Особливості видового складу та чутливість до антибактеріальних препаратів мікроорганізмів, виділених від хворих на риносинусити, в різних регіонах Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА

ІМУНОЛОГІЇ ім. І.І.МЕЧНИКОВА АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

УДК 616.216.1-002-022.7-085.281:615.015.8 (477.75)

03.00.07 - мікробіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ ВИДОВОГО СКЛАДУ ТА ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ МІКРООРГАНІЗМІВ, ВИДІЛЕНИХ ВІД ХВОРИХ НА РИНОСИНУСИТИ, В РІЗНИХ РЕГІОНАХ АР КРИМ

Тверезовський Михайло Володимирович

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Мінухін Валерій Володимирович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Дикий Ігор Леонідович, Національний фармацевтичний університет МОЗ України, професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології;

доктор медичних наук, професор Протченко Павло Захарович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології.

Захист відбудеться “ 27 ” березня 2009 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 ДУ “Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України” (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України” (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

Автореферат розісланий “ 17 ” лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради, к.мед.н., ст.н.с. С.В.Бруснік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Риносинусит ? одне з найрозповсюдженіших захворювань ЛОР-органів, що зустрічається практично в усіх вікових категоріях і приводить до серйозних ускладнень та економічних збитків (Карпов О.И., 2006; Кучерова Л.Р., 2006; Watelet J.B., 2007). Більш ніж 25% дорослого населення у світі страждає на риносинусити, в тому числі біля 5-15% тією чи іншою формою гострого риносинуситу, а біля 10% - хронічними формами (Крюков А.І., 2005; Пичукова Т.А., 2006). Тому ця проблема привертає увагу дослідників багатьох медичних галузей, і лікування хворих на риносинусити залишається одним із найважливіших питань ЛОР-патології сучасної медицини (Adams D., 2002; Сидоренко Н.М., 2006; Безшапочний С.Б., 2007).

Це питання актуальне і для України, де на риносинусити страждають до 10% населення, а серед хворих, які перебувають у ЛОР-стаціонарах, ? до 42% становлять пацієнти із синуситами (Безшапочний С.Б., 2007; Лобурець В.В., 2007).

У пазусі носу вегетує більше 200 видів умовно-патогенних мікроорганізмів, багато з яких можуть стати причиною риносинуситів, провокувати ускладнення і перехід в хронічну форму (Peters E., 1999; Bartzavoli-Louki C., 2003; Лісовська Л.Т., 2006).

Риносинусити переважно виникають на тлі первинних зсувів у фізіологічних композиціях мікробіоценозів. Їх закономірним наслідком стає розвиток локальних дисбіозів з реалізацією умовно-патогенних властивостей представників автохтонів та алохтонів.

При риносинуситах описані різні комбінації мікрофлори: вірусно-бактеріальна, бактеріально-грибкова, бактеріальна, (Рязанцев С.В., 2005; Гайворонский А.В., 2006; Шамансурова Э.А., 2006), що принципово визначає складнощі у лікувальній практиці.

На сучасному етапі не визначено адекватної тактики лікування риносинуситів, особливо в поліклінічних умовах. Антибактеріальні препарати призначаються без урахування ймовірного збудника даної інфекції, прогресуючих тенденцій у розвитку резистентності регіональних штамів, що приводить до неадекватного лікування і рецидивуючого перебігу захворювання (Страчунский Л.С., 2003; Шамансурова Э.А., 2006).

На даний час у доступній літературі відсутні узагальнені дані щодо домінантнозначущих асоціацій збудників мікроорганізмів, циркулюючих при риносинуситах в умовах окремих регіонів України (Жуховицкий В.Г., 2002; Тоган Г.Е., 2004).

Вищевикладене доводить актуальність поглибленого моніторингу регіональних відмінностей мікробних ценозів при риносинуситах з урахуванням показників їх чутливості до антимікробних засобів, а також пошук підходів до прогнозування ймовірних змін у складі мікробіоценозів при риносинуситах з метою підвищення ефективності хіміотерапії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з багаторічною плановою науковою тематикою кафедри мікробіології, вірусології та імунології Харківського національного медичного університету з проблем вивчення чутливості умовно-патогенних мікроорганізмів до антимікробних препаратів. Робота виконана в рамках комплексних науково-дослідних програм Харківського національного медичного університету “Можливості використання імуномодулюючих комплексів у реабілітації хворих з патологією ЛОР-органів” (номер державної реєстрації 0103U004541), “Експериментально-клінічна розробка нових протимікробних засобів та способів селективної антибактеріальної терапії гнійно-септичних захворювань у дітей” (номер державної реєстрації 0106U001860).

Здобувачем проведений порівняльний аналіз мікробного пейзажу та антибактеріальної резистентності збудників риносинуситів у різних регіонах АР Крим.

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Харківського національного медичного університету (протокол №12 від 25.11.07).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в мікробіологічному обґрунтуванні шляхів удосконалення тактики етіотропної терапії риносинуситів з урахуванням регіональних особливостей збудників, циркулюючих на території АР Крим.

Для досягнення мети дослідження визначено доцільним послідовне вирішення наступних завдань:

1. За теоретично обґрунтованим посиланням встановити та проаналізувати етіологічну структуру риносинуситів з урахуванням реалізації патогенної властивості збудників в умовах локальних дисбіозів.

2. За даними здійснених мікробіологічних досліджень встановити відмінності в етіологічній структурі риносинуситів, що домінують у різних регіонах АР Крим. риносинусит патогенний протимікробний чутливість

3. Визначити та проаналізувати чутливість до протимікробних препаратів виділених мікроорганізмів залежно від їх родової приналежності.

4. Вивчити та проаналізувати доцільність використання мірамістину як базового антисептика при етіотропній терапії риносинуситів.

Об'єкт дослідження - клінічні форми риносинуситів.

Предмет дослідження - мікробні ізоляти, антибіотики, антисептики.

Методи дослідження - мікробіологічні (виділення чистих культур бактерій і грибів з їх ідентифікацією та визначення антибіотикочутливості і рівня мікробного обсіменіння); медико-екологічний (розрахунок та аналіз показника ступеня різноманіття біоценозів); математико-статистичний (статистична обробка результатів дослідження).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено мікробіологічне дослідження етіологічної структури риносинуситів в умовах різних регіонів АР Крим та виявлено мікроорганізми, які мають провідне етіологічне значення. Визначено, що при риносинуситах мікробний склад має переважно полікомпонентний асоціативний характер: асоціації автохтонних та алохтонних мікроорганізмів складають (84,83±0,79)%, гриби виділяються тільки в складі асоціацій.

