Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 612.017:612.118:577.27-053.67

03.00.09 - імунологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Значення генетичних факторів крові

у формуванні імунореактивності організму

за умов психоемоційного навантаження

Соколенко Світлана Вікторівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Мінченко Жанна Миколаївна, ДУ "Науковий центр радіаційної медицини" АМН України, завідувач лабораторії імуногенетики відділу гематології та трансплантології.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Гавриленко Тетяна Іллівна, ННЦ "Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска" АМН України, керівник відділу імунології;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Гаркава Катерина Григорівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОН України, головний науковий співробітник лабораторії імунології Інституту проблем патології.

Захист відбудеться "15" грудня 2009 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 64, біологічний факультет).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий "13" листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 Молчанець О.В.

Анотації

Соколенко С.В. Значення генетичних факторів крові у формуванні імунореактивності організму за умов психоемоційного навантаження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.09 - імунологія. - Киівський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі оцінки ступеня значущості імуногенетичних факторів крові, як чинників прогнозу формування імунологічних порушень за умов психоемоційнго навантаження (екзаменаційна сесія у студентів ВНЗ). В результаті проведеної роботи було визначено ступінь внеску імуногенетичної компоненти систем HLA, AB0, Rh та Hp у реалізації стрес-індукованих змін показників імунної системи у молодих практично здорових осіб. Виявлення комбінацій генетичних маркерів крові, при яких підвищується чутливість показників імунної системи до психоемоційного навантаження, дає підставу для розробки критеріїв ризику виникнення змін в імунному гомеостазі.

Ключові слова: імуногенетичні фактори крові, психоемоційне навантаження, імунореактивність.

Соколенко С.В. Значение генетических факторов крови в формировании иммунореактивности организма в условиях психоэмоциональной нагрузки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09 - иммунология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.

Диссертация посвящена проблеме оценки степени значимости иммуногенетических систем крови, как факторов прогноза формирования иммунологических нарушений в условиях психоэмоциональной нагрузки.

Работа базируется на изучении иммуногенетических маркеров крови и показателей специфического иммунитета 119 лиц, обучающихся на 2 курсе Черкасского национального университета. Как контрольные, использовали показатели, полученные в межсессионный период (октябрь, ноябрь). Для оценки влияния психоэмоциональной нагрузки проводили забор крови на следующий день после первого экзамена.

Определили, что у студентов в период психоэмоциональной нагрузки вследствие экзаменационной сессии наблюдается угнетение отдельных показателей специфического иммунитета. Изменения специфического иммунитета за выраженностью носили строго индивидуальный характер, но, в подавляющем большинстве, не выходили за пределы физиологических гомеостатических норм, то есть имели не патологический, а адаптационный характер. генетичний психоемоційний кров

Обнаружили позитивную ассоциативную связь антигенов специфичностей 0(I), B(III) со сниженным содержанием общей популяции Т-лимфоцитов и иммунорегуляторных субпопуляций иммунокомпетентных клеток с фенотипами CD4+ и CD8+, что свидетельствует об определенном риске реализации иммунологических нарушений у лиц с данным фенотипом эритроцитов. Иммунная система лиц с группой крови A(II) является более устойчивой к действию стрессорных факторов. В условиях психоэмоциональной нагрузки пресинговим фактором для показателей специфического иммунитета является носительство фенотипов Hр 2-2 и Rh(-).

Установлена негативная ассоциативная связь сниженного количества клеток с фенотипом CD4+ со специфичностями HLA-B8;DR3 и клеток с фенотипом CD8+ со специфичностями HLA-DR4; B7, A10.

Определена степень участия иммуногенетической компоненты систем HLA, AB0, Rh и Hр в реализации стрес-индуцированных изменений показателей иммунной системы у молодых практически здоровых лиц. Установлено, что по значимости они расположены в таком порядке: HLA (DR, B, A), Rh, AB0, Hp. Доказано, что генетическая склонность за системами лейкоцитарных и эритроцитарных антигенов к иммунологическим нарушениям, в частности, при воздействии негативных экзогенных факторов, зависит от количественного и качественного состава фенотипических характеристик индивида, совокупность которых, в сущности, и определяет его место в группе риска реализации патологических состояний на уровне иммунной системы.

Результаты исследований внедрены на базе санатория-профилактория "Эдем" Черкасского национального университета при отборе групп риска нарушения иммунореактивности с учетом иммуногенетической компоненты и для подбора профилактических мероприятий для студентов, которые находились в профилактории непосредственно до и после экзаменационной сессии. Результаты исследований используются в учебном процессе кафедр молекулярной биологии и биохимии и возрастной физиологии и валеологии Черкасского национального университета.

Ключевые слова: иммуногенетические факторы крови, психоэмоциональная нагрузка, иммунореактивность.

Sokolenko S.V. The Significance of Genetic Factors of Blood in the Immunoreactivity Formation of Organism under the Circumstances of Psychological and Emotional Stress. - Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Science in Biology. Speciality 03.00.09 - Immunology. - Taras Shevchenko' Kyiv National University, Kyiv, 2009.

The Dissertation focuses on the problem of evaluation of immunogenetic factors of blood as prediction of immunodisfunction under psychological and emotional stress (Higher School examinations). As a result we have determined the role of immunogenetic component of systems HLA, AB0, Rh and Hp in the realization of stress-induced changes of immune system indicators of young, practically healthy, persons. The invention of the combinations of genetic tokens of blood, under which the sensitivity of immune system indicators to psychological and emotional stress is raised, gives the basis for the concept formation of criteria of development of changes in immune homeostasis.

Key words: immunogenetics factors of blood, stress, immune reaction.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Формування фізіологічного статусу індивіда, за умов впливу несприятливих екзогенних чинників, визначається декількома взаємодіючими механізмами, серед яких важливе місце посідають генетично детерміновані процеси регуляції імунного гомеостазу. При цьому, одна й та ж комбінація генетичних факторів може виступати як у ролі ініціаторів, так і протекторів розвитку порушень в імунному статусі [Мінченко та ін., 1999; Минеева, 2004].

