Клініко-неврологічна, нейропсихологічна та електроенцефалографічна характеристика початкових стадій судинної деменції та хвороби Альцгеймера

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

УДК 575.1:612.23:612.67

Клініко-неврологічна, нейропсихологічна та електроенцефалографічна характеристика початкових стадій судинної деменції та хвороби Альцгеймера

14.01.15 - нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПОЛЄТАЄВА Кіра Миколаївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДУ “Інститут геронтології АМН України”

Науковий керівник: доктор медичних наук Бачинська Наталія Юріївна, ДУ “Інститут геронтології АМН України”, завідувач відділу вікової фізіології та патології нервової системи

Офіційні опоненти доктор медичних наук, професор Боброва Валентина Іванівна, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра медицини невідкладних станів, професор кафедри

доктор медичних наук Мяловицька Олена Анатоліївна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра нервових хвороб, доцент кафедри

Захист відбудеться 19.02. 2009 р. о_11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 9, ауд. №3)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий 17.01. 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Каліщук-Слободін Т.М.

АНОТАЦІЯ

Полєтаєва К.М. Клініко-неврологічна, нейропсихологічна та електроенцефалографічна характеристика початкових стадій судинної деменції та хвороби Альцгеймера. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 - нервові хвороби - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню клініко-неврологічних, нейропсихологічних і електроенцефалографічних характеристик судинної деменції (СД) і хвороби Альцгеймера (ХА). Установлено особливості формування когнітивного дефіциту при ХА і СД.

Показано, що найбільш характерною особливістю нейропсихологічного профілю хворих на ХА в порівнянні з групою СД як на початковійй, так і на помірній стадіях є порушення епізодичної пам'яті. У хворих на СД когнітивний дефіцит носить більш гетерогенний характер - з перевагою порушень виконавчих функцій. В результаті аналізу даних кількісної електроенцефалографії у хворих на ХА в порівнянні із хворими на СД відзначена перевага відносної потужності тета- ритму й зниження відносної потужності альфа-ритму, найбільш виражене в зонах проекції гіппокампу. Показано можливість корекції когнітивного дефіциту препаратами ніцерголін і церебролізин у хворих старшого віку з різним ступенем вираженості когнітивних порушень. На підставі скринінгових критеріїв дана популяційна оцінка поширеності деменції серед мешканців м. Києва 60 років і старше. Стандартизований грубий коефіцієнт поширеності деменції серед мешканців м. Києва 60 років і старше склав 10,4%. Показано безперервний ріст із віком числа осіб з деменцією. Відзначено позитивний вплив освіти, числа років навчання і розумового характеру праці на когнітивний статус осіб старшого віку і негативний вплив когнітивного зниження на показники їх якості життя.

Ключові слова: судинна деменція, хвороба Альцгеймера, синдром помірних когнітивних порушень, нейропсихологія, ЕЕГ, поширеність деменції, ніцерголін, церебролізин.

судинний деменція альцгеймер нейропсихологічний

АННОТАЦИЯ

Полетаева К.Н. Клинико-неврологическая, нейропсихологическая и электро-энцефалогическая характеристика начальных стадий сосудистой деменции и болезни Альцгеймера. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 - нервные болезни - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению клинико-неврологических, нейропсихологических и электроэнцефалогических характеристик сосудистой деменции (СД) и болезни Альцгеймера (БА). Установлены особенности формирования когнитивного дефицита при БА и СД.

Показано, что наиболее характерной особенностью нейропсихологического профиля больных БА по сравнению с группой СД как на мягкой, так и на умеренной стадиях являются нарушения эпизодической памяти, а у больных СД когнитивный дефицит носит более гетерогенный характер - с преобладанием нарушений исполнительных функций. В результате анализа данных количественной электроэнцефалографии у больных БА по сравнению с больными СД отмечено преобладание относительной мощности тета-ритма и снижение относительной мощности альфа-ритма, наиболее выраженное в зонах проекции гиппокампа. Показана возможность коррекции когнитивного дефицита препаратами ницерголин и церебролизин у больных старшего возраста с различной степенью выраженности когнитивных нарушений.

На основании скриннинговых критериев дана популяционная оценка распространенности деменции среди жителей г. Киева 60 лет и старше. Стандартизированный грубый коэффициент распространенности деменции среди жителей г. Киева 60 лет и старше составил 10,4%. Отмечено положительное влияние образования, числа лет обучения и умственного характера труда на когнитивный статус лиц старшего возраста и отрицательное влияние когнитивного снижения на показатели качества их жизни.

Ключевые слова: сосудистая деменция, болезнь Альцгеймера, синдром умеренных когнитивных нарушений, нейропсихология, ЭЭГ, распространенность деменции, ницерголин, церебролизин.

SUMMARY

Polyetayeva K. N. Cliniconeurological, neuropsychological and electroencephalogical characteristics of primary stages of vascular dementia and Alzheimer`s disease. - A manuscript.

Dissertation for the Candidate of Medical Science degree in Nervous Diseases. - 14.01.15 - National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P. L. Shupyk. - Kyiv, 2009.

The dissertation focuses on the cliniconeurological, neuropsychological and electroencephalogical characteristics of vascular dementia (VD) and Alzheimer`s disease (AD). There have been established peculiarities of the formation of cognitive deficiency in case of VD and AD. Altogether 644 subjects were examined. The basic group consisted of 140 people aged 55 to 90 years, including 40 cases of normal cognitive indices, 80 cases of dementia (43 patients with dementia associated with AD and 37 patients with VD), and 20 cases of mild cognitive impairment syndrome. To assess the prevalence of dementia among Kyiv inhabitants of 60 and older, we examined the randomized sample of inhabitants of Minsky, Podolsky and Shevchenkovsky districts which were characterized by populational stability - 504 subjects. The respondents were interviewed in their homes by means of MMSE, an international rating method for cognitive status screening.

The most typical characteristic of neuropsychological profile of AD patients in the comparison with the VD patients, both at mild and moderate stages, was shown to be the episodic memory impairment. In the VD patients the cognitive deficiency had a more heterogenic pattern, i.e. with prevalent impaired executive functions. The prevalent impaired episodic memory in AD versus VD patients could be detected at the screening stage. The prevalent relative intensity of theta-rhythm and the decreased relative intensity of alpha-rhythm, being more pronounced in the hippocampus projection areas, were found in the analysis of the data of quantitative electroencephalography (qEEG) in the patients with AD as compared to the VD patients. There has been established a high informative alpha\theta coefficient in AD compared to VD patients. There was a reduced pronouncement of the differences between neuropsychological profile and brain functional activity (qEEG data) in patients with dementia in case of AD and VD as dementia severity increases. A possible correction of cognitive deficiency has been shown by nicergoline and cerebrolysin in elderly patients with different pronouncement of cognitive impairments.

