Клініко-експериментальне обґрунтування сполученого застосування адаптогенів і тригеміно-симпатичних блокад у комплексному лікуванні переломів нижньої щелепи та їх ускладнень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

Інститут стоматології академії медичних наук України

14.01.22 - Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Тема:

Клініко-експериментальне обґрунтування сполученого застосування адаптогенів і тригеміно-симпатичних блокад у комплексному лікуванні переломів нижньої щелепи та їх ускладнень

Кара Марина Володимирівна

Одеса - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Гулюк Анатолій Георгійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Безруков Сергій Григорович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології

доктор медичних наук, професор Рузін Геннадій Петрович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В теперішній час спостерігається тенденція не тільки до збільшення числа хворих з переломами кісток лицьового скелету (25-40%), але й до утяжеління характеру травми за рахунок сполучених ушкоджень органів і систем з вираженими анатомічними й біохімічними порушеннями (Безруков С.Г. с соавт., 2000, 2004; Тимофеев А.А., 2002; Малышев В.А., Кабаков Б.Д., 2005; Калиновский Д.К., Матрос-Таранец И.Н. с соавт., 2006; Вакуленко В.И., Гулюк А.Г. с соавт., 2006; Маланчук В.А., 2009). Переломи нижньої щелепи серед всіх травм щелепно-лицьової області є переважними (60-90%) (Матрос-Таранец И.Н. с соавт., 2006; Рыбалов О.В. с соавт., 2006; Лесовая И.Г. с соавт., 2006; Roode G.J. et al., 2007; Shiber J.R. et al., 2008). За останнє десятиріччя розроблено й впроваджено багато нових методів діагностики та лікування переломів нижньої щелепи (Куцевляк В.И. с соавт., 1997; Рузин Г.П. с соавт., 2000, 2008; Фаренюк О.А., 2002; Комок О.А., 2003; Матрос-Таранец И.Н. с соавт., 2004; 2006; Тимофеев А.А. с соавт., 2006, 2008; Готь И.М. с соавт., 2007; Малевич О.Е., 2008; Рябоконь Е.Н. с соавт., 2008; Безруков С.Г. с соавт., 2008; Маланчук В.А. с соавт., 2008, 2009; Гордійчук М.А., 2009). Однак, незважаючи на високий відсоток ускладнень (35-40%), консервативно-ортопедичний метод лікування із застосуванням назубних шин по Тігерштедту і Васильєву займає провідне місце (85-90%) не тільки в амбулаторній практиці, але й у спеціалізованих стаціонарах (Рузин Г.П., Захаров Ю.С., 1976; Малевич О.Е., Светловский Н.А., 1995; Куцевляк В.И., 1997, 1998; Тимофеев А.А., 1997; Рединова Т.Л. с соавт., 1998; Робустова Т.Г., Фомичев Е.В., 2000; Дзюба М.В., 2003; Швырков М.Б., 2005; Гаврилов В.А. , 2007; Нагирный Я.П. с соавт., 2008).

У зв'язку із цим пошук нових комплексних препаратів, здатних оптимізувати процеси остеогенезу, підвищити функціональні можливості нервово-м'язового апарата, вегетативної нервової системи шийно-краніального відділу, поліпшити регіонарний кровообіг, зменшити кількість запальних ускладнень при лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи є актуальним для клінічної практики й вимагає постійного вдосконалення.

У літературі є невелика кількість повідомлень про терапевтичну ефективність адаптогенів різного походження при лікуванні переломів нижньої щелепи (Полищук С.С., 2006; Тыльных В.Ю., 2008; Маланчук В.А. с соавт., 2008; Нагирный Я.П. с соавт., 2008; Гаврилов В.А. , 2008).

Одним з перспективних напрямків в оптимізації умов остеогенезу та підвищенні резистентності організму при стоматологічній патології є застосування адаптогенів Біотрит, Біотрит-Дента й ЕКСО (Левицкий А.П., Макаренко О.А. із співавт., 1998, 1999, 2000, 2006; Чумакова Ю.Г., 2000, 2003; Тілігузова Н.А., 2002; Сукманский О.И., 2002; Деньга О.В. із співавт., 2005).

Зміщення кісткових відламків, що спостерігаються при травматичних пошкодженнях нижньої щелепи, призводять до розвитку гострої емоційно-больової реакції. Крім гілок трійчастого нерву в процес болі залучаються вегетативні ганглії шийно-краніального відділу, відмічається спазм м'язів (скроневого, внутрішньокрилоподібного, власне жувального) (Волошина Л.І., Рибалов О.В., 2006). Проте немає робіт з вивчення впливу тригеміно-симпатичних блокад на прояви емоційно-больової реакції, а також доцільність їх проведення для досягнення саморепозиції відламків нижньої щелепи.

Істотну роль у регенерації кісткової тканини й розвитку запальних ускладнень при переломах грають порушення регіонарного кровообігу (Козлов В.А. с соавт., 1981; Логинова Н.К. с соавт., 1983; Скагер А.А., 1985; Гончар В.И., 1993; Кац А.Г., Робустова Т.Г., 1987; Гулюк А.Г. с соавт., 1999; Себов В.И., 2003), але дотепер недостатньо вивчено вплив вегетативної нервової системи шийно-краніального відділу на динаміку кровообігу й консолідацію відламків в області травматичного ушкодження.

Це визначає актуальність досліджень з вивчення лікувально-профілактичної дії комплексу адаптогенів та тригеміно-симпатичних блокад у хворих з переломами нижньої щелепи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану 3 науково-дослідних робіт ДУ «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса:

- «Дослідження регуляції остеогенезу в зубах і кістках за допомогою фітоестрогенів для підвищення ефективності профілактики стоматологічних захворювань» (Шифр АМН 042.01, №ДР 0101U001326);

- «Удосконалити методи діагностики й лікування травматичних ушкоджень щелеп шляхом посилення консолідації й використання остеотропних препаратів» (Шифр АМН 051.04, № ДР 0104U000867);

- «Оптимізувати процеси остеогенезу при ураженнях щелеп в умовах структурно-функціональних змін кісткових тканин» (Шифр АМН 062.06, № ДР 0106U002043). Здобувач була виконавцем окремих фрагментів зазначених тем.