Вперше доведено домінування при риносинуситах 17-ї групи (грампозитивні коки) - (68,5±1,3)%, де домінує рід Staphylococcus - (69,13±1,5)%, а саме S. epidermidis (42,79±1,9)%. Субдомінантною виявилась 5-та група (грамнегативні факультативно-анаеробні палички) - (19,2±1,1)%, з превалюванням роду Klebsiella - (44,83±3,1)%, виду K. pneumoniae - (99,2±0,8)%. Серед мікроскопічних грибів превалював рід Candida (82,6±3,9)%, а саме C. kruzei - (44,74±5,7)%.

Пріоритетно спрогнозовано варіативну ймовірність зміни мікроорганізмів серед їх домінантних груп, родів і видів.

Встановлено, що в різних регіонах АР Крим збудники риносинуситів відрізняються за антибіотикочутливістю. Найбільший відсоток (86,5±3,3)% антибіотикорезистентних штамів зареєстровано в м. Сімферополь.

Вперше встановлено, що серед препаратів фторхінолонової групи ципрофлоксацин виявився найбільш ефективним до збудників риносинуситів, циркулюючих на території АР Крим - (97,0±0,9)% антибіотикочутливих штамів.

Вперше доведено ефективність антимікробної дії мірамістину до полірезистентних штамів бактерій та грибів (S. epidermidis, S. aureus, S. mutans, K. pneumoniae, P. vulgaris, E. cоli, C. kruzei та C. albicans).

Практичне значення одержаних результатів. На основі визначення чутливості домінуючих збудників риносинуситів запропоновані до клінічного застосування ефективні комбінації антимікробних препаратів із залученням антибіотиків та антисептиків.

Визначено мікробіологічні параметри у попередженні формування лікарськостійких варіантів збудників риносинуситів при здійсненні адекватної хіміотерапії.

Доведено доречність застосування мірамістину з метою лікування хворих на риносинусити, які викликані полірезистентними штамами мікроорганізмів.

Встановлено переваги антибіотиків та антисептиків широкого спектру антимікробної дії при етіотропному лікуванні інфекційнозалежних риносинуситів.

З урахуванням показників антибіотикорезистентності циркулюючих штамів мікроорганізмів запропоновано номенклатуру антимікробних препаратів, перспективних при лікуванні інфекційнозалежних риносинуситів в різних регіонах АР Крим.

Доведено доцільність застосування для лікування при риносинуситах ципрофлоксацину, до якого в АР Крим виявлено найбільш поширену чутливість збудників риносинуситів.

Результати дослідження рекомендовані і використовуються в програмах навчального процесу кафедр мікробіології, імунології та вірусології Харківського національного медичного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського, Одеського державного медичного університету та Запорізького державного медичного університету для підвищення рівня знань студентів та лікарів з питань особливостей антибіотикорезистентності мікроорганізмів при гнійно-запальних інфекціях; можливості використання результатів екологічного аналізу мікробних асоціацій в медичній практиці. А також впроваджені до клінічної практики ЛОР-відділень Одеської обласної клінічної лікарні та Кримської республіканської установи “Клінічна лікарня ім. М.О.Семашка”.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом вивчено мікробіоценози хворих на риносинусити, встановлено особливості ценозів за регіональними ознаками, антибіотикорезистентність виділених штамів. Здобувачем обґрунтовані дисбіотичні аспекти виникнення інфекційнозалежних риносинуситів і ймовірна динаміка їх зміни. Вивчено антибактеріальні властивості препарату мірамістину щодо полірезистентних штамів мікроорганізмів. Здійснено статистичну обробку матеріалу, сформульовано висновки та запропоновано практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідались і обговорювались у доповідях на щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Донецьк, 2003), II конференції Харківської обласної клінічної лікарні (Харків, 2003), XII асамблеї міжнародної академії оториноларингології - хірургії голови і шиї та щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства отоларингологів “Запальні та алергічні захворювання ЛОР-органів” (Ялта, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць (4 одноосібні), серед них 6 статей, 5 - у фахових наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 6 - у тезах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 152 сторінках комп'ютерного тексту, містить вступ, огляд літератури, розділ матеріалів та методів досліджень, 4-и розділи власних досліджень з репрезентованими 6 рисунками й 18 таблицями, розділ аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновки, список використаної літератури. Список літератури містить 244 вітчизняних та 58 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі проаналізовано актуальність проблеми захворювання на риносинусити і викладено мету та наукові завдання, які розв'язувались при виконанні дисертаційної роботи, обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження. Наголошено на відсутності у доступній літературі даних щодо аналізу мікробного пейзажу гнійно-запальних захворювань, в тому числі риносинуситів, за регіональними ознаками. Визначено зв'язок роботи з державними науковими програмами й темами, розкрито наукову новизну та практичне значення здобутих результатів, наведено дані про апробацію результатів, вказано її обсяг і структуру.

Огляд літератури містить 3 підрозділи, в яких стисло викладено відомості щодо актуальності проблеми риносинуситів в ЛОР-патології, охарактеризовано розповсюдженість захворюваності та сучасні дані щодо мікробного пейзажу і чутливості основних збудників риносинуситів до антимікробних препаратів. Проаналізовано загальну характеристику різних регіонів АР Крим.

Матеріали і методи досліджень. Для реалізації мети і завдань дослідження проведено обстеження 534 хворих на риносинусити в 6 окремих регіонах АР Крим, які різняться за екологічними та клімато-географічними складовими (м.м. Сімферополь, Ялта, Джанкой, Євпаторія, Красноперекопськ, Керч).

Забір клінічного матеріалу проводили класичним методом з наступним засіванням на відповідні поживні для кожного виду мікроорганізмів агаризовані та напіврідкі селективні й диференціально-діагностичні середовища, згідно з наказом МОЗ СРСР від 22.04.1985 №535 “Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений” та методичними рекомендаціями “Лабораторна діагностика гнійно-запальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами” (2000).

Ідентифікацію виділених культур бактерій здійснювали за морфологічними, культуральними і біохімічними властивостями, згідно з рекомендаціями у визначнику “Определитель бактерий Берджи” (1997), “Определитель нетривиальных патогенных грамотрицательных бактерий” (1999), методичними рекомендаціями “Лабораторна діагностика гнійно-запальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами” (2000), ідентифікацію штамів грибів - за визначником “Определитель патогенных и условно-патогенных грибов” (2001).

Бактеріологічні посіви інкубували при температурі +37C протягом 24?48 годин, після чого проводили кількісний облік колоній, які виросли при посіві по Гоулду, результат виражали числом КУО на мл змиву.

