Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

УДК 616.314.17-06:616.899]-089.23

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

СТАН ТКАНИН ПАРОДОНТА У ХВОРИХ НА ОЛІГОФРЕНІЮ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОРТОПЕДИЧНОГО ЛІКУВАННЯ (клініко-лабораторне дослідження)

14.01.22 - стоматологія

БРУНІЧ Сергій Миколайович

Одеса - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Чулак Леонід Дмитрович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь Аксентійович, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач відділу ортопедичної стоматології

- доктор медичних наук, професор Жадько Сергій Ігорович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Захист відбудеться «15» грудня 2008 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий «14» листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відповідно до прогнозу Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2020 року психічні розлади стануть однією з п'яти основних причин втрати працездатності у світі.

У цьому зв'язку стає досить актуальним дослідження в області соматичного здоров'я людей, що страждають психічними розладами, зокрема стоматологічного.

Питанню впливу функціональних і органічних порушень ЦНС на частоту хвороб пародонта у вітчизняній і закордонній літературі присвячено достатньо уваги (Смоляр Н.І., Лисак Т.Ю., 1995; Carrassi A., Abati S., 1998; Pregliasco F., Ottolina P., 2001).

Так, згідно до даних Tobias S., Smith D.M. (1990), в окремих випадках одонтогенні вогнища можуть посилювати порушення психічної діяльності, виникнення епілептичних припадків. Ці вогнища погіршують перебіг епілепсії та утрудняють її лікування. Як доведено Triplett R.G., Mason M.E. (1991) та Whyman R.A., Treasure E.T. (1998), аналогічні процеси відбуваються й при інших психічних хворобах.

В свою чергу, П.Я. Японцев і М.Н. Захарова (2007) встановили, що при психічних хворобах карієс зустрічається на 10 %, пародонтит - на 15-17 %, а гінгівіти - у два рази частіше, ніж у групі пацієнтів з неускладненим психічним статусом.

Згідно даним R.Е. Crowley, J.N. Montrose (2007), поширеність карієсу зубів в цієї категорії хворих становить 80,3 %, а пародонтиту - досягає 30 %. При цьому дефекти зубних рядів є в 95 % осіб, які хворіють більш ніж два роки.

Слід зауважити, що більшість авторів, відзначаючи високу захворюваність тканин пародонта в цієї групи пацієнтів, не знайшли суттєвих розходжень в клінічному перебігу пародонтиту й пародонтозу при різних нозологічних формах психічних захворювань.

Разом з тим, слід відмітити, що згідно даних патентного пошуку, відмічається украй мало інформації про вивчення поширеності дефектів зубних рядів у психічних хворих, особливостей іх анатомо-топографічних проявів, залежності результатів ортопедичного лікування від терапії основного захворювання, ефективності використання при цьому тих чи інших допоміжних лікувально-профілактичних комплексів. І, на жаль, всі питання, що звідси витікають, розглядувалися саме як психіатрична проблема. Тільки зі зміною менталітету людства в цілому, гуманізації суспільства, проблема стоматологічного здоров'я прогнозується як ніколи актуальною.

Все вищезазначене, власне, й визначило основний напрямок даного дослідження.

Мета дослідження - підвищення ефективності стоматологічного ортопедичного лікування хворих на олігофренію на підставі встановлення особливостей стану тканин пародонта в них, розробки й обгрунтування власної конструкції суцільнолитої шини-протезу та призначення у перед- та післяпротезний період препарату з групи пелоїдів «Пелодекс».

Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити поширеність дефектів зубних рядів та виявити особливості їх клінічних проявів у хворих на олігофренію.

2. Дати якісну та кількісну характеристику наданої ортопедичної допомоги даній категорії хворих.

3. Визначити особливості стану тканин пародонта, гомеостазу й мікробіоценозу ротової порожнини в хворих на олігофренію.

4. Розробити, обґрунтувати та визначити ефективність нового методу ортопедичного лікування хворих на олігофренію у найближчі й віддалені терміни після протезування.

Об'єкт дослідження - стан стоматологічної ортопедичної захворюваності, рівень спеціалізованої допомоги хворим на олігофренію та шляхи її покращення.

Предмет дослідження - обґрунтування, розробка та оцінка ефективності метода ортопедичного лікування хворих на олігофренію.

Методи дослідження: Клінічні, лабораторні, морфометричні, мікробіологічні, статистичні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Одеського державного медичного університету «Вивчення стану ротової рідини та тканин порожнини рота при зубному протезуванні» (№ ДР 0100U0006456), де автор був безпосереднім виконавцем окремого фрагменту наукових досліджень зазначеної теми.

Наукова новизна роботи. Уперше визначена поширеність дефектів зубних рядів у хворих на олігофренію, дана якісна та кількісна характеристика ортопедичної допомоги, наданої даній категорії пацієнтів.

