Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічна оцінка ризику впливу виробничого шуму на здоров’я працівників авіаційного машинобудування

Гігієнічна оцінка ризику впливу виробничого шуму на здоров’я працівників авіаційного машинобудування

Здійснення гігієнічної оцінки умов праці робітників основних професій підприємства авіаційного машинобудування. Аналіз слухових порушень в рецепторному, стовбуромозковому, корковому відділах слухового аналізатора при дії шуму з урахуванням інтенсивності.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	28.08.2015
Размер файла	142,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

УДК 613.614:621:629.735.33

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА РИЗИКУ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ НА ЗДОРОВ'Я ПРАЦІВНИКІВ АВІАЦІЙНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ВЕРТЕЛЕНКО Михайло Віталійович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Наукові керівники:

доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України, професор Яворовський Олександр Петрович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни праці і професійних хвороб;

доктор медичних наук, професор Шидловська Тамара Василівна, Державна установа “Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України”, завідувач лабораторії професійних порушень голосу і слуху.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Чернюк Володимир Іванович, Державна установа “Інститут медицини праці АМН України”, заступник директора з наукової роботи;

доктор медичних наук, професор Гаркавий Сергій Іванович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри комунальної гігієни та екології людини з секцією гігієни дітей та підлітків.

Захист відбудеться “18” червня 2009 року о 13³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “18” травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Машинобудування є однією з основних галузей народногосподарського комплексу України, де працює близько 1,5 млн. працівників.

Всебічне вивчення умов праці та стану здоров'я працівників на підприємствах машинобудівної промисловості було розпочато ще в 60-70-их роках минулого сторіччя в зв'язку з інтенсивним технічним переоснащенням основних галузей промисловості. Було встановлено, що одним із провідних шкідливих факторів в машинобудуванні є шум. Проведені ґрунтовні дослідження умов праці та впливу шуму на організм працівників (Пальгов В.И., 1967; Андреева-Галанина Е.Ц. и соавт., 1972; Чернюк В.І., 1975; Алексеев С.В., Суворов Г.А., Кадыскина Е.Н., 1976; Меньшов А.А., 1977; Парпалей И.А., 1991; Денисов Э.И., 2001; Шидловська Т.В., 2001, 2006 та ін.).

В умовах сьогодення, у зв'язку з запровадженням у машинобудуванні найновіших досягнень науки і техніки, виникли зміни не тільки в технології виробництва, але й в його організації. На підприємствах поряд з основними цехами функціонують цехи допоміжного виробництва зі спеціальною технологією. Провідним шкідливим фактором на підприємствах машинобудування залишається інтенсивний виробничий шум, який впливає на організм працівників різних професій у поєднанні з іншими факторами виробничого середовища і трудового процесу в залежності від особливостей технології в окремих виробництвах (Хоцянов Л.К., Шефер С.С., 1961; Кундиев Ю.И., Нагорная А.М., 2007). Разом з тим в літературі наявні лише окремі відомості, що висвітлюють умови праці та стан здоров'я працівників підприємств авіаційного машинобудування.

Проведені багатьма авторами дослідження показали, що виробничий шум діє як на слуховий аналізатор, так і на весь організм в цілому (Макотченко В.И., 1978; Суворов Г.А. и соавт., 1979; Шидловська Т.В. та співавт., 1991, 1998, 2001, 2006; Котов А.И., 1992; Stekelenburg, 1982; Manninen, 1985 та ін.). Встановлено також, що під впливом високого рівня виробничого шуму зміни з боку серцево-судинної, вегетативної і центральної нервової систем передують розвитку приглухуватості (Хаймович М.Л., 1976; Сагалович Б.М., 1978; Левковский В.А., 1980, 1985; Алексеев С.В. и соавт., 1991 та ін.). Однак більшість досліджень, які свідчать про зміни в ЦНС у робітників “шумових” професій, ґрунтуються в основному на даних клінічних спостережень. Лише в поодиноких роботах представлена об'єктивна оцінка функціонального стану ЦНС у хворих на сенсоневральну приглухуватість і показана перспективність використання енцефалографії (Сагалович Б.М. и соавт., 1987; Серов Ф.Н. и соавт, 1981; Шидловська Т.В. та співавт., 1998, 2003, 2006). Однак, нами не знайдено робіт, в яких охарактеризовані ранні зміни в периферійному та центральних відділах слухового аналізатора у працівників авіаційного машинобудування. В зв'язку з вищевказаним, актуальним є дослідження впливу виробничого шуму на здоров'я та стан слухового аналізатора працівників основних професій підприємств авіаційного машинобудування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи “Вивчення особливостей комбінованої дії електромагнітних полів промислової частоти, шуму, мікроклімату (до проблеми гігієнічного регламентування)”, державний реєстраційний номер 0104U003074.

Мета і завдання дослідження. Мета: дослідити умови праці робітників авіаційного машинобудування, їх вплив на стан здоров'я, здійснити гігієнічну оцінку ризику впливу шуму на організм та обґрунтувати заходи профілактики розвитку сенсоневральної приглухуватості.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Провести гігієнічну оцінку умов праці робітників основних професій підприємства авіаційного машинобудування.

2. Вивчити стан здоров'я працівників основних професій за результатами періодичних медичних оглядів, а також оцінки біологічного віку в залежності від умов праці.

3. Вивчити слухові порушення в рецепторному, стовбуромозковому і корковому відділах слухового аналізатора при дії шуму з урахуванням його інтенсивності та визначити показники ранніх проявів специфічного впливу виробничого шуму.

4. Дати кількісну оцінку ризику впливу виробничого шуму на здоров'я працівників з урахуванням медико-біологічних показників.

