Формоутворення внутрішнього рельєфу шлуночків серця людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.03.01 - нормальна анатомія

ФОРМОУТВОРЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО РЕЛЬЄФУ ШЛУНОЧКІВ СЕРЦЯ ЛЮДИНИ

Виконала Савенкова Олена Олександрівна

Харків - 2009

АНОТАЦІЯ

шлуночок серце папілярний сухожилковий

Савенкова О.О. Формоутворення внутрішнього рельєфу шлуночків серця людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України. - Харків, 2009.

Дисертація присвячена з'ясуванню особливостей та закономірностей розвитку, формування внутрішнього рельєфу камер серця людини протягом пренатального періоду онтогенезу. У роботі вивчено топографію, будову структурних компонентів, формуючих внутрішній рельєф серця людини, та терміни становлення цих компонентів.

Встановлено механізми формування соскоподібних м'язів, сухожилкових струн, м'ясистих перекладок. Уточнено дані щодо динаміки параметрів соскоподібних м'язів та сухожилкових струн. Одержано морфологічні ознаки утворення аномально розташованих струн серця та ембріологічний матеріал, з якого вони формуються.

За допомогою імуногістохімічних методів доповнено дані щодо особливостей кровопостачання стулок передсердно-шлуночкових клапанів протягом пренатального періоду онтогенезу. Встановлено, що кровопостачання стулок клапанів відбувається за рахунок гілок судин аорти і легеневого стовбура, стінки серця та власних судин стулок.

Ключові слова: серце, сухожилкові струни, соскоподібні м'язи, м'ясисті перекладки, онтогенез.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розуміння процесів формування уроджених вад серця, які стосуються внутрішнього рельєфу камер серця, потребує більш повного уявлення про джерела та механізм утворення м'ясистих перекладок, соскоподібних м'язів, сухожилкових струн протягом пренатального періоду онтогенезу. Питання, пов'язане з закладкою, формуванням та гістогенетичними перетвореннями структурних компонентів стінки серця, його клапанного апарату, займає одне з центральних місць у сучасній медицині і біології (V. Sans-Coma et al., 1995; Р.И. Асфандияров, Б.Т. Куртусунов, 1993; R.H. Anderson et al., 2000; Н.В. Антипов с соавт., 2006; Л.А. Бокерия, И.И. Беришвили, 2006; Ю.Т. Ахтемійчук, 2008; А.А. Горбунов, И.В. Твердохлеб, 2008). Розширення уявлень про джерела, механізм і терміни розвитку окремих структур серця, його внутрішнього рельєфу є основою для розуміння теоретичних і прикладних аспектів кардіогенезу. Вивчення етапів цього процесу розкриває походження можливих уроджених вад серця, а вивчення джерел і механізмів формування сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів - походження додаткових та несправжніх сухожилкових струн серця (A. Wessel et al., 1985; M. Beattie et al., 1986; A.K. Abdulla et al., 1990; О.Б. Стелура зі співавт., 1997; В.Г. Дзяк, 2000; А.А. Тер-Галстян с соавт., 2003).

Внутрішній рельєф камер серця забезпечується топографією і розташуванням м'ясистих перекладок, соскоподібних м'язів, сухожилкових струн, які мають значення у процесі гемодинаміки серця і організму у цілому (A.L. Basset et al., 1976; В.А. Кузнєцов зі співавт., 1989; С.Л. Дземешкевич зі співавт., 2000; В.Т. Селиваненко, 2001). Не зважаючи на значну кількість науково-дослідницьких робіт (Т.М. Домницкая с соавт., 1997; M. Kanani et al., 2005; Л.Я. Федонюк, В.П. Захарова, 2006; B.P. Kruithof et al., 2006), що з'явились останнім часом, зазначене питання не стало менш цікавим для дослідників, тому що зростаючий рівень захворюваності серцево-судинної системи висуває підвищені вимоги до розробки ефективних методів корекції різноманітних патологічних станів серця (О.С. Зозуля 2007; Н.Н. Кочетов, 1987; В.С. Пикалюк, А.Ю. Османов, 2007; О.Ю. Потоцька, 2008). Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених вивченню проблем розвитку серця, поодинокими є дослідження, в яких встановлюють етапи кардіогенезу. Дані, які зустрічаються у доступній літературі, у ряді випадків складно зіставити. Це можна пояснити тим, що в дослідженнях не приділялась увага раннім стадіям розвитку серця. Однак основною причиною слід визнати відсутність чітко встановлених термінів та критичних періодів кардіогенезу, формування внутрішнього рельєфу серця. У доступній нам літературі зустрічається велика кількість робіт, присвячених окремо вивченню морфометричних показників серця, динаміці їх змін в онтогенезі, і лише незначна кількість робіт останніх років, що стосуються ембріогенезу серця (V. Sans-Coma et al., 1995; Г.Г. Павлов, 1990; О.С. Хрущева, 2000; В.О. Козлов, В.Г. Дзяк, 2006; А.А. Горбунов, И.В. Твердохлеб, 2008).

