Патогенетичне обгрунтування комплексу профілактичних заходів при захворюваннях тканин пародонта у моряків

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л. Шупика

УДК : 616.72-002:612.453

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Патогенетичне обгрунтування комплексу профілактичних заходів при захворюваннях тканин пародонта у моряків

14.01.22 - стоматологія

Салівон Валентина Петрівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Інститут стоматології, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач

доктор медичних наук, профессор Ярова Світлана Павлівна, Донецький національний медичний університет імені М.Горького, кафедра загальної стоматології ФІПО, завідувач.

Захист відбудеться „ 03” жовтня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою:

04050, м. Київ, вул. Пімоненка, 10-А.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика за адресою:

04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий „01” вересня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.мед.н., професор І.П. Мазур

моряк стоматологічний патологія професійний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Робота плавскладу пов'язана з дією специфічних виробничих шкідливостей, під впливом яких порушуються адаптаційні можливості організму і розвиваються захворювання внутрішніх органів і систем (А.К. Асмолов, 1990; I.В. Бурдейний, 1999; М.I. Вигдорчик та ін., 1999; О.М. Ігнатьїв, 1999; П.I. Чорний, 1999). За умов рейсу характер і потенціал їх дії нерідко виводять виробничі шкідливості на рівень факторів ризику. Згідно відомої класифікації (А.А. Лобенко, 1997), за патогенним потенціалом виділяють чотири види факторів ризику: екологічні, суднові, соціальні та психофізіологічні. Загалом, в умовах рейсу на моряків діють біля 40 факторів ризику, 12 з яких мають стресорний потенціал. При цьому, багато з відомих факторів ризику є ініціюючими для таких стоматологічних захворювань, як карієс, некаріозні ураження твердих тканин зубів, а також генералізовані захворювання тканин пародонту (Г.Ф. Белоклицкая, 1996, 2007; Н.Ф. Данилевский, А.В.Борисенко, 2000; С.П. Ярова і співав., 2002). В той же час, в Україні питанням стоматологічної захворюваності і її профілактики у моряків присвячені поодинокі дослідження (О.М. Бредіхін, 1994; Е.А. Строченко, В.Я. Скиба, 2007).

Роботами останнього десятиріччя переконливо показано, що за переважним типом кислотно-лужного гомеостазу дію факторів ризику можна класифікувати на дві групи: ті, що викликають метаболічний ацидоз (фон для розвитку генералізованого пародонтита, гіперестезії твердих тканин зубів), і ті, що викликають метаболічний алкалоз (фон для розвитку карієсу) (В.А. Пахомова, 1992; Г.Ф. Белоклицкая, 1996, 2004). Використання інтегральних коректорів кислотно-лужного гомеостазу в різних схемах комплексного лікування хворих на катаральний гінгівіт, генералізований пародонтит, гіперестезію і карієс сприяло досягненню стабільного пролонгованого терапевтичного результату (Г.Ф. Белоклицкая, В.А. Пахомова та ін., 2000; Г.Ф. Белоклицкая та ін., 1996, 1998, 2000, 2004).

Враховуючи вищенаведені літературні дані, актуальність обраного напрямку досліджень обумовлена комплексним підходом до вивчення впливу віку, стажу і дії виробничих факторів ризику в залежності від професії моряків на поширеність серед них основних стоматологічних захворювань (ХКГ, ГП, ГТТЗ, карієс) з притаманними їм біохімічними ознаками з метою розробки патогенетично обґрунтованих підходів до їх ефективної профілактики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом НДР кафедри терапевтичної стоматології ІС НМАПО імені П.Л. Шупика: «Патогенетичне обґрунтування нових підходів до лікування генералізованих захворювань тканин пародонту, кандидозного ураження слизової оболонки порожнини рота та карієсу і його ускладнень» (№ ДР 0106U000403). Здобувач є співавтором окремого фрагменту вищевказаної теми.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка патогенетично обґрунтованої системи профілактики генералізованих захворювань пародонту для моряків в умовах навігації з урахуванням впливу віку, стажу роботи, виробничих факторів ризику та кислотно-лужного гомеостазу РР.

Для реалізації поставленої мети були визначені наступні завдання:

1.Вивчити структуру стоматологічної захворюваності моряків річкового та морського транспорту в залежності від їх віку, стажу роботи і професійної приналежності (за матеріалами медичного архіву за період 1994-2007 рр.).

2.Проаналізувати особливості пародонтологічного статусу моряків в залежності від їх віку, стажу роботи і професійної приналежності під час проведення стоматологічних профоглядів.

3.Проаналізувати особливості кислотно-лужного гомеостазу РР у моряків з вперше діагностованими захворюваннями пародонту в залежності від їх віку, стажу роботи і професійної приналежності напередодні виходу в рейс.

4.Розробити патогенетично обґрунтовані схеми інтегральної профілактики захворювань пародонту для застосування у моряків під час навігації.

5.Провести клінічну оцінку ефективності інтегральної системи профілактики стоматологічної патології у моряків під час навігації.

6.Оцінити ефективність інтегральної системи профілактики стоматологічної патології за динамікою показників кислотно-лужного гомеостазу і мінерального обміну в РР.

7.На основі отриманих результатів обґрунтувати комплекс профілактичних рекомендацій при захворюваннях тканин пародонту для застосування у моряків під час навігації.

Об'єкт дослідження - тканини пародонту, зуби, ротова рідина моряків, хворих на карієс, ХКГ, ГП, ГТТЗ.

Предмет дослідження - особливості клінічних та біохімічних проявів стоматологічних захворювань під впливом віку, стажу і професії моряків, оцінка ефективності диференційованого підходу до їх профілактики.

Методи дослідження: клінічні - для оцінки пародонтального статусу; лабораторні (біохімічні, імунологічні) - для визначення особливостей перебігу основних стоматологічних захворювань у моряків та оцінки ефективності розроблених методів профілактики; статистичні - для визначення статистичної достовірності результатів, отриманих в клінічних і в лабораторних дослідженнях.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі ретроспективного аналізу медичних карт робітників плавскладу Укррічфлоту за період 1994-2007 рр. визначена стоматологічна захворюваність (поширеність карієсу і генералізованого пародонтита) і вперше встановлена її залежність від віку, стажу роботи, а також професійної приналежності моряків.