5. Обґрунтувати заходи профілактики сенсоневральної приглухуватості у працівників основних професій підприємства авіаційного машинобудування.

Об'єкт дослідження - закономірності впливу виробничого шуму на здоров'я та стан слухового аналізатора працівників основних професій авіаційного машинобудування.

Предмет дослідження - санітарно-гігієнічні умови праці, ризик впливу виробничого шуму на здоров'я працівників з урахуванням медико-біологічних показників. шум машинобудування гігієнічний слуховий

Методи дослідження - санітарно-гігієнічні - для оцінки факторів виробничого середовища та трудового процесу; клініко-діагностичні - для оцінки функціонального стану організму працівників; біостатистичні - для оцінки впливу умов праці на стан здоров'я, обробки результатів і визначення вірогідності різниці показників.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше здійснено поглиблену гігієнічну оцінку умов праці робітників підприємства авіаційного машинобудування, встановлено провідну роль шумового фактора в професіях штампувальника, чистильника металу, верстатника металообробних та деревообробних цехів, слюсаря і машиніста компресорних установок. Виявлено закономірності впливу умов праці на біологічний вік та стан слухового аналізатора працівників “шумових” професій. Встановлено, що врахування показника біологічного віку забезпечує підвищення об'єктивності визначення ризику впливу виробничого шуму на здоров'я працівників авіаційного машинобудування. Вперше визначено найбільш інформативні суб'єктивні та об'єктивні критерії для діагностики слухових порушень у працівників “шумових” професій в ранні терміни як в периферійному, так і в центральних (стовбуромозковому та корковому) відділах слухового аналізатора. Обґрунтовано профілактичні рекомендації щодо попередження сенсоневральної приглухуватості за даними часових та амплітудних характеристик акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів, тональної порогової аудіометрії в розширеному діапазоні частот (9-16 кГц), а також наявності суб'єктивного вушного шуму.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовані гігієнічні рекомендації з покращення умов праці на робочих місцях працівників підприємства авіаційного машинобудування - штампувальника, чистильника металу, верстатника металообробних та деревообробних цехів, складальника, слюсаря та машиніста компресорних установок.

При проведенні періодичних медичних оглядів працівників “шумових” професій рекомендовано звертати увагу перш за все на суб'єктивний вушний шум і всім робітникам з його наявністю проводити тональну порогову аудіометрію не тільки в конвенціональному (0,125-8 кГц), але і в розширеному (9-16 кГц) діапазонах частот для виявлення слухових порушень в ранні терміни (інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я “Метод ранньої діагностики порушень слуху, що виникли під впливом виробничого шуму” №17 - 2009).

Матеріали досліджень, щодо методології оцінки ризику, використані при створенні затверджених наказом МОЗ України від 13.04.2007 №184 методичних рекомендацій “Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря” (МР 2.2.12-142-2007).

Запропоновано спосіб ранньої діагностики порушень слухової функції (рішення про видачу патенту України по заявці №200903787 від 07.05.2009 року).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, здійснено аналіз вітчизняної та світової літератури, сформульовані мета та завдання дослідження. Самостійно вивчено гігієнічні умови праці, проаналізовано стан здоров'я, показники біологічного віку працівників підприємства авіаційного машинобудування. Проведено спеціальні інструментальні дослідження (тональна порогова аудіометрія, акустична імпедансометрія, дослідження коротколатентних (стовбуромозкових) та довголатентних (коркових) слухових викликаних потенціалів). Цей фрагмент досліджень проведений під керівництвом професора Т.В. Шидловської, за участю наукових співробітників К.Ю. Куреньової, Т.В. Шевцової (автор висловлює щиру подяку вищезазначеним співробітникам за консультативну та практичну допомогу у проведенні спеціальних інструментальних досліджень). Автором самостійно здійснено гігієнічну оцінку ризику впливу шуму на організм, науково обґрунтовані гігієнічні рекомендації з покращення умов праці на робочих місцях працівників авіаційного машинобудування, а також рекомендації по застосуванню тональної порогової аудіометрії в розширеному (9-16 кГц) діапазоні частот для виявлення слухових порушень в ранні терміни.

Статистична обробка результатів дослідження, їх узагальнення та аналіз, формулювання висновків роботи здійснено автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладено і обговорено на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 60-річчю ВООЗ, всесвітньому дню здоров'я 2008 р., захисту здоров'я від змін клімату (Київ, 2008 р.), Ювілейній конференції, присвяченій 80-річчю Інституту медицини праці АМН України (Київ, 2008 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні питання медицини праці та промислової екології” (Донецьк, 2009 р.)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей в наукових журналах, які входять до переліку фахових видань ВАК України, 1 методичні рекомендації, 1 інформаційний лист, 1 тези доповіді на науково-практичній конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 165 сторінках і складається зі вступу та 6 розділів, які включають аналітичний огляд літератури, описання методів і обсягу дослідження, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновків, містить 32 таблиці та 16 рисунків. Список використаних джерел літератури складається із 146 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань щодо гігієнічної оцінки умов праці проведено дослідження виробничого шуму (190 вимірювань), вібрації (105 вимірювань), мікроклімату (204 вимірювання температури, вологості, швидкості руху повітря; 36 вимірювань інтенсивності інфрачервоного випромінювання), запиленості повітря (на 39 робочих місцях), освітленості (85 вимірювань), важкості та напруженості трудового процесу (16 професій) на робочих місцях працівників основних професій металообробних, термічного, механічних, механоскладальних, а також деревообробних цехів Державної акціонерно-холдингової компанії “Артем”. Комплексна гігієнічна оцінка умов праці здійснювалась за ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”.

