Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ”

УДК 614.2+616-057-084

ПРОБЛЕМИ ВИЯВЛЕННЯ І РЕЄСТРАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАЇНІ

14.02.01 - Гігієна та професійна патологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

СОКОЛОВА Марина Петрівна

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ “Інститут медицини праці Академії медичних наук України”.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, ДУ “Інститут медицини праці АМН України”, завідувачка відділом епідеміологічних досліджень.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Басанець Анжела Володимирівна, ДУ “Інститут медицини праці АМН України”, керівник відділу професійної патології;

доктор медичних наук, професор Парпалей Іван Олександрович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, завідуючий циклом професійної патології кафедри гігієни праці та професійних захворювань

Захист відбудеться “11” червня 2009 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в ДУ “Інститут медицини праці АМН України” (01033, Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут медицини праці АМН України” (01033, Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий “8” травня 2009 року .

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д.В. Варивончик



АНОТАЦІЯ

Соколова М.П. Проблеми виявлення і реєстрації професійних захворювань в Україні.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - ДУ „Інститут медицини праці АМН України”, Київ, 2009.

Робота присвячена розв'язанню актуальної проблеми галузі охорони здоров'я - удосконалення системи виявлення, реєстрації і обліку професійної захворюваності в Україні, покращення медичного обслуговування працюючих на підставі визначення закономірностей формування професійної патології. професійний патологія захворюваність медичний

Досліджена динаміка захворюваності працюючих на професійну патологію та інвалідності серед осіб працездатного віку в Україні в залежності від типу галузей промисловості, умов праці, віку, статі, стажу роботи в шкідливих умовах. Вивчені особливості якості медичних оглядів в залежності від типу підприємств, рівня діагностики, використання лабораторних, інструментальних та функціональних досліджень. Наведені дані щодо експертизи лікарями з гігієни праці та профпатологами якості медичних оглядів.

Проведена оцінка стану виявлення професійних захворювань, їх обліку і реєстрації на прикладі типових об'єктів промисловості і сільського господарства. Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо удосконалення обліку професійних захворювань та медичного обслуговування працюючих.

Ключові слова: професійна захворюваність, працююче населення, реєстрація, виявлення, облік, медичні огляди.



АННОТАЦИЯ

Соколова М.П. Проблемы выявления и регистрации профессиональных заболеваний в Украине.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. ГУ «Институт медицины труда АМН Украины», Киев, 2009.

В диссертации представлено решение актуальной проблемы медицины труда - исследование состояния выявления и регистрации профессиональной заболеваемости работающего населения и научное обоснование её раннего выявления.

Доказано, что уровень профессиональной заболеваемости в Украине в динамике 1991-2006 годов достоверно увеличивается от 3,29 до 4,81 случая на 10 тыс. работающих ( Р < 0,001) с некоторыми колебаниями в отдельные годы.

Определено, что в Украине 27, 4 % от общего количества работающих в основных отраслях промышленности, выполняют свою работу в условиях, не отвечающих санитарно-гигиеническим нормам и требованиям. Наиболее неблагоприятные условия труда наблюдаются в добывающей и обрабатывающей промышленности (угольная - 35,5 %, химическая, металлургическая, машиностроительная - 29,3 %). Уровень профессиональной заболеваемости коррелирует с условиями труда и зависит от несовершенства технологий, машин и механизмов (55,6 % случаев), отсутствием или неэффективностью средств индивидуальной защиты (22,7 %), несовершенством средств коллективной защиты, нарушением правил безопасности, режимов труда и отдыха (21,7 %).

Установлено, что в структуре профессиональной заболеваемости основные тенденции сохраняются весь период наблюдения - превалируют пневмокониоз, хронический бронхит (57,0-71,1 %), вибрационная болезнь (8,2 - 10,0 %) , болезни опорно-двигательного аппарата (8,6-24,2 %), нейросенсорная тугоухость (4,1 - 4,2 %), болезни химической этиологии ( 2,3-4,4 %). Средний период формирования патологии у работающих за эти годы остается стабильным и находится в диапазоне 17,6-19,4 года. Позитивная тенденция по увеличению среднего стажа у пострадавших до возникновения профессионального заболевания отсутствует.

Установлено, что качество периодических медицинских осмотров не полностью отвечает “Порядку проведения медицинских осмотров работающих отдельных категорий”, не обеспечивает единых методических подходов к их организации и проведению, полноты охвата, сроков проведения обследований в зависимости от влияния вредных факторов производственной среды, видов и объемов необходимых лабораторных, инструментальных и функциональных исследований. Удовлетворительное качество медицинских осмотров по отдельным показателям находится в пределах 64 - 76 % случаев. На основе полученных результатов - разработаны и внедрены комплексные мероприятия по определению роли и места структурных подразделений санитарно-эпидемиологической и профпатологической службы Украины по раннему выявлению, регистрации и учету профессиональных заболеваний.

Ключевые слова: профессиональные заболевания, работающее население, регистрация, выявление, учет, медицинские осмотры.



ANNOTATION

Sokolova M.P. Problems of identification and recording occupational diseases in Ukraine. - Manuscript.

Thesis on receiving a scientific degree - Candidate of Medical Sciences on the specialty 14.02.01. - Hygiene and occupational Pathology. - SI “Institute for Occupational Health of AMS of Ukraine, Kyiv, 2009.

The work is devoted to solving actual problems of public health - improvement of the system of identification, recording and registration of occupational morbidity rates in Ukraine and medical service of workers, basing on determination of regularities in formation of occupational pathology.

The dynamics of morbidity rates in occupational pathology in workers and disability in persons of able-to-work age in Ukraine was investigated, depending on the type of the branch of industry, on work conditions, age, sex, length of employment. The peculiarities of the quality of medical examinations, relating on the type of an enterprise, level of diagnostics, use of laboratory, instrumental and functional studies were studies. The data are laid down on the control of the quality of medical examinations by physicians in occupational health and occupational pathology.

