Ліпідний обмін в організмі страусів у віковому аспекті та за дії біологічно активних препаратів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

03.00.04 - біохімія

Ліпідний обмін в організмі страусів у віковому аспекті та за дії біологічно активних препаратів

Поліщук Віталій Миколайович

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Цехмістренко Світлана Іванівна, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри органічної та біологічної хімії

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Бородай Віталій Петрович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри птахівництва

доктор біологічних наук, професор Войціцький Володимир Михайлович Київський національний дослідницький університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри біохімії

Захист відбудеться 05.12.2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.08 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. № 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімн. № 28

Автореферат розісланий 04.11.2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Є.А. Деркач

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Птахівництво в Україні є традиційною галуззю сільськогосподарського виробництва. Інтенсивному його розвитку сприяють кліматичні умови та розвинуте зернове господарство. Виробництво продукції нетрадиційних видів птахів - один із шляхів розширення асортименту продуктів харчування та підвищення економічної ефективності галузі птахівництва (Багмут А.А. и др., 2002; Захарченко А.В., 2005; Снітинський В.В. та ін., 2006). Завдяки біологічним особливостям страусів, порівняно нова галузь - страусівництво - дає змогу забезпечити населення високопоживними та дієтичними продуктами харчування (Куликов Л.В., 2003; Горбанчук Я., 2005; Lambooij E., Pieterse C., 2000; Cooper R.G., 2008; Darin C. et al., 2008).

Основою здоров'я й високої продуктивності птиці є оптимальний стан обміну речовин та перетворення енергії, сталість гомеостазу, що досягається динамічною рівновагою між фізіологічними потребами й можливостями організму. Однак, за інтенсивного ведення галузі, можливі порушення фізіологічних функцій організму птиці (Huchzermeyer F.W., 2002). Однією з перспективних галузей птахівництва є страусівництво. Завдяки широкому асортименту продуктів, які отримують від страусів, рентабельність в окремих господарствах становить понад 100 % (Бесулін В.І. та ін., 2003; Бородай В.П. та ін., 2004; Снітинський В.В. та ін., 2006). Основними продуктами страусівництва є м'ясо, шкіра, пір'я, яйця та жир (Туревич В.И., 2000; Horbaсczuk J.O., 2002; Di Meo C. et al., 2003; Cooper R.G., Mahroze K.M., 2004; Hassan S.M. et al., 2005; Dzoma B.M. et al., 2008). Зважаючи на дієтичні та смакові якості м'яса та яєць, ці продукти користуються дедалі більшою популярністю в Україні, тому страусів можна віднести до перспективних видів сільськогосподарської птиці.

Вивчення регуляторних механізмів інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів та активності ферментів системи антиоксидантного захисту є актуальним питанням сучасної біохімії. Пероксидне окиснення ліпідів призводить до деструкції клітинних мембран при багатьох захворюваннях різної етіології (Цехмістренко С.І., 2003; Грищенко В.А., 2004; Войціцький В.М. та ін., 2005; Герасименко В.Г. та ін., 2005; Valko M. et al., 2006; Flora S.J., 2007). За нормального функціонування організму регуляція вмісту активних форм Оксигену та інтенсивності ліпопероксидації в тканинах здійснюється за допомогою багатокомпонентної системи антиоксидантного захисту (Барабой В.А., Сутковой Д.А., 1997; Зенков Н.К. и др., 2001; Бєленічев І.Ф. и др., 2002; Кармолиев Р.Х., 2006). Порушення цієї рівноваги в бік переважання генерації активних форм Оксигену та їх метаболітів, а також виснаження системи антиоксидантного захисту призводить до виникнення оксидативного стресу (Барабой В.А., 2006). У нормі активні форми Оксигену є компонентами клітинного метаболізму та виконують біорегуляторні функції (Droge W., 2002; Halliwell B., 2003). Характерною особливістю стресу різної етіології є активація ліпопероксидації, що призводить до зміни ліпідного складу в організмі (Гаврилюк С.О. та ін., 2005).

Ліпіди відіграють ключову роль у структурно-функціональній організації клітин і регуляції метаболізму. Вони є складовими компонентами клітинних мембран усіх органів і тканин, різних біологічних комплексів (Афонина Г.Б., 2000; Мельничук Д.О. та ін., 2003; Калачнюк Л.Г. та ін., 2004; Вишенський А.А., 2005). Ліпіди виконують енергетичні та захисні функції, можуть бути попередниками біологічно активних речовин, є розчинниками вітамінів А, D, Е, К (Куртяк Б.М., Янович В.Г., 2004; Дрейд А.И., 2006).

Порушення умов утримання та годівлі, вплив негативних чинників техногенного, виробничого та природного характеру супроводжуються зниженням резистентності організму, підвищенням захворюваності (Смирнов В.С., 2006; Minka N.S., Ayo J.O., 2008). Уникнути цього можна використовуючи препарати, які виготовлені з природної сировини, зокрема тимусу (комплекс активуючих факторів імунітету - КАФІ) та кісткового мозку (модулятор В-системи - МОБЕС). Завдяки біологічно активним речовинам препаратів вони мають різнобічну дію і не шкідливі для організму (Востроилова Г.А., 2004; Хавинсон В.Х., 2004; Сурков А.А., 2007; Нікітенко А.М., 2008).

Застосування біостимуляторів сприяє нормалізації обміну речовин, активізує функціональну діяльність організму й підвищує його стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища (Чумаченко В.Ю., 2002; Нікітенко А.М., 2008).

У доступній літературі не виявлено відомостей щодо складу ліпідів, активності ферментів антиоксидантного захисту та вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові страусів у віковому аспекті. Даних щодо впливу біогенних стимуляторів тваринного походження на інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів дуже мало, тому вивчення їх впливу на обмінні процеси в організмі птиці нині є надзвичайно актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною науково-дослідної роботи кафедри органічної та біологічної хімії Білоцерківського національного аграрного університету за темою: „Вплив фізико-хімічних факторів на біохімічні показники органів і тканин сільськогосподарської птиці та її продуктивність” (державний реєстраційний номер 0103U004477 від 19.05.2003).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було дослідження ліпідного обміну в організмі страусів у віковому аспекті та за дії біологічно активних препаратів.

