Рання діагностика та прогнозування перебігу первинної артеріальної гіпертензії у дітей

7. У дітей із лабільною АГ констатовано наявність негативного кореляційного зв'язку між рівнем метаболітів оксиду азоту й тривалістю гіпертензії (R=-0,12), обтяженою спадковістю (R=-0,19), гіподинамією (R=-0,24), палінням (R=-0,31); прямого кореляційного зв'язку із середніми значеннями й варіабельністю систолічного АТ протягом доби (R=0,19, R=0,34 відповідно).

8. У дітей з високим нормальним АТ встановлено наявність прямого кореля-ційного зв'язку між рівнем нітритів і середніх добових показників систолічного і діастолічного АТ (R=0,32 і R=0,08 відповідно), індексом часу систолічного АТ за добу (R=0,17); негативного кореляційного зв'язку із тривалістю реєстрації високого нормального АТ (R=-0,12), палінням (R=-0,58), обтяженою спадковістю (R=-0,61). Доведена інтенсифікація кореляційного зв'язку при сполученні факторів ризику розвитку АГ (R=-0,82).

9. За результатами покрокового дискримінантного аналізу виділено 14 ознак з найбільшими ваговими коефіцієнтами, на підставі яких складено лінійні дискримінантні рівняння та створено комп'ютерну програму для прогнозування розвитку та перебігу первинної артеріальної гіпертензії у дітей.

Практичні рекомендації

1. Дітей із гіпертензією «білого халата» та високим нормальним артеріальним тиском необхідно включати в групу ризику розвитку АГ із проведенням 24-годинної реєстрації АТ, оцінки вегетативного статусу, дослідження вмісту кінцевих продуктів метаболізму оксиду азоту, урахуванням провідних факторів ризику (обтяжена спадковість щодо АГ, паління, гіподинамія, надмірне споживання повареної солі, надмірна маса тіла та ін.).

2. Для прогнозування розвитку артеріальної гіпертензії у школярів із ВНАТ і гіпертензією «білого халата» з подальшим складанням індивідуальної програми первинної профілактики та прогнозування перебігу артеріальної гіпертензії, оцінки ефективності лікувально-реабілітаційних заходів і вторинної профілактики доцільно використовувати запропоновану комп'ютерну програму, в основу якої покладено різні комбінації 14 ознак з найбільшими ваговими коефіцієнтами.

3. При верифікації діагнозу артеріальної гіпертензії та її клінічної форми необхідно використовувати результати 24-годинного моніторування артеріального тиску.

4. Для діагностики клінічної форми первинної артеріальної гіпертензії пропонується використовувати розроблений алгоритм - «дерево класифікації».

Список праць здобувача, опублікованих за темою дисертації

1. Дудчак А.П. Роль суточного мониторирования артериального давления в диагностике формы первичной артериальной гипертензии у детей / А.П. Дудчак // Врачебная практика. - 2006. - № 6. - С. 73-80.

2. Дудчак А.П. Особенности вегетативной регуляции сердечной деятельности у детей с различными формами повышения артериального давления / А.П. Дудчак // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2007. - Т. 8, №2. - С. 242-245.

3. Дудчак А.П. Оксид азота как маркер риска формирования артериальной гипертензии у детей / А.П.Дудчак // Здоровье ребенка. - 2008. - № 4 (13). -С. 59-62.

4. Дудчак А.П. Роль оксида азота в патогенезе артериальной гипертензии, перспективы первичной и вторичной профилактики (обзор) / А.П. Дудчак, Н.В. Нагорная, Е.Д. Якубенко // Вестник гигиены и эпидемиологии - 2005. -Т. 9, № 1. - С. 149-155 (Огляд та аналіз вітчизняної і закордонної літератури).

5. Нагорная Н.В. Холтеровское мониторирование артериального давления в выявлении артериальной гипертензии у детей / Н.В. Нагорная, А.П. Дудчак, Е.В. Пшеничная // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2005. - Т.10, № 1. - С. 99-103 (Огляд та аналіз літератури, узагальнення результатів).

