Протизапальні та репаративні властивості супозиторіїв "Пантезін" на основі декспантенола

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.03.05 - фармакологія

ПРОТИЗАПАЛЬНІ ТА РЕПАРАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ СУПОЗИТОРІЇВ «ПАНТЕЗІН» НА ОСНОВІ ДЕКСПАНТЕНОЛА

ГНАТЮК Валерія Валеріївна

Одеса - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку медицини профілактика і лікування проктологічних захворювань є однією з важливих проблем. Згідно зі статистичними даними, захворювання прямої кишки мають тенденцію до збільшення (Тишук Е.А., 2004; Золотухин С.Е., 2005).

Незважаючи на те, що серед методів лікування в проктології переважають хірургічні, велика кількість запальних захворювань прямої кишки потребує консервативного лікування. Важливість проблеми обумовлена також і тим, що лікування запальних захворювань прямої кишки одночасно є основним методом профілактики рака прямої та ободової кишок (Мартинюк В.В., 2004; Мальцев В.Н., 2004). Однак широке і безконтрольне використання антибактеріальних засобів, стероїдних гормонів приводить до виникнення серйозних ускладнень і розвитку побічних реакцій (дизбактеріоз, генералізовані інфекції та ін.) і, в остаточному підсумку, до зниження ефективності консервативної терапії. Є й інші причини, що спонукають клініцистів і експериментаторів звертатися до питань проктології. Це резистентність збудників хвороб, толерантність до лікарських препаратів, ослаблення імунної системи людини, погіршення екологічної ситуації (Мартинюк В.В., 2004).

Викладене змушує займатися пошуком ефективних і нетоксичних субстанцій. Останнім часом особливу увагу фармакологів і клініцистів привертають вітамінні препарати, які є засобом метаболічної терапії. Вітаміни сприяють посиленню обміну речовин, є незамінними компонентами харчування, стимулюють компенсаторно-адаптаційні процеси (Лифляндский В.Г., 2004; Морозкина Т.С. и соавт., 2006). Одним із представників вітамінів є декспантенол. Декспантенол - синтетичний аналог пантотенової кислоти, що відноситься до водорозчинних вітамінів групи В. Дія декспантенола подібна до дії пантотенової кислоти, однак при місцевому застосуванні він краще всмоктується, перетворюючись в пантотенову кислоту, яка бере участь в обміні вуглеводів і ліпідів, у синтезі ацетилхоліну і кортикостероїдів, сприяє загоюванню ран, стимулює синтез антитіл, знижує побічні і токсичні ефекти антибіотиків (Паршина В.Л., 2007; Кухтенко О.С., 2007). На українському фармацевтичному ринку представлені лікарські препарати, до складу яких входить декспантенол - спрей "Пантенол", крем "Бепаптен", гель "Пантестін". Однак ректальних супозиторіїв на основі декспантенола вітчизняні і закордонні фармпідприємства на сьогодні не виробляють (Черних В.П. и соавт., 2005, Машковский М.Д., 2008).

Підвищена увага проктологів до такої лікарської форми як ректальні супозиторії не випадкова. Перевагою супозиторіїв над іншими лікарськими формами є простота, безболісність і безпека введення, висока швидкість всмоктування, незалежність ефекту всмоктування від заповнення шлунково-кишкового тракту, потрапляння лікарської речовини безпосередньо в загальний кровообіг, минаючи шлунок і печінку (Тихонов А.И. и соавт., 2003). На фармацевтичному ринку України присутній різноманітний асортимент ректальних супозиторіїв. Однак супозиторії, що випускаються українськими заводами, складаються в основному з лікарської сировини рослинного походження (екстракт беладони, календули, обліпихової олії). Із супозиторіїв, що включають синтетичні компоненти, відомі свічі з диклофенаком натрію, індометацином, парацетамолом, піроксикамом, метилурацилом, і лише останній використовують як стимулятор метаболічних процесів. Ректальні супозиторії іноземного виробництва ("Ультрапрокт", "Постерізан" та ін.) мають більш широкий спектр дії, що досягається, як правило, включенням у їх склад стероїдних гормонів (Коваленко В.Н. и соавт., 2003; Машковский М. Д., 2008). При цьому вартість цих препаратів досить висока, що робить їх недоступними для більшості пацієнтів.

Викладене свідчить про те, що подальший пошук і розробка препаратів для проктології залишаються актуальною задачею фармакології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної програми Національного фармацевтичного університету (НФаУ) "Фармакологічне дослідження біологічно-активних речовин і лікарських засобів синтетичного і природного походження, їх застосування в медичній практиці" (№ державної реєстрації 0103U000478). Дисертант є співвиконавцем даної НДР.

Мета та задачі дослідження. Метою роботи є з'ясування протизапальних та репаративних властивостей ректальних супозиторіїв «Пантезін» і експериментальне обґрунтування можливості їх застосування в проктології.

Реалізація поставленої мети вимагала вирішення таких задач:

1.Визначити гостру токсичність і ефективну дозу супозиторіїв «Пантезін» в експерименті.

