Ремоделювання серця та стан функції зовнішнього дихання у хворих на артеріальну гіпертензію при поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВґЯ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

14.01.02. - Внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Ремоделювання серця та стан функції зовнішнього дихання у хворих на артеріальну гіпертензію при поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою

Наприковська Наталя Миколаївна

Харків - 2008

Дисертацiєю є рукопис.

Роботу виконано в Харкiвськiй медичнiй академiї пiслядипломної освiти МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, профессор

ВЛАСЕНКО МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ

Харкiвська медична академiя

пiслядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри терапії та нефрології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ОПАРІН АНАТОЛІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ,

Харкiвська медична академія

пiслядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри терапії та клінічної фармакології;

доктор медичних наук, професор

ТОПЧІЙ ІВАН ІВАНОВИЧ,

ДУ «Інститут терапії ім. Л.Т. Малої

АМН України», завідувач відділом нефрології.

Захист відбудеться « 19 » вересня 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Харківського національного медичного університету МОЗ України (м.Харків, пр. Леніна,4)

Автореферат розісланий « 18 » серпня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04,

доктор медичних наук Т.В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значне поширення артеріальної гіпертензії (АГ) серед населення та щорічний ріст захворюваності та смертності від її ускладнень свідчить про відсутність повної уяви про механізми розвитку патологічного процесу та низьку ефективність у визначенні шляхів профілактики та лікування гіпертонічної хвороби (Сіренко Ю.М., 2006).

Проте частіше зустрічається не ізольоване ураження серцево-судинної системи, а поєднання цієї патології з порушеннями бронхолегеневої системи, цукровим діабетом, нирковою недостатністю. Порушення функції дихання у хворих на артеріальну гіпертензію, зумовлюють труднощі при виборі адекватної терапії. Тому однією з найважливіших проблем терапевтичної практики є раціональне лікування артеріальної гіпертензії у поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) (Мостовой В.М., 2005). Актуальність цієї проблеми обумовлена, з одного боку, труднощами з'ясовування причин підвищення артеріального тиску при хронічних захворюваннях легень, а з другого боку, оптимального вибору медикаментозної терапії, особливо при наявності бронхообструктивного синдрому. Незважаючи на часте поєднання бронхообструктивної патології з артеріальною гіпертензією, питання терапії вказаної патології залишаються недостатньо вивченими (Розумний Р.В., 2003).

Велика кількість робот присвячена проблемі терапії артеріальної гіпертензії при поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень, цукровим діабетом, при метаболічному Х-синдромі з використанням бета-блокаторів. (Передерій В. Г., 2004, Козачок М.М., 2004, Сіренко Ю.М., 2005, Galderisi M., Cicala S., D`Errico A., 2004, Horvathova H., Kimlikova K., Balazovjech I.,Kyselovic I., 2004, Galberg B., Samuelsson O., Lindholm L.A., 2003, Valliguette R. A., Ernsberger P., 2003 та ін.). Але досить багато питань залишаються недостатньо вивченими та підлягають більш повному та глибокому аналізу. У літературних даних немає повних досліджень щодо впливу целіпрололу на систолічну та діастолічну функції серця, процеси ремоделювання міокарда, стан імуно-запальних механізмів особливо при артеріальної гіпертензії у поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом та бронхіальною астмою.

Відмічені питання підлягають дослідженню та роблять запропоновану роботу актуальною в умовах високого розповсюдження артеріальної гіпертензії у поєднанні з бронхопульмональною патологією.

Зв'язок робот з науковими програмами, темами. Робота є частиною науково-дослідницької роботи кафедри терапії та нефрології ХМАПО «Стан морфо-функціональних характеристик і нейрогуморальних систем і ліпідного обміну у хворих з серцевою недостатністю», № державної реєстрації 0102U002553. У рамках цієї теми автором досліджено стан функції зовнішнього дихання, ре моделювання міокарду, імуно-запальні процеси у хворих на артеріальну гіпертензію при поєднанні з бронхолегеневою патологією.

Мета дослідження та завдання дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом та бронхіальною астмою при лікуванні целіпрололом на основі комплексної оцінки параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки, процесів ремоделювання міокарду, аналізу функції зовнішнього дихання, вивчення імуно-запальних механізмів.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

Виявити структурно-геометричні та функціональні закономірності ремоделювання серця у хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію та при артеріальній гіпертензії в поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою.

Вивчити стан функції зовнішнього дихання у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з бронхообструктивним синдромом.

Зґясувати стан та інтенсивність імуно-запальних процесів у хворих при дослідженні в сироватці крові рівня інтерлейкіна-1в, інтерлейкіна-6, фактора некрозу пухлин-б, предсердного натрійуретичного пептиду, норадреналіна, альдостерона. гіпертензія зовнішній дихання целіпролол

Вивчити взаємозв'язок і характер впливу стану функції зовнішнього дихання на структурно-геометричні і функціональні характеристики серця.

Визначити взаємозв'язок і характер впливу імуно-запального компоненту і процесів ремоделювання міокарда.

Оцінити здатність целіпролола контролювати артеріальний тиск, вплив на функцію зовнішнього дихання, систолічну та діастолічну функцію серця, систему цитокінів і нейрогуморальних показників; можливість його застосування у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з бронхолегеневою патологією.

Об'єкт дослідження: артеріальна гіпертензія

Предмет дослідження: структурно-геометричні та морфо-функціональні показники міокарду, систолічна і діастолічна функція лівих і правих відділів серця, показники функції зовнішнього дихання, вміст у сироватці крові інтерлейкіна-1в, інтерлейкіна-6, фактора некрозу пухлин-б, передсердного натрійуретичного пептида, норадреналіна, альдостерона.

Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні методи, імуноферментний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що ремоделювання міокарда супроводжувалось зміною параметрів, які відображають стан діастолічної функції лівого шлуночка. Ці зміни відбувалися вже на початку розвитку гіпертонічної хвороби; а при приєднанні СН та бронхолегеневої патології набували значніших змін. Визначено, що прогресування серцево-судинної патології та приєднання ХОБ і БА супроводжувалось збільшенням кінцево-діастолічного (КДО) та кінцево-систолічного об'ємів (КСО) лівого шлуночка, товщини міжшлуночкової перетинки (ТМШП) та задньої стінки лівого шлуночка (ЗС) в діастолу, зменшенням фракції викиду (ФВ) та ударного об'єму лівого шлуночка. У пацієнтів з АГ у сполученні з ХОБ і БА збільшилась товщина передньої стінки (ТПС) правого шлуночка та його кінцево-діастолічний розмір (КДР), зменшились максимальна швидкість раннього наповнення (Е) правого шлуночка, підвищився середній тиск у легеневій артерії (СТЛА). Встановлено, що понад 80% пацієнтів мали зміни геометрії серця у вигляді концентричної гіпертрофії, концентричного ремоделювання та ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка. Таким чином, було доведено, що бронхолегенева патологія додає вкладу у процеси ремоделювання міокарду. Було встановлено, що процеси ремоделювання міокарду супроводжувались погіршенням функції дихання: зменшувались ОФВ1, індекс Тіффно, МОС25-75, ЖЄЛ. Також було доведено, що у хворих з ізольованою АГ погіршуються показники бронхіальною проходимості: зменшувались ОФВ1, індекс Тіффно, МОС25-75. При поєднанні з бронхолегеневою патологією, крім вказаних показників, реєструвалось зменшення і ЖЄЛ. Визначено, що на ранніх стадіях розвитку гіпертонічної хвороби у сироватці крові збільшується концентрація ІЛ-1в, ІЛ-6 та ФНО-б; при цьому зміни концентрацій цитокінів відбуваються раніше, ніж ремоделювання міокарду. Було доведено, що рівень концентрацій цитокінів корелює зі станом серцево-судинної та бронхолегеневої системи, та може бути предиктором розвитку ускладнень.

Було встановлено, що терапія целіпрололом 100-200 мг на добу покращила параметри діастолічної функції: збільшилась максимальна швидкість раннього наповнення (Е), зменшились максимальна швидкість пізнього передсердного наповнення (А), час ізоволюмічної релаксації (ЧІР), час сповільнення раннього діастоличного наповнення (ЧСРДН); змінилися структурно-функціональні параметри: КДО та КСО лівого шлуночка, ТМШП та задньої стінки лівого шлуночка (ЗС) в діастолу, збільшилися ФВ та ударний об'єм лівого шлуночка; відмічалося зниження СТЛА. Разом з тим, покращилися показники ФЗД: збільшилися ОФВ1, індекс Тіффно, МОС25-75; ЖЄЛ. Це свідчило про покращення функції дихання не тільки у пацієнтів з ізольованою АГ, але й при поєднанні з ХОБ і бронхіальною астмою. Крім того, після лікування реєструвалось достовірне зниження концентрацій ІЛ-1в, ІЛ-6 та ФНО-б, норадреналіну, альдостерону, ПНУП; що свідчить про наявність взаємозв'язку між нейрогуморальними факторами та процесами ремоделювання міокарду.

Практичне значення роботи. Вважається за доцільне рекомендувати для впровадження в клінічну практику у складі типового клінічного обстеження комплексне доплер-ехокардіографічне дослідження з визначенням систолічної і діастолічної функції серця, дослідження стану функції зовнішнього дихання, визначення рівня цитокинів і нейрогуморальних показників у хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію та при поєднанні АГ з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою. Це дозволить оптимізувати лікувальний процес із своєчасним призначенням адекватної терапії з метою покращення результатів лікування, знизити важкість перебігу та ризик виникнення ускладнень. Отримані дані дозволяють рекомендувати застосування целіпрололу як препарату спрямованої патогенетичної терапії при лікуванні хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію та при поєднанні АГ з бронхолегеневою патологією.

Результати дослідження використовуються в роботі Харківської обласної студентської лікарні, міської клінічної лікарні №26, міської клінічної лікарні №8 м. Харкова. Матеріали дисертації використовуються в навчально-педагогічному процесі на кафедрі терапії і нефрології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено клініко-інструментальне та лабораторне обстеження, оцінку та статистичну обробку отриманих результатів даних ремоделювання, стану функції зовнішнього дихання, показників системи цитокінів і факторів нейрогуморальної активації, розроблено програми диференційного лікування хворих, які страждають ізольованою АГ та артеріальною гіпертензією у сполученні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою. Особисто автором написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і запропоновані практичні рекомендації; забезпечено впровадження в клінічну практику, та відображено в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені на науково-практичній конференції молодих вчених (Харків, 2003), науково-практичній конференції «Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії» (Харків, 2003), Всеросійській конференції молодих вчених-кардіологів (Москва, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, серед них, 4 статті у виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 тез - у матеріалах з'їздів та конференцій.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертації викладено на 222 сторінках машинописного тексту. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, загальної клінічної характеристики хворих, методів дослідження та статистичного аналізу, 4 розділів результатів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку 171 літературних джерел (з них 71 вітчизняних та 100 іноземних), що складає 14 сторінок. Дисертація ілюстрована 51 таблицею та 15 рисунками, що складає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 141 пацієнт, середній вік яких становив 42,5±9,7 (від 29 до 60 років), серед них 104 (74%) особи чоловічої статі, 37 (26%) - жіночої.

Критерії включення у дослідження: хворі на ізольовану артеріальну гіпертензію І і ІІ стадій з клінічними ознаками серцевої недостатності 0-ІІ функціонального класу (NYHA), а також хворі на АГ у поєднанні з СН І-ІІ функціонального класу (NYHA) та ДН І-ІІ ступеню (за Дембо А.Г.). Контрольну групу склали 30 практично здорові особи, при клінічному обстеженні яких не були виявлені ознаки захворювань серцево-судинної та бронхолегеневої системи. Клінічне дослідження проводили на базі стаціонарного терапевтичного та неврологічного відділення Харківської обласної студентської лікарні. Критерії виключення: перенесений інфаркт міокарда, AV-блокади, природжені та набуті вади серця, серцева недостатність ІІІ-ІV функціонального класу, симптоматична артеріальна гіпертензія, гостра і хронічна ниркова недостатність, гострі порушення мозкового кровообігу.