Мета дослідження - підвищення ефективності лікування хворих з переломами нижньої щелепи шляхом сполученого застосування у комплексній терапії адаптогенів, базальних блокад гілок трійчастого нерва й вегетативних гангліїв шийно-краніального відділу.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. На моделі експериментального відкритого перелому нижньої щелепи в щурів вивчити вплив адаптогенів та блокад чутливих гілок трійчастого нерва й вегетативних гангліїв шийно-краніального відділу на біохімічні показники сироватки крові й кісткової тканини щелепи.

2. Радіоізотопними методами вивчити ступінь включення міченого бікарбонату [¹⁴С] в мінералізовані тканини та вплив адаптогенів Біотрит, Біотрит-Дента на обмін бікарбонату [¹⁴С] при переломі нижньої щелепи в щурів.

3. Вивчити вплив ізольованого та сполученого застосування адаптогенів Біотрит-Дента, ЕКСО та тригеміно-симпатичних блокад на рентгено-морфологічні показники регенерації кісткової тканини при експериментальному переломі нижньої щелепи.

4. Вивчити ступінь порушення регіонарного кровообігу в хворих з переломами нижньої щелепи, ускладненими іритативними проявами з боку вегетативних гангліїв шийно-краніального відділу.

5. Запропонувати, обґрунтувати й оцінити ефективність включення в комплексне лікування хворих з переломами нижньої щелепи тригеміно-симпатичних блокад, блокад по Берше-Дубову та сполученого застосування адаптогенів Біотрит, Біотрит-Дента, ЕКСО з використанням лімфотропного шляху введення.

Об'єкт дослідження - стан мінерального обміну та метаболізму кісткової тканини в хворих з переломами нижньої щелепи.

Предмет дослідження - розробка, обґрунтування та оцінка ефективності способу ізольованого та сполученого застосування адаптогенів Біотрит, Біотрит-Дента, ЕКСО, тригеміно-симпатичних блокад і блокад по Берше-Дубову в комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи

Методи дослідження: Експериментальні, клінічні, рентгенологічні, лабораторні, функціональні, статистичні методи дослідження

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше запропоновано, обґрунтовано та підтверджено ефективність в експерименті на тваринах та в клініці сполученого застосування адаптогенів Біотрит, Біотрит-Дента, ЕКСО та тригеміно-симпатичних блокад в комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи.

В експерименті на моделі відкритого перелому нижньої щелепи в щурів встановлено виражену остеотропну та протизапальну дію адаптогенів Біотрит, Біотрит-Дента, ЕКСО та тригеміно-симпатичних блокад і показано можливість посилення їхньої дії шляхом сполученого застосування засобів.

На підставі результатів радіоізотопних досліджень показано, що обмін [¹⁴С] бікарбонату в кістковій тканині щелеп щурів відбувається більш інтенсивно на ушкодженій стороні через 1 тиждень після моделювання експериментального перелому. Під дією адаптогенів Біотрит та Біотрит-Дента відбувається зниження включення [¹⁴С] бікарбонату в зону перелому нижньої щелепи.

Встановлено, що у хворих з переломами нижньої щелепи в патологічний процес на стороні перелому втягуються вегетативні ганглії шийно-краніального відділу, що впливає на регіонарний кровообіг та резистентність капілярів.

Удосконалено методику регіонарного лімфотропного введення екстракту Біотриту та поетапного проведення центральних тригеміно-симпатичних блокад для використання в комплексному лікування хворих з переломами нижньої щелепи.

Показано, що використання в комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи сполученого застосування адаптогенів Біотрит, Біотрит-Дента, ЕКСО, тригеміно-симпатичних блокад і блокад по Берше-Дубову сприяє більш швидкій нормалізації показників антиоксидантного захисту, мінерального обміну та протеолітичної активності сироватки крові, дозволяє відновити регіонарну гемодинаміку, усунути порушення вегетативних проявів, домогтися стійкої саморепозиції відламків щелепи та зменшити кількість ускладнень, що підтверджується результатами клінічних досліджень у віддалений термін спостереження.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методику поетапного проведення тригеміно-симпатичних блокад шийно-краніального відділу у комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи, що дозволяє зменшити стрессо-больове роздратування, викликане травматичним ушкодженням, досягти релаксації м'язового апарата з наступною саморепозицією зміщених відламків.

Розроблено практичні рекомендації з використання у комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи сполученого застосування адаптогенів, тригеміно-симпатичних блокад та блокад по Берше-Дубову, що дозволяє скоротити терміни лікування та строки тимчасової непрацездатності й реабілітації хворих з переломами нижньої щелепи.

Вдосконалений метод лікування впроваджено в практику клініки щелепно-лицевої хірургії ДУ «Інститут стоматології АМН України», відділень хірургічної стоматології стоматологічних поліклінік м. Одеса. Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі кафедр стоматологічного профілю Одеського державного медичного університету МОЗ України, на курсах інформації і стажування в ДУ «Інститут стоматології АМН України».

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зроблено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури по обраній темі, проведені усі клінічні дослідження, узагальнені та проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка. Спільно з науковим керівником визначені мета й завдання дослідження, сформульовані основні висновки роботи.

Експериментальні дослідження проведені у віварії (зав. - Ходаков І.В.), клінічні дослідження - у клініці щелепно-лицьової хірургії (зав. - к.мед.н. Зубок Д.І.), функціональні - у відділі стоматології дитячого віку (зав. - д.мед.н., проф. Дєньга О.В.), біохімічні - у лабораторії біохімії відділу біотехнології (зав. лаб. - к.біол.н., с.н.с. О.А. Макаренко), радіоізотопні - у лабораторії радіоізотопних досліджень (зав. - д.мед.н., проф. Сукманський О.І.) ДУ "Інститут стоматології АМН України", м. Одеса. Гістологічні дослідження виконані на кафедрі гістології Одеського державного медичного університету під керівництвом д.мед.н., проф. Моісєєва І.Н.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорені на I (VIII) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999); І-й міжнародній слов'янській науково-практичній конференції молодих лікарів-стоматологів (Одеса, 2002); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми пародонтології» (Одеса, 2005); Міжнародному форумі стоматологів «Современные достижения стоматологии» «ОДЕССА-ДЕНТА 2006» (Одеса, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії» (Харків, 2006); симпозіумі «Рослинні поліфеноли та неспецифічна резистентність» (Одеса, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні досягнення пародонтології, імплантології та остеології» (Одеса, 2007); науково-практичній конференції «Сучасна стоматологія та щелепно-лицева хірургія» (Київ, 2008); науково-практичній конференції с міжнародною участю «Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології» (Одеса, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них 10 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та 4 тез у матеріалах науково-практичних конференцій та з'їздів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 159 сторінках принтерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів досліджень, 6 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 322 джерела, у тому числі 84 - іноземних авторів. Робота ілюстрована 22 таблицями та 28 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення мети і поставлених завдань дисертаційної роботи проведено комплекс експериментальних, клінічних і лабораторних досліджень.

