Гемостатична активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої
Вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої на зовнішній та внутрішній механізми активації згортання крові та протизгортаючі механізми. Гемостатична дія сухого екстракту з пагонів ожини сизої на моделях паренхіматозної кровотечі з різаної рани печінки.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2015 |
| Размер файла | 111,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 615.273.5:615.322:615.451.16:582.734.4
ГЕМОСТАТИЧНА АКТИВНІСТЬ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ПАГОНІВ ОЖИНИ СИЗОЇ
14.03.05 - фармакологія
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Лук'янова Лариса Володимирівна
Харків 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному фармацевтичному університету МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Волковой Валерій Аркадійович, Національний фармацевтичний університет МОЗ України, м. Харків, професор кафедри біології, фізіології та анатомії людини
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України Яковлєва Лариса Василівна, Національний фармацевтичний університет МОЗ України, м. Харків, завідувачка центральної науково-дослідної лабораторії завідувачка кафедри фармакоекономіки
доктор медичних наук, професор Сушков Сергій Валентинович, державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії Академії Медичних Наук України», м. Харків заступник директора з наукової роботи
Захист відбудеться «23» січня 2009 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4
Автореферат розісланий “22” грудня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор біологічних наук, професор Л.М. Малоштан
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Порушення збалансованої рівноваги функціональних систем згортання і антизгортання крові призводять до розвитку кровотеч або тромбозів. Своєчасне застосування засобів, які регулюють процеси коагуляції і фібринолізу, дозволяє полегшити стан хворого, зберегти його працездатність, а в деяких випадках запобігти смерті.
На теперішній час найбільш ефективними гемостатиками, які застосовуються при гострих та масивних кровотечах, є засоби тваринного походження (желатиноль, желпластан, губка желатинова), донорської крові та її фракцій (тромбін, фібриноген, плівка фібринна). Характерною особливістю цих препаратів є їх висока вартість, яка обумовлена складністю і трудомісткістю технології виготовлення та значною собівартістю сировини. Для профілактики і лікування помірних кровотеч з тривалим перебігом, таких як гемороїдальні, маткові кровотечі на тлі запальних процесів, фібром, при недостатньому зворотньому розвитку матки, застосовують гемостатики рослинного походження, які на фармацевтичному ринку України представлені, в основному, настоянками та рідкими спиртовими екстрактами, а також зборами. Серед них добре відомі препарати лагохілусу п'янкого, кропиви, деревію, гірчака перцевого, калини, гірчака почечуйного, арніки, грициків звичайних та інші. Загальним недоліком рослинних гемостатичних препаратів є низька комплаєнтність пацієнтів до них, бо ці засоби використовуються в рідких лікарських формах, або зборах, що потребує додаткових зусиль пацієнта для правильного дозування краплями, чи приготування настоїв та відварів. Оскільки до складу екстрактів гірчака перцевого, грициків, кропиви, калини, деревію та настоянок арніки, деревію, лагохілісу входить етиловий спирт, ці препарати не рекомендується вживати вагітним жінкам і у періоди лактації, коли вживання їх є доцільним за умови маткової кровотечі.
З огляду на це, пошук і розробка нових гемостатичних засобів рослинного походження, що поряд з високою специфічною активністю, були б зручними та безпечними у застосуванні є актуальною проблемою сучасної фармакології.
Детальне вивчення хімічного складу та фармакологічних властивостей, а також результатів клінічних досліджень ефективності рослин та препаратів з них є підґрунтям для розробки та впровадження у медичну практику нових високоефективних рослинних засобів. На відміну від синтетичних лікарських засобів рослинні біологічно-активні речовини (БАР) чинять на організм людини м'яку дію, не викликають побічних ефектів та алергійних реакцій. Наявність достатньої сировинної бази, комплексна фармакологічна активність та нешкідливість пояснює зацікавленість до вивчення дикоростучих неофіцінальних рослин. З літературних даних відомо, що рослини роду ожини (Rubus) містять дубильні речовини, фенолкарбонові кислоти та флавоноїди, які мають широкий спектр фармакологічної активності (В. Hansteen, 1980; І.С. Чекман, 2000; В.М. Ковальов, О.А. Васильєва, Т.О. Краснікова, 2001; L.R. Ferguson, 2001). Флавоноїди, аскорбінова кислота та поліфеноли мають тенденцію до накопичення у значних кількостях, що дає можливість розглядати рослини як багате джерело цих речовин (П.М. Жибоедов, 1994; О.А. Гісцева, 2004). В народній медицині використовують ожину сизу Rubus caesius як кровоспинний, протизапальний, жарознижуючий, знеболюючий, загальнозміцнюючий, заспокійливий і сечогінний засіб (И.И. Перевозченко, 1990; В. Віктораш, 1999; Т.А. Виноградова, Б.Н. Гажев, В.Н. Виноградов, В.К. Мартынов, 2001).
У НФаУ на кафедрі фармакогнозії під керівництвом професора В.М. Ковальова було вивчено фітохімічний склад пагонів ожини сизої і отриманого з них сухого екстракту. Визначено, що до складу пагонів ожини сизої входять: сума флавоноїдів в перерахунку на рутин 1,38%, дубильних речовин 7,4%, що суттєво перевершує вміст БАР у більшості лікарських рослин-гемостатиків, наприклад, гірчака перцевого. Багатий хімічний склад робить ожину сизу цінним лікувально-профілактичним засобом. Такий хімічний склад може обумовити широкий спектр фармакологічної активності, в тому числі і гемостатичну дію. Досі в цьому відношенні ожина сиза не вивчалась. В клінічну практику препарати з ожини сизої ще не впроваджені.
У зв'язку з цим, доцільним та актуальним було вивчення гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої (Rubus caesius) з родини розоцвітих (Rosaceae).
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою „Фармакологічні дослідження біологічно активних речовин та лікувальних засобів синтетичного та біологічного походження, їх застосування в медичній практиці” (№ державної реєстрації 0103U000478).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи - експериментальне обґрунтування доцільності застосування сухого екстракту з пагонів ожини сизої як гемостатичного засобу при внутрішніх кровотечах.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
1. Дослідити гемостатичну активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої та визначити його ефективну дозу.
2. Вивчити механізми гемостатичної дії сухого екстракту з пагонів ожини сизої: вплив на судинно-тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз.