Всі хворі були розподілені на чотири групи. Першу групу склали 28 (20%) пацієнтів, хворих на ессенціальну АГ І стадії, другу - 32 (23%) пацієнта з АГ ІІ стадії (серед них 9 осіб мали клінічні ознаки СН І функціонального класу (NYHA), 23 - клінічні ознаки ІІ ФК серцевої недостатності). Третю групу склали 30 (21%) хворих на АГ у поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом у стані ремісії. Всі пацієнти цієї групи страждали ХОБ середньої важкості (за показником ОФВ1, згідно з рекомендаціями респіраторного Європейського суспільства) у поєднанні з АГ I та ІІ стадії та клінічними ознаками СН (І функціонального класу - 8 осіб, ІІ функціонального класу - 17 осіб). Крім того, 15 пацієнтів третьої групи мали ознаки ДН І ступеня, 15 - рівень ДН ІІ ступеня (за А.Г. Дембо). Пацієнти четвертої групи - 21 особа (15%) страждали АГ І-ІІ стадії і мали клінічні ознаки серцевої недостатності І-ІІ функціонального класу, у поєднанні з бронхіальною астмою у стані ремісії. 8 хворих цієї групи мали І ступінь бронхіальної астми, інтерміттуючого перебігу; 7 - ІІ ступінь бронхіальної астми, легкого персистуючого перебігу; 6 - ІІІ ступінь бронхіальної астми, персистуючого перебігу середньої важкості (згідно з рекомендаціями GINA). Рівень дихальної недостатності в четвертій групі хворих: 7 осіб мали І ступінь ДН, 8 - ІІ ступінь ДН.

Пацієнти з ізольованою АГ та з поєднаною патологією отримували гіпотензивну терапію впродовж 12 тижнів. До лікування та після курсу терапії всім пацієнтам були проведені загально клінічні дослідження, ЕКГ, рентген органів грудної клітки, спірографія (яка виконувалась до лікування, після курсу терапії, а також було виконано гострі тести); доплерехокардіографія, дослідження концентрації цитокінів та нейрогормонів у сироватці крові. Ультразвукове дослідження проводили з використанням системи «ULTIМA PRO 10» (Японія), з електронними секторними датчиками з частотою 2,5 та 3,75 МГц. Вимірювання проводили з парастернального та апікального доступу в М-режимі за загальноприйнятою методикою. Для оцінки стану кардіогемодинаміки визначали кінцево-діастолічний (КДР) та кінцево-систолічний розміри (КСР) лівого шлуночка, з розрахуванням кінцево-діастолічного (КДО) та кінцево-систолічного об'єму (КСО) лівого шлуночка. Визначали товщину міжшлуночкової (ТМШП) перетинки та задньої стінки лівого шлуночка (ЗС) в діастолу.

Функціональний стан міокарда визначали, виходячи з рівня фракції викиду (ФВ) та швидкості циркулярного укорочення волокон міокарду (Vcf). Масу міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) розраховували за формулою Devereux R. (1984). Діастолічну функцію обох шлуночків оцінювали за параметрами: максимальної швидкості раннього наповнення, максимальної швидкості пізнього передсердного наповнення, їх відношення, часу ізоволюмічної релаксації, часу сповільнення раннього діастоличного наповнення. Крім того, розраховували середній тиск у легеневій артерії.

Геометрія лівого шлуночка оцінювалась за класифікацією типів ремоделювання гіпертензивного серця (Ganau A., 1992) на підставі значення відносної товщини стінки міокарда лівого шлуночка.

Для визначення стану функції зовнішнього дихання проводилася спірографія, що дало можливість оцінити вентиляційну функцію легень. Вимірювання проводилося на спірометрі MS-22 (Microprocessor Spirometer Controlled, Угорщина). Дослідження проводили до лікування, у вигляді гострих тестів (через 60, 120 і 180 хвилин після призначення целіпрололу), а також наприкінці курсу терапії.

Активність імуно-запальних та нейрогуморальних факторів визначали, виходячи з рівня в сироватці крові інтерлейкіну-1в (ІЛ-1в), інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлин-б (ФНПб), передсердного натрійуретичного пептиду (ПНУП), норадреналіну (НА) та альдостерону. Вказані показники визначали за допомогою твердофазного імуноферментного методу («Протеїновий контур», Росія). Рівень цих показників досліджували до лікування та через 12 тижнів терапії.

Отримані результати були уніфіковані та оброблені з використанням методів варіаційної статистики за допомогою пакету прикладних програм Statistica 6.0 for Windows ХР.

Результати дослідження. За даними доплер-ехокардіографічного обстеження у хворих на артеріальну гіпертензію І стадії достовірно відрізнялись показники, які характеризують діастоличну функцію ЛШ (таблиця1).

Таблиця 1

Доплер-ехокардіографічні показники у хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію та при АГ у поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою

Показник	АГ1	АГ2	АГ і ХОБ	АГ і БА	Контроль
Е пш, см/с	42 ±1,3	40,5 ±3,5*	36,8 ±3,4*	37 ± 4,1*	44 ± 2,1
А пш, см/с	25,9 ± 2,0	33,7±2,8*	41,4±3,6**	41± 3,5**	25 ±2,3
Е/А пш	1,62± 0,2	1,2± 0,2**	0,89±0,08**	0,9 ±0,07*	1,76± 0,3
ЧІР (IVRT) пш, мс	80 ±3,8	82,5 ±5,2	86,4 ±4,7*	87,3 ± 3,6*	78± 5,3
ЧЗШДН (DT) пш,мс	187± 7,1	192,5 ±7,5	198,7 ±5,2*	199,4±6,3*	185± 9,0
КДР пп, см	3,4 ±0,05	3,42± 0,04	3,71± 0,05*	3,6± 0,05	3,35± 0,08
КСР лш, см	3,13±0,04*	3,23±0,08*	3,32± 0,05*	3,44 ±0,05*	2,9± 0,07
КДР лш, см	5,11± 0,08	5,47±0,05*	5,59± 0,04*	5,62 ± 0,05*	4,9 ±0,06
ТЗС лш, см	0,96± 0,02	1,05±0,03*	1,06 ±0,03*	1,08± 0,02*	0,90 ±0,01
ТМШП, см	0,96± 0,04	1,07±0,06*	1,11±0,07*	1,13 ± 0,07*	0,91± 0,02
ФВ лш, %	64,4 ±4,1	60,5 ± 4,2*	55,7 ±3,5*	53,2 ±2,4	66,8± 3,2
Vсf лш, 1/с	0,96± 0,06*	0,72±0,02*	0,68±0,04**	0,66±0,05**	1,05± 0,03
ІММ лш, г/м2	84,5 ±3,4	96,2±4,5**	98,2 ±4,4*	100,8 ± 5,1*	80,4 ± 3,0
Е лш, см/с	70,3 ±4,1	65,3 ±3,5*	64,2± 1,8*	63,5 ±2,3*	72,1± 2,1
А лш, см/с	62,6± 2,7*	69,2 ± 4,2*	71,4 ±3,5*	72,5 ±4,5**	58 ± 3,1
Е/А лш	1,12 ±0,05*	0,91±0,05*	0,86 ±0,1*	0,89 ±0,09*	1,31± 0,06
ЧІР (IVRT) лш	97,1± 4,5**	122 ±5,1**	132 ±4,6**	134,6±5,1**	68± 3,4
ЧЗШДН лш	177,5 ±6,3*	198,3±7,2*	205,4±5,5**	208,1±6,4**	161± 7,8
СТЛА, мм рт ст	22,7 ±0,74	24,8±0,63*	26,1± 0,51	29,3±0,64**	21,5 ±0,85

Примітка: *- р < 0,05, ** - p < 0,01 - порівняно з групою контролю

Функціональні та структурно-геометричні показники правих та лівих відділів серця не мали достовірної різниці порівняно з групою контролю.

