Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Вищий державний навчальний заклад України

Українська медична стоматологічна академія

14.01.22 - Стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Тема:

Підвищення резистентності твердих тканин постійних зубів із флюорозом у дітей 6-7 років

Моргун Наталія Анатоліївна

Полтава - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Каськова Людмила Федорівна, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава, завідувачка кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Хоменко Лариса Олександрівна, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ, завідувачка кафедри дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань;

- доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри дитячої стоматології.

Захист відбудеться «30» вересня 2008 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д.мед.н., професор Т.О. Дев'яткина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Профілактична направленість у стоматології, як і в медицині в цілому, залишається пріоритетною, а її актуальність ще більше гострішає в умовах дії сучасних соціальних та економічних факторів (Хоменко Л.О. та співавт., 1998).

Проблема, пов'язана з впливом фтору на стан стоматологічного здоров'я людини, вже багато років є предметом наукових досліджень та дискусій (Габович Р.Д., Овруцкий Г.Д., 1969; Григорьева Л.П. и соавт., 1980; Авцын А.П., Жаворонков А.А., 1981; Смоляр В.И., 1982; Цебржинский О.И., 1993; Горохівський В.Н., 2002).

Надлишкове надходження фтору викликає хронічну інтоксикацію організму (Окунев В.Н. и соавт., 1987; Амосова Л.І., 2001; Горохівський В.Н., Деньга О.В., 2002; Безвушко Е.В., 2005). Фтор і його сполуки в надмірній кількості змінюють обмінні процеси в організмі, що призводить до порушення мінералізації, формування білкової матриці емалі та дентину зубів.

Найчутливіші до фтористої інтоксикації діти. Це пов'язано з тим, що фтор у більшій кількості та швидше відкладається в кістках організму, який формується. У періоди росту процеси моделювання кісткової тканини в дітей максимально напружені і фтор найактивніше включається в її метаболізм (Поворознюк В.В., Мазур И.П., 2004).

Флюороз зубів - це ендемічне захворювання, пов'язане з надлишковим надходженням в організм фтору з питною водою, їжею, повітрям у період росту, розвитку й особливо мінералізації твердих тканин зубів.

Флюороз зубів прогресує. Початкові форми флюорозу не самовиліковуються з часом, а вже через рік починають трансформуватися в тяжчі (Амосова Л.І. та співавт., 2001), що призводить до коричневої пігментації, деструкції емалі, викликає скарги пацієнтів на косметичну незадоволеність (Николишин А.К. и соавт., 1998).

Тому профілактика флюорозу зубів ефективніша в ранньому дитячому віці, тобто в період незавершеної мінералізації, а пошук нових підходів до розробки і впровадження лікувально-профілактичних заходів для зниження показників інтенсивності та поширеності флюорозу зубів у дітей і запобігання його прогресуванню є актуальним (Николишин А.К., 1999; Амосова Л.І., 2001).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є фрагментом науково-дослідної роботи ДУ «Інститут стоматології АМН України» (м. Одеса) «Удосконалення лікування та профілактики рецидивів захворювань тканин пародонта та карієсу зубів у осіб із зниженою неспецифічною резистентністю» (АМН. 055.04), № державної реєстрації 0104U000866. Автор був безпосереднім виконавцем зазначеної теми.

Мета дослідження - підвищити ефективність лікування, профілактики та запобігання прогресуванню флюорозу зубів шляхом застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

1. Визначити поширеність та інтенсивність флюорозу постійних зубів у перші роки після їх прорізування в дітей, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді.

2. Проаналізувати площі «чистих» ділянок зубів, уражених флюорозом, вивчити функціональну активність пульпи постійних зубів залежно від ступеня тяжкості флюорозу зубів у дітей регіонів із різним умістом фтору в питній воді.

3. Вивчити структурно-функціональну кислотостійкість емалі зубів, мінералізуючу здатність ротової рідини (мікрокристалізація), ДрН ротової рідини в дітей різних регіонів із ознаками флюорозу постійних зубів.

4. Вивчити стан тканин пародонта, гігієни порожнини рота в дітей різних регіонів із ознаками флюорозу постійних зубів.

5. Порівняти біохімічні, імунологічні показники ротової рідини в дітей із флюорозом зубів, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді.

6. Розробити лікувально-профілактичний комплекс та оцінити його ефективність у дітей із флюорозом зубів, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді.

Об'єкт дослідження: резистентність твердих тканин постійних зубів із флюорозом у перші роки після прорізування.

Предмет дослідження: ефективність дії запропонованого лікувально-профілактичного комплексу на стан твердих тканин зубів із флюорозом у дітей.

Методи дослідження: були використані епідеміологічні, клінічні, біохімічні, біофізичні, імунологічні методи дослідження для оцінки ефективності дії лікувально-профілактичного комплексу на гомеостаз порожнини рота. Для визначення вірогідності результатів дослідження використаний статистичний метод.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проаналізована площа «чистих» ділянок зубів, уражених флюорозом, у перші роки після їх прорізування в дітей регіонів із різним умістом фтору в питній воді.

Уперше проведені аналіз та порівняння функціональної активності пульпи постійних зубів у дітей регіонів із різним умістом фтору в питній воді та виявлене зниження захисної реакції пульпи залежно від підвищення ступеня тяжкості флюорозу зубів відразу після прорізування.