За етіологічнозначимі вважали мікроорганізми, які виділялися в кількості не менш ніж 105 мікробних клітин на мл ізоляту.

Виділені культури мікроорганізмів досліджували на чутливість до антимікробних препаратів диско-дифузійним методом, відповідно до методичних вказівок “Визначення чутливості мікроорганізмів до антимікробних препаратів”, затверджених наказом МОЗ України №167 від 05.04.2007 року, до мірамістину - на твердих поживних середовищах методом дифузії в агар “колодязів”.

Виділені культури умовно-патогенних мікроорганізмів перевіряли на чутливість до 11 найбільш поширених при лікуванні риносинуситів антимікробних препаратів: лінкоміцину, рокситроміцину, гентамiцину, ванкоміцину, цефазоліну, цефаклору, цефтриаксону, пефлоксацину, норфлоксацину, ципрофлоксацину, левоміцетину та 7 протигрибкових препаратів: ністатину, клотримазолу, флуконазолу, ітраконазолу, кетоконазолу, амфотеріцину та 5-NOK. У відношенні полірезистентних штамів мікроорганізмів додатково вивчали антимікробну дію мірамістину - антисептика широкого спектра дії.

При проведенні аналізу структури мікробного пейзажу та оцінки його стабільності в складі біоценозу використовували обчислення показника ступеня різноманіття системи - I (Шмальгаузен I.I., 1968). При значенні даного показника до 1,0 систему вважали стабільною, при зростанні більше 1,0 - система вважалася не стабільною, з ймовірною зміною домінантного елементу мікробного ценозу на субдомінантний.

Статистичну обробку експериментальних даних проводили методами розрахунку відсотку (Р% з розрахунком його помилки). Оцінювання вірогідності різниці між середніми значеннями досліджуваних показників проводили з урахуванням закону t-критерія Стьюдента (Сєпєтлієв Д., 1968). Результати вважалися достовірними при значеннях р<0,05.

Результати досліджень. При обстеженні 534 хворих на риносинусити виділено та ідентифіковано 1454 штами мікроорганізмів, в тому числі 1362 (93,7%) штами бактерій та 92 (6,3%) штами грибів. Мікроорганізми були виділені переважно в асоціаціях (84,83±0,79)%, в монокультурі - в (15,17±1,55)%.

Ідентифіковані мікроорганізми віднесені до 18 родів 7 груп (4, 5, 6, 17, 18, 19, 20) згідно “Определителя бактерий Берджи” (1997). За кількістю вилучених штамів кожної групи, тобто, за питомою її вагою у загальному спектрі циркулюючих штамів, чітко домінує 17-та група - грампозитивні коки (68,5±1,27)%, субдомінантною можна вважати групу 5 - грамнегативні, факультативно-анаеробні палички (19,2±1,07)% (табл. 1).

Таблиця 1 - Таксономічний спектр бактерій домінантної (17 група) і субдомінантної (5 група) груп, ізольованих від хворих на риносинусити в різних регіонах АР Крим

Група бактерій	Родина	Рід	Кількість виділених штамів
			абс.	P% ± mp
Група 5 Грамнегативні, факультативно-анаеробні палички	Enterobacteriaceae	Klebsiella	117	8,6±0,8
		Escherichia	63	4,3±0,6
		Proteus	51	3,7±0,5
		Enterobacter	12	0,9±0,3
		Hafnia	3	0,2±0,1
	Pasteurellaceae	Heamophilus	15	1,1±0,3
Група 17 Грампозитивні коки		Staphylococcus	645	47,4±1,4
		Streptococcus	177	13,0±0,9
		Peptococcus	48	3,5±0,5
		Peptostreptococcus	42	3,0±0,5
		Gemella	18	1,3±0,3
		Aerococcus	3	0,2±0,1
Інші групи ( 4, 6, 18, 19, 20)	168	12,8±0,82
Всього	1362	100,0

Інші 5 груп мікроорганізмів, а саме: 4-та - грамнегативні, аеробні, мікроаерофільні палички та коки (1,1±0,3)%, 6 - грамнегативні, анаеробні, прямі, вигнуті та спіральні бактерії (2,3±0,4)%, 18 ? грампозитивні палички і коки, які утворюють ендоспори (6,1±0,7)%, 19 - грампозитивні неспороутворюючі палички правильної форми (1,4±0,3)%, 20 - грампозитивні неспороутворюючі палички неправильної форми (1,9±0,4)%, у загальній кількості циркулюючих штамів складають від 1,1% до 5,9% і представлені мікроорганізмами, які відносяться до одного роду, окрім 20 групи, яка складається з мікроорганізмів 2-х родів.

До складу домінантної 17-ї групи входили мікроорганізми 6 родів, серед яких значно превалював рід Staphylococcus (69,13±1,5)%, а субдомінантним був рід Streptococcus (18,971,3)%.

Показник ступеня різноманіття серед виділених родів мікроорганізмів в 17 групі склав І=1,3813, тобто, зазначену біологічну систему на даний час слід вважати відносно стабільною: зміна домінуючого роду малоймовірна.

Серед бактерій 5-ї субдомінантної групи нами вилучено представників 6-ти родів мікроорганізмів. У зазначеній групі превалювали бактерії роду Klebsiella (44,83±3,1)%, в меншій кількості виділено бактерії 2-х родів: Escherichia та Proteus (24,14±2,6)% та (19,54±2,5)% відповідно. Аналізуючи ступінь різноманіття зазначеної мікробної системи, що дорівнює 1,9893, можна зробити висновок щодо нестабільності даної системи з ймовірною втратою лідируючого положення бактерій роду Klebsiella.

У цілому на території АР Крим серед усіх 18 родів бактерій, що циркулюють серед хворих на риносинусити, за кількістю виділених штамів домінує рід Staphylococcus - (47,4±1,4)%. Субдомінантним є рід Streptococcus - (13,0±0,9)%. З дещо меншою частотою представлені мікроорганізми родів Klebsiella, Bacillus і Escherichia - (8,6±0,8)%, (6,1±0,7)% і (4,3±0,6)% відповідно. Решта родів представлена в незначних кількостях від 0,2% до 3,7%.

За результатами аналізу мікробіологічної системи (мікроорганізми та їх асоціації), встановленої у хворих на риносинусити в АР Крим і представленої 18 родами мікроорганізмів, показник ступеня різноманіття складав I=2,7950, що вказує на високу її нестабільність і ймовірну зміну домінуючого роду Staphylococcus - (47,4±1,4)% на субдомінуючий рід Streptococcus - (13,0±0,9)%.

