Розробка складу та технології м’яких лікарських форм з ксероформом

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Розробка складу та технології м'яких лікарських форм з ксероформом

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

Криклива ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі промислової фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник: кандидат фармацевтичних наук, доцент

Рубан Олена Анатоліївна

Національний фармацевтичний університет,

доцент кафедри промислової фармації

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

Казарінов Микола Олександрович

Державне підприємство „Державний науковий центр лікарських засобів”, завідувач лабораторії таблетованих лікарських засобів

доктор фармацевтичних наук, професор Гладишев Віталій Валентинович

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри технології ліків

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки проблема лікування раневої інфекції набуває дедалі більшого значення. Збільшується кількість інфекційних ускладнень операційних ран, які можуть перейти в сепсис. Гнійні ускладнення після апендектомії розвиваються у 35-45% пацієнтів, після холецистектомії у 7,8-32%. Гнійно-септичні ускладнення в гінекологічних стаціонарах трапляються у 13,7-46%, в ортопедичних хворих 20,7-20,8% випадків. Одночасно зі збільшенням бактеріальних інфекцій, викликаних різними грампозитивними та грамнегативними бактеріями, збільшується частота інфікування грибами роду Candida унаслідок широкого використання антибіотиків, кортикостироїдних, цитостатичних лікарських засобів.

Причиною зростання частоти та важкості гнійної інфекції є збільшення об'єму оперативних втручань, широке використання методів інструментального дослідження та лікування, відсутність контролю динаміки антибіотикорезистентності. Інфекційні захворювання, ускладнені грибковою мікрофлорою, супроводжуються больовим синдромом, у деяких випадках спричиняють часткову, а інколи і повну втрату працездатності.

Асортимент вітчизняних препаратів для лікування раневого процесу та дерматитів, ускладнених грибковою мікрофлорою, дуже обмежений. Лікарські препарати, які зареєстровані на території України, не завжди відповідають вимогам щодо ефективності, стабільності та безпеки застосування за складом діючих та допоміжних речовин.

Такою речовиною є ксероформ - антисептик широкого спектру дії. Він володіє унікальними підсушувальними та в'яжучими властивостями, які є незамінними при лікуванні дерматитів, що супроводжуються мокненням.

У зв'язку з цим розробка нових комбінованих препаратів та впровадження їх у виробництво є актуальною проблемою сучасної фармації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету („Хімічний синтез, виділення та аналіз нових фармакологічно активних речовин, встановлення зв'язку „структура-дія”, створення нових лікарських препаратів, № державної реєстрації 0198U007011) та проблемної комісії „Фармація” МОЗ України.

Мета та завдання дослідження. Розробка науково-обґрунтованого складу та технології, методик контролю якості мазей для лікування ран та раневого процесу, інфекційно-алергічних дерматитів, ускладнених грибковою мікрофлорою.

Відповідно до мети дослідження необхідно було виконати такі завдання:

- проаналізувати дані літератури з питання лікування раневого процесу та інфекційних дерматитів, ускладнених грибковою мікрофлорою;

- провести комплексні технологічні, фізико-хімічні, мікробіологічні, біофармацевтичні та фармакологічні дослідження для створення оптимальних складів препаратів у формі мазей;

- теоретично та експериментально обґрунтувати вибір основи;

- розробити технологію приготування мазей та обґрунтувати її;

- розробити методи контролю якості запропонованих лікарських форм;

- вивчити стабільність мазей у процесі зберігання;

- вивчити специфічну активність комбінованих мазей та їх біологічну нешкідливість;

- розробити проекти технологічних промислових регламентів на виробництво мазей комбінованої дії та провести їх апробацію в умовах промислового виробництва.

Об'єкт дослідження. Субстанції ксероформу, димексиду, еконазолу; гідрофобні, емульсійні, гідрофільні мазеві основи, мазі комбінованої дії під умовною назвою „Димексером” та „Екседим”.

Предмет дослідження. Розробка науково обґрунтованого складу та технології лікарських препаратів для місцевого лікування інфекційних запалень шкіри, раневого процесу, грибкових уражень шкіри де діючими речовинами є ксероформ і еконазол. Вивчення специфічної фармакологічної активності та нешкідливості розроблених препаратів.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань у роботі були використані органолептичні, технологічні, фізико-хімічні (потенціометричне визначення рН, осмотичної активності, дослідження реологічних характеристик, термогравіметричний аналіз), біофармацевтичні (дослідження діалізу через напівпрониклу мембрану), біологічні (визначення нешкідливості препарату та специфічної активності) та мікробіологічні (обґрунтування концентрацій ксероформу, димексиду та еконазолу) методи досліджень, які дозволяють об'єктивно оцінювати якісні показники мазей на підставі одержаних і статистично оброблених результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше теоретично та експериментально на основі технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та біофармацевтичних досліджень обґрунтовано раціональний склад і технологію нових комбінованих лікарських засобів, які містять ксероформ, димексид та еконазол для лікування раневого процесу та інфекційних дерматитів, ускладнених грибковою мікрофлорою.