2.Виявити можливу загальнотоксичну дію супозиторіїв «Пантезін» на органи і системи в хронічному експерименті.

3.Вивчити протизапальні властивості супозиторіїв «Пантезін» у тварин.

4.Дослідити репаративні властивості супозиторіїв «Пантезін» у тварин.

5.Довести ефективність супозиторіїв «Пантезін» при лікуванні експериментальних гострих проктитів.

Об'єкт дослідження - створення нових високоефективних лікарських засобів для лікування проктитів.

Предмет дослідження - нешкідливість, протизапальні та репаративні властивості нових ректальних супозиторіїв «Пантезін» на основі декспантенола.

Методи дослідження - фармакологічні, токсикологічні, біохімічні, фізико-хімічні, гістоморфологічні і статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено дослідження нових комбінованих ректальних супозиторіїв «Пантезін» на основі декспантенола. Встановлено, що супозиторії «Пантезін» відносяться, згідно класифікації К.К.Сидорова, до VI класу токсичності - відносно нешкідливих речовин; ефективна доза, яка була визначена за методом «двох крапок» (В.Ю.Урбаха), склала 40 мг/кг маси тіла; супозиторії не мають токсичного впливу на органи і системи в умовах хронічного експерименту.

Вперше вивчені протизапальні властивості супозиторіїв «Пантезін» на моделях гострого запалення, викликаного введенням різних флогогенних агентів (карагенін, декстран, формалін, гістамін, каолін). Доведено, що супозиторії «Пантезін» здатні інгібувати активність біогенних амінів, циклооксигеназний і ліпооксигеназний метаболізм арахідонової кислоти, знижувати проникність судинної стінки. Встановлено вплив супозиторіїв «Пантезін» на процеси перекисного окиснення ліпідів (зменшують кількість дієнових кон'югатів (ДК) на 41 % та малонового діальдегіду (МДА) на 55 % у порівнянні з показниками тварин без лікування) і активність ферментів антиоксидантної системи (збільшують показники супероксиддисмутази (СОД) на 32 %, каталази на 35 % у порівнянні з показниками тварин без лікування) в грануляційній тканині повношарової рани шкіри та епітелію слизової оболонки прямої кишки при формаліновому проктиті. Вперше доведено, що супозиторії «Пантезін» інтенсифікують процеси очищення рани, прискорюють початок макрофагальної реакції, сприяють дозріванню ендотеліоцитів і фібробластів.

Вперше доведено, що супозиторії «Пантезін» мають високу репаративну активність (у 2 рази підвищують міцність післяопераційного рубця, у 1,5 рази прискорюють процеси загоювання рани). Вивчено їхній вплив на синтез нуклеїнових кислот у грануляційній тканині повношарової рани, який виявився у підвищенні рівня ДНК на 30 %, РНК - на 42 % у порівнянні з показниками рани без лікування.

Вперше експериментально визначені супутні види дії супозиторіїв «Пантезін»: анальгетична і місцевоанестезуюча.

Доведена ефективність супозиторіїв «Пантезін» при лікуванні експериментальних гострих проктитів, що проявляється зменшенням довжини ураженої ділянки прямої кишки у тварин, які лікувалися супозиторіями, в 1,8 рази, площі некрозу в 2,7 рази, кількості «крапкових» крововиливів в 1,7 рази в порівнянні з тваринами без лікування.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень встановлена ефективність комбінованих ректальних супозиторіїв «Пантезін» при лікуванні проктитів і різноманітних ран, що дозволяє рекомендувати їх для подальшого клінічного вивчення. Матеріали доклінічного фармакологічного вивчення супозиторіїв «Пантезін» представлені у звіті до Державного фармакологічного центру МОЗ України.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес і використовуються в лекційному курсі і практичних заняттях на кафедрах фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, Буковинського державного медичного університету, Запорізького державного медичного університету, Української медичної стоматологічної академії і Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури, визначено мету і задачі дослідження, опрацьовано моделі, згідно яких особисто виконано експериментальні дослідження, здійснено статистичний аналіз і узагальнення результатів експериментів з оформленням їх у вигляді таблиць і рисунків, підготовлено роботи до друку, здійснено написання та оформлення дисертації. Гістоморфологічне дослідження проведено в патоморфологічній лабораторії центральної науково-дослідної лабораторії (ЦНДЛ) Харківського національного медичного університету під керівництвом д.мед.н., професора Г.І.Губіної- Вакулик.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи обговорені на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, дослідження й апробації лікарських засобів" (Харків, 2006); ІІІ міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих учених (Чернівці, 2006); Х міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2006); науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю "Вчені майбутнього" (Одеса, 2006); 1-ій міжнародній науково-практичній конференції "Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів" (Тернопіль, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих учених "Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології" (Донецьк, 2006); ІІІ Національному з'їзді фармакологів України "Фармакологія 2006 - крок у майбутнє" (Одеса, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, дослідження й апробації лікарських засобів" (Харків, 2007); ІV міжнародному медико-фармацевтичному конгресі "Ліки та Життя" (Київ, 2007); VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Клінічна фармація в Україні" (Харків, 2007); міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт, у тому числі 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, і 11 тез у матеріалах з'їздів, конгресів і конференцій з міжнародною участю.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 161 сторінці комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел у кількості 217 найменувань, з них 160 кирилицею та 57 латиною. Робота ілюстрована 15 формулами, 13 рисунками, 34 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження виконані на 751 тварині, у тому числі на 671 білому нелінійному щурі обох статей масою 180-220 г, 70 білих нелінійних мишах масою 18,0-20,0 г, 10 кролях породи Шиншилла масою 2,5-3,0 кг, вирощених у віварії ЦНДЛ НФаУ. Усі больові маніпуляції виконувалися під етамінал-натрієвим наркозом (40 мг/кг). Виконані дослідження не суперечать загальноприйнятим біоетичним нормам, проведені з дотриманням відповідних міжнародних положень щодо проведення експериментальних досліджень (протокол № 3 від 10.11.2007 р. комітету з біоетики НФаУ). Експерименти проведені в ЦНДЛ НФаУ, сертифікованій ДФЦ МОЗ України (свідоцтво № 34 від 29.12.2005 р.) і в патоморфологічній лабораторії ЦНДЛ Харківського національного медичного університету.

