Клініко-терапевтичні особливості залежності від психостимуляторів різної рецептури виготовлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клініко-терапевтичні особливості залежності від психостимуляторів різної рецептури виготовлення

Впродовж останніх 20 років в країні триває стрімке зростання наркоманії (Волошин П.В. та співавт., 2001; Сосін І.К. та співавт., 2005; Сонник Г.Т. та співавт., 2003). За даними офіційної статистики МОЗ України на 1.01.2008 року на диспансерному обліку перебувало 81179 хворих на наркоманії. Переважна більшість з них - особи, залежні від опіоїдів. Однак, останнім часом спостерігається тенденція до зростання питомої ваги неопійних залежностей (Сосін І.К. та співавт., 2001; Сердюк О.І. та співавт., 2001) і, перш за все, залежності від психостимуляторів кустарного виготовлення (ПКВ) (Гавенко В.Л. та співавт., 2003; Сонник Г.Т. та співавт., 2005; Бачеріков А.М., 2005). Особи, що вживають психостимулятори, це, переважно, люди молодого, репродуктивного віку, що у майбутньому матиме катастрофічні наслідки для нації (Марута Н.О., 2003; Шестопалова Л.Ф. та співавт., 2005). За останні 9 років кількість хворих, залежних від ПКВ, зросла в 9,3 рази (Лінський І.В., Мінко О.І. та співавт., 2007), що пов'язано із простотою процедури їх виготовлення в домашніх умовах і доступністю сировини - офіцінальних лікарських препаратів (Воробйова Т.М. та співавт., 2002; Сосін І.К. та співавт., 2003). У кустарному виготовленні деяких психостимуляторів використовується перманганат калія, який часто стає причиною формування тяжкого неврологічного розладу, т.з. "марганцевого паркінсонізму" (Волошина Н.П. та співавт., 2004). Разом із відомими спільними рисами, що зумовлені приналежністю до класу психостимуляторів, клініці синдрому залежності, що викликається різними представниками цієї фармацевтичної групи, притаманна істотна своєрідність, яка дотепер не знайшла належного відбиття в сучасній спеціальній літературі (Сухоруков В.І. та співавт., 2003; Підкоритов В.С. та співавт., 2003; Михайлов Б.В. та співавт., 2006). Між тим, урахування складних взаємозв'язків між психічними, поведінковими та супутніми неврологічними розладами, внаслідок вживання психостимуляторів різної рецептури виготовлення, як можна припустити, сприятиме підвищенню якості діагностики та лікування цієї категорії хворих. Сукупність перелічених вище обставин визначила мету і завдання цього дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно плану науково-дослідних робіт Державної установи "Інститут неврології, психіатрії та наркології Академії медичних наук України" (ДУ "ІНПН АМНУ") "Розробити методи стабілізації терапевтичних ремісій у хворих з залежністю від психоактивних речовин на основі комплексного вивчення якості їх особистого життя і стану мікросоціального оточення" (шифр АМН.ТР.5.04, номер держреєстрації 0104U002282) та "Дослідити нейробіологічні та психологічні механізми формування когнітивних розладів і розробити методи їх корекції при алкоголізмі та наркоманіях" (АМН.КР.11Ф.07, номер держреєстрації 0107U000200).

Мета роботи: підвищення ефективності лікування хворих із залежністю від психостимуляторів на основі порівняльного аналізу особливостей перебігу захворювання, обумовлених відмінностями в рецептурі використаних психоактивних речовин.

У відповідності до мети були поставлені та відпрацьовані такі задачі:

1. Вивчити особливості сімейного анамнезу і показники соціальної адаптації хворих, залежних від психостимуляторів різної рецептури виготовлення.

2. Вивчити динаміку розвитку психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психостимуляторів різної рецептури виготовлення.

3. Вивчити динаміку розвитку супутніх неврологічних розладів внаслідок вживання психостимуляторів різної рецептури виготовлення.

4. Вивчити взаємозв'язки між психічними, поведінковими та супутніми неврологічними розладами внаслідок вживання психостимуляторів різної рецептури виготовлення.

5. Розробити диференційовані терапевтичні схеми для лікування хворих, залежних від психостимуляторів різної рецептури виготовлення.

Об'єкт дослідження: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів різної рецептури виготовлення.