Уперше доведено потенцюючий вплив димексиду на протимікробну активність ксероформу.

Опрацьовані методики визначення діючих речовин (ксероформу, димексиду та еконазолу) у розроблених мазях.

Вивчена стабільність мазей із ксероформом, димексидом та еконазолом, визначені оптимальні умови зберігання розроблених засобів протягом двох років.

Уперше доведено біологічну нешкідливість та специфічну активність розроблених мазей в експерименті на лабораторних тваринах.

За результатами досліджень отримано патент України № 66131 А ( фармацевтична композиція у формі мазі „Димексером”)

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано для практичної медицини нові лікарські препарати - мазь „Димексером” для лікування раневого процесу, запальних захворювань шкіри, та мазь „Екседим” для лікування грибкових захворювань шкіри.

Розроблені проекти технологічних промислових регламентів на виробництво

мазей „Димексером” та мазі „Екседим”, також проекти АНД, які містять описи методик контролю якості препаратів. Технологія виготовлення мазей апробована в умовах промислового виробництва ВАТ „Хімфармзавод „Червона зірка” (акти апробації від 20. 01. 2007р. (мазь „Димексером”) та від 05. 03. 2007р. (мазь „Екседим”), інформаційні листи на виготовлення мазей „Димексером” та „Екседим” в умовах аптеки (Інформаційні листи № 106 - 2007 та № 107 - 2007, автори: І.О. Криклива, О.А. Рубан, В.І. Чуєшов видані УКРмедпатентінформ МОЗ України), акти впровадження в аптеках м. Харкова № 1 та № 125.

Окремі фрагменти роботи впроваджено у навчальний процес кафедри заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 27.05. 2008 р.), кафедри технології ліків і біофармації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 05.06. 2008 р.), курс технології ліків Тернопільського державного медичного університету імені Г. Я. Горбачевського (акт впровадження від 25.05. 2008 р. ), кафедри технології органічних речовин та фармацевтичних препаратів Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» від 26.06. 2008 р.), кафедри технології ліків Одеського державного медичного університету (акт впровадження від 02.07. 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором проведений аналіз літературних джерел з питань проблеми лікування ран та раневого процесу, а також лікування інфекційних захворювань шкіри, ускладнених грибковою мікрофлорою. Теоретично та експериментально обґрунтовано склад та технологію мазей „Димексером” та „Екседим”, проведені фізико-хімічні, технологічні та біофармацевтичні дослідження мазей, розроблені методики контролю якості препаратів. Результати досліджень систематизовані та статистично оброблені. Розроблені проекти АНД і технологічні промислові регламенти на виробництво мазей „Димексером” та „Екседим”; проведені доклінічні дослідження мазей.

Персональний внесок у всіх опублікованих працях зі співавторами (О.А. Рубан, В.І. Чуєшовим, А.І. Березняковою, Т.І. Тюпкою, Н.І. Філімоновою, В.О . Грудько, Р.А. Проскурніним) вказується за текстом дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено на: науково-практичній конференції молодих вчених та

студентів (Харків, 2001 р.); ІІІ Всеукраїнській конференції „ Клінічна фармація в Україні” (Харків, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Вчені майбутнього” (Одеса, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Фармація ХХІ століття” (Харків, 2002 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003 р.); Всеукраїнському науково-практичному семінарі „Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії (Харків, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Вчені майбутнього” (Одеса, 2006 р.); Всеукраїнському конгресі „Сьогодення та майбутнє фармації” (Харків, 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт, у тому числі 1 патент, 4 статті у наукових фахових журналах та 8 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 140 сторінках машинопису, складається зі вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку літературних джерел та додатків. Список використаної літератури містить 158 джерел, у тому числі 30 іноземних авторів. Робота ілюстрована 31 таблицею та 31 рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми, сформульовані мета і завдання досліджень, також визначена наукова новизна та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі охарактеризовані етіологія та патогенез раневого процесу та грибкових захворювань шкіри, що дозволяє визначити основні напрямки їх медикаментозного лікування. З урахуванням етіопатогенезу цих захворювань, складові мазей повинні чинити протимікробну, протизапальну та фунгіцидну дію. Тому було доведено актуальність створення двох мазей: мазі для лікування раневого процесу та мазі для лікування інфекційних дерматитів, ускладнених грибковою мікрофлорою.

У другому розділі описані характеристики діючих та допоміжних речовин, методи досліджень, які використовувалися при виконанні роботи.

У розділі наведене теоретичне обґрунтування складу мазей та загальна методологія проведених досліджень.

Як діючий інгредієнт мазей нами використано антисептик широкого спектру дії - ксероформ, що має в'яжучу та підсушувальну дію, але основною його перевагою є наявність протизапальної та вираженої антимікробної дії. Ксероформ малотоксичний, використовується для зовнішньої терапії запальних захворювань шкіри та слизових оболонок, ерозивних та виразкових поверхонь різного походження. Його унікальні підсушувальні та в'яжучі властивості є незамінними при лікуванні дерматитів, що супроводжуються мокненням, та інших патологій. Тривале використання ксероформу, на відміну від антибіотиків, не дає таких небажаних побічних ефектів, як розвиток антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів, до того ж антисептики виявляють більш широкий спектр дії (фунгіцидний).

