Клініко-експериментальне обґрунтування використання методів литва сплавів металів для зубних протезів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Клініко-експериментальне обгрунтування виКористання методів литва сплавів металів для зубних протезів

14.01.22 - стоматологія

Сухоребський Юрій Ігорович

Івано-Франківськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківському національному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Ожоган Зіновій Романович,

Івано-Франківський національний медичний університет

МОЗ України, кафедра ортопедичної стоматології,

завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки

Рожко Микола Михайлович,

Івано-Франківський національний медичний університет

МОЗ України, кафедра стоматології факультету

післядипломної освіти, завідувач кафедри;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Лабунець Василь Аксентійович,

Державна установа «Інститут стоматології АМН України»,

м.Одеса, завідувач відділу ортопедичної стоматології

Захист дисертації відбудеться «13» лютого 2009 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківському національному медичному університеті за адресою: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Івано-Франківського національного медичного університету за адресою: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7.

Автореферат розісланий «9» січня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01,

доктор медичних наук, професор О. І. Дєльцова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

суцільнолитий зубний протез сплав

Актуальність теми. Однією зі значних проблем сучасної стоматології є висока розповсюдженість часткової відсутності зубів, а за останні роки спостерігається тенденція до збільшення потреби населення України в протезуванні суцільнолитими конструкціями знімних і незнімних зубних протезів, основними конструкційними матеріалами яких є сплави металів (Лабунец В.А., 2000; Рожко М.М., 2003; Гурін П.О., 2004; Леоненко П.В., 2004).

Незаперечними перевагами суцільнолитих зубних протезів є: висока точність, естетичність, відсутність різнорідних сплавів металів у порожнині рота. Для їх виготовлення застосовують нікель-хромові та кобальто-хромові сплави, а основними методами литва та плавлення цих сплавів є метод центробіжного литва з плавленням відкритим полум'ям (ЦЛПП), метод центробіжного литва з плавленням високочастотними струмами (ЦЛВЧС) і метод вакуумного литва (ВЛ). Проте, при їх користуванні в пацієнтів відмічається ряд ускладнень, які можуть проявлятися розвитком симптомокомплексу непереносимості сплавів металів зубних протезів (Онищенко B.C., 1995; Неспрядько В.П., 1997; Гурін П.О., 2004; Леоненко П.В., 2004). Основним механізмом розвитку таких ускладнень є викликане корозією, вивільнення елементів сплавів у ротову рідину (Макєєв В.Ф. та співавт., 1999; Гожий А.Г. и соавт., 2001; Кордіяк А.Ю., 2001; Wataha J.C., 2001). Також, актуальною є проблема вивчення стану тканин протезного ложа і ротової рідини при користуванні хворими суцільнолитими зубними протезами (Макєєв В.Ф. та співавт., 2000; Wataha J.C., 2000; Кордіяк А.Ю., 2003; Гурін П.О., 2004; Леоненко П.В., 2004). На даний час немає чітких рекомендацій від фірми виробника сплавів металів про вибір методу литва, оскільки недостатньо вирішеним питанням на сьогоднішній день є зміна властивостей сплавів металів у залежності від вибраного методу їх литва та плавлення. Тому, проводяться наукові дослідження по вдосконаленню технологічних етапів виготовлення суцільнолитих знімних та незнімних зубних протезів, із метою зменшення їх негативних впливів на організм (Флис П.С., 1996; Кордіяк А.Ю., 2003; Гурін П.О., 2004).

Поряд із цим, важливим є вибір як виду сплаву, так і найбільш оптимального методу його литва, що відіграє значну роль у подальшому користуванні суцільнолитими конструкціями. Використання різних сплавів металів навіть із однієї групи, та різних методів їх технологічної переробки при багатоетапному лікуванні хворих за допомогою суцільнолитих конструкцій зубних протезів, призводить до виникнення ускладнень, причиною яких є різна структура, а отже, і різні властивості сплавів металів у ротовій порожнині. Виходячи з цього, актуальним питанням в ортопедичній стоматології є досягнення найкращих фізико-механічних властивостей відлитого сплаву металу, які сприяють позитивним віддаленим результатам протезування пацієнтів незнімними і знімними конструкціями суцільнолитих зубних протезів (Омельчук Н.А., 1997; Опанасюк Ю.В., 1998; Онищенко В.С. и соавт., 2000; Рамусь М.О., 2001; Ожоган З.Р., 2002).

Тому, із метою попередження можливих ускладнень при використанні суцільнолитих зубних протезів, необхідно вивчити і на основі аналізу розробити рекомендації по застосуванню найбільш раціональних методів їх литва залежно від групи сплавів металів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського державного медичного університету «Клініко-експериментальні аспекти ортопедичного лікування хворих із зубо-щелеповою патологією» (№ держреєстрації 0105U0008154). Здобувач є співвиконавцем даної роботи.

Мета дослідження: підвищити клінічну ефективність лікування хворих із дефектами зубних рядів суцільнолитими зубними протезами шляхом обгрунтування вибору сплаву металу та методу литва.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано наступні завдання:

1. Вивчити ускладнення, які спостерігаються у хворих при виготовленні і користуванні суцільнолитими конструкціями зубних протезів.

2. Експериментально, за допомогою фізичних методів дослідження, вивчити вплив методів литва на мікроструктуру і корозійну стійкість сплавів металів.

3. Вивчити вплив суцільнолитих зубних протезів, відлитих різними методами литва, на біохімічні показники ротової рідини.

4. Розробити конструкцію суцільнолитого бюгельного зубного протезу з мінімальним негативним впливом на тканини протезного ложа хворих.

5. Обгрунтувати переваги запропонованої конструкції суцільнолитого бюгельного зубного протезу за допомогою мікробіологічних методів дослідження.

Об'єкт дослідження. Фізико-механічні властивості і корозійна стійкість зразків сплавів металів, відлитих ЦЛПП, ЦЛВЧС і ВЛ. Біохімічні показники ротової рідини в пацієнтів, протезованих знімними і незнімними суцільнолитими конструкціями зубних протезів, виготовлених даними методами литва.