Експериментальні дослідження. Проведено 4 експерименти, в яких використано 312 білих щура лінії Вістар стадного розведення обох статей.

В першому експерименті на 15 щурах вивчали аналгезивну дію розчинів лідокаїну й димедролу при їх ізольованому та сполученому введенні в спинномозковий канал з одночасним застосуванням per os суспензії Біотриту та ЕКСО. Тварини були розділені на три групи по 5 щурів у кожній: 1 (контрольна) - введення в спинномозковий канал 0,25% розчину лідокаїну з розрахунку 5 мг/кг маси; 2 (порівняння) - одночасне введення в спинномозковий канал 0,25% розчину лідокаїну (з розрахунку 5 мг/кг маси) та 0,25% розчину димедролу (з розрахунку 2 мг/кг маси); 3 (основна) - одночасне введення в спинномозковий канал розчину лідокаїну і димедролу у зазначених концентрації з додатковим введенням per os водних суспензій Біотриту (100 мг/кг) та ЕКСО (300 мг/кг).

Реєструвався час настання анестезії, що проявлялася у відсутності рухової функції, болючої й тактильної чутливості задніх лапок.

У другому експерименті на моделі перелому нижньої щелепи вивчалася аналгезивна дія периферичних і центральних блокад нижньоальвеолярного нерва і краніального вегетативного ганглію 0,25% розчином лідокаїну (з розрахунку 5 мг/кг) і 0,25% розчином димедролу (з розрахунку 2 мг/кг) з додатковим введенням водних суспензій Біотриту (100 мг/кг) та ЕКСО (300 мг/кг).

Для вивчення загальної метаболічної реакції на травму та лікувально-профілактичного впливу адаптогенів і блокад чутливих й вегетативних гангліїв на процеси регенерації в кістковій тканині було проведено третій експеримент з використанням 210 щурів, які були розподілені на 5 груп: 1 контрольна (10 тварин) - інтактні щури, яким per os вводили фізіологічний розчин; 2 порівняння (50 тварин) - щури з відкритим переломом нижньої щелепи, яким однократно проводили базальну блокаду біля овального отвору 0,25% розчином лідокаїну, per os вводили фізрозчин та у щілину перелому поміщали мембрану на фізіологічному розчині; 3 (50 тварин) - щури з відкритим переломом нижньої щелепи, яким проводили базальні блокади біля овального отвору 0,25% розчином лідокаїну, per os вводили водну суспензію Біотрита-Дента, у щілину перелому поміщали мембрану на суспензії Біотрита-Дента; 4 (50 тварин) - щури з відкритим переломом нижньої щелепи, яким проводили базальні блокади біля овального отвору 0,25% розчином лідокаїну, per os вводили водну суспензію ЕКСО, у щілину перелому поміщали мембрану на суспензії ЕКСО; 5 (50 щурів) - щури з відкритим переломом нижньої щелепи, яким проводили базальні блокади біля овального отвору й блокади краніального вегетативного ганглія 0,25 % розчином лідокаїну та 0,25% розчином димедролу, per os сполучено вводили Біотрит-Дента (100 мг/кг) та ЕКСО (300 мг/кг), лімфотропно вводили 0,3 мл екстракту Біотриту, у щілину перелому поміщали мембрану на суспензії Біотрита-Дента й ЕКСО.

В четвертому експерименті проведено радіоізотопне дослідження обміну [¹⁴С] бікарбонату при переломі нижньої щелепи з використанням 82 щурів, які були розподілені на 3 групи: 1 (10 щурів) - «інтактна» - щури без перелому нижньої щелепи; 2 (36 щурів) - контрольна - щури з переломом нижньої щелепи, яким внутрішньо-черевинно вводили водяний розчин міченого бікарбонату натрію з розрахунку 35 000 імп./хв на 1 кг маси; 3 (36 щурів) - дослідна - щури з переломом нижньої щелепи, яким внутрішньо-черевинно вводили водний розчин міченого бікарбонату натрію з розрахунку 35 000 імп./хв. на 1 кг маси з додатковим введенням протягом 7 днів 0,2 мл екстракту Біотриту лімфотропно та суспензії Біотриту-Дента per os (100 мг/кг).

В клінічних дослідженнях прийняли участь 131 хворий з переломами нижньої щелепи, що знаходилися на стаціонарному лікуванні в клініці ДУ «Інститут стоматології АМН Україні». В залежності від призначеного лікування хворі були розподілені на 2 групи: група порівняння (31 особа) - хворі з переломами нижньої щелепи, яким призначалася базова терапія (двощелепне шинування з еластичним витяжінням, антибактеріальна, загальнозміцнююча й симптоматична терапія); основна група (100 осіб) - хворі з переломами нижньої щелепи, яким додатково до базової терапії призначали Біотрит-Дента й ЕКСО, екстракт Біотриту лімфотропно, базальні блокади підскроневокрилоподібним шляхом у овального отвору й одночасні блокади по Берше-Дубову третьої гілки трійчастого нерву й вегетативних гангліїв шийно-краніального відділу.

Адаптогени призначали сполучено та диференційовано в залежності від ступеня неблагополуччя перелому за М.М. Соловйовим (1988). При ступені неблагополуччя перелому 1-2 бала Біотрит-Дента призначали по 200 мг, ЕКСО по 500 мг (по 1 табл. 2 рази в день протягом 20 днів); при 3-5 балах - Біотрит-Дента призначали по 300 мг, ЕКСО - 600 мг (по 1 табл. 3 рази в день протягом 25 днів).

Базальні позаротові блокади третьої гілки трійчастого нерва підскроневокрилоподібним шляхом біля овального отвору й одночасно блокади по Берше-Дубову проводили двоетапно. На першому етапі блокади виконувалися 1-2% розчином лідокаїну та 0,5% розчином димедролу в день надходження в стаціонар і в наступні 5-7 днів на травмованій стороні.