Усе це стало підставою для включення ксероформу до складу мазей. У зв'язку з тим, що метою нашої роботи було також створення м'якої лікарської форми для лікування ран, ускладнених грибковою мікрофлорою та грибкових захворювань шкіри, нами було проведено дослідження номенклатури сучасних протигрибкових речовин. Після вивчення різних груп антимікотиків нами була обрана група азолів, які мають широкий спектр протигрибкової активності. З урахування сировинної бази в нашій роботі був використаний еконазол. Крім того відомо, що еконазол активний щодо дерматофітів, дріжджових та пліснявих грибів та деяких грампозитивних бактерій (стрептококи, стафілококи). При порівняльному дослідженні фармакологічної активності еконазолу та інших протигрибкових та антибактеріальних препаратів доведено, що на стафілококи еконазол діє більш ефективно, ніж антибіотики гентаміцин, фузидат натрію, а його протигрибкова активність щодо дріжджів перевищує активність ністатину і натаміцину. При нанесенні на шкіру всмоктування в системний кровообіг незначне. Терапевтичні концентрації створюються в роговому та інших шарах епідермісу та дерми.

З метою посилення антимікробної дії ксероформу та еконазолу до складу мазей був введений димексид. Димексид має протизапальну, антисептичну, антигістамінну, анальгетичну, фібринолітичну дію, виявляє виражену антирадикальну дію, що сприяє стабілізації мембран та стимуляції ранозагоєння. Він рідко викликає побічні реакції, малотоксичний, добре переноситься хворими.

У третьому розділі наводяться результати теоретичного та експериментального обґрунтування вибору концентрації діючих та допоміжних речовин.

Першим етапом досліджень було вивчення антимікробної активності зразків мазей з ксероформом, виготовлених на різних мазевих основах. Склад модельних мазевих основ наведений у таблиці 1. Вміст ксероформу в зразках складав 5%. Ця концентрація була обрана на основі даних літератури. Дослідження антимікробних властивостей зразків проводилися на базі кафедри мікробіології НФаУ під керівництвом професора І.Л. Дикого.

Найбільшу протимікробну активність мали зразки мазей із ксероформом на гідрофільних основах, особливо на поліетиленоксидних. Крім того, зразки на основі ПЕО №3 та №6 були більш активнішими до S.aureus, E.coli, B.subtilis в порівняно зі зразками на гідрофобній та емульсійних основах удвічі. До того ж ці зразки виявились активними що до Ps.aeruginosa та C. аlbicans.

На наступному етапі нашої роботи досліджувалися зразки мазей із димексидом на основах №1-6, до складу яких димексид вводили у кількості 5%. Найбільші антимікробні властивості також виявили зразки мазей на поліетиленоксидній основі (№3) та поліетиленоксидній з аеросилом (№6).

Далі були проведені дослідження зразків мазей з постійним вмістом ксероформу та димексиду - 5%. Результати дозволяють стверджувати про доцільність сумісного використання у складі мазей ксероформу та димексиду, які мають сенергідну дію щодо основних збудників раневої інфекції.

Таблиця 1

Склад модельних мазевих основ

Номер зразка	Тип основи	Склад	Вміст допоміжних речовин, г
1	Гідрофобна	Вазелін Ланолін	60,0 40,0
2	Емульсійна типу в/о	Вазелін Вода очищена ЕмульгаторТ-2	60,0 30,0 10,0
3	Гідрофільна	ПЕО-400 ПЕО-1500	80,0 20,0
4	Емульсійна типу о/в	Олія рицинова ПЕО-400 Емульгатор №1 Вода очищена	30,0 30,0 7,0 33,0
5	Гідрофільна	Пропіленгліколь ПЕО-400 Проксанол-268	35,0 45,0 20,0
6	Гідрофільна	Аеросил ПЕО-400	8,0 92,0

Вибір мазевої основи також здійснювали на основі фармакологічних досліджень, які проводилися на базі кафедри патофізіології НФаУ під керівництвом проф. А.І. Березнякової

На моделі різаних лінійних ран шкіри та підшкірної клітковини щурів встановлено, що найбільш ефективну ранозагоювальну дію виявила мазь на поліетиленоксидній основі, про що свідчили високі показники швидкості епітелізації.

Із літератури відомо, що споживчі властивості мазей та їх терапевтична активність значною мірою залежать від структурно-механічних властивостей основи.

Із метою вибору оптимального співвідношення ПЕО-1500 та ПЕО-400 у складі мазі були вивчені реологічні параметри зразків із різним співвідношенням ПЕО- 1500 та ПЕО-400: зразок №1 (1:9,0); зразок №2 ( 1,5:8,5); зразок №3 (2,5:7,5); зразок №4 (3:7). Встановлено, що консистенція мазі зі співвідношенням ПЕО-1500 та ПЕО -400 (1,5:8,5) (зразок №2) є задовільною, бо крива напруги зсуву повністю вкладається в ділянку реологічного оптимуму для мазей на гідрофільних основах, межі якого визначені кривими А-А та В-В.