Об'єктом вивчення були ректальні супозиторії з умовною назвою «Пантезін», розроблені на кафедрі заводської технології НФаУ під керівництвом професора В.І.Чуєшова.

Склад супозиторіїв: декспантенол - 0,1 г; анестезін - 0,1 г; піроксикам - 0,02 г; емульгатор №1 - 0,06 г; поліетиленоксид 400 - 0,17 г; поліетиленоксид 1500 - 1,55 г.

Препаратами порівняння, які використовували в експериментах, було обрано: супозиторії «Анестезол» - найбільш поширені вітчизняні супозиторії, які використовують при лікуванні хвороб прямої кишки; супозиторії з метилурацилом - відомий стимулятор регенерації, виготовляємий у вигляді супозиторіїв; супозиторії з піроксикамом - нестероїдний протизапальний засіб з відомими механізмами протизапальної дії; розчин Анальгіну - еталонний протибольовий засіб.

Гостру токсичність вивчали на двох видах тварин - білих нелінійних щурах масою 190,0±10,0 г і білих нелінійних мишах масою 20,0±2,0 г двома шляхами введення: ректальним і внутрішньоочеревинним. Субстанцію вводили в дозах 500 мг/кг, 1500 мг/кг, 2500 мг/кг, 3500 мг/кг, 5000 мг/кг (Стефанов О.В., 2001). Оцінку гострої токсичності проводили згідно загальноприйнятої класифікації К.К.Сидорова (1973).

Можливу загальнотоксичну дію супозиторіїв «Пантезін» на органи і системи в хронічному експерименті визначали в дозах ЕД₅₀ (40 мг/кг), 5 ЕД₅₀ (200 мг/кг), 10 ЕД₅₀ (400 мг/кг). Дослідження показників електрокардіограми, периферичної крові, печінки, нирок проводили за загальноприйнятими методиками (Камышников В.С., 2000).

Ефективну дозу (ЕД₅₀) препарату визначали на моделі пласкої рани шкіри у щурів. В експерименті використовували супозиторії з різною концентрацією декспантенола: 1,0 %, 2,5 %, 5,0 %, 7,5 %. ЕД₅₀ і її довірчі межі розраховували за методом «двох крапок» В.Ю.Урбаха (Штабский Б.М., 1980).

Антиексудативну активність вивчали при субплантарному та інтракутантному введенні флогогенів на моделях гострого карагенінового, декстранового, гістамінового, каолінового і формалінового запалення (Сернов Л.Н., 2000; Стефанов О.В., 2001).

На моделях повношарової рани шкіри і формалінового проктиту визначали вплив супозиторіїв «Пантезін» на процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активність ферментів антиоксидантної системи (АОС). Вміст первинних та кінцевих продуктів ПОЛ в гомогенаті тканин визначали спектрофотометричним (ДК) та біохемілюмінісцентним (МДА) методами (Арутюнян А.В. и соавт., 2000). Активність ферментів АОС - каталази та СОД досліджували спектрофотометричними методами (Чевари С., 1991).

Лейкоцитарну інфільтрацію осередку запалення, зміну клітинних фаз у ньому вивчали, використовуючи окулярну сітку (Стефанов С.Б., 1974). У 30-ти випадково обраних полях зору підраховували кількість фібробластів, макрофагів, нейтрофільних лейкоцитів, ендотеліоцитів і гранулоцитів (Автандилов Г.Г., 1990).

Репаративні властивості препарату досліджували на моделях асептичної і інфікованої різаних лінійних ран (Ляпунов Н.А., 1993; Коньков Д.Г., 2004), плоскої рани шкіри (Сернов Л.Н. и соавт., 2000), повношарової рани шкіри (Піняжко О.Р., 2002). Оцінку проводили на підставі ранотензіометрії з обчисленням репаративної активності, планіметричних показників (площі рани, швидкості епітелізації, термінів загоювання), кількості нуклеїнових кислот, оксипролина, загального білка. Як препарат порівняння було обрано супозиторії з метилурацилом.