Доведено, що стоматологічна ортопедична захворюваність у даної категорії хворих вище, ніж в аналогічній групі пацієнтів без психіатричних відхилень та складає 98,88 % від загальної кількості осіб, що потребували протезування, проти 87,69 % в контрольній групі.

Морфометричними дослідженнями епітеліоцитів слизової оболонки встановлені особливості стану тканин пародонта у хворих на олігофренію, які полягають у зміні співвідношення епітеліальних клітин різного ступеня зрілості (проміжних і поверхневих), що свідчить про пригнічення процесів проліферації та сприяє розвитку атрофії й деструкції тканин пародонта.

Визначено, що у психічно хворих, що потребують ортопедичного лікування, загальна мікробна обсіменінність порожнини рота, а також частота виділення й рівень обсіменіння грибами р. Candida, суттєво перевищують аналогічні показники у здорових осіб.

Розроблено й обґрунтовано метод ортопедичного лікування хворих на олігофренію, що полягає у виготовленні суцільнолитої шини-протезу власної конструкції та призначенні у перед- та післяпротезний період використання препарату з групи пелоїдів «Пелодекса».

Практичне значення отриманих результатів. Встановлено, що рівень надання стоматологічної ортопедичної допомоги хворим на олігофренію недостатній, а якісне виготовлення зубних протезів складає всього 4,48 % від загального їх об'єму.

Запропонований й клінічно опрацьований новий метод ортопедичного лікування хворих на олігофренію, який призводить до значного підвищення якості протезування, зниження атрофії альвеолярної кістки на беззубих ділянках щелеп на 48,5 %, підвищення функціональної активності слинних залоз, покращення стану тканин пародонта.

Розроблений метод ортопедичного лікування впроваджено в клінічну практику стоматологічних кабінетів Одеської обласної психіатричної лікарні, психіатричних лікарень та диспансерів Одеської області. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедр ортопедичної стоматології та психіатрії Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, відібрана й проаналізована наукова література по темі дисертації, самостійно здійснені усі клінічні дослідження. Узагальнені й проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка, написана й оформлена дисертація. Разом з науковим керівником сформульовані основні висновки й практичні рекомендації.

Біохімічні, морфологічні та мікробіологічні дослідження проведені в лабораторіях кафедри мікробіології Одеського державного медичного університету, міської клінічної лікарні № 9 м. Одеси та Українського НДІ медичної реабілітації і курортології МОЗ України при особистій участі автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи повідомлені та обговорені на науковій конференції «Проблеми сучасної стоматології» (Харків, 2004) та на Міжнародному форумі стоматологів «Современные достижения стоматологии» «ОДЕССА-ДЕНТА 2006» (Одеса, 2006). Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, серед них 4 статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 стаття в збірнику наукових праць, 1 патент України на корисну модель.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 140 сторінках принтерного тексту та складається з вступу, огляду літератури, 4-х розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що включає 155 джерел, з яких 79 - іноземних авторів. Фактичні данні наведені у 28 таблицях та 22 малюнках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети та завдань дисертаційної роботи проведено комплекс клінічних та лабораторних досліджень.

Клінічне обстеження порожнини рота проведене в 368 психічно хворих, які знаходились на лікуванні в Одеській обласній психіатричній лікарні і в Барабойському психо-неврологічному інтернаті, і в 65 психічно здорових осіб. У результаті обстеження була визначена група пацієнтів, що мають малі й середні дефекти зубних рядів і показання до незнімного мостоподібного протезування серед психічних хворих, раніше не протезованих.

У зв'язку з тим, що попередні клінічні дослідження довели однаковість важкості стоматологічної захворюваності у більшості нозологічних груп психічно хворих нами була відібрана однорідна нозологічна група хворих на олігофренію.

Виключно ця група і взяла участь у подальших клінічних дослідженнях. Вона склала 112 психіатричних хворих, які були розподілені на 3 репрезентативні групи (перша - 36, друга - 37, третя - 39 осіб). У першу групу були включені психічно хворі, протезування яких проводили за традиційною схемою - штамповано-паяними мостоподібними протезами. Друга група включала психічних хворих, яким проводили протезування малих і середніх дефектів зубних рядів такими ж традиційними конструкціями, але вже на тлі специфічної предпротезної підготовки, що стимулює слиновиділення. Третю групу склали пацієнти, яким проводили протезування по розробленій нами схемі й запропонованими конструкціями.

Всі пацієнти хворіли на олігофренію не менше ніж 5 років. До групи були включені також пацієнти з олігофренією легкого та середнього ступеню важкості, що відповідає не тільки стаціонарному, але й амбулаторному лікуванню і має важливе значення для практичної інтерпретації результатів дослідження.

У пацієнтів вибраної групи, згідно отриманого анамнезу, зуби були видалені більш ніж 6 місяців потому, внаслідок захворювань пародонта.