Уперше проведене порівняння показників гігієни порожнини рота, тесту емалевої резистентності, мікрокристалізації ротової рідини, ДрН ротової рідини відразу після прорізування зубів у дітей, які проживають у регіоні з різною концентрацією фтору в питній воді, та виявлене їх погіршення залежно від підвищення ступеня тяжкості флюорозу зубів.

Уперше проаналізовані біохімічні показники ротової рідини (вміст іонізованого кальцію і неорганічних фосфатів, уміст малонового диальдегіду й активність каталази) у дітей 6 років із флюорозом зубів, проведене їх порівняння та виявлене погіршення показників із підвищенням ступеня тяжкості флюорозу зубів.

Уперше проведене порівняння показників місцевого імунітету в ротовій порожнині (вміст лізоциму і секреторного імуноглобуліну А) у дітей безпосередньо після прорізування зубів із флюорозом і виявлене погіршення показників із підвищенням ступеня тяжкості флюорозу зубів.

Уперше проведене порівняння показників гомеостазу порожнини рота за однакових ступенів тяжкості флюорозу зубів, але різних регіонів відносно вмісту фтору в питній воді та виявлене погіршення всіх показників у дітей за постійної фтористої інтоксикації.

Уперше доведена ефективність застосування полімінерально-вітамінного комплексу «Остеовіт» із використанням зубної лікувально-профілактичної пасти без фтору «Новый жемчуг кальций» для запобігання прогресуванню флюорозу зубів у дітей регіонів із різним умістом фтору в питній воді за рахунок поліпшення мінералізуючої здатності, біохімічних та імунологічних показників ротової рідини, функціональної активності пульпи (деклараційний патент України на корисну модель «Спосіб профілактики флюорозу зубів у дітей» №16661 від 15.08.2006 р.).

Практичне значення одержаних результатів. Проведені клінічні та лабораторні дослідження мають теоретичне і практичне значення в галузі стоматології.

Отримані дані поширеності та інтенсивності флюорозу постійних зубів у дітей регіонів із високим умістом фтору в питній воді обґрунтовують необхідність проведення лікувально-профілактичних заходів із метою профілактики та запобігання прогресуванню цієї хвороби.

Використання запропонованого способу дозволило досягти суттєвого поліпшення стоматологічного статусу дітей, послаблення клінічних проявів флюорозу зубів, підвищення резистентності зубів.

Запропонований комплекс для профілактики і лікування флюорозу зубів упроваджений у міській клінічній стоматологічній поліклініці м. Полтави, у клініці кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава), у роботу дитячих відділень центральної районної лікарні м. Карлівки та центральної районної лікарні м. Шишак.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним на базі Полтавської міської дитячої стоматологічної поліклініки, середніх шкіл м. Полтави, центральної районної лікарні м. Шишак; лабораторні дослідження виконані в біохімічній лабораторії та у відділенні дитячої стоматології й ортодонтії ДУ «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса. Автором особисто проаналізована наукова література за темою дисертації. Самостійно сформульовані мета й завдання дослідження, проведені епідеміологічні обстеження школярів 6-7 років, клінічні спостереження, статистична обробка отриманих даних, самостійно написані розділи дисертації, проведено аналіз і узагальнення результатів дослідження, сформульовані висновки і практичні рекомендації. У друкованих працях зі співавтором участь здобувача є провідною.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні» (Полтава, 2006), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми біомінерології» (Луганськ, 2006), на обласній науково-практичній конференції «Фактори ризику виникнення стоматологічних захворювань у дітей і методи їх усунення» (Полтава, 2006), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми морфології (Полтава, 2006), на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні клінічні аспекти в стоматології» (Полтава, 2006), на науковій конференції молодих учених «Медична наука - 2006» (Полтава, 2006), на Міжнародній науково-практичній конференції «Ортодонтія ? перспектива стоматології» (Полтава, 2007), на обласній науково-практичній конференції «Стоматологічне здоров'я дітей Полтавської області та шляхи його покращення» (Полтава, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 7 наукових публікаціях, із них 5 статей опубліковані у журналах, ліцензованих ВАК України, 1 тези конференції. Отримано деклараційний патент «Спосіб профілактики флюорозу зубів у дітей» №16661 від 15.08.2006 р.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 162 сторінках принтерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 247 джерел (вітчизняних і країн СНД ? 209, іноземних - 38). Робота ілюстрована 5 рисунками, 26 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти та методи досліджень. Нами обстежено 881 дитину віком 6 років, які належали до 1 та 2 груп здоров'я і проживали у регіонах із різним умістом фтору в питній воді, але в однакових соціально-побутових умовах. Це були учні 1-х класів середніх загальноосвітніх шкіл м. Полтави (уміст фтору оптимальний ? до 1,5 мг/л) та м. Шишак (уміст фтору високий ? до 3,1 мг/л).

Дослідження проводили за допомогою методу, рекомендованого ВООЗ (1989). Прояви флюорозу зубів оцінювали за класифікацією ВООЗ (I. Muller, 1965), яка відображає відсоткове ушкодження, забарвлення та деструкцію емалі на огляді (від 0 до 5 балів).