При прогресуванні патології, тобто у хворих на артеріальну гіпертензію ІІ стадії було відмічено різницю між усіма групами показників порівняно, як з групою контролю, так і з групою пацієнтів з артеріальною гіпертензією І стадії (таблиця 1).

Ще більших змін набували структурні і морфо-функціональні показники серця при супутньої бронхолегеневій патології (таблиця 1). Дослідження геометрії лівого шлуночка встановили у хворих з ізольованою артеріальною гіпертензією та при поєднаній патології різноманітність типів ремоделювання, що в міру прогресування гіпертензії та при приєднанні бронхолегеневої патології трансформується в концентричну гіпертрофію, концентричне ремоделювання та ексцентричну гіпертрофію лівого шлуночка (таблиця 2).

Переважне формування концентричної гіпертрофії в трьох клінічних групах співзвучно літературним даним, де вказано, що при АГ у 85-90% випадків гіпертрофія носить переважно концентричний характер (Шляхто Є.В., 1999).

Таблиця 2

Типи ремоделювання міокарда лівого шлуночка при ізольованій АГ та при поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою

Групи хворих/тип геометрії	НГ	КГ	КР	ЕГ
АГ I (n=28)	28 (100%)	0	0	0
АГ II (n=32)	7 (22%)	10 (31 %)	9 (28%)	6 (19%)
АГ і ХОБ (n=30)	5 (17%)	10 (33%)	10 (33%)	5 (17 %)
АГ і БА (n=21)	5 (23%)	6 (29%)	6 (29%)	4 (19%)

Знайдено, що на початкових стадіях розвитку серцевої недостатності відмічається порушення діастолічної функції лівого шлуночка при збереженні функціональних характеристик в межах норми. Достовірне зниження скорочувальної функції міокарду і функціональних параметрів відбувалося при прогресуванні серцево-судинної патології та приєднанні брохолегеневої патології. Аналіз стану функції зовнішнього дихання продемонстрував зміни показників ФЗД на початкових стадіях розвитку гіпертонічної хвороби. У хворих на артеріальну гіпертензію І стадії було відмічено зміни швидкісних показників функції зовнішнього дихання, які відображають стан бронхіальної прохідності (таблиця 3).

При прогресуванні серцево-судинної патології та приєднанні хронічного обструктивного бронхіту та бронхіальної астми достовірна різниця була відмічена також і для показників, що характеризують легеневі об'єми. Найбільші зміни показників ФЗД було відмічено у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з бронхіальною астмою.

Таблиця 3

Показники функції зовнішнього дихання у хворих

на ізольовану АГ та при поєднанній патології

Показник	АГ1	АГ2	АГ і ХОБ	АГ і БА	Контроль
ЖЄЛ, л	3,5±0,16	3,2±0,19*	2,1±0,27**	2,04±0,16**	3,6±0,15
ОФВ1, л	3±0,12	2,3±0,16**	1,3±0,2**	1,1±0,14**	3,15±0,1
Індекс Тіффно, %	85,7±2,4	71,8±2,6**	61,6±4,5**	53,9±3,5**	87,5±2,5
ХОД, л/хв	9,1±0,45	9,7±0,34*	14±0,19**	16,4±0,1**	9±0,3
МОШ 25, л/хв	4,6±0,2*	3,5±0,26**	2,3±0,32**	2,1±0,25**	5,5±0,25
МОШ 50, л/хв	4,1±0,15*	2,9±0,19**	1,7±0,35**	1,5±0,2**	4,7±0,25
МОШ 75, л/хв	2,9±0,18*	2,1±0,2**	0,9±0,26**	0,7±0,12**	3,4±0,22

Примітка: *- р < 0,05, ** - p < 0,01- порівняно з групою контролю

Підвищення активності імуно-запальних та нейрогуморальних чинників відбувається також по мірі прогресування артеріальної гіпертензії та приєднанні хронічних обструктивних захворювань легень. Але рівень інтерлейкіну-1в і фактору некрозу пухлин-б достовірно збільшуються при І стадії гіпертонічної хвороби на 81,4% та 61% відповідно (p<0,05), при порівнянні з групою контролю.

Більш суттєвих змін набувають і інші показники системи цитокінів та нейрогуморальних факторів у пацієнтів з АГ ІІ стадії та при приєднанні хронічних обструктивних захворювань легень (таблиця 4).

Таким чином, показники системи цитокінів співпадають з маніфестацією розвитку серцевої недостатності і тому можуть виступати як предиктори її розвитку при гіпертонічній хворобі.

Таблиця 4

Показники системи цитокінів і фактори нейрогуморальної активації при артеріальній гіпертензії та при поєднанні АГ з хронічним обструктивним бронхітомі бронхіальною астмою

Показник	АГ1	АГ2	АГ і ХОБ	АГ і БА	Контроль
ІЛ-1, пг?мл	63,7±7,1*	118,9±15,1**	150,6±13,4***	188,1±13,4***	35,1±6,4
ІЛ-6, пг?мл	19,1±5,2	44,9±12,2**	52,4±15,1***	58,7±11,7***	18,5±4,5
ФНПб, пг?мл	59,9±15,0*	135,3±12,4**	147,2±14,4***	175,9±12,2***	37,2±4,9
ПНУП, пг?мл	4,99±1,9*	6,43±2,1**	7,53±1,9***	8,4±1,6***	4,5±1,3
НА, пг?мл	489,5±12,8	504,2±18,2**	582,2±17,1***	622,5±14,6***	468,4±11,6
Альдосте-рон, пг?мл	122,6±14,5	159,4±16,1**	181,2±15,7***	229,2±11,1***	115,3±10,1

Примітка: *- р < 0,05, ** - p < 0,01, *** - p < 0,001- порівняно з групою контролю

Після проведення лікування з використанням у схемах терапії целіпрололу покращились функціональні та структурно-геометричні показники правих і лівих відділів серця, а також показники систолічної та діастолічної функції.