Все викладене свідчить про необхідність вивчення морфогенетичних закономірностей ембріонального розвитку серця та його структурних компонентів. Існують поодинокі роботи, в яких вивчався розвиток та становлення внутрішнього рельєфу камер серця у пренатальному періоді онтогенезу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планових наукових робіт кафедри анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії «Розвиток та становлення серця, його судин, папілярно-трабекулярного і клапанного апарату в онто- і філогенезі» (номер державної реєстрації 0101U000777) та «Морфогенез серця та судин після експериментальних втручань» (номер державної реєстрації 0106U012193). В межах даних тем автором вивчено закономірності формоутворення та розвитку структурних компонентів камер серця, які створюють внутрішній рельєф, протягом пренатального періоду онтогенезу.

Мета дослідження - виявити терміни, джерела і механізм формування внутрішнього рельєфу серця людей на етапах ембріогенезу та у плідному періоді.

Завдання дослідження:

1. Дослідити етапи розвитку внутрішнього рельєфу серця в ембріогенезі людини.

2. Провести морфологічний аналіз етапів розвитку внутрішнього рельєфу серця плодів.

3. Виявити закономірності розвитку внутрішнього рельєфу серця протягом пренатального періоду онтогенезу.

4. Встановити варіанти формування архітектоніки папілярно-трабекулярного апарату серця людини.

Об'єкт дослідження: морфогенез внутрішнього рельєфу серця.

Предмет дослідження: серце ембріонів і плодів людини, внутрішній рельєф шлуночків серця (папілярно-трабекулярний апарат, соскоподібні м'язи, сухожилкові струни).

Методи дослідження: макроскопічний - для вивчення серця у цілому, різних структурних компонентів, які формують внутрішній рельєф шлуночків серця, виявлення варіантів розташування цих компонентів, визначення форми, розмірів, що дозволяє отримати вікові анатомічні мінливості будови камер серця; гістологічній - для вивчення клітинного складу структурних компонентів, які формують внутрішній рельєф шлуночків, а також з метою встановлення змін, які відбуваються протягом пренатального періоду онтогенезу; імуногістохімічній - для вивчення процесів диференціації клітин структурних компонентів, які формують внутрішній рельєф шлуночків; статистичний та математичний - для встановлення динаміки параметрів, достовірності одержаних даних, кількісних взаємодій між параметрами.

Наукова новизна одержаних результатів. За допомогою макромікроскопічних методів дослідження, методів статистичного і математичного аналізу встановлено нові факти щодо формоутворення компонентів папілярно-трабекулярного апарату шлуночків серця людини у пренатальному періоду онтогенезу. Доведений механізм формоутворення, становлення архітектоніки м'ясистих перекладок, соскоподібних м'язів, сухожилкових струн. Вперше вивчено морфологічні основи формоутворення додаткових і аномально розташованих сухожилкових струн. Визначено періоди можливого виникнення уроджених вад компонентів папілярно-трабекулярного апарату, етапи розвитку внутрішнього рельєфу серця людини на ранніх етапах кардіогенезу. Вперше виявлено критичні періоди розвитку компонентів внутрішнього рельєфу шлуночків серця.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження, по-перше, доповнює відомості про становлення папілярно-трабекулярного апарату серця протягом онтогенезу, його топографічних та вікових особливостей, по-друге, має практичне значення у плані з'ясування морфологічних передумов виникнення уроджених вад. Встановлені періоди інтенсивного та повільного розвитку окремих структур, які формують внутрішній рельєф камер серця, можуть бути використані при проведенні ультразвукового дослідження плодів у клініці. Дані, одержані при виконанні дослідження, дозволять лікарям індивідуально підходити до визначення параметрів нормального розвитку серця. Одержані результати дослідження використані при написанні монографії Н.И. Николаева, В.А. Козлова, Т.В. Кулемзиной «Пренатальная ультразвуковая диагностика врожденных пороков сердца»