В усіх пацієнтів групи було діагностовано генералізований пародонтит, I, I-II ступеня, хронічного перебігу. Рухомість зубів не перевищувала I ступеня за Ентіним.

Проведено 2140 лабораторних і клінічних аналізів. Для окремих додаткових досліджень також включалися 65 психічно здорових осіб - для визначення впливу психіатричного статусу на стан органів і тканин порожнини рота.

При визначенні розповсюдженості стоматологічних ортопедичних захворювань також вивчали особливості клінічних проявів патології зубних рядів у психічних хворих, а саме здійснювали порівняльну характеристику поширеності і складності ортопедичної стоматологічної патології у двох груп пацієнтів - із психіатричним статусом і без нього.

В усіх хворих, відібраних для дослідження, проведено комплекс клініко-лабораторних досліджень: вивчення стану тканин пародонта, морфологічна характеристика епітелію слизової оболонки порожнини рота, біохімічний аналіз ротової рідини, оцінка функціональної активності слинних залоз (за показником швидкості слиновиділення), характеристика мікробіоценозу порожнини рота на підставі мікробіологічних досліджень.

Клініко-лабораторні показники вивчалися в хворих на олігофренію у наступні терміни - до фіксації протеза, через 1, 2, 6 місяців та через 1 рік від моменту фіксації протеза. Пацієнти контрольної групи (психічно здорові) не протезувалися.

При клінічному обстеженні стану ротової порожнини в різний термін спостережень ураховували: інтенсивність запалення слизової оболонки (проба Шиллера-Пісарєва), поширеність та інтенсивність запалення тканин пародонта (індекс РМА Parma, проба Шиллера-Пісарєва). Визначали рівень гігієни порожнини рота за індексом Грін-Вермільона.

Крім того, про наявність запалення в порожнині рота судили за показниками функціональної проби Ясиновського в модифікації О.І. Сукманського із співавт. (1980) - підраховували кількість лейкоцитів і епітеліальних клітин в 1 мл ротових змивів. Стійкість капілярів оцінювали за вакуумною пробою Кулаженка.

Оцінку ступеня атрофії альвеолярних гребенів щелеп проводили за методикою визначення атрофії, розробленої на кафедрі ортопедичної стоматології ОДМУ.

Матеріалом для морфологічного дослідження служили мазки-зіскрібки слизової оболонки порожнини рота. Отримані препарати офарблювали гематоксилін-еозином, з наступним вивченням під світловим мікроскопом.

Ступінь загальної мікробної обсіменінності порожнини рота й рівень обсіменіння грибами р. Candіda визначалися в 112 хворих на олігофренію і 65 психічно здорових осіб. Здійснювали мікроскопічне вивчення мазків з порожнини рота із застосуванням звичайних і люмінісцентних методів фарбування патологічного матеріалу.

Для виділення й кількісного обліку стафілококів забір матеріалу з порожнини рота здійснювали стерильним ватяним тампоном, змоченим фізіологічним розчином, з наступним посівом матеріалу на жовтково-сольовий агар (ЖСА). Відбір досліджуваних колоній на ЖСА робили після інкубації протягом 2 діб при температурі 37^оС.

Збір зразків ротової рідини проводили в умовах спонтанного слиновиділення, розраховували швидкість слиновиділення (в мл/хв.), визначали рН і величину осмоляльності слини кріоскопічним методом на осмометрі 3D3 (фірма «Advanced Instruments» (США). Біохімічними методами в ротовій рідині визначали концентрацію нітрітів, нітратов (Емченко Н.Л. с соавт., 1994), загального кальцію - фотометричним методом із застосуванням стандартних наборів для in vitro діагностики фірми Simko Ltd (Україна), неорганічних фосфатів - фотометричним методом із застосуванням молібденовокислого амонію (Меньшиков В.В., 1987). Оцінювали рівень інтоксикації організму за результатами визначення вмісту молекул середньої маси в ротовій рідині (Гаврилов В.Б. с соавт., 1999).

На підставі аналізу проведених клініко-лабораторних досліджень була запропонована методика консервативного і ортопедичного лікування хворих на олігофренію з дефектами зубних рядів. Хворим виготовляли суцільнолиті мостоподібні протези з опорою на суцільнолиті кільцеві шини-протези власної конструкції. Додатково призначали препарат з групи пелоїдів «Пелодекс» - у вигляді ротових ванночок, 2 рази на день, протягом 2-х місяців (1 місяць до протезування і 1 місяць після фіксації незнімних конструкцій зубних протезів), у розведенні 1:10.