Визначення нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), оксипролина, загального білка проводили спектрофотометричними методами. Визначення кількості ДНК проводили за методом Шмідта-Таннгаузера з реактивом Дише (суміш дифеніламіна з оцетовою та сірною кислотам), РНК - за методом В.В.Мейбаум (1945) з орцином (Северин С.Е. и соавт., 1989), дослідження оксипролина (показник колагеноутворення) - за методом L.Bergman и R.Loxley (1961) в модифікації H. Stegermann (1968) (Тетянец С.С., 1985).

При лікуванні формалінового проктиту було виконано гістохімічне дослідження оптичної щільності цитоплазми епітелію на РНК методом цитофотометрії (Луппа Х., 1980).

На моделі «оцтових корчів» (Стефанов О.В., 2001) виявляли периферичний компонент анальгетичної дії препаратів, зв'язаний з пригніченням біохімічних альгогенів: кінінів, простагландинів, біогенних амінів. Анальгетичну активність оцінювали за кількістю «корчів». Місцевоанестезуючу дію визначали на моделі анестезії епітелія рогівки ока кроля (Изюмов Е.Г., Юрьев В.А., 1970).

Ефективність супозиторіїв «Пантезін» при запальних захворюваннях прямої кишки вивчали на двох експериментальних моделях: феноловому і формаліновому проктиті (Стефанов О.В., 2001; Яковлєва Л.В., 2002). Оцінку проводили за візуальним оглядом слизової оболонки прямої кишки, динамікою маси тіла, ректальною температурою. Гематологічні дослідження виконували згідно загальноприйнятим методам (Кост Е.А., 1975).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з застосуванням t-критерію Ст'юдента (Сернов Л.Н. и соавт., 2000).

Результати дослідження та їх обговорення. Першим етапом нашої роботи було визначення гострої токсичності та ефективної дози супозиторіїв «Пантезін». При дослідженні максимально припустимих доз, як при ректальному, так і при внутрішньоочеревинному введенні (від 500 мг/кг до 5000 мг/кг маси тіла) нами не було відзначено загибелі жодної тварини. Таким чином, супозиторії «Пантезін» були віднесені до VІ класу токсичності сполук відповідно до класифікації К.К.Сидорова (1973), тобто до відносно нешкідливих речовин. При визначенні ЕД₅₀ встановлено, що вона складає 40 мг/кг маси тіла.

Протягом 3-х місяців було проведено вивчення можливої загальнотоксичної дії супозиторіїв «Пантезін» на органи і системи тварин. Згідно отриманих результатів, визначено, що вони при тривалому застосуванні не викликають структурних і функціональних порушень з боку серця, нирок, печінки, системи периферичної крові, слизової оболонки прямої кишки, не виявляють гонадотропної дії та не мають впливу на репродуктивну функцію.

Наступним етапом роботи стало вивчення протизапальних властивостей супозиторіїв «Пантезін». Антиексудативна активність була визначена на різних моделях гострого карагенінового, декстранового, гістамінового, каолінового і формалінового запалення при субплантарному та інтракутанному їх введенні. Антиексудативна активність при карагеніновому набряку склала 41,6 %, декстрановому - 36,4 %, формаліновому - 34,1 %, каоліновому - 23,6 % та гістаміновому - 24,8 %. Відомо, що активність субстанцій при карагеніновому набряку свідчить про можливість її впливу на кініни, гістамін, простагландіни (Дроговоз С.М. и соавт., 2001); ефективність при декстрановому набряку пов'язана з інгібуванням активності синтезу лейкотрієнів і, отже, впливом їх як на циклооксигеназний, так і ліпооксигеназний метаболізм арахідонової кислоти (Яковлєва Л.В. и соавт., 2000; Шаповал О.Н., 2004); при формаліновому набряку ефективність проявляється пригніченням процесів ПОЛ, збереженням структурної цілісності мембрани, що сприяє зменшенню судинної проникності (Стефанов О.В., 2001).

Одним із важливих механізмів розвитку запального набряку є судиннозміцнююча дія субстанцій та препаратів (Дроговоз С.М. та співав., 2001). У зв'язку з цим, ми вирішили з'ясувати присутність цього механізму в антиексудативному ефекті супозиторіїв. З цією метою вивчали вплив супозиторіїв «Пантезін» на проникність судин передньої стінки живота, яку визначали по швидкості фарбування папул, які були утворені введенням прозапальних флогогенів (формаліну, гістаміну, каоліну, декстрану і карагеніну в область живота внутрішньошкірно). Попереднє введення супозиторіїв «Пантезін» зменшувало проникність судинної стінки, викликаної ін'єкцією усіх флогогених агентів, однак найбільший ефект вони проявили після ін'єкцій формаліну (в 3,2 рази в порівнянні з контролем), каоліну (в 3,0 рази), карагеніну (в 2,7 рази) (табл.1).