Предмет дослідження. Обгрунтування диференційованого вибору сплаву металу і методу литва для виготовлення суцільнолитих знімних і незнімних зубних протезів.

Методи дослідження. Клінічне та інструментальне вивчення стану зубо-щелепної системи і тканин пародонта в осіб, протезованих суцільнолитими конструкціями зубних протезів, фізичні методи дослідження (метод рентгенівської дифракції, атомно-силова мікроскопія), біохімічне дослідження ротової рідини, мікробіологічні дослідження слизової оболонки протезного ложа, статистична обробка цифрового матеріалу.

Наукова новизна отриманих результатів. Проаналізовані ускладнення, які виникали під час користування суцільнолитими незнімними та знімними конструкціями зубних протезів, а також, при відливанні каркасів суцільнолитих незнімних і знімних зубних протезів.

Уперше вивчено (методом рентгенівської дифракції, атомно-силової мікроскопії) мікроструктуру нікель-хромових та кобальто-хромових сплавів у залежності від методу їх литва і встановлено перевагу ЦЛВЧС над іншими.

Уперше за допомогою біохімічних досліджень вивчено вплив суцільнолитих зубних протезів, виготовлених різними методами литва на стан ротової рідини.

Запропонована нова конструкція зубного протезу - бюгельний протез з жорсткими базисами (патент України №15702, А61С13/00, Бюл.№7, 2006р.), виготовлений методом ЦЛВЧС, який усуває вплив базисної пластмаси на слизову оболонку порожнини рота, має переваги в гігієнічному плані, а за рахунок меншої товщини металевого базису сприяє швидшій адаптації пацієнта до протезу. За допомогою мікробіологічних методів доведено його переваги над бюгельним протезом із пластмасовим базисом.

Практичне значення отриманих результатів. На основі клінічних, додаткових методів обстеження отримано дані про стан зубо-щелепної системи в осіб, протезованих незнімними і знімними суцільнолитими зубними протезами, відлитими центробіжними і вакуумним методами. Запропоновано ввести обов'язковий розділ в медичну картку, де вказувати сплав металу, що використаний при протезуванні хворого, яким методом і де проводилось його відливання. Запропоновано в стоматологічну практику конструкцію бюгельного протезу з жорсткими базисами, відлитого центробіжним литвом із плавленням кобальто-хромового сплаву високочастотним струмом.

Впровадження результатів. Результати досліджень впроваджені в навчальні програми та клінічну практику кафедри ортопедичної стоматології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології Української медичної стоматологічної академії (м.Полтава), кафедри ортопедичної стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, ортопедичного відділу Інституту стоматології АМН України (м.Одеса), кафедри стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика (м.Київ), кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою науковою працею автора. Внесок здобувача полягає у формулюванні мети і завдань роботи, обсягу та методів дослідження, виборі контингенту пацієнтів контрольних і дослідних груп. Основним є внесок автора в проведення клінічних, біохімічних та інструментальних методів обстеження, виборі напряму і проведенні теоретичних досліджень. Здобувач особисто розробив та обгрунтував необхідність використання бюгельного протезу з жорсткими металевими базисами. Автор розробив алгоритм-схему обстеження і планування ортопедичного лікування з застосуванням методів литва сплавів металів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені на ІІ (ІХ) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1-3 грудня 2004), Республиканской конференции “Медицинская наука молодых ученых” (Минск, январь 2005 г.), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології” (м. Івано-Франківськ, 12-13 травня 2005), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні технології щелепно-лицевої хірургії і хірургічної стоматології” (м. Івано-Франківськ, 16-17 вересня 2005), ІХ з'їзді ВУЛТ (м.Вінниця, 10-12 квітня 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Досягнення і перспективи розвитку сучасної стоматології” (м.Одеса, 3-4 квітня, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 друкованих робіт, із них 5 - у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України та 6 - у тезах наукових конференцій, отримано 1 деклараційний патент України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою, складається зі вступу, огляду літератури, розділу описання об'єкту і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел і додатків. Обсяг основного тексту - 120 сторінок, таблиць - 27, рисунків - 31. Бібліографічний опис літературних джерел складається зі 172 найменувань, з яких 117 - кирилицею і 55 - латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстеження хворих та їх амбулаторне лікування проводилось на базі клініки кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського національного медичного університету за існуючими стандартами. Для досягнення поставлених мети і завдань нами було обстежено та проведене ортопедичне лікування 130 пацієнтів, протезованих знімними і незнімними суцільнолитими конструкціями, не обтяжених супутньою патологією і алергологічним анамнезом.

Для більш детального обстеження хворих і поглибленого вивчення поставлених завдань пацієнтів основної групи було поділено на такі групи:

Перша - пацієнти, протезовані литими конструкціями, виготовленими методом ЦЛПП. Із них, протезовані незнімними конструкціями - 14 (група 1А), знімними (бюгельними) - 12 (група 1В);

Друга - пацієнти, протезовані литими конструкціями, виготовленими методом ЦЛВЧС. Із них, протезовані незнімними конструкціями -14 (група 2А), знімними (бюгельними) -12 (група 2В);

Третя - пацієнти, протезовані литими конструкціями, виготовленими методом ВЛ. Із них, протезовані незнімними конструкціями -14 (група 3А), знімними (бюгельними) -12 (група 3В);

Групу контролю складали 40 осіб із цілісними зубними рядами і клінічно здоровим пародонтом. Із метою обгрунтування запропонованої конструкції бюгельного протеза (БП) із жорсткими базисами нами було запротезовано 12 хворих. Для аналізу ускладнень при користуванні суцільнолитими зубними протезами (СЗП), було обстежено 79 осіб.

Для вивчення якості литва при виготовленні протезів у зуботехнічній лабораторії обстежено і проаналізовано 95 суцільнолитих каркасів незнімних та знімних конструкцій зубних протезів.