Статистичні методи. Статистичну обробку даних проводили за методом О.В. Монцевічуте-Ерінгене з використанням t-критерію Стьюдента. Дані вважали вірогідними при рівні значимості 0,95, тобто Р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених епідеміологічних досліджень встановлено, що в групі психічно хворих поширеність дефектів зубних рядів вища, ніж в аналогічних групах осіб без психічно ускладненого статусу, і складає 98,88 % проти 87,69 % відповідно. При цьому у всіх вікових групах переважають пацієнти з малими та середніми дефектами зубних рядів (рис. 1). Повна же відсутність зубів також була більш характерною для репрезентативної групи із психічними захворюваннями. Слід зазначити, що в групі психічно хворих відсутність дефектів зубних рядів відзначалась в дуже малої кількості осіб. При аналізі дефектів зубних рядів на нижній щелепі встановлені практично однакові показники в обох групах.

Рис.1. Порівняльна характеристика дефектів зубних рядів у психічно хворих і здорових пацієнтів.

Кількість виготовлених конструкцій і збережених на момент обстеження в групі психічно хворих дуже низький. При цьому, загальна ж кількість якісно виготовлених конструкцій вкрай низька і становить всього 4,48 %, тоді як у групі психічно здорових осіб цей показник більш кращий і перевищує 50 %. При аналізі розподілу величин і складності дефектів залежно від виду психічного захворювання достовірної різниці або відповідної залежності від тяжкості перебігу захворювання не виявлено.

Указане обумовило проведення наступних досліджень, спрямованих на поліпшення якості незнімних ортопедичних конструкцій у хворих на олігофренію. Проведені клініко-лабораторні дослідження (морфологічні, мікробіологічні й біохімічні) показали істотні розходження констант гомеостазу порожнини рота в хворих на олігофренію. Дослідження мазків-зіскрібків слизової оболонки порожнини рота, отриманих у хворих на олігофренію до й після протезування, виявили наступне. Відзначається збільшення кількості слизу в більшості мазків хворих першої і другої репрезентативних груп (табл.1).

пародонт ортопедичний допомога олігофренія

Таблиця 1 Вміст епітеліоцитів слизової оболонки порожнини рота у хворих на олігофренію, кількість клітин

Групи пацієнтів	Групи клітин
	парабазальні	Проміжні	поверхневі
Контрольна група
Хворі без дефектів зубних рядів	0-2	21-38±8,1	62-80±17,1
Хворі з дефектами зубних рядів психічно здорові	0	82±11,4	28±8,4
Хворі на олігофренію
Хворі на олігофренію з дефектами зубних рядів	3±1,5	64±13	28±10

При протезуванні спостерігається загальна тенденція до зменшення кількості проміжних груп епітеліоцитів і збільшення поверхневих клітин.

Особливо контрасні зміни відбуваються в другій і третій групах - групи протезування із застосуванням передпротезної підготовки й групи протезування по комплексній методиці щадного протезування та передпротезною підготовкою.

При мікробіологічному дослідженні було виявлено істотне підвищення як кількісних (% осіб), так і якісних (рівень обсіменення) показників. Так, частота виділення грибів р. Candida до лікування склала 65,7 % у хворих на олігофренію і 10,8 % у психічно здорових, що в 6 разів вище у даної категорії хворих (табл. 2). Така ж картина за даними рівня обсіменіння - 27,5 м.кл. проти 5,8 м.кл., що в 4,7 нижче.

Таблиця 2 Загальна обсіменінність ротової рідини, частота виділення й рівень обсіменіння грибами р. Candida в залежності від психічного захворювання (M m)

Показники, що досліджуються	Психічно здорові	Психічно хворі
Загальна обсіменінність, КУО/мл	7,4 0,7*106 p>0,05	9,2 0,8*106 p>0,05
Частота виділення грибів р. Candida, кількість хворих	7	73
Частота виділення грибів р. Candida, %	10,8	65,7
Ріень обсіменіння грибами р. Candida, КУО/мл	5,2*1040,8	2,75*1041,4

При проведенні ортопедичного лікування з одночасним етіотропним лікуванням кандидозу досліджені показники зменшувалися, але однаково при низькій інтенсивності (5,4 м.кл.) коливався від 13,5 % у першій групі до 20,5 % у третій групі досліджень. Низька ефективність антигрибкової терапії пояснюється, на наш погляд, значним зниженням функціональної активності слинних залоз у психічно хворих, а також постійним фоновим лікуванням холінолітиками та нейролептиками.

Однак, у віддалений термін спостережень кількість обсіменінних осіб у першій групі істотно зросла, а в другій і третій практично не змінилося, а навіть трохи знизилося в групі комплексного лікування.

Наведені дані підтверджують високу профілактичну й лікувальну ефективність запропонованого комплексу передпротезної профілактики і функціональну цінність запропонованих конструкцій незнімних протезів.

