Стан здоров’я дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, та протокол їх медичного спостереження

Для неінфікованих немовлят ВІЛ-інфікованих жінок порівняно з КГ характерне підвищення частоти хронічного порушення білково-енергетичного балансу (22,26%; ВШ^КГ-1 5,59; 95% ДІ 2,86-30,18), анемії (37,50%; ВШ^КГ-1 4,40; 95% ДІ 2,31-8,37), атопічного дерматиту (21,04%; ВШ^КГ-1 2,16; 95% ДІ 1,10-4,26), перинатального ураження ЦНС (50,61%; ВШ^КГ-1 2,65; 95% ДІ 1,63-4,32), кишкових інфекцій (11,4%; ВШ^КГ-1 4,11; 95% ДІ 1,24-13,63), інших бактеріальних і вірусних інфекцій. Встановлено, що у дітей матерів-СІН хронічне порушення білково-енергетичного балансу (ВШ^1.1-1.2 3,58; 95% ДІ 1,95-6,58), анемія, перинатальне ураження ЦНС, атопічний дерматит, ГРВІ, бронхіт, інфекції шкіри, пневмонія, кишкові інфекції діагностуються вірогідно частіше, ніж у дітей підгрупи 1.1 (р<0,05). У підгрупі 1.2 також частіше реєструються вірусні гепатити В і С.

Доведено, що на першому році життя діти ВІЛ-інфікованих жінок демонструють вищий показник смертності. У досліджуваній когорті в Одеській області у 2000-2004 рр. ППС сягав 405,4%, а у постнеонатальному періоді ППС дорівнював 583,1%. У більшості випадків смерті дітей виявлено недостатню якість антенатальної медичної допомоги: тільки 20% ВІЛ-інфікованих матерів померлих дітей приймали під час вагітності ZDV, а 35% отримали у пологах NVP. Серед дітей, які знаходилися на піклуванні батьків, відсутність якісного адекватного педіатричного спостереження виявлено в 69,05% летальних випадків; за допомогою ПЛР обстежено тільки 35,3% дітей (позитивні результати отримано у 29,4%, негативні - у 5,9%). Детальний аналіз кожного випадку смерті дозволив вважати ВІЛ-інфекцію причиною смерті 47% померлих дітей (рис. 4). Шкідливі звички вагітних (58,3% матерів померлих дітей - СІН), наявність у них супровідних інфекцій, патологічний перебіг вагітності позначилися на причинах смерті 53% померлих дітей ВІЛ-інфікованих матерів; ці випадки не пов'язані з перинатальним інфікуванням ВІЛ, а спричинені вадами розвитку, вродженими інфекціями в результаті трансмісії збудників інших інфекцій, гострими інфекціями, нещасними випадками (аспірація блювотних мас, отруєння чадним газом, асфіксія у ліжку) та синдромом раптової смерті. За методом Кендала виявлено асоціацію між соціальним неблагополуччям жінок і причинами смертності у досліджуваній когорті дітей (ф=0,36-0,42). Діти жінок-СІН помирали на першому році життя частіше, ніж діти матерів-не СІН (ВШ 3,31; 95% ДІ 1,8-6,09).

Виявлено патогенетичний взаємозв'язок між несприятливими факторами впливу на стан здоров'я неінфікованих дітей ВІЛ-інфікованих матерів першого року життя. Проведення процедури регресійного, кластерного та багатофакторного аналізу методом Varimax normalized продемонструвало, що наявність гіпотрофії, затримки нервово-психічного розвитку і часті захворювання на гострі інфекції патогенетичне пов'язані з незадовільним антенатальним спостереженням та шкідливими звичками матерів (фактор першого роду, кластери з показниками дисперсії 0,61-0,78. Об'єднання кластерів з показниками дисперсії 0,76 і 0,57 у значущий фактор другого роду показує, що смертність на першому році життя більшою мірою зумовлена наявністю у матерів ІПСШ, інфекцій, що передаються через кров, збудників групи TORCH-інфекцій. Усі ці збудники інфекцій призводять до вроджених вад розвитку, або до вроджених інфекцій - найголовніших причин смерті неінфікованих дітей ВІЛ-інфікованих матерів.

Визначено, що особливості гемограми та низки біохімічних показників у неінфікованих дітей ВІЛ-інфікованих жінок на першому році життя пов'язані з частими інфекційними захворюваннями. Доведено, що зниження рівня гемоглобіну (105,3 г/л; 95% ДІ 102,7-107,8) та еритроцитів (3,82•10¹²/л; 95% ДІ 3,70-3,90), підвищення рівня лейкоцитів (9,5•10⁹/л; 95% ДІ 8,3-10,69), нейтрофільних гранулоцитів (відносної й абсолютної кількості), тромбоцитів і ШОЕ (порівняно з КГ) є результатом захворювання неінфікованих дітей на гострі інфекції (=0,30). У дітей матерів-СІН означені відмінності виражені значніше. За методом Спірмена знайдено зв'язок між підвищенням у сироватці крові рівнів ферментів печінки АлАТ (=0,68) і АсАТ (=0,38), тимолової проби (=0,66), лужної фосфатази (=0,44) і захворюванням на вірусний гепатит В. Як і у дослідженні E. Silvia (2001), ми виявили зниження рівня заліза у сироватці крові неінфікованих дітей ВІЛ-інфікованих жінок: у групі 1 - 8,24 ммоль/л (95% ДІ 6,07-10,41), у КГ - 12,45 ммоль/л (95% ДІ 10,24-14,66), що пов'язано з недоношеністю (= -0,35) та наявністю у дитини білково-енергетичної недостатності (= -0,35).

У роботі встановлено, що особливості імунного статусу неінфікованих дітей ВІЛ-інфікованих жінок на першому році життя полягають у збільшенні кількості випадків різноманітних проявів гуморальної відповіді на гострі інфекції та у супресії клітинної ланки при тяжких інфекційних захворюваннях на несприятливому преморбідному фоні. Хоча порівняння середніх величин рівня імуноглобулінів у підгрупах 1.1 і 1.2 не виявило статистично значущих відмінностей між відповідними показниками через великий розмах коливань даних у обмеженій вибірці, проте рівень IgG був нижче норми у 41,17% дітей у підгрупі 1.1 і у 66,7% - у підгрупі 1.2 (р<0,05); рівень IgG був вище норми у 11,7% дітей у підгрупі 1.1 і у 16,7% - у підгрупі 1.2 (р>0,05). Значне перевищення нормального рівня IgM виявлено у 11,7% дітей у підгрупі 1.1 і у 22,2% - у підгрупі 1.2 (р>0,05). Показник циркулюючих імунних комплексів перевищував норму в 17,65% немовлят у підгрупі 1.1 і у 22,2% - у підгрупі 1.2 (р>0,05), що характеризує високий рівень сенсибілізації дітей.

