Проліферативні вітреоретинальні процеси при регматогенному відшаруванні сітківки, діабетичній ретинопатії і травмі ока

Аутосенсибілізація до тканин ока у хворих з різними типами вітреоретинальної проліферації. У таблиці 2 представлено вміст ТСА при відшаруваннях сітківки, ускладнених ПВР. У всіх середовищах відзначався більш високий вміст ТСА в крові та зниження рівнів вмісту в післяопераційному періоді.

У групах пацієнтів з регматогенними та травматичними відшаруваннями сітківки характер розподілу ТСА був однаковий у різних середовищах. Так, у крові до операції визначалися найбільш високі титри антитіл до пігментно-хоріоїдального комплексу (22,84 о.о.), потім - до скловидного тіла (17,91 о.о.) і до нейроепітелію (13,79 о.о.). Ця закономірність зберігалася і після операції.

Середній вміст ТСА в скловидному тілі та субретинальній рідині, як при регматогенних, так і при травматичних відшаруваннях сітківки не відрізнявся. Це свідчить про однакові механізми місцевої імунологічної регуляції скловидного тіла та субретинальної рідини.

При травматичному відшаруванні сітківки в скловидному тілі відзначався підвищений рівень ТСА до пігментно-хоріоїдального комплексу, що могло бути пов'язаним з більшим ушкодженням цього шару при травмі. У крові до операції та у скловидному тілі відзначалося підвищення вмісту ТСА всіх типів у порівнянні з нормою.

При діабетичній патології співставлення рівнів ТСА до трьох антигенних детермінантів заднього відрізка ока у хворих із проліферативною діабетичною ретинопатією виявило наступні закономірності розподілу антитіл: у пробах крові до і після операції вміст антитіл був вищим, ніж у скловидному тілі; значної різниці у вмісті ТСА до нейроепітелію в скловидному тілі та крові не виявлено.

Після вітректомії відзначене зниження вмісту ТСА до пігментно-хоріоїдального комплексу та скловидного тіла, але не відзначено достовірного зниження рівнів ТСА до нейроепітелію після операції.

Аналіз даних визначення тканинноспецифічних антитіл свідчить про те, що при проліферативних вітреоретинальних процесах у середовищах ока й крові підвищується вміст тканинноспецифічних антитіл до скловидного тіла, нейроепітелію та пігментно-хоріоїдального комплексу, що залежить від стадії проліферативного процесу.

Для неускладненого сприятливого післяопераційного перебігу характерне поступове зниження рівнів тканинноспецифічних антитіл до 5 о.о. протягом трьох місяців після операції.

Таблиця 2 Вміст тканинноспецифічних антитіл до структур ока в скловидному тілі, субретинальній рідині, крові до та після оперативного втручання із приводу відшарування сітківки, ускладненого проліферативною вітреоретинопатією

В цілому динаміка змін вмісту тканинноспецифічних антитіл до тканин ока в плазмі крові дозволяє виявити порушення репаративного процесу та схильність до рецидивів відшарування сітківки при вітреоретинальній проліферації.

Зміни рівнів тканинноспецифічних антитіл при різних ступенях і видах проліферативних вітреоретинальних процесів у післяопераційному періоді дозволяють використовувати даний метод, як показовий маркер клітинної деструкції та загибелі.

Результати хірургічного лікування проліферативних процесів заднього сегмента ока. Результати лікування регматогенного відшарування сітківки, ускладненого проліферативною вітреоретинопатією. Пацієнти з ускладненим відшаруванням сітківки були розбиті на підгрупи за роками проведення оперативних втручань. В групу 2000 року ввійшли 94 пацієнти, 2001 року - 68 пацієнтів, 2002 року - 89 пацієнтів, 2003 року - 157 пацієнтів, 2004 року - 81 пацієнт, 2005 року - 140 пацієнтів. Аналіз результатів хірургії, особливостей хірургічної техніки й алгоритму проведення оперативних втручань дозволив виділити пріоритетні напрямки в розвитку хірургії ПВР розвинутого ступеня: вдосконалення методів інтраопераційної візуалізації очного дна, що дозволяють працювати з основою скловидного тіла та на периферії сітківки, вдосконалення видалення задньої гіалоїдної мембрани на відшарованій сітківці, вдосконалення методів ендовітреального тампонування сітківки. Зміна оперативної тактики повинна бути визначена як за високим відсотком рецидивів відшарування сітківки, так і за більшим ризиком прогресування ПВР при проведенні екстрасклерального пломбування у цій стадії. Це було досягнуто за допомогою більш контрольованого використання вітректомії із застосуванням ширококутних оптичних систем та з контрастуванням структур скловидного тіла суспензією кристалів бетаметазону (табл. 3).

Таблиця 3 Анатомічні результати хірургічного лікування відшарування сітківки, ускладненого ПВР, у період з 2000 по 2005 роки

Зміна хірургічних технологій є однією із причин поліпшення післяопераційних зорових функцій. На діаграмі (рис. 4) представлена динаміка зміни післяопераційної гостроти зору. При порівнянні відзначається значне прогресування позитивних результатів у період з 2000 по 2002 рік. Починаючи з 2002 по 2005 рік, розподіл за гостротою зору є близьким один до одного. Слід зазначити, що в цей період анатомічні результати операцій вийшли на стабільний рівень і незначно відрізнялися по роках.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Післяопераційна гострота зору пацієнтів з відшаруванням сітківки в період з 2000 по 2005 роки.

Застосування запропонованих змін у технології виконання ендовітреальних втручань при ускладнених відшаруваннях сітківки дозволило підійти до стабільного післяопераційного функціонального результату.