6. Нагорна Н.В. Клінічна характеристика та показники добового моніторування артеріального тиску у дітей з високим нормальним артеріальним тиском / Н.В. Нагорна, О.П. Дудчак // Педіатрія, акушерство та гінекологія - 2006. - № 6. - С.10-15 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, статистична обробка даних, формулювання висновків).

7. Бордюгова Е.В. Экспресс-методы оценки уровня адаптации организма на санаторном этапе ведения детей / Е.В. Бордюгова, А.В. Дубовая, А.П. Дудчак, Е.В. Пшеничная // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2004. - № 2. - С. 89 (Клінічні спостереження, формулювання висновків).

8. Дубовая А.В. Экспресс-методы оценки уровня адаптации у детей с сердечно-сосудистой патологией / А.В. Дубовая, Е.В. Бордюгова, А.П. Дудчак, Е.В. Пшеничная // Таврический медико-биологический. - 2004. - Т. 7, № 3. - С. 7-8 (Узагальнення отриманих результатів, статистична обробка даних) .

9. Нагорная Н.В. Дифференцированный подход к формированию групп риска развития артериальной гипертензии / Н.В. Нагорная, А.П. Дудчак // Таврический медико-биологический вестник. - 2004. - № 3. - С. 18 (Клінічні спостереження, аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних).

10. Нагорная Н.В. Обоснование дифференцированного формирования групп риска развития первичной артериальной гипертензии у детей / Н.В. Нагорная, А.П. Дудчак, Е.В. Пшеничная // Детская кардиология 2004: Всероссийский конгресс, 24-26 мая 2004г.: тезисы докл. - М., 2004. - С. 27-28 (Відбір та клінічні спостереження, формулювання висновків).

11. Нагорная Н.В. Циркадный ритм артериального давления у детей с «Гипертензией белого халата» / Н.В. Нагорная, А.П. Дудчак // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: 11-й з'їзд педіатрів України, 7-10 грудня 2004р.: тези доп. - Київ, 2004.- С. 146-147 (Відбір та обстеження дітей, узагальнення отриманих результатів).

12. Баешко Г.И. Особенности вариабельности ритма сердца у детей с первичной артериальной гипертензией / Г.И. Баешко, А.П. Дудчак, Н.Ю. Загайнов, А.О. Ращупкин // Труды Крымского государственного университета им. С.И. Георгиевского «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения». - 2005. - Т. 141, Ч. IV. - С. 97-98 (Статистична обробка первинного матеріалу, проведено аналіз отриманих даних).

13. Нагорна Н.В. Рання діагностика первинної артеріальної гіпертензії у дітей за даними холтерівського моніторування артеріального тиску / Н.В. Нагорна, О.П. Дудчак // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування: регіональна науково-практ. конф., 24 березня 2005р. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 33 (Клінічні спостереження, статистична обробка даних, формулювання висновків).

14. Нагорна Н.В. Показники добового ритму артеріального тиску у дітей з високим нормальним артеріальним тиском / Н.В. Нагорна, О.П. Дудчак // Актуальні питання педіатрії: VIII Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена пам'яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН, професора В.М. Сідельникова (1928-1997), 16-18 листопада 2006р.: тези доп. - К, 2006. - С. 60 (Набір групи спостереження, клінічне обстеження).

15. Баешко Г.И. К оценке вариабельности ритма сердца у детей с первичной артериальной гипертензией / Г.И. Баешко, А.П. Дудчак, А.О. Ращупкин // Таврический медико-биологический вестник - 2006. - Т. 9, № 2. - С. 101 (Статистична обробка первинного матеріалу, аналіз отриманих даних, трактування висновків).

16. Дудчак А.П. Особенности метаболизма оксида у детей с высоким нармальным артериальным давленим / А.П. Дудчак, Е.Д. Якубенко // Таврический медико-биологический вестник - 2006. - Т. 9, № 2. - С. 106 (Відбір групи спостереження, клінічне обстеження, формулювання висновків).

