Гіпербарична оксигенація у комплексному лікуванні дистрофічно-запальних захворювань пародонта

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

УДК: 6/6.3/4.18-002-08-059+615.835.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Спеціальність 14.01.22 - Стоматологія

Гіпербарична оксигенація у комплексному лікуванні дистрофічно - запальних захворювань пародонта

Сажина Оксана Сергіївна

Київ - 2009

Дисертація є рукописом

Роботу виконано в Національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України, м. Донецьк.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри стоматології, директор інституту стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Скиба Василь Якович, ДУ «Інститут стоматології АМН України», завідувач відділенням терапевтичної стоматології

- кандидат медичних наук , доцент Журочко Олена Іллівна, Кримський державний медичний університет ім.. С.І.Гіоргієвського, завідувач кафедрою терапевтичної стоматології

Захист відбудеться „16” січня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10 - А.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розіслано „15” грудня 2008р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради І.П. Мазур.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Генералізований пародонтит (ГП) являє собою дистрофічно-запальний процес, виникаючий під впливом негативних екзогенних та ендогенних чинників (Мазур І.П., 2006).

На сьогодні проблема профілактики та лікування генералізованого пародонтиту залишається однією з самих актуальних в стоматології. Значимість її успішного рішення зумовлена високою поширеністю захворювання, прогресуючим перебігом та тяжкими ускладненнями, які у багатьох випадках призводять до втрати зубів, а також багатофакторним патогенним впливом пародонтального вогнища на організм хворого (Данилевський Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Косенко К.Н., Чумакова Ю.Г., Городенко Э.А., 2000; Безрукова И.В., Грудянов А.И., 2002; Белоклицкая Г.Ф., 2007).

Незважаючи на значний арсенал фармакологічних, фізіотерапевтичних та інших методів, лікування генералізованого пародонтиту являє складну задачу пов'язану з розробкою нових, більш ефективних, патогенетично виправданих методів впливу на тканини пародонта та організм в цілому.

Відомо, що першорядну роль в патогенезі генералізованого пародонтиту грають гемомікроциркуляторні порушення в тканинах пародонта, які призводять до розвитку в навколозубних тканинах гіпоксії, дистрофічних і дегенеративних змін (Логинова Н.К., Кречина Е.К., 1998; Кречина Е.К., Ефанова С.А., 2005; Деньга О.В., Руденко М.М., Коваль Ю.Н., 2007; Straka Michal, 2000).

Виходячи зі сказаного, з метою усунення патологічної ситуації в організмі хворого на генералізований пародонтит, є особливо перспективним використання засобів і методів лікування, спрямованих на поліпшення мікроциркуляторних процесів, усунення гіпоксії тканин пародонта та нормалізацію метаболізму.

У значній мірі зазначеним вимогам задовольняє метод гіпербарічної оксигенації (ГБО), який дозволяє впливати на основні ланки патологічного процесу (Леонов А.Н., 2003, 2006, 2008; Сазонтова Т.Г., 2006; Шпектор В.А., Демуров Е.А., 2007). Проведені до цього часу численні клінічні дослідження підтвердили високу ефективність ГБО при лікуванні різноманітної патології. Гіпербаричний кисень діє не тільки як засіб для покращення стану мікроциркуляції та ліквідації наслідків гіпоксії в тканинах пародонта, а також демонструє позитивний вплив на анаеробну флору порожнини рота.

Також гіпербаричний кисень проявляє імунокорегуючу дію, реалізує седативний, гіпосенсебілізуючий ефект, активує репаративні процеси в тканинах пародонта, посилює дію ряду медикаментозних препаратів, у тому числі протизапальних, що дозволяє скоротити їх дози, а також терміни лікування пацієнтів.

Але незважаючи на наявність значної кількості наукових праць, присвячених використанню ГБО в стоматології (Бажанов Н.Н., 1980; 1994; Бобрышев В.А., 1989; Воложин А.И., 1994; Никонов А.В., Шатохин Е.Н., Никонорова А.В., 1994; Жахбаров А.Г., Орынбаев Т.О., Дмитриева Р.Е., 1996; Chen T.L., Lin S.L., Lin G.Q.,2003; Chen T., Zhon, Lin Y., 2006) до цього часу залишаються відкритими питання оптимальних режимів проведення ГБО для лікування хворих на генералізований пародонтит, відсутні дані порівняльної оцінки безпосередніх та віддалених результатів комплексного лікування таких пацієнтів з використанням загальних та локальних впливів гіпербаричним киснем на тканини пародонта.

Враховуючи наведені дані, було проведено дослідження можливостей застосування ГБО в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрямок наукових досліджень є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Донецького Національного медичного університету імені М. Горького «Особливості лікування щелепно-лицевої ділянки ортопедичними конструкціями у осіб з дефектами зубного ряду при соматичній патології» (№ ДР 0103U007859).

Мета дослідження - підвищення ефективності лікування дистрофічно-запальних захворювань пародонта з використанням в терапевтичному комплексі метода гіпербаричної оксигенації.

Мета роботи визначила наступні завдання:

1. Розробити та обґрунтувати оптимальні режими ГБО в залежності від ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту.

2. Вивчити вплив ГБО на клінічний стан, реґіонарну гемодинаміку, анаеробну мікрофлору вмісту пародонтальних карманів при лікуванні хворих на генералізований пародонтит різного ступеня тяжкості.

3. Розробити конструкцію внутрішньоротової камери для проведення локальної ГБО-терапії.

4. Розробити методику застосування локальної ГБО-терапії для лікування хворих на генералізований пародонтит.

5. Провести порівняльну оцінку безпосередніх та віддалених результатів комплексного лікування генералізованого пародонтиту різного ступеня тяжкості з використанням локальної ГБО-терапії.

Об'єкт дослідження: тканини пародонта хворих на генералізований пародонтит I, I-II, II ступеня тяжкості.

Предмет дослідження: вивчення ефективності використання метода ГБО-терапії у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит. пародонтит гіпербарична оксигенація

Методи дослідження: клінічні - стоматологічне та пародонтологічне обстеження хворих на генералізований пародонтит з використанням параклінічних індексів; лабораторні (мікробіологічні) для оцінки впливу гіпербаричного кисню на анаеробну флору вмісту пародонтальних карманів, які ідентифікували по морфологічним, культуральним, біохімічним властивостям за допомогою тест - систем «АНАЭРО тест 23» фірми Мікро-ЛА-Тест, АО «Лахема», (Чехія); функціональні (реопародонтографія) - для оцінки стану гемомікроциркуляції; статистичні - для визначення вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі клініко-функціональних, мікробіологічних досліджень обґрунтована доцільність використання метода гіпербаричної оксигенації в якості додаткового патогенетичного засобу в комплексній терапії генералізованого пародонтиту.