Для виявлення можливого зв'язку між станом зубів і пародонтом визначали індекс гігієни Федорова-Володкіної (1970). Для оцінки запального процесу в яснах використовували індекс РМА, запропонований Masser (1948) і модифікований Parma (1960), а також індекс GІ (J. Silness, H. Loe, 1967) і комплексний пародонтальний індекс (ММСІ, 1987). Структурно-функціональну резистентність емалі з'ясовували методом Л.І. Косарєвої (Косарева Л.И., 1983). Мінералізуючий потенціал ротової рідини оцінювали за типом кристалізації висушеної краплі ротової рідини (Рединова Т.Л., Поздеев А.Р.,1994). рН ротової рідини дітей вимірювали іонометром ЕВ-74 безпосередньо після її забору за модифікованим рН-тестом змішаної слини (Деньга О.В и соавт., 1996). Функціональну карієспротекторну активність пульпи (ФКПАП) оцінювали за допомогою експрес-методу (Деньга О.В. и соавт., 1995). «Чисті» ділянки зубів, уражених флюорозом, виявляли запропонованим нами способом (раціоналізаторська пропозиція №0022 від 26.04.2007 р.).

Виконували біохімічний аналіз рідкої частини змішаної ротової рідини дітей. Концентрацію іонізованого кальцію в ротовій рідині встановлювали за допомогою титрування розчину ротової рідини з індикатором мурексидом і розчином трилону Б (Горячковский А.М., 1998). Рівень неорганічних фосфатів визначали за допомогою реакції фосфору з молібденовою кислотою (Розенберг П.А., Бялко Н.К., 1969; Колб В.Г., Камышников В.С., 1982). Уміст малонового диальдегіду досліджували за допомогою реакції з 2-тіобарбітуровою кислотою (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977). Активність каталази оцінювали методом, який ґрунтується на здатності перекису водню, що утворився за наявності каталази, з'єднуватися з солями молібдену в стійкий оранжевий комплекс (Каролюк М.А. и соавт., 1988). Вміст лізоциму в ротовій рідині дітей визначали хітиновим методом (Левицкий А.П., 2005); уміст секреторного імуноглобуліну А ? методом Mancini (Фримель Г., 1987).

Для ретельнішого вивчення стоматологічного статусу та подальшого спостереження після вживання лікувально-профілактичних комплексів ми відібрали 120 дітей 1 і 2 груп здоров'я (по 60 дітей у кожному регіоні) віком 6 років, які мали прояви флюорозу зубів і проживали в регіонах із різним умістом фтору в питній воді (Полтава - оптимальний; Шишаки - високий). Діти в кожному регіоні були розподілені на 2 групи (основна і референтна) відносно призначених комплексів.

Клінічні та біохімічні дослідження вмісту фтору в питній воді проводили в дітей із флюорозом зубів у різних регіонах перед призначенням лікувально-профілактичних комплексів та через 1 місяць, 6 місяців і 1 рік.

Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні програми. Вірогідність різниці показників між групами оцінювали за критерієм t Стьюдента. Відмінності вважали за вірогідні при р?0,05 (Пилипченко В.І., 2005).

Результати досліджень та їх обговорення. Вивчення показників ураженості флюорозом зубів у дітей 6-7 років виявило неоднакову поширеність та інтенсивність флюорозу зубів у регіонах із різним умістом фтору в питній воді.

Поширеність флюорозу постійних зубів у дітей 6-7 років, які народилися та проживають у регіоні з високим умістом фтору в питній воді (м. Шишаки), у 2005 році становила 88,6 ± 2,68%, що вище, ніж у дітей м. Полтави, - 74,3 ± 1,61%. Згідно з даними обласної санепідемстанції у 2004, 2005 роках уміст фтору в питній воді в Полтаві (централізоване водопостачання) був до 1,7 мг/л, тобто перевищував оптимальний. А саме в цей період відбувалися процеси закладання та розвитку зубів у обстежуваних дітей. Це і призвело до підвищення показників поширеності флюорозу постійних зубів у дітей м. Полтави.

Діти з м. Шишак, які вживають воду із централізованих джерел водопостачання, де вміст фтору сягає 3,1 мг/л, мають інтенсивність флюорозу, яка перевищує таку в дітей із м. Полтави і становить відповідно 3,56 ± 0,03 та 2,26 ± 0,004.

Найчастіше в Полтаві зустрічався дуже слабкий флюороз, що в цілому склало 63,1 ± 2,06%. У Шишаках переважає помірний флюороз, який складає 68,8 ± 4,14% проти 10,0 ± 1,28% у Полтаві.

Аналіз стану «чистих» ділянок, не уражених флюорозом, показав вірогідне погіршення стану твердих тканин у дітей регіонів із високим умістом фтору в питній воді в порівнянні з дітьми із регіонів з оптимальним умістом.

Залежно від ступеня тяжкості флюорозу в дітей знижується функціональна активність пульпи на кислотне подразнення емалі. Так, у дітей м. Полтави за величиною відношення електричного імпедансу до та після кислотної дії на зуб величина А становить 1,33, а в дітей м. Шишак ? 0,78.

Виявлена вірогідна різниця показника тесту емалевої резистентності в дітей, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді. Так, у дітей м. Полтави цей показник відповідає високому значенню (1,75 ± 0,06 бала), а в дітей м. Шишак ? середньому (2,70 ± 0,06 бала).

