Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

УДК: 612.017:616.523-036.87

ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ СТАНУ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА ЧАСТО РЕЦИДИВУЮЧУ ГЕРПЕТИЧНУ ІНФЕКЦІЮ

14.03.08 - Імунологя та алергологя

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Деркач Маріанна Іванівна

Донецьк 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Інститут урології Академії медичних наук України».

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Драннік Георгій Миколайович, ДУ «Інститут урології Академії медичних наук України», завідувач лабораторії імунології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Лоскутова Ірина Володимирівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри фтизіатрії та клінічної імунології, алергології і медичної генетики

доктор медичних наук, професор Чоп'як Валентина Володимирівна, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри клінічної імунології та алергології

Захист відбудеться “13” листопада 2009 р. о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.04 у науково-дослідному Інституті травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету імені М. Горького (83048, м. Донецьк, вул. Артема, 106).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету імені М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “ 5 ” жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. М. Колесніков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми.

Згідно епідеміологічним дослідженням, вірусами простого герпесу (Herpes simplex virus - HSV) інфіковано до 80-90 % населення планети [Taylor T. J., 2002; Хаитов Р. М., 2000]. За даними ВООЗ, смертність від цієї недуги займає друге місце після смертності від грипу [Диагностика герпес-вирусных инфекций человека: меморандум совещания ВОЗ // Бюллетень ВОЗ. - 2001]. Вважають, що на території СНД різними формами герпетичної інфекції щорічно уражається декілька мільйонів чоловік, переважно молодого віку. Герпетична інфекція переважно виступає як ускладнення іншого захворювання, а при певних умовах має тенденцію до генералізації. Часті та тривалі прояви герпетичної інфекції є ознакою імунодефіцитного стану [Драннік Г. М., 2006]. Все це вказує на актуальність герпетичної інфекції, як важливої медико-соціальної проблеми та потребує необхідності подальшої оптимізації діагностики та своєчасного раціонального лікування цього контингенту хворих.

Сьогодні не викликає сумнівів той факт, що часті прояви герпетичної інфекції обумовлені недостатністю функціонування різних ланок імунної системи та її нездатністю елімінувати вірус із організму. З'ясовано, що порушення в імунному гомеостазі мають місце як у фазі рецидиву, так і в ремісії захворювання [Белозеров Е. С., 2005]. Імунними порушеннями пояснюють розвиток персистенції HVS в організмі з встановленням довготривалого рецидивного перебігу хвороби. При цьому подальше поглиблення імунного розладу призводить до збільшення частоти та подовження тривалості симптомів рецидиву захворювання [Мавров И. И., 2000].

Незважаючи на певні наукові досягнення у напрямках з'ясування механізмів патогенезу герпетичної інфекції, актуальним залишається подальше продовження робіт по вивченню особливостей функціональної активності клітин імунної системи [Ferlazzo G., 2002; Полеско И. В., 2001], та аналізу кількісного змісту цитокінів [Черешнев В. А. 2001], що забезпечують міжклітинну взаємодію під час розвитку противірусної імунної відповіді. Вважається, що саме недостатність продукції цитокінів та пов'язані з цим зміни в функціональних особливостях імунокомпетентних клітин, перш за все кілерних клітин, є основою порушення імунної відповіді при хронічних вірусних захворюваннях [Гранитов В. М., 2001]. Вагомою часткою досліджень проблеми HVS-інфекції стає визначення ролі CD3-CD16+ (NK-клітин), деталізація стану імунної системи по здатності мононуклеарних клітин до продукції цитокінів (IL-12, IL-18, IL-15, INF-б/в, INF-г), та пошук асоційованого взаємозв'язку між вірогідністю розвитку рецидивуючого перебігу захворювання та певного HLA антигенів, що передбачає проведення профілактичних заходів в певному контингенті хворих.

Невирішеною залишається також проблема лікування HSV-інфекції. Існуючі методи імуномодуляції і вакцинотерапії ще не достатньо досконалі і не дають необхідної ефективності, а етіотропні препарати, при всіх їх позитивах, не гарантують 100 % ефекту при лікуванні клінічних проявів герпетичної інфекції будь-якої локалізації та не запобігають рецидивам при наявності латентної інфекції [Маркевич К. Г., 2005]. Недостатність вирішення даної проблеми спонукає до пошуків та розробки нових комбінованих схем лікування HSV-інфекції.

Доведено, що серед цитокінів, які продукують клітини імунної системи у відповідь на присутність збудника, основним противірусним ефектом володіють інтерферони. Існує багато фармпрепаратів, діючою основою яких є саме інтерферони та показна їх ефективність при лікуванні рецидивного герпесу [Исаков В. А., 2004]. Але, безумовно, більш фізіологічним для хворої людини є застосування так званих індукторів продукції ендогенного інтерферону [Ершов Ф. И., 2005].

Тому пошук та розробка адекватних до імунних порушень шляхів лікування та профілактики рецидивів герпетичної інфекції з використанням сучасних інтерфероногенних препаратів залишається актуальним.

Мета дослідження: Визначити особливості імунологічних порушень у пацієнтів з різними проявами рецидивної HSV-інфекції та патогенетично обґрунтувати метод терапії з використанням індуктора продукції ендогенного інтерферону (препарат Кагоцел).

Завдання дослідження:

1. Дослідити кількістні зміни в імунофенотипичному складі мононуклеарних клітин крові в умовах рецидиву та ремісії захворювання.

2. З'ясувати особливості цитокінового профілю периферичної крові в умовах рецидиву та ремісії HSV-інфекції.

3. Вивчити в умовах in vitro потенційні особливості клітин крові щодо продукції цитокінів в умовах рецидиву та ремісії HSV-інфекції.

4. Вивчити у хворих особливості асоціації антигенів HLA з різними проявами рецидивної HSV-інфекції.

5. Вивчити в умовах in vitro вплив препарату Кагоцел на продукцію цитокінів мононуклеарними клітинами крові. Патогенетично обґрунтувати доцільність використання Кагоцелу у комплексному лікуванні хворих з HSV-інфекцією.

6. Вивчити особливості продукції цитокінів у хворих з рецидивами HSV-інфекції в умовах комплексної терапії, з використанням препарату Кагоцел.

Об'єкт дослідження: хворі на рецидивну HSV-інфекцію з проявами вторинного імунодефіциту.

