Закономірності формування стану здоров'я сільського населення під впливом факторів навколишнього середовища Рівненської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ»

УДК: 614.7:613:312.6:477

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ СТАНУ ЗДОРОВ'Я СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ГУЩУК ІГОР ВІТАЛІЙОВИЧ

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М Марзєєва АМН України”.

Науковий керівник: доктор медичних наук Станкевич Валерій Васильович, ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, завідувач лабораторії ґрунту та відходів

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гаркавий Сергій Іванович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, завідувач кафедри комунальної гігієни та екології людини з секцією гігієни дітей та підлітків

доктор медичних наук Бабій Віталій Филимонович, ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, завідувач відділом гігієнічної безпеки нанотехнологій

Захист відбудеться « 29 » січня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 в ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України» за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України» (м. Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий «_26_» грудня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Литвиченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На даний час у науковій літературі з проблем гігієни накопичено великий фактичний матеріал щодо несприятливого впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення (Сердюк А.М. зі співавт., 1994р.; Черниченко І.О., 2003).

Антропогенне забруднення навколишнього середовища суттєво впливає на формування популяційного здоров'я (Сердюк А.М., 2007; Тимченко О.І., 2005; Сердюк А.М., Русакова Л.Т., Антомонов М.Ю., 2004;), що особливо посилюється різким погіршенням соціально-економічних умов. Дослідження з цього питання проводяться, в основному, на прикладі великих промислових міст, де зосереджено потужні промислові підприємства - основні джерела забруднення довкілля. Поряд з цим проблема гігієни села та здоров'я сільського населення України на сьогодні є недостатньо вивченою. У багатьох областях України екологічна ситуація в сільській місцевості ускладнилась внаслідок Чорнобильської катастрофи, в результаті якої значна частина територій забруднена радіонуклідами. Слід підкреслити, що проблеми радіоактивного забруднення та забрудненості агрохімікатами і пестицидами об'єктів довкілля сільської місцевості нашої країни є достатньо вивченими. Дослідження вітчизняних авторів (Вашкулат М.П., 1998; Проданчук М.Г., 2001) однозначно вказують на те, що сільськогосподарські угіддя України забруднені пестицидами в концентраціях, які в багатьох випадках перевищують нормативи, що негативно впливає на здоров'я людей, зайнятих в сільському господарстві.

На початку 80-х років ХХ століття у колишньому СРСР, у тому числі і в Україні, в рамках програми "АДІС - здоров'я" окремі СЕС були залучені до державної системи контролю за змінами у стані здоров'я населення, зокрема захворюваності, пов'язаними із впливом забруднення довкілля.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. за № 182 "Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу" у нашій країні ведеться робота зі створення системи державного соціально-гігієнічного моніторингу, у якій важливе місце відводиться регіональному рівню моніторингу (на рівні області). Методичні підходи до здійснення соціально-гігієнічного моніторингу, які обговорюються у дисертаційній роботі, можуть бути використані у майбутній системі моніторингу.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що в сільській місцевості проживає третина населення України, актуальність теми та важливість результатів дисертаційної роботи не викликає сумніву.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України» і є фрагментом науково-дослідної роботи "Визначення та оцінка впливу забруднення навколишнього середовища на стан здоров'я населення, потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке проживає в різних регіонах України", державний реєстраційний № ДР 0101U001153, та НДР "Інформаційна технологія комплексної оцінки змін здоров'я населення", № ДР 0109U001243.

Мета та завдання роботи. Мета роботи: дослідження закономірностей впливу факторів навколишнього середовища і соціально-економічних умов на захворюваність сільського дорослого населення та наукове обґрунтування гігієнічного моніторингу стану довкілля та його впливу на формування здоров'я сільського населення Рівненської області.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Оцінити рівень хімічного, мікробіологічного та радіоактивного забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту та харчових продуктів сільської місцевості Рівненської області.

2. Провести аналіз захворюваності та визначити вплив рівнів хімічного, мікробіологічного та радіаційного забруднення об'єктів довкілля Рівненської області на захворюваність сільського дорослого населення.

3. Вивчити соціально-гігієнічні умови проживання сільського населення Рівненської області на основі вибіркового анкетного опитування.

4. Провести моделювання захворюваності сільського населення Рівненської області при створенні йому більш сприятливих або виникненні несприятливих умов проживання та комплексного впливу екологічних і соціально-гігієнічних факторів.

5. Науково обґрунтувати управлінські рішення та етапи впровадження соціально-гігієнічного моніторингу за станом довкілля та його впливу на формування здоров'я сільського населення Рівненської області, спрямованих на поліпшення та зміцнення здоров`я сільського населення, яке проживає у несприятливих екологічних та соціально-побутових умовах.

Об'єкт дослідження: закономірності впливу факторів навколишнього середовища та соціально-побутових умов на здоров'я сільського населення Рівненської області. гігієнічний сільський рівненський довкілля

Предмет дослідження: шкідливі фактори навколишнього середовища, соціально-побутові чинники, здоров'я сільського населення Рівненської області.

Методи дослідження. При виконанні роботи застосовували метод натурного гігієнічного експерименту, в ході якого використовували санітарно-хімічні, санітарно-мікробіологічні, радіологічні, епідеміологічні, соціологічні, санітарно-статистичні методи дослідження і метод математичного моделювання та прогнозування.

Наукова новизна. В результаті проведених досліджень вперше зроблено санітарно-гігієнічну експертизу рівня забруднення об'єктів довкілля сільської місцевості Рівненської області та доведено залежність стану здоров'я її дорослого населення від якості атмосферного повітря, питної води, харчових продуктів, соціально-побутових умов та рівня медичного забезпечення. Проведено ранжирування територій за сумарними показниками забруднення хімічними, біологічними та радіаційними чинниками основних об'єктів довкілля Рівненської області. Створено та запроваджено на регіональному рівні методику оцінки якості навколишнього середовища та його впливу на захворюваність населення з урахуванням показників офіційної медичної статистики і математичного моделювання прогнозованих змін у стані здоров'я населення, а також концепцію поетапного створення соціально-гігієнічного моніторингу України.