Дані доплер-ехокадіографічного дослідження після проведеного лікування відображені у таблиці 5. Аналізуючи приведені показники доплер-ехокардіографічного дослідження, було відмічено, що достовірних змін набували показники, які відображають діастолічну функцію правих і лівих відділів серця у пацієнтів, хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію, а також при поєднанні артеріальної гіпертензії з бронхолегеневою патологією: максимальна швидкість раннього наповнення (Е), максимальна швидкість пізнього передсердного наповнення (А), співвідношення вказаних параметрів (Е/А), час ізоволюмічної релаксації (ЧІР), час зменшення швидкості раннього діастолічного наповнення (ЧЗШДН) (р<0,05). Крім того, достовірно зменшився (на 10%) середній тиск у легеневій артерії у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом та бронхіальною астмою (р< 0,05).

Таблиця 5

Доплер-ехокардіографічні показники у хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію та при поєднанній патології після лікування

Показник	АГ1	АГ2	АГ і ХОБ	АГ і БА
Е пш, см/с	43 ± 2,2	42,7 ± 2,5	41,8 ± 2,4*	40,5 ± 3,5*
А пш, см/с	25,2 ±2,3	27,9 ± 2,5*	35,5 ± 3,5*	37,5 ± 3,5*
Е/А пш	1,71± 0,2	1,54 ± 0,4*	1,17 ± 0,09*	1,08 ± 0,05*
ЧІР (IVRT) пш, мс	79± 4,3	80 ± 5,0	79,5 ± 4,5*	80,2 ± 3,5*
ЧЗШДН (DT) пш, мс	185± 7,0	187 ± 5,5	188 ± 5,2	189 ± 5,5
КДР пп, см	3,33± 0,07	3,39 ± 0,03	3,4 ± 0,05	3,50± 0,05
КСР лш, см	3,1± 0,03	3,13± 0,08	3,11± 0,06	3,27 ± 0,05
КДР лш, см	4,95 ±0,06	5,1± 0,05	5,12 ± 0,05	5,34 ± 0,05
ТЗС лш, см	0,95 ±0,01	0,97 ± 0,04	1,01 ± 0,03	1,05 ± 0,02
ТМШП, см	0,94± 0,03	0,98±0,07	1,01 ± 0,05	1,09 ± 0,05
ФВ лш, %	65,9± 3,1	63,1± 3,2	61,3 ± 3,7	55,7 ± 2,5
Vсf лш, 1/с	1,0± 0,03	0,84± 0,02	0,74 ± 0,05	0,70 ± 0,05
ІММ лш, г/м2	82,4 ± 3,0	90,2 ±4,8	92,4 ± 4,6	96,2 ± 5,6
Е лш, см/с	72±2,2	72,1 ± 4,5*	71,8 ± 3,7*	71,7 ± 2,8
А лш, см/с	60,1 ± 2,1	59,2 ± 4,1*	71,4 ±3,5	67,5 ± 4,5
Е/А лш	1,2± 0,06	1,22 ± 0,06*	1,09 ± 0,1*	1,06 ± 0,06*
ЧІР (IVRT) лш	90,4± 3,4	102 ± 4,2*	110 ± 4,5*	114 ± 5,1*
ЧЗШДН (DT) лш	171,1± 6,7	164 ± 5,5*	166 ± 4,5*	175 ± 5,5*
СТЛА, мм рт ст	22,5 ±0,7	22,3 ± 0,67	23,5 ± 0,5*	26,4± 0,5*

Примітка: *- р < 0,05 - порівняно з даними до лікування

Структурно-геометричні та морфо-функціональні показники правих і лівих відділів серця також покращились, але достовірних змін не реєструвалось у порівнянні з початковими даними до лікування.

Таким чином, лікування з використання целіпрололу сприяло покращенню структурно-геометричних, морфо-функціональні показників та параметрів систолічної і діастолічної функції серця у пацієнтів, хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію, а також при поєднанні артеріальної гіпертензії з бронхолегеневою патологією.

Це засвідчує покращення гемодинаміки у великому та малому колі кровообігу, збільшення перфузії тканин, що сприяло покращенню функції зовнішнього дихання; останнє -важливіше для пацієнтів з супутньою бронхолегеневою патологією і погіршеною функцією зовнішнього дихання. Після курсу лікування з включенням в схеми терапії целіпрололу позитивні зміни також реєструвались при аналізі змін показників функції зовнішнього дихання, що відображено у таблиці 6.

Таблиця 6

Показники функції зовнішнього дихання у хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію та при поєднанній патології після лікування

Показник	АГ1	АГ2	АГ і ХОБ	АГ і БА
ЖЄЛ, л	3,55±0,18	3,3±0,16	2,4±0,2*	2,3±0,16*
ОФВ1, л	3,1±0,15	2,5±0,18*	1,6±0,17*	1,35±0,15*
Індекс Тіффно, %	87,2±2,5	75,7±2,2	66,6±3,8*	58,6±3,3*
ХОД, л/хв	9±0,15	9,5±0,23	12±0,15*	14,2±0,11*
МОШ 25, л/хв	4,8±0,18	4±0,2*	2,8±0,21**	2,5±0,2**
МОШ 50, л/хв	4,3±0,17	3,5±0,2*	2,2±0,19**	1,9±0,16**
МОШ 75, л/хв	3,1±0,13	2,6±0,24*	1,2±0,14**	0,95±0,15**

Примітка: *- р < 0,05, ** - p < 0,01 - порівняно з даними до лікування

Включення до терапії в-блокатору целіпрололу не приводило до розвитку бронхоспастичних реакцій, навіть у хворих з супутнім обструктивним бронхітом та бронхіальною астмою. Покращення ФЗД відбувалось як у пацієнтів, хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію, так і при поєднанні артеріальної гіпертензії з обструктивним бронхітом та бронхіальною астмою. Під час лікування більш значні зміни набували показники, що відображають стан бронхіальної прохідності у пацієнтів хворих на артеріальну гіпертезію у поєднанні з бронхолегеневою патологією. Це відображалось у достовірних змінах швидкісних показників, обґєма форсованого видиху за 1-у секунду, та індексу Тіффно. Крім показників, відображуючих стан бронхіальної прохідності, позитивно змінились і ємкісні параметри після курсу лікування. Таким чином, включення целіпрололу у схеми лікування хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію і при поєднанні АГ з бронхолегеневою патологією приводить до достовірного покращення функції зовнішнього дихання.