Предмет дослідження: клінічний перебіг рецидивної HSV-інфекції; функціональний стан імунної системи; ефективність розробленої схеми лікування рецидивного простого герпесу з використанням препарату Кагоцел. кагоцел рецидив ремісія інфекція

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше визначені особливості продукції мононуклеарами периферичної крові IL-12, IL-15, IL-18, а також експресії Гранзиму В натуральними кілерами при вивченні характеру імунологічних порушень у хворих з різною частотою HSV-інфекції.

Вперше вивчено in vitro вплив препарату Кагоцел на продукцію мононуклеарними клітинами цитокінів (IL-12, IL-15, IL-18) та експресію гранзиму В натуральними кілерами у хворих з різною частотою HSV-інфекції, для обґрунтування доцільності призначення препарату Кагоцел в комплексній терапії вказаних хворих.

Одержані нові дані при вивченні зв'язку HLA-антигенів зі схильністю до HSV-інфекції, а саме виявлення антигенів-провокаторів розвитку тяжкого ступеню перебігу рецидивного простого герпесу - HLA-А24, HLA-В7, HLA-В22 і HLA-DR2.

Вивчено вплив комбінованої терапії з використанням препаратів Ацикловір та Кагоцел на продукцію мононуклеарами цитокінів (IL-12, IL-15, IL-18) та експресію гранзиму В натуральними кілерами у хворих на HVS-інфекцію.

Практичне значення та впровадження одержаних результатів.

На підставі отриманих результатів дослідження розроблено та впроваджено у клінічну практику новий комплексний метод лікування рецидивного простого герпесу із застосуванням нового препарату Кагоцел з групи індукторів інтерферону.

Впроваджена схема лікування забезпечує більш легкий клінічний перебіг захворювання, зменшує частоту та тривалість рецидивів, а також дозволяє зменшити витрати на лікування та покращує якість життя пацієнтів.

Розроблено інформаційний лист, щодо лікування хворих з різною частотою герпетичної інфекції.

Схема лікування з використанням препарату Кагоцел запроваджена в практику академічної клініки Івано-Франківського Національного
медичного університету (акт впровадження від 15.01.2009 р.) та Центрі клінічної імунології, обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківськ (акт впровадження від 28.08.2009 р.).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Івано-Франківського Національного медичного університету на кафедрах: госпітальної терапії з курсом клінічної імунології (акт впровадження від 15.09.2007 р.), внутрішньої медицини № 1 (акт впровадження від 05.09.2009 р.), а також на кафедрі терапії та сімейної медицини (акт впровадження від 21. 01.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно підготовлено огляд літератури, патентно-інформаційний пошук і формування основних світових пріоритетів у рамках мети дисертаційної роботи. Мета та завдання роботи сформульовані разом з науковим керівником д. мед. н., професором
Дранніком Г. М. Самостійно проводила формування груп, спостереження та обстеження хворих. Постановку методик дослідження імунологічних
показників проведено разом зі співробітниками лабораторії імунології ДУ «Інститут урології АМН України». Інтерпретація одержаних результатів 120 хворих, формулювання наукових положень та висновків проводилось спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені й обговорені на:

VIII Українській науково-практичній конференції з актуальних питань клінічної імунології, алергології та імунореабілітації (26-27 квітня 2006 р., м. Київ); Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика, лікування хламідіозу та TORCH- інфекцій (20-21 грудня 2006 р., м. Київ); ІХ Українській науково-практичній конференції з актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації (25-26 квітня 2007 р., м. Київ); ІІ Національному конгресі з клінічної імунології та алергології (19-21 листопада 2007 р., м. Миргород); Х Українській науково-практичній конференції з актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації (22-23 квітня 2008 р., м. Київ); VIII міждисциплінарній науково-практичній конференції Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика, лікування хламідіозу та TORCH-інфекцій (25-26 листопада 2008 р., м. Київ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них 7 - у фахових наукових журналах, рекомендованих ВАК України і 2 - у тезах доповідей науково-практичних конференцій, 2- одноосібні, 1- інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках машинописного тексту ілюстрована 25 таблицями та 8 рисунками. Робота складається з 7 розділів (вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень) висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який нараховує 158 найменувань, з них кирилицею 47 і латиницею 111.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Дисертаційна робота базується на аналізах результатів обстеження та лікування 120 хворих з різними клінічними формами (рецидив та ремісія захворювання) герпетичної інфекції, які перебували на лікуванні в поліклінічному відділенні ДУ «Інститут урології АМН України» м. Київ (завідувач відділення Рудаков В. О.) та Центрі клінічної імунології, обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківськ (завідувач Центру Малишок О. В.). Досліджувану групу склали винятково дорослі люди від 19 до 55 років (73,33 % - жінки, 26,67 % - чоловіки). Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб аналогічного віку, які не хворіли на герпес.

Усі обстежені хворі з проявами латентної інфекції (ремісія) та морфологічними проявами інфекції (рецидив) були поділені на 2 групи. Першу групу (60 осіб) складали хворі з частотою рецидивів в анамнезі від 1 до 6 разів на рік включно (? 6); другу групу (60 осіб) складали хворі з тяжким ступенем перебігу захворювання та частотою рецидивів в анамнезі більше 7 разів на рік (? 7).

Діагноз рецидивної HSV-інфекції був виставлений на підставі клініко- лабораторних даних: 1) характерної клінічної картини, анамнезу життя та захворювання; 2) дослідження наявності збудника у вогнищі ураження методом полімеразної ланцюгової реакції; 3) дослідження специфічних антитіл до вірусу простого герпесу І та ІІ типу у сироватці крові. Обстеження хворих проводилося в період рецидиву захворювання до лікування, після курсу лікування та в період ремісії захворювання.

Визначення імунофенотипічних властивостей та кількісних співвідношень клітин мононуклеарної фракції периферичної крові здійснювали за допомогою метода лазерної проточної цитофлуорометрії. Виділені мононуклеарні клітини периферичної крові хворих на HSV-інфекцію і здорових донорів фарбували за допомогою прямого одно- і двокольорового імунофлуоресцентного метода. У дослідженні використовували різні панелі моноклональних антитіл, мічених як флюоресцеїном, так і фікоерітрином (табл. 1). Імунофенотипічний профіль клітин вивчали на проточному лазерному цитофлуориметрі FACScan фірми «Becton Dickinson» (CШA). Збір даних і статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програмного забезпечення LYSYS-II Ver. I. I. (Becton Dickinson), Win MDI 2.8 (Joseph Trotter, Scripps Institute, L. A. Jolla, CA, USA) та Microsoft Excel 2000 з пакета Microsoft Office 2000.