Результати дослідження впроваджені в навчальний процес на кафедрах анатомії вищих медичних закладів України: Запорізького державного медичного університету, Буковинського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім М.І. Пирогова, Івано-Франківського державного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Луганського державного медичного університету, Ужгородського національного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького. Одержані клінічні дані використовуються у пологових домах м. Дніпропетровська.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено всі морфологічні дослідження, забір матеріалу з подальшою його обробкою та виготовленням гістологічних та імуногістохімічних препаратів, статистичний та математичний аналіз даних дослідження.

Сформульовані усі положення та висновки роботи. В роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачем проводився набір матеріалу та його обробка, аналіз одержаних результатів.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень і основні положення дисертації були викладені на засіданнях Дніпропетровського товариства АГЕТ (2005, 2008); на Першій всеукраїнській науковій конференції «Карповські читання» (Дніпропетровськ, 2004); науково-практичній конференції «Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії» (Чернівці, 2004); V Національному конгресі анатомів, гiстологiв, ембрiологiв Украни (Сімферополь, 2006); науково-практичній конференції (Тернопіль, 2007); науково-практичній конференції (Сімферополь, 2008).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Ми досліджували особливості розвитку та формоутворення структурних компонентів, які створюють внутрішній рельєф шлуночків серця людини на 88 окремих препаратах серця та його часток ембріонів та плодів. Розподіл матеріалу поданий в таблиці.

Таблиця 1. Віковий і кількісний склад об'єктів дослідження та використані методи дослідження

Комісією з питань біомедичної етики Дніпропетровської державної медичної академії порушень морально-правових правил при проведенні медичних наукових досліджень не виявлено (протокол № 3 від 13 лютого 2006 р.). Матеріал одержували з акушерсько-гінекологічних відділень лікувальних закладів м. Дніпропетровська згідно з рекомендацією (Ю.Б. Чайковський, В.Д. Мішалов зі співавт., 2007). Частина матеріалу була отримана з музею кафедри анатомії Дніпропетровської державної медичної академії.

При антропометрії ембріонів і плодів визначали подовжні и поперечні розміри: тім'яно-куприкову (ТКД), тім'яно-п'яткову дистанцію (ТПД), діаметр грудної клітки, черевної порожнини. Вимірювання проводили після фіксування в 7%-вого розчині нейтрального формаліну. Для гістохімічного дослідження матеріал фіксували протягом 2 діб, після цього заливали у парафін.

Особливості топографії і розташування компонентів трабекулярного апарату вивчали на гістотопографічних зрізах в різних площинах. Усі плоди досліджені макроскопічними методами, серця ембріонів вивчали на зрізах, забарвлених різними барвниками.

Дослідження імуногістохімічних особливостей структурних компонентів внутрішнього рельєфу шлуночків серця проведено на базі діагностичного центру при Дніпропетровській державній медичній академії.