Під час профоглядів моряків напередодні виходу в рейс виявлена висока потреба в лікуванні захворювань пародонту, що вказує на необхідність розглядати пародонтальний статус у поєднанні зі стоматологічним статусом в цілому і здійснювати комплексний підхід до санації порожнини рота.

Вперше встановлено, що пародонтальний статус моряків залежить від їх професійної приналежності: за однакової величини ВЕП, зареєстрованої у моряків комскладу, машинного відділення і палубної команди, ступінь тяжкості ГП є найбільш вираженою у моряків комскладу.

Вперше у моряків з патологією пародонту було виявлено ГТТЗ, поширеність і інтенсивність якої також мають професійну обумовленість, що засвідчує необхідність розробки нових, адаптованих до умов навігації підходів до профілактики цих захворювань.

Вперше встановлено, що на дію різних виробничих факторів ризику в умовах навігації організм моряків відповідає двома альтернативними варіантами компенсаторних метаболічних зрушень, які відображають розвиток в тканинах і рідинах організму біохімічних ознак метаболічного ацидозу чи метаболічного алкалозу.

Вперше при розробці наукової концепції інтегральної системи профілактики стоматологічної патології у моряків в умовах навігації враховано всі основні механізми розвитку ХКГ, генералізованого пародонтита, гіперестезії твердих тканин зубів і карієсу, виходячи зі змін кислотно-лужного гомеостазу і окислювально-відновлювальних властивостей РР.

Вперше для застосування у моряків в умовах навігації патогенетично обґрунтовано новий підхід до профілактики основних стоматологічних захворювань, заснований на системному і місцевому використанні інтегральних коректорів кислотно-лужного гомеостазу (КЛГ), що забезпечує досягнення пролонгованої (до 12 місяців) стабілізації перебігу ХКГ, ГП і ГТТЗ, а також суттєво знижує приріст інтенсивності карієсу.

Пріоритетність виконаного дослідження підтверджена трьома деклараційними патентами України на винаходи.

Практичне значення отриманих результатів. Обов'язковою умовою проведення профоглядів моряків напередодні виходу в рейс має бути стоматологічна санація, до складу якої входить лікування захворювань пародонту.

Для реєстрації стоматологічної захворюваності з урахуванням поширеності і тяжкості захворювань пародонта і некаріозних уражень розроблено «Пародонтальну карту для моряків» (патент України № 15192).

Встановлена у моряків професійна обумовленість генералізованих захворювань пародонту, ГТТЗ і карієсу свідчать про необхідність розробки нових, адаптованих до умов навігації підходів до профілактики цих захворювань.

Наявність альтернативного стану кислотно-лужної рівноваги у моряків напередодні рейсу є підставою для застосування в схемах профілактики основних стоматологічних захворювань (ХКГ, ГП, ГТТЗ, карієс) комплексів мікроелементів і засобів гігієни зі здатністю інтегральної корекції кислотно-лужного гомеостазу РР.

Розроблені схеми профілактики, поряд с простотою і доступністю, характеризуються високою профілактичною ефективністю.

Результати виконаного дослідження використовуються в профілактично-лікувальному процесі в КЦБСП МОЗ України (м. Київ); стоматологічній поліклініці НМАПО ім. П.Л. Шупика; басейнових клінічних лікарнях м. Запоріжжя, м. Херсон, м. Дніпропетровськ, м. Одеса, в стоматологічній поліклініці НМУ імені О.О. Богомольця, клінічній поліклініці № 1 ДУС. Основні наукові і практичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах терапевтичної стоматології та стоматології Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистим завершеним дослідженням. Автор самостійно здійснив літературний пошук, систематизував та проаналізував наукову літературу за обраною темою, провів клінічні та біохімічні дослідження, проаналізував та узагальнив отримані результати. Під керівництвом наукового керівника сформульовані мета та завдання дисертаційного дослідження, основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації. Наукові публікації, дисертація та автореферат написані автором особисто.

Фрагменти роботи було виконано на базі кафедри терапевтичної стоматології (завідувач - д.мед.н., проф. Білоклицька Г.Ф.) ІС НМАПО ім. П.Л. Шупика, КЦБСП МОЗ України (головний лікар - О.М. Вахненко) та ЦНД лабораторії ОМУ ім. М.І. Пирогова (завідувач- д.мед.н., проф. В.Й. Крисюн). Автор щиро вдячна співробітникам вищезгаданих закладів за допомогу в проведенні досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на: ІІ науково-практичній конференції «Актуальні проблеми терапевтичної стоматології» (м. Київ, 2006); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота» (м. Київ, 2007.); 76-й міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Працюємо, творимо, презентуємо» (м. Івано-Франківськ, 2007); науково-практичній конференції «Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики» (м. Запоріжжя, 2007); міжнародному конгресі медицини транспорту (м. Одеса, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з яких 5 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, 6 публікацій у наукових збірниках, матеріалах та тезах конференцій і з'їздів, 3 патенти на корисну модель.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертацію викладено на 143 сторінках комп'ютерного тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 204 джерела (164 - кирилицею та 40 - латиницею). Роботу ілюстровано 37 таблицями, 5 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для реалізації поставлених завдань на 1-му етапі було проведено ретроспективний аналіз 372 медичних карт стоматологічних хворих (моряків Укррічфлоту) за період 1994-2007 рр.; на 2-му етапі було обстежено 390 моряків у віці 20-52 років з екіпажів двох різних теплоходів «ріка-море», що ходять за одним маршрутом.

Згідно з рекомендаціями (В.А. Лісобей, 2005), всіх моряків було розподілено у групи в залежності від віку: 1-а група - 20-35 років, 2-а - 36-45 років, 3-я - 46 і більше; стажу роботи: 1-а група - до 5 років, 2-а - від 6 до 10 років, 3-я - більше 10 років; професійної приналежності: 1-а група - комсклад, 2-а - машинне відділення, 3-я - палубна команда.