На другому етапі лікування й реабілітації блокади виконувалися в день зняття еластичного витяжіння й призначення дозованої механотерапії. Блокади виконувалися на травмованій і здоровій стороні через день (курс - 3-4 блокади).

Залежно від ступеня залучення в патологічний процес вегетативних гангліїв шийно-краніального відділу блокади здійснювали в комплексі з лімфотропним введенням екстракту Біотриту 3 рази в тиждень (курс - 5-6 блокад).

При ускладненому перебігу перелому нижньої щелепи з метою попередження розвитку травматичного остеомієліту в комплекс лікування включали короткі блокади периферичних і симпатичних нервових волокон по Г.І. Семенченко (1959). Для блокад застосовували екстракт Біотриту, 0,25% розчин лідокаїну та 5% розчин аскорбінової кислоти.

Для пролонгування дії блокад і зменшення реакції на больове роздратування призначали Біотрит-Дента (по 200 мг) та ЕКСО (по 600 мг).

Рентгенологічні дослідження проводили для уточнення діагнозу, виявлення ступеня ушкодження та характеру зміщення відламків нижньої щелепи, а також динамічного контролю процесів репаративної остеорегенерації. Ортопантомографію щелеп проводили за допомогою комп'ютерної діагностичної рентгенівської системи SIDEXIS з компонентом панорамної зйомки Orthophos-3 DS (Sirona, Німеччина). Аналіз ортопантомограм здійснювали в програмі “Sidexis” у режимі Windows 98. Контактні рентгенограми виконували на дентальному апараті “Siemens”.

Вивчення нейрон-вегетативних порушень проводилося за методикою Ю.Л. Курако (1999).

Для вивчення стану кісткової тканини в області перелому проводили ехоостеометричні дослідження за допомогою апарата «Эхоостеометр» ЭОМ-01.

Для вивчення регіонарної мікроциркуляції й ступеня залучення в патологічний процес вегетативної нервової системи досліджували стійкість капілярів шкіри обличчя та слизової оболонки порожнини рота (у проекції верхніх шийних і підщелепного вегетативних гангліїв, в області перелому, ментальній, підочній, скроневій областях) за допомогою вакуумного апарата АЛМ-М (Кулаженко В.І., 1967).

Біохімічні дослідження кісткової тканини нижньої щелепи, стегнової кістки щурів, сироватки крові експериментальних тварин та хворих з переломами нижньої щелепи включали визначення рівня білка (Lowry O.H., 1951); інгібітору трипсину (Левицький А.П., 1974); загальної протеолітичної активності (ЗПА) (Барабаш Р.Д., Левицький А.П., 1973); вміст кальцію (Меньшиков В.В., 1987); неорганічного фосфату (Колб В.Г., Камышников В.С., 1982); активність лужної (ЛФ) та кислої фосфатази (КФ) (Левицкий А.П. и др., 1973).

Патоморфологічні дослідження фрагментів нижньої щелепи щурів проводили за традиційним методом (Автандилов Г.П., 1990). Зразки фіксували у 10% нейтральному формаліні. Зрізи зафарблювали гематоксиліном та еозином.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили варіаційно-статистичним методом аналізу з використанням t-критерію Стьюдента на персональному комп'ютері IBM РС в пакетах "Statgraphic-2,3" і "Statistika-5".

Результати досліджень та їх обговорення. Проведені експериментальні дослідження показали, що введення в спинномозковий канал щурів 0,25% розчину лідокаїну та 0,25% розчину димедролу з одночасним введенням суспензії Біотриту та ЕКСО пролонгує дію блокад. Так, у тварин основної групи рухова функція в задніх лапках відновилася через 45,2 ± 0,4 хв., больова чутливість через 53,4 ± 0,7 хв., у тварин групи порівняння через 39,0 ± 0,3 хв. та 45,2 ± 0,4 хв. відповідно.

Дослідження з вивчення аналгезивної дії блокад нижньоальвеолярного нерва й шийно-краніального вегетативного ганглія при експериментальному переломі нижньої щелепи у щурів показали, що відновлення больової чутливості наступає через 36,6 ± 0,7 хв., що дозволило провести накладення швів на слизову оболонку в області перелому й перервати передачу больового роздратування в головний мозок.

Експериментальні дослідження показали, що моделювання перелому нижньої щелепи у щурів викликає вірогідне зниження в сироватці крові вмісту білка (до 60,4±6,5 г/л, р0,002), збільшення ЗПА (до 5,2±0,4 нкат/л, р<0,001), зниження вмісту інгібітору трипсину (0,49±0,03 г/л, р0,001). Базальні одноразові блокади та окреме введення Біотриту-Дента та ЕКСО нормалізують біохімічні показники, однак найбільш вірогідні результати отримані в п'ятій групі тварин при сполученому застосуванні адаптогенів та блокад (вміст білка 103,3±9,8 г/л, р<0,001; ЗПА 3,4±0,4, р<0,05; ІТ 0,73±0,09, р<0,001). Отримані дані свідчать про здатність адаптогенів при їх сполученому застосуванні на тлі блокад запобігати метаболічним порушення, індукованим переломом, вже на ранніх стадіях травми.

При вивченні показників мінерального обміну встановлено, що сполучене застосування адаптогенів на тлі центральних блокад сприяє більш стійкому зниженню концентрації кальцію в сироватці крові (з 2,55±0,06 ммоль/л при переломі до 2,30±0,09 ммоль/л, р<0,05), підвищенню концентрації фосфатів (з 1,47±0,08 ммоль/л до 1,94±0,12 ммоль/л, р<0,001), підвищенню активності ЛФ (р<0,002-0,05) та зниженню КФ (р<0,001-0,05) на всіх етапах дослідження.

При вивченні біохімічних показників кісткової тканини при переломах нижньої щелепи у щурів в дослідній групі було встановлено високі показники ЗПА (162±12,3 нкат/кг проти 78,6±9,4 нкат/кг у контролі, р<0,001); зниження вмісту білка (до 156,8±10,2 г/кг, р<0,001), підвищення активності ЛФ (218,0±3,04 мккат/кг проти 124,8±16,3 мккат/кг у контролі, р<0,001); активності КФ (52,4±6,1 мккат/кг проти 17,2±1,8 мккат/кг відповідно, р<0,001).