З метою встановлення віку ембріонів і плодів та зовнішніх ознак нормального розвитку, одержання ізольованого препарату серця використовували антропометрію і препарування. Антропометрію трупів плодів проводили у горизонтальному положенні. Довжину тіла вимірювали за допомогою ростоміра, охватні параметри (коло грудної клітки на рівні сосків, коло живота на рівні пупка) за допомогою матер'яної сантиметрової стрічки. ТКД і ТПД визначали за загальноприйнятою методикою. Зовнішні розміри ембріонів і ранніх плодів визначали на гістотопографічних зрізах. Після антропометричних вимірів ембріони і плоди промивали проточною водою, під контролем бінокулярного мікроскопа проводили розтин грудної клітки, після цього описували синтотопію серця, його положення, потім відсікали серце і проводили морфометрію ізольованого органа. При невеликих розмірах серця (до 1 см в довжину) його після проводки (зневоднювання шляхом проведення їх через батарею спиртів зростаючої концентрації) заливали препарати парафіном і готували парафінові блоки. З парафінових блоків виготовляли серії гістологічних зрізів завтовшки 5_15 мкм. Окрім цього проводили розтин камер шлуночків через аорту і легеневий стовбур з метою вилучення внутрішніх структур камер серця. Після цього аналізували розташування окремих м'ясистих перекладок, соскоподібних м'язів, сухожилкових струн, стулок передсердно-шлуночкових клапанів.

Для гістологічного дослідження використовували зрізи серця або грудної клітки ембріонів. Зрізи виготовляли за допомогою мікротома в одній із трьох взаємно перпендикулярних площин. Гістологічні зрізи монтували на предметні скельці і забарвлювали гематоксиліном і еозином та за ван Гізон, Малорі_Слінченко. Після заключення гістологічних зрізів у канадському бальзамі або під скельце їх вивчали під світловим мікроскопом Leica. За допомогою цифрового фотоапарата Olympus проводили фоторегістрацію.

Для визначення основних гістогенетичних процесів, які відбуваються у процесі розвитку та формоутворення окремих структурних компонентів внутрішнього рельєфу серця, були використані імуногістохімічні методи дослідження. Для дослідження васкулогенезу м'ясистих перекладок, соскоподібних м'язів, сухожилкових струн серця використовували цитоспецифічний маркер CD-34, внутрішнім контролем постановочних реакцій було накопичення маркера в ендокарді ембріонального серця. Маркер гладенької м'язової мускулатури б-SMA дозволив скласти уявлення про ступінь та термін диференціювання стінки первинних судин, що є важливим при трактуванні механізму створення сухожилкових струн. Проліферативну активність вивчали за допомогою моноклональних антитіл Кі-67 (МІВ-1), які ідентифікують ядерний антиген, що знаходиться у більшості клітин, котрі активно діляться. Кі-67 - ядерний маркер, що накопичується у клітинах у період поділу і продемонстрував проліферативні особливості клітин різних структурних компонентів серця, які утворюють внутрішній рельєф камер.

На рівні серця і окремих його структур визначали: довжину (L), товщину (T), ширину (Sh) і серцевий індекс (СІ) за формулою СІ=Sh / LЧ100; товщину соскоподібних м'язів, м'ясистих перекладок; довжину сухожилкових струн і соскоподібних м'язів. На рівні стінки серця визначали: кількість судин на одиницю площі; товщину стінки різних відділів. При гістометрії визначали: співвідношення м'язової і сполучної тканин; частку ендотелію на одиницю площі. Одержані цифрові дані оброблено варіаційно-статистичними методами з використанням кореляційного аналізу.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений нами аналіз літератури і наших даних показав, що є ряд відмінностей не тільки в розумінні механізму становлення компонентів внутрішнього рельєфу камер серця, папілярно-трабекулярного апарату, а і у його кількісних параметрах, у вивченні джерел розвитку. Слід зазначити, що процес формування окремих компонентів папілярно-трабекулярного апарату зачіпає різні сторони проблеми, що вивчається. Взагалі, в існуючих класифікаціях папілярно-трабекулярного апарату та структур, що формують внутрішній рельєф камер серця, є велика суперечність, тому дослідження, присвячені вивченню цього питання, є особливо актуальними. За нашими даними, багато компонентів, що формують внутрішній рельєф стінок серця, мають однакові ембріональні джерела, внесок яких у розвиток і дефінітивне становлення різний. У цьому і полягають різні уявлення про процес формування даних компонентів у пренатальному періоді онтогенезу різними вченими (М.А. Машталір, І.В. Твердохліб, 2007). Крім того, найчастіше дослідники вивчають окремо анатомію м'ясистих перекладок, соскоподібних м'язів, сухожилкових хорд, стулок клапанів (С.А. Аманов, 1981; О.П. Брзобагатая, 1981; К.И. Кульчицкий, О.Ю. Роменський, 1985; Е.С. Зозуля, В.В. Кошарный, 2006). Уривчасті відомості щодо формування кожного структурного компонента не дозволяють уявити цілісну картину розвитку внутрішнього рельєфу серця, структури якого беруть активну участь в геодинаміці і формуванні викиду крові з порожнин серця.