3. Дослідити вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої на зовнішній та внутрішній механізми активації згортання крові та протизгортаючі механізми.
4. Встановити антифібринолітичну активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої.
5. Вивчити гемостатичну дію сухого екстракту з пагонів ожини сизої на експериментальних моделях паренхіматозної кровотечі з різаної рани печінки та капілярних кровотеч з різаних ран нирок і матки у щурів.
6. Дослідити гостру токсичність та можливу токсичну дію сухого екстракту з пагонів ожини сизої на органи та системи тварин при тривалому застосуванні.
Об'єкт дослідження - гемостатична активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої та механізми її розвитку. ожина сиза згортання кров
Предмет дослідження - сухий екстракт з пагонів ожини сизої.
Методи дослідження. В роботі використовували комплексний методичний підхід із залученням фармакологічних, токсикологічних, біохімічних, морфологічних, гематологічних, статистичних методів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше експериментально доведена наявність гемостатичної активності у сухого екстракту з пагонів ожини сизої з використанням методології експериментальної фармакології. Встановлено ефективну дозу сухого екстракту з пагонів ожини сизої за гемостатичною активністю. Досліджено, що за специфічною гемостатичною та антифібринолітичною дією сухий екстракт з пагонів ожини сизої перевершує препарати порівняння: рідкий екстракт грициків звичайних і е-амінокапронову кислоту. Встановлено механізм гемостатичної дії сухого екстракту з пагонів ожини сизої, який обумовлений наявністю в хімічному складі пагонів ожини сизої дубильних речовин, флавоноїдів (рутину, кверцитину, кемпферолу, аскорбінової кислоти). Відомо, що аскорбінова кислота підтримує колоїдний стан міжклітинної рідини і нормальну проникність капілярів (пригнічує гіалуронідазу), має антиагрегантні властивості. За рахунок активації ферментів дихання в печінці аскорбінова кислота підсилює її дезінтоксикаційну і білковоутворюючу функції, підвищує синтез протромбіну. Рутин підвищує концентрацію іонів кальцію в крові, що приймають участь у процесах згортання крові, і таким чином зменшує тривалість кровотеч, зміцнює стінки капілярів, регулюючи їх проникність, та підсилює дію аскорбінової кислоти. Хлорофіли стимулюють кровотворення. Прискорення згортання на тлі введення рослинних засобів може досягатись опосередковано: фенольні сполуки рослин захищають від інактивації адреналін, який викликає спазм судинної стінки та сприяє утворенню кров'яних згустків.
Наукова новизна дисертаційної роботи підтверджена деклараційним патентом на винахід 83527С2, Україна МПК (2006) А61К36/73, заявл. 13.07.06, опубл. 25.07.08, бюл. №14).
Практичне значення одержаних результатів. У дисертаційній роботі наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень, що виступають вагомим обґрунтуванням створення нового гемостатичного засобу рослинного походження з пагонів ожини сизої, який може бути рекомендований для розробки лікарського препарату у формі таблеток з метою його впровадження у медичну практику. За результатами проведених досліджень оформлений інформаційний лист про нововведення № 80-2007 «Методика визначення тривалості кровотечі в експериментальних умовах» (Київ, 2007). Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрі фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в лекційному курсі та при проведенні практичних занять за темою «Засоби, що впливають на згортання крові» (акт впровадження № 7 від 28 березня 2008 р.); на кафедрі фармакології, клінічної фармакології та фармакоекономіки Дніпропетровської державної медичної академії в лекційному курсі та при проведенні практичних занять за темою «Фармакологія системи крові» (акт впровадження № 2 від 17 вересня 2008р.) та на кафедрі фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця м. Києва (акт впровадження № 38 від 19 вересня 2008р.).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено патентно-інформаційний пошук, у тому числі з використанням пошукових серверів Yandex, Rambler, Alta Vista, а також медичної бази даних Medline мережі Інтернет, проведено аналіз даних літератури за темою дисертації. Сумісно з керівником визначена мета та поставлені завдання дослідження. Особисто здобувачем обрані методичні підходи досліджень, розроблені основні положення, відпрацьовані дослідні моделі, виконано всі експериментальні дослідження; також проведено аналіз, систематизацію та статистичну обробку експериментальних результатів, оформлення їх у вигляді таблиць, діаграм, рисунків, сформульовані основні положення і висновки роботи.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Лекарства - человеку» (Харків, 2004), на міжвузівській студентській науковій конференції (Харків, 2004), VІ національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 2005), студентській науковій конференції (Харків, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт, з них - 6 статей (5 у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України), 3 тез доповідей, 1 патент України на винахід, 1 інформаційний лист. Основні результати дисертації викладені в опублікованих роботах.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 160 сторінках комп'ютерного набору та складається зі вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали та методи дослідження ”, 3-х розділів експериментальних досліджень, аналізу результатів досліджень та їх обговорення, висновків, списку використаних джерел, який включає 232 посилання, з них 38 українських, 117 російських і 77 іноземних авторів. Робота ілюстрована 8 рисунками, 1 діаграмою, 2 схемами та 41 таблицею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Матеріали та методи дослідження. Експериментальні досліди виконані на 36 білих нелінійних статевозрілих мишах масою 18-20 г, 1366 білих нелінійних статевозрілих щурах масою 180-220 г, 66 мурчаках масою 500-550 г, 18 кроликах масою 2,5-3,0 кг. Тварини вирощені у розпліднику віварію ЦНДЛ НФаУ згідно з санітарно-гігієнічними нормами та вимогами GLP. Робота з тваринами проводилась згідно з міжнародними вимогами про гуманне ставлення до тварин та з дотриманням вимог директиви 86/609/ЕЕС з питань захисту тварин «Европейская конвенция защиты позвоночных животных, которые используются с экспериментальными и другими целями» (Страсбург, 1986), комісії з біоетики НфаУ (протокол № 2 від 15.04.2004 р.), а також згідно з методичними рекомендаціями „Доклінічні дослідження лікарських засобів” (О.В. Стефанов, 2001). Всі експериментальні дослідження були проведені на базі ЦНДЛ НФаУ.
Предмет дослідження - сухий екстракт (субстанція) з пагонів ожини сизої - це гігроскопічний порошок ясно-брунатного кольору, розчинний у воді і нижчих спиртах. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої має такий кількісний вміст БАР: білково-полісахаридного комплексу (БПСК) - 2,52%, поліфенолів - 5,39%, флавоноїдів - 0,8% (О.А. Гісцева, В.М. Ковальов, Т.О. Краснікова, 2005).