Практичне значення одержаних результатів:

- вперше у системі практичної ланки Держсанепідслужби України на базі Рівненської облСЕС організовано відділ державного соціально-гігієнічного моніторингу; надані пропозиції з оцінки стану здоров'я сільського населення у взаємозв'язку з факторами навколишнього середовища на рівні окремої адміністративної області України та підготовлено проект розпорядження голови обласної державної адміністрації щодо затвердження програми впровадження системи соціально-гігієнічного моніторингу в Рівненській області;

- підготовлено та випущено соціально-гігієнічний збірник "Соціально-побутові умови населення Рівненської області та їх вплив на стан здоров'я населення", який увійшов окремим розділом у статистичний щорічник Рівненської області;

- підготовлено проект паспорту населеного пункту, який був розглянутий на Громадській раді та рекомендований для подальшого затвердження на сесії обласної ради.

За матеріалами дисертації розроблено та впроваджено:

- в практичну діяльність Рівненської облСЕС "Метод визначення залежності стану здоров`я населення від забруднення навколишнього середовища (за даними офіційної статистичної звітності)" /інформаційний лист № 161-2004/ МОЗ України. - Київ, 2004. (Акт впровадження від 12.10.2006 р.);

- в практичну діяльність СЕС "Методику оцінки якості навколишнього середовища та його впливу на захворюваність населення на регіональному рівні з урахуванням показників офіційної медичної статистики" /інформаційний лист № 117-2009/МОЗ України.- Київ, 2009. (Акти впровадження Рівненської облСЕС від 20.07.2009 р., Львівської облСЕС від 04.09.2009 р., Полтавської облСЕС від 12.10.2009 р.) та "Концепцію поетапного створення соціально-гігієнічного моніторингу України"/інформаційний лист № 119-2009/МОЗ України. - Київ, 2009. (Акти впровадження Рівненської облСЕС від 20.07.2009 р., Львівської облСЕС від 04.09.2009 р., Вінницької облСЕС від 23.09.2009 р., Полтавської облСЕС від 12.10.2009 р.).

Матеріали роботи використовуються в навчальному процесі: кафедри біології та прикладної екології психолого-природничого факультету Рівненського державного гуманітарного університету (Акти впровадження від 17.09.2009 р.); кафедри екології факультету екології та природокористування Національного університету водного господарства та природокористування (Акти впровадження від 23.09.2009 р.); Рівненського базового медичного коледжу в курсі підготовки з підвищення кваліфікації молодших спеціалістів медико-профілактичного профілю та циклах "Організація охорони здоров`я", "Медична статистика", "Амбулаторно-поліклінічна справа", "Сімейна медицина", "Педіатрія", "Дієтотерапія" (Акти впровадження від 12.01.2009 р. та 07.09.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, складено аналітичний огляд вітчизняної та іноземної літератури, сформовано мету та завдання досліджень, здійснено статистичну обробку та аналіз зібраних матеріалів дослідження, їх узагальнення, опрацьовано основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи, сформульовано висновки, розроблено рекомендації щодо впровадження результатів роботи у практику охорони здоров'я. Особистий внесок здобувача становить понад 80 %.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи викладені та обговорені на: науково-практичній конференції "Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України" (Київ, 2008, 2009); Колегії МОЗ України 24.04.09 р. (Київ, 2009); Колегії управління охорони здоров'я Рівненської ОДА 18.03.2009 р. (Рівне, 2009); Колегії Держсанепідслужби області 26.09.2008 р., 27.02.2009 р.; засіданнях Громадської екологічної ради (Рівне 06.02.2008 р., 16.12.2008 р., 03.04.2009 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 19 наукових праць, із них 6 - у фахових виданнях, які регламентовані ВАК України (3 самостійних та 3 у співавторстві), 13 - у матеріалах і тезах доповідей на конференціях. За матеріалами дисертації підготовлено 3 інформаційних листа.

Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 184 сторінках і складається зі вступу; 8 розділів, які включають аналітичний огляд літератури, опис матеріалів і методів досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення; висновків та списку використаних джерел. Робота ілюстрована 46 таблицями та 5 рисунками та 2 додатками. Список використаних джерел складається зі 161 найменувань, з яких 14 - іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, об'єкти та методи дослідження. Відповідно до поставленої мети і завдань проведена гігієнічна оцінка рівнів хімічного, мікробіологічного та радіоактивного забруднення основних об'єктів довкілля сільської місцевості Рівненської області та їх впливу на захворюваність сільського дорослого населення. Було проведено вибіркове опитування сільського населення всіх районів області з метою вивчення соціально-побутових умов його проживання. Всі ці фактори ризику пов`язувалися зі станом здоров`я сільського населення на прикладі первинної захворюваності та самооцінки респондентами стану свого здоров`я.

За результатами досліджень, для оцінки комплексного впливу екологічних та соціально-гігієнічних факторів на здоров'я сільського населення Рівненської області при створенні йому більш сприятливих або виникненні несприятливих умов проживання здійснено математичне моделювання захворюваності дорослого сільського населення Рівненської області.

Науково обґрунтовано управлінські рішення, спрямовані на поліпшення та зміцнення здоров`я сільського населення, яке проживає у несприятливих екологічних та соціально-побутових умовах, та етапи впровадження соціально-гігієнічного моніторингу за станом довкілля та його впливу на формування здоров'я населення Рівненської області.