Вперше розроблені і обґрунтовані оптимальні режими ГБО в залежності від ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту.

Розроблено та удосконалено пристрій для проведення локальної ГБО ротової порожнини при лікуванні дистрофічно-запальних захворювань породонта (патент № 23385, 2007).

Розроблена методика проведення локальної ГБО-терапії при лікуванні генералізованого пародонтиту різного ступеня тяжкості.

Опрацьована тактика комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит різного ступеня тяжкості з використанням загальної та локальної ГБО.

Встановлено, що підвищення ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту з використанням ГБО досягається за рахунок впливу на основні патогенетичні ланки хронічного дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта, а саме - мікроциркуляторні та пов'язані з ними порушення метаболізму і трофіки з розвитком локальної тканевої гіпоксії, а також на видовий склад облігатно-анаеробних бактерій та показники бактеріальної колонізації мікрофлори пародонтальних карманів. Корекція цих порушень дозволяє отримати високі безпосередні та віддалені результати лікування генералізованого пародонтиту.

Показано, що використання даного метода лікування сприяє ліквідації запалення і тривалій клінічній стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта, викликає стійку ремісію хвороби.

Практичне значення отриманих результатів. Апробована і впроваджена в клінічну практику внутрішньоротова конструкція для проведення локальної ГБО-терапії хворим на генералізований пародонтит з метою усунення дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта.

Розроблена тактика і методика проведення сеансів локальної ГБО-терапії.

Запропоновані методи контролю за ефективністю лікування дистрофічно-запальних захворювань пародонта різних ступенів тяжкості з використанням ГБО-терапії.

Доведено, що розроблений метод локальної ГБО-терапії не викликає побічних ефектів, простий і доступний у використанні, не вимагає значних матеріальних витрат, що дає підставу рекомендувати його для широкого застосування в практичній стоматології.

Метод локальної ГБО-терапії, успішно використовується при лікуванні хворих з дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта в стоматологічних клініках Донецького національного медичного університету імені М. Горького, Луганського державного медичного університету, в міських поліклініках м. Донецька, м. Маріуполя, м. Луганська.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано літературний і патентний пошук та аналіз інформаційних джерел. Разом із науковим керівником дисертаційної роботи проведено планування досліджень, постанова мети, задач та формулювання наукових положень роботи. Дисертантом самостійно проводилось клінічне обстеження хворих, узагальнений аналіз, електронний облік, математичне опрацювання матеріалів та інтерпретація результатів роботи. Усіх пацієнтів, які згадуються у роботі, автор лікувала особисто. Автором не були використані наукові результати та ідеї, котрі належать співавторам робіт, що опубліковані.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі ортопедичної стоматології (завідувач кафедрою - д. мед. н., професор Кльомін В. А.) Донецького національного медичного університету імені М. Горького та на базі відділення гіпербаричної оксигенації Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань (завідувач відділення - к. мед. н. Ладарія О. Г.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені на IX Конгресі Світової федерації лікарських товариств (Луганськ, 2002), XI Конгресі Світової федерації лікарських товариств (Полтава, 2006), научно-практичних конференціях з міжнародним представництвом «Актуальні проблеми медицини праці» (Донецьк 2006, 2007, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт, серед яких 5 статей у журналах, ліцензійованих ВАК України; отримано 1 патент України щодо винаходу.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 142 сторінках машинописного тексту. Вона складається з вступу, аналітичного огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, який містить 262 джерела, з яких 192- вітчизняних та країн СНД, 70 - іноземні. Робота ілюстрована 15 таблицями, 7 малюнками, 3 фотографіями.

Основний зміст

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проведені на базі Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань, а також стоматологічної клініки Донецького національного медичного університету імені М. Горького. Для вирішення поставлених у роботі завдань було проведене комплексне обстеження і лікування 160 хворих на генералізований пародонтит віком від 30 до 60 років. Генералізований пародонтит I ступеня діагностовано у 82 хворих; I-II, II ступеня - у 78 хворих. Групу контролю склали 20 практично здорових осіб з інтактним пародонтом, які проходили лікування з приводу карієсу та його ускладнень, аналогічного віку з пацієнтами групи спостереження.

Діагностику захворювань пародонта проводили у відповідності із класифікацією М.Ф. Данилевського (1998).

Усі хворі залежно від застосованого лікування, поділені на основну та групу порівняння. В основній групі (120 хворих) традиційна комплексна терапія генералізованого пародонтиту доповнювалася сеансами загальної (80 хворих) та локальної (40 хворих) гіпербаричної оксигенації. Пацієнтам порівняльної групи проводили тільки традиційну терапію, яка вміщувала раціональні місцеві втручання в комплексі з призначенням вітамінів Є і С, препаратів кальцію.

Традиційна комплексна терапія включала санацію порожнини рота, проведення професійної гігієни порожнини рота, видалення зубних відкладень, місцеву антибактеріальну терапію (антисептичне полоскання, інстиляції пародонтальних карманів та аплікації препаратами «Гексорал». «Періокур»); загальне лікування: Токоферол ацетат - по 0,1 г три рази на добу, аскорбінову кислоту - по 0,3г на добу, «Кальцемін» по 1 табл. 2 р. на добу протягом 3 місяців (Мазур І.П. 2006).

Ефективність комплексного лікування пацієнтів всіх груп оцінювали безпосередньо по завершенню курсу терапії, а також у віддалені терміни через 6 та 12 місяців за допомогою клініко-функціональних та лабораторних (мікробіологічних) показників.

Загальноприйняте клінічне обстеження усіх хворих включало аналіз скарг, анамнезу, огляд порожнини рота і тканин пародонта.

Стан пародонта визначали за допомогою індексів: РМА в модифікації Parma (1960), індексу гігієни (ГІ) Гріна-Вермільона, пародонтального індексу (ПІ) Рассела (1956), CPITN. Визначали середній показник глибини пародонтальних карманів, кровоточивості ясен.

Стан кісткової тканини пародонта оцінювали шляхом проведення прицільних внутрішньоротових рентгенологічних знімків і ортопантограм щелеп.