Значення біохімічних параметрів (рН, буферна ємність, концентрація нітритів, нітратів і молекул середньої маси) у ротовій рідині пацієнтів першої групи досліджень (із традиційно виготовленими протезами) перевищують аналогічні показники в ротовій рідині осіб контрольної групи, у той час, як клінічні обстеження свідчать про вищу ефективність запропонованої методики протезування. Такі спостереження дозволяють затверджувати, що знайдені в третій групі відхилення в меншому ступеню пов'язані із перебігом патологічних процесів у порожнині рота, а, викликані основним захворюванням і є наслідком особливостей стану механізмів секреції слини в психічно хворих за рахунок тривалого лікування нейролептиками та холінолітиками.

Дані проведених біохімічних, мікробіологічних й морфологічних досліджень порожнини рота хворих на олігофренію вказали на значне зниження рівня секреції слини в цих хворих, зміни її мінерального складу, наявність високого рівня захворюваності хронічними запальними захворюваннями порожнини рота. Внаслідок цього в групі олігофренів спостерігалося різке погіршення клінічної якості незнімних зубних протезів, виготовлених раніше.

Ці дані привели до необхідності розробки методики предпротезної підготовки даної категорії пацієнтів і застосування відповідної методики протезування.

Дослідження рівня гігієни (за результатами визначення індексу Грін-Вермільйона) показали на значне підвищення утворення та відкладення м'якого зубного нальоту в групі хворих на олігофренію у порівнянні з групою психічно здорових осіб (табл. 3).

Таблиця 3 Динаміка зміни рівня гігієни у психічно здорових осіб та хворих на олігофренію під час протезування (М ±м )

Терміни	Психічно здорові	Психічно хворі
		1-а група	2-а група	3-я група
До лікування	1,71±0,15	3,55±0,38	3,15±0,17	3,23±0,21
Через 1 міс.		3,54±0,12 Р<0,01	3,01±0,25 Р<0,01	2,15±0,17 Р<0,01
Через 2 міс.		2,78±0,20 Р<0,01	2,81±0,11 Р<0,01	1,88±0,12 Р<0,01
Через 6 міс.		2,55±0,16 Р<0,01	2,55±0,25 Р<0,01	1,65±0,14 Р<0,01
Через 1 рік		2,65±0,1 Р<0,018	2,05±0,17 Р<0,01	1,61 ±0,19 Р<0,01

Примітка: Р- вірогідність розрахована по відношенню до початкових даних (до лікування).

Усунення травматичної оклюзії, проведене раціональне шинуюче й ощадне протезування (хворі 3-ої групи) та запропоновані профілактичні заходи значно знизили запальні явища в слизовій оболонці альвеолярних відростків щелеп, про що свідчить стабілізація проби Шиллера-Пісарєва в третій групі хворих на олігофренію (табл. 4).

Поряд з тим, спостерігалося різке підвищення рівня слиновиділення в 3- й групі спостережень (раціональне протезування і лікувально-профілактичний комплексом). У пацієнтів цієї групи спостерігалося підвищення слиновиділення після припинення комплексу лікування в 1,3 рази (з 0,36 до 0,49 мл/хв) і різке підвищення рівня слиновиділення згодом практично до рівня здорових осіб (0,65 мл/хв) (табл. 5).

Реакція слизової оболонки порожнини рота в хворих на олігофренію протезоносіїв третьої групи, що виявилася в інтенсивності міграції лейкоцитів і злущуванні епітелію, свідчила про більш м'яку й протизапальну дію профілактичної терапії і методики раціонального протезування (табл. 6).

Таблиця 4 Результати визначення проби Шиллєра-Пісарєва на слизовій оболонці порожнини рота у хворих на олігофренію

Група	Показники	Терміни проведення проби
		До протезування	Через 1 міс.	Через 2 міс.	Через 6 міс.	Через 1 рік
1 - без додаткового лікування	М ±tЧm	2,90 0,03	2,81 0,04	2,70 0,05	2,80 0,02	2,73 0,09
2 - з попереднім лікувальним комплексом	М ±tЧm P1-2	2,78 0,04	2,20 0,015 <0,08	2,19 0,015 <0,09	2,17 0,017 <0,01	2,74 0,035 <0,01
3 - протезування за нашою методикою	М ±tЧm P1-3	2,91 0,02	2,16 0,01 <0,001	2,10 0,03 <0,002	2,12 0,07 <0,001	2,08 0,04 <0,003

Таблица 6 Рівень слиновиділення у хворих на олігофренію та психічно здорових пацієнтів (М±м)

Групи пацієнтів	Групи дослідження, мл/хв.
	Психічно здорові	1-а група	2-а група	3-я група
До протезування	0,68±0,07	0,36±0,04	0,36±0,04	0,36±0,04
Через 1 міс.	-	0,38±0,05 Р< 0,02	0,41±0,03 Р< 0,01	0,49±0,06 Р< 0,02
Через 2 міс.	-	0,38±0,07 Р >0,05	0,48±0,02 Р< 0,01	0,52±0,05 Р< 0,02
Через 6 міс.	-	0,22±0,03 Р< 0,01	0,51±0,05 Р< 0,01	0,61±0,06 Р< 0,02
Через 1 рік	-	0,21±0,04 Р< 0,01	0,52±0,06 >0,5	0,65±0,05 Р< 0,02

