст. і в одному випадку - 2 ст. тяжкості травми. У 8 пацієнтів не було скарг на біль у ліктьовому суглобі взагалі, 4 пацієнтів турбував помірний біль внаслідок фізичного перевантаження. Проведений аналіз лікування 8 пацієнтів, яким було виконано ендопротезування голівки променевої кістки розробленою конструкцією в строки від 4 до 6 років після операції довів, що у всіх хворих у віддалений термін отримані позитивні результати. Обсяг рухів у ліктьовому суглобі в середньому склав: згинання - 132,5є, розгинання - 10є, пронація/супінація - 75є/0є/80є. Функціональне відновлення за Mayo у середньому складало 78 балів. З ускладнень у 8 хворих після ендопротезування ГЛК в одному випадку розвинулась нейропатія ліктьового нерва та, ще в одному випадку - нейропатія заднього міжкісткового нерва, однак після курсів фізіотерапії та медикаментозної терапії ці явища були усунуті.

З метою вивчення стабільності ліктьового суглоба в 20 пацієнтів із задньолатеральною нестабільністю в строки від 1 року до 3 років після оперативного лікування виконували тест на вальгус-стрес. Установлено, що у всіх хворих у групі після ЧКОС відзначається збільшення кута вальгус-стресу до 15° при куті згинання в ліктьовому суглобі 70°-80°. У той же час, у хворих після ендопротезування ГПК вальгус-стрес не перевищував 10° при кутах згинання 50-90°, що говорить про більший ступінь стабільності у випадку заміни ГПК імплантатом і відновлення зв'язкового апарата ЛС. Проте, рівень стабільності ліктьового суглоба у хворих після ЧКОС був достатній для виконання звичайних фізіологічних функцій верхньої кінцівки.

За спеціально розробленою програмою вивчення й аналізу причин інвалідності внаслідок травм кісток, що утворюють ліктьовий суглоб, встановлено, що питома вага інвалідів внаслідок цих ушкоджень знаходиться в межах 5,8-6,2% від загального числа вперше визнаних інвалідами внаслідок травм опорно-рухової системи. Переважну більшість становлять хворі, яким була визначена ІІІ група інвалідності. Аналіз вперше визнаних інвалідами внаслідок травм ліктьового суглоба показав, що основною причиною обмеження життєдіяльності є післятравматичні контрактури 60,9-71,1 % (у тому числі з розвитком ГО).

Беручи до уваги той факт, що на обмеження функції верхньої кінцівки внаслідок травми впливають зміни як з боку кісток, так і з боку м'яких тканин, у тому числі й ступінь нейродистрофічного синдрому, ми запропонували вдосконалену схему оцінки анатомо-функціонального стану ушкодженого ліктьового суглоба з максимальною об'єктивізацією ступеня ураження. На наш погляд, стандартизована форма оцінки функції ліктьового суглоба в практиці медико-соціальної експертизи дозволила одержати найбільш об'єктивні дані для вивчення функції ліктьового суглоба як до, так і після проведення медичної реабілітації. Максимально можлива кількість балів при оцінці функції ліктьового суглоба за запропонованою шкалою становить 115 балів. При кількості балів 90 і більше функція суглоба оцінюється як хороша, від 89 до 70 як задовільна, 69 і менше балів - незадовільна. Запропонована шкала оцінки функції ліктьового суглоба, на наш погляд, достатня й проста в застосуванні. Вона також буде корисна для аналізу результатів лікування і складання ІПР.

На основі аналізу даних обласних і міжрайонних МСЕК України за 2001-2005 рр. та літературних даних нами була розроблена схема визначення реабілітаційного потенціалу хворих з наслідками травм ліктьового суглоба (табл. 12), а також розроблена експертна тактика при первинному проведенні медико-соціальної експертизи хворих з наслідками травм ліктьового суглоба (табл. 13).



Таблиця 12

Критерії реабілітаційного потенціалу при проведенні

медико-соціальної експертизи хворих з наслідками травм ліктьового суглоба

Реабілітаційнийпотенціал	Критерії
	Наявність ГО	Наявність несправжнього суглоба	Виконання побутових функцій (самостійне обслуговування)	Здатність виконувати професійні обов'язки, працювати за спеціальністю
Високий	відсутня	відсутня	необмежене	помірковано обмежена
Задовільний	одиничні	є	обмежене	перехід на менш кваліфіковану працю
Низький	великі	є	потреба в сторонній допомозі	не можливо

Таблиця 13

Експертна тактика та індивідуальні програми медичної реабілітації у хворих з наслідками травм ліктьового суглоба

Первинна травма (класифікація АО/ASIF)	Реабілітаційний потенціал	Реабілітаційний прогноз	Експертна тактика	Заходи медичної реабілітації
Наслідки травми кісток, що утворюють ліктьовий суглоб (тип А)	Високий	Тимчасове обмеження життєдіяльності, можливе поліпшення анатомо-функціональних результатів і повне відновлення життєдіяльності	Продовження лікування за листком непрацездатності з переосвідченнями 1 раз на 6 місяців	Постійний диспансерний контроль 4 рази на рік, планування раннього оперативного лікування для усунення контрактури ліктьового суглоба, зрощення перелому або несправжнього суглоба
Наслідки травми кісток, що утворюють ліктьовий суглоб (тип В або С)	Задовільний	Прогресування обмеження життєдіяльності, можливе поліпшення функції ліктьового суглоба й поліпшення життєдіяльності	ІІІ група інвалідності з переосвідченнями 1 раз на рік або ІІ група інвалідності на період активного оперативного лікування	Постійний диспансерний контроль 4 рази на рік, планування раннього оперативного лікування. При наявності ГО рання її резекція з артролізом для усунення контрактури ліктьового суглоба, зрощення несправжнього суглоба, консервативна терапія 2 рази на рік.
Наслідки травми кісток, що утворюють ліктьовий суглоб (тип В або С) з наявністю хронічного остеомієліту	Низький	Стійке обмеження життєдіяльності, інвалідність, можливе поліпшення функції верхньої кінцівки та часткове відновлення життєдіяльності	ІІІ або ІІ група інвалідності з повторними оглядами 1 раз у рік на період активного оперативного лікування	Постійний диспансерний контроль 4 рази в рік, планування раннього оперативного лікування, що повинне вміщати ранню резекцію ГО, фістулнекр-секвестректомію з подальшим проведенням артроліза, зрощення несправжнього суглоба, консервативна терапія 2 рази в рік.