Предмет дослідження: клініко-терапевтичні аспекти розвитку психічних, поведінкових і супутніх неврологічних розладів внаслідок вживання психостимуляторів різної рецептури виготовлення.

Методи дослідження: клініко-психопатологічний, психодіагностичний (опитувальник Derogatis (Simptom Check List-90-Revised-SCL-90-R); опитувальник "Басса-Даркі"; об'єктивна шкала депресії Hamilton-21 (Hospital Depression Rating Scale (HDRS); шкала реактивної та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера - Ю.Л. Ханіна); шкала оцінювання екстрапірамідних розладів (ESRS); методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на підставі комплексного клініко-психопатологічного і психодіагностичного дослідження встановлено, що психічний статус хворих, залежних від кустарних психостимуляторів, істотно залежить від рецептури їхнього виготовлення і виду конкретної вихідної речовини. Показано, що особам, залежним від метамфетаміну, притаманна більша тривожність, агресивність й схильність до депресії, ніж особам, залежним від катинону, але у останніх зазначені розлади є більш резистентними до терапії ніж у перших.

Встановлено, що рецептура виготовлення і вид конкретних кінцевих продуктів також істотно впливає на неврологічний статус хворих. Показано, що виразність екстрапірамідних розладів, у осіб, залежних від катинону, вірогідно вища, ніж у осіб залежних від метамфетаміну. Доведено, що у залежних від катинону осіб стійкий неврологічний дефект обумовлено перманганатом калію, який застосовується у рецептурі кустарного виготовлення цього препарату і який здатний викликати так званий "марганцевий паркінсонізм".

Вперше показано, що у залежних від метамфетаміну неврологічні розлади (поодинокі й незначні) практично не впливають на їхній психічний статус, в той час як у залежних від катинону неврологічна симптоматика істотно його обтяжує.

Практичне значення одержаних результатів та їх впровадження.

Визначено оптимальний комплекс психодіагностичного дослідження для диференційної діагностики станів залежності від психостимуляторів різної рецептури виготовлення.

Обґрунтовано новий, терапевтичний підхід до лікування хворих, залежних від метамфетаміну, і хворих, залежних від катинону, який передбачає урахування ступеню тяжкості супутніх неврологічних розладів і особливостей чутливості зазначених груп пацієнтів до деяких нейролептиків та транквілізаторів.

Розроблені оптимальні диференційовані схеми корекції психічних та поведінкових розладів у хворих, залежних від метамфетаміну, і хворих, залежних від катинону. На основі оцінки ступеню редукції неврологічної і психопатологічної симптоматики визначено ефективність зазначених терапевтичних схем у хворих, залежних від метамфетаміну, і хворих, залежних від катинону.

Результати досліджень було впроваджено в практику закладів охорони здоров'я Харківської (Харківська міська клінічна наркологічна лікарня № 9, Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, Харківський обласний наркологічний диспансер), Сумської (Сумський обласний наркологічний диспансер), Луганської (Луганський обласний наркологічний диспансер), Кіровоградської (Кіровоградський обласний наркологічний диспансер), Львівської (Львівський обласний наркологічний диспансер) областей.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням здобувача. Всі ідеї, що складають суть дисертації, належать автору. Автором здійснений патентно-інформаційний пошук, визначено мету і задачі дослідження, розроблено дизайн дослідження й освоєні всі методи дослідження, що використовувались під час виконання роботи. Автором самостійно проведено обстеження усіх хворих і проаналізовано його результати. Самостійно виконано статистичну обробку отриманих даних, сформульовано висновки, проведено впровадження наукових розробок у медичну практику.