Світові дослідження свідчать, що найбільше значення у регуляції імунної відповіді, на рівні взаємодії всіх імунокомпетентних клітин, належить системі HLA [Herman. et al., 1991; Garrido et al., 1996; Хаитов, Алексеев, 2001]. На даний час відомо, що генетично зумовлені еритроцитарні та сироваткові фактори крові також можуть бути маркерами імунної відповіді при дії несприятливих екзогенних чинників. Результати даного напрямку досліджень у літературі представлені нечисельними і досить суперечливими даними, без співставлення з імуногенетичними маркерами лейкоцитарних антигенів, отримані в умовах клініки і не враховують дії екстремальних факторів середовища (за винятком радіаційного) [Земсков и др., 1990, 1992; Langlois et al., 1996; Melamed-Frank, 2001; Mustafa et al., 2004; Парпиева и др., 2000; Тельнов, 2003].

Сучасні імуногенетичні дослідження свідчать про необхідність і перспективність проведення комплесного імуногенетичного обстеження індивіда за основними генетичними системами, з урахуванням можливості взаємодії між ними [Минченко и др., 2001]. Такий підхід дає можливість оцінити асоційованість між фенотипом генетичних маркерів крові та здатністю організму реалізувати адаптаційні реакції різного діапазону прояву з урахуванням ряду додаткових факторів: віку, екологічних умов, статі, генетичної структури популяції, географічної зони проживання, пори року і т.д. [Земсков и др., 1999; Караулов и др., 1999, Зарецкая, 2002].

Одним з найбільш поширених екзогенних імунодепресантів є посилене психоемоційне навантаження, що зумовлює розвиток адаптаційних реакцій, зокрема, стресу [Kugler, 1999; Хаитов и др., 2001; Сандберг и др., 2001; Segerstrom et al., 2004]. Періодичним стресором для студентів є психоемоційне навантаження, пов'язане з екзаменаційною сесією [Zakowski et al., 1992; O'Leary, 1994; Хаитов и др., 2001]. Вагомим критерієм адаптаційних процесів, за таких умов, може бути динаміка показників системи імунітету [Дранник, 1999; Caetano et al., 1999; Shirinsky et al., 2001]. Причому, важливим є не просто виявлення постстресових змін, але й виділення серед студентів груп ризику, найбільш схильних до стрес-індукованої імунодепресії. Вирішення даного наукового завдання можливе шляхом оцінки ступеня внеску імуногенетичної детермінанти у стрес-індуковані зміни показників імунітету. Причому, враховуючи композиційну взаємодію антигенів у організмі, необхідний аналіз як окремих генетичних факторів, так і їх певних комбінацій [Мінченко та ін., 2007].

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом двох науково-дослідних програм, виконаних за замовленням МОН України: "Дослідження впливу вітамінів і їх комплексів на обмінні процеси в організмі та його захисні функції в нормальних фізіологічних умовах та в умовах дії малих доз радіації" (№ держреєстрації 0101U004466) і "Дослідження впливу окремих вітамінів та їх комплексів на імунозахисні функції організму і обмін вуглеводів у процесі розвитку діабету в нормальних умовах та при дії малих доз радіації" (№ держреєстрації 0102U007101). Дисертант був співвиконавцем указаних тем.

Мета і завдання дослідження.

Мета дослідження. Визначити ступінь значущості імуногенетичних факторів крові, як чинників прогнозу формування імунологічних порушень за умов психоемоційного навантаження (екзаменаційна сесія у студентів ВУЗу), на основі дослідження поліморфізму імуногенетичних маркерів лейкоцитарних, еритроцитарних і сироваткових систем крові у співставленні з показниками імунореактивності організму людини.

Завдання дослідження.

1. Вивчити поліморфізм антигенних систем крові (HLA, AB0; Rh; Hр) у практично здорових студентів Черкаського національного університету.

2. Дослідити показники клітинного та гуморального специфічного імунітету студентів у міжсесійний період та під час посиленого психоемоційного навантаження (період екзаменаційної сесії).

3. Вивчити роль окремих факторів (стать, продукція кортикостероїдів) у реалізації стрес-індукованих змін показників імунної системи у обстежених студентів.

4. Вивчити асоційованість еритроцитарних антигенів ізосерологічних систем AB0; Rh та сироваткових Hр з аналізованими показниками імунної системи за умов відсутності та наявності психоемоційного навантаження.

5. Вивчити HLA-імуногенетичні фактори та дати комплексну оцінку асоціативного зв'язку різних генетичних систем крові з ризиком порушень в імунному статусі індивіда при психоемоційному навантаженні.

6. Розробити критерії відбору груп ризику порушень роботи імунної системи у студентів ВНЗ за умов адаптації до навчального процесу та, зокрема, під час екзаменаційної сесії, на основі аналізу генетичних систем крові (систем HLA, AB0, Rh та Hр).

Об'єкт дослідження. Лейкоцитарні антигени системи HLA, еритроцитарні і сироваткові генетичні системи крові та показники специфічного імунітету.

Предмет дослідження. Взаємозв'язок імуногенетичних чинників та показників специфічного імунітету організму практично здорових людей за умов психоемоційного навантаження.