При розвинутих стадіях ПВР С-3 і D, при яких у більшому відсотку випадків потрібна тривала або постійна силіконова ендотампонада, виконувалися комбіновані операції: факоемульсифікація з імплантацією інтраокулярної лінзи (ІОЛ) та задньою закритою вітректомією.

ІОЛ при розвинутих стадіях ПВР грала не тільки оптичну, але й механічну функцію для утримання виходу силіконової олії в передню камеру ока. У цих випадках для профілактики фіброзного переродження задньої капсули виконувалася широка задня капсулотомія.

Порівняльна характеристика різних оптичних систем для інтраопераційної візуалізації очного дна. Система BIOM наближається за показниками до універсальної інтраопераційної системи офтальмоскопії при комбінваному використанні ширококутної лінзи для роботи на периферії та асферичної лінзи 90 D для роботи в центральних відділах.

Найбільшу широту інтраопераційного огляду заднього відрізка ока забезпечують контактні ширококутні системи. Контактні лінзи та системи дозволяють домагатися більш якісного зображення очного дна, ніж безконтактні.

Результати тривалих тампонад силіконовою олією при відшаруваннях сітківки, ускладнених ПВР. У ряді клінічних випадків відшарувань сітківки, ускладнених ПВР, з високим ризиком рецидиву захворювання в післяопераційному періоді після виведення силікону доводиться застосовувати тривалі або постійні силіконові ендотампонади.

Було простежено 40 пацієнтів (48 очей) з ускладненими формами регматогенних відшарувань сітківки, яким були проведені тривалі (більше 6 місяців) силіконові тампонади. Строк спостереження був від 1 до 7 років.

У віддалені терміни спостереження у цих хворих відзначалися наступні ускладнення: ускладнені катаракти, офтальмогіпертензія, кистозні та атрофічні зміни макулярної області, периферичне відшарування сітківки, емульгація силіконової олії.

Незважаючи на наявність захворювань оперованого ока, в 16 випадках пацієнти мали гостроту зору від 0,1 до 0,2. Навігаційний зір (вище 0,05) було збережено у 18 пацієнтів. Таким чином, тривалі тампонади силіконовою олією дозволяють зберігати зорові функції, достатні для соціальної адаптації, у 85% пацієнтів з ускладненими формами відшарувань сітківки з ПВР.

Застосування кристалічних кортикостероїдів для контрастування епіретинальних мембран і ЗГМ при хірургії відшарування сітківки, ускладненого ПВР. До групи дослідження ввійши 24 пацієнти з відшаруванням сітківки, ускладненим проліферативною вітреоретинопатією, яким для контрастування залишкових мембран, непомітних при звичайному освітленні проводили інтраопераційне контрастування скловидного тіла кристалічними кортикостероїдами. Через склеротомію в порожнину скловидного тіла ін'єкційною голкою вводили 0,3 мл суспензії кристалів бетаметазону.

Застосований нами прийом значно поліпшив візуалізацію залишкових фрагментів задньої гіалоїдної мембрани та полегшив їх видалення у всіх пацієнтів. Кристали бетаметазону добре контрастували волокнисті структури та осідали на границі залишків скловидного тіла у випадках ПВР стадій В і С. Повного прилягання сітківки вдалося домогтися в 22 з 24 випадків. Вибір оперативного втручання ґрунтується на досконалості/прогресивності тієї чи іншої технології та ступені освоєння хірургом даного методу. Раніше була визначена інша хірургічна тактика, що відповідала рівню технологічного забезпечення клініки та освоєнню прийомами хірургії.

Результати хірургічного лікування та післяопераційна реабілітація при проліферативній діабетичній ретинопатії. Пацієнти із проліферативною діабетичною ретинопатією були розділені на підгрупи по роках проведення операцій: 2000 рік - 61 пацієнт, 2001 - 40 пацієнтів, 2002 - 55 пацієнтів, 2003 - 65 пацієнтів, 2004 - 53 пацієнта, 2005 рік - 69 пацієнтів. У зв'язку з різноманітністю проявів діабетичної ретинопатії у підгрупах проводилися різні типи оперативних втручань: закриті вітректомії, хірургія катаракти із закритою вітректомією, закрита вітректомія із екстрасклеральним пломбуванням, закрита вітректомія з тампонадою силіконовою олією. У структурі втручань від 66 до 83% займала задня закрита вітректомія без ендотампонади. Частка комбінованих втручань з екстракцією катаракти та імплантацією ІОЛ і задньої вітректомією збільшилася за роки спостереження від 5 до 19%. На рис. 5 представлений розподіл за гостротою зору у пацієнтів із ПДР, яким проводилася задня вітректомія з ендотампонадою силіконом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Гострота зору в пацієнтів із ПДР, яким проводилася задня закрита вітректомія з тампонадою силіконовою олією до та у різний термін після операції.

У віддалені терміни після операції 75% пацієнтів цієї підгрупи мали гостроту зору 0,05 і вище. Відзначалося зростання показників гостроти зору після одного місяця, пов'язане зі зменшенням набряку сітківки. У ранньому післяопераційному періоді частим ускладненнями були резидуальні крововиливи в скловидне тіло. Над усе частота резидуальних крововиливів відзначалася після задньої вітректомії без задньої тампонади (в 33,8% випадків відзначалися значні резидуальні крововиливи). У другій підгрупі пацієнтів після вітректомій з ендотампонадою силіконом в 60% відзначалися резидуальні крововиливи легкого ступеня.

Серед пізніх ускладнень при хірургії ПДР з використанням силіконової тампонади ускладнена катаракта розвивалася в 13 - 70%. Вторинна неоваскулярна глаукома розвивалася в 3 - 5%. Це ускладнення спостерігалося при вираженій ішемії сітківки та низьких післяопераційних функціях.