Сполучене застосування адаптогенів та базальних блокад у тварин з переломом нижньої щелепи підвищує вміст білку (до 218,2±16,7 г/л, р<0,05), ЗПА (до 248,5±19,7 нкат/кг, р<0,001), що свідчить про стимуляцію білкового обміну в кістковій тканині щелепи.

На протязі усього експерименту у тварин п'ятої групи спостерігається найбільш вірогідне підвищення активності ЛФ (до 406,2±52,7 мккат/кг проти 218,0±30,4 мккат/кг в контролі, р<0,001) та зниження активності КФ (до 22,5±2,6 мккат/кг проти 41,5±3,7 мккат/кг в контролі, р<0,001) у кістковій тканині щелеп.

Застосування комплексу адаптогенів та блокад призводить до вірогідного підвищення в кістковій тканині щелеп вмісту кальцію (до 6,29 ± 0,49 моль/кг на 21 добу, р < 0,001) та фосфатів (до 4,25 ± 0,51 ммоль/кг, р < 0,001), що свідчить про стимуляцію процесів мінералізації в кістковій тканині при переломах.

При проведенні патоморфологічних досліджень було встановлено, що у контрольній групі тварин в зоні перелому на 7 і 14 добу переважали деструктивні зміни, в результаті яких різко затримувалося вростання судин у зону перелому й, як наслідок, різко гальмувалася регенерація кісткової тканини. Травматичні запальні процеси розвивалися в 58% тварин на 9-10 день після операції та протікали з утворенням некростів, порушенням процесів остеогенезу. В дослідних групах, де використовувалися окремо Біотрит-Дента й ЕКСО, на 14-16 день розвиток остеомієліту спостерігався в 26% та 22% випадках відповідно. Його перебіг був обмежений, як правило, краєм нижньої щелепи на тлі повної рентгено-морфологічної консолідації альвеолярного відростка й тіла щелепи.

Сполучене застосування адаптогенів на тлі базальних блокад знижує активність резорбції кісткової тканини, прискорює процеси репаративної регенерації, про що свідчить виражене заміщення дефекту перелому остеоїдною тканиною, що чітко відзначається на 14-у, 21-у та 28-у добу. Запальні ускладнення у щурів цієї групи спостерігалися лише у 6% випадків.

При вивченні обміну [¹⁴С] бікарбонату при експериментальному переломі нижньої щелепи встановлено збільшення його включення в кісткову тканину щелепи на боці перелому в 1,5-2 рази (р < 0,001-0,05) у порівнянні з контролем. Збільшення включення [¹⁴С] бікарбонату через 1 і 2 тижня спостерігається також в кістковій тканині щелепи на здоровому боці (до 30,8 ± 0,9%, р < 0,001) та в диафізі стегнової кістки (34,2 ± 1,6%, р < 0,001).

Лімфотропне введення екстракту Біотриту та суспензії Біотриту-Дента per os вірогідно знижує включення [¹⁴С] бікарбонату в кісткову тканину на боці перелому (13,8±0,5% проти 36,6±2,3% у групі порівняння, р < 0,001) та на здоровому боці нижньої щелепи (на 20%, р < 0,01). Аналогічні результати нами отримані при дослідженні включення [¹⁴С] бікарбонату у верхню щелепу й стегнову кістку.

Проведені експериментальні дослідження свідчать про високу ефективність сполученого застосування Біотриту, Біотриту-Дента, ЕКСО та тригеміно-симпатичних блокад при переломах нижньої щелепи у тварин, що стало підставою для проведення клінічних досліджень з оцінки їх ефективності у хворих з переломами нижньої щелепи.

Результати оцінки лікування хворих з переломами нижньої щелепи свідчать про те, що сполучене застосування адаптогенів та тригеміно-симпатичних блокад у комплексному лікуванні активізує репаративні процеси, зменшує строки настання клініко-рентгенологічної консолідації відламків щелеп та знижує ризик виникнення запальних ускладнень (табл. 1)

Проведені ехоостеометричні дослідження свідчать, що швидкість поширення УЗХ на травмованій ділянці нижньої щелепи в пацієнтів обох груп істотно менше ( ~ на 29%) у вихідному стані, ніж на нетравмованій ділянці. В пацієнтів групи порівняння через 2 та 7 діб швидкість УЗХ продовжувала знижатися, а в пацієнтів основної групи швидкість УЗХ збільшилася вже на другу добу (на 170 м/с) та продовжувала збільшуватися, досягаючи на 21 добу вихідних показників нетравмованої ділянки нижньої щелепи (2210 м/с та 2360 м/с відповідно).

За результатами біохімічних досліджень встановлено, що вміст кальцію та фосфатів в сироватці крові пацієнтів основної групи з 7-го дня лікування був вірогідно вищим за показники пацієнтів групи порівняння (р<0,01).

В пацієнтів основної групи зафіксована більш висока активність ЛФ на 7-й та 14-й день (1,51 ± 0,18 мкат/л та 1,40 ± 0,12 мкат/л відповідно, р < 0,001) проти групи порівняння.

Показники розчинного білка в сироватці крові пацієнтів групи порівняння збереглися на вихідному низькому рівні (р > 0,5-0,8) на всіх етапах досліджень, а в пацієнтів основної групи вміст білка на 7-й та 14-й день значно збільшився (114,4 ± 0,9 г/л, р < 0,01 та 113,0 ± 1,1 г/л відповідно, р < 0,001).

ЗПА зменшилася вже на 7-й день в пацієнтів основної групи (3,23 ± 0,37 нкат/л, р < 0,001) проти показників групи порівняння (5,08 ± 0,02 нкат/л, р > 0,3).

ІТ залишався на вірогідно високому рівні в основній групі проти групи порівняння (7-й день: 1,13 ± 0,02 г/л, р < 0,002 проти 0,87 ± 1,13 г/л; 14-й день: 1,14 ± 0,12 г/л, р < 0,05 проти 0,86 ± 0,10 г/л відповідно).

Визначення показника ІТ/ЗПА показало, що у хворих основної групи на 7-й день цей показник збільшився в 2 рази (0,35), а на 14 день - в 2,3 рази (0,43).

При вивченні стійкості капілярів шкіри зафіксовано її зниження у 71,8% хворих з переломами нижньої щелепи в проекції верхнього шийного вегетативного ганглія, у 78,0% - в проекції підщелепного вегетативного ганглія, у 84,3% - в області перелому нижньої щелепи, у 68,6% - в скроневій області, у 59,4% та 68% - в підочній та ментальній областях.