Методи дослідження. Імуногенетичні (визначення лейкоцитарних антигенів системи HLA, еритроцитарних антигенів ізосерологічних систем AB0, Rh та сироваткових Hр), імунологічні (загальний аналіз крові, імунофенотипування, визначення рівня сироваткових імуноглобулінів), методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначена ступінь внеску імуногенетичної компоненти лейкоцитарних (HLA I і II класів), еритроцитарних (ABO; Rh) і сироваткових (Hp) систем крові у реалізації стрес-індукованих змін показників імунної системи у молодих практично здорових осіб. Встановлено, що за значимістю вони розташовані у такому порядку: HLA (DR, B, A), Rh, AB0, Hp. Показано, що найбільш виражені зміни показників специфічного імунітету (з виходом за межі норми у випадках підвищення рівня IgM на фоні зниження рівня Т-лімфоцитів з фенотипом CD4+), за умов впливу психоемоційного навантаження, спостерігаються при поєднанні у обстежених антигенів HLA-DR2; Rh(-); B(ІІІ); Hp2-2 та супроводжуються тривалим відновним періодом. Доведено, що генетична схильність за ситемами лейкоцитарних і еритроцитарних антигенів до імунологічних порушень, зокрема при дії негативних екзогенних чинників, залежить від кількісного і якісного складу фенотипових характеристик індивіда, сукупність яких, по суті, і визначає місце індивіда в групі ризику реалізації патологічних станів на рівні імунної системи.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлено певні комбінації генетичних маркерів крові, при яких підвищується чутливість показників імунної системи до психоемоційного навантаження, що склало підставу для розробки критеріїв ризику виникнення змін в імунному гомеостазі. Результати досліджень впроваджені на базі санаторію-профілакторію "Едем" Черкаського національного університету при відборі груп ризику порушення імунореактивності з урахуванням імуногенетичної компоненти та для підбору профілактичних заходів щодо студентів, які перебували у профілакторії безпосередньо до та після екзаменаційної сесії. Результати роботи можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні дисциплін: імунологія, фізіологія людини і тварин, вікова фізіологія, ендокринологія, загальна гігієна. Результати досліджень впроваджено у навчальний процес кафедр молекулярної біології та біохімії і вікової фізіології та валеології Черкаського національного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно підібрана та проаналізована література за тематикою дослідження, що дало можливість визначити актуальність, сформулювати мету та основні завдання роботи. Особисто виконана експериментальна частина досліджень, що проводились на базі лабораторій кафедри молекулярної біології та біохімії Черкаського національного університету (зав. кафедрою д.б.н., проф. Боєчко Ф.Ф.) та лабораторії імуногенетики відділу гематології та трансплантології ІКР НЦРМ АМН України (зав. лабораторією - д.б.н. Мінченко Ж.М.). Аналіз рівня кортизолу проведено співробітниками ендокринологічного відділу обласної лікарні м. Черкаси (в.о. зав. відділом - к.м.н. Бондарець І.А.), забори крові проведені медичними працівниками біохімічної лабораторії Першої міської лікарні м. Черкаси (завідувач - Вчорашня А.М.) та санаторію-профілакторію "Едем" при Черкаському національному університеті (головний лікар - Піньковська Л.О.), за що автор висловлює щиру подяку. Статистична обробка, теоретичний аналіз і узагальнення результатів досліджень проведені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено на: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень - 2004" 21-30 червня 2004 р. (м. Дніпропетровськ); XVII з'їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю 18-20 травня 2006 р. (м. Чернівці); VI Міжнародній науково-практичній конференції "Адаптаційні можливості дітей та молоді" 14-16 вересня 2006 р., (м. Одеса); Міжнародній конференції "Біологія ХХІ століття" 1-4 квітня 2007 р. (м. Черкаси); Міжнародній науковій конференціі студентів та молодих вчених "Актуальні питання в сучасній медицині" 26-28 березня 2007 р. (м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції "Нові технології в експериментальній біології та медицині" 10-12 жовтня 2007 р. (м. Ростов-на-Дону); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми екологічної фізіології" 15-16 травня 2008 р. (м. Алмати); Міжнародній науково-практичній конференції "Фундаментальна медицина - практиці охорони здоров'я" 5-6 червня 2008 р. (м. Київ); ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Наукові дослідження - теорія та експеримент 2008" 19-21 травня 2008 р. (м. Полтава); ІХ Міжнародній конференції молодих онкологів "Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології" 23-24 квітня 2008 р. (м. Київ); 77 міжвузівській науково-практичній конференції "Працюємо, творимо, презентуємо", 9-11 квітня 2008 р. (м. Івано-Франківськ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 статтей у наукових журналах і збірниках наукових праць (з них 6 - у фахових виданнях) та 14 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 156 сторінках друкованого тексту (з яких 130 сторінок основного тексту) і складається із вступу, аналітичного огляду літератури, матеріалу та методів досліджень, 3-х розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та списку використаної літератури, що містить 238 джерел (137 викладених кирилицею та 101 - на латині). Робота ілюстрована 49 рисунками та 18 таблицями.

Основний зміст роботи

Матеріали, методи та моделі досліджень. Робота базується на вивченні імуногенетичних маркерів крові та показників специфічного імунітету 119 осіб, які навчалися на 2 курсі факультетів: біологічного, хімічного, історичного, української та романо-германської філології Черкаського національного університету. Як контрольні, використовували показники, отримані у міжсесійний період (жовтень, листопад). Для оцінки впливу психоемоційного навантаження проводили забір крові на наступний день після першого іспиту.

До донації крові брали студентів-волонтерів, що пройшли обстеження лікарем, були віднесені до групи практично здорових і на період обстеження не мали інфекційних, аутоімунних, хронічних захворювань, не проходили курсів радіотерапії, імунотерапії, кортикостероїдної чи хіміотерапії. Всі обстежені проживали на територіях, що не віднесені до радіаційно- забруднених.

Забори крові проводили вранці, до вживання їжі. У обстежених відбирали 10 мл венозної крові. Частину аналізів (оцінка лейкоцитарної формули та рівня лейкоцитів) здійснювали з використанням капілярної крові. Волонтерами були як особи жіночої (обстежені у фолікулярну фазу менструального циклу, 87 осіб), так і чоловічої статі (32 особи) віком 18-22 роки. Особи жіночої статі склали більшість обстежених, оскільки на факультетах, з яких брали волонтерів, відсоток осіб чоловічої статі досить невеликий.

Контрольну групу склали донори крові (Київський центр крові) - 200 осіб тієї ж вікової категорії. До опозитної групи (100 осіб) були віднесені особи з порушеннями в імунному гомеостазі за умов впливу негативних екзогенних чинників (радіаційного - ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, пацієнти Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН України).