Аналіз хімічного складу підтвердив дані літератури про те, що сухий екстракт з пагонів ожини сизої є сумою дубильних речовин, флавоноїдів, гідроксикоричних і гідроксибензойних кислот, вітамінів С, Р, Е і F, що дозволило передбачити наявність у сухого екстракту з пагонів ожини сизої гемостатичної активності.
На першому етапі досліджували здатність сухого екстракту з пагонів ожини сизої прискорювати згортання крові тварин. Для цього визначали час появи перших ниток фібрину в краплі крові (метод Альтгаузена, 1988) від тварин, яким однократно внутрішньошлунково вводили засіб в дозах 7 мг/кг, 12 мг/кг і 17 мг/кг.
У цьому досліді та в тих, що описані далі, дію досліджуваного засобу порівнювали з препаратами порівняння - е-амінокапроновою кислотою та рідким екстрактом грициків звичайних в умовноефективних дозах, які були перераховані з добової дози для людини з використанням коефіцієнту видової стійкості по Ю.Р. Риболовлєву (Ю.Р. Риболовлев, 1979). Були використані такі препарати: “Кислота амінокапронова” (порошок per os, 1г, ФФ “Здоровье” (Харків)) та «Грициків екстракт рідкий» (екстракт рідкий для перорального застосування, спиртовий по 25 мл у флаконах, ВАТ "Фітофарм", м. Артемівськ, Донецька обл.).
Гемостатичну дію сухого екстракту з пагонів ожини сизої в інтервалі доз 3-17 мг/кг вивчали на експериментальній моделі паренхіматозної кровотечі з різаної рани печінки у щурів (Thienes et al., 1957). За результатами цього експерименту розрахували ефективну дозу сухого екстракту з пагонів ожини сизої за методом Б.М.Штабського і співавт. (1980).
Дослідження механізмів гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої включало визначення впливу досліджуваного засобу на активність судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу, стан внутрішнього та зовнішнього механізмів згортання крові, а також здатності гальмувати активність протизгортаючих факторів.
Вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої на судинно-тромбоцитарний гемостаз визначали за тривалістю кровотечі з поверхневих мікросудин шкіри, після порушення їхньої цілісності (модифікований метод Д'юка). Для визначення кількості тромбоцитів у периферичній крові щурів використовували спосіб Джавадяна (1980). Спонтанну агрегацію тромбоцитів вивчали якісним макроскопічним методом (В.В. Меньшиков, 1987; Л.А. Данилова, 2003). Ретракцію кров'яного згустку оцінювали за методом Макферлейна (1939).
При дослідженні коагуляційного гемостазу визначали тромбіновий час за методом В.П. Балуди і співав. (1980). Визначення концентрації фібриногену в коагуляційних пробах плазми проводили за методом Р.А. Рутберг (1961). Фібринстабілізуючий фактор (XIII) визначали уніфікованим прискореним методом В.П. Балуди (1980).
Здатність сухого екстракту з пагонів ожини сизої впливати на внутрішній механізм згортання крові оцінювали за часом появи перших ниток фібрину (метод Альтгаузена, 1988) та в мікрокоагуляційному тесті, який відображає динаміку утворення та інактивацію тромбіну (метод З.С. Баркагана, 1980).
Показником впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на зовнішній механізм згортання крові був протромбіновий індекс, який визначали уніфікованим методом Т.І. Герасименко зі співавт. (2002).
Стан протизгортаючих механізмів на тлі введення сухого екстракту з пагонів ожини сизої оцінювали на підставі вимірювання толерантності плазми до гепарину методом Т.І. Герасименко зі співавт. (2002).
Фібринолітичну активність крові досліджували за методом Е. Бідвел (1953). Концентрацію фібриногену визначали фотометрично. Продукти деградації фібрину у крові - неімунологічним методом по С.З. Габітову зі співавт. (1982) у пробі з протаміном сульфатом. Час лізису еуглобулінових згустків визначали уніфікованим методом Коваржика-Булука (1980).
Для вивчення ефективності сухого екстракту з пагонів ожини сизої при різних кровотечах досліджували його здатність зменшувати тривалість кровотечі на моделях різаних ран печінки за методом Thienes et al. (1957), нирок та матки, що одночасно дозволило підтвердити механізм дії засобу.
Гостру токсичність сухого екстракту з пагонів ожини сизої вивчали на двох видах тварин: нелінійних білих мишах масою 18-20 г і білих щурах масою 180-200 г обох статей при одноразовому внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинному шляхах введення (Л.Н. Сернов, В.В. Гацура, 2000; Т.А. Гуськова, 2003). Розрахунок середньої смертельної дози (LD50) проводили за методом С.М. Штабського зі співавт. (1980). Клас токсичності визначали за загальноприйнятою класифікацією К.К. Сидорова (1973).
Можливу загальнотоксичну дію сухого екстракту з пагонів ожини сизої на органи і системи експериментальних тварин при тривалому використанні вивчали згідно з Методичними рекомендаціями ДФК МОЗ України (О.В. Стефанов, 2001). При цьому оцінювали загальний стан тварин за динамікою їхньої маси і температури тіла та функціональний стан органів і систем: центральної нервової системи (ЦНС), серцево-судинної системи (ССС), печінки та нирок. Функціональний стан ЦНС досліджували за методом “відкритого поля” (Е.Н. Буркацкая, В.Ф. Бейер и др., 1980; Т.А. Гуськова, 2003); функціональний стан ССС - за показниками електрокардіограми (И.А. Западнюк, В.И. Западнюк и др., 1983; Т.А. Гуськова, 2003). Склад периферичної крові визначали за кількістю еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, лейкоцитарною формулою; також визначали вміст гемоглобіну, швидкість згортання еритроцитів (ШЗЕ) та швидкість згортання крові по Альтгаузену (В.В. Меньшиков, 1987). Функціональний стан печінки оцінювали за вмістом загального білка, та його фракційним складом, активністю цитолітичних ферментів АлАТ, АсАТ (В.В. Меньшиков, 1987). Функціональний стан нирок - за наявністю білка в сечі, величиною рН та питомої ваги; вмістом залишкового азоту сечовини сироватки крові, що визначали уніфікованим діацетиламонієвокислим методом (В.Г. Колб, В.С. Камышников, 1982; В.В. Меньшиков, 1987). Результати біохімічних досліджень були доповнені даними гістоморфологічного вивчення внутрішніх органів тварин (О.В. Стефанов, 2001).