Нами був виконаний аналіз інвалідності 70 пацієнтів II, III, IV і V груп спостереження. Доведено, що до оперативного лікування інвалідами II групи було 5 пацієнтів (3,8 %) і III групи - 28 хворих (21,0 %). Після проведеного відновного лікування визначилась позитивна динаміка інвалідності: у інвалідів II групи - у всіх випадках, у інвалідів III групи - в 23 випадках (82 %), що дозволило знизити загальний рівень інвалідності на 21 %.



ВИСНОВКИ

На підставі застосування розроблених та удосконалених методів хірургічного лікування наслідків ушкоджень ліктьового суглоба з урахуванням тяжкості і типу первинних ушкоджень вирішена актуальна проблема травматології та ортопедії - покращення результатів хірургічного лікування хворих з наслідками травм ліктьового суглоба.

1) Первинна інвалідність внаслідок травм ліктьового суглоба в структурі травм опорно-рухової системи за період 2001-2005 рр. склала 5,8-6,2 %. Обмеження функції верхньої кінцівки і ліктьового суглоба після травм обумовлено, насамперед, розвитком контрактур в 59,6 %, а також наявністю осьових деформацій (в 8,3 %), дисконгруентністю суглобних поверхонь (9,1 %), міграцією імплантатів (3,3 %). Розвиток хронічного остеомієліту (3,4 %) та хибних суглобів (16,3 %) також призводить до істотної втрати функції верхньої кінцівки й подовження строків медичної реабілітації. Неадекватний остеосинтез накістковими пластинами у 43 % випадків, спицями Кіршнера - у 11 %, ЧКОС апаратом Ілізарова - у 7 % і у 39 % пацієнтів після консервативного лікування спричинили до розвитку інвалідності. Встановлено сильний і достовірний кореляційний зв'язок між ступенем тяжкості первинної травми і функцією ліктьового суглоба в обох групах спостереження (I група спостереження r= - 0,97914, p<0,05, II група спостереження r= - 0,95966, p<0,05), тобто чим більше тяжкість ушкодження ліктьового суглоба, тим більше втрата його функції.

2) За допомогою розробленої тривимірної математичної моделі ліктьового суглоба уточнені данні про просторову орієнтацію суглобних поверхонь кісток, що утворюють ліктьовий суглоб, при різних кутах згинання/розгинання, а саме доведено, що згинальна вісь ліктьового суглоба не має фіксованої вісі в трьох площинах.

3) Вивчено напруження, що виникають у різних ділянках системи "кістка-апарат зовнішньої фіксації", що дозволило встановити переваги апаратів зовнішньої фіксації для дистракційного артроліза ліктьового суглоба компанії "OrthoFix" і модифікованого нами апарата для одноплощинної фіксації з використанням розробленого складного кульового шарніра, які за інших рівних умов, викликають однакові силові впливи на кістки, і, як наслідок, - однаковий рівень напружень в них (як у ліктьовій, так і в плечовій кістках відповідно). Максимальний рівень отриманих напружень при розгинанні в ліктьовому суглобі зафіксованого передпліччя з використанням апарата зовнішньої фіксації з розробленим складним кульовим шарнірном не перевищує величини 7 МПа, що у значній мірі менше, ніж при застосуванні апарата Ілізарова стандартної конструкції. При проведенні дистракційного артроліза використання як осьової спиці, так і простих одноплощинних шарнірів для мобілізації рухів у ліктьовому суглобі призводить до наростання напруг 50-1600 МПа в різних ділянках системи, що на порядки більше, ніж у одноплощинних варіантах шарнірів.

4) Розроблена методика дистракційного артроліза при лікуванні хворих з наслідками травм ліктьового суглоба з використанням кульового шарніра дозволяє забезпечити більш фізіологічні навантаження в ліктьовому суглобі, скоротити час оперативного втручання та зменшити інтраопераційну травму, а також зменшити габарити апарата в порівнянні з використанням стандартного апарата Ілізарова.

5) Проведена оцінка анатомічних та функціональних змін свідчить, що у 8 % хворих з наслідками ушкоджень ліктьового суглоба спостерігалася травматична нейропатія ліктьового нерва, що підтверджується даними електронейроміографічного дослідження у вигляді блоку проведення на рівні кубітального каналу, зниженням швидкості проведення по рухових аксонах, збільшенням резідуальної латентності. Порівняльна оцінка параметрів ЕМГ дослідження вказує на більш ефективні результати відновлення функції ураженого нерва при використанні апаратів зовнішньої фіксації порівняно з використанням гіпсової пов'язки.