При клінічному обстеженні хворих звертали увагу на вид прикусу, стан слизової оболонки ротової порожнини, ступінь рухомості зубів і кровоточивості ясен, наявність і стан ортопедичних конструкцій у хворих: оголення шийок зубів, злами мостоподібних протезів, стирання оклюзійних поверхонь, стан твердих тканин опорних зубів, наявність зубних відкладень. Стан пародонта у всіх обстежуваних оцінювали методом визначення комплексного пародонтального індексу (КПІ, Леус П.А., 1988). Для визначення діагнозу застосовували класифікацію часткових дефектів зубних рядів за Кенеді (Аболмасов Н.Г., 2002). Дослідження проводились до протезування, через 3, 6 і 12 міс після протезування.

Досліджувалися зразки нікель-хромових Wiron 99, Wirocer plus (Bego, Germany) та кобальто-хромових Wirobond 280, Wironit (Bego, Germany) сплавів металів, отриманих різними методами литва (ЦЛПП, ЦЛВЧС, ВЛ).

Фазові та структурні дослідження зразків сплавів металів проведені методами рентгенівської дифракції на однокристальному дифрактометрі ДРОН-3М. Для аналізу шорсткості та локальної структури поверхні зразків сплавів досліджувались методом скануючої атомно-силової мікроскопії (АСМ) на мікроскопі Dimension 3000 NanoScope IIIa фірми Veeco Instruments Ltd. (Венгер Е.Ф., 2001) при кімнатних умовах зі використанням кремнієвих зондів із номінальним радіусом заокруглення вістря 10 нм.

Серії полірованих зразків піддавались електрохімічному травленню в 0,1 мол. розчині хлориду натрію в корозійній ванні з густиною струму 10 мА/см². Полірування зразків здійснювалось на мікроворсистому диску алмазною емульсією Buehler із розміром зерна 0,05 мкм. Поверхня до і після травлення спостерігалась методами оптичної і атомно-силової мікроскопії. Поверхні з сильно розвинутим рельєфом ( розмах висот понад 4,5 мкм) досліджувались за допомогою комп'ютеризованого ПРОФІЛОМЕТРА- ПРОФІЛОГРАФА-250.

Проводилися біохімічні дослідження ротової рідини пацієнтів, які користуються суцільнолитими конструкціями зубних протезів, виготовлених різними методами литва. Визначення концентрації загального кальцію і фосфатів проводили за уніфікованими методиками з допомогою стандартних наборів реактивів фірми „Simko ltd”. Визначення активності лужної фосфатази (ЛФ) проводили за стандартним набором реактивів фірми „Філісіт - Діагностика”. Концентрацію лактату визначали за стандартною методикою В.В. Меншикова (1987). Вміст продуктів окиснювальних модифікацій білків (ОМБ) проводили за методикою Є.Є. Дубиніної (1995). Активність каталази слини визначали за методом Г.О. Бабенко (1999).

Вивчали стан мікрофлори слизової оболонки протезного ложа у пацієнтів яким виготовлялися знімні суцільнолиті зубні протези. Зібраний матеріал засівали на мясо-пептонний (МПА), жовточно-солевий (ЖСА) та кровяний (КА) агар, середовища Ендо та Сабуро, розлиті в чашки Петрі. Засіяні середовища поміщали в термостат і витримували при температурі 37С протягом 1-2 (МПА, ЖСА, КА, середовище Ендо) чи 4-5 (середовище Сабуро) діб. На МПА вивчали наявність та інтенсивність росту факультативно-анаеробної бактеріальної мікрофлори - мікрококів, стафілококів, грампозитивних та грамнегативних паличкоподібних бактерій, на середовищі Сабуро - наявність та інтенсивність росту кандідаміцетів та актиноміцетів. На ЖСА визначали здатність стафілококів продукувати лецитиназу, на КА - гемолітичну активність стафілококів і стрептококів, на середовищі Ендо - здатність ентеробактерій ферментувати лактозу.

Із метою об'єктивного оцінювання вірогідності отриманих результатів дослідження статистичну обробку проводили з використанням варіаційно-статистичного методу аналізу на персональному комп'ютері Pentium ІV при застосуванні пакету статистичних програм “ Microsoft Excel -2000” і “Statistica - 5,0”. Вірогідність результатів дослідження (р) визначали на підставі t- критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Обстеження пацієнтів, які звернулися з приводу ускладнень при користуванні суцільнолитими конструкціями зубних протезів, виявило переважання стирання пластмаси або відколи облицювального покриття (22,78%), оголення зубів під краєм коронок та запалення ясен, розхитування опорних зубів, зміна кольору (потемніння) ясен у пришийковій ділянці (51,90%), розцементування коронки чи мостоподібного протезу (36,70%), непереносимість сплавів металів (8,86%), деформації каркасу бюгельного протеза (6,33%) та злами каркасів зубних протезів (17,72%). При аналізі дефектів каркасів, відлитих за допомогою ЦЛПП, встановлено невідлиті ділянки каркасів у 29,17% незнімних конструкцій, а серед знімних - 21,74%. Деформації каркасів виявлено в 23,61% серед незнімних і в 13,04% - для знімних конструкцій, а напливи сплаву металу в 16,67% серед незнімних конструкцій. Злами каркасів зубних протезів, унаслідок наявності пор чи включень, становили 4,17% для незнімних і 4,35% для знімних конструкцій зубних протезів. Такі ускладнення в значній мірі пов'язані зі впливом фізико-механічних властивостей сплавів металів, які залежать від їх технологічної переробки (методу литва).