The assessment is made on identification of occupational diseases, their recording and registration on the example of typical subjects of industry and agriculture. A package of treatment and preventive measures has been developed in order to improve recording of occupational diseases and medical service of workers.

Key words: occupational morbidity, working population, recording, identification, registration, medical examination.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. За роки становлення України як самостійної, незалежної держави, у період соціально-демографічних і економічних перетворень, появи нових форм власності і розвитку ринкової економіки, змін в медичному, в тому числі профілактичному обслуговуванні трудящих, професійна захворюваність, як інтегральний показник впливу умов праці, займає суттєве місце в політиці держави щодо збереження здоров'я працюючих.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я 40-50 % населення планети піддається ризику для здоров'я на роботі, зв'язаному з впливом фізичних, хімічних, біологічних, психічних, економічних та інших факторів, які часто супроводжуються психоемоційним навантаженням. У світі щорічно реєструються мільйони нових випадків профзахворювань у зв'язку з різними видами професійного впливу [WHO, 2002-2006].

Аналіз стану проблеми [Kraut А., 2004; Newman G.S., 2005; Van Dijk F.J.H., 2005; Rosenman Kenneth D. et al., 2005; Кундієв Ю.I., 2007; Ізмеров М.Ф., 2007; Guidotti T.L. et al., 2007] показав, що в різних країнах система виявлення і реєстрації професійних захворювань істотно розрізняється, що, насамперед, пов'язано з типами системи охорони здоров'я, особливостями реєстрації та обліку профзахворювань, методичних підходів до їхнього вивчення, переліком професійних захворювань тощо. Усе це відображується на статистичних показниках профзахворюваності. Приведені в літературі дані щодо професійної захворюваності в різних країнах можуть використовуватись в якості ориєнтиру для її аналізу і свідчать про особливості підходу до вивчення і висвітлення цієї проблеми по регіонах і країнах у цілому.

Ретроспективний аналіз професійної захворюваності в Україні [Єршова М.О. та співавт., 1999; Кундієв Ю.І. та співавт., 2007; Нагорна А.М та співавт., 2008] показав, що в минулі десятиліття загальна динаміка її характеризувалася наявністю періодів стабілізації і зниження кількості випадків у 70-80-і роки кількість зареєстрованих профзахворювань варіювала в межах від 1586 до 2850 випадків у рік, що відповідало рівням від 0,64 до 1,18 на 10000 працюючих. Надалі, починаючи з 1990 року, спостерігалося різке її збільшення.

Стан професійної захворюваності та її динаміка в Україні протягом багатьох років в основному визначається хронічними формами, що систематично реєструються у всіх регіонах і галузях народного господарства, у численних професіях, коли працюючі знаходяться під впливом більш 100 різних шкідливих професійних факторів [Мухін В., 2005; Кундієв Ю.І. та співавт., 2006, 2007; Басанець А.В., 2007].

Відзначене зниження професійної захворюваності в останні роки в цілому й по всім галузям промисловості, особливо в сільському господарстві, де практично взагалі перестали реєструватися професійні захворювання, свідчить про наявність не вирішених проблем, пов'язаних із виявленням, реєстрацією та обліком деяких захворювань кістково-м'язової системи (нейросенсорна полинейропатія рук у доярок, бурсити в шахтарів), нейросенсорної приглухуватості, профдерматозів, вочевидь віднесених до рубрики загальної патології, а також гострих професійних захворювань, яких в останні роки не виявлено жодного випадку.

Все перелічене вище свідчить про відсутність комплексних досліджень стосовно вирішення проблеми медицини праці щодо виявлення, реєстрації та обліку професійної захворюваності в країні, спрямованих на визначення закономірностей формування професійної захворюваності та необхідності розробки рекомендацій щодо підвищення якості медичного обслуговування працюючих. Це визначає актуальність і необхідність проведення даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в межах планових науково-дослідних робіт “Стан та основні тенденції формування професійної захворюваності в провідних галузях промисловості та сільському господарстві в сучасних умовах соціально-економічних перетворень в Україні” (№ держреєстрації 0199U000490, 1999-2001 рр.), “Вивчити стан виявлення, реєстрації й обліку професійної патології в Україні з метою удосконалення, оптимізації медико-санітарного обслуговування населення і системи профілактичних заходів” (№ держреєстрації 0102U002088, 2002-2005 рр.), “Охорона здоров'я працюючого населения України: соціально-гігієнічий моніторинг та профілактика професійної та виробничо обумовленої захворюваності” (№ держреєстрації 0106U002506, 2006-2008 рр.). Здобувач є співвиконавцем науково-дослідних робіт та програм.

Мета дослідження: удосконалення системи виявлення, реєстрації й обліку професійної захворюваності в Україні, покращення медичного обслуговування працюючих на підставі визначення закономірностей формування професійної патології.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

- провести аналіз професійної захворюваності в Україні за 1991-2006 роки; вивчити закономірності формування професійної захворюваності і інвалідності серед осіб працездатного віку в Україні в залежності від типу галузей промисловості, умов праці, віку, статі, стажу роботи в шкідливих умовах;

- вивчити особливості якості періодичних медичних оглядів в залежності від типу підприємств, рівня діагностики тощо;

- провести медико-соціологічне дослідження щодо експертизи оцінки лікарями якості медичних оглядів; вивчити стан виявлення професійних захворювань, їх обліку і реєстрації на прикладі об'єктів промисловості і сільського господарства:

- розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо удосконалення обліку професійних захворювань та удосконалення медичного обслуговування працюючих.

Об'єктом дослідження є система виявлення, реєстрації та обліку професійних захворювань в Україні.

Предметом дослідження були первинні матеріали по реєстрації й обліку професійної захворюваності, чисельність працюючих у різних галузях, міністерствах, відомствах, по регіонах, умови праці в різних галузях народного господарства, якість проведення періодичних медичних оглядів працюючих.