Мікробіологічні дослідження проводили з метою визначення антимікробної дії лікувального комплексу. Досліди проводили на культурах свіжевиділених штамів мікроорганізмів вмісту пародонтальних карманів, які ідентифікували по морфологічним, культуральним, біохімічним властивостям за допомогою тест - систем «АНАЭРО тест 23» фірми Мікро-ЛА-Тест, АО «Лахема», Чехія.

Стан мікроциркуляції тканин пародонта оцінювали за допомогою метода реопародонтографії за рекомендаціями Н.К. Логінової (1994) на реографі «РГ 4-02». Реопародонтограми (РПГ) оцінювали за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу «Кардіо+», Канал РЕО, який дозволяє проводити комп'ютерний аналіз реограми. При кількісній оцінці амплітудних характеристик реопародонтограми розраховували слідуючи реографічні показники: Реографічний індекс (РІ), відражаючий ступень кровонаповнення в час систоли серця; показник тонусу судин (ПТС), який характеризує тонусне напруження судинних стінок; індекс еластичності (ІЕ), відражаючий ступінь еластичності судинних стінок; індекс периферичного опору (ІПС), що показує опір току крові в дослідженому регіоні.

Курс лікування методом ГБО-терапії в умовах барокамери «ОКА - МТ»,

(Росія), складався з 10-12 сеансів з експозицією 40 хвилин в основному режимі при тиску кисню 1,25; 1,4; 1,7 ата.

Сеанси локальної гіпероксигенації тканин пародонта ротової порожнини з використанням запропонованого нами пристрою (патент на корисну модель № 23385, 2007; автори Сажина О.С., Павленко О.В.) проводили впродовж 12-15 діб під тиском кисню 200-300 мм. рт. ст. в залежності від ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту. Тривалість 1 процедури 15 хвилин на кожну щелепу.

Пристрій складається з камери у вигляді капи з лунками для зубів і штуцера для нагнітання кисню, з'єднаного з джерелом підвищеного тиску зволоженого кисню. Капа виготовлена з еластичної пластмаси, яка повторює форму зубного ряду та покриває його. Камеру притискують до перехідної складки за допомогою еластичного валика , розташованого по краю камери і прикусу зубів - антагоністів. По нагнітальному штуцеру у камеру йде зволожений кисень; підвищений тиск в капі підтримується на постійному рівні за допомогою вентиля та манометра.

Статистична обробка даних здійснювалась з використанням комп'ютерних програм Microsoft Excel 97 із застосуванням методів варіаційної статистики,

t-критерію Стьюдента. Було використано алгоритм організації статистичних досліджень С. Н. Лапача із співавтор. (2001).

Результати дослідження та їх обговорення. Для обґрунтування застосування ГБО в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту проведено порівняльний аналіз безпосередніх та віддалених результатів спостереження за пацієнтами основної та групи порівняння.

Успішність ГБО-терапії в значній мірі пов'язана з дозою гіпербаричного кисню, що суттєво залежить від рівня тиску газу в барокамері. В зв'язку з цим було проведено дослідження можливостей застосування гіпербаричного кисню з визначенням диференційованих режимів ГБО: 1,25; 1,4; 1,7 ата. Встановлено, що найбільш позитивні результати лікування спостерігались в групі пацієнтів при використанні робочого тиску кисню на рівні 1,4 ата: на фоні суб'єктивного поліпшення стану, забезпечувалося достовірне покращення основних клініко-функціональних тестів у 86,4 % хворих (з них з ГП I ст. - 91,7 %, ГП I-II;

II ст. - 71,4 %). Починаючи з перших сеансів ГБО було ліквідовано кровоточивість та болючість ясен, вони набували блідо-рожевого кольору, ставали щільнішими, відновлювалась їх архітектоніка; нормалізувались показники, що характеризують активність перебігу дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта. Так спостерігалась оптимізація основних пародонтальних індексів (РМА, ПІ, ГІ, CPITN), а також параметрів локальної гемодинаміки.

Під впливом ГБО вже після першого сеансу РІ, що відображує рівень кровопостачання, перевищив початковий на 58 % (р<0,05), в той же час ПТС знизився тільки на 4,7 % (р<0,05). К 3 сеансу нормалізувалась конфігурація реограми, зросла її амплітуда (РI збільшився на 18,2 %, ПТС знизився на 16,2 %, р<0,05). Та ж тенденція спостерігалась і к початку 6-го сеансу. РІ мав рівень практично близький до умовної норми, а ПТС - на 32,4 % (р<0,05) нижче в порівнянні з таким до початку лікування. При розгляді реографічних показників перед 9-им сеансом відзначено, що вони не перетерплювали істотних змін в порівнянні з початком 6-го сеансу і після закінчення курсу ГБО (12 сеансу) стабільно досягли значень у здорових осіб.

Аналізуючи викладене, треба зазначити, що статистично достовірні коливання ПТС відзначались тільки в інтервалі між 3 та 6 сеансами ГБО. Це дозволяє зробити висновок про більш вразливі позитивні зміни стану мікроциркуляції впродовж перших 6 сеансів. Тому для нормалізації кровопостачання тканин пародонта у хворих на генералізований пародонтит в більшості випадків достатньо 6-9 сеансів ГБО.

Покращення клініко-функціональних показників при використанні мінімізованої ГБО (тиск 1,25 ата) спостерігали у всіх пацієнтів з генералізованим пародонтитом I ст. (100 %), а також більш ніж в 60 % випадків при генералізованому пародонтиті I-II; II ступеня. Наведені дані свідчать про можливість малих доз гіпербаричного кисню викликати виражений клінічний ефект нормалізувати мікрогемодінаміку в тканинах пародонта у хворих з початковими формами генералізованого пародонтиту. Але доза гіпербаричного кисню під тиском 1,25 ата для хворих на генералізований пародонтит I-II; II ступеня. виявлялась недостатньою в ряді випадків, про що свідчить відсутність достовірних змін досліджуваних параметрів.

Результати лікування на режимі 1,7 ата були гірші за попередні. Ефективність склала: 75 % та 44 % при генералізованому пародонтиті I і I-II; II ступеня. Такі несприятливі результати можна пояснити перебільшенням дози гіпербаричного кисню, та появою додаткових функціональних порушень на змінені при цій хворобі захисні функції організму хворого, що є наслідком неадекватної корекції.