Проведене лікування також позитивно впливало на стан ренін-ангіотензін-альдостеронової системи та імуно-запальні механізми. Динаміка змін показників системи цитокінів та нейрогуморальної активації після курсу лікування відображена у таблиці 7.

Таблиця 7

Показники системи цитокінів і фактори нейрогуморальної активації при артеріальній гіпертензії та при поєднанній патології після лікування

Показник	АГ1, n=27	АГ2, n=32	АГ і ХОБ, n=34	АГ і БА, n=28
ІЛ-1, пг?мл	49,4±6,5*	84,9±10,1*	110,7±12,5*	140,3±12,7*
ІЛ-6, пг?мл	17,7±6,8	36,6±9,5*	41,9±10,4*	48,4±8,9*
ФНПб, пг?мл	45,2±12,4*	102±11,2*	108,8±15,1*	135±12,5*
ПНУП, пг?мл	4,56±1,5*	5,7±1,8*	6,7±1,6*	7,4±1,5*
НА, пг?мл	462,6±14,1	435,6±15,5*	433,7±15,8*	458,2±13,3*
Альдосте- рон, пг?мл	114,9±11,6	126,9±14,4*	143,7±16,2*	184±12,4*

Примітка: *- р < 0,05 - порівняно з даними до лікування

Дані таблиці 7 демонструють, що включення до терапії целіпрололу приводило до достовірного покращення показників системи цитокінів та нейрогуморальної активації інтерлейкіну-1в, інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлин-б, передсердного натрійуретичного пептіду, норадреналіну та альдостерону (р < 0,05). Значніші зміни вказаних показників відбувались у пацієнтів з ізольованою артеріальною гіпертензією ІІ стадії, та при поєднанні артеріальної гіпертензії з обструктивним бронхітом та бронхіальною астмою.

Таким чином, проведене лікування з включенням до схем терапії в-блокатору целіпрололу мало позитивний вплив на клінічні, гемодинамічні, нейрогуморальні показники, а також на стан функції зовнішнього дихання у хворих на ізольовану артеріальну гіпертезію та при супутній бронхолегеневій патології.

ВИСНОВКИ

У дисертації було досліджено процеси ремоделювання міокарду, стан функції зовнішнього дихання, показники системи цитокінів та фактори нейрогуморальної активації у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою. Було встановлено позитивний вплив терапії целіпрололом на вказані процеси. Це дослідження сприятиме підвищенню ефективності лікування артеріальної гіпертензії при супутній бронхолегеневій патології.

У хворих на артеріальну гіпертензію І стадії відбуваються зміни параметрів, що характеризують стан діастолічної функції лівого шлуночка. По мірі прогресування серцево-судинної патології та розвитку серцевої недостатності, крім параметрів діастолічної функції набувають змін структурно-геометричні і морфо-функціональні характеристики як лівих, так і правих відділів серця. Порівняно з ізольованою артеріальною гіпертензією, при поєднанні АГ з ХОБ і БА відбувалися значніші зміни структурно-функціональних і морфологічних показників, параметрів діастолічної і систолічної функції, а також середнього тиску у легеневій артерії. При поєднаній патології також достовірно змінювались і параметри правих відділів серця. Було встановлено існування взаємозв'язку між правими і лівими відділами серця та міжшлуночкової взаємодії, що обов'язково необхідно враховувати при медикаментозній корекції.

При аналізі процесів ремоделювання серця встановлено, що тільки у 30% обстежених хворих залишається нормальна геометрія лівого шлуночка (більшість з них складають хворі з АГ І стадії). При прогресуванні гіпертонічної хвороби, приєднанні серцевої недостатності і бронхолегеневої патології відмічали порушення геометрії серця (за типом концентричної гіпертрофії, концентричного ремоделювання та ексцентричної гіпертрофії), що супроводжувалось погіршенням показників систолічної і діастолічної функції, змінами структурно-функціональних і морфологічних характеристик серця.

У результаті дослідження ФЗД у хворих з ізольованою АГ та при супутній бронхолегеневій патології, було встановлено, що і при ізольованій АГ змінюються показники, які відображають стан бронхіальної прохідності: реєструвалося зменшення максимальної об'ємної швидкості на рівні 50% ЖЄЛ на 12,8%, МОШ на рівні 75% ЖЄЛ на 14,8% (порівняно з групою контролю). При поєднанні АГ з бронхолегеневою патологією достовірних змін набували, як швидкісні, так і об'ємні параметри функції зовнішнього дихання, максимальні зміни яких відбувалися у пацієнтів з АГ у поєднанні з бронхіальною астмою.

Аналіз імуно-запальних механізмів і факторів нейрогуморальної активації показав ранні зміни концентрацій інтерлейкіну-1в та фактору некрозу пухлин-б (при гіпертонічній хворобі І стадії). Зміни показників цитокінів та нейрогуморальних факторів находились у прямій залежності від важкості патологічного стану. При вивченні змін вказаних показників у залежності від стану геометрії серця було встановлено, що при нормальній геометрії серця у хворих відбуваються достовірні зміни рівня цитокінів і нейрогуморальних факторів порівняно з групою контролю (р<0,05). Зміни геометрії серця приводили до значніших змін параметрів. Тому, є доцільним включення у схеми терапії препаратів, які впливають на імуно-запальні механізми і процеси ремоделювання міокарду.

При призначенні целіпролола впродовж 12 тижнів у вигляді мототерапії та при його включенні до комплексних схем лікування було відмічено позитивну динаміку, що проявлялося в нормалізації та ефективному контролі артеріального тиску, покрашенні стану систолічної і діастолічної функції, позитивному впливі на процеси ремоделювання міокарду. Крім того, встановлено покрашення вентиляційної функції легень, а також позитивний вплив проведеної терапії на імуно-запальні та нейрогуморальні показники.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для діагностики ремоделювання серця хворим з ізольованою АГ та при сполученні АГ з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою рекомендовано дослідження структурно-геометричних і морфо-функціональних показників, порушень систолічної і діастолічної функції серця, стану системної і внутрішньосерцевої гемодинаміки.