Аналіз власних даних і даних літератури показав, що процес формування структурних компонентів внутрішнього рельєфу серця відбувається в основному у пренатальному періоді онтогенезу, більшою мірою в ембріогенезі і ранньому плодовому періоді, у зв'язку з чим нами були вивчені ранні періоди розвитку серця.

На ранніх етапах кардіогенезу будова різних відділів стінки серця ембріона і плоду суттєво різниться, тобто вона достатньо гетероморфна. Формування внутрішнього рельєфу камер серця відбувається у ембріонів 5-го тижня шляхом розшарування серцевої стінки і формування деламінаційних пластинок. Деламінаційні пластинки є ембріональним матеріалом для формування сухожилкових хорд, соскоподібних м'язів, а також м'ясистих перекладок.

Стінка передсердя утворюється на самих ранніх етапах як цільна структура, а в стінці шлуночка досить рано спостерігається розшарування міокарда - деламінація. Стінка передсердя добре накопичує маркер б-SMA, у зв'язку з тим що вона формується з вінцевого синуса. Стінка шлуночка накопичує маркер б-SMA в незначній кількості, в основному в ділянці основи серця. У компактному міокарді добре забарвлюється м'язова стінка великих судин, розташованих в компактному міокарді, а також папілярно-трабекулярний міокард.

Щілина, яка утворюється між внутрішнім і зовнішнім шаром кардіоміоцитів, заглиблюється у напрямку до верхівки серця. В результаті від стінки шлуночка відділяється частина внутрішнього шару міокарда, покритого ендотелієм, - деламінаційна пластинка, тобто починається процес деламінації. Нерідко зустрічаються декілька таких шарів міокарда. У цей період можна простежити становлення компактного міокарда, який формується із зовнішнього шару міокарда серцевої стінки.

Окремі м'язові тяжі, покриті шаром ендокарда, являють собою соскоподібні м'язи, верхівки яких переходять у мезенхіму стулки передсердно-шлуночкового клапана, мають невеликі частки сухожилкових струн, що формуються. З 12-го тижня плідного періоду в середній частині соскоподібного м'яза спостерігаються процеси розшарування волокон міокарда та утворення порожнин. Ці події дуже схожі на процес деламінації стінки шлуночка в ранньому ембріональному серці. В деяких порожнинах соскоподібного м'яза були виявлені елементи крові, тобто ці утворення є, мабуть, різновидами судин або синусоїдів серця. Менш виразні процеси розшарування міокарда у верхніх відділах первинного соскоподібного м'яза поблизу з місцем переходу у край стулки передсердно-шлуночкового клапана.

На 13-му тижні розвитку процеси розшарування соскоподібного м'яза поглиблюються, але м'яз зберігає свою цільність. До нижньої поверхні стулки клапана теж прикріплюються поодинокі соскоподібні м'язи, міокард яких переходить без різких меж у мезенхіму стулки. Міокард верхівки соскоподібного м'яза утворює компактну пластинку з 8_10 шарів кардіоміоцитів, що контактують з мезенхімою стулки. Процес деламінації стінки серця впродовж її довжини відбувається неодночасно, тому в різні вікові періоди рівень розташування деламінаційних пластинок різний. Ці процеси відбуваються у середній частині та у верхівці серця. Значно повільніше вони відбуваються в основі серця, в ділянках формування аорти та легеневого стовбура. Така послідовність формування перекладок і внутрішнього рельєфу камер серця накладає свій відбиток на дефінітивне становлення цього важливого структурного компонента стінки серця.

Очевидним є те, що формування внутрішнього рельєфу камер серця відбувається за рахунок первинного трабекулярного шару шлуночків, шляхом його розшарування в різних площинах. Сформований шар міокарда розподіляється на окремі пучки м'язових волокон, які і формують трабекули та соскоподібні м'язи. Окрім цього частина м'язів, розташованих ближче до стулок клапанів, послідовно перетворюється в сухожилкові струни.