6) Порівняння даних капіляроскопії, реовазографії довело, що післятравматичні ураження в області ліктьового суглоба обумовлюють розвиток мікро - і макроциркуляторних порушень на стороні ушкодження, переважно за спастичним або за спастико-атонічним типом з перевагою спастичного компонента; функціональні й морфологічні показники стану макро- і мікросудин поліпшуються при ранній мобілізації рухів з використанням дистракційного артроліза порівняно з відкритим артролізом і фіксацією гіпсовими пов'язками.

7) Встановлено, що після проведення хірургічного лікування, середні показники функції ліктьового суглоба у хворих після застосування традиційних методів лікування в першій групі спостереження виросли на 20-30 балів, при цьому найменший приріст функції відзначався у хворих з I ст. тяжкості (20,0±3,1 балів) і найбільший у хворих з важкими ушкодженнями (30,3±5,4 балів). У хворих другої групи, яких лікували з використанням запропонованих технологій хірургічного лікування наслідків травм ліктьового суглоба, приріст функції в середньому склав 43,4±4,1 бали. Порівняльна оцінка отриманих результатів у хворих першої й другої групи показала значний достовірний приріст функції ліктьового суглоба у пацієнтів другої групи з тяжкістю ушкодження ІІІ-IV ступеня при рівні б=0,05, критерій Стьюдента для середніх t=-16,6 (t_кр=3,18, Р=0,000515175). При оцінці зв'язку приросту функції з тяжкістю ушкодження встановлений сильний позитивний зв'язок, тобто, чим більше тяжкість ушкодження, тим більше приріст функції (коефіцієнт кореляції r=0,964486 для першої групи й r=0,904976 - для другої групи спостереження, Р=0,05).

8) Застосування традиційних методів лікування післятравматичних контрактур ліктьового суглоба у вигляді відкритого артроліза й наступних етапних гіпсових пов'язок, фізіотерапії та лікувальної фізкультури дозволяє досягти позитивних результатів у 53,9 % випадків. Використання для дистракційного артроліза стандартного апарата Ілізарова дозволяє досягти позитивних результатів в 82,8 % хворих з післятравматичними контрактурами ліктьового суглоба. Застосування розробленого складного кульового шарніра при дистракційному артролізі й алгоритму післяопераційної реабілітації для лікування післятравматичних контрактур ліктьового суглоба дозволяє одержати позитивні функціональні результати в більшості пацієнтів (83,3 %) і може розглядатися як базовий метод в індивідуальних програмах медичної реабілітації. Лікування хронічної задньолатеральної нестабільності ліктьового суглоба після складних переломовивихів ліктьового суглоба за допомогою апарата Ілізарова дозволяє відновити рухи в межах необхідного фізіологічного обсягу й забезпечити тривалу стабільність ліктьового суглоба у всіх пацієнтів.

9) Розроблена система оцінки функції ліктьового суглоба, медико-експертна тактика та індивідуальні програми медичної реабілітації при проведенні медико-соціальної експертизи у хворих з наслідками травм ліктьового суглоба із застосуванням дистракційного артроліза дозволяють максимально відновити функцію ушкодженої верхньої кінцівки з урахуванням реабілітаційного потенціалу пацієнта. Реалізація індивідуальних програм реабілітації в групі спостережень забезпечили умови для зняття II групи інвалідності у всіх випадках; в інвалідів III групи - в 23 випадках (82 %), що дозволило знизити загальний рівень інвалідності на 21 %.

Практичні рекомендації.

Несвоєчасно зроблене адекватне лікування ліктьового суглоба при його ушкодженні призводить до різкого обмеження його рухів. Одним з можливих шляхів вирішення цієї проблеми є використання дистракційного артроліза (ДА). ДА ліктьового суглоба з використанням шарнірного апарата в нашій модифікації дозволяє одержати хороші результати у більшості хворих.

На наш погляд, можливість здійснення пасивних рухів максимально наближених до нормального з одночасною дистракцією суглоба до 1 см є основними факторами, що визначають успіх лікування. Дистракційний артроліз з використанням стандартного апарату Ілізарова при наявності внутрішньосуглобового перелому забезпечує можливість здійснення анатомічної репозиції й ригідної фіксації з ранньою мобілізацією рухів. При інтактних суглобних поверхнях і ушкодженні тільки м'якотканинних структур дистракційний артроліз стержневим одноплощинним апаратом забезпечує ранні рухи при збереженні конгруентності суглобних поверхонь.

Оптимальний час для виконання артроліза ЛС залишається до кінця нез'ясованим. У випадку довгостроково існуючої контрактури ліктьового суглоба зміни, що відбуваються в м'яких тканинах, особливо в м'язах, менш зворотні. Однак, через різноманіття ушкоджень в області ЛС і складності розуміння процесів, що відбуваються в м'яких тканинах навколо ЛС, ми вважаємо, що чіткий, стандартизований підхід до артролізу ліктьового суглоба неможливий. Так, відповідно до наших даних, ми не знайшли залежності між строком, що пройшов з моменту прогресування обмеження рухів ЛС, розвитку ГО, виконання артроліза й функціональним результатом. Не було знайдено також клінічної й статистичної різниці між типом контрактури ліктьового суглоба й результатами лікування. Дані нашого дослідження дозволяють вважати, що при наявності вираженої контрактури, ГО в області ЛС, використання відкритого артроліза з наступним дистракційним артролізом, дозволяє забезпечити одержання позитивних функціональних результатів у більшості хворих.



ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бойко И. В. Медицинская реабилитация больных с последствиями травм и заболеваний локтевого сустава / И. В. Бойко - Дніпропетровськ : "Пороги", 2006. - 121 с.