Стан тканин пародонту оцінювали за анамнезом та специфічними індексами: РМА, КПІ, ДПІ, ІПР, а також індексами гігієни Грін-Вермільона і О'Лірі. Визначали пробу Шіллера-Писарєва, втрату епітеліального прикріплення (ВЕП), глибину ПК, кровотечу і гноєвиділення. Результати вносили до «Пародонтальній карті для моряків» (патент України № 15192).

Діагностику захворювань пародонта здійснювали за класифікацією М.Ф. Данилевського (1994), гіперестезії твердих тканин зубів (ГТТЗ) - за критеріями Ю.А. Федорова (1997) в модифікації Г.Ф. Білоклицької (2002), інтенсивність карієсу - за індексом КПВ (карієс, пломба, видалений зуб).

В РР визначали вміст (-SH-) і (-SS-) (И.В. Веревкина и соавт., 1977), окислених і відновлених НАД-коферментів (М.И. Прохорова, 1982), МДА (И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили, 1977), активність фруктозодифосфатази (Н.П. Мешкова, С.Е. Северин, 1979) и піруваткінази (Ф.Е. Путилина, 1982), активність синтази оксиду азоту (NОS), вміст нітритів і нітратів (В.В. Сумбаев, И.М. Ясинская, 2000), а також Са і Р (В.В. Меншиков, 1997). Імунологічними методами визначали вміст ЦІК (А.В. Караулов, 1999).

На 3-му етапі, з метою проведення інтегральної профілактики, моряків одного судна було об'єднано в групу А (n=56), моряків другого - в групу Б (n=52). Склад обох груп достовірно не відрізнявся щодо віку, статі та стажу плавання на суднах. Контролем слугувала група моряків з інтактним пародонтом і санованою порожниною рота (n=22).

Система профілактики для моряків групи А (Схема №1) включала призначення інтегрального коректору кислотно-лужного гомеостазу - мінерального концентрату «Віта» (дозвіл МОЗ України №5.08.07/1289 від 13 червня 1997 р.), що містить субстрат і активатори реакцій карбоксилювання, початкових реакцій біосинтезу жирних кислот, цукрів і амінокислот. Цей препарат було розроблено на основі лікарського препарату «Намацит» (дозвіл на медичне застосування Державного фарм. центру МОЗ України, 1994 р.). Разова доза препарату «Віта» становить 3,0 г, які розчиняють в 200 мл води. Приймають двічі на день. Тривалість курсу становить 30 днів. Система профілактики для моряків групи Б (Схема №2) включала «Морський кальцій» - комплекс макро- і мікроелементів (Ca, Fe, Mg, Cu) з вітаміном С (препарат зареєстровано ФЦГСЭН МЗРФ РУ №003720. Р 643. 12. 2001 від 29.12.2001, висновок санепідемекспертизи України №05.03.02-03/2889 від 29.01.2004). Препарат призначали по 1 табл. тричі на день. Далі моряків, в залежності від використовуваних ними зубних паст, розподілили на групи: в групах АI і БI при вперше діагностованих ХКГ і ГП призначали пасту «Пародонтокс-F»; в групах АII і БII при ГТТЗ призначали пасту «Сенсодин-F». Загальна тривалість курсу профілактики становила 30 днів при користуванні вказаними пастами двічі на день.

Обстеження моряків всіх груп проводили 5 разів: первинний огляд при включенні в дослідження, огляд після завершення санації напередодні виходу в рейс, огляд через 30 днів (після закінчення курсу профілактики) і ще два огляди - через 6 і 12 місяців.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою пакету комп'ютерних програм Statistica (Г.С. Столяров, Ю.В. Вороненко, М.В. Голубчиков, 2000).

Результати дослідження та їх обговорення. Ретроспективний аналіз стоматологічної захворюваності серед плавскладу Укррічфлоту за період 1994-2007 рр. показав, що поширеність карієсу складає 42,8-47,6%, серед захворювань пародонта лідирує генералізований пародонтит (ГП), поширеність якого напряму залежить від стажу роботи моряка. ГП зустрічається у 31% моряків зі стажем роботи до 5 років, у 48,3% - зі стажем 5-10 років і у 77% - зі стажем понад 10 років.

Ймовірність накопиченої захворюваності карієсом і його ускладненнями зростає пропорційно віку, досягаючи максимуму у віковому інтервалі 36-45 років (0,740 і 0,354, відповідно), і стажу роботи моряків (0,551 і 0,275 при стажі до 5 років, 0,744 і 0,321 при стажі 6-10 років та 0,654 і 0,182 при стажі понад 10 років, відповідно).

Ймовірність накопичення карієсу залежить від професійної приналежності моряків і становить 0,366 для комскладу, 0,875 для моряків машинного відділення і 0,809 для палубної команди. Відповідні цифри щодо накопичення захворювання ускладненим карієсом становлять 0,197; 0,301 та 0,245.

Ймовірність накопичення захворюваності тканин пародонту починає формуватись більш активно і вже у віці 20-35 років становить 0,182, швидко зростаючи в наступних вікових групах - до 0,333 і 0,426, відповідно.

Стаж роботи моряків ще більш суттєво впливає на показник ймовірності накопиченої захворюваності тканин пародонту, зростаючи, по відношенню до групи зі стажем до 5 років, в 3 рази в групі зі стажем 6-10 років і в 6,3 рази в групі зі стажем понад 10 років.

Проведений аналіз залежності захворюваності від професійної приналежності показав, що поширеність ГП серед членів комскладу зі стажем до 5 років становить 43%, зі стажем 6-10 років - 64% і зі стажем понад 10 років - 78%. Серед членів палубної команди цей показник становить 19%, 43% і 66%, відповідно. Серед моряків машинного відділення - 31%, 68% і 93%, відповідно (Рис. 1).