У дослідженні використані методи: медико-статистичні, гігієнічні, клініко-статистичні, епідеміологічні, демографічні, експертних оцінок. Для вирішення завдання щодо експертизи оцінки лікарями якості медичних оглядів використовувся спеціально розроблений опитувальник.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що:

вперше в Україні проведене комплексне, багатоаспектне вивчення рівня і структури професійної захворюваності серед працюючих в Україні за період 1991-2006 років з визначенням її формування, взаємозалежності всіх її показників по основних параметрах;

визначені особливості виявлення та реєстрації професійних захворювань в залежності від якості і повноти періодичних медичних оглядів працюючих, функціонування автоматизованої системи “Профзахворюваність”;

доведена роль факторів виробничого середовища, технологічних процесів та охорони праці в формуванні окремих видів професійної патології.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для удосконалення системи виявлення та реєстрації професійних захворювань серед працюючих в Україні, та у виявленні причин неповного і несвоєчасного встановлення зв'язку захворювань з умовами праці, а також у розробці нових підходів до організації профілактичного обслуговування працюючих. Були визначені рівні, причини і тенденції, а також ризик формування різних форм професійних захворювань в різних регіонах, галузях, професіях, що є основою для підготовки органами охорони здоров'я, міністерствами і відомствами, профільними НДІ найбільш оптимальних і цілеспрямованих профілактичних заходів та обґрунтування планування і реалізації наукових досліджень.

Результати дослідження впроваджені в практику охорони здоров'я:

1. На галузевому рівні: наказ МОЗ України від 21.05.2007 №226 “Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій”; наказ № 322 МОЗ України “Про введення в дію критеріїв визначення катаракти для попередніх та періодичних офтальмологічних оглядів робітників об'єктів атомної енергетики” від 6.08.2001 р.; постанова МОЗ України №28 від 17.07.2006 р. “Про вдосконалення виявлення, обліку та профілактики професійних захворювань в Україні”; Інструктивно-методичний лист “Про стан професійної захворюваності в Україні в 2000 році”); інструктивно-методичний лист МОЗ України № 05.01.03.25-505 від 19.08.2003 р. “Професійна захворюваність в Україні за 5 років (1998-2002)”; інструктивно-методичний лист № 05.01.03/1248 від 30.12.2004 р. “Професійна захворюваність в Україні у 2003 році”; інструктивно-методичний лист № 05.01.03/964 від 17.07.2006 р. “Про стан професійної захворюваності в Україні в 2001-2005 роках”; матеріали для стандартів лікування в професійній патології; пропозиції до “Стратегії розвитку медицини праці на 2006-2010 рр..”; пропозиції щодо удосконалення аналітично-інформаційної системи “Профзахворюваність”; пропозиції щодо створення Державного реєстру професійних захворювань.

2. На регіональному рівні: пропозиції для Бородянської районної та Київської міської санітарно-епідеміологічної станцій щодо упорядкування проведення періодичних медичних оглядів працюючих у шкідливих умовах.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні аналізу наукової літератури, визначенні та обгрунтуванні програми дисертаційної роботи, виборі та використанні методів наукових досліджень. Дисертантом самостійно проведено збір матеріалу для дисертаційної роботи, його статистична обробка. Автором особисто розроблено інструментарій та проведено медико-соціологічне дослідження щодо вивчення експертної думки стосовно якості проведення періодичних медичних оглядів працюючих в шкідливих умовах. Разом із співробітниками ДУ “Інститут медицини праці АМН України” (д.мед.н. Нагорною А.М., к.мед.н. Лубяновою І.П.) приймала участь у підготовці наказу МОЗ України від 21.05.2007 №226 «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» та у розробці пропозицій до аналітично-інформаційної системи “Профзахворюваність” МОЗ України та Державного реєстру професійних захворювань; разом із співробітниками ДУ “Інститут медицини праці АМН України” (акад. Кундієв Ю.І., к.мед.н. Вітте П.М.) приймала участь у підготовці наказу МОЗ України від 6.08.2001 р. “Про введення в дію критеріїв визначення катаракти для попередніх та періодичних офтальмологічних оглядів робітників об'єктів атомної енергетики”.

Пошукувачем проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів, обгрунтовано висновки та основні положення роботи, що виносяться на офіційний захист.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та були обговорені на:

- міжнародній конференції “П'ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання” (Київ, 2001);

- міжнародній конференції “Етичні проблеми медицини праці та гігієни довкілля” (Київ, 2003 р.);

- конференції молодих вчених до 70-річчю Інституту медицини праці (Київ, 2003);

- проблемних комісіях “Гігієна праці та професійні захворювання” (Київ, 2003 р., 2005 р.);

- робочій нараді з медицини праці “Розробка національної стратегії розвитку медицини праці в Україні на 2006-2010 рр.” (Київ, 2005);

- науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи розвитку профілактичної медицини” (Харків, 2005 р.);

- науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю зі дня заснування санітарно-гігієнічного (медико-профілактичного) факультету Харківського державного медичного університету (Харків, 2005 р.);

- науково-практичній конференції “Думки, ідеї професора Томіліна С.А. та їх втілення у XXI столітті” (Київ, 2005 р.);

- нараді-семінарі “Фактори ризику в умовах праці медичних працівників та розробка пропозицій щодо профілактики професійних та виробничо обумовлених захворювань” (Київ, 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 22 наукових праць, в тому числі 7 робіт представлені у виданнях, що рекомендовані ВАК України (з них 2 - самостійно), в інших виданнях: статей - 7, тез - 8.

Структура дисертації. Дисертація виконана на 156 сторінках друкованого тексту. Основний текст - 131 сторінка, який містить 39 таблиці та 3 рисунки. Робота складається з вступу; аналітичного огляду літератури; програми, методів, об'єктів дослідження; 5 розділів власних досліджень; узагальнення; висновків та практичних рекомендацій; списку використаних літературних джерел (211 джерел - вітчизняних та іноземних), 1 додатку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Дана робота є результатом комплексних соціально-гігієнічних досліджень, що проводились в Інституті медицини праці АМН України. Основні результати досліджень відображені в публікаціях наукових видань і є основою при виборі програми та загальної методики проведення досліджень.

