Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічне обґрунтування реабілітації гірників вугільних шахт з хронічними радикулопатіями

Гігієнічне обґрунтування реабілітації гірників вугільних шахт з хронічними радикулопатіями

Геологічні особливості вугільних шахт. Клініко-функціональні особливості професійних хронічних попереково-крижових радикулопатій, пов’язаних з умовами праці та їх вплив на якість життя гірників. Профілактика та лікування попереково-крижової радикулопатії.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	26.08.2015
Размер файла	83,9 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ національНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

ГІГІЄНІЧНе обґрунтування РЕАБІЛІТАЦІЇ ГІРНИКІВ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ З ХРОНІЧНИМИ РАДИКУЛОПАТІЯМИ

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ЖДАНОВА ГАЛИНА ВАЛЕРІЇВНА

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор НІКОЛЕНКО Віктор Юрійович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри професійних хвороб та радіаційної медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор АГАРКОВ Володимир Іванович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров'я та історії медицини;

доктор медичних наук, с.н.с. ПЕРЕДЕРІЙ Григорій Семенович, Державне підприємство НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України, м. Донецьк, заступник директора з наукової роботи.

Захист відбудеться « 28 » жовтня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий «28» вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков.

професійний хронічний крижовий радикулопатія

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання периферичної нервової системи та опорно-рухового апарату є дуже поширеною патологією. Зазначена патологія, уражаючи здебільшого людей молодого і середнього віку та призводячи до тимчасової непрацездатності, завдає значних медико-соціальних збитків, і тому визнається однією з актуальних проблем сучасної професійної патології (Алексеев В.В., 2002; Попелянский Я.Ю., 2003).

Останнім часом біль у нижній частині спини у мешканців розвинутих країн, за даними експертів ВООЗ, досягла розмірів неінфекційної епідемії. Висока інвалідизація в працездатному віці внаслідок уражень опорно-рухового апарату спонукала експертів ВООЗ оголосити 2000-2010 рр. «Декадою кістково-суглобових хвороб». Робоча нарада ВООЗ вбачає за мету Декади зниження на 25% прямих і непрямих витрат на медичну допомогу пацієнтам з болями в спині (ВООЗ, 2003, 2006).

При вивченні поширеності болю у спині в різних галузях виробництва відмічено, що ця патологія переважає у осіб, професійна діяльність яких пов'язана з несприятливими чинниками виробничого середовища і трудового процесу (Передерій Г.С., Харковенко Н.М., 2004; Валуцина В.М. та ін., 2005; Іванов В.В., 2005; Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., 2005; Кундієв Ю.І. та ін., 2007).

Розвитку й прогресуванню патології периферичної нервової системи сприяють особливості роботи: важкість виконуваної фізичної праці у змушеній робочій позі, статичні навантаження, вплив вібрації, несприятливого мікроклімату (Ластков Д.О. та ін., 1988; Измеров Н.Ф. та ін., 1993, 2001; Матюхин В.В. та ін., 2001;. Валуцина В.М. та ін. , 2003, 2005; Верещагин А.И., 2006).

Сьогодні вугільна промисловість залишається найбільш несприятливим виробництвом для здоров'я працюючих, де ризик розвитку професійних захворювань у 5-10 разів вищий, ніж в інших галузях виробництва (Мухін В.В., 2000; Кундієв Ю.І., Мухін В.В., Передерій Г.С., 2002; Латишев Є.Є., 2003; Гриценко В.С., Смирнова Н.Е., 2005). Професійні захворювання периферичної нервової системи, що обумовлені змінами у хребті, займають одне з провідних місць серед усіх форм неврологічної патології у гірників вугільних шахт (Мухін В.В. та ін., 2006; Кундієв Ю.І. та ін., 2006).

У структурі профзахворюваності в Україні (зокрема, серед робітників вугільної промисловості) хронічна попереково-крижова радикулопатія ( ХПКР) - патологія, яка посідає друге місце (25,5%), і рівень захворюваності хребта й периферичної нервової системи продовжує зростати, особливо в осіб працездатного віку, що завдає великих економічних збитків (Мухін В.В. та ін., 2000; Бережнов С.П., Мухін В.В., 2007; Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., 2007).

В Україні зберігаються всі передумови для захворюваності на ХПКР: несприятливі умови праці і медико-соціальні причини (постаріння кадрів, нові підходи до компенсації втрати працездатності, неефективність попередніх і періодичних медичних оглядів, відсутність патогенетично обґрунтованої системи реабілітації) (Валуцина В.М. та ін., 2005; Гладчук Є.О., 2007).

Тому останнім часом проблема реабілітації гірників вугільних шахт з ХПКР є особливо актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри професійних хвороб та радіаційної медицини Донецького національного медичного університету ім.М.Горького «Вивчення клінічних особливостей основних професійних захворювань і отруєнь у гірників вугільних шахт і їх лікування» № держреєстрації 0105U008709, тема НДР 2006-2009 рр., клінічною базою якої є КЛПУ«Обласна клінічна лікарня професійних захворювань». Автор була співвиконавцем роботи і безпосередньо вивчала стан здоров'я гірників вугільних шахт Донбасу з ХПКР, виявила закономірності формування показників здоров'я гірників у залежності від умов праці, відповідала за виконання фрагмента роботи, пов'язаного з розробкою способу комплексної реабілітації гірників із ХПКР, проводила обстеження після проведення реабілітаційного лікування, узагальнювала, математично опрацьовувала та аналізувала дані, отримані у роботі.

Тему дисертації та наукового керівника затверджено Вченою радою Донецького державного медичного університету ім. М.Горького 22 лютого 2007 року (протокол №3).

Мета дослідження: розробити та обґрунтувати комплекс реабілітації гірників з хронічними попереково-крижовими радикулопатіями на підставі гігієнічної оцінки умов праці, вивчення захворюваності та клініко-рентгенологічних особливостей цього захворювання.

Для досягнення постановленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Вивчити захворюваність на професійні хронічні попереково-крижові радикулопатії у гірників вугільних шахт.

2. Проаналізувати гірничо-геологічні та гірничотехнічні особливості вугільних шахт, на яких у гірників найчастіше розвивались хронічні попереково-крижові радикулопатії.

3. Виявити зв'язок між розвитком хронічних попереково-крижових радикулопатій у гірників і шкідливими виробничими чинниками та умовами праці.

4. Визначити клініко-функціональні особливості професійних хронічних попереково-крижових радикулопатій, пов'язаних з умовами праці та їх вплив на якість життя гірників.

5. Розробити та обґрунтувати ефективність комплексної реабілітації гірників з хронічними попереково-крижовими радикулопатіями.

Об'єкт дослідження: хронічні попереково-крижові радикулопатії у гірників вугільних шахт та ефективність їх реабілітації.

Предмет дослідження: 2431 випадок захворювання на хронічні попереково-крижові радикулопатії у гірників вугільних шахт, умови праці та шкідливі чинники середовища вугільних шахт, клініко-рентгенологічні особливості професійних хронічних попереково-крижового радикулопатій.