Based on the population screening criteria, there has been given the dementia prevalence among Kyiv inhabitants aged 60 and older. The standardized crude prevalence rate of dementia for the Kiev inhabitants aged 60 and older has estimated as 10.4%. With increasing age, the number of demented subjects increases. Education, the number of years of study and the mental type of work influence positively the cognitive status of elderly people. The decline of cognitive status has a negative impact on the elderly people's quality of life.

Key words: vascular dementia, Alzheimer`s disease, mild cognitive impairment, neuropsychology, qEEG, dementia prevalence, nicergolinе, cerebrolysin.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цереброваскулярна патологія є однією з найбільш актуальних біологічних і медико-соціальних проблем у багатьох країнах світу (Віничук С.М., Ілляш Т.І., 2003; Волошин П.В., Міщенко Т.С.,2007; Грицай Н.М. і співавт, 2003; Зозуля И.С., Боброва В.И., 2007; Кузнецова С.М., 2002; Мачерет Є.Л., 2004; Ткаченко О.В., 2005; Roman G.C., 2004;). Цереброваскулярна патологія та хвороба Альцгеймера (ХА) вважаються основними причинами деменцій в осіб старшого віку (Дамулин И.В., 2003; Захаров В.В., 2007; Кушнір Г.М., Мікляєв О.О., 2005; Маньковский Н.Б. и соавт., 2000; Парфенов В.А., 2006; Полюхов А.М. и соавт., 1999; Ravaglia G., 2007; Meguro K., 2007; Van der Flier W. M., 2005).

Актуальність дослідження різних аспектів проблеми деменції обумовлена тривалим інвалідизуючим перебігом, великими економічними витратами на лікування і догляд за хворими і значною представленістю в структурі вік-залежної патології (Гаврилова С.И., 2003; Дамулин И.В., 2005; Hill J., 2005; Mc Namee P., 2001; Schoenen J., 2006; Sicras A., 2005; Suh G.H., 2006). У зв'язку з тенденцією до збільшення пропорції літніх людей у світовій популяції і в Україні зокрема (Безруков В.В., 2002, 2006), актуальність проблеми деменції у світі і в Україні буде зростати (Волошин П.В., 2006; Мищенко Т.С., Дмитриева Е.В., 2006; Степаненко Л. В., 2003).

Епідеміологічний аспект цієї проблеми має особливе медико-соціальне значення, оскільки точні дані про поширеність деменції дозволяють оцінити сьогоденні і майбутні потреби медичних і соціальних служб для надання допомоги неухильно зростаючому контингенту хворих на дану патологію (Пинчук И.Я., 2006; Черніков О.М. та співавт., 2006). Рандомізовані дослідження частоти деменції серед населення в Україні не проводилися.

Важливим фактором, що дозволяє оцінювати суб'єктивну важкість захворювання, а також порівнювати вплив різних хвороб на життєдіяльність індивіда, є показник якості життя, що обумовлює інтерес до вивчення впливу когнітивних порушень різного ступеня важкості на показники якості життя серед мешканців м. Києва літнього й старечого віку.

Вивченню особливостей когнітивних порушень при різних неврологічних захворюваннях та старінні надається велике значення (Грицай Н.Н., Литвиненко Н.В., 2006; Дзяк Л.А., Мізякіна О.В., 2006; Дубенко А.Е., Литовченко Т.А., 2007; Логановський К.М. і співавт, 2008; Маньковский Н.Б. и соавт, 2006; Мілевська Л.С., Шкробот С.І., 2006; Морозова О.Г., Черненко І.І., 2005; Мурашко Н.К., 2007; Мяловицька О.А., Лобанова І.С., 2008; Полюхов А.М. и соавт., 2003; Соколова Л.И., Хомячук О.А., 2006). Знання особливостей когнітивних розладів при різних неврологічних захворюваннях сприяє покращенню точності їх діагностики і вибору оптимальної стратегії і тактики лікування (Головченко Ю.И., Калищук - Слободин Т.Н., 2008; Мачерет Є.Л. та співавт, 2005; Михайлов Б.В. и соавт., 2008; Московко Г.С., Московко С.П., 2007). Клініко-неврологічна і нейропсихологічна характеристика ХА та судинної деменції (СД) привертає велику увагу дослідників (Бачинская Н.Ю., 2005; Джандоева Н.Ш., 2007; Корсакова Н. К., Московичуте Л. И., 2003; Шестопалова Л.Ф., 2008; Яхно Н.Н., Захаров В.В., 2005; Graham N.L., 2004; Looi J.C.L., Sachdev P.S., 1999; Oosterman J.M., Scherder E.J., 2006), однак роботи, присвячені порівняльному аналізу нейропсихологічного профілю при найпоширеніших синдромах деменції - деменції при ХА та деменції судинного генезу - з урахуванням стадії захворювання представлені недостатньо, що обумовлює необхідність подальших досліджень. Рання діагностика нейропсихологічних порушень у хворих з неврологічними ураженнями сприятиме їх своєчасній корекції та підвищенню якості життя пацієнтів (Гаврилів І.Р., Ткаченко О.В, 2007; Горанский Ю.И. и соавт., 2007; Козёлкин А.А. и соавт., 2007; Яхно Н.Н., 2006; Chapman D. P. et al., 2006). Тому вивчення нейропсихологічних особливостей початкових стадій ХА і СД та розробка скринінгових тестів для диференційної діагностики цих станів є актуальною.