Видова ідентифікація виділених штамів, що належить до домінантного та субдомінантного родів, свідчить, що домінуючий рід Staphylococcus представлено штамами 11-ти видів, а субдомінантний рід Streptococcus - 6 видами. У роді Staphylococcus превалює вид S. epidermidis (42,791,9)%. Другим за питомою вагою у ценозі є вид S. aureus (32,561,8)%. Решту, 9 видів, можна умовно поділити на 2 складові частини - одну з питомою вагою від 1,4% до 9,77% та другу з питомою вагою менш 1%. Ступінь різноманіття системи складає 2,1713. Це вказує на те, що зміна домінуючого виду може виникнути саме у роді Staphylococcus. При цьому, судячи із співвідношення видів, зміна домінування в роді Staphylococcus може відбутися з виду S. epidermidis на вид S. aureus.

У роді Streptococcus домінує вид S. mutans (54,243,7)%, а субдомінантними є 2 види: S. pneumoniae (20,343,0)% та S. pyogenes (16,952,8)%. Інші 4 види мають питому вагу у ценозі зазначеного роду від 1,69% до 3,39% і статистично не різняться одне від одного. Ступінь різноманіття менший, ніж у видів роду Staphylococcus і дорівнює 1,8108, але його значення також не виключає зміну в роді Streptococcus з виду S. mutans на вид S. pneumoniae.

У загальному ценозі штамів мікроорганізмів, які було вилучено від хворих на риносинусити, патогенні гриби складали (6,33±0,6)% і представлені 4 родами: Candida (82,6±3,9)%, Penicillium (8,7±2,9)%, Aspergillus (6,5±2,6)%, Fuzarium (2,2±1,5)% (рис. 1).



Рис. 1. Родова належність грибів, виділених при риносинуситах

Серед вилучених 4 родів грибів чітко домінував рід Candida (82,6±3,92)%. Субдомінантного роду серед ізольованих родів мікроскопічних грибів в ценозі немає, так як інші 3 роди мають питому вагу від 2,2% до 8,7%, причому статистично вони не відрізняються, тобто, ми можемо віднести всі ці три роди до мінорного компоненту ценозу. Ступінь різноманіття системи мікроскопічних грибів дорівнює 0,9110, що вказує на його стабільність.

А от у самого домінантного роду Candida, який складався зі штамів 4-х видів: C. kruzei (44,74±5,7)%; С. albicans ? (34,21±5,4)%; С. tropicalis - (18,42±4,4)% та С. parapsilosis ? (2,63±1,8)%, структура ценозу менш стабільна і дорівнює I=1,6362

Не відмічено статистично достовірної різниці поміж частотою зустрічаємості грибів C. kruzei та C. albicans, в той же час вони обидва статистично достовірно різняться з C. tropicalis. Це дає привід віднести перші два види грибів до домінантних, а C. tropicalis - до субдомінантного. Гриби виду C. tropicalis являють собою мінорний компонент системи і свідчать про ймовірність зміни домінування у ценозі цього роду.

За результатами дослідження показано, що в більшості випадків (84,83±1,55)% мікроорганізми були ізольовані в складі асоціацій. Монокультур мікроорганізмів вилучено у (15,171,55)% випадків. Частіше за все виділялися локальні біоценози, які складались з 2?3 видів мікроорганізмів: 2-о компонентні мікробні асоціації було виявлено у (31,09±2,0)%, 3-и компонентні - у (26,4±1,9)% обстежених (різниця статистично не достовірна), 4- та 5-ти компонентні асоціації вилучалися статистично достовірно рідше у (20,97±1,8)% та (6,55±1,1)% випадків відповідно (рис. 2).

Рис. 2. Кількісний склад мікробних асоціацій при риносинуситах на території АР Крим

Статистичний аналіз показує достовірну різницю як поміж 4-и та 5-и компонентними асоціаціями, так і цих асоціацій з 2- та 3- компонентними. Взагалі, як бачимо, локальні мікробні ценози при риносинуситах являють собою асоціації 2, 3, 4 або 5 різних штамів. За даними проведеного аналізу не виявлено чіткої кореляції спектру мікробних ценозів з клімато-географічними чи соціальними умовами на обстежених територіях. Проте деякі тенденції можна було намітити.

Так, у проаналізованих нами містах АР Крим, майже з однаковими показниками частоти зустрічаємості: Ялті (91,89%), Сімферополі (85,9%), Джанкой (81,63%), Красноперекопську (76,99%), Євпаторії (77,14%), Керч (82,0%) частіше виділялися мікробні асоціації, ніж монокультури. Зазначений факт є принциповим і потребує враховування при визначенні антимікробної терапії, особливо під час її первинного призначення.

Відносно частоти реєстрації монокультур, то ця складова мікробного пейзажу найрідше (8,11%) реєструвалася в Ялті. В цілому на території АР Крим в ізолятах хворих на риносинусити монокультури реєструвалися в (15,17%) випадках.

За результатами аналізу, поміж Ялтою та 3-а містами АР Крим (Євпаторія, Джанкой, Красноперекопськ) спостерігається статистично достовірна різниця у частоті вилучення монокультур (р<0,05). Не виключено, що ця обставина обумовлена неоднорідністю клімато-географічних ознак, оновленням мікробного пейзажу за рахунок міграційних процесів, скупченістю людей (м. Євпаторія), антропогенними складовими (м. Красноперекопськ, м. Джанкой) та іншими факторами, які сприяють формуванню у хворих на риносинусити складних мікробних ценозів. Тому зазначене припущення заслуговує на подальше поглиблене вивчення (рис. 3).

Рис. 3. Порівняльний аналіз мікробного пейзажу хворих на риносинусити в різних регіонах АР Крим

Мікроскопічні гриби виділяли тільки у складі мікробних асоціацій: в основному, в 3-и, 4-и і 5-ти компонентних, рідше - в 2-о компонентних. У монокультурі мікроскопічні гриби не були зареєстровані в жодному випадку, що не надає можливості розглядати їх в якості первинного етіологічного фактору при риносинуситах, а як флору, що приєднується при хронізації процесу. Мікроскопічними грибами було уражено (17,2±3,2)% хворих, що свідчить про безумовну необхідність проведення мікологічних досліджень при риносинуситах.

Проведений аналіз вивчення чутливості вилучених штамів мікроорганізмів до антибіотиків дозволив виявити певні особливості відносно резистентності циркулюючих штамів до основних антимікробних препаратів, що застосовуються в клінічній практиці лікування риносинуситів.