Рис. 1. Распространенность генерализованного пародонтита среди моряков в зависимости от стажа работы и профессиональной принадлежности

Аналіз ступеня тяжкості ГП у моряків зі стажем роботи понад 10 років було проведено у всіх професійних групах. Він показав, що I ст. виявляється у 45,1% членів машинного відділення, I-II ст. - у 32%, а II-III - у 12,9%. Серед комскладу ГП I ступеня було виявлено у 39%; I-II ст. - у 38%; II-III ст. - у 23%. У палубної команди ГП I ступеня було виявлено у 77%, I-II ст. - у 13%; II-III ст. - у 10%.

Отже, найвищу захворюваність ГП було виявлено серед членів машинної команди зі стажем роботи понад 10 років, тоді як більш тяжкий характер перебігу ГП спостерігався у представників комскладу зі стажем понад 10 років.

Під час стоматологічних профоглядів з залученням 390 моряків на ІІ етапі дослідження було виявлено досить високу потребу в санації: поширеність карієсу 48,5-53,7%, індекс КПВ (карієс-пломба-видалення) 7,17±0,51 - 8,15±0,35; ХКГ було виявлено у 33%, ГП - у 67%. При цьому у 55% ГП був ускладнений ГТТЗ. Поширеність і інтенсивність ГП у моряків комскладу були вищими, ніж у моряків машинного відділення і палубної команди. Найвищі поширеність (83,33%) і тяжкість ГТТЗ також спостерігались серед комскладу.

Вік, стаж роботи і, особливо, професійна приналежність моряків напряму впливають на поширеність карієсу і захворювань пародонту, що свідчить про суттєвий вплив чинників виробничого середовища на формування стоматологічної захворюваності і професійну обумовленість останньої. Біохімічне дослідження РР. моряків напередодні виходу в рейс виявило альтернативний стан кислотно-лужного гомеостазу і окислювально-відновлювальних властивостей РР. Отримані дані стали підставою для включення в комплекс профілактичних заходів для моряків системних і місцевих засобів профілактики, що є інтегральними коректорами кислотно-лужного гомеостазу.

На ІІІ етапі дослідження для впровадження системи інтегральної профілактики стоматологічної патології були відібрані моряки з екіпажів двох теплоходів типу «ріка-море». Моряки обох групп (А і Б) перед рейсом були сановані та скарг не висували, однак за даними об'єктивного обстеження були виявлени деякі ознаки хронічного запалення пародонта та симптоми гіперестезії в поодиноких зубах в межах 1-2 секстантів. Рівень гігієни порожнини рота задовільний (ІГ - 1,02-1,44 бал).

Дослідження кислотно-лужного гомеостазу в РР моряків обох груп виявило два альтернативних стани: у 45% моряків групи А було зареєстровано високий вміст тіолів і SH/SS (група АI) по відношенню до контролю, тоді як у решти 55% вміст тіолів і SH/SS був низьким (група АII). Серед моряків групи Б, навпаки, 55% мали високий вміст тіолів і SH/SS (група БІ), а 45% - низький (група БІІ).

При обстеженні моряків обох груп після завершення 30-денного курсу профілактики ознак запалення пародонту і ГТТЗ виявлено не було (Табл.).

В РР моряків групи АІ (схема №1) вміст SH знизився (172,3±17,1 проти 77,6±7,4; Р<0,05), а в групі АІІ (схема №1) -підвищився (53,9±16,3 проти 102,0±13,2; Р<0,05). Відношення SH/SS знизилось в групі АІ (0,29±0,03 проти 0,14±0,01 од.; Р<0,05) і підвищилось в групі АІІ (0,11±0,02 проти 0,24±0,05 од.; Р<0,05) під впливом тих самих профілактичних засобів. У моряків другого теплоходу (група БІ) початково підвищений (Р<0,001) вміст тіолів і SH/SS в РР порівняно з групою БІІ під впливом профілактики за схемою №2, на тлістабільних клінічних показників, знизився (Р<0,001), як по відношенню до контролю, так і по відношенню до вихідних даних.

Таблиця Динаміка клінічних показників у моряків з ХКГ та ГП під дією різних схем 30-денної профілактики

Групи	Термін обстеження	Клінічні показники
		РМА	ПК	Кров-ча	Экс-ція ПК
		Інтактний контроль
	I обстеження	0	1,01±0,03	0	0
Група АI	До санації	2,18±0,29*	3,62±0,43*	1,41±0,32*	2,03±0,21*
	До профілактики	*1,52±0,11**	*3,12±0,22	*0,52±0,08**	*1,92±0,13**
	Схема №1	*0,26±0,02**	*2,98±0,37**	*0,12±0,04**	*0,40±0,15**
Група Б I	До санації	2,90±0,29*	3,82±0,41*	2,02±0,12*	2,58±0,27*
	До профілактики	*1,64±0,17**	*3,51±0,32	*1,56±0,06**	*1,99±0,15**
	Схема №2	*0,48±0,16**	*3,02±0,37**	*0,19±0,11**	*0,45±0,11**

Примітки: 1. *- достовірна відмінність (p<0,001-0,05) від контролю;

2. ** - достовірна відмінність (p<0,05) порівнянно з даними до санації.

У групи Б II початково низький вміст SH, SS и SH/SS під впливом схеми №2, навпаки - підвищується до рівня контролю, а SH/SS збільшується (Р <0,05). Отже, в результаті двох різних курсів профілактики встановлено більш високу відновленість SH-груп білків у моряків групи Б (схема №2), що є ознакою метаболічного ацидозу, тоді як у моряків групи А (схема №1) виявлено ознаки метаболічного алкалозу.

Визначення вмісту НАД-коферментів після завершення курсу профілактики за схемою №1 у моряків групи А показало, що початково низький вміст окислених НАД(Ф) в РР (група АІ) достовірно підвищився (0,094±0,012 проти 0,270±0,019; Р<0,001) при зростанні у 80% випадків відношення НАД(Ф)/НАД(Ф)*Н (0,14±0,05 од. проти 0,50±0,06 од.; Р <0,05). Проте у 15% моряків групи АІІ відношення НАД(Ф)/НАД(Ф)*Н знизилось (Р<0,01), а у 5% воно не змінилось. В групі Б під впливом курсу профілактики за схемою №2 також було виявлено протилежну динаміку змін окислених і відновлених НАД-коферментів в РР, проте, на відміну від групи А, з посиленням відновлювальних властивостей. Під впливом схеми №2 вміст НАД(Ф) в РР знизився у 75% моряків (група БІІ) і підвищився у 25% (група БІ). Величина відношення НАД(Ф)/НАД (Ф)*Н зросла у 38% моряків групи БІ і знизилась у 62% в групі БІІ порівняно з цим показником до початку курсу профілактики. При цьому у більшості моряків (83%) було встановлено зниження НАД(Ф)/НАД(Ф)*Н, що засвідчує домінування відновлювальних властивостей РР у моряків групи Б після курсу профілактики за схемою №2.