Рівень кортизолу визначали імуноферментним методом з використанням набору BIO-RAD, Росія.

Для оцінки груп крові системи АВ 0 використовували стандартні гемаглютинуючі сироватки.

Для оцінки фенотипу резус-фактора використовували експрес-метод визначення Rh-групи.

Тканинне типування HLA-антигенів проводили в мікролімфоцитотоксичному тесті за Тераcакі із застосуванням тест-панелі типуючих сироваток виробництва Санкт-Петербурзького НДІ гематології та переливання крові МОЗ Росії та комерційних тест-сироваток фірми Beringer (Німеччина), а також методом алельспецифічної ампліфікації з сіквенсспецифічними праймерами фірми "PROTRANS" (Німеччина).

Для оцінки фенотипу гаптоглобіну (Hр) використовували метод електрофорезу в крохмальному гелі.

Рівень лейкоцитів підраховували у камері Горяєва.

Відносне число лімфоцитів підраховували на основі кров'яного мазка (фарбування барвником Романовського-Гімза).

Експресію поверхневих антигенів лімфоцитами периферичної крові визначали імунофлуорисцентним методом з використанням моноклональних антитіл до поверхневих маркерів клітин імунної системи LT1, LT3, LT4, LT8, LNK16, 3F3 та F(аb)2 - фрагментів овечих антитіл до IgG миші, мічені FITC ("Сорбент", Москва).

Рівень імуноглобулінів у плазмі крові визначали методом радіальної імунодифузії за Манчіні з використанням моноспецифічних сироваток проти IgG(H), IgM(H), IgA(H), ("ИмБио", Нижній Новгород)

Загальний білок визначали за біуретовою реакцією.

Статистичну обробку результатів роботи проводили з допомогою програми Microsoft Excel. Вибірки порівнювали за критеріями Стьюдента та Вілкоксона (при характеристиці малих вибірок), кореляційний аналіз проводили з використанням критерію Пірсона. Для виявлення асоціативних зв'язків генетичних систем крові з показниками імунної системи використовували метод групового обліку аргументу (МГОА) на основі розробок А.Г. Івахненко (1992).

Результати досліджень та їх обговорення.

Взаємозв'язок імунореактивності організму з деякими гормональними факторами. Найбільш пресинговим стресором для студентів вважають психоемоційне навантаження, пов'язане з екзаменаційною сесією [Zakowski et al., 1992; O'Leary, 1994; Хаитов и др., 2001), ознакою якого може бути гіперпродукція наднирниками стероїдних гормонів [Jessop, 1998; Земсков и др., 1999; Caetano, 1999]. Оскільки, у літературі є дані про генетичні аспекти нейроендокринної регуляції стресу [Науменко и др., 1990], ми провели оцінку ступеня внеску імуногенетичної компоненти (еритроцитарних та сироваткових систем крові) у реалізацію стрес-індукованих змін рівня кортизолу у студентів під час екзаменаційної сесії.

Для аналізу показників відбирали студентів, у яких після психоемоційного навантаження рівень кортизолу зростав вище 700 нмоль/л (верхня межа норми згідно даних літератури [Князев и др., 2000], при цьому спостерігали статистично достовірне підвищення рівня кортизолу порівняно з міжсесійним періодом (від 294,37±3,772 до 817,75±5,491, р<0,001].

Враховуючи роль статевих стероїдів у реалізації функцій специфічного імунітету [Grossman, 1985; Зеленская и др., 1993], нами проведено порівняння його основних показників у обстежених студентів різної статі, що зазнали впливу психоемоційного навантаження, зумовленого академічною сесією.

Було встановлено, що між показниками імунної системи студентів чоловічої та жіночої статі (обстежених у фолiкулярну фазу менструального циклу) відсутня статистично достовірна різниця як у міжсесійний період, так і за умов психоемоційного навантаження. Тому, у подальшому, статевий фактор нами не враховувався.

Зміни показників специфічного імунітету за умов психоемоційного навантаження. Провели аналіз показників специфічного імунітету обстежених до психоемоційного навантаження та порівняли їх із даними донорів Київського Центру переливання крові та загальноприйнятими нормами. Встановлено, що отримані дані не виходять за межі норми і не мають статистично достовірної різниці з контрольними показниками.

Повторну оцінку показників проведено під час зимової екзаменаційної сесії, яка включала для різних факультетів приблизно однакову кількість заліків та екзаменів. Встановлено, що у студентів, які зазнали впливу психоемоційного навантаження, порівняно з міжсесійним періодом, знижувалися такі показники: відносне та абсолютне число Т-лімфоцитів з фенотипом CD3+, CD4+, відносне число Т-лімфоцитів з фенотипом CD8+, імунорегуляторний індекс CD4+/CD8+, відносне та абсолютне число лімфоцитів з фенотипом CD16+, рівень IgG та загального білка у сироватці крові. Достовірного підвищення показників не відмічено (табл. 1).

Таблиця 1 Показники специфічного імунітету обстежених за умов відсутності та наявності психоемоційного навантаження

Показники	Міжсесійний період	Психоемоційне навантаження
Лейкоцити, х 109/л	6,61±0,043	6,48±0,043
Лімфоцити, %	26,08±0,229	26,04±0,255
Лімфоцити, х 109/л	1,69±0,015	1,69±0,019
CD3+, %	65,50±0,225	63,40±0,372*
CD3+, х 109/л	1,11±0,011	1,07±0,014
CD5+, %	69,42±0,234	68,92±0,241
CD5+, х 109/л	1,18±0,012	1,16±0,014
CD4+, %	35,48±0,211	33,35±0,321*
CD4+, х 109/л	0,60±0,007	0,56±0,009*
CD8+, %	24,17±0,184	23,45±0,229*
CD8+, х 109/л	0,41±0,005	0,40±0,006
CD4+/CD8+	1,48±0,013	1,43±0,016*
CD16+, %	16,50±0,204	10,61±0,195*
CD16+, х 109/л	0,28±0,005	0,18±0,005*
CD72+, %	9,66±0,105	9,61±0,115
CD72+, х 109/л	0,16±0,002	0,16±0,002
IgG, мг/мл	9,39±0,098	8,88±0,124*
IgM, мг/мл	1,49±0,047	1,44±0,038
IgA, мг/мл	1,79±0.042	1,74±0,041
Загальний білок, г%	7,05±0,023	6,97±0,027*

* - p<0,05

Результати, отримані нами, узгоджуються з даними літератури, які свідчать, що при стресі можливе зниження рівня функціонально зрілих Т-лімфоцитів та порушення їх функцій [Першин, 1981; Caetano et al., 1999]. Кореляційний аналіз показує, що зміни вмісту функціонально зрілих Т-лімфоцитів з фенотипом CD3+, під час психоемоційного навантаження, тісно пов'язані зі змінами експресії маркеру однієї з регуляторних субпопуляцій - антигену CD4.