Ми не знайшли статистичної різниці між середніми значеннями абсолютної кількості CD3⁺-лімфоцитів, абсолютної та відносної кількості CD4⁺- і CD8⁺-лімфоцитів, а також співвідношення CD4⁺/CD8⁺-лімфоцитів у не інфікованих ВІЛ дітей у підгрупах 1.1 (n=17) і 1.2 (n=18) через великий розмах коливань даних у обмеженій вибірці, на відміну від даних М. Clerici (2000), F. Legrand (2006) і E. Piwoz (2005). Проте нами зареєстровано імуносупресію тяжкого ступеня (відносний вміст CD4⁺-лімфоцитів менше 25%) в однієї дитини в підгрупі 1.1 на фоні тяжкого перебігу вірусного гепатиту В і у 5 дітей у підгрупі 1.2 на фоні тяжкого перебігу туберкульозу, вірусного гепатиту В і бактеріальних інфекцій у поєднанні з гіпотрофією. Цей показник був нижче 35% (віковий рівень норми) більше ніж у половини дітей у підгрупі 1.1 і у 3 дітей у підгрупі 1.2. Абсолютну лімфопенію і зниження абсолютного рівня CD4⁺-лімфоцитів нижче вікової норми зареєстровано у 3 дітей підгрупи 1.1 на фоні туберкульозу, тяжкого перебігу кишкової інфекції та гіпотрофії тяжкого ступеня. Порушення клітинної ланки імунітету супроводжувалося зниженням співвідношення CD4⁺/CD8⁺-лімфоцитів менше 1,0 у 6 дітей підгруп 1.1 і 1.2 на фоні тяжкого перебігу бактеріальних інфекцій. Отримані дані узгоджуються з висновками W. Shearer (2003) про те, що імуносупресія у дітей може бути пов'язана не тільки з ВІЛ-інфекцією, а й з іншими тяжкими інфекційними захворюваннями.

У ході дослідження доведено, що порівняно з природним рівнем трансмісії ВІЛ (30,21%), найбільш ефективно знижує ризик передачі ВІЛ дитині триетапна схема АРВ-профілактики (ВШ^А-Г 2,37; 95% ДІ 1,34-4,21; зниження абсолютного ризику - ЗАР^А-Г 0,15; зниження відносного ризику - ЗВР^А-Г 49,5%; кількість пацієнтів, яким необхідне терапевтичне втручання для запобігання хоча б одному небажаному ефекту - КНТВ^А-Г 6,76), що корелює з даними С. Посохової (2006), М. Lallemant (2004) і F. Dabis (2003). Ефективність двоетапної схема нижча, ніж триетапної (ВШ^А-Б 1,98; 95% ДІ 1,07-3,65), але вища, ніж одноетапної (ВШ^Б-В 2,77; 95% ДІ 1,28-6,03). Триетапна схема найбільш ефективно діє у жінок-СІН (ЗАР^1.1-2.1 0,09 і ЗАР^1.2-2.2 0,16; ЗВР^1.1-2.1 41,1% і ЗАР^1.2-2.2 40,6%; КНТВ^1.1-2.1 11,68 і КНТВ^1.2-2.2 6,23), вона майже вдвічі знижує передачу ВІЛ дитині порівняно з відповідною дією у жінок-не СІН. Двоетапна схема профілактики хоча і знижує ризик трансмісії ВІЛ у жінок-СІН, але у жінок-не СІН вона більш ефективна (ЗАР^1.1-2.1 0,04 і ЗАР^1.2-2.2 0,03; ЗВР^1.1-2.1 20,0% і ЗАР^1.2-2.2 7,6%; КНТВ^1.1-2.1 24,0 і КНТВ^1.2-2.2 33,36). Цей факт може пояснюватися тим, що значне навантаження пренатальних факторів ризику у жінок-СІН сприяє інфікуванню плодів у останні тижні внутрішньоутробного розвитку. Триетапна схема запобігала пізній внутрішньоутробній трансмісії у підгрупі А, інтранатальна профілактика (двоетапна схема) у цьому випадку не діяла. Доведено безпеку схем АРВ-профілактики. Триетапна профілактика позитивно позначилася на стані здоров'я новонароджених і дітей першого року (табл. 2).

Таблиця 2. Показники неінфікованих дітей з урахуванням пренатальної дії ZDV і наркотиків

Примітка. Відмінності між підгрупами вірогідні (р0,05): ¹ - 1.1А і 1.1Г; ² - 1.2А і 1.1Г; ³ - 1.1А і 1.2Г.

На відміну від даних W. Watson (1998) і Т. Taha (2003), ми не виявили пригнічення функції кісткового мозку внаслідок пренатальної дії ZDV у вигляді анемії, лімфопенії, нейтрофільної гранулоцитопенії або тромбоцитопенії. В аналізі крові новонароджених у підгрупах 1.1А і 1.2А в першу і на 5-ту-7-му добу життя не відзначалося статистично значущих відмінностей, окрім рівня гематокриту, який був вірогідно вищим у дітей матерів-СІН. У віці 3-6 міс у дітей підгрупи 1.1А, порівняно з дітьми у підгрупі 1.1Г, відзначено вірогідне зниження рівня гранулоцитів, лімфоцитів і тромбоцитів. Проте подібні зміни у дітей підгрупи 1.2А відсутні. Ймовірно, відмінності, що виявлено у дітей підгрупи 1.1А, зумовлені більш низькою захворюваністю та відсутністю запальних змін у крові, а не токсичною дією препарату.

Дослідження не виявило у дітей клінічних ознак мітохондріальної токсичності ZDV і вірогідного зв'язку між експозицією препарату та причинами смерті дітей, неврологічними розладами, судомами, порушеннями тонусу м'язів. Між підгрупами 1.1А і 1.1Г не було відмінностей у середніх рівнях АлАТ, АсАТ, тимолової проби, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, малонового діальдегіду. Проте ми зареєстрували слабкі лабораторні прояви мітохондріальної токсичності унаслідок перинатальної дії ZDV, що виявилося у вірогідному підвищенні рівня лактату в сироватці крові у період новонародженості (у підгрупі 1.1А - 2,59 ммоль/л; 95% ДІ 2,36-2,82; у підгрупі 1.1Г - 1,79 ммоль/л; 95% ДІ 1,56-2,03) та у віці 3-6 міс (у підгрупі 1.1А - 2,28 ммоль/л; 95% ДІ 2,07-2,49; у підгрупі 1.1Г - 1,61 ммоль/л; 95% ДІ 1,46-1,76). Наші дані корелюють з результатами досліджень А. Noguera (2003, 2004) і С. Giaquinto, (2001), які повідомляють про підвищення вмісту лактату у сироватці крові внаслідок перинатальної дії ZDV.