З метою вивчення особливостей аурального та екстрааурального системного впливу виробничого шуму було проаналізовано результати періодичних медичних оглядів за 2008 рік (всього 147 працівників). Аналіз захворюваності проводили за такими нозологічними формами та системами: сенсоневральна приглухуватість, хвороби системи кровообігу у тому числі гіпертонічна хвороба, хвороби нервової системи, органів травлення, органів дихання, ока та його придатків, кістково-м'язової системи та сполучної тканини, інші захворювання. Були розраховані показники рівня та структури захворюваності.

З метою донозологічної оцінки стану здоров'я працівників був використаний показник біологічного віку. Біологічний вік (БВ) визначався за методикою, розробленою Київським НДІ геронтології для використання в амбулаторних умовах. Визначення біологічного віку проводилось за параметрами артеріального тиску, часу статичного балансування, тривалості затримки дихання (для чоловіків), маси тіла (для жінок) та суб'єктивної оцінки здоров'я у 135 робітників підприємства авіаційного машинобудування. Для визначення відповідності особи її календарному віку, проводилось порівняння розрахованого значення з належним біологічним віком (НБВ), що характеризує усереднений популяційний стандарт темпу постаріння в залежності від статі.

Відповідно до сучасних методичних підходів для аналізу результатів періодичних медичних оглядів та біологічного віку було сформовано 2 професійні групи. Дослідна група включала робітників, що працюють в умовах впливу шуму, рівні якого перевищують ГДР. При аналізі біологічного віку дослідну групу за критерієм інтенсивності виробничого шуму було розподілено на 3 підгрупи. До першої підгрупи увійшли працівники, клас умов праці яких за показником рівня шуму був визначений як 3.1, другої - 3.2, третьої - 3.3. Контрольна група була сформована із працівників, які не зазнавали впливу виробничого шуму.

Для обґрунтування показників ранніх проявів специфічного впливу виробничого шуму у працівників “шумових” професій були проведені спеціальні клінічні дослідження на базі лабораторії професійних порушень голосу та слуху Державної установи “Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України”. Спеціальні клінічні дослідження включали тональну порогову аудіометрію в конвенціональному (0,125-8 кГц) та розширеному (9-16 кГц) діапазонах частот, акустичну імпедансометрію, яка включала тимпанометрію та реєстрацію акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів, дослідження коротколатентних (стовбуромозкових) і довголатентних (коркових) слухових викликаних потенціалів.

Було обстежено 52 працівника “шумових” професій (штампувальників та столярів деревообробних верстатів, рівень шуму на робочих місцях яких перевищував допустимий відповідно на 23,5 дБА та 10,0 дБА), а також 20 здорових осіб, професії яких не пов'язані з впливом виробничого шуму, що слугували контрольною групою.

Попередня (апріорна) оцінка професійного ризику здійснювалась відповідно до гігієнічних критеріїв оцінки умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу - згідно з ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001.

Остаточна (апостеріорна) оцінка професійного ризику проводилася з урахуванням медико-біологічних показників: стану здоров'я за результатами періодичного медичного огляду, професійної захворюваності, виявлених випадків ранніх проявів професійних захворювань, зміни біологічного віку відносно паспортного.

Гігієнічна оцінка умов праці робітників основних професій підприємства авіаційного машинобудування. Встановлено, що технологічний процес включає в основному виробничі процеси, які характерні для машинобудування в цілому. Основним виробничим процесом даного підприємства є металообробка, представлена підготовчими (різання, холодна листова штамповка, термічна обробка, очищення металу) та основними операціями (холодна обробка металу різанням, механоскладальні роботи). Допоміжними виробництвами є дільниця компресорних установок та деревообробний цех. Особливістю підприємства є виготовлення малих партій продукції, з чим пов'язана неможливість широкого застосовування автоматизації праці.

Доведено, що провідним шкідливим фактором виробничого середовища є шум, рівень якого на робочих місцях більшості працівників (67%) перевищує допустимий. На більшості робочих місць виробничий шум впливає на організм працівників у поєднанні з тим чи іншим шкідливим фактором, рівень якого не перевищує допустимих величин.

Так, на робочих місцях штампувальників реєструвались найбільш високі еквівалентні рівні імпульсного шуму - 95,6-103,3 дБА_екв (перевищення допустимих рівнів - на 21-28 дБА). На робочих місцях чистильників металу рівень постійного широкосмугового шуму становив 95,7-97,7 дБА (перевищення допустимих рівнів - на 16-18 дБА). Еквівалентні рівні виробничого шуму на робочих місцях різальників металу, слюсарів та машиністів компресорних установок, рамників, столярів-верстатників становили 84,7-92,3 дБА (перевищення допустимих рівнів - на 5-12 дБА), верстатників металообробних цехів - 80,3-83,3 дБА (перевищення дорівнює 1-3 дБА). На робочих місцях термістів, слюсарів-ремонтників, слюсарів-складальників, операторів та наладчиків верстатів-автоматів і верстатів з ЧПК, складальників, малярів (33% від загальної кількості працівників) рівні виробничого шуму не перевищували гранично допустимих (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

- умови праці за показником шуму відносяться до 2 класу (рівні шуму не перевищують ГДР)

Размещено на http://www.allbest.ru/

- умови праці за показником шуму відносяться до класу 3.1 (перевищення ГДР на 0,1-3,3 дБА)

Размещено на http://www.allbest.ru/

- умови праці за показником шуму відносяться до класу 3.2 (перевищення ГДР на 6-15 дБА)

Размещено на http://www.allbest.ru/

- умови праці за показником шуму відносяться до класу 3.3 (перевищення ГДР на 15,7-28,3 дБА)