Таблиця 1. Вплив супозиторіїв «Пантезін» на проникність судин передньої стінки живота у щурів (х+S_х, n=6), хв.

Примітка: * - р<0,05 відносно контролю.

Результати, отримані нами при інтракутантному введенні флогогенів, дорівнюються результатам при субплантарному введенні і свідчать про здатність супозиторіїв «Пантезін» інгібувати активність біогенних амінів (карагеніновий набряк), циклооксигеназний і ліпооксигеназний метаболізм арахідонової кислоти (декстрановий набряк), знижувати проникність судинної стінки (формаліновий, гістаміновий набряки).

Для дослідження протизапальних властивостей супозиторіїв нами було виконане вивчення показників ПОЛ (ДК, МДА) і ферментів АОС (каталази, СОД) у гомогенаті тканин повношарової рани і епітелію слизової оболонки прямої кишки при формаліновому проктиті на фоні лікування супозиторіями «Пантезін».

Результати досліджень показали, що активність ферментів АОС у грануляційній тканині повношарової рани нелікованих тварин на 7-у добу була знижена відносно показників інтактних тварин: СОД на 52 %, каталаза на 36 %. Разом з тим відбувалося збільшення показників ПОЛ: ДК на 40 % і МДА на 70 %, що підтверджувало розвиток запального процесу без лікування. Під впливом лікування супозиторіями «Пантезін» показники ПОЛ і АОС протягом цього же терміну практично не відрізнялися від показників інтактних тварин. Вивчення процесів ПОЛ і ферментної ланки АОС дозволило нам судити про ступінь тяжкості патологічного процесу, а також ефективність проведеного лікування, що узгоджується з даними літератури (Зв'ягінцева Т.Д. та співав., 2000; Корж Е.В. та співав., 2003).

Дані, отримані при вивченні показників ПОЛ в гомогенаті грануляційної тканини повношарової рани, відповідали даним, отриманим при вивченні процесів ПОЛ в слизовій прямої кишки (табл. 2).

Таблиця 2. Показники ПОЛ і АОС у слизової оболонки прямої кишки щурів при формаліновому проктиті (х±S_х, n=10)

Примітка:

1.* - р<0,05 відносно інтактного контролю;

2.** - р<0,05 відносно проктиту без лікування.

Одним із ключових питань патогенезу запалення є питання про лейкоцитарну інфільтрацію осередку запалення, зміни клітинних фаз у ньому, перехід від розгортання процесу до його стабілізації і стихання. Лейкоцити, які надійшли до осередку запалення, беруть участь у фагоцитозі - розпізнанні і транспорті в клітину позаклітинного матеріалу (Клименко Н.А., 2008). Якщо нейтрофіли гинуть при фагоцитозі, то макрофаги зберігаються в процесі фагоцитозу, резорбують продукти розпаду клітин і міжклітинної речовини, розчищаючи поле для регенерації. Макрофаги відіграють важливу роль у сполученні ексудативної і проліферативної фаз запалення, регенерації та фіброзу. Вони (разом з нейтрофілами) обмежують уражену ділянку тканини, формуючи нейтрофільно-макрофагальний бар'єр. Спочатку в ньому превалюють нейтрофіли, потім клітинний склад цього бар'єру змінюється на переважно макрофагальний, а далі - на макрофагально-фібробластичний (Слободяник Г.І., 2001; Звягинцева Т.В., 2004).

При дослідженні показників лейкоцитарної інфільтрації повношарової рани шкіри рівень нейтрофільних лейкоцитів на 3-ю добу досліду у тварин, лікованих супозиторіями «Пантезін», був вірогідно нижчим (на 29%), ніж у тварин без лікування, що свідчить про інтенсифікацію процесів очищення рани. При цьому кількість фібробластів - головних ефекторів репаративної фази - на цей момент вже складала 52,8%, що було вище, ніж у групі контролю і групі тварин, яких лікували супозиторіями з метилурацилом. Більш того, початок макрофагальної реакції при лікуванні супозиторіями «Пантезін» відбувався раніше (на 3-ю добу) порівняно до контролю (на 5-ю добу). Цитологічні показники грануляційної тканини рани при лікуванні супозиторіями з метилурацилом перевершували показники рани без лікування, але поступалися показникам супозиторіїв «Пантезін». Отже у проявленні протизапальних властивостей супозиторіїв «Пантезін» має місце їх вплив на розвиток лейкоцитарної інфільтрації осередку запалення, що призводить до прискорення початку репаративної фази.

Наступним етапом нашої роботи стало вивчення репаративних властивостей супозиторіїв «Пантезін». На експериментальній моделі плоскої рани шкіри було доведено, що супозиторії «Пантезін» впливають на зміну площі раньової поверхні, збільшують швидкість епітелізації, значно скорочують терміни повної епітелізації. Як показали результати дослідження, супозиторії «Пантезін» прискорюють регенерацію тканин у порівнянні з раною без лікування в 1,5 рази і в 1,3 рази в порівнянні із супозиторіями з метилурацилом (рис.1).