Клінічні прояви побічної дії NVP у новонароджених у вигляді висипу на шкірі було зареєстровано в одному випадку (0,31%). Дослідження не виявило у новонароджених клінічних проявів гепатотоксичної дії препарату. Хоча за методом Спірмена виявлено позитивний зв'язок між експозицією NVP і рівнем тимолової проби (с=0,31), при порівнянні показників у підгрупах 1.1Б і 1.1Г не зареєстровано відмінностей у середніх рівнях АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази та лактатдегідрогенази.

Доведено, що планове розродження за допомогою операції кесаревого розтину ефективно знижає рівень перинатальної передачі ВІЛ до 14,05% (ВШ^а-б 2,61; 95% ДІ 1,32-4,58; ЗАР^а-б 0,16; ЗВР^а-б 60,0%; КНТВ^а-б 6,32), що корелює з даними кількох європейських колаборативних досліджень. Як і у дослідженні С. Посохової (2006), ми виявили вірогідне зниження передачі вірусу при поєднанні триетапної схеми АРВ-профілактики і розродження за допомогою планової операції кесаревого розтину (ВШ 2,16; 95% ДІ 1,02-4,63). У підгрупах Б, В і Г не знайдено статистично значущих відмінностей у рівні трансмісії ВІЛ, що, ймовірно, пояснюється обмеженістю вибірки.

У ході дослідження виявлено, що планове розродження за допомогою операції кесаревого розтину вірогідно знижує рівні еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту у новонароджених у першу і на 5-ту-7-му добу життя. Такі відмінності, ймовірно, є результатом крововтрати унаслідок фетоплацентарної гемотрансфузії при проведенні гемостатичного варіанта операції кесаревого розтину. Непрямим підтвердженням крововтрати у дітей, народжених за допомогою операції кесаревого розтину, є зниження у перші місяці життя рівня заліза у сироватці крові (у підгрупі 1а - 7,78 ммоль/л; 95% ДІ 7,29-8,27; у підгрупі 1б - 8,64 ммоль/л; 95% ДІ 7,99-9,29). Тому для контролю безпеки народження за допомогою планової операції кесаревого розтину у дітей слід моніторувати показники загального аналізу крові у першу добу і на 5-ту-7-му добу життя та рівень заліза у сироватці крові у перші місяці життя.

У роботі визначено, що прийом ТМП/СМК запобігає у ВІЛ-інфікованих дітей виникненню пневмонії, що викликається Pneumocystis jiroveci, та знижує летальний ризик на першому році життя. Зіставлення кількості випадків смерті між підгрупами в і г продемонструвало, що у підгрупі в із 48 дітей у віці до 1 року померло 2 (4,16%) дитини; а у підгрупі г із 104 дітей померло 49 (47,12%) дітей (ВШ^в-г 11,07; 95% ДІ 2,58-47,45). У неінфікованих дітей ВІЛ-інфікованих матерів не виявлені клінічні та лабораторні ознаки токсичної дії первинної профілактики пневмоцистної пневмонії за допомогою ТМП/СМК. Крім того, встановлено, що профілактичний прийом ТМП/СМК неінфікованими дітьми знижує частоту виникнення в них сепсису (ВШ^в-г 4,88; 95% ДІ 1,05-22,70), проте не знижує частоти захворювань на гострі респіраторні вірусні інфекції та кишкові інфекції.

При проведенні проспективного дослідження у 31,7% дітей ВІЛ-інфікованих матерів виявлено порушення принципу добродіяння і незавдання шкоди у вигляді нехтування батьківськими обов'язками, що проявлялося у ненаданні дитині базового рівня, необхідного для зростання і розвитку, у відмові жінок від АРВ-профілактики, від обстеження, проведення профілактики чи лікування дітей, у небезпечному вигодовуванні дітей. Такі факти можна вважати проявами жорстокого поводження з дітьми. Виявлено, що порушення прав дітей у 56,1% випадків пов'язано з соціальним неблагополуччям матерів, у 43,9% - з недостатньою інформованістю батьків. Встановлено порушення низки біоетичних принципів з боку медичних працівників у контексті запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини та ведення дітей ВІЛ-інфікованих жінок: поваги автономії (примусове тестування жінок на ВІЛ, порушення права жінок на репродуктивний вибір, ухвалення рішень про обстеження, проведення профілактики та лікування, медичне спостереження дітей); конфіденційності приватної інформації та недоторканість приватного життя (розголошення ВІЛ-статусу при тестуванні на ВІЛ і протягом усього медичного спостереження за дітьми); соціальної справедливості (відмова ВІЛ-інфікованим у доступі до загальної чи спеціалізованої медичної допомоги).

Доведено необхідність включення консультативної допомоги до стандарту медичного ведення дітей з перинатальним контактом із ВІЛ. При вивченні ставлення медичних спеціалістів, осіб без медичної освіти та людей, що живуть з ВІЛ, до біоетичних проблем і дотримання прав дитини, які виникають у контексті профілактики передачі ВІЛ і медичного спостереження за дітьми ВІЛ-інфікованих жінок, виявлено, що недостатня інформованість з питань ВІЛ-інфекції створює передумови для порушення прав дітей, у тому числі, з боку медичних працівників та батьків. Встановлено, що підвищення інформованості медичних працівників, та подальше проведення такими спеціалістами консультування осіб з близького оточення дітей ВІЛ-інфікованих жінок запобігає порушенню прав дітей та є заходом профілактики жорстокого поводження з ними. Розроблено алгоритми консультування ВІЛ-інфікованих матерів з питань уточнення ВІЛ-статусу, догляду, вигодовування та медичного спостереження за дітьми з перинатальним контактом із ВІЛ у період новонародженості та в ранньому віці.

