Клінічне обгрунтування і апробація конструкції знімного мостоподібного протеза

До контрольної групи було включено 15 практично здорових осіб чоловічої та жіночої статі за віком 25-30 років.

Задля визначення функціональної ефективності запропонованої конструкції безпосередньо після накладання протеза, було отримано та опрацьовано 72 електроміограми різних груп пацієнтів. Від проведення електроміографічних досліджень було звільнено групу пацієнтів з невеликими поодинокими дефектами зубних рядів фронтальної ланки. Ми вважаємо, що невеликі дефекти фронтальної ланки зубних ряді не мають значного впливу на функціональний стан саме жувальних м'язів під час виконання жувальних проб.

З метою оцінки результатів протезування через місяць, для огляду було запрошено 22 пацієнтів. Однак за різними обставинами не з'явились 8 осіб. Тому було обстежено 14 пацієнтів. Тим не менше, опрацьовані 28 електроміограм дали можливість виявити загальні закономірності поновлення функції жувального апарата.

Результати та їх обговорення. За результатами експериментального моделювання встановлено межі стійкості з'єднання до запропонованого навантаження (таб. 1). Окрім цього визначено, що розміри реальних контактних поверхонь опірних зубів не дозволяють зробити площу основи атачмена більше 30 мм².

Таблиця 1. Результати тестування зразків

Враховуючи отримані результати, а також беручі до уваги показники стійкості до функціонального навантаження кожного зуба Г.П. Соснін; 1981, можливо розрахувати максимальну довжину дефекту зубного ряда для даної конструкції. За математичними розрахунками, які виключали можливість опори конструкції на підлеглу слизову оболонку (конструкція “однопролітної балки”) доведено, що довжина дефекту не може перевищувати двох зубів, оскільки це призведе до руйнації конструкції.

Після опрацювання вищенаведених розрахунків зрозуміло, що жувальне навантаження доцільно розподіляти між опірними зубами та альвеолярним відростком. Ці міркування знайшли підтвердження у подальших математичних розрахунках навантажень та противаг, які виникають в окремих частинах конструкції під час функції жувального апарата. Разом з тим з'ясовано, що у разі неможливості забезпечення достатньої адгезивної міцності з'єднання патриці з поверхнею опірного зуба, зниження тиску на останній може бути досягнуто за рахунок збільшення еластичних властивостей матеріалу матриці, що призведе до перерозподілу навантаження вбік тканин протезного ложа.

Під час дослідження пацієнтів контрольної групи було отримано та опрацьовано 30 електроміограм (таб. 2).

Таблиця 2. Середні показники електричної активності жувальних м'язів у осіб контрольної группи (n=15)

Де коефіцієнт „К”, це показник співвідношення інтервалів біоелектричного спокою та збудження.

Кількість втрачених зубів, довжина дефекту та його локалізація певним чином позначається на характері та цифрових показниках електроміографічних досліджень. Цей процес характеризується зниженням амплітуди біострумів, порушенням чіткості структури, появі низькоамплітудних коливань у періоді відносного спокою нижньої щелепи, зростанням розбіжностей співвідношення часу збудження та гальмування жувальних м'язів. Порівняно з контрольною групою достовірність відмінностей коливалась в межах від Р>0,05 до P<0,05.

Через місяць після протезування характер електроміограм всіх досліджених пацієнтів (таб. 3) відрізняється тенденцією до нормалізації, а саме більш рівномірними високоамплітудними коливаннями біострумів, чіткою структурою та відсутністю спонтанних сплесків активності у періодах спокою.

Таблиця 3. Середні показники електричної активності жувальних м'язів в залежності від довжини дефекту зубного ряду через місяць після протезування

Порівняно з контрольною групою достовірність відмінностей коливалась в межах P>0,05.

Відносно показовою є динаміка коефіцієнту “К”, до лікування та через місяць після його закінчення, у порівнянні з нормою (показником контрольної групи). Вочевидь результатом лікування є стала тенденція цього показника до нормалізації.

За результатами віддаленого аналізу ортопедичного лікування (до 20 місяців), нами встановлено, що основними причинами порушення фіксації незнімних елементів були помилки лікарського (4 випадки) й технічного характеру (2 випадки), обумовлені невірним вибором площі контактної поверхні, або неякісної її підготовки.

Таким чином, дослідження функціонального стану жувальних м'язів до та після протезування за запропонованою технологією з урахуванням задовільних клінічних, гігієнічних та естетичних властивостей дозволяють зробити висновок про здатність конструкції до широкого вжитку.

Висновки

Дисертацiйна робота присвячена актуальнiй проблемi сучасної стоматологiї - пiдвищенню ефективностi протезування включених дефектiв зубних рядiв на підставі розробки конструкцiї, що виключає необхiднiсть препарування твердих тканин зубiв та попереджає травмуюче перевантаження тканин пародонта. Конструкцiя забезпечує функцiональну повноцiннiсть та естетичний вигляд жувального апарата.

На пiдставi отриманих даних зроблено наступнi висновки:

1. Збiльшення довжини дефекту до трьох-чотирьох жувальних зубiв вимагає перерозподiлу жувального навантаження мiж опірними елементами та слизовою оболонкою альвеолярного вiдростка.

2. Сили адгезивного з'єднання патриці з поверхнею зуба майже вдвiчi перевищують реальне жувальне навантаження, що є прийнятним для фiксацiї запропонованої конструкцїi, у разі усунення дефекту, який не перевищує двох жувальних зубiв.