Таблиця 1

Моноклональні антитіла, використані у дослідженнях

CD	Маркер	Фірма - виробник
CD3	Pan Т-лімфоцити	DAKO
CD4	Т- лімфоцити хелпери	DAKO
CD8	Т-лімфоцити кілери/супресори	DAKO
CD16	NK-клітини	Beсton Dickinson
CD19	Pan В- лімфоцити	Beсton Dickinson
CD14	Моноцити/макрофаги	Beсton Dickinson
HLA-DR	Антиген головного комплексу гістосумістності II классу	DAKO
CD25	Рецептор до IL-2	DAKO
Granzyme B	Гранзим В	DAKO

Рівень сироваткових цитокінів (IFN-, -,TNF-, IL-4, IL-12, IL-15, IL-18) визначали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA). Для визначення концентрації цитокінів використовували методики та комерційні набори тест-систем фірм «Immunotech» і «Diaclone» (Франція).

Для визначення спонтанної та індукованої продукції цитокінів мононуклеарами периферичної крові in vitro використовувалося культуральне середовище RPMI-1640. Клітинну суспензію в концентрації 1,5х10 кл/мл інкубували 24 години в СО₂-інкубаторі при 37єС без стимулюючого агента, а також у присутності мітогенів. По закінченні строку інкубації клітини осаджували центрифугуванням при 1600 об/хв. протягом 10 хвилин, збирали супернатанти та зберігали до тестування при -20єС. Вміст цитокінів (TNF-, IFN-, - , IL-12, IL-15, IL-18) у супернатантах визначали за допомогою методу імуноферментного аналізу, згідно методики запропонованої фірмами-виробниками: «Immunotech» і «Diaclone» (Франція).

Антигени HLA визначали за допомогою стандартного мікролімфоцитотоксичного тесту на планшетах Терасакі з використанням спеціальної панелі анти-HLA сироваток, за допомогою якої можна визначити більше 20 антигенів локусу А, 30 - локусу В і 20 антигенів локусу DR. Лімфоцити, необхідні для проведення типування, виділяли з гепаринізованої периферичної крові шляхом центрифугування на градієнті щільності фікол-верографіна.

Величину відносного ризику захворювання (RR) визначали за коефіцієнтом: RR = аб/вг, де а - кількість хворих, позитивних по даному антигену, б - кількість осіб у контролі, негативних по даному антигену, в - кількість хворих, негативних по даному антигену, г - кількість осіб у контролі, позитивних по даному антигену. Етіологічну фракцію (атрибутивний ризик, ) рахували по формулі: = х - у/1 - у, де х - частота антигену у хворих, а у - частота у здорових. Даний показник дає можливість об'єктивно оцінити причинну роль в етіопатогенезі захворювання одного з декількох антигенів-провокаторів, для яких RR складав >2,0. Достовірним вважали показник більше 0,1. [Зарецкая Ю. М. Клиническая иммуногенетика. - М.: Медицина, 1983. - С. 207].

Отримані результати оброблені статистично на персональному комп'ютері за допомогою пакета програм «SPSS for Windows. Версія 11» і «MedStat» (ліцензійний паспорт на серійний номер MS 000067). Математична обробка отриманих результатів проводилася з урахуванням перевірки показників на нормальний розподіл і порівняння груп за ознаками статі й віку з використанням тесту Колмогорова-Смирнова [Славин М. Б., 1989]. Для статистичної обробки використовувалися параметричні критерії статистики - тест Ст'юдента або непараметричні - критерій Уілкоксона [Пилипенко М. І., 2000].

Достовірною вважали різницю при р < 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення

Було проведено зіставлення фонових показників системного імунітету у хворих з рецидивом та ремісією HSV-інфекції, в анамнезі яких вказується різна частота рецидивів протягом року: група І (? 6 рецидивів) і група ІІ (? 7 рецидивів). Передбачалося, що з'ясування виявлених змін надасть можливість визначити якісний дефект в імунній системі, з яким може бути пов'язане підвищення частоти рецидивів протягом року. Отримані дані представлені в таблиці 2.

Як видно з таблиці 2, у хворих І групи (в умовах ремісії захворювання) на фоні підвищення кількості CD4+ клітин, збільшення чисельності активованих HLA-DR+ клітин, клітин з експресією рецептора IL-2 (CD25+), незміненої чисельності NK клітин спостерігається деяке зниження частки NK клітин, продукуючих гранзим В (CD16+GrВ+).

Більш виразні імунологічні зміни в периферичній крові спостерігаються в умовах ремісії у хворих ІІ групи (з рецидивом ? 7 разів на рік), які характеризуються зниженням, відносно контролю, чисельності CD8+ клітин, CD14+ (моноцитів), загальної кількості NK (CD3- CD16+) клітин, а також частки NK клітин, здатних до продукції гранзиму В (CD16+GrB+). Також спостерігається збільшення чисельності CD19+ клітин, що вказує на доволі високий рівень активації в гуморальній ланці імунітету. Проте більшу увагу привертає те, що в умовах латентної вірусної інфекції в групі з високою частотою рецидивів (ІІ група) спостерігається як вірогідне зменшення загальної чисельності NK клітин, так і NK клітин, що містять гранзим В.

Таблиця 2

Імунофенотипічні показники популяційного складу мононуклеарів крові хворих BПГ в період ремісії та рецидиву захворювання +

Показники	Контроль	Ремісія І група (n=30)	Ремісія ІІ група (n=30)	Рецидив І група (n=30)	Рецидив ІІ група (n=30)
СD3	66,4±1,6	67,1±1,3	63,3±1,5	84,3±0,4*	71,2±0,4
СD4	42,4±3,4	52,3±0,4*	40,1±1,3	65,5±1,2*	46,6±1,1
СD8	19,7±2,5	20,6±1,8	18,2±1,7	29,3±1,8*	22,1±1,3
СD19	17,2±1,8	17,1±2,2	23,1±0,4*	26,3±1,8*	27,3±2,1*
СD14	77,3±1,7	75,1±1,3	73,9±0,9	65,3±0,7*	54,1±1,2*
HLA-DR	6,2±0,34	12,2±1,3	5,8±0,2	18,7±1,3*	7,7±0,5
CD25	5,3±0,21	16,7±2,7*	5,5±0,7	23,7±0,6*	12,2±0,4*
CD3- CD16+	9,8±0,12	9,5±0,38	5,1±0,12	13,5±2,1	8,3±0,34
CD16+GrB+	6,1±0,22	5,3±0,36	2,1±0,17*	8,1±0,62	3,3±0,21

В цілому, співставлення отриманих змін у хворих І і ІІ групи в період ремісії захворювання указують на те, що більше число рецидивів протягом року в ІІ групі пов'язане із зниженням антивірусних властивостей імунітету, що виявляється в зниженні чисельності циркулюючих в крові клітин, що здійснюють імунобіологічний нагляд.