Субпопуляції Т-лімфоцитів, що експресують дані антигени CD4 та CD8, відносяться до імунорегуляторних клітин, їх співвідношення вважають генетично детермінованим. Любий дисбаланс між кількістю та активністю клітитн з фенотипами CD4+ та CD8+ призводить до порушення механізмів імунної відповіді [Дранник, 1999; Скок, 2002]. Згідно даних літератури, зміну співвідношення хелперних і супресорних субпопуляцій Т -лімфоцитів може викликати психоемоційний стрес [Першин, 1981; Caetano et al., 1999]. Оскільки, всі аналізовані нами показники не виходили за межі фізіологічних гомеостатичних норм, вони, очевидно, носять не патологічний, а адаптаційний характер.

При співставленні змін в імунному статусі основної групи зі змінами в опозитній групі (вплив радіаційного фактора) виявлено їх однонаправленість. Але за вираженістю імунологічного реагування зміни мали різний характер і, у нашому випадку, не виходили за межі фізіологічної гомеостатичної норми.

Асоційованість фенотипу еритроцитарних систем АВ 0, Rh та сироваткової системи гаптоглобінів зі змінами показників специфічного імунітету за умов психоемоційного навантаження. У ході виконання роботи ми аналізували ступінь значущості імуногенетичних факторів крові як чинників прогнозу формування імунологічних порушень при психоемоційному навантаженні, роль якого виконала екзаменаційна сесія у студентів ВНЗ, на основі дослідження поліморфізму імуногенетичних маркерів лейкоцитарних (HLA), еритроцитарних (АВ 0 та Rh) і сироваткових (Hp) систем крові, у співставленні з показниками специфічного імунітету організму людини.

Встановлено, що у міжсесійний період між групами, розділеними за конкретними еритроцитарними та сироватковим імуногенетичними маркерами, практично не існує статистично достовірної різниці між показниками специфічного імунітету. Проте, такі відмінності з'являються під час екзаменаційної сесії і обумовлені змінами показників, індукованими психоемоційним навантаженням, охарактеризованими нижче.

Зниження експресії маркеру функціонально зрілих Т-лімфоцитів СD3+ виявлено у студентів, які мають В(III) та АВ(IV) групи крові системи АВ 0, фенотип Rh(-), фенотип Hр 2-2. Зниження експресії антигену CD5 виявлено лише у обстежених з фенотипом Rh(-). Достовірного підвищення показників не виявлено. У процесі диференціювання клітин маркер CD5 з'являється раніше, ніж маркер CD3 [Філатов та ін., 1987; Ярилин и др., 1990]. Враховуючи відсутність статистично достовірних змін загального рівня лімфоцитів у обстежених, вищесказане свідчить, що вплив психоемоційного навантаження на генетично детерміновані показники клітинного імунітету знаходить своє вираження не стільки на рівні проліферативних, скільки на рівні диференціювальних процесів, зокрема, на останніх стадіях диференціювання.

Дослідження основних регуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів у обстежених виявило, що за умов стресу відсоток хелперних лімфоцитів з фенотипом CD4+ знижується у обстежених, що мають 0(I) і В(III) групи крові системи АВ 0; фенотип Rh(+) та фенотип Rh(-); фенотип гаптоглобінів Нр 2-2 та Нр 2-1. Абсолютне число цих клітин знижується у обстежених, що мають 0(I) і В(III) групи крові системи АВ 0; фенотип Rh(-); фенотип Нр 2-2

Відсоток супресорних Т-лімфоцитів з фенотипом CD8+ знижується у обстежених, що мають В(III) групу крові системи АВ 0; фенотип Rh(-). Абсолютне число цих клітин знижується лише у обстежених, що мають В(III) групу крові системи АВ 0.

Імунорегуляторний індекс CD4+/CD8+ знижується у обстежених з 0(I) групою крові системи АВ 0, фенотипом Нр 2-2.

Таким чином, під час психоемоційного навантаження зміни експресії антигену CD4 мають більш виражений характер ніж антигену CD8, що, у свою чергу, відображається на змінах імунорегуляторного індексу.

Крім експресії пан-Т-клітинних маркерів та антигенів, що визначають функціональну роль Т-лімфоцитів, ми досліджували експресію поверхневого антигену CD16. Цей маркер є однією з головних детермінант натуральної кілерної активності [De Sanctis et al., 1995]. Встановлено, що у обстежених під час академічної сесії спостерігається статистично достовірне зниження загального та відносного числа клітин з фенотипом CD16+, незалежно від фенотипу до тієї чи іншої групи крові систем АВ 0, Rh чи Hр. Кореляційний аналіз показав, що за умов психоемоційного навантаження зміни відносного числа лімфоцитів з фенотипом CD16+ практично не пов'язані зі змінами інших показників, загальне число корелює зі змінами абсолютного числа лімфоцитів та їх субпопуляцій. Таким чином, генетичні маркери крові систем АВ 0, Rh та Hр не відіграли видимої ролі у реалізації стресового ефекту відносно клітин з фенотипом CD16+.