Для досягнення мети, було поставлено такі основні завдання:

- дослідити вікові особливості ліпідного складу, активності основних антоксидантних ферментів та вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові страусів;

- вивчити вікову динаміку гематологічних показників страусів;

- дослідити вплив біостимуляторів на ліпідний склад, активність основних ферментів антиоксидантного захисту, вміст продуктів пероксидного окиснення в сироватці крові та гематологічні показники страусів різних вікових груп;

- провести оцінку ефективності використання біогенних стимуляторів тваринного походження на динаміку маси тіла страусів різних вікових груп.

Об'єкт дослідження - стан ліпідного обміну в організмі страусів різного віку та за дії біологічно активних препаратів.

Предмет дослідження - ліпідний склад, активність ферментів системи антиоксидантного захисту, вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові страусів, гематологічні показники у віковому аспекті та при використанні біологічно активних препаратів.

Методи дослідження - тонкошарова хроматографія (отримання окремих класів загальних ліпідів), двовимірна тонкошарова хроматографія (отримання окремих класів фосфоліпідів), спектрофотометрія (визначення активності ферментів антиоксидантного захисту, вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів), мікроскопічне дослідження морфологічного складу крові (еритроцити, лейкоцити) та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані результати розширюють і поглиблюють існуючі уявлення про вікові особливості ліпідного складу, функціонування ферментів антиоксидантного захисту, вміст продуктів пероксидного окиснення в організмі птиці та за дії біостимуляторів тваринного походження. Встановлено, що концентрація загальних ліпідів у сироватці крові страусів вірогідно знижується в період від 6- до 18-місячного віку. При цьому зростає відносний вміст фосфоліпідів та триацилгліцеролів і знижується - неестерифікованих жирних кислот, холестеролу та його естерів. Період статевого дозрівання характеризується підвищенням інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів, що супроводжується зниженням функціональної активності ферментів антиоксидантного захисту. Вперше з'ясовано вплив біологічно активних препаратів тваринного походження на ліпідний склад, активність антиоксидантних ферментів, вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів та морфологічні показники крові страусів. Встановлено, що дані препарати активують еритропоез, підвищують активність ферментів антиоксидантного захисту та знижують вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів.

Практичне значення одержаних результатів. Вперше проведено дослідження динаміки ліпідного складу, активності ферментів антиоксидантного захисту, вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові страусів у віковому аспекті та за дії біогенних стимуляторів тваринного походження. Доведено, що препарати тимуса (комплекс активуючих факторів імунітету - КАФІ) та кісткового мозку (модулятор В-системи - МОБЕС) проявляють антиоксидантний ефект, підвищують активність ферментів системи антиоксидантного захисту та знижують інтенсивність утворення продуктів ліпопероксидації в сироватці крові страусів.

На підставі біохімічних досліджень та проведення виробничої перевірки обґрунтовано доцільність використання біологічно активних препаратів у страусівництві. Результати досліджень, що викладені в дисертаційній роботі, увійшли до „Рекомендацій щодо застосування препаратів комплексної дії для підвищення продуктивності страусів”, затверджених науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України (протокол № 6 від 20 грудня 2007 року), які можуть бути застосовані в науково-дослідних роботах та в практиці промислового птахівництва.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз літературних даних за темою дисертаційної роботи, експериментальні дослідження, їх статистична обробка, написання та оформлення дисертаційної роботи. Планування експериментальних робіт, інтерпретація результатів досліджень, формулювання висновків здійснено за участі наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень дисертаційної роботи доповідались: на ІX Українському біохімічному з'їзді (м. Харків, 2006); Міжнародних науково-практичних конференціях: „Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв” (м. Дніпропетровськ, 2006); „Сучасність і майбутнє аграрної науки та виробництва” (м. Львів, 2006); „Молодь та поступ біології” (м. Львів, 2007); „Аграрний форум” (м. Суми 2007); „Екотрофологія - міст в майбутнє харчування людини” (м. Біла Церква, 2007); „Регіональні проблеми екології ветеринарної медицини” (м. Житомир, 2007); „Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (м. Вінниця, 2008); „Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Камянець-Подільський, 2008); І Всеукраїнській конференції молодих вчених „Новітні технології - птахівництву” (с. Бірки, 2007), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Білоцерківського НАУ (м. Біла Церква, 2005 - 2008 рр.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 14 друкованих працях, з них 6 - у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, 5 - тез та 2 - статті у матеріалах конференцій і з'їзду, одні методичні рекомендації, подано заявку на корисну модель (u 2008 10029).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів експериментальних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних джерел літератури. Роботу викладено на 170 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстровано 21 таблицею та 30 рисунками. Список використаних джерел включає 316 найменування, з яких 123 - латиницею.

2. Основний зміст роботи

Матеріали і методи досліджень. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі органічної та біологічної хімії Білоцерківського національного аграрного університету. Експериментальну частину роботи проведено на страусах африканських, яких утримували у СВАТ „Гайсинське підприємство по племінній справі в тваринництві”, м. Гайсин Вінницької області. Всі страуси були клінічно здоровими, птицю годували повнораціонними комбікормами, доступ до корму та води був вільним.

Для виконання поставлених завдань було проведено три досліди. Метою першого досліду було з'ясувати вікові особливості ліпідного складу, активності ферментів системи антиоксидантного захисту (АОЗ), вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у сироватці крові та гематологічні показники в страусів. Для цього за принципом аналогів (за віком, статтю та живою масою) було сформовано 5 груп птиці: 6-, 9- (молоді), 18- (період статевого дозрівання), 24- (період початку яйцекладки) та 60-місячного віку (період інтенсивної яйцекладки) по п'ять голів у кожній. Кров у страусів відбирали шляхом пункції головної (basilic) вени плеча. Частина крові стабілізувалась 10 % розчином трилону Б для дослідження гематологічних показників. Для отримання сироватки пробірки з цільною кров'ю витримували протягом однієї години у термостаті за температури 37 °С. Після цього проводили центрифугування при 3000 об/хв протягом 15 хв (Меньшиков В.В. и др., 1987).