Два різних рівня активності піруваткінази в РР моряків обох груп напередодні рейсу, як встановлено, пов'язані з альтернативним станом кислотно-лужного балансу. Під впливом схеми №1 в групі АІ активність піруваткінази в РР достовірно зросла (5,46±0,78 проти 16,38±1,43; Р<0,05) у 75% моряків групи АII. В той же час, підвищення активності піруваткінази в групі Б під впливом схеми №2 було виявлено лише у 37% моряків групи БІ (3,64±0,78 проти 17,16±2,21; Р<0,001), тоді як у 63% моряків групи БІІ вона достовірно знизилась (15,21±1,82 проти 5,07±0,91; Р<0,01).

Визначення активності ключового ферменту глюконеогенезу - ФдФази - показало, що її початково високі значення після курсу профілактики достовірно (Р<0,001) знизились у 85% моряків групи А в 4 рази, а у 37% моряків групи Б - в 2 рази і достовірно (Р<0,01) підвищились у 15% моряків групи АІ і в 4 рази у 63% моряків групи БІ, що свідчить про більш активний перебіг процесів глюконеогенезу під впливом профілактики за схемою №2. Виявлене значне зниження активності ФдФази (з 1,250±0,093 до 0,376±0,034) у 85% моряків групи А вказує на активацію окислювальних властивостей РР під впливом схеми №1, а підвищення активності цього ферменту у 63% моряків групи Б (з 0,813±0,012 до 1,683±0,011) - на домінування відновлювальних властивостей РР після профілактичної схеми №2.

Вміст дрібнодисперсних ЦІК в РР взаємопов'язаний з вираженістю окислювально-відновлювальних властивостей в організмі моряків, що підтверджується наявністю альтернативної динаміки змін цього показника при проведенні профілактики - зростання у 60% моряків групи А і у 25% групи Б, зниження у 40% моряків групи А і у 75% групи Б. При цьому найнижчий середній вміст (0,076±0,008 у.о.) ЦІК в РР після курсу профілактики було зареєстровано у моряків групи Б.

У моряків обох груп після проведеного курсу профілактики було виявлено альтернативну динаміку активності NО-синтази: зростання у 45-55%, зниження у 45-55%. Отже, зміни активності NО-синтази відповідали змінам вмісту SH і SH/SS.

Суттєве посилення окислювальних властивостей РР у моряків групи А після курсу профілактики сприяло достовірному зниженню вмісту NО₂ і NО₃ в РР в 85% і 75% випадків, відповідно. У моряків групи Б спостерігалась протилежна динаміка - домінування відновлювальних властивостей викликало достовірну зміну вмісту нітритів в бік підвищення або зниження у 50%.

Виявлений напередодні рейсу достовірно підвищений вміст Са в РР після курсу профілактики в групі А не змінився, а в групі Б знизився до контрольних значень. Достовірно знижений напередодні рейсу вміст фосфатів в РР моряків (82,0±11,0 мкг/мл; Р<0,05) після профілактики в групі А не змінився (93,7±6,7 мкг/мл), а в групі Б підвищився в 2,5 рази (з 95,8±6,7 до 223,6±14,4 мкг/мл; Р<0,05). У підсумку, показник Р/Са у моряків групи А знизився в 1,5-2,0 рази, а в групі Б після профілактики зріс в 2,5 рази (Р<0,05) порівняно з контролем і в 3,3 рази порівняно з вихідними даними.

Таким чином, у моряків групи А під впливом схеми №1 в РР підвищується вміст Са і знижується вміст фосфатів, що асоціюється з посиленням окислювальних властивостей РР і активує обмінні процеси в кістковій тканині, в тому числі і в альвеолярній кістці. У моряків групи Б під впливом схеми №2 знижується вміст Са в РР і підвищується вміст фосфатів, що свідчить про посилення у них резистентності зубів до карієсу. Отримані дані були підтверджені результатами клінічних спостережень: якщо у моряків контрольної групи приріст інтенсивності карієсу впродовж року становив 1,42 (Р<0,05), то під впливом схеми №1 цей показник знизився до 0,25 (Р>0,5), а під впливом схеми №2 - до 0,45 (Р>0,5), що засвідчує наявність карієспрофілактичних ефектів у обох схем.

Отримані дані засвідчують високу ефективність запропонованих і апробованих схем профілактики. Разом з тим, у моряків різних професій, в анамнезі яких було діагностовано ГП різного ступеня і супутня ГТТЗ за клінічними даними та змінами показників кислотно-лужного гомеостазу більш ефективною була схема профілактики №1.

При обстеженні через 6 і 12 місяців після завершення двох курсів профілактики була встановлена стабілізація у перебігу захворювань пародонта- у 82% і 73% моряків; симптомів ГТТЗ через 6 міс. не було, а через 12 міс. - вони поновились у 16% моряків; приріст інтенсивності карієсу впродовж 12 міс. був в 5,6 разів менший ніж у моряків контрольної групи.

Таким чином, цілком очевидно, що застосування на етапі пародонтологічної реабілітації інтегрального коректору кислотно-лужного гомеостазу концентрату «Віта» в комбінації з зубною пастою специфічної спрямованої дії - «Пародонтакс-F» у випадках генералізованого пародонтиту чи «Сенсодин-F» у випадках генералізованого пародонтиту з супутньою гіперестезією дентину - є патогенетично обґрунтованим.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі представлено вирішення науково-практичної проблеми сучасної стоматології, яка полягає в підвищенні ефективності комплексної профілактики основних стоматологічних захворювань (ХКГ, ГП, ГТТЗ, карієс) у моряків за умов навігації за допомогою патогенетично обгрунтованих схем, заснованих на використанні інтегральних коректорів кислотно-лужного гомеостазу.