17. Дудчак А.П. Результаты проспективного наблюдения за детьми с высоким нормальным артериальным давлением / А.П.Дудчак // Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи: Українська науково-практична конференція з нагоди 115-річчя заснування кафедри педіатрії Харківського державного медичного університету, 18-19 січня 2007р.: тези доп. - Харків, 2007. - С. 73-74.

18. Дудчак А.П. Особенности вегетативной регуляции сердечной деятельности у детей с високим нормальным артериальным давленим / А.П. Дудчак // Таврический медико-биологический вестник - 2007. - Т.10, № 2. - С.137.

19. Дудчак А.П. Клинико-анамнестические особенности формирования первичной артериальной гипертензии у детей / А.П.Дудчак // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією: українська науково-практ. конф., 13-14 березня 2008 р.- Харків, 2008. - С. 38-40.

Анотація

Дудчак О.П. Рання діагностика та прогнозування перебігу первинної артеріальної гіпертензії у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Науково-дослідний інститут медичних проблем сім`ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Робота присвячена одній з актуальних задач педіатрії - удосконаленню діагностики первинної артеріальної гіпертензії у дітей, у тому числі на ранній (доклінічній) стадії та прогнозування її перебігу.

Встановлено особливості клінічного статусу, наявність та частоту найбільш значущих факторів ризику розвитку АГ у дітей із ПАГ і ВНАТ. На підставі аналізу добового профілю АТ у 29,4 % обстежених констатовано гіпертензію «білого халату», у 36,6 % - лабільну, у 34,1 % - стабільну АГ. У дітей із ПАГ і ВНАТ доведено змінення вегетативного гомеостазу з абсолютним або відносним домінуванням симпатичних впливів; виявлено ендотеліальну дисфункцію (підвищений вміст кінцевих продуктів метаболізму оксиду азоту у сироватці крові дітей із ВНАТ і ЛАГ та їх зниження у дітей зі СтАГ). Складено лінійні дискримінантні рівняння для прогнозування перебігу ПАГ у дітей, розроблено комп'ютерну програму. На підставі параметрів СМАТ складено диференційно-діагностичний алгоритм визначення клінічної форми АГ.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, діти, рання діагностика.

Аннотация

Дудчак А.П. Ранняя диагностика и прогнозирование течения первичной артериальной гипертензии у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2009.

Работа посвящена одной из актуальных задач педиатрии - совершенствованию диагностики первичной артериальной гипертензии у детей, в том числе на ранней (доклинической) стадии и прогнозирование ее течения. артеріальний гіпертензія дитина

Проведен анализ общеклинических данных, наиболее распространенных факторов риска, особенностей суточного ритма АД, вариабельности сердечного ритма, уровня конечных метаболитов оксида азота у 143 детей 12-17 лет: 61 чел. с высоким нормальным АД и 82 чел. с первичной артериальной гипертензией.

У всех пациентов с ПАГ выявлены (единичные и сочетанные) факторы риска развития данной патологии: отягощенная наследственность по АГ (92,7 %), курение (79,3 %), гиподинамия (68,3 %), избыточное употребление поваренной соли (52,4 %), ожирение (51,2 %) и др. Установлена высокая концентрация факторов риска у школьников с высоким нормальным АД: отягощенная наследственность - у 75,4 %, гиподинамия - у 57,4 %, курение - у 52,5 %, ожирение - у 45,9 %, избыточное употребление поваренной соли - у 16,4 % обследованных.

Клинические проявления ПАГ варьировали от субклинических до классических форм заболевания с преобладанием церебральных (76,8%) и кардиальных (37,8%) жалоб и симптомов. Установлена клиническая неоднородность в группе детей с ВНАД: 59,0% обследованных имели психоневротические жалобы и симптомы, 55,7 % - краниалгии, 26,2 % - головокружение. Симпато-адреналовые кризы зарегистрированы у 9,8% обследованных с ПАГ и у 18,0% с ВНАД. Симпатикотонию в исходном вегетативном тонусе имели 89,0% детей с ПАГ и у 67,2% с ВНАД. Поражение органов-мишеней констатировано у 13,4% больных с ПАГ.