За час дослідження значно скоротився час перебування пацієнтів у стаціонарі, значно зменшився час максимального перебування хворого в стаціонарі від 22 до 8 днів. За 2004 й 2005 роки 50% пацієнтів перебували в стаціонарі від двох до п'яти днів. Вище наведені зміни стали можливими завдяки більш стабільному післяопераційному перебігу, зниженню рівня післяопераційних запальних реакцій внаслідок застосування малоінвазивних втручань, застосуванню ширококутних оптичних систем, інтраопераційному застосуванню суспензій кристалів бетаметазону.

Контрольоване тромбоутворення при видаленні преретинальних діабетичних фіброваскулярних мембран. Для забезпечення некоагуляційного гемостазу в центральних відділах сітківки був запропонований комбінований інструмент для створення контрольованих тромбів у місцях ретинальних кровотеч. Інструмент комбінує у собі екструзійний наконечник та інжектор для введення тромбоутворюючої суміші. Тромбоутворююча суміш готувалась ex tempore в умовах операційної на основі гіалуронату натрію та ліофілізованого людського тромбіну. У всіх випадках вдавалося некоагуляційним методом блокувати ретинальні кровотечі з утворенням невеликого контрольованого тромбу, що не впливав на зорові функції.

При хірургії проліферативної діабетичної ретинопатії гострота зору після операції піддається коливанням протягом першого року після операції. В 60% пацієнтів у перший місяць після операції відбувається поліпшення гостроти зору за рахунок підвищення прозорості порожнини скловидного тіла й зменшення ретинального набряку. У більш пізньому періоді в 7% пацієнтів відзначалися повторні крововиливи, які вимагали повторних операцій в 2% випадків.

Виконання задньої закритої вітректомії з ендотампонадою силіконом дозволяло досягнути стабільної гостроти зору 0,05 і вище в 75% випадків.

Таким чином, результати хірургічного лікування проліферативної вітреоретинопатії з використанням нових технологій, спрямованих на максимальне видалення скловидного тіла та покращення інтраопераційної візуалізації очного дна, свідчать про його високу ефективність в досягненні як анатомічних, так і функціональних результатів.

ВИСНОВКИ

1. Розвиток проліферативних мембран у задньому сегменті ока ускладнює процес і є завершальною фазою перебігу регматогенного відшарування сітківки, діабетичної ретинопатії, наслідків травм і запалень. Хронічний характер і рецидивування мембраноутворення не дозволяють досягти стабільного результату та значного підвищення функцій в результаті хірургічного лікування. Вивчення особливостей проліферативних процесів при різноманітній вітреоретинальній патології, розробка методів прогнозування перебігу проліферації, вдосконалення патогенетично-обґрунтованої тактики мікрохірургічного лікування пацієнтів - все це є актуальними проблемами у хірургії заднього відрізка ока, рішення яких дозволить поліпшити результати лікування.

2. При регматогенному та травматичному відшаруваннях сітківки, ускладнених проліферативною вітреоретинопатією, у рідинах заднього сегмента ока були виявлені зміни місцевого імунітету, характерні для хронічного запалення, а саме: наявність у скловидному тілі і субретинальній рідині популяцій і субпопуляцій лімфоїдних клітин та основних класів імуноглобулінів, зниження показників Т-клітинної ланки імунної системи і активація В-ланки імунітету, що носили неспецифічний характер. У пацієнтів з проліферативною діабетичною ретинопатією зміни місцевого імунітету в скловидному тілі проявлялися підвищенням відносного вмісту хелперів (45,76±1,95), зниженням вмісту супресорів (13,56±1,07), підвищенням імунорегуляторного індексу (3,09±0,15) й вмісту CD95 (46,76±2,76) в порівнянні з референтними значеннями в крові.

3. Встановлено, що при відшаруваннях сітківки, ускладнених проліферативною вітреоретинопатією, має місце різне значення рН у середовищах заднього сегмента ока, що проявляється алкалозом (7,71+0,08) субретинальної рідини та нормальною кислотністю у скловидному тілі (7,16+0,07).

4. При відшаруваннях сітківки, ускладнених проліферативною вітреоретинопатією, відбувається перерозподіл мікроелементів у середовищах заднього сегмента ока, що проявляється у підвищенні вмісту міді (91,5х10^-3%СОП ), цинку (52,9х10^-3%СОП ) у скловидному тілі в порівнянні з відповідними значеннями в нормі (20,2х10^-3%СОП та 26,7х10^-3%СОП ) при їх вираженому дефіциті в субретинальній рідині (вміст міді 8,1х10^-3%СОП, цинку 3,4х10^-3%СОП ). Для субретинальної рідини характерне нагромадження елементів - срібла, кальцію, магнію, марганцю, свинцю, олова в порівнянні із скловидним тілом в нормі.

5. У рідинах заднього сегмента ока при аваскулярних проліферативних процесах виявлено дисбаланс цитокінів сімейства інтерлейкіна-1, що виражається зниженням експресії прозапального Іл-1в в скловидному тілі (0,72+0,31 рg/ml) і субретинальній рідині (0,65+0,07 рg/ml) при регматогенному відшаруванні в порівнянні з референтними значеннями для плазми (40 рg/ml), значним підвищенням вмісту цитокіну Іл-1ra у субретинальній рідині при регматогенному (1986,89+919,23 рg/ml) і травматичному (3275,43+2241,39 рg/ml) відшаруваннях сітківки в порівнянні з його змістом в скловидному тілі (197,00+147,15 рg/ml) та референтними значеннями для плазми крові (200-300 рg/ml), що свідчить про активність інтерлейкіна-1ra як антипроліферативного фактору в регуляції внутрішньоочних проліферативних процесів.