2. Методичні підходи до проведення медико-соціальної експертизи та складання індивідуальної програми реабілітації при наслідках травм кісток передпліччя / [А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, І. В. Бойко та ін.]. - Дніпропетровськ : Пороги, 2004. - 64 с. - (Посібник для лікарів МСЕК та ЛПЗ, ортопедів-травматологів, реабілітологів).

Особистий внесок автора полягає в розробці індивідуальних програм.

3. Бойко И. В. Комплексная медицинская реабилитация больных с гетеротопической оссификацией в области локтевого сустава / И. В. Бойко - Дніпропетровськ : "Пороги", 2005. - 40 с. - (Методическое пособие для врачей травматологов МСЭК и лечебно-профилактических учреждений).

4. Науково обґрунтовані рекомендації по обстеженню та відновному лікуванню хворих і інвалідів у практиці медико-соціальної експертизи. Травматологія / [І. В. Бойко, С. Д. Дорогань, Є. Л. Ліфаренко та ін.]; під ред.. А. В. Іпатова., О. В. Сергієні. - Дніпропетровськ : "Пороги", 2006. - 293 с.

Особистий внесок автора полягає в розробці плану й послідовності дослідження ліктьового суглоба, виділенні критеріїв втрати функції ліктьового суглоба для використання їх в практиці медико-соціальної експертизи.

5. Стандарт організації, структури та функціонування спеціалізованих травматологічних медико-соціальних експертних комісій / [А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, Т. Г. Войтчак, В. В. Коваленко, Л. Ю. Науменко, С. Д. Дорогань, І. В. Бойко, Є. Л. Ліфаренко]; - Дніпропетровськ : "Пороги", 2004. - 43 с. (Учбово-методичні рекомендації для лікарів ЛКК, лікарів-експертів та реабілітологів травматологічних МСЕК, організаторів охорони здоров'я, Центрів медико-соціальної експертизи, студентів вищих учбових закладів та курсантів факультету вдосконалення лікарів).

Особистий внесок автора полягає в розробці й впровадженні критеріїв медико-соціальної експертизи для хворих з наслідками ушкодження верхньої кінцівки, у тому числі й ліктьовому суглобі.

6. Медико-соціальна експертиза та медична реабілітація хворих із наслідками травм кісток передпліччя в дистальному відділі / [А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, О. Є. Лоскутов, Л. Ю. Науменко, І. В. Бойко та ін.]; - Дніпропетровськ : "Пороги", 2005. - 61 с.

Особистий внесок автора полягає в удосконаленні критеріїв медико-соціальної експертизи хворих з наслідками травм кісток передпліччя.

7. Бойко И. В. Стандартизованная методика обследования больных с последствиями травм и заболеваний локтевого сустава / И. В. Бойко- Дніпропетровськ : "Пороги", 2005. - 38 с. - (Методичні рекомендації для лікарів травматологів та реабілітологів МСЕК та лікувально-профілактичних установ).

8. Бойко И. В. Некоторые вопросы рентгенологической диагностики повреждений локтевого сустава / И. В. Бойко // Медицинский реферативный журнал. - 1989. - № 12. - раздел ІV.

9. Бойко И. В. Экспериментальное обоснование использования пористого титана в эндопротезировании / И. В. Бойко, О. А. Сурков, А. Н. Кондрашов, В. А. Вишневский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1999. - № 1 - С. 38-42.

Особистий внесок автора полягає в розробці й впровадженні ідеї використання в клінічній практиці пористого титану, що отримується у процесі порошкової металургії.

10.Бойко І.В. Біомеханічні аспекти остеосинтезу одноплощинним стрижневим апаратом / І. В. Бойко, В. Б. Макаров, Є. Л. Ліфаренко // Медичні перспективи. - 2002. - № 2. - С. 22-24.

Особистий внесок автора полягає в пропозиції ідеї й обґрунтуванні використання в біомеханічних розрахунках системи "кістка-апарат зовнішньої фіксації".

11.Бойко И.В. Биомеханическое моделирование остеосинтеза стержневыми аппаратами / И. В. Бойко, В. Е. Момот, В. Б. Макаров // Травма. - 2002. - № 1 - С. 17-23.

Особистий внесок автора полягає в пропозиції використання в біомеханічних розрахунках системи "кістка-апарат зовнішньої фіксації" тривимірного моделювання й кінцевих елементів.

12.Бойко И. В. Опыт эндопротезирования головки лучевой кости имплантантом оригинальной конструкции /И. В. Бойко, Л. Ю. Науменко, Е. Д. Тер-Погосьянц, Д. С. Носивец // Запорожский медицинский журнал. - 2005. - № 6. - С. 21-24.

Особистий внесок автора полягає в пропозиції оригінальної конструкції ендопротеза голівки променевої кістки з пористим покриттям.

13.Бойко И. В. Дистракционный артролиз локтевого сустава с использованием аппарата Илизарова / И. В. Бойко, Л. Ю. Науменко, Д. С. Носивец //Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2005. - № 3 - С. 54-58.

Особистий внесок автора полягає в клінічному обґрунтуванні методики післяопераційної реабілітації при використанні для дистракційного артроліза ліктьового суглоба спице-стрижневого апарата Ілізарова.

14.Бойко И. В. Двухэтапное оперативное вмешательство с использованием дистракционного артролиза в аппарате Илизарова у больных с гетеротопической оссификацией в области локтевого сустава / И. В. Бойко, Д. С. Носивец // Ортопедия травматология и протезирование. - 2006. - № 3. - С. 30-36.

Особистий внесок автора полягає в клінічному обґрунтуванні й розробці особливостей методики двохетапного артроліза ліктьового суглоба, підходів до видалення гетеротопичної оссифікації в області ліктьового суглоба.