Формування папілярних м'язів і сухожилкових хорд в ембріональному і ранньому плодовому періодах відбувається за рахунок зменшення інтенсивності кровопостачання первинної хорди і збільшення щільності судин у первинному соскоподібному м'язі. Співвідношення довжини хорди і соскоподібного м'яза змінюється у бік збільшення довжини папілярного м'яза. При цьому може мінятися місце прикріплення сухожилкової хорди до стулки клапана, що пов'язано з первинною топографією деламінаційної пластинки, з якої вона формується. У випадках, коли соскоподібний м'яз з сухожилковою струною, що починає формуватися, прикріплюється не до стулки клапана, можливо формування додаткової струни, яку ще називають аномально розташованою.

Використовуючи імуногістохімічні маркери судинного ендотелію (СD34) і гладенької мускулатури (б-SMA), нам вдалося виявити відсутність маркера СD34 в окремих ділянках деламінаційної пластинки, що підтверджує факт погіршення кровопостачання частини цієї пластинки. Виражені відмінності накопичення СD34 в залежності від місця розташування властиві не тільки первинним деламінаційним пластинкам, з яких формуються сухожилкові хорди і соскоподібні м'язи, а й деламінаційним пластинкам, з яких утворюються м'ясисті перекладки, які беруть участь в трабекуляції стінки серця.

Наші дані підтверджують думку В.Ф. Шаторної (2003), яка також пов'язує процес утворення сухожилкових струн і соскоподібних м'язів з деламінацією. Співробітниками кафедри анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії на курях і щурах також показаний процес формування сухожилкових хорд і соскоподібних м'язів, який здійснюється шляхом перетворення деламінаційних пластинок (В.Ф. Шаторная, С.Б. Крамар, 2002; М.А. Машталир, И.В. Твердохлеб, 2008).

На наш погляд, механізм утворення окремих структурних компонентів, що формують внутрішній рельєф, шляхом перетворення деламінаційних пластинок дозволяє стверджувати, що поява аномально розташованих сухожилкових хорд пов'язана з неправильним розподілом деламінаційної пластинки.

Ми ні у якому разі не заперечуємо генетично зумовлений процес утворення сухожилкових хорд і соскоподібних м'язів. Проте наряду з генетично зумовленим механізмом формування внутрішнього рельєфу серця існують окремі варіанти, уроджені відхилення від норми.

Процеси перфорації єдиного пласта та розподілення шару на окремі сухожилкові струни продовжується протягом ембріонального та раннього плодового періодів. Первинні сухожилкові струни мають досить чітко виражений пласт щільно розташованих кардіоміоцитів та невелику кількість мезенхімних клітин від залишку ендокардіальної подушки. Мезенхімні клітини первинної сухожилкової струни являють собою типові клітини з великими відростками, що з'єднують тяжі міокарда з краєм ендокардіальної подушки. В самій подушці мезенхімні клітини розташовані більш щільно, тому перфорація не доходить до краю стулки, де мезенхіма утворює компактний пласт та де вже на цей період починають утворюватись перші колагенові волокна. Прошарки колагенових волокон зустрічаються не тільки в мезенхімі залишків ендокардіальних подушок, а й в міокарді та речовині передсердно-шлуночкової борозни. Спостерігається також міграція кардіоміоцитів у речовину майбутніх стулок клапана.

Простежуючи розвиток папілярно-трабекулярного апарату серця в ембріогенезі, ми звернули увагу на той факт, що на кінцевих стадіях розвитку стулки клапана ще містять в собі пухку сполучну тканину та залишки ендокардіальних подушок і процеси утворення колагенових пучків клапанів не закінчено, тобто подальший розвиток папілярно-трабекулярного апарату буде відбуватися у плодовому періоді. Процес деламінації та формування папілярно-трабекулярного апарату показаний на рисунку.