Стан пародонта в пацієнтів оцінювали методом визначення індексу КПІ. При цьому враховували такі показники, як наявність зубного нальоту, кровоточивості ясен, зубного каменю, патологічних кишень і ступінь рухомості зубів. Результати вивчення стану пародонта в досліджуваних нами хворих показали, що після протезування спостерігалося рівномірне зниження показників КПІ в пацієнтів трьох клінічних груп: так, через три місяці в осіб першої групи відмічалося зниження до (0,33±0,03) одиниць, другої групи до (0,36±0,03) одиниць, а в пацієнтів третьої клінічної групи до (0,32±0,03) одиниць. Характеристика КПІ через 6 та 12 міс після протезування свідчить про незначне його зростання в пацієнтів трьох груп. Отримані значення даного індексу через 12 міс після протезування свідчили про те, що дані показники між собою достовірно не відрізнялися, однак, були достовірно нижчими (р<0,001), ніж до протезування і становили (0,92±0,05) одиниць у пацієнтів першої групи, (0,88±0,03) одиниць - у другій групі і (0,78±0,03) одиниць у пацієнтів третьої клінічної групи. Отримані показники КПІ вказують на наявність ризику захворювань тканин пародонта, що вимагає подальшого диспансерного спостереження за даними хворими. Таким чином, проведене вивчення стану пародонта в осіб, протезованих знімними і незнімними литими ортопедичними конструкціями, виготовленими різними методами литва, показало, що раціональне протезування призводить до значного покращення стану пародонта, однак достовірних відмінностей між показниками КПІ в пацієнтів трьох груп не виявлено.

Рентгенодифракційне дослідження фазового складу і кристалічної структури нікель-хромових та кобальто-хромових сплавів, відлитих за допомогою ВЛ, ЦЛПП та ЦЛВЧС показали, що для зразків отриманих центробіжним методом литва характерною була наявність переважаючої орієнтації кристалітів матеріалу в певних кристалографічних напрямках (текстури). Методи литва ЦЛПП та ЦЛВЧС задавали різну орієнтацію текстури та вміст аморфної складової сплаву. Зразки, отримані ВЛ, мали структуру з рівномірною орієнтацією кристалітів, а вміст аморфної структури був проміжним у порівнянні до попередніх двох способів литва.

Дослідження поверхні зразків сплаву Wirobond 280 за допомогою методики АСМ після їх електрохімічного травлення показало, що при виготовленні зразків методом ЦЛПП пори досягали глибини 3 нм при радіусі до 50 нм, при ЦЛВЧС - 2 нм та 40 нм, відповідно, при цьому в другому випадку їх густина була вдвічі меншою. При відливанні зразків за допомогою методу ВЛ поверхня після травлення вкрилась порами з глибиною в середньому 6 нм, що майже зливались. Дані АСМ для сплаву Wironit: середній діаметр зерна поверхні сплаву, відлитого ЦЛПП, складав 40 нм. Більш рівномірною, зі значно меншим розміром гранул (25 нм) є поверхня зразка сплаву, відлита за допомогою ЦЛВЧС. Найбільший діаметр зерен на поверхні після травлення спостерігався в зразках, виготовлених ВЛ - до 50 нм.

При аналізі показників шорсткості зразків кобальто-хромових сплавів металів нами встановлено, що найкращі результати отримано при відливанні сплавів за допомогою ЦЛВЧС. Зокрема, найнижчими були показники шорсткості для сплаву Wirobond 280, R = 0,7 ±0,019 нм, що вказує на те, що сплав майже не прореагував з електролітом. При цьому, дещо гіршими були показники при застосуванні ЦЛПП - R = 1,0 ±0,021 нм. Найвищу шорсткість мали зразки сплавів металів, отримані за допомогою ВЛ- R = 2,4±0,019 нм.

Дослідження поверхні зразків сплаву Wiron 99 за допомогою методики АСМ після їх електрохімічного травлення показало, що при виготовленні зразків методом ЦЛПП, формувалися однорідні зерна діаметром від 30 до 60 нм, при цьому були наявні великі включення висотою до 10 нм. Зерна для зразків, виготовлених ВЛ, більші та неоднорідніші, їх діаметр лежав у межах від 40 до 100 нм. У випадку ЦЛВЧС спостерігали однорідні щільновпаковані зерна діаметром близько 20 нм. Дані АСМ для сплаву Wirocer plus: при виготовленні зразків ЦЛПП одержували гладку поверхню, але з розтравленими подряпинами від полірування. При ВЛ - поверхня складалася з дрібних зерен (діаметром до 50 нм), що зібрались у ланцюжки з глибокими (до 10 нм) каналами між ними, при цьому реєструвалося кілька десятків (на площині 2х2 мкм) утворень розміром (50 - 200) нм та висотою від 20 до 100 нм відповідно. Така неоднорідна поверхня, ймовірно, спричинена неоднорідним фазовим складом зразка. При ЦЛВЧС - формувалася однорідна поверхня зі щільновпакованих зерен діаметром близько 40 нм на фоні подряпин від поліровки.

Аналіз показників шорсткості зразків нікель-хромових сплавів металів довів, що як і у випадку кобальто-хромових сплавів, найнижчими були показники шорсткості для зразків, отриманих методом ЦЛВЧС (для Wiron 99, R = 0,7±0,014 нм). Шорсткість зразків, отриманих методом ЦЛПП становила R = 0,9±0,014 нм. Найвищі показники шорсткості мали зразки сплавів металів, отримані за допомогою ВЛ - R = 3,7±0,013 нм.

При порівнянні стану поверхні, підданої електрохімічному руйнуванню кобальто-хромових і нікель-хромових сплавів металів, нами встановлено, що найстійкішими виявлялися зразки, виготовлені методом ЦЛВЧС, відповідно, найменше стійкі, виготовлені методом ВЛ. Такі результати можна пояснити отриманням щільнішої мікроструктури та кристалічної будови решітки сплаву металу в конструкції зубного протеза, виготовленого методом ЦЛВЧС.

Для характеристики кальцій-фосфорного обміну нами вибрані наступні показники: концентрація кальцію, неорганічних фосфатів та активність лужної фосфатази у ротовій рідині.