Отримані результати досліджень оброблені статистично з використанням пакету прикладних програм “STATISTICA” на комп'ютері з програмним забезпеченням “Excel”, методів варіаційної статистики (С.М. Лапач, 2001; Г. Стентон, 2001). Вірогідність даних оцінювали, використовуючи критерій Ст'юдента t (В.І. Сергієнко, І.Б. Бондаренко, 2000; О.В. Стефанов, 2001). Аналіз результатів і оцінку їх вірогідності здійснювали шляхом порівняння з вихідними та контрольними даними. Вірогідними вважали відмінності при р0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Встановлено, що сухий екстракт з пагонів ожини сизої активує процес згортання крові мурчаків, скорочуючи згортання крові в дозі 7 мг/кг на 53%, а у вищих дозах 12 мг/кг та 17 мг/кг на 45% та 38% відповідно (табл.1).
Таблиця 1
Результати впливу досліджуваних засобів на згортаючу систему крові мурчаків, (n=6)
|
Групи тварин |
Доза засобів |
Час згортання крові, с |
Скорочення часу згортання крові, % |
|
|
Контроль |
- |
230,00±0,58 |
- |
|
|
Сухий екстракт з пагонів ожини сизої |
7 мг/кг |
108,00±1,00*/*** |
53,04 |
|
|
12 мг/кг |
126,00±0,89*/**/*** |
45,22 |
||
|
17 мг/кг |
142,00±0,63*/**/*** |
38,26 |
||
|
е-амінокапронова кислота |
10 мг/кг |
111,70±1,08*/*** |
51,43 |
|
|
Рідкий екстракт грициків |
0,1 мл/кг |
156,00±1,39*/** |
32,17 |
Примітки:
* - вірогідність результатів щодо контролю, р<0,05;
** - вірогідність результатів щодо е-амінокапронової кислоти, р<0,05.
*** - вірогідність результатів щодо екстракту грициків, р<0,05.
За здатністю прискорювати згортання крові досліджуваний засіб в найбільш ефективній дозі прирівнюється до дії препарату порівняння е-амінокапронової кислоти та в 1,6 разу перевищує активність рідкого екстракту грициків.
Для підтвердження гемостатичної дії сухого екстракту з пагонів ожини сизої реєстрували тривалість кровотечі зі стандартних ран печінки у щурів. Ефективна доза сухого екстракту з пагонів ожини сизої за гемостатичною активністю при внутрішньошлунковому введенні щурам, що визначали в умовах різаної рани печінки за показником зменшення тривалості кровотечі, становить 7,00 (2,52ч10,75) мг/кг маси тіла тварини (рис. 1).
Рис. 1 Залежність «доза-ефект» сухого екстракту з пагонів ожини сизої в умовах паренхіматозної кровотечі з різаної рани у щурів
При вивченні дії сухого екстракту з пагонів ожини сизої на судинно-тромбоцитарний гемостаз в умовах капілярної кровотечі було встановлено, що засіб зменшує тривалість кровотечі у щурів на 62,4% у порівнянні з контролем і на 6,9% у порівнянні з екстрактом грициків.
Встановлено, що кількість тромбоцитів в периферичній крові вірогідно підвищується на 5,7% і 7,0% відповідно після 14-ти і 20-ти денного введення досліджуваного засобу. На тлі введення рідкого екстракту грициків тромбоцитопоез збільшується на 3,8% по відношенню до контролю лише на 20 день (табл. 2).
Таблиця 2
Кількість тромбоцитів в периферичній крові щурів при внутрішньошлунковому введенні досліджуваних засобів, 109/л, (n=6)
|
Терміни дослідження |
Контроль |
Екстракт ожини, 7 мг/кг |
Екстракт грициків, 0,1 мл/кг |
||
|
Вихідні дані |
534,67±11,07 |
533,00±10,56 |
535,17±10,54 |
||
|
Однократне введення |
535,00±11,31 |
552,83±9,68 |
545,00±9,64 |
||
|
Багатократне введення |
через 7 днів |
539,83±10,86 |
564,33±8,38 |
553,00±8,77 |
|
|
через 14 днів |
545,50±10,64 |
576,67±8,16* |
561,00±7,97 |
||
|
через 20 днів |
550,67±10,02 |
588,83±8,52*/** |
571,33±7,34* |
Примітки тут і в табл. 3:
* - вірогідність результатів щодо вихідних даних, р<0,05;
** - вірогідність результатів щодо контролю, р<0,05.
При однократному і 7-ми денному введенні сухий екстракт з пагонів ожини сизої в ефективній дозі 7мг/кг статистично значимо не впливав на процес агрегації тромбоцитів (р>0,05 щодо контролю) (табл. 3). Після 14-ти, 20-ти денного введення сухого екстракту з пагонів ожини сизої спостерігали підвищення агрегаційної здатності тромбоцитів в 1,4 і 3,2 разу відповідно у порівнянні з контрольними даними, що перевищувало активність екстракту грициків у 1,25 разу на 20-й день введення. Це свідчить про наявність активного тромбоцитарного компоненту в механізмі гемостатичної дії сухого екстракту з пагонів ожини сизої при його тривалому (протягом 14 та 20 днів) застосуванні.
Таблиця 3
Вплив досліджуваних засобів на агрегаційну здатність тромбоцитів у щурів, с (n=6)
|
Терміни дослідження |
Контроль |
Екстракт ожини, 7 мг/кг |
Екстракт грициків, 0,1 мл/кг |
||
|
Вихідні дані |
12,00±1,06 |
11,50±1,34 |
10,50±2,28 |
||
|
Однократне введення |
11,00±0,73 |
11,00±2,28 |
11,00±2,08 |
||
|
Багатократне введення |
через 7 днів |
12,00±2,38 |
14,00±1,44 |
14,00±1,65 |
|
|
через 14 днів |
12,50±2,17 |
17,50±1,12* |
16,17±2,29 |
||
|
через 20 днів |
12,00±1,84 |
38,00±2,60*/** |
30,50±4,35* |
Відомо, що процес ретракції залежить від кількості активності тромбоцитів. Тому доцільним було вивчити вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої на цей процес. Після однократного введення сухого екстракту з пагонів ожини сизої щурам спостерігається підвищення активності процесу ретракції згустку крові на 31,7% щодо контролю, що перевищує аналогічну дію екстракту грициків на 16,2% (табл. 4).