Узагальнена інформація про етапи, об'єкти, методи та обсяг досліджень наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Етапи, об'єкти, методи та обсяг проведених досліджень

№ п/п	Найменування етапу	Об'єкти	Методи	Обсяг
1	2	3	4	5
1.	Оцінка рівня хімічного, мікробіологічного та радіоактивного забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту та харчових продуктів у сільській місцевості Рівненської області	Атмосферне повітря, вода питна, ґрунт, харчові продукти	- санітарно-хімічні - санітарно-мікробіологічні - - паразитологічні - радіологічні	132271 99539 13112 12627 Всього: 257549 (досліджень)
2.	Визначення впливу рівнів хімічного, мікробіоло-гічного та радіаційного забруднення об'єктів довкілля Рівненської області на захворюваність сільського дорослого населення.	Сільське доросле населення області	Епідеміологіч-ний, санітарно-статистичний	674122 (особи)
3.	Вивчення соціально-гігієнічних умов проживання сільського населення Рівненської області на основі вибіркового анкетного опитування	Соціально-гігієнічні умови проживання сільського населення Рівненської області	Соціологічний, санітарно-статистичний	289 (респондентів)
4.	Проведення моделювання захворюваності сільського населення Рівненської області при створенні йому більш сприятливих або виникненні несприятливих умов комплексного впливу екологічних і соціально-гігієнічних факторів та проживання.	Здоров'я сільського дорослого населення області	Математичний, санітарно-статистичний	Доросле сільське населення області
5.	Наукове обґрунтування управлінських рішень та етапів впровадження соціально-гігієнічного моніторингу спрямованих на поліпшення та зміцнення здоров`я сільського населення, яке проживає у несприятливих екологічних та соціально-побутових умовах.

Дослідження проводились переважно в сільській місцевості 15-ти районів на території всієї області. Міста державного та обласного підпорядкування у дослідження не включались.

Для характеристики стану здоров'я населення та навколишнього середовища використовували дані офіційної статистичної документації (звітів, щорічників, бюлетенів тощо), на основі яких розраховували різні показники, які характеризують стан здоров'я населення та довкілля. Для епідеміологічного дослідження статистичні матеріали опрацьовані за період з 2000 по 2007 рр. Натурні дослідження проведені у 21 селі області за період з 1996 по 1999 рр. Опитування населення за спеціальною програмою проведено у 2006 р.

Дослідженням стану здоров'я охоплено лише доросле населення Рівненської області. Захворюваність за період 2000-2006 рр. вивчена на 674122 особах. Дослідження було суцільним, тому мінімального числа спостережень визначати не потрібно. Крім того, нами вивчалася захворюваність усього контингенту, потерпілого від аварії на ЧАЕС, що проживає у Рівненській області. У середньому за 2001-2006 рр. його чисельність склала 296457 чоловік.

Соціологічним опитуванням було охоплено 289 респондентів в усіх 15-ти районах області. Ця чисельність є репрезентативною вибіркою, оскільки мінімальне число спостережень, визначене за таблицями О.Я. Боярського при 50 % показникові здоров'я при 5-10 % похибках, становить n= від 400 до 100 спостережень відповідно.

Для визначення впливу хімічних, мікробіологічних та радіаційних факторів впливу на здоров'я населення області застосовували порівняльні методи аналізу. При цьому райони області були об'єднані на більш і менш забруднені групи окремо за кожним із трьох факторів забруднення. Беручи до уваги те, що людина піддається дії шкідливих факторів одночасно, відносні показники невідповідності нормативам рівнів забруднення по основних об`єктах довкілля підсумовували.

У табл. 2 райони Рівненської області розподілені в залежності від рівнів хімічного забруднення. Так, в 7 районах із 15 рівень хімічного забруднення був вищим за середню величину, в решті - нижчим. При вивченні впливу хімічного фактора на захворюваність населення 7 районів сформували основну досліджувану групу, решта районів - контрольну.

Таблиця 2

Розподіл районів Рівненської області за рівнем хімічного забруднення довкілля у 2000-2006 рр. (за частотою проб, які не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам)

Групи	Райони і показники забруднення, % (проби, які не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам)	Кількість ненормативних проб, % (у середньому)	Чисельність дорослого населення
			абс.	%
Досліджувана	Березнівський (69,1%), Володимирецький (49,0%), Дубровицький (44,3%), Здолбунівський (50,7%), Костопільський (47,6%), Рівненський (55,1%), Сарненський (82,3%)	56,9	383420	57,0
Контрольна	Гощанський (38,5%), Дубенський (35,9%), Зарічненський (29,0%), Корецький (31,1%), Млинівський (25,9%), Острозький (17,9%), Радивилівський (20,6%), Рокитнівський (31,3%)	28,8	290702	43,0
-	-	-	674122	100,0

Як видно з табл. 2, у досліджуваній групі районів, де проживає більшість дорослого населення області (57,0%), рівень хімічного забруднення довкілля майже у 2 рази вищий, ніж у контрольній.

За сумарним рівнем мікробіологічного забруднення довкілля (табл. 3) райони розподілились наступним чином: у 9-ти з них цей показник був вищим за середній по області, у 6-ти - нижчим.

Таблиця 3

Розподіл районів Рівненської області за рівнем сумарного мікробіологічного забруднення об'єктів довкілля у 2000-2006 рр. (за частотою проб, які не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам)

Групи	Райони і показники забруднення, % (проби, які не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам)	Кількість ненормативних проб, % (у середньому)	Чисельність дорослого населення
			абс.	%
Досліджувана	Володимирецький (49,4%), Гощанський (42,2%), Дубенський (35,0%), Дубровицький (46,5%), Здолбунівський (66,5%), Костопільський (38,3%), Рівненський (42,0%), Рокитнівський (34,0%), Сарненський (41,8%)	44,0	463630	68,8
Контрольна	Березнівський (13,9%), Зарічненський (19,8%), Корецький (17,9%), Млинівський (29,5%), Острозький (14,6%), Радивилівський (20,1%)	19,3	210492	31,2
-	-	-	674122	100,0

Як видно з таблиці 3, у досліджуваній групі районів, де проживає більшість дорослого населення області (68,8 %), рівень сумарного мікробіологічного забруднення довкілля за період 2000-2006 рр. був у 2,3 рази вищим, ніж у контрольній.