У результаті проведеного дослідження розроблено протокол диференційованого медичного ведення дітей ВІЛ-інфікованих жінок (рис. 6), спрямований на підвищення ефективності надання медичної допомоги, профілактику інфікування дітей ВІЛ, ранню діагностику ВІЛ-інфекції, зниження захворюваності та смертності у періоді новонародженості та на першому році життя. Профілактичні заходи включають ранній контакт «шкіра до шкіри» та цілодобове сумісне перебування новонародженого із ВІЛ-інфікованою матір'ю, продовження схеми АРВ-профілактики новонародженому, початок проведення первинної профілактики пневмоцистної пневмонії дитині у віці 4-6 тиж за умови хоча б одного позитивного результату ПЛР або неможливості проведення дослідження методом ПЛР. Діагностичні заходи включають оцінку ризику у дитини вад розвитку, TORCH-інфекцій, ВІЛ-інфекції (з урахуванням виявлених соціально-біологічних і медичних факторів ризику), синдрому абстиненції, негативних наслідків АРВ-профілактики та кесаревого розтину (оцінка загального аналізу крові, активності печінкових ферментів, рівня молочної кислоти та заліза у сироватці крові в перші дні життя та у віці 1 і 3 міс). Виявлені захворювання або патологічні стани лікують відповідно до чинних стандартів. Уточнення ВІЛ-статусу дитини здійснюється за допомогою запропонованого алгоритму. Протокол передбачає консультативну допомогу з питань вигодовування, догляду, профілактики опортуністичних інфекцій та синдрому раптової смерті, уточнення ВІЛ-статусу різними методами з використанням запропонованих алгоритмів консультування. Заходи диференційовані залежно від віку дитини та даних про результати уточнення її ВІЛ-статусу.

Впровадження у 2000-2004 рр. в Одеському регіоні системи перинатальної профілактики передачі ВІЛ, ранньої діагностики ВІЛ-інфекції у дітей, диференційованого підходу до надання медичної допомоги дітям ВІЛ-інфікованих жінок, а також доступність ВААРТ позитивно позначилися на здоров'ї дітей з перинатальним контактом із ВІЛ. У 2005 р. померло 12 дітей ВІЛ-інфікованих жінок (3 із них - з ВІЛ-інфекцією), у 2006 р. - 4 (3 із них - з ВІЛ-інфекцією), ППС 248,3%; тобто в період 2005-2006 рр. у порівнянні з періодом 2000-2004 рр. смертність дітей ВІЛ-інфікованих жінок знизилася (ВШ 1,83; 95% 1,04-3,24).

Таким чином, запропонований протокол медичного ведення дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, є диференційованим, етапним, багатокомпонентним, мультифакторним, вартісним, але важливим для збереження здоров'я дитини.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлене нове розв'язання наукової проблеми - зниження захворюваності та смертності на першому році життя дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, на підставі концепції прогностичного підходу до оцінки перинатальних факторів ризику та розробки науково обґрунтованого протоколу їх медичного ведення.

1. Питома вага дітей ВІЛ-інфікованих матерів в популяції новонароджених Одеської області неухильно зростає (0,91% у 2000 р., 1,51% у 2006 р.; ВШ 1,66; 95% ДІ 1,39-1,99), що не супроводжується підвищенням захворюваності дітей на ВІЛ-інфекцію (0,15 ‰ у 2000 р. і 0,14 ‰ у 2006 р.) внаслідок зменшення частоти народження ВІЛ-інфікованих (ВШ 1,74; 95% ДІ 1,03-2,96) та збільшення частки неінфікованих дітей.

2. Два комплекси факторів ризику перинатальної передачі ВІЛ мають прогностичне значення у неонатальний період: соціально-біологічний, що включає шкідливі звички матері та гестаційну незрілість новонародженого або затримку внутрішньоутробного розвитку, підвищує ризик у 4,56 разу; медичний, що включає відсутність антиретровірусної профілактики і пологи через природні пологові шляхи, підвищує ризик у 3,04 разу. Поєднання у дитини обох комплексів факторів збільшує ризик перинатальної трансмісії ВІЛ у 6,04 разу.

3. Стан здоров'я новонароджених ВІЛ-інфікованих жінок, порівняно з дітьми ВІЛ-негативних матерів, характеризується збільшенням ризику недоношеності (ВШ 5,32; 95% ДІ 1,64-17,29) і затримки внутрішньоутробного розвитку (ВШ 8,08; 95% ДІ 3,67-17,83), зниженням оцінки за шкалою Апгар, підвищенням утричі ймовірності вроджених вад розвитку, зростанням частоти захворювань перинатального періоду (ВШ 3,36; 95% ДІ 2,1-5,39), збільшенням у 1,93 разу ризику смерті. Захворювання новонароджених зумовлені патологічним перебігом третього триместру вагітності, плацентарною недостатністю і наслідками внутрішньоутробної гіпоксії, а причини народження дитини недоношеною пов'язані з наявністю у матерів шкідливих звичок і клінічних проявів ВІЛ-інфекції.

4. Діагностична специфічність дослідження антитіл до ВІЛ методом ІФА у дітей віком до 18 міс є низькою (у 12 міс - 0,44, у 15 міс - 0,76) і зростає від 0,88 до 0,99 у віці 18-21 міс. Збільшення лімфатичних вузлів у кількох групах (ДЧ 0,51; ДС 0,98), спленомегалія (ДЧ 0,77; ДС 0,94), гепатомегалія (ДЧ 0,60; ДС 0,91), атопічний дерматит (ДЧ 0,74; ДС 0,9), рівень загального білка сироватки крові більше 80 г./л (ДЧ 0,94; ДС 0,56) на першому році життя сприяють уточненню ВІЛ-статусу у дітей ВІЛ-інфікованих матерів, проте тільки визначення провірусної ДНК методом ПЛР демонструє у віці після 1 міс високу діагностичну чутливість (0,96-0,99) і специфічність (0,91-0,93), при цьому прогностична цінність позитивного результату нижча, ніж негативного.

5. На першому році життя стан здоров'я неінфікованих дітей ВІЛ-інфікованих жінок порівняно з дітьми ВІЛ-негативних матерів характеризується підвищенням ризику білково-енергетичної недостатності (ВШ 9,29; 95% ДІ 2,86-30,18), затримки нервово-психічного розвитку (ВШ 5,1; 95% ДІ 1,64-16,85), анемії (ВШ 4,40; 95% ДІ 2,31-8,37), атопічного дерматиту (ВШ 2,16; 95% ДІ 1,10-4,26), кишкових інфекцій (ВШ 4,11; 95% ДІ 1,24-13,63); зростанням удвічі ризику захворювання на гострі респіраторні вірусні інфекції, збільшенням у 14,4 разу ризику госпіталізації; порушенням гуморальної та клітинної ланок імунітету на несприятливому преморбідному фоні та за наявності тяжких інфекцій. Затримка фізичного і нервово-психічного розвитку та підвищення захворюваності на гострі інфекції пов'язані з соціальним неблагополуччям ВІЛ-інфікованих жінок та наявністю у них шкідливих звичок.