У 2-у та 3-у досліді вивчали вплив препаратів КАФІ (комплекс активуючих факторів імунітету) та МОБЕС (модулятор В-системи) на ліпідний склад, активність ферментів АОЗ, вміст продуктів ПОЛ та гематологічні показники страусів 9- та 24-місячного віку. Для проведення досліджень було сформовано три групи страусів у 9-місячному віці та відповідно три групи птиці в 24-місячному віці. Страуси першої групи слугували контролем (внутрішньом'язово вводили фізіологічний розчин), птиці другої групи застосовували препарат КАФІ. Страусам третьої групи - Мобес. Препарати вводилися дворазово з інтервалом між введеннями 14 діб, у дозі 0,01 мл на 1 кг маси тіла в м'язи внутрішньої частини крила. Доза встановлена згідно з існуючими рекомендаціями (Нікітенко А.М., 1993; Малина В.В., 2006). Інтенсивність росту страусів вивчалася шляхом індивідуального зважування до і після застосування препаратів.

Функціонування антиоксидантної системи (АОС) оцінювали за рівнем активності ферментів: супероксиддисмутази (СОД; КФ 1.15.1.1) (Чевари С., и др., 1985), каталази (КАТ, КФ 1.11.1.6) (Королюк М.А. и др., 1988), глутатіонпероксидази (ГПО; КФ 1.11.1.9) (Моин В.М., 1986), глутатіон-S-трансферази (Г-S-Т; КФ 2.5.1.18) (Habig H.W. et al., 1974), глутатiонредуктази (ГР; КФ 1.6.4.2) (Юсупова Л.Б., 1990), за вмістом відновленого глутатіону (ВГ) (Горячковский О.М., 1998) та церулоплазміну (ЦП; КФ 1.16.3.1) (Ravin H.A., 1961). Інтенсивність ПОЛ визначали за вмістом дієнових кон'югатів (ДК) (Стальная И.Д., 1977), гідропероксидів ліпідів (ГПЛ) (Романова Л.А., Стальная И.Д., 1977) та ТБК-активних продуктів (ТБК-АП) (Андреева Л.И. и др., 1988) на спектрофотометрі „СФ-2000” (Росія).

Особливості ліпідного складу досліджували за рівнем загальних ліпідів (ЗЛ) (Колб В.Г., Камышников В.С., 1976) та співвідношенням їх окремих класів. Ліпіди сироватки крові екстрагували (Камышников В.С., 2004), після чого їх розділяли методом тонкошарової хроматографії на платівках фірми „Sorbfil” (Росія). Для розділення ЗЛ на класи використовували систему розчинників: гексан : діетиловий естер : льодяна оцтова кислота (70:30:1). Вміст окремих класів ліпідів виражали у відсотковому співвідношенні від загальної кількості ліпідів. Кількісне визначення окремих класів ліпідів проводили згідно з методичними рекомендаціями (Стефаник М.Ф. и др., 1985). Для ідентифікації ліпідів на хроматографічній платівці використовували стандарти - препарати окремих ліпідів фірми „Sigma” (США). Хроматографічне розділення індивідуальних фосфоліпідів (ФЛ) здійснювали методом двовимірної тонкошарової хроматографії на стандартних платівках фірми „Sorbfil” (Росія) (Vaskovsky V.E., 1975) у системі розчинників: хлороформ : метанол : бензол : аміак (65:30:10:6) та хлороформ : метанол : ацетон : бензол : оцтова кислота : вода (70:30:5:10:4:1) (Vaskovsky V.E. et al., 1975). Визначення окремих фракцій ФЛ проводили за допомогою спектрофотометра СФ-2000 (Пицин Д.Г., Пенев П.П., 1972). Вміст ФЛ визначали за кількістю неорганічного фосфору (Камышников В.С., 2004).

Концентрацію загального білка в сироватці крові визначали за біуретовою реакцією (Колб В.Г., Камышников В.С., 1976). У стабілізованій крові підраховували кількість лейкоцитів і еритроцитів, визначали вміст гемоглобіну, середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті, середній об'єм одного еритроцита, гематокритну величину (Меньшиков В.В. и др., 1987).

Результати експериментальних досліджень обробляли за методами варіаційної статистики (Плохинский Н.А., 1969). Для встановлення достовірної різниці між двома середніми величинами використовували критерій Стьюдента (t), визначали коефіцієнт кореляції між показниками.

Результати досліджень та їх обговорення

Особливості ліпідного складу, активності ферментів АОЗ, вмісту продуктів ПОЛ сироватки крові та гематологічні показники страусів у віковому аспекті. Ліпіди розглядають як енергетичний та структурний матеріал для клітин, а також як органічні сполуки, що беруть участь в утворенні біологічних регуляторів (ейкозаноїди, ліпо- та гідропероксиди, вторинні продукти ПОЛ, гормони, вітамін D тощо). Ліпіди виконують захисну та транспортну функції, є регуляторами факторів транскрипції та джерелом утворення ендогенної води (Афонина Г.Б., 2000). Рівень ЗЛ та співвідношення окремих їх класів у сироватці крові страусів не є сталими показниками, вони залежить від віку та функціонального стану організму (табл.1).

Таблиця 1 Вміст загальних ліпідів і співвідношення їх окремих класів у сироватці крові страусів, % (M±m; n=5)

Показник	Вік, місяці
	6	9	18	24	60
Загальні ліпіди, г/л із них:	11,62 ± 0,66	6,98 ± 0,45*	5,14 ± 0,28*	7,87 ± 0,43*	5,22 ± 0,41*
Фосфоліпіди	17,53 ± 0,49	19,64 ± 1,84	25,75 ± 0,94*	28,85 ± 1,04	25,98 ± 1,46
Холестерол	14,65 ± 1,21	11,84 ± 0,60	11,12 ± 0,69	7,96 ± 0,22*	7,46 ± 0,32
Неестерифіковані жирні кислоти	18,19 ± 1,03	23,48 ± 1,61*	17,94 ± 0,46*	17,15 ± 1,55	19,73 ± 1,27
Триацилгліцероли	23,59 ± 1,16	23,75 ± 1,34	25,63 ± 1,07	27,26 ± 1,13	28,74 ± 1,70
Естери холестеролу	26,04 ± 0,79	21,29 ± 1,36*	19,56 ± 0,72	18,78 ± 1,29	18,09 ± 1,13

Вміст ЗЛ у сироватці крові страусів у період від 6- до 60-місячного віку зазнає значних коливань. Зниження концентрації ЗЛ у 9-місячного молодняку можна пояснити найвищою інтенсивністю росту в цей період. Сироватка крові страусів у період статевого дозрівання характеризується найнижчою кількістю ЗЛ, що, ймовірно, пов'язано зі зниженням активності ферментів АОЗ та зростанням вмісту ТБК-АП. Період інтенсивної яйцекладки супроводжується зниженням концентрації ЗЛ у сироватці крові страусів. Таке зниження проходить за рахунок структурних ліпідів (ФЛ, холестерол (ХЛ)) за одночасного зростання частки триацилгліцеролів (ТАГ). Зменшення кількості ЗЛ пов'язане з посиленим їх використанням на відкладання в жовтку та депонуванням у печінці.