15.Бойко И. В. Сравнительный анализ напряжений при различных вариантах системы "кость - аппарат внешней фиксации" в области локтевого сустава / И. В. Бойко, О. С. Раджабов, Д. С. Носивец // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 5. - С. 26-33.

Особистий внесок автора полягає в розробці плану досліджень, алгоритму виконання математичного експерименту.

16. Іпатов А. В. Медико-соціальна характеристика інвалідності внаслідок травм дистальних відділів верхньої кінцівки / А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, І. В. Бойко, Т. Г. Войтчак, Є. Л. Ліфаренко, В. М. Хом`яков // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров`я України. - 2006. - № 3. - С. 34-39.

Особистий внесок автора полягає у вивченні медико-соціальних аспектів інвалідності внаслідок травм верхньої кінцівки по даним історій хвороб і матеріалів травматологічних МСЕК.

17.Бойко И. В. Эффективность использования Алфлутопа в медицинской реабилитации больных с остеоартрозом локтевого сустава / И. В. Бойко, Е. Л. Лифаренко // Літопис травматології та ортопедії. - 2006. - № 1-2 - С. 100-105.

Особистий внесок автора полягає в розробці плану досліджень, проведенні клінічних випробувань, збору й аналізу отриманих даних.

18.Куликова Ф. И. Клинико-лучевая диагностика поражений верхних конечностей при вибрационной болезни / Ф. И. Куликова, Л. Ю. Науменко, Л. В. Мирончук, И. В. Бойко, С. В. Харьковская, Н. В. Фандий, А. А. Борец // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2006. - № 1. - том 10. - С. 32-36.

Особистий внесок автора полягає в розробці особливостей клініко-рентгенологічної діагностики ушкоджень ліктьового суглоба при вібраційній хворобі.

19.Бойко І. В. До питання орієнтації згинальної осі ліктьового суглобу / І. В. Бойко // Медичні перспективи. - 2006. - № 2. - С. 15-17.

20.Бойко И. В. Принципы и методы лечения контрактур локтевого сустава / И. В. Бойко, Л. Ю. Носивец, Д. С. Науменко // Ортопедия травматология и протезирование. - 2006. - № 1. - С. 140-144.

Особистий внесок автора полягає в зборі і аналізі літературних даних, напрямків подальших досліджень для рішення проблеми контрактур ліктьового суглоба.

21.Бойко И. В. Медицинская реабилитация больных с хронической заднелатеральной нестабильностью локтевого сустава после резекции головки лучевой кости / И. В. Бойко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - Випуск 15. - Книга 2. - С. 15-23.

22.Бойко І. В. Медико-соціальна характеристика хворих із застарілими ушкодженнями кісток, що утворюють ліктьовий суглоб / І. В. Бойко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2007 - № 2 - С. 25-31.

23.Бойко И. В. Усовершенствованный дистракционный артролиз локтевого сустава / И. В. Бойко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2007. - № 2. - С. 46-51.

24.Бойко И. В. Биомеханическое трехмерное моделирование системы "кость-аппарат Илизарова" при выполнении дистракционного артролиза локтевого сустава / И. В. Бойко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. - 2007. - выпуск 16. - книга I. - С. 279-291.

25.Науменко Л. Ю. Сравнительный анализ напряжений при различных вариантах системы "кость-шарнирный одноплоскостный аппарат внешней фиксации" в области локтевого сустава / Л. Ю. Науменко, И. В. Бойко, Д. С. Носивец, О. С. Раджабов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2007. - № 1. - С. 39-44.

Особистий внесок автора полягає в розробці плану порівняльного аналізу напруг у різних системах "кістка-апарат зовнішньої фіксації", аналізі й інтерпретації отриманих даних.

26.Бойко И. В. Лечение последствий повреждений локтевого сустава с помощью шарнирного аппарата внешней фиксации / И. В. Бойко // Ортопедия травматология и протезирование. - 2008. - № 1. - С. 30-35.

27.Носивец Д. C. Использование шарнирного аппарата внешней фиксации в лечении пациентов с внутрисуставными переломами дистального отдела плечевой кости / Д. С. Носивец, И. В. Бойко, Л. Ю. Науменко // Вестник физиотерапии и курортологии. - № 3. - С. 88-90.

Особистий внесок автора полягає в розробці шарнірного вузла для апарату зовнішньої фіксації і його впровадження в клінічну практику.

28.Бойко І. В. Оцінка ефективності медичної реабілітації хворих після реконструктивно-відновлювальних операцій на ліктьовому суглобі / І. В. Бойко // Медичні перспективи. - 2008. - № 3. - С. 90-95.

29.Носивец Д. С. Комбинированный остеосинтез в реабилитации пациентов с внутрисуставными переломами дистального метаэпифиза плечевой кости / Д. С. Носивец, И. В. Бойко, Л. Ю. Науменко // Ортопедия травматология и протезирование. - 2008. - № 4. - С. 108-111.

Особистий внесок автора полягає в лікуванні хворих і аналізі клінічного матеріалу.

30. Пат. 22249 А Україна, МПК 6 А 61 F 2/00. Протез суглоба / Літвін Ю. П., Бойко І. В., Яковенко М. М., Яріз В. О., Тер- Погосянц Е. Д.; заявник і власник патенту Науково виробниче підприємство "Екомпозит". - № 95094012 ; подання заявки 04.09.95 ; дата публікації 30.06.98, Бюл. № 3.

Особистий внесок полягає в ідеї використання пористого титану для покриття ендопротеза голівки променевої кістки.