6. Смертність на першому році життя дітей ВІЛ-інфікованих жінок у 4,05 разу вища, ніж у популяції дітей ВІЛ-негативних матерів; 47% причин смерті зумовлено швидким перебігом ВІЛ-інфекції, а 53% - спричинені вадами розвитку, іншими вродженими інфекціями, гострими бактеріальними або вірусними інфекціями, нещасними випадками та синдромом раптової смерті.

7. Пренатальна експозиція наркотичних речовин майже удвічі підвищує ризик трансмісії ВІЛ; у неінфікованих дітей ВІЛ-інфікованих матерів-споживачів ін'єкційних наркотиків порівняно з дітьми, які не зазнали пренатальної дії наркотиків, збільшений ризик недоношеності (ВШ 2,94; 95% ДІ 1,36-6,38) і затримки внутрішньоутробного розвитку (ВШ 2,47; 95% ДІ 1,52-4,02), знижені темпи фізичного і нервово-психічного розвитку (ВШ 4,17; 95% ДІ 2,1-8,3), підвищена захворюваність та смертність (ВШ 3,31; 95% ДІ 1,8-6,09).

8. Триетапна схема антиретровірусної профілактики найбільш ефективно знижує перинатальну передачу ВІЛ (ВШ 2,37; 95% ДІ 1,34-4,21), позитивно позначається на фізичному розвитку неінфікованих дітей на першому році життя, знижує у 2,3 разу ризик госпіталізації, але підвищує у сироватці крові дитини рівень молочної кислоти. Планове розродження ВІЛ-інфікованих жінок за допомогою операції кесаревого розтину зменшує частоту передачі ВІЛ дитині (ВШ 2,61; 95% ДІ 1,32-4,58), але водночас вірогідно знижує в неї рівень гемоглобіну, еритроцитів і гематокрит у перші дні та рівень заліза у сироватці крові у перші місяці життя.

9. Порушення біоетичних норм створюють перешкоди для ефективної медичної допомоги у 31,7% дітей ВІЛ-інфікованих жінок. З боку батьків частіше порушується принцип добродіяння і незавдання шкоди, що проявляється у відмові від проведення антиретровірусної профілактики, штучного вигодовування, обстеження чи лікування дітей; у 43,9% випадків порушення прав дитини грунтується на недостатній інформованості батьків.

10. Розроблений протокол надання медичної допомоги дітям ВІЛ-інфікованих жінок у період новонародженості та у ранньому віці, що включає профілактичні, діагностичні заходи та консультативну допомогу, знижує ризик інфікування дітей ВІЛ, дозволяє рано уточнити ВІЛ-статус, своєчасно призначити ВІЛ-інфікованим антиретровірусну терапію, знижує смертність на першому році життя (ВШ 1,83; 95% 1,04-3,24).

Практичні рекомендації

1. Диспансерне спостереження за дитиною з перинатальним контактом з ВІЛ включає профілактичні, діагностичні заходи та консультативну допомогу сім'ї у неонатальному періоді, на першому році життя до уточнення ВІЛ-статусу за допомогою ПЛР і у ранньому віці після виключення діагнозу ВІЛ-інфекції за допомогою ПЛР до лабораторного підтвердження втрати материнських антитіл до ВІЛ. Як неінфіковану дитину з перинатальним контактом із ВІЛ знімають з диспансерного обліку на підставі одного негативного результату визначення антитіл до ВІЛ методом ІФА у віці від 18 до 21 міс.

2. Медична допомога новонародженому ВІЛ-інфікованої жінки включає оцінку ризику щодо наявності вад розвитку, вроджених інфекцій, синдрому абстиненції, інфікування ВІЛ. Виявлені захворювання або патологічні стани лікують відповідно до чинних стандартів. Після народження дитину викладають на живіт матері для шкірного контакту, але не прикладають до грудей.

3. Новонародженому ВІЛ-інфікованої жінки продовжують схему антиретровірусної профілактики згідно з чинним протоколом. Для контролю безпеки заходів запобігання передачі ВІЛ у першому півріччі життя слід здійснювати динамічний моніторинг клінічного стану і нервово-психічного розвитку дитини, а також проводити оцінку загального аналізу крові, активності печінкових ферментів, рівня молочної кислоти та заліза у сироватці крові в перші дні життя та у віці 1 і 3 міс.

4. Ранню діагностику ВІЛ-інфекції у дитини віком до 18 міс здійснюють на підставі отримання двох позитивних результатів дослідження генетичного матеріалу ВІЛ методом ПЛР у двох окремо взятих зразках венозної крові. Перше дослідження проводять у віці 1-2 міс. Недоношених або дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку матерів-споживачів ін'єкційних наркотиків за умови відсутності профілактичних заходів під час вагітності та пологів доцільно обстежувати методом ПЛР у період новонародженості. Якщо перший результат дослідження генетичного матеріалу методом ПЛР позитивний або у дитини є клінічні ознаки ВІЛ-інфекції, то повторне дослідження проводять через 1-2 тиж. Перший позитивний результат визначення генетичного матеріалу ВІЛ або вік 4-6 тиж за умови відсутності обстеження методом ПЛР є показанням до початку первинної профілактики пневмоцистної пневмонії.

5. Виключення діагнозу ВІЛ-інфекції здійснюють на підставі двох негативних результатів дослідження генетичного матеріалу ВІЛ методом ПЛР у двох окремо взятих зразках венозної крові. У разі отримання першого негативного результату тестування методом ПЛР повторне дослідження проводять у віці 3-4 міс. Якщо у дитини виявляють збільшення лімфатичних вузлів у кількох групах, спленомегалія, гепатомегалія, атопічний дерматит, рівень загального білка сироватки крові більше 80 г./л, тяжкі бактеріальні інфекції, повторне обстеження методом ПЛР здійснюють негайно. За наявності двох негативних результатів дослідження методом ПЛР первинну профілактику пневмоцистної пневмонії відміняють.

6. Медична допомога у пологовому будинку повинна включати консультування ВІЛ-інфікованої матері з питань оптимального і безпечного для дитини вигодовування та догляду. Матері надають інформацію про особливості подальшого медичного ведення дитини, порядок уточнення ВІЛ-статусу і забезпечення адаптованими молочними сумішами. У ранньому віці дитини з перинатальним контактом з ВІЛ її матір необхідно консультувати з питань раціонального вигодовування, догляду, профілактики інфекцій та синдрому раптової смерті, порядку диспансерного спостереження та визначення ВІЛ-статусу дитини. Обстеження дитини на ВІЛ виконують за інформованою згодою матері після проведення дотестового консультування. Отримання позитивного і негативного результату тестування дитини на ВІЛ супроводжують післятестовим консультуванням.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. ВИЧ-инфекция в перинатологии / В.Н. Запорожан, Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Н.Н. Низова, С.П. Посохова, Е.А. Старец; под ред. В.Н. Запорожана, Н.Л. Аряева. - К.: Здоров'я, 2000. - 187 с. (Підготувала розділ монографії.)