Анализ 24-часового мониторирования АД выявил ГБХ у 29,4 % обследованных, ПАГ у 70,6 % (у 36,6 % лабильную, у 34,1 % - стабильную форму).

Выявлены особенности суточного профиля давления у школьников с ВНАД: у 75,5 % - неадекватная реакция систолического, диастолического АД и ЧСС в ранние утренние часы, при физической и психической активности; повышение индекса времени систолического АД при бодрствовании, вариабельности диастолического АД в активный период и нарушение циркадного ритма АД в вариантах: «non-dippers» по систолическому (41,6 %), по диастолическому (42,7 %); «over-dippers» по диастолическому (32,8 % обследованных детей).

Результаты анализа ВСР выявили различные изменения вегетативного гомеостаза с абсолютным или относительным доминированием симпатических влияний на фоне различной степени снижения парасимпатической активности у детей с ПАГ, ГБХ и ВНАД.

Установлено наличие эндотелиальной дисфункции у детей с артериальной гипертензией и высоким нормальным артериальным давлением: содержание конечных продуктов метаболизма оксида азота в сыворотке крови детей с ВНАД и ЛАГ было повышено, а у детей со СтАГ - понижено в сравнении с показателями контрольной группы.

У детей с ВНАД доказано наличие прямой корреляционной связи между уровнем нитритов и средним суточным систолическим и диастолическим АД, индексом времени систолического АД за сутки; отрицательная корреляционная связь с длительностью регистрации высокого нормального давления, рядом факторов риска развития АГ (курение, отягощенная наследственность и др.). Выявлена интенсификацией корреляционной связи при сочетании факторов риска.

У детей с лабильной и стабильной АГ доказано наличие отрицательной корреляционной связи между уровнем метаболитов оксида азота и продолжительностью гипертензии, факторами риска АГ (отягощенной наследственностью, гиподинамией и др.), а также различная корреляционная связь с показателями СМАД.

Согласно результатам пошагового дискриминантного анализа выделены 14 признаков с наибольшими весовыми коэффициентами, на основании которых составлены линейные дискриминантные уравнения для прогноза развития и стабилизации ПАГ у детей и разработана компьютерная программа.

На основании параметров СМАД предложен диагностический алгоритм определения клинической формы АГ у детей («дерево классификации»).

Ключевые слова: артериальная гипертензия, дети, ранняя диагностика.

Summary

Early diagnosis and prognosis of primary arterial hypertension in children. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of medical science (PhD) in 14.01.10 - paediatrics - Research Institute of Family Medical Problems of Gorky's National Medical University, Donetsk, Ministry of Health of the Ukraine, Donetsk, 2009

The topic of the thesis is one of the most important areas of paediatrics - advance in the diagnosis of primary arterial hypertension (AH) in children, including the disease detection at the earlier (pre-clinical) stage and improving analysis of its natural history and prognosis.

Clinical features and risk factors for the development of AH have been established in children with primary arterial hypertension and children with normal arterial blood pressure but with high readings within normal range. The data based on the analysis of 24 hour аrterial рressure (AP) observation profile revealed 29.4% incidence of «white coat hypertension», 36.6% - labile hypertension and 34.1% - stable AH. It has been proven that children with primary arterial hypertension and those with the high range normal AP (HRNAP) display changes in autonomic system homeostasis with absolute or relative dominating of sympathetic interference; endothelial dysfunction (an increase in the concentration of end products of Nitric Oxide metabolism in plasma of children with HRNAP and labile AH and reduced amount of these products in children with stable AH) has been detected. Linear discriminant equations have been compiled to aid prognosis of stabilisation of primary arterial hypertension in children; software has also been designed. Diagnostic algorithm for the classification of different forms of AH has been created based on 24 hour AP parameters.

Key words: arterial hypertension, children, early diagnosis.

Размещено на Allbest.ru