Таблиця 5 Динаміка змін інтенсивності міграції лейкоцитів і злущування епітелію ( в 1 мл ротового змиву) в порожнині рота у хворих на олігофренію та психічно здорових до и після протезування (М±м)

Групи пацієнтів	Групи дослідження
	психічно здорові	1 - традиційне протезування	2 - з попереднім лікувальним комплексом	3 - протезування за розробленою методикою
	кількість лейкоцитів	кількість клітин епітелію	кількість лейкоцитів	кількість клітин епітелію	кількість лейкоцитів	кількість клітин епітелію	кількість лейкоцитів	кількість клітин епітелію
До протезування	435,7 ± 36,7	33,5±3,1	465,5±42,8 Р>0,05	36,2±3,4 Р>0,05	465,5±42,8 Р>0,05	36,2±3,4 Р>0,05	465,5±42,8 Р>0,05	36,2±3,4 Р>0,05
Через 1 міс.	-	-	561,1±39,8 Р1<0,05	41,2±3,6 Р1>0,05	532,8±30,7 Р1<0,05	39,8±3,0 Р1<0,05	464,2±42,8 Р1<0,05	35,4±3,0 Р1<0,05
Через 2 міс.	-	-	476,2±41,1 Р1>0,05	37,1±3,6 Р1>0,05	467,2±39,4 Р1>0,05	34,8±3,2 Р1<0,05	421,5±41,0 Р1<0,05	34,1±3,1 Р1<0,05
Через 6 міс.	-	-	431±40,5 Р1>0,05	27,2±2,5 Р1<0,05	430,1±40,0 Р1>0,05	26,8±2,9 Р1<0,05	421,8±39,5 Р1<0,05	25,4±2,8 Р1<0,05
Через 1 рік	-	-	395±41,9 Р1>0,05	27,2±2,5 Р1<0,05	387,5±39,7 Р1>0,05	26,4±3,1 Р1<0,05	374,2±38,7 Р1<0,05	24,2±2,7 Р1<0,05

Примітка:Р - у порівнянні з групою психічно здорових; Р₁ - у порівнянні з группою до протезування.

Застосування зазначеного комплексу, а саме раціональне протезування власно розробленою конструкцією незнімної шини-протезу й лікувально-профілактичний вплив препарату «Пелодекс» значно зменшувало швидкість протікання атрофічних процесів у щелепних костях хворих на олігофренію (табл. 7). Так, спостерігалося зменшення на 48,5 % швидкості атрофії в безпосередній термін, а у відділений термін цей показник дещо зменшувався і становив 24,7 %.

Таблиця 7 Ступінь атрофії альвеолярних відростків щелеп у хворих на олігофренію, мм

Групи пацієнтів	Показники	Терміни
		через 1 міс.	через 2 міс.	через 6 міс.	через 1 рік
1 - без додаткового лікування	М ± tЧm	-0,31 0,02	-0,74 0,08	-0,92 0,09	-1,0 0,13
2 - з попереднім лікувальним комплексом	М ± tЧm P1-2	-0,26 0,04 >0,5	-0,38 0,05 >0,5	-0,54 0,07 >0,5	-0,74 0,11 >0,5
3 - протезування за розробленою методикою	М ± tЧm P1-3	-0,21 0,08 >0,5	-0,28 0,02 >0,5	-0,31 0,01 >0,5	-0,38 0,01 >0,5

Отже, за результатами клінічних, біохімічних, мікробіологічних, цитологічних досліджень можна заключити, що застосування запропонованого нами методу протезування з призначенням «Пелодекса» значно покращує клінічний стан тканин пародонта, гомеостаз і мікробіоценоз ротової порожнини.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення виконаних клініко-лабораторних досліджень і нове рішення актуального наукового завдання, пов'язаного з підвищенням ефективності стоматологічного ортопедичного лікування хворих на олігофренію шляхом розробки нової конструкції зубного протезу та застосування препарату «Пелодекс».

1. Згідно даних стоматологічного обстеження психічно хворих встановлено, що поширеність дефектів зубних рядів у даної категорії хворих становить 98,8 %, що на 11,1 % вище, ніж у групі психічно здорових пацієнтів. При цьому у них превалюють малі і середні дефекти зубних рядів, що складають 36,5 % всіх обстежених хворих, які потребують ортопедичної стоматологічної допомоги, що на 11,5 % вище, ніж у групі психічно здорових осіб. Кількість ж осіб з відсутністю дефектів зубних рядів вкрай незначна і становить всього 1,12 %.