Досліджували експресію лімфоцитами поверхневого маркеру CD72, що є ознакою функціонально зрілих В-лімфоцитів. Молекула CD72 є рецептором для IgM та лігандом для молекули CD5, розміщених на Т-клітинах, забезпечує ефективний контакт з хелперними Т-лімфоцитами [Ярилин, 1999]. Встановили, що у группах обстежених, розділених за фенотипом систем АВ 0 та гаптоглобіну, відсутні достовірні зміни загального та відносного числа В-лімфоцитів з фенотипом CD72+. Лише у осіб з фенотипом Rh(-), під час психоемоційного навантаження, знижується абсолютне та відносне число цих клітин.

Тобто, лімфоцити, що не проходили процесів диференціювання у тимусі, мають нижчу чутливість до психоемоційного навантаження. Це ще раз свідчить про реалізацію стресового ефекту для малих лімфоцитів на рівні диференціювання, а не проліферації.

Досліджували рівень імуноглобулінів трьох класів та загального білка у сироватці крові. У літературі зустрічаються дані як про варіабельність рівня імуноголобулінів у донорів з різними групами крові [Веселов и др., 1982; Земсков и др., 2000], так і про її відсутність [Сундетов и др., 1981]. Нами виявлено зниження рівня IgG у сироватці крові, під час психоемоційного навантаження, у студентів з 0(І) та В(ІІІ) групою крові системи АВ 0, фенотипами Rh(+) та Rh(-), Hр 2-2.

Важливу роль у реалізації стрес-індукованих змін показників специфічного імунітету відігріють певні комбінації імуногенетичних факторів крові. Зокрема, на рис. 1 подано графік, на якому відмічені відсотки змін (по відношенню до загального числа аналізованих показників) при комбінаціях імуногенетичних факторів систем АВ 0, Rh та Hр, за яких статистично достовірні зміни найбільш та найменш виражені.

Рис. 1. Найбільш та найменш виражені відсотки достовірних змін показників специфічного імунітету при комбінаціях імуногенетичних факторів систем АВ 0, Rh та Hр.

З графіка видно, що найбільше стрес-індукованих змін показників специфічного імунітету спостерігалося при поєднанні у обстежених 0(І) групи крові системи АВ 0, фенотипів Rh(-), Hр 2-2 та при поєднанні В(ІІІ) групи крові системи АВ 0, фенотип Rh(-), Hр 2-2. За умов присутності у комбінаціях антигену А системи АВ 0 та антигену D системи Rh чутливість імунної системи до психоемоційного навантаження знижується.

Таким чином, за умов дії психоемоційного навантаження, спостерігається асоціативний зв'язок антигенів специфічності 0(I) та B(III) зі зниженням окремих показників імунної системи, що свідчить про певний ризик реалізації імунологічних порушень у осіб з даним фенотипом еритроцитів. Імунна система осіб з групою крові A(II) є більш стійкою до дії стресових чинників, що свідчить про протекторну функцію імуногенетичного маркера А. Антиген D системи Rhesus, за умов дії психоемоційного навантаження, також здійснює протекторну для імунітету роль, оскільки, у обстежених з фенотипом Rh(-) зміни показників клітинного та гуморального імунітету більш виражені. Серед антигенів системи Нр пресинговим для імунітету, під час психоемоційного навантаження, є фенотип Нр 2-2.

Асоціативний зв'язок імуногенетичних маркерів системи HLA зі змінами в імунному статусі здорових молодих осіб за умов психоемоційного навантаження. Результати аналізу поширеності антигенів I та II класів в досліджених групах та асоціативного зв'язку окремих специфічностей антигенів HLA зі змінами в кількісному складі імунорегуляторних клітин показали наявність певних відмінностей за частотою зустріваності, позитивної чи негативної асоційованості HLA-антигенів зі змінами окремих параметрів імунітету.

Так, нами відмічено негативний асоціативний зв'язок зниженої кількості клітин з фенотипом CD4+ зі специфічностями B8 та DR3 і позитивний - зі специфічностями B21 і DR2. Знижений кількісний склад імунокомпетентних клітин з фенотипом CD8+ високоасоційований з ізольованими специфічностями DR4, B7, A10 та з гаплотиповим сполученням B21;DR4.

Проводилась комплексна оцінка асоціативного зв'язку різних генетичних систем крові (HLA (A, B, DR); AB0; Rh; Hp) зі змінами показників клітинного та гуморального імунітету при психоемоційному навантаженні. Були виявлені фенотипові композиції антигенів, які асоціативно пов'язані з порушеннями специфічного імунітету і які можуть вважатися прогностичними маркерами ризику формування таких порушень: DR4;0(I);Rh(-);Hp2-2, В 21;0(I);Hp2-2, DR2;0(I);Rh(-), DR2;B(III);Rh(-). Тобто, найбільш виражені полісистемні асоціативні зв'язки з психоемоційним навантаженням встановлені для HLA-алелей у сукупності з фенотипами Rh(-), В(ІІІ), 0(І), Hp2-2. Зокрема, випадки виходу за межі норми показників специфічного імунітету (а саме: підвищення рівня IgM на фоні зниження рівня Т-лімфоцитів з фенотипом CD4+, що супроводжується тривалим відновним періодом), спостерігалося при поєднанні у обстежених антигенів HLA-DR2; Rh(-); B(ІІІ); Hp2-2.

Аналіз вираженості асоціативних зв'язків ізольованих антигенів та їх сполучень зі змінами в імунологічних параметрах свідчить про певні синергічні чи антагоністичні взаємовідносини між антигенами на рівні модулюювання сили і направленості імунного реагування.

На рис.2 та рис. 3 наведено індивідуальний аналіз асоціативного зв'язку комплексу фенотипових ознак з параметрами імунореактивності організму обстежених індивідів.

Як видно з графіків, на яких відмічено відносні ризики стрес-індукованих змін імунореактивності (RR) та сумарний ризик (RRs), у обох обстежених наявні антигени B7, B21, A(II). Проте, у першому випадку, при поєднанні з певними антигенами, маємо високий сумарний ризик (рис. 2), у другому, при іншому поєднанні антигенів - низький (рис. 3). Таким чином, за фенотиповим комплексом ознак ми віднесли першого індивіда до групи ризику формування імунологічних порушень, сполучення антигенних специфічностей другого індивіда свідчить про невисокий ступінь ризику імунологічного реагування на стресогенний чинник.