Рівень ФЛ у сироватці крові 24-місячних страусів зростає, при цьому знижується вміст ХЛ та зростає - ТАГ. Підвищення інтенсивності синтезу ФЛ, можливо, пов'язане з морфофункціональними змінами в органах, які відіграють значну роль у рості та розвитку птиці. Вміст ФЛ у сироватці крові страусів залежить від інтенсивності ліпопероксидації. Встановлено високу корелятивну залежність між вмістом ФЛ, активністю ферментів АОЗ та продуктами ПОЛ. Нами встановлено, що концентрація ТБК-АП корелює з вмістом лізофосфатидилхоліну (ЛФХ). Підвищення вмісту ЛФХ у сироватці крові страусів, ймовірно, пов'язано зі зниженням вмісту фосфатидилхоліну (ФХ) та фосфатидилетаноламіну (ФЕА), тобто саме тих ФЛ, які легко окиснюються вільними радикалами за умов інтенсифікації ПОЛ (табл. 2).

Таблиця 2 Вміст загальних фосфоліпідів та окремих їх класів у сироватці крові страусів, % (M±m; n=5)

Показник	Вік, місяці
	6	9	18	24	60
Загальні фосфоліпіди, г/л із них:	2,04 ± 0,11	1,37 ± 0,07*	1,32 ± 0,08	2,27 ± 0,10*	1,36 ± 0,08*
Лізофосфатидилхолін	6,07 ± 0,32	5,46 ± 0,35	6,63 ± 0,46	5,37 ± 0,35	5,56 ± 0,17
Сфінгомієлін	14,31 ± 0,74	13,40 ± 0,91	14,74 ± 0,47	17,24 ± 0,69*	18,35 ± 1,26
Фосфатидилхолін	26,26 ± 0,50	30,42 ± 1,84	26,91 ± 0,67	34,98 ± 0,74*	35,58 ± 0,88
Фосфатидилетаноламін	23,67 ± 0,45	26,11 ± 0,99	24,68 ± 0,54	21,33 ± 0,84*	20,61 ± 1,22
Кардіоліпін	12,87 ± 0,30	9,95 ± 0,58*	11,96 ± 0,65*	9,76 ± 0,70*	9,14 ± 0,59
Фосфатидилсерин	16,82 ± 0,63	14,66 ± 1,42	15,08 ± 0,33	11,32 ± 0,56*	10,76 ± 0,46

На частку ФХ та ФЕА припадає 54,1 % загальної кількості ФЛ у сироватці крові страусів. Період початку та інтенсивної яйцекладки характеризується зменшенням рівня ФЕА та збільшенням ФХ, що, можливо, пов'язано зі зниженням вмісту ЛФХ. З віком у крові страусів спостерігається тенденція до збільшення вмісту ЛФХ, сфінгомієліну (СФМ) та ФХ, при цьому кількість кардіоліпіну (КЛ) і фосфатидилсерину (ФС) знижується.

Вміст неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) у крові 18- та 24-місячних страусів знижується, що, ймовірно, пов'язано з інтенсивним використанням їх для біосинтезу ендогенних ФЛ. При цьому зростає вміст ТАГ, що свідчить про їх депонування в органах і тканинах птиці. Зростання кількості НЕЖК у сироватці крові птиці 60-місячного віку можна пов'язати зі значними витратами енергії для утворення оболонок яйця.

Мінімальний вміст ХЛ в сироватці крові страусів, що виявлений в період інтенсивної яйцекладки, ймовірно, обумовлений інтенсивним використанням ХЛ тканинами, оскільки він є структурним елементом клітинних мембран. Зниження вмісту ХЛ та ФЛ у сироватці крові страусів під час репродуктивного періоду, можливо, пов'язано із накопиченням їх у жовтку яйця як основного структурного матеріалу, необхідного для розвитку ембріону.

Важливу роль у процесах пристосування організму до умов навколишнього середовища відіграє антиоксидантна система захисту. Сироватка крові молодняку страусів 6-місячного віку характеризується високою активністю СОД (табл. 3).

Таблиця 3 Динаміка активності ферментів системи антиоксидантного захисту та вмісту церулоплазміну в сироватці крові страусів залежно від віку (M±m; n=5)

Вік, місяці	Супероксиддисмутаза, ум. од./мл	Каталаза, мкат/мл	Церулоплазмін, мкг/мл
6	6,61 ± 0,36	551,40 ± 20,12	780,52 ± 28,12
9	4,57 ± 0,29*	557,35 ± 42,17	536,13 ± 19,53*
18	7,38 ± 0,65*	330,13 ± 26,71*	655,75 ± 50,46
24	4,91 ± 0,31*	668,62 ± 57,55*	661,24 ± 55,24
60	5,21 ± 0,45	473,11 ± 24,40*	985,26 ± 77,18*

У цей період відмічено високу концентрацію ДК та ТБК-АП. Відповідні зміни, певною мірою, можна пояснити значною кількістю ЗЛ у сироватці крові, які є головним субстратом ліпопероксидації. Висока активність СОД обумовлена компенсаторною реакцією організму на високий вміст первинних та вторинних продуктів ліпопероксидації.

Активність КАТ у сироватці крові 9-місячного молодняку страусів практично не змінюється в порівнянні з попереднім терміном дослідження. Такі зміни можливо проходять за рахунок включення в механізми антиоксидантної відповіді інших компонентів антиоксидантної системи. Підтвердженням є зростання активності ГПО та Г-S-Т в сироватці крові страусів. Зниження активності КАТ в сироватці крові страусів 18-місячного віку компенсується зростанням активності ГПО. При цьому активність Г-S-Т вірогідно знижується, що може свідчити про конкуренцію двох глутатіонзалежних ферментів у крові птиці за відновлений глутатіон за умов зниження його вмісту.