1.За результатами ретроспективного аналізу стоматологічної захворюваності серед плавскладу Укррічфлоту за період 1994-2007 рр. встановлено, що поширеність карієсу становить від 42,8 до 47,6%, індекс КПУ - від 6,87±0,84 до 7,10±0,56. Найвищий рівень захворюваності карієсом і його ускладненнями виявлено у представників машинного відділення вікової групи 36-45 років, що мають стаж роботи 6-10 років. Серед захворювань пародонту домінує ГП, поширеність якого напряму залежить як від стажу роботи моряка (до 5 років - 31%, 5-10 років - 48,3%, понад 10 років - 77%), так і від профілю його професійної діяльності, досягаючи максимуму (93%) у представників комскладу зі стажем роботи понад 10 років.

2.Стоматологічні профогляди моряків напередодні виходу в рейс виявили високу потребу в санації порожнини рота (64%). Поширеність карієсу становила від 45,8 до 53,7%, індекс КПУ коливався від 7,17±0,51 до 8,15±0,35, у віці понад 30 років спостерігалась збільшена кількість відсутніх зубів і зменшена - запломбованих, тобто ефективність раніше проведеної санації є низькою. Захворювання тканин пародонту виявлені у 72% моряків: ХКГ - у 33% і ГП - у 67%. У 37% моряків з ГП було виявлено супутню ГТТЗ.

3.При порівнянні пародонтального статусу моряків комскладу, машинного відділення і палубної команди виявилось, що за однакової величини ВЕП запальний процес в пародонті найбільш вираженим у моряків комскладу: кровоточивість ясен 1,75±0,06 (Р<0,05), проба Міллера-Писарєва 2,71±0,06 (Р<0,01), інтенсивність ексудації з ПК 1,89±0,09 (Р<0,05), індекс КПІ 1,43±0,20 (Р<0,05) з прогресуючим зниженням резервних можливостей пародонту до 80,7±0,18% (Р<0,01).

4.Найбільшу поширеність (83,33%) і інтенсивність ГТТЗ (у 81,4% - III ступінь) виявлено у моряків комскладу, тоді як у 46% моряків машинного відділення і палубної команди встановлено переважно І ступінь ГТТЗ, що обумовлюється впливом різних виробничих факторів ризику.

5.Біохімічні дослідження РР моряків різної професійної приналежності виявили альтернативний стан кислотно-лужного гомеостазу, що слугує патогенетичним обґрунтуванням для створення системи профілактики, заснованої на застосуванні інтегральних коректорів КЛГ. При цьому, дана вимога повинна поширюватись не тільки на пероральні комплекси мінеральних сполук, а й на засоби догляду за порожниною рота (зубні пасти, полоскання).

6.Проведення у моряків в умовах навігації вторинної профілактики ХКГ, ГП і ГТТЗ за схемою №1, заснованою на пероральному прийомі інтегрального коректору кислотно-лужного гомеостазу - мінерального концентрату «Віта», дозволяє отримати більш виражений клінічний ефект, що підтверджується динамікою показників метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу РР. Як інтегральний коректор, мінеральний концентрат знижує посилені відновлювальні властивості в тканинах при ацидозі і окислювальні - при алкалозі, нормалізуючи кислотно-лужний стан РР і регулюючи активність ключових ферментів, що визначають швидкість перебігу гліколізу (піруваткіназа) і глюконеогенезу (ФдФаза).

7.Запропоновані схеми профілактики мають високу клінічну ефективність: при ХКГ і ГП стабілізації через 6 і 12 місяців досягнуто у 82% і 73% моряків, відповідно; при ГТТЗ через 6 місяців скарги відсутні, через 12 місяців поновились скарги у 16% моряків; приріст інтенсивності карієсу впродовж 12 місяців в 5,6 рази менший, ніж у моряків контрольної групи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Медичні профогляди моряків напередодні виходу в рейс повинні обов'язково включати стоматологічну санацію, що передбачає лікування захворювань тканин пародонту і супутньої ГТТЗ. При цьому слід враховувати вік, стаж роботи моряків, а також їх професійну приналежність (комсклад, машинне відділення, палубна команда).

2.Для практичної охорони здоров'я - відомчих стоматологічних поліклінік на водному транспорті - запропоновано під час проведення стоматологічних профоглядів застосовувати розроблену нами «Пародонтальну карту для моряків» (патент України №15192).

3.Моряки, праця яких в умовах навігації пов'язана з дією численних виробничих факторів ризику, мають високу поширеність захворювань пародонту, ГТТЗ і карієсу і потребують відповідних цілеспрямованих адаптованих профілактичних заходів.

4.Система профілактики в умовах навігації для моряків з вперше діагностованими ХКГ і ГП різного ступеня тяжкості включає інтегральний коректор кислотно-лужного гомеостазу - мінеральний концентрат «Віта», який призначають перорально по 3,0 г, які розчиняють в 250 мл води і приймають двічі на день, а також зубну пасту «Пародонтакс-F» для чистки зубів двічі на день. Тривалість курсу профілактики становить 30 днів.

5.Система профілактики в умовах навігації для моряків з вперше діагностованим ГП різного ступеня тяжкості включає інтегральний коректор кислотно-лужного гомеостазу - мінеральний концентрат «Віта», який призначають перорально по 3,0 г, які розчиняють в 250 мл води і приймають двічі на день, а також зубну пасту «Сенсодин-F» для чистки і аплікації на зуби двічі на день. Тривалість курсу профілактики становить 30 днів.

6.Для профілактики карієсу у моряків в умовах навігації можуть бути рекомендовані обидві схеми, що включають мінеральний концентрат «Віта» (по 3,0 г розчинених в 250 мл води двічі на день) або «Морський кальцій», комплекс макро- і мікроелементів (Ca, Fe, Mn, Cu) з вітаміном C, який призначають Доповненням до обох схем слугує зубна паста «Сенсодин-F» для чистки і аплікації на зуби двічі на день. Тривалість курсу профілактики становить 30 днів.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

1. Салівон В.П., Білоклицька Г.Ф. Вплив стажу і професійної приналежності на поширеність карієсу і генералізованого пародонтиту у моряків Укррічфлоту // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Щупика. Випуск 4. Книга 2. Київ-2005.-С. 495-500.