6. Виявлена значна різниця у вмісті фактора росту ендотелію судин у скловидному тілі при васкулярному (45+12,63 pg/ml) та аваскулярному (6,75 +2,01 pg/ml) типах проліферативних процесів.

7. При проліферативній вітреоретинопатії в крові відзначається підвищення вмісту тканинноспецифічних антитіл до пігментно-хоріоїдального комплексу (22,84+7,39), скловидного тіла (17,91+4,43) і нейроепітелію (13,79+4,36). Для неускладненого післяопераційного перебігу проліферативної вітреоретинопатії характерне поступове зниження рівнів тканинноспецифічних антитіл в крові протягом трьох місяців після операції. Підвищення експресії тканинноспецифічних антитіл до рівня більше, ніж 25 оптичних одиниць або зниження до рівня менше, ніж 5 оптичних одиниць у периферичній крові свідчать про порушення репаративного процесу в післяопераційному періоді.

8. Застосування тривалих тампонад силіконовою олією у комбінації з інтраокулярною корекцією ІОЛ у випадках рецидивуючих відшарувань сітківки з вираженою проліферацією дозволяє зберігати анатомічне прилягання сітківки і гостроту зору 0,05 і вище у 85% пацієнтів.

9. Впровадження ширококутних систем для інтраопераційної офтальмоскопії, контрастування волокнистих структур скловидного тіла кристалами бетаметазону, вдосконалення інструментальних методів видалення епіретинальних мембран, диференційований підхід до застосування комбінованих втручань дозволили підвищити ефективність операцій з приводу відшарування сітківки, ускладненого проліферативною вітреоретинопатією, з 79,5 до 92,2- 96,4% і досягти гостроти зору 0,1 і вище у 75% пацієнтів.

10. Використання вдосконалених патогенетично орієнтованих прийомів вітреоретинальних втручань при проліферативній діабетичній ретинопатії, ускладненій відшаруванням сітківки, спрямованих на повне виділення і видалення задньої гіалоїдної мембрани, дозволило досягнути стабільної гостроти зору 0,04 і вище у 75% пацієнтів.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сергиенко А.Н. Ранние результаты применения техники «иссечения блоком» в хирургическом лечении пролиферативной диабетической ретинопатии / А.Н. Сергиенко, А.Н. Рубан // Офтальмол. журн. - 1998. - № 3. - С. 184-187 (автору належить обстеження та відбір хворих, формування висновків).

2. Сергиенко А.Н. Анализ эффективности методик хирургического лечения дислокаций хрусталика / А.Н. Сергиенко, Д.В. Жмурик // Офтальмол. журн. - 2000. - № 6. - С. 12-16 (автору особисто належить ідея написання статті, участь зборі первинного матеріалу, розробка методики лікування, формулювання висновків).

3. Сергієнко А.М. Хірургічне лікування дислокацій кришталика, ускладнених відшаруванням сітківки / А.М. Сергієнко, Д.В. Жмурик // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - № 2. - С. 518-520 (автору належить ідея написання статті, участь зборі первинного матеріалу, розробка методики лікування, формулювання висновків).

4. Сергиенко А.Н. Инструмент и методика удаления плотных хрусталиков, вывихнутых в стекловидное тело / А.Н. Сергиенко, Д.В. Жмурик // Офтальмол. журн. - 2002. - № 6. - С. 15-17 (автору належить ідея методики, виконання оперативних втручань та формулювання висновків).

5. Сергієнко А.М. Двостороннє регматогенне відшарування сітківки / А.М. Сергієнко, Д.А. Чічур, О.О. Леус // Збірник наукових праць співробітників КМАПО імені П.Л. Шупика. - Київ, 2003. - Вип. 12, Кн. 1. - С. 102-108 (автору належить ідея роботи, дисертант брав участь у зборі первинного клінічного матеріалу, аналізі та написанні висновків).

6. Сергиенко А.Н. Характеристика локального иммунитета заднего отрезка глаза у больных с пролиферацией различного генеза / А.Н. Сергиенко, Е.А. Леус, Д.А. Чичур // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ-Луганськ-Харків, 2003. - Вип. 1(47). - С. 147-154 (автору належить ідея написання статті, участь в зборі первинного матеріалу та його аналізі, написання висновків).

7. Сергиенко А.Н. Уровень сенсибилизации к антигенным детерминантам глаза у больных с пролиферативной диабетической ретинопатией / А.Н. Сергиенко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ-Луганськ-Харків, 2003. - Вип. 6(52) - С. 90-95.

8. Сергиенко А.Н. Показатели аутосенсибилизации к тканям глаза у больных с пролиферативной витреоретинопатией различного генеза / А.Н. Сергиенко, Е.А. Леус, Д.А. Чичур, Ю.А. Матвиенко // Імунологія та алергологія. - 2004. - № 1. - С. 20-22 (автор брав участь у зборі первинного клінічного матеріалу, аналізі отриманих результатів).

9. Сергиенко А.Н. Опыт применения различных систем для интраоперационной офтальмоскопии / А.Н. Сергиенко // Збірник наукових праць співробітників КМАПО імені П.Л. Шупика. - Київ, 2004. - Вип.13, Кн. 4. - С. 324-329.

10. Сергієнко А.М. Від субтотальної до повної вітректомії. Повна вітректомія при ускладнених формах відшарування сітківки / А.М. Сергієнко, О.М. Филипчук // Збірник наукових праць співробітників КМАПО імені П.Л. Шупика. - Київ 2004. - Вип.13, Кн. 2. - С. 28-33 (автору належить ідея роботи, розробка методики, аналіз результатів, формулювання висновків).