2. Доведено, що надання ортопедичної допомоги хворим на олігофренію знаходиться на недостатньому рівні. Так, кількість якісно виготовлених зубних протезів досить незначна, тільки 4,48 % протезів відповідають медико-технологічним вимогам до їх клінічного застосування.

3. Встановлені порушення гомеостазу і мікробіоценозу порожнини рота у хворих на олігофренію. Спостерігається зворотнє співвідношення проміжних і поверхневих епітеліоцитів слизової оболонки протезного поля у порівнянні з аналогічними показниками у психічно здорових осіб, що свідчить про розвиток атрофії й деструкції тканин пародонта. Рівень обсіменіння грибами р. Candіda слизової оболонки порожнини рота хворих на олігофренію знаходиться на рівні 27,5 м.кл. проти 5,8 м.кл. у здорових пацієнтів.

4.Розроблена методика ортопедичного лікування хворих на олігофренію з малими й середніми дефектами зубних рядів із застосуванням суцільнолитих шин-протезів власної конструкції дозволила значно поліпшити стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота, про що свідчить зниження інтенсивності міграції лейкоцитів на 5 % (з 395 тис. лейкоцитів в 1 мл ротового змиву у контрольній групі до 374,2 тис.) і зниження процесу злущування епітелію на 41,5 % (з 41,9 клітин у контрольній групі до 24,5 клітин відповідно).

5.Клінічне застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу підвищує функціональну активність слинних залоз, що виражається в підвищенні рівня салівації в 1,3 рази, і надає значну протизапальну дію на тканини пародонту (зниження показників проби Шиллера-Пісарєва - з 2,73 у контролі до 2,08), а також у підвищенні стійкості судинної стінки (збільшується стійкість капілярів з 45,4 сек. у контролі до показника 131,9 сек.). При цьому ступінь прогресування атрофічних процесів у беззубих ділянках альвеолярних відростків щелеп у психічних хворих знижувалася на 48,5 % у ранні і на 24,7 %, у віддалені терміни.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.При ортопедичному лікуванні малих і середніх дефектів у хворих на олігофренію рекомендуємо використовувати кільцеву суцільнолиту шину-протез з фіксацією на склоіономірний цемент.

2. З метою підвищення функціональної активності слинних залоз і зниження запальних проявів у тканинах пародонта у даної категорії хворих в період ортопедичного лікування рекомендуємо проведення ротових ванночок препаратом «Пелодекс», 2 рази на день протягом 2 місяців (за 1 місяць до закінчення протезування й 1 місяць після фіксації незнімних конструкцій) у розведенні 1:10.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чулак Л. Д. Биохимический анализ состояния ротовой жидкости у больных с осложненным психиатрическим статусом / Л. Д. Чулак, С. Н. Брунич // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 1 (99). - С. 71-73. Дисертантом проведено клінічне обстеження хворих, збір ротової рідини для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз результатів, написання статті.

2. Чулак Л. Д. Дослідження мікробіологічного статусу порожнини рота в осіб, що мають порушення центральної нервової системи / Л. Д. Чулак, В. Г. Шутурмінський, С. М. Бруніч // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 2 (100). - С. 52-55. Здобувачу належить обстеження хворих, забір клінічного матеріалу, аналіз результатів, участь в написанні статті.

3. Шутурмінський В. Г. Психосоматичні аспекти стоматологічного лікування психічно хворих / В. Г. Шутурмінський, С. М. Бруніч // Інтегративна антропологія. - 2004. - № 1 (3). - С. 53-55. Дисертантом проведено клінічне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів, написання фрагменту статті.

4. Насибуллин Б. А. Возможность использования морфологического диагностического исследования слизистой полости рта у лиц, пользующихся протезами и имеющими нарушения ЦНС, как диагностического критерия атрофии альвеолярных отростков челюстей / Б. А. Насибуллин, В. Г. Шутурминский, С. Н. Брунич // Вісник морфології. - 2004. - № 10 (1). - С. 100-102. Здобувачу належить обстеження хворих, забір клінічного матеріалу, аналіз результатів, участь в написанні статті.

5. Патент на корисну модель № 19159, Україна, МПК (2006) А61В 5/03. Спосіб забору проби ротової рідини /Л.Д. Чулак, В.Г. Шутурмінський, П.В. Максименко, С.М. Бруніч - № u 2006 03539; Заявл. 03.04.2006; Опубл. 15.12.2006. - Бюл. № 12. Дисертанту належить клінічна апробація методу, участь в розробці, оформлення патентної документації.

6. Шутурминский В. Г. Исследование морфологического статуса слизистой полости рта у лиц, пользующихся протезами и имеющими поражения ЦНС / В. Г. Шутурминский, С. Н. Брунич // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. науч. тр. ХГМУ. - 2004. - Вып. 7. - С. 68-70. Здобувачу належить проведення клініко-лабораторних досліджень, аналіз результатів, написання статті.