Таблиця 4
Результати впливу досліджуваних речовин на стан ретракції згустку крові, (n=6)
|
Показник |
Контроль |
Екстракт ожини, 7 мг/кг |
Екстракт грициків, 0,1 мл/кг |
|
|
Ретракція згустку крові, % |
39,50±1,23 |
71,17±0,91 */** |
55,00±1,32 * |
|
|
Індекс ретракції |
0,40 |
0,71 |
0,55 |
Примітки тут і в табл. 5 і 6:
* - вірогідність результатів щодо контролю, р<0,05;
** - вірогідність результатів щодо екстракту грициків, р<0,05.
При вивченні впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на коагуляційний гемостаз було встановлено, що тромбіновий час зменшується на 11,8% щодо контролю і на 9,1% у порівнянні з екстрактом грициків. Кількість фібриногену на тлі засобу практично не змінюється. Активність фактору ХІІІ визначали за часом розчинення згустку плазми в розчині сечовини після інкубації плазми з монойодоцтовою кислотою, яка блокує активність фактору ХІІІ і рекальцифікації. Активність фактору ХІІІ в плазмі крові на тлі сухого екстракту з пагонів ожини сизої збільшується на 28,0% у порівнянні з контролем і на 14% у порівнянні з екстрактом грициків (табл. 5). Відомо, що фібриназа (ХІІІ фактор) бере участь у перетворенні фібриногену у фібрин та сприяє утворенню стабілізованого, нерозчинного фібрину (Ф. Дж. Шиффман, 2001). Отримані результати свідчать про помірний вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої на кінцевий етап згортання крові - перетворення фібриногену в фібрин.
Таблиця 5
Вплив досліджуваних речовин на показники кінцевого етапу згортання крові у щурів, (n=6)
|
Показники |
Контроль |
Екстракт ожини, 7 мг/кг |
Екстракт грициків, 0,1 мл/кг |
|
|
Тромбіновий час, с |
34,00±1,07 |
30,00±1,07 * |
33,00±0,82 |
|
|
Фібриноген, г/л |
3,35±0,09 |
3,53±0,08 |
3,42±0,10 |
|
|
Час лізису згустку плазми, с |
60,50±0,76 |
77,33±0,72 */** |
69,00±0,73 * |
|
|
Активність фактору ХІІІ, % |
100 |
128 |
114 |
Згідно з сучасними уявленнями розрізняють два механізми активації згортання крові: внутрішній та зовнішній. Запуск внутрішнього механізму здійснюється за рахунок внутрішніх ресурсів крові та плазми (кров'яного тромбопластину), в пробірці після взяття крові та в організмі при контакті з ушкодженою судинною стінкою. При дослідженні впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на внутрішні механізми активації згортання, було встановлено, що сухий екстракт з пагонів ожини сизої прискорює процес згортання крові в 1,4 разу і вірогідно перевищує ефект препарату порівняння рідкого екстракту грициків (див. табл. 1). Встановлений гемостатичний ефект, ймовірно, може бути обумовлений наявністю в хімічному складі пагонів ожини сизої дубильних речовин, флавоноїдів, які виявляють протективну дію на адреналін, під впливом якого відбувається активація згортання.
Мікрокоагуляційний тест також відображає внутрішній механізм активації згортання, а саме впливом внутрішніх ресурсів крові та плазми на динаміку утворення та інактивацію тромбіну. Результати показали, що під впливом сухого екстракту з пагонів ожини сизої скорочується час активації протромбіну і переходу його в тромбін. Це підтверджується вірогідним прискоренням згортання нормальної нативної плазми тварин дослідної групи на 15,0% та 10,5% на 5-тій та 10-тій хвилинах інкубації з гемолізат-кальцієвою сумішшю відповідно. Крім того, під впливом сухого екстракту з пагонів ожини сизої збільшується час інактивації тромбіну на 16,0% на 30 хв. та на 17,0% на 50 хв. інкубації гемолізат-кальцієвою сумішшю відповідно у порівнянні з контрольною групою тварин. Екстракт грициків вірогідного впливу на процес інактивації тромбіну за весь час інкубації з гемолізат-кальцієвою сумішшю не виявляв.
Зовнішній механізм активації згортання крові запускається при надходженні з тканин у кров тканинного тромбопластинчатого фактору (фактору III). Цей фактор вступає у взаємодію з фактором IV і за участю іонів кальцію швидко утворює інактиватор фактору X, що і є основною частиною протромбінази, оскільки трансформується протромбін (фактор II) у тромбін (фактор IIа). При дослідженні впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на зовнішній механізм активації згортання, було встановлено, що протромбіновий індекс підвищується на 11,0% у порівнянні з контролем і на 8,3% у порівнянні з екстрактом грициків (табл. 6). Протромбіновий індекс - це виражене у відсотках відношення протромбінового часу нормальної плазми до протромбінового часу досліджуваної плазми. Зменшення протромбінового індексу має таке ж значення, як подовження протромбінового часу.
Таблиця 6
Вплив досліджуваних засобів на зовнішній механізм активації згортання крові щурів, (n=6)
|
Показник |
Контроль |
Екстракт ожини, 7 мг/кг |
Екстракт грициків, 0,1 мл/кг |
|
|
Протромбіновий індекс, % |
77,83±0,40 |
88,83±0,31*/** |
80,50±0,43* |
Це свідчить про прискорення конверсії протромбіна в тромбін на тлі введення досліджуваного засобу, що, ймовірно, є результатом його стимулюючого впливу на синтез протромбіна в печінці. За даними літератури відомо, що аскорбінова кислота, що входить до складу сухого екстракту з пагонів ожини сизої, за рахунок активації ферментів дихання в печінці підсилює її дезінтоксикаційні і білковосинтетичні процеси, в тому числі синтез протромбіна. Крім того, посилення білоксинтетичних процесів може бути обумовлено, наявністю в сухому екстракті пагонів ожини сизої білково-полісахаридного комплексу, що містить незамінні амінокислоти та полісахариди. Відомо, що ці БАР здатні стимулювати синтез білка (Л.М. Вороніна, 2000).