Рівні радіоактивного забруднення території області регулюються законодавством України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи". До радіаційно забруднених (контрольованих) віднесено 6 районів області, а 9 - вважаються незабрудненими (табл. 4).

Із таблиці видно, що рівень забруднення ґрунту радіоцезієм у досліджуваній групі районів станом на 1991-1994 рр. і у 2006 р. був майже у 5 раз вищим, ніж у контрольній. На території цих радіаційно забруднених районів проживало майже 41 % дорослого населення області.

Таблиця 4

Рівень радіоактивного забруднення територій окремих районів Рівненської області у 1991-1994 рр. та у 2006 р

Групи	Райони	Щільність забруднення ґрунту Cs-137, Ki/кмІ	Чисельність дорослого населення
		1991-1994 рр.	2006 р.	абс.	%
Досліджувана	Березнівський Володимирецький Дубровицький Зарічненський Рокитнівський Сарненський	1,63	0,58	276017	40,9
Контрольна	Гощанський Дубенський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський	0,33	0,12*	398105	59,1
-	-	-	-	674122	100,0

Результати дисперсійного аналізу залежності захворюваності дорослого населення Рівненської області від рівня забруднення довкілля різними факторами показали, що у групі районів з високим рівнем хімічного забруднення довкілля (досліджуваній) загальна захворюваність населення на 25 % вища, ніж у контрольній. Щодо окремих хвороб, то найсильніший кореляційний зв'язок між частотою їх виявлення та впливом хімічного фактора визначено при новоутвореннях (?=0,796), хворобах ока (?=0,766), хронічних бронхітах (?=0,741), гастритах і дуоденітах (?=0,798), хворобах сечостатевої системи (?=0,796), кістково-м'язової системи (?=0,889) при р <0,01 та р <0,05.

В умовах високого мікробіологічного забруднення довкілля сільське доросле населення області у цілому хворіє на 19 % частіше, ніж населення контрольної групи, а з окремих хвороб найбільшу кореляційну залежність між рівнем захворюваності та мікробіологічним чинником виявлено при хворобах ендокринної системи (??0,7), гастритах і дуоденітах (?=0,749), хворобах кістково-м'язової системи (?=0,818), гострих кишкових інфекціях (?=0,718) при р <0,01 та р <0,05.

У групі районів з високою контамінацією ґрунту яйцями гельмінтів частота гельмінтозів серед населення була на 21 % вищою, ніж серед населення контрольної групи.

У радіоактивно забруднених районах області, де щільність забруднення ґрунту радіоцезієм у 5 разів вища в порівнянні з контрольними районами, доросле населення хворіло на 24 % частіше ніж населення у контрольних районах. За окремими хворобами найбільш виражений кореляційний зв'язок частоти їх виникнення від радіаційного фактора виявлено при хворобах ендокринної системи (?=0,766), хронічному бронхіті (?=0,700), гастритах і дуоденітах (?=0,802), жовчо-кам'яній хворобі (?=0,741), хворобах кістково-м'язової системи (?=0,733) при р <0,01 та р <0,05.

На основі отриманих коефіцієнтів кореляції можна визначити силу впливу вивчених факторів на захворюваність населення Рівненської області як у цілому, так і за окремими хворобами. Так, на захворюваність з приводу усіх хвороб сильно впливає радіаційний фактор (?=0,799), хімічне та мікробіологічне забруднення довкілля впливає з середньою силою (?=0,660 та 0,576 відповідно), а медичне забезпечення, як чинник впливає слабо (?=0,297).

Проведено моделювання захворюваності населення Рівненської області при створенні йому більш сприятливих або виникненні несприятливих умов проживання за допомогою ймовірнісного методу Байєса у модифікації О.О.Роменського (1974).

Визначення теоретичних (можливих) показників захворюваності у залежності від факторів ризику проводилось за формулою (1).

, ( 1 )

де

Р_пр - теоретичний (прогнозний) показник захворюваності;

Р_ф - фактичний показник захворюваності у частках одиниці;

Р⁰_X1…Xn - частка населення досліджуваної групи з наявністю того чи іншого фактору ризику;

Р^k_X1…Xn - частка осіб контрольної групи з наявністю тих же факторів, що і у основній досліджуваній групі;

q_ф = 1-Р_ф

При моделюванні нами розглядалися варіанти, згідно з якими рівень захворюваності буде змінюватися при зміні параметрів показників забруднення у сторону їх збільшення або зменшення.

Фактори та розподіл населення за проживанням у сприятливих та несприятливих умовах за кожним фактором, що вивчається, представлені у таблиці 5.

Таблиця 5

Частка дорослого населення Рівненської області, яке проживає у відносно сприятливих і несприятливих умовах у розрізі факторів ризику (за період 2000-2006 рр.)

Фактори ризику	Частка осіб, що проживає в:
	сприятливих умовах (рС)	несприятливих умовах (рН)
Хімічне забруднення довкілля (x1)	0,43	0,57
Мікробіологічне забруднення довкілля (x2)	0,31	0,69
Радіоактивне забруднення довкілля (x3)	0,59	0,41
Рівень медичного забезпечення населення (x4)	0,45	0,55

На підставі даних таблиці 5 та формули (1) була створена конкретна математична модель для визначення показників захворюваності за комплексної дії більш сприятливих умов у забруднених районах та дії несприятливих умов у менш забруднених.