Методи дослідження: гігієнічні - для оцінки дії чинників виробничого середовища на розвиток ХПКР у гірників (оцінка умов праці, анкетування, санітарно-гігієнічні характеристики), для оцінки стану захворюваності (захворюваність, обліково-статистична документація КЛПУ «Обласна клінічна лікарня професійних захворювань»), клінічні (неврологічний статус хворих, опитувальник болю (Pain Qustionnaire)), фізіологічні (електрокардіографія, артеріальний тиск, тест “Ходьба з реєстрацією часу і відстані” (Timed Walking Test)), рентгенологічні (рентгенографія і комп'ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта), медико-соціальні (опитувальник оцінки якості життя психосоматичних хворих), статистичні (параметричні та непараметричні методи).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено гігієнічні особливості праці у гірників з хронічними попереково-крижовими радикулопатіями. Встановлено, що основним чинником ризику розвитку хронічної попереково-крижової радикулопатії є ступінь важкості праці. Вперше розроблено модель прогнозування тяжкості перебігу хронічної попереково-крижової радикулопатії. Встановлено особливості клініко-рентгенологічних порушень та їх вплив на якість життя у гірників з хронічними попереково-крижовими радикулопатіями. Науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено новий комплекс реабілітації гірників вугільних шахт з хронічними попереково-крижовими радикулопатіями.

Практичне значення одержаних результатів роботи. У результаті наукових досліджень побудовано модель багаточинникового прогнозування, яка дозволяє виділити групу підвищеного ризику розвитку ХПКР та оцінити тяжкість цього захворювання у гірників вугільних шахт.

Розроблено схему комплексної реабілітації гірників з ХПКР та обґрунтовано систему оцінки її ефективності. Впровадження розробленого комплексу реабілітації дало можливість знизити термін перебування гірників з ХПКР на лікарняному ліжку. На підставі встановлених закономірностей впливу шкідливих чинників виробничого середовища на розвиток ХПКР у гірників вугільних шахт розроблено досконалу систему заходів щодо профілактики. Система заходів профілактики сприяє зниженню рівня інвалідизації серед гірників. Видано методичні рекомендації «Профілактика та лікування хронічних попереково-крижових радикулопатій у гірників вугільних шахт» (2006), які впроваджено у КЛПУ «Донецька обласна клінічна лікарня професійних захворювань», Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об'єднанні, санаторно-оздоровчому центрі «Маяк» м. Євпаторія, АР Крим, «Університетська клініка» Дон НМУ ім. М.Горького акти впровадження від 20.03.2008 р.; 15.07.2008 р.; 21.08.2008 р.; 27.10.2008 р.).

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі передатестаційного циклу «Професійні захворювання» на факультеті інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (акт впровадження від 05.11.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано планування досліджень, постановка мети, завдань, та формулювання наукових положень роботи, літературний та інформаційний пошук, збір, аналіз, електронний облік, математичне опрацювання та інтерпретація результатів дослідження. Сформульовані висновки, практичні рекомендації, підготовлено та опубліковано статті. Автором не було використано наукові результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені й обговорені на науково-практичних конференціях із міжнародною участю: «Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу» (Донецьк, 2005), «Досягнення сучасної медицини» (Львів, 2005), 67-й ітогової конференції СНТ ім. М.Д.Довгялло, присвяченої 75-й річниці з дня заснування Донецького державного медичного університету ім. М.Горького «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілак- тичної медицини та стоматології» (Донецьк, 2005), Ювілейному VIII з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) (Івано-Франківськ, 2005), XI конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006), 68 - й ітогової конференції СНТ ім. М.Д.Довгялло «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології» (Донецьк, 2006), науково-практичних конференціях із міжнародною участю «Актуальні питання медицини праці» (Донецьк, 2006), «Актуальні питання профілактики, діагностики та лікування професійних захворювань» (Донецьк, 2007), «Актуальні питання медицини праці та промислової екології» (Донецьк, 2008), науково-практичної конференції, присвяченої 40-річчю КЛПУ «Обласна клінічна лікарня професійних захворювань» «Актуальні питання медицини праці та промислової екології» (Донецьк, 2009).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 16 наукових праць, з них 5 статей - у наукових фахових виданнях, 1 методичні рекомендації, 10 статей та тез у збірках наукових праць, матеріалів з'їздів та конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація викладена на 168 сторінках і складається зі вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатку. Робота містить 25 таблиць на 15 сторінках, 16 рисунків на 7 сторінках. Список використаних джерел включає 263 найменування на 28 сторінках, з яких 200 викладено кирилицею та 63 - латиницею. Додаток складає 5 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Робота виконана на базі КЛПУ «Обласна клінічна лікарня професійних захворювань» і кафедри професійних хвороб та радіаційної медицини ДонНМУ ім.М.Горького.

Для досягнення мети дисертаційної роботи і вирішення поставлених завдань, було проведено вибір оптимальної моделі для дослідження, розроблено спеціальну програму досліджень, яка забезпечувала можливість одержання досить повної і достовірної інформації для кожного з поставлених завдань, а також поетапного їх вирішення.

Програма складалася із шести етапів, кожний з яких, у свою чергу, був перехідним до наступного етапу і вміщував перелік об'єктів вивчення, одиниць спостереження, обсягів і методів досліджень (рис.1). Така багаторівнева структуризація дослідження забезпечувала його системність, оскільки дані кожного попереднього стану логічно ставали основою для наступного та надавали можливість для узагальнення кінцевих результатів і наукового обґрунтування пропозицій.

Поштовхом для вибору моделі була наявність регіону з системою пов'язаних об'єктів (вугільних шахт) та КЛПУ «Обласна клінічна лікарня професійних захворювань», що дозволило отримати конкретні дані з умов праці, показників професійної захворюваності на ХПКР в динаміці протягом п'яти років, використати комплексний підхід для дослідження здоров'я гірників з ХПКР. Оцінку частоти захворювань гірників на ХПКР проводили за результатами аналізу обліково-статистичної документації КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» за 2001-2005 роки. Оцінювали розподіл захворювання ХПКР у 2431 гірника за роками, галузями виробництва, шахтами, професіями, за віком і стажем роботи у підземних умовах.

Гігієнічна характеристика шести шахт з найбільшою кількістю захворювань на ХПКР складалася на підставі проведеного вивчення гірничотехнічних та гірничо-геологічних характеристик вугільних шахт (глибина залягання вугільних пластів, кут падіння вугільних пластів, потужність розроблюваних пластів, обводненість гірничих виробок та ін.) (Меняйло Н.И., 1984). Гігієнічна характеристика основних робочих місць (з найбільшою кількістю захворювань на ХПКР) складалася на підставі проведеної оцінки параметрів мікроклімату робочого місця й узагальнених характеристик основних технологічних процесів під час виконання роботи (ДСП 3.3.1.095).

Проведено експертне опитування 10-ти інженерно-технічних працівників (гірничі майстри, начальники ділянок, працівники служби охорони праці), 10-ти експертів, до яких увійшли викладачі кафедри професійних захворювань і радіаційної медицини, кафедри гігієни ДонНМУ, профпатологи КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань», наукові співробітники НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості, а також 60 гірників: прохідників, гірників очисного вибою, забійників, кріпильників, підземних електрослюсарів і машиністів гірничо-виймальних машин. Щодо характеру впливу на розвиток ХПКР у гірників було виділено сім груп шкідливих чинників.