При дослідженні впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на протизгортаючі механізми вивчали толерантність плазми до гепарину. При введенні сухого екстракту з пагонів ожини сизої гепаринорезистентність плазми експериментальних тварин вірогідно не відрізнялась від гепаринорезистентності плазми контрольних тварин 653,00±5,85 с і складала 672,00±8,77 с.
Після введення сухого екстракту з пагонів ожини сизої найбільш виражені зміни були відзначені з боку фібринолітичної системи крові. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої виявляє виражений гальмівний вплив на фібринолітичну активність крові у щурів у 2 рази порівняно з тваринами контрольної групи і в 1,3 разу перевищує дію е-амінокапронової кислоти. Про фібринолітичну активність крові можна судити також по вмісту в ній продуктів деградації фібриногену-фібрину (ПДФ) (В.В.Меньшиков, 1987). Підвищення рівня ПДФ розглядається як одна з основних лабораторних ознак гіперфібринолізу. Проба на виявлення ПДФ дала негативний результат у всіх експериментальних групах тварин (табл. 7).
Таблиця 7
Вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої і е-амінокапронової кислоти на фібринолітичну активність крові щурів, (n=6)
|
Показники/ досліджувані засоби |
Контроль |
Екстракт ожини, 7 мг/кг |
е-АКК, 6 мг/кг |
|
|
Фібринолітична активність, % |
21,77±0,68 |
11,07±0,03*/** |
13,90±0,83* |
|
|
Продукти деградації фібрину |
0 |
0 |
0 |
Примітки:
* - вірогідність результатів щодо контролю, р<0,05;
** - вірогідність щодо препарату порівняння е-АКК, р<0,05.
Оскільки сухий екстракт з пагонів ожини сизої виявив виразну антифібринолітичну дію на систему крові щурів, було вивчено його вплив на природний лізис фібринового згустку у дослідах на кролях. Лізис еуглобулінового згустку під впливом засобу відбувається повільніше в 2,6 разу порівняно з контролем, що відповідало дії е-амінокапронової кислоти.
Наступним етапом було дослідження гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої на експериментальних кровотечах з внутрішніх органів щурів печінки, нирок та матки. Встановлено, що сухий екстракт з пагонів ожини сизої вірогідно зменшував тривалість кровотечі з печінки в 1,3 разу, з нирок в 1,2 разу і з матки - в 1,4 разу щодо контролю. За вираженістю гемостатичної активності на всіх моделях кровотеч сухий екстракт з пагонів ожини сизої перевершує референс-препарат рідкий екстракт грициків (рис. 2).
Примітки:
* - вірогідність результатів щодо контролю, р<0,05;
** - вірогідність результатів щодо екстракту грициків, р<0,05.
Рис. 2 Гемостатична активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої і екстракту грициків при кровотечах з внутрішніх органів щурів
Таким чином, отримані результати свідчать про здатність сухого екстракту з пагонів ожини сизої активувати судинно-тромбоцитарний гемостаз, а саме: підвищувати кількість та агрегаційну здатність тромбоцитів, внаслідок чого активувати процес ретракції кров'яного згустку та зменшувати тривалість капілярної кровотечі. Гемокоагуляційні дослідження показали, що сухий екстракт з пагонів ожини сизої прискорює утворення тромбопластину (І фаза гемокоагуляції), активує конверсію протромбіну в тромбін (ІІ фаза згортання крові), прискорює перетворення фібриногену в фібрин і підвищує активність фібринази (ІІІ фаза коагуляційного гемостазу), пригнічує фібринолітичну активність крові, тобто сухий екстракт з пагонів ожини сизої має універсальні прокоагулянтні властивості (схема 1). Механізм дії обумовлений комплексом БАР, які входять до складу сухого екстракту з пагонів ожини сизої. При експериментальній патології сухий екстракт з пагонів ожини сизої сприяє зменшенню тривалості кровотечі з внутрішніх органів тварин.
Отримані дані при дослідженні гострої токсичності свідчать, що при внутрішньошлунковому введенні сухого екстракту з пагонів ожини сизої мишам ЛД50>6000 мг/кг, щурам ЛД50>11000 мг/кг, при внутрішньоочеревинному введенні мишам ЛД50=2500 мг/кг, щурам ЛД50=4000 мг/кг. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої за класифікацією К.К. Сидорова (1973) з урахуванням шляху введення належить до практично нетоксичних речовин (VІ клас токсичності).
Введення сухого екстракту з пагонів ожини сизої в дозах ЕД50 (7 мг/кг), 2,5 ЕД50 (17,5 мг/кг) і 10 ЕД50 (70 мг/кг) протягом 3 місяців не чинить токсичного впливу на загальний стан та температуру тіла тварин; показники периферичної крові; функціональний стан ЦНС, ССС та нирок. Трьохмісячне введення сухого екстракту з пагонів ожини сизої стимулює приріст маси тіла щурів-самців, що є результатом підсилення білок синтетичних процесів. Тривале введення сухого екстракту з пагонів ожини сизої виявляє помірний стимулюючий вплив на тромбоцитопоез, що призводить до скорочення часу згортання крові та підтверджує встановлену гемостатичну активність. Комплекс біологічно активних речовин сухого екстракту з пагонів ожини сизої прискорює метаболічні процеси в печінці - викликає індукцію її мікросомальних ферментів, стимулює активність монооксигеназ і прискорює її синтетичну функцію, що виявляється у скороченні часу гексеналового сну. Це необхідно враховувати при комплексному застосуванні сухого екстракту з пагонів ожини сизої з іншими лікарськими засобами, метаболізм яких буде прискорюватись.
Відсутність токсичного впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої в хронічному експерименті підтверджено при гістоморфологічному вивченні внутрішніх органів.
Наведені дані експериментально обґрунтовують доцільність використання сухого екстракту з пагонів ожини сизої в якості гемостатичного засобу при геморагіях різного типу - паренхіматозних і капілярних кровотечах.
Схема 1 Ключові ланки механізму гемостатичної дії сухого екстракту з пагонів ожини сизої
ВИСНОВКИ
В дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка визначається експериментальним обґрунтуванням доцільності застосування сухого екстракту з пагонів ожини сизої як кровоспинного засобу при паренхіматозних і капілярних кровотечах.
1. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої викликає активацію процесу згортання мурчаків, скорочує час згортання крові. Встановлено ефективну дозу сухого екстракту з пагонів ожини сизої за гемостатичною активністю на моделі паренхіматозної кровотечі з різаної рани печінки у щурів 7 мг/кг.
2. З'ясовано активуючий вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої в дозі 7 мг/кг на судинно-тромбоцитарний та коагуляційний механізми гемостазу, що підтверджено скороченням тромбінового часу, підвищенням процесу ретракції кров'яного згустка та обумовлено підвищенням на тлі засобу кількостю тромбоцитів та їх агрегаційної здатності, зменшує тривалість капілярної кровотечі, а також активністю фактору ХІІІ в плазмі. За ефективністю впливу на вищезазначені механізми згортання крові сухий екстракт з пагонів ожини сизої перевершує препарат порівняння екстракт грициків.
3. Доведено вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої на внутрішній механізм активації згортання крові: засіб прискорює процес згортання крові і перевищує ефект препарату порівняння рідкого екстракту грициків. Під впливом сухого екстракту з пагонів ожини сизої скорочується час активації протромбіну і переходу його в тромбін, що підтверджується прискоренням згортання нормальної плазми тварин при інкубації з гемолізат-кальцієвою сумішшю на 5-тій та 10-тій хвилині інкубації, та подовженням часу інактивації тромбіну на 30 хв. та 50 хв. інкубації. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої виявляє стимулюючий вплив на зовнішній механізм згортання крові, що виражається підвищенням протромбінового індексу Це свідчить про прискорення конверсії протромбіна в тромбін. При дослідженні впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на протизгортаючі механізми встановлено, що толерантність плазми до гепарину експериментальних тварин вірогідно не відрізнялась від контрольних тварин.
4. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої виявляє виражений гальмівний вплив на фібринолітичну активність крові у щурів, ефективніше пригнічуючи фібриноліз у 2 рази щодо контролю і в 1,3 разу - щодо е-амінокапронової кислоти, та сповільнює лізис еуглобулінового згустку в 2,6 разу порівняно з контролем, що відповідало дії е-амінокапронової кислоти.
5. В умовах модельної патології кровотеч з різаних ран печінки, нирок та матки сухий екстракт з пагонів ожини сизої виявляє виражену гемостатичну активність, яка виражається у зменшенні тривалості кровотеч з внутрішніх органів щурів.
6. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої за класифікацією К.К. Сидорова належить до практично нетоксичних речовин (VІ клас токсичності). При внутрішньошлунковому введенні мишам ЛД50>6000 мг/кг і щурам - LD50>11000 мг/кг, при внутрішньоочеревинному введенні мишам ЛД50=2500 мг/кг, щурам ЛД50=4000 мг/кг. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої при тривалому введенні в дозах ЕД50 (7 мг/кг), 2,5 ЕД50 (17,5 мг/кг) і 10 ЕД50 (70 мг/кг) не виявляє токсичного впливу на функціональний стан життєво важливих органів та систем.
Наші дослідження експериментально підтверджують доцільність використання сухого екстракту з пагонів ожини сизої при кровотечах різного типу.
ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Лук'янова Л.В. Визначення ефективної дози і гострої токсичності сухого екстракту пагонів ожини сизої / Л.В. Лук'янова, В.А. Волковой // Клінічна та експериментальна патологія. 2006. Т.V, №3. С. 12-15. (Особистий внесок аспіранта: участь у теоретичному обґрунтуванні дослідження; проведення експерименту; аналіз одержаних результатів, підготовка статті).
2. Лук'янова Л.В. Вивчення механізму гемостатичної дії ожини сизої / Л.В. Лук'янова, В.А. Волковой // Клінічна фармація. 2006. Т.10, №4. С. 49-52. (Особистий внесок аспіранта: участь у теоретичному обґрунтуванні, дослідженні та підборі теоретичного матеріалу, проведенні експериментів, в аналізі одержаних результатів, підготовці та оформленні статті).
3. Лук'янова Л.В. Вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої на тривалість кровотечі з різаної рани печінки, нирок і матки щурів / Л.В. Лук'янова, В.А. Волковой, Н.В. Деркач // Ліки. №5-6, 2006. С. 70-71. (Особистий внесок аспіранта: участь у проведенні експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка статті).
4. Лук'янова Л.В. Вивчення токсичних властивостей сухого екстракту пагонів ожини сизої в хронічному експерименті / Л.В. Лук'янова, В.А. Волковой, Н.В. Деркач // Ліки. №5-6, 2007. С. 41-47. (Особистий внесок аспіранта: теоретичне обґрунтування дослідження, проведення експерименту; аналіз одержаних результатів, участь у підготовці статті).
5. Лук'янова Л.В. Фармакологічна активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої / Л.В. Лук'янова, В.А. Волковой, Н.В. Деркач // Клінічна фармація. 2008. Т.12, №3. С. 40-44. (Особистий внесок аспіранта: теоретичне обґрунтування дослідження, проведення експерименту; аналіз одержаних результатів, участь у підготовці статті).
6. Лук'янова Л.В. Гемостатична дія біологічно активних речовин ожини сизої / Л.В. Лук'янова, В.А. Волковой // Вісник фармації. 2008р. №4. C. 75-77. (Особистий внесок аспіранта: участь у проведенні експерименту, аналізі одержаних результатів, у підготовці статті).
7. Пат. 83527С2, Україна МПК(2006) А61К36/73. Спосіб одержання поліфенольного комплексу з переважно гемостатичною та діуретичною активністю /В.А. Волковой, Л.В. Лук'янова, С.В. Ковальов, О.А. Гісцева; заявник та власник Національний фармацевтичний університет (Україна). №83527; заявл.13.07.06; опубл.25.07.08, Бюл. №14. (Особистий внесок аспіранта: участь у теоретичному обґрунтуванні дослідження та підборі теоретичного матеріалу; проведення частини експериментів; участь в аналізі одержаних результатів, у підготовці та оформленні видання).