Математичне моделювання показало, що у разі покращення екологічних умов проживання та підвищення рівня медичної допомоги населенню, загальний рівень захворюваності може зменшитися на 43 %, а за окремими хворобами - у 2,4-2,6 рази.

За результатами епідеміологічних досліджень та даних офіційної державної статистики щодо впливу забруднення довкілля на здоров`я населення Рівненської області було виявлено тотожність з результатами натурного дослідження, проведеному разом з науковцями м. Києва у 1994-1997 рр. в окремих селах Рівненщини. Було встановлено, що мешканці сіл, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, які отримали високу дозу опромінення, хворіли на 60 % частіше, ніж менш опромінені. Діти, які вживали дуже забруднені хімічними сполуками (у тому числі солями важких металів) харчові продукти, хворіли на 61 % частіше за своїх ровесників, які споживали більш чисті харчові продукти.

Значну увагу в роботі приділено вивченню соціально-побутових умов та їх впливу на здоров`я сільських мешканців Рівненської області. Анкетне опитування виявило, що значна частина сільського населення проживає в несприятливих умовах: 46 % опитаних мають незадовільні житлові умови, 32 % - незадовільні умовами харчування, 65 % - низький життєвий рівень, 62 % - не задоволені якістю медичної допомоги тощо. Розрахунки показали, що респонденти з незадовільними соціально-побутовими умовами на 80,7% частіше скаржаться на незадовільне та погане здоров`я, ніж ті, що мають сприятливі умови життя.

Узагальнення результатів досліджень та обґрунтування рекомендацій щодо поліпшення стану навколишнього середовища та здоров`я сільського населення Рівненської області.

Лабораторні дослідження проб атмосферного повітря, питної води, ґрунту та харчових продуктів за період з 2000 по 2006 рр. дозволили виявити наступні невідповідності вимогам санітарного законодавства за санітарно-хімічними, мікробіологічними та радіаційними показниками.

Так при аналізі проб атмосферного повітря встановлено, що, в середньому, щорічно 7 % проб перевищувало ГДК, в основному, за рахунок пилу, окисів вуглецю та азоту. Це було обумовлено головним чином за рахунок експлуатації автотранспорту, оскільки більшість автотранспортних шляхів області проходять через території сільських населених пунктів.

Стосовно питної води, то не відповідали існуючим нормативним вимогам 15 % досліджених проб на санітарно-хімічні показники (в тому числі 11,2 % з мереж централізованого та 18,8 % з мереж децентралізованого водопостачання). При чому для централізованого водозабезпечення пріоритетним забруднювачем є підвищений вміст заліза, а для децентралізованого - підвищений вміст нітратів. По мікробіологічних показниках - 4,3 % проб питної води не відповідало нормативу для централізованого та 25,8 % проб децентралізованого водозабезпечення. Основною причиною цього є зношеність водопровідної системи та велика кількість не облаштованих, згідно із санітарними правилами, колодязів.

В харчових продуктах не відповідало за санітарно-хімічними показниками 4,2 % проб, в основному, за рахунок пестицидів та солей важких металів, а також 3,8 % проб перевищувало встановлені мікробіологічні вимоги.

Проведений кореляційний аналіз показав, що в умовах Рівненської області найбільш виражений причинно-наслідковий зв`язок існує між здоров`ям сільського населення та радіаційним фактором (?=0,799), зокрема через забрудненість ґрунту та продуктів харчування радіонуклідами в районах, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Коефіцієнт кореляції середньої сили (?=0,660) встановлено між здоров'ям населення та забрудненням основних об`єктів довкілля хімічними чинниками.

Основними джерелами хімічного забруднення є викиди автомобільного транспорту, викиди та скиди промислових підприємств в об`єкти довкілля, а також використання пестицидів та мінеральних добрив.

Виявлено, що при високому рівні бактеріального забруднення довкілля, переважно питної води та харчових продуктів, коефіцієнт кореляції складав (?=0,576). Особливе занепокоєння викликає мікробне забруднення питної води - щорічно у водопровідній воді у цій групі районів кожна 22 проба, а у колодязній кожна 3, не відповідає нормативам на мікробіологічні показники. Такий рівень мікробного забруднення питної води, особливо колодязної, як було установлено, є потенційним фактором високої захворюваності сільського населення області на кишкові інфекції, у тому числі і на вірусний гепатит.

Соціально-побутові умови, які досліджувались за допомогою анкетного опитування сільського населення, дозволили встановити кореляційний зв`язок середньої сили (?=519). З них найбільш шкідливими для здоров`я є незадовільні умови праці та харчування, низький рівень життя та нерегулярний відпочинок.

Найменш виражений кореляційний зв`язок (?=0,297) встановлено між показниками захворюваності населення та рівнем його медичного забезпечення (лікарями, середнім медперсоналом та лікарняними ліжками).

Комплекс розроблених нами профілактичних санітарно-гігієнічних заходів спрямований, перш за все, на охорону і оздоровлення навколишнього середовища Рівненської області, включаючи планувальні та інженерні рішення щодо захисту сельбищної території сільських населених пунктів від шкідливого впливу автотранспорту за рахунок проектування та будівництва систем захисних екранів.

З метою покращення водозабезпечення сільських населених пунктів необхідно здійснювати подальше будівництво нових та реконструкцію існуючих мереж централізованого питного водопостачання з облаштуванням станцій знезалізнення питної води. При децентралізованому водозабезпеченні обов`язковим є облаштування колодязів у відповідності до санітарно-гігієнічних вимог по захисту водоносних горизонтів.

Важливими заходами охорони ґрунту в сільській місцевості є демонтаж, дезактивація та рекультивація територій колишніх складів отрутохімікатів; контроль за внесенням мінеральних добрив та пестицидів. Щодо пріоритетності цих заходів, то вона обумовлена силою впливу факторів на здоров`я населення.