Автором особисто проведено роботу з матеріалами архіву, проаналізовано поширеність карієсу і генералізованого пародонтиту в залежності від стажу та професійної приналежності моряків.

2. Белоклицкая Г.Ф., Саливон В.П. Использование лечебно-профилактической зубной пасты «Пародонтакс-F» на этапе реабилитации больных генерализованным пародонтитом // Современная стоматология. -2005. 3 (31). -С. 32-35.

Автором особисто проведене первинне клінічне обстеження хворих на генералізованний пародонтит, проведена апробація зубної пасти «Пародонтакс-F».

3. Саливон В.П. Распространенность заболеваний тканей пародонта и цервикальной гиперестезии среди моряков в период навигации // Матеріали ІІ Науково-практичної конференції «Актуальні проблеми» терапевтичної стоматології. Київ.- 2006. С. 36-37.

4. Белоклицкая Г.Ф., Саливон В.П.,Пахомова В.А., Протункевич О.О. Клинико-лабораторная оценка эффективности интегральной системы профилактики основных стоматологических заболеваний // Современная стоматология. - 2006. 4 (36) -С. 53-58.

Автором особисто проведено забір ротової рідини для біохімічного дослідження, проведена статистична обробка отриманих результатів.

5. Белоклицкая Г.Ф., Саливон В.П. Эффективность интегральной системы профилактики с использованием локальных средств гигиены - зубных паст «Пародонтакс-F» и «Сенсодин-F» при кариесе и заболеваниях пародонта у моряков // Матеріали Науково-практичної конференції «Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота » Київ.- 2007. С. 16-17.

Автором особисто проведена клінічна апробація схем профілактики, до яких входять зубні пасти «Пародонтакс-F» та «Сенсодин-F», проведена статистична обробка отриманих результатів, написання та оформлення тез до друку.

6. Белоклицкая Г.Ф., Саливон В.П., Пахомова В.А., Протункевич О.О. Влияние профилактического комплекса, включающего локальные гигиенические средства «Сенсодин-F» и «Пародонтакс-F», на активность в ротовой жидкости NO-синтазы, содержание NO₂ и NO₃ // Современная стоматология. -- 2007. 1 (37) -С. 49-53.

7. Белоклицкая Г.Ф. , Саливон В.П., Солнцева Т.А. Эффективность профилактики кариеса у моряков речного и морского траспорта // Современная стоматология. -- 2007. 2 (38) -С. 15-18.

8. Салівон В.П. Оценка эффективности интегральной системы профилактики основных стоматологических заболеваний (кариес, пародонтит) у моряков в период навигации // Тези доповідей 76-ої міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Працюємо, творимо, презентуємо» Івано-Франківськ. - 2007. С. 182-183.

Автором особисто проведено аналіз, статистичну обробку клінічних та біохімічних досліджень, написання та оформлення тез до друку.

9. Салівон В.П. Оцінка ефективності інтегральної системи стоматологічної профілактики у моряків впродовж навігації // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Щупика. Випуск 16. Книга 1. Київ-2007.-С. 450-455.

10. Салівон В.П., Білоклицька Г.Ф. Оценка эффективности интегральной системы профилактики генерализованных заболеваний пародонта у моряков по показателям метаболизма системы оксида азота // Збірник наукових праць Випуск 19 Том 1 Запоріжжя-2007.-С. 150-157.

11. Белоклицкая Г.Ф., Саливон В.П., Пахомова В.А., Протункевич О.О. Интегральная система профилактики для моряков в период навигации // Актуальные проблемы транспортной медицины.- 2007. №2 (8) - С. 97-107.

Автором особисто проведено стоматологічне обстеження моряків перед виходом в рейс, запропоновано «Пародонтальну карту для моряків», розроблено схеми комплексної профілактики впродовж навігації.

12. Патент № 15192 Спосіб оцінки ефективності засобів для профілактики захворювань тканин пародонту у осіб із специфічними умовами праці, Україна, А61К 31/355 (2006.01) / Салівон В.П., Білоклицька Г.Ф.; заявл. 26.12.2005 р.; опубл. 15.06.2006 р.; бюл. № 6.

Автором особисто проведено підбір літературних джерел, стоматологічне обстеження пацієнтів до і після профілактики за запропонованими схемами, оформлення відповідної документації до патентного відділу.

13. Патент № 22151 Спосіб інтегральної профілактики основних стоматологічних захворювань, Україна, А61К 31/00 /Білоклицька Г.Ф., Салівон В.П., Пахомова В.О., Протункевич О.О.; заявл. 02.02.2007 р.; опубл. 10.04.2007 р.; бюл. № 4.

Автором особисто проведено підбір літературних джерел, стоматологічне обстеження пацієнтів з основними стоматологічними захворюваннями до і після профілактики за запропонованими схемами, оформлення відповідної документації до патентного відділу.

14. Патент № 22152 Спосіб оцінки ефективності використання біорегуляторів для профілактики і лікування основних стоматологічних захворювань., Україна, G01N 33/00 /Білоклицька Г.Ф., Салівон В.П., Пахомова В.О., Протункевич О.О.; заявл. 02.02.2007 р.; опубл. 10.04.2007 р.; бюл. № 4.

Автором особисто проведено підбір літературних джерел, стоматологічне обстеження пацієнтів до і після профілактики за запропонованими схемами, оформлення відповідної документації до патентного відділу.

АННОТАЦИЯ

Саливон В.П. Патогенетическое обоснование комплекса профилактических мероприятий при заболеваниях тканей пародонта у моряков. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности профилактики генерализованных заболеваний пародонта, гиперестезии твердых тканей зубов и кариеса у моряков в условиях навигации.

Использованы клинические и биохимические методы исследования.