Як засвідчили отримані нами результати, концентрація кальцію в ротовій рідині пацієнтів усіх груп до лікування була вірогідно нижчою (р<0,05), ніж у контрольній групі (1,82±0,011) ммоль/л. Після проведеного протезування (через 12 міс) найбільш вираженою була тенденція до нормалізації в пацієнтів, які протезовані литими конструкціями, виготовленими методом ЦЛВЧС - у пацієнтів 2А групи (1,77±0,014) ммоль/л, 2В групи (1,84±0,014) ммоль/л. Найнижчим було зростання концентрації кальцію в ротовій рідині пацієнтів, протезованих литими конструкціями, виготовленими методом ВЛ.

Вміст фосфату неорганічного в ротовій рідині пацієнтів усіх груп до лікування був значно (р<0,05) нижчим від показників контрольної групи. Після проведеного лікування пацієнти, які були протезовані незнімними СЗП через 3, 6, та 12 міс концентрація фосфату поступово зростала, однак залишалася суттєво нижчою від контрольних значень. Більш виражені зміни концентрації фосфату були в пацієнтів, протезованих БП. Через 12 міс спостерігалося істотне зростання рівня фосфатів у пацієнтів 2В групи, порівняно з іншими групами.

Дослідження активності ЛФ в ротовій рідині вказували на зниження (р<0,05) цього показника на початку лікування в пацієнтів усіх груп в порівнянні з показниками контрольної групи. У пацієнтів, яким виготовлялися незнімні СЗП, рівень активності ЛФ протягом 12 міс спостереження після проведеного протезування змінювався незначною мірою. У пацієнтів, яким виготовляли знімні БП, найбільш істотне зростання рівня активності ЛФ спостерігалось у пацієнтів 2В групи, досягаючи (271,75±1,16) нмоль/ с·л. Такі дані вказують на активацію ферменту за умов протезування конструкціями, виготовленими методом ЦЛВЧС.

Проведені нами дослідження рівня молочної кислоти показали, що у всіх пацієнтів цей показник до лікування був достовірно більшим (р<0,05) показників пацієнтів контрольної групи (0,36±0,008) ммоль/л. Після проведеного лікування найбільш істотні зміни були в пацієнтів 2А і 2В груп, де цей показник через 12 міс становив у 2А групі (0,36±0,003) ммоль/л, у 2В - (0,35±0,004) ммоль/л.

Важливо зіставити показники кальцій-фосфорного обміну і стан про- та антиоксидантних систем ротової рідини, оскільки за даними літератури відомо, що хронічна антиоксидантна недостатність сприяє резорбції та структурній перебудові кісткової тканини.

Стан антиоксидантної системи оцінювали за рівнем ОМБ. Рівень продуктів ОМБ ротової рідини в пацієнтів усіх досліджуваних груп на початку лікування значно (р<0,05) перевищував показники контрольної групи, що вказує на істотні зміни структури білків змішаної слини. Вивчення рівня ОМБ після проведеного лікування в пацієнтів 1А та 1В групп дозволило встановити зниження їх вмісту протягом усього періоду спостережень. Рівень ОМБ у пацієнтів 2-ї (2А, 2В) групи був нижчим, ніж в інших досліджуваних групах. У пацієнтів 3-ї (3А, 3В) групи ступінь ушкодження білків був високим протягом всього періоду спостереження.

Ефективність антиоксидантного захисту оцінювали за активністю каталази ротової рідини. Каталазна активність до початку лікування в пацієнтів усіх груп була вищою (р<0,05) порівняно з показниками контрольної групи, що свідчило про напруженість системи антиоксидантного захисту. У пацієнтів 1-ї (1А,1В) групи цей показник до завершення лікування має тенденцію до зниження. У 2-й (2А, 2В) групі активність каталази мала тенденцію до норми, у 3-й (3А, 3В) - досліджуваний показник знижувався і через рік спостереження був меншим за контрольний, що вказує на виснаження систем антиоксидантного захисту.

Біохімічний аналіз ротової рідини дозволяє судити про рівень порушень в органах і тканинах ротової порожнини і може бути використаний для прогнозу перебігу захворювань та адекватно підібраних індивідуальних способів протезування. Таким чином, на основі проведених експериментальних та клінічних досліджень, нами розроблено і запропоновано конструкцію БП із жорсткими металевими базисами, виготовленого методом ЦЛВЧС, перевагами якої є усунення впливу базисної пластмаси на слизову оболонку ротової порожнини, відсутність парникового ефекту під сідловидними частинами, швидша адаптація пацієнта до протезу. Також даний протез має переваги в гігієнічному плані, є можливісь індивідуалізації оклюзійних поверхонь та використовується жорсткий тип з'єднання. Було проведене порівняння характеру мікрофлори слизової оболонки протезного ложа пацієнтів із БП з пластмасовим базисом та пацієнтів із БП запропонованої нами конструкції з жорсткими металевими базисами. До протезування на поверхні слизової оболонки протезного ложа домінувала автохтонна для даної ділянки слизової оболонки мікрофлора - мікрококи, негемолітичні лецитиназонегативні стафілококи, -, - стрептококи, лактобактерії, поодиноко - ентеробактерії (58,34% - у групи пацієнтів яким планувалося виготовляти БП із пластмасовими базисами, 50,00% - у групи пацієнтів яким планувалося виготовляти БП із жорсткими металевими базисами); погранична кокова мікрофлора виявлялася в (8,33% - у групи пацієнтів яким планувалося виготовляти БП із пластмасовими базисами; 25,00% - у групи пацієнтів яким планувалося виготовляти БП із жорсткими металевими базисами). У решти пацієнтів відмічали незначний компенсований дисбактеріоз із перевагою кокової ( по 8,33% - у двох групах пацієнтів) чи ентеробактеріальної (25,00% - у групи пацієнтів, яким планувалося виготовляти БП із пластмасовим базисами; 16,67% - у групи пацієнтів, яким планувалося виготовляти БП із жорсткими металевими базисами) умовно-патогенної мікрофлори. Такий стан мікробіоценозу слизової оболонки ротової порожнини є типовий і характерний для людей зі значною втратою зубів, які потребують зубного протезування знімними конструкціями зубних протезів.