Реально вищеназвані заходи, а вірніше їх напрямки, можуть бути виконаними при здійсненні соціально-гігієнічного моніторингу, який зараз створюється в Україні згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. за № 182 "Про Порядок проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу". В організаційному плані за погодженням з МОЗ України нами розроблено Концепцію поетапного створення та впровадження державного соціально-гігієнічного моніторингу. Проект цієї Концепції схвалено на підсумковій колегії Держсанепідслужби області 27.02.2009 р. проведено ряд організаційних та методичних заходів із створення та впровадження системи соціально-гігієнічного моніторингу на території Рівненської області.

На сьогодні є багато зауважень до певних статистичних форм, які використовують у своїй роботі лікарі-гігієністи СЕС, і ще більше зауважень до відсутності або нестачі інформації з певних напрямків діяльності. Особливо це характерно на рівні села. Для зменшення вказаного інформаційного «вакууму» при впровадженні соціально-гігієнічного моніторингу у дисертаційній роботі запропоновано проект паспорту населеного пункту, головною метою якого буде створення первинної інформаційної бази даних на рівні окремо взятого села.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішене актуальне наукове завдання - здійснено наукове обґрунтування системи гігієнічного моніторингу за станом здоров`я сільського населення під впливом комплексу екологічних та соціально-гігієнічних факторів для прийняття управлінських рішень, спрямованих на охорону здоров`я мешканців сільської місцевості Рівненської області. Дослідженнями еколого-гігієнічних характеристик об'єктів довкілля області у взаємозв'язку з показниками захворюваності населення встановлено низку важливих закономірностей формування стану здоров`я сільського населення під дією факторів ризику різної природи. Розроблено та науково обґрунтовано концептуальні напрямки профілактичних засад соціально-гігієнічних та організаційних заходів збереження та поліпшення здоров`я сільського населення Рівненської області.

1. Науково обґрунтовано необхідність поетапного впровадження системи державного соціально-гігієнічного моніторингу за станом здоров`я сільського населення та середовища його життєдіяльності, яка базується на виявленні причинно-наслідкових зв`язків між ними для прийняття управлінських рішень, спрямованих на покращення здоров`я сільських жителів. Доведено, що в умовах Рівненської області має місце найбільш виражений причинно-наслідковий зв`язок між здоров`ям сільського населення і радіаційним фактором (?=0,799), за ним ідуть - хімічний (?=0,660) та мікробіологічний (?=0,576) фактори, соціально-побутові умови (?=0,519) та рівень медичного забезпечення (?=0,297). Цей порядок обумовлює пріоритетність здійснення профілактичних заходів в області.

2. Доведено, що хімічне, мікробне та радіоактивне забруднення довкілля, а також відносно низька медична забезпеченість, за результатами кореляційного аналізу, істотно погіршують здоров'я населення Рівненської області, збільшуючи його сумарну захворюваність в цілому на 9-25%, а по окремих хворобах (крові, ендокринної та сечостатевої системи, хронічні бронхіти, гастрити) в 1,7-4,6 рази.

3. Проведено ранжування районів області за критеріями оцінки якості стану довкілля, в основу яких покладена кількість проб у відсотках, що перевищували санітарно-гігієнічні нормативи за санітарно-хімічними, мікробіологічними та радіоактивними показниками. Ці дані проаналізовані за 2000-2006 рр. При цьому розраховувались і аналізувались сумарні показники забруднення (хімічними, біологічними, радіаційними чинниками) по основних об`єктах довкілля (повітря, вода, харчові продукти, ґрунт тощо). Райони, де відсоток перевищення санітарно-гігієнічних нормативів тим чи іншим чинником був вищим за середній по області, склали досліджувану групу, а райони, де відсоток перевищення був нижчим за середній по області - контрольну. Встановлено, що в досліджуваній групі районів рівень хімічного забруднення довкілля, у порівнянні з контрольною, був вищим майже в 2 рази, мікробного - в 2,3 рази, радіоактивного - майже в 5 разів.

4. Встановлено, що несприятливі соціально-побутові умови проживання на 81% збільшують частоту скарг респондентів на погане та незадовільне здоров'я. Анкетне опитування виявило, що значна частина сільського населення проживає в несприятливих умовах: 46% опитаних мають незадовільні житлові умови, 32% - незадовільні умовами харчування, 65% - низький життєвий рівень, 62% - не задоволені якістю медичної допомоги тощо.

5. Математичне моделювання комплексного впливу екологічних та соціально-гігієнічних факторів на здоров'я сільського населення Рівненської області показало, що в разі зменшення рівнів забруднення територій хімічними, мікробіологічними, радіаційними чинниками зменшиться загальний рівень захворюваності сільського населення на 43%, а по окремих хворобах - в 2,4-2,6 рази.

6. Доведено, що дані офіційної медичної статистики, які надаються в офіційних статформах та статдовідниках, з досить високим рівнем імовірності, відображають стан здоров`я населення, в зв'язку з чим можуть бути використані при впровадженні соціально-гігієнічного моніторингу в Україні. Це не можна сказати про існуючі звітні форми щодо стану забруднення довкілля, які використовуються облрайміськСЕС, де кількісна характеристика перевищення ГДК чи інших нормативів не дозволяє приймати адекватні управлінські рішення. В першу чергу, потребує внесення змін та коректив форма 18 з метою не тільки фіксації перевищень гранично допустимих значень в основних об'єктах довкілля, але і деталізації досліджуваних інгредієнтів, відображення кратності їх перевищень, тощо.

7. Розроблено проект санітарного паспорту сільського населеного пункту, який дозволить ліквідувати відсутність первинної інформації на рівні села при створенні інформаційної бази даних державного соціально-гігієнічного моніторингу на місцевому та регіональному рівні, що сприятиме покращенню санітарно-епідеміологічного контролю за умовами проживання сільського населення Рівненської області.