Експертам належало дати оцінку в межах від 1 до 5 балів за вагомістю шкідливого чинника, що впливає на розвиток ХПКР у гірників вугільних шахт. Методом рангової кореляції надано оцінку чинникам за ступенем їх значущості (Ластков Д.О., Михайлова Т.В., 2006).

Ступінь важкості праці визначали згідно з гігієнічними характеристиками робочих міст і оцінкою ступеня перебігу захворювання ХПКР у гірників.

Для виявлення впливу сукупності ознак на вірогідність тяжкого ступеня перебігу захворювання було побудовано модель багаточинникового прогнозування. Як результуюча ознака прогнозувалася кількість синдромів прояву захворювання (змінна Y). При побудові моделі прогноз позначався значенням Y (Y=0 у разі наявності у хворого 1-2 синдромів, Y=1 - у разі наявності у хворого 3-х синдромів). Для проведення аналізу було обрано лінійну модель класифікації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Програма та обсяги досліджень

Після вивчення моделі було проведено оптимізацію порогу прийняття - відхилення з використанням методу побудови операційних кривих (ROC - процедура) (Mets C.E., Kronman H.B., 1980).

Поглиблене клініко-рентгенологічне обстеження в умовах стаціонару пройшли 80 гірників з ХПКР: у віці від 39-59 років, середній вік (49,0 ± 10,7) років, підземний стаж від 20-42 років, у середньому (21,0 ± 6,0) років.

Для кількісної оцінки болю було обрано найбільш простий тест - візуально- аналогова шкала болю (Соков Л.П. та ін., 2002; Белова А.Н., 2004).

Опитувальник болю (Pain Questionnaire) і Освестровський опитувальник порушення життєдіяльності при болях у нижній частині спини (Oswestr Low Back Pain Disability Questionnaire) були обрані з метою оцінки суб'єктивного сприйняття болю і викликаних болем порушень життєдіяльності (Белова А.Н., 2004).

Гірникам проведено рентгенографію, магнітно-резонансну томографію (МРТ) та комп'ютерну томографію (КТ). Рентгенологічне дослідження поперекового відділу хребта проведено всім хворим, які перебували під спостереженням, у прямій та боковій проекції на апараті TDR 750B.

КТ і МРТ поперекового відділу хребта проведено на МР томографі Diroskan Intera (фірми Philips, Голландія).

Дослідження серцево-судинної системи проводили за допомогою електрокардіографії (ЕКГ) та вимірювань артеріального тиску (АТ). ЕКГ записували на електрокардіографі «Cardimax FX -326U. АТ вимірювали у гірників із початку лікування, в середині та наприкінці.

Для проведення дослідження якості життя застосували опитувальник психо-соматичних хворих, що містить 48 запитань, розбитих на 3 блоки. До анкети вивчення якості життя було внесено питання, що відбивають специфічні симптоми захворювання, а також скарги і суб'єктивні відчуття хворих, які негативно впливають на якість життя. Якість соматичного стану оцінювали за особливостями обмежень хворого в плані фізичних навантажень, самообслуговування, повсякденної діяльності. Психологічну складову якості життя визначали за наявністю депресії, тривоги, впливу емоційного стану на виконання повсякденної і професійної діяльності; соціальну - за особливостями взаємин на роботі, з членами сім'ї, медичним персоналом (Сидоров П.И., 2004).

Реабілітацію проводили з застосуванням тракційного комп'ютерного витягування (ТКВ) в комплексі з магнітотерапією і інфрачервоною лазерною терапією (Ніколенко В.Ю., Жданова Г.В., 2006). Для підтвердження правильності вибраної методики реабілітації упродовж 3-х років методом випадкової вибірки було відібрано 102 гірника з ХПКР, які надійшли з шахт Донецької області, де реєструється найвища захворюваність на радикулопатії. Середній вік гірників дорівнював (48,0±10,5) років, підземний стаж від 20 до 42 років, в середньому (22,0±6,5) року. Проведено оцінку ефективності реабілітаційного лікування в 3-х групах. 42 гірникам першої групи було проведено реабілітаційний курс: ТКВ в комплексі з магнітотерапією і інфрачервоною лазерною терапією. 40 гірникам другої групи було призначено стандартні методи електролікування (електричне поле ультрависокої частоти, імпульсні токи, електрофорез) (Сокрут В.Н., Казаков В.Н., 2001; Боголюбов В.М., 2007). В третю групу були віднесені 20 гірників якім призначили ТКВ в сполученні зі стандартними методами електролікування.

Для точнішої якісно-кількісної оцінки болю у хворих на ХПКР було опитано 40 гірників, які отримували запропонований нами комплекс реабілітації, за допомогою МакГіловського больового опитувальника з аналізом загального числа вибраних дескрипторів і рангового індексу болю, та їх сенсорного, афективного класів (Белова А.Н., 2004).

Нами проаналізовано ефективність ТКВ в комплексі з інфрачервоною лазерною терапією і магнітотерапією у відновному лікуванні 20 гірників з ХПКР (основна група) та у 20 гірників контрольної групи, яким призначали стандартні методи електролікування. Клінічно оцінювали ефективність лікування.

Гірникам обох груп проведено оцінку з больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою, обсягу рухів в люмбальному відділі за чотирьохбальною шкалою, корінцевого синдрому за допомогою симптому Ласега, порушення ходи за допомогою тесту «Ходьба з реєстрацією часу і відстані» (Попелянский Я.Ю, 1989 ; Белова А.Н., 2004).

Статистичний аналіз одержаних результатів проводили за допомогою методів параметричної і непараметричної статистики. Розраховували показники: середні значення (), їх похибки - (S), обчислювали коефіцієнт кореляції (r), критерії Стьюдента (t), Вілкоксона (W), Хі-квадрат (2), достовірність показників (р). Проводили чинниковий аналіз.

Для проведення статистичного аналізу результатів дослідження використовували ліцензійні прикладні програми: Statistica 5.5, Statsoft Inc., 1999 та MedStat версія 3 № MS 000028 (Лях Ю.Е., Гур'янов В.Г., 2006).

Результати дослідження. У період 2001-2005 рр., за даними медичної документації КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань», виявлено 2454 випадки уперше встановлених професійних ХПКР у Донецькій області. З них у вугільній промисловості - 2431 випадок (99,1% ± 0,2%), в інших галузях - 23 випадки (0,9% ± 0,2%).

Виявлено позитивний тренд (за період 2001-2005 рр.) вперше встановлених професійних ХПКР у вугільній промисловості Донецької області (p=0,048 за критерієм ч2).

Розподіл за роками розкрив тенденцію до чіткого зростання загальної кількості ХПКР у гірників вугільних шахт у 2002 році на 140%, у 2003 році на 146%: 2001р.-10,16%, 2002р. - 24,7%, 2003р. - 25,0%, 2004р. - 22,1%, 2005р. - 17,8%.