За допомогою ЕЕГ традиційно здійснюється оцінка функціонального стану головного мозку при різних неврологічних захворюваннях та старінні (Гаркавенко В.В. и соавт., 2007; Зенков Л.Р., 2004; Івнєв Б.Б., 2001; Казаков В.Н. и соавт., 2005; Карабань И.Н., 1995; Логановський К.М. і співавт, 2008; Маньковский Н.Б., Кузнецова С.М., 1992; Мяловицкая Е.А., 1989; Тодорів І. В., 2004; Thakor N.V., Tong S., 2004). ЕЕГ є важливою складовою в комплексній діагностиці когнітивних порушень (Абрамов А. В., 1994; Волошина Н. П., 1997; Шевага В.М. и соавт, 2008; Школьник В.М. та співавт., 2008; Babiloni C., 2004; Prichep L.S., 2007; Spiegel A.,2006; Wolf H. et al., 2003). Однак відомості, що стосуються порівняльної оцінки деменції при ХА та СД за допомогою кількісної ЕЕГ досить фрагментарні та суперечливі, що також обумовлює необхідність подальших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ДУ Інститут геронтології АМН України, є фрагментом комплексних тем відділу вікової фізіології та патології нервової системи: «Вивчення частоти деменцій і факторів ризику їх розвитку в осіб похилого віку серед населення м. Києва» (шифр теми 007801, № держреєстрації 0101U002029, термін виконання 2001-2003) (виконавець); “Клініко-фізіологічні та нейропсихологічні особливості формування синдрому м'якого когнітивного зниження” (шифр теми 001504, № держреєстрації 0104U002270, термін виконання 2004 - 2006) (виконавець).

Мета дослідження. Підвищити ефективність діагностики й лікування хворих з початковими стадіями ХА і СД на основі вивчення клініко-нейрофізіологічних і експериментально-психологічних особливостей зазначених станів та виявити частоту синдрому деменції серед осіб старшого віку у вибіркових районах м. Києва.

Завдання дослідження.

Провести комплексне клініко-неврологічне та експериментально-психологічне обстеження хворих з початковими стадіями ХА і СД.

Дослідити особливості біоелектричної активності головного мозку хворих з початковими стадіями ХА й СД.

Вивчити ефективність лікування препаратами ніцерголін і церебролізин хворих старшого віку з когнітивними порушеннями.

Створити реєстр (на основі даних міського собезу) осіб 60 років і старше трьох районів м. Києва, що характеризуються міграційною стабільністю та відображають основні демографічні риси населення м. Києва.

Провести рандомізоване скринінгове дослідження поширеності деменції серед мешканців м. Києва та встановити особливості впливу когнітивного стану на якість життя.

Об'єкт дослідження: ХА, СД, синдром деменції.

Предмет дослідження: клініко-неврологічні, нейропсихологічні та електроенцефалографічні особливості початкових стадій судинної деменції та хвороби Альцгеймера; частота синдрому деменції серед осіб 60 років і старше, що проживають у Мінському, Подільському й Шевченківському районах м. Києва.

Методи дослідження. Клініко-нейропсихологічне обстеження з використанням батарей тестів HDS (Hierarchic Dementia Scale - Ієрархічна шкала деменції) і ADAScog (Alzheimer`s Disease Assessment Scale - Cognitive - Шкала оцінки хвороби Альцгеймера); тест MMSE (Mini-Mental State Examination - Міні тест ментального обстеження); тест Хачинского; GDS (Geriatric Depression Scale - Геріатрічна шкала депресії). Клінічне обстеження з використанням міжнародної класифікації МКХ-10 і критеріїв NINCDS-ADRDA (Національного інституту неврологічних, комунікативних розладів і інсульту, а також Асоціації хвороби Альцгеймера та пов'язаних порушень), NINDS-AIREN (Національного інституту неврологічних розладів і інсульту та Міжнародної асоціації досліджень і викладання нейронаук), МРТ/КТ головного мозку, кількісна ЕЕГ, статистична обробка отриманих даних.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні проведена оцінка популяційної частоти деменції. На підставі скринінгових критеріїв визначено грубий коефіцієнт поширеності деменції серед мешканців м. Києва старшого віку та показано характер впливу когнітивного стану на якість їх життя.

Вперше виявлені порівняльні особливості нейропсихологічного профілю і біоелектричної активності головного мозку у хворих на ХА і судинну деменцію залежно від ступеня важкості когнітивних порушень. Встановлено, що перевага порушень епізодичної пам'яті в когнітивному профілі та відносної потужності тета-ритму в фоновій біоелектричній активності головного мозку являється характерною особливістю ХА.

За допомогою дискримінантного аналізу виділено тести для скринінгової диференційної діагностики початковоих стадій хвороби Альцгеймера і судинної деменції. Використання методу покрокового виключення свідчить, що з 30 тестів шкал HDS і ADAScog, спрямованих на оцінку когнітивних функцій у рамках різних когнітивних доменів, два тести дозволяють розділити групи хворих з початковою деменцією при ХА і судинному процесі з точністю 87%.

Вперше доведена ефективність застосування високих доз препарату ніцерголін у пацієнтів старшого віку із синдромом помірних когнітивних порушень.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень можуть знайти застосування в клінічній і функціональній діагностиці хвороби Альцгеймера і судинної деменції та при створенні скринінгових програм для диференційної діагностики.

Доведена доцільність застосування препаратів ніцерголін і церебролізин для корекції когнітивного дефіциту у хворих старшого віку з різним ступенем когнітивних порушень.