11. Сергиенко А.Н. Кислотно-щелочной баланс внутриглазных жидкостей при отслойке сетчатой оболочки, осложненной пролиферацией / А.Н. Сергиенко, Е.А. Леус, Д.А. Чичур // Офтальмол. журн. - 2004. - № 4. - С. 35-38 (автору особисто належить ідея написання статті, збір первинного клінічного матеріалу, статистична обробка, інтерпретація та аналіз отриманих результатів, формулювання висновків).

12. Сергиенко А.Н. Роль семейства интерлейкина-1 в развитии витреоретинальной пролиферации при диабете и травме глаза / А.Н. Сергиенко, Е.А. Леус, Е.М. Корнилина // Імунологія та алергологія. - 2004. - № 2. - С. 63-65 (автору належить ідея написання статті, збір первинного клінічного матеріалу, аналіз і узагальнення результатів).

13. Сергиенко А.Н. Самофиксирующаяся ирригационная канюля для операций на заднем отрезке глаза / А.Н. Сергиенко // Офтальмол. журн. - 2005. - № 3. - С. 80-81.

14. Сергієнко А.М. Результати лікування клінічно значимого діабетичного макулярного набряку із застосуванням інтравітреального введення бетаметазону / А.М. Сергієнко, Я.В. Сірман, М.А. Знаменська // Офтальмол. журн. - 2005. - № 4. - С. 52-55 (автору належить ідея статті, збір первинного клінічного матеріалу та формулювання висновків).

15. Сергиенко А.Н. Изменения цитокинов и кислотности внутриглазных сред в патогенезе пролиферативной витреоретинопатии / А.Н. Сергиенко // Офтальмол. журн. - 2006. - № 3 (II) - С. 148-150.

16. Сергиенко А.Н. Особенности изменений цитокинов и кислотности стекловидного тела при пролиферативной диабетической ретинопатии / А.Н. Сергиенко // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. Праць. - Запоріжжя, 2006. - Вип.69, Кн. 2. - С. 233-237.

17. Сергиенко А.Н. Различие уровней фактора роста эндотелия сосудов в стекловидном теле при витреоретинальных пролиферативных процессах / А.Н. Сергиенко // Український медичний альманах. - 2006. -№ 1. - С. 134-136.

18. Рыков С.А. Хирургическое лечение ретинопатии недоношенных V стадии / С.А. Рыков, А.Н. Сергиенко, А.Н. Филипчук, Ю.В. Баринов // Офтальмол. журн. - 2007. - № 3. - С. 20-22 (автор брав участь у підборі клінічної групи, розробці методики лікування, аналізі отриманих результатів).

19. Сергієнко А.М. Мікроелементи та кислотність середовищ заднього відрізка ока при ускладненому відшаруванні сітківки / А.М. Сергієнко // Клінічна фармація. - 2007. - Т. 11, № 2. - С. 39-41.

20. Патент 52195А Україна, МПК А61F9/00. Спосіб фіксації штучного кришталика в плоскій частині циліарного тіла при відсутності капсулярного мішка. Д.В. Жмурик, А.М. Сергієнко заявник і власник Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. - № 2002032014; опубл. 12.16.12.2002. - Бюл. № 12. Кн. 1 - С. 4.42 (дисертант брав участь в розробці методики лікування).

21. Патент 26214 Україна, МПК А61К 31/375. Спосіб попередження рецидивів відшарування сітківки та його виникнення на парному оці. А.М. Сергієнко, Д.А. Чічур, І.Ф. Ільїнська, Ю.О. Матвієнко заявник і власник Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. - № u200704641; опубл.10.09.2007. - Бюл. № 14. Кн. 1- С. 5.21 (автор брав участь в розробці методики, обстеженні та відборі хворих та узагальненні результатів).

22. Патент 34385 Україна, МПК А61F 9/00. Спосіб лікування ускладненого макулярного набряку у хворих на діабетичну ретинопатію. А.М. Сергієнко, Я.В. Сірман опубл.11.08.2008. - Бюл. № 15. Кн. 1- С. 5.31 (автор брав участь в розробці методики, відборі хворих та узагальненні результатів).

23. Сергиенко А.Н. Бимануальная техника иссечения заднего витреошизиса в хирургическом лечении пролиферативной диабетической ретинопатии / А.Н. Сергиенко, А.Н. Рубан // Тези IV міжнар. конф. з офтальмології, 1-2 жовтня, 1998 р. - Київ, 1998. - С. 140.

24. Сергиенко А.Н. Результаты удаления преретинальных макулярных пленок / А.Н. Сергиенко // Тези IV міжнар. конф. з офтальмології, 1-2 жовтня, 1998 р. - Київ, 1998. - С. 147.

25. Сергиенко А.Н. Опыт применения диодного лазера фирмы «Милон» / А.Н. Сергиенко, А.Н. Рубан // Тези II Українсько-польської конф. з офтальмології, Трускавець, 17-18 верес. 1999 р. - Київ, 1999. - С. 130-131.

26. Сергиенко А.Н. Особенности хирургической тактики при посттравматических изменениях заднего отрезка глаза у детей / А.Н. Сергиенко // I конф. Дитячих офтальмологів України: Тези та лекції, Ялта, 5-7 жовтня 2000 р. - Ялта, 2000. - С. 124-125.

27. Сергиенко А.Н. Локальный иммунитет заднего отрезка глаза у больных с пролиферацией различного генеза / А.Н. Сергиенко, Е.А. Леус, Д.А. Чичур // Тези Х з'їзду офтальмологів України, Одеса, 28-30 травня 2002 р. - Одеса, 2002.- С. 156-157.

28. Сергиенко А.Н. Локальный иммунитет заднего отрезка глаза у больных с пролиферацией различного генеза / А.Н. Сергиенко, Е.А. Леус, Д.А. Чичур // Сб. научн. статей «Современные технологии лечения витреоретинальной патологи». - Москва, 2002. - С. 229-233.