При аналізі % відношення хворих із ХПКР до кількості працюючих у підземних умовах було виділено кілька підприємств із найбільшим % захворювань за 5 років: шахти ім. О.Ф.Засядька (0,96 ± 0,06)%, «Комсомолець Донбасу» (0,63 ± 0,06)%, «Південно-Донбаська №1» (0,72 ± 0,07)%, ім. В.І.Леніна (1,07 ± 0,11)%, ім. Ф.Е. Дзержинського (1,05 ± 0,12)%, «Північна» (1,18 ± 0,13)%.

Щодо професійного розподілу, то найчастіше ХПКР розвивалися у гірників очисного вибою (31,9 ± 0,9) %, прохідників (22,1 ± 0,8) %, підземних електрослюсарів (7,6 ± 0,5) %, гірників з ремонту гірничих виробок (6,2 ± 0,5)%.

Серед хворих на ХПКР основні підземні професії складали (94,9 ± 0,4)%, із них гірники очисного вибою і прохідники (61,0 ± 0,9)%, інженерно-технічні працівники (ІТП) - (5,1 ± 0,4)%.

При розподілі гірників з ХПКР за віком установлено, що гірники віком 40-49 років склали найбільшу частку працюючих (47,3 ± 1,0)%.

Таким чином, клінічні прояви ХПКР відповідають працездатному вікові (49,0 ± 11,7) року при стажовій тривалості (22,0 ± 6,5) року.

Порівнюючи гірничо-геологічні характеристики шахт, слід виділити шахту ім. О.Ф.Засядька і шахту «Північна». Адже це - шахти з найбільшою глибиною ведення робіт, що, в свою чергу, позначається на параметрах мікроклімату (висока температура повітря в глибоко розташованих вибоях, висока відносна вологість, температурні перепади на шляху руху гірників).

При аналізі залежності співвідношення захворілих на ХПКР до кількості працюючих у підземних умовах зафіксовано, що на шахтах з крутим заляганням пластів відсоток захворілих складає (1,1% ВІ 1,0% - 1,2%), а з положистим - (0,7% ВІ 0,6% - 0,8%). Таким чином, ризик виникнення захворювань на ХПКР у гірників вищий в 1,4-2 рази ( р < 0,001 за критерієм ч2) на шахтах з крутим заляганням пластів.

При аналізі залежності співвідношення захворілих на ХПКР до кількості працюючих у підземних умовах на глибоких шахтах (ім.О.Ф.Засядька) і неглибоких («Комсомолець Донбасу» та «Південно-Донбаська №1») нами помічено, що на глибоких шахтах відсоток захворілих складає (1,0% ВІ 0,9% - 1,1%) і неглибоких (0,7% ВІ 0,6% - 0,8%). Таким чином, цей чинник викликає підвищення (p<0,001 за критерієм ч2) ризику виникнення захворювання в 1,2-1,7 раза.

Ранговий порядок та показники вагомості шкідливих чинників вугільних шахт, що впливають на розвиток ХПКР у гірників (за результатами проведеного анкетування) представлені в табл.1.

Аналізуючи результати анкетування за групами шкідливих чинників, які впливають на розвиток ХПКР, ми помітили, що всі учасники анкетування поставили на 1-е місце чинники трудового процесу з їх травмуючим впливом на хребет. На 2-е місце можна було б поставити шосту групу - стаж роботи в основних професіях, ІТП та гірники віддали цій групі 1-е й 2-е місця. На 3-є місце висунуто фізичні чинники виробничого середовища, особливо перепади температури на шляху просування. Медичні працівники віддали цій групі 3-є місце, ІТП та гірники - 4-е місце. Решту груп шкідливих чинників можна розставити таким чином : на 4-е місце поставити наявні захворювання хребта (5-а група), на 5-е місце - гірничо-геологічні умови праці, особливо обводненість гірничих виробок (1-а група), на 6-е місце - відсутність профілактичних чинників (7-а група), на 7-е місце - гірничотехнічні умови праці (2-а група).

При порівнянні показників вагомості шкідливих чинників отримали наступне: важкість праці склала (4,60 ± 0,10) бала - перше місце, стаж роботи (4,50 ± 0,10) бала - друге місце, вимушена робоча поза (4,43 ± 0,02) бала - третє місце.

Таблиця 1. Ранговий порядок та показники вагомості шкідливих чинників, що обумовлюють розвиток ХПКР у гірників

Шкідливі чинники	Група	Ранговий порядок	Вагомість чинників
		медичні працівники	ІТП	гірники
Важкість праці	4	II	I	I	4,6±0,1
Стаж роботи в основних професіях	6	IV	I	II	4,5±0,1
Напруженість праці	4	IX	III	II	4,0±0,1
Вимушена робоча поза	4	I	III	III	4,43±0,02
Перепади температури по шляху проходження	3	III	IV	IV	4,1±0,1
Обводненість гірничих виробок	1	VIII	II	V	3,9±0,1
Наявні захворювання хребта	5	V	III	IV	3,96±0,02
Довжина гірничих виробок	2	X	V	V	3,63±0,02
Підземний стаж	6	VIII	IV	V	3,83±0,02
Частота оздоровлення	7	XI	VI	VII	3,46±0,02
Підвищена температура повітря	3	XVII	XI	VI	2,83±0,02
Потужність пласта	1	VI	VII	XI	3,46±0,02
Локальна вібрація	3	X	VIII	IX	3,3±0,1
Загальна вібрація	3	VIII	XI	XVIII	2,8±0,1
Відносна вологість	1	XII	X	VIII	3,16±0,02
Знижена температура повітря	3	VII	XI	X	3,26±0,02
Швидкість руху повітря	3	X	IX	XIII	3,13±0,02
Кут залягання пласта	1	VI	XI	XII	3,26±0,02
Відсутність протирадикулітних поясів	7	IX	VI	XII	3,36±0,02
Загальний стаж	6	XV	XI	XII	2,83±0,02
Обсяг видобутку	2	XIV	XII	IX	2,93±0,02
Кількість комплексно-механізованих вибоїв	2	XIII	XIII	XIV	2,7±0,1
Глибина ведення робіт	1	XVI	XIV	XIV	2,4±0,1
Відсутність фотаріїв	7	XIII	XV	XVI	2,53±0,02
Частота профоглядів	7	XIV	XVI	XV	2,5±0,1
Введення в експлуатацію шахти	2	XVIII	XVII	XVII	1,9±0,1

Проаналізувавши санітарно-гігієнічні характеристики робочих місць гірників із ХПКР, на підставі нормативних документів нами виділено гігієнічні чинники ризику розвитку ХПКР у гірників вугільних шахт. Ще раз доведено, що важкість праці займає перше місце серед чинників, які впливають на розвиток ХПКР у гірників.

Для виявлення чинників, від яких найбільшою мірою залежить ризик тяжкого перебігу ХПКР, було проведено відбір найбільш значущих ознак. При цьому виділено 4 найбільш значущих ознак чинників: професія (X3), нахили корпусу на 60 градусів за зміну (X6), сумарна вага переміщуваних вантажів упродовж зміни (т) (X8), питома вага важкої фізичної праці впродовж зміни (%) (X9). На цьому наборі ознак чинників було побудовано модель багаточинникового прогнозування ризику тяжкого перебігу захворювання.