Рис. 1 Схема деламінації

Схема деламінації, утворення стулки передсердно-шлуночкового клапана та папілярно-трабекулярного апарату серця в ембріогенезі: А - 5 тиж; Б - 7 тиж; В - 12 тиж; Г - окрема стулка на 12-му тижні;

СС - сухожилкові струни; СМ - соскоподібні м'язи; СК - стулка клапана; П - передсердя; Ш - шлуночок; АВП - атріовентрикулярна подушка

Таким чином, перетворення структур внутрішнього рельєфу відбувається впродовж 5_20-го тижнів пренатального періоду онтогенезу. Одним з перших відділів серця, у якому здійснюються процеси формування папілярно-трабекулярного апарату, є стінка передсердя. Внутрішній рельєф камер серця вже до 20-го тижня досягає дефінітивної будови архітектоніки, топографії перекладок, соскоподібних м'язів. У подальшому відбувається тільки збільшення параметрів компонентів, що формують внутрішній рельєф камер серця.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання щодо особливостей формування, будови внутрішнього рельєфу порожнин серця людини протягом пренатального періоду онтогенезу.

1. Формоутворення структурних компонентів внутрішнього рельєфу порожнин серця відбувається у ембріонів 5 тижнів шляхом розшарування серцевої стінки та формування деламінаційних пластинок протягом 6-8-го тижнів.

2. Деламінаційні пластинки складаються з кліток мезенхіми, первинних кардіоміоцитів, кардіогеля, які є ембріональним матеріалом для формування сухожилкових струн, соскоподібних м'язів, м'ясистих перекладок. Сухожилкові струни є часткою деламінаційної пластинки, у якої накопичення маркера СД34 значно менше, ніж у компактному міокарді, і другої частки пластинки, яка прикріплюється у стулки передсердно-шлуночкового клапана.

3. Перетворення структур внутрішнього рельєфу камер серця відбувається впродовж 5-20-го тижня пренатального періоду онтогенезу. Одним з перших відділів серця, де здійснюються процеси формування, є стінка передсердя. В стінці передсердя накопичення маркера б-SMA значно більше, ніж в стінці шлуночків (p<0,05).

4. Співвідношення папілярно-трабекулярного апарату і компактного міокарда впродовж пренатального періоду онтогенезу змінюється у бік збільшення товщини компактного міокарда та накопичення маркера СD34. Впродовж ембріонального періоду товщина папілярно-трабекулярного апарату достовірно вища за товщину компактного міокарда (p<0,05).

5. Формування соскоподібних м'язів і сухожилкових хорд в ембріональному і ранньому плодовому періодах відбувається за рахунок зменшення інтенсивності кровопостачання первинної хорди (маркер СD34) і збільшення щільності судин у первинному соскоподібному м'язі. Співвідношення довжини сухожилкової струни і соскоподібного м'яза змінюється протягом пренатального періоду онтогенезу у бік збільшення довжини соскоподібного м'яза. При цьому може мінятися місце прикріплення сухожилкової струни до стулки клапана, що пов'язано з первинною топографією деламінаційної пластинки з якої вона формується.

6. Внутрішній рельєф камер серця, архітектоніка, топографія м'ясистих перекладок і соскоподібних м'язів вже до 20 тижнів досягають дефінітивної будови. У подальшому відбувається тільки збільшення параметрів компонентів, формуючих внутрішній рельєф камер серця.

Рекомендації

1. Результати даного дослідження можуть бути впроваджені у лікувальні заклади у відділення ультразвукової діагностиці та наукову роботу кафедр фундаментальних дисциплін: нормальної та патологічної анатомії, гістології, топографічної анатомії та оперативної хірургії.

2. Одержані дані сприятимуть раціональному проведенню лапароскопічного дослідження, встановленню термінів розвитку та формування вад внутрішнього рельєфу камер серця.

3. Результати дослідження пренатального розвитку структурних компонентів передсердно-шлуночкових клапанів варто враховувати під час проведення ультразвукового дослідження вагітних з метою встановлення норми та патології серця.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Козлов В. О. Клінічна анатомія сухожилкових струн серця / В. О. Козлов, В. Ф. Шаторна, В. Г. Дзяк, О. О. Шевченко // Вісник морфології. - 2004. - Т. 10, № 1. - С. 80-83. (Здобувачем проведено підбір і аналіз літератури з означеної проблеми, визначені мета та завдання роботи, проведено необхідні дослідження, сформульовані висновки і практичні рекомендації та виконано технічне оформлення роботи).