Починаючи з 9-місячного віку до періоду інтенсивної яйцекладки кількість ЦП зростає, досягаючи максимальних значень у пік яйцекладки. Збільшення кількості ЦП в цей період, очевидно, можна пов'язати з його здатністю транспортувати Купрум в яйцепровід для формування жовтка яйця.

Показано, що в 18-місячному віці інтенсифікується ПОЛ, зростає вміст ТБК-активних продуктів (табл. 4). Період статевого дозрівання супроводжується активним перебігом анаболічних процесів, ліпогенезом, накопиченням ТАГ та ФЛ у сироватці крові страусів, що, ймовірно, спричиняє накопичення продуктів ПОЛ, які зумовлюють зниження активності ферментів АОЗ у цей період їх розвитку.

Інтенсифікація ПОЛ у сироватці крові страусів 60-місячного віку очевидно зумовлена фізіологічним станом (період інтенсивної яйцекладки), за якого відбувається максимальна мобілізація метаболічних процесів, спрямованих на синтез складових компонентів яйця. Зростання рівня ГПЛ та ДК на фоні зниження вмісту ТБК-АП свідчить про порушення перетворення первинних продуктів ПОЛ.

Таблиця 4 Вікова динаміка вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові страусів (M±m; n=5)

Вік, місяці	Гідропероксиди ліпідів, ум. од./мл	Дієнові кон'югати, ум. од./мл	ТБК-активні продукти, нмоль/мл
6	11,09 ± 0,17	2,85 ± 0,25	13,42 ± 0,63
9	11,20 ± 0,70	2,10 ± 0,12*	10,21 ± 0,27*
18	11,14 ± 0,23	2,04 ± 0,10	25,86 ± 1,53*
24	9,70 ± 0,43*	1,90 ± 0,14	14,20 ± 0,59*
60	11,17 ± 0,34*	3,23 ± 0,27*	12,35 ± 0,67

Концентрація пероксидних радикалів у тканинах значною мірою залежить від вмісту відновленого глутатіону (ВГ) та активності залежних від нього ферментів (табл. 5).

Таблиця 5 Вміст відновленого глутатіону та активність глутатіонзалежних ферментів у сироватці крові страусів (M±m; n=5)

Вік, місяці	Відновлений глутатіон, мкмоль/мл	Глутатіон-пероксидаза, мкмоль/ хв Х г білка	Глутатіон-S-трансфераза, нмоль кон'югату/ хв Х г білка	Глутатіон-редуктаза, мкмоль NADР Н2/ хв Х г білка
6	32,98 ± 2,14	6,26 ± 0,42	2,24 ± 0,12	4,74 ± 0,25
9	26,70 ± 1,67*	6,49 ± 0,50	4,52 ± 0,26*	5,25 ± 0,47
18	16,66 ± 1,41*	8,29 ± 0,58*	3,61 ± 0,22*	4,27 ± 0,19
24	44,03 ± 3,68*	12,31 ± 0,77*	8,37 ± 0,27*	5,64 ± 0,43*
60	78,20 ± 4,72*	9,55 ± 0,75*	6,51 ± 0,52*	6,17 ± 0,43

У період із 6- до 18-місячного віку вміст ВГ в сироватці крові знижується в 2,0 рази. Зменшення вмісту ВГ може свідчити про активацію компенсаторних механізмів, спрямованих на відновлення та детоксикацію органічних пероксидів, які активно утворюються в реакціях вільнорадикального окиснення ліпідів.

У період інтенсивної яйцекладки активність ГПО знижується в порівнянні з періодом початку яйцекладки. Зростання активності глутатіонзалежних ферментів на початку яйцекладки сприяє зниженню вмісту органічних гідропероксидів і вторинних продуктів ПОЛ.

Впродовж репродуктивного періоду зростає вміст ВГ (в 2,6 і 1,7 раза відповідно на початку і в пік яйцекладки) та підвищується активність ГР (на 32,1 і 9,4 % відповідно) у порівнянні з попереднім терміном дослідження. Зниження вмісту ВГ може бути зумовлене його інтенсивною утилізацією в метаболічних реакціях, що каталізуються ГПО, з одночасним пригніченням активності ГР. З віком активність Г-S-Т та ГПО в сироватці крові страусів знижується. Це, ймовірно, пов'язано з виснаженням АОС, що є характерним і для тварин інших видів.

Враховуючи важливість гематологічних показників для загальної оцінки стану організму та їх безпосередню причетність до метаболізму Оксигену, нами було досліджено динаміку гематологічних показників у страусів різного віку (табл. 6).

Таблиця 6 Вікові зміни гематологічних показників у страусів (M±m; n=5)

Показник	Вік
	6 міс.	9 міс.	18 міс.	24 міс.	60 міс.
Гемоглобін, г/л	106,31 ± 2,43	118,52 ± 4,42	122,84 ± 2,49	137,63 ± 3,34*	145,31 ± 2,01
Еритроцити, Т/л	1,35 ± 0,04	1,49 ± 0,04*	1,51 ± 0,03	1,68 ± 0,04*	1,77 ± 0,03
Лейкоцити, Г/л	16,20 ± 1,48	19,81 ± 0,91	21,13 ± 1,40	21,71 ± 1,03	24,23 ± 2,15
Гематокритна величина, %	30,01 ± 0,71	33,42 ± 0,51*	34,64 ± 1,03	36,63 ± 1,29	39,81 ± 1,39
Середній об'єм еритроциту, мкм 3	223,02 ± 3,44	225,01 ± 8,52	230,03 ± 7,46	217,70 ± 2,68	224,41 ± 5,78
Вміст гемоглобіну в еритроциті, пг	79,33 ± 3,09	79,70 ± 3,12	81,77 ± 2,12	82,31 ± 3,99	82,00 ± 1,27

З віком у страусів відмічається поступове зростання вмісту гемоглобіну в крові, пов'язане зі збільшенням кількості еритроцитів, що підтверджується наявністю високого корелятивного зв'язку (r = 1,00) між цими показниками. Зростання вмісту гемоглобіну в крові страусів на початку періоду яйцекладки вказує на посилення роботи кровотворних органів і високу інтенсивність окисно-відновних процесів в організмі. У той же час середній об'єм еритроциту та вміст гемоглобіну в одному еритроциті - стала величина, що не залежить від віку страусів.