Рис 2. Оцінка індивідуальної генетичної схильності за генетичними системами крові до імунологічних порушень при психоемоційному навантаженні обстеженого Р.

Рис. 3. Оцінка індивідуальної генетичної схильності за генетичними системами крові до імунологічних порушень при психоемоційному навантаженні в обстеженого П.

Отримані дані свідчать, що імуногенетичний аналіз за ізольованими антигенами є недостатнім, оскільки має широкий діапазон коефіцієнтів асоціації RR і, по суті, визначає тільки факт присутності генетичної схильності до транзиторного або стабільного патологічних станів. Застосування методу обчислення "сумарного коефіцієнта ризику" RRs значно підвищила ступінь вірогідності імуногенетичного аналізу.

Висновки

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі - на основі дослідження поліморфізму імуногенетичних маркерів лейкоцитарних (HLA I і II класів), еритроцитарних (ABO; Rh) і сироваткових (Hp) систем крові, у співставленні з показниками імунореактивності організму людини при психоемоційному навантаженні (екзаменаційна сесія у студентів ВНЗ), встановлений асоціативний зв'язок між дослідженими параметрами та визначені імуногенетичні критерії відбору осіб групи ризику формування транзиторних порушень в імунній системі для мінімізації наслідків впливу стресорних чинників.

1. У студентів, в період психоемоційного навантаження внаслідок екзаменаційної сесії, спостерігається зниження кількості Т-лімфоцитів з фенотипом CD3+; CD4+ (відносне та абсолютне число), CD8+ (відносне число); клітин з фенотипом CD16+ (відносне та абсолютне число); імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+; рівня IgG та загального білка. Виявлені в період психоемоційного навантаження зміни показників специфічного імунітету за вираженістю носили строго індивідуальний характер, але, в переважній більшості, не виходили за межі фізіологічних гомеостатичних норм, тобто мали не патологічний, а адаптаційний характер.

2. Спостерігаєтся позитивний асоціативний зв'язок антигенів груп крові 0(I) та B(III) зі зниженим вмістом загальної популяції Т-лімфоцитів, та імунорегуляторних субпопуляцій імунокомпетентних клітин з фенотипами CD4+ та CD8+, що свідчить про певний ризик реалізації імунологічних порушень у осіб з даним фенотипом еритроцитів. Імунна система осіб з групою крові A(II) є більш стійкою до дії стресових чинників, що свідчить про протекторну функцію імуногенетичного маркера А. За умов психоемоційного навантаження пресинговим фактором для показників специфічного імунітету є носійство фенотипу Hр 2-2 та Rh(-).

3. Факторами генетичної схильності до порушень в імунному гомеостазі на рівні субпопуляційного складу лімфоцитів є присутність в HLA-генотипі специфічностей B21 і DR2 (позитивна асоціація зі зниженням CD4+ клітин) і DR4, B7, A10 (позитивна асоціація зі зниженням CD8+ клітин). Встановлено негативнний асоціативний зв'язок зниженої кількості клітин з фенотипом CD4+ зі специфічностями B8 та DR3, що свідчить про протекторну функцію даних антигенів.

4. Найбільш виражені зміни показників специфічного імунітету (з виходом за межі норми у випадках підвищення рівня IgM на фоні зниження рівня Т-лімфоцитів з фенотипом CD4+), за умов впливу психоемоційного навантаження, спостерігаються при поєднанні у обстежених антигенів HLA-DR2; Rh(-); B(ІІІ); Hp2-2 та супроводжуються тривалим відновним періодом.

5. Ступінь внеску ізольованих генетичних систем крові в формування імунореактивності організму людини неоднозначний. За значимістю вони розташовані у такому порядку: HLA (DR, B, A), Rh, AB0, Hp.

6. Імуногенетично опосередкований ступінь ризику виникнення порушень в імунній системі студентів при психоемоційному навантаженні залежить від кількісного і якісного складу фенотипових характеристик індивіду, сукупність яких, по суті, і визначає його місце в групі ризику: носійство в фенотипі гаплотипів HLA-DR4;0(I); Rh(-);Hp2-2, а також HLA-B7,21;DR4 і HLA-DR2;B(III);Rh(-) дає підставу віднести індивіда до групи ризику формування імунологічних порушень і відповідає більш довготривалому відновленню показників в післяекзаменаційний період.

7. Вірогідна асоційованість імуногенетичних чинників систем HLA (DR, B, A), Rh, AB0, Hp зі змінами імунологічних показників дає підставу щодо використання імуногенетичних критеріїв при прогнозуванні імунологічного реагування організму людини, за умов дії психоемоційного навантаження, для відбору груп підвищеного ризику формування транзиторних імунологічних порушень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Соколенко С.В. Вплив нормобаричної гіпоксії на деякі показники клітинного імунітету в осіб, що мають різні групи крові системи АВ 0 // Т.О. Мельник, В.Л. Соколенко, С.В. Соколенко // Фізіологічний журнал. - 2005. - Т.51, №5. - С.61-64. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

2. Соколенко С.В. Вплив психоемоційного навантаження на рівень лімфоцитів з фенотипом СD16+ у осіб, що мають різні групи крові / В.Л. Соколенко, С.В. Соколенко // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Біологічні науки". - 2002. - №7(51) - С. 141-144. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

3. Соколенко С.В. Кореляція показників клітинного та гуморального імунітету в осіб з різними генетичними маркерами крові систем АВО та резус за умов психоемоційного навантаження / С.В. Соколенко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Біологічні науки". - 2004 - №6(74) - С.115-120. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

4. Соколенко С.В. Кореляція показників специфічного імунітету у обстежених за умов психоемоційного навантаження / С.В. Соколенко, В.Л. Соколенко // Вісник Черкаського університету. Серія "Біологічні науки". - 2007. - Вип. 105. - С. 129-134. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