2. Аряєв М.Л. Облік та ведення дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / М.Л. Аряєв, Н.В. Котова, О.О. Старець // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №2. - С. 53-58. (Здійснила пошук літератури, розробила підрозділи карт обліку та ведення.)

3. Опыт использования молочной смеси «NAN», обогащенной нуклеотидами, в питании ВИЧ-инфицированных детей / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старец, Л.Е. Каплина, О.П. Зброжик, И.В. Сергеева, В.А. Карташова, Е.А. Гуриенко // Современная педиатрия. - 2004. - №3 (4). - С. 99-102. (Провела пошук літератури, аналіз антропометричних показників, зробила висновки.)

4. Котова Н.В. Диагностическая чувствительность и специфичность клинических проявлений и лабораторных методов исследования у детей раннего возраста, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами / Н.В. Котова, Е.А. Старец // Современная педиатрия. - 2006. - №2 (11). - С. 113-117. (Обрала напрямок і дизайн дослідження, здійснила збирання, обробку й аналіз даних у дітей з невизначеним ВІЛ-статусом, зробила висновки.)

5. Котова Н.В. Выбор и оценка эффективности схем антиретровирусной терапии ВИЧ-инфекции у детей с учетом режима профилактики передачи ВИЧ от матери ребенку / Н.В. Котова, Е.А. Старец // Здоровье женщины. - 2006. - №2 (26). - С. 164-167. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних щодо профілактики передачі ВІЛ дитині.)

6. Старець О.О. Оцінка нервово-психічного розвитку і ранніх ознак енцефалопатії у дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих жінок / О.О. Старець, Н.В. Котова // Перинатологія та педіатрія. - 2006. - №2 (26). - С. 87-89. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних у неінфікованих дітей.)

7. Котова Н.В. Аналіз причин смертності дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками в Одеський області в 2000-2004 роках / Н.В. Котова, О.О. Старець // Одеський медичний журнал. - 2006. - №4 (96). - С. 58-61. (Обрала напрямок і дизайн дослідження, провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

8. Котова Н.В. Оцінка інформованості та алгоритм консультування з питань вигодовування дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, та харчування дітей, хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД / Н.В. Котова, О.О. Старець // Клінічна та експериментальна патологія. - 2006. - Т. 5, №3. - С. 110-115. (Обрала напрямок і дизайн дослідження, провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних про вигодовування дітей з неуточненим ВІЛ-статусом.)

9. Старець О.О. Оцінка стану клітинного імунітету на першому році життя у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / О.О. Старець, Н.В. Котова // Перинатологія та педіатрія - 2006. - №3 (27). - С. 113-115. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних у неінфікованих дітей.)

10. Котова Н.В. Оценка эффективности и безопасности антиретровирусной профилактики для новорожденных ВИЧ-инфицированных женщин с учетом експозиции наркотических веществ / Н.В. Котова // Здоровье женщины. - 2006. - №3 (27). - С. 243-246. (Виконала самостійно.)

11. Аряєв М.Л. Зникнення материнських антитіл до ВІЛ у дітей раннього віку, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / М.Л. Аряєв, Н.В. Котова, О.О. Старець // Досягнення біології та медицини. - 2006. - №2 (8). - С. 30-35. (Обрала дизайн дослідження, провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

12. Котова Н.В. Оцінка інформованості та роль консультування при уточненні ВІЛ-статусу у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / Н.В. Котова, О.О. Старець // Одеський медичний журнал. - 2006. - №5 (97). - С. 27-30. (Обрала напрямок і дизайн дослідження, провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних про уточнення ВІЛ-статусу.)

13. Аряєв М.Л. Біоетичні проблеми при веденні дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / М.Л. Аряєв, Н.В. Котова, О.О. Старець // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - №5 (417). - С. 5-9. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних про ВІЛ-інфікованих вагітних і неінфікованих дітей.)

14. Котова Н.В. Діагностична цінність дослідження генетичного матеріалу ВІЛ методом полімеразної ланцюгової реакції у дітей народжених ВІЛ-інфікованими жінками / Н.В. Котова, О.О. Старець // Одеський медичний журнал. - 2006. - №6 (98). - С. 38-41. (Обрала напрямок і дизайн дослідження, провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

15. Котова Н.В. Фізичний розвиток дітей першого року життя, народжених від ВІЛ-інфікованих жінок / Н.В. Котова, О.О. Старець // Перинатологія та педіатрія. - 2006. - №4 (28). - С. 111-116. (Обрала напрямок і дизайн дослідження, провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних у неінфікованих дітей.)

16. Котова Н.В. Стан здоров'я неінфікованих ВІЛ дітей першого року життя, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / Н.В. Котова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - №6. - С. 35-39. (Виконала самостійно.)

17. Котова Н.В. Оценка значимости факторов риска вертикальной трансмиссии ВИЧ методом моновариантного, кластерного и факторного анализов / Н.В. Котова // Современная педиатрия. - 2006. - №4 (13). - С. 108-112. (Виконала самостійно.)

18. Котова Н.В. Біоетичні норми і права людини в контексті перинатальної передачі ВІЛ і медичного ведення дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / Н.В. Котова // Інтегративна антропологія. - 2006. - №2 (8). - С. 29-32. (Виконала самостійно.)

19. Алгоритм медицинского наблюдения детей раннего возраста, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старец, Н.Я. Жилка // Здоровье женщины. - 2006. - №4 (28). - С. 217-222. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних, зробила висновки, розробила рекомендації щодо схеми уточнення ВІЛ-статусу и ведення дітей з невизначеним ВІЛ-статусом і ВІЛ-негативних дітей.)

20. Котова Н.В. Становлення мікробіоценозу новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів в умовах лікарні доброзичливої до дитини / Н.В. Котова, С.П. Посохова, О.С. Луценко // Одеський медичний журнал. - 2007. - №1 (99). - С 36-39. (Обрала напрямок і дизайн дослідження, провела пошук літератури, обробку й аналіз даних у новонароджених.)