Для вирішення поставлених задач використовувались комплексні гігієнічні, епідеміологічні, санітарно-статистичні методи та метод експертних оцінок. Основними джерелами інформації були всі первинні матеріали по реєстрації й обліку професійної захворюваності - «Карти обліку профзахворювань і отруєнь»; матеріали Держкомстату України про чисельність працюючих у різних галузях, міністерствах, відомствах, по регіонах; дані Міністерства праці та соціальної політики, Центральної СЭС України про стан умов праці в різних галузях народного господарства; дані Центру статистики МОЗ України, що стосуються профілактичного обслуговування трудящих, анкети-опитувальники для лікарів з гігієни праці та профпатологів щодо якості проведення періодичних медичних оглядів працюючих. Програмно-цільова організація наукових досліджень, що здійснювались у ході виконання дисертаційної роботи, зумовлювала чітку етапність та послідовність їх проведення (рис.1).

На першому етапі було проведено вивчення та аналіз професійної захворюваності в Україні за роки незалежності. В основу методики вивчення професійної захворюваності було покладено принцип суцільної статистичної обробки первинних документів - «Карт обліку профзахворювань (профотруєнь)», складених на всі випадки уперше виявлених зареєстрованих в Україні з 1991 по 2006 р. профзахворювань та отруєнь (107861 карта). Форма заповнення карт затверджена Постановою Кабінету Міністрів України “Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” № 1094 від 21 серпня 2001 р.. Ці документи вміщують всі основні дані, що характеризують постраждалого (професія, стать, вік, стаж роботи), умови праці (обставини та причини формування захворювання, наслідки профзахворювання або отруєння).

З метою характеристики умов праці на основі особистих досліджень вивчались параметри професійних шкідливих факторів за результатами атестації робочих місць на окремих виробництвах (м.Київ, смт.Бородянка), а також на робочих місцях всіх захворілих у країні з «Карт обліку профзахворювань (профотруєнь)», до аналізу залучались зведені дані Держкомстату і Центру Держсанепіднагляду України. Особлива увага приділялась аналізу причин виникнення профзахворювань та профотруєнь. В зв'язку з великою різноманітністю умов праці, при яких виникають професійні захворювання та отруєння, вони групувалися за основними обставинами, визначившими випадок. Були розраховані середні терміни розвитку різних форм профпатології та середній вік захворівших. Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою процедур описової епідеміології (дескриптивний аналіз) з визначенням середніх арифметичних величин та їх похибок.

На другому етапі роботи досліджувався стан виявлення на підприємствах промисловості і сільського господарства України професійних захворювань, особливостей їх обліку та реєстрації. Також було проведено особисті дослідження з порівняння виявлення профзахворювань в регіонах сільськогосподарського та промислового типу.

На третьому етапі проводилось вивчення організації проведення періодичних медичних оглядів та їх якості. Для цього було розроблено спеціальну анкету-опитувальник. Анкетування та інтерв'ювання проводилось серед лікарві-профпатологів та лікарів з гігієни праці (298 респондентів).

Також було проведено аналіз діяльності 42 лікарських комісій, що мають право на проведення періодичних медичних оглядів осіб, що працюють в шкідливих та небезпечних умовах праці. Аналіз проводився на підставі особистих досліджень по вивченню роботи таких комісій у м.Києві.

Результати, одержані в ході виконання дисертаційної роботи, були оброблені з використанням варіаційно-статистичних методів за допомогою програмного додатку Microsoft Windows 2002 та Exel 2002 ( № 54521-750-6140064-17225).

Результати дослідження були розглянуті комітетом з білетики (протокол №4 від 09.10.2008 р.). Під час дослідження вживались заходи щодо збереження медичної таємниці про хворих.

Закономірності формування професійної захворюваності в Україні в 1991-2006 рр. Проведеним дослідженням встановлено, що умови праці є основною причиною погіршення здоров'я працюючих. Так, за даними Держкомстату України кількість працюючих в основних галузях економіки в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам, складає 1598,5 тис. осіб, або 27,4 % від облікової кількості штатних працівників, кожен третій-четвертий працював в умовах, що перевищують ГДК і ГДР. При цьому найгірші умови спостерігаються у видобувній промисловості (вугільна) - 35,5 % та обробній (хімічна, металургічна, машинобудування) - 29,3 % (таблиця 1).

На підставі аналізу «Карт обліку профзахворювань і профотруєнь», зареєстрованих у 2006 році, встановлено, що в більшості випадків (більш, ніж 90 %) на робочих місцях постраждалих рівні професійних шкідливих факторів значно перевищували припустимі, у тому числі в 31,3 % випадків - від 10 до 100 разів, у 7,3 % - більш, ніж у 100 разів.

Обставинами і причинами, що сприяли розвитку професійної патології в усі вивчені роки, є недосконалість технологій, машин і інструментів (53,8±0,9 %), неефективність і відсутність засобів індивідуального захисту (20,7±1,4 %), а також недосконалість робочих місць (3,0±1,6 %), відсутність і несправність санітарно-технічних установок (4,2±1,9 %) і деякі інші, у тому числі група причин медичного характеру (недотримання фізіологічно раціональних режимів роботи, відсутність фізіотерапевтичних запобіжних заходів, допуск до роботи осіб із протипоказаннями, підвищена чутливість, алергізація до шкідливих факторів, несвоєчасне виявлення і пізня діагностика профзахворювань).