29. Sergienko A.M. The acid-base balance within the posterior segment of the eye with retinal detachment complicated by proliferative vitreoretinopathy / A.M. Sergienko, E. Leus, D. Chichur // 3^rd EURETINA Congress: Abstracts, Hamburg, 15-17 May 2003. - Hamburg, 2003. - P. 90.

30. Сергиенко А.Н. Аутоиммунитет глаза при витреоретинальных пролиферативных процессах / А.Н. Сергиенко, Е.А. Леус, Д.А. Чичур, Ю.А. Матвиенко // IV-Українсько-польська конф. з офтальмології, 22.-24 травня 2003 р. - Київ, 2003. - С. 140.

31. Sergienko A.M. Acid-base balance of eye posterior segment in retinal detachment with PVR / A.M. Sergienko, E. Leus, D. Chichur // Third EVRS Joint Meeting, 13-16 September, 2003. - Sopron-Hungary, 2003.- P. 12.

32. Сергиенко А.Н. Малоинвазивный способ репозиции дислоцированной ИОЛ модели C-Loop / А.Н. Сергиенко, Д.В. Жмурик // III Симпозіум з катарактальної та рефракційної хірургії, 22-24 травня 2003 р. - Київ, 2003. - С. 89-90.

33. Сергиенко А.Н. Особенности хирургии заднего отрезка глаза у детей / А.Н. Сергиенко // 2 конф. дитячих офтальмологів України «Сучасні технології діагностики та лікування очної патології у дітей»: Тези та лекції. - Київ: КВІЦ, 2003. - С. 285-290.

34. Сергиенко А.Н. Взаимоотношения компонентов семейства интерлейкина-1 при пролиферативной витреоретинопатии / А.Н. Сергиенко, Е.А. Леус, Е.М. Корнилина // Сб. научн. статей по материалам научн-практ. конф. «Современные возможности в диагностике и лечении витреоретинальной патологии». - М.: Экономика, 2004. - С. 300-304.

35. Sergienko A. The interleukin-1 family in pathogenesis of proliferative diabetic retinopathy and traumatic vitreoretinopathy / A. Sergienko, E. Leus, E. Kornilina // 4^th European Vitreoretinal Society Meeting. - Stambul, 2004. - P. 35.

36. Сергиенко А.Н. Применение дипроспана для интраоперационного контрастирования волокон стекловидного тела / А.Н. Сергиенко, А.Н. Филипчук // 2 міжнародна наукова конф. офтальмологів Причорномор'я. - Одеса, 2004. - С. 117

37. Сергієнко А.М. Тунельний транскорнеальний доступ в лікуванні ретинопатії недоношених V стадії / А.М. Сергієнко, О.М. Филипчук // Науково-практ. конф. з міжнародною участю «Нове в офтальмології», присвячена 130-річчю з дня народження академіка В.П. Філатова: Тези. - Одеса, 2005. - С. 208-209.

38. Сергієнко А.М. Хірургічні підходи у лікуванні ретинопатії недоношених V стадії / А.М. Сергієнко, О.М. Филипчук // Міжнародна науково-практ. конф. лікарів-офтальмологів України «Запобігання сліпоті у дітей в Україні в рамках виконання програми ВОЗ «Зір-2020» з практичним семінаром «Жива хірургія». - Київ, 2005. - С. 272-273.

39. Сергиенко А.Н. Результаты перманентных тампонад силиконовым маслом в хирургии осложненных отслоек сетчатки / А.Н. Сергиенко, А.Н. Филипчук, М.А. Знаменская // Сб. научн. статей республиканской научно-практической конференции «Современные методы диагностики и лечения в офтальмологии». - Беларусь, Гомель, 2005- С. 75-77.

40. Сергиенко А.Н. Метод контролированного тромбообразования при удалении преретинальных диабетических фиброваскулярных мембран / А.Н. Сергиенко // Матеріали II Міжнародної науково-практ. конф. офтальмологів та ендокринологів «Актуальні проблеми діагностики та лікування судинно-ендокринних захворювань органа зору». - Київ 2005. - С. 103-105.

41. Сергієнко А.М. Ефективність інтравітреального введення бетаметазону в лікуванні дифузного макулярного набряку / А.М. Сергієнко, Я.В. Сірман // Матеріали II Міжнародної науково-практ. конф. офтальмологів та ендокринологів «Актуальні проблеми діагностики та лікування судинно-ендокринних захворювань органа зору». - Київ 2005. - С. 106-107.

42. Сергієнко А.М. Віддалені результати оперативного лікування регматогенних відшарувань сітківки, ускладнених проліферативною вітреоретинопатією / Сергієнко А.М., Филипчук О.М. // 4-й Симпозіум з офтальмології в Україні «Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока» з практичним семінаром «Жива хірургія» за участю міжнародних спеціалістів: Тези. - Київ, 2005. - С. 127-128.

43. Сергиенко А.Н. Уровни фактора роста эндотелия сосудов в стекловидном теле при различных видах патологии сетчатки / А.Н. Сергиенко // Тези ХIV міжнародного наукового симпозіуму «Одеса-Генуя» «Дистрофічні захворювання органа зору». - Одеса, 2005. - С. 117-118.

44. Сергиенко А.Н. Результаты перманентных тампонад силиконовым маслом в хирургии осложненных отслоек сетчатки / А.Н. Сергиенко, А.Н. Филипчук, М.А. Знаменская // Тези ХIV міжнародного наукового симпозіуму «Одеса-Генуя» «Дистрофічні захворювання органа зору». - Одеса, 2005. - С. 119-120.