Після протезування, у процесі користування знімними зубними протезами, характер мікрофлори ротової порожнини значною мірою залежав від виду базису зубного протезу. Так, у пацієнтів, які користувались БП із пластмасовими базисами, уже частково, починаючи від третього міс і в наступні терміни обстеження мікроекологія ротової порожнини погіршувалась, зокрема з'являлись і прогресуюче наростали ознаки декомпенсованих форм дисбактеріозу (Р 0,05) - значне домінування на поверхні протезного ложа патогенних штамів стафілококів і стрептококів чи ентеробактерій із грибами роду Candida (ІІІ ступінь дисбактеріозу), в окремих випадках - тотальна колонізація кандідаміцетами.

Під час використання БП з жорсткими металевими базисами як при первинному обстеженні, так і на всіх етапах мікробіологічного дослідження слизової оболонки протезного ложа (3, 6, 12 міс від моменту протезування) переважали мікроорганізми типові для нормального мікробіоценозу (непатогенні стафілококи і стрептококи, мікрококи, сапрофітні грамнегативні та грампозитивні паличковидні бактерії, гриби, актиноміцети), у поодиноких випадках виявлялись явища компенсованого дисбактеріозу.

Таким чином, на основі результатів проведених досліджень можна зробити висновок, що метод литва сплаву металу при виготовленні СЗП впливає на їх корозійну стійкість у ротовій порожнині.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання - підвищення клінічної ефективності лікування хворих із дефектами зубних рядів суцільнолитими зубними протезами шляхом обгрунтування вибору сплаву металу та методу литва на підставі клінічних та експериментальних досліджень. Відповідно до завдань дослідження ми дійшли таких висновків:

1. Аналіз ускладнень, які виникають під час користування суцільнолитими незнімними та знімними конструкціями зубних протезів, свідчить, що серед них переважають відколи облицювального покриття (22,78%), оголення зубів під краєм коронок та запалення ясен, розхитування опорних зубів, зміна кольору (потемніння) ясен у пришийковій ділянці (51,90%), непереносимість сплавів металів (8,86%), деформації каркасу бюгельного протеза (6,33%) та злами каркасів зубних протезів (17,72%). При аналізі дефектів каркасів незнімних та знімних СЗП, відлитих за допомогою ЦЛПП встановлено невідлиті ділянки каркасів, деформації каркасів, напливи сплаву металу та злами каркасів зубних протезів, унаслідок наявності пор чи включень, серед яких найбільший відсоток складають невідлиті ділянки каркасів (29,17% випадків для незнімних протезів, 21,74% - для знімних), найменший - злами каркасів (4,17% - для незнімних, у 4,35% - для знімних протезів).

2. На основі результатів експериментальних фізичних досліджень (метод рентгенівської дифракції, АСМ, вивчення корозійних властивостей) нами встановлено перевагу методу ЦЛВЧС над іншими методами литва стосовно корозійної стійкості сплавів металів і доведено, що метод литва впливає на характеристики шорсткості поверхні. Показники шорсткості зразків сплавів металів, виготовлених ЦЛВЧС є найнижчими для нікель-хромових сплавів у Wiron 99 - (0,7±0,014) нм, для кобальто-хромових сплавів - у Wirobond 280 - (0,7±0,019) нм. Найбільшими показники шорсткості для цих сплавів є при ВЛ (Wiron 99 - (3,7±0,013) нм, Wirobond 280 - (2,4±0,019) нм).

3. Аналіз біохімічних показників ротової рідини пацієнтів, зубні протези яким виготовлені методом ЦЛВЧС, вказує на їх переваги, перед застосуванням зубних протезів виготовлених іншими методами, що підтверджується стабілізацією рівня кальцію в пацієнтів 2А групи (1,77±0,014) ммоль/л, 2В групи (1,84±0,014) ммоль/л; зростанням рівня лужної фосфатази у 2В групі, що досягало (271,75±1,16) нмоль/ с·л; нормалізацією рівню лактату в пацієнтів 2А (0,36±0,003) ммоль/л та 2В (0,35±0,004) ммоль/л груп; зниженням у цих групах кількості продуктів окиснювальної модифікації білків більш ніж вдвічі, порівняно з показниками до протезування; нормалізацією антиоксидантного захисту (у 2А та 2В групах активність каталази наближається до норми) у ротовій порожнині через 1 рік спостереження, порівняно з контрольною групою.

4. Розроблено і запропоновано конструкцію суцільнолитого бюгельного протезу з жорсткими металевими базисами, відлитими методом центробіжного литва високочастотним струмом, який усуває вплив базисної пластмаси на слизову оболонку ротової порожнини, має переваги в гігієнічному плані, сприяє швидшій адаптації пацієнта до протеза, усуває "парниковий" ефект під сідловидними частинами, використовується жорсткий тип з'єднання та створена можливісь індивідуалізації оклюзійних поверхонь.

5. За результатами мікробіологічних досліджень доведено, що запропоновані конструкції бюгельних протезів із жорсткими металевими базисами не мають вираженого негативного впливу на мікробіоценоз слизової оболонки протезного ложа ротової порожнини хворих із дефектами зубних рядів (через 3, 6, 12 міс після протезування переважали непатогенні стафілококи і стрептококи, мікрококи, сапрофітні грамнегативні та грампозитивні паличковидні бактерії, гриби, актиноміцети) у порівнянні з бюгельними протезами зі пластмасовими базисами.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Із метою досягнення мінімального негативного впливу кобальто-хромових і нікель-хромових сплавів металів на стан органів ротової порожнини, та на організм у цілому рекомендовано використовувати для виготовлення суцільнолитих конструкцій зубних протезів метод центробіжного литва зі плавленням сплаву високочастотним струмом.

2. Ввести в амбулаторну медичну карту стоматологічного хворого розділ для запису виду сплаву та методу його литва, щоб уникнути використання різнорідних сплавів металів у ротовій порожнині пацієнта при наступних протезуваннях.