Апробація роботи. Основні матеріали дослідження та огляд наукової літератури з даної тематики, описання етапів діагностики та лікування хворих, залежних від психостимуляторів різної рецептури виготовлення доповідалися автором на конференціях, пленумах та конгресах: на XIII Міжнародному конгресі Всесвітньої психіатричної асоціації "5000 years of Science and care. Building the future of psychiatry" (Каїр, Єгипет, 2005); на V Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Нові підходи до психотерапії та фармакотерапії станів залежності від психоактивних речовин" (Харків, 2004); на VІ Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Теорія і практика наркології" (Харків, 2005); на VІI Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Лікування та реабілітація осіб, залежних від психоактивних речовин" (Харків, 2006); на VІII Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасний погляд на лікування станів залежності і патології ваблень" (Харків, 2007); на IХ Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання соціальної та клінічної наркології" (Харків, 2008); на пленумі і конференції Науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Якість життя хворих з психоневрологічними розладами та їх родин" (Донецьк - Харків, 2004); на пленумі і конференції Науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Сучасні технології профілактики та лікування неврологічних, психічних розладів та розладів внаслідок вживання психоактивних речовин" (Луганськ, 2005); на пленумі і конференції Науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії та наркології" (Одеса - Харків, 2006); на пленумі і конференції Науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Безпека та ефективність терапії неврологічних, психіатричних та наркологічних розладів" (АР Крим - Харків, 2008); а також на обласних науково-практичних конференціях (Харків, 2004-2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт: 5 статей у спеціалізованих виданнях відповідно до переліку ВАК України (в тому числі 2 без співавторів); 8 робіт - в науково-практичних виданнях, періодичних збірках і в матеріалах конференцій та з'їздів.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації складає 161 сторінку друкованого тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, висновків. Перелік використаних літературних джерел містить 186 найменуваннь (з них кирилицею 135; латиницею 51). Роботу ілюстровано 28 таблицями і 34 рисунками.

Матеріали і методи дослідження. Основні дослідження за темою проводилися в стаціонарі I-го наркологічного відділення Міської клінічної наркологічної лікарні № 9 м. Харкова, яке є клінічною базою відділу профілактики і лікування наркоманій ДУ "ІНПН АМНУ".

Усього обстежено 111 осіб чоловічої статі із залежністю від психостимуляторів (шифр діагнозу F15.2 за крітеріями МКХ-10), в тому числі: 75 осіб, залежних від метамфетаміну, кустарно виготовленого із офіцінальних препаратів теофедрин, "Трайфед" або "Актифед" (І група порівняння), і 36 осіб, залежних від катинону, кустарно виготовленого (з використанням перманганату калію) із офіцінальних препаратів "Ефект" або "Колдакт" (ІІ група порівняння).

Серед обстежених кількість первинно госпіталізованих складала 94 особи (84,7 %), а тих, хто вже лікувався раніше - 46 осіб (15,3 %).

Середній вік обстежених складав: у залежних від метамфетаміну 28,07 0,64 роки, а у залежних від катинону 28,33 0,8 роки.

Програма дисертаційної роботи передбачала оцінку поточного психічного та неврологічного стану хворих та його динаміки протягом лікування шляхом комплексного клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження із обробкою одержаних результатів методами математичної статистики. Вивчення анамнезу, скарг пацієнтів, поведінкових проявів наявної психопатології здійснювалося в межах клініко-психопатологічного метода за діагностичними критеріями МКХ-10 (Чуркін А.А., Мартюшов А.Н., 2000). Для оцінки афективного статусу використовувалися: шкала депресії Hamilton-21 (Hospital Depression Rating Scale (HDRS)) (Крилов А.А. та співавт., 2000; Підкоритов В.С. та співавт., 2003); шкала реактивної і особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера - Ю.Л. Ханіна (Крилов А.А. та співавт., 2000). Для оцінки рівня агресії використовувався опитувальник "Басса-Даркі" (Крилов А.А. та співавт., 2000). Для комплексної оцінки психопатологічної симптоматики використовувався опитувальник Derogatis (Simptom Check List-90-Revised-SCL-90-R) (Derogatis L.R. et al., 1973, 1976; Крилов А.А. та співавт., 2000); для оцінки неврологічних порушень застосовували шкалу оцінки екстрапірамідних розладів (ESRS) (Chouinard G. et al., 1980). З метою одержання середніх значень, дисперсії, взаємозалежностей, вірогідності відмінностей у групах порівняння використовувалися методи математичної статистики, зокрема, методи дисперсійного та кореляційного аналізу (Е.Е. Рафалес-Ламарк, 1971; Є.В. Гублер, 1978; С.Н. Лапач та ін., 2000) із застосуванням програмного пакета "Statistica 6.0" та розрахункових таблиць "Excel" з програмного пакета "МS Office 2003".

Результати досліджень та їх обговорення.

Аналіз сімейного анамнезу та показників соціальної адаптації не виявив вірогідних різниць між хворими, залежними від психостимуляторів різної рецептури виготовлення, що вказує на спільність чинників схильності до залежності як від метамфетаміну, так і від катинону.