Рис. 1. Динаміка швидкості загоювання плоскої рани шкіри у щурів при використанні супозиторіїв «Пантезін»

* - р<0,05 відносно контролю;

** - р<0,05 відносно Метилурацилу.

У ході досліджень було встановлено, що супозиторії «Пантезін» виявляють високу репаративну активність: збільшують міцність післяопераційного рубця асептичних ран на 7-у добу на 91 %, інфікованих ран - на 86 %. Репаративна активність супозиторіїв «Пантезін» була вище показників супозиторіїв з метилурацилом в середньому на 13 % (табл. 3).

Таблиця 3. Вплив супозиторіїв «Пантезін» на міцність післяопераційного рубця різаної рани, (х±S_х, n=10)

Примітка: * - р<0,05 відносно контролю.

В основі регенерації лежить синтетична діяльність клітини, і, в першу чергу, синтез нуклеїнових кислот і білків (Билич Г.Л., Крыжановский В.А., 2005; Benham C, Mielke S., 2005). З метою поглибленого вивчення репаративних властивостей супозиторіїв «Пантезін» були проведені дослідження їх впливу на синтез нуклеїнових кислот у грануляційній тканині повношарової рани шкіри.

У ході проведеного експерименту встановлене збільшення рівня РНК (показник біосинтетичної активності) до 10,12 нг/г тканини і ДНК (показник кількості клітин) до 12,61 нг/г тканини у грануляційній тканині рани тварин, які одержували супозиторії «Пантезін», що було в 1,7 та 1,4 рази вище, ніж у ранах тварин без лікування відповідно. Показник РНК/ДНК при лікуванні супозиторіями «Пантезін» був вище в 1,2 рази, ніж у тварин без лікування, і в 1,1 рази вище, ніж у тварин, що одержували лікування супозиторіями з метилурацилом. Показники синтезу нуклеїнових кислот при лікуванні супозиторіями «Пантезін» узгоджувалися з показниками синтезу загального білка та оксипроліна (92,7 мг/г і 7,44 мкмоль/г тканини відповідно) і були вище, ніж у тварин без лікування (59,2 мг/г і 5,66 мкмоль/г тканини відповідно).

Паралельно були проведені дослідження з визначення оптичної щільності цитоплазми епітелію слизової оболонки прямої кишки на РНК на фоні лікування формалінового проктиту супозиторіями «Пантезін». Рівень РНК у тварин, що одержували супозиторії «Пантезін», був на 17,5 % вище, ніж у тварин із проктитом без лікування, і відповідав рівню при лікуванні супозиторіями з метилурацилом (рис. 2).

Рис. 2. Оптична щільність цитоплазми поверхневого епітелію слизової оболонки прямої кишки на РНК

* - р<0,05 відносно інтактних тварин;

** - р<0,05 відносно проктиту без лікування.

Таким чином, нами встановлено, що супозиторії «Пантезін» мають високі репаративні властивості, про що свідчать показники ранотензіометрії, планіметрії, морфометрії і біохімії репаративного процесу.

Наступний етап роботи полягав у вивченні супутньої дії супозиторіїв «Пантезін»: анальгетичної і місцевоанестезуючої. Результати експериментів підтвердили наявність у супозиторіїв «Пантезін» анальгетичної і місцевоанестезуючої активності, які практично дорівнюють препаратам аналогічної дії - Анальгіну та «Анестезолу».

Оцінку ефективності лікування супозиторіями «Пантезін» проводили на моделях фенолового і формалінового проктитів (Стефанов О.В., 2001).

У периферичній крові тварин із проктитом без лікування на 3-ю добу спостерігали виражений лейкоцитоз, прискорення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), зрушення лейкоцитарної формули вліво зі збільшенням кількості паличкоядерних лейкоцитів. Дані зміни зберігалися протягом усього періоду спостереження, що свідчило про тяжкість запального процесу (Серов В.В., 1995).

При лікуванні супозиторіями «Пантезін» лейкоцитоз на 3-ю добу зменшився в 2 рази, а на 7-ю добу - в 2,5 рази в порівнянні з проктитами без лікування. У цей же період було виявлене достовірне зниження ШОЕ в групі тварин, що одержували супозиторії «Пантезін» (з 4,40 мм/год до 2,40 мм/год відповідно), а також нормалізацію лейкоцитарної формули.

Особлива увага була приділена стану слизової оболонки прямої кишки. При візуальному огляді слизової прямої кишки за умов фенолового проктиту довжина ураженої ділянки прямої кишки у тварин, що одержували лікування супозиторіями, менше в 1,8 рази, площа некрозу - в 2,7 рази, кількість «крапкових» крововиливів - в 1,7 рази, ніж у тварин без лікування. Загальний стан слизової оболонки (у балах) у порівнянні з нелікованими тваринами був в 2 рази кращий при лікуванні супозиторіями «Пантезін», і в 1,5 рази - при лікуванні супозиторіями «Анестезол». Отримані нами результати представлені в табл. 4.

протизапальний репаративний ректальний супозиторії

Таблиця 4. Показники стану слизової оболонки прямої кишки щурів на моделі фенолового проктиту на 3-ю добу лікування (х±S_х, n=10)

Примітка: * - р<0,05 відносно проктиту без лікування.