Запропоновано концептуальну модель збереження та поліпшення здоров`я сільського населення області, важливими складовими якої є створення державного соціально-гігієнічного моніторингу на базі СЕС, визначення для кожного району області пріоритетних напрямків оздоровлення основних об`єктів довкілля, покращення соціально-побутових умов проживання та оптимальне забезпечення сільського населення медичною допомогою. Запровадження математичного моделювання в системі державного соціально-гігієнічного моніторингу дозволить здійснювати прогнозування стану здоров`я сільського населення в залежності від зміни тих чи інших чинників навколишнього середовища.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях за переліком ВАК України

1. Зербино Д.Д. Инфаркт миокарда у жителей сельськой местности / Д.Д. Зербино, В.Г. Горобчук, И.В. Гущук // Врачебное дело. К., 1986. № 10. С. 95-96. (Експериментальні дослідження, збір та обробка матеріалу, узагальнення матеріалу, підготовка статті до друку).

2. Станкевич В.В. Влияние отвалов фосфогипса ОАО «РОВНОАЗОТ» на окружающую среду региона и перспективы утилизации / В.В. Станкевич, Л.М.Шмаргун, И.В.Гущук // Гигиена населенных мест. Киев, 1998.Вып. 33. С. 121-124. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення матеріалу, підготовка статті до друку).

3. Гущук І.В. Гігієнічна оцінка якості атмосферного повітря в сільських та міських поселеннях Рівненської області / І.В.Гущук // Гігієна населених місць. Київ. 2003. Вип. 41. С. 30-37.

4. Гущук І.В. Якість питної води та захворюваність населення Рівненської області на гострі кишкові інфекції / І.В.Гущук // Гігієна населених місць. Київ. 2004. Вип. 43. С. 131-139.

5. Гущук І.В. Антропогенне забруднення питної води комунального водопроводу м. Костополя / Гущук І.В. // Гігієна населених місць. Київ. 2008. Вип. 52. С. 95-99.

6. Лико Д.В. Проблемні питання щодо поводження з відходами та їх утилізацією в Рівненській області / Лико Д.В., Гущук І.В. // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. К., 2008. №5. С. 34-39. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення матеріалу, підготовка статті до друку).

Публікації в інших наукових виданнях

7. Сердюк А.М. Захворюваність ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в екологічному аспекті (м. Київ, м. Рівне) / Сердюк А.М., Присяжнюк В.Є., Доценко В.М., Гущук І.В. / вист. на плен. засід. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: наук.-практ. конф. Київ, 2002. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення матеріалу, підготовка до друку).

8. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2002 році / Творчий колектив // Рівне. 2003. 240 с. ( Обробка та узагальнення матеріалу стосовно санітарно-гігієнічних і санітарно-епідемічних досліджень).

9. Шевченко Г.М. Про створення та організацію роботи відділу державної санітарно-епідеміологічної експертизи в Рівненській облсанепідстанції / Г.М Шевченко., І.В. Гущук., О.Д. Комов // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Збірка тез допов. наук.-практ. конф., присвяч. до 120-річчя О.М. Марзєєва. Київ, 2003. Вип. 5. С. 56-58. (Ідея, підготовка статті до друку).

10. Метод визначення залежності стану здоров'я населення від забруднення навколишнього середовища (за даними офіційної статистичної звітності): Інформаційний лист № 161-2004 / Присяжнюк В.Є., Доценко В.М., Маремуха Т.П., Шевченко Г.М., Гущук І.В., Климчук М.А. К.: Укрмедпатентінформ, 2004. 4 с. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення матеріалу, підготовка до друку).

11. Гущук І.В. Еколого-гігієнічні аспекти захворюваності населення Рівненської області / І.В Гущук. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Збірка тез допов. наук.-практ. конф. Київ, 2006. Вип. 6. С. 101-102.

12. Гущук І.В. Гігієнічна оцінка стану водних ресурсів Рівненщини / І.Гущук // СЕС. Профілактична медицина. 2006. № 4. С. 42-45.

13. Русакова Л.Т. Інформаційний фонд і його обробка в ході проведення соціально-гігієнічного моніторингу / Л.Т. Русакова, С.Л. Пашинська, І.В. Гущук //Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Збірка тез допов. наук.-практ. конф., присвяч. до 125-річчя О.М. Марзєєва. Київ, 2008. Вип. 8. С. 78-79. (Збір та обробка матеріалу).

14. Станкевич В.В. Актуальні питання щодо поводження з відходами та їх утилізацією в Рівненській області / В.В. Станкевич., І.В Гущук. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Збірка тез допов. наук.-практ. конф., присвяч. до 125-річчя О.М. Марзєєва. Київ, 2008. Вип. 8. С. 84-85. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення матеріалу, підготовка до друку).

15. Соціально-побутові умови населення Рівненської області та їх вплив на стан здоров`я респондентів / Соціально-гігієнічний збірник. За ред. Гущука І.В. Рівне, 2008. 32 с.

16. Соціальні індикатори рівня життя населення Рівненської області /Статистичний збірник. За ред. Мороза Ю.В. Рівне, 2008. С. 185-200.

17. Гущук І.В. Гігієнічна оцінка стану навколишнього середовища Рівненської області за період з 2000 по 2006 роки / І.В. Гущук // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Збірка тез допов. наук.-практ. конф. молодих вчених (п'яті Марзєєвські читання). Київ, 2009. С. 73-74.

18. Методика оцінки якості навколишнього середовища та його впливу на захворюваність населення на регіональному рівні з урахуванням показників офіційної медичної статистики: Інформаційний лист № 117-2009 / Станкевич В.В., Гущук І.В., Антомонов М.Ю., Русакова Л.Т. К.: Укрмедпатентінформ, 2009. 4 с. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення матеріалу, підготовка до друку).