Отже, вміст ЗЛ та окремих їх фракцій знаходиться в тісному взаємозв'язку із процесами ПОЛ і активністю ферментів АОЗ. Зростання концентрації продуктів ліпопероксидації супроводжується зниженням вмісту ЗЛ у сироватці крові страусів. Кожен період життєвого циклу страусів характеризується властивими йому показниками функціонування антиоксидантної системи та інтенсивністю накопичення проміжних продуктів ПОЛ. Період статевого дозрівання та період інтенсивної яйцекладки у страусів можна характеризувати як періоди активації метаболічних процесів із підвищеною інтенсивністю окиснення ліпідів, що пов'язано з певними змінами фізіологічного та функціонального стану органів птиці.

Вплив біологічно активних препаратів (КАФІ, МОБЕС) на ліпідний склад, вміст продуктів ПОЛ, активність ферментів системи АОЗ, гематологічні показники у страусів.

У результаті досліджень встановлено, що парентеральне введення біологічно активних препаратів сприяє підвищенню вмісту ЗЛ у сироватці крові страусів

Слід відмітити, що вірогідне збільшення вмісту ЗЛ у сироватці крові страусів спостерігалось у птиці другої групи, якій вводили препарат КАФІ. На нашу думку, зростання вмісту ЗЛ можна пояснити наявністю в складі препарату низькомолекулярних факторів тимуса (тимопоетин, тимозин, сироватковий гуморальний фактор, лімфоцитозстимулювальна речовина), які можуть брати безпосередню участь в регуляції ліпідного обміну, здійснювати неспецифічний трофічний вплив на клітинному і субклітинному рівнях, або проявляти свій вплив за допомогою інших ендокринних залоз.

Показано, що під впливом препарату КАФІ змінюється фракційний склад ЗЛ сироватки крові страусів 9-місячного віку. Можливо, низькомолекулярні фактори тимуса гальмують процес ліполізу, що супроводжується вірогідним зниженням вмісту НЕЖК у сироватці крові страусів другої групи. У співвідношенні інших класів ліпідів достовірних змін порівняно з контрольною групою не виявлено. Таким чином, застосування препарату кісткового мозку вірогідно не впливає на ліпідний склад сироватки крові дослідної птиці.

Використання препаратів КАФІ та МОБЕС сприяє підвищенню адаптаційних можливостей організму в умовах промислового вирощування страусів

Зокрема, в сироватці крові птиці дослідних груп спостерігається зменшення кількості ГПЛ та ТБК-АП, при цьому вміст ДК вірогідно знижується лише у дорослих страусів.

Визначення змін показників крові за дії тканинних препаратів виявило достовірне збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові 9-місячного молодняку та страусів у період інтенсивної яйцекладки третьої групи. ліпідний страус віковий антиоксидантний

Під час застосування препарату КАФІ спостерігалась тенденція до зростання вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів у крові страусів обох вікових груп.

Отже, це може свідчити про стимулюючий вплив КАФІ та МОБЕС на інтенсивність еритроцитопоезу. Значне зростання кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в крові птиці 3-ї групи можна пояснити специфічною дією пептидів препарату МОБЕС на червоний кістковий мозок, де здійснюється їх синтез.

Висновки

У дисертації представлене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в досліджені динаміки вмісту загальних ліпідів, співвідношення окремих їх класів та фракцій фосфоліпідів. Одержані результати розкривають закономірності активності ферментів антиоксидантного захисту і вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові страусів та гематологічні показники у віковому аспекті та за дії препаратів КАФІ і МОБЕС.

1. Загальний вміст ліпідів у сироватці крові страусів знижується з 6- до 9-місячного віку, що пояснюється найвищою інтенсивністю росту в цей період. При цьому в крові зростає вміст фосфоліпідів на 12,0 %, неестерифікованих жирних кислот - на 29,0 % та знижується вміст холестеролу - на 19,2 % і його естерів - на 18,2 % відповідно.

2. Виявлено корелятивний зв'язок між кількістю окремих класів ліпідів і продуктами пероксидного окиснення ліпідів, а також вмістом продуктів ліпопероксидації та активністю ферментів антиоксидантної системи. Вміст фосфоліпідів, неестерифікованих жирних кислот, холестеролу та його естерів має високий негативний корелятивний зв'язок з активністю антиоксидантних ферментів та вмістом продуктів ліпопероксидації. Вміст триацилгліцеролів позитивно корелює з активністю ферментів антиоксидантної системи.

3. Період статевого дозрівання та інтенсивної яйцекладки характеризується збільшенням вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів і зниженням активності антиоксидантних ферментів, що може свідчити про виснаження захисних можливостей ферментативної ланки антиоксидантного захисту.

4. З віком у крові страусів зростає кількість еритроцитів та підвищується синтез гемоглобіну. На початку яйцекладки у крові страусів збільшується вміст гемоглобіну на 12,0 %, кількість еритроцитів - на 11,2 %, що вказує на посилення функціонування кровотворних органів і високу інтенсивність окисно-відновних процесів в організмі.

5. Введення препарату КАФІ молодняку та дорослій птиці зумовлює зростання вмісту загальних ліпідів у сироватці крові страусів упродовж досліджуваного періоду відповідно на 29,9 та 13,0 %. У співвідношенні окремих класів ліпідів спостерігається зниження вмісту неестерифікрованих жирних кислот у крові молодняку на 17,0 %, у дорослих - на 15,5 %.

6. Препарати КАФІ та МОБЕС позитивно впливають на систему антиоксидантного захисту. Введення КАФІ молодняку 9-місячного віку та страусам у період інтенсивної яйцекладки зумовлює зростання активності каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази та зниженню вмісту гідропероксидів ліпідів, ТБК-активних продуктів. МОБЕС сприяє збільшенню кількості церулоплазміну та відновленого глутатіону і зниженню вмісту продуктів ліпопероксидації (ТБК-активні продукти).

7. Введення препарату КАФІ молодняку страусів призводить до підвищення вмісту гемоглобіну на 12,8 %, кількості еритроцитів - на 12,5 % , а МОБЕС - на 20,3 % та 18,4 % відповідно. При застосуванні КАФІ дорослій птиці збільшується вміст гемоглобіну на 6,0 %, еритроцитів - на 4,7 %, за введення МОБЕС ці показники зростають на 12,9 % та 11,2 % відповідно.