Рис. 1. Реограма плину зразків з різним співвідношенням ПЕО-400 та ПЕО-1500

Із метою вибору концентрації ксероформу у складі мазі були виготовлені зразки з концентрацією ксероформу 3, 5 та 7% та постійною концентрацією димексиду 5% на поліетиленоксидній основі і проведені дослідження їх антимікробних властивостей методом дифузії в агар. Склад зразків наведений у таблиці 2. Результати наведені на рисунку 2.

Таблиця 2

Склад дослідних зразків

№	Об'єкт дослідження	Вміст діючих та допоміжних речовин, %
		Ксероформ	Димексид	ПЕО-основа
1	Зразок №1	3%	5%	до 100%
2	Зразок №2	5%	5%	до 100%
3	Зразок №3	7%	5%	до 100%

Антибактеріальна активність препарату залежить від концентрації ксероформу. Підвищення антибактеріальної активності відбувається при збільшенні концентрації ксероформу. Найбільш активною можна вважати концентрація ксероформу 5%, тому що подальше її збільшення не сприяє суттєвому зростанню протимікробної активності. Тому нами була обрана концентрація ксероформу у складі мазі 5%.

Із метою вибору раціональної концентрації димексиду нами були виготовлені зразки мазей із ксероформом (5%) до яких додавали димексид у кількості 3, 5 та 7%. Збільшення концентрації димексиду до 7% не призводить до значного збільшення антимікробної активності. На основі цього обрана концентрація димексиду 5%.

Рис. 2. Результати вивчення антимікробної активності зразків мазей № 1-3

Таким чином, проведені дослідження дозволили обґрунтувати склад мазі на поліетиленоксидній основі з раціональним вмістом ксероформу та димексиду під умовною назвою „Димексером”: ксероформ - 5,0; димексид - 5,0; ПЕО-основа до 100,0.

При виборі діючих компонентів мазі, яка розробляється для лікування грибкових уражень шкіри, визнано доцільним для розширення антимікробного спектра дії використання антифунгального компоненту - еконазолу.

З метою вибору його концентрації були виготовлені зразки на поліетиленоксидній основі з вмістом еконазолу 0,3%, 0,5%, 1%, 1,5%.

На основі проведених досліджень встановлена концентрація еконазолу у складі мазі 1%.

Таким чином, за результатами проведених мікробіологічних досліджень обґрунтовано склад мазі під умовною назвою „Екседим”, яка містить: еконазол - 1,0; ксероформ - 5,0; димексид - 5,0 та ПЕО-основа до 100,0.

Для визначення температур введення діючих речовин в основу та температури плавлення основи був проведений термогравіметричний аналіз зразків ксероформу, еконазолу, димексиду та мазевої основи. Встановлено, що термічний розклад ксероформу відбувається при 200єС (рис. 3), еконазолу при 165єС (рис.4), димексиду при 45є С та поліетиленоксидної основи при 50 є С.

Таким чином встановлено, що димексид є термолабільною речовиною, яку необхідно вводити в мазеву основу при температурі не вище 45є С.

У зв'язку з тим, що ксероформ та еконазол є аморфними порошками, які не розчиняються у воді, в компонентах основи та димексиді, нами було проведено дослідження оптимальних шляхів їх введення до складу мазей. Для цього був проведений дисперсний аналіз зразків мазей, до складу яких ксероформ та еконазол вводили за різними технологіями:

1) ксероформ та еконазол додавли до мазевої основи у вигляді суспензії

в ПЕО-400 (1:2);

2) у вигляді суспензії в димексиді (1:2).

Встановлено, що при введенні ксероформу до складу мазі за типом суспензії в димексиді розмір його частинок складав 20-40 мкм.

При введенні еконазолу у вигляді суспензії в димексиді нами було доведено, що розмір його частинок знаходився в межах 30-45мкм та відбувається їх нерівномірний розподіл в основі. При введені ксероформу та еконазолу в ПЕО-400 спостерігався рівномірний розподіл речовин у мазевій основі, розмір частинок складав 1-2 мкм. Результати досліджень наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Результати дисперсного аналізу мазей „Димексером” та „Екседим”

Мазь	Розмір частинок, мкм
	Зразок №1	Зразок №2
Димексером	1-2мкм	20-40мкм
Екседим	До 2мкм	30-45мкм

Таким чином, на основі проведених досліджень був обраний оптимальний шлях введення ксероформу та еконазолу до складу мазей - у вигляді суспензії в ПЕО-400.

Блок-схема виробництва мазі (згідно з Настановою 42-01-2001) під умовною назвою „Димексером” наведена на рис. 5.

Для мазі „Екседим” блок-схема виробництва аналогічна, але включає ще й стадію приготування суспензії еконазолу (стадія 3) та введення її до складу мазевої основи.