Нами було проаналізовано резистентність до 11 антибіотиків 319 штамів 13 видів мікроорганізмів (S. aureus, S. epidermidis, S. hominis, S. cohnii, S. haemolitycus, S. pyogenes, S. pneumoniae, S. mutans, K. pneumoniae, E. coli, P. vulgaris, B. mycoides, Candida), які було вилучено не менш ніж у 3-х містах з 6-ти в кількості, достатній для статистичної обробки (не менш 10 - 15 штамів).

З метою загального аналізу частоти зустрічаємості циркулюючих резистентних штамів мікроорганізмів в цілому по АР Крим нами введено умовний показник “ступінь резистентності”. У залежності від відсотка резистентних штамів кожного окремого виду мікроорганізму до певного антибіотика, вони розподілилися на 4-и ступені резистентності: високий ступінь резистентності - 50 і більше відсотків вилучених штамів даного виду резистентні до певного антибіотику. Середній ступінь резистентності - від 10 до 50 відсотків, низький ступінь резистентності - до 10 відсотків і нульовий ступінь резистентності - всі вилучені штами чутливі до певного антибіотику.

Аналіз представлених даних свідчить про високу стійкість вилучених штамів мікроорганізмів до препаратів групи лінкозамідів, аміноглікозидів, макролідів, глікопептидів. Так, до лінкоміцину високий ступінь резистентності мають штами 13 (100%) видів досліджених мікроорганізмів, до гентаміціну 9 (69,2%) видів, 4 (30,8%) види віднесені до групи середнього ступеню резистентності. Високий ступінь резистентності ? у 12 (92,3%) видів мікроорганізмів відмічений також до рокситроміцину, решта -? до середнього ступеню резистентності. Достатньо висока стійкість бактерій відмічена до препарату групи глікопептидів ? ванкоміцину, де 6 (46,2%) видів мікроорганізмів увійшли до групи високого ступеню, а 7 (53,8% ) - до групи середнього ступеню резистентності. Найбільш висока чутливість досліджених штамів бактерій зареєстрована до пефлоксацину: 9 (69,2%) видів мікроорганізмів віднесені до нульового ступеню резистентності, інші 4 (30,8%) види - до середнього ступеню. Висока чутливість (за критеріями ступеню резистентності) відмічена також до ципрофлоксацину та цефтріаксону, де нульовий ступінь резистентності мають відповідно 5 (38,5%) та 6 (46,2%) видів мікроорганізмів, а низький - 4 (30,8%) та 3 (23,1%). Стосовно чутливості до левоміцетину, то нульовий ступінь резистентності мають 8 (61,5%) видів мікроорганізмів, низький - 1 (10,6%), середній ? 4 види (30,8%). У відношенні до цефазоліну - 7 (53,8%), цефаклору 9 (69,2%) та норфлоксацину 8 (61,5%) видів мікроорганізмів віднесені до середнього ступеню резистентності.

В різних регіонах АР Крим відмічено достатньо високу резистентність штамів мікроорганізмів, ізольованих від хворих на риносинусити, до антибактеріальних препаратів, в першу чергу антибіотиків груп лінкозамідів (100%), макролідів (93,2%), аміноглікозидів (69,2%) випадках. Не визначено жодного препарату, до якого були чутливі всі досліджені штами. Найбільш ефективні у відношенні до циркулюючих штамів визначені антибактеріальні препарати фторхінолонової групи (пефлоксацин, ципрофлоксацин) та цефалоспоринового ряду (цефтріаксон).

Резистентність виділених штамів мікроорганізмів у різних містах АР Крим різнилася за частотою зустрічаємості. Найбільша кількість штамів бактерій, резистентних до антибіотиків, які використовуються в лікувальній практиці риносинуситів в АР Крим, відмічається в м. Сімферополь (рис. 4).



Рис. 4. Резистентність збудників риносинуситів до антимікробних препаратів в різних регіонах АР Крим.

З 11 проаналізованих антибактеріальних препаратів до 6 (64,5%) виявлено переважну кількість резистентних штамів, причому цей показник до лінкоміцину складає (86,5±3,27)%. За результатом аналізу резистентності бактерій, виділених від хворих на риносинусити в 6-ох проаналізованих містах АР Крим, вагома кількість стійких штамів відмічалась до препаратів груп лінкозамідів (лінкоміцину - (69,9±2,3)%), макролідів (рокситроміцину ? (62,7±2,4)%) та аміноглікозидів (гентамiцину - (57,2±2,4)%). Причому найбільш високі показники резистентності до даних антибіотиків відмічалися м. Сімферополь і складали (86,5±3,3)%, (83,8±3,5)% та (82,9±3,6)% відповідно. Це може бути обумовлено тим, що м. Сімферополь характеризується найбільшою щільністю населення в АР Крим, є значним потужним транспортним вузлом з постійними міграційними потоками, і, не виключено, що воно може розглядатися як центр селекції та розповсюдження антибіотикорезистентних штамів в регіоні.

Майже в усіх містах АР Крим, де проводилися дослідження резистентності виділених штамів мікроорганізмів до лінкоміцину, рокситроміцину, гентамiцину, результати були високими і коливалися в межах від (86,5±3,3)% до (82,9±3,6)% (табл. 2).

Таблиця 2 - Відсоток резистентних штамів (n=319) мікроорганізмів (P %±mp) до антимікробних препаратів в АР Крим

Місто Антибіотик	Сімферополь	Ялта	Євпаторія	Джанкой	Красноперекопськ	Керч	Всього за містами АР Крим
Лінкоміцин	P± mp	86,5±3,3	58,7±7,2	70,7±5,2	60,9±5,1	69,8+7,0	54,3±8,4	69,9±2,3
Рокситроміцин	P± mp	83,8±3,5	47,8±7,3	62,7± 5,6	51,1±5,2	67,4±7,1	40,0±8,2	62,7±2,4
Гентаміцин	P± mp	82,9±3,6	41,3±7,2	56,0±5,7	43,5±5,2	44,2±7,6	51,4±8,5	57,2±2,4
Ципрофлоксацин	P± mp	4,5± 2,0	0	0	6,5± 2,5	4,4± 2,2	0	3,0± 0,9
Пефлоксацин	P± mp	48,6±4,7	21,7±6,0	9,3± 3,4	23,9±4,4	11,1±4,4	8,1± 3,9	24,6±2,1
Цефазолін	P± mp	18,9±3,7	15,2±5,3	14,7±4,0	13,0±3,5	8,9± 3,8	17,1±6,4	14,9±1,8

Стосовно частоти циркуляції штамів бактерій, чутливих до досліджених антибіотиків, серед міст АР Крим найменші показники антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів реєструвалися в м.Красноперекопськ.