Таким чином, фармакологічне вивчення супозиторіїв «Пантезін» показало, що вони мають виражені протизапальні та репаративні властивості, ефективні при лікуванні експериментальних гострих проктитів, нешкідливі при гострому і тривалому застосуванні.

ВИСНОВКИ

У дисертації приведено експериментальне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності фармакотерапії проктологічних захворювань шляхом використання нових ректальних супозиторіїв на основі декспантенола.

1. При визначенні гострої токсичності супозиторіїв «Пантезін» при ректальному і внутрішньоочеревинному введенні (в дозах від 500 мг/кг до 5000мг/кг маси тіла) загибелі тварин не спостерігали, що дозволяє їх віднести згідно класифікації К.К.Сидорова до VІ класу токсичності, тобто до відносно нешкідливих речовин. Встановлено що ефективна доза супозиторіїв «Пантезін», визначена на моделі плоскої рани шкіри у білих нелінійних щурів, складає 40 мг/кг маси тіла.

2. Супозиторії «Пантезін» не виявляють гонадотропної дії, не мають негативного впливу на репродуктивну функцію, при тривалому застосуванні не викликають структурних і функціональних порушень з боку серця, нирок, печінки, периферичної крові, слизової оболонки прямої кишки.

3. У супозиторіїв «Пантезін» виражена антиексудативна активність: зменшують запальний набряк, викликаний карагеніном на 41,6 %, декстраном на 36,4 %, формаліном на 34,1 %, каоліном на 23,6 %, гістаміном на 24,8 %. Антиексудативна активність супозиторіїв проявляється завдяки впливу на активність біогенних амінів, циклооксигеназний і ліпооксигеназний метаболізм арахідонової кислоти та проникності судинної стінки. Протизапальні властивості супозиторіїв «Пантезін» реалізуються за рахунок збільшення активності ферментів антиоксидантної системи (супероксиддисмутази на 32 %, каталази на 35 % в порівнянні з раною та проктитом без лікування) і зниження кількості продуктів ПОЛ (дієнових кон'югатів на 41 %, малонового діальдегіду на 55 % відповідно). Супозиторії «Пантезін» впливають на лейкоцитарну інфільтрацію: прискорюють процеси очищення рани, початок макрофагальної реакції, дозрівання фібробластів.

4. Супозиторії «Пантезін» виявляють виражені репаративні властивості, які обумовлені міцністю післяопераційних рубців асептичної лінійної рани (репаративна активність 91 %), інфікованої лінійної рани (репаративна активність 86 %); збільшенням швидкості епітелізації плоскої рани, що сприяє їх більш швидкій регенерації (в 1,5 рази скоріше в порівнянні з контролем, та в 1,3 рази - в порівнянні з супозиторіями з метилурацилом). Механізм репаративної дії супозиторіїв «Пантезін» здійснюється за рахунок стимулюючого впливу на процеси синтезу нуклеїнових кислот (в повношаровій рані шкіри кількості РНК збільшується на 42 %, ДНК - на 30 % в порівнянні з показниками рани без лікування, оксипроліна - на 32 %, загального білку - на 49 % відповідно). Показник оптичної щільності цитоплазми епітелію слизової прямої кишки на РНК при лікуванні формалінового проктиту на 17,5 % вище в порівнянні з тваринами без лікування.

5. Супозиторії «Пантезін» ефективні при лікуванні експериментальних проктитів: довжина ураженої ділянки прямої кишки у тварин, що одержували лікування супозиторіями менше, ніж у тварин без лікування, в 1,8 рази, площа некрозу в 2,7 рази, кількість «крапкових» крововиливів в 1,7 рази. К 7-ї добі лікування нормалізуються показники периферичної крові, ректальної температури, маси тіла.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гнатюк В.В. Ефективність впливу супозиторіїв «Пантезін» на перебіг експериментального проктиту, викликаного ректальним введенням фенолу / В.В. Гнатюк, А.І. Березнякова // Проблеми екології та медицини. - 2005. - Т. 9, № 5-6. - С.3-5. (Внесок дисертанта - особисто проведено експериментальне дослідження, обробка отриманих результатів, їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).

2. Гнатюк В.В. Вплив супозиторіїв «Пантезін» на перебіг проктиту у щурів, викликаного ректальним введенням формаліну / В.В. Гнатюк, А.І. Березнякова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2005. - Т. 4, № 4. - С.15-20. (Внесок дисертанта - особисто проведено експериментальне дослідження, обробка отриманих результатів, їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).

3. Гнатюк В.В. Можлива гонадотропна і ембріотоксична дія супозиторіїв «Пантезін» / В.В. Гнатюк, А.І. Березнякова // Медицина сьогодні і завтра. - 2006. - № 1. - С. 19-21. (Внесок дисертанта - проведено статистичне опрацювання результатів, їх оцінка, підготовка матеріалу до друку).