У четвертому розділі наведені результати фізико-хімічних дослідженнь мазей і запропоновані методики аналізу розроблених м'яких лікарських форм. мазь дерматит грибковий мікрофлора

До показників, за якими пропонується здійснювати контроль якості мазей, окрім визначення тотожності, кількісного вмісту діючих речовин, належать: візуальні показники, дисперсність, однорідність, значення рН, мікробіологічна чистота, середня маса вмісту упаковки та її герметичність.

Реологічні характеристики мазей активно впливають на технологічні (процес диспергування, фасування при виробництві), споживчі (процес екструзії з туб, зручність та легкість нанесення на шкіру) властивості мазей. Крім того, від структурно- механічних властивостей значно залежить процес вивільнення діючих речовин та терапевтична ефективність мазей. Для вивчення тиксотропних властивостей розроблених мазей „Димексером” та „Екседим” побудовані повні реограми плиності при температурах 20єта 34 єС, що наведені на рис. 6.

Технологічна схема виробництва мазі „Димексером”

Рис. 5. Блок-схема виробництва мазі „Димексером”

Як видно з рисунка 6, розроблені мазі характеризуються достатньою тиксотропністю, про що свідчить значна площа поверхні, між висхідною і низхідною кривими реограмами плиності. Наявність тиксотропних властивостей мазей характеризує їх добре намазування, фасування в туби або іншу тару, здатність до видавлювання з туб.

Із метою більш повного і об'єктивного оцінювання споживчих властивостей розроблених мазей, а саме: їх намазування, були проведені експерименти з визначення напруги зсуву в діапазоні швидкостей зсуву 125-275с-№, при яких моделюється намазування гідрофільних мазей на шкірний покрив (рис. 7).

Як видно з рисунка 7, намазуваність мазей є задовільною, оскількі обмежені реограми плину повністю вкладаються в район реологічного оптимуму для гідрофільних мазей, обмеженого площею багатокутника АБВГДЕКЛМ.

Одним із важливих показників специфічної дії лікарських препаратів для місцевого застосування є осмотична активність.

Для досліджень використовували буферні розчини з рН 5,5 (рН здорової шкіри та 7,2 (поверхні рани). При рН 5,5 мазі виявляють виражену осмотичну активність, яка складає 185% за 8 годин експерименту, що важливо на першій стадії раневого процесу для забезпечення відтягування ексудату з глибини рани та евакуації раневого вмісту. При рН 7,2 мазі виявляють помірні осмотичні властивості - 126% за 8 годин експерименту. Це дозволяє зробити висновок про задовільну осмотичну активність, яка буде сприяти росту грануляційної тканини та не призведе до ушкоджувальної дії при загоюванні ран і не буде впливати на процес репарації тканини.

На наступному етапі була вивчена кінетика вивільнення ксероформу з мазей методом діалізу крізь напівпроникну мембрану.

Рис. 7. Обмежені реограми плину зразків мазей „Димексером” та „Екседими” при 34 єС: 1А і 2А - через 2-3с; 1Б і 2Б - через 15с.

Кількісне визначення ксероформу в діалізаті проводили спектрофотометричним методом. Аналіз отриманих результатів показує, що загальна кількість ксероформу, який перейшов у розчин вже в першу годину, невелика та складає 0,003 г. Протягом 24 годин досліду кількість ксероформу

в діалізаті не збільшується. Таким чином встановлено, що сполуки бісмуту практично не будуть надходити до системного кровообігу, а фармакологічна дія препарату буде відбуватися на поверхні шкіри.

При визначенні антимікробних властивостей мазей „Екседим” та „Димексером” методом дифузії в агар встановлено, що активність мазі „Екседим” порівняноі з маззю „Еконазол” за результатами експерименту у 2 рази вища що до грибів C. albicans та Trichophyton rubrum, та у 1,5 рази що до Epidermophyton floccosum та Micosporum canis.

Аналіз отриманих даних показує, що мазі „Димексером” властива антибактеріальна активність відносно усіх досліджених штамів мікроорганізмів- S.aureus, E.coli, B.subtilis, Ps.aeruginosa, C. аlbicans - і перевищує препарат порівняння мазь ксероформну на вазеліновій основі у 2 рази.

Методики якісного та кількісного аналізу мазей „Димексером” та „Екседим” були розроблені спільно з кафедрою фармацевтичної хімії Національного фармацевтичного університету під керівництвом професора П.О. Безуглого.

Для ідентифікації діючих речовин мазі „Екседим” та „Димексером” запропоновані наступні тести.

Ксероформ. Наважку мазі перемішують із розведеною нітратною кислотою і фільтрують; фільтрат дає реакції на бісмут із натрію сульфідом та калію йодидом.

Наважку мазі перемішують із розчином натрію гідроксиду і фільтрують; при підкислені фільтрату розведеною хлороводневою кислотою утворюється білий осад трибромфенолу.

Еконазолу нітрат ідентифікують методом абсорбційної спектрофотометрії. (ДФУ, 2.2.25) за положенням максимумів і співвідношенням оптичної густини.

Димексид ідентифікують за часом утримання піку який має збігатися з часом утримання піку на хроматограмі РСЗ при кількісному визначенні методом газової хроматографії (ДФУ, 2.2.28).