Співставлення отриманих показників у хворих в період рецидиву захворювання, в групах з різною частотою рецидивів (І група ? 6 рецидивів на рік; ІІ група ? 7 рецидивів на рік), дасть можливість з'ясувати якою мірою реактогенність клітинної ланки імунітету пов'язана з якістю подальшого контролю активації вірусного агента, тобто можливого рецидиву.

Проведені зіставлення з контролем (табл. 2) показують, що при рецидиві, в І групі хворих з малою частотою рецидивів (? 6 на рік) має місце достатньо чітка відповідь на рівні клітинного компоненту імунітету, що виявилася в підвищенні числа циркулюючих в крові CD3+, CD4+, CD8+, CD25+ та HLA-DR+ клітин. Звертає на себе увагу значне збільшення чисельності клітин, готових до сприйняття регуляторного сигналу у формі IL-2 (CD25+ клітини).

При порівнянні результатів дослідження у хворих І та ІІ групи в період рецидиву, у хворих ІІ групи в умовах прояву локального запалення має місце виражене зниження реактогенності клітинної ланки імунітету. Як показано в
табл. 2, кількість циркулюючих в крові CD3+, CD4+, CD8+, CD14+, CD25+, CD3- CD16+ та CD16+GrВ+клітин у хворих ІІ групи менше, ніж у хворих І групи. Все це підтверджує наявність хронічно діючого супресивного ефекту вірусу герпеса на функцію імунної системи.

Було проведено дослідження особливостей цитокінового профілю периферійної крові у хворих з різними клінічними формами HSV-інфекції. Результати дослідження вмісту цитокінів IL-4, IL-12, IL-15, IL-18, TNF- та IFN- й IFN-б у хворих І та ІІ групи в умовах ремісії та рецидиву захворювання представлені в табл. 3.

Таблиця 3

Порівняльна характеристика рівня цитокінів (IL-18, IL-12, IL-15, IFN-г, TNF-б, ІL-4, IFN-б) у сироватці крові хворих на HVS-інфекцію в період ремісії та рецидиву захворювання

Цитокіни	Контрольна група (n=30)	Ремісія І група (n=30)	Ремісія ІІ група (n=30)	Рецидив І група (n=30)	Рецидив ІІ група (n=30)
ІL-12	2,8±0,21	2,1±0,12	1,8±0,14 *	4,2±0,18 *	2,1±0,21
ІL-15	23,1±1,6	21,3±0,33	16,2±1,2 *	29,4±2.7 *	19,2±3,6
ІL-18	17,5±5,2	15,1±2,1	9,3±0,33 *	25,1±1,3 *	13,3±3,5
IFN-г	2,3±0,18	2,8±0,22	1,2±0,018 *	3,1±0,22 *	0,5±0,018
TNF-б	1,2±0,16	1,3±0,73	0,6±0,012 *	2,6±0,73 *	1,8±0,012
ІL-4	20,1±3,7	25,1±1,9	32,3±1,5 *	27,1±1,9	50,3±1,6 *
IFN-б	3,9±0,32	3,5±0,13	2,9±2,1	4,2±1,3	2,7±0,61

Співставлення фонових показників (табл. 3) вмісту цитокінів хворих період ремісії показує, що підвищення частоти рецидивів (ІІ група, ?7 рецидивів в рік) спостерігається на тлі пониження, щодо І групи, показників концентрації в крові IL-12, IL-15, IL-18, IFN-г та IFN-б. Виявлені зміни, на нашу думку, відображають факт зниження реактогенності імунної системи або ж її супресію, оскільки показники ІІ групи нижче відповідних показників концентрації цитокінів контрольної групи. Факт супресії імунної системи при вірусній інфекції підтверджують показники вмісту цитокінів крові у хворих в період рецидиву захворювання. Якщо у хворих І групи, в період рецидиву захворювання виразно виявляється тенденція до підвищення показників концентрації в крові IL-12, IL-15, IL-18, IFN- г і IFN-б відносно показників контрольної групи, то в ІІ групі при рецидиві захворювання й проявів клініки локальної запальної реакції показники цитокінів були вірогідно знижені. У хворих ІІ групи, під час рецидиву звертає на себе увагу низький фоновий рівень концентрації в крові IFN-г (ІІ група 0,5±0,018 пкг/мл; контроль - 2,3±0,18 пкг/мл).

Зважаючи на відмічені зміни в рівні циркулюючих в крові цитокінів, виявлялося цікавим визначити, якою мірою це пов'язано з функціональними властивостями імунокомпетентних клітин крові та їх здатністю до продукції цитокінів в умовах культивації in vitro без дії на них стимулюючого чинника (спонтанна продукція) і при неспецифічній стимуляції клітинним мітогеном (індукована продукція). Припускали, що в умовах in vitro повинна проявити себе як генетично обумовлена недостатність клітин до продукції того або іншого цитокіна, так і особливість, придбана клітинами при їх диференціюванні в умовах постійної взаємодії імунної системи з вірусним антигеном, в період рецидиву захворювання, що допоможе чіткіше визначити параметри дефіциту імунної системи. Результати дослідження функціональної активності мононуклеарних клітин крові у хворих з рецидивуючою HSV-інфекцією наведені в табл. 4.