5. Соколенко С.В. Генетично-детерміновані системи крові АВ 0, Rh та Hb у реалізації стрес-індукованого посилення продукції кортизолу / Ж.М. Мінченко, С.В. Соколенко, І.А. Бондарець // Гігієна населених місць. - 2008. - №52. - С. 444-450. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

6. Соколенко С.В. HLA-імуногенетичні фактори та комплексна оцінка асоціативного зв'язку різних генетичних систем крові з ризиком порушень в імунному статусі індивіду при психоемоційному навантаженні / Ж.М. Мінченко, О.О. Дмитренко, С.В. Соколенко // Вісник Черкаського університету. Серія "Біологічні науки". - 2009. - Вип. 156. - С. 84-87. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

7. Соколенко С.В. Вплив психоемоційного навантаження на показники клітинного імунітету у осіб, що мають різні групи крові / В.Л. Соколенко, С.В. Соколенко // Вісник Черкаського університету. Серія "Біологічні науки". - 2002. - Вип. 32. - С. 124-125. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

8. Соколенко С.В. Вплив психоемоційного навантаження на показники Т-клітинного імунітету у осіб з різною резус-належністю / В.Л. Соколенко, С.В. Соколенко // Вісник Черкаського університету. Серія "Біологічні науки". - 2002. - Вип. 39. - С. 122-125. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

9. Соколенко С.В. Вплив психоемоційного навантаження на показники гуморального імунітету у осіб, що мають різні групи крові / В.Л. Соколенко, С.В. Соколенко, В.К. Підгорний // Вісник Черкаського університету. Серія "Біологічні науки". - 2003. - Вип. 52. - С.110-114. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

10. Соколенко С.В. Вплив психоемоційного навантаження на показники специфічного імунітету в осіб, що мають різні фенотипи гаптоглобіну // С.В. Соколенко, В.Л. Соколенко // Вісник Черкаського університету. Серія "Біологічні науки". - 2005. - Вип. 71. - С.117-121. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

11. Соколенко С.В. Вплив психоемоційного навантаження на показники специфічного імунітету в осіб різної статі // С.В. Соколенко, В.Л. Соколенко // Вісник Черкаського університету. Серія "Біологічні науки". - 2006. - Вип. 91. - С. 125-132. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

12. Соколенко С.В. Стрес - індуковані зміни показників специфічного імунітету в осіб з різними фенотипами гаптоглобіну (Hр) // С.В. Соколенко, В.Л. Соколенко // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 13., Кн. 3. - Київ, 2004. - С.161-163. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

13. Соколенко С.В. Роль генетичних детермінант крові у відборі груп для проведення імуномодулюючих заходів серед студентської молоді, що зазанала впливу психоемоційного навантаження / В.Л. Соколенко, С.В. Соколенко, Л.О. Піньковська // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика - Київ, 2008. - Вип.17. - С. 351-355. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

14. Соколенко С.В. Корекція показників клітинного імунітету та обмінних процесів у студентів, що зазнали комбінованої дії екстремальних факторів середовища у малих дозах / [Боєчко, В.Л. Соколенко, Л.О. Боєчко, С.В. Соколенко] // Фальцфейнівські читання. - Херсон, 2003. - С. 39-41. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні статті.

15. Соколенко С.В. Вплив психоемоційного навантаження на показники специфічного імунітету в осіб з різними комбінаціями генетичних маркерів крові // С.В. Соколенко, В.Л. Соколенко / Матеріали XVII з'їзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю. // Фізіологічний журнал. - 2006. - Т.52, №2. - С.114. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні тез.

16. Соколенко С.В. Генетические маркеры крови как показатели чувствительности иммунной системы к действию факторов внешней среды / С.В. Соколенко, В.Л. Соколенко // Тезисы Международной научно-практической конференции "Современные проблемы экологической физиологии", г. Алматы, 15-16 мая 2008 г. - Алматы, 2008. - С. 147. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні тез.

17. Соколенко С.В. Генетические детерминанты крови, как маркеры чувствительности иммунной системы к психоэмоциональным нагрузкам / В.Л. Соколенко, С.В. Соколенко // Международная научно-практическая конференция "Новые технологии в экспериментальной биологии и медицине", Ростов-на-Дону, 2007. - С. 39-40. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні тез.

18. Соколенко С.В. Вплив психоемоційного навантаження на показники специфічного імунітету у обстежених, що мають різні групи крові системи АВ 0 / В.Л. Соколенко, С.В. Соколенко // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта - 2004". - Том 46. Клінічна медицина. Дніпропетровськ, 2004. - С.53. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні тез.

19. Соколенко С.В. Зміни показників специфічного імунітету в осіб з різними фенотипами гаптоглобіну (Нр) за умов психоемоційного навантаження / С.В. Соколенко // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень - 2004". Т. 32., "Біологічні науки". - Дніпропетровськ, 2004. - С.61-62. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні тез.

20. Соколенко С.В. Оценка генетических маркеров крови, как факторов стресс-индуцированной динамики иммунореактивности // С.В. Соколенко // Материалы научно-практической конференции "Перспективные разработки науки и техники". Том 6., "Медицина". - Белгород-Днепропетровск, 2004. - С.48-51. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні тез.

21. Соколенко С.В. Адаптація показників імунної системи до психоемоційного навантаження в осіб з різними генетичними детермінантами крові / С.В. Соколенко // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції "Адаптаційні можливості дітей та молоді". - Одеса, 2006. - С.249-250. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні тез.

22. Соколенко С.В. Роль генетичних детермінант крові у реалізації адаптації показників імунної системи студентської молоді до психоемоційного навантаження / С.В. Соколенко, В.Л. Соколенко // Матеріали симпозіуму до 100-річчя з дня народження В.О. Трошихіна "Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі". - Київ-Черкаси, 2006. - С. 99. Дисертант самостійно провела лабораторний аналіз, статистичну обробку матеріалу. Участь у написанні тез.