Лікувально-профілактична ефективність зубних паст з про- та пребіотиками
Підвищення ефективності профілактики та лікування запальних захворювань пародонта і слизової оболонки порожнини рота шляхом корекції мікробіоценозу. Ефективність використання в комплексній терапії захворювань зубної пасти, що містить про- і пребіотики.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2015 |
| Размер файла | 64,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»
14.01.22 - стоматологія
УДК 616.311-078:576.8.033.1
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ЗУБНИХ ПАСТ З ПРО- ТА ПРЕБІОТИКАМИ
Лепський Вячеслав Володимирович
Одеса 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Державній установі «Інститут стоматології Академії медичних наук України», м. Одеса.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Скиба Василь Яковлевич, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач відділом терапевтичної стоматології
Офіційні опоненти:
- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина Тетяна Петрівна, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач лабораторії гігієни порожнини рота
- доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології
Захист відбудеться «21» квітня 2009 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).
Автореферат розісланий «20» березня 2009 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
профілактика пародонт мікробіоценоз
Актуальність теми. Роль засобів гігієни порожнини рота в профілактиці стоматологічних захворювань загальновідома (Федоров Ю.А., Корень В.Н., 1973; Скляр В.Е. с соавт., 1990; Бойченко Т.Е., Марченко О.А., 2007; Боровский Е.В., Леонтьев В.К., 2001; Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003; Улитовский С.Б., 2003). Регулярний догляд за порожниною рота дозволяє досягти не лише хорошого гігієнічного стану. Введенні до складу засобів гігієни порожнини рота біологічно активні речовини справляють нормалізуючий вплив на метаболічні порушення, які лежать в основі розвитку запальних захворювань порожнини рота. Тому гігієнічні засоби слід відносити до лікувально-профілактичних, а їх застосування необхідно розглядати як обов'язковий елемент, як частину комплексної терапії та профілактики стоматологічних захворювань (Скляр В.Е, 1983).
Обов'язковим компонентом сучасних засобівгігієни порожнини рота, особливо зубних паст, є антимікробні речовини, такі як триклозан, хлоргексидин, метилсаліцилат, тімол, тетраборат натрію, ніпагін, ніпазол, параоксибензойна кислота та її ефіри, та ряд інших сполук (Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003). Проведені чисельні дослідження показали, що регулярне застосування засобів гігієни, що містять різні антимікробні речовини, призводить до зниження загального мікробного обсіменіння порожнини рота (Alvares-Olmos M.I., Oberhilman R.A., 2002). В той же час припинення користування засобами гігієни порожнини рота дуже швидко призводить до істотного збільшення числа мікробів в ротовій порожнині та появи симптомів гінгівіту. Кажучи про антисептики в цілому, слід відмітити, що із всіх відомих антимікробних засобів найбільш небезпечними для людини є антибіотики (Лиманова Н.И., 2003; Левицкий А.П., 2005). Небажані прояви дії антибіотиків заключаються в розвитку алергічних і токсикологічних реакцій (ураження шкіри і слизових оболонок, неврити слухового і зорового нервів, ураження печінки, нирок, органів шлунково-кишкового тракту, кровотворної системи, анафілактичний шок).
Одним з серйозних побічних ефектів дії антибіотиків є і дисбактеріоз, в основі якого лежить зміна видового і чисельного складу мікроорганізмів (Чайковська І.В., 2005, 2007). При дисбактеріозі істотно знижується чисельність пребіотичної мікрофлори (біфідобактерій, лактобацил, непатогенних стрептококів та ін.) і збільшується рівень обсіменіння умовно-патогенною та патогенною мікрофлорою (гемолітичні стрептококи, вейлонели, трепонеми, спірохети та ін.). Все це призводить до дисбактеріозу ротової порожнини, з яким пов'язують розвиток не лише карієсу зубів, але і запальних захворювань пародонту і слизової оболонки порожнини рота (Чайковська І.В., 1997, 2002; Зеленова Е.Г., 2004).
Питання вивчення зміни мікробіоценозу порожнини рота, оцінка його значущості у виникненні і перебігу захворювань тканин порожнини рота та розробка засобів для їх корекції на сьогоднішній день залишаються практично не вивченими. У зв'язку з цим, значний інтерес представляють про- і пребіотики, які здатні відновлювати природний біоценоз порожнини рота.
Все вищевказане ставить на порядок денний створення таких засобів лікування і профілактики стоматологічних захворювань (в т.ч. і засобів гігієни), які б не порушували мікробіоценоз, що склався в ротовій порожнині людини. Перш за все, це обмеження, а у багатьох випадках і повне виключення використання в клінічній практиці стоматологів-терапевтів антибіотиків. По-друге, це збереження в засобах гігієни порожнини рота і, перш за все, в зубних пастах, лише консервуючих концентрацій антимікробних засобів. По-третє, введення в порожнину рота живих пробіотичних бактерій або їх лізатів, які нормалізують спектр мікробів, покращують стан тканин зубів, пародонту і слизової оболонки, скорочують терміни лікування і, найголовніше, запобігають виникненню рецидивів.
В той же час треба враховувати, що широке застосування зубних паст для щоденного очищення тканин порожнини рота стало загальноприйнятим. Тому введення до складу зубної пасти пробіотиків і пребіотиків може виявитися ефективним лікувально-профілактичним засобом при стоматологічній патології.
Таким чином, актуальність вибраного наукового напряму обумовлена комплексним підходом у пошуках шляхів профілактики захворювань порожнини рота, що призвело до розробки рецептури зубної пасти з введенням про- і пребіотиків та її експериментально-клінічній апробації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до плану двох науково-дослідних робіт ДУ «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса:
- «Дослідити регуляцію мікробіоценозу порожнини рота за допомогою про-, пре- і синбіотиків в нормі і при стоматологічній патології»" (шифр АМН 052.04; № ДР 0104U000864);
- «Розробити принципи і засоби промікробної терапії і профілактики основних стоматологічних захворювань" (шифр АМН 059.05; № ДР 0105U000918).
Дисертант був виконавцем окремих фрагментів зазначених НДР.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики та лікування запальних захворювань пародонта і слизової оболонки порожнини рота шляхом корекції мікробіоценозу за допомогою використання в комплексній терапії захворювань зубної пасти, що містить про- і пребіотики.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
1. Розробити рецептуру зубної пасти з введенням біфідобактерій та лактобацил і пребіотика інуліна.
2. Вивчити карієспрофілактичну і пародонтопротекторну дії промікробної зубної пасти в експерименті.
3. Провести порівняльну оцінку пасти, що містить про- і пребіотики, і найбільш поширених зубних паст, що містять антимікробні засоби.
4. Дослідити механізми лікувально-профілактичної дії розробленої зубної пасти.
5. Оцінити ефективність нової пасти в хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит та з захворюваннями пародонту.
Об'єкт дослідження - стан прооксидантно-антиоксидантної системи, мікробіоценозу порожнини рота при експериментальному стоматиті в щурів та хронічному рецидивуючому афтозному стоматиті та генералізованому пародонтиті у хворих; лікувально-профілактичні властивості зубної пасти з про- та пребіотиками
Предмет дослідження - способи і шляхи корекції мікробіоценозу в порожнині рота хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит та генералізований пародонтит за допомогою зубної пасти з про- та пребіотиком.
Методи дослідження: клінічні, мікробіологічні, морфологічні для визначення стану слизової оболонки порожнини рота і тканин пародонта, морфометричні - для визначення ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп та підрахунку карієсу зубів, біохімічні - для вивчення рівня процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і активності ферментів антиоксидантного захисту, активності гідролітичних ферментів, лізоциму, уреази, визначення кількості водорозчинного білку.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтована, підтверджена в експерименті та клініці доцільність застосування в комплексі лікувально-профілактичних заходів при запальних захворюваннях порожнини рота зубної пасти «Бактулін», що містить про- і пребіотики.
Вперше розроблена зубна паста «Бактулін» з введенням про- і пребіотиків. Показана її здатність стимулювати фізіологічну мікробну систему порожнини рота, надавати лікувально-профілактичний ефект при карієсі зубів, захворюваннях пародонта, стоматитах.
Вперше здійснена порівняльна оцінка карієспрофілактичної і пародонтопротекторної дії найбільш поширених на ринку України зубних паст, що містять антимікробні засоби, з розробленою пастою «Бактулін», до складу якої входять про- і пребіотики.
Встановлено, що зубні пасти, які містять аніонактивні детергенти, інгібують відносну активність лізоциму ротової рідини, а пасти, що містять катіонактивні детергенти, підвищують активність лізоциму.
Встановлена нешкідливість промікробної пасти «Бактулін» на відміну від інших паст, що містять антимікробні засоби, великі концентрації детергентів.
Показано, що при хронічному рецидивуючому афтозному стоматиті відмічається яскраво виражений дисбактеріоз ротової порожнини, ступінь якого суттєво знижується після застосування зубної пасти, яка містить про- і пребіотики.
В клініці в хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит доведена здатність зубної пасти «Бактулін» гальмувати процеси вільно- радикального окиснення ліпідів, знижувати активність уреази та збільшувати вміст лізоциму в ротовій рідині.
Практичне значення одержаних результатів. Для впровадження в практичну стоматологію запропонована зубна паста, що містить про- і пребіотики, експериментально і клінічно показана ефективність її застосування.
Розроблена зубна паста рекомендована для людей з дисбактеріозом порожнини рота та тим, що приймають антибіотики.
Розроблена паста, що містить про- і пребіотики, рекомендована для застосування з метою профілактики захворювань порожнини рота в клініці ДУ «Інститут стоматології АМН України» і стоматологічних поліклініках м. Одеси.
Результати наукових досліджень використовуються в учбовому процесі Одеського державного медичного університету, на курсах інформації і стажування в ДУ «Інститут стоматології АМН України».
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проведено інформаційно-патентний пошук, проаналізована наукова література з даної проблеми, разом з керівником сформульовані мета і задачі дослідження.
Автором самостійно проведені експериментальні дослідження та клінічне обстеження хворих з хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом і захворюваннями пародонту. Проведена статистична обробка отриманих результатів, оформлення їх у вигляді таблиць, проаналізовані і науково обґрунтовані результати експериментальних та клінічних досліджень, разом з науковим керівником сформульовані висновки дисертації.
Дослідження виконані разом зі співробітниками лабораторії біохімії (зав. лаб. - к.б.н., с.н.с. О.А. Макаренко) відділу біотехнології, у відділі дитячої стоматології (зав. - д.м.н., проф. О.В. Дєньга), у клініці братів Лепських (м. Черкаси), експериментальні дослідження - у віварії (зав. - І.В. Ходаков) ДУ «Інститут стоматології АМН України», патоморфологічні - в Одеському державному медичному університеті.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені й обговорені на: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання дитячої стоматології і ортодонтії» (Одеса, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні методи лікування і профілактики в терапевтичній стоматології. Алергологія в стоматології» (Полтава, 2007); науково-практичній конференції «Сучасні досягнення пародонтології, імплантології і остеології» (Одеса, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології” (Одеса, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 3 статті в спеціалізованих фахових виданнях, рекомендованих ВАК Україні, 1 патент на корисну модель, 2 тез матеріалів конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Загальній обсяг дисертації складає 139 сторінок. Робота ілюстрована 30 таблицями та 11 рисунками. Список використаних літературних джерел містить 256 джерел, в тому числі 26 іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Матеріали і методи дослідження. Вирішення поставлених в дисертації завдань здійснювали за допомогою експериментальних, клінічних і лабораторних методів дослідження.
Експериментальні дослідження виконані з метою вивчення токсикологічних характеристик і специфічної ефективності пародонто-протекторної і карієспрофілактичної дії зубної пасти «Бактулін». Дослідження проведені на 200 білих щурах у віці від 1 до 6 місяців стадного розведення віварію ДУ «Інститут стоматології АМН України».
Токсикологічні дослідження зубної пасти проводилися згідно вимогам Державного Фармакологічного комітету МОЗ України і «Державних санітарних правил і норм безпеки продукції парфюмерно-косметичної промисловості» (ДержСанПiН, 1999). Дослідження включали вивчення таких токсико-гігієнічних показників: «гостра» і «хронічна» токсичність при введенні в шлунок, дослідження шкірно-подразнюючої дії, подразнюючої дії при нанесенні на слизову оболонку порожнини рота, сенсибілізуючої дії, а також мікробного обсіменіння розробленої зубної пасти «Бактулін» в динаміці її зберігання.
Карієс зубів у 70 щурів відтворювали шляхом переведення їх, починаючи з 1-місячного віку, з загального раціону харчування на карієсогенну дієту Стефана. Оцінку ураження зубів карієсом проводили через місяць відповідно до методичних вказівок (Терешина Т.П. и соавт., 2003). Пародонтопротекторну дію зубної пасти «Бактулін» вивчали на моделі «спонтанної» атрофії альвеолярних кісток щелеп та при відтворенні «перекисної» моделі захворювання (Воскресенский О.Н. и соавт., 2004).
В клінічних дослідженнях взяли участь 106 осіб, з них 47 хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит, які знаходилися на амбулаторному лікуванні в ДУ «Інститут стоматології АМН України» протягом тривалого періоду і лікувалися традиційними методами, та 46 хворих генералізованим пародонтитом I і II ступеня, які проходили лікування в приватній клініці братів Лепських. 13 практично здорових людей склали контрольну групу.
У всіх пацієнтів проводили збір анамнезу, оцінку загального стану твердих і м'яких тканин порожнини рота. При візуальному огляді визначали стан тканин пародонту, наявність елементів ураження на слизовій оболонці, оцінювали якість догляду за порожниною рота.
Після клінічного обстеження хворих та практично здорових людей проводили збір нестимульованої ротової рідини для визначення швидкості салівації (мл/хв.) та подальшого проведення біохімічних досліджень.
Біохімічні дослідження. Об'єктами біохімічних досліджень були ротова рідина хворих і здорових людей; сироватка крові, кісткова тканина, слизова оболонка порожнини рота експериментальних тварин. З тканин слизової оболонки порожнини рота готували гомогенати шляхом розтирання навіжки заморожених тканин з товченим склом і суспендування в 0,85%-ном розчині NaCl. Після центрифугування при 2500 об./хв. протягом 15 хвилин при +40С для дослідження активності ферментів відбирали надосадову рідину.
В досліджуваних зразках визначали вміст загального білка (Lowry et al., 1957), концентрацію малонового діальдегіду за методом Стальної І.Д., Гарішвілі Т.Г. (1977); активність каталази за методом Каролюк М.А. із співав. (1988), кислої фосфатази (Bessey et al., 1946), загальну протеолітичну активність (Барабаш Р.Г., Левицкий А.П., 1973), активність лізоциму визначали спектрофотометричним методом (Gorin et al., 1971) в модифікації А.П. Левицького (1973) по швидкості просвітлення суспензії Micrococcus lysodeikticus. Активність уреази визначали за гідролізом карбаміду шляхом вимірювання концентрації аміаку реактивом Несслера (Левицький А.П., 2007).
Ступінь дисбіозу порожнини рота оцінювали методом А.П. Левицького та співавт. (2007), основаному на визначенні співвідношення відносних активностей уреази та лізоциму.
Морфологічні методи. Патоморфологічні методи дослідження слизової оболонки порожнини рота здійснювали згідно з рекомендаціями Г.А. Меркулова (1969).
Статистичні методи. Отримані результати клініко-лабораторних та експериментальних досліджень обробляли методом варіаційної статистики з використанням t-критерію Ст'юдента на персональному комп'ютері з використанням програми «Statistica-5».
Результати досліджень та їх обговорення. При розробці зубної пасти переслідувалось декілька цілей: створення пасти універсальної дії, здатної виявляти лікувально-профілактичну дію, як по відношенню до розвитку карієсу зубів, так і до захворювань слизової оболонки і тканин пародонту, і яка б не містила антисептичних засобів. У запропонованій нами рецептурі синбіотичної зубної пасти «Бактулін» є дві істотні відзнаки від узятих для порівняння гігієнічних засобів, що знаходяться на ринку України. Перше - це відсутність бактерицидних речовин, замість яких введено пробіотики (біфідумбактерії та лактобацили) і пребіотик інулін. Друге - це присутність катіонактивного детергента цетавлон замість аніонактивного лаурилсульфата натрію.
Відсутність у складі зубної пасти «Бактулін» бактерицидних речовин повинна сприяти збереженню індигенної мікрофлори, що формує фізіологічну мікробну систему порожнини рота (А.П. Левицкий, 2007). Заміна лаурилсульфата натрію на цетавлон повинна сприятливо відбитися на активності лізоциму, на що вперше вказала Л.Г. Мезінова (1976).
Рецептура зубної пасти «Бактулін» створювалась відповідно до загальноприйнятої системи введення основних компонентів (Т.П. Терешина и соавт., 2003) Як абразивні наповнювачі були використані крейда (карбонат кальцію), аеросил (сілікагель), гідроксіапатит і цитрат кальцію (Кальцит).
В якості біологічно активних добавок були використані пребіотик інулін і пробіотики - біфідобактерії і лактобацили, які зберігали свою активність в пасті на протязі не менш ніж 6 місяців з дня її випуску. На розроблену зубну пасту «Бактулін» оформлені технічні умови ТУ В 24.5 - 20029017 - 002-2004. Отримано дозвіл МОЗ України на її застосування (Гігієнічній висновок № 05.03.02 - 04/45883).
Проведені дослідження з вивчення нешкідливості розробленої зубної пасти «Бактулін» показали, що при тривалому застосуванні вона не чинить токсичної дії на організм піддослідних тварин і може застосовуватися в клінічній практиці.
Нами проведена порівняльна оцінка кариєспрофілактичної і пародонтопротекторної ефективності розробленої зубної пасти з введенням пребіотика і пробіотиків (паста «Бактулін») і ряду найбільш популярних зубних паст закордонного виробництва, що знаходяться на ринку України. Встановлено, що cинбіотична зубна паста «Бактулін» оказує виражену карієспрофілактичну дію, близьку до закордонних паст (каієспрофілактична ефективність пасти «Бактулін» - 64 %), не виявляє токсичних властивостей, що дає їй переваги при масовому застосуванні з гігієнічною та лікувально-профілактичною метою у хворих на дисбактеріоз, а також у людей, які приймають антибіотики.
В окремій серії експериментів досліджували вплив зубної пасти «Бактулін» на мікробіоценоз слизової оболонки порожнини рота щурів обох статей віком 5-6 місяців. Показано, що обробка ротової порожнини пастою істотно збільшує рівень не лише біфідобактерій, але і кількість лактобацил в мазках зі слизової оболонки. Так, кількість колоній утворюючих одиниць (КУО) біфідобактерій, яка була до лікування 102, а через 4 тижні КУО збільшилось майже в 100 раз і становило 104. Кількість лактобацил збільшилась майже в 10 разів. При цьому кількість стрептококів всіх видів в досліджуваному матеріалі значно знижується (з 104 до 102), що вказує про нормалізацію мікробіоценозу порожнини рота.
Проведені нами дослідження in vitro з препаратом лізоциму людей свідчать про те, що аніонактивний детергент дадецинсульфат (лаурилсульфат), котрий частіш за всі детергенти використовується у складі зубних паст, в значній мірі пригнічує активність лізоциму ротової рідини, починаючи з концентрації 0,01 мг/мл, а при концентрації 0,05 мг/мл повністю інгібує активність лізоциму.
Навпаки, катіонактивний детергент цетавлон підвищує активність лізоциму, причому активуюча здатність підвищується із збільшенням концентрації детергента - при концентрації 1 мг/мл активація збільшується в 2,4 рази, що складає 240 %.
Проведені in vitro дослідження показали, що катіонактивний детергент взаємодіє з молекулою лізоциму і викликає зміни її конформації, на що вказує збільшення інтенсивності флюоресценції ферменту, обумовлене присутністю триптофану, який в присутності катіонактивного детергента стає більш доступним, знімається його екранування.
Таким чином, проведені нами дослідження свідчать про те, що введення до складу зубних паст аніонних поверхнево-активних речовин (додецилсульфат натрію) недоцільно через їх здатність інгібувати лізоцим - головний антимікробний фермент ротової рідини людини. До складу засобів гігієни порожнини рота (зубні пасти, ополіскувачі, гелі) необхідно вводити або неіонні, але краще катіонні детергенти, представником яких є цетавлон. Цей детергент не лише активує лізоцим ротової рідини, але і найбільшою мірою сприяє гальмуванню процесу утворення зубного нальоту (Левицкий А.П., Мизина И.К., 1987).
Проведені нами морфологічні дослідження слизової оболонки порожнини рота у тварин, котрим на протязі тривалого часу проводили чистку ротової порожнини зубною пастою із вмістом антисептиків, показали, що в ній виникають зміни процесів проліферації та диференціювання багатошарового епітелію щоки та язика. В тканинах слизової оболонки щоки та язика відмічалось зменшення товщини ороговівшого та неороговівшого шарів, що призводить до зменшення товщини епітеліального шару. При цьому в клітинах епітелію відмічається зменшення мітотичного індексу та збільшення кількості двоядерних клітин, що може свідчити про компенсаторну реакцію тканини, направлену на збереження товщини епітеліального шару.
В той же час розроблена нами зубна паста «Бактулін» з вмістом про- та пребіотиків практично не змінює товщину епітеліального шару та зон неороговівшого та ороговівшого епітелію.
Нами проведено вивчення впливу зубної пасти «Бактулін» на деякі показники ротової рідини людей при одноразовій обробці ротової порожнини. Дослідження проведено на 12 здорових людях-добровольцях у віці від 22 до 50 років (7 жінок і 5 чоловіків без видимих серйозних порушень організму в цілому і з боку порожнини рота).
Було встановлено, що через 5 хвилин після чищення порожнини рота пастою «Бактулін» в обстежених відмічається прискорення швидкості нестимульованого слиновиділення, а реакція ротової рідини стає слаболужною (табл. 1).
Застосування досліджуваної пасти призводить до суттєвого зниження еміграції лейкоцитів в ротову порожнину. Цей показник, який запропонував ще М.В. Ясиновський, є одним з тестів оцінки стану слизової оболонки порожнини рота та наявності запальних процесів в тканинах, свідчить про сприятливу дію пасти «Бактулін» на стан тканин порожнини рота. При цьому відмічається і зниження числа десквамованих епітеліоцитів в ротовій рідині (табл. 1).
Ці ефекти зберігалися і через 60 хвилин після чищення, що свідчить про тривалий ефект дії біологічно активних компонентів пасти, який сприяє нормалізації метаболізму тканин ротової порожнини.
Таблиця 1. Вплив зубної пасти «Бактулін» на показники ротової рідини здорових людей (М±m, п=12)
|
Досліджувані показники |
До чищення |
Після чищення зубів |
||
|
через 5 хвилин |
через 60 хвилин |
|||
|
Швидкість нестимульованої салівації, мл/хв |
0,56±0,10 |
0,63±0,11 Р < 0,001 |
0,61±0,11 Р < 0,001 |
|
|
рН ротової рідини |
6,82±0,20 |
7,50±0,21 Р < 0,05 |
7,40±0,20 Р < 0,05 |
|
|
Кількість епітеліоцитів в 1,0 мл ротового змиву |
32,0±2,0 |
20,0±3,0 Р < 0,01 |
23,0±2,0 Р < 0,01 |
|
|
Кількість лейкоцитів в 1,0 мл ротового змиву |
631,05 |
306,0 ±32,0 Р < 0,001 |
398,0 ±41,0 Р < 0,001 |
Примітка: р- достовірність розрахована по відношенню до вихідних даних (до чищення).
Отримані результати свідчать про те, що активні інгредієнти, які входять до складу зубної пасти «Бактулін», не виявляють подразнюючої дії на слизову оболонку та чинять захисну дію на слизову оболонку порожнини рота.
Досвід показує, що раціональна гігієна порожнини рота при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота, по суті, повинна розглядатися як обов'язковий елемент їх комплексної терапії і профілактики. Нами було проведено дослідження лікувального ефекту регулярного чищення ротової порожнини пастою «Бактулін» в осіб із захворюваннями слизової оболонки на тлі загальноприйнятої стандартної терапії цього захворювання.
Показано, що при хронічному афтозному стоматиті у хворих спостерігається тенденція до зниження швидкості нестимульованого слиновиділення (табл. 2).
Таблиця 2. Вплив чищення зубів пастою «Бактулін» на біохімічні показники ротової рідини людей (М±m)
|
Групи обстежених |
Швидкість салівації, мл/хв. |
Білок, г/л |
ЗПА, нкат/л |
МДА, мкмоль/л |
Лізоцим, мг/л |
Уреаза, нкат/л |
|
|
Здорові |
0,60±0,11 |
1,62±0,13 |
3,18±0,42 |
0,25±0,02 |
55,3±4,2 |
15,8±1,1 |
|
|
Контрольна, до лікування |
0,47±0,08 |
2,16±0,14 Р=0,014 |
6,98±0,80 Р<0,001 |
0,59±0,04 Р<0,001 |
28,3±2,9 Р<0,001 |
50,4±2,9 Р<0,001 |
|
|
Контрольна, після лікування |
0,58±0,07 |
1,99±0,12 |
6,05±0,71 |
0,37±0,03 Р=0,005 Р1=0,03 |
35,4±3,8 Р=0,003 |
40,3±2,0 Р<0,001 Р1 =0,011 |
|
|
Хворі, до лікування |
0,46±0,08 |
2,18±0,15 Р=0,014 |
7,10±0,82 Р<0,001 |
0,57±0,14 Р=0,04 |
27,4±3,1 Р<0,001 |
49,5±2,6 Р<0,001 |
|
|
Хворі, після лікування на 10 день |
0,58±0,05 |
1,81±0,13 |
4,72±0,13 Р=0,003 Р1=0,011 |
0,28±0,03 Р1=0,06 |
38,9±4,0 Р=0,014 Р1=0,04 |
27,1±2,1 Р<0,001 Р1<0,001 |
Примітка. Вірогідність змін розрахована: Р - по відношенню до показників здорових людей; Р1 - по відношенню до показників хворих «до лікування». Представлені Р?0,05.
Відомо, що в ротовій рідині людей міститься велика кількість ферментів, які належать до різних класів і виявляють трофічну, антибактеріальну, протизапальну та інші властивості в ротовій порожнині. У ротовій рідині хворих на хронічний рецидивуючий стоматит відмічається збільшення кількості водорозчинного білку і двократне збільшення концентрації малонового діальдегіду, кінцевого продукту процесів перекисного окиснення ліпідів, що свідчить про дисбаланс в фізіологічній антиоксидантній системі організму. При цьому в ротовій рідині більш ніж в 2 рази збільшується і загальна протеолітична активність, результати визначення якої свідчать про наявність запального процесу.
Результати дослідження активності антимікробного ферменту лізоциму в ротовій рідині обстежених показують її майже 3-разове зниження, що свідчить про зниження неспецифічної реактивності організму.
В ротовій рідині хворих більш ніж в 3 рази зростає і активність ферменту уреази, яка відображає ступінь мікробного обсіменіння порожнини рота (А.П. Левицкий, 2007). Результати проведених біохімічних досліджень свідчать про серйозні імунобіологічні порушення в порожнині рота в осіб, що страждають хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом.
Встановлено, що на 10 день від початку лікування в групі хворих, в комплексну терапію котрих включали обов'язкове 2-разове користування зубною пастою «Бактулін», швидкість салівації поверталася до контрольних показників, проте достовірних відмінностей між показниками, отриманими у обстежених з групи порівняння, виявлено не було. В ротовій рідини відмічали зниження загальної протеолітичної активності, кількості водорозчинного білку та малонового діальдегіду, що свідчить про зниження запальних процесів в ротовій порожнині та епітелізацію афт.
Встановлено, що у пацієнтів, які страждають хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом, відмічається яскраво виражений дисбактеріоз порожнини рота (рис. 1). Застосування пасти «Бактулін» двічі на день значно знижує ступінь дисбактеріозу порожнини рота, виявляючи тенденцію наближення до показників здорових людей. Важливо відзначити, що базове лікування, яке отримувала група порівняння, також знижує ступінь дисбіозу, проте воно менше виражено, ніж в основній групі пацієнтів.
Клінічні спостереження показали, що у всіх хворих (1 і 2 груп) спостерігалося зменшення больового синдрому, значне зниження симптомів запалення (набряку, гіперемії), поява ознак регенерації, зниження симптомів загальної інтоксикації. Причому в осіб, які чистили порожнину рота пастою «Бактулін», одужання наступало на 4-5 днів раніше, ніж у пацієнтів групи порівняння в ті ж терміни спостережень.
Нами проведено клінічне обстеження та дослідження ротової рідини хворих на генералізований пародонтит I та II ст. в процесі комплексного лікування з застосуванням зубної пасти «Бактулін».
Рис. 1. Вплив пасти «Бактулін» на ступінь дисбіозу порожнини рота в осіб з ХРАС: 1 - здорові; 2 - основна група до лікування; 3 - основна група через 10 днів застосування; 4 - група порівняння до лікування; 5 - група порівняння через 10 днів.
При первинному огляді у всіх хворих були виявлені ознаки запалення ясен, які відповідали діагнозу генералізований пародонтит, I та II ст., хронічний перебіг, у відповідності до класифікації хвороб пародонту, запропонованій М.Ф. Данилевським (1994).
Хворі були розподілені на 2 групи: а) - отримували стандартну антимікробну терапію, яка включала використання 0,05 % розчину хлоргексидину біглюконату; б) - додатково до основної терапії хворі 2 рази на день (вранці після сніданку, та ввечері перед сном) проводили чистку порожнини рота зубною пастою «Бактулін».
Перед початком лікування всім хворим груп «а» та «б» проводили санацію ротової порожнини, яка включала обов'язкове видалення м'яких і твердих зубних відкладень.
При оцінці ефективності лікування було встановлено зниження показників всіх пародонтальних та гігієнічних індексів хворих обох груп, однак більш вірогідні показники було отримано у пацієнтів, яким в комплексне лікування було включено зубну пасту «Бактулін» (табл. 3).
Таблиця 3. Вплив антимікробної (група «а») і промікробної (група «б») терапії на пародонтальні індекси хворих
|
Під-групи |
Термін проведених спостережень |
Пародонтальні та гігієнічні індекси |
|||
|
кровоточивість, од. |
РМА, % |
Stallard |
|||
|
Генералізований пародонтит I ступеня |
|||||
|
а |
до лікування |
1,75±0,12 |
58,5±5,5 |
3,45±0,28 |
|
|
10-й день |
1,00±0,09** |
29,8±3,1** |
1,27±0,11** |
||
|
20-й день |
0,50±0,05** |
22,3±2,0** |
0,85±0,09** |
||
|
б |
до лікування |
1,79±0,12 |
59,4±5,9 |
3,50±0,30 |
|
|
10-й день |
0,35±0,03** |
18,7±1,9* |
0,74±0,06* |
||
|
20-й день |
0,16±0,2** |
12,8±1,1* |
0,39±0,02* |
||
|
Генералізований пародонтит II ступеня |
|||||
|
а |
до лікування |
2,32±0,25 |
68,4±6,0 |
3,98±0,40 |
|
|
10-й день |
1,50±0,14* |
32,4±3,3** |
1,84±0,21** |
||
|
20-й день |
0,95±0,08** |
27,1±2,8** |
1,10±0,10** |
||
|
б |
до лікування |
2,30±0,26 |
67,9±6,5 |
3,97±0,38 |
|
|
10-й день |
0,85±0,07* |
21,4±2,0* |
0,96±0,10* |
||
|
20-й день |
0,35±0,03 |
16,1±1,6** |
0,58±0,08* |
Примітка. Вірогідність відмін розраховували по відношенню до показників хворих цієї підгрупи, які були отримані до лікування. Знаком «*» відмічені показники Р?0,05; знаком «**» - Р?0,001.
Результати клінічних спостережень показали, що після проведення всіх процедур всі симптоми загострення хвороби пародонту зникають на протязі 4-9 днів, причому у випадку застосування в комплексному лікуванні чищення порожнини рота зубною пастою «Бактулін», яка не містить ніяких антимікробних засобів, ці симптоми зникали на 1-3 дні раніше.
Пацієнти відмічають, що зубна паста «Бактулін» має добрі протизапальні і очищаючі властивості, приємна на смак і в міру пінна.
Отримані результати клінічних досліджень дозволили зробити висновок про те, що лікувально-профілактична паста «Бактулін» показала високу ефективність, активно впливаючи на запальні процеси в тканинах пародонта (табл. 3).
Результати клінічних досліджень дозволяють зробити висновок про високу лікувально-профілактичну ефективність зубної пасти «Бактулін» при запальних захворюваннях тканин порожнини рота.
ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення, експериментальне обґрунтування і нове рішення актуального наукового завдання, пов?язаного з розробкою рецептури та вивченням лікувально-профілактичних ефектів розробленої промікробної зубної пасти «Бактулін», яка містить пробіотики (біфідобактерії, лактобацили) і пребіотик інулін, що обумовлює сприяння нормалізації мікробіоценозу порожнини рота.
1. Обґрунтована рецептура й розроблена нова лікувально-профілактична промікробна зубна паста «Бактулін», до складу якої введені пробіотики (біфідобактерії, лактобацили) та пребіотик інулін.
2. В умовах порівняльного експерименту показано, що серед досліджених зубних паст імпортного виробництва, які знаходяться на ринку України, найбільшу карієспрофілактичну ефективність справляє зубна паста «Колгейт тотал», що містить фторид та антисептик. Карієспрофілактичний ефект зубної пасти «Бактулін» складає 64 % по відношенню до пасти «Колгейт тотал».
3. Встановлено, що лаурилсульфат натрію, який являється обов'язковим компонентом засобів гігієни порожнини рота, пригнічує найважливіший фермент антимікробного захисту порожнини рота - лізоцим, на відміну від катіонактивного детергента цетавлону, який входить до складу розробленої зубної пасти «Бактулін» і сприяє активації лізоциму.
4. На основі біохімічних досліджень ротової рідини хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит встановлено, що регулярне застосування зубної пасти «Бактулін» призводить до 2-кратного зниження концентрації малонового діальдегіду, підвищенню активності лізоциму (з 27,4±3,1 мг/л до 38,9±4,0 мг/л), зниженню активності уреази (з 49,5±2,6 до 27,1±2,2 мкат/л), що свідчить про зменшення інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, підвищення неспецифічної резистентності та нормалізації мікробіоценозу ротової порожнини.
5. Застосування зубної пасти «Бактулін» у хворих на генералізований пародонтит сприяє зниженню показників гігієнічних і пародонтальних індексів на 10 і 20 день спостережень по відношенню до показників групи порівняння. Індекс кровоточивості зменшується з 1,75 ± 0,12 до 1,00 ± 0,09 на 10 день, на 20 день до 0,50 ± 0,05; індекс РМА (%) з 59,4 ± 5,9 до 18,7 ± 1,9 на 10 день і до 12,8 ± 1,1 на 20 день, скорочується термін лікування.
6. Показана лікувально-профілактична дія промікробної зубної пасти «Бактулін» в клініці у хворих з хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом та генералізованим пародонтитом за рахунок 2-разового зниження ступеня дисбактеріозу, визначаємого ферментативним методом
7. Регулярне застосування зубної пасти «Бактулін» збільшує в 10 разів вміст біфідобактерій та в 100 разів вміст лактобацил на слизовій оболонці порожнини рота і знижує майже у 200 разів кількість стрептококів.
Практичні рекомендації
Для профілактики і лікування захворювань пародонта і слизової оболонки порожнини рота рекомендовано включати в схему комплексного лікування після проведення професійної гігієни регулярне застосування зубної пасти «Бактулін», що містить про- та пребіотики, 2 рази на день (вранці після сніданку, та ввечері перед сном).
Розроблена зубна паста рекомендована для пацієнтів з дисбактеріозом порожнини рота та при тривалому прийомі антибіотиків.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Почтарь В.Н. Влияние различных зубных паст на морфометрические показатели слизистой оболочки полости рта крыс при экспериментальном кариесе зубов / В.Н. Почтарь, В.Е. Завадский, В.В. Лепский, А.П. Левицкий // Вісник стоматології. - 2005. - № 1. - С. 19-22. Здобувач приймав участь у плануванні та проведенні експерименту, підготовці статті.
2. Левицкий А.П. Влияние поверхностно-активных веществ (ПАВ) на лизоцим слюны человека / А.П. Левицкий, Л.Г. Мезинова, В.В. Лепский - Вісник стоматології. - 2005. - № 2. - С. 39-41. Здобувачеві належить проведення клінічних досліджень, аналіз отриманих матералів.
3. Лепский В.В. Сравнительная кариеспрофилактическая эффективность различных зубных паст (экспериментальное исследование) / В.В. Лепский, В.Я. Скиба, А.П. Левицький // Вісник стоматології. - 2008. - № 3. - С.2-5. Здобувачеві належить підбір та аналіз матеріалів, участь у написанні статті.
4. Патент на корисну модель № 12152, Україна, МПК (2006), В63В 45/00, А61К 8/00, B63G 8/00. Зубна паста / А.П. Левицький, Л.І. Гридіна, В.М. Почтар, О.А. Макаренко, І.О. Се ліванська, В.В. Лепський. - № u 2005 07871; Заявл. 08.08.2005; Опубл. 16.01.2006. - Бюл. № 1. Здобувач прийняв участь у розробці рецептури та її апробації, підготовці матеріалів заявки.
5. Скиба В.Я. Пребіотичні адаптогени в складі лікувально-профілактичних зубних паст і еліксирів / В.Я. Скиба, В.В. Лепський, С.В. Гончарук // Вісник стоматології, спеціальний випуск (Матеріали наук.-практ. конференції «Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії», Одеса, 28-30 жовтня 2005 р.). 2005. № 2. С. 152. Здобувач брав участь в експериментальних дослідженнях, написанні тез.
6. Селиванская И. А. Новые лечебно-профилактические и гигиенические средства, содержащие пребиотики / И.А. Селиванская, В.Т. Гулавский, С.К. Ярославцев, Н.И. Ткачук, С.В. Гончарук, В.В. Голобородько, В.В. Лепский // Вісник стоматології (Матеріали наук.-практ. конф. с міжнародною участю "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології" з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України, м. Одеса, 3-4 квітня 2008 р.).- 2008.- № 1.- С. 16-17. Здобувач прийняв участь у підборі матеріалу та написанні тез.
АНОТАЦІЯ
Лепський В.В. Лікувально-профілактична ефективність зубних паст з про- і пребіотиками. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України». - Одеса, 2008.
Дисертація присвячена розробці рецептури лікувально-профілактичної зубної пасти, що містить про- і пребіотики, для корекції мікробіоценозу порожнини рота та вивченню її специфічної дії при захворюваннях тканин порожнини рота.
Проведені за умов експерименту мікробіологічні і біохімічні дослідження свідчать про те, що чистка зубів щурам на протязі 4 тижнів розробленою пастою «Бактулін» сприяє збільшенню кількості біфідумбактерій на слизовій оболонці рота майже в 100 разів, лактобацил - в 10 разів, та зниженню кількості стрептококів, що свідчить про нормалізацію мікробіоценозу порожнини рота.
Дослідження, проведені in vitro, свідчать про те, що аніонактивний детергент додецилсульфат натрію (лаурилсульфат) пригнічує активність лізоциму, а катіонактивний детергент цетавлон сприяє активації цього антимікробного ферменту.
Біохімічні дослідження ротової рідини пацієнтів з хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом, в комплексну терапію котрих включали зубну пасту «Бактулин», показали що її регулярне застосування призводило до зниження інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, підвищення неспецифічної резистентності та нормалізації мікробіоценозу порожнини рота, і, як наслідок, до скорочення термінів лікування.
Включення зубної пасти «Бактулін» в комплексне лікування захворювань тканин пародонту призводило до більш швидкого зменшення запальних процесів.
Ключові слова: дисбактеріоз, захворювання тканин пародонту та слизової оболонки порожнини рота, зубна паста, про- та пребіотики, свободнорадикальне окиснення, антиоксидантній захист.
АННОТАЦИЯ
Лепский В.В. Лечебно-профилактическая эффективность зубных паст с про- и пребиотиками. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины», г. Одесса, 2008.
Диссертация посвящена разработке рецептуры лечебно-профилактической зубной пасты «Бактулин», содержащей про- и пребиотики, для коррекции микробиоценоза полости рта и изучению ее специфического действия при заболеваниях полости рта.
В работе использованы клинические, патофизиологические, биохимические, морфологические методы исследования.
Представлены результаты проведенных на белых крысах биохимических, морфологических и микробиологических исследований по изучению лечебно-профилактической эффективности разработанной зубной пасты, содержащей про- и пребиотики, и катионактивного детергента цетавлон. Проведенные микробиологические и биохимические исследования в эксперименте свидетельствуют о том, что чистка зубов в течение 4 недель разработанной зубной пастой «Бактулин» способствовало увеличению бифидумбактерий почти в 100 раз, лактобацил в 10 раз и снижению количества стрептококков, что свидетельствует о нормализации микробиоценоза полости рта. Проведенные in vitro исследования показали, что анионактивный детергент додецилсульфат натрия (лаурилсульфат), который чаще всего вводится в состав зубных паст, в значительной мере угнетает активность лизоцима ротовой жидкости, начиная с концентрации 0,01 мг/мл, а при концентрации 0,05 мг/мл - полностью ингибирует активность этого фермента. Напротив, катионактивный детергент цетавлон повышает активность лизоцима, причем активность его увеличивается с увеличением концентрации детергента - при концентрации 1 мг/мл его активность повышается в 2,4 раза,
Проведенные клинические исследования показали, что через 5 минут после чистки полости рта пастой «Бактулин» в ротовых смывах отмечается снижение количества слущенных эпителиальных клеток и эмигрировавших лейкоцитов в ротовую полость. При этом отмечается увеличение скорости нестимулированного слюноотделения и реакция ротовой жидкости становится слабощелочной, что свидетельствует о благоприятном действии пасты «Бактулин» на состояние тканей полости рта. Аналогичные результаты сохраняются в течение 1 часа после чистки зубов.
Исследование ротовой жидкости у пациентов с хроническим рецидивирующим афтозным стоматитом, в комплексную терапию которых включали зубную пасту «Бактулин», показало, что ее использование приводило к снижению процессов свободнорадикального окисления липидов, повышению неспецифической резистентности, нормализации микробиоценоза полости рта, а, следовательно, к ускорению сроков лечения.
Включение зубной пасты «Бактулин» в комплексное лечение заболеваний тканей пародонта, способствовало скорейшей нормализации воспалительных процессов в тканях пародонта.
Полученные нами результаты клинических исследований позволили сделать заключение о том, что лечебно-профилактическая зубная паста «Бактулин» при комплексном применении оказывает эффективное лечебное и гигиеническое действие, способствует нормализации микробиоценоза полости рта, снижению воспалительных процессов в мягких тканях.
Зубную пасту рекомендовано применять с лечебно-профилактической целью больным с заболеваниями слизистой оболочки полости рта, генерализованным пародонтитом, лицам, длительное время применяющим антибиотики, и при дисбактериозах.
Ключевые слова: дисбактериоз, заболевания тканей пародонта и слизистой оболочки полости рта, зубная паста, про- и пребиотики, свободнорадикальное окисление, антиоксидантная защита.
ANNOTATION
Lepsky V.V. Medical-prophylactic efficiency of tooth-paste which contains pro- and prebiotics. - A manuscript.
Dissertation for the kandidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. State Establishment “Institute of Dentistry of the Аcademy of Мedical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2008.
Dissertation is devoted development of compounding of medical-prophylactic tooth-paste which contains pro- and prebiotics, for the correction of microbiocenosis of oral cavity and to the study of it specific action at the diseases of oral cavity tissues.
Microbiological and biochemical researches are conducted at the terms of experiment testify that cleaning of teeth rats during 4 weeks instrumental in the developed paste of «Baktulin» the increase of amount of bifidumbacteria on the oral mucous almost in 100 times, lactobacillus - in 10 times, and to the decline of amount of streptococci, which testifies to normalization of microbiocenosis of oral cavity.
Researches, conducted in vitro, testify that anion-active detergent of dodecilsulfate sodium is repressed by activity of lyzocim, and kation-active detergent of cetavlon is instrumental in activating of this antimicrobial enzyme.
Biochemical researches of oral liquid of patients with chronic recurrent aphthous stomatitis, in complex therapy of which included tooth-paste «Baktulin», rotined that regular application brought it over to the decline of intensity of oxidant lipid's process, increase of heterospecific resistance and normalization of oral cavity microbiocenosis , and, as a result, to reduction of terms of treatment.
Plugging of tooth-paste «Baktulin» in the treatment of periodontal diseases resulted in more rapid diminishing of inflammatory processes.
Keywords: disbacterious, periodontal diseases, diseases of an oral cavity mucous, tooth-paste, pro- and prebiotics, oxidant lipid's process, antioxidant defence.Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією. Підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в даної категорії пацієнток. Комплекс лікувально-профілактичних заходів.
автореферат [41,5 K], добавлен 07.04.2009Загальна характеристика захворювань ротової порожнини. Історія виникнення та розвитку засобів по догляду за порожниною рота. Загальна характеристика зубних паст. Зубні еліксири: основні складові та технологія виготовлення. Особливості зубних порошків.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 13.06.2014Стан загального та місцевого імунітету у хворих на рецидивний простий герпес слизової оболонки порожнини рота і губ під час рецидиву та ремісії. Використання препаратів Ербісолу та Ербісол-Ультрафарму. Цитокіновий профіль периферійної крові хворих.
автореферат [45,6 K], добавлен 07.04.2009Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.
автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009Обґрунтування профілактики й лікування карієсу зубів у дітей 3-6 років, ускладненого дисбіозом порожнини рота, шляхом сполученого використання фторвмісних препаратів і препаратів-синбіотиків. Ефективність окремих складових комплексу і їх сполученої дії.
автореферат [50,3 K], добавлен 12.03.2009Етіологія та епідеміологія гнійно-запальних захворювань у новонароджених. Діагностичні критерії та лікування гнійно-запальних уражень шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пупка. Напрямки профілактики гнійно-запальних захворювань у новонароджених.
презентация [1,1 M], добавлен 25.01.2014Екологічні чинники захворювань пародонта. Правила планування індивідуальної програми профілактики захворювань пародонта у різні вікові періоди. Предмети догляду за ротовою порожниною. Виявлення зубощелепних аномалій, їх усунення профільними спеціалістами.
презентация [739,7 K], добавлен 04.10.2014Епідеміологія, види профілактики, а також основні екологічні чинники захворювань пародонта. Індивідуальні профілактичні заходи у різні вікові періоди. Правила планування індивідуальної програми профілактики захворювань пародонта у різні вікові періоди.
презентация [14,2 M], добавлен 04.10.2014Поєднання хронічних захворювань печінки із запальними та дегенеративно-дистрофічними змінами слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Кислотоутворююча функція шлунка поряд з гіпергастринемією при ЕВУШ на фоні дифузних захворювань печінки.
автореферат [49,6 K], добавлен 09.03.2009Асоційовані захворювання. Потрійна або квадротерапія при дуоденальних пептичних виразках без постерадикаційного лікування. Клінічний перебіг, ендоскопічної картини і морфологічне та бактеріологічне дослідження біоптатів зі слизової оболонки шлунка.
автореферат [43,1 K], добавлен 14.03.2009