В результаті клініко-психопатологічного дослідження, у всіх обстежених хворих на початку госпіталізації були виявлені розлади сну у вигляді гіперсомнії, а також інверсія режиму "сон - неспання". Водночас у залежних від метамфетаміну частіше, ніж у залежних від катинону, в структурі синдрому відміни спостерігалися: страх і тривога (60% і 25% відповідно при p<0,05), дисфоричні явища (76% і 14% відповідно при p<0,05), лабільність афекту (96% і 19% відповідно при p<0,05). Навпаки, у залежних від катинону частіше, ніж у залежних від метамфетаміну траплялися: меланхолійні прояви (75% і 8% відповідно при p<0,05), апатія (50% і 8% відповідно при p<0,05), істеричні прояви (14% і 4% відповідно при p<0,05), іпохондричні прояви депресії (81% і 36% відповідно при p<0,05).

Встановлено, що під час госпіталізації і в ранньому постабстинентному періоді рівні ситуативної і особистісної тривожності за шкалою Ч.Д. Спілбергера - Ю.Л. Ханіна у хворих обох груп були високими - більше 45 балів (табл. 1). При цьому, у залежних від метамфетаміну середні значення цих показників були вищі, ніж у залежних від катинону, що пов'язане із значним емоціональним сплощенням останніх внаслідок особливої нейротоксичності споживаної речовини.

Показано, що під час госпіталізації у залежних від метамфетаміну індекс агресивності (з опитувальника Басса-Даркі), що включає в себе шкали фізичної агресії, роздратування і вербальної агресії був в межах норми (21 ± 4 бали) (табл. 1). При цьому, він був вірогідно вище, ніж у залежних від катинону. Останнє спостереження вказує на велику схильність залежних від метамфетаміну до дисфорічних реакцій.

У той же час, індекс ворожості, що включає в себе шкали образи і підозрілості в обох групах хворих був суттєво вище норми (7 ± 3 балів) (табл. 1). Даний параметр залишався стабільним на усіх етапах лікування, що дозволяє вважати ворожість стійкою особистістною характеристикою залежних від психостимуляторів незалежно від рецептури їх виготовлення.

Встановлено, що під час госпіталізації середній рівень депресії у залежних від метамфетаміну був вірогідно вище, ніж у залежних від катинону (табл. 1); виразність депресії в обох групах відповідала депресивному епізоду середньої тяжкості (17-27 балів). У процесі лікування рівень депресії знижувався в обох групах порівняння до рівня легкого депресивного епізоду (7-16 балів), що свідчить про задовільну відповідь хворих на проведене лікування (табл. 1).

сімейний анамнез психостимулятор

Таблиця 1. Результати комплексного психодіагностичного дослідження хворих, залежних від метамфетаміну, і хворих, залежних від катинону, на момент госпіталізаціі та в ранньому постабстинентному періоді

Висновки

1. У дисертації подане теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі комплексної діагностики і диференційованої фармакотерапії психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психостимуляторів різної рецептури виготовлення.

2. В результаті вивчення особистого і семейного анамнезу всіх обстежених осіб встановлена спільність чинників схильності до залежності від метамфетаміну та катінону.

3. В результаті клініко-психопатологічного дослідження, у всіх обстежених хворих на початку госпіталізації були виявлені розлади сну у вигляді гіперсомнії, а також інверсія режиму "сон - неспання"; у залежних від метамфетаміну частіше, ніж у залежних від катинону, в структурі синдрому відміни спостерігалися: страх і тривога (60% і 25% відповідно при p<0,05), дисфория (76% і 14% відповідно при p<0,05), лабільність афекту (96% і 19% відповідно при p<0,05); у залежних від катинону частіше, ніж у залежних від метамфетаміну траплялися: меланхолійні прояви (75% і 8% відповідно при p<0,05), апатія (50% і 8% відповідно при p<0,05), істеричні прояви (14% і 4% відповідно при p<0,05), іпохондричні прояви депресії (81% і 36% відповідно при p<0,05), адинамія (44% і 0% відповідно при p<0,05).