Отже, викладене обґрунтувало доцільність рекомендувати в клінічну практику мінімізованих режимів ГБО, що сприяло подальшому розвитку цього напрямку у вигляді розробки простого, доступного, економічного метода локального впливу гіпербаричним киснем на тканини пародонта, який дозволяє проводити процедури в амбулаторних стоматологічних умовах, використовуючи низькі рівні компресії кисню (1,25; 1,4 ата, або 200-300 мм. рт. ст.) для хворих на генералізований пародонтит I; I-II; II ступеня.

Аналіз безпосередніх результатів комплексного лікування 20 пацієнтів на генералізований пародонтит I ступеня з використанням локальної ГБО-терапії, показав покращення клінічного стану в 100 % випадків. Вже після 2-3-го сеансів гіпероксії відзначено усунення симптомів запалення ясен: кровоточивості, набряку, запаху з рота; після 5 процедури відновився нормальний колір слизової, а також рельєф краю ясен. З позитивними клінічними результатами відзначено нормалізацію показників ГІ з (1,98 ± 0,36) балів до (1,1 ± 0,12) балів; ПІ становив (1,12 ± 0,8) балів проти (2,12 ± 0,62) балів; індекс РМА - 15,3 ±2,3 %; до лікування - 23,76 ± 4,18 %; індекс CPITN - 0 балів, проти (2,49 ± 0,38) балів..

Позитивні результати традиційного лікування генералізованого пародонтиту І ступеня спостерігалися помітно рідше. Повне усунення запалення в навколо зубних тканинах було встановлено тільки у 80 % хворих порівняльної групи. А майже в 20 % випадків проведена терапія викликала менш істотні зміни клінічної картини пародонтиту. Терміни початку і закінчення регресії основних клінічних симптомів запізнювалися на 2-5 днів.

Успішні безпосередні результати комплексної терапії, що включала сеанси локальної ГБО, підтвердило значне зниження показників активності перебігу дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта у осіб основної групи. Раціональне втручання в порожнину рота в ході традиційної терапії також призводять до достовірного зниження досліджуваних показників. Але середні значення параклінічних індексів у хворих на генералізований пародонтит І ступеня тяжкості основної групи після лікування були значно нижче показників групи порівняння ГІ - (1,1±0,12) балів; РМА - 15,2±2,3 %; ПІ - (1,12±0,8) балів проти ГІ - (1,33±0,24) балів; ПІ - (1,27±0,29) балів; РМА - 19,1±3,27 %.

Клінічні спостереження, підтверджені показниками РПГ досліджень, які відобразили різну силу реагування мікроциркуляторної ланки на застосовані лікувальні комплекси. У двох групах хворих на генералізований пародонтит І ступеня відбувалось підвищення рівня кровопостачання, але якщо у основній групі РІ, ІЕ, ПТС досягли оптимального рівня 0,078±0,003 %, (р<0,01); 79,6±2,61 %, (р<0,01); 12,8±0,62 %, (р<0,01), то в порівняльній групі зміни цих показників не мали настільки вираженого характеру 0,066±0,003 %, (р<0,05); 70,3±3,86 %, (р>0,05); 15,8±0,68 %, (р>0,05).

Дуже важливо враховувати, що нормалізація багатьох клініко-функціональних показників у хворих на генералізований пародонтит I-IІ, ІІ ступеня тяжкості настає пізніше ніж їх усунення при генералізованому пародонтиті І ступеня.

Сприятливі безпосередні результати комплексного лікування з використанням локальної ГБО-терапії спостерігали у 90 % хворих на генералізований пародонтит I-IІ, ІІ ступеня, у порівняльній групі тільки у 65 %.

Про доцільність застосування локальної ГБО-терапії свідчить і динаміка регресії основних клінічних ознак захворювання: терміни регресії симптомів пародонтиту в основній групі випереджали такі у хворих, що одержували традиційне лікування. Так, на тлі ГБО-терапії зменшення гіперемії, набряклості, болісності і кровоточивості ясен, відсутність ексудату в пародонтальних карманах відзначалося після 5-6 відвідувань, а у порівняльній групі термін початку регресії основних клінічних симптомів запізнювався на 2-5 днів.

Клінічні спостереження підтверджені параклінічними індексами: ГІ в основній групі перед лікуванням становив (2,47±0,25) балів, після (1,23±0,11) балів; ПІ - (3,92±0,3) балів, після - (2,2±0,26) балів; РМА до 45,72±4,13 %, після - 16,75±2,52 %. В порівняльній групі аналогічні показники після закінчення курсу становили: ГІ - (1,47±0,15) балів; ПІ - (2,47±0,35) балів; РМА - 28,6±2,47%. Під впливом лікування істотно покращувався і стан мікроциркуляторного русла тканин пародонта.

В основній групі хворих на генералізований пародонтит I-IІ, ІІ ступеня РІ підвищився з (0,049±0,0016) Ом до (0,064±0,0025) Ом (р<0,01), ІЕ -з 64,8±3,35 % до 77,0±4,21 % (р<0,05); показники тонусу мікросудин зменшились: ПТС - на 22,4 % (р<0,05), ІПС - з 98,3±5,35 % до 82,9±3,68 % (р<0,05). При розгляді аналогічних результатів дослідження в порівняльній групі хворих виявлено, що під впливом традиційної терапії середні показники ПТС, ІПС залишаються значно вище норми 15,9±0,72 %, (р>0,05); 91,6±3,25 %, (р<0,05), РІ зріс до (0,55±0,0016) Ом (р<0,05) проти (0,064±0,0025) Ом в групі хворих, які отримали сеанси локальної ГБО-терапії.

Проведені бактеріологічні дослідження в групах спостереження з інтактним пародонтом та хворих на генералізований пародонтит свідчать, що у останніх має місце активація мікрофлори пародонтальних карманів, що визначалось суттєвим збільшенням бактеріальної колонізації облігатно анаеробних бактерій і видовим дисбалансом їх популяції. Останнє характеризувалось зниженням питомої ваги одних видів, наприклад, V. parvula, V. alcalesens, P. anaerobius та інші, та зростанням питомої ваги других патогенів- E.lenta, G. morbulorum, C. Subterminale, D. Nodosus та інші. В цілому отримані дані свідчать про те, що в етіології пародонтиту суттєву роль грають асоціації облігатно анаеробних бактерій.