Багаторічна динаміка професійної захворюваності, представлена на рисунку 2, свідчить, що в період 1990-1994рр. спостерігається виражений, постійний процес збільшення кількості випадків професійних захворювань (з 7958 у 1991 році до 15428 в 2004 році) і підвищення рівня захворюваності від 3,29±0,04 на 10000 працюючих у 1991 році до 6,71±0,01 - у 1994. Починаючи з 1995 по 2000 рік, настільки ж істотно зменшується кількість випадків (з 9016 до 2583), також зменшується рівень професійної захворюваності (з 4,25±0,01 - у 1995 році до 1,21±0,02 - у 1999 і 2000 роках, тобто в 3,5 рази). З 2001 по 2003 роки відмічається збільшення кількості випадків професійних захворювань в Україні (4034 до 7232) та зростання рівня захворюваності з 3,12±0,01 до 5,59±0,01 на 10000 працюючих. З 2004 по 2006 роки спостерігається зменшення кількості випадків профзахворювань (з 6964 до 6196), рівень захворюваності був у межах 4,61±0,01 - 5,38±0,01 випадків на 10000 працюючих (p<0,001).

Характеристика стану професійної захворюваності в Україні на сучасному етапі має особливості щодо її рівнів і розподілу потерпілих по галузях. Найбільший ступінь небезпеки формування професійної патології у вугільній промисловості, де показники її частоти на 10000 працюючих протягом усіх вивчених років у багато разів перевищують як рівень по країні в цілому, так і по всім без винятку галузям народного господарства, сягаючи найбільшого рівня в 1994 році - 218,1±0,01 на 10000 працюючих. В той же час по країні в цілому цей показник складав 6,7±0,01 випадків на 10000 працюючих (p<0,001). У 2000 році рівень професійної захворюваності у вугільній промисловості склав 29,3±0,01 випадків на 10000 працюючих. З 2001 року у вугільній промисловості спостерігається збільшення кількості випадків професійних захворювань та підвищення рівня захворюваності, який за період 2001-2006 рр. був у межах 53,9±0,01 - 114,3±0,01 випадків на 10000 працюючих.

За рівнем професійної захворюваності наступні рангові місця займають металургія і машинобудування. Так, з 1991 по 1995 роки кількість випадків професійних захворювань в металургійній галузі зросла з 541 до 1112, а рівень захворюваності збільшився з 11,1±0,01 до 24,0±0,01 на 10000 працюючих. З 1996 року спостерігається стійка тенденція до зменшення кількості випадків профзахворювань, в 2002-2006 роках їх абсолютна кількість коливається в межах 378-478, а рівень захворюваності на 10000 працюючих - відповідно 6,8±0,01 - 8,6±0,01. У машибудівній промисловості спостерігається дещо інша ситуація. Збільшення кількості випадків професійних захворювань відбулось в 1991 та 1992 роках (699 та 779 випадків, рівень профзахворюваності відповідно 2,4±0,01 та 2,9±0,01 на 10000 працюючих). З 1993 року почалось зменшення кількості випадків професійних захворювань, знизився і рівень захворюваності, а в період 1996-2006 років кількість випадків стабілізувалась та коливалась від 250 до 289, рівень профзахворюваності був 1,6±0,01 - 2,1±0,01 на 10000 працюючих.

Особливої уваги потребує сільське господарство. У складі осіб, що працюють в умовах підвищених параметрів шкідливих факторів, майже половина зазнає впливу шуму і вібрації, кожний третій - пилу та хімічних речовин, кожний п'ятий працює в умовах значного ступеню важкості та напруженості праці. Зниження кількості профзахворювань у сільському господарстві за таких обставин свідчить про недовиявлення випадків профпатології в результаті руйнації медичного обслуговування на селі, в тому числі і профпатологічного. В структурі професійної захворюваності основними формами патології є захворювання опорно-рухового аппарату та вібраційна хвороба. Майже не реєструються такі форми профпатології, як професійні дерматози, нейросенсорна приглухуватість, нейросенсорна полінейропатія у доярок. Значно зменшилась кількість хронічних бронхітів та вібраційної хвороби. В 1991 році було зареєстровано 495 випадків профзахворювань (0,9±0,02 на 10000 працюючих), а в 2006 році - лише 39 випадків (0,1±0,02 на 10000 працюючих).

Низькі показники спостерігаються в легкій, хімічній промисловості, будівництві, де рівень захворюваності в кілька раз менший, ніж по країні в цілому. В цих галузях спостерігається стійка тенденція до зменшення кількості випадків професійних захворювань та зниження рівня профзахворюваності.

Особливість регіонального розподілу потерпілих в абсолютних цифрах і на 10000 працюючих обумовлена структурою промислового комплексу, та характеризується зосередженням протягом усього вивченого періоду основної кількості випадків професійних захворювань у великих гірничовидобувних промислових областях Центрального і Західного Донбасу (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Волинська, Львівська), на які приходиться 80-90 % усіх випадків професійної патології. По кілька десятків випадків реєструється в Харківській, Кіровоградській, Запорізькій, Черкаській, Сумській областях, в інших вони переважно обчислюються одиницями. В ряді областей (Івано-Франківська, Київська, Хмельницька, Чернігівська, Закарпатська), де раніше щорічно реєструвалося до 40-50 і більш випадків професійних захворювань, в останні роки число випадків зводиться до одиниць, що повною мірою відображає погіршення виявлення в цих областях професійних хворих. Систематично зменшується і кількість уперше виявлених випадків патології на підприємствах м. Києва: з 128 випадків в 1991 році до 66 - у 1995 і далі зменшення до 17-24 випадків в останні роки.

Що стосується розподілу випадків професійних захворювань за основними формами патології, то найбільша кількість випадків припадає на захворювання органів дихання - це пневмоконіоз та хронічний бронхіт, на які приходиться 62,5±1,3 % від щорічно загально зареєстрованих професійних захворювань. Наступне рангове місце у хвороб опорно-рухового апарату - 20,4±1,2 % випадків. На третьому місці - вібраційна хвороба, її частка сягає в останні роки близько 8,5±2,1 % від загальної кількості. На долю нейросенсорної приглухуватості приходиться 5,1±3,0 % випадків в різні роки. Частка професійних захворювань хімічної етіології в останні роки зменшилась до 1,6±0,9 %, що на тлі погіршення умов праці свідчить про недовиявлення професійних захворювань, що викликані дією хімічних факторів.