4. Залежні від катинону відрізняються від залежних від метамфетаміну початку лікування більш вираженим емоційним сплощенням, що підтверджується вірогідно (p<0,05) меншими рівнями: ситуативної (52,97 ± 0,61 бали проти 59,49 ± 0,69 балів) і особистісної (46,25 ± 0,57 балів проти 49,41 ± 0,49 балів) тривожності за Ч.Д. Спілбергером - Ю.Л. Ханіним, агресивності за шкалою Басса-Даркі (15,03 ± 2,50 балів проти 23,57 ± 2,72 балів), а також депресії за шкалою Гамільтон (19,19 ± 0,44 балів проти 21,04± 0,17 бала) при вірогідно (p<0,05) більшій загальній тяжкості психопатології за Derogatis (індекс GSI: 1,57 ± 0,06 бали проти 1,27 ± 0,02 балів).

5. Структура психопатології у осіб, залежних від катинону, відрізняється вищим рівнем внутрішньої інтеграції, ніж у осіб, залежних від метамфетаміну, на що вказують вірогідно вищі модулі коефіцієнтів кореляції між показниками різних шкал опитувальника Derogatis як на початку лікування (0,42 ± 0,03 проти 0,32 ± 0,02 при p<0,05), так і в ранньому постабстинентному періоді (0,56 ± 0,03 проти 0,20 ± 0,02 при p<0,05).

6. Ступінь вираженості екстрапірамідних розладів, оцінених за шкалою ESRS, у осіб, залежних від катинону, вірогідно (p<0,05) вище, ніж у осіб, залежних від метамфетаміну, як на початку лікування (15,28 ± 0,80 балів і 2,27 ± 0,29 бали відповідно), так і в ранньому постабстинентному періоді (14,92 ± 0,87 балів і 1,60 ± 0,22 бали відповідно), що вказує на стійкість неврологічного дефекту, обумовленого застосуванням в рецептурі кустарного виготовлення катинону перманганату калію, який здатен викликати т.з. "марганцевий паркінсонізм".

7. У залежних від метамфетаміну неврологічні розлади (поодинокі і незначні) практично не впливають на їх психічний статус (вірогідних коефіцієнтів кореляції між показниками шкали ESRS і результатами комплексного психодіагностичного дослідження не виявлено ані на момент початку лікування, ані в ранньому постабстинентному періоді), тоді як у залежних від катинону неврологічна симптоматика істотно обтяжує їх психічний статус (виявлено 11 вірогідних (p<0,05) коефіцієнтів кореляції між показниками шкали ESRS і результатами комплексного психодіагностичного дослідження на момент початку лікування, і 36 відповідних коефіцієнтів кореляції в ранньому постабстинентному періоді).

8. Ефективність лікування в групі осіб, залежних від метамфетаміну, вірогідно вище, ніж в групі осіб, залежних від катинону, як за ступенем редукції неврологічної симптоматики (за шкалою ESRS: -27,71 ± 4,58 % проти -2,50 ± 2,31 % при p<0,05), так і за ступенем зниження загальної тяжкості психопатології (за індексом GSI опитувальника Derogatis: -45,02 ± 1,10 % проти -31,64 ± 4,12 % при p<0,05), що вказує на велику резистентність до терапії розладів, що викликані споживанням катинону.

9. У пацієнтів, залежних від метамфетаміну, і пацієнтів, залежних від катинону, корисна психотропна дія гідазепаму нівелюється його побічними ефектами, а саме здатністю підсилювати астенію, яка завжди має місце у залежних від психостимуляторів протягом синдрому відміни, тому гідазепам (і, можливо, інші транквілізатори) недоцільно включати до комплексної терапії синдрому відміни психостимуляторів, долаючи наявну афективну патологію антидепресантами відповідного спектру дії. Призначення рисперидону показане хворим, залежним від метамфетаміну, оскільки вірогідно (p<0,05) підвищує ефективність їх лікування (за критерієм ступеня зниження загальної тяжкості психопатології за Derogatis) і протипоказано хворим, залежним від катинону (із-за наявних екстрапірамідних розладів, які посилюються під впливом нейролептиків).

сімейний анамнез психостимулятор

Список праць

1. Шалашова І. В. Дослідження агресивності у хворих, залежних від психостимуляторів кустарного виготовлення, на момент госпіталізації / І. В. Шалашова // Український вісник психоневрології. - 2008. - Т. 16, № 2 (55). - С. 85-90.