Рис. 1 Розподіл працівників в залежності від рівнів шуму на робочих місцях

Рівень виробничої вібрації на більшості вивчених робочих місць не перевищував допустимий. Перевищення допустимих рівнів постійної загальної технологічної вібрації типу “а” реєструвалось лише на робочих місцях слюсарів та машиністів компресорних установок (коригований рівень за віссю Z_З перевищує допустимий на 2,5-4,3 дБ). Показники мікроклімату перевищували допустимі рівні на робочих місцях термістів. За показником температури повітря їх умови праці відносяться до класу 3.4. Запиленість повітря робочої зони на робочих місцях чистильників металу під час обробки деталей вільним струменем металевого дробу перевищувала ГДК в 1,2 рази, що відповідає класу шкідливості умов праці 3.1. За важкістю праця штампувальників та чистильників металу вільним струменем відноситься до класу 3.1 (важка). За напруженістю праця штампувальників, операторів верстатів з ЧПК та верстатів-автоматів, слюсарів механоскладальних робіт, машиністів компресорних установок, столярів-складальників відноситься до класу 3.1 (напружена). На решті робочих місць умови праці за показниками вібрації, мікроклімату, запиленості повітря, освітленості, важкості та напруженості трудового процесу відповідають 2 (допустимому) класу шкідливості.

Стан здоров'я працівників основних професій. Результати періодичних медичних оглядів свідчать про наявність як специфічної - сенсоневральна приглухуватість у 6,3% працівників дослідної групи, так і неспецифічної негативної дії виробничого шуму, а саме достовірно вища частота хвороб системи кровообігу, кістково-м'язової системи та сполучної тканини. Так, хвороби системи кровообігу (в тому числі гіпертонічна хвороба) були виявлені у 66,3% працівників основної групи проти 43,3% в контрольній (p?0,05). Частота реєстрації гіпертонічної хвороби в основній групі була на 13,4% вище ніж в контрольній (p?0,05).

Результати дослідження біологічного віку свідчать про прискорені темпи старіння працівників дослідної групи у порівнянні з контрольною. Середнє значення показника різниці фактичного біологічного віку (БВ) від належного біологічного віку (НБВ) у працівників “шумових” професій перевищує цей показник у працівників контрольної групи на 3,74 роки (табл. 1).

Таблиця 1

Біологічний вік працівників дослідних і контрольної груп

Обстежувані групи	Клас умов праці за показником рівня шуму	Рівень шуму, дБА	Показник БВ-НБВ, років (M±m)
Дослідна група	3.1 - 3.3	перевищує ГДР	4,14 ± 0,84¹
підгрупа 1	3.1	80,1-83,3	3,02 ± 1,12²
підгрупа 2	3.2	86-95	5,52 ± 1,66¹
підгрупа 3	3.3	95,7-103,3	5,62 ± 1,89¹
Контрольна група	2	нижче ГДР	0,40 ± 1,33

Примітки:

1. Різниця між дослідною та контрольною групою статистично достовірна р?0,05.

2. Різниця між дослідною та контрольною групою не достовірна р>0,05.

Як видно з таблиці 1, темпи старіння у дослідних підгрупах залежать від ступеню перевищення фактичного рівня шуму у порівнянні з гранично допустимим.

Виявлення ранніх проявів специфічного впливу виробничого шуму на стан слухового аналізатора та центральної нервової системи. За даними тональної порогової аудіометрії в конвенціональному (0,125-8 кГц) та розширеному (9-16 кГц) діапазонах частот спостерігається достовірно більш виражене підвищення порогів слуху на тони у штампувальників ніж у столярів деревообробних верстатів (рівень шуму на робочих місцях штампувальників перевищував гранично допустимий на 23,5 дБА, у столярів деревообробних верстатів на 10,0 дБА).

У штампувальників виявлено достовірне подовження латентного періоду пікуПримітка. Латентний період піку - час від звукової стимуляції до формування піку відповідної хвилі слухових викликаних потенціалів. (ЛПП) V хвилі коротколатентних (стовбуромозкових) слухових викликаних потенціалів (КСВП) порівняно з контрольною групою (відповідні величини становлять - 5,88±0,03 та 5,58±0,01 мс; t=9,49; p<0,001). Достовірно подовженими були і ЛПП хвиль ІІ, ІІІ, і ІV КСВП у штампувальників порівняно з контрольною групою. Все це свідчить про явища дисфункції в стовбуромозкових структурах слухового аналізатора, а зміни ІІ хвилі КСВП свідчить про судинні порушення в кохлеарних ядрах. Крім того, виявлена достовірна різниця в ЛПП хвиль ІІ і V у штампувальників у порівнянні зі столярами деревообробних верстатів. Також у штампувальників виявлено достовірне подовження ЛПП компонента N₂ довголатентних (коркових) слухових викликаних потенціалів (ДСВП) до 288,2±2,9 мс порівняно з контрольною групою 251,7±3,2 мс; t=8,47; p<0,001, що свідчить про явища дисфункції також в корковому відділі слухового аналізатора.

Таким чином, встановлено, що із збільшенням інтенсивності шумового навантаження, спостерігаються більш виражені зміни як в периферійному, так і в центральних відділах слухового аналізатора (стовбуромозковому і корковому).

За результатами тональної порогової аудіометрії для обґрунтування показників ранніх проявів специфічного впливу виробничого шуму обстежених працівників шумових професій (штампувальників і столярів деревообробних верстатів) було розподілено на дві групи. До першої групи увійшли 28 працівників, у яких слух на тони в області конвенціонального діапазону частот знаходився в межах норми, а в розширеному був порушеним. До другої групи увійшли 24 працівники, у яких мало місце порушення слухової функції як в розширеному, так і в конвенціональному діапазоні частот, починаючи з 2 кГц.