Отримані в роботі дані відносно популяційної частоти деменції у вибіркових районах м. Києва можуть бути використані для планування і покращення організації допомоги особам з когнітивними порушеннями в практиці охорони здоров'я.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею здобувача. Автор самостійно провів аналіз наукової літератури, обгрунтував актуальність та необхідність виконання даного дослідження. Спільно з науковим керівником визначив мету, завдання, методичні підходи та програму дослідження. Основний внесок дисертанта полягає в проведенні комплексного клініко-неврологічного, експериментально-психологічного та інструментального дослідження. Автором самостійно написані всі розділи дисертації. Самостійно проведена статистична обробка даних із застосуванням комп'ютерних програм, узагальнені і проаналізовані отримані результати, сформульовані основні положення і висновки, проведено написання та підготовка публікацій до друку. В роботі використані результати досліджень МРТ/КТ головного мозку, що виконувались в спеціалізованих закладах, в яких хворі отримували повний опис даних досліджень. Епідеміологічні дослідження частоти деменції у вибіркових районах м. Києва й дослідження якості життя у хворих з когнітивними порушеннями різного ступеня вираженості проведені сумісно з Лабораторією демографії Інституту геронтології АМН України (зав. лабораторією докт. мед. наук, чл. - кор. АМН України, професор В. В. Безруков) у співавторстві з докт. екон. наук Н. А. Фойгт. Аналіз результатів стосовно популяційних дослідженнь частоти когнітивних порушень та якості життя в залежності від ступеню вираженості когнітивних порушень, їхнє узагальнення і статистична обробка даних проведені здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на засіданнях Наукової Ради клінічного сектору Інституту геронтології АМН України (Україна, Київ, 2001, 2003, 2004), на III Українській конференції молодих учених пам'яті академіка В.В. Фролькіса (Україна, Київ, 2002,2004-2006), VI Європейському конгресі з клінічної геронтології (Росія, Москва, 2002), на II Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України (Україна, Київ, 2002), на 8-ій Міжнародній конференції з біологічної психіатрії “Стрес і поведінка” (Росія, С-Петербург, 2004), на IV Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Україна, Київ, 2005), на науково-практичному семінарі “Актуальні проблеми когнітивних порушень при старінні” (Україна, Київ, 2006), на III Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України (Україна, Київ, 2007), на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Когнітивні порушення при старінні” (Україна, Київ, 2007, 2008), на 2^му Всесвітньому конгресі по суперечливих питаннях у неврології (Греція, Афіни, 2008)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 друкованих робіт, в тому числі 4 статті, 3 з яких у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 2 - одноосібні); 16 робіт - в матеріалах з'їздів та науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Об`єм основної частини рукопису 143 сторінки друкованого тексту. Робота включає вступ, огляд літератури, розділ про матеріали та методи дослідження, 5 розділів з результатами власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів дослідження, висновки, перелік використаних літературних джерел, додатки. Дисертацію ілюстровано 26 таблицями і 60 рисунками, з яких 15 таблиць та 56 рисунків надано у додатках. Список літературних джерел містить 254 роботи, з яких 74 викладені кирилицею, 180 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Було обстежено 644 людини. Скринінгова оцінка когнітивного стану була проведена у випадковій вибірці з мешканців м.Києва, яка складалась з 504 осіб. У 283 осіб зазначеної вибірки була також оцінена якість життя (100 чоловіків та 183 жінки; 60 - 74 років - 162 особи, 75 років і більше - 121 особа). Комплексне обстеження в відділенні вікової патології нервової системи ДУ Інституту геронтології було проведено у 140 хворих старшого віку, з яких: 80 хворих з деменцію, 20 пацієнтів з синдромом помірних когнітивних порушень (ПКП) та 40 - з нормальними показниками когнітивного статусу (контрольна група). Хворі на деменцію були розподілені на групи за етіологією: 43 хворих на ХА, 37 хворих на судинну деменцію. Хворі на ХА та судинну деменцію були розділені на підгрупи за ступенем важкості: початкова деменція при ХА (ХА1, n = 19 ), початкова судинна деменція (СД1, n = 19 ), помірна деменція при ХА (ХА2, n = 24 ) та помірна судинна деменція (СД2, n = 18). В групах та підгрупах хворих, які порівнювались, достовірних розбіжностей за віком та ступенем важкості деменції не було. Спектральний аналіз ЕЕГ був проведений у 42 хворих на деменцію: 21 хворий на ХА, 21 хворий на судинну деменцію. 25 хворим з синдромом ПКП та початкової деменції проведене курсове (2 місяці) лікування ніцерголіном. 42 хворим на деменцію було проведене лікування церебролізином 5-10 мл внутришньовенно крапельно на 100 мл фізіологічного розчину протягом 10 днів (за схемою 5 мл в перший день , 10 мл - в наступні).

Діагноз синдрому деменції і його тип установлені на підставі критеріїв міжнародної класифікації МКХ-10, NINCDS-ADRDA, NINDS-AIREN, загальноклінічного, клініко-неврологічного, експериментально-психологічного (Шкали Хачинського, MMSE, HDS, ADAScog, GDS) та нейровізуалізаційного обстеження (КТ/МРТ головного мозку). При постановці діагнозу синдрому ПКП були використані критерії J.Touchon і R.Petersen ( 2004).

Для загальної та скринінгової оцінки когнітивного стану використовувалась міжнародна рейтингова методика MMSE (M.F. Folstein, 1975). MMSE складається з ряду субтестів, які дозволяють оцінити орієнтування в часі, місці, стан короткотривалої, довготривалої пам'яті, функцію мови, гнозису, праксису. Показник епізодічної пам'яті (ЕП) був проаналізований за методикою Мagni E. і співавт. (1996).

З метою поглибленого вивчання когнітивного стану використовувалися батареї тестів HDS та ADAScog. HDS (Cole M, 1983) складається з 20 ієрархічно організованих тестів, які відображають широкий діапазон когнітивних функцій (свідомість, гнозис, пошук зображення, орієнтація в часі, запам'ятовування предметів, відстрочене згадування предметів, пам'ять на віддалені події, увагу, рахування, читання, письмо, найменування, виконання спеціальних завдань, категоризація, повторення рухів, подання програми дій, копіювання фігур, конструювання) і моторні функції. Максимальна оцінка при виконанні кожного з тестів, що входять до складу шкали HDS, становить 10 балів. Ступінь порушення виконання окремих тестів шкали HDS може бути оцінена як важка (0 - 3 бали), помірна (4 - 6 балів) і м'яка (7 - 9 балів). ADAScog ( Rosen W.G., 1984) складається із тестів: чіткість формулювань, розуміння усного мовлення, запам'ятовування інструкцій, ускладнення при підборі слів, виконання усних команд, найменування, конструктивний праксис, ідеаторний праксис, орієнтація, згадування слів, впізнавання слів. Загальна оцінка для батареї тестів ADAScog коливається від 0 балів (відсутність порушень) до 70 балів (максимально виражені порушення).

Кількісна оцінка емоційних порушень депресивного ряду проводилася за допомогою GDS (Yesavage J.A., 1983). Дана шкала знайшла широке застосування при скринінгу депресії у людей похилого віку з різною патологією, у тому числі у хворих на деменцію (Kauppila T., 2007).

Одним із інструментів для диференційної діагностики судинної деменції та деменції при ХА є Ішемічна шкала Хачинського (Hachinski et al., 1975). Оцінка по цій шкалі 7 балів і вище вказує на діагноз СД, 4 бали й менше - на діагноз ХА.

В проведеній роботі були використані результати МРТ/КТ досліджень головного мозку, що виконувались в спеціалізованих діагностичних установах.