21. Котова Н.В. Діагностична ефективність визначення кількості CD3⁺- і CD4⁺-Т-лімфоцитів у дітей раннього віку, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / Н.В. Котова, О.О. Старець // Буковинський медичний вісник. - 2007. - Т. 11, №1. - С. 30-33. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних у неінфікованих дітей).

22. Котова Н.В. Оценка состояния здоровья неинфицированных ВИЧ новорожденных от ВИЧ-инфицированных матерей / Н.В. Котова // Перинатология и педиатрия. - 2007. - №1 (29). - С. 24-28. (Виконала самостійно.)

23. Диференційований підхід до вигодовування на першому році життя ВІЛ-інфікованих дітей / М.Л. Аряєв, Н.В. Котова, О.О. Старець, Л. Є. Капліна, О.П. Зброжик, І. В. Сергєєва // Современная педиатрия. - 2007. - №1 (14). - С. 147-150. (Провела пошук літератури, аналіз даних, зробила висновки).

24. Котова Н.В. Факторы, влияющие на перинатальную передачу ВИЧ / Н.В. Котова // Здоровье женщины. - 2007. - №1 (29). - С. 218-222. (Виконала самостійно.)

25. Аряев Н.Л. Состояние здоровья детей, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами, особенности их медицинского наблюдения в раннем возрасте / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова // Журнал АМН України. - 2007. - Т. 13, №1. - C. 241-258. (Провела пошук, обробку та аналіз даних, зробила висновки, розробила практичні рекомендації.)

26. Перинатальні і педіатричні проблеми ВІЛ-інфекції / М.Л. Аряєв, А.О. Загарін, Н.В. Котова, О. І. Пенін, О.О. Старець, // СПИД, СНІД, AIDS. - 1999. - №3. - С. 26-27. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

27. Аряев Н.Л. Перинатальная трансмиссия ВИЧ. Проблема всемирная и национальная / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова // Лікування та діагностика. - 2004. - №1. - С. 39-44. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

28. Аряев Н.Л. Высокоактивная антиретровирусная терапия ВИЧ-инфекции у детей / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старец // Мистецтво лікування. - 2005. - №2 (18). - С. 54-59. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

29. Запорожан В.Н. Современные аспекты профилактики передачи ВИЧ от матери ребенку / В.Н. Запорожан, Н.Л. Аряев, Н.В. Котова // Мистецтво лікування. - 2005. - №10 (26). - С. 104-107. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

30. Аряев Н.Л. Выполнение международной программы ТАCIS LIEN: «Ведение ВИЧ-инфицированных и система профилактики» / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старец // Перинатальні інфекції - сучасний погляд: наук.-практ. конф. (Київ, 14-15 груд. 1999 р.): матеріали. - К.: Редакція газети «Ваше здоров'я», 1999. - С. 1-2. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

31. Аряев Н.Л. Ведение детей, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами, и перспективы лечения ВИЧ-инфицированных детей в Украине / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старец // Актуальні питання інфекційних захворювань у дітей: наук.-практ. конф. (Одеса, 2-3 жовт. 2001 р.): матеріали. - Одеса, 2001. - С. 11-12. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

32. Аряев Н.Л. Перспективы лечения ВИЧ-инфицированных и больных СПИДом детей в Украине / Н.Л. Аряєв, Н.В. Котова, Е.А. Старец // ВІЛ-інфекція та СНІД в Україні: наук.-практ. конф. (Київ, 30-31 трав. 2001 р.): зб. матеріалів. - К.: Медінфоцентр «Вектор», 2001. - С. 171. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

33. Учет и ведение детей, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старець, О.И. Пенин // ВІЛ-інфекція та СНІД в Україні: наук.-практ. конф. (Київ, 30-31 трав. 2001 р.): зб. матеріалів. - К.: Медінфоцентр «Вектор», 2001. - С. 165. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

34. Аряев Н.Л. Оценка и ведение новорожденных детей, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старец // Питання імунології в педіатрії: ІІ Всеукраїнська наук.-практ. конф. (Київ, 18-20 вер. 2002 р.): тези доп. // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №3. - С. 82. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

35. Babies born to HIV infected women in Odessa region, Ukraine / V. Zaporozhan, N. Aryaev, N. Kotova, E. Starets // XIV International AIDS conference (Barcelona, 7-12 July 2002): Abstracts. - By Monduzzi Editor S.p.A-MEDIMOND Inc. - Barcelona, 2002. - Vol. 2. - Р. 379-382. - Abstract C708S9434. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

36. Аряєв М.Л. ВІЛ-інфекція в неонатології / М.Л. Аряєв, Н.В. Котова // Актуальні питання неонатології: 1-ша наук.-практ. школа-семінар (Київ, 14-15 квіт. 2003 р.: клін. лекції та матеріали. - К., 2003. - С. 22-36. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

37. Prevention of HIV transmission from mother-to-child in developing countries / N. Aryaev, V. Zaporozhan, N. Kotova, E. Starets, R. Malyuta // Malaysian Public Health Association Conference (Kuala Lumpur, 22-23 October 2004): Abstracts. - Kuala Lumpur, 2004 // Malaysian Journal of Public Health Medicine. - 2004. - Vol. 4 (suppl 2). - Р. 7. - Abstract CS 4-2 (Провела пошук літератури, збирання і аналіз даних.)

38. Аряев Н.Л. Теория и практика профилактики передачи ВИЧ-инфекции от матери ребенку / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старец // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: 2-й з'їзд педіатрів України (Київ, 7-10 груд. 2004 р.): матеріали. - К., 2004. - С. 230-231. (Провела узагальнення даних літератури.)

39. Котова Н.В. Стан здоров'я дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / Н.В. Котова // Питання імунології в педіатрії: V Всеукраїнська наук.-практ. конф. (Форос, 13-14 жовт. 2005 р.): тези. - АР Крим, Форос, 2005 // Перинатологія та педіатрія. - 2005. - №1/2 (23). - С. 19. (Виконала самостійно.)

40. Котова Н.В. Діагностика ВІЛ-інфекції серологічними методами у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / Н.В. Котова, Т.А. Калєєва // Питання імунології в педіатрії: V Всеукраїнська наук.-практ. конф. (Форос, 13-14 жовт. 2005 р.): тези. - АР Крим, Форос, 2005 // Перинатологія та педіатрія. - 2005. - №1/2 (23). - С. 20. (Обрала напрямок і дизайн дослідження, провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

41. Котова Н.В. Ранняя диагностика ВИЧ-инфекции у детей, рожденных ВИЧ-инфицированными матерями, и назначение профилактики пневмоцистной пневмонии / Н.В. Котова, Т.А. Калеева // Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків: Всеукраїнська наук.-практ. конф. (Одеса, 12-14 квіт. 2005 р.): матеріали. - Одеса, 2005. - С. 49-50. (Обрала напрямок і дизайн дослідження, провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

42. Котова Н.В. Физическое развитие на первом году жизни детей, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами / Н.В. Котова, Е.А. Старец // Первая конференция по вопросам ВИЧ/СПИДа в Восточной Европе и Центральной Азии (Москва, 15-17 мая 2006 г.): сб. материалов. - М., 2006. - С. 107. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних у неінфікованих дітей.)