З метою вивчення впливу на мікрофлору пародонтальних карманів різних способів лікування мікробіологічні дослідження були проведені в групі хворих, лікувальний комплекс яких доповнювався сеансами локальної гіпероксії, а також серед пацієнтів групи порівняння, яким провели аналогічний курс традиційної терапії без ГБО.

З'ясовано, що комплексне лікування генералізованого пародонтита с використанням локальної ГБО-терапії ефективно впливає на видовий спектр облігатно анаеробних бактерій та на показники бактеріальної колонізації. Так бактеріальна колонізація S.hansenii в основній групі безпосередньо після проведення лікування тільки в 1,6 раза перевищувала аналогічні показники в групі здорових, а в групі порівняння - суттєво вище - в 2,4 разі. Найменші показники бактеріальної колонізації в основній групі зареєстровані і у відношенні до інших видів облігатно анаеробних бактерій. При цьому цей показник наближався до такого в групі здорових, або був навіть нижче. Останнє було характерно для бактеріальної колонізації V.parvula, V.alcalescens, B.putredinus, L.catenaforme.

За умови потенціруючої дії гіпербаричного кисню у комплексі з традиційним курсом доведено спроможність повної елімінації із пародонтальних карманів таких видів мікроорганізмів, як P.anaerobius, E.Lenta та інші (усього 8 видів). В порівняльній групі повної елімінації цих видів анаеробів не відбувалось.

Таким чином, використання в лікуванні генералізованого пародонтиту сеансів локальної ГБО - виявляє найбільш виразний позитивний ефект на бактеріологічні показники у порівнянні з результатами традиційної терапії, сприяє значному пригніченню росту мікробних культур в пародонтальних карманах.

Аналіз віддалених результатів комплексної терапії 20 хворих на генералізований пародонтит І ступеня з використанням локальної ГБО-терапії через 6 місяців після закінчення курсу лікування свідчить про стійку клінічну стабілізацію стану тканин пародонта у більшості обстежених пацієнтів (95 %), в групі порівняння тільки у 70 %. В 30 % випадків спостерігали рецидив запального процесу.

Результати дослідження пародонтального статусу через 12 місяців свідчать про явні переваги локальної ГБО-терапії: так стійка ремісія виявлена у 91,6 % хворих на генералізований пародонтит І ступеня, при традиційної терапії - у 66,7 %, а у 33,3 % хворих групи порівняння виявлені несприятливі результати, пов'язані з загостренням запального процесу. Стан реґіонарного кровообігу у хворих на генералізований пародонтит І ступеня під впливом комплексної терапії у найближчі та віддалені терміни спостереження відображені у табл. 1.

У хворих на генералізований пародонтит I-IІ, ІІ ступеня ефект віддаленої дії гіпербаричного кисню був трохи нижче: стабільний стан, підтверджений клініко-діагностичними показниками спостерігали у 87,5 % хворих через 6 місяців, в порівняльній групі - тільки у 37,5 %. Через 12 місяців в основній групі стійкий стан клінічної ремісії зберігався у 83,3 % випадків, і тільки у 16,7 % хворих спостерігали загострення запального процесу. Через 12 місяців в основній групі патологічний процес наростав в 16,7 % випадків. В той же час в групі порівняння у 66,6 % пацієнтів діагностовано генералізований пародонтит I-IІ та ІІ ступеня, а у 33,4 % - генералізований пародонтит ІІІ ступеня тяжкості.

Таблиця 1 Динаміка показників регіонарного кровообігу у хворих ГП I ст. у віддалені терміни після лікування, (M±m)

Показники	Здо-рові	Групи	До лікування	Після лікування	Р	Через 6 міс.	р	Через 12 міс.	Р
РІ, Ом	0,076±0,03	1	0,058±0,0025	0,078±0,0026	<0,01	0,076±0,0026	<0,05	0,076±0,0032	<0,05
		2	0,058±0,0026	0,0660,0032	<0,05	0,060±0,0035	>0,05	0,056±0,0022	>0,05
ІЕ, %	78,9±3,82	1	64,8±3,26	79,6±2,61	<0,01	78,9±3,82	<0,05	78,8±2,92	<0,05
		2	65,5±3,30	70,3±3,86	<0,05	65,2±3,29	>0,05	64,8±3,46	>0,05
ІПС, %	82,2±2,48	1	94,8±3,25	78,5±2,61	<0,01	81,7±2,57	<0,05	81,1±4,15	<0,05
		2	95,4±3,25	90,6±3,22	>0,05	95,6±4,62	>0,05	97,0±4,72	>0,05
ПТС, %	13,2±0,51	1	16,5±0,82	12,8±0,62	<0,01	14,3±0,43	<0,05	14,0±0,52	<0,05
		2	16,5±0,84	15,8±0,68	>0,05	15,9±0,92	>0,05	16,1±0,76	>0,05

Примітки. Групи: 1 - основна, 2 - порівняння. Р - вірогідність обчислення щодо безпосередніх результатів лікування.

Тож у випадках рецидиву пародонтиту відбувалося не тільки повернення до клінічної картини на початку лікування, але й подальше прогресування дистрофічно-запального процесу.

Зміни показників мікроциркуляції за даними РПГ під впливом комплексної терапії наведені в табл. 2.

Таким чином, результати дослідження продемонстрували, що розроблена нами методика застосування локальної ГБО-терапії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту І і I-IІ, ІІ ступеня тяжкості є патогенетично обґрунтованою й оптимальною, тому що крапками прикладення гіпербаричного кисню є основні ланки в механізмі розвитку захворювання.

Таблиця 2 Динаміка показників регіонарного кровообігу у хворих ГП I-ІІ та ІІ ст. у віддалені терміни після лікування, (M±m)

Показники	Здо-рові	Групи	До лікування	Після лікування	Р	Через 6 міс.	р	Через 12 міс.	Р
РІ, Ом	0,076±0,03	1	0,049±0,0016	0,064±0,025	<0,01	0,065±0,0020	<0,05	0,068±0,0036	<0,05
		2	0,046±0,0015	0,055±0,0016	<0,05	0,052±0,0033	<0,05	0,048±0,0016	<0,05
ІЕ, %	78,9±3,82	1	64,8±3,35	77,0±4,21	<0,05	74,2±3,61	<0,05	73,7±2,30	<0,05
		2	63,72±3,28	67,8±3,33	>0,05	65,3±2,92	>0,05	64,5±2,04	>0,05
Показники	Здо-рові	Групи	До лікування	Після лікування	Р	Через 6 міс.	р	Через 12 міс.	Р
ІПС, %	82,2±2,48	1	98,3±5,35	82,9±3,68	<0,05	85,3±4,52	<0,05	85,4±4,33	<0,05
		2	96,9±3,28	91,6±3,25	>0,05	97,2±3,33	>0,05	98,1±5,32	>0,05
ПТС, %	13,2±0,51	1	16,8±0,82	13,8±0,45	<0,05	14,2±0,82	<0,05	14,6±0,76	<0,05
		2	16,6±0,92	15,9±0,72	>0,05	16,1±0,61	>0,05	16,6±0,62	>0,05

Примітки. Групи: 1 - основна, 2 - порівняння. Р - вірогідність обчислення щодо безпосередніх результатів лікування.