Для оцінки біоелектричної активності головного мозку була застосована система комп'ютерної електроенцефалографії NeuroCom, «ХАИ-МЕДИКА». Використовувалися 19 хлорсрібних електродів, які розташовувалися відповідно до міжнародної системи «10-20» з референтним електродом на мочках вух. Спектральний аналіз ЕЕГ був проведений за алгоритмом швидкого перетворення Фур'є. Параметри хвиль визначалися в наступних діапазонах частот (Гц): дельта (1,5 - 3,9), тета (4 - 7,9), альфа (8 - 13), бета (14 - 35). Потужність спектра всередині смуги розраховувалась інтегруванням щільності потужності спектра по відповідному діапазону частот. Відносна потужність основних складових спектра представлена у відсотках від загальної потужності спектра для кожного відведення. Проведена оцінка спектральних коефіцієнтів - співвідношень абсолютних значень потужності альфа- й тета- ритмів, альфа- й дельта- ритмів, альфа- ритму до суми потужностей дельта- й тета- ритмів і відношення сум абсолютних значень потужностей швидких і повільних ритмів. Зазначені параметри спектра були розраховані для всього запису з усередненням по 9-10 епохам. Розмір епохи становив 4 секунди.

Згідно з завданнями роботи, були проведені епідеміологічні дослідження. Поширеність когнітивних порушень вимірялася коефіцієнтом поширеності PR (prevalence rate, prevalence ratio), що показує, яка частка населення страждає на дане захворювання в певний момент часу. Грубий коефіцієнт поширеності деменції був розрахований за допомогою стандартної методики (Синяк К.М., Гирін В.М., 1998; WHO, 1989; Last J. M., 1983; Альбом А., Норелл С., 1996) з урахуванням статево-вікової структури населення м. Києва за даними Державного комітету статистики України на початок 2001 року. Достатність обсягу випадкової вибірки визначалась з використанням статистичної помилки частоти (Синяк К. М., Гирін В.М., 1998). Для формування випадкової вибірки по даним міського паспортного столу був складений реєстр жителів м. Києва 60 років і старше (Мінський, Подільський, Шевченківський райони), що включав 4000 чоловік. Райони були обрані за принципом міграційної стабільності цільової групи населення й відображали основні риси корінного населення м. Києва. Випадкова вибірка з постійно проживаючих жителів м. Києва 60-ти років і старше складала 504 особи. Респондентів інтерв'ювали у домашніх умовах. Особи, що одержали максимальну оцінку за тестом MMSE 23 бали й менше, розцінювалися як ті, що відповідають скринінговим критеріям деменції.

Якість життя (ЯЖ) визначалась за допомогою методики LEIPAD (Dе Leo, 1995), яка описує ЯЖ літньої людини за сім'ю параметрами: фізичне функціонування; здатність до самообслуговування; рівень тривожності й депресії; когнітивне функціонування; соціальне функціонування; сексуальне функціонування; задоволеність життям. ЯЖ в цілому оцінювалась простою сумою балів по 7 основним субтестам і коливалась в межах від 0 (висока якість життя) до 93 (низька якість життя) балів.

Статистична обробка одержаних результатів була виконана за допомогою стандартного статистичного пакету “Microsoft Excel 97”, “Statistica for Windows 6.0”. Застосовувався кореляційний та дискримінантний аналіз. Вірогідність відмінностей між групами оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента (для зв'язаних та незв'язаних виборок).

Результати досліджень та їх обговорення. Клінічна картина когнітивних порушень мала певні особливості залежно від характеру процесу. Хворі на ХА скаржилися переважно на порушення пам'яті. Частина хворих на ХА самостійно скарг не пред'являла, інформація про наявність і характер порушень була отримана у опікунів. Хворі з СД пред'являли велику кількість соматичних скарг, які висувалися ними на перший план в описі загальної картини хвороби. Хворі на ХА і навіть їхні близькі родичі не могли вказати точного часу початку захворювання. Як правило, виявлення когнітивних порушень у хворих на ХА відбувалось у зв'язку з якимись незвичайними або значимими подіями в житті. Хворі з СД і їхні родичі, як правило, чітко вказували момент початку хвороби, що був пов'язаний з повторними цереброваскулярними епізодами. У хворих на ХА не відзначалося очагових неврологічних симптомів, епілептичних приступів та ін. У обстежених хворих на ХА дані КТ (або МРТ) головного мозку дозволяли виключити об'ємний і мультиінфарктний процеси, а також підтвердити наявність церебрального атрофічного процесу. При цьому відзначалося розширення бічних і III шлуночка, а також розширення субарахноїдальних просторів. У хворих на СД, як правило, відзначався раптовий початок, стрибкоподібне (покрокове) погіршення, в анамнезі - декілька цереброваскулярних епізодів, що супроводжувалися фокальним неврологічним дефіцитом. Наявність цереброваскулярних порушень підтверджувалася даними КТ/МРТ головного мозку у вигляді множинних кортикальних та субкортикальних вогнищевих змін щільності речовини головного мозку. Середні показники як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску у хворих на СД були вірогідно вищими, ніж у хворих на деменцію при ХА. Показники систолічного артеріального тиску у хворих на ХА становили (133,42 ± 3,33) мм.рт.ст., у хворих на судинну деменцію - (161,32 ± 4,74) мм.рт.ст., р<0,00001; діастолічного артеріального тиску - (77,08 ± 1,41) мм.рт.ст. і (95,00 ± 2,80) мм.рт.ст. відповідно, р<0,00001.

З огляду на особливості клінічного оформлення захворювання важливою представляється оцінка характеру та ступеню когнітивних порушень із використанням експериментально-психологічних методик. Аналіз успішності виконання тестів шкал HDS і ADAScog хворими на ХА й СД в порівнянні з КГ свідчить про наявність порушень пам'яті, уваги, рахування, інтелекту, праксису та гнозису в обох групах пацієнтів (р<0,05) (рис. 1, 2 ). При однаковому ступені загальної важкості деменції порушення пам'яті в групі хворих на ХА виражені більше, ніж в групі хворих СД, що підтверджувалося більш низькими показниками в тестах «відстрочене згадування предметів» (р<0,000001), «запам'ятовування предметів» (р<0,01), «пам'ять на віддалені події» (р<0,05) та «орієнтація» (0,05<р<0,1) шкали HDS і вірогідно більш високими показниками в тестах «орієнтація» (р<0,05) і «згадування слів» (р<0,05) шкали ADAScog. В обстеженій групі хворих на ХА в порівнянні із групою хворих на СД відзначалися також більш виражені порушення конструктивного праксису (тест «конструювання» шкали HDS, (р<0,05)). У групі хворих на СД більш низькі результати в порівнянні з результатами групи хворих деменцією при ХА виявлені в тестах шкали HDS, спрямованих на оцінку письмової мови й здатності до узагальнення (0,05<р<0,1). У тесті «орієнтовний рефлекс» шкали HDS, що відображає рівень свідомості, як у хворих на ХА, так і на СД, достовірних розходжень у порівнянні з контрольною групою виявлено не було.