При вивченні скарг працівників "шумових" професій звертають на себе увагу скарги на шум у вухах, які спостерігались у більшості працівників як першої (70,8%), так і другої (89,2%) груп, хоча у працівників 1 групи скарг на зниження слуху не було. Отже, суб'єктивний вушний шум є ранньою ознакою порушень слуху в розширеному діапазоні частот у працівників “шумових” професій.

За даними акустичної імпедансометрії, нами виявлено, що у працівників 1 групи був достовірно (p<0,01) подовженим період дії акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів (АРВМ). Це спостерігалось як при іпси-, так і при контралатеральній стимуляціїПримітки:

1. При іпсилатеральній стимуляції подача звукового сигналу і реєстрація результатів акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів здійснюється в одному вусі; при контралатеральній подача звукового сигналу здійснюється через протилежне вухо.. У працівників 2 групи виявлені аналогічні зміни, проте вони були виражені у більшій мірі.

При дослідженні амплітудних характеристик АРВМ в обох досліджуваних групах працівників з початковими порушеннями слуху виявлено достовірне зниження амплітуди АРВМ порівняно з контрольною групою як при іпси-, так і контралатеральній стимуляції.

Встановлені зміни в часових показниках акустичного рефлексу свідчать про зниження захисної дії акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів у працівників “шумових” професій авіаційного машинобудування.

При дослідженні стовбуромозкових структур слухового аналізатора за даними коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) виявлено достовірне подовження латентного періоду піку (ЛПП) V хвилі та міжпікового інтервалу (МПІ) І-V хвиль КСВП2. Міжпіковий інтервал - час між піками відповідних хвиль слухових викликаних потенціалів. в групі 2, що свідчить про явища дисфункції в стовбуромозкових структурах слухового аналізатора (табл. 2).

При дослідженні функціонального стану коркових структур слухового аналізатора за даними ДСВП встановлено достовірне подовження ЛПП компонента N₂ уже в 1 групі у порівнянні з контрольною.

Таблиця 2

Часові характеристики латентних періодів піків хвиль коротколатентних слухових викликаних потенціалів у працівників дослідних груп (групи 1 і 2), а також у здорових осіб контрольної групи (К)

Групи	Часові характеристики ЛПП хвиль КСВП, мс
	I	II	III	IV	V
K	1,58±0,01	2,62±0,01	3,57±0,01	5,08±0,02	5,58±0,01
1	1,620,03	2,650,02	3,620,03	5,090,03	5,620,03
2	1,640,03	2,690,03	3,650,04	5,070,03	5,810,02
p (1 відносно K)	P>0,05	P>0,05	P>0,05	P>0,05	P>0,05
p (2 відносно K)	P>0,05	P<0,05	P>0,05	P>0,05	P<0,01
p (2 відносно 1)	P>0,05	P>0,05	P>0,05	P>0,05	P<0,01

Ще більше подовженим був ЛПП компонента N₂ ДСВП у 2 групі досліджуваних працівників, який становив 282,1±2,3 мс при контролі 251,7±3,2 мс; t=7,71; p<0,01 (рис. 2). Практично аналогічні дані отримані нами і при іпсилатеральній стимуляції тоном 4 кГц.

Рис. 2 Часові характеристики латентних періодів піків компонентів довголатентних слухових викликаних потенціалів при іпсилатеральній стимуляції тоном 1кГц у обстежених працівників дослідних груп (1 і 2), а також у здорових осіб (контрольна група)

Таким чином, в результаті проведеного нами дослідження були визначені найбільш інформативні суб'єктивні і об'єктивні критерії для ранньої діагностики слухових порушень у працівників "шумових" професій. До суб'єктивних слід віднести скарги на шум у вухах та зниження слуху на тони в області 9-16 кГц. Об'єктивними критеріями для раннього виявлення слухових порушень є зміни в стовбуромозковому (подовження ЛПП V хвилі та МПІ І-V хвиль КСВП), та корковому (подовження латентного періоду піку компонента N₂ ДСВП) відділах слухового аналізатора.

Визначення ризику впливу виробничого шуму на здоров'я працівників. На першому етапі була проведена попередня оцінка професійного ризику за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Встановлено, що за показником шуму високий професійний ризик для здоров'я визначений у штампувальників та чистильників металу; середній (суттєвий) - у різальників металу, фрезерувальників механічних цехів, слюсарів та машиністів компресорних установок, рамників та верстатників деревообробного цеху; малий (помірний) - у верстатників механічних цехів. З урахуванням кількості працівників у відповідних професіях високий і середній (суттєвий) ризик для здоров'я за фактором шуму виявлено - у 32,3% обстежених осіб.

Остаточна оцінка професійного ризику здійснювалась з урахування медико-біологічних показників.

За показниками категорії ризику і важкості профзахворювання було визначено індекс професійного захворювання за ранніми ознаками сенсоневральної приглухуватості (ІПЗ=0,33), що відповідає високому рівню ризику. Визначений показник біологічного віку у працівників, на робочих місцях яких рівні шуму перевищують допустимі на 5-25 дБА (відповідає класу умов праці 3.2-3.3), становить 5,5-5,6 років. За цим показником професійний ризик також відповідає високому рівню.

Одержані значення медико-біологічних показників - індексу профзахворювання за ранніми ознаками сенсоневральної приглухуватості та біологічного віку збігаються і відповідають високому професійному ризику. Таким чином, визначення ризику за ранніми ознаками профзахворювання та біологічним віком дозволяє одержати об'єктивний показник професійного ризику на конкретному підприємстві та з високим ступенем вірогідності прогнозувати виникнення професійної захворюваності.

ВИСНОВКИ

В дисертації вирішено актуальне наукове завдання - досліджено умови праці робітників авіаційного машинобудування, встановлено закономірності впливу провідного шкідливого фактора - виробничого шуму на здоров'я та стан слухового аналізатора робітників, визначено найбільш інформативні критерії ранньої діагностики сенсоневральної приглухуватості, обґрунтовані заходи профілактики шкідливої дії виробничого шуму.