Мінералізуючі властивості ротової рідини гірші в дітей регіону з високим умістом фтору в питній воді, ніж у дітей, які проживають у регіоні з його оптимальною концентрацією. У дітей м. Полтави мінералізуючий потенціал ротової рідини відповідає задовільному значенню цього показника (2,83 ± 0,06 бала), в дітей м. Шишак ? низькому мінералізуючому потенціалу ротової рідини (1,90 ± 0,04 бала).

Результати дослідження показали розбіжності показника ДрН ротової рідини в дітей регіонів із різним умістом фтору в питній воді. У м. Полтаві ДрН ротової рідини в дітей становить 0,33 ± 0,006, а в м. Шишаках цей показник гірший ? 0,39 ± 0,006.

Стан гігієни порожнини рота в обстежуваних дітей незадовільний, але показник гігієни порожнини рота в дітей м. Шишак (2,47 ± 0,07 бала) вірогідно гірший (Р<0,01), ніж у дітей м. Полтави (2,33 ± 0,01 бала).

Поширеність запальних хвороб пародонта вища в дітей м. Шишак, ніж у дітей м. Полтави. Виявлено, що з підвищенням ступеня тяжкості флюорозу посилюються прояви гінгівіту. Так, у Полтаві більша кількість дітей мають прояви гінгівіту легкого ступеня тяжкості (96,13%), менша - середнього ступеня (3,87%). А в Шишаках зменшується кількість дітей із проявами гінгівіту легкого ступеня тяжкості (79,03%) та збільшується - з проявами його середнього ступеня (20,97%).

У дітей м. Шишак уміст кальцію та неорганічного фосфату завжди нижчий, ніж у дітей м. Полтави, що й обумовлює низьку резистентність твердих тканин зубів за високого вмісту фтору в питній воді. Так, у дітей м. Полтави вміст кальцію становить 0,80 ± 0,01 ммоль/л, а в дітей м. Шишак ? 0,59 ± 0,01 ммоль/л.

Аналіз концентрації неорганічних фосфатів у ротовій рідині дітей показав, що в дітей м. Полтави значення цього параметра в середньому в 1,5 разу перевищують відповідні значення в дітей м. Шишак.

Фториста інтоксикація призводить до посилення вільнорадикального окиснення ліпідів та ослаблення фізіологічної антиоксидантної системи. Виявлено, що початковий рівень МДА однаково високий як у дітей, які вживають воду з оптимальним умістом фтору в питній воді (0,60 ± 0,01 мкмоль/л), так і в дітей регіонів із високим умістом фтору в питній воді (0,72 ± 0,01 мкмоль/л).

Початкова активність каталази знижена в ротовій рідині дітей м. Шишак у середньому в 1,8 разу в порівнянні з початковою активністю цього ферменту в ротовій рідині дітей м. Полтави.

Спостерігається зниження імунологічних показників порожнини рота в дітей, які проживають у місцевості з високим умістом фтору в питній воді. Так, уміст лізоциму в ротовій рідині дітей із Шишак вірогідно нижчий, ніж у дітей із Полтави. Вміст sIg А в ротовій рідині дітей із флюорозом у м. Полтаві становить 1,06 ± 0,03 г/л, що вище, ніж у дітей м. Шишак, - 0,87 ± 0,01 г/л.

Отже, ми виявили високі поширеність та інтенсивність флюорозу зубів у дітей Полтави і Шишак. Перебіг флюорозу відбувається на фоні зміни показників гомеостазу ротової порожнини: погіршення тесту емалевої резистентності, зниження показників мінералізуючого потенціалу ротової рідини, збільшення середніх значень ДрН ротової рідини, зниження мінералізуючих властивостей ротової рідини (вміст іонізованого кальцію і неорганічних фосфатів), підвищення показників перекисного окиснення ліпідів і зниження функціональної активності антиоксидантної системи, зниження імунологічних показників ротової рідини. Виразне погіршення показників відбувається за надмірної концентрації фтору в питній воді.

У зв'язку з цим необхідно впровадити заходи, які б покращували гігієну порожнини рота, гомеостаз порожнини рота в дітей із флюорозом зубів, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді.

Дітям основної групи ми запропонували власний лікувально-профілактичний комплекс, а саме: диспансерний нагляд у лікаря-стоматолога; припинення або хоча б обмеження надходження підвищеної концентрації фтору з питною водою та продуктами харчування; дієту, багату на білки, вітаміни, мінеральні речовини; вивезення дитини на літній період з ендемічного щодо флюорозу району; гігієну порожнини рота з використанням зубної лікувально-профілактичної пасти без фтору «Новый жемчуг кальций» 2 рази за день (уранці та перед сном); пероральне вживання полімінерально-вітамінного комплексу «Остеовіт» по 1 пігулці 2 рази за день після їди через 20 хв. (розжувати і затримати в порожнині рота 2 хв. та 2 год. не полоскати рот і не їсти) протягом 1 місяця восени та весною.

Контролем служила референтна група дітей, яким було запропоновано стандартний лікувально-профілактичний комплекс: гігієна з використанням зубної пасти, яка не містить фтору, пероральне вживання гліцерофосфату кальцію (0,2гх2 рази за день), аплікації 10% розчину кальцію глюконату, полівітаміни «Ревіт».