Таблиця 4

Показники спонтанної та індукованої продукції in vitro цитокінів мононуклеарними клітинами крові хворих з рецидивом простого герпесу

Цитокін	Спонтанна продукція І група (n=30) пкг/мл	Індукована продукція (ФГА)І група хворих (n=30) пкг/мл	Спонтанна продукція ІІ група (n=30) пкг/мл	Індукована продукція (ФГА)ІІ група хворих (n=30) пкг/мл
IL-12	11,2±1,02	15,3±1,06	8,6±0,62*	10,4±0.78
IL-15	65,1± 0,9	88.4±1,7	14,8±0,9	16,0±0,6*
IL-18	58,4±0,7	71,3±0,7	20,1±0,9*	22,5±1,0*
TNF-б	45,6±0,56	49,8±0,77	74,8±1,1	90,2±1,2
IFN-г	16,3±1,8	18,6±1,4	14,9±0,6	21,7±2,1
IFN-б	11,9±2,3	13,9±2,4	2,6±0,52*	5,8±0,71*

Проведення зіставлень (див. табл. 4) показників спонтанної продукції цитокінів мононуклеарними клітинами периферичної крові хворих з рецидивом HSV (І і ІІ групи) виявило низький потенційний рівень функціональної активності клітин в ІІ групі. Було відмічено зниження продукції цитокінів IL-12, IL-15, IL-18, IFN-. Немає чітких змін в продукції IFN-. Відмічені зміни вказують на те, що збільшення частоти рецидивів в ІІ групі пов'язане із зниженням функціональних властивостей імунних клітин що до продукції цитокінів.

Проте найбільш інформативними є показники продукції цитокінів мононуклеарними клітинами крові в умовах їх in vitro стимуляції мітогеном (індукована продукція). Зіставлення показників спонтанної і індукованої продукції цитокінів в І групі під час рецидиву інфекції показує, що є чітка функціональна реакція мононуклеарних клітин на стимулюючу дію мітогену, що виявляється в підвищенні продукції IL-12, IL-15, IL-18, TNF-б, IFN-г і IFN-г. З цього виходить, що мала частота рецидивів в І групі (? 6 рецидивів на рік) визначається відносно збереженими функціональними властивостями імунних клітин. Співставлення показників індукованої продукції цитокінів у хворих І та ІІ групи показують, що має місце чітке зниження реактогенності клітин хворих ІІ групи, для якої характерна велика частота рецидивів (? 7 разів на рік). Найчіткіше це виявилося в зменшені продукції IL-12, IL-15, IL-18, IFN-б.

Існуючі дослідження показують, що розвиток імунодефіцитного стану у хворих на HSV-інфекцію, пов'язаний з генетичними чинниками. Виходячи з цього, було проведене дослідження, у якому ставилося за мету визначення можливості існування асоціативного зв'язку між антигенами головного комплексу гістосумісності (HLA) хворих і частотою рецидивування HSV-інфекції. Результати дослідження виявили існування зв'язка між частими рецидивами герпесвірусної інфекції, які спостерігалися у хворих більше ніж 7 разів на рік, і певними HLA-антигенами. З'ясовано, що у хворих ІІ дослідної групи вірогідно частіше виявлялися антигени HLA-А24, HLA-В7, HLA-В22 та HLA-DR2. Ця виявлена особливість може бути використана в діагностиці різних клінічних форм HSV-інфекції.

З метою патогенетичного обґрунтування доцільності використання препарату Кагоцел у комплексному лікуванні хворих з рецидивуючою HSV-інфекцією було проведено вивчення впливу цього препарату на продукцію цитокінів мононуклеарними клітинами в умовах культивації in vitro.

Було з'ясовано, що препарат Кагоцел здатний підвищувати властивість мононуклеарних клітин крові продукувати інтерферони IFN- та IFN-б і цитокіни IL-12, IL-15, IL-18 як у хворих І, так і ІІ дослідної групи. Однак найбільший ефект препарату проявився в підвищенні in vitro продукції IFN- (індукція Кагоцелом 28,7±1,7 пкг/мл; індукція ФГА 20,7±2,1 пкг/мл) та IFN-б (індукція Кагоцелом 9,1±0,22 пкг/мл; індукція ФГА 5,8±0,71 пкг/мл) мононуклеарними клітинами хворих ІІ дослідної групи, кількість рецидивів захворювання у яких була більш ніж 7 разів на рік.

Зважаючи на відмічене у хворих з частими рецидивами HSV-інфекції зниження функціонального потенціалу клітин щодо продукції in vitro більшості досліджуваних цитокінів, було цікавим визначити, якою мірою медикаментозне лікування рецидивної герпетичної інфекції відбивається на властивостях клітин здатних продукувати цитокіни. Вважали, що зіставлення змін в рівнях продукції клітинами цитокінів in vitro дасть можливість судити про рівень і якість терапії, проведеної в умовах рецидиву інфекції, судити про супресивний ефект, спрямований на вірусну інфекцію, антивірусних препаратів і коригуючу дію на імунну систему того або іншого імунотропного препарату, а також проводити зіставлення лікувальної ефективності запропонованих схем. У дослідженні вивчалися зміни в функціональних властивостях клітин крові, здатних виробляти цитокіни під час терапії рецидиву інфекції препаратами Кагоцел (препарат з імунотропною активністю) та Ацикловір (препарат прямої антивірусної дії), а також визначити лікувальний ефект їх сумісної комбінованої дії. Результати дослідження наведені в табл. 5.

Таблиця 5

Показники in vitro спонтанної продукції цитокінів у хворих на HSV-інфекцію до і після лікування

Цитокіни	Контрольна група до лікування (n=30)	І група Ацикловір (n=30)	І група Ацикловір+ Кагоцел (n=30)	Контрольна ІІ група до лікування (n=30)	ІІ група Ацикловір (n=30)	ІІ група Ацикловір+ Кагоцел (n=30)
IFN-г	16,3±0,18	17,4±4,2	21,2±1,8 *	14,9±6,6	18,3±5,2	27,6±3,2 *
TNF-б	45,6±0,56	48,5±2,2	53,4±3,6 *	74,8±1,1	75,5±1,8	92,1±3,1*
IFN-б	11,9±3,2	13,1±1,3	16,2±2,7	2,6±0,52	5,1±0,11	9,2±0,51*
ІL-12	11,2±1,02	18,3±1,18	25,4±2,4 *	8,2±0,62	12,6±2,2	14,8±1,8 *
ІL-15	65,1±0,9	71,4±0,7	97,6±0,6 *	14,8±0,9	17,7±2.3	22,3±1,6*
ІL-18	58,4±0,7	65,4±1,8	87,3±1,5 *	20,1±0,9	27,3±1,2	34,5±4,3 *