1. Умови праці робітників основних професій авіаційного машинобудування характеризуються наявністю ряду шкідливих виробничих факторів: непостійного та постійного широкосмугового шуму, загальної вібрації, пилу заліза металевого, деревини та корунду, нагрівного мікроклімату, фізичного та нервово-емоційного навантаження. На більшості робочих місць інтенсивний виробничий шум впливає на організм працівників у поєднанні з тим чи іншим шкідливим фактором, рівень якого не перевищує допустимих величин.

2. Встановлено, що провідним шкідливим виробничим фактором за розповсюдженістю та ступенем перевищення гігієнічних нормативів є шум. На робочих місцях 67% працівників основних професій рівень шуму перевищує допустимий на 1-28 дБА. Найбільш високе перевищення допустимих рівнів реєструвалось на робочих місцях штампувальників - на 21-28 дБА (еквівалентні рівні імпульсного шуму становили 95,6-103,3 дБА_екв) та чистильників металу - на 16-18 дБА (рівень постійного широкосмугового шуму - 95,7-97,7 дБА). На робочих місцях різальників металу, слюсарів та машиністів компресорних установок, рамників, столярів-верстатників перевищення дорівнювали 5-12 дБА (еквівалентні рівні виробничого шуму становили 84,7-92,3 дБА), а на робочих місцях верстатників металообробних цехів - на 1-3 дБА (еквівалентні рівні непостійного виробничого шуму становили 80,3-83,3 дБА).

3. За загальною гігієнічною оцінкою згідно з ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 р. “Гігієнічна класифікація праці” умови праці робітників більшості основних професій характеризуються як шкідливі різного ступеня: класу 3.1, 3.2, 3.3 - за показником виробничого шуму (відповідно - верстатники металообробних цехів; різальники металу, слюсарі та машиністи компресорних установок, рамники, столяри-верстатники; штампувальники, чистильники металу) та класом 3.4 - за показником нагрівного мікроклімату (термісти). Важкою працею класу 3.1 є праця штампувальників та чистильників металу вільним струменем дробу, за показниками відповідно робочої пози та статичного навантаження. Напруженою працею класу 3.1 є робота штампувальників (за показником монотонності), операторів верстатів з ЧПК, верстатів-автоматів, складальників, машиністів компресорних установок (за показником тривалості зосередженого спостереження).

4. У працівників “шумових” професій встановлений більш високий рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу, в тому числі на гіпертонічну хворобу, сенсоневральну приглухуватість, а також відзначаються прискорені темпи старіння. Середнє значення показника різниці між фактичним біологічним віком (БВ) та належним біологічним віком (НБВ) у працівників “шумових” професій перевищує цей показник у порівнянні з контрольною групою на 3,74 роки і становить відповідно 4,14±0,84 та 0,40±1,33 роки.

5. Встановлено, що зі збільшенням інтенсивності шумового навантаження, спостерігаються більш виражені зміни як в периферійному, так і в центральних відділах слухового аналізатора - стовбуромозковому та корковому. Визначені найбільш інформативні суб'єктивні та об'єктивні критерії ранньої діагностики слухових порушень при дії шуму в доклінічний період розвитку хвороби, коли працівники ще не мають скарг на зниження слуху. До суб'єктивних критеріїв належать шум у вухах та зниження слуху на тони в області 9-16 кГц, тобто зміни з боку периферійного відділу слухового аналізатора. Зміни в стовбуромозковому, про що свідчать подовження латентного періоду піку V хвилі та міжпікового інтервалу І-V хвиль коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП), а також корковому, на що вказує подовження латентного періоду піку компонента N₂ довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП), належать до об'єктивних діагностичних критеріїв.

6. У працівників “шумових” професій авіаційного машинобудування знижується захисна дія акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів, на що вказують зміни в часових показниках акустичного рефлексу. Для раннього виявлення доклінічних порушень в слуховій системі при дії шуму та виділення груп “ризику” доцільно застосовувати метод акустичної імпедансометрії, звертаючи при цьому увагу на часові та амплітудні характеристики акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів (АРВМ). Своєчасне застосування стосовно таких працівників лікувально-профілактичних заходів буде сприяти попередженню розвитку професійної сенсоневральної приглухуватості.

7. Остаточна оцінка ризику за показниками індексу профзахворювання за ранніми змінами з боку слухового аналізатора та біологічним віком дозволяє одержати об'єктивний показник професійного ризику впливу виробничого шуму на здоров'я працівників на конкретному підприємстві, прогнозувати об'єктивну вірогідність професійної захворюваності і застосовувати цілеспрямовані заходи профілактики за обсягом і терміновістю їх проведення.

8. На основі комплексної гігієнічної оцінки умов праці, вивчення стану здоров'я, біологічного віку, особливостей змін в слуховому аналізаторі працівників основних професій і визначення за цими даними остаточної оцінки професійного ризику науково обґрунтовані та практично впроваджені медико-біологічні, санітарно-технічні та індивідуальні гігієнічні рекомендації щодо покращення умов праці та профілактики розвитку сенсоневральної приглухуватості працівників авіаційного машинобудування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України (* - особистий внесок здобувача):

1. Вертеленко М.В. Методичні підходи до оцінки ризику впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на професійне здоров'я / М.В. Вертеленко // Український журнал з проблем медицини праці. 2007. №2. С. 72-77.