В результате выполненного ретроспективного анализа медицинских карт работников плавсостава Укрречфлота за период 1994-2007гг. была определена структура стоматологической заболеваемости. Во время проведения профосмотров моряков перед выходом в рейс выявлена высокая нуждаемость в лечении заболеваний пародонта (67%), ГТТЗ (55%) и кариеса (48,5%-53,7%; КПУ от 7,17±0,51 до 8,15±0,35).

Показано, что возраст, стаж работы и, особенно, профессиональная принадлежность моряков оказывают прямое влияние на распространенность заболеваний пародонта и кариеса, что указывает на существенное воздействие факторов производственной среды на формирование стоматологической заболеваемости и ее профессиональной обусловленности.

Принципиальное значение имеет выявленная закономерность: на действие различных производственных факторов риска в условиях навигации организм моряка отвечает одним из двух альтернативных вариантов компенсаторных метаболических сдвигов, отражающих развитие в тканях и жидкостях организма биохимических признаков метаболического ацидоза либо метаболического алкалоза.

Выявленные основополагающие механизмы развития ХКГ, генерализованного пародонтита, гиперестезии твердых тканей зубов и кариеса явились основанием для разработки двух схем профилактики, основанных на системном и местном применении интегральных корректоров кислотно-щелочного гомеостаза.

Клиническая апробация двух схем профилактики основных стоматологических заболеваний у моряков в условиях навигации показала более высокий профилактический эффект схемы №1, в состав которой входит интегральный корректор кислотно-щелочного гомеостаза - минеральный концентрат «Вита», который назначают перорально, а местно для чистки зубов используют зубные пасты: при первично диагностированных заболеваниях пародонта - «Пародонтакс-F», при ГТТЗ и кариесе - «Сенсодин-F».

Разработанная схема профилактики обладает высокой клинической эффективностью: при ХКГ и ГП стабилизация установлена через 6 и 12 месяцев у 82% и 73% моряков, соответственно, при ГТТЗ через 6 мес. - жалоб нет, через 12 мес. - возобновились жалобы у 16% моряков; прирост интенсивности кариеса в течение 12 мес. в 5,6 раза меньше, чем у моряков контрольной группы.

Ключевые слова: катаральный гингивит, пародонтит, гиперестезия, моряки, профилактика, кислотно-щелочной гомеостаз, ротовая жидкость.

АНОТАЦІЯ

Салівон В.П. Патогенетичне обгрунтування комплексу профілактичних заходів при захворюваннях тканин пародонту у моряків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22 - стоматологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Використані клінічні і біохімічні методи дослідження.

За результатами ретроспективного аналізу медичних карт робітників плавскладу Укррічфлоту за період 1994-2007 рр. і профоглядів моряків визначена структура стоматологічної захворюваності.

Показано, що вік, стаж роботи і, особливо, професійна приналежність моряків напряму впливають на поширеність захворювань пародонту, ГТТЗ і карієсу, що свідчить про суттєвий вплив чинників виробничого середовища на формування стоматологічної захворюваності і її професійну обумовленість.

Встановлено, що на дію різних виробничих факторів ризику в умовах навігації організм моряків відповідає двома альтернативними варіантами компенсаторних метаболічних зрушень кислотно-лужного гомеостазу.

Клінічна апробація двох схем профілактики, розроблених на цій основі, з системним і місцевим застосуванням коректорів кислотно-лужного гомеостазу показала більш високу клінічну ефективність схеми №1, до складу якої входить мінеральний концентрат «Віта» в комбінації з зубними пастами: при захворюваннях пародонту - «Пародонтакс-F», при ГТТЗ і карієсі - «Сенсодин-F».

Ключові слова: катаральний гінгівіт, пародонтит, гіперестезія, моряки, профілактика, кислотно-лужний гомеостаз, ротова рідина.

RESUME

Salivon V.P. Pathogenetic graund of prophylactic complex used for sailors to be treated tyssye parodontitis. - Manuscript.

Thesis on competition for Candidate's degree by specialty 14.01.22 - Stomatology.- The P.L. Shupyk National Medical Academy for Postgraduate Education, Public Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2008.

Used were the clinical and biochemical methods of studying.

By the results of retrospective analysis on medical records of the Ukrrichflot naval cast over the period of 1994 to 2007 and occupational examinations of sailors, a structure of stomatological morbidity was determined.

It was shown that age, length of service and, especially, occupational affiliation influence directly the incidence rate of periodontal diseases, solid dental tissue hyperesthesia (SDTH) and caries, which indicates significant roles for the working environment factors in the formation of stomatological morbidity and its occupational conditionality.

It was established that the sailor's organism being exposed to various occupational risk factors responds by two alternative variants of compensatory metabolic shifts in acid-base homeostasis.

The clinical approbation of the two prophylactic schemes developed on this basis showed higher clinical efficacy for scheme No.1 consisted of a mineral concentrate “Vita” in combination with tooth-pastes - “Parodontax-F” for those with periodontal diseases or “Sensodyne-F” for those with SDTH and caries.

Key words: catarrhal gingivitis, periodontitis, hyperesthesia, sailors, prophylaxis, acid-base homeostasis, oral fluid.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГП - генералізований пародонтит

ГТТЗ - гіперестезія твердих тканин зуба

ДПІ - діагностичний пародонтальний індекс

ІПР - індекс пародонтальних резервів

КЛГ - кислотно-лужний гомеостаз

КПІ - комбінований пародонтальний індекс

МА - метаболічний ацидоз

МДА - малоновий диальдегід

НАД - окислені нікотинамідні коферменти

НАД*Н - відновлені нікотинамідні коферменти

ПК - пародонтальна кишеня

NO2 - нітрити

NO3 - нітрати

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

РР - ротова рідина

РМА - папіляро-маргінально-альвеолярний індекс

ВЕП - втрата епітеліального прикріплення

ФдФаза - фруктозодифосфатаза

ХКГ - хронічний катаральний гінгівіт

SH-групи - сульфгідрильні групи

SS-зв'язки - дисульфідні зв'язки

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

ЦТК - цикл трикарбонових кислот

Размещено на Allbest.ru