Як наведено в таблиці 5, після 7-ми денного лікування Ацикловіром мононуклеарні клітини крові хворих з клінікою рецидиву І групи (частота рецидивів ? 6 разів на рік) в умовах in vitro показали чітку (відносно контрольної І групи) тенденцію до підвищення спонтанної продукції IL-12, IL-15, IL-18, IFN-, IFN-. Тобто, на нашу думку, зменшення антигенного вірусного навантаження в організмі хворих, як результат лікування Ацикловіром, чинить деблокуючий ефект на супресію функції імунних клітин у хворих з малою частотою рецидивів. Зіставлення результатів досліджень in vitro у хворих ІІ групи (число рецидивів ? 7 разів на рік), показує, що після лікування Ацикловіром існує тенденція до підвищення спонтанної продукції цитокінів IL-15, IL-18 і IFN-. Проте, рівень цих цитокінів значно нижчий за рівень у хворих І групи з малим числом рецидивів. Відмічені зміни дозволяють припустити, що хронічна пролонгована вірусна інфекція, що проявляється в більшій частоті рецидивів, чинить вагомий супресивний ефект на клітини імунної системи, що виявляється в їх низькій функціональній активності (продукція цитокінів) навіть після пригнічення процесу реплікації вірусу Ацикловіром. Необхідно відзначити, що пригнічуються не всі клітинні функції. В нашому дослідженні виявлена збереженість функціональної спроможності клітин крові до спонтанної продукції IFN- в умовах хронічної інфекції, що проявляє себе частими рецидивами. Зіставлення рівнів спонтанної продукції клітинами цитокінів після терапії Ацикловіром виявили деяке підвищення продукції IFN- в ІІ групі хворих з великою частотою рецидивів.

В аспекті виявлених особливостей клітин щодо продукції цитокінів після монотерапії препаратом Ацикловір представляв інтерес дослідити функціональний потенціал клітин після комбінованої терапії (Кагоцел + Ацикловір).

З наведених в таблиці 5 даних з'ясувалось, що комбінована терапія (Ацикловір + Кагоцел) у хворих І групи супроводилася підвищенням (відносно контролю) функціональних властивостей клітин крові до спонтанної продукції в умовах in vitro IL-12, IL-15, IL-18, IFN-, IFN-. В умовах більш високого антигенного навантаження (ІІ група хворих) і передбачуваної більш вираженої супресивної дії вірусу на імунну систему, що виявлялося в зниженні функціональної активності клітин крові, комбінована терапія (Кагоцел + Ацикловір) призводила до підвищення (відносно контрольної групи) продукції in vitro клітинами цитокінів IL-12, IL-15, IL-18, IFN-, IFN-. Проте, функціональна активність клітин в ІІ групі не відновлювалась до рівня, характерного для І групи після терапії Кагоцел + Ацикловір.

Потрібно відзначити, що ефективність комбінованої терапії (Кагоцел + Ацикловір) вище ніж ефективність монотерапії Ацикловіром. Це переконливо витікає із зіставлень ефективності цих схем, що виявляється в підвищенні функціональної активності клітин крові в ІІ групі. На нашу думку, зменшення вірусного антигенного навантаження під впливом Ацикловіру в поєднанні із стимуляцією продукції IFN- за рахунок Кагоцелу в умовах хронічної герпесної інфекції з частими рецидивами чинить позитивний ефект на імунну систему, сприяючи усуненню клітинного дисбалансу і функціональних розладів в продукції клітинами цитокінів, а застосовані в дослідженні методики можуть бути використані для контролю ефективності лікування герпетичної інфекції в клінічній практиці.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення актуальної проблеми - встановлення особливостей патогенезу HSV-інфекції з різною кількістю рецидивів захворювання з визначенням характеру і рівню залучення системного імунітету, зіставляючи особливості клітинних та гуморальних змін, цитокінового профілю, імуногенетичних показників. На підставі отриманих даних обґрунтовані імунологічні механізми розвитку різних форм HSV-інфекції, що вносить суттєвий вклад в нове розуміння особливостей імунних порушень та спрямоване на пошуки нових критеріїв діагностики та можливих шляхів медикаментозної імунокорекції.

1. В ІІ групі хворих (з частотою рецидивів ? 7 разів на рік), на відміну від хворих І групи (з частотою рецидивів ? 6 разів на рік), у період рецидиву захворювання спостерігаються зміни імунітету, які супроводжувалися вірогідним (Р0,05) зменшенням у периферичній крові числа клітин з експресією активаційних маркерів CD25 і HLA-DR та зменшенням кількості CD16 позитивних NK клітин здатних експресувати Гранзим В.

2. В ІІ групі хворих, на відміну від І групи, період рецидиву захворювання супроводжується вірогідним (Р0,05) зменшенням у крові рівня концентрації IL-12, IL-15 та IL-18, а також зменшенням показників рівня концентрації IFN-.

3. Мононуклеарні клітини крові хворих ІІ групи, на відміну від І групи характеризуються in vitro вірогідно (Р0,05) низьким рівнем спонтанної та індукованої продукції IL-12, IL-15 та IL-18.

4. В умовах культивування in vitro мононуклеарів периферичної крові хворих на HSV-інфекцію препарат Кагоцел проявляв властивість стимулювати продукцію клітинами інтерферонів IFN-, IFN-б, цитокінів IL-12, IL-15, IL-18 та підвищувати експресію гранзиму В NK клітинами, що дає патогенетично обґрунтовані підстави для використання препарату в лікуванні цієї форми захворювання.

5. У хворих ІІ групи, на відміну від І групи, виявлена вірогідна (RR2,0) асоціація з HLA-А24, HLA-В7, HLA-В22 і HLA-DR2 антигенами. Можна припускати, що визначені HLA-антигени можуть бути маркерами низького рівня функціональної активності клітин по продукції інтерферонів, цитокінів IL-12, IL-15, IL-18 та зниженої експресії NK клітинами гранзиму В, що в сукупності лежить в основі розвитку тяжкої форми HSV-інфекції з кількістю рецидивів більш, ніж 7 разів на рік.

6. Після комбінованої терапії з використанням препаратів Ацикловір та Кагоцел у хворих ІІ групи, на відміну від І групи, відзначено підвищення спонтанної продукції мононуклеарними клітинами периферичної крові інтерферонів IFN-, IFN-б та цитокінів IL-12, IL-15, IL-18.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Діагностика імунодефіцитних порушень при хронічній рецидивуючій інфекції, викликаній вірусами простого герпесу І та ІІ типу, що базується на визначенні цитокінопродукуючої здатності клітин імунної системи, доцільно впровадити у практику закладів охорони здоров'я (центри клінічної імунології, шкірно-венерологічних диспансерів, поліклінік) для вчасної верифікації наявності клінічно значимих імунних розладів у даної категорії хворих.