45. Сергиенко А.Н. Двухсторонняя регматогенная отслойка сетчатки: профилактика, лечение, исход / А.Н. Сергиенко, Д.А. Чичур // Современные технологии лечения витреоретинальной патологии - 2006: Сб. научных статей по материалам научно-практ. конф. - Москва, 2006 - С. 149-152.

46. Сергієнко А.М. Хірургічні підходи в лікуванні ретинопатії недоношених V стадії / А.М. Сергієнко, О.М. Филипчук // V Polsko-Ukrainska konferencja okulistyczna. - Lublin, 2006. - PU-P-9.

47. Сергиенко А.Н. Результаты хирургического удаления субретинальных пролиферативных мембран / А.Н. Сергиенко, Т.А. Велигорский // Матеріали ХІ з'їзду офтальмологів України. - Одеса, 2006. - С. 106-107.

48. Сергиенко А.Н. Микроэлементный состав стекловидного тела и субретинальной жидкости при отслойке сетчатки осложненной ПВР / А.Н. Сергиенко, В.В. Сиряченко, Е.А. Леус // Тези 5 симпозіуму з офтальмохірургії в Україні «Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока з практичним семінаром «Жива хірургія» за участю міжнародних спеціалістів. - Донецьк, 2007- С. 199-200.

49. Сергиенко А.Н. Особенности течения и результаты хирургии при двухсторонней регматогенной отслойке сетчатки / А.Н. Сергиенко, Д.А. Чичур // Тези 5 симпозіуму з офтальмохірургії в Україні «Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока з практичним семінаром «Жива хірургія» за участю міжнародних спеціалістів. - Донецьк, 2007- С. 200-202.

50. Сергиенко А.Н. Субретинальная жидкость: первоисточник или блокатор пролиферации / А.Н. Сергиенко // Тези науково-практ. конф. за участю міжнар. спеціалістів «Новітні проблеми офтальмології». - Київ, 2008- С. 174-175.

АНОТАЦІЯ

Сергієнко А.М. Проліферативні вітреоретинальні процеси при регматогеному відшаруванні сітківки, діабетичній ретинопатії і травмі ока (патогенез, клініка, діагностика, хірургічне лікування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. - Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України», Одеса, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей розвитку вітреоретинальних проліферативних процесів та вдосконаленню хірургічного лікування. Доведено, що при проліферативній вітреоретинопатії (ПВР) та проліферативній діабетичній ретинопатії (ПДР) розвиваються вторинні імунодефіцитні стани загального та місцевого імунітету неспецифічного характеру, має місце підвищення концентрації тканинноспецифічних антитіл до тканин ока в крові. При ускладнених формах відшарування сітківки виявлено значне зниження кислотності в субретинальній рідині. При травматичному та регматогенному відшаруванні сітківки виявлено підвищення концентрації інтерлейкіна-1rа в субретинальній рідині, що підтверджує його роль, як антипроліферативного чинника. Встановлено значне підвищення концентрації фактору росту ендотелію судин при ПДР в скловидному тілі, що підтверджує його роль в індукції ангіогенезу. Виявлений істотний дефіцит вмісту основних антиапоптогенних мікроелементів - цинку й міді в субретинальній рідині при відшаруванні сітківки. Впровадження розроблених методів дозволили підвищити ефективність операцій з приводу відшарування сітківки, ускладненого ПВР, з 79,5% до 92,2- 96,4% і досягти гостроти зору 0,1 і вище у 75% пацієнтів. Використання вдосконалених прийомів вітреоретинальних втручань при ПДР, ускладненій відшаруванням сітківки, дозволило досягнути стабільної гостроти зору 0,04 і вище у 75% пацієнтів.

Ключові слова: проліферативна вітреоретинопатія, проліферативна діабетична ретинопатія, відшарування сітківки, травма ока, ангіогенез, імунітет, кислотність, цитокіни, мікроелементи, хірургічне лікування.

АННОТАЦИЯ

Сергиенко А.Н. Пролиферативные витреоретинальные процессы при регматогенной отслойке сетчатки, диабетической ретинопатии и травме глаза (патогенез, клиника, диагностика, хирургическое лечение). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - Государственное учреждение «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины», Одесса, 2009.

Впервые доказано, что при пролиферативной витреоретинопатии и диабетической пролиферативной ретинопатии развиваются вторичные иммунодефицитные состояния общего и местного иммунитета неспецифичного характера, которые проявляются снижением всего объема популяции CD3⁺лимфоцитов в периферической крови, снижением показателей Т-клеточного звена иммунной системы и активацией В-звена иммунитета. Впервые установлено повышение концентрации тканеспецифических антител к тканям глаза в плазме крови у пациентов с васкулярными и аваскулярными пролиферативными витреоретинальными процессами, которое свидетельствует об активации аутоимунных механизмов при данных видах патологии. При благоприятном послеоперационном течении пролиферативных процессов показатели тканеспецифических антител достигают нормальных величин через три месяца после операции. Впервые, при осложненных формах отслойки сетчатки, выявлено значительное снижение кислотности в субретинальной жидкости, которое свидетельствует о запуске процессов гибели клеток.

Впервые при травматической и регматогенной отслойке сетчатки выявлено значительное и продолжительное повышение концентрации интерлейкина-1rа в субретинальной жидкости по сравнению с соответствующими значениями в стекловидном теле, которое подтверждает его роль как антипролиферативного фактора. Впервые установлено значительное повышение концентрации фактора роста ендотелия сосудов в стекловидном теле при пролиферативной диабетической ретинопатии, которое подтверждает роль этого цитокина в индукции ангиогенеза при витреоретинальной васкулярной пролиферации.