2. Вертеленко М.В. До питання про гігієнічні умови праці та їх вплив на біологічний вік працюючих машинобудівного виробництва / М.В. Вертеленко, О.О. Запаринюк, Н.П. Пономаренко // Довкілля та здоров'я. 2008. №3. С. 64-66. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, дослідження біологічного віку, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

3. Яворовський О.П. Гігієнічна оцінка шуму на робочих місцях і характеристика початкових порушень в слуховому аналізаторі у працівників “шумових” професій авіаційного машинобудування / О.П. Яворовський, М.В. Вертеленко, Т.В. Шидловська, Т.В. Шевцова, К.Ю. Куреньова // Український журнал з проблем медицини праці. 2008. №3. С. 63-70. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, участь у проведенні досліджень слухового аналізатора, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

4. Яворовський О.П. Слухові порушення в рецепторному, стовбуромозковому та корковому відділах слухового аналізатора при дії шуму з урахуванням його інтенсивності та характеру / О.П. Яворовський, М.В. Вертеленко, Т.В. Шидловська // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2008. №6. С. 2-11. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, участь у проведенні досліджень слухового аналізатора, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

5. Яворовский А.П. Состояние центральных отделов слухового анализатора у рабочих шумовых профессий авиационной промышленности с начинающейся сенсоневральной тугоухостью / А.П. Яворовский, М.В. Вертеленко, Т.В. Шидловская, К.Ю. Куренёва // Российская оториноларингология. 2008. №6. С. 155-161. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, участь у проведенні досліджень слухового аналізатора, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

У інших виданнях:

1. Вертеленко М.В. Гігієнічна оцінка умов праці та дослідження біологічного віку працівників машинобудівного виробництва / М.В. Вертеленко, О.О. Запаринюк, Н.П. Пономаренко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 60-річчю ВООЗ, всесвітньому дню здоров'я 2008 р., захисту здоров'я від змін клімату. 2008. С. 56-58. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, дослідження біологічного віку, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

Інформаційні листи:

1. О.П. Яворовський, Т.В. Шидловська, М.В. Вертеленко. Метод ранньої діагностики порушень слуху, що виникли під впливом виробничого шуму. К., 2009. №17. (* аналіз даних сучасної літератури, гігієнічна оцінка умов праці, участь у проведенні досліджень слухового аналізатора, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

Методичні рекомендації:

1. Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря: МР 2.2.12 - 142 - 2007. Офіц. вид. К.: М-во охорони здоров'я України, 2007. 40 с. (*аналіз даних сучасної літератури, підготовка матеріалів до публікації).

АНОТАЦІЯ

Вертеленко М.В. Гігієнічна оцінка ризику впливу виробничого шуму на здоров'я працівників авіаційного машинобудування - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей впливу провідного шкідливого фактора - виробничого шуму на здоров'я та стан слухового аналізатора працівників основних професій авіаційного машинобудування. Дана поглиблена гігієнічна оцінка умов праці робітників підприємства авіаційного машинобудування. Встановлено, що на робочих місцях більшості працівників (67%) основних професій рівень шуму перевищує допустимий на 1-28 дБА. Виявлено закономірності впливу виробничого шуму на рівень захворюваності, біологічний вік та стан слухового аналізатора працівників “шумових” професій. Середнє значення показника біологічного віку у працівників “шумових” професій перевищує цей показник у працівників контрольної групи на 3,74 роки. Визначені найбільш інформативні суб'єктивні та об'єктивні критерії ранньої діагностики слухових порушень при дії шуму в доклінічний період розвитку хвороби як в периферійному, так і в центральних (стовбуромозковому та корковому) відділах слухового аналізатора. Це - наявність суб'єктивного вушного шуму, зниження слуху на тони в області 9-16 кГц, подовження латентного періоду піку V хвилі та міжпікового інтервалу І-V хвиль коротколатентних слухових викликаних потенціалів, а також латентного періоду піку компонента N₂ довголатентних слухових викликаних потенціалів.

На основі комплексної гігієнічної оцінки умов праці, вивчення стану здоров'я, біологічного віку, особливостей змін в слуховому аналізаторі працівників основних професій і визначення за цими даними остаточної оцінки професійного ризику науково обґрунтовані та практично впроваджені медико-біологічні, санітарно-технічні та індивідуальні гігієнічні рекомендації щодо покращення умов праці та профілактики розвитку сенсоневральної приглухуватості працівників авіаційного машинобудування.

Ключові слова: авіаційне машинобудування, умови праці, шум, сенсоневральна приглухуватість, біологічний вік, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Вертеленко М.В. Гигиеническая оценка риска влияния производственного шума на здоровье работников авиационного машиностроения - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению закономерностей влияния ведущего вредного фактора - производственного шума на здоровье и состояние слухового анализатора работников основных профессий авиационного машиностроения. Дана углубленная гигиеническая оценка условий труда работников предприятия авиационного машиностроения. Установлено, что на рабочих местах большинства работников (67%) основных профессий уровень шума превышает допустимый на 1-28 дБА. Так, на рабочих местах штамповщиков регистрировались наиболее высокие эквивалентные уровни импульсного шума - 95,6-103,3 дБА_э_кв (превышение допустимых уровней - на 21-28 дБА). На рабочих местах чистильщиков металла уровень постоянного широкополосного шума составлял 95,7-97,7 дБА (превышение допустимых уровней - на 16-18 дБА). Эквивалентные уровни производственного шума на рабочих местах резальщиков металла, слесарей и машинистов компрессорных установок, рамщиков, столяров-станочников составляли 84,7-92,3 дБА (превышение допустимых уровней - на 5-12 дБА), станочников металлообрабатывающих цехов - 80,3-83,3 дБА (превышение равняется 1-3 дБА). На рабочих местах термистов, слесарей-ремонтников, слесарей-сборщиков, операторов и наладчиков станков-автоматов и станков с ЧПУ, сборщиков, маляров (33% от общего количества работников) уровни производственного шума не превышали предельно допустимых.