Нйбільша кількість випадків пилових захворювань реєструвалася у вугільній промисловості (83,7±1,4 % пневмокрніозу і 67,0±1,3 % хронічного бронхіту), в металургійній та машинобудівній галузях відповідно 6,1±2,1 % - 4,2±2,2 % та 5,1±1,9 % - 5,4±1,9 % від загальної кількості щорічно зареєстрованих випадків професійних захворювань. В інших видах виробництв кількість випадків профзахворювань, що викликані дією пилу, поодинокі. У складі пилу, що формує бронхолегеневу патологію, основна питома вага приходиться на вугільний та пил, що містить кристалічний і аморфний діоксид кремнію. Рідше патологія пов'язана з різними видами пилу тваринного і рослинного походження, зварювальними аерозолями тощо.

В структурі професійної захворюваності хвороби опорно-рухового апарату в останні роки складали 22,3±1,4 %. До основних нозологічних форм даної групи патології належать: попереково-крижова радикулопатія різних рівнів ураження, бурсити, епікондиліти, тендовагініти, дискоординаторні неврози, вегето-сенсорні полінейропатії тощо. Близько 90 % всіх випадків - це захворювання периферичної нервової системи, на захворювання кістково-м'язової системи припадає в середньому 10,1±2,1 %. Така структура залишається незмінною на протязі останніх років. Розподіл професійних захворювань опорно-рухового апарату і периферичної нервової системи за галузями виробництва дозволяє констатувати найбільшу кількість постраждалих у вугільній промисловості - 49,4±1,3 % випадків від загальної кількості в країні, в основному, за рахунок радикулопатій, артрозів. Решта випадків розподіляються між працюючими в металургійній промисловості (15,9±1,4 %), сільському господарстві (9,1±1,6 %), групі «інших» (17,8±1,3 %) і поодиноко - будівництві і промисловості будматеріалів.

Через труднощі у розмежуванні дії професійних і непрофесійних факторів та їх ролі в розвитку захворювань опорно-рухового апарату і периферичної нервової системи спостерігається гіподіагностика саме професійних захворювань, оскільки значна їх частина реєструється у групі загальної патології.

Перебіг професійної патології супроводжується втратою працездатності більш, ніж в 50,0 % випадків. Особливо цей показник зріс в останні роки. Так, перебіг пневмоконіозу в 2001 році характеризувався втратою працездатності у 85,5±1,2 % постраждалих, а в 2006 році - 100,0 %. Також підвищилась кількість випадків з втратою працездатності у хворих на хронічний бронхіт, артрози, радикулопатії, вібраційно-шумову патологію. Таке становище свідчить про виявлення професійних захворювань на пізніх стадіях.

Первинна інвалідність внаслідок професійних захворювань серед населення працездатного віку за 1991-2007 роки є на порівняно високому рівні (54,0±0,02 - 60,8±0,02 випадків на 10 тис. відповідного населення) з коливаннями рівнів в окремі роки в залежності від прийняття законів соціального спрямування та якості медичного забезпечення працюючих. Найбільші рівні первинної інвалідності реєструються в промислово розвинутих регіонах з встановленням найбільш тяжчих груп інвалідності на приватних підприємствах в порівнянні з державними. Продовжується зростання інвалідності в працездатному віці сільського населення. Збільшення рівню інвалідності за загальними захворюваннями свідчить про недосконалу диференційну діагностику захворювань професійно обумовленої патології.

Залежність професійної захворюваності від професії, віку, стажу роботи. Порівняльним аналізом демографічних даних установлено, що в період з 1991 по 2006 рр. професійна патологія реєструється в основному у чоловіків (91,8±1,1 %). Звертають також увагу лише невеликі розходження в питомій вазі усіх вікових і стажових груп, а більшість потерпілих (84,2±1,2 %) має стаж роботи в професії більш 10 років, у тому числі значна когорта знаходиться в діапазоні від 20 до 40 років, що характеризує тривалість латентного періоду експозиції до шкідливого фактора. Вікова структура професійної захворюваності визначається значною чисельністю осіб у віці від 50 до 54 років (15,4±1,3 % потерпілих) і в пенсійному віці (40,1±1,3 %), причому більшість з них старше 60 років (23,0±1,6 %), що значною мірою відображає як процес «постаріння» постраждалих і працюючих, так і може свідчити про пізнє виявлення професійної патології у осіб, що раніше одержали пенсію на загальних підставах. На молодий, найбільш працездатний вік (до 29 років) за останні роки приходиться 3,1±1,8 % від усіх професійних захворювань.

Середній період формування патології у вивчені роки є стабільним і коливається в межах від 17,6±0,1 до 19,4±0,1 років при відсутності в останні роки позитивної тенденції до збільшення середнього стажу. Це положення стосується і всіх окремо узятих форм професійної патології, причому періоди їхнього формування відрізняються вкрай незначно. Середній вік захворілих складає в основному більш 50 років. Це пов'язано з латентним періодом експозиції впливу професійних факторів на організм працюючих та з спізнілою діагностикою патології у осіб пенсійного віку, що раніше пішли на пенсію по загальному захворюванню, що зв'язано з новим, пільговим законодавством по охороні праці.

Широкий діапазон професій, в яких серед працюючих щорічно реєструються професійні захворювання, незважаючи навіть на невелику чисельність потерпілих у багатьох з них, свідчить про незначні зміни в обмеженні небезпечних технологій і видів виробництв, впровадження автоматизації, тому «старі» звичні професії значною мірою продовжують формувати професійну патологію у всіх галузях народного господарства.

При оцінці якості проведення періодичних медичних оглядів були враховані своєчасність їх проведення, повнота охоплення контингенту, кваліфікація лікарів, використання всіх необхідних досліджень, правильність оформлення результатів тощо.

За результатами анкетування визначена кількісна характеристика показників щодо якості проведення періодичних медичних оглядів. Так, стосовно відповідності діючого «Положення про проведення медичних оглядів працівників певних категорій» потребам лікарів-профпатологів та гігієністів була отримана позитивна відповідь від 66,9±2,7 % респондентів, що свідчить про неповну відповідність цього документу потребам практичних лікарів. Після аналізу результатів дослідження були отримані побажання та пропозиції від фахівців, що увійшли до нового наказу МОЗ України “Про проведення періодичних медичних оглядів працівників певних категорій” №226 від 21.05.2007.