Апробований при виконанні роботи спосіб корекції порушень клітинної та гуморальної ланок імунітету із застосуванням комплексної терапії (Ацикловір по 200 мг х 5 разів на добу, 5-7 днів; Ацикловір мазь - місцево; Кагоцел по 2 таблетки х 3 рази на добу, 5 днів) у пацієнтів із рецидивуючою HSV-інфекцією.

Вище вказана схема може рекомендуватися до впровадження у широку медичну практику.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Деркач М. И. Механизмы взаимодействия дендритних клеток, естественных киллеров и вируса герпеса простого. Возможности фармакотерапии с помощью Кагоцела / В. И. Фесенкова, А. Е. Нагорный, Г. Н. Дранник // Імунологія і алергологія. 2006. № 4. С. 9-20. (Здобувачем написаний огляд літератури, проведений вибір та обстеження хворих, аналіз результатів клінічного та лабораторного обстеження, зроблені висновки).

2. Деркач М. И. Механизмы взаемодействия дендритних клеток, естественных киллеров и вируса герпеса простого. Возможности фармакотерапии герпесвирусной инфекции с помощью Кагоцела / В. И. Фесенкова, А. Е. Нагорный, Г. Н. Дранник // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 3 (08). С. 74-80. (Здобувачем написаний огляд літератури, проведений вибір та обстеження хворих, аналіз результатів клінічного та лабораторного обстеження, зроблені висновки).

3. Деркач М. И. Исследование функциональной активности мононуклеарных клеток периферической крови у больных герпетической инфекцией по продукции TNF-б и IL-12 / Г. Н. Дранник, В. И. Фесенкова, А. И. Курченко // Імунологія і алергологія. 2007. № 3. С. 62-65. (Здобувачем проведений вибір та обстеження хворих, аналіз результатів клінічного та лабораторного обстеження, написана стаття, зроблені висновки).

4. Деркач М. И. Исследование функциональной активности клеток иммунной системы периферической крови больных герпесвирусной инфекцией по продукции цитокинов IL-15 и IL-18 / Г. Н. Дранник, В. И. Фесенкова, А. И. Курченко // Імунологія і алергологія. 2007. № 4. С. 70-72. (Здобувачем проведений вибір та обстеження хворих, аналіз результатів клінічного та лабораторного обстеження, написана стаття, зроблені висновки).

5. Деркач М. І. Зміна кількісних показників складу CD3-CD16+; CD16+ Gr B+ клітин периферичної крові хворих на рецидивуючий простий герпес у стадії рецидиву та ремісії під впливом терапії препаратом Кагоцел / Г. М. Драннік, А. І. Курченко // Імунологія і алергологія. 2009. № 1. С. 70-72. (Здобувачем проведений вибір та обстеження хворих, аналіз результатів клінічного та лабораторного обстеження, написана стаття, зроблені висновки).

6. Derkach M. Defects in Production of IL- 18 and IL -15 by Mononuclear Cells and in CD16+ CD56+ Cytotoxicity in Patients with Frequent Manifestations of Herpes Simplex Virus Infections / G. Drannik, V. Fesenkova, E. Svidro, A. Kurchenko, L. M. DuBuske // J. Allergy and Cliniсal Immunology. 2009. Vol. 123, № 2. Р. 87-87. (Здобувачем проведений вибір та обстеження хворих, аналіз результатів клінічного та лабораторного обстеження, написані тези, зроблені висновки).

7. Деркач М. И. In vitro исследование продукции IL-12, IL-15 и IL-18 клетками больных с герпесвирусной инфекцией с разной частотой клинического проявления под влиянием препарата трансфер - фактор эдвэнсд / Г. Н. Дранник, В. И. Фесенкова, Е. В. Свидро, А. И. Курченко // Імунологія і алергологія. 2008. № 2. С. 131-132. (Здобувачем проведений вибір та обстеження хворих, аналіз результатів клінічного та лабораторного обстеження, написані тези, зроблені висновки).

8. Деркач М. І. Особливості в проявів фенотипів антигенів гістосумісності у хворих на рецидивний простий герпес / М. І. Деркач // Проблеми екології та медицини. 2009. Т. 13, № 3-4. С. 16-19. (Здобувачем проведений вибір та обстеження хворих, аналіз результатів клінічного та лабораторного обстеження, написана стаття, зроблені висновки).

9. Деркач М. І. Клінічна характеристика хворих на часторецидивуючу герпетичну інфекцію, клінічна ефективність та безпечність застосування препарату Кагоцел в комплексному лікуванні HSV-інфекції // Імунологія і алергологія. 2009. № 2-3. С. 76-84. (Здобувачем проведений вибір та обстеження хворих, аналіз результатів клінічного та лабораторного обстеження, написана стаття, зроблені висновки).

10. Удосконалення терапевтичних заходів при лікуванні хворих з частими рецидивами герпетичної інфекції: інформаційний лист. К.: Укрмедпатентінформ, 2009. 3 с.

АНОТАЦІЯ

Деркач М. І. Особливості порушень стану імунної системи та їх корекція у хворих на часто рецидивуючу герпетичну інфекцію. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 - імунологія та алергологія. - ДУ «Інститут урології АМН України», Київ, 2009.

У зіставленні імунологічних показників периферичної крові та характерної клінічної картини у 120 хворих з різними ступенями тяжкості HSV-інфекції з'ясувалося, що для хворих І групи (частота рецидивів ? 6 разів на рік) перебігу інфекції на відміну від хворих ІІ групи (частота рецидивів ? 7 разі на рік) було характерне зниження активації імунітету. Кількість NK та їх якісні властивості у здатності експресувати Гранзим В у хворих ІІ групи (з частотою рецидивів ? 7 разів на рік) були вірогідно зменшені в порівнянні з показниками у хворих І групи (з частотою рецидивів ? 6 разів на рік).

Відмічені в період рецидиву та ремісії захворювання чіткі відмінності фонових рівнів цитокінів IL-12, IL-15, IL-18 і IFN-г в периферичній крові в обох групах хворих.