У Красноперекопську при високих показниках кількості резистентних штамів до гентамiцину (44,2±7,6)%, лінкоміцину (69,8±7,0)%, рокситроміцину (67,4±7,1)% серед міст в АР Крим реєструвалася найменша кількість резистентних штамів до препаратів фторхінолонової групи ? від (4,4±2,2)% до ципрофлоксацину і до (11,1±4,4)% - пефлоксацину.

Виділені штами бактерій в різних містах АР Крим виявляли найбільшу чутливість до препаратів фторхінолонової групи (пефлоксацину, норфлоксацину, ципрофлоксацину). Найбільш ефективним антимікробним препаратом, за результатами досліджень, можна вважати ципрофлоксацин, до якого в містах Ялта, Євпаторія та Керч вилучені штами були чутливі, а в решті міст (Сімферополь, Джанкой, Красноперекопськ) кількість резистентних штамів коливалася в межах від (4,5±2,0)% до (6,5±2,5)%, загалом серед зазначених міст АР Крим становить - (3,0±0,9)%.

Але треба звернути увагу на регіональну відмінність кількості резистентних штамів ізолятів бактерій до пефлоксацину, де кількість резистентних штамів мікроорганізмів коливалася в межах від (8,1±3,9)% в м. Керч до (48,6±4,7)% в м. Сімферополь. Високі показники резистентності штамів бактерій до пефлоксацину в м. Сімферополь до (48,6±4,7)% можна пояснити більш раннім та широким його застосуванням в клінічній практиці для лікування хворих на риносинусити.

Мікроскопічні гриби складали 6,3% від загальної кількості виділених штамів мікроорганізмів і були ізольовані тільки в складі мікробних асоціацій (рис. 5).

Рис. 5. Частота зустрічаємості чутливих штамів грибів роду Candida до антимікотичних препаратів

Серед досліджених антимікотичних препаратів найбільш ефективними виявились: ністатин (85,5±4,0)% чутливих штамів, амфотерицин (71,1±5,2)%, а також клотримазол (67,1±5,3)%.

Але наявність від 15 до 30% резистентних штамів мікроскопічних грибів до цих препаратів свідчить про необхідність визначення чутливості в кожному окремому випадку. Враховуючи полірезистентність штамів мікроорганізмів, які мали провідне етіологічне значення в захворюванні на риносинусити та брали участь в хронізації запального процесу (S. epidermidis, S. aureus, S. mutans, K. pneumoniae, P. vulgaris, E. cоli, C. kruzei та C. albicans), важливо було знайти антимікробний препарат, до якого найчастіше реєструвалась чутливість полірезистентних штамів (рис. 6).

Рис. 6. Порівняльна чутливість (за зоною пригнічення росту, мм) до мірамістину полірезистентних штамів мікроорганізмів, які спричинили риносинусити на території АР Крим

Зазначені штами мікроорганізмів виявилися чутливими до мірамістину, як антисептика широкого спектру дії.

Більшу чутливість до мірамістину проявили штами виду S. mutans ? зона пригнічення росту якого склала (14,6±0,7) мм. Стосовно обох видів мікроскопічних грибів: C. kruzei та C. albicans ? вони були більш чутливі до мірамістину, ніж бактерії. Звертає на себе увагу, що вид C. kruzei ? зона пригнічення росту (15,3±0,3) мм, був більш чутливим до мірамістину, ніж C. albicans ? (14,8±0,3) мм.

Слід відмітити, що практично серед усіх вилучених видів мікроорганізмів були штами, чутливі хоча б до одного з досліджених препаратів, проте один вид, а саме P. vulgaris, не мав жодного штаму, чутливого до досліджених препаратів, крім мірамістину. Важливо було знайти найбільш універсальний антимікробний препарат, до якого були б чутливі більшість збудників риносинуситів в АР Крим. Таким препаратом в наших дослідженнях виявився мірамістин. Проте, якщо до антимікробних препаратів, навіть в одному й тому ж виді мікроорганізмів, можна було вилучити штами як чутливі, так й повністю резистентні до окремих антибіотиків, до мірамістину усі штами всіх 10 вивчених видів були чутливі, хоч й в різному ступені. Це дає підстави рекомендувати мірамістин для комплексного лікування риносинуситів, особливо в стадії ускладнень та хронізації.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що як і в цілому, так і в різних регіонах АР Крим вилучені штами збудників риносинуситів суттєво відрізняються за ступенем резистентності до різних антибіотиків. Це, безумовно, треба враховувати при виборі препаратів для етіотропної терапії. При розробці протоколів лікування необхідно також оцінювати склад домінантних та субдомінантних видів мікроорганізмів, циркулюючих на конкретних територіях.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі результатів досліджень та їх теоретичних узагальнень вирішено актуальну проблему щодо мікробіологічного обґрунтування шляхів удосконалення тактики етіотропної терапії риносинуситів з урахуванням регіональних особливостей поширення збудників та їх асоціацій на території АР Крим; вперше проведено порівняльний аналіз мікробного пейзажу та чутливості основних збудників до антимікробних препаратів в регіонах АР Крим з різними клімато-географічними характеристиками і ступенем антропогенного навантаження, визначено показники ступеня різноманіття біоценозів та вірогідність їх змін, а також доведено виражену антимікробну дію мірамістину до полірезистентних штамів мікроорганізмів.

1. Популяції бактерій та грибів у хворих на риносинусити в різних регіонах АР Крим становлять складні динамічні мікробіоценози, що обумовлює необхідність їх постійного моніторингу.

2. Серед ізольованих нами на території АР Крим від хворих на риносинусити 1362 штамів мікроорганізмів, які належать до 18 родів, домінують рід Staphylococcus ? 69,13% (переважно S. epidermidis ? 42,79%) та Streptococcus ? 18,97% (переважно S. mutans ? 52,24%); поміж ізолятів 4-х родів мікроскопічних грибів превалює рід Candida ? 82,6%, в якому переважає C. krusei ? 44,74 %.

3. В етіологічній структурі риносинуситів переважають мікробні асоціації (84,83%). Мікроскопічні гриби зустрічалися тільки в складі мікробних асоціацій.

4. Доведена відмінність в поширеності антибіотикорезистентних штамів, вилучених від хворих на риносинусити в різних регіонах АР Крим: найбільшу кількість полірезистентних штамів бактерій ізольовано в м. Сімферополь ? (86,5%), найменшу ? в Керчі (54,3%) .