Показник своєчасності надання списків осіб, що підлягають періодичним медичним оглядам, та показник своєчасності проведення періодичних медичних оглядів складав 66,3,7±2,7 % та 74,3±2,5 % відповідно, що вказує на неповне охоплення медичними оглядами контингенту, що їм підлягає.

Нами виявлено досить високі показники відмінностей у своєчасності проведення медоглядів та їх якості в залежності від форми власності підприємств - 75,3±2,5 % та наявність відмінностей в проведенні медоглядів щодо малих і великих підприємств - 67,4±2,7 %, що вказує на певні недоліки у проведенні медоглядів, тому, що відмінностей в залежності від форми власності та розміру підприємств при проведенні медичних оглядів не повинно бути. Зниження якості санітарного нагляду за підприємствами, неузгоджений механізм взаємодії між лікувально-профілактичними закладами та роботодавцями щодо забезпечення проведення періодичних медичних оглядів працюючих призводить до зниження кількісних та якісних характеристик.

Показник наявності атестації з профпатології у голів комісій, що мають ліцензію на проведення медичних оглядів, становить 63,1±2,8 %, у інших членів комісій - 48,7±2,9 %. Це свідчить про недостатню обізнаність членів комісії з питань профпатології, що негативно відбивається на виявленні ранніх ознак професійних захворювань у працюючих.

Не завжди до складу комісії входять всі необхідні спеціалісти (показник наявності (60,6±2,8 %), а наявність спеціалістів з кваліфікаційними категоріями складала 51,3±2,9 %.

При проведенні медичних оглядів низьким є відсоток застосування необхідних інструментальних досліджень (67,1±2,7 %) та лабораторних тестів (70,0±2,7 %).

Таким чином, проведення періодичних медичних оглядів залежить від своєчасності надання списків осіб, що підлягають огляду, повноти охоплення контингенту, наявності всіх необхідних спеціалістів у складі комісії, їх кваліфікації з профпатології, використання всіх необхідних інструментальних та лабораторних досліджень, якості висновків членів комісії та заключного висновку голови комісії, що в сучасних соціально-економічних умовах не відповідає потребам суспільства щодо збереження трудового потенціалу країни. Необхідне проведення комплексу організаційних, гігієнічних, соціально-гігієнічних, економічних, правових заходів для удосконалення існуючої системи проведення періодичних медичних оглядів працюючих в шкідливих і небезпечних умовах праці.



ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено розв'язання актуальної проблеми з медицини праці - дослідження питання виявлення та реєстрації професійної захворюваності працюючого населення та наукове обґрунтування щодо раннього її виявлення.

Проведено гігієнічне обгрунтування та одержано наукове рішення проблеми оптимізації системи профілактики професійної захворюваності працюючого населення, стан якої є неадекватним до сучасних вимог раннього виявлення, обліку та реєстрації цієї патології. Результатом роботи стало визначення закономірностей формування професійної захворюваності у працюючих в залежності від умов праці, окремих галузей виробництва, якості санітарно-епідеміологічного нагляду та надання медичної допомоги цьому контингенту. Розроблені методичні підходи щодо епідеміологічної та гігієнічної оцінки стану професійної захворюваності в Україні за роки незалежності.

2. Визначено, що кількість працюючих в основних галузях економіки в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам, складає 27,4 % від облікової кількості штатних працівників. Найгірші умови спостерігаються у видобувній промисловості (вугільна) - 35,5 % та обробній (хімічна, металургійна, машинобудування) - 29,3 %. Встановлено, що в більшості випадків (більш ніж 30%) на робочих місцях постраждалих від профзахворювань рівні виробничих шкідливих факторів значно перевищували припустимі, в тому числі в 31,3 % випадків - від 10 до 100 разів, у 7,3 % - більш, ніж у 100 разів.

Доведено, що рівень професійної захворюваності в Україні в 1991-2006 роках достовірно збільшується від 3,29 до 4,81 випадків на 10 тис. працюючих (p<0,001) з деякими коливаннями по роках. Коефіцієнти відносного ризику (RR) розвитку пневмоконіозу, що лишається однією з найбільш поширених форм професійної патології, є достовірно високими за весь період спостереження: від 38,9 в 2001 році до 6,79 - у 2006 році. Його зниження, визначалося за рахунок відносного зменшення впливу фактору пилу на робітників, що обумовлено спадом виробництва в країні в цілому. Коефіцієнти відносного ризику (RR) розвитку вібраційної хвороби також є достовірно високими та збільшуються з 6,3 в 2001 році до 30,6 у 2006 році. Зростання цього показника пояснюється впливом вібраційного фактору і більш запізненним виявленням цієї патології, обумовленим недостатнім використанням специфічних інструментальних і інших методів обстеження при медичних оглядах.

Встановлено, що загальний рівень професійної захворюваності серед працюючих в Україні формується в найбільшому ступені за рахунок вугільної промисловості (88,9-218,1 випадки на 10 тис. працюючих), металургійної галузі (11,1-24,0), машинобудівної (2,4-2,1), промисловості будматеріалів (3,3-2,1). Рівні професійної захворюваності в хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві порівняно невисокі в зв'язку зі змінами форм власності і появою значної кількості малих підприємств, що утруднює санепіднагляд і медичне забезпечення працюючих, а також з недостатністю використання специфічних методик, які б дозволяли діагностувати профзахворювання, а не відносити їх до загальної захворюваності населення. Це підтверджується зростанням рівня інвалідності за загальними захворюваннями серед осіб працездатного віку при відсутності підвищення інвалідності внаслідок професійної захворюваності серед працюючих.