Виявлена сприятлива дія лікувально-профілактичних заходів на «чисті» ділянки зубів, уражених флюорозом, в усіх групах спостереження. Але в основних групах, де дітям призначали препарат «Остеовіт» у поєднанні з гігієною зубною пастою «Новый жемчуг кальций», зміни були виразніші. Так, через 1 рік після вживання лікувально-профілактичного комплексу в основній групі дітей м. Полтави стабілізація «чистих» ділянок спостерігалася в 40% зубів, збільшення розмірів «чистих» ділянок ? у 50%, зникнення плям ? у 10%. Через рік після первинного обстеження стабілізація «чистих» ділянок зубів у дітей основної групи м. Полтави виявлена в 63%, поліпшення ? у 37%. У дітей основної групи м. Шишак стабілізація спостерігалася в 73% зубів, поліпшення ? у 27%. За 2 роки спостереження відбулося лише зменшення розмірів «чистих» ділянок, але не змінився ступінь флюорозу.

У процесі вивчення впливу лікувально-профілактичних комплексів на функціональну активність пульпи в обох групах м. Полтави та м. Шишак виявили посилення реакції пульпи на кислотне подразнення емалі зуба. Так, величина А = Z₂/Z₁ зросла в дітей Полтави в основній групі з 1,33 до 2,67, у дітей Шишак ? із 0,75 до 1,53. У референтних групах ці показники мали менші значення.

Застосування профілактичних заходів у дітей основних груп викликало покращення показників тесту емалевої резистентності з 1,70 ± 0,09 бала до 1,10 ± 0,06 бала (р ? 0,001) у дітей Полтави та із 2,43 ± 0,09 бала до 1,43 ± 0,09 бала (р ? 0,001) у дітей Шишак; мінералізуючого потенціалу ротової рідини - з 2,87 ± 0,10 до 3,30 ± 0,09 бала (р ? 0,01) у дітей Полтави та із 1,93 ± 0,05 бала до 2,80 ± 0,07 бала (р?0,001) у дітей Шишак; зниження ДрН ротової рідини в дітей основної групи Полтави з 0,34 ± 0,03 до 0,18 ± 0,02 (р?0,001), основної групи Шишак ? із 0,38 ± 0,05 до 0,16 ± 0,01 (р?0,01). Гірші показники спостерігали в референтних групах.

Упроваджені лікувально-профілактичні комплекси дозволили суттєво підвищити рівень гігієни. Так, показники гігієнічного індексу за Федоровим -Володкіною в дітей основної групи м. Полтави покращилися з 2,26 ± 0,12 бала до 1,50 ± 0,05 бала (р ? 0,001) та в дітей основної групи м. Шишак - із 2,49 ± 0,16 бала до 1,64 ± 0,04 бала (р ? 0,001). Але через півроку ці показники дещо погіршилися, що спонукало повторити лікувально-профілактичні заходи.

Після застосування лікувально-профілактичних комплексів виявили зниження показників РМА в дітей як референтної, так і основної груп різних регіонів щодо вмісту фтору в питній воді, але в основній групі ці показники були значно кращими (у дітей Полтави показники РМА знизилися з 4,31 ± 0,91% до 1,62 ± 0,25% (р?0,01), а в дітей Шишак - із 9,35 ± 0,90% до 4,45 ± 0,38% (р?0,001)) після першого проведення лікувально-профілактичних заходів порівняно з показниками дітей референтних груп.

Концентрація кальцію та неорганічних фосфатів відображає процеси мінералізації кісткової тканини. Під дією лікування покращилися показники вмісту кальцію в ротовій рідині дітей обох груп м. Полтави (в основній групі ? з 0,82 ± 0,04 ммоль/л до 1,06 ± 0,07 ммоль/л (р?0,01), у референтній ? із 0,77 ± 0,03 ммоль/л до 1,02 ± 0,05 ммоль/л (р?0,001)) і в основній групі м. Шишак (із 0,61± 0,05 ммоль/л до 0,97 ± 0,06 ммоль/л (р?0,001)). У дітей референтної групи м. Шишак концентрація кальцію в ротовій рідині через 6 місяців знизилася до початкового рівня.

Суттєво не подіяли на вміст фосфатів у ротовій рідині профілактичні заходи в основній і референтній групах дітей м. Полтави, але виявлено вірогідне поліпшення цього показника в ротовій рідині дітей основної групи м. Шишак. лікувальний флюороз зуб дитина

Запальні процеси в ротовій порожнині розвиваються на фоні посилення процесів пероксидації. Про ступінь перекисного окиснення ліпідів у ротовій рідині можна судити за підвищенням умісту малонового диальдегіду. Вірогідне зниження його концентрації в ротовій рідині дітей обох груп м. Полтави та основної групи м. Шишак визначалося через 1, 6 та 12 місяців спостереження. Однак застосування лікувально-профілактичного комплексу в референтній групі дітей м. Шишак не викликало стійкого гальмування перекисного окиснення ліпідів у порожнині рота.