Доповнення медикаментозного лікування ГБО-терапією викликає виражений клінічний ефект, поліпшення мікрогемодинаміки в тканинах пародонта, сприяє оптимізації мікробіоцинозу ротової порожнини.

Висновки

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі стоматології, пов'язаної з розробкою та оцінкою ефективності методу лікування генералізованого пародонтиту з використанням гіпербаричної оксигенації.

1. Курс гіпербаричної оксигенації за умовами використання диференційованих режимів (тиск 1,25-1,4 ата, експозиція 40 хвилин, 6-9 сеансів) є ефективним методом в комплексі засобів патогенетичного лікування хворих на генералізований пародонтит І та I-IІ, ІІ ступеня тяжкості.

2. Використання гіпербаричної оксигенації на обраних режимах сприяє регресу клінічної симптоматики генералізованого пародонтиту. Значне покращення стану тканин пародонта при використанні тиску кисню 1,25 ата спостерігалось у 59,2 % хворих (у 100 % на ГП І ст. та більш ніж у 60 % - на ГП I-IІ, ІІ ст.), а також у 86,4 % випадків при режимі кисневого тиску 1,4 ата (ефективність лікування хворих на ГП І ст. та ГП I-IІ, ІІ ст. склала 91,7 % та 71,4 %).

3. Розроблено і запропоновано для лікування хворих на генералізований пародонтит різного ступеня тяжкості пристрій, який дозволяє проводити сеанси локальної гіпербаричної оксигенації, використовуючи мінімізовані режими кисневого тиску (1,25-1,4 ата або 200-300 мм рт. ст. на протязі 15 хвилин на кожну щелепу, 10-15 процедур).

4. На підставі клініко-функціональних, мікробіологічних досліджень обґрунтована доцільність використання локальної ГБО-терапії у хворих на генералізований пародонтит І та I-IІ, ІІ ступеня тяжкості, що дозволяє суттєво покращити стоматологічний статус, нормалізувати регіонарну гемодинаміку шляхом відновлення кровообігу, ліквідації гіпоксії та покращення трофіки тканин пародонта у 100 % пацієнтів с генералізованим пародонтитом І ступеня та у 80 % I-IІ, ІІ ступеня проти 90 % і 65 % в порівняльній групі; гіпербаричний кисень проявляє антимікробну дію, ефективно впливає на спектр облігатно анаеробних бактерій та показники бактеріальної колонізації вмісту пародонтальних карманів, які після завершення курсу терапії наближались до рівня здорових більш ніж у 90 % пацієнтів.

5. Удосконалений метод локальної ГБО-терапії у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит І та I-IІ, ІІ ступеня тяжкості сприяє збереженню стійкого клінічного ефекту впродовж 12 місяців, дозволяє досягти більш ніж у 2 рази тривалої ремісії у порівнянні з традиційнім курсом, а також попередити подальше прогресування патологічного процесу в тканинах пародонта більш ніж у 85 % хворих проти 52 % осіб, які отримали тільки медикаментозне лікування. Доведене, що цей метод не викликає побічних ефектів, простий у використанні, не вимагає значних матеріальних витрат, загальнодоступний для всіх рівнів організації стоматологічної допомоги населенню.

Практичні рекомендації.

1. Для нормалізації кровопостачання, ліквідації гіпоксії і відновлення трофіки тканин пародонта при лікуванні дистрофічно-запальних захворювань доцільно використовувати локальну ГБО-терапію.

2. Розроблений нами спосіб локальної ГБО-терапії (патент № 23385 від 25.05.07р.) простий, економічний, не викликає побічних ефектів, доступний при використанні в практичній стоматології.

3. Для стабілізації рівня мікроциркуляції в тканинах пародонта при лікуванні генералізованого пародонтиту І ступеня необхідно провести не менш 6-9 сеансів локальної ГБО, а для генералізованого пародонтиту I-IІ, ІІ ступеня - 10-12 сеансів.

4. Для проведення локальної ГБО-терапії використовують індивідуальну внутрішньоротову камеру, куди подається кисень під тиском 200 мм рт. ст. для хворих на генералізований пародонтит І ступеня, та 300 мм рт. ст. для пацієнтів, страждаючих генералізованим пародонтитом I-IІ, ІІ ступеня впродовж 15 хвилин на кожну щелепу.

5. На підставі об'єктивного контролю за ефективністю комплексного лікування дистрофічно-запальних захворювань пародонта з використанням локальної ГБО-терапії рекомендується дослідження стоматологічного статусу з його індексною оцінкою, а також стану реґіонарного кровообігу за допомогою реопародонтографії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Сажина О.С. Влияние гипербарической оксигенации на локальную гемодинамику при генерализованном пародонтите / О.С. Сажина, А. В. Павленко // Дентальные технологии. - 2007. - № 1. - С. 25-27.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні клініко-функціональних досліджень, узагальненні, статистичній обробці матеріалу, написанні статті.

2. Сажина О.С. Влияние различных режимов гипербарической оксигенации на клинико-функциональное состояние больных хроническим пародонтитом / О.С. Сажина, А.В. Павленко // Дентальные технологии. - 2008. - № 1. - С. 17-19.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні клініко-функціональних досліджень, узагальненні, статистичній обробці матеріалу, написані статті.

3. Гигиеническая оценка полости рта при шинировании подвижных зубов различными конструкциями протезов / Г.Г. Макеев, Л.А. Авдусенко, О.С. Сажина [и др.] // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2006. - Т. 10. - № 1. - С. 120-123.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні клінічних досліджень, статистичній обробці даних.