31. Пат. 39470 А Україна, МПК 7 А 61 В 17/58. Фіксатор для переважного використання у через кістковому остеосінтезі / Бойко І. В., Дорогань С. Д., Макаров В. Б., Ліфаренко Є. Л; заявник і власник патенту Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності. - № 2000085012 ; подання заявки 27.08.00 ; дата публікації 15.06.01, Бюл. № 5.

Особистий внесок автора полягає в ідеї й розробці технічних особливостей стрижневого фіксатора.

32.Пат. 48764 А Україна, МПК 7 А 61 В 17/56. Спосіб ендопротезування голівки променевої кістки / Лоскутов О. Є., Дорогань С. Д., Бойко І. В., Бойко О. М., Макаров В. Б.; заявник і власник патенту Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності. - № 2001128273 ; подання заявки 03.12.01 ; дата публікації 15.08.02, Бюл. № 8.

Особистий внесок автора полягає в розробці етапів і технічних особливостей ендопротезування голівки променевої кістки.

33.Пат. 8412 Україна, МПК 7 А 61 В 17/56. Спосіб оперативного лікування контрактур ліктьового суглоба / Бойко І. В., Науменко Л. Ю., Носівець Д. С.; заявник і власник патенту Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності. - № 20041007987 ; подання заявки 04.10.04 ; дата публікації 15.08.05, Бюл. № 8.

Особистий внесок автора полягає в розробці етапів і технічних особливостей застосування апарата зовнішньої фіксації для дистракційного артроліза ліктьового суглоба.

34.Пат. 21906 Україна, МПК А 61 В 17/54, А 61В 17/60. Шанірний вузол І. В. Бойка для апарата зовнішньої фіксації кісток ліктьового суглобу / Бойко І. В.; заявник і власник патенту Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності. - № u2006 10759 ; подання заявки 11.10.06 ; дата публікації 10.04.07, Бюл. № 4.

Особистий внесок автора полягає в пропозиції ідеї й розробці технічних особливостей шарнірного вузла для апарата зовнішньої фіксації.

35.Пат. 11631 Україна, МПК А 61 В 17/94.Апарат для оперативного лікування контрактур ліктьового суглоба / Науменко Л. Ю., Бойко І. В., Носівець Д. С., Ліфаренко Є. Л., Нестеренко С. О.; заявник і власник патенту Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності. - № u2005 01802 ; подання заявки 28.02.05; дата публікації 16.01.06, Бюл. № 1.

Особистий внесок автора полягає в пропозиції ідеї й розробці технічних особливостей апарата зовнішньої фіксації для дистракційного артроліза ліктьового суглоба.

36.Бойко И. В. Особенности медицинской реабилитации больных с последствиями травм локтевого сустава / И. В. Бойко, А. Н. Кондрашов // Материалы V конгресса российского артроскопического общества. - Санкт-Петербург, 2003. - С. 38.

Особистий внесок автора полягає в розробці етапності медичної реабілітації з наслідками травм ліктьового суглоба.

37.Науменко Л. Ю. О модели медико-социальной реабилитации детей с патологией опорно-двигательного апарата в Днепропетровской области / Л. Ю. Науменко, И. В. Бойко, С. Д. Дорогань, Б. Г. Макаров // Матеріали круглого столу "Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей інвалідів у Дніпропетровській області". - 2003. - С. 31-35.

Особистий внесок автора полягає в удосконаленні медико-соціальної реабілітації дітей з патологією опорно-рухового апарата.

38.Бойко И. В. Наш опыт медицинской реабилитации больных и инвалидов с последствиями повреждений локтевого сустава / И. В. Бойко, Д. А. Бондарук // Тези науково-практичної конференції "Сучасні аспекти медико-соціальної експертизи, реабілітації хворих та післядипломної підготовки лікарів". - Дніпропетровськ, 2004. - С. 154-155.

Особистий внесок автора полягає в клінічному використанні різних методів медичної реабілітації й аналізу результатів їх використання у хворих з наслідками ушкоджень ліктьового суглоба.

39.Науменко Л. Ю. Место чрескостного остеосинтеза в лечении патологии верхней конечности / Л. Ю. Науменко, И. В. Бойко, Е. Л. Лифаренко, С. О. Нестеренко, Д. С. Носивец // Материалы российского национального конгресса "Человек и его здоровье". - Санкт-Петербург, 2005 - С. 77.

Особистий внесок автора полягає в детальному аналізі переваг і недоліків черезкісткового остеосинтеза для лікування травм верхньої кінцівки та їх наслідків.

40.Бойко И. В. Дистракционный артролиз локтевого сустава с использованием аппарата Илизарова / И. В. Бойко, Е. Л. Лифаренко // Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми діагностики та лікування ушкоджень та захворювань плечового та ліктьового суглобів". - Київ, 2005. - С. 10-12.

Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні методики дистракційного артроліза із застосуванням спиці-стрижневого апарата Ілізарова для лікування хворих з контрактурами ліктьового суглоба.

41.Бойко И. В. Наш опыт применения дистракционного артролиза локтевого сустава и использованием аппарата Илизарова / И. В. Бойко // матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю Укр Держ НДІ МСПІ "Інноваційні діагностичні технології в медико-соціальній експертизі і реабілітації інвалідів". - Дніпропетровськ, 2005. - С. 250-251.

42.Бойко І. В. Біомеханічне тривимірне моделювання системи "кістка-апарат Ілізарова" при виконанні дистракційного артроліза ліктьового суглоба / І. В. Бойко, Є. Л. Ліфаренко // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 80-річчю УкрДерж НДІ МСПІ. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 158-159.