Час утворення екстравазатів на шкірі та на слизовій оболонці травмованої сторони знижено у порівнянні зі здоровою стороною (61,5 ± 3,3 сек. проти 98,8 ± 4,9 сек. на шкірі, р < 0,001, та 11,0 ± 0,8 сек. проти 29,7 ± 1,5 сек. на слизовій оболонці, р < 0,001). Під впливом лікування із застосуванням комплексу адаптогенів і блокад час утворення екстравазатів збільшився, але не досяг показників здорової сторони.

При вивченні часу розсмоктування вакуумних гематом було встановлено, що цей показник на травмованій стороні був більшим (р < 0,001) і склав на шкірі - 139,7 ± 2,8 год., на слизовій оболонці - 118 ± 2,6 год. в порівнянні зі здоровою стороною (103,2 ± 4,6 год. та 98 ± 1,65 год. відповідно). Після проведеного лікування час розсмоктування гематом зменшився до 102,3 ± 4,8 год. на шкірі та до 94,0 ± 3,1 год. на слизовій оболонці в порівнянні зі здоровою стороною (93,0 ± 2,9 год. та 78 ± 0,95 год. відповідно). адаптоген базальний блокада перелом щелепа

Отже, проведені дослідження свідчать про підвищену рефлекторну збудливість вегетативної нервової системи в шийно-краніальному відділі й зниження проникності судин на стороні перелому.

Віддалені результати спостережень (через 6 місяців) свідчать про те, що серед хворих основної групи ускладнення у вигляді обмеженого крайового остеомієліту, абсцедуючого лімфаденіту при повній рентгенографічній консолідації відламків щелеп спостерігалися лише у 3 пацієнтів (4,8%).

Таким чином, включення в комплексне лікування хворих з переломами нижньої щелепи двоетапних базальних блокад біля овального отвору, блокад по Берше-Дубову, блокад вегетативних гангліїв шийно-краніального відділу та коротких симпатичних блокад по Семенченко зі сполученим застосуванням адаптогенів, використовуючи лімфотропний шлях їх введення, сприяє більш швидкій нормалізації показників антиоксидантного захисту, відновленню регіонарної гемодинаміки, усуненню порушень вегетативних проявів, що призводить до попередження розвитку ускладнень, скорочення термінів лікування хворих, строків тимчасової непрацездатності й реабілітації хворих.



ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, пов'язаного з експериментально-клінічним обґрунтуванням сполученого застосування адаптогенів і тригеміно-симпатичних блокад у комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи.

1. В експерименті на моделі відкритого перелому нижньої щелепи показано здатність адаптогенів Біотриту-Дента та ЕКСО пролонгувати дію блокад чутливих гілок трійчастого нерва та вегетативних гангліїв шийно-краніального відділу (на 30 %).

2. На підставі експериментальних досліджень встановлено, що застосування Біотриту та Біотриту-Дента сприяє активній мінералізації кісткової тканини щелеп за рахунок прискореного утворення функціонального матриксу гідроксиапатиту, про що свідчить зменшення включення радіоактивного [14С] бікарбонату у кісткову тканину щелеп в області перелому.

3. В експерименті на моделі відкритого перелому нижньої щелепи показано високу ефективність сполученого застосування адаптогенів Біотриту, Біотриту-Дента та ЕКСО й тригеміно-симпатичних блокад, що підтверджується нормалізацією показників метаболізму кісткової тканини (підвищення активності ЛФ до 406,2 ± 52,7 мккат/кг (р < 0,001) та зниження активності КФ до 22,5 ± 2,6 мккат/кг (р < 0,01), збільшення вмісту білка до 218,2 ± 16,7 г/л (р < 0,05)) та інтенсифікацією мінерального обміну (підвищення вмісту кальцію до 6,29 ± 0,49 моль/кг на 21 добу (р < 0,001) та фосфору до 4,25 ± 0,51 ммоль/кг (р < 0,001) у кістковій тканині щелеп).

4. Встановлено, що у хворих з переломами нижньої щелепи внаслідок гострого больового ушкодження порушується реґіонарний кровообіг за рахунок залучення в патологічний процес вегетативних гангліїв шийно-краніального відділу, що підтверджується прискоренням утворення екстравазатів та гематом у проекції верхніх шийних вегетативних гангліїв і зони перелому (на 38%) та повільним їх розсмоктуванням (на 17%).

5. Розроблено та опрацьовано методику й доведено ефективність поетапного проведення тригеміно-симпатичних блокад шийно-краніального відділу та лімфотропного введення екстракту Біотриту в комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи, що дозволило більш швидко ліквідувати іритативну болючість у вегетативних гангліях, нормалізувати реґіонарний кровообіг, зменшити вегето-судинні порушення, досягнути саморепозиції зміщених відламків щелепи та уникнути хірургічних втручань (в 52% хворих).

6. Клініко-лабораторними дослідженнями показано, що включення у комплексну терапію хворих з переломами нижньої щелепи сполученого застосування Біотриту, Біотриту-Дента, ЕКСО, поетапних тригеміно-симпатичних блокад та блокад по Берше-Дубову сприяє більш швидкій нормалізації біохімічних показників сироватки крові, інтенсифікації мінерального обміну, відновленню регіонарної гемодинаміки, нормалізації ехоостеометричних показників кісткової тканини щелеп, що дозволило скоротити строки лікування в клініці (до 5,4 діб) та знизити кількість запальних ускладнень (до 9% у порівнянні із групою порівняння - 38,7%)

Практичні рекомендації

У комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи з метою усунення травматичної контрактури для досягнення саморепозиції зсунених відламків щелепи, ліквідації локальних та іррадіюючих вегетативних больових проявів та для запобігання розвитку травматичного остеомієліту рекомендовано проведення блокад чутливих гілок трійчастого нерву та вегетативних гангліїв шийно-краніального відділу у 2 етапи:

- при надходженні хворого в стаціонар проводити щоденні базальні позаротові блокади біля овального отвору одночасно з блокадами по Берше-Дубову 10 мл 2% розчину лідокаїну з 0,5 мл 1% розчину димедролу на стороні перелому (курс 5-7 днів). При ускладненому перебігу з боку шийних вегетативних гангліїв включати блокади гангліїв 0,25% розчином лідокаїну з 0,5 мл 0,5% розчину димедролу. Для пролонгування дії блокад призначати Біотрит-Дента (по 200 мг) та ЕКСО (по 600 мг);

- з дня зняття еластичного витягання проводити базальні блокади та блокади по Берше-Дубову з обох сторін (курс 2-3 блокади, щоденно або через день).