3. Із метою усунення негативного впливу пластмаси базису бюгельного протеза на слизову оболонку протезного ложа виготовляти бюгельні протези з жорсткими базисами, відлитими методом центробіжного литва зі плавленням сплаву високочастотним струмом.

4. Для прогнозу впливу кобальто-хромових і нікель-хромових сплавів металів на стан органів ротової порожнини проводити визначення показників активності каталази, продуктів пероксидації та рівня лактату в ротовій рідині.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сухоребський Ю. І. Вплив методу литва на мікроструктуру стоматологічних нікель-хромових сплавів / Ю.І.Сухоребський, З.Р.Ожоган, О.С.Литвин // Український стоматологічний альманах.-2007.-№1.-С.26-31. (Здобувач провів експеримент і аналіз отриманих результатів; проф.Ожоган З.Р. - консультативна допомога; Литвин О.С. брала участь в експериментальних дослідженнях).

2. Вплив способу литва на структуру та корозійну стійкість стоматологічних кобальто-хромових сплавів / Ю.І.Сухоребський, З.Р.Ожоган, О.С.Литвин, А.В.Гурін // Український стоматологічний альманах.-2007.-№4.-С.25-31. (Здобувач провів експеримент і аналіз отриманих результатів; проф.Ожоган З.Р. надав консультації по оформленні статті до друку; Литвин О.С. надавала допомогу при підготовці матеріалів до друку; Гурін А.В. допомагав при проведенні експерименту).

3. Сухоребський Ю. І. Вплив стоматологічних сплавів на показники ротової рідини / Ю.І.Сухоребський, Г.М.Ерстенюк, З. Р. Ожоган // Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т. 15.- №1. - С. 56-58. (Здобувач провів дослідження пацієнтів і аналіз результатів, сформулював висновки; проф.Ерстенюк Г.М. надавала консультації по проведенню досліджень; проф.Ожоган З.Р. брав участь в оформленні статті до друку ).

4. Сухоребський Ю. І. Вплив стоматологічних сплавів на склад ротової рідини / Ю.І.Сухоребський, Г.М.Ерстенюк, З. Р.Ожоган //Український морфологічний альманах.-2008.- Т.6.- №2. - С. 169-171. (Здобувач провів підбір і обстеження пацієнтів, проф.Ерстенюк Г.М. надавала консультації по проведенню досліджень та узагальненню результатів; проф.Ожоган З.Р. консультував оформлення висновків).

5. Сухоребський Ю. І. Мікробіологічне обґрунтування застосування бюгельних протезів із жорсткими металевими базисами / Ю.І.Сухоребський // Український медичний альманах.-2008.- Т.11.- №3. - С. 158-160.

6. Деклараційний патент на корисну модель 15702 U, Україна, МПК А61С 13/00 Бюгельний протез з жорсткими базисами / Сухоребський Ю. І., Ожоган З. Р. - № u 200600116; заявл.03.01.2006; опубл.17.07.2006. Бюл.№7.(Здобувач брав активну участь у розробці конструкції зубного протезу; проф.Ожоган З.Р. - консультативна допомога).

7. Сухоребський Ю. І. Сучасні неблагородні сплави для лиття зубних протезів / Ю. І. Сухоребський // Матеріали ІІ (ІХ) з'їзду Асоціації стоматологів України «Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології», Київ, 2004. - С.448.

8. Сухоребський Ю. І. Вплив складових елементів сплавів на загальний стан організму / Ю. І.Сухоребський, З. Р.Ожоган // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Сучасний стани і актуальні проблеми ортопедичної стоматології», Івано-Франківськ, 2005 - С. 101. (Здобувачем проведено набір та аналіз матеріалу, зроблено висновки; проф.Ожоган З.Р. надав консультації по оформленні матеріалів до друку).

9. Сухоребський Ю.И. Проблемные вопросы литья сплавов металлов для зубных протезов Ю.И.Сухоребський, З. Р.Ожоган // Труды молодых ученых. Том 1. - Минск. - 2005. - С. 103-104. (Здобувач проведено набір та аналіз матеріалу, зроблено висновки; проф.Ожоган З.Р. - консультативна допомога).

10. Сухоребський Ю. І. Вивчення мікроструктури стоматологічних нікель-хромових сплавів в залежності від методу їх литва / Ю.І.Сухоребський, З.Р.Ожоган, О.С.Литвин // Матеріали ІХ зїзду ВУЛТ, Вінниця, 2007. - С.360-361. (Здобувач провів експеримент, забір матеріалу, аналіз отриманих результатів; проф.Ожоган З.Р. надав консультації; Литвин О.С. брала участь в експериментальних дослідженнях).

11. Сухоребський Ю. І. Вивчення залежності структурних та корозійних властивостей кобальто-хромових сплавів від способу їх литва / Ю.І.Сухоребський, З.Р.Ожоган, М.І.Кирилюк // Стоматологічні новини, випуск 6-7, Львів, 2007. - С.11. (Здобувач провів експеримент, забір матеріалу; проф.Ожоган З.Р. і доц.Кирилюк М.І. надавали консультативну допомогу).

12. Сухоребський Ю.І. Вивчення впливу методів литва стоматологічних сплавів на біохімічні показники ротової рідини / Ю.І.Сухоребський, З.Р. Ожоган // Матеріали міжнародної наково-практичної конференції «Досягнення і перспективи розвитку сучасної стоматології», Одеса, 2008. - С.107. (Здобувач провів обстеження пацієнтів, аналіз результатів, сформулював висновки; проф.Ожоган З.Р. надав консультації).

АНОТАЦІЯ

Сухоребський Ю. І. Клініко-експериментальне обґрунтування використання методів литва сплавів металів для зубних протезів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, Івано-Франківськ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню лікування хворих із частковою відсутністю зубів шляхом обгрунтування вибору методу литва нікель-хромових та кобальто-хромових сплавів металів для суцільнолитих знімних та незнімних конструкцій зубних протезів.

Вивчено кристалічну структуру, рельєф та шорсткість зразів сплавів металів виготовлених різними методами литва (центробіжне литво з плавленням сплаву відкритим полум'ям, центробіжне литво з плавленням сплаву високочастотними струмами і метод вакуумного литва) після їх електрохімічного травлення. Доведена більша стійкість до корозії зразків сплавів металів, виготовлених методом центробіжного литва зі плавленням сплаву високочастотними струмами. Проведене клінічне обстеження та лікування 130 пацієнтів суцільнолитими конструкціями зубних протезів, виготовлених різними методами литва. Проведено порівняльне вивчення впливу цих протезів на біохімічні показники ротової рідини. Запропонована нова конструкція зубного протезу - бюгельний протез із жорсткими металевими базисами. Обгрунтовано доцільність запису в медичну картку виду сплаву для зубного протезу та методу його литва. Створено схему-алгоритм дій при ортопедичному лікуванні хворих з використанням СЗП.

Ключові слова: зубні протези, сплави металів, методи литва, шорсткість поверхні.

АННОТАЦИЯ

Сухоребский Ю.И. Клинико-экспериментальное обоснование применения методов литья сплавов металлов для зубных протезов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Ивано-Франковск, 2009.

Диссертация посвящена обоснованию выбора метода литья никель-хромовых и кобальто-хромовых сплавов металлов для съемных и несъемных цельнолитых конструкций зубных протезов.

Работа отражает клинические, физические, биохимические методы исследования образцов никель-хромовых Wiron 99, Wirocer plus (Bego, Germany) и кобальто-хромовых Wirobond 280, Wironit (Bego, Germany) сплавов металлов и зубных протезов изготовленных из них, полученные такими методами литья: центробежное литье с плавлением сплава открытым пламенем, центробежное литье с плавлением сплава токами высокой частоты, вакуумное литье.

Было изучено фазовое строение и кристаллическая структура (методом рентгеновской дифракции на однокристалльном дифрактометре ДРОН-3М) образцов никель-хромовых и кобальто-хромовых сплавов металлов для зубных протезов, полученных разными методами литья, после их электрохимического травления. Для образцов, отлитых центробежными методами литья, характерным является наличие ориентации кристаллитов материала в определенных направлениях, тогда как, образцы, полученные вакуумным методом литья, имели структуру с одинаково направленной ориентацией. Впервые, на основании исследования образцов сплавов методом атомно-силовой микроскопии (микроскоп Dimension 3000 NanoScope IIIa фирмы Veeco Instruments Ltd.), изучена шероховатость поверхности образцов сплавов в зависимости от метода литья. Меньшими показателями шероховатости характеризовались образцы сплавов металлов, полученных методом центробежного литья с плавлением сплава токами высокой частоты. Проведенные физические методы исследования дали возможность охарактеризовать влияние метода литья на стойкость поверхности сплава к коррозии. Показана большая стойкость образцов сплавов изготовленных методом центробежного литья с плавлением сплава токами высокой частоты.

Проведены клинические обследования и протезирование 130 пациентов съемными и несъемными цельнолитыми конструкциями зубных протезов, изготовленных разными методами литья. Биохимические исследования показали более выраженную нормализацию биохимических показателей ротовой жидкости у пациентов, зубные протезы которых были изготовлены методом центробежного литья с плавлением сплава токами высокой частоты, а именно: уровень кальция у пациентов со съемными зубными протезами - (1,77±0,014) ммоль/л, у пациентов с несъемными зубными протезами -(1,84±0,014) ммоль/л; активность щелочной фосфатазы у пациентов с несъемными зубными протезами (271,75±1,16) нмоль/ с·л; концентрация молочной кислоты у пациентов со съемными зубными протезами - (0,36±0,003) ммоль/л, у пациентов с несъемными зубными протезами - (0,35±0,004) ммоль/л; снижение содержания вдвое, в сравнении с показателями до протезирования, уровня продуктов окислительных модификаций белков; нормализацию системы антиоксидантной защиты (активность каталазы).

Клинические исследования показали, что после проведенного протезирования отмечается достоверное (р<0,001) снижение показателей пародонтального индекса до 3 мес, после чего показатели незначительно возрастают, а статистически определенных изменений индекса в зависимости от метода литья, которым были изготовлены зубные протезы, выявить не удалось.

Предложена конструкция бюгельного протеза с жесткими металлическими базисами, на которую получен декларационный патент Украины на изобретение №15702, А61С13/00. Доказано минимальное влияние предложенной нами конструкции бюгельного протеза на качественный и количественный состав микрофлоры слизистой оболочки протезного ложа, в сравнении с влиянием бюгельных протезов, изготовленых по классической методике (пластмассовые седловидные базисы).

Создана схема-алгоритм действий при ортопедическом лечении больных с использованием цельнолитых зубных протезов. Обосновано необходимость записи в медицинскую карту вида сплава металла, использованого для изготовления данного зубного протеза и метода его литья.

Основные результаты работы внедрены в практику ортопедической стоматологической помощи.

Ключевые слова: зубные протезы, сплавы металлов, методы литья, шероховатость поверхности.

ANNOTATION

Sukhorebskyy Y.I. Clinical and experimental ground of foundry methods usage of ferrous alloys for dentals. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.22 - stomatology. Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, 2009.

The thesis is dedicated to ground the choice of foundry usage of nickel-chromium and cobalt-chromium ferrous alloy for integrated found denture. Crystalline structure, relief and roughness of ferrous samples of different foundry construction methods are explained. A comparison examination of biochemical oral cavity indicator influences of integrated found denture constructions with different foundry methods is taken ( flame/air and centrifugal method, induction/ air and centrifugal method, vacuum method) . A new construction of denture is suggested - loop denture with hard ferrous bases. Reasoning of medical card recordings of ferrous alloy for denture and foundry methods is grounded. The action algorithm-scheme of integrated found denture construction is made.

Key words: dentures, metal alloys, foundry methods, roughness of surface.

Размещено на Allbest.ru