Особистий внесок автора полягає в розробці плану досліджень, алгоритму виконання математичного експерименту для обґрунтування дистракційного артроліза.

43. Науменко Л. Ю. Медико-соціальна характеристика інвалідності внаслідок травм дистальних відділів кінцівки / Л. Ю. Науменко, І. В. Бойко, В. Н. Хом`яков, Є. Л. Ліфаренко // Матеріали другої регіональної організаційно-методичної конференції "Проблемні питання лікування захворювань та пошкоджень кисті в сучасних умовах". - Дніпропетровськ, 2007. - С.50-53.

Особистий внесок автора полягає в удосконаленні медико-соціальної експертизи хворих з наслідками травм верхньої кінцівки.

44.Бойко И. В. Биомеханическое трехмерное моделирование системы "кость-аппарат Илизарова" при выполнении дистракционного артролиза локтевого сустава / И. В. Бойко, В. Б. Макаров, О. С. Раджабов // Материалы ІІ Польско-Украинской Научной Конференции "Лечение костных дефектов у детей и взрослых". - 2007. - С. 47-48.

Особистий внесок автора полягає в розробці плану досліджень, алгоритму виконання математичного експерименту для обґрунтування дистракційного артроліза, аналізі й інтерпретації отриманих даних.

45.Бойко И. В. Лечение последствий повреждений локтевого сустава с помощью шарнирного апарата внешней фиксации / И. В. Бойко // Збірник наукових праць міжнародній конференції. - Харьков, 2007. - С. 128-129.

46.Бойко И. В. Дистракционный артролиз локтевого сустава с использованием шарнира / И. В. Бойко // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю "Лікування травм верхньої кінцівки та їх наслідків". - Київ, 2007. - С. 84-85.

47.Бойко И. В. Медицинская реабилитация больных после реконструктивно-востановительных операций на локтевом суставе / И. В. Бойко, Е. Л. Лифаренко // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю "Медико-соціальна експертиза та реабілітація хворих внаслідок травм та захворювань опорно-рухового апарату". - Дніпропетровськ, 2008. - С. 92-95.

Особистий внесок автора складається з детального аналізу клінічного матеріалу, пропозицій щодо використання в індивідуальних програмах медичної реабілітації дистракційного артролізу ліктьового суглоба з використанням запропонованих методик.



АНОТАЦІЯ

Бойко І.В. Хірургічне лікування і медико-соціальна експертиза хворих з наслідками травм ліктьового суглоба. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальності 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМН України". Київ. 2009.

Дисертаційна робота містить новий підхід до розв'язання наукової проблеми, що передбачає поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з наслідками травм ліктьового суглоба на основі аналізу тривимірних математичних моделей "кістка-апарат зовнішньої фіксації", що дозволило розробити й біомеханічно обґрунтувати конструкцію кульового шарніра для апарата зовнішньої фіксації та розробити метод мінімально травматичного дистракційного артроліза без проведення осьової спиці, що дозволяє з максимальною ефективністю відновити рухи в ліктьовому суглобі.

В роботі проаналізовано результати лікування 133 пацієнтів з наслідками ушкоджень ліктьового суглоба, які були розділені на дві групи.

Аналіз клінічного матеріалу і медико-соціальних справ хворих позволив розробити систему оцінки зниження функції верхньої кінцівки для хворих з наслідками ушкоджень ліктьового суглоба, що дозволило спростити винесення адекватного рішення лікарями-експертами МСЕК щодо обмеження їх

життєдіяльності,

клінічного й

трудового прогнозу, а також

створити план проведення індивідуальних реабілітаційних заходів.

На основі аналізу клінічного матеріалу розроблені принципово нові індивідуальні програми медичної реабілітації, клінічна апробація яких дозволила значно підвищити ефективність лікування і якість життя хворих з наслідками травм ліктьового суглоба.

Ключові слова: ліктьовий суглоб, верхня кінцівка, дистракційний артроліз, відкритий артроліз, гетеротопічна оссифікація, оцінка результатів лікування, хірургічне лікування, наслідки травм ліктьового суглоба.



АННОТАЦИЯ

Бойко И.В. Хирургическое лечение и медико-социальная экспертиза больных с последствиями травм локтевого сустава. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.21 - травматология и ортопедия. - ГУ "Институт травматологии и ортопедии АМН Украины". Киев. 2009.

Диссертационная работа содержит новый подход к решению научной проблемы, которая предусматривает улучшение результатов хирургического лечения больных с последствиями травм локтевого сустава на основе анализа трехмерных математических моделей "кость-аппарат внешней фиксации". Созданная трехмерная математическая модель локтевого сустава позволила описать работу нормального локтевого сустава и объективно определиться в положении оси сгибания/разгибания локтевого сустава, которая не имеет постоянного положения в декартовой системе координат в зависимости от угла сгибания. Данный факт является принципиальным в разработке новых методов оперативного лечения последствий травм локтевого сустава.

Трехмерный математический анализ различных систем "кость-аппарат внешней фиксации" позволил разработать и биомеханически обосновать конструкцию шарового шарнира для аппарата внешней фиксации и разработать метод минимально травматичного дистракционного артролиза без проведения осевой спицы, что позволяет с максимальной эффективностью восстановить движения в локтевом суставе.

В работе проанализированы результаты лечения 133 пациентов с последствиями повреждений локтевого сустава, которые были разделены на две группы.