Для профілактики ускладнень та підвищення ефективності комплексного лікування хворих з переломами нижньої щелепи доцільно використовувати сполучене застосування Біотриту-Дента (100-200 мг), ЕКСО (600 мг) по 1-2 табл. 3 рази на день протягом 25 днів, лімфотропно регіонарно - 0,5-1 мл розчину Біотриту з 1 мл 5% розчину аскорбінової кислоти.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Левицкий А.П. Применение препарата «Биотрит-Дента» при переломах / А.П. Левицкий, В.И. Карый, М.В. Карая, О.А. Макаренко, В.С. Бурдейный, Л.И. Гридина // Проблеми остеології. - 1998. - Т. 1, №2-3. - С. 95-98. Здобувач приймав участь у проведенні досліджень, написанні статті.

2. Левицкий А.П. Влияние Биотрита и Биотрита-дента на включение [¹⁴С] бикарбоната в минерализованные ткани крыс / А.П. Левицкий, Р.П. Подорожная, О.Э. Кнава, В.И. Карый, М.В. Карая, В.С. Бурдейный, Л.И. Гридина // Вісник стоматології. - 1999. - №2. - С. 4-6. Здобувач приймав участь у проведенні досліджень, аналізі результатів, написанні статті.

3. Карая М.В. Изменение соотношения между процентом включения радиоуглерода бикарбоната в минерализованных тканях и крови при регенерации нижней челюсти после перелома в эксперименте / М.В. Карая, Р.П. Подорожная, О.Э. Кнава, В.И. Карый // Проблеми остеології. - 2001. - Т. 4, №4. - С. 30-35. Здобувач приймав участь у проведенні експерименту, написанні статті.

4. Карая М.В. Остеотропные свойства Биотрита-Дента при экспериментальном открытом переломе нижней челюсти у крыс / М.В. Карая, О.А. Макаренко // Вісник стоматології. - 2005. - №4. - С. 2-4. Здобувач приймав участь у проведенні експериментальних досліджень, написанні статті, поданні до друку.

5. Макаренко О.А. Анаболические и адаптогенные эффекты Биотрита-Дента при экспериментальном переломе нижней челюсти у крыс / О.А. Макаренко, М.В. Карая // Вісник стоматології. - 2005. - №3. - С. 8-10. Здобувач приймав участь в аналізі результатів досліджень, написанні статті.

6. Карая М.В. Экспериментальное обоснование применения фитоэстрогенов при переломах нижней челюсти / М.В. Карая, О.А. Макаренко // Вісник стоматології. - 2006. - №1. - С. 35-39. Здобувач приймав участь у проведенні експериментальних досліджень, написанні статті, поданні до друку.

7. Карая М.В. Вегетативно обусловленные изменения резистентности капилляров кожи лица и слизистой оболочки полости рта у больных с переломами нижней челюсти / М.В. Карая, А.Г. Гулюк, В.И. Карый // Вісник стоматології. - 2006. - №2. - С. 71-77. Здобувач приймав участь в обстеженні хворих, написанні статті, поданні до друку.

8. Карая М.В. Влияние сочетанного применения фитоадаптогенов Биотрит-Дента, ЭКСО и тригемино-симпатических блокад на процесс реминерализации у больных с переломами нижней челюсти / М.В. Карая, О.В. Деньга, А.Г. Гулюк // Вісник стоматології. - 2006. - №4. - С. 17-20. Здобувач приймав участь в обстеженні хворих, проведенні досліджень, написанні статті.

9. Карая М.В. Динамические изменения биохимических показателей сыворотки крови при различных способах лечения переломов нижней челюсти / М.В. Карая, О.А. Макаренко // Вісник стоматології. - 2007. - №5. - С. 29-34. Здобувач приймав участь в обстеженні хворих, їх лікуванні, аналізі отриманих результатів, написанні статті.

10. Карая М.В. Влияние биофлаваноидов и тригемино-симпатических блокад на рентгеноморфологическую характеристику остеогенеза при переломах нижней челюсти у крыс / М.В. Карая, И.Н. Моисеев, В.И. Антипа // Вісник стоматології (спеціальний випуск). - 2006. - № 3. - С. 37-41. Здобувач приймав участь в аналізі результатів проведених досліджень, написанні статті.

11. Левицький А.П. Вплив «Біотриту-Дента» на процеси стимуляції остеогенезу при переломах нижньої щелепи у щурїв / А.П. Левицький, В.І. Карий, М.В. Карая, О.А. Макаренко // Матеріали I (VIII) з'їзду Асоціації стоматологів Украни, м. Київ, 30 листопада-2 грудня 1999 р. - Київ, 1999. - С. 341-342. Здобувач приймав участь в проведенні експерименту, в аналізі результатів проведених досліджень, написанні статті.

12. Карая М.В. Комплексное лечение больных с переломами нижней челюсти с использованием биофлаваноидов и тригемино-симпатических блокад / М.В. Карая, А.Г. Гулюк // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції «Нові технології в стоматології і щелепно-лицевій хірургії», м. Харків, 3-4 листопада 2006 р. - Харків, 2006. - С. 61-62. Здобувач приймав участь в обстеженні хворих, їх лікуванні, написанні статті.

13. Карая М.В. Применение тригемино-симпатических блокад по Вайсблату в комплексном лечении переломов нижней челюсти / М.В. Карая, А.Г. Гулюк, Д.И. Зубок, В.И. Карый // Матеріали наук.-практ. конференції «Сучасна стоматологія та щелепно-лицевої хірургія», м. Київ, 11 січня 2008 р. - Київ, 2008. - С.95-96. Здобувач приймав участь в обстеженні хворих, їх лікуванні, написанні статті.

14. Карая М.В. Применение тригемино-симпатических блокад по Вайсблату, Семенченко, Берше-Дубову в комплексном лечении больных с переломами нижней челюсти и их осложнениями / М.В. Карая, В.И. Карый // Вісник стоматології (Матеріали наук.-практ. конф. с міжнародною участю "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології" з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України, м. Одеса, 3-4 квітня 2008 р.).- 2008.- №1.- С. 124-125. Здобувач приймав участь в обстеженні хворих, їх лікуванні, написанні статті.