В результаті проведених досліджень встановлено, що формування когнітивного дефіциту вже на початкових стадіях деменції має свої особливості в залежності від етіологічного фактору, а саме нейродегенеративного чи судинного. Так, на початку клінічних проявів ХА спостерігається погіршення функції пам'яті (в першу чергу епізодичної) та здатності до узагальнення. При цьому в когнітивному профілі, за даними HDS, реєструється значна перевага (практично вдвічі) змін параметрів, що характеризують епізодичну пам'ять над параметрами здатності до узагальнення. Подальший розвиток хвороби супроводжується більш вираженим погіршенням різних складових мнестичної функції, уваги, праксису та гнозису і, як наслідок, загальних інтелектуальних здібностей із зниженням можливості розумових узагальнень та абстрактного мислення. На початковій стадії СД на перший план виступають зміни виконавчих функцій при певній збереженості мнестичних характеристик. По мірі розвитку судинної недостатності та наростання когнітивного дефіциту, в тому числі і на мнестичному рівні, спостерігається загальне інтелектуальне зниження із збереженням негативного акценту на виконавчих функціях.

Було проведено порівняльну оцінку особливостей когнітивного профілю хворих на ХА і СД залежно від ступеня важкості когнітивних порушень.У підгрупах ХА1 і СД1 не спостерігалося достовірних розходжень загальної кількості балів за шкалою HDS ((165,89±2,54) і (161,53±4,53) відповідно) та за шкалою ADAScog ((25,21±1,63) і (21,74±1,72) відповідно). При аналізі успішності виконання окремих тестів шкал HDS та ADAScog показано, що порушення пам'яті в підгрупі ХА1 виражені більше, ніж у підгрупі СД1, що підтверджується менш успішним виконанням тестів «відстрочене згадування предметів», р<0,000001; «запам'ятовування предметів», 0,05<р<0,1 і «орієнтація», р<0,005 (ADAScog). У підгрупі СД1 порівняно з ХА1 більше виражені порушення уваги (р<0,01), рахування (р<0,05), здатності до узагальнення (р<0,05) і письмової мови (р<0,05).У підгрупах ХА2 і СД2 не спостерігалося достовірних розходжень загальної кількості балів за шкалами HDS ((120,00±5,23) і (128,67±5,20) відповідно) і ADAScog ((42,42±2,07) і (39,11±2,09) відповідно). При аналізі тестів HDS та ADAScog доведено що порушення пам'яті в підгрупі ХА2 виражені більше, ніж у підгрупі СД2, що підтверджується менш успішним виконанням тестів «відстрочене згадування предметів», (р<0,01); «запам'ятовування предметів» (р<0,01); «пам'ять на віддалені події» (р<0,01) і «запам'ятовування інструкцій» (0,05<р<0,1). В обстеженій підгрупі ХА2 в порівнянні з СД2 відзначаються також більш виражені порушення конструктивного праксису (р<0,01) за даними HDS.

Отримані результати при обстеженні хворих на ХА і судинну деменцію на початковій та помірній стадіях в порівнянні з контрольною групою за допомогою батарей тестів HDS і ADAScog свідчать, що когнітивний профіль хворих на початкову ХА характеризується різкою перевагою порушення відстроченого згадування предметів, яке відображає стан епізодичної пам'яті, на помірній стадії ХА спостерігається наростання вираженості порушень при виконанні інших когнітивних тестів. Когнітивний профіль хворих на початкову судинну деменцію характеризується суттєвим порушення здатності до узагальнення, на помірній стадії судинної деменції наростає вираженість порушень при виконанні інших когнітивних тестів. Важливою рисою порівняльної характеристики когнітивного статусу при СД та ХА в залежності від ступеня вираженості захворювання є наявність більш суттєвих та вірогідних відмінностей саме на початковій стадії. Так, на початковій стадії встановлені вірогідні відмінності по 6 субтестам методики HDS та по 2 - ADAScog. В той же час помірна стадія захворювання характеризується вірогідними відмінностями лише по 4 субтестам методики HDS.

За допомогою дискримінантного аналізу було виділено когнітивні тести, які дозволяють на початковій стадії деменції провести диференційну діагностику хворих в залежності від характеру захворювання - ХА або СД. Використання методу покрокового виключення свідчить, що з 30 тестів шкал HDS і ADAScog, спрямованих на оцінку когнітивних функцій у рамках різних когнітивних доменів, два тести дозволяють розділити групи хворих з початковою деменцією при ХА (ПХА) і судинному процесі (ПСД) з точністю 87%. Це тести, які входять до складу HDS - “відстрочене згадування предметів” (ВЗП) і “категоризація”(К). При цьому застосовуються наступні функції:

ПХА = 0,13 ВЗП + 0,54 К - 2,53;

ПСД = 1,12 ВЗП + 0,028 К - 4,98,

ВЗП - результати виконання тесту “відстрочене згадування предметів”, бали;

К - результати виконання тесту “категоризація”, бали.

Діагноз відповідає тій підгрупі, для якої отримане значення буде більшим.

Актуальним представляється також пошук розходжень у паттернах когнітивних порушень у хворих на ХА і СД за допомогою коротких когнітивних тестів. При аналізі розходжень виконання субтестів MMSE між групами пацієнтів з хворобою Альцгеймера і судинною деменцією нижчі показники відзначались у хворих на ХА при виконанні завдань “згадування 3-х слів після переключення уваги” ( р=0,033) і показнику епізодичної пам'яті (ЕП) ( р=0,018). Хворі на СД гірше виконували субтести блоку мова і праксис (р=0,038), переважно внаслідок ускладнень при написанні речення (р=0,022). Це свідчить про більш виражені порушення епізодичної пам'яті у хворих на ХА, у той час як у хворих на СД когнітивний дефіцит носив більш гетерогенний характер з перевагою порушень виконавчих функцій.