4. Обоснование комплексного подхода к лечению с использованием гипербарической оксигенации генерализованного пародонтита горнорабочих, ассоциированного с заболеваниями внутренних органов / О.С. Сажина, Н.П. Соболева, Е.Г. Ладария [и др.] // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2006. - Т. 10. - С. 286-291.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні клінічних досліджень, узагальненні результатів, статистичній обробці даних, написанні статті.

5. Сажина О.С. Использование метода локальной ГБО-терапии в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта у шахтеров - угольщиков / О.С. Сажина, Н.П. Соболева // Вестн. гигиены и эпидемиологии. - 2008. - Т. 12, № 2. - С. 278-281.

Особистий внесок здобувача полягає в наборі клінічного матеріалу, статистичній обробці даних, аналізі та узагальнені результатів дослідження.

6. Пристрій для локальної гіпербаричної оксигенації при запальних захворюваннях пародонта : Патент України на корисну модель № 23385 UA, 23385 МПК (2006) Ав/с 19/00. Сажина О.С., Павленко О. В., Соболєва Н. П.; заявлено 11.12.2006; опубл. 25.05.07, Бюл. № 7.

Особистий внесок здобувача полягає в підборі літературних джерел, розробці пристрою та методики його використання.

7. Estimate of the hygienic state of the oral cavity when splintage the different constructions is present / O. S. Sazhyna, V. A. Klomin, V. E. Gdanov [and others] // Stomatologiya. Среднеазиатский научно-практический журнал.- 2008. - № 1-2. - С. 61-63.

Особистий внесок здобувача полягає в наборі клінічного матеріалу, статистичній обробці даних, аналізі та узагальненні результатів дослідження.

8. Клинические и иммунологические аспекты комплексного лечения пародонтоза с применением гипербарической оксигенации / О.С. Орлова, В. А. Клемин, А. А. Сажин [и др.] // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии : сб. научн. тр. - Вып. 8. - Харьков : ХГМУ, 2004. - С. 31-32.

Особистий внесок здобувача полягає в наборі клінічного матеріалу, статистичній обробці даних, аналізі та узагальненні результатів дослідження.

9. Патогенетическое обоснование использования гипербарической оксигенации в комплексном лечении заболеваний пародонта / О.С. Орлова, В.А. Клемин, Л.А. Гусар [и др.] // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии : сб. научн. тр. - Вып. 7. - Харьков : ХГМУ, 2004. - С. 23-27.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні результатів дослідження, статистичній обробці даних, написанні статті.

10. Використання гіпербаричної оксигенації для лікування хронічного пародонтиту у гірників вугільних шахт / О.С. Сажина, Н.П. Соболєва, О.Г. Ладарія [та ін.] // Актуальні питання профілактики, діагностики та лікування професійних захворювань : зб. тез. доп. наук.-практ. конф. - Донецьк, 2007. - С. 253.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні клінічних досліджень, узагальненні матеріалу, написанні тез.

11. Орлова О.С. Гіпербарична оксигенація в комплексному лікуванні пародонтозу / О.С. Орлова, В.А. Кльомін, Н.П. Соболєва // ІХ Конгрес Світовой федерації лікарських товариств : тез. доп. - Луганськ, 2002. - С. 480.

Особистий внесок здобувача полягає в наборі клінічного матеріалу, проведенні клініко-діагностичних досліджень та написанні тез.

12. Сажина О.С. Застосування гіпербаричної оксигенації (ГБО) для лікування генералізованого пародонтиту / О.С. Сажина, Н.П. Соболєва // Матеріали ХІ Конгресу Світової Федерації лікарських товариств. - Полтава, 2006. - С. 198.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні клініко-функціональних досліджень, статистичній обробці даних, написанні тез.

Анотація

Сажина О.С. Гіпербарична оксигенація у комплексному лікуванні дистрофічно-запальних захворювань пародонта. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22 - стоматологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі застосування гіпербаричної оксигенації в комплексній терапії генералізованого пародонтиту.

У науковій роботі представлені результати клінічних досліджень ефективності застосування гіпербаричної оксигенації у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту І та І-ІІ, ІІ ступеня тяжкості.

Вперше науково обґрунтовано і розроблено оптимальні режими гіпербаричної оксигенації для лікування хворих на генералізований пародонтит.

Апробовані три режими кисневої компресії: 1,25; 1,4; 1,7 ата. Лікування проводилось в одномісцевої барокамері «ОКА-МТ». Курс складався з 10-12 сеансів с експозицією 40 хвилин у основному режимі.

Найбільш вражаючий позитивний ефект ГБО було виявлено серед пацієнтів , яких лікували на режимі 1,4 ата. Ефективність склала 91,7 % та 71,4% для хворих генералізованим пародонтитом І і І-ІІ, ІІ ступеня тяжкості відповідно. При використанні тиску 1,25 ата поліпшення стану тканин пародонта відзначалося в 100 % випадків при генералізованому пародонтиті

І ступеня та більш чим у 60 % пацієнтів з генералізованим пародонтитом І-ІІ,

ІІ ступеня тяжкості.

У якості критеріїв ефективності використовували параклінічні показники для оцінки стану тканин пародонта (ГІ, ПІ, РМА, CPITN), а також реографічні індекси , які характеризують рівень мікроциркуляції.

Проведені дослідження дозволили зробити висновок, що для нормалізації кровопостачання тканин пародонта достатньо 6-9 сеансів ГБО на обраних режимах.

Вище докладене стало основою для розробки та впровадження в амбулаторну стоматологічну практику метода локальної ГБО-терапії, який дозволяє проводити місцеве лікування гіпербаричним киснем, використовуючи мінімізовані режими кисневої компресії 1,25-1,4 ата (200-300 мм рт. ст.)

Розроблено конструкцію внутрішньоротової камери, а також методику проведення ГБО-терапії при лікуванні дистрофічно-запальних захворювань пародонта.

Наведено порівняльні результати лікування двох груп хворих на генералізований пародонтит І та І-ІІ, ІІ ступеня тяжкості. В групі порівняння проводилася тільки традиційна терапія, в основній групі лікувальний комплекс доповнювався сеансами локальної ГБО-терапії за допомогою запропонованого нами пристрою.

За допомогою параклінічних індексів (РІ, ПІ, РМА), реографічних показників, лабораторних мікробіологічних досліджень вивчали гігієнічний стан порожнини рота, інтенсивність дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта, стан реґіонарної гемодинаміки.