8. Введення препарату КАФІ дозволяє підвищувати прирости маси тіла молодняку страусів на 2,6 кг, застосування препарату МОБЕС відповідно - на 1,5 кг. Після використання досліджуваних препаратів дорослій птиці отримано прирости маси тіла відповідно 1,4 та 1,0 кг. Економічний ефект із розрахунку на одну голову за період дослідження застосування препарату КАФІ молодняку страусів становив 23,4 грн, для препарату МОБЕС - 13,5 грн, після застосування препаратів дорослій птиці відповідно 10,5 та 7,5 грн на голову.

Пропозиції виробництву

1. З метою підвищення активності ферментів антиоксидантної системи та збільшення приростів маси тіла страусів пропонується дворазове (з інтервалом два тижні) застосування препаратів КАФІ та МОБЕС у дозі 0,01 мл на 1 кг маси тіла („Рекомендації щодо застосування препаратів комплексної дії для підвищення продуктивності страусів”, схвалені науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, протокол № 6 від 20 грудня 2007 року ).

2. Встановлені гематологічні показники страусів можна вважати фізіологічними. Їх можна рекомендувати для введення у навчальні програми ряду дисциплін на ветеринарних та біолого-технологічних факультетах вищих навчальних закладів ІІІ і ІV рівнів акредитації.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Цехмістренко С.І. Рекомендації щодо застосування препаратів комплексної дії для підвищення продуктивності страусів / Цехмістренко С.І., Нікітенко А.М., Поліщук В.М. - Біла Церква: Вид-во. БНАУ, 2008. - 14 с.

2. Поліщук В.М. Пероксидне окиснення ліпідів і стан антиоксидантної системи сироватки крові страуса / В.М. Поліщук // Науковий вісник Львівської національної академії вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - 2006. - Т. 8, № 3 (30), Ч. 2. - С. 126 - 128.

3. Поліщук В.М. Окремі показники пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи у плазмі крові страуса африканського / В.М. Поліщук // Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв : міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 11 - 12 квіт. 2006 р. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 208 - 210.

4. Поліщук В.М. Вікові особливості активності глутатіонзалежних ферментів у сироватці крові страусів / В.М. Поліщук // Вісник Державного агроекологічного університету. - 2007. - Т. 1, № 2 (19). - С. 206 - 211.

5. Поліщук В.М. Окремі біохімічні показники яєць та м'яса страусів / В.М. Поліщук, С.І. Цехмістренко, А.М. Нікітенко // Екотрофологія - міст у майбутнє харчування людини : міжнар. наук.-практ. конф., 13-14 вер. 2007 р. - Біла Церква, 2007. - С. 17 - 20. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

6. Цехмістренко С.І. Вікові особливості ліпідного складу сироватки крові страуса африканського / С.І. Цехмістренко, В.М. Поліщук // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2006. - Вип. 42. - С. 80 - 83. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

7. Цехмістренко С.І. Активність антиоксидантних ферментів та вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів крові страусів / С.І. Цехмістренко, В.М. Поліщук // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2007. - Вип. 2 (18). - С. 157 - 160. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

8. Цехмістренко С.І. Вплив препаратів комплексної дії на морфологічні та біохімічні показники крові страусів / С.І. Цехмістренко, В.М. Поліщук // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2008. - Вип. 34, т. 1. - С. 231 - 235. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

9. Порівняння антиоксидантного статусу у різних видів птиці за дії стрес-факторів / С.І. Цехмістренко, О.М. Чубар, В.М. Поліщук [та ін.] // Сучасні проблеми ветеринарної медицини : зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої 25-річчю факультету ветеринарної медицини ПДАТУ. - Камянець-Подільський, - 2008. - Вип. 3. - С. 92 - 96. (Дисертантом здійснено часткові дослідження, статистична обробка та проаналізовано отримані дані).

10. Пероксидне окиснення ліпідів та антиоксидантний статус тканин птиці / С.І. Цехмістренко, О.М. Чубар, В.М. Поліщук // Матеріали ІX Українського біохімічного з'їзду, 24 - 27 жовт. 2006 р. : тези доп. - Харків, 2006. - Т. 1. - С. 192 - 193.

11. Поліщук В.М. Вплив препарату КАФІ на антиоксидантну систему сироватки крові страусів / В.М. Поліщук // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті : матеріали VI держав. наук.-практ. конф. молодих вчених, 16 - 17 трав. 2007 р. : тези доп. - Біла Церква, 2007. - С. 66.

12. Поліщук В.М. Стан глутатіонової системи сироватки крові страусів / В.М. Поліщук // Молодь та поступ біології : ІІІ міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів, 23 - 27 квіт. 2007 р. : тези доп. - Львів, 2007. - С. 88 - 89.

13. Поліщук В.М. Пероксидне окиснення ліпідів у крові страусів // В.М. Поліщук // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті : матеріали VI держав. наук.-практ. конф. молодих вчених, 16 - 17 трав. 2007 р. : тези доп. - Біла Церква, 2007. - С. 73.

14. Поліщук В.М. Вплив препаратів КАФІ та МОБЕС на деякі показники крові страусів / В.М. Поліщук // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті : матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених 15 - 16 трав. 2008 р. : тези доп. - Біла Церква, 2008 р. - С. 32.

Анотація

Поліщук В.М. Ліпідний обмін в організмі страусів у віковому аспекті та за дії біологічно активних препаратів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Робота присвячена вивченню особливостей ліпідного складу, активності ферментів антиоксидантного захисту, вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів сироватки крові страусів у віковому аспекті та за дії біологічно активних препаратів тимуса та кісткового мозку.

Встановлено, що період інтенсивного росту (9 місяців) страусів супроводжується зниженням концентрації загальних ліпідів у сироватці крові. При цьому зростає вміст фосфоліпідів, неестерифікованих жирних кислот та знижується вміст холестеролу і його естерів. У період статевого дозрівання та інтенсивної яйцекладки відбувається підвищення інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів і зниження активності ферментів антиоксидантного захисту.

Застосування біологічно активних препаратів тимуса (КАФІ) та кісткового мозку (МОБЕС) сприяє підвищенню рівня загальних ліпідів у сироватці крові страусів. При цьому в співвідношенні окремих класів ліпідів знижується вміст неестерифікованих жирних кислот. Досліджувані біологічно активні препарати сприяють зниженню вмісту продуктів ліпопероксидації та підвищенню активності ферментів антиоксидантного захисту сироватки крові страусів.