АНОТАЦІЯ

Кара М.В. Клініко-експериментальне обґрунтування сполученого застосування адаптогенів та тригеміно-симпатичних блокад у комплексному лікуванні переломів нижньої щелепи та їх ускладнень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - Стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2008.

Дисертаційна робота присвячена експериментально-клінічному обґрунтуванню сполученого застосування адаптогенів ЕКСО, Біотрит, Біотрит-Дента та тригеміно-симпатичних блокад у комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи.

В експерименті на моделі відкритого перелому нижньої щелепи показано високу ефективність сполученого застосування адаптогенів Біотриту, Біотриту-Дента та ЕКСО й тригеміно-симпатичних блокад, що підтверджується нормалізацією показників метаболізму кісткової тканини та інтенсифікацією мінерального обміну.

Вперше на підставі результатів радіоізотопних досліджень показано, що обмін [¹⁴С] бікарбонату в кістковій тканині щелеп щурів відбувається більш інтенсивно на ушкодженій стороні через 1 тиждень після моделювання експериментального перелому. Під дією адаптогенів Біотрит та Біотрит-Дента відбувається зниження включення [¹⁴С] бікарбонату в зону перелому нижньої щелепи.

Вперше встановлено, що у хворих з переломами нижньої щелепи в патологічний процес на стороні перелому втягуються вегетативні ганглії шийно-краніального відділу, що впливає на регіонарний кровообіг та резистентність капілярів.

Показано, що використання в комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи сполученого застосування адаптогенів Біотрит, Біотрит-Дента, ЕКСО, тригеміно-симпатичних блокад і блокад по Берше-Дубову дозволяє скоротити строки лікування в клініці та знизити кількість запальних ускладнень.

Ключові слова: перелом нижньої щелепи, лікування, адаптогени, тригеміно-симпатичні блокади, кістковий метаболізм.



АННОТАЦИЯ

Карая М.В. Клинико-экспериментальное обоснование сочетанного применения адаптогенов и тригемино-симпатических блокад в комплексном лечении переломов нижней челюсти и их осложнений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук за специальностью 14.01.22 - Стоматология. - Государственное учреждение "Институт стоматологии АМН Украины", Одесса, 2008.

Диссертационная работа посвящена экспериментально-клиническому обоснованию сочетанного применения адаптогенов и тригемино-симпатических блокад в комплексном лечении больных с переломами нижней челюсти.

В эксперименте на модели открытого перелома нижней челюсти показана способность адаптогенов Биотрит-Дента и ЕКСО пролонгировать (на 30 %) действие блокад чувствительных ветвей тройничного нерва и вегетативных ганглиев шейно-краниального отдела.

В эксперименте на модели открытого перелома нижней челюсти показана высокая эффективность сочетанного применения адаптогенов Биотрит, Биотрит-Дента, ЕКСО и тригемино-симпатических блокад, что подтверждается нормализацией показателей метаболизма костной ткани (повышение активности щелочной фосфатазы, снижение активности кислой фосфатазы, увеличение содержания белка, ингибитора трипсина, снижение общей протеолитической активности) и интенсификацией минерального обмена (повышение содержания кальция и фосфора в костной ткани челюстей). Патоморфологическими исследованиями костной ткани челюстей показана способность комплекса адаптогенов и блокад замедлять процесс резорбции и ускорять процесс репаративной регенерации костной ткани при переломах нижней челюсти.

На основании экспериментальных исследований установлено, что применение Биотрита и Биотрита-Дента способствует активной минерализации костной ткани челюстей за счет ускоренного образования функционального матриксу гидроксиапатита, о чем свидетельствует уменьшение включения радиоактивного [¹⁴С] бикарбоната в костную ткань челюстей в области перелома.

Установлено, что у больных с переломами нижней челюсти вследствие острого болевого повреждения в патологический процесс вовлекаются вегетативные ганглии шейно-краниального отдела, что подтверждается ускорением образования экстравазатов и гематом в проекции верхних шейных вегетативных ганглиев и зоны перелома (на 38%) и замедлением их рассасывания (на 17%).

Разработана, апробирована методика и доказана эффективность поэтапного проведения тригемино-симпатических блокад шейно-краниального отдела и лимфотропного введения экстракта Биотрита в комплексном лечении больных с переломами нижней челюсти, что позволило быстрее ликвидировать ирритативную болезненность в вегетативных ганглиях, нормализовать регионарное кровообращение, уменьшить вегето-сосудистые нарушения, достичь саморепозиции смещенных обломков челюсти и избежать хирургических вмешательств (у 52% больных).

Клинико-лабораторными исследованиями показано, что включение в комплексную терапию больных с переломами нижней челюсти сочетанного применения Биотрита, Биотрита-Дента, ЕКСО, поэтапных тригемино-симпатических блокад и блокад по Берше-Дубову содействует более быстрой нормализации биохимических показателей сыворотки крови, интенсификации минерального обмена, восстановлению регионарной гемодинамики, нормализации эхоостеометрических показателей костной ткани челюстей, что позволило сократить сроки лечения в клинике (до 5,4 суток) и снизить количество воспалительных осложнений (до 9% при 38,7% в группе сравнения).

Ключевые слова: перелом нижней челюсти, лечение, адаптогены, тригемино-симпатические блокады, костный метаболизм.

ANNOTATION

Karaya M.V. The Clinic-experimental substantiation of the combined using of adapthogens and trigeminal-sympathetic blockades in complex treatment of mandible fracture and their complications. - A manuscript.

Dissertation for the kandidate of medical sciences in speciality 14.01.22 - dentistry. - Public Institution “Institute of Dentistry of the Аcademy of Мedical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2008.

Dissertation is devoted to experimental-clinical substantiation of the use the combined using of adapthogens EKSO, Biotrit, Biotrit-Denta and trigeminal-sympathetic blockades in complex treatment of patients with fracture of the mandible.

In experiment on models of the open fracture to mandible is shown high efficiency of the combined using adapthogens EKSO, Biotrit, Biotrit-Denta and trigeminal-sympathetic blockades, as evidenced by normalization of the bone metabolism and intensification of the mineral change.