Висока активність каталази зберігалася на всіх етапах спостереження в ротовій рідині дітей обох груп м. Полтави (в основній групі ? з 0,238 ± 0,040 мкат/л до 0,283 ± 0,021 мкат/л (р?0,05), у референтній ? із 0,222 ± 0,016 до 0,257 ± 0,016 мкат/л (р?0,05)) та основній групі м. Шишак (із 0,170 ± 0,014 мкат/л до 0,243 ± 0,018 мкат/л (р?0,01)). Проте проведення профілактики в референтній групі м. Шишак не викликало вираженої дії на антиоксидантний захист у ротовій порожнині. Через 6 і 12 місяців спостереження активність каталази відповідала початковому низькому рівню.

Після проведення лікувально-профілактичних заходів уміст лізоциму в ротовій рідині дітей різних регіонів підвищився в обох групах м. Полтави та в основній групі м. Шишак, а в референтній групі рівень лізоциму в ротовій рідині дітей знизився до початкових значень.

Вивчення вмісту sIg А в ротовій рідині дітей після застосування лікувально-профілактичних комплексів показало вірогідне підвищення цього показника в основних групах м. Полтави (з 0,92 г/л до 1,32 ± 0,10 г/л (р?0,01)) та м. Шишак (із 0,89 ± 0,05 г/л до 1,09 ± 0,07 г/л (р?0,05)) відносно початкового. У дітей референтної групи м. Шишак цей показник був вірогідно низьким відносно його рівня в основній групі.

Отже, аналіз клінічних і лабораторних показників після призначення лікувально-профілактичних комплексів показав, що за оптимального рівня фтору в питній воді стійкого насичення ротової рідини мінеральними компонентами можна досягти, застосовуючи обидві схеми профілактики. А в м. Шишаках, де рівень фтору в питній воді високий, ефективно відновити показники, які вивчалися, вдалося лише завдяки призначенню дітям регулярних курсів «Остеовіту» в поєднанні з гігієною зубною пастою «Новый жемчуг кальций».



ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні резистентності твердих тканин зубів із флюорозом у дітей, які проживають у регіонах із високим умістом фтору в питній воді, шляхом упровадження запропонованого лікувально-профілактичного комплексу.

1. У дітей м. Шишак, де вміст фтору в питній воді досягає 3,1 мг/л, виявлені вірогідно (р?0,001) вищі поширеність флюорозу зубів ? 88,6 ± 2,68% та його інтенсивність ? 3,56 ± 0,03, ніж у дітей м. Полтави (74,3 ± 1,61%, 2,26 ± 0,004, відповідно), де вміст фтору в питній воді коливається в межах 0,8-1,5 мг/л.

2. Аналіз площі неушкоджених «чистих» ділянок поверхні зубів, уражених флюорозом, показав вірогідне її зменшення в дітей регіонів із високим умістом фтору в питній воді в порівнянні з дітьми, які проживають у місцевості з оптимальним його вмістом. Навіть за однакових ступенів тяжкості флюорозу зубів показник «чистих» ділянок вірогідно погіршується за постійної дії високих концентрацій фтору в питній воді.

3. За однакового ступеня тяжкості флюорозу зубів реакція пульпи до та після дії кислоти вірогідно більше виражена в дітей м. Полтави, ніж у дітей м. Шишак. Функціональна активність пульпи на кислотне подразнення в дітей із флюорозом зубів в ендемічному регіоні вірогідно знижена в порівнянні з активністю пульпи зубів у дітей, які проживають у місцевості з оптимальним умістом фтору в питній воді.

4. Структурно-функціональна резистентність емалі зубів із флюорозом у дітей, які вживають воду з високим умістом фтору в питній воді становить 2,70 ± 0,06 бала, що відповідає середньому значенню. Мінералізуючий потенціал ротової рідини низький і становить 1,90 ± 0,04 бала. В регіоні з високим умістом фтору в питній воді спостерігається вірогідне зниження в 1,4 разу концентрації іонізованого кальцію та в 1,5 разу неорганічних фосфатів у ротовій рідині дітей порівняно з групою дітей, що вживають воду з оптимальним умістом фтору в питній воді. За цих умов в групі дітей м. Шишаки відповідно порушуються кислотно-основний баланс порожнини рота, про що свідчить вірогідне зниження ДрН ротової рідини в 1,2 разу порівняно з дітьми м. Полтави. При порівнянні цих показників за однакових ступенів тяжкості флюорозу зубів вони гірші в дітей, які проживають у місцевості з високим умістом фтору в питній воді. Підвищена концентрація фтору в навколишньому середовищі порушує гомеостаз ротової рідини дітей, сприяючи зниженню її мінералізуючого потенціалу, вмісту мінеральних компонентів та сдвигу рН в кислу сторону.

5. У дітей із флюорозом зубів, які проживають у регіоні з різним умістом фтору в питній воді, показники гігієни порожнини рота і стану тканин пародонта погіршуються залежно від підвищення ступеня тяжкості флюорозу.

6. У дітей із флюорозом зубів у місцевості з високою концентрацією фтору в питній воді спостерігаються високий рівень малонового диальдегіду, зниження активності каталази в ротовій рідині, а також умісту лізоциму, секреторного імуноглобуліну А в порівнянні з дітьми, які вживають воду з оптимальною концентрацією фтору. Підвищена концентрація фтору в питній воді послаблює захисні властивості ротової рідини та підсилює вміст у ній продукту перекисного окиснення ліпідів.