Після навчання моделі вдалися до оптимізації порога прийняття - відхилення. Одержали значення Ycrit= 0,60. Якщо в результаті розрахунків у рамках побудованої моделі значення Y>0,60, то прогнозується Y=1 (тяжкий перебіг захворювання), інакше прогнозується Y=0 (середній ступінь тяжкості перебігу захворювання). Отримана модель описується рівнянням

Y= 0,082 Ч X3+0,00069 Ч X6+0,0054 Ч X8+0,0011 Ч X9 +0,103

У результаті прогнозування тяжкого перебігу захворювання на скороченому наборі ознак чутливість моделі склала 70,0% (ДІ 54,6% - 83,4%), специфічність - 71,9% (ДІ 54,6% - 86,3%).

Найбільш поширеним синдромом при ХПКР був больовий, який відзначало (98,0 ± 0,3)% гірників. При розподілу гірників за стадіями захворювання - стадія загострення склала найбільшу частку - (70,6 ± 0,9)%.

Розподіл захворювань на ХПКР у гірників за стадіями по роках показав, що найбільш поширеною патологією є радикулопатії у стадії загострення, рідше зустрічаються радикулопатії у стадії субремісії. Кількість хворих у стадіях ремісії та регресу відносно незначна і в деяких роках такі хворі взагалі відсутні.

Найбільш інтенсивні больові відчуття пацієнти переживають при піднятті важких предметів.

За даними КТ і МРТ, протрузії міжхребцевих дисків (МХД) зафіксовано у 100% гірників з ХПКР, із них (97,5 ± 2,5) % - на рівні L4-L5. Кили МХД зареєстровано у (53,3 ± 7,9)% гірників з ХПКР. У (9,3 ± 3,9) % гірників протрузії та кили виявлено на рівнях L3-L4,L4-L5,L5-S1. У 40 (100%) гірників протрузії та кили МХД відмічено на декількох рівнях: на двох - у 8 (20,0 ± 6,3) % хворих, на трьох - у 32 (80,0 ± 6,3) % хворих. Розміри протрузії та кил МХД в різних вікових групах варіювали від двох до семи міліметрів. Найбільша кількість гірників (56,7 ± 7,8) % з килами та протрузіями припадала на вік 40-49 років, переважали протрузії від 2 до 5,5 мм (82,3 ± 7,8)%. Кили до (6-7) мм склали (17,3 ± 7,8) %. Кількість гірників з протрузіями та килами у віці 50-59 років зменшується до (40,0 ± 7,7) %, але в цій віковій групі збільшується кількість гірників (43,7 ± 6,3) % зі сформованими килами МХД (6-7 мм) з деформацією дуального мішка та компресією корінця.

Аналізуючи дані КТ у різних професійних групах у гірників, ми одержали такі відомості: мінімальне середнє значення протрузії в усіх групах гірників однакове і складає 3 мм, максимальне середнє значення протрузій з процесом формування кили більше у прохідників (6 мм), ніж у решти груп гірників (5мм).

Такі зміни МХД попереково-крижового відділу хребта були характерні для гірників, середній стаж яких - від 19 до 25 років. За даними КТ, у прохідників при найменшому стажі роботи формуються найбільші килові випинання дисків попереково-крижового відділу хребта. Проаналізувавши зміни МХД попереково-крижового відділу хребта на рівні L2-L3, L3-L4, L4-L5, L5-S1 у різних професійних групах гірників, можна сказати, що таке ураження більш поширене у прохідників і гірників очисного вибою.

Аналізуючи супутні захворювання виділено, що у гірників з ХПКР найчастіше спостерігаються захворювання шлунково-кишкового тракту (30,0 ± 5,1) % та серцево-судинної системи (52,0 ± 5,6)%. Перше місце займають серцево-судинні захворювання: ішемічна хвороба серця (43,0 ± 5,5)% та гіпертонічна хвороба I-II стадії (9,0 ± 3,2) %.

Тому, ми більш ретельно провели обстеження серцево-судинної системи у 80 гірників за допомогою аналізу висновків ЕКГ та вимірювання АТ. Згідно з висновками ЕКГ у 61 пацієнта (76,0 ± 4,8) % ритм серця був синусовий регулярний. Порушення серцевого ритму відмічено у 14 гірників (24,0 ± 4,7) %: брадикардія - 3 (4,0 ± 2,2) %, тахікардія - 5 (6,3 ± 2,7)%, аритмія - 6 (7,5 ± 2,9) %.

Стан АТ у гірників з ХПКР у більшості випадків характеризувався нормальними показниками систолічного АТ - (66,2 ± 5,3) %, але в значної кількості пацієнтів - (32,5 ± 5,2) % знайдено підвищений систолічний АТ, і тільки в (1,25 ± 1,2) % випадків тиск був зниженим. Рівень діастолічного АТ в (51,3 ± 5,6) % випадків був нормальним, але в (48,7 ± 5,6)% спостерігалось його підвищення, у результаті чого середнє значення становило (87,1 ± 1,9) мм рт. ст.

При оцінці якості життя у гірників виявлено негативний кореляційний зв'язок середньої сили між тривалістю захворювання і показником соціального функціонування (коефіцієнт кореляції r = - 0,47, відмінний від нуля на рівні значущості p<0,001), а також між тривалістю захворювання і показником спільного бала (коефіцієнт кореляції r = - 0,34, відмінний від нуля на рівні значущості p=0,02). Таким чином, виявлено вплив тривалості захворювання на соціальне функціонування, причому зі збільшенням тривалості захворювання шанси низького значення показника соціального функціонування зростають (p=0,01), зі збільшенням тривалості на 1 рік ВШ= 1,25 (ВІ 1,04-1,50).

При проведенні кореляційного аналізу встановлено, що чим вище індекс болю, тим міцніший кореляційний зв'язок із соматичним, психологічним станом і соціальним функціонуванням. Кореляційний зв'язок середнього ступеня вираженості виявляли на рівні: соматичного стану r = - 0,4, психологічного стану r = - 0,3, соціального функціонування r = - 0,35. Кореляційний зв'язок психоло-гічного стану з інтенсивністю індексу болю за візуально-аналоговою шкалою найбільш значимий.

Аналіз висновків медико-соціальної експертної комісії у 50 гірників, котрі мали групу інвалідності через ХПКР, показав, що в структурі інвалідності по групах - інваліди третьої групи складають (96,0 ± 2,0) %.

Для підтвердження правильності вибраної методики реабілітації ми вдалися до оцінки ефективності реабілітаційного лікування в трьох групах. Виявлено статистично значущо (р < 0,001) відмінність результатів для пацієнтів першої і другої групи. Покращення в 1-й групі пацієнтів відбулося в 95,2% (ВІ 86,5% - 99,6%) випадків, то в 2-й групі - лише в 50,0% (ВІ 34,3% -65,7%) випадків. Звідси випливає, що застосування запропонованого нами методу дозволило покращити результати в 1,9 (ВІ 1,4-2,6 ) раза.

За даними обробки візуально-аналогової шкали, зменшення больового синдрому сталося в I групі вже 6-го дня на (30 ± 6)%, до кінця лікування на (66 ± 5)%. У II групі хворих, які отримували традиційне лікування, показники також зросли, але в меншій мірі. Больовий синдром за візуально-аналоговою шкалою зменшився в середині лікування на (13 ± 7)%, наприкінці лікування - на (38 ± 6)%.