АНОТАЦІЯ

Бруніч С.М. Стан тканин пародонта у хворих на олігофренію та особливості ортопедичного лікування (клініко-лабораторне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2008.

Робота присвячена підвищенню ефективності ортопедичного лікування психічно хворих із дефектами зубних рядів шляхом розробки комплексного методу передпротезної підготовки та протезування.

Клінічне обстеження групи психічно хворих із дефектами зубних рядів показало значне підвищення потреби їх в незнімному протезуванні.

Для хворих на олігофренію запропонована комплексна система передпротезної профілактики із застосуванням препарату «Пелодекс» та суцільнолитого шинуючого протезу.

Проведені дослідження довели значне покращення клініко-лабораторних показників стану тканин пародонта і кістки альвеолярного відростка щелеп при застосуванні запропонованого методу заміщення дефектів зубних рядів у психічно хворих.

Порівняльна оцінка віддалених результатів запропонованої методики консервативного і ортопедичного лікування хворих на олігофренію з дефектами зубних рядів показала її високу терапевтичну ефективність та доцільність широкого впровадження в клініку ортопедичної стоматології та психіатрії.

Ключові слова: олігофренія, гомеостаз ротової порожнини, ротова рідина, «Пелодекс», незнімні зубні протези, кільцева назубна шина.

Брунич С.Н. Состояние тканей пародонта у больных олигофренией и особенности ортопедического лечения (клинико-лабораторное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Государственное учреждение "Институт стоматологии АМН Украины", Одесса, 2008.

Работа посвящена повышению эффективности ортопедического лечения психически больных с дефектами зубных рядов путем разработки комплексного метода передпротезной подготовки и протезирования.

Проведенное клиническое исследование в группе психически больных с дефектами зубных рядов показало значительное повышение потребности их в несъемном протезировании.

Определена распространенность дефектов зубных рядов у больных олигофренией, дана качественная и количественная характеристика оказываемой ортопедической помощи этой категории больных.

Доказано, что стоматологическая ортопедическая заболеваемость у этой категории больных выше, чем в аналогичной группе пациентов без психиатрических отклонений и составляет 98,88 % от общего количества нуждающихся в протезировании, против 87,69 % в контрольной группе.

Предложена комплексная система передпротезной профилактики с применением препарата "Пелодекс" и цельнолитой шинирующий протез для больных олигофренией.

Проведенные клинико-лабораторные исследования показали значительное улучшение клинико-лабораторных показателей состояния твердых и мягких тканей ротовой полости при применении предложенного метода замещения дефектов зубных рядов у психически больных.

Определено, что общая микробная обсемененность слизистой оболочки полости рта, нуждающихся в ортопедическом лечении психически больных, в 6 раз, а уровень обсемененности грибами р. Candida - в 4.7 раза выше аналогичних показателей у лиц контрольной группы.

Доказано, что процесы атрофии альвеолярного отростка у больных олигофренией протекают значительно быстрее по сравнению со здоровыми протезоносителями.

Сравнительная оценка отдаленных результатов предложенной методики ортопедического и консервативного лечения больных олигофренией с дефектами зубных рядов, показала ее высокую медицинскую эффективность и практическую целесообразность широкого внедрения в клинику ортопедической стоматологии и психиатрии.

Ключевые слова: олигофрения, гомеостаз ротовой полости, ротовая жидкость, "Пелодекс", несъемные зубные протезы, кольцевая назубная шина.

Brunich S.N. State of the periodontal tissue of patients with oligophrenia and assessment of orthopedic treatment (clinic-laboratory research). - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences in speciality 14.01.22 - dentistry. State Establishment “Institute of Dentistry of the Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2008.

The thesis covers the problem of increased efficacy of orthopedic treatment in mental patients with dentition defects by determination of the dental status in these patients and development of a new construction of the fixed slint-dentures on its bases with preprosthesis preparation and prevention of the inflammatory processes in the periodontal tissues after prosthesis.

The epidemiologic studies made gave evidence that much greater need in fixed dentures was observed in the group of mental patients in comparison with the group of mentally healthy patients.

There is proposed a complex system of medical and preventive measures and prosthesis which includes preprosthesis preparation by using the remedy “Pelodex”, orthopedic treatment as a construction of cast splint denture and further application of the remedy “Pelodex” after prosthesis according to the clinically grounded scheme.

The clinical and laboratory studies proved considerable improvement of clinical and laboratory indices of the state of oral hard and soft tissue in application of the proposed method of dental orthopedic treatment in patients with oligophrenia.

The comparative assessment of the remote results of the proposed method of orthopedic and conservative treatment in patients with oligophrenia having dentition defect showed its high medical efficacy and practical expediency of its wide introduction in the clinical practice of prosthodontics and psychiatry.

Key words: oligophrenia, homeostasis of the oral cavity, oral fluid, “Pelodex”, fixed dentures, ring-shaped dental splint.

Размещено на Allbest.ru