Ключові слова: страус, кров, ліпіди, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантна система, біологічно активні препарати.

Аннотация

Полищук В.Н. Липидный обмен в организме страусов в возрастном аспекте и при действии биологически активных препаратов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

Работа посвящена изучению особенностей липидного состава, активности ферментов антиоксидантной защиты, содержанию продуктов пероксидного окисления липидов сыворотки крови страусов в возрастном аспекте и при действии биологически активных препаратов тимуса и костного мозга.

Установлено, что возраст и физиологическое состояние организма существенно влияют на концентрацию общих липидов, соотношение их отдельных классов в сыворотке крови страусов. Показано, что сыворотка крови страусов в период с 6- по 60-й месяц индивидуального развития характеризуется значительными колебаниями концентрации общих липидов. При этом их концентрация снижается в период полового созревания, с началом яйцекладки количество общих липидов возрастает. Снижение концентрации общих липидов у страусов 9-месячного возраста можно объяснить высокой интенсивностью роста в этот период. При этом возрастает количество фосфолипидов, неэстерифицированных жирных кислот и снижается содержание холестерола и его эфиров. В период полового созревания и интенсивной яйцекладки происходит повышение интенсивности пероксидного окисления липидов и снижение активности ферментов антиоксидантной защиты.

В начале яйцекладки в организме птицы проходят изменения во всех органах и тканях. У 24-месячных страусов концентрация общих липидов в крови возрастает на 53 %, в их составе увеличивается содержание триацилглицеролов и фосфолипидов. Интенсивная яйцекладка сопровождается снижением концентрации общих липидов в сыворотке крови страусов. Такое снижение происходит за счет структурных липидов (фосфолипиды, холестерол), при этом концентрация триацилглицеролов возрастает. Уменьшение количества липидов связанно с усиленным их использованием на откладывание в желтке и депонированием в печени. Возрастные изменения концентрации общих липидов в сыворотке крови страусов сопровождаются значительными изменениями содержания отдельных классов липидов. Показано, что в период с 6 по 24 месяц в сыворотке крови страусов возрастает концентрация фосфолипидов, при этом снижается - холестерола и увеличивается количество резервных липидов (триацилглицеролы). Половое созревание самок сопровождается повышением эстрогенной функции яичника и активной транспортировкой фосфолипидов из печени в кровь. В период полового созревания и в начале яйцекладки концентрация общих фосфолипидов возрастает на 31,1 и 12,0 % соответственно, в сравнении с предыдущим сроком исследования, а в пик яйцекладки наблюдается тенденция к их снижению. Повышение интенсивности синтеза фосфолипидов, возможно, связанное с морфофункциональными изменениями в органах, которые играют значительную роль в росте и развитии птицы.

Между концентрацией триацилглицеролов, продуктами пероксидного окисления липидов (диеновые конъюгаты, ТБК-активные продукты) и активностью ферментов антиоксидантной системы (супероксиддисмутаза, глутатионпероксидаза, глутатион-S-трансфераза, церулоплазмин) установлены высокие позитивные коррелятивные связи. Содержание фосфолипидов, неэстерифицированных жирных кислот, холестерола и его эфиров связаны высокой отрицательной коррелятивной связью с активностью антиоксидантных ферментов (глутатионпероксидаза, глутатион-S-трансфераза, глутатионредуктаза) и количеством продуктов липопероксидации (гидропероксиды липидов).

Период полового созревания, пик яйцекладки характеризируется интенсификацией пероксидного окисления липидов в сыворотке крови страусов. При этом концентрация гидропероксидов липидов и диеновых конъюгатов возрастает, а количество ТБК-активных продуктов не изменяется. Антиоксидантная защита крови в этот период в основном обеспечивается за счет значительной концентрации церулоплазмина и восстановленного глутатиона. При этом проходит активация метаболических процессов с повышенной интенсивностью окисления липидов, которые связаны с определенными изменениями физиологического и функционального состояния органов птицы.

С возрастом у страусов отмечается увеличение содержания гемоглобина в крови, что связано с увеличением количества эритроцитов. Увеличение количества гемоглобина в крови страусов в период начала яйцекладки указывает на активацию работы кроветворных органов и интенсификацию окислительно-восстановительных процессов в организме. В то же время средний объем эритроцита и содержание гемоглобина в одном эритроците - постоянная величина и не зависит от возраста страусов.

Применение биологически активных препаратов тимуса (КАФИ) и костного мозга (МОБЕС) способствует увеличению общих липидов в сыворотке крови страусов. При этом в соотношении отдельных классов липидов снижается содержание неэстерификованных жирных кислот. Исследуемые биологически активные препараты способствуют снижению количества продуктов липопероксидации и повышению активности ферментов антиоксидантной защиты сыворотки крови страусов.

Ключевые слова: страус, кровь, липиды, перекисное окисление липидов, антиоксидантная система, биологически активные препараты.

Summary

Polischuk V.M. Lipid metabolism in organism of ostriches in age aspect and under influence of biologically active preparations. - Manuscript.

The thesis on reception of scientific degree of the candidate of the agricultural sciences after speciality 03.00.04 - biochemistry. - National Agriculture University of Ukraine, Kyiv, 2008.

The work is devoted to studying of lipid composition features, the antioxidant enzymes activity, of lipid peroxidation products content in the blood serum of ostriches in age aspect and under influence of biologically active preparations of thymus and medulla.

It was set, that the period of intensive growth (9 months) ostriches is accompanied by decreasing of lipid content. Thus contents of phospholipids, nonetherified fatty acids growth, and decreasing of cholesterol content and its ethers. In puberty and intensive oviposition there is an increasing of lipid peroxidation strength and decreasing of the antioxidant enzymes defence activity.

Application of biologically active preparations of thymus (CAFI) and medulla (MOBES) assists increasing of lipid content in the blood serum of ostriches. Thus in correlation of separate lipid classes authentically decrease contents nonetherified fatty acids. Investigated biologically active preparations assists decreasing of lipid peroxidation products content and increasing of the antioxidant enzymes defence activity in serum blood of ostriches.

Keywords: ostrich, blood, lipids, lipid peroxidation, antioxidant system, biologically active preparations.

Размещено на Allbest.ru