8. Лук'янова Л.В. Методика визначення тривалості кровотечі на моделі різаної рани матки у щурів: інформ. лист / Л.В. Лук'янова, В.А. Волковой. К.: Центр «Укрмедпатентінформ» МОЗ України, 2007. № 80-2007. 2 с. (Особистий внесок аспіранта: участь у теоретичному обґрунтуванні дослідження та підборі теоретичного матеріалу; проведення експерименту; участь у аналізі одержаних результатів, підготовці та оформленні видання).
9. Лук'янова Л.В. Фармакологічна активність екстракту ожини / Л.В. Лук'янова, А.Б. Орловській, В.А. Волковой // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: тези доп. міжвуз. студ. наук. конф., 13-14 квітня 2004 р. Х., 2004. С. 216.
10. Лук'янова Л.В. Протизапальна та аналгетична дія екстракту ожини / Л.В. Лук'янова, В.А. Волковой // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: мат. VI Національного з'їзду фармацевтів України, 28-30 вересня 2005р. Х., 2005. С. 556.
11. Лук'янова Л.В. Антигіпоксична дія сухого екстракту пагонів ожини сизої / Л.В. Лук'янова, В.А. Волковой // Матеріали VI Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Клінічна фармація в Україні». Х., 2007. С. 128.
АНОТАЦІЯ
Лук'янова Лариса Володимирівна „Гемостатична активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої” - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05. - фармакологія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2008.
Робота присвячена дослідженню гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої in vitro та на моделях паренхіматозних і капілярних кровотеч з різаних ран печінки, нирок та матки у щурів, вивченню гострої і хронічної токсичності. У роботі вперше теоретично обґрунтована та експериментально доведена гемостатична дія сухого екстракту з пагонів ожини сизої. Вивчення гемостатичної дії та токсичних властивостей сухого екстракту з пагонів ожини сизої проведене з використанням фармакологічних, біохімічних, гематологічних та гістологічних методів дослідження. Показано, що сухий екстракт з пагонів ожини сизої прискорює утворення тромбопластину, викликаючи гіперкоагуляцію в стадії генерації протромбінази, активує конверсію протромбіну в тромбін, прискорює перетворення фібриногену у фібрин під дією тромбіну. За впливом на систему згортання крові сухий екстракт з пагонів ожини сизої перевищує дію екстракту грициків і е-амінокапронової кислоти. Вище наведені ефекти сприяють зменшенню тривалості кровотечі з різаних ран печінки в 1,3 разу; нирок в 1,2 разу і матки в 1,4 разу у порівнянні з контрольними тваринами, що свідчить про доцільність застосування сухого екстракту з пагонів ожини сизої як кровоспинного засобу при паренхіматозних і капілярних кровотечах. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої при тривалому внутрішньошлунковому введенні (протягом 3-х місяців) щурам не чинив негативного впливу на функціональний стан життєво важливих органів та систем. Засіб стимулює тромбоцитопоез і скорочує час згортання крові, що підтверджує його гемостатичну активність. Тривале введення засобу стимулює мікросомальні ферменти печінки, що необхідно враховувати при комплексному застосуванні сухого екстракту з пагонів ожини сизої з іншими ліками, метаболізм яких буде прискорюватись.
Ключові слова: сухий екстракт з пагонів ожини сизої; гемостатична активність; кровотеча; е-амінокапронова кислота; грицики звичайні; кровотечі з різаних ран печінки, нирок, матки.
Подобные документы
Методи ідентифікації екстракту буркуну за вмістом кумаринів. Гостра і субхронічна токсичність екстракту буркуну і його вплив на ультраструктуру гепатоцитів кролів при тривалому введенні та рівень фармакобіологичної активності на спеціальних біотестах.
автореферат [121,4 K], добавлен 05.04.2009На основі результатів експериментальних досліджень встановлена виразна протизапальна дія екстракту “Локорин”. Протизапальна дія досліджуваного екстракту обумовлена його мембранопротекторними, антиоксидантними та капілярозміцнювальними властивостями.
автореферат [56,8 K], добавлен 12.03.2009Понятие, признаки, причины, субъективные и объективные симптомы синдрома сухого глаза. Классификация по этиологии и течению. Основные звенья патогенеза ССГ. Диагностика состояния роговицы и конъюнктивы. Виды лечения болезни. Слезозаменительная терапия.
презентация [4,1 M], добавлен 28.02.2015Этиология и патогенез синдрома "сухого глаза". Анализ комплекса признаков ксероза поверхности глазного яблока вследствие длительного нарушения стабильности слезной пленки. Цикл обновления слезной пленки. Клинические проявления, диагностика и лечение.
реферат [71,2 K], добавлен 19.02.2017Механізми порушення і клінічне значення власне функціональних проб печінки. Діагностика вірусного гепатиту. Біотрансформація органічних аніонів. Знешкоджуюча функція печінки. Ендоскопічні методи та лабораторні методи дослідження вірусних гепатитів.
реферат [28,3 K], добавлен 21.09.2010Основні патогенетичні механізми у розвитку діабетичної нефропатії. Доцільність застосування просталаду як допоміжного фітотерапевтичного препарату у хворих з діабетичною нефропатією. Заспокійливий, загальнозміцнюючий, антимікробний вплив на організм.
статья [30,1 K], добавлен 06.09.2017Внутрішня будова та кровообіг в печінці, її основні функції. Групи захворювань печінки. Етіологічний чинник розвитку цирозу, клінічна картина. Дослідження біохімічних показників крові при різних патологічних станах печінки в стадії декомпенсації.
дипломная работа [691,7 K], добавлен 10.12.2012Этиология токсико-аллергического эпидермального некролиза, болезни Парри-Ромберга, синдромов Бехчета, Стивенса-Джонсона, Россолимо-Мелькерсона-Розенталля, сухого кератоконъюнктивита, аномалии Робена. Клиника заболеваний. Их диагностика и лечение.
презентация [1,3 M], добавлен 23.05.2015Дистрофічні і некротичні ураження печінки. Недостатність печінки за ступенем порушення функцій. Токсична дистрофія печінки. Патологоанатомічні зміни печінки в різні періоди захворювання. Гострий і хронічний перебіг гепатиту. Морфологічні ознаки цирозу.
реферат [23,0 K], добавлен 24.11.2009Основные задач фармакологии. Характеристика методов осуществления химико-фармацевтической промышленности. Изучение особенностей отделения жидкости из твердых веществ и прессования сыпучих материалов с применением влажного или сухого гранулирования.
реферат [34,1 K], добавлен 27.01.2010