Обнаружены закономерности влияния производственного шума на уровень заболеваемости, биологический возраст и состояние слухового анализатора работников “шумовых” профессий. Среднее значение показателя разницы между фактическим биологическим возрастом (БВ) и надлежащим биологическим возрастом (НБВ) у работников “шумовых” профессий превышает этот показатель в сравнении с контрольной группой на 3,74 года и составляет соответственно 4,14±0,84 и 0,40±1,33 года.

Установлено, что с увеличением интенсивности шумовой нагрузки, наблюдаются более выраженные изменения как в периферическом, так и в центральных отделах слухового анализатора - стволовом и корковом. Определены наиболее информативные субъективные и объективные критерии ранней диагностики слуховых нарушений при действии шума в доклинические сроки развития болезни как в периферическом, так и в центральных (стволовых и корковых) отделах слухового анализатора. Это - жалобы на шум в ушах, снижение слуха на тоны у области 9-16 кГц, удлинение латентного периода пика V волны и межпикового интервала I-V волн коротколатентных слуховых вызванных потенциалов, а также латентного периода пика компонента N₂ длиннолатентных слуховых вызванных потенциалов. У работников “шумовых” профессий авиационного машиностроения снижается защитное действие акустического рефлекса внутриушных мышц, на что указывают изменения часовых показателей акустического рефлекса. Для раннего выявления доклинических нарушений слухового анализатора и выделения групп “риска” целесообразно применять метод акустической импедансометрии, обращая при этом внимание на часовые и амплитудные характеристики акустического рефлекса внутриушных мышц. Своевременное применение лечебно-профилактических мероприятий относительно таких работников будет способствовать предупреждению развития профессиональной сенсоневральной тугоухости.

На основании комплексной гигиенической оценки условий труда, изучения состояния здоровья, биологического возраста, особенностей изменений в слуховом анализаторе работников основных профессий и оценки по этим данным профессионального риска научно обоснованы и внедрены в практику медико-биологические, санитарно-технические и индивидуальные гигиенические рекомендации по улучшению условий труда и профилактике развития сенсоневральной тугоухости у работников авиационного машиностроения.

Ключевые слова: авиационное машиностроение, условия труда, шум, сенсоневральная тугоухость, биологический возраст, профилактика.

ANNOTATION

Vertelenko M.V. - Hygienic estimation of risk of in-plant noise impact on aeronautical industry workers health. - Manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.02.01 - hygiene and professionals pathology. - Bohomolets National Medical University of the Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv, 2009.

The dissertation is dedicated to the study of regularity of influence of the priority harmful factor - in-plant noise on health and auditory analyzer of workers of the aeronautical engineering basic professions. Advanced hygienic estimation of the work environment of the aeronautical engineering enterprise is given. Level of noise is found to exceed permissible by 1-28 dBA at the most working places (67%) of the labor of the main professions. Regularity of influence of in-plant noise on the disease rate, biological age and state of auditory analyzer of workers of “noisy” professions is revealed. Average value of the biological age rate of workers of “noisy” professions exceeds the rate of the workers from control group by 3.74 years. The most informative subjective and objective criteria of early diagnostics of auditory violations at the action of noise at early pre-clinical periods of the disease both peripheral and central (brainstem and cortical) parts of the auditory analyzer are described (e.g. presence of the subjective ear noise, tone hearing impairment at the range 9-16 kHz, prolongation of the latent period peak of the V wave and wave-to-wave interval of the I-V waves short-latent generated hearing potentials and latent period peak of the component N₂ long-latent generated hearing potentials.

Basing on the complex hygienic estimation of the working conditions, studies of the level of health, biological age and peculiarities of the changes in the auditory analyzer of the workers of main professions, science-based and introduced medicobiological, technical and individual hygienic recommendations for improvement of the working conditions and prevention of the development of the sensorineural deafness of the workers of the aeronautical engineering are worked out and professional risks are estimated.

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка ризику впливу виробничого шуму на здоров’я працівників авіаційного машинобудування" скачать

Подобные документы

Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
Вплив змін у умовах виробничого середовища та трудового процесу на захворюваність диспетчерів ЄЦК і на станційних дільницях при порівняльному аналізі. Засоби організації медико–профілактичного забезпечення оптимізації виробничої діяльності диспетчерів.

автореферат [41,1 K], добавлен 02.04.2009
Зір і слух в житті людини
Симптоми прояву "шумової хвороби". Основні етапи у формуванні світловідчуття. Характеристики зорового аналізатору. Фізичні характеристики звуку. Вплив шуму на організм людини. Інтенсивність звуку і звукового тиску. Засоби індивідуального захисту від шуму.

реферат [377,9 K], добавлен 20.01.2011
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Фізіологія сенсорних систем: шкірний та слуховий аналізатор
Шкірний аналізатор як джерело рефлекторних реакцій, його значення, внутрішній устрій та пороги роздратування. Опис основних органів слуху. Загальна характеристика резонансної теорії слуху. Аналіз і синтез звукових роздратувань слухового аналізатора.

реферат [1,1 M], добавлен 23.12.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Морфофункціональні та біохімічні особливості системи еритрону за умов цукрового діабету 1-го типу
Оцінка інтенсивності еритропоезу у щурів з експериментальним стрептозотоциновим діабетом. Активність NO-синтази в еритроцитах щурів у нормі і за умов ЦД 1-го типу. Динаміка вмісту лігандних форм гемоглобіну та кисень-зв’язуюча функція пігмента крові.

автореферат [35,8 K], добавлен 29.03.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка ризику впливу виробничого шуму на здоров’я працівників авіаційного машинобудування"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.