4. Гнатюк В.В. Вплив декспантенолу і метилурацилу на морфометричні та біохімічні показники грануляційної тканини / А.І. Березнякова, В.В. Гнатюк // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - №5(38). - С.45-48. (Внесок дисертанта - проведено експериментальне дослідження, розрахунок та аналіз отриманих даних, підготовлено матеріал до друку).

5. Гнатюк В.В. Репаративна дія супозиторіїв на основі декспантенолу / В.В. Гнатюк // Ліки. - 2007. - № 3-4. - С. 84-86. (Внесок дисертанта - особисто проведено експериментальне дослідження, обробка отриманих результатів, їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).

6. Гнатюк В.В. Обґрунтування щодо вивчення супозиторіїв «Пантезін» для застосування в проктології / В.В. Гнатюк // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології: Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених, 24-25 жовт. 2006 р.: матеріали. - Донецьк, 2006. - С.129-130. (Внесок дисертанта - особисто проведений аналіз літератури, підготовлено матеріал до друку).

7. Гнатюк В.В. Вивчення гострої токсичності та місцевоанестезуючої дії супозиторіїв «Пантезін» при ректальному введені на щурах / В.В. Гнатюк, А.І. Березнякова // ІІІ Міжнар. медико-фарм. конф. студентів та молодих вчених, 3-5 квіт. 2006 р.: матеріали. - Чернівці: «ХИСТ», 2006. - С.58. (Внесок дисертанта - особисто проведено експериментальне дослідження, обробка отриманих результатів, їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).

8. Гнатюк В. Вивчення антиексудативної та анальгетичної активності супозиторіїв «Пантезін» / В. Гнатюк, А. Березнякова // Х Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 11-13 трав. 2006 р.: тези. - Тернопіль, 2006. - С.181. (Внесок дисертанта - особисто проведено експериментальне дослідження, обробка отриманих результатів, їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).

9. Гнатюк В.В. Вплив супозиторіїв «Пантезін» на органи та системи щурів в умовах хронічного експерименту / В.В. Гнатюк // Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, дослідження й апробації лікарських засобів: наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, 23 берез. 2006 р.: матеріали. - Харків: Вид-во НФаУ, 2006. - С.25-26. (Внесок дисертанта - проведено експериментальне дослідження, статистичне опрацювання результатів).

10. Гнатюк В.В. До механізму дії ректальних супозиторіїв «Пантезін» / В.В. Гнатюк // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів: 1-а Міжнар. наук.-практ. конф., 6-7 квіт. 2006 р.: матеріали. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. - С. 147-148. (Внесок дисертанта - обробка отриманих результатів, їх оцінка, підготовка матеріалу до друку).

11. Гнатюк В.В. Вивчення репаративної активності «Проктопантезіну» на моделі інфікованих лінійних різаних ран у щурів / Гнатюк В.В. // Фармакологія 2006 - крок у майбутнє: III Нац. з'їзд фармакологів України, 17-20 жовт. 2006 р.: матеріали. - Одеса, 2006. - С.41-42. (Внесок дисертанта - проведено експериментальне дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).

12. Гнатюк В.В. Вивчення впливу супозиторіїв «Пантезін» на синтез нуклеїнових кислот / В.В. Гнатюк // Вчені майбутнього: наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнар. участю, 25-26 жовт. 2006 р.: тези. -Одеса, 2006.- С.42-43. (Внесок дисертанта - проведено експериментальне дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).

13. Гнатюк В.В. Вплив нових ректальних супозиторіїв на основі декспантенола на процеси репарації / В.В. Гнатюк // Ліки та Життя: IV Міжнар. мед.-фармац. конгр., 6-9 лют. 2007 р.: матеріали. - Київ, 2007. - С.93-94. (Внесок дисертанта - особисто проведено експериментальне дослідження, обробка отриманих результатів, їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).

14. Гнатюк В.В. Морфофункціональний стан системи крові в умовах хронічного експерименту під впливом нових ректальних супозиторіїв на основі декспантенола / В.В. Гнатюк // Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, дослідження й апробації лікарських засобів: наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, 22 берез. 2007 р.: матеріали. - Харків: Вид-во НФаУ, 2007. - С.18-19. (Внесок дисертанта - проведено експериментальне дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).

15. Гнатюк В.В. Дослідження нових ректальних супозиторіїв на основі декспантенола при лікуванні експериментального формалінового проктиту / В.В. Гнатюк // Клінічна фармація в Україні: VII всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 15-16 листоп. 2007 р.: матеріали. - Харків, 2007. - С.138. (Внесок дисертанта - проведено експериментальне дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).

16. Гнатюк В.В Морфологічні зміни слизової оболонки прямої кишки при лікуванні формалінового проктиту супозиторіями «Пантезін» / В.В. Гнатюк // Молодь - медицині майбутнього: міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, 24-25 квіт. 2008 р.: матеріали - Одеса, 2008. - С.74 (Внесок дисертанта - участь в проведенні експериментальних досліджень (відтворення проктиту, лікування, забір матеріалу та підготовка до гістоморфологічного дослідження), опрацювання отриманих результатів, їх оцінка, підготовка до друку).

Размещено на Allbest.ru