5. Найбільш поширеною була резистентність клінічних штамів мікроорганізмів при риносинуситах до гентамiцину (57,2%), лінкоміцину (69,9%), рокситроміцину (62,7%), причому у м. Сімферополь це спостерігалося в 1,2 - 1,5 разів частіше.

6. Ізольовані штами мікроорганізмів на території АР Крим були найбільш чутливими до ципрофлоксацину, циркуляція резистентних штамів не перевищувала 6,5%.

7. Виділені штами мікроскопічних грибів в різних регіонах АР Крим були найбільш чутливими до антимікотиків полієнової групи: ністатину (85,5%) та амфотеріцину (71,1%).

8. Виявлено високу антибактеріальну та антимікотичну дію мірамістину до полірезистентних штамів мікроорганізмів, що дозволяє розглядати його в якості препарату вибору при риносинуситах.

Практичні рекомендації:

1. Вибір первинної антимікробної терапії риносинуситів базувати на вірогідній зміні домінуючих штамів мікроорганізмів.

2. Для комплексного лікування хворих на риносинусити, які спричинені полірезистентними штамами бактерій та грибів, рекомендовано використання мірамістину.

3. До схеми мікробіологічного аналізу ізолятів хворих на риносинусити слід додавати мікологічні дослідження.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Этиология гнойно-воспалительных заболеваний носа и околоносовых пазух и чувствительность к антибиотикам основных возбудителей этих инфекций / А. Я. Цыганенко, В. А. Баркевич, М. В. Тверезовский, В. В. Минухин, А. Г. Балабанцев, М. А. Завалий // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - №2. - С. 56-60. (Здобувач охарактеризував мікробний склад риносинуситів, антибіотикочутливість виділених штамів мікроорганізмів).

2. Сравнительная характеристика некоторых свойств патогенных стафилококков, выделенных от работников питания и больных синуситами в городах АРК / М. В. Тверезовский., Г. К. Гуменюк, М. А. Завалий, Ю. Н. Ачкасова, Т. Н. Дольникова, Т. А. Крылова // Таврический медико-биологический вестник. - 2004, Т. 7, - №2. - С. 151-154. (Здобувач брав участь в мікробіологічних дослідженнях, проводив статистичну обробку та обґрунтування отриманих результатів).

3. Цыганенко А. Я. Прогнозирование смены основных групп этиологически значимых микроорганизмов при риносинуситах на территории АР Крым / А. Я. Цыганенко, М. В. Тверезовский, В. В. Минухин // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - №4. - С. 4-7. (Здобувач провів медико-екологічний аналіз результатів, встановив показник різноманіття біоценозів, статистичну обробку та обґрунтування отриманих результатів).

4. Тверезовский М. В. Экологический анализ видового состава штаммов грибов, выделенных от больных риносинуситами на территории АР Крым / М. В. Тверезовский // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологической науки практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. - 2005. -Т. 141, часть 6. - С. 104-106.

5. Тверезовский М. В. Региональные различия антибитикорезистентности штаммов микроорганизмов больных риносинуситами на территории АР Крым / М. В. Тверезовский // Експериментальна і клінічна медицина. - 2007. - № 4. - С. 32-35.

6. Тверезовський М. В. Регіональні відмінності мікробного пейзажу по частоті зустрічаємості та кількісному складу мікробних асоціацій, ізольованих від хворих на риносинусити в АР Крим / М. В. Тверезовський // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2007. - Т. 20 (59), № 1. - С. 163-167.

7. Тверезовський М. В. Моніторингове спостереження за етіопатологічними збудниками штамів грибів, виділених від хворих на риносинусити на території АР Крим / М. В. Тверезовський // Журнал вушних, носових і горлових хвороб : тези допов. - 2007. - № 3-с. - С. 251.

8. Видовая характеристика микрофлоры при остром и хроническом синусите / М. А. Завалий, А. Г. Балабанцев, М. В. Тверезовский, Т. А. Крылова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб : Щорічна традиційна осіння конференція Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, 22-23 вересня 2003 р. : тези доп. - 2003. - №5-с. - С. 166. (Здобувач провів та узагальнив результати мікробіологічних досліджень).

9. Микрофлора у больных риносинуситами в различных районах АР Крым в современных условиях / М. А. Завалий, А. Г. Балабанцев, М. В. Тверезовский, Т. А. Крылова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб : Щорічна традиційна осіння конференція Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, 22-23 вересня 2003р. : тези доп. - 2003. - №5-с. - С. 166-167. (Здобувач брав участь в зборі фактичного матеріалу та проведенні мікробіологічних досліджень та аналізував отримані результати).

10. Завалий М. А. Корреляция патогенной микрофлоры в полости носа и околоносовых пазухах у больных синуситами /М. А. Завалий, М. В. Тверезовский, А. Г. Балабанцев // Журнал вушних, носових і горлових хвороб: Щорічна традиційна осіння конференція Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, 22-23 вересня 2003р. : тези доп. -2003. - № 5-с. - С. 167 - 168. (Здобувач брав участь в зборі фактичного матеріалу та проведенні мікробіологічних досліджень, підготовці матеріалу до друку).

11. Цыганенко А. Я. Чувствительность к антибиотикам основных возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний у больных с ЛОР-патологией / А. Я. Цыганенко, М. В. Тверезовский, В. В. Минухин // Сучасні методи лікування та реабілітації травм і їх наслідків. Невідкладна допомога при захворюваннях і травмах : II конф. Харків. обл. клін. лікарні, 05 лист. 2003р. : тези доп. - Х., 2003. - С. 3. (Здобувач брав участь у мікробіологічних дослідженнях, самостійно проводив статистичну обробку та обґрунтування отриманих результатів).

12. Роль грибов и их ассоциаций с бактериальной флорой в течении риносинуситов / М. А. Завалий, М. В. Тверезовский, К. Г. Гуменюк, Ю. Н. Ачкасова, Л. С. Шутова, Т. В. Думова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологической науки практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского : тези доп. - 2005. - Т. 141, Ч.6. - С. 147. (Здобувач зібрав фактичний матеріал, забезпечив підбір літературних джерел, провів та проаналізував результати мікробіологічних досліджень).



АНОТАЦІЯ

Тверезовський М.В. Особливості видового складу та чутливість до антимікробних препаратів мікроорганізмів, виділених від хворих на риносинусити, в різних регіонах АР Крим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 03.00.07-мікробіологія. - ДУ "Інститут мікробіології і імунології ім. І.І.Мечникова АМН України". ? Харків, 2009.