Для більш точної якісно-кількісної оцінки болю у хворих на ХПКР було опитано 40 гірників першої групи за допомогою МакГілловського больового опитувальника. До лікування кількісна оцінка болю за візуально-аналоговою шкалою складала (7,0 ± 0,3) бала, після курсу ТКВ, магнітотерапії і інфрачервоної лазерної терапії відмічено достовірне зниження його інтенсивності до (2,4 ± 0,2) бала, регрес больового синдрому склав 65,5%. Загальний індекс болю до лікування складав (19,3 ± 0,4) бала, опісля - (4,2 ± 1,4) бала, зафіксовано зниження цього показника на (78,2 ± 1,6) %. Так само знизилися індекс болю сенсорного класу (78,3 ± 2,0)%, та афективного класу - (78,0 ± 1,9) %. Регрес больового синдрому більш ніж на 50%, за всіма показниками опитувальника, доводить досить високу ефективність проведеного нами реабілітаційного лікування.

Нами було проведено оцінку ефективності нового реабілітаційного лікування у 40 гірників з ХПКР. Середній вік гірників склав (49,0 ± 9,1) років. Клінічно оцінювали ефективність реабілітаційного лікування. Хворих було розбито на дві подібні за віком і неврологічними клінічними проявами групи: до I (основної) групи увійшли хворі, які отримували ТКВ на апараті «Тракомп'ютер» в комплексі з магнітотерапією та інфрачервоною лазерною терапією. У II групі пацієнтам були призначені стандартні методи електролікування. Крім того, гірники всіх груп отримували медикаментозне лікування (нестероїдні протизапальні препарати, симпатолітики, вітаміни групи В). Тривалість лікування складала від 10 до 12 сеансів.

При проведенні аналізу динаміки корінцевого синдрому встановлено, що у середині лікування і наприкінці для основної групи значення показника «Симптом Ласега» статистично значущо вище, ніж у групі контролю (50,3 ± 1,4)0 і (45,0 ± 2,0)0, відповідно, p=0,015) і (69,8 ± 1,4)0 і (49,5 ± 1,9)0, відповідно, p<0,001.

При проведенні аналізу рухової функції встановлено, що у середині лікування і наприкінці лікування для основної групи значення показника «Ходьба з реєстрацією часу і відстані» статистично значущо нижче, ніж у групі контролю (23,8 ± 0,6) с і (27,2 ± 0,8) с, відповідно, p=0,03 і (20,9 ± 0,4) с і (24,8 ± 0,8) с, відповідно, p<0,001.

Контроль АТ у хворих із супутніми серцево-судинними захворюваннями в процесі лікування показав рівномірне зниження початкового підвищеного АТ у пацієнтів I групи. При проведенні аналізу динаміки АТ встановлено, що в процесі лікування показник систолічного тиску статистично значущо знижувався в основній групі від (149,5 ± 3,0) мм. рт. ст. до (135,5 ± 3,2) мм. рт. ст., в середині лікування, p<0,001; до (126,0 ± 1,6) мм. рт. ст, наприкінці лікування, p=0,002), в той час, як в групі контролю статистично значущих змін показника не виявлено. Наприкінці лікування для основної групи значення систолічного тиску статистично значущо нижче, ніж у групі контролю (126,0 ± 1,6) мм. рт. ст. і (138,5 ± 3,2) мм. рт. ст., відповідно, p=0,035.

При проведенні аналізу динаміки діастолічного тиску встановлено, що в процесі лікування цей показник статистично значущо знижувався в основній групі від (94,5 ± 2,1) мм. рт. ст. до (85,0 ± 1,2) мм. рт. ст., наприкінці лікування, p=0,02.

Завдяки проведеної нами реабілітації тривалість перебування хворого в стаціонарі в основній групі виявилася достовірно нижче і склала (13,0 ± 1,7) ліжко-дня, у контрольній - (15,0 ± 1,7) ліжко-дня. Встановлено, що у хворих першої групи ремісія після реабілітації в середньому тривала (6,0 ± 2,0) місяці, а в гірників II групи (1,0 ± 0,5) місяця. Дослідження більшості причин виникнення і прогресування професійних ХПКР дали нам можливість розробити комплекс профілактики.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі подано теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального наукового завдання з визначення впливу шкідливих чинників шахтного виробництва на розвиток хронічних попереково-крижових радикулопатій у гірників, що дозволило розробити комплекс реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення їх працездатності.

2. Установлено тенденцію до чіткого зростання загальної кількості хронічних попереково-крижових радикулопатій у гірників вугільних шахт. Виявлено позитивний тренд (за період з 2001 по 2005 рік) частки вперше встановлених професійних ХПКР у вугільній промисловості Донецькій області (p=0,048 за критерієм ч2).

3. Виявлено, що найчастіше хронічні попереково-крижові радикулопатії розвиваються в гірників у працездатному віці (49,0 ± 11,7) років за тривалого стажу роботи (22,0 ± 6,5) років. Найбільш небезпечними щодо розвитку хронічних попереково-крижових радикулопатій визнано професії гірника очисного вибою (31,9 ± 0,9) %, прохідника (22,1 ± 0,8) %, найменш небезпечними є професії підземного електрослюсаря (7,6 ± 0,5) % та гірника з ремонту гірничих виробок (6,2 ± 0,5).

4. Ризик виникнення захворювань на хронічні попереково-крижові радикулопатії у гірників на шахтах з крутим заляганням пластів вище, ніж з положистим у 1,4-2 рази (р < 0,001 за критерієм ч2), а ризик виникнення захворювань на хронічні попереково-крижові радикулопатії у гірників на глибоких шахтах вище в 1,2-1,7 рази (р < 0,001 за критерієм ч2), ніж на шахтах неглибоких.

5. Важкість праці займає перше місце серед чинників, що впливають на розвиток хронічних попереково-крижових радикулопатій у гірників - середня оцінка за п'ятибальною шкалою складає (4,6 ± 0,1) бал. Чинники, що найбільшою мірою визначають ризик тяжкого перебігу захворювання, такі: професія, нахили корпусу на 60 градусів за зміну, сумарна вага переміщуваних вантажів протягом зміни (т), питома вага важкої фізичної праці впродовж зміни (%) відповідно до гігієнічної класифікації. Чутливість моделі склала 70,0% (ВІ 54,6% - 83,4%), специфічність моделі 71,2% (ВІ 59,6% - 86,7%).

6. Провідним синдромом у клінічній картині гірників з ХПКР є больовий (97,0 ± 2,0) %. У 100% гірників з ХПКР відмічено обмеження рухливості поперекового відділу і хворобливість при цьому, що впливає на якість життя. На якість життя у гірників з ХПКР впливає тривалість захворювання (зі збільшенням тривалості на 1 рік ВШ = 1,25 (ВІ 1,04 - 1,50) та інтенсивність больового синдрому (кореляційний зв'язок соматичного стану r = - 0,4; психологічного стану r = - 0,3; соціального функціонування r = - 0,35).