Ефективність комплексного лікування генералізованого пародонтиту оцінювали безпосередньо після курсу лікування та в віддаленні строки, через 6 і 12 місяців.

Достовірно встановлено, що включення в комплексну терапію методу локальної ГБО- терапії суттєве поліпшило гігієнічний стан порожнини рота, зменшило виразність дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта, сприяло ліквідації мікроциркуляторних розладів.

Клінічні дослідження показали, що застосування розробленого метода локальної ГБО-терапії в лікувальному комплексі хворих на генералізований пародонтит суттєво підвищує ефект традиційної терапії, дозволяє попередити ранні рецидиви запалення навколо зубних тканин, сприяє збереженню стійкої ремісії у віддаленому періоді.

Метод локальної ГБО-терапії не має побічних ефектів, загальнодоступний, не потребує значних матеріальних затрат, що дає підставу рекомендувати його для широкого використання в практичній стоматології.

Ключові слова: генералізований пародонтит, гіпербарична оксигенація, тканини пародонта, мікроциркуляція.

Аннотация

Сажина О.С. Гипербарическая оксигенация в комплексном лечении дистрофически-воспалительных заболеваний пародонта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗО Украины, Киев, 2009.

В диссертационной работе представлены результаты клинических исследований эффективности применения гипербарической оксигенации в комплексном лечении генерализованного пародонтита І и I-IІ, ІІ степеней тяжести.

Впервые научно обоснованы и разработаны оптимальные режимы гипербарической оксигенации для лечения больных генерализованным пародонтитом.

Апробированы три режима кислородной компрессии: 1,25; 1,4; 1,7 ата. Лечение проводилось в одноместной барокамере ОКА-МТ. Курс состоял из 10-12 сеансов с экспозицией 40 минут в основном режиме.

Наиболее выраженный положительный эффект ГБО выявлен среди пациентов, лечившихся на режиме 1,4 ата. Эффективность составила 91,7 % и 71,4 % для больных генерализованным пародонтитом І и I-IІ,

ІІ степени соответственно. При использовании давления 1,25 ата улучшение состояния тканей пародонта отмечено в 100 % случав при генерализованном пародонтите І степени и более чем у 60 % пациентов с генерализованным пародонтитом I-IІ, ІІ степени тяжести.

В качестве критериев эффективности использованы показатели индексной оценки состояния тканей пародонта (ГИ, ПИ, РМА, CPITN), а также реопародонтологические индексы, характеризующие уровень микроциркуляции.

Проведенные исследования позволили сделать вывод, что для нормализации кровоснабжения тканей пародонта достаточно 6-9 сеансов ГБО на выбранных режимах.

Выше изложенное послужило основанием для разработки и внедрения в амбулаторную стоматологическую практику метода локальной ГБО-терапии, позволяющей проводить местное лечение гипербарическим кислородом, используя минимизированные режимы кислородной компрессии 1,25-1,4 ата (200-300 мм рт. ст.)

Разработана конструкция внутриротовой камеры, а также методики проведения локальной ГБО-терапии при лечении дистрофически-воспалительных заболеваний пародонта.

Приведены сравнительные данные результатов лечения двух групп больных генерализованным пародонтитом І и I-IІ, ІІ степеней тяжести. В группе сравнения проводилась только традиционная терапия, в основной группе аналогичный лечебный комплекс был дополнен сеансами локальной ГБО-терапии с помощью предложенного нами устройства.

С помощью параклинических индексов (РИ, ПИ, РМА), реопародонтографических показателей, лабораторных микробиологических исследований изучали гигиеническое состояние полости рта, интенсивность дистрофически-воспалительного процесса в тканях пародонта, состояние регионарной гемодинамики.

Эффективность комплексного лечения генерализованного пародонтита оценивали непосредственно после курса лечения и в отдаленные сроки, через 6 и 12 месяцев.

Достоверно установлено, что включение в комплексную терапию метода локальной ГБО-терапии существенно улучшило гигиеническое состояние полости рта, уменьшило выраженность дистрофически-воспалительного процесса в тканях пародонта, способствовало ликвидации микроциркуляторных расстройств.

Клинические исследования показали, что применение разработанного метода локальной ГБО-терапии в лечебном комплексе больных генерализованным пародонтитом существенно повышает эффект традиционной терапии, позволяет предупредить ранние рецидивы воспаления в околозубных тканях, способствует сохранению стойкой ремиссии в отдаленном периоде.

Метод локальной ГБО-терапии не вызывает побочных эффектов, доступен, не требует значительных материальных затрат, что дает основание рекомендовать его для широкого применения в практической стоматологии.

Ключевые слова: генерализованный пародонтит, гипербарическая оксигенация, микроциркуляция, ткани пародонта.

Annotation

Sazhyna O.S. Hyperbaric Oxygenaition in the complex treatment of the dystrophy-inflammatory diseases of the periodontium. - Manuscript.

Dissertation on competition of scientific degree of candidate of medical sciences. Specialty 14.01.22 - Dentistry. - P. L. Shupik National Medical Academy, Ministry of Health, Ukraine, Kyiv, 2009.

Dissertation was devoted to problem of the hyperbaric oxygen using in the complex general periodontitis treatment. The scientific assignment was shown in the scientific work, which was improvement of the complex general periodontitis treatment. The advisability of the hyperbaric oxygen using in the complex treatment was scientific proved. The equipment for the local hyperbaric therapy in the oral cavity was processed and the method of the oxygen administration into the periodontal tissues in the complex general periodontitis treatment. The immediate and distant results of the clinical, functional and microbiologic examinations were presented. The hyperbaric oxygen raises the efficacy of the complex general periodontitis treatment, decreases the it duration, promotes to steady remission in the distant time.

Key words: general periodontitis, hyperbaric oxygen, periodontal tissues, microcirculation.

Список скорочень

CPITN - Community Periodontal Index of Treatment Needs

ГБО - гіпербарична оксигенація

ГІ - гігієнічний індекс

ГП - генералізований пародонтит

ГП І ст. - генералізований пародонтит першого ступеня

ГП І-ІІ, ІІ ст. - генералізований пародонтит другого ступеня

ІПС - індекс периферичного опору судин

ІЕ - індекс еластичності

ПІ - пародонтальний індекс

ПТС - периферичний тонус судин

РІ - реографічний індекс

РМА - папілярно-маргінально-альвеолярний індекс

РПГ - реопародонтографія

Размещено на Allbest.ru