7. Упровадження запропонованого лікувально-профілактичного комплексу для дітей у регіоні з високим умістом фтору в питній воді підвищує кислотостійкість емалі постійних зубів, мінералізуючий потенціал, уміст мінеральних речовин, а також здійснює нормалізуючий вплив на кислотно-лужний стан порожнини рота та послаблює інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів, підвищує імунний захист тканин порожнини рота. Вищезазначені показники гомеостазу порожнини рота забезпечують гальмування розвитку флюорозу зубів у дітей.



Практичні рекомендації

1. Діти з проявами флюорозу зубів у регіоні з високим умістом фтору в питній воді потребують диспансерного нагляду лікаря-стоматолога з метою проведення санації та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення резистентності твердих тканин зубів та запобігання прогресуванню флюорозу зубів.

2. Дітям регіонів із оптимальним умістом фтору в питній воді рекомендується призначати профілактичний комплекс 2 рази за рік. Дітям, які проживають у регіонах із високим умістом фтору в питній воді, рекомендується призначати профілактичний комплекс 3-4 рази за рік, який передбачає:

- чищення зубів зубною пастою «Новый жемчуг кальций» два рази за день після їди (вранці та перед сном);

- пероральне вживання препарату «Остеовіт» по 1 пігулці 2 рази за день після їди через 20 хв. (розжувати і затримати в порожнині рота 2 хв. та 2 год. не полоскати рота і не їсти) протягом 1 місяця восени та весною.

3. Запропонований лікувально-профілактичний комплекс можна рекомендувати всім дітям, оскільки він позитивно діє на гомеостаз ротової порожнини, підвищує резистентність твердих тканин зубів, простий у використанні, недорогий.



ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Моргун Н.А. Зміни імунологічних показників ротової рідини у дітей із флюорозом зубів, що проживають в регіонах із різним умістом фтору в питній воді / Н.А.Моргун // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т.7, Вип. 3(19). - С. 35-38.

2. Каськова Л. Порівняльна характеристика ступенів тяжкості флюорозу постійних зубів та гігієни порожнини рота у дітей Полтавської області / Людмила Каськова, Наталія Моргун // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2006. - Т. 6, Вип. 3(15). - С. 50-53. (Особистий внесок здобувача - проведено аналіз історій хвороб дітей, робота оформлена та підготовлена до друку).

3. Каськова Л. Стан тканин пародонта у дітей із флюорозом / Людмила Каськова, Наталія Моргун // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2006. - Т. 6, Вип. 4(16). - С. 43-45. (Особистий внесок здобувача - проведено аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

4. Каськова Л. Біохімічні показники ротової рідини дітей із флюорозом, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді / Людмила Каськова, Наталія Моргун // Український стоматологічний альманах. - 2007. - №1. - С. 37-40. (Особистий внесок здобувача - проведено аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

5. Каськова Л. Вплив профілактичних комплексів на гомеостаз порожнини рота у дітей регіонів із різним вмістом фтору в питній воді / Людмила Каськова, Наталія Моргун // Новини стоматології. ? 2007. ? №2 (51). ? С. 71-74. (Особистий внесок здобувача - проведено узагальнення результатів дослідження, зроблені висновки, написання статті).

6. Деклараційний пат. 16661 UA, МПК А 61 К 33/06. Спосіб профілактики флюорозу зубів у дітей: Деклараційний пат. 16661 UA, МПК А 61 К 33/06 / Н.А.Моргун, Л.Ф.Каськова. - №u200602275; Заявл. 02.03.2006; Опубл. 15.08.2006. Бюл. №8. (Особистий внесок здобувача - проведений пошук першоджерел та їх опрацювання, розробка і апробація способу лікування, робота оформлена та підготовлена до друку).

7. Каськова Л.Ф. Поширеність флюорозу постійних зубів у дітей Полтави та Полтавської області / Л.Ф. Каськова, Н.А. Моргун // Матеріали наук.-практ. конф. „Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні”, 15-17 березня 2006 р. / Український стоматологічний альманах. - 2006. - №1. - С. 22-23.



АНОТАЦІЯ

Моргун Н.А. Підвищення резистентності твердих тканин постійних зубів із флюорозом у дітей 6-7 років. ? Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - Стоматологія. - Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України.? Полтава, 2008.

Дисертація присвячена вивченню ефективності запропонованого лікувально-профілактичного комплексу для лікування, профілактики та запобіганню прогресування флюорозу постійних зубів у перші роки після їхнього прорізування. Проведені клінічні, біохімічні, біофізичні та імунологічні дослідження в дітей, які проживають у місцевостях із різним умістом фтору в питній воді. Виявлено, що перебіг флюорозу зубів відбувається на фоні погіршення стану структурно-функціональної кислотостійкості емалі, мінералізуючих властивостей ротової рідини, умов для мінералізації емалі, гігієни порожнини рота, стану тканин пародонта, зниження функціональної активності пульпи на дію кислотного подразника і порушення біохімічних та імунологічних показників ротової рідини. Доведена ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу, який містить препарат «Остеовіт» і зубну пасту «Новый жемчуг кальций», у регіоні з підвищеним умістом фтору в питній воді.

Ключові слова: діти, флюороз зубів, регіони, ротова рідина, профілактика.