7. Третя група інвалідності у гірників з ХПКР становила (96,0 ± 2,8) %, що вказує на необхідність розробки програм реабілітації та профілактики.

8. Запропонований нами комплекс реабілітації є ефективним у хворих на ХПКР і дозволяє зменшити термін перебування гірників на (2,0 ± 1,7) дня на лікарняному ліжку та збільшити термін ремісії до (6,0 ± 2,0) місяців.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендується використовувати у роботі лікарів профпатологів модель багаточинникового прогнозування, яка дозволяє виділити групу підвищеного ризику розвитку ХПКР.

2. Обґрунтовано доцільність включення до реабілітації гірників з ХПКР тракційного комп'ютерного витягування в сполученні з магнітним полем та інфрачервоним лазерним випромінюванням з метою зменшення строків перебування на лікарняному ліжку та подовження терміну ремісії захворювання.

3. Рекомендується використовувати комплекс профілактики у роботі лікарів СЕС, гігієністів та профпатологів із метою зниження рівня профзахворюваності на ХПКР.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жданова Г.В. Роль условий труда в развитии профессиональных хронических вертеброгенных пояснично-крестцовых радикулопатий у горнорабочих угольных шахт Донбасса / Г.В. Жданова // Питання експериментальної та клінічної медицини. - Донецьк, 2005. - Вип.9, Т.2. - С.54 -59.

2. Жданова Г.В. Заболеваемость хроническими вертеброгенными пояснично-крестцовыми радикулопатиями горнорабочих угольных шахт Донбасса / Г.В.Жданова // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2006. - Т.10, №1. - С.41- 45.

3. Жданова Г.В. Нові підходи до реабілітації гірників, хворих на попереково-крижові радикулопатії / Г.В. Жданова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - Київ, 2007. - Вип.16, Т.2. - С.130 -133.

4. Ластков Д.О. Гигиеническая оценка значимости факторов, влияющих на развитие хронических пояснично-крестцовых радикулопатий у горнорабочих угольных шахт / Д.О. Ластков, Г.В. Жданова // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2008. - Т.12, №1. - С.68 -72.

Автором виконано порівняльний аналіз показників вагомості основних шкідливих чинників виробничого середовища вугільних шахт (за результатами проведеного анкетування), сформульовано висновки.

5. Жданова Г.В. Комплексная реабилитация горнорабочих с хроническими пояснично-крестцовыми радикулопатиями в условиях клиники / Г.В. Жданова // Питання експериментальної та клінічної медицини. - Донецьк, 2008. - Вип. 12, Т.2. - С.202 -207.

6. Профілактика та лікування хронічних попереково-крижових радикулопатій у гірників вугільних шахт: методичні рекомендації / В.Ю. Ніколенко, Г.В. Жданова, Д.О. Ластков, О.В. Агаркова, О.Л. Яременко. - Донецьк, 2006. - 20с.

7. Жданова Г.В. Гигиенические критерии риска развития хронических пояснично-крестцовых радикулопатий у горнорабочих угольных шахт / Г.В. Жданова // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2008. - Т.12, №1 (Приложение). - С.86-91.

8. Жданова Г.В. Основные пути и комплекс мер по профилактике заболеваемости хроническими пояснично-крестцовыми радикулопатиями у горнорабочих / Г.В. Жданова // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2008. - Т.12, №1 (Приложение). - С.116 -117.

9. Жданова Г.В. Горно-технические особенности угольных шахт Донбасса, дающих наибольшую заболеваемость профессиональными хроническими вертеброгенными пояснично-крестцовыми радикулопатиями / Г.В. Жданова // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: науково-практична конференція з міжнародною участю, 15-16 листопада 2005р. - Донецьк, 2005. - С.196 -199.

10. Жданова Г.В. Анализ заболеваемости хроническими вертеброгенными пояснично-крестцовыми радикулопатиями у рабочих угольных шахт Донбасса / Г.В. Жданова, Е.Ю. Голуб // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології: 67 ітогова конференція СНТ ім. М.Д.Довгялло присвячена 75-й річниці з дня заснування Донецького державного медичного університету ім. М.Горького. - Донецьк, 2005. - С.171.

11. Жданова Г.В. Эффективность лечения больных профессиональными пояснично-крестцовыми радикулопатиями методом тракционного компьютерного вытяжения / Г.В. Жданова, В.В. Тимошенко // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології: 67 ітогова конференція СНТ ім. М.Д. Довгялло присвячена 75-й річниці з дня заснування Донецького державного медичного університету ім. М.Горького. - Донецьк, 2005. - С.171-172.

12. Жданова Г.В. Диференційний підхід до лікування хворих хронічною вертеброгенною попереково-крижовою радикулопатією методом тракційного комп'ютерного витягування / Г.В. Жданова // Досягнення сучасної медицини: 66-а студентська наукова конференція, 21-22 квітня 2005р. - Львів, 2005. - С. 46.

13. Жданова Г.В. Застосування тракційного комп'ютерного витягування у комплексному лікуванні хворих з професійними попереково-крижовими радикулопатіями / Г.В. Жданова, Н.А.Красильнікова // Ювілейний VIII з'їзд ВУЛТ, присвячений 15 річчю організації (1990-2005рр.). Івано-Франківськ, 21-22 квітня 2005р. - Київ, 2005. - Т.6, Ч.1-2. (64-65). - С.377- 378.

14. Жданова Г.В. Ефективність реабілітації хворих з хронічними попереково-крижовими радикулопатіями / Г.В. Жданова, Н.А. Красильнікова // XI конгрес СФУЛТ: тези доповідей. Полтава, 28-30 серпня 2006р. - К.: КПП «Друкар», 2006. - С.612.

15. Жданова Г.В. Заболеваемость пояснично-крестцовыми радикулопатиями у горнорабочих шахт города Донецка / Г.В. Жданова, Е.Ю. Голуб, А.В. Тищенко // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології: 68 ітогова конференція СНТ ім. М.Д. Довгялло. - Донецьк, 2006. - С.186.

16. Жданова Г.В. Фізіотерапія в реабілітації гірників хворих на попереково-крижові радикулопатії / Г.В. Жданова, Н.А. Красильнікова // Актуальні питання профілактики, діагностики та лікування професійних захворювань: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 8-9 листопада 2007р. - Донецьк, 2007. - С.247- 252.

АНОТАЦІЇ

Жданова Г.В. Гігієнічне обґрунтування реабілітації гірників вугільних шахт з хронічними радикулопатіями. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена гігієнічному обґрунтуванню підходів до реабілітації гірників вугільних шахт з хронічними радикулопатіями. У роботі проаналізовано особливості профзахворюваності і медико-соціальної значущості хронічної попереково-крижової радикулопатії як одного з найбільш поширених захворювань у гірників, чия робота пов'язана з постійним впливом виробничих чинників ризику. На підставі результатів порівняльної оцінки шкідливих чинників і аналізу літератури виділені основні причини виникнення і прогресування попереково-крижових радикулопатій у гірників: умови праці, важкість праці, стаж в основних професіях. Вивчено ефективність тракційного комп'ютерного витягування в сполученні з лазеротерапією і магнітотерапією при лікуванні попереково-крижових радикулопатий у гірників. Установлено більшу ефективність запропонованого комплексу реабілітації в порівнянні з традиційною фізіотерапією. Зроблено висновок про необхідність використання цієї методики при реабілітації гірників.