Пацієнтам, які страждають гіпертонічною хворобою у поєднанні з бронхолегеневою патологією, слід проводити дослідження функції зовнішнього дихання, у зв'язку з тим, що порушення функції дихання у цих хворих призводять до погіршення системної гемодинаміки і зменшенню перфузії тканин.

Доцільно включати у дослідження пацієнтів з АГ у сполученні з бронхолегеневою патологією визначення імуно-запальних показників та нейрогуморальних факторів, як найбільш чутливих і ранніх предикторів розвитку ускладнень при гіпертонічній хворобі, а також як маркерів важкості патологічних процесів. Усе вище згадане обов'язково необхідно враховувати при виборі оптимальної терапії вказаної патології.

Отримані дані про позитивний вплив целіпролола на процеси ремоделювання, функцію зовнішнього дихання, імуно-запальні і нейрогуморальні чинники, дозволяють рекомендувати в-блокатор третього покоління - целіпролол - для лікування ізольованої артеріальної гіпертензії та при сполученні АГ з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЯКІ НАДРУКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наприковская Н.Н., Кочуева М.Н. Иммуновоспалительная активация в развитии хронической сердечной недостаточности у больных артериальной гипертонией // Врачебная практика.- 2004.- №4.- с. 54-56

Наприковская Н.Н., Власенко М.А. Фармакодинамические эффекты целипролола при лечении больных артериальной гмпертензией в сочетании с хроническим обструктивным бронхитом // Проблеми сучасної медицини та освіти.- 2003.- №3.- с.31-34

Наприковская Н.Н., Алексеенко Н.А. Иммуновоспалительные механизмы прогрессирования ХСН при ишемической болезни сердца // Експериментальна і клінічна медицина.- 2004.- №4.- с. 114-116

Наприковська Н.М. Структурно-функціональні показники міокарду у хворих на артеріальну гіпертензію з супутньою бронхолегеневою патологією // Врачебная практика.- 2007.- №3(57).- с. 38-42

Наприковская Н.Н. Состояние системы цитокинов у больных артериальной гипертензией в сочетании с ХОЗЛ // Ліки України: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків. - 2004.- с. 33

Наприковская Н.Н. Особенности применения бетаблокаторов при артериальной гипертензии у больных с бронхообструктивным синдромом // Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків. - 2003.- с.42

Наприковська Н.М. Структурно-функціональний стан серця у хворих на артеріальну гіпертонію у поєднанні з ХОЗЛ при лікуванні целіпрололом // Конференція молодих вчених: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 2003.- с.44

Наприковская Н.Н. Изменение содержания цитокинов у больных артериальной гипертензией в сочетании с ХОЗЛ // Всеросійська конференція молодих вчених-кардіологів: Матеріали науково-практичної конференції. - Москва, 2005.- с.54

АНОТАЦІЯ

Наприковська Н.М. Ремоделювання серця та стан функції зовнішнього дихання у хворих на артеріальну гіпертензію при поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2008.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності лікування артеріальної гіпертензії у поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою на підставі вивчення структурно-функціональних параметрів міокарду, показників функції дихання, активності нейрогуморальних процесів у пацієнтів з різними типами геометрії серця. Усім пацієнтам було проведено дослідження функції зовнішнього дихання, допплер-ехокардіографію, визначення концентрації цитокінів. Визначено зв'язки між нейрогуморальними змінами та процесами ремоделювання міокарду. Встановлено біохімічні маркери дисфункції та структурні зміни міокарду у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у сполученні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою. Всі пацієнти отримали целіпролол (бета-блокатор третьої генерації) - 100-200 мг на добу. Визначено позитивні метаболічні ефекти целіпрололу шляхом його впливу на концентрацію цитокінів і нейрогуморальні процеси. Застосування терапевтичного комплексу, що включає целіпролол, у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою, викликає позитивний лікувальний ефект із покращенням функції дихання, структурно-функціональних показників міокарду, зниженням концентрації цитокінів.

Ключові слова: гіпертонічна хвороба, хронічний обструктивний бронхіт, бронхіальна астма, ремоделювання міокарду, функція зовнішнього дихання, цитокіни, целіпролол.

АННОТАЦИЯ

Наприковская Н.Н. Ремоделирование сердца и состояние функции внешнего дыхания у больных артериальной гипертензией в сочетании с хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02. - внутренние болезни. Харьковский национальный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности диагностики и лечения артериальной гипертензии в сочетании с ХОБ и бронхиальной астмой с помощью включения в схемы терапии указанной патологии целипролола; путем оценки его влияния на показатели ФВД, структурно-функциональные параметры миокарда, иммуно-воспалительные и нейрогуморальные показатели при различных типах ремоделирования миокарда. В исследование были включены 141 пациент. Были выделены группы больных с изолированной артериальной гипертензией І и ІІ стадий, а также пациенты, страдающие АГ в сочетании с хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой. Всем больным было проведено клиническое обследование, исследование ФВД, ДЭКГ, определение в сыворотке крови концентраций интерлейкинов (ИЛ-1в, ИЛ-6), ФНО-б, ПНУП, норадреналина и альдостерона.

В результате анализа структурно-геометрических и функциональных показателей сердца при изолированной АГ было установлено изменение указанных характеристик для правых и левых отделов сердца. Было показано, что у больных с изолированной АГ сначала изменяются параметры, отражающие состояние диастолической функции левого желудочка, а затем происходят изменения объемных характеристик и правых отделов сердца. Изменения показателей левых и правых отделов сердца при изолированной АГ, подтверждают данные о наличии взаимодействия правых и левых камер сердца, межжелудочкового взаимодействия. При присоединении бронхолегочной патологии происходят более значительные изменения указанных параметров. В результате изучения процессов ремоделирования миокарда у пациентов с изолированной АГ и сочетанной бронхолегочной патологией, было установлено, что лишь у 30% обследованных больных сохраняется нормальная геометрия сердца. По мере прогрессирования гипертонической болезни и присоединении бронхолегочной патологии отмечалось изменение геометрии сердца (по типу концентрической гипертрофии, концентрического ремоделирования и эксцентрической гипертрофии), сопровождающееся ухудшением систолической и диастолической функции, изменениями структурно-геометрических параметров и морфо-функциональных характеристик сердца.