При оцінці емоційного стану за шкалою GDS відзначаються більш високі значення у хворих на ХА і СД в порівнянні з КГ, а також у хворих на СД в порівнянні з групою хворих на ХА. Перевага вираженості окремих симптомів депресії у хворих на СД в порівнянні із хворими на ХА відзначається як на початкових, так і на помірних стадіях деменції. Розрізняється також спрямованість змін ступеня вираженості депресивних проявів по мірі прогресування деменції: у хворих на СД вираженість депресивних проявів зростає по мірі збільшення ступеня важкості деменції, у той час як у хворих на ХА - зменшується.

При оцінці функціонального стану головного мозку за допомогою КЕЕГ у хворих на ХА, порівнюючи з КГ, відзначалося достовірне зростання відносної потужності тета-ритму (ВП) та достовірне зменшення відносної потужності альфа-ритму (ВП) у всіх відведеннях, а також достовірне зростання відносної потужності дельта-ритму (ВП) (за винятком Т6, р=0,07; С3 і F4, р>0,1) і достовірне зменшення відносної потужності бета-ритму (ВП) (F3, C3, P3,T5, C4, р<0,05) у більшості відведень. У хворих на СД, в порівнянні з КГ, в більшості відведень відзначалось достовірне зростання ВП (за винятком Fр2, р=0,05), ВП (за винятком С3, р=0,07; Fр2, р>0,1), а також достовірне зменшення ВП (за винятком F4, Fр2, Т4, 0,05<р<0,1; С3, С4, F3, р>0,1) і ВП (за винятком О1, О2, F8, 0,05<р<0,1; Fр1, Fр2, F3, р>0,1). У хворих на ХА в порівнянні з пацієнтами із СД відзначалась перевага ВП (Fр1, Fр2, F3, F4, F7, F8, С3, С4, Т4, Т5, р<0,05) і більш низькі значення ВП (F7, F8, Т3, Т4, Т5, Т6, р<0,05) переважно в зонах проекції гіппокампу. У підгрупі ХА1 в порівнянні із СД1 відзначалась перевага ВП (F8, Т5, р<0,05; Т3, Т4, 0,5<р<0,1). У підгрупі ХА2 в порівнянні із СД2 також відзначалась перевага ВП (Fp2, р < 0,05; Fp1, F3, F4, 0,05<р< 0,1).

Дані аналізу спектральних коефіцієнтів КЕЕГ свідчать, що 1) вірогідно більш низькі значення кофіцієнта (альфа+бета)/(тета+дельта) спостерігаються в абсолютній більшості відведень як у групі хворих на ХА, так і в групі хворих на СД в порівнянні з КГ; 2) у тім'яних і потиличних відведеннях із двох сторін спостерігаються достовірні розходження у всіх спектральних коефіцієнтах як у хворих на ХА, так і у хворих на СД в порівнянні з КГ; 3) вірогідно більш низькі значення коефіцієнта альфа/тета мало місце в абсолютній більшості відведень у групі хворих на ХА в порівнянні із групою хворих на СД.

З огляду на сучасні аспекти патогенезу когнітивного дефіциту при старінні, доцільним є застосування препаратів з позитивним впливом на процеси нейротрофіки, нейропротекції та нейропластичності, а саме церебролізину.

В результаті проведених досліджень встановлена позитивна динаміка загального стану хворих із синдромом деменції, показників експериментально-психологічного обстеження та біоелектричної активності головного мозку під впливом лікування препаратом церебролізин. У порівнянні з вихідними показниками по закінченню 10 днів лікування відзначалась достовірна позитивна динаміка (р < 0,05) оцінок по методиках ММSE (до лікування - (16, 29±0,13) балів, після лікування - (17,40± 0,12) балів), HDS (до лікування - (141, 52 ± 4,44) балів, після лікування - (148,38± 4,23) балів) і ADAScog (до лікування - (33, 69±1,85) балів, після лікування - (31,33± 1,82) балів). При аналізі окремих субтестів HDS достовірна позитивна динаміка була відзначена в субтестах: «конструювання», (р < 0,01); «пошук зображення», (р < 0,01); «категоризація», (р < 0,01); «письмо», (р < 0,05); «виконання написаних команд», (р < 0,05). При аналізі окремих субтестів ADAScog достовірна позитивна динаміка була відзначена в субтестах: «розуміння усного мовлення», (р < 0,01); «найменування», (р < 0,01); «ідеаторний праксис», (р < 0,01); «виконання усних команд», (р < 0,05). За даними КЕЕГ, виявлено збільшення ВП (С3,С4,Т3,Т4,О1,О2, р < 0,05) і зменшення ВП (О1,О2, С4, р < 0,05; С3, Cz, F4, F8, Т5, (0,05<р<0,1)). Застосування препарату церебролізин є патогенетично обгрунтованим в лікуванні хворих на ХА і судинну деменцію, що обумовлює достовірне покращення когнітивного функціонування за даними нейропсихологічних тестів і позитивну динаміку показників КЕЕГ.

В нейрогеріатричній практиці з метою покращення когнітивних функцій доцільним також є застосування засобів, які поєднують вазоактивний, ноотропний, нейропротекторний та полінейромедіаторний ефекти. До таких препаратів належить ніцерголін. Ефективність ніцерголіну визначалася за допомогою експериментально-психологічних методик MMSE, HDS, ADAScog і методики кількісного аналізу ЕЕГ через 1 місяць і через 2 місяці після початку лікування.

Динаміка середнього балу MMSE, HDS, ADAScog до лікування й після закінчення 1-го та 2-го місяців лікування відповідно свідчила про покращення когнітивного статусу і наростання позитивної динаміки зі збільшенням тривалості лікування від 1 (p < 0,001) до 2 місяця (p < 0,0001). При аналізі окремих нейропсихологічних тестів, що входять до складу батарей тестів HDS і ADAScog, відзначалось покращення показників, що характеризують увагу, рахування, здатність до узагальнення, гнозис, праксис і мову. Покращення в ряді тестів («увага», «категоризація», «виконання усних команд»), які на ранніх стадіях когнітивного дефіциту спрямовані переважно на оцінку когнітивних порушень судинного генезу спостерігалося раніше і наростало при збільшенні тривалості лікування. Достовірні позитивні зміни в тестах «відстрочене згадування предметів» і «впізнавання слів», що відображають ступінь збереження епізодичної пам'яті, порушення якої характерні для ХА, були виявлені тільки по закінченні 2-го місяця лікування. Під впливом лікування препаратом ніцерголін відзначалась достовірна динаміка показників кількісної ЕЕГ. Після закінчення 2-го місяця лікування у всіх відведеннях констатовано достовірне зниження ВП та достовірне підвищення ВП в абсолютній більшості відведень. Наприкінці 1-го місяця указані зміни було відзначено лише в центрально-тім'яному відведенні. Таким чином, застосування препарату ніцерголін в високих дозах протягом 2-х місяців сприяло зменшенню вираженості когнітивних порушень і покращенню функціонального стану головного мозку у хворих із синдромами ПКП та початкової деменції. Вираженість позитивних змін наростала по мірі збільшення тривалості прийому препарату від 1-го до 2-х місяців, що вказувало на доцільність більш тривалого курсу лікування. Аналіз динаміки нейропсихологічного профілю хворих із синдромами ПКП і початкової деменції свідчив, що застосування ніцерголіну протягом 1 місяця впливає на когнітивні порушення переважно судинного генезу, а при збільшенні тривалості прийому препарату до 2х місяців відзначається вплив на когнітивні порушення як переважно судинного, так і нейродегенеративного генезу.