Впервые выявлен значительный дефицит основных антиапоптогенних микроэлементов - цинка и меди в субретинальной жидкости при отслойке сетчатки, который свидетельствует об активации процессов гибели клеток в структурах сетчатки. Впервые выявлено значительное и продолжительно существующее повышение концентрации ионов серебра в жидких средах заднего сегмента глаза при васкулярних и аваскулярних пролиферативных витреоретинальных процессах, что свидетельствует об участии серебра в витреоретинальной пролиферации.

Разработан способ интраоперационной офтальмоскопии, который заключается в применении интраоперационного офтальмоскопа BIOM с контрастированием волокнистых структур стекловидного тела кристаллами бетаметазона, что значительно улучшает визуализацию прозрачных структур стекловидного тела, облегчает удаление остатков задней гиалоидной мембраны, повышает процент анатомических успехов и снижает количество рецидивов отслойки сетчатки. Разработан метод некоагуляционного гемостаза, применяемый при удалении неоваскулярных пролиферативных мембран в центральных отделах сетчатки, который позволяет блокировать интраоперационные преретинальные кровоизлияния в зонах, где применение коагуляции приводит к функциональным нарушениям в послеоперационном периоде.

Разработана самофиксирующаяся канюля для витрэктомии, применение которой снижает травматичность, сокращает время оперативного вмешательства, усовершенствует и оптимизирует технику трехпортовой витректомии. Разработан метод фиксации интраокулярной линзы при отсутствии капсулярного мешка, с помощью которого достигается качественная центрация оптической части. Применение метода на глазах с комбинацией афакии и отслойки сетчатки позволяет избежать послеоперационных осложнений, связанных с миграцией силиконового масла в переднюю камеру глаза. Разработан метод определения органоспецифических антител используется, который используется для прогнозирования рецидивов отслойки сетчатки и возникновения отслойки на парному глазу.

Разработана методика интраоперационного применения кристаллов бетаметазона при пролиферативных процессах заднего сегмента глаза для контрастирования остаточных структур стекловидного тела и лечения осложненного макулярного отека у больных с диабетической ретинопатией.

Применение продолжительных тампонад силиконовым маслом в комбинации с интраокулярной коррекцией ИОЛ в случаях рецидивирующих отслоек сетчатки с выраженной пролиферацией позволяет сохранять анатомическое прилегание сетчатки и остроту зрения 0,05 и выше у 85% пациентов.

Внедрение широкоугольных систем для интраоперационной офтальмоскопии, контрастирование волокнистых структур стекловидного тела кристаллами бетаметазона, усовершенствование инструментальных методов удаления эпиретинальных мембран, дифференцированный подход к применению комбинированных вмешательств повысили эффективность операций по поводу отслойки сетчатки, осложненной пролиферативной витреоретинопатией с 79,5 до 92,2- 96,4% и позволили достичь остроты зрения 0,1 и выше у 75% пациентов.

Использование усовершенствованных патогенетически ориентированных приемов витреоретинальных вмешательств при пролиферативной диабетической ретинопатии, осложненной отслойкой сетчатки, направленное на полное выделение и удаление задней гиалоидной мембраны, позволило достичь стабильной остроты зрения 0,04 и выше у 75% пациентов.

Ключевые слова: пролиферативная витреоретинопатия, пролиферативная диабетическая ретинопатия, отслойка сетчатки, травма глаза, ангиогенез, иммунитет, кислотность, цитокины, микроэлементы, хирургическое лечение.

ANNOTATION

Sergienko А.M. Proliferative vitreoretinal|| processes in rhegmatogenous retinal detachment, |diabetic retinopathy| and eye trauma (pathogenesis, clinic, diagnostics, surgical treatment). - Manuscript|.

Thesis for a doctor's degree by speciality 14.01.18. - ophthalmology. |thesis|- State Institution «|institution|Filatov |eyes|Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of Academy of Medical Sciences of| Ukraine», Odessa, 2009.

Dissertation|thesis| is devoted to investigations of vitreoretinal |proliferative | processes development features and surgical treatment improvement. It was proved that the secondary|secondary| immunodeficient conditions of general|common| and local immunity of heterospecific character have |nature| developed in case of proliferative| vitreoretinopathy (PVR) and proliferative| diabetic retinopathy |(PDR|). The increase|rise| of tissue-specific | antibodies concentration to|by| eye tissues has been established in patients blood with PDR| and PVR|. |The considerable decrease|lowering| of acidity in subretinal liquid was exposed in case of complicated retinal detachment.| At the traumatic and idiopathic retinal detachments |the increase|rise| of interleykin-1ra concentration |was also observed | in subretinal |fluid, that confirms its|its| role as аntiproliferative| factor. The considerable increasing of vascular endothelial growth|height| factor was revealed in vitreous at PDR|, that confirms its|its| role in angiogenesis induction at PDR|. The considerable content's deficit of basic|main| antiapoptogenous| microelements - zinc and copper was revealed in subretinal| fluid in case of retinal detachmen. Introduction of the developed methods allowed to promote|raises| the surgical efficiency of | retinal detachment, complicated PVR |, from 79,5% to 92,2-96,4% and to receive VA = 0,1 and higher in 75% of patients. The use of the improved vitreoretinal | surgery |interventions| techniques at PDR|, complicated by retinal detachment, allowed to achieve the stable VA = 0,04 and higher in 75% of patients.

Key words: proliferative| vitreoretinopathy, proliferative diabetic retinopathy,| retinal detachment, eye trauma, angiogenesis, immunity, acidity, cytocines||, microelements|, surgical treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПВР - проліферативна вітреоретинопатія;

ПДР - проліферативна діабетична ретинопатія;

ІОЛ - інтраокулярна лінза;

Іл - інтерлейкін;

ЗГМ - задня гіалоідна мембрана;

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси;

ТСА - тканинноспецифічні антитіла;

VEGF - vascular endothelial growth|height| factor.

Размещено на Allbest.ru