В результате исследования функции внешнего дыхания у пациентов с изолированной АГ и при сочетании артериальной гипертензии с ХОБ и бронхиальной астмой, было установлено, что ухудшение ФВД связано с прогрессированием сердечно-сосудистой патологии и при сочетании с бронхолегочными заболеваниями. Наиболее чувствительными в этом отношении являются показатели, отражающие состояние бронхиальной проходимости, о чем свидетельствует уменьшение скоростных показателей и при изолированной АГ. Максимальные изменения ФВД регистрировались у пациентов, страдающих АГ в сочетании с бронхиальной астмой. Анализ состояния ФВД при различных типах геометрических моделей сердца показал, что нарастание обструктивных нарушений происходит по мере ремоделирования миокарда. Установлена взаимосвязь между показателями бронхиальной проходимости и структурно-функциональными характеристиками сердца и параметрами диастолической функции миокарда.

Анализ иммуно-воспалительных механизмов и факторов нейрогуморальной активации показал, что наиболее ранние изменения происходят со стороны системы цитокинов уже на начальных стадиях развития ГБ. Так, у пациентов с АГ I стадии происходит достоверное увеличение в крови уровней интерлейкина-1в, ФНО-б и ПНУП в сравнении с группой контроля (p<0,05). При прогрессировании сердечно-сосудистой патологии, кроме изменений со стороны цитокинового звена иммунитета, отмечается увеличение концентраций нейрогуморальных факторов: уровень адреналина увеличился на 17,6%, альдостерона на 38,2% (p<0,005). При присоединении бронхолегочной патологии указанные характеристики претерпевают еще более значительных изменений. Все это свидетельствует о значительной роли иммуновоспалительных механизмов и нейрогуморальных факторов, как в развитии гипертонической болезни, так и обструктивных заболеваний легких. В результате изучения состояния указанных показателей при различных типах геометрических моделей сердца, была установлена взаимосвязь между уровнем концентрации цитокинов и нейрогуморальных факторов и изменением геометрии сердца. Ремоделирование миокарда при прогрессировании сердечно-сосудистой патологии и/или присоединении бронхолегочных заболеваний приводит к более значительным нарушениям со стороны системы цитокинов и нейрогуморальных факторов. Следовательно, целесообразно включение в схемы терапии рассматриваемой патологии препаратов, влияющих на иммуно-воспалительные механизмы и активность РААС.

При включении в схемы терапии целипролола отмечалась положительная динамика, проявляющаяся в клиническом улучшении состояния больных и нормализацией АД. Было показано, что целипролол оказывает мягкое гипотензивное действие и эффективно контролирует артериальное давление в течение суток и при длительном применении приводит к снижению АД до оптимального уровня. Целипролол приводит к положительным изменениям структурно-функциональных параметров сердца, показателей систолической и диастолической функции, замедляя, таким образом, ремоделирование миокарда, и приводя к регрессии изменений, наблюдающихся при изолированной артериальной гипертензии и при сочетанной патологии. Было установлено положительное влияние целипролола на ФВД у пациентов с изолированной АГ, а также при присоединении бронхолегочной патологии, что было подтверждено результатами исследований при проведении острых тестов и при длительном назначении препарата.

Изучение влияния целипролола в виде монотерапии и в комплексных схемах продемонстрировало его позитивное влияние на иммуно-воспалительные механизмы и активность нейрогуморальных факторов.

Таким образом, все вышеизложенные данные, касающиеся положительного влияния целипролола на процессы ремоделирования миокарда, функцию внешнего дыхания, нейрогуморальные и имунно-воспалительные факторы, позволяют сделать заключение о целесообразности включения в-блокатора третьего поколения - целипролола - в схемы лечения изолированной АГ и артериальной гипертензии в сочетании с бронхолегочной патологией.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, хронический обструктивный бронхит, бронхиальная астма, ремоделирование миокарда, функция внешнего дыхания, цитокины, целипролол.

SUMMARY

Naprikovskaya N.N. Remodeling of heart and indices of external breath in the hypertensive patients with chronic obstructive bronchitis and asthma. -The Manuscript.

The dissertation for the Candidate of Medical Science degree in 14.01.02 - Internal Diseases. - Kharkоv National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Kharkоv, 2008.

The dissertation is devoted to the problems of improvement of the efficacy of treatment in hypertension patients with chronic obstructive bronchitis and bronchial asthma with evaluation on the structural functional features of the myocardium, indices of the pulmonary function and activity neurohumoral processes in patients with different geometrical models of heart. The function of external of breath, Doppler-echocardiography and concentration of cytokines were performed in all the patients. The similarity between the neurohumoral changes and processes of hypertensive remodeling of the myocardium was analyzed. Biochemical markers of dysfunction and structural reconstruction of the myocardium in hypertension patients with chronic obstructive lung disease were established. All the patients was given the celiprolol (beta blocker of the third generation) - 100-200 mg per day. Metabolic effects of celiprolol were determined basing on its influence on concentration of cytokines and activity neurohumoral processes. The use of therapeutic complex, which included the celiprolol in hypertension patients with chronic obstructive bronchitis and asthma, expressed therapeutic effects with improvement of pulmonary function, structural and functional features of myocardium, decrease of concentration of cytokines.

Key words: hypertension, chronic obstructive bronchitis, asthma, remodeling of the myocardium, function of external breath, cytokines, celiprolol.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ	-	артеріальна гіпертензія
БА	-	бронхіальна астма
ГХ	-	гіпертонічна хвороба
ДЕКГ	-	допплерехокардіографія
ДН	-	дихальна недостатність
ЖЄЛ	-	життєва ємкість легень
ІЛ-1	-	інтерлейкін-1
ІЛ-6	-	інтерлейкін-6
КДО	-	кінцево-діастолічний об'єм
КСО	-	кінцево-систолічний об'єм
МОШ 25	-	максимальна об'ємна швидкість нарівні 25% від ЖЄЛ
НА	-	норадреналін
ОФВ1	-	об'єм форсованого видиху за 1 секунду
ПНУП	-	передсердний натрійуретичний пептид
СТЛА	-	середній тиск у легеневій артерії
ТМШП	-	товщина міжшлуночкової перетинки
ФЗД	-	функція зовнішнього дихання
ФВ	-	фракція викиду
ФНП-б	-	фактор некрозу пухлин-б
ХОБ	-	хронічний обструктивний бронхіт
ЧІР	-	час ізоволюмічної релаксації
ЧСРДН	-	час сповільнення раннього діастоличного наповнення

Размещено на Allbest.ru