Доведено, що в структурі професійної захворюваності основні тенденції зберігаються весь період спостереження - домінують пневмоконіоз, хронічний бронхіт (57,0-71,1 %), вібраційна хвороба (8,2-10,0 %), хвороби опорно-рухового апарату (8,6- 24,2 %), нейросенсорна приглухуватість (4,1-4,2 %), хвороби хімічної етіології (2,3-4,4 %).

Близько 90,0 % всіх випадків захворювань опорно-рухового апарату складають захворювання периферичної нервової системи (радикулопатії), 10,0% - кістково-м'язової (артрози, періартрити, епікондиліти тощо).

Встановлено, що в цілому в Україні середній період формування патології у вивчені роки є стабільним і коливається в межах від 17,6 до 19,4 років при відсутності в останні роки позитивної тенденції до збільшення середнього стажу потерпілих. Це положення стосується і всіх окремо узятих форм професійної патології, причому періоди їхнього формування відрізняються вкрай незначно. При усіх формах патології середній вік захворілих складає в основному більш 50 років. Такий вік потерпілих пов'язаний як із з латентним періодом експозиції впливу професійних факторів на організм працюючих, так і зі спізнілою діагностикою патології у осіб пенсійного віку.

Встановлено, що проведення періодичних медичних оглядів не повністю відповідає „Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій”: не забезпечуються єдині методичні підходи до організації та проведення медичних оглядів робітників; неповне охоплення контингенту, що їм підлягає; не дотримуються терміни проведення обстежень в залежності від шкідливих факторів виробничого середовища; не використовуються у повному об'ємі необхідні лабораторні, інструментальні та функціональні дослідження; не всі члени комісій мають кваліфікаційний рівень з профпатології. Із задовільною якістю за окремими показниками „Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій” медичні огляди здійснюються в межах 64-76 % випадків, що може бути основою для заходів з підвищення якості медичних оглядів та профілактики професійних захворювань.

Розроблено та впроваджено комплекс науково-обгрунтованних організаційних та гігієнічних заходів, визначені роль і місце структурних підрозділів санітарно-епідеміологічної і профпатологічної служби України щодо раннього виявлення, реєстрації та обліку професійних захворювань. Реалізація цих заходів дозволяє підвищити якість періодичних медичних оглядів, санітарно-епідеміологічного нагляду за умовами праці, збереження здоров'я працюючих у шкідливих та небезпечних умовах, стандартизувати державний облік і реєстрацію професійних захворювань, інтегрувати їх до міжнародних вимог.

Практичні рекомендації

Враховуючи, що профілактика професійних захворювань - це комплексна проблема і її вирішення залежить від взаємодії та координації заходів від роботодавця, працівника, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади до громадських організацій, головними завданнями залишаються: відповідальність роботодавців за створення безпечних та здорових умов праці, впровадження заходів щодо зменшення кількості робочих місць, на яких працівники зазнають впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, впровадження безпечних для здоров'я технологій, обладнання, хімічних речовин; відповідальність роботодавців та працівників за своєчасне проходження медичних оглядів та дотримання вимог санітарного законодавства; удосконалення нормативно-правової бази (перегляд та затвердження нової редакції “Положення про розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, розробка механізму впровадження державного соціально-гігієнічного моніторингу умов праці та стану здоров'я працівників у ризиконебезпечних галузях, удосконалення профпатологічної служби в Україні; удосконалення виявлення, діагностики та обліку професійних захворювань; проведення реабілітаційних заходів; уніфікація методичних підходів до проведення професійного добору; посилення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням вимог санітарного законодавства.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових журналах, перелік яких затверджений ВАК України:

1. Соколова М. П. Особливості виявлення професійних захворювань серед працівників підприємстві Київської області / М. П. Соколова // Сб.: “Гигиена труда”. - 2003. - Вып. 34, Т. 2. - С. 795-802. - Соколова М.П. провела збір первинного матеріалу, його статистичну обробку, інтерпретацію даних та написала статтю.

2. Соколова М. П. Професійні захворювання медичних працівників України / М. П. Соколова // Сб.: “Гигиена труда”. - 2004. - Вып. 35. - С. 275-282. - Соколова М.П. провела збір первинного матеріалу, його статистичну обробку, інтерпретацію даних та написала статтю.

3. Витте П. Н. Вопросы гигиены труда и заболеваемости строителей / П. Н. Витте, О. В. Чебанова, И. Е. Факторов, М. П. Соколова // Сб.: “Гигиена труда”. - 1993. - Вип..29. -С. 18-25. - Соколова М.П. провела збір первинного матеріалу та його статистичну обробку.

4. Ершова М. А. К проблеме профессиональной патологии химического генеза в Украине на современном этапе / М. А. Ершова, И. Г. Белашова, Л. А. Добровольский, Л. М. Грузова, М. П. Соколова // Сб.: “Гигиена труда” - 2002. - Вып. 33. - С. 15-20. - Соколова М.П. провела збір первинного матеріалу, аналіз та інтерпретацію даних.

5. Лубянова І. П. Професійні захворювання в Україні: сучасний стан, проблеми, актуальні завдання / І. П. Лубянова, О.О. Вербилов, М. П. Соколова, І. Г. Бєлашова, М. О. Єршова // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2002. - №4. - С. 32-38. - Соколова М.П. провела збір первинного матеріалу, його статистичну обробку та інтерпретацію результатів.

6. Нагорная А. М. Професійна захворюваність робітників сільського господарства в сучасних умова / А. М. Нагорная, М. П. Соколова // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2005. - №3. - С. 88-90. - Соколова М.П. провела збір первинного матеріалу, його статистичну обробку, інтерпретацію даних.

7. Нагорна А. М. Державна реєстрація захворюваності населення України на професійну онкологічну патологію та шляхи її удосконалення / А. М. Нагорна, Д. В. Варивончик, П. М. Вітте, А. В. Степаненко, Л. М. Грузова, М. П. Соколова, О. Є. Кириченко // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2006. - №3. - С. 12-15. - Соколова М.П. провела збір первинного матеріалу, його статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.