19. Концепція поетапного створення соціально-гігієнічного моніторингу України: Інформаційний лист № 119-2009 / Станкевич В.В., Антомонов М.Ю., Гущук І.В., Русакова Л.Т. К.: Укрмедпатентінформ, 2009. 4 с. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення матеріалу, підготовка до друку).

АНОТАЦІЯ

Гущук І.В. Закономірності формування стану здоров'я сільського населення під впливом факторів навколишнього середовища Рівненської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія (медичні науки). - Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України», Київ, 2009.

У роботі наведені сучасні наукові підходи до вирішення актуальної на сьогодні проблеми гігієни села. Дослідження еколого-гігієнічних характеристик у взаємозв`язку з показниками здоров`я дозволило встановити ряд важливих закономірностей формування стану здоров`я сільського населення під дією факторів ризику різної природи. Розроблено та науково обґрунтовано концептуальні напрямки профілактичних засад соціально-гігієнічних та організаційних заходів збереження та поліпшення здоров`я сільського населення.

У дисертаційному дослідженні вперше у вітчизняній науці: проведено санітарно-гігієнічну експертизу якості об'єктів довкілля і соціально-економічних умов середовища життєдіяльності сільського населення Рівненської області; доведено на підставі тривалих натурних спостережень і соціально-гігієнічних досліджень залежність стану здоров'я дорослого населення сільської місцевості Рівненської області від якості атмосферного повітря, питної води, харчових продуктів, соціально-побутових умов та рівня медичного забезпечення; проведено ранжування територій за сумарними показниками забруднення (хімічними, біологічними та радіаційними чинниками) основних об'єктів довкілля; створено і запроваджено на регіональному рівні методику оцінки якості навколишнього середовища та його впливу на захворюваність населення з урахуванням показників офіційної медичної статистики і математичного моделювання прогнозованих змін у стані здоров'я населення, а також концепцію поетапного створення соціально-гігієнічного моніторингу України; запропоновано проект санітарного паспорту населеного пункту

Ключові слова: сільське населення, хімічні, мікробіологічні, радіаційні фактори довкілля, здоров`я, соціально-побутові умови, соціально-гігієнічний моніторинг

АННОТАЦИЯ

Гущук И.В. Закономерности формирования состояния здоровья сельского населения под влиянием факторов окружающей среды Ривненской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01-гигиена и профессиональная патология (медицинские науки).- Государственное учреждение «Институт гигиены и медицинской экологии им. О.Н.Марзеева АМН Украины», Киев, 2009.

Работа посвящена вопросам изучения закономерностей влияния химических, микробиологических, радиационных факторов окружающей среды и социально-экономических условий на заболеваемость сельского взрослого населения и научному обоснованию внедрения системы социально-гигиенического мониторинга на региональном уровне.

На основании анализа полученных результатов исследований были выделены группы районов с уровнями загрязнения ниже среднего и выше его по области. При определении влияния загрязнения окружающей среды на здоровье население первая группа районов была принята как контрольная, вторая - как основная исследуемая.

Высокий уровень загрязнения окружающей среды химическими факторами отмечался в 7-ми районах области, в которых эти показатели были превышены в 2 раза по сравнению с менее загрязненными районами.

Наряду с химическим загрязнением окружающей среды отмечаются высокие уровни загрязнения питьевой воды, пищевых продуктов и почвы по микробиологическим и паразитарным показателям в 9-ти районах области (в 2,3 раза выше по сравнению с контрольными).

Ривненская область находится среди областей, которые в наибольшей степени постраждали от последствий Чернобыльской катастрофы, в результате чего радионуклидами загрязнено 56 % территории области, а под воздействие радиации попал 41 % взрослого населения (6 районов области из 15).

Плотность загрязнения почвы радионуклидами в 5 раз превышала этот показатель в непострадавших районах.

Установлено, что в районах высокого химического загрязнения окружающей среды сельское население обращается за медицинской помощью на 25 % чаще, чем население менее загрязненных районов, в районах высокого микробиологического загрязнения окружающей среды - на 19 %, а в районах пострадавших от аварии на ЧАЭС - на 24 %.

Оценка социально-экономических факторов и условий быта сельского населения Ривненской области свидетельствуют о недостаточном и несбалансированном питании, неудовлетворительных жилищных условиях (46 %), низком материальном уровне обеспечения (65 %) и неудовлетворительных условиях труда (56,8 %).

Корреляционный анализ показал, что в условиях Ривненской области наиболее выраженная причинно-следственная связь существует между здоровьем сельского населения и радиационным фактором (?=0,799), дальше следуют химический (?=0,660) и бактериологический (?=0,576) факторы, социально-бытовые условия (?=0,519), уровень медицинского обеспечения (?=0,297).

В диссертационном исследовании впервые в отечественной науке дана санитарно-гигиеническая экспертиза качества объектов окружающей среды и социально-экономических условий среды обитания сельского населения Ривненской области; доказано на основании длительных натурных наблюдений и социально-гигиенических исследований зависимость состояния здоровья взрослого населения сельской местности Ривненской области от качества атмосферного воздуха, питьевой воды, пищевых продуктов, социально-бытовых условий и уровня медицинского обеспечения; проведено ранжирование территорий по суммарным показателям загрязнения (химическими, биологическими и радиационными факторами) основных объектов окружающей среды; создана и внедрена на региональном уровне методика оценки качества окружающей среды и ее влияния на заболеваемость населения с учетом показателей официальной медицинской статистики и математического моделирования прогнозируемых изменений в состоянии здоровья населения, а также концепцию поэтапного создания социально-гигиенического мониторинга Украины; предложен проект санитарного паспорта населенного пункта