Кількісний вміст еконазолу нітрату і ксероформу у перерахунку на бісмуту (ІІІ) оксид визначали методом абсорбційної спектрофотометрії (ДФУ, 2.2.25) після розділення шляхом послідовної екстракції наважки мазі розчином натрію гидроксиду, спиртом та розведеною нітратною кислотою.

Вміст димексиду визначали методом газової хроматографії (ДФУ, 2.2.28) за таких умов:

- колонка - RTX 1301 капілярна FFAP плавленого кварцу розміром 30мм * 0,53 мм, покрита 3 мкм шаром нерухомої фази складу: 6% ціанопропілфеніл - 94% диметилполісилоксан або аналогічна, що відповідає тесту „Перевірка придатності хроматографічної системи”;

- температура колонки - 90 ⁰С - 3 хв., підвищення до 240 ⁰С зі швидкістю

20 ⁰С/хв., витримування при 240 ⁰С протягом 15 хв.;

- температура випаровувача 220 ⁰С і детектора - 260 ⁰С;

- швидкість газу-носія через колонку - 3 мл/хв.

Точність і відтворюваність запропонованих методів аналізу доведено результатами обробки експериментальних даних.

Також нами проводилося вивчення стабільності мазей у процесі зберігання. Стабільність мазей оцінювали за допомогою фізико-хімічних та мікробіологічних методів при зберіганні протягом двох років. Встановлено, що зовнішній вигляд, колір, запах, та однорідність мазей не змінювалися, розшарування не відбувалося.

Аналізуючи результати проведених досліджень, ми довели, що на протягом 2 років зберігання вміст діючих речовин, значення рН у мазях „Димексером” та „Екседим” перебувають в допустимих межах. Мікробіологічні дослідження свідчать, що антимікробна активність свіжовиготовлених мазей і тих, які зберігалися протягом 27 місяців, незмінна. На основі проведених досліджень був установлений термін придатності мазей 2 роки.

У п'ятому розділі наведені результати дослідження біологічних властивостей мазей „Димексером” та „Екседим”.

Доклінічні фармакологічні дослідження проводилися на кафедрі патофізіології НФаУ під керівництвом проф. А. І. Березнякової. На моделі карагенінового набряку стопи у щурів експериментально встановлена антиексудативна активність мазей „Димексером” та „Екседим”, яка перевищувала препарати порівняння у 2 і 1,5 рази та відповідно у 1,3 і 2 рази.

За допомогою аплікаційних тестів було встановлено, що розроблені мазі не виявляють місцевоподразнювальої та алергізуючої дії на шкіру.

Гостру токсичність мазей „Димексером” та „Екседим” вивчали при нашкірному застосувані. У результаті досліджень було встановлено, що мазі належать до нетоксичних препаратів. Результати визначення хронічної токсичності розроблених мазей свідчать про їх біологічну нешкідливість.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Теоретично та експериментально обґрунтовано підхід до створення м'яких лікарських форм комбінованої дії для лікування ран, раневого процесу та інфекційних дерматитів ускладнених грибковою мікрофлорою.

2. За результатами біофармацевтичних, фізико-хімічних, мікробіологічних, технологічних та фармакологічних досліджень розроблено два склади мазей: із ксероформом і димексидом для лікування раневого процесу та ксероформом, димексидом, еконазолом для лікування інфекційних дерматитів ускладнених грибковою мікрофлорою на ПЕО-основі зі співвідношенням ПЕО-400до ПЕО-1500 як 85:15.

3. Мікробіологічними дослідженнями доведено ефективну концентрацію ксероформу -5,0 г; димексиду - 5,0 г; еконазолу - 1,0 г. Встановлена синергідна дія ксероформу та димексиду.

4. Технологічними та мікробіологічними дослідженнями доведено оптимальний шлях введення ксероформу та еконазолу до складу мазей - у вигляді суспензії в ПЕО-400.

5. Методом термогравіметрії встановлена оптимальна температура введення лікарських речовин до складу мазей та розроблено технологію мазей із ксероформом. Розроблені технологічні та апаратурні схеми виробництва мазей „Димексером” та „Екседим”.

6. Встановлено, що добре намазування та здатність до фасування мазей зумовлюють іх пластично - в'язкі та тиксотропні властивості.

7. За результатами досліджень осмотичних властивостей розроблених мазей встановлено, що вони залежать від рН середовища для діалізу, тобто від фази раневого процесу: при рН 5,5 - 185%, а при рН 7,2 - 126% за 8 годин експерименту.

8. Для стандартизації лікарських форм розроблено методики якісного та кількісного аналізу діючих речовин комбінованих мазей із ксероформом, які дозволяють контролювати їх якість у процесі виробництва та тривалого зберігання.

9. Проведеними мікробіологічними та фізико-хімічними дослідженнями експериментально доведено стабільність мазей, визначено їх термін придатності - 2 роки у алюмінієвих тубах.

10. Біологічними дослідженнями встановлена висока протизапальна, антибактеріальна та фунгіцидна активність м'яких лікарських форм із ксероформом. При проведені досліджень гострої та хронічної токсичності встановлено, що препарати є практично нетоксичними.