Первую (контрольную) группу (I) ретроспективного анализа составили 63 пациента с последствиями повреждений локтевого сустава, которым раннее, до поступления в клинику, выполнено лечение по поводу тугоподвижности локтевого сустава (59 больных) и заднелатеральной нестабильности (4 пациента) (см. раздел 2). У 31 (49,2 %) пациента выполнялись исключительно консервативные мероприятия, а у 32 (50,8 %) пациентов выполнялось хирургическое лечение, сопровождавшееся восстановлением связочного аппарата в 4-х случаях, а в остальных был выполнен открытый артролиз с резекцией ГО в 12 (19,0%) случаев.

У 15 (23,8 %) пациентов из 63 достигнут минимально необходимый объем движений в локтевом суставе по Morrey - 100°. Средний объем движений после оперативного вмешательства составил 90є (от 60є до 110є). Дегенеративные изменения по Knirk-Jupiter стадия 1 - были отмечены у 14 пациентов, стадия 2 - у 49 пациентов. Согласно шкале оценки клиники Мейо у 15 (23,8 %) больных был достигнут хороший результат, у 48 (76,2 %) - удовлетворительный. Средний бал составил - 70,9±2,4, средний прирост функции - 26,1±4,6 балла.

Во второй группе (II) больных в период с 2000 по 2008 год под наблюдением находилось 70 пациентов, которым выполнялось оперативное лечение в период с 2000 по 2008 год с использованием разработанных технологий хирургического лечения в зависимости от тяжести первичной травмы верхней конечности и ее функциональной недостаточности. У 38 больных II группы (76,0 %) с, преимущественно, ІІІ-IV ст. тяжестью повреждения нами был применен спице-стержневой аппарат для выполнения дистракционного артролиза при тугоподвижности локтевого сустава. Дистракционный артролиз стержневым одноплоскостным аппаратом с разработанным шаровым шарниром выполнен 12 пациентам II группы I-II ст. тяжести повреждения с посттравматическими контрактурами локтевого сустава.

У 5 пациентов с I ст. тяжести до операции функция составила в среднем 47,0±2,8, баллов и у 9 пациентов с II cт. тяжести - 41,5±2,3 баллов, после лечения соответственно - 84,6±7,8 и 86,0±5,9 баллов. Прирост функции составил 37,6±5,4 и 44,5±4,2 баллов. Дегенеративные изменения по Knirk-Jupiter стадия 0 - были отмечены у 4 (33,3 %) пациентов, стадия 1 - 8 (66,7 %).

Во второй группе под наблюдением находилось также 20 пациентов с хронической заднелатеральной нестабильностью локтевого сустава. Отдаленные результаты оценены по шкале клиники Mayo. У 16 пациентов в сроки от 3 до 4 лет, а ближайшие - у 4 пациентов в сроки до 1 года после операции. Стабильность локтевого сустава была достигнута у всех пациентов, а конгруэнтность суставных поверхностей была подтверждена путем выполнения рентгенограмм локтевого сустава в положении сгибания в 2 проекциях.

Анализ клинического материала и медико-социальных дел больных позволил разработать систему оценки снижения функции верхней конечности для больных с последствиями повреждений локтевого сустава, что позволило упростить вынесение адекватного решения врачами-экспертами МСЭК относительно ограничения их жизнедеятельности, клинического и трудового прогноза, а также создать план проведения индивидуальных реабилитационных мероприятий.

На основе анализа клинического материала разработаны принципиально новые индивидуальные программы медицинской реабилитации, клиническая апробация которых позволила значительно повысить эффективность лечения и качество жизни больных с последствиями травм локтевого сустава.

Ключевые слова: локтевой сустав, верхняя конечность, дистракционный артролиз, открытый артролиз, гетеротопическая оссификация, оценка результатов лечения, хирургическое лечение, последствия травм локтевого сустава.



ABSTRACT

Boyko I.V. The surgical treatment and medical and social expert of patients with consequence of the elbow joint trauma. - Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the doctor of medical sciences on a speciality 14.01.21 - traumatology and orthopedics. - State Institution "Institute of traumatology and orthopedics of AMN of Ukraine". Kiev. 2009.

The dissertation work contains the new approach to decision of the scientific problem, which provides the improvement a result surgical treatment of the patients with consequence of the elbow joint traumas on base of the analysis of the three-dimensional mathematical models "bone-device of external fixation" that has allowed to develop and biomechanically to motivate the design of the ball joint for device of external fixation and develop the method of minimum invasive of distraction arthrolysis without undertaking the axial pin that allows with maximum efficiency to restore motion in elbow joint.

In work results of the treatment 133 patients with consequence of the damages of the elbow joint are analysed, which were divided into two groups. The analysis of the clinical material and medical and social deals sick has allowed to develop the system of the estimation of the reduction to functions to upper limb for sick damages with consequence of the elbow joint that has allowed to simplify entry of the identical decision physician-expert for restrictions to their vital activity, clinical and labor forecast, as well as create the plan of the undertaking individual rehabilitation action.

On base of the analysis of the clinical material is designed in principal new individual programs to medical rehabilitation, which clinical approbation has allowed vastly to raise efficiency of the treatment and quality to lifes of the patients with consequence of the elbow joint trauma.

The keywords: elbow joint, upper limb, distraction arthrolysis, open arthrolysis, heterotopy ossification, estimation of result treatment, surgical treatment, consequence of the elbow joint trauma.



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЛС-ліктьовий суглоб

ГО-гетеротопічна оссифікація

ДА-дистракційний артроліз

ІПР-індивідуальна програма реабілітації

МСЕК-медико-соціальна експертна комісія

МСЕ-медико-соціальна експертиза

МОЗ-міністерство охорони здоров'я

ЧКОС-черезкістковий остеосинтез

Размещено на Allbest.ru