Епідеміологічні дослідження дозволяють оцінити медико-соціальну значимість деменції для кожного конкретного регіону й сприяють визначенню обсягу необхідної медико-соціальної допомоги хворим і членам їхніх родин.

До випадкової вибірки з 504 осіб, яку було створено для оцінки поширеності деменції серед постійно проживаючих мешканців м. Києва 60 років і старше, ввійшли 161 чоловік та 343 жінки. Співвідношення обстежених нами осіб за статтю між чоловіками й жінками становило в цілому 1:2,1 і змінювалось в межах 10 - річних інтервалів у бік збільшення питомої ваги жінок у більш пізніх вікових групах від 1:2 до 1:2,7. За віком розподіл мав наступний характер: 35,5% - у віці 60-69 років, 49,8% - у віці 70-79 років і 14,7% - у віці 80-90 років.

Було показано, що частота деменції (сума балів MMSE 23) для вибірки в цілому склала (16,8 ± 1,7) %. У групі обстежених з виявленою деменцією відзначалася перевага осіб з початковими її проявами (89,4 ± 3,5) % (від вибірки в цілому - (15 ± 1.6) %) над кількістю осіб з більш вираженими стадіями деменції (10,6 ± 10,2)% (від вибірки в цілому - (1,8 ± 0.6) %).

У вікових групах в 60-69, 70-79 і 80 років і більше спостерігалося статистично достовірне (р<0,05) збільшення числа осіб з показником MMSE на рівні деменції - (7.3±1.9) %, (19.1±2.5 ) %, (32.4±5.4) % відповідно. Тенденція до росту частоти деменції зі старінням була характерною як для початкових (7.3±1.9) %, (16.7±2.4) %, (32.4±5.4) % , так і для виражених стадій синдрому: 0%, (2.4±0.96) %, (42.2) % відповідно. Кількість обстежених з максимальною оцінкою по тесту MMSE (30 балів) зменшувалася зі збільшенням віку і в межах десятирічних інтервалів становила (13,9±2,6) %, (5,2±1,4) %, (1,4±1,3)% для осіб у віці 60-69, 70-79 і 80-90 років відповідно. Особливий інтерес представляє оцінка частоти синдрому помірних когнітивних порушень (ММSE 26-24 балів), яка також збільшувалась з віком: (17.9±2.8) %, (27.1±2.8) %, (36.5±5.6) % для груп обстежуваних у віці 60-69, 70-79, 80 і старше років відповідно.Відзначалась тенденція до переваги поширеності деменції серед чоловіків у віковій групі 70-74 років і серед жінок у вікових групах 75-79 років, 80-84 років і 85-90 років.

Вибірка була репрезентативною за обсягом (р<0,05), що дозволило за значенням вибіркового показника частоти оцінити поширеність деменції в м. Києві. Стандартизований грубий коефіцієнт поширеності деменції для населення м. Києва 60-ти років і старше склав 10.4%. Виявлено негативні кореляційні зв'язки між когнітивним статусом, оціненим за допомогою MMSE, і ступенем негативності оцінки якості життя по шкалі LEIPAD (p<0,05), що відображає негативний вплив когнітивного зниження на якість життя. Були відзначені позитивні кореляційні зв'язки між показниками когнітивних функцій за даними MMSE та рівнем освіти, розумовим характером праці й загальним числом років навчання (r = 0,336, p<0,01; r = 0,377, p<0,01; r = 0,365, p<0,01 відповідно).

ВИСНОВКИ

1 В дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове рішення актуальної медико-соціальної проблеми формування когнітивної недостатності при початковій і помірній стадіях хвороби Альцгеймера та судинної деменції; визначена поширеність деменції в м. Києві на підставі скринінгових критеріїв.

2. У рандомізованих дослідженнях установлений стандартизований коефіцієнт поширеності деменції серед мешканців м. Києва 60 років і старше - 10.4%. Показано зростання із віком питомої ваги осіб з деменцією. Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між рівнем освіти, числом років навчання, розумовим характером праці й когнітивним статусом осіб старшого віку. Установлено негативний вплив зниження когнітивного статусу на показники якості життя мешканців м. Києва 60 років і старше.

3. Формування когнітивного дефіциту при хворобі Альцгеймера і судинній деменції характеризується особливостями динаміки змін нейропсихологічного статусу, а саме: на початковій стадії захворювання у хворих на хворобу Альцгеймера відмічається значна перевага порушень епізодичної пам'яті, а у хворих на судинну деменцію - здатності до узагальнення. Ці відмінні риси стають менш демонстративними на помірній стадії при обох формах патології у зв'язку з наростанням порушень в інших когнітивних доменах.

4. При однаковому ступені важкості деменції порушення пам'яті в групі хворих на хворобу Альцгеймера виражені більше, ніж у групі хворих на судинну деменцію. У хворих на судинну деменцію когнітивний дефіцит носить більш гетерогенний характер - з перевагою порушень виконавчих функцій.

5. Характерною рисою нейропсихологічного профілю хворих на хворобу Альцгеймера в порівнянні з групою судинної деменції як на стадії початкових проявів, так і на помірній стадії є ускладнення при виконанні тестів, спрямованих на оцінку епізодичної пам'яті. Використання тестів “відстрочене згадування предметів”, що оцінює епізодичну пам'ять, і “категоризація”, що характеризує здатність до узагальнення, дозволяє проводити диференціальну діагностику в початковій стадії хвороби Альцгеймера і судинної деменції з точністю 87%.