При зіставленні показників in vitrо спонтанної продукції цитокінів мононуклеарними клітинами периферичної крові хворих з рецидивом HSV-інфекції (І і ІІ групи) виявило низький потенційний рівень функціональної активності клітин у хворих ІІ групи щодо продукції цитокінів, особливо IL-12, IL-15, IL-18, IFN-б. Проте найбільш інформативними виявилися показники продукції цитокінів мононуклеарними клітинами крові в умовах in vitro стимуляції мітогеном (індукована продукція). Зіставлення показників індукованої продукції цитокінів мононуклеарними клітинами у хворих І і ІІ групи показують, що має місце чітке зниження функціональної активності клітин хворих ІІ групи, для якої була характерна велика частота рецидивів (? 7 разів на рік). Найчіткіше це виявилося в зниженні продукції IL-12, IL-15, IL-18, IFN-б.

Провівши аналіз розподілу антигенів HLA локусу-A, В та DR у пацієнтів з різною частотою рецидивів HSV-інфекції, отримані вірогідні дані вказують, що антигенами-провокаторами розвитку тяжкого ступеню перебігу рецидивного простого герпесу (ІІ дослідна група хворих) є HLA-А24, HLA-В7, HLA-В22 і HLA-DR2. У хворих з легким та середнім ступенем перебігу рецидивного простого герпесу (І дослідна група хворих) відсутня чітка асоціація з певними HLA антигенами.

Було з'ясовано, що препарат Кагоцел здатний підвищувати властивість мононуклеарних клітин крові продукувати інтерферони і цитокіни IL-12, IL-15, IL-18 як у хворих І, так і ІІ дослідної групи. Однак найбільший ефект препарату проявився в підвищенні продукції IFN- та IFN-б мононуклеарними клітинами хворих ІІ дослідної групи, кількість рецидивів захворювання у яких була більш ніж 7 разів на рік.

Після використання комплексного лікування хворих препаратами Ацикловір і Кагоцел з'ясувалося, що ефект лікування проявився в стимуляції продукції мононуклеарами периферичної крові хворих цитокінів IFN-г; TNF-б; ІL-12; ІL-15 та ІL-18, а також експресії Гранзиму В NK клітинами.

Після проведеної комплексної терапії препаратами Ацикловір і Кагоцел у хворих з тяжким ступенем перебігу (ІІ група), спостерігалось зменшення кількості рецидивів з 7-13 до 3-5 на рік, при цьому тривалість рецидивів у таких хворих знизилась від 2-3 тижнів до 5-7 днів. У хворих І групи (частота рецидивів ? 6 разів на рік) після проведеної комплексної терапії Ацикловіром і Кагоцелом було досягнено тривалої та стійкої ремісії захворювання.

Ключові слова: герпетична інфекція, HLA, лімфоцити, натуральні кілери, цитокіни, Кагоцел.

АННОТАЦИЯ

Деркач М. И. Особенности нарушения состояния иммунной системы и их коррекция у больных на часто рецидивируючу герпетическую инфекцию. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.08 - иммунология та аллергология. - ГУ «Институт урологии АМН Украины», Киев, 2009.

При сопоставлении иммунологических показателей периферической крови и характерной клинической картины у 120 больных с разными степенями тяжести герпетической инфекции выяснилось, что для больных ІІ группы (частота рецидивов ? 6 раз в год) в отличие от больных ІІ группы (частота рецидивов ? 7 раз в год) было выявлено характерное снижение активации системного иммунитета. Количество NK и их качественные свойства, проявляющиеся в способности экспрессировать Гранзим В у больных ІІ группы (частота рецидивов ? 7 разе в год) были достоверно снижены по сравнению с аналогичными показателями у больных I группы (частота рецидивов ? 6 раз в год).

Сопоставление фоновых показателей концентрации цитокинов в периферической крови больных в период ремиссии показывает, что повышение частоты рецидивов у болных ІІ группы (частота рецидивов ? 7 раз в год) наблюдается на фоне понижения, относительно І группы, показателей концентрации IL-12, IL-15, IL-18, IFN-б и IFN-г. Обнаруженные изменения, по нашему мнению, отображают факт снижения реактогенности иммунной системы или же ее супрессию, поскольку показатели уровня цитокинов у больных ІІ группы ниже соответствующих показателей концентрации цитокинов в контрольной группе. Факт супрессии иммунной системы при вирусной инфекции подтверждают показатели содержания цитокинов крови у больных ІІ группы и в период рецидива заболевания. У больных І группы, в отличии от больных ІІ группы, в период рецидива заболевания выразительно проявляется тенденция к повышению показателей концентрации в крови IL-12, IL-15, IL-18, IFN-б и IFN-г относительно показателей контрольной группы.

При сопоставлении показателей in vitrо спонтанной продукции цитокинов мононуклеарными клетками периферической крови больных с рецидивом HSV-инфекции (І и ІІ группы) обнаружен низкий потенциальный уровень функциональной активности клеток у больных ІІ группы, связанный с продукцией цитокинов, особенно IL-12, IL-15, IL-18 и IFN-. Однако наиболее информативными являются показатели продукции цитокинов мононуклеарными клетками крови в условиях их стимуляции in vitro митогеном (индуктивная продукция). Сопоставление показателей индуктивной продукции цитокинов IL-12, IL-15, IL-18 и IFN- мононуклеарными клетками у больных І и ІІ группы указывает на четкое снижение функциональной активности клеток у больных ІІ группы.

Было выяснено, что препарат Кагоцел активирует способность мононуклеарных клеток крови к продукции интерферонов IFN-, IFN-г и цитокинов IL-12, IL-15, IL-18 как у больных І, так и ІІ группы. Однако наибольший эффект препарата проявился в повышении продукции мононуклеарными клетками IFN- и IFN-г у больных ІІ группы с количеством рецидивов заболевания более чем 7 раз в год.

Проведя анализ распределения антигенов главного комплекса гистосовместимости HLA локусов-A, В и DR у пациентов с разной частотой рецидивов HSV- инфекции, полученные нами достоверные данные указывают на то, что антигенами-провокаторами развития тяжелой степени рецидивного простого герпеса (ІІ группа больных с частототой рецидивов ? 7 раз в год) являются антигены HLA-А24, HLA-В7, HLA-В22 и HLA-DR2. У больных с легкой и средней степенью тяжести рецидивного простого герпеса (І группа больных с частототой рецидивов ? 6 раз в год) отсутствует четкая ассоциация с определенными HLA-антигенами.

После использования комплексной терапии с применением препаратов Ацикловир и Кагоцел выяснилось, что эффект лечения проявился в выраженной стимуляции продукции мононуклеарными клетками периферической крови больных цитокинов IFN-; TNF-; ІL-12; ІL-15 и ІL-18, а также в усилении экспрессии Гранзима В NK клетками.