2. Шалашова І. В. Використання тесту Люшера для дослідження афективних розладів у хворих з залежністю від опіоїдів та психостимуляторів кустарного виготовлення / І. В. Шалашова, Є. В. Голощапова // Архів психіатрії. - 2004. - №4 (39). - С. 130-132. (Дисертантом зібрано матеріал, проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

3. Лінський І. В. Досвід застосування стрип-тестів на наркотики "Instant-View" у хворих, залежних від психоактивних речовин, в умовах інтенсивної фармакотерапії / І. В. Лінський, І. В. Шалашова // Український вісник психоневрології. - 2004. - Т. 12. - № 3(40). - С. 97-99. (Дисертантом виконано інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, частково проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

4. Шалашова І. В. Депресивні розлади в синдромі відміни ефедриноподібних психостимуляторів кустарного виготовлення / І. В. Шалашова, І. В. Лінський // Український медичний альманах. - 2005. - Т. 8, № 4 (додаток). - С. 261-262. (Дисертантом виконано інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, частково проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

5. Шалашова І. В. Структура психічних та поведінкових розладів у хворих, залежних від ефедриноподібних психостимуляторів кустарного виготовлення / І. В. Шалашова // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, № 1 (50), додаток. - С. 282.

6. Шалашова І. В. Результати використання тесту Люшера для оцінки афективних розладів у хворих з залежністю від опіоїдів та психостимуляторів кустарного виготовлення / І. В. Шалашова, Є. В. Голощапова // Актуальні питання розвитку сучасної психіатрії в дослідженнях молодих вчених: матеріали конференції молодих психіатрів (Харків, 27 травня 2003 р.) : тези доп. - Харків, 2003. - С. 63-64. (Дисертантом зібрано матеріал, проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

7. Шалашова І. В. Психічні та поведінкові розлади при залежності від психостимуляторів різної рецептури виготовлення / І.В. Шалашова // Довженківські читання: Новітні підходи до психотерапії та фармакотерапії станів залежності від психоактивних речовин: матеріали Української конференції з міжнародною участю (Харків, 6-7 квітня 2004 р.) : тези доп. - Харків, 2004. - С. 179-181.

8. Шалашова І. В. Залежність від психостимуляторів кустарного виготовлення / І. В. Лінський, І. В. Шалашова // Фармацевтичне право: організаційно-правові проблеми рецептурного та безрецептурного відпуску лікарських засобів у сучасних умовах: матеріали науково-практичної конференції (Харків, вересень 2004 р.) // Ліки України - 2004. - № 9(86), (додаток). - С. 145. (Дисертантом виконано інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, частково проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

9. Shalashova I. Mental and behavioral disorders in patients with dependence on psychostimulants / I. Shalashova, I. Linsky // Abstracts book of XIII World congress of psychiatry - (Cairo, Egypt, 10-15.09.2005): abstracts - Cairo, Egypt, 2005. - Р. 567. (Дисертантом виконано інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, частково проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

10. Лінський І. В. Афективні розлади, викликані відміною ефедриноподібних психостимуляторів кустарного виготовлення / І. В. Лінський, І. В. Шалашова // Довженківські читання: теорія і практика наркології: матеріали Української конференції з міжнародною участю (Харків, 5-6 квітня 2005 р.) : тези доп. - Харків, 2005. - С. 134-137. (Дисертантом виконано інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, частково проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

11. Шалашова І. В. Структура психічних та поведінкових розладів у хворих, залежних від психостимуляторів кустарного виготовлення / І. В. Шалашова // Довженківські читання: лікування та реабілітація осіб, залежних від психоактивних речовин: матеріали Української конференції з міжнародною участю (Харків, 4-5 квітня 2006 р.) : тези доп. - Харків, 2006. - С. 190-192.

12. Шалашова І. В. Вплив сімейного анамнезу на формування залежності від психостимуляторів кустарного виготовлення / І. В. Шалашова // Довженківські читання: Актуальні питання соціальної і кліничної наркології: матеріали Української конференції з міжнародною участю (8-9 квітня 2008 р.) : тези доп. - Харків, 2008. - С. 316-318.

13. Шалашова І. В. Сімейний анамнез та показники соціальної адаптації хворих, залежних від психостимуляторів кустарного виготовлення / І. В. Шалашова // Сучасні проблеми клініки, терапії та реабілітації станів залежності від психоактивних речовин: матеріали Української конференції з міжнародною участю (19 травня 2008 р.) : тези доп. - Харків, 2008. - С. 267-269.

Размещено на Allbest.ru