43. Котова Н.В. Роль консультирования при медицинском наблюдении детей, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами / Н.В. Котова, Е.А. Старец // Первая конференция по вопросам ВИЧ/СПИДа в Восточной Европе и Центральной Азии (Москва, 15-17 мая 2006 г.): сб. материалов. - М., 2006. - С. 108. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних у неінфікованих дітей.)

44. Котова Н.В. Стан здоров'я новонароджених дітей ВІЛ-інфікованих жінок / Н.В. Котова // Дихальна підтримка новонароджених та інші актуальні питання неонатології: наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Лівів, 9-10 листоп. 2006 р.): матеріали. - Львів, 2006. - С. 58-59. (Виконала самостійно.)

45. Котова Н.В. Вплив профілактики передачі ВІЛ на стан здоров'я новонароджених та дітей першого року, народжених ВІЛ-інфікованими жінками / Н.В. Котова // Фізіологія і патологія новонароджених: наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Київ, 15-16 бер. 2007 р.): матеріали. - К., 2007. - С. 205-206. (Виконала самостійно.)

46. Aryayev M. Morbidity and mortality of uninfected HIV-exposed infants in Ukraine / M. Aryayev, N. Kotova // For the Health and Well-being of Our Children: 25^th International Congress of Pediatrics (Athens, 25-30 August 2007): Abstracts. - Athens, 2007. - P. 130. - Abstract PP0533. (Провела пошук літератури, збирання, обробку й аналіз даних.)

47. Аряев Н.Л. Практическое руководство по кормлению младенцев, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старец; под ред. В.Н. Запорожана. - American International Health Alliance, 2002. - 44 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

48. Aryaev N.L. Practical Guide for Feeding Infants Born to HIV-Positive Women / N.L. Aryaev, N.V. Kotova, E.A. Starets; еd. by V. Zaporozhan. - 2-d еd. - American International Health Alliance, 2005. - 39 p. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

49. Організація медичної допомоги та догляду за ВІЛ-інфікованими у дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах: метод. рекомендації / Упоряд.: М.Л. Аряєв, А.М. Щербінська, Н.В. Котова, О.О. Старець, Р.О. Мойсеєнко, О.Ф. Коваленко, І. Є. Сапуга; затв. наказом МОЗ України від 29.11.2002 р. №448. - К.: МОЗ України, 2002. - 19 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

50. Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дітей / Упоряд.: Н.В. Котова, О.О. Старець; затв. наказом МОЗ України від 12.12.2003 р. №580. - МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2004. - 64 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

51. Система діагностики ВІЛ-інфекції у немовлят: метод. рекомендації / Упоряд.: Н.В. Котова, О.О. Старець; затв. наказом МОЗ України від 21.06.2005 р. №301. - К.: МОЗ України, 2005. - 32 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

52. Клінічний протокол з антиретровірусного лікування та здійснення медичного спостереження за дітьми, хворими на ВІЛ-інфекцію / Упоряд.: С.В. Комар, Н.В. Котова, О.О. Старець; затв. наказом МОЗ України від 13.04.2007 р. №182. - К.: МОЗ України, 2007. - 54 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

53. Система профилактики перинатальной передачи ВИЧ от матери к ребенку: інформ. листок про передовий виробничий досвід №13, 2001 / Упоряд.: В.Н. Запорожан, Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Н.Н. Низова, С.П. Посохова, Е.А. Старец; затв. наказом МОЗ України від 29.05.2001 р. №4.25-187. - О., ОЦНТЕІ, 2001. - 4 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

54. Попередження трансмісії ВІЛ від матері до дитини: навч. посібник для акушерів-гінекологів, неонатологів, педіатрів, інфекціоністів, сімейних лікарів, організаторів охорони здоров'я, лікарів-інтернів і студентів / В.М. Запорожан, М.Л. Аряєв, Н.В. Котова, Н.М. Нізова, С.П. Посохова, О.О. Старець. - К.: Акві-К, 2003. - 184 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних загальної та педіатричної частин.)

55. Дитячі хвороби. Неонатальний, малюковий і ранній вік: навч. посібник / М.Л. Аряєв, О.В. Зубаренко, А.А. Старикова, Н.Л. Мерікова, Н.В. Котова, Д.А. Варбанець, І. П. Маломуж, Л.Г. Кравченко; за ред. М.Л. Аряєв, О.В. Зубаренка. - О.: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. - 328 с. (Провела пошук літератури, написала підрозділи.)

56. Аряев Н.Л. Уход за детьми с ВИЧ-инфекцией: учеб. пособие для персонала детских учреждений и других лиц, вовлеченных в уход за детьми с ВИЧ-инфекцией / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старец. - К.: ЮНИСЕФ, 2002. - 122 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

57. Уход за детьми с ВИЧ-инфекцией: учеб. пособие для персонала детских учреждений и других лиц, вовлеченных в уход за детьми с ВИЧ-инфекцией / Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А. Старец, М.Ю. Варбан, Н.Н. Комарова, И.В. Пешая, Н.В. Леончук. - К.: ЮНИСЕФ, 2003. - 138 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних медичної частини.)

58. Догляд і підтримка дітей з ВІЛ-інфекцією: навч. посібник для персоналу дитячих установ, батьків, опікунів, соціальних працівників та інших осіб, що доглядають за дітьми з ВІЛ-інфекцією / М.Л. Аряєв, Н.В. Котова, О.О. Старець, О. І. Карпенко, М.В. Рядова, І. В. Пеша, О.П. Пурік, Н.В. Леончук. - К.: Кобза, 2003. - 168 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення медичних даних.)

59. Аряєв М.Л. Формування прихильності до антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дітей: навч. посібник для викладачів / М.Л. Аряєв, Н.В. Котова, О.О. Старець. - К.: Март, 2006. - 232 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)

60. Аряєв М.Л. Формування прихильності до антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дітей: навч. посібник для слухачів / М.Л. Аряєв, Н.В. Котова, О.О. Старець. - К.: Март, 2006. - 144 с. (Провела пошук літератури, аналіз і узагальнення даних.)