АННОТАЦИЯ

Моргун Н.А. Повышение резистентности твёрдых тканей постоянных зубов с флюорозом у детей 6-7 лет. ? Рукопись

Диссертация на соискание учёной степени кандидита медицинских наук по специальности 14.01.22 ? Стоматология. ? Высшее государственное учебное заведение Украины “Украинская медицинская стоматологическая академия” МЗ Украины.? Полтава, 2008.

Диссертация посвящена изучению эффективности предложенного лечебно-профилактического комплекса для лечения, профилактики и предупреждения прогрессирования флюороза постоянных зубов в первые годы после их прорезывания. Проведены клинические, биохимические, биофизические и иммунологические исследования у детей регионов с разной концентрацией фтора в питьевой воде.

Распространённость флюороза зубов в регионе с высокой концентрацией фтора в питьевой воде (г. Шишаки) составляет 88,6%, с оптимальной концентрацией фтора в питьевой воде (г. Полтава) ? 74,3%.

У детей г. Полтавы чаще встречается очень слабый флюороз зубов (63,1%), в регионе с высоким содержанием фтора в питьевой воде превалирует умеренный флюороз зубов (68,8%).

Распространённость патологии тканей пародонта прямо пропорциональна степени тяжести флюороза зубов. Так, воспалительные заболевания тканей пародонта встречаются у 87,94% детей Шишак, а в Полтаве ? у 48,92% детей.

Повышенная концентрация фтора в питьевой воде коррелирует со степенью поражения эмали зубов. Об этом свидетельствует уменьшение площади «чистых» участков эмали зубов, не поражённых флюорозом, у детей регионов с высоким содержанием фтора в питьевой воде по сравнению с детьми, которые проживают в местности с оптимальным его содержанием.

У детей с флюорозом зубов снижена функциональная активность пульпы на кислотное раздражение. Даже при одинаковой ступени тяжести флюороза зубов реакция пульпы до и после действия кислоты достоверно больше выражена у детей г.Полтавы, чем у детей г.Шишаки.

У детей в регионе с высоким содержанием фтора в питьевой воде наблюдается снижение структурно-функциональной резистентности эмали, низкий минерализующий потенциал ротовой жидкости, достоверное снижение концентрации ионизированного кальция и неорганических фосфатов в ротовой жидкости, снижение компенсаторной функции полости рта. Гигиена полости рта детей ухудшается с повышением степени тяжести флюороза зубов.

Повышенная концентрация фтора в питьевой воде ослабляет защитные способности ротовой жидкости и усиливает содержание в ней продуктов перекисного окисления липидов.

На основании проведенных исследований был разработан лечебно-профилактический комплекс, который включает: диспансерное наблюдение у врача-стоматолога; прекращение или ограничение поступления высоких концентраций фтора с питьевой водой и продуктами питания; диету, богатую белками, витаминами, минеральными компонентами; вывоз детей на летний период с эндемического региона; гигиену полости рта с использованием зубной лечебно-профилактической пасты без фтора «Новый жемчуг кальций» 2 раза в день, применение полиминерального-витаминного комплекса «Остеовит» по 1 таблетке 2 раза в день через 20 минут после еды (разжевать и задержать во рту 2 минуты и 2 часа не полоскать рот и не принимать еду).

Внедрение разработанного лечебно-профилактического комплекса у детей в регионе с высоким содержанием фтора в питьевой воде повышает кислотостойкость эмали постоянных зубов, минерализующий потенциал и кислотно-щелочной показатель ротовой жидкости, содержание кальция и неорганических фосфатов, снижает перекисное окисление липидов, повышает антиоксидантную защиту, нормализует состояние местного иммунитета, улучшает гигиеническое состояние полости рта, что предупреждает прогрессирование флюороза зубов у детей. Применение этого комплекса обеспечило стойкие положительные изменения показателей, которые изучали у детей, проживающих в г. Полтаве и г. Шишаки.

Предложенный лечебно-профилактический комплекс рекомендуется для внедрения в практическое здравоохранение.

Ключевые слова: дети, флюороз зубов, регионы, ротовая жидкость, профилактика.



SUMMARY

Morgun N.A. Resistance increase of hard tissues of permanent teeth with flourosis in children of 6-7 years old. - Manuscript

The thesis is to obtain the degree of candidate of medicine in specialty 14.01.22 - Stomatology. - Higher state educational establishment of Ukraine “Ukrainian Medical Stomatological Academy” Ministry of Public Health of Ukraine. - Poltava, 2008.

Thesis is devoted to effectiveness studying of suggested curative-preventive complex of measures for treatment, prophylaxis and prevention of permanent teeth fluorosis progressing during first years after their eruption. Clinical, biochemical, biophysical and immunological investigations in children living in regions with various contents of fluorine in drinking water have been carried out. It was determined that teeth fluorosis course is on the background of condition aggravation of enamel structural and functional acid-stability, as well as mineralized properties of oral fluid, conditions of enamel mineralization, oral cavity hygiene, parodontium tissues condition, decrease of pulp functional activity to the action of acid irritant as well as biochemical and immunological indices violations of oral fluid. The effectiveness of suggested curative-preventive complex of measures containing preparation “Osteovit” and toothpaste “New Pearl Calcium” in the regions with increased fluorine level in drinking water has been proved.

Key-words: children, teeth flourosis, regions, oral fluid, prophylaxi.

Размещено на Allbest.ru