Ключові слова: радикулопатії, гірники, шкідливі фактори, реабілітація.

Жданова Г.В. Гигиеническое обоснование реабилитации горнорабочих угольных шахт с хроническими радикулопатиями. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена гигиеническому обоснованию подходов к реабилитации горнорабочих угольных шахт с хроническими радикулопатиями.

За период с 2001 по 2005 гг.,по данным медицинской документации КЛПУ «Областная клиническая больница профессиональных заболеваний», выявлено 2454 случая впервые установленных профессиональных ХПКР в Донецкой области. Из них в угольной промышленности - 2431 случай (99,1 ± 0,2) %, в других отраслях - 23 случая (0,9 ± 0,2) %.

Установлено наличие позитивного тренда по годам с 2001 по 2005 установленных профессиональных радикулопатий (на уровне р=0,048 по критерию 2).

При анализе процентного соотношения заболевших ХПКР к количеству работающих в подземных условиях выделены несколько предприятий с наибольшим процентом заболевших за 5 лет: шахти им. А.Ф.Засядько (0,96 ± 0,06)%, «Комсомолец Донбасса» (0,63 ± 0,06)%, «Южно-Донбасская №1» (0,72 ± 0,07)%, им. В.И.Ленина (1,07 ± 0,11)%, им. Ф.Э. Дзержинского (1,05 ± 0,12)%, «Северная» (1,18 ± 0,13)%.

При распределении горнорабочих заболевших ХПКР по профессиям отмечено, что чаще всего это заболевание развивалось у горнорабочих очистного забоя (31,9 ± 0,9) %, проходчиков (22,1 ± 0,8), подземных электрослесарей (7,6 ± 0,5) %, горнорабочих по ремонту горных выработок (6,2 ± 0,5) %.

Среди горнорабочих заболевших ХПКР основные подземные профессии составили (94,9 ± 0,4) %, из них горнорабочие очистного забоя и проходчики (61,0± 0,9) %, инженерно-технические работники - (5,1 ± 0,4) %.

При распределении горнорабочих по стажу зафиксировали, что стаж 20-29 лет - наиболее критический для развития ХПКР. Распределение горнорабочих по возрасту показало, что горнорабочие в возрасте 40-49 лет составили большую часть.

Отмечено, что риск возникновения пояснично-крестцовых радикулопатий выше у горнорабочих шахт с крутым залеганием пластов от 1,4 до 2 раз ( р<0,001 по критерию 2), чем с пологим, а также риск возникновения пояснично-крестцовых радикулопатий выше у горнорабочих глубоких шахт в 1,2 - 1,7 раза ( р<0,001 по критерию 2), чем неглубоких.

По характеру воздействия на развитие ХПКР у горнорабочих выделены и сгруппированы в опросник семь групп вредных факторов. Методом ранговой корреляции показано, что тяжесть труда наиболее весомый фактор, что способствует развитию ХПКР у горнорабочих.

Страница:

автореферат "Гігієнічне обґрунтування реабілітації гірників вугільних шахт з хронічними радикулопатіями" скачать

Подобные документы

Особливості клініко-функціональних порушень нервової системи при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників та їх лікування
Розробка комплексного лікування гірників з отруєнням рудниковим газом методом гіпербаричної оксигенації з включенням альфа-ліпоєвої кислоти. Динаміка отруєнь. Вегетативно-вестибулярні, клініко-імунологічні порушення при ураженні нервової системи.

автореферат [65,3 K], добавлен 06.04.2009
Комплексна фізична реабілітація при попереково-крижовому остеохондрозі хребта
Анатомо-фізіологічні особливості хребта та прилеглих тканин. Види та клінічні прояви остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, етіопатогенез захворювання. Способи його лікування. Оцінка ефективність фізичної реабілітації при даній патології.

дипломная работа [2,8 M], добавлен 28.11.2011
Засоби фізичної реабілітації, які доцільно застосовувати в комплексі реабілітаційних заходів у хворих з хронічним гепатитом на поліклінічному етапі
Етіологія хронічних гепатитів. Підходи до медикаментозного і відновлювального лікування хронічних гепатитів. Мета, завдання, засоби, методи і методики лікувальної фізичної культури при хронічних гепатитах на поліклінічному етапі фізичної реабілітації.

курсовая работа [140,6 K], добавлен 11.01.2017
Патогенетичні особливості стану загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах у хворих з артеріальною гіпертензією
Клінічні особливості перебігу радикулярних больових синдромів у хворих на артеріальну гіпертензію. Стан показників реоенцефалографії та реовазографії при вертеброгенному попереково-крижовому больовому синдромі. Корінцевий синдром вертеброгенного генезу.

автореферат [36,6 K], добавлен 10.04.2009
Особливості комплексних методів реабілітації хворих при туберкульозі легень на санаторно–курортному етапі лікування
Історія вивчення туберкульозу; етіологія, патогенез та шляхи зараження. Особливості методик реабілітації хворих на санаторно-курортному етапі лікування: фізична активність, лікувальне харчування, фізіотерапія та дихальна гімнастика Стрельникової.

дипломная работа [139,5 K], добавлен 26.02.2014
Основи фізичної реабілітації в педіатрії
Клініко-фізіологічне обґрунтування лікувальної дії засобів фізичної реабілітації на організм дітей-підлітків при порушеннях постави. Характеристика нормальної постави, формування та причини порушень. Профілактика, фізіотерапія та лікувальний масаж.

курсовая работа [72,8 K], добавлен 13.11.2014
Особливості клініки, діагностики і лікування генералізованого пародонтиту при інвазії ротових найпростіших
Клініко-лабораторне обґрунтування і розробка медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит при ротовій протоінвазії. Порівняльна оцінка методів прогозоологічної діагностики і діагностика інвазії протистів у пародонтологічних хворих.

автореферат [135,2 K], добавлен 15.08.2009
Фізична реабілітація при неврозах
Погляди на проблему реабілітації хворих з неврозами. Етіологія та патогенез, клінічна картина та симптоматика неврозів, методи їх діагностики та лікування. Клініко-фізіологічне обґрунтування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях на невроз.

курсовая работа [108,7 K], добавлен 23.03.2015
Вплив освітньої програми на ефективність лікування бронхіальної астми в дітей
Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму і методи психологічної допомоги. Методика фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму. Вплив спеціальної освітньої програми на перебіг захворювання та ефективність лікування.

автореферат [59,2 K], добавлен 09.03.2009
Кінезотерапія хворих із захворюванням нирок
Кінезотерапія як метод лікування й профілактики захворювань нирок. Клініко-фізіологічне обґрунтування механізму лікувальної дії засобів кінезотерапії. Періодизація занять лікувальною фізичною культурою. Методи фізичної реабілітації, масаж, фізіотерапія.

дипломная работа [154,3 K], добавлен 24.09.2014

Другие документы, подобные "Гігієнічне обґрунтування реабілітації гірників вугільних шахт з хронічними радикулопатіями"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.