3. Використання металевих втулок для еластичної матрицi дає можливiсть швидко замiнити останню у випадку її дефекту, а також у випадках клiнiчного перебазування протеза. Крiм цього, застосування різних за щільністю матеріалів еластичної матриці дає змогу регулювати обсяг навантаження як на опiрнi зуби, так i на прилеглу слизову оболонку.

4. Електромiографiчнi дослiдження свiдчать про порушення функцiї жування, що залежить вiд кiлькостi втрачених зубiв. Основнi змiни спостерiгаються в окремих динамiчних циклах ,,активнiсть-спокiй”, у виглядi перерозподiлу тривалостi процесiв порушення й гальмування. Протезування дозволяє вiдзначити рiзко виражену тенденцiю до нормалiзацiї механiзмiв регуляцiї акту жування незалежно вiд обсягу дефекту вже протягом першого мiсяця користування протезом.

5. Показання до застосування конструкцiї знiмного мостоподiбного протеза обмежуються лише довжиною дефекту (бiльше чотирьох зубiв) та висотою клiнiчної коронки опірних зубiв. Конструкцiя знiмного мостоподiбного протеза, що пропонується, не потребує препарування твердих тканин зубiв, рацiонально розподiляє жувальне навантаження на протезне ложе, вирiзняється естетичнiстю, гiгiєнiчнiстю та достатньо швидкою адаптацiєю.

Практичнi рекомендацiї

1. Знiмнi мостоподiбнi протези з нерухомими елементами фiксацiї показано у випадках небажання пацiєнта препарувати опірні зуби, у випадках можливості неадекватного навантаження пародонта опірних зубiв, та як тимчасову конструкцiю в перiод пiдготовки до наступної iмплантацiї.

2. Не рекомендовано застосовування конструкцiї у разі наявності патологiчної рухливостi обох опірних зубiв.

3. Створення шорохуватого поверхневого шару емалi, який контактує з поверхнею патрицi, краще проводити механiчно, за допомогою або металевого сепарацiйного диска, або штрипса, що менш болiсно та не викликає ускладнень.

4. Площу основи патрицi необхiдно робити максимально великою, що збiльшує силу фiксацiї останньої до поверхнi зуба, з неодмінним врахуванням естетичних показників.

5. Поверхню патрицi, повернену до опірного зуба необхiдно обробити в пiскострумному апараті без наступного полiрування.

6. З метою уникнення ускладнень рекомендовано перекривати композитом всю контактну поверхню зуба з наступним полiруванням за класичною технологiєю.

7. Перед зняттям вiдбиткiв простiр мiж патрицею i слизовою оболонкою альвеолярного вiдростка рекомендовано заповнювати базисним віском, аби унеможливити проникнення вiдбиткової маси пiд атачмент.

8. Аналогiчна манiпуляцiя виконується перед виготовленням еластичних матриць, аби унеможливити проникнення матерiалу матрицi пiд атачмент, що заважатиме накладанню й зняттю готового протеза.

9. Нiвелювання рiзниці у мiкрорухливості опірних зубiв можливе за умови застосування матричних матерiалів рiзного ступеня пружностi.

10. Перед виготовленням протеза обов'язковим є проведення гігієнічних маніпуляцій щодо надясневих та підясневих вiдкладень.

11. Послiдовнiсть клiнiко-лабораторних етапiв є суворо обов'яковим для уникнення неякісної фiксацiї та стабiлiзацiї протеза.

12. Пацiєнтам рекомендовано проводення ретельної гiгiєни ротової порожнини iз застосуванням ниток "Супер-флос" з метою чищення просторiв мiж патрицей i слизовою оболонкою альвеолярного вiдростка.

13. Рекомендовано проводити контрольний огляд конструкцiї у ротовій порожнині двічі на рік.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Стрельников М.А. “Клинико-технологические особенности изготовления съемных мостовидных протезов” //Укранський стоматологiчний альманах (науково-практичний рецензованийжурнал)- Полтава. - 2004.- № 3-4. - С. 52-53.

2. Стрельников М.А. “Устройство для параллельной установки опорных элементов в полости рта” //Проблеми екологiї та медицини (науково-практичний журнал). - Полтава, 2004.-Т. 8 - № 3-4 - С. 33-34.

3. Стрельников М.А. “Функциональная оценка качества протезирования ограниченных дефектов зубного ряда съемными мостовидными конструкциями” //Український стоматологiчний альманах (науково-практичний рецензований журнал) - Полтава, 2004. - № 5-6. - С. 54-56.

4. Стрельников М.А., Баля Г.М. Декларацiйний патент № 4277 вiд 17.01.2005. бюл. № 1. Особистий внесок здобувача полягає в розробці конструкційних особливостей шарнірних вузлів приладу, тримачів патриць, способу калібровки приладу та конструкції самого калібру.

5. Стрельников М.А. “Математическое обоснование целесообразности замещения частичных дефектов зубных рядов съемными мостовидными протезами” //Клiнiка i технологiя повного знiмного протезування/ Матерiали обласної науково-практичної конференцiї лiкарiв-стоматологiв-ортопедiв та науковцiв 29 жовтня 2004 року. Полтава.-2005.-С. 102-105.

Размещено на Allbest.ru