2. Козлов В. А. Клинико-морфологические параллели в развитии сердца в пренатальном онтогенезе / В. А. Козлов, В. Ф. Шаторная, Л. В. Абдул-Оглы, Е. А. Савенкова // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т. 9, № 3. - С. 87-89. (Здобувачем проведено підбір і аналіз літератури з означеної проблеми, визначені мета та завдання роботи, проведено необхідні дослідження, сформульовані висновки і практичні рекомендації та виконано технічне оформлення роботи).

3. Козлов С. В. Гетероморфність стінки серця на етапах раннього кардіогенезу людини / С. В. Козлов, О. О. Савенкова // Морфологія. - 2007. - Т. 1, № 3. - С. 32-34. (Здобувачем проведено підбір і аналіз літератури з означеної проблеми, необхідні дослідження міокарда різних відділів серця на етапах раннього кардіогенезу, сформульовані основні положення, висновки і практичні рекомендації та виконано технічне оформлення роботи).

4. Козлов В. О. Формування внутрішнього рельєфу серця людини на етапах кардіогенезу / В. О. Козлов, О. О. Савенкова // Таврический медико-био-логический вестник. - 2008. - Т. 11, № 3. - С. 78-80. (Здобувачем проведено підбір і аналіз літератури з означеної проблеми, визначені мета та завдання роботи, проведено необхідні дослідження міокарда різних відділів серця, описана будова стінки серця різних відділів, сформульовані висновки і практичні рекомендації та виконано технічне оформлення роботи).

5. Савенкова О. О. Особливості будови внутрішнього рельєфу серця людини в пренатальному онтогенезі / О. О. Савенкова, С. В. Козлов, А. А. Інджикулян // Морфологія. - 2008. - Т. II, № 4. - С. 44-46. (Здобувачем проаналізувані дані літератури з означеної проблеми, проведено необхідні дослідження та сформульовані основні положення і висновки роботи).

6. Козлов В. А. Развитие отдельных структур сердца в раннем пренатальном онтогенезе / В. А. Козлов, В. Ф. Шаторная, Е. А. Савенкова // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії: наук. конф., 2004 р. : матеріали конф. - 2004. - Т. 3, № 3. - С. 69. (Здобувачем проаналізовані дані літератури з означеної проблеми, виконано практична частина дослідження, здобувач брала участь у формулюванні основних положень і висновків роботи).

7. Морфогенез зовнішньої форми та внутрішньої будови серця протягом філо- та онтогенезу / В. О. Козлов, С. Б. Крамар, В. Ф. Шаторна, Л. В. Абдул-Огли, Д. І. Назарова, О. О. Шевченко, Т. Стріжельчік // Карповські читання: Перша всеукр. наук. конф., 18-21 травня 2004 р. : матеріали конф. - 2004. - С. 26-30. (Здобувачем проведені підбір і аналіз літератури з означеної проблеми, необхідні дослідження, сформульовано практичні рекомендації та виконано технічне оформлення роботи).

8. Козлов В. О. Міокард як функціонально неоднорідна структура / В. О. Козлов, С. В. Козлов, О. О. Савенкова // Вісник наукових досліджень. - 2006. - Т. 44, № 3. - С. 45-46. (Здобувачем проведено підбір і аналіз літератури з означеної проблеми, визначені мета та завдання роботи, проведено необхідні дослідження міокарда різних відділів серця, сформульовані висновки і практичні рекомендації та виконано технічне оформлення роботи).

9. Формоутворення структурних компонентів серця в нормі та при моделюванні вад розвитку / В. О. Козлов, В. Ф. Шаторна, О. О. Савенкова, С. В. Козлов, Г. О. Козловська // Вісник наукових досліджень. - 2006. - Т. 44, № 3. - С. 106-108. (Здобувачем проаналізувані дані літератури з означеної проблеми та сформульовані основні положення і висновки роботи).

Размещено на Allbest.ru