Дисертацію присвячено порівняльному вивченню мікробного пейзажу і антибіотикорезистентності мікроорганізмів, виділених від хворих на риносинусити в регіонах АР Крим. Встановлено мікробний пейзаж при риносинуситах. Етіологічнозначимі види збудників: S. epidermidis (42,79%), S. aureus (32,56%), S. mutans (54,24%) та C. kruzei (44,74%). Асоціації мікроорганізмів відмічалися в 84,8%. Мікроскопічні гриби виділялися в монокультурі. Найбільшу кількість резистентних штамів мікроорганізмів ізольовано в м.Сімферополь.

В містах Ялті, Євпаторії та Керчі штами бактерій були чутливі до ципрофлоксацину, а в решті міст кількість резистентних штамів не перевищила (6,5±2,5)%.

В дослідах доведена чутливість полірезистентних штамів мікроорганізмів до мірамістину. Показано ймовірність змін в складі біоценозів мікроорганізмів.

Ключові слова: риносинусити, штами мікроорганізмів, мікробний пейзаж, біоценози, антибіотикорезистентність, мірамістин.



АННОТАЦИЯ

Тверезовский М.В. Особенности видового состава и чувствительность к антибактериальным препаратам микроорганизмов, выделенных от больных риносинуситами, в разных регионах АР Крым. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07- микробиология. - ГУ "Институт микробиологии и иммунологии им. И.И.Мечникова АМН Украины". ? Харьков, 2009.

Диссертация посвящена сравнительному изучению микробного пейзажа и чувствительности к антибактериальным препаратам микроорганизмов, выделенных от больных риносинуситами в регионах АР Крым с разными климатогеографическими характеристиками и степенью антропогенной нагрузки. Впервые проведен системный анализ микробного пейзажа при риносинуситах на данной территории. Установлены основные этиологически значимые виды возбудителей: S. epidermidis (42,79%), S. aureus (32,56%), S. mutans (54,24%) та C. kruzei (44,74%); структура микробного пейзажа, где превалировали ассоциации микроорганизмов (84,83)%. Микроскопические грибы выделялись только в составе ассоциаций микроорганизмов: в основном, в 3-х (26,4%) 4-х (20,97%) и 5-компонентных (6,55%), реже - в 2-х компонентных (31,09%).

В то же время, не было выделено патогенных грибов в монокультуре, что свидетельствует о том, что на территории АР Крым грибы сами по себе не вызывают риносинуситы, а только присоединяются к другим возбудителям при хронизации гнойно-воспалительного процесса. В общем биоценозе штаммов микроорганизмов условно-патогенные и патогенные грибы составляли 6,33% и представлены 4 родами: Candida (82,6%), Penicillium (8,7%), Aspergillus (6,5%), Fuzarium (2,2%). Среди представленных 4 родов патогенных грибов статистически достоверно (p<0,05) доминирует род Candida (82,6±3,9)%. Микроскопическими грибами было поражено (17,2±1,63)% больных, что свидетельствует об обязательном проведении микологических исследований при риносинуситах.

Получена микробиологическая характеристика региональных штаммов микроорганизмов и условно-патогенных грибов, изучена их чувствительность к антибактериальным препаратам. Доказано существенное различие в антибиотикорезистентности штаммов, выделенных от больных в разных регионах АР Крым, наибольшее количество которых изолировано в г. Симферополь (86,5±3,3%) к линкомицину.

Среди городов АР Крым, где проводились исследования чувствительности выделенных штаммов возбудителей риносинуситов к антибактериальным препаратам фторхинолоновой группы, резистентность в разных городах была разной, но в целом, значительно ниже, чем к гентамицину, линкомицину и рокситромицину.

В тоже время, необходимо отметить различное количество резистентных штаммов бактерий к пефлоксацину и ципрофлоксацину. Так, к пефлоксацину количество резистентных штаммов микроорганизмов колебалось в пределах от (8,1±3,9)% в г. Керчь до (48,6±4,7)% в г. Симферополь. К ципрофлоксацину - в городах Ялта, Евпатория и Керчь все выделенные штаммы бактерий были чувствительны, а в г.г. Симферополь, Красноперекопск количество резистентных штаммов составило (4,4±2,2)%, в Джанкое - (6,5±2,5)%.

В исследованиях показано антибактериальное действие антисептика широкого действия ? мирамистина в отношении полирезистентных штаммов микроорганизмов и микроскопических грибов, которые имеют преимущественное этиологическое значение и принимают участие в хронизации гнойно-воспалительного процесса: S. epidermidis, S. aureus, S. mutans, K. pneumoniae, P. vulgaris, E. cоli, C. albicans та C. kruzei. Установлена динамичность биологических систем возбудителей бактериальной и грибковой этиологии в разных регионах АР Крым.

Доказана вероятность изменений в составе биоценозов, что обосновывает необходимость проведения постоянного медико-экологического мониторинга микробного пейзажа больных риносинуситами. Среди 18 родов микроорганизмов, выделенных от больных риносинуситами, 6 родов входят в состав доминирующей 17 группы. Среди них доминирует род Staphylococcus (69,13%), а субдоминантным является род Streptococcus (18,97%). При этом микробиологическая система относительно стабильна, смена доминирующего рода в 17-ой группе маловероятна (I=1,3813).

В субдоминантной 5-й группе доминируют бактерии рода Klebsiella (44,83%), субдоминантными ? Escherichia и Proteus (24,14% и 19,54% соответственно). Степень разнообразия данной системы составляет 1,9893, что свидетельствует о наличии в ней дестабилизирующих процессов и возможной смены доминирующего рода Klebsiella.

Ключевые слова: риносинуситы, штаммы микроорганизмов, микробный пейзаж, биоценозы, антибиотикорезистентность, мирамистин.



SUMMARY

Tverezovskiy M.V. Features of specific composition and sensitiveness to antibacterial preparations of microorganisms, selected from the patients with rhinosinusitis in different regions AR of Crimea. Manuscript.

Thesis on competition of academic degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 03.00.07 - microbiology. - SE "I.I. Mechnikov Institute of Microbiology and Immunology AMS of Ukraine". ? Kharkiv, 2009.

The thesis is devoted to the research of sensitiveness to the antibacterial preparations of microorganisms, isolated in regions of AR Crimea. First the systematical analysis of microbial landscape of rhinosinusitis was carried out. There were set the kinds of the most etiologically significant strains: S. epidermidis (42,79%), S. aureus (32,56%), S. mutans (54,24%) and C. kruzei (44,74%). Microbial associations prevailed (84,8%). Pathogenic fungi were selected only as monocultures. The biggest number of resistant strains was isolated in Simferopol (86,5%).