11. За результатами проведених досліджень розроблена необхідна нормативна документація. Впровадження мазей „Димексером” та „Екседим” у промислове виробництво планується на ВАТ „Хімфармзавод „Червона зірка” м. Харків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Криклива І. О. Вивчення структурно-механічних властивостей нової комбінованої мазі з ксероформом / І. О. Криклива, О. А. Рубан, В. І. Чуєшов //Вісник фармації.-2002.-№ 2 (30).- С. 14-15. (Особистий внесок: проведення експерименту, обробка результатів, оформлення статті)

2. Разработка состава мягкой лекарственной формы на основе ксероформа/ И.А. Крикливая, Н.И.Филимонова, Е.А. Рубан, В.И. Чуешов. - Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Збірник наук. ст. - Запоріжжя, 2004. -Вип. ХІІ, Т- 1, С.278-281. (Особистий внесок: планування та проведення експерименту, аналіз та узагальнення результатів досліджень, оформлення статті).

3. Криклива І.О. Кількісне визначення еконазолу та ксероформу в складі мазі на ПЕО - основі /І.О. Криклива, В.О. Грудько, О.А. Рубан // Мед. хімія. - 2007- Т. 9. № 2. - С. 78-81. (Особистий внесок: підготовка зразків мазей, участь у проведені експерименту, оформлення статті)

4. Криклива І.О. Розробка технології виготовлення мазей з ксероформом /І.О. Криклива, О.А. Рубан. //Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л.Шупика.- К., 2007.- Вип. 16, Кн. 1. - С. 611-616. (Особистий внесок: планування та проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, оформлення статті)

5. Пат. 66131 А Україна, А61К9/60, А61К33/24. Фармацевтична композиція у формі мазі «Димексером» / А.І. Березнякова, Т.І Тюпка, В.І Чуєшов, І.О Криклива, О.А Рубан. - № 2003087301; заявл. 04.08.03; опубл. 15.04.04. - Бюл. № 4. (Особистий внесок: розробка складу та технології мазі, оформлення матеріалів)

6. Криклива І.О. Мікробіологічне обґрунтування складу м'якої лікарської форми з ксероформом / І.О. Криклива, Р.А. Проскурін, О.А. Рубан //Наукова конференція молодих вчених та студентів : тез. доп. Міжнар. конф.- Х.: НФаУ, 2001 - С. 22.

7. Крикливая И.А. Изучение дисперсного состава мази ксероформной / И.А. Крикливая, Е.А. Рубан, В.И Чуешов //Клінічна фармація.- 2002.- Т.6, № 3.- С. 45.

8. Криклива І.О. Створення нової лікарської форми з ксероформом / І.О. Криклива, О.А. Рубан, В.І. Чуєшов //Вчені майбутнього : тез. доп. Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, м. Одеса, 17 - 19 жовт. 2002 р.- Одеса, 2002.- С. 47-48.

9. Криклива І.О. Термогравіметричний аналіз мазі ксероформної / І.О. Криклива, О.А. Рубан, В.І. Чуєшов //Фармація ХХІ століття : тез. доп. Всеук. наук. - прак. конф.- Х., 2002.- С.49-50.

10. Криклива І.О. Структурно-механічні дослідження нової ксероформної мазі / І.О. Криклива, О.А. Рубан, В.І. Чуєшов //Наука і соціальні проблеми суспільства : медицина, фармація, біотехнологія: тез. доп. наук.-прак. конф. - Х., 2003.- Ч.1.- С.172.

11. Криклива І.О. Обґрунтування технології м'яких лікарських форм з ксероформом / І.О. Криклива, О.А. Рубан // Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованої дії : матеріали. Всеук. наук.-прак. сем.- Х., 2004.- С.119-122.

12. Криклива І.О. Розробка складу м'яких лікарських форм з ксероформом / І.О. Криклива, О.А. Рубан // Вчені майбутнього : тез. доп. Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, м. Одеса, 25 - 26 жовт. 2006 р.- Одеса, 2006.- С. 60-61.

13. Криклива І.О. Розробка нових комбінованих препаратів з ксероформом та еконазолом / І.О. Криклива, О.А. Рубан // Сьогодення та майбутнє фармації : тез. доп. Всеукр. конгресу. - Х., 2008.- С.276.

АНОТАЦІЯ

Криклива І.О. Розробка складу та технології м'яких лікарських форм з ксероформом - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук зі спеціальності 15.00.01. - «Технологія ліків та організація фармацевтичної справи». - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2008.

За результатами наукових досліджень обґрунтовано комплексний підхід до створення м'яких лікарських форм для лікування ран, раневого процесу та інфекційних дерматитів ускладнених грибковою мікрофлорою.

Теоретично та експериментально обґрунтовано оптимальний склад мазей „Димексером”: ксероформ - 5,0; димексид - 5,0; ПЕО-основа до 100,0 та „Екседим”: еконазол - 1,0; ксероформ - 5,0; димексид - 5,0 та ПЕО-основа до 100,0.

За результатами комплексних біофармацевтичних, фізико-хімічних, фармако-технологічних і біологічних досліджень розроблено оптимальну технологію і методики стандартизації мазей із ксероформом. Проведені дослідження стабільності мазей під час зберігання.

За результатами фармакологічних досліджень доведена специфічна активність та нешкідливість препаратів. За результатами проведених досліджень розроблена нормативно-технічна документація.

Ключові слова: раневий процес, дерматит, грибкові ураження шкіри, ксероформ, еконазол, димексид, мазь, технологія.

Крикливая И. А. Разработка состава и технологии мягких лекарственных форм с ксероформом - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01. - «Технология лекарств и организация фармацевтического дела». - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2008.

В работе обоснован комплексный подход к созданию мягких лекарственных форм с ксероформом для лечения ран, раневого процесса и инфекционных дерматитов, осложненных грибковой микрофлорой.

На основании результатов физико-химических, биофармацевтических и биологических исследований разработан оптимальный состав и обоснована рациональная технология мазей с ксероформом, эконазолом и димексидом.

С целью вибора оптимальной основы мазей были проведены микробиологические исследования, которые свидетельствуют, что максимальной антимикробной активностью обладают образцы мазей на гидрофильных основах,

в частности полиэтиленоксидная. Используя метод диффузии в агаровый гель, установлена синергидная активность ксероформа и димексида в отношении основных возбудителей гнойной инфекции.

Для выбора оптимального соотношения полиэтиленоксидов в мазевой основе были проведены исследования образцов с различным содержанием ПЭО-400 и ПЭО -1500. По результатам эксперимента было установлено оптимальное соотношение ПЭО-400 и ПЭО-1500 - 85:15.

Концентрация действующих веществ, которые входят в состав мазей была выбрана на основании микробиологических исследований.

Для разработки оптимальной технологии мазей обоснован температурный режим введения действующих веществ в основу. Используя метод термогравиметрии изучены температуры разложения действующих веществ.

В связи с тем, что ксероформ и эконазол являються аморфными порошками, которые нерастворяются в воде, димексиде и компонентах основы, нами были проведены исследования оптимального способа их введення в состав мазей. На основании дисперсного анализа образцов установлено, что ксероформ и эконазол в состав мазей целесообразно вводить в виде суспензии в ПЭО-400.

Теоретически та експериментально обоснован оптимальний состав мазей „Димексером”: ксероформ - 5,0; димексид - 5,0; ПЭО-основа до 100,0 и „Экседим”: эконазол - 1,0; ксероформ - 5,0; димексид - 5,0 и ПЭО-основа до 100,0.

Разработаны блок-схемы производства мазей с ксероформом, на основании которых разработаны технологические регламенты.

Разработаны методики качественного и количественного анализа действующих веществ, которые вошли в проекты АНД. Изучены структурно- механические и осмотические свойства мазей.

Также была изучена кинетика высвобождения ксероформа из мазей методом диализа сквозь полупроницаемую мембрану.

Количественное определения ксероформа в диализате проводили спектрофотометрическим методом.

Установлено, что количество ксероформа, который перешел в раствор невелико и составляет 0,3 х 10^-3г. Соединения висмута не будут поступать в системный кровоток, а фармакологическое действие будет происходить на поверхности кожи.

Изучалась стабильность мазей в процессе хранения. Стабильность мазей оценивали с помощью физико-химических и микробиологических методов при хранении на протяжении двух лет. На основании проведенных исследований установлен срок хранения мазей - 2 года.

Фармакологическими исследованиями доказана высокая терапевтическая активность мазей „Димексером и „Экседим„. На модели каррагенинового отека стопы у крыс експериментально установлена антиэкссудативная активность мазей „Димексером” и „Экседим”, также установлено, что данные мази не проявляют местнораздражающего и аллергизирующего действия на кожу. Установлено отсутствие токсического действия.

Ключевые слова: раневой процесс, дерматит, грибковые поражения кожи ксероформ, эконазол, димексид, мазь, технология.

Krikliva I. A. The creation of structure and technology of soft medicinal forms with xeroform - Manuscript.

The thesis for obtaining of the degree of Candidate in Science in Pharmacy in speciality 15.00.01. - «Drug technology and organization of Pharmacy». National University of Pharmacy. Kharkiv, 2008.

According to the scientific investigations results, the scientific approach for mild medicinal forms development for wounds treating, wounding process and infectious dermatitis with complicated fungi microflora has been grounded.

Optimal ointments composition: “Dimekserom”: xeroform - 5,0; dimeksid -5,0; PEO-base up to 100,0 and “Eksedim”: econazol -1,0; xeroform -5,0; dimeksid - 5,0 and PEO - base up to 100,0 has been theoretically and experimentally grounded.

Optimal technology and methods of ointments standardization with xeroform have been developed by the results of complex biopharmaceutical, physicochemical and biological investigations. Ointments stability investigations during their storing have been performed.

Specific activity and safety of drugs have been proved according to the results of pharmacological investigations. Normative-technical documentation has been developed.

Key words: wounding process, dermatitis, fungi skin infections, xeroform, econazol, dimeksid, ointment, technology.

Размещено на Allbest.ru