Обґрунтування принципів санітарно-епідеміологічного моніторингу за кишковими інфекціями серед військових контингентів, що дислоковані в басейнах річок (на прикладі басейну р. Дніпро)

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО”

УДК 616.34-022.7-036.22+61:355.511.5(282.247.32)

ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ЗА КИШКОВИМИ ІНФЕКЦІЯМИ СЕРЕД ВІЙСЬКОВИХ КОНТИНГЕНТІВ, ЩО ДИСЛОКОВАНІ В БАСЕЙНАХ РІЧОК (НА ПРИКЛАДІ БАСЕЙНУ Р. ДНІПРО)

14.02.02-епідеміологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЛУГОВА ГАЛИНА ВІКТОРІВНА

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській військово-медичній академії МО України

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор Марієвський Віктор Федорович, директор ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського” АМН України

доктор медичних наук, доцент Устінова Людмила Анатоліївна, доцент кафедри військово-профілактичної медицини, Українська військово-медична академія МО України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Зарицький Анатолій Минович, завідувач лабораторії кишкових інфекцій і паразитозів, ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського” АМН України

доктор медичних наук, професор Нарожнов Валентин Васильович, ректор Інституту екології та медицини

Захист відбудеться “15” грудня 2009 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.02 при ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського” АМН України (03038, м. Київ, вул. М.Амосова, 5)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського” АМН України (03038, м. Київ, вул. М.Амосова, 5)

Автореферат розісланий “12” листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук О.В. Максименок

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кишкові інфекції у Збройних Силах (ЗС) України є одними з найбільш масових захворювань, що негативно впливають на стан здоров'я військовослужбовців та боєздатність військ, особливо в сучасних соціально-економічних умовах функціонування ЗС України та в умовах їх реформування. В останнє десятиріччя в структурі інфекційної захворюваності військовослужбовців строкової служби, без урахування мікозів та корости, вони займали провідні місця.

Питанню вивчення епідеміологічних особливостей кишкових інфекцій присвячено ряд наукових досліджень (Сачук М.П., 1998; Зарицький А.М., Савицький В.Л., Півник В.М., 1999-2002, Федосенко І.М., 1999, 2001; Устінова Л.А., Хижняк М.І., 2007, 2008), які свідчать про збереження активності водного шляху передачі кишкових інфекцій серед військовослужбовців, превалювання у 1995-2001 рр. в етіологічній структурі збудників цих інфекцій шигел Флекснера, значну частину яких складали типи 2а (97-98%), 1в та 6.

Проблеми, що пов'язані з інфекційною захворюваністю, найбільш гостро стоять у прибережних регіонах. Особливої актуальності набуває питання профілактики гострих кишкових інфекцій (ГКІ) у військах, що дислоковані в басейні такої крупної ріки, як Дніпро, приймаючи до уваги те, що басейн р. Дніпро є регіоном дислокації великих військових контингентів.

Розробка санітарно-паразитологічного моніторингу у природних умовах Азербайджану для змішаних осередків гельмінтозів була проведена М.З. Ніфтулаєвим (1992), в умовах підвищеного хімічного забруднення в осередках кишкових гельмінтозів в Республіці Башкортостан - З.М. Гафуровою (1996), в умовах техногенного, радіаційного та хімічного навантаження Республіки Бєларусь - Л.С. Скриповою (1997). Роботи з розробки санітарно-епідеміологічного моніторингу за кишковими інфекціями серед військових контингентів, що дислоковані в басейні р. Дніпро, в умовах його антропогенного забруднення та з профілактики ГКІ в залежності від особливостей дислокації військ, зокрема, в басейнах крупних річок, відсутні.

Тому, всебічне вивчення епідеміологічної ситуації з ГКІ у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок, на прикладі р. Дніпро, розробка основних принципів санітарно-епідеміологічного моніторингу та тактики профілактичних заходів протиепідемічної спрямованості серед військовослужбовців щодо ГКІ є актуальними для збереження здоров`я військовослужбовців та боєздатності військ, що потребує нагального перегляду існуючих та розробки нових підходів щодо їх профілактики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана в рамках планових наукових досліджень, які проводились в Українській військово-медичній академії МО України:

“Розробка медико-організаційних, лікувальних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів в аспекті профілактики неінфекційних та інфекційних захворювань серед військовослужбовців ЗС України”, шифр “Здоров'я”, № державної реєстрації 0103U000029; шифр “Здоров'я-2”, № державної реєстрації 0107U009376.

Мета роботи: розробка та обґрунтування принципів санітарно-епідеміологічного моніторингу за кишковими інфекціями серед військових контингентів, що дислоковані в басейнах крупних річок (на прикладі басейну р. Дніпро) на основі вивчення особливостей розвитку епідемічного процесу цих інфекцій у військах.

Завдання дослідження:

1. Виявити сучасні особливості розвитку епідемічного процесу ГКІ в ЗС України.

2. Вивчити особливості шляхів передачі збудника інфекції та визначити закономірності формування осередків ГКІ.

3. Виявити особливості розвитку епідемічного процесу ГКІ у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок на прикладі р. Дніпро.

4. Вивчити еколого-гігієнічні особливості вод басейну р. Дніпро та їх вплив на активізацію епідемічного процесу ГКІ в місцях дислокації військ.

5. Удосконалити схему епідеміологічного нагляду за ГКІ в ЗС України у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок.

Об'єкт дослідження: прояви епідемічного процесу при ГКІ у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок.

Предмет дослідження: захворюваність військовослужбовців на ГКІ, етіологічна структура патогенних мікроорганізмів сімейства кишкових, санітарно-гігієнічний стан водопостачання, бактеріологічна контамінація питної води, еколого-гігієнічна характеристика джерел забруднення водних об'єктів. інфекція гострий кишковий дніпро

Методи дослідження: епідеміологічний, мікробіологічний та статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше вивчені прояви епідемічного процесу ГКІ у ЗС України в сучасних умовах на основі виявлення особливостей розвитку епідемічного процесу у військах, які дислоковані в басейні Дніпра. Встановлено, що неблагополучна епідемічна ситуація з цих інфекцій зберігається за рахунок спалахів, в розвитку яких суттєве значення мають особливості дислокації військ. Доведено, що при виникненні спалахів шигельозу у військових частинах, які дислоковані в північній частині басейну р. Дніпро, через часовий інтервал, який охоплював до 1,5-3 інкубаційних періодів, спалахи мали місце у військових частинах, що розташовані нижче по течії р. Дніпро. Ця закономірність пояснюється тим, що водний фактор являється пусковим механізмом поширення інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі.

На основі комплексної санітарно-епідеміологічної оцінки різних джерел водопостачання в басейні р. Дніпро вперше виявлені еколого-гігієнічні особливості вод та їх вплив на активізацію епідемічного процесу ГКІ в місцях дислокації військ. Встановлено, що водні об'єкти басейну р. Дніпро зазнають потужного антропогенного навантаження з боку точкових та дифузних джерел різного походження. Визначено значні регіональні відмінності якості вод каскаду дніпровських водосховищ, які необхідно враховувати при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду за ГКІ в ЗС України, організації та проведенні санітарно-гігієнічних заходів протиепідемічного характеру при дислокації військ в басейні р. Дніпро. Вперше доведено вплив еколого-гігієнічних особливостей вод басейну р. Дніпро та показників їх бактеріологічного забруднення на виявлені закономірності розвитку епідемічного процесу з ГКІ у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок, що підтверджено високим кореляційним зв'язком між захворюваністю на ці інфекції військовослужбовців та показниками мікробного забруднення питної води.

Розроблено принципи санітарно-епідеміологічного моніторингу в осередках кишкових інфекцій, які полягають у районуванні території басейну р. Дніпро за ступенем реального і потенційного епідемічного неблагополуччя з ГКІ з визначенням операційно-територіальних одиниць дислокації військ.

На підставі принципів санітарно-епідеміологічного моніторингу удосконалено схему епідеміологічного нагляду за ГКІ у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок (на прикладі басейну Дніпра).

Практичне значення отриманих результатів. Встановлено неадекватність профілактичних та протиепідемічних заходів щодо ГКІ в ЗС України в сучасних умовах дислокації військ та доведено ефективність удосконаленої схеми санітарно-епідеміологічного нагляду за ГКІ у військах, що дислоковані в басейнах крупних річок (на прикладі басейну р. Дніпро).

Показано можливість зниження рівня захворюваності, поліпшення якості епідеміологічної діагностики та прогнозування, підвищення ефективності профілактичних та протиепідемічних заходів щодо кишкових інфекцій за умов впровадження у схему епідеміологічного нагляду за ГКІ санітарно-епідеміологічного моніторингу за кишковими інфекціями, що передбачає районування території басейну р. Дніпро за ступенем реального і потенційного епідемічного неблагополуччя з ГКІ з визначенням операційно-територіальних одиниць дислокації військ (з урахуванням військових частин, які репрезентативно відображають специфіку вказаних військ, особливостей формування військових колективів, періодів епідемічного розповсюдження захворюваності на ГКІ в басейні ріки, ефективності існуючих заходів профілактики ГКІ).

Одержані дані щодо принципів санітарно-епідеміологічного моніторингу за об`єктами централізованого водопостачання увійшли до Методичних вказівок “Контроль за якістю питної води та оцінка санітарно-технічного стану водогінних та каналізаційних мереж у військових містечках”, що затверджені начальником Головного Військово-медичного управління МО України 15.09.2003 р.

Матеріали дисертації впроваджені в роботі Cанітарно-епідеміологічного управління МО України, в 10-му Регіональному санітарно-епідеміологічному загоні (РСЕЗ) ЗС України, використовуються при проведенні навчального процесу на кафедрах військової токсикології, радіології та медичного захисту, військово-профілактичної медицини та організації медичного забезпечення Української військово-медичної академії МО України.

Особистий внесок здобувача. Основний обсяг досліджень виконано автором самостійно. Здобувачем особисто проведено пошук, збір, аналіз та узагальнення даних спеціальної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів; розроблено та сформульовано мету, задачі, основні напрямки та методологію досліджень. Автором особисто проведено: епідеміологічний аналіз захворюваності на ГКІ різних категорій військовослужбовців ЗС України; статистичну обробку, систематизацію та інтерпретацію результатів мікробіологічних досліджень. Автором з метою розробки принципів санітарно-епідеміологічного моніторингу в осередках кишкових інфекцій використаний басейно-територіальний підхід, який враховує особливості дислокації військових контингентів в басейнах крупних річок. Запропонована модель комплексної оцінки ступеню забруднення водних джерел, яка дозволяє вирішувати питання першочерговості у проведенні заходів санітарно-епідеміологічного моніторингу.

Здобувачем проведений науковий аналіз, статистичну обробку результатів досліджень, обґрунтовано та сформульовано основні положення, висновки роботи. Дисертант приймав безпосередню участь в підготовці всіх друкованих матеріалів за темою роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-практичних конференціях молодих вчених Української військово-медичної академії МО України (Київ, 2000-2002 рр., 2005 р.), на ІІ (63) Міжнародному конгресі студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт, у тому числі 9 статей у фахових виданнях, визначених ВАК України, 1 тези - у матеріалах і тезах науково-практичної конференції.

Обсяг та структура дисертації. Зміст роботи викладено на 164 сторінках, ілюстровано 10 рисунками, 37 таблицями. Матеріали дисертації складаються з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів, 3 розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел з 190 найменувань та 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Для надання характеристики епідемічного процесу ГКІ серед військовослужбовців ЗС України вивчено багаторічну та річну динаміку захворюваності, річну динаміку захворюваності на шигельоз та інші бактеріальні кишкові інфекції військовослужбовців ЗС України строкової служби та офіцерського складу на підставі статистичних річних звітів “Медичний звіт про стан здоров'я та захворюваності особового складу” (форма 3 мед.), офіційних річних звітів 10 РСЕЗ, м. Київ, 37 Територіального санітарно-епідеміологічного загону (ТСЕЗ), м. Дніпропетровськ та 21 ТСЕЗ, м. Запоріжжя (форма 8 мед.) з 1995 р. по 2008 р.

Для визначення особливостей епідемічного процесу ГКІ серед військовослужбовців в залежності від території дислокації військової частини проведено вивчення багаторічної захворюваності серед військовослужбовців строкової служби у трьох зонах спостереження в басейні р. Дніпро. Вибір зон спостереження проводився за басейновим принципом, враховуючи особливості дислокації окремих військових частин та територіальний розподіл зон відповідальності санітарно-епідеміологічних закладів ЗС України. До I зони спостереження були віднесені військові частини м. Києва, що входять до території відповідальності 10 РСЕЗ; до II - військові частини, що входять до території відповідальності 37 ТСЕЗ, м. Дніпропетровськ; до III - військові частини, що входять до території відповідальності 21 ТСЕЗ, м. Запоріжжя.

Проаналізовані та узагальнені матеріали 261 спалахів ГКІ, під час яких захворіло 15793 військовослужбовців. Спільно з фахівцями 10 РСЕЗ, 37 РСЕЗ, 21 РСЕЗ обстежено автором 12 спалахів ГКІ, під час яких захворіли 142 військовослужбовців. Для вивчення поширеності збудників ГКІ, особливостей перебігу епідемічного процесу у військових колективах частин, що дислоковані в басейні р. Дніпро, зокрема при спалахах, в 2001-2002 рр. автор особисто приймала участь в мікробіологічних дослідженнях (проведення відбору проб, безпосередні бактеріологічні дослідження, аналітичне оброблення отриманих даних), всього 321 зразків. Крім того, особисто приймала участь в серії мікробіологічних досліджень (проведення відбору проб або безпосереднє бактеріологічне дослідження, аналітичне оброблення отриманих даних) відібраного матеріалу у військовослужбовців (12375 зразків), готової їжі (126 зразки), змивів на КП (7756 зразків). Мікробіологічні дослідження відібраного матеріалу проводилися на базі бактеріологічних лабораторій епідеміологічного відділу 10 РСЕЗ, 37 ТСЕЗ та 21 ТСЕЗ ЗС України. Можлива контамінація об'єктів навколишнього середовища збудниками гострих кишкових інфекцій визначалась за такими показниками як колі-титр, колі-індекс, санітарно-показові змиви на бактерії групи кишкової палички.

Для визначення особливостей формування якості води різних водних джерел та чинників, що на них впливають, було проведено аналіз звітів Українського наукового-дослідного інституту екологічних проблем (УНДІЕП) про науково-дослідну роботу “Регіональна оцінка впливу точкового та площадного забруднення на якість поверхневих та підземних вод басейну р. Дніпро (підземні води)”.

З основних методичних прийомів при проведені і оцінці даних епідеміологічних досліджень застосовано порівняльний епідеміологічний аналіз для виявлення особливостей епідемічного процесу ГКІ, ролі і значення дислокації, формування військових колективів, умов служби і побуту, біологічних чинників його розвитку та конструктивний епідеміологічний аналіз, що характеризує епідемічний процес у конкретних умовах проходження військової служби.

В ході виконання роботи широко застосовувався метод епідеміологічного обстеження осередків групової захворюваності на ГКІ у військових колективах.

Для підтвердження провідної ролі водного фактору у розповсюдженні кишкових інфекцій серед військовослужбовців в межах басейну р. Дніпро застосовували кореляційний метод і метод покрокової множинної регресії. Об'єднання результатів аналізів у вибірку здійснювалося з наступним застосуванням комп'ютерної програми “Statistica” для статистичних методів контролю її репрезентативності, а також проведення кореляційного аналізу.

Покрокова множина регресія дозволила оцінити розмаїття зв'язків між складовими, отримати оцінку функції регресії та побудувати багатомірну типову залежність в цілому для басейну р. Дніпро для виявлення критеріїв оцінки впливу певних факторів на захворюваність військовослужбовців строкової служби на гострі кишкові інфекції.

Достовірність отриманих результатів зумовлена достатнім обсягом досліджень, застосуванням методів математичної статистики за допомогою комплексу комп'ютерних програм, а також логічною інтерпретацією результатів.

Результати досліджень та їх обговорення

Особливості розвитку епідемічного процесу гострих кишкових інфекцій в Збройних Силах України в сучасних умовах.

В результаті дослідження нами встановлено, що в 1995-2000 рр. у ЗС України склалась небезпечна ситуація з ГКІ, особливо високою була захворюваність серед військовослужбовців строкової служби.

Найбільш високими показники захворюваності на шигельоз відмічалися у 1996 р. - 5,24, у 1997 р. - 7,08, у 1998 р. - 4,90 і у 2000 р. - 4,91 на 1000 військовослужбовців. Показники захворюваності на інші бактеріальні кишкові інфекції були найбільш високими у 1997 р. - 9,84, у 1998 р. - 9,40, у 1999 р. - 9,70 і у 2000 р. - 9,46 на 1000 військовослужбовців. У 2001-2008 рр. спостерігалося зниження захворюваності без стабілізації цього процесу. Показники захворюваності на шигельоз військовослужбовців строкової служби відмічалися у 2002 р. - 2,80, у 2005 р. - 2,5, на інші бактеріальні кишкові інфекції - у 2003 р. - 3,82 на 1000 військовослужбовців, у 2004 р. - 3,50 і у 2008 р. - 3,00 на 1000 військовослужбовців.

З метою визначення чинників, що обумовлюють інтенсивність епідемічного процесу ГКІ в ЗС України, нами була вивчена структура річної захворюваності на ці інфекції в 1995-2006 рр. Нами встановлено, що в структурі річної захворюваності на ГКІ питома вага спалахової форми проявів епідемічного процесу в більшості років досягала більше половини (в 1995-2000 рр. в середньому 52,97%, в 2001-2006 рр. - 29,81%). Тому роль зберігання складної епідемічної ситуації з ГКІ у військах зберігається за рахунок високої спалахової захворюваності (табл. 1).

В структурі спалахової захворюваності на ГКІ частка спалахів з водним шляхом передачі в 1995-2000 рр. коливалася від 16,22% в 1999 до 35,48% в 1998 р., частка захворілих під час цих спалахів складала від 17,02% у 1999 до 37,22% у 2000 р. В 2001-2006 рр. частка спалахів, де передача збудників ГКІ відбулася водним шляхом, становила 16,67% в 2001 р. і 57,14% в 2005 р. Частка захворілих становила у 2001 р. і 2005 р. 7,80% і 21,93% відповідно.Аналіз особливостей структури збудників ГКІ показав, що в 1995-2000 рр. переважну більшість (від 57,25% у 1995 р. до 67,43% у 1998 р.) становили збудники бактеріальної дизентерії (шигели Флекснера та Зонне), хоча в останні роки їх питома вага поступово знижувалася.

Таблиця 1

Структура річної захворюваності на ГКІ військовослужбовців ЗС України в 1995-2006 рр

Роки	Річна захворюваність	Сезонна захворюваність	Спалахова захворюваність	Всього
	абс.	%±m	абс.	%±m	абс.	%±m
1	2	3	4	5	6	7	8
1995	930	25,47±0,72	961	26,32±0,73	1760	48,21±0,83	3651
1996	892	26,35±0,76	739	21,83±0,71	1754	51,82±0,86	3385
1997	529	17,0±0,67	963	30,96±0,83	1619	52,04±0,80	3111
1998	838	28,59±0,84	514	17,54±0,70	1579	53,87±0,92	2931
1999	438	19,24±0,83	677	29,73±0,96	1162	51,03±1,05	2277
2000	374	20,35±0,94	228	12,40±0,77	1236	67,25±1,09	1838
2001	426	46,61±1,65	173	18,93±1,30	315	34,46±1,57	914
2002	455	52,90±1,70	267	31,05±1,58	138	16,05±1,25	860
2003	383	57,34±1,91	199	29,79±1,77	86	12,87±1,30	668
2004	61	14,84±1,75	71	17,27±1,86	279	67,64±2,31	411
2005	141	39,06±2,57	42	11,63±1,69	178	31,86±2,45	361
2006	187	64,04±1,34	56	19,18±1,22	49	16,78±1,27	292

В структурі збудників бактеріальної дизентерії в 1995-2001 рр. превалювали шигели Флекснера. Питома вага цього збудника коливалася від 48,8% в 1999 р. до 96,0% в 1996 р. З 2002 р. відбувалося постійне зниження питомої ваги шигел Флекснера та зростання питомої ваги шигел Зонне.

В структурі шигел Флекснера переважав тип 2а, питома вага цього збудника в загальній структурі збудників бактеріальної дизентерії складала у 1995-1998 і 2000-2001 рр. більше 50%.

За результатами наших досліджень встановлено, що епідемічне неблагополуччя з ГКІ зберігалося за рахунок спалахів, в розвитку яких суттєве значення мали особливості дислокації військ, при чому на перше місце в збереженні активності епідемічного процесу з ГКІ в 1995-2008 рр. виходили спалахи у військових частинах, які дислоковані в басейні р. Дніпро.

Обґрунтування басейно-територіального підходу щодо санітарно-епідеміологічного моніторингу за ГКІ серед військових контингентів, що дислоковані в басейнах крупних річок (на прикладі басейну р. Дніпро)

Епідеміологічні особливості захворюваності на гострі кишкові інфекції у військах, які дислоковані в басейні р. Дніпро. Нами були проаналізовані показники захворюваності на шигельоз та інші бактеріальні кишкові інфекції військовослужбовців строкової служби в 1995-2008 рр. у трьох зонах спостереження, розташованих в басейні р. Дніпро з півночі на південь: у військових частинах м. Києва, на території відповідальності 37 ТСЕЗ (м. Дніпропетровськ) та 21 ТСЕЗ (м. Запоріжжя), відповідно І, ІІ та ІІІ зони спостереження.

Зони спостереження були сформовані з урахуванням дислокації великих військових угрупувань з визначенням військових частин, які репрезентативно відображають специфіку вказаних військ; періодів епідемічного розповсюдження захворюваності на ГКІ в басейні р. Дніпра; особливостей формування військових колективів; ефективності існуючих заходів профілактики ГКІ.

Розвиток епідемічного процесу ГКІ серед військовослужбовців зон спостереження мав ряд особливостей в багаторічній динаміці захворюваності щодо взаємного розташування окремих військових частин та щодо дислокації військ відносно напрямку течії р. Дніпро.

За результатами ретроспективного епідеміологічного аналізу нами встановлено, що захворюваність військовослужбовців на шигельоз статистично достовірно зростала з півночі на південь вниз по течії р. Дніпро з І до ІІІ зони спостереження в усі роки. При цьому, вказаної статистично достовірної тенденції в захворюваності військовослужбовців на інші бактеріальні кишкові інфекції в порівнянні всіх зон спостереження не було виявлено.

Така динаміка багаторічної захворюваності на ГКІ військовослужбовців в зонах спостереження підтверджує особливості розвитку епідемічного процесу з цих інфекцій, які обумовлені дислокацією військ в басейнах крупних річок на прикладі р. Дніпро, що знайшло відображення у спалаховій захворюваності.

Особливості спалахів шигельозу у військових частинах, що розташовані в басейні р. Дніпро; їх епідеміологічна характеристика. Нами було проаналізовано групову захворюваність військовослужбовців на шигельоз у військових частинах, що розташовані на території басейну Дніпра з 1995 р., при чому масові спалахи шигельозу мали місце до 2000 р. Під час дослідження з'ясувалося, що спалахи виникали у наступних гарнізонах (з півночі на південь): у навчальному центрі “Десна”, військових частинах Київського гарнізону, гарнізоні м. Біла Церква, гарнізонах „Гвардійське” та „Черкаське” Дніпропетровської області та навчальному центрі “Близнюки” Запорізької області.

На основі епідеміологічного аналізу захворюваності військовослужбовців вказаних гарнізонів встановлено, що за характером виникнення спалахів в усіх гарнізонах, протягом певного відрізку часу можна виділити періоди епідемічного розповсюдження шигельозу по всій території басейну. Так, з 1995 р. таких періодів було чотири: перший - з грудня 1995 по травень 1996 р., другий - з серпня 1997 по січень 1998 р., третій - з липня по грудень 1998 р., четвертий - з серпня по жовтень 2000 р. (табл. 2).

Аналіз спалахів всіх періодів епідемічного розповсюдження шигельозу у військових частинах, які дислоковані в басейні р. Дніпро, надав можливість встановити, що характерною ознакою розвитку епідемічного процесу у військових колективах є фактично відсутність монофакторних епідемічних спалахів, які були обумовлені лише одним чинником або шляхом передачі. Так, різкий підйом захворюваності, причиною якого стала активація водного чиннику передачі з одночасним масовим інфікуванням особового складу приводив до ініціації харчового та побутового чинників передачі, від ступеню активності яких в конкретних умовах переважно й залежала тривалість спалаху та його кількісні межі. В простежених нами осередках від 30% до 50% захворюваності були обумовлені приєднанням до водного чиннику, який послужив в якості пускового механізму, харчового та побутового чинників. Це приводило до подовження часових інтервалів спалаху до 1,5-3,0 інкубаційних періодів, що проявлялось динамікою захворюваності особового складу.

Таблиця 2

Періоди епідемічного розповсюдження шигельозів по території басейну р. Дніпро в 1995-2000 рр

Військові гарнізони, розташовані в басейні р. Дніпро	Періоди епідемічного розповсюдження шигельозів по території басейну р. Дніпро
	І (XII 1995 р. _ V 1996 р.)	ІІ VIII 1997 р. - I 1998 p.	ІІІ VII 1998 p. - XII 1998 p.	ІV VIII 2000 p. - X 2000 p.
	кількість хворих (тип збудника)	кількість хворих (тип збудника)	кількість хворих (тип збудника)	кількість хворих (тип збудника)
онц „Десна”	285 (S. flexneri 2а)	_	111 (S. flexneri 2а)	50 (S. sonnei)
в/ч м. Києва	118 (S. flexneri 2а)	79 (S. flexneri 2а)	_	38 (S. sonnei)
в/ч м. Біла Церква	18 (S. flexneri 2а)	_	_	_
„Гвардійське” „Черкаське”	113 (S. flexneri 2а)	69 (S. flexneri 2а)	22 (S. flexneri 2а)	_
„Близнюки”	142 (S. flexneri 2а)	17 (S. flexneri 2а)	26 (S. flexneri 2а)	32 (S. sonnei)
Всього:	676	165	159	120

Нами встановлено, що при виникненні спалахів шигельозу у військових частинах, дислокованих в північній частині басейну р. Дніпро активізація епідемічного процесу з цих інфекцій закономірно відбувалася у військових частинах, що розташовані нижче по течії р. Дніпро. епідеміологічні спостереження дають підставу констатувати, що водний шлях передачі збудників відіграє провідну роль в поширенні ГКІ серед особового складу ЗС України та виступає в якості пускового механізму реалізації інших шляхів передачі збудника. Такі особливості розвитку епідемічного процесу ГКІ в басейнах крупних річок, на прикладі річки Дніпро, визначаються закономірностями формування якості води різних водних джерел та чинників, що на них впливають.

Еколого-гігієнічні особливості вод басейну р. Дніпро та їх вплив на активізацію епідемічного процесу ГКІ в місцях дислокації військ. Аналізу інтенсивності антропогенного впливу на поверхневу та підземну гідросферу басейну Дніпра показав, що на окремих територіях, переважно південно-східних промислових регіонів, цей вплив перевищував природні захисні можливості середовища. Території Дніпропетровської, Запорізької та, частково, Донецької областей, що складають 18% площі всього басейну, характеризуються найбільшим значенням модулю техногенного навантаження та кількістю підприємств, діяльність яких справляє негативний регіональний вплив на якісний склад вод. Це необхідно враховувати при розміщенні на цих територіях великих військових контингентів (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл модулю техногенного навантаження по адміністративних областях басейну Дніпра

Адміністративна область	Модуль техногенного навантаження тис.т/км2 за рік	Кількість великих підприємств на території адміністративних областей
	мін.	макс.
Луцька, Ровенська, Терно-пільська, Житомирська, Чернігівська, Сумська, Кіровоградська	--	10	<100
Львівська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Херсонська	10	50	<100
Київська	50	100	<100
Дніпропетровська, Запорізька, Донецька	100	1000	>200

Аналіз якості води каскаду дніпровських водосховищ свідчить про значні регіональні відмінності, особливості щодо якісного стану вод окремих водних об'єктів, що обумовило розподіл водосховищ до різних класів та категорій якості води згідно з санітарно-епідеміологічною класифікацією. Ці відмінності залежать від комплексу факторів, які пов'язані як із загальними закономірностями функціонування водосховищ, так і з рівнем антропогенного навантаження на водні ресурси, і повинні бути враховані при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду за ГКІ в ЗС України, організації та проведенні санітарно-гігієнічних заходів протиепідемічного характеру при дислокації військ в басейні р. Дніпро.

Оцінка особливостей активізації епідемічного процесу гострих кишкових інфекцій у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок (на прикладі р. Дніпро). Для підтвердження правомірності застосування в цілому на території басейну Дніпра знайдених в окремих об'єктах (зонах спостереження) та по окремих роках закономірностей нами було проведено множинний кореляційний аналіз показників захворюваності на шигельоз та інші бактеріальні кишкові інфекції військовослужбовців строкової служби з показниками мікробного забруднення питної води та об'єктів харчування у трьох зонах спостереження в басейні р. Дніпро. Для проведення аналізу було застосовано метод покрокової кореляції, за допомогою якого була сформована модель множинної регресії. Для підвищення значимості множинних коефіцієнтів кореляції вихідні дані були доповнені додатковими параметрами, що дозволило враховувати сезонні та регіональні особливості (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка визначення кореляційного зв'язку між нестандартними бактеріологічними показниками питної води та захворюваністю військовослужбовців строкової служби на ГКІ

Етапи дослідження	Захворюваність на шигельоз	Захворюваність на інші ГКІ	Сумарна захворюваність на шигельоз та інші ГКІ
Парний кореляційний аналіз (коефіцієнт парної кореляції із нестанд. показ. питної води)	0,5041	0,2309	0,4644
Багатомірний кореляційний аналіз до введення додат-кових параметрів (множин-ний коефіцієнт кореляції)	0,7037	0,3116	0,6101
Багатомірний кореляційний аналіз після введення додат-кових параметрів (множин-ний коефіцієнт кореляції)	0,7744	0,4450	0,7029

При наявності тісного множинного кореляційного зв'язку за рівнем значимості (по модулю) для захворюваності на шигельоз та сумарної захворюваності на ГКІ найбільш впливовим параметром являється питна вода, друге та третє місце належить факторам, що враховують регіональні та сезонні особливості відповідно.

Багатомірний кореляційний аналіз довів наявність тісного кореляційного зв'язку (множинний коефіцієнт кореляції 0,77) між нестандартними бактеріологічними показниками питної води (колі-індекс>3) та захворюваністю військовослужбовців строкової служби на шигельоз в басейні Дніпра, що підтвердило провідну роль водного фактору у розповсюдженні ГКІ у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок.

Удосконалення епідеміологічного нагляду за гострими кишковими інфекціями у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок.

З метою профілактики ГКІ у військах в сучасних умовах нами запропонована структурно-функціональна схема санітарно-епідеміологічного нагляду за ГКІ в ЗС України при дислокації військ в басейнах крупних річок (рис. 4).

В умовах збільшення антропогенного впливу на природне середовище пріоритетним є вибір оптимальних операційно-територіальних одиниць для дислокації військ за допомогою еколого-гігієнічної оцінки цього впливу в рамках санітарно-епідеміологічної розвідки на основі басейно-територіального підходу.

Санітарно-епідеміологічний моніторинг необхідно проводити диференційовано з урахуванням басейно-територіального підходу, як для частин, що потребують систематичного нагляду, так і для таких, що потребують вибіркового контролю з меншою періодичністю.

Визначення пріоритетних напрямків щодо організації контролю за водопостачанням в операційно-територіальних одиницях дислокації військ та застосування комплексної оцінки ступеню забруднення водних джерел при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду за ГКІ у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок, дозволили вирішити питання першочерговості у проведенні заходів санітарно-епідеміологічного моніторингу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу - удосконалено схему епідеміологічного нагляду за ГКІ у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок (на прикладі басейну р. Дніпро) шляхом розробки та обґрунтування принципів санітарно-епідеміологічного моніторингу за вказаними інфекціями.

1. Встановлено, що у ЗС України протягом 1995-2008 рр. епідемічна ситуація з ГКІ була складною (серед військовослужбовців строкової служби показники захворюваності на шигельоз в окремі роки коливалися від 3,39 до 7,08 на 1000 військовослужбовців). Активність епідемічного процесу зберігалась переважно за рахунок спалахів (в структурі річної захворюваності на ГКІ питома вага спалахової захворюваності в 1995-2000 рр. складала в середньому 52,97%, в 2001-2006 рр. - 29,81%), в розвитку яких суттєве значення мали особливості дислокації військ.

2. Виявлено, що у 1995-2008 рр. водний чинник передачі збудника інфекції зберігав своє значення у здійсненні епідемічного процесу при ГКІ серед військовослужбовців. Частка спалахів з водним шляхом передачі у 1995 р., 1996 р., 1998 р. і 2000 р. складала до 40,0%, у 2005 р - 57,14%. Чинники, що призводили до активізації водного шляху передачі кишкових інфекцій, найбільш часто реалізувалися в регіонах дислокації військ, які характеризувалися загальним несприятливим екологічним станом та високим рівнем антропогенного навантаження.

3. На основі комплексної санітарно-епідеміологічної оцінки якості вод басейну р. Дніпро виявлені значні регіональні відмінності щодо якісного стану вод на окремих територіях, переважно південно-східних промислових регіонів (модуль техногенного навантаження 100-1000 тис.т/км² за рік), де інтенсивний антропогенний вплив на поверхневу та підземну гідросферу басейну перевищив природні захисні можливості середовища, що треба враховувати при визначенні пріоритетності заходів санітарно-епідеміологічного моніторингу та формуванні операційно-територіальних одиниць для дислокації великих військових контингентів.

4. Встановлено, що між показниками захворюваності на шигельоз і якістю питної води за бактеріологічними показниками існував тісний кореляційний зв'язок (множинний коефіцієнт кореляції r=0,77), ступінь якого залежала від регіональної санітарно-епідеміологічної характеристики якості води та особливостей організації централізованого водопостачання в організованих військових колективах.

5. Виявлено, що пріоритетним напрямком при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду за ГКІ при дислокації військ в басейнах крупних річок є проведення заходів санітарно-епідеміологічного моніторингу за об'єктами централізованого водопостачання у місцях дислокації значних військових контингентів, який дозволяє виявляти фактори, що впливають на епідемічний процес; прогнозувати стан захворюваності на кишкові інфекції, оцінювати його напруженість в часі та просторі.

6. Удосконалення епідеміологічного нагляду за ГКІ на основі впровадження санітарно-епідеміологічного моніторингу за кишковими інфекціями з урахуванням дислокації військ в басейнах крупних річок призвело до покращення епідемічної ситуації та зниження захворюваності на шигельоз військовослужбовців строкової служби на ці інфекції: в І зоні спостереження - до 0,11 на 1000 військовослужбовців у 2008 р., в ІІ зоні захворюваність у 2007-2008 рр. не реєструвалась, у військових частинах ІІІ зони епідемічне благополуччя було досягнуто шляхом їх передислокації.

Практичні рекомендації

За результатами виявлених особливостей епідемічного процесу ГКІ серед військовослужбовців визначено ряд заходів необхідних для їх профілактики:

- проводити відбір оптимальних операційно-територіальних одиниць для дислокації військ за допомогою еколого-гігієнічної оцінки антропогенного впливу на природне середовище в рамках санітарно-епідеміологічної розвідки на основі басейно-територіального підходу, який враховує особливості дислокації військових контингентів в басейнах крупних річок;

- розробити регіональні показники кишкової захворюваності військовослужбовців для оцінки роботи санітарно-епідеміологічних закладів з профілактики ГКІ з урахуванням рівня антропогенного навантаження на водні об'єкти;

- проводити всі профілактичні та протиепідемічні заходи щодо ГКІ і, насамперед, шигельозів, у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок, на фоні посилення санітарного нагляду за організацією водопостачання та контролю якості питної води;

- впровадити у схему епідеміологічного нагляду за ГКІ постійний санітарно-епідеміологічний моніторинг за об`єктами централізованого водопостачання з урахуванням басейно-територіального підходу при проведенні профілактичних та протиепідемічних заходів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Еколого-гігієнічна оцінка техногенного забруднення підземних вод Дніпровського басейну в місцях дислокації великих військових з'єднань / Хижняк М.І., Бідненко Л.І., Лугова Г.В. // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования. К.: УВМА. 1998. С. 267-271. (Здобувачем особисто зібрані та проаналізовані дані літератури, проаналізовано звіти науково-дослідних робіт, підготовлено статтю до публікації).

2. Етіологічна структура шигельозів у сучасних умовах серед військовослужбовців Збройних Сил України / Лугова Г.В. // Проблеми військової охорони здоров'я. К.: УВМА. 1999. Вип. № 5. С. 388-392.

3. Регіональні відмінності в якості вод дніпровського каскаду з еколого-гігієнічних позицій / Лугова Г.В. // Проблеми військової охорони здоров'я. К.: УВМА. 2000. Вип. № 7. С. 186-188.

4. Вивчення захворюваності на ГКІ серед військовослужбовців Збройних Сил України / Лугова Г.В., Хижняк М.І. // Проблеми військової охорони здоров'я. К.: УВМА. 2002. Вип. № 10. С. 221-223. (Здобувачем особисто проведено обчислення показників і аналіз захворюваності військовослужбовців, підготовлено статтю до публікації).

5. Бактеріологічні показники якості питної води та захворюваності на ГКІ у військових частинах ЦП / Хижняк М.І., Лугова Г.В., Кошіль М.Д. // Проблеми військової охорони здоров'я. К.: УВМА. 2002. Вип. № 12. С. 77-80. (Здобувачем особисто проведено кореляційний аналіз між багаторічною динамікою захворюваності на ГКІ та кількістю нестандартних проб питної води, підготовлено статтю до публікації).

6. Контроль за якістю питної води та оцінка санітарно-технічного стану водогінних та каналізаційних мереж у військових містечках / Лугова Г.В., Федосенко І.М. // Сучасні аспекти військової медицини. К.: ГВКГ. 2004. Вип. № 9. С. 74-80. (Здобувачем особисто розроблені положення щодо оптимізації контролю за якістю питної води, підготовлено статтю до публікації).

7. Санітарно-епідеміологічний моніторинг за об'єктами централізованого водопостачання в системі профілактики кишкових інфекцій серед військовослужбовців Збройних Сил України / Лугова Г.В. // Матеріали наук. конф. молодих вчених. К.: УВМА. 2005. С. 39-40.

8. Спалахи шигельозу у військових частинах, що розташовані в басейні р. Дніпро: епідеміологічна характеристика / Лугова Г.В. // Проблеми військової охорони здоров'я. К.: УВМА. 2006. Вип. № 15. С. 494-498.

9. Особливості розвитку епідемічного процесу гострих кишкових інфекцій в Збройних Силах України в сучасних умовах / Лугова Г.В., Марієвський В.Ф., Устінова Л.А., Огороднійчук І.В. // Проблеми військової охорони здоров'я. К.: УВМА. 2009. Вип. № 25. С. 140-146. (Здобувачем особисто проведено епідеміологічний аналіз захворюваності на гострі кишкові інфекції серед військовослужбовців ЗС України, підготовлено статтю до публікації).

10. Епідеміологічні особливості захворюваності на гострі кишкові інфекції у військах, які дислоковані в басейні р. Дніпро / Лугова Г.В., Марієвський В.Ф., Устінова Л.А. // Проблеми військової охорони здоров'я. К.: УВМА. 2009. Вип. № 26. С. 133-139. (Здобувачем особисто проведено епідеміологічний аналіз захворюваності на гострі кишкові інфекції у військах, які дислоковані в басейні р. Дніпро, підготовлено статтю до публікації).

АНОТАЦІЯ

Лугова Г.В. Обґрунтування принципів санітарно-епідеміологічного моніторингу за кишковими інфекціями серед військових контингентів, що дислоковані в басейнах річок (на прикладі басейну р. Дніпро). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія. Державна установа „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського” АМН України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено розробці та обґрунтуванню принципів санітарно-епідеміологічного моніторингу за кишковими інфекціями серед військових контингентів, що дислоковані в басейнах крупних річок.

Визначені прояви та провідні рушійні сили епідемічного процесу ГКІ у ЗС України в сучасних умовах на основі вивчення особливостей розвитку епідемічного процесу ГКІ у військах, які дислоковані в басейнах крупних річок.

Встановлено, що на окремих територіях басейну р. Дніпро антропогенний вплив перевищував природні захисні можливості середовища, що треба враховувати при розміщенні на цих територіях великих військових контингентів.

Розроблені принципи санітарно-епідеміологічного моніторингу за кишковими інфекціями в ЗС України з урахуванням епідеміологічних та еколого-гігієнічних особливостей операційно-територіальних одиниць дислокації військ.

Ключові слова: гострі кишкові інфекції, епідемічний процес, санітарно-епідеміологічний моніторинг.

АННОТАЦИЯ

Луговая Г.В. Обоснование принципов санитарно-эпидемиологического мониторинга за кишечными инфекциями среди воинских контингентов, дислоцированных в бассейнах рек (на примере бассейна р. Днепр). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 - эпидемиология. Государственное учреждение «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины», Киев, 2009.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию принципов санитарно-эпидемиологического мониторинга за кишечными инфекциями среди воинских контингентов, дислоцированных в бассейнах крупных рек. Определены проявления и ведущие движущие силы эпидемического процесса острых кишечных инфекций (ОКИ) в Вооруженных Силах (ВС) Украины в современных условиях на основании изучения особенностей развития эпидемического процесса ОКИ в войсках, дислоцированных в бассейнах крупных рек.

Установлено, что в 1995-2000 гг. в ВС Украины сложилась опасная ситуация по ОКИ, в структуре годовой заболеваемости на ОКИ превалировала вспышечная форма проявлений эпидпроцесса, в структуре возбудителей преобладали шигеллы Флекснера 2а.

Доказано, что заболеваемость военнослужащих срочной службы шигеллезом в операционно-территориальных единицах дислокации войсковых частей в бассейне р. Днепр статистически достоверно возрастала с севера на юг вниз по течению р. Днепр; при возникновении вспышек шигеллеза в северной части бассейна р. Днепр активизация эпидемического процесса закономерно происходило в воинских частях, расположенных ниже по течению реки.

Установлено, что на отдельных территориях бассейна р. Днепр антропогенное влияние превышало природные защитные возможности среды, что нужно учитывать при размещении на этих территориях крупных воинских контингентов.

Доказано наличие тесной корреляционной связи между нестандартными бактериологическими показателями питьевой воды и заболеваемостью военнослужащих срочной службы шигеллезом в бассейне р. Днепр, что подтверждает ведущую роль водного фактора в распространении ОКИ в войсках, дислоцированных в бассейнах крупных рек.

Разработаны принципы санитарно-эпидемиологического мониторинга в очагах кишечных инфекций и усовершенствована схема контроля над объектами централизованного водоснабжения в ВС Украины с учетом эпидемиологических и эколого-гигиенических особенностей операционно-территориальных единиц дислокации войск.

Ключевые слова: острые кишечные инфекции, эпидемический процесс, санитарно-эпидемиологический мониторинг.

SUMMARY

Lugova H.V. Substantiation of the principles of sanitary-epidemiological monitoring of intestinal infections among military contingents, located in the river basins (illustrated on the Dneepro river basin). - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Candidate of Medical Sciences ion specialty 14.02.02 - epidemiology. - L.V. Gromashevsky State Establishment “Institute of Epidemiology and Infectious Diseases” of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The thesis is dedicated to development and substantiation of the principles of sanitary-epidemiological monitoring for intestinal infections among military contingents, located in the large river basins.

Modern manifestations and leading factors of acute intestinal diseases epidemic process in the Armed Forces of Ukraine were defined based on the study of acute intestinal diseases epidemic process development peculiarities in the units located in the large river basins.

It was found that man-made environmental hazards in the certain areas of the Dneepro basin exceeded natural protective capabilities of the environment, which has to be taken into consideration while deploying in these areas large military contingents.

The principles of sanitary-epidemiological monitoring for intestinal infections in the Armed Forces of Ukraine were developed considering epidemiological and ecologo-hygienic peculiarities of operational units of troops dislocation.

Размещено на Allbest.ru