Обґрунтування системи надання медичної допомоги студентам вищих навчальних закладів різних форм власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обґрунтування системи надання медичної допомоги студентам вищих навчальних закладів різних форм власності

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Проблема здоров'я студентів та їх медичного забезпечення є досить актуальною в складних соціальних та економічних умовах сьогодення. Майже в усіх країнах їх виділяють як групу підвищеного ризику, оскільки серед них значно частіше, ніж у молодих аналогічних за віком людей інших соціальних груп, відмічається неухильне погіршення стану здоров'я (Швидкий О.В., 2002; Шабров А.В., 2002).

На стійкий характер негативних тенденцій у стані здоров'я студентів вказують різні автори (Мінібаєв Т.Ш., 2001; Зайцев В.П., 2005 та інші). Простежено скорочення серед них чисельності здорових осіб з одночасним зростанням хронічних захворювань, наголошується на інтенсивний темп приросту останніх (73,2%), а також функціональних розладів (19,5%) особливо на старших курсах.

За даними Маркова А.І., 2004, загальна захворюваність студентів коливається в межах 523 - 1400 на 1000 обстежених. Результати комплексного вивчення здоров'я студентів різних вузів засвідчили, що 20,1% мають хронічну патологію, а 16,6% - відмітили в анамнезі два і більше хронічних захворювань (Швидкий О.В., 2003).

У структурі хронічних захворювань студентів протягом 30 років стійко переважають хвороби травної, дихальної та нервової системи (Щєпкін О.В., 2005). Спостерігається їх активне зростання з віком (Швидкий О.В., 2002; Шабров А.В., 2002; Рейзін В.М., 2002; Хісамов Е.Н., 2004). Якщо серед 18-річчних студентів питома вага осіб з хронічними захворюваннями становила 29,4+4,5%, то в 20-річному віці вона зростала до 34,0+2,8% і досягала у 22 роки 43,4+3,5% (Шабров А.В., 2002).

Значне зростання в останні 5-7 років у студентів розповсюдженості хронічних хвороб органів травлення (ХОТ) підтверджує й Сухарєва Л.М., 2002. Патологія найчастіше проявляється у 20-21-річних студентів коли вони перебувають в періоді найбільшого навантаження при навчанні у вищому навчальному закладі. Така тенденція не характерна жодній соціальній групі молоді, а притаманна студентам. Більш того, в останні роки відмічається більш тривалий та важкий перебіг гастроентерологічної патології, множинність захворювань у одного пацієнта, залучення до патологічного процесу інших органів та систем.

За даними офіційної статистики, показник розповсюдженості хвороб органів травлення в Україні за останні шість років зріс на 21,5%, і в 2006 році становив 16954,6 ‰ ₀, рівень захворюваності - на 21,5%, і становив 2958,9 на 100 тис. дорослих та підлітків (Москаленко В.Ф., 2006). У структурі розповсюдженості в 2006 р. перше місце посідали хронічний гастрит і дуоденіт, друге - хронічний холецистит і холангіт, третє - виразкова хвороба шлунку та ДПК і четверте - хвороби підшлункової залози.

В інформаційних джерелах знайдені поодинокі роботи щодо обґрунтованого комплексного вивчення поширення хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ) серед студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ). При цьому залишається невизначеним питання щодо термінів та умов переходу гострих форм у хронічні (хвороб органів травлення), встановлення причинно-наслідкових зв'язків та ризиків виникнення останніх у студентів. Звертається увага на недосконалу систему медичного обслуговування студентів та заходів профілактики захворювань на всіх етапах надання їм медичної допомоги й соціального забезпечення.

Актуальність дослідження значною мірою обумовлюється існуванням ВНЗ різних форм власності, що потребує вивчення різниці в частоті та ризику виникнення хвороб органів травлення у студентів як державних, так і приватних навчальних закладів. Правомірність його базується на відомій розбіжності у поведінці, режимі харчування, проживанні, навчальному навантаженні, матеріальному та медичному забезпеченні студентів зазначених установ.

Незначна кількість цілеспрямованих досліджень щодо надання медичної допомоги студентам обумовили необхідність розробки системи її забезпечення з урахуванням найбільш значущої патології та особливостей діяльності вищих навчальних закладів різних форм власності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до загальнодержавної міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» (2002-2011 рр.), а також згідно з планами НДР Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова: «Вивчити психогігієнічні основи формування, збереження та зміцнення здоров'я, оптимізації навчальної та поза навчальної діяльності, проведення професійної орієнтації дітей та підлітків в сучасних умовах», № держреєстрації 0101U006938, «Особливості надання медичної допомоги на амбулаторному та стаціонарному етапах при розповсюджених захворюваннях внутрішніх органів з урахуванням параметрів якості життя та фармакоекономічних показників» № держреєстрації 0103U000201.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження: обґрунтувати систему надання медичної допомоги студентам вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації різних форм власності.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Здійснити системний аналіз наукової літератури, законодавчої та нормативної бази, вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо медичного обслуговування студентів.

2. Дослідити поширеність та структуру захворювань органів травлення у студентів ВНЗ.

3. Встановити особливості впливу соціально-гігієнічних, медико-біологічних та медико-організаційних чинників на виникнення хвороб органів травлення у студентів ВНЗ.

4. Оцінити якість та наступність надання медичної допомоги студентам ВНЗ.

5. Обґрунтувати систему надання медичної допомоги студентам ВНЗ різних форм власності та довести її ефективність.

Об'єкт дослідження - організація медичної допомоги студентам ВНЗ.

Предмет дослідження - розповсюдженість хвороб органів травлення серед студентів ВНЗ ІІІ - ІV рівнів акредитації різних форм власності, тимчасова втрата працездатності за даними хворобами (ТВП); структура та ефективність надання медичної допомоги студентам ВНЗ; технології профілактики.

Методи дослідження - системного підходу, епідеміологічний, статистичний, програмно-цільового планування, аналітично-синтетичного та організаційного проектування, соціологічний, історичний, моделювання, експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті досліджень встановлено, що за 1999-2007 рр. серед студентів ВНЗ вдвічі зросла поширеності хвороб органів травлення при збереженні провідних місць в її структурі гастритів та дуоденітів, холециститів та холангітів, виразкової хвороби шлунку та ДПК, а також постійне зростання випадків та днів ТВП.

Виявлено досить несприятливі житлово-побутові та матеріальні умови у студентів державного закладу проти приватного, де в гуртожитках проживає - відповідно 41,0% і 3,2% (р<0,001). Встановлені суттєві порушення у харчуванні студентів: 46% відмітили недостатню (усього 1-2 рази) кратність прийомів їжі, 26,6% - харчувались у сухом'ятку, інтервал між прийомами їжі знаходився в межах від 5-ти до 8-ми годин, понад половини (57,9%) опитаних споживали міцну каву та чай 2-3 рази на добу. З'ясовано, що тютюнопалінням зловживали 50% юнаків та 49% дівчат; частота спиртних напоїв вірогідно більша серед студентів державних ВНЗ (54,0% проти 40,6%) та дівчат (68,3% проти 31,7% у юнаків); 44,7% студентів не займалися фізичною культурою (50,4% державного та 35,3% приватного ВНЗ; р<0,05), 42,3% відмічали систематичне порушення тривалості сну.

Виявлено більший рівень академічного навантаження в державному закладі (10-14 год.; у приватному - 6-10 годин), його нерівномірний розподіл протягом дня і тижня, неупорядковану організацію позанавчальної діяльності студентів.

Аналіз надання медичної допомоги студентам ВНЗ виявив її неадекватність та неефективність, фактичну недосконалість інтеграції закладів охорони здоров'я, освіти, служб сім'ї, дітей та молоді, а також громадських організацій у частині збереження та зміцнення здоров'я молоді.

Вперше в Україні обґрунтовано якісно нову структурно-функціональну систему надання медичної допомоги студентам, яка забезпечує поетапність та наступність її надання на всіх рівнях, наявність зворотного зв'язку, доступність медичної, фармацевтичної та соціально-психологічно-правової допомоги, технологію багатофакторної профілактики хронічних неінфекційних захворювань. Базовим елементом системи став Регіональний студентський медичний центр. Дієздатність системи забезпечується розробленими моделями наступності надання медичної допомоги та технології багатофакторної профілактики хронічних неінфекційних захворювань. Складовою останньої є створена програма раціональної організації навчальної та позанавчальної діяльності студентів з розробленими прогностичними таблицями ймовірності виникнення ХОТ у студентів ВНЗ на основі вивчення, з позицій системного аналізу, соціально-гігієнічних, медико-біологічних та соціально-економічних чинників ризику.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впровадження обґрунтованої системи надання медичної допомоги студентам покращить ефективність надання медичної допомоги та профілактичних заходів при хворобах органів травлення у студентів вищих навчальних закладів.

У результаті проведених досліджень розроблена методика прогностичної оцінки стану здоров'я студентів з використанням сучасних методів багатомірного статистичного аналізу. Створені прогностичні таблиці прогнозування ризиків виникнення хвороб органів травлення у студентів ВНЗ різних форм власності. Запропонована звітна статистична форма для здоровпунктів ВНЗ. Обґрунтована програма раціональної організації навчальної та позанавчальної діяльності студентів.

Результати роботи впроваджені у роботу здоровпунктів Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Вінницького державного аграрного університету, Вінницького фінансово-економічного університету, Вінницького медичного коледжу імені Д.К. Заболотного.

Запропоновані моделі технології багатофакторної профілактики хронічних неінфекційних захворювань та наступності надання медичної допомоги використовуються в навчальному процесі кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я, кафедри загальної гігієни Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; кафедри соціальної медицини та охорони здоров'я, кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів охорони здоров'я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Розроблено структуру Регіонального студентського медичного центру, створення якого запропоновано міському виконавчому комітету міста Вінниці.

Практичне використання пропозицій викладено в інформаційному листі Міністерства охорони здоров'я України №36-2009 «Медичне забезпечення студентів та розширення його доступності», (Київ, 2009).

Особистий внесок здобувача полягає в авторській ідеї розробки системи надання медичної допомоги студентам зі створеними моделями наступності надання медичної допомоги та технології багатофакторної профілактики хронічних неінфекційних захворювань, її обґрунтуванні та впровадженні. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, вивчено дані вітчизняної та зарубіжної літератури, визначено мету та завдання, розроблено програму, обрано методи та обґрунтовано методику дослідження, проведено аналіз медичних карт амбулаторних хворих. Розроблено анкети та проведено соціологічне дослідження щодо особливостей впливу соціально-гігієнічних, медико-біологічних та медико-організаційних чинників на виникнення хвороб органів травлення у студентів ВНЗ. Проведено оцінку якості та наступності надання медичної допомоги студентам ВНЗ з патологією органів травлення. Первинний матеріал опрацьований, проаналізований та узагальнений автором з використанням сучасних методів багатомірного статистичного аналізу.

Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження доповідались та були представлені на: ІV Міжнародній науково-практичній конференції // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку (Харків, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції з нагоди всесвітнього дня здоров'я 2007 р. // Інвестуючи в здоров'я, збудуємо більш безпечне майбутнє (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції // Здоров'я та охорона здоров'я у ХХІ столітті: проблеми та шляхи вирішення (Київ, 2009); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції // Проблеми та перспективи методичних підходів до аналізу стану здоров'я (Луганськ, 2009); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку (Харків, 2009); науково-практичній конференції // Проблеми сучасного медичного наукознавства (Тернопіль, 2006); науково-практичних конференціях молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2003, 2004, 2005, 2007, 2008).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 19 наукових праць, серед них: 9 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 9 - у матеріалах і тезах конференцій, 1 інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 5-ти розділів, аналізу та узагальненню результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел, трьох додатків. Робота викладена на 237 сторінках, містить 31 таблицю та 26 рисунків. Список використаних джерел складається з 302 найменувань.

Основний зміст роботи

медичний студент хвороба травлення

Програма, об'єкт, предмет та методи дослідження. Досягнення мети дослідження та виконання його завдань потребувало розробки спеціальної програми з використанням системного підходу. Вона складалася з семи етапів (рис. 1), кожний з яких мав свої цілі та конкретні завдання.

Перший етап - аналітичний огляд джерел літератури вітчизняних (212) і зарубіжних (90) авторів, законодавчих і нормативних документів.

Отримані результати дозволили на другому етапі конкретизувати завдання, чітко визначити об'єкт, предмет та необхідні методи дослідження (табл. 1).

Основним завданням третього етапу стали збір та статистична обробка даних, а також аналіз розповсюдженості ХОТ серед студентів Вінницького медичного університету та студентів, що перебували на обліку у студентській поліклініці міста Києва за період з 1999 по 2007 роки. Основним джерелом інформації слугували документи державної статистичної звітності інформаційно-аналітичного кабінету студентської поліклініки м. Києва «Звіт про захворювання (форма №12), «Звіт про причини тимчасової непрацездатності» (форма №23-тн-здоров) та довільна форма звітності здоровпункту.

За допомогою соціологічного опитування та статистичного аналізу на четвертому етапі вивчались соціально-гігієнічні, медико-біологічні, медико-організаційні чинники з визначенням їх рангової значимості та особливостей впливу на стан здоров'я студентів та виникнення у них, зокрема, ХОТ.

Складність навчального процесу вивчалась за показниками його розкладу і ступенем відповідності гігієнічним вимогам, а також видам і обсягам навчальної роботи, витратами часу, коефіцієнтом складності занять, об'ємом і важкістю навчальних завдань.

Метою п'ятого етапу стала оцінка якості та наступності медичної допомоги студентам ВНЗ.

При вивченні діяльності закладів, які надають медичну допомогу студентам досліджувалися мережа лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), її ресурсне забезпечення, нормативно-правова база, принципи організації, характеристика контингентів, особливості її ланок.

Шостий етап полягав у обґрунтуванні системи надання медичної допомоги студентам ВНЗ різних форм власності.

Аналіз результатів, формування висновків та практичних рекомендацій проводився на сьомому заключному етапі дослідження.

Дослідження проводилось у 11 ВНЗ ІІІ - ІV рівня акредитації м. Вінниці, в тому числі 5 державної власності та 6 - приватної. Методом рандомізації створена проста репрезентативна вибірка за статтю, віком, навчальним закладом (Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова (державний) і Вінницький фінансово-економічний університет (приватний)) та курсом навчання (четвертий). Із загальної кількості студентів (6970) вказаних ВНЗ, для участі у дослідженні взято 579 четвертокурсників (період максимального прояву впливу всіх чинників на стан здоров'я) - студентів державного (361 чол.; 62%) та недержавного (218 чол.; 38%) вищих навчальних закладів. Юнаків було 173 (29,9%), дівчат - 406 (70,1%), які відображали специфіку обраних установ. Проведено стратифікацію та визначено кластери - основна (респонденти із хронічними захворюваннями органів травлення) та контрольна групи (відповідно 98 до 481 особи; 1:5).

Поглиблене вивчення медико-соціальних чинників, які впливають на виникнення ХОТ у студентів ВНЗ в залежності від форм власності проводилося за розробленими трьома анкетами-опитувальниками з поінформованою згодою, дві з яких були створені для вивчення чинників ризику, інша - встановлення поширеності хвороб органів травлення, а також реєстраційної карти студента для викопіювання даних з медичної карти амбулаторного хворого (форма №025/0).

Таблиця 1. Методи дослідження

Для визначення зв'язку між чинниками ризику та виникненням патології органів травлення в групах спостереження використовували оцінку відносного ризику (співвідношення шансів (OR) - співвідношення шансів впливу серед захворівших до шансів впливу серед незахворівших) з наступною інтерпретацією сили взаємозв'язку: 1.0 - зв'язок відсутній, 1.1-2.0 - слабкий, 2.1-4.0 - середній, більше 4.0 - сильний; оцінку достовірності результатів за критеріями відповідності Пірсона (ч²) та Стьюдента (t). Отримані відмінності визнавались не випадковими, якщо імовірність (р) не перевищувала 0,05.

Одержані в процесі спостереження статистичні дані підлягали обробці методом математичної статистики. Розрахунки всіх показників виконано з використанням обчислювальної техніки WINDOWS XP за ліцензійною програмою statistica 6.0.

Розповсюдженість хвороб органів травлення у студентів ВНЗ (1999-2007 роки). Аналіз поширеності хвороб органів травлення серед студентів Вінницького медичного університету й студентів, що перебували на обліку в студентській поліклініці м. Києва засвідчив їх зростання вдвічі та півтора рази відповідно. Перші три місця в її структурі посідали гастрит та дуоденіт, холецистит та холангіт, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, на долю яких припадало від 58,2 до 88,3% за період дослідження. Частота випадків та днів тимчасової втрати працездатності за всіма основними нозологічними формами зростали протягом усього періоду спостереження (виразкової хвороби удвічі, холециститу, панкреатиту, гепатиту - у 1,5 рази, гастриту та дуоденіту - в чотирнадцять разів), крім виразкової хвороби (зниження на 36,3%). Середня тривалість одного випадку ХОТ склала 7 днів. Найбільша тривалість тимчасової втрати працездатності, з постійним її збільшенням, мала місце при виразковій хворобі - 10-12 днів; холециститі, панкреатиті, гепатиті - 8-11,5 днів; гастриті, дуоденіті - 3,8-5,4 днів. Така тенденція показників простежувалася й серед студентів, що перебували на обліку в студентській поліклініці міста Києва.

Системний аналіз чинників формування патології органів травлення у студентів вищих навчальних закладів різних форм власності. Вивчення впливу соціально-гігієнічних, медико-біологічних і медико-організаційних чинників на виникнення ХОТ у студентів ВНЗ здійснювалось за допомогою соціологічного методу (анкетування).

Вірогідна більшість студентів приватного до студентів державного закладу (відповідно 72,9±3,0% і 64,5±2,5%; р<0,05) незадоволені своїм матеріальним станом; це спонукало їх до працевлаштування на різні роботи у вечірньо-нічні години та під час вихідних і святкових днів (27,6±1,9%).

На дуже напружений і напружений добовий режим вказали 79,8±1,7% студентів: у державному закладі - 92,5±1,4% і 58,7±3,3% у приватному (р<0,01), при цьому в середньому 28,3±1,9% опитаних не мали можливості відпочити після занять у навчальному закладі.

При оцінці житлово-побутових умов виявлено задовільний їх стан у студентів державного ВНЗ, де третя частина (34,5±1,9%) проживали у власному будинку або квартирі, у найманій квартирі - 26,59±2,33% респондентів державного і 56,0±3,4% недержавного ВНЗ (р<0,01), гуртожитках - відповідно 41,0±2,6% і 3,2±1,2% (р<0,001).

Більш того, отримані дані свідчать про їх нездоровий спосіб життя за основними параметрами: 44,7±2,1% з них не займались фізичною культурою (50,4±2,6% державного та 35,3±3,2% приватного ВНЗ, р<0,05), в середньому 42,3±2,1% мали систематичне порушення тривалості сну. Без вірогідної різниці за видом навчального закладу у 46% опитаних - недостатня (усього 1-2 рази) кратність прийомів їжі, 73,2±1,8% студентів не снідали, 78,8±1,7% не мали другого сніданку, кожен третій (30,9±1,9%) залишався без обіду. Натомість 26,6±4,5% студентів основної групи державного закладу харчувалися у сухом'ятку, тоді як у приватному аналогічний показник дорівнював нулю. Інтервал між прийомами їжі у межах від 5-ти до 8-ми годин. Понад половини студентів вищої школи (57,9±2,1%) споживали міцну каву та чай 2-3 рази на добу, один раз кожен третій (30,1±1,9%).

Встановлено, що серед чинників, які негативно впливали на виникнення хвороб органів травлення провідне місце займали шкідливі звички, які були вірогідними за статтю, але незначимі за формою власності ВНЗ. Зокрема, 50% юнаків та 49% дівчат палили: питома вага юнаків-курців державного закладу (59,4%) перевищувала аналогічний у дівчат (46,0%), у приватному - 54,0% до 40,6%. Більше того, 13,9% студентів державного і 21,1% недержавного закладів (р<0,05) з хронічними захворюваннями органів травлення мали дану шкідливу звичку. Спиртні напої вживали 78,4±1,7% студентів, з них 31,7±3,9% юнаків та вдвічі більше дівчат - 68,3±5,2% (t - 5,61; р<0,01), у тому числі студентів закладів державної форми власності - 63,2±2,3%, недержавної - 36,8±2,3%. Слід наголосити, що значна частка таких випадків припадала на студентів з хронічними захворюваннями органів травлення як державного так і приватного закладів - відповідно 74,7±4,9% і 79,0±7,2%. Кожен другий хворий (48%) вказав на наявність спадкового впливу (OR - 12,4).

У ході оцінки повсякденної навчальної діяльності студентів виявлено високий рівень академічного навантаження, який більш притаманний державному закладу (10-14 год. до 6-10 годин у приватному). Крім того, відмічався його нерівномірний розподіл протягом дня і тижня, асинхронний час початку та закінчення занять (приватний - 8³⁰-15²⁰, державний - 8⁴⁵-19⁰⁵). Порушене рангове розташування важких спеціальних предметів та їх чергування з легкими. Навчальна діяльність студентів державного ВНЗ становила 8-16 годин і характеризувалась високою напруженістю розумової роботи, у зв'язку зі значним обсягом щоденних завдань (60 сторінок), їх складністю (кратність повторень 2,0-4,0 разів, кількість нових термінів для освоєння - 35,0), підготовкою домашніх завдань (самостійна та позааудиторна робота) від 3-х до 5-ти і більше годин, що свідчить про неупорядковану позанавчальну діяльність.

Зазначене підтверджується даними опитування, за яким встановлено, що вірогідна більшість студентів державного закладу мали дуже напружений та напружений характер навчання (24,1% та 70,9% до 7,3% та 58,7% у приватному ВНЗ відповідно). При цьому кожен третій (35,8±1,9?) вказав, що навчання у вищій школі погіршує їх самопочуття і відчуття психологічного навантаження на організм. Варто підкреслити, що під час перерви між заняттями 86,4±1,8? студентів державного ВНЗ (медичного університету) переміщувались з одного місця навчання в інше, тоді як 73,9±2,9? недержавного відпочивали (р<0,01, OR - 8,6).

На основі оцінки відносного ризику (співвідношення шансів) встановлено сильні взаємозв'язки між чинниками та виникненням хвороб органів травлення, визначена їх рангова значимість: спадковість (OR - 12,4), навчальний процес (OR - 11,8), режим дня (OR - 9,7), форма власності ВНЗ (OR - 8,0), склад харчування (OR - 7,1), стать (OR - 6,2), тривалість сну (OR - 6,1), вживання алкоголю (OR - 6,0), взаємовідношення у сім'ї (OR - 5,7).

У контексті предмету дослідження поглиблено вивчались дані щодо хронічної захворюваності органів травлення у студентів ВНЗ за окремими нозологічними формами (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл студентів ВНЗ різних форм власності за нозологічними формами хвороб органів травлення, % (за даними соціологічного опитування)

У вірогідної більшості опитаних (44,9±5,0%) діагностовано хронічний гастродуоденіт, 10,2±3,1% - вказали на наявність у них виразкової хвороби шлунку, 4,1±2,0% - виразкової хвороби ДПК, 1,0±1,0% - хронічного холециститу, 4,1±2,0% - хронічного панкреатиту, 28,6±4,6% - інших захворювань органів травлення, у 7,1±2,6% студентів мала місце поєднана хронічна патологія органів травлення.

Надання медичної допомоги студентам у базових вищих навчальних закладах. Проведено порівняльну характеристику закладів надання медичної допомоги (здоровпунктів) студентам на первинному рівні (табл. 3).

Таблиця 3. Порівняльна характеристика закладів надання медичної допомоги студентам на первинному рівні

Результати аналізу надання медичної допомоги студентам ВНЗ, які базувались на вивченні первинної документації, звітних форм діяльності закладів системи охорони здоров'я та соціологічних служб, дозволили виявити ряд суттєвих недоліків. Серед них виділимо фактичну недосконалість взаємодії та інтеграції закладів охорони здоров'я, освіти, служб сім'ї, дітей та молоді, а також громадських організацій у частині збереження та зміцнення здоров'я молоді. Крім того, слід відмітити низький рівень просвітницької роботи та знань лікарів відносно сучасних медичних технологій. Останнє підтверджувалося висновками експертів щодо обґрунтованості встановленого діагнозу патології органів травлення. Окремо наголосимо, що в приватних закладах відсутні законодавчо-нормативна та обліково-звітна документація, диспансерне спостереження, не проводились профілактичні заходи, санітарно-гігієнічне виховання та аналіз показників здоров'я студентів.

Виявлено, що кожен другий студент звертався за медичною допомогою у лікувально-профілактичний заклад територіального обслуговування (43,2±2,9%), у здоровпункт - 21,4±2,4%, ЛПЗ за місцем проживання - 21,1±2,4%, приватні та інші заклади - 2,7±0,9% і 11,6±1,9% відповідно.

Причинами не звертання за медичною допомогою, із загальної кількості опитаних, слід підкреслити брак часу (36%), недовіру до медпрацівників - 20,0±17,9% студентів державного і 50,0±20,41% недержавного ВНЗ, черги - відповідно 20,0±17,9% і 16,7±15,2%, нестачу коштів - 16,7±15,2% у приватному закладі, при абсолютній відсутності цієї причини у державному.

Визначення сили впливу виявлених чинників на ризик формування патології органів травлення потребувало розробки прогностичних таблиць використовуючи методику неоднорідної послідовної процедури А.А. Генкіна і Е.В. Гублера, яка базується на послідовному аналізі Вальда. Для цього знаходили прогностичний коефіцієнт як алгебраїчну суму негативних та позитивних коефіцієнтів для всіх факторних ознак й зіставляли його зі шкалою порогового значення сумарної дії чинників ризику (-119,9; +99,9). Досягнення верхнього порогу (+20,1 - +99,9) у досліджуваній групі свідчило про необхідність її віднесення до контингенту високого ризику, а при досягненні нижнього (від -119,9 до -60) - до контингенту низького ризику стосовно виникнення патології органів травлення.

Обґрунтування системи надання медичної допомоги студентам. Виявлені в результаті дослідження недоліки надання медичної допомоги студентам ВНЗ різних форм власності обумовили необхідність розробки якісно нової її системи. В концепцію її створення за основу взято універсальний підхід до медичного забезпечення студентів закладів державної і недержавної форм власності.

Запропоновано якісно нову структурно-функціональну систему надання медичної допомоги студентам (рис. 2), базовим елементом якої став Регіональний студентський медичний центр (РСМЦ) у складі трьох підсистем: лікувально-профілактичної, фармацевтичної та соціально-психологічно-правової допомоги поєднуючи як існуючі її традиційні елементи, так і принципово нові, функціонально об'єднані єдиною метою і завданням. До складу перших (традиційних) увійшли здоровпункти навчальних закладів І-IV рівнів акредитації, санаторії-профілакторії, заклади охорони здоров'я другого і третього рівнів надання медичної допомоги, інформаційного-аналітичний центр, обласний центр планування сім'ї, центр здоров'я, центр профілактики та боротьби зі СНІДом, управління з питань молоді та спорту, міський центр соціальної служби сім'ї, дітей та молоді, засоби масової інформації, до інших - денний стаціонар, студентська аптека, Клініка дружня до молоді, яка, крім окремих видів медичної допомоги, вперше покликана надавати студентам спеціальні види соціально-психологічно-правової допомоги. Їх інтеграція між собою надасть запропонованій системі нових якостей та забезпечить загальний попит студентів на медичні послуги майже на 100%.

Функціонування системи передбачало розробку моделі наступності надання медичної допомоги студентам, в якій профілактика і її надання здійснюються по замкнутому циклу, від звернення у здоровпункт і до диспансерного спостереженням. Для цього складається угода між лікувально-профілактичним закладом (забезпечення своєчасної та якісної медичної допомоги) та пацієнтом (дотримання режиму та умов прийому лікарських засобів, призначених лікарем (комплаенс)) при здійсненні контролю якості та ефективності диспансеризації експертною групою при управлінні охороною здоров'я. Це забезпечить дотримання чіткої наступності у поетапному наданні медичної допомоги вказаному контингенту на всіх етапах.

Розроблена модель технології багатофакторної профілактики хронічних неінфекційних захворювань, яка враховує як визначені чинники ризику, так і запропоновану програму раціональної організації навчальної та позанавчальної діяльності студентів, що забезпечуватимуть первинну, вторинну і третинну профілактику хронічних неінфекційних захворювань.

Запропонована система позитивно оцінена експертами для впровадження («сприйняття з доповненням» - 100%), оскільки забезпечує попередження виникнення захворювань, своєчасне їх виявлення, збільшення тривалості періоду ремісії, зниження частоти тимчасової втрати працездатності студентів, поліпшення якості медичної допомоги за умови дотримання безперервності та наступності її надання, поетапного комплексного лікування (профілактика-лікування-реабілітація), розширення доступності, скорочення фінансових витрат, міжсекторальної інтеграції всіх систем та підсистем щодо збереження та зміцнення здоров'я молоді, яка не потребує значних додаткових фінансових витрат для її впровадження.

Економічність запропонованої системи підтверджується тим, що її впровадження дозволить запобігти значній кількості захворювань органів травлення. Так, наприклад, попередження лише одного випадку хронічного панкреатиту знизить фінансові витрати на 20 636 грн. При урахуванні кількості нозологічних форм ХОТ та рівня їх розповсюдженості серед студентів ВНЗ економічний ефект збільшиться в тисячі разів.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - розробки системи надання медичної допомоги студентам ВНЗ різних форм власності. Виявлено високу розповсюдженість хвороб органів травлення серед студентів, встановлені чинники ризику, які впливають на їх виникнення, доведено недостатню ефективність медичної допомоги даній категорії населення та існуючих технологій профілактики захворювань. Обґрунтовано якісно нову систему надання медичної допомоги студентам ВНЗ, елементи якої об'єднуються Регіональним студентським медичним центром, а її повноцінне функціонування забезпечується запропонованими моделями наступності надання медичної допомоги та технології багатофакторної профілактики хронічних неінфекційних захворювань. Дієздатність системи підтверджується її медичними, соціальними та економічними показниками, що має важливе практичне значення.

1. Визначено, що за 1999-2007 рр. серед студентів ВНЗ вдвічі зросла поширеність хвороб органів травлення при збереженні провідних місць в її структурі гастритів та дуоденітів, холециститів та холангітів, виразкової хвороби шлунку та ДПК, а також постійне зростання випадків та днів ТВП. За даними опитування виявлено, що у 44,9% студентів діагностований хронічний гастродуоденіт, 10,2% - виразкова хвороба шлунку, 4,1% - виразкова хвороба ДПК, 1,0% - хронічний холецистит, 4,1% - хронічний панкреатит, 28,6% - інші хвороби органів травлення, на поєднану хронічну патологію органів травлення вказали 7,1% респондентів.

2. Виявлено досить несприятливі житлово-побутові та матеріальні умови у студентів державного закладу, де третя їх частина (34,5%) проживали у власному будинку або квартирі, 26,6% респондентів державного та 56,0% приватного закладу (р<0,01) проживали у найманій квартирі, в гуртожитках - відповідно 41,0% і 3,2% (р<0,001), тому незадоволені своїм матеріальним станом 64,0% та 72,9% відповідно. Без вірогідної різниці за видом навчального закладу та кластерами встановлені суттєві порушення у харчуванні студентів: 46% відмітили недостатню (усього 1-2 рази) кратність прийомів їжі, 73,2±1,8% не снідали, 78,8±1,7% не мали другого сніданку, кожен третій (30,9%) залишався без обіду, 26,6% - харчувались у сухом'ятку, а інтервал між прийомами їжі знаходився в межах від 5-ти до 8-ми годин, понад половини (57,9%) опитаних споживали міцну каву та чай 2-3 рази на добу.

3. З'ясовано, що на виникнення хвороб органів травлення у студентів ВНЗ негативно впливають наступні шкідливі звички: тютюнопаління, яким зловживали 50% юнаків та 49% дівчат, а серед хворих показник становить 13,9% та 21,1% відповідно; вживання спиртних напоїв, частота яких вірогідно більша серед студентів державних ВНЗ (54,0%; у приватних - 40,6%) та дівчат (68,3%; у юнаків - 31,7%) і досягала 74,7% та 79,0% у студентів з хронічними захворюваннями органів травлення, які навчались відповідно у державному та приватному ВНЗ. У той же час 44,7% студентів не займалися фізичною культурою (50,4% державного та 35,3% приватного ВНЗ; р<0,05), 42,3% відмічали систематичне порушення тривалості сну.

4. Виявлено високий рівень академічного навантаження в державному закладі (10-14 год.; у приватному - 6-10 годин), його нерівномірний розподіл протягом дня і тижня, асинхронний час початку та закінчення занять (приватний - 8³⁰-15²⁰, державний - 8⁴⁵-19⁰⁵), порушення рангового розташування важких спеціальних предметів, їх чергування з більш легкими, значний обсяг щоденних завдань (приватний - 30 сторінок, державний - 60 ст.) при засвоєнні відповідно від 15 до 35 нових термінів, тривалу самостійну та позааудиторну роботу від 3-х до 5-ти і більше годин, що вказує на неупорядковану організацію позанавчальної діяльності.

5. Виявлений сильний зв'язок між чинниками ризику та виникненням хвороб органів травлення у студентів ВНЗ за оцінкою відносного ризику (співвідношення шансів (OR)), визначена їх рангова значимість: спадковість - 12,4, навчальний процес - 11,8, режим дня - 9,7, форма власності ВНЗ - 8,0, склад харчування - 7,1, стать - 6,2, тривалість сну - 6,1, вживання алкоголю - 6,0, взаємовідношення у сім'ї - 5,7, що склало основу розробки прогностичних коефіцієнтів для визначення груп ризику ймовірності розвитку зазначеної патології.

6. В результаті аналізу надання медичної допомоги студентам ВНЗ виявлено фактичну недосконалість інтеграції закладів охорони здоров'я, освіти, служб сім'ї, дітей та молоді, а також громадських організацій у частині збереження та зміцнення здоров'я студентів, низький рівень просвітницької роботи; недостатній рівень знань лікарів щодо сучасних медичних технологій, а в приватних закладах, крім того, відсутність й законодавчо-нормативної документації та облікової статистичної звітності, диспансерного спостереження щодо проведення профілактичних заходів, санітарно-гігієнічного виховання та аналізу показників здоров'я студентів. Незадоволеність медичним обслуговуванням виявили 87% опитаних, тому кожний п'ятий звертався за медичною допомогою у здоровпункт, решта в інші ЛПЗ (за місцем проживання, приватні та ін.).

7. Запропоновано якісно нову структурно-функціональну систему надання медичної допомоги студентам, базовим елементом якої став Регіональний студентський медичний центр. В його основу покладено принципи міжсекторальної інтеграції, що дозволяє при збереженні наявних елементів існуючої системи ввести до неї і функціонально поєднати між собою структури різного відомчого підпорядкування, новими елементами якого стали денний стаціонар, студентська аптека, Клініка дружня до молоді, а як складові частини - спеціально розроблені моделі наступності надання медичної допомоги та технології багатофакторної профілактики.

8. Запропонована система позитивно оцінена експертами для впровадження («сприйняття з доповненням» - 100%), оскільки забезпечує попередження виникнення захворювань, своєчасне їх виявлення, збільшення тривалості періоду ремісії, зниження частоти тимчасової втрати працездатності студентів, поліпшення якості медичної допомоги за умови дотримання безперервності та наступності її надання, поетапного комплексного лікування (профілактика-лікування-реабілітація), розширення доступності, скорочення фінансових витрат, наприклад, від попередження одного випадку хронічного панкреатиту на 20 636 грн.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Крекотень О.М. Турбота студентів-медиків про власне здоров'я / О.М. Крекотень // Охорона здоров'я України. - 2007. - №1 (25). - С. 61-62.

2. Крекотень О.М. Основні психогігієнічні чинники, які впливають на формування здоров'я студентської молоді / О.М. Крекотень // Медична освіта. - 2007. - №1. - С. 12-14.

3. Крекотень О.М. Особливості стану здоров'я сучасної студентської молоді вищих навчальних закладів / О.М. Крекотень // Вісник наукових досліджень. - 2007. - №2. - С. 11-12.

4. Крекотень О.М. Методологічні підходи проведення експертної оцінки достовірності встановленого діагнозу / О.М. Крекотень // Український медичний альманах. - 2008. - Том 11, №1. - С. 185-186.

5. Ледощук Б.О. Науково обґрунтована методологія вивчення чинників, які впливають на здоров'я студентів вищих навчальних закладів / Б.О. Ледощук, О.М. Крекотень // Охорона здоров'я України. - 2008. - №2 (30). - С. 43-46. (* - визначено одиницю та об'єкт дослідження, предмет і методи дослідження, проведено створення бази даних та оформлення статті).

6. Крекотень О.М. Соціально-гігієнічна оцінка стану здоров'я студентської молоді / О.М. Крекотень // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2008. - №1-2. - С. 29-32.

7. Крекотень О.М. Особливості показників захворюваності та розповсюдженості патології органів травлення, їх динаміка у Вінницькому регіоні / О.М. Крекотень // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2008. - №3 (19). - С. 83-88.

8. Крекотень О.М. Навчальне навантаження як чинник впливу на здоров'я студентів ВНЗ різної форми власності / О.М. Крекотень // Охорона здоров'я України. - 2008. - №3 (31). - С. 61-64.

9. Крекотень О.М. Організація надання медичної допомоги студентам ВНЗ різної форми власності / О.М. Крекотень // Охорона здоров'я України. - 2008. - №4 (32). - С. 51-52.

10. Крекотень О.М. Вплив здорового способу життя на фізичне та психічне здоров'я студентів ВНМЗ / О.М. Крекотень: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, (Вінниця, 22 травня 2003 р.) / М-во охорони здоров'я України, Вінницький національний медичний університет [та ін.]. - Вінниця, 2003. - С. 8-9.

11. Крекотень О.М. Соціально-гігієнічна характеристика житлово-побутових умов студентів 1-го та 5-го курсів ВНМУ / О.М. Крекотень: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, (Вінниця, 20 травня 2004 р.) / М-во охорони здоров'я України, Вінницький національний медичний університет [та ін.]. - Вінниця, 2004. - С. 15-16.

12. Крекотень О.М. Здоров'я студентської молоді - важлива складова здоров'я нації / О.М. Крекотень: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, (Вінниця, 18 травня 2005 р.) / М-во охорони здоров'я України, Вінницький національний медичний університет [та ін.]. - Вінниця, 2005. - С. 40-41.

13. Процек О.Г. Здоров'я студентів заслуговує на більшу увагу / О.Г. Процек, О.М. Крекотень: матеріали наук.-практ. конф. [«Доказова медицина у спектрі наукової медичної інформації та інноваційної політики»], (Тернопіль, 12-13 травня 2005 р.) / М-во охорони здоров'я України, Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи [та ін.]. - Тернопіль, 2005. - С. 96-97.

14. Крекотень О.М. Здоров'я студентів вищих навчальних закладів - проблема сьогодення / О.М. Крекотень: матеріали конф. з міжнар. уч. [«Валеологія: перші досягнення та перспективи»], (Київ, 22-23 листопада 2005 р.) / М-во охорони здоров'я України, Київська медична академія післядипломної освіти [та ін.]. - Київ, 2005. - С. 23.

15. Крекотень О.М. Основні напрямки вивчення стану здоров'я студентів вищих навчальних закладів / О.М. Крекотень: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. [«Валеологія:сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку»], (Харків, 2006 р.) / М-во охорони здоров'я України, Харківський національний університет [та ін.]. - Харків, 2006. - Том 1. - С. 119-122.

16. Крекотень О.М. Принципи доказової медицини в популяційних дослідженнях / О.М. Крекотень: матеріали наук.-практ. конф. [«Проблеми сучасного медичного наукознавства»], (Тернопіль, 18-19 травня 2006 р.) / М-во охорони здоров'я України, Академія медичних наук України [та ін.]. - Тернопіль, 2006. - С. 64-65.

17. Крекотень О.М. Динаміка показників захворюваності студентської молоді в останнє десятиліття / О.М. Крекотень: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, (Вінниця, 24 травня 2007 р.) / М-во охорони здоров'я України, Вінницький національний медичний університет [та ін.]. - Вінниця, 2007. - С. 33-34.

18. Крекотень О.М. Проблеми хронізації захворювань у студентів під час навчання у вищій школі / О.М. Крекотень: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, (Вінниця, 14 травня 2008 р.) / М-во охорони здоров'я України, Вінницький національний медичний університет [та ін.]. - Вінниця, 2008. - С. 65-67.

19. Ледощук Б.О. Медичне забезпечення студентів та розширення його доступності / Б.О. Ледощук, О.М. Крекотень // Випуск 3 з проблеми «Соціальна медицина». - Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. - Київ. - №36. - 2009. - 4 с. (*проведено аналіз сучасної літератури щодо цього питання, виконана експериментальна частина роботи, підготовка